Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Student youth representation of psychological well-being: results of content analysis of works
Get PDFМета статті полягає у виявленні певних семантичних особливостей лексичних одиниць, які, на думку респондентів, могли б бути еквівалентами понять “психологічне благополуччя” та “психологічно благополучна людина”. У дослідженні було застосовано наступні методи: теоретичний аналіз досліджень з проблеми психологічного благополуччя особистості; метод контент-аналізу творів-самозвітів. Дослідження проводилося за допомогою бесіди та контент-аналізу творів-самозвітів. Результати. Визначено складові психологічного благополуччя людини. У результаті проведеної бесіди та за результатами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є “життєстійкість”, який обрало 71,14%, “задоволеність життям” – 67,07% респондентів, “щастя” – 66,12%, “довіра” та “свобода” – 64%, “цінність життя” – 62,15%, “самодостатність” – 61%, “час” та “саморозуміння” – 60,7%, “духовність” – 60,2%, “задовільний психічний та фізичний стан людини” – 59,13%, “розуміння навколишнього світу”, “матеріальний добробут” – 58,8%, “соціальна стабільність” – 58,1%, “справедливість” – 57,9%, “осмисленість життям” та “сміливість” – 56,4%, “воля”, “самоефективність” та “життєва сила” – 56,2%, “оптимізм”, “емоційна стабільність” та “позитивне ставлення до навколишньої дійсності” – 56%, тощо. Дані бесіди засвідчують, що поняття психологічного благополуччя людини є неоднозначними, на що вказує велика кількість еквівалентних категорій. Висновки. У результаті проведеної бесіди та за результатами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є життєстійкість, задоволеність життям, щастя, довіра, свобода, цінність життя, самодостатність, час, саморозуміння, духовність. За результатами дослідження визначено риси особистості, що гіпотетично пов’язані з психологічним благополуччям особистості. Кількісний розподіл одиниць аналізу показав виділення рис, характерних психологічно благополучній особистості, а саме: задоволеність життям, довіра, цінність життя, сміливість, життєстійкість, незалежність, осмисленість життям та оптимізм.The purpose of the article is to identify certain semantic features of lexical units. According to the respondents, they could be equivalent to the concepts of “psychological well-being” and “psychologically wealthy person”. The following methods were used in the study: theoretical analysis of research on the problem of psychological well-being of the personality; method of content analysis of self-reports. The research was conducted using conversation and content analysis of self-reports. Results. The components of a person’s psychological well-being are determined. As a result of the conversation and the results of writing the work, it was found that the most used equivalents are: “vitality”, which was chosen by 71.14% of respondents, “life satisfaction” (67,07%), “happiness” (66,12%), “trust” and “freedom” were chosen by 64,00%, “value of life” (62,15%), “self-sufficiency” (61,00%), “time” and “self-comprehension” (60,7%), “spirituality” (60.2%), “satisfactory mental and physical condition of a person” (59.13%), “comprehension of the world” and “material well-being” (58,8%), “social stability” (58,1%), “justice” (57,9%), “meaningfulness of a life” and “courage” (56,40%), “will”, “self-efficacy” and “vitality” (56,20%), “optimism”, “emotional stability” and “positive attitude to the surrounding reality” (56,00%), etc. Data of the conversations show that the concepts of psychological well-being are ambiguous, as it has been indicated by the large number of equivalent categories. Conclusions. As a result of the conversation and writing the work, it has been found that the most used equivalent are vitality, life satisfaction, happiness, trust, freedom, value of life, self-sufficiency, time, self-understanding, spirituality. The results made it possible to identify personality traits that are hypothetically related to the psychological well-being of the personality. Quantitative distribution of units of analysis showed the selection of traits that are characteristic of a psychologically wealthy person, such as: life satisfaction, trust, value of life, courage, hardiness, independence, meaningfulness of life and optimism
Умови ефективності методів підтримки психологічного благополуччя жінок в ситуаціях тимчасового переселення
Get PDFPurpose. The article presents the research of problems of psychological assistance to women in temporary resettlement. Methods. Dialogue-phenomenological method, interviews, art-therapeutic methods: common drawings, “Wreath of Memories”. Results. The relevance of the research of the problem of individual’s psychological well-being in crisis situations is outlined. The urgent problems of psychological assistance to women temporary migrants who have undergone changes in social conditions are highlighted. Theoretical and methodological approaches to the problem of recovering and maintaining the psychological well-being of the individual are determined. The influence of psychological defense mechanisms of the personality on the social adaptation in the conditions of temporary resettlement is described. The particularities of application of group and individual psychotherapy techniques for activating the development of psychological well-being of personality are described. Conclusions. The effectiveness of techniques for emotional state psycho correction of temporarily resettled persons has been studied. It is determined that mobilization of women to the direct manifestations of their feelings, desires in dialogue with other persons, which intensifies their implementation, is an important condition for the effectiveness of the applied methods. Awareness and realization of these desires, openness in the manifestation of their desires, the manifestation of restrained emotions forms confidence in relationships with others, helps to maintain their own mental and physiological integrity. Possibilities of combination and use of art-therapeutic techniques and dialogue-phenomenological gestalt approach are determined. Recommendations for the organization of psychological assistance to women in recovering their psychological well-being are given. Means of conducting techniques for reducing emotional stress of the personality are selected. The analysis of obstacles in the social adaptation of the personality in crisis situations is carried out. The obtained empirical results of the study will contribute to effective organization of psychological support.Мета. Вивчення проблем психологічної допомоги жінкам, що опинились в умовах тимчасового переселення. Методи. Діалогово-феноменологічний метод, інтерв’ю, арт-терапевтичні методики: спільні малюнки, «Віночок спогадів». Результати. Окреслена актуальність дослідження проблеми психологічного благополуччя особистості в кризових ситуаціях. Виділені нагальні проблеми психологічної допомоги жінкам тимчасовим переселенцям, які перенесли зміни соціальних умов. Визначаються теоретико-методологічні підходи до проблеми відновлення та підтримки психологічного благополуччя особистості. Описано вплив психологічних захистів особистості на соціальну адаптацію особистості в умовах тимчасового переселення. Описані особливості застосування методів групової та індивідуальної психотерапії в активізації розвитку психологічного благополуччя особистості. Висновки. Досліджено ефективність проведення методик психокорекції емоційного стану на особах, що тимчасово переселені. Визначено, що важливою умовою ефективності застосованих методів є налаштування жінок на прямі прояви своїх почуттів, бажань в діалозі з іншими, що активізує їхню реалізацію. Усвідомлення і реалізація цих бажань, відкритість в прояві своїх бажань, прояв утриманих емоцій формує впевненість в стосунках з іншими, допомагає зберегти власну психічну та фізіологічну цілісність. Визначені можливості поєднання і використання арт-терапевтичних методик та діалогово-феноменологічного гештальт підходу. Надані рекомендації щодо організації психологічної допомоги жінкам у відновленні їхнього психологічного благополуччя. Підібрані засоби ведення методик зниження емоційної напруги особистості. Проведений аналіз перепон у соціальній адаптації особистості у кризових ситуаціях. Отримані емпіричні результати дослідження сприятимуть ефективній організації психологічної підтримки
Структурно-функціональна модель професійної реадаптації внутрішньо переміщених осіб
Get PDFThe purpose of the research is to develop and substantiate the structural and functional model of the professional readaptation of unemployed internally displaced persons. Methods. In the course of the study, the authors use a complex of methods, in particular, the analysis of legislative and regulatory documents which prescribe the rights and duties of internally displaced persons, scholarly literature dealing with the subject-matter of the article to identify the development status of the issue concerned and methodological and theoretical fundamentals of the research; generalization and systematization to draw the conclusions; modeling to create the structural and functional model. To perform the correctional and rehabilitation activity with unemployed belonging to the category of internally displaced persons effectively, the authors have chosen the methods which present the psychosocial model of rehabilitation (N. Sardzhveladze), the Nonviolent Communication model (M. Rosenberg) and psychosocial model of resilience development (M. Euwema). Results. In the process of creating the structural and functional model of the professional readaptation of unemployed internally displaced persons, it was formulated the three-level concept: the methodological level which elucidates the interrelations of scientific approaches in resolving the issue of concern; the theoretical level involves taking into account of advances of the contemporary psychology on the area of social readaptation; the practical level stipulates the development of conceptual and procedural support of the correctional and rehabilitation activity. The elaborated structural and functional model contains the following components, which have direct functional relations: purpose, content, tools and methods, expected result. The model consists of purposeful (purpose and tasks), theoretical-methodological (methodological approaches, general scientific and specific principles), conceptual-activity (content, forms, methods, means of professional readaptation) and criteria-performance (complex methods of diagnostics, criteria, indicators and levels of professional readaptation) blocks. Conclusions. The article develops and justifies the structural and functional model of the professional readaptation of unemployed internally displaced persons. The positional layout of its components, first, demonstrates the consistency of problem solution and, second, the reasoning of execution of correctional and rehabilitation activities. The research proves that interaction and interrelations of the formed and described blocks guarantee the cohesiveness, functionality and effectiveness of the proposed model of professional readaptation of internally displaced persons. The model also focuses on the optimization of the practical activity of experts who mentor the mentioned category of citizens.Мета статті – розробити й обґрунтувати структурно-функціональну модель професійної реадаптації безробітних, що належать до категорії внутрішньо переміщених осіб. Методи. У процесі дослідження використано комплекс методів, зокрема аналіз законодавчих і нормативно-правових документів, які визначають права й обов’язки внутрішньо переміщених осіб, наукової літератури з проблеми дослідження для визначення стану розроблення порушеного питання та методологічних і теоретичних засад дослідження; узагальнення й систематизації з метою формулювання висновків; моделювання для створення структурно-функціональної моделі. Для ефективного здійснення корекційно-реабілітаційної роботи з безробітними з категорії внутрішньо переміщених осіб обрано методики, що презентують психосоціальну модель реабілітації (Н. Сарджвеладзе), модель ненасильницького спілкування (М. Розенберг) та психосоціальну модель розвитку стійкості (М. Еувема). Результати. У процесі створення структурно-функціональної моделі професійної реадаптації безробітних з переліку внутрішньо переміщених осіб сформульовано концепцію, яка мала трирівневу структуру: методологічний рівень, що розкриває взаємозв’язки наукових підходів у розв’язанні проблеми; теоретичний, що передбачав врахування здобутків сучасної соціальної психології у сфері соціальної реадаптації; практичний, у межах якого відбувалося розроблення змістового і процесуального забезпечення корекційно-реабілітаційної роботи. Спроектована структурно-функціональна модель містить такі компоненти: мету, завдання, зміст, методики й методи, очікуваний результат, які перебувають у безпосередніх функціональних взаємозв’язках. Розроблена модель складається з цільового (мета й завдання), теоретико-методологічного (методологічні підходи, загальнонаукові і специфічні принципи), змістово-діяльнісного (зміст, форми, методи, засоби професійної реадаптації) і критеріально-результативного (комплексна методика діагностики, критерії, показники та рівні професійної реадаптації) блоків. Висновки. У статті розроблено й обґрунтовано структурно-функціональну модель професійної реадаптації безробітних, що належать до внутрішньо переміщених осіб, позиційне розташування компонентів якої, по-перше, відображає послідовність розв’язання проблеми, а по-друге, логіку здійснення корекційно-реабалітаційної роботи. Доведено, що взаємодія та взаємозв’язок усіх визначених та схарактеризованих блоків забезпечує цілісність, дієвість та ефективність запропонованої моделі професійної реадаптації безробітних, які належать до внутрішньо переміщених осіб, а також спрямована на оптимізацію практичної діяльності фахівців, які здійснюють супровід зазначеної категорії громадян
The level of psychological resilience of a student in conditions of distance learning
Get PDFМетою статті є визначення особливостей психологічної стійкості в студентів під час дистанційного навчання за показниками їх успішності. Методи: аналізування, синтезування, систематизація, узагальнення, порівняння, конкретизація та психодіагностичні методики. За результатами дослідження емпірично встановлено зв’язок між рівнем сформованості психологічної стійкості та психосоматичним здоров’ям у дослідженні контрольної групи та аналогічними показниками в дослідженні експериментальної групи. Експериментальні дані показують суттєво вищу адаптованість осіб контрольної групи та їх раціональний підхід до життєтворення в умовах дистанційного навчання, що ґрунтовно значимо в превентивній роботі щодо забезпечення психологічного здоров’я населення України. Акцентовано увагу на активації розвитку особистісно-ціннісного ставлення студентів до психосоматичного здоров’я. Зазначено, що його сутність полягає у створені емоційно-комунікативного фону підтримки безпечної життєдіяльності особистості у кожного досліджуваного; у формуванні відповідних звичок і стратегій мислення, що додають винахідливість при подоланні стресу, керуючи постійність здорового способу життя, адекватну поведінку. У висновках показано, що в умовах навчального процесу еталонна контрольна (за традиційною формою навчання) та експериментальна (з елементами дистанційного навчання) групи, згідно похибки показників успішності, не мають суттєвої різниці, а отже, можемо вважати, що показники успішності є приблизно однаковими, стосовно дистанційного навчання.The purpose of the article is to determine features of psychological resilience of students during distance learning by indicators of their success. Methods: analysis, synthesis, systematization, generalization, comparison, specification and psychodiagnostic techniques. The results of the research empirically established the relationship between the level of psychological resilience formation and psychosomatic health in the research of the control group and similar indicators in the study of the experimental group. Experimental data show a significantly higher adaptability of the control group and their rational approach to life in conditions of distance learning, which is fundamentally important in preventive work to ensure the psychological health of the population of Ukraine. Emphasis is placed on activating the development of personal and value attitudes of students to psychosomatic health. A person’s psychosomatic health includes: his/her environment, behavior, thinking, beliefs, identity and spirituality. Based on these features, we have created reflexive mechanisms to activate the development of personal and value attitudes of students to psychosomatic health. It is noted that its essence is: to create an emotional and communicative background to support the safe life of the individual; in the formation of appropriate habits and thinking strategies that add ingenuity in the process of overcoming stress, managing the consistency of a healthy lifestyle, adequate behavior. The conclusions show that in the educational process, the reference control (traditional form of learning) and experimental (with elements of distance learning) groups, according to the error of performance indicators do not have a significant difference, and therefore we can assume that performance indicators are approximately the same as for distance learning
The development of sensory-perceptual processes of the psyche in conditions of norm and organic pathology (CP)
Get PDFАктуальність проблеми вивчення сенсорно-пер-цептивних процесів психіки зумовлена необхідні-стю пошуку шляхів стимулювання активності дітейу сучасних умовах буття, а також удосконалення діа-гностики та корекції цих процесів у дітей з особли-вими потребами, як первинних у структурі дефекту. Мета статті полягає в теоретичному вивченніта емпіричному дослідженні особливостей роз-витку сенсорно-перцептивних процесів психікив умовах норми та органічної патології (ДЦП). Наоснові розгляду онтогенетичного аспекту вивченнясенсорно-перцептивних процесів здійснено порів-няльний аналіз їхнього розвитку при органічномуураженні мозку. Визначено, яким чином під впли-вом цих процесів формуються ефекти інших рівнівпсихіки, як змінюється кожний з них і їх взаємодіяв ході психічного розвитку дитини. Представлено результати дослідження такого показника роз-витку сенсорно-перцептивних процесів, як точ-ність виконання окомірних завдань. Аналізуваннякількісних показників вказує на те, що в порівнянніз дошкільним віком точність окоміру в молодшихшколярів підвищується, але характеризуєтьсянестійкістю в залежності від виду завдання. В цьомувіці діти вже здатні встановлювати відношеннярівності та нерівності між об’єктами, але водночаспоказники динаміки поки що не досягають точ-ності, як у дорослих. Окрім достовірних розбіж-ностей у точності окоміру, виявлено більшу неод-норідність групи дітей з церебральним паралічему порівнянні зі здоровими дітьми як у дошкільному,так і молодшому шкільному віці. Це дає підставиприпустити, що розвиток окоміру має індивіду-альні властивості в дітей та пов’язаний із процесомприродного дозрівання. На індивідуальні вимірю-вальні особливості дітей накладаються різнома-нітні порушення сенсорно-перцептивної сфери приДЦП, зокрема, різний ступінь узгодженості роботируки та ока. Висновок. Урахування індивідуальноїспецифіки психічного розвитку дитини щодо спів-відношення узгодженості зорово-рухових функційсприятиме визначенню відповідних засобів корек-ції та створенню оптимальних умов предметної,навчальної та трудової діяльності.The urgency of the problem of studying sensory-perceptualprocesses of the psyche is due to the need tofind ways to stimulate the activity of children in modernconditions, as well as improving the diagnosticsand correction of these processes in children with specialneeds as primary in the defect structure. The purpose of the article is to study theoretically and empiricallythe peculiarities of the development of sensory-perceptualprocesses of the psyche in the conditions of normand organic pathology (cerebral palsy). A comparativeanalysis of sensory-perceptual processes developmentin organic brain damage has been performed onthe basis of the consideration of the ontogenetic aspectof their study. It has been determined the way underthe influence of these processes the effects of otherlevels of the psyche are formed, the way each of themchanges and their interaction during the mental development of the child. The results of the studyof such an indicator of the development of sensory-perceptual processes as the accuracy of the executionof eye tasks are presented. Analysis of quantitativeindicators points out that the accuracy of the eyein younger pupils increases compared to preschoolage, but it is characterized by instability depending onthe type of task. At this age, children are already ableto establish the relationship of equality and inequalitybetween objects, but at the same time the indicatorsof dynamics are not yet as accurate as in adults. In additionto significant differences in eye accuracy, a greaterheterogeneity of the group of children with cerebralpalsy was found in comparison with healthy children inboth preschool and primary school age. This suggeststhat the development of eye has individual propertiesin children and it is associated with the process of naturalmaturation. Various disorders of the sensory-perceptualsphere in cerebral palsy are superimposed onthe individual measuring features of children, in particular,different degrees of coordination of hand and eye. Conclusion. Taking into account the individual specificsof the child’s mental development in relation tothe ratio of coordination of visual-motor functions willhelp to determine the appropriate means of correctionand create optimal conditions for subject, educationaland work activities
Особливості комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями в міжособистісних стосунках
Get PDFThe purpose of the research is theoretical justification and development of a step-by-step diagnostic program of the study of communication of adolescents with intellectual disabilities. Methods: theoretical (analysis and generalization of theoretical and methodological fundamentals of the research to identify the status of problem concerned and promising trends of its study) and empirical (psychological and pedagogical experiment to examine verbal statements, emotional responses in a conflict, ways of coping and solving challenging real-life situations, a complex of projective and objective techniques to study a personal assessment, objective reasons of conflicts and features of behavior of adolescents with intellectual disabilities in the conflict situations; comparative analysis of production and perception of statements and frustration situations) research methods. Diagnostic results show that a high level of aggressive statements or inadequate judgments and actions is common to adolescents with intellectual disabilities which correlate with a low level of socialization in the group of same-age peers and choice of behavior strategy during the conflict. It is established that adolescents with intellectual disabilities can master and comprehend communication styles in a specific context as compared to a practical situation. The paper substantiates they are characterized by impulsive actions and statements, difficulties in the catching of implication of statements, their fragmentary understanding, inability to formulate the opinion and to draw a conclusion on the obtained information, the challenges in the establishment of cause-and-effect relations, misinterpretation of interlocutor’s emotions, the transfer of communication skill to new conditions. Conclusions. The data obtained will be used in developing the program for communication correction of adolescents with intellectual disabilities as a key for their successful socialization, set and implementation of life plans.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка поетапної діагностичної програми дослідження комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями. Методи: теоретичні (аналізування та узагальнення теоретичних та методичних засад дослідження для визначення стану розробленості проблеми й перспективних напрямків її вивчення) та емпіричні (психолого-педагогічний експеримент з метою вивчення мовленнєвих висловлювань, емоційних реакцій у конфлікті, способів подолання та вирішення важких життєвих ситуацій; комплекс проєктивних та об’єктивних методик з метою вивчення суб’єктивної оцінки, об’єктивних причин конфліктів і особливостей поведінки в конфліктних ситуаціях розумово відсталих підлітків; порівняльного аналізу продукування та сприймання висловлювань у конфліктних та фрустраційних ситуаціях) методи дослідження. Результати діагностики переконують, що підліткам з інтелектуальними порушеннями притаманні високий рівень агресивності висловлювань або неадекватної підлеглості у судженнях та діях, що корелює з низьким рівнем соціалізації в групі однолітків, з виборами стратегії поведінки в конфлікті. Встановлено, що підлітки з інтелектуальними порушеннями можуть засвоювати та розуміти стилі спілкування тільки на конкретних прикладах у порівнянні з практичною ситуацією. Обґрунтовано, що для них характерними є імпульсивні дії та висловлювання, складнощі розуміння прихованого сенсу висловлювань, їх фрагментарне розуміння, неможливість сформулювати судження, зробити висновок з почутої інформації, утруднення встановлення причинно-наслідкових зв’язків, нерозуміння емоції співрозмовника, перенесення навика спілкування в нові умови. Висновки. Отримані дані буде використано при розробці програми корекції комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями як запоруки їх успішної соціалізації, встановлення та реалізації життєвих планів
Research of features of the mercy manifestation of doctors
Get PDFМета. Метою статті є висвітлення результатів емпі-ричного дослідження особливостей проявів мило-сердя в лікарів. Методи. Для реалізації поставленоїмети використано теоретичні: індукції і дедукції, ана-лізування, синтезування, узагальнення та емпіричніметоди дослідження: “Методика незакінчених речень”(Дж. М. Сакс, модиф.), “Діагностика емпатійних здібнос-тей” (В. В. Бойко), “Емпатійний потенціал особистості”(І. М. Юсупов), “Діагностика соціально-психологічнихнастанов особистості в мотиваційно-потребовій сфері”(О. Ф. Потьомкіна); математико-статистичні методи.Результати. Дослідження прояву милосердя у лікарівзасвідчило, що більшість досліджуваних параметрівзафіксовано в діапазоні середнього рівня. Вивченняпрояву когнітивного компонента показало, що для досліджуваних характерним є позитивне сприйняттядопомоги та позитивне уявлення про милосердя, вод-ночас уявлення про емпатію виявилися нижчими.Вивчення емпатійних здібностей (емоційно-моти-ваційний компонент) засвідчило, що лікарі схильніспиратися на раціональний канал емпатії, мають роз-винені настанови на емпатію та надають перевагустворенню довірливої атмосфери. Дослідження соці-ально-психологічних настанов особистості у моти-ваційно-потребовій сфері (емоційно-мотиваційнийкомпонент) зафіксували середній рівень прояву аль-труїстичних настанов. Вивчення прояву поведінко-вого компонента милосердя показало, що для лікарівнайбільш характерно проявляти емпатію по відно-шенню до батьків, по відношенню до людей похилоговіку та по відношенню до незнайомих або малозна-йомих людей. Констатовано середній рівень проявуемпатії у поведінці. Висновки. В ході дослідженняпідтверджено припущення про те, що милосердя якінтегральна особистісно і професійно значуща якістьлікаря, визначається гармонійним розвитком когні-тивного, емоційно-мотиваційного та поведінковогокомпонентів, і в звичайних умовах професійної діяль-ності проявляється недостатньо.The purpose of the article is to highlight resultsof an empirical research of features of the mercy manifestationof doctors.The research methods include theoretical: inductionand deduction, analysis, synthesis, generalization;empirical: “Sacks sentence completiontest” (by J. Sachs, in modification), “Diagnosisof empathic abilities” (by V. Boyko), “Empathicpotential of an individual” (by I. Yusupov), “Diagnosisof social and psychological attitudes of an individualin the motivational sphere” (by O. Potiomkina);mathematical and statistical methods.Results. The research of manifestation of the mercyof the medical staff has shown that most of the studiedparameters are in the range of the average level. Study of the cognitive component manifestation hasshown that respondents can be characterized bya positive perception of help and charity, by a lowerattitude to empathy. Study of the empathic abilities(emotional-and-motivational component) hasshown that the doctors tend to rely on a rationalchannel of empathy, have well-developed guidelinesfor empathy and prefer to create a trusting atmosphere.Research of personal social and psychologicalsets in the motivational and needs sphere(emotional-and-motivational component) hasrecorded an average level of altruistic orientations.Study of manifestation of the behavioral componentof mercy has indicated that the medical staffmainly shows empathy towards parents, towardsthe elderly and towards strangers or unfamiliar people.The average level of empathy in behavior hasbeen stated. Conclusions. The study has confirmedthe assumption that the mercy as an integral personallyand professionally significant quality of a medicalworker is determined by the harmonious developmentof cognitive, emotional-and-motivationaland behavioral components, and it is not manifestedenough in usual conditions of pr ofessional activity
Порівняння особливостей взаємин дітей з батьками у підгрупах за порядком народження у сімейній ієрархії
Get PDFThe article reviews the results of the study of the state of the modern nuclear family. The author analyses scientific papers of the prominent domestic and foreign contemporary scientists in the area of the parent-child relations. It covers the features of the interrelation of parents with the first-and second-born children from the standpoint of the very respondents. The choice of methods for this group of respondents is substantiated. Purpose is to analyze the level of the development of parent-child relations and to compare the results of the groups according to the birth order of children in the family hierarchy. Methods: the questionnaire “Parents – Child Interaction” (the author is I. Markovska), which contains 10 bipolar scales; statistical processing of empirical data and graphical presentation of results are carried out using the statistical program “MS Excel”. Results: mother’s behavior towards the second child is more demanding, with a higher level of responsibility and expectations, as well as a more balanced and controlling. It may be manifested in petty care, obtrusiveness, restraint, and general psychological infantilization of the younger child. As for the relations with father, the second-born children in the nuclear family show their closeness to him and have a desire to share the most secret and important things with him. The author also finds out that the first-born child negatively describes his relations with father (disagreement, liberalism, excessive softness), and the frequency and degree of the agreement are traced regarding the second child in various life situations. The second child more positively comments his interrelation with father than the first-born. Conclusions: the relations of respondents with their parents are diametrically opposed when comparing the first child with the second. The principal provisions of research findings are the foundation for the development of specific recommendations which will be useful and assist the practical family psychologist consulting in such sub-systems as siblings, parent-child and marital relationships.У статті здійснено огляд результатів вивчення стану сучасної нуклеарної сім’ї. Проаналізовано наукові роботи провідних вітчизняних та закордонних новочасних науковців у руслі батьківсько-дитячих стосунків. Висвітлено особливості взаємодії батьків з першо- та другонародженими дітьми, з позиції самих опитуваних. Обгрунтовано вибір методики для цієї групи респондентів. Мета: дослідження рівня розвитку батьківсько-дитячих відносин та порівняння результатів у групах за порядком народження дітей у сімейній ієрархії. Методи: опитувальник “Взаємодія батьки – дитина” (Марковська, 1999), який містить 10 біполярних шкал; статистична обробка емпіричних даних і графічна презентація результатів здійснена за допомогою статистичної програми “MS Excel”. Результати: більш вимогливою, із більшим рівнем відповідальності та рівнем очікувань, а також більш виваженою контролюючою є поведінка матері стосовно своєї другої дитини. Це може виявлятися в дріб’язковій опіці, нав’язливості, обмежуванні та загалом психологічній інфантилізації молодшої дитини. Що ж до стосунків із батьком, то другі діти у нуклеарній сім’ї проявляють свою близькість саме до нього, мають бажання ділитися з ним найпотаємнішим і важливим. Також нами виявлено, що первісток описує негативний характер взаємодії між ним та батьком (незгода, невимогливість, надмірна м’якість), а от частота і ступінь згоди простежується з другою дитиною в різноманітних життєвих ситуаціях. Друга дитина більш позитивно розцінює взаємодію з батьком, ніж перша за порядком народження у сім’ї. Висновки: стосунки, на які вказують опитувані щодо своїх батьків діаметрально протилежні при порівнянні першої дитини з другою. Основні положення за результатами нашого дослідження будуть покладені в основу розробки конкретних рекомендацій, які стануть корисними і дoпоможуть у пoдальшій роботі практичним психологам у сфері сімейного консультування у таких підсистемах, як сиблінгові, батьківсько-дитячі та подружні стосунки
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НУКЛЕАРНОЇ СІМ’Ї
Get PDFAn overview of the state of the modern nuclear family has been provided in the article. The scientific works of leading domestic and foreign modern scientists have been analyzed. The features of interaction of family members and the factors that affect it have been highlighted. The modern family has acquired new peculiar features that distinguish it from the traditional entrenched imagination and bring it to a new level, which allows us to definde the change of the centuries-old tradition of the family image. Most psychologists in their research works point to such trends in the development of the family in modern society as the prevalence of career, noting that this is the cause of the growth of the welfare of the family; rather later, compared with previous years, marriage and postponement of the birth of descendants; nuclearization of the family as its simplification. Modern science shows an increasing of divorce and remarriage; indicates that there is a variability of forms of interpersonal relationships, which later develop into family relationships.
Purpose of research: to highlight the features of psychological factors of the development of modern nuclear family. Methods: analysis, synthesis of the provisions contained in the psychological literature on the development of modern nuclear family, comparison, generalization, interpretation and systematization of theoretical and empirical research. A successful family is a family with a high level of family morality, spirituality, mutual support and mutual assistance, with rational methods of solving family problems. Results, conclusions: Leading experts note that family well-being is ensured by humanity in relations, the ability to love and respect each other. In such a family, when solving intrafamily problems, there is a high coherence of actions, mutual respect and mutual understanding generating a positive moral atmosphere. Among the attributes of a strong family, scientists distinguish such factors as: mutual love; mutual respect; mutual understanding; willingness to help; responsibility; high level of trust in the couple; friendly communication. On the other hand, the evidence of disharmony of the family is the weakening or breaking of the connection in the system of "spouses-parents-children", which arise as a result of excessive employment of the father or mother, conflict situation in the family, antisocial behavior of family members, cases of violence or abuse, lack of a happy emotional atmosphere in the family, disharmonious relations in the family.У стaтті здiйснено oгляд вивчeння стaну сучaсної нуклeарної сiм’ї. Прoаналізовано нaукові рoботи провiдних вiтчизняних та зaкордонних сучaсних нaуковців. Висвiтлено осoбливості взaємодії членiв рoдини та фактoри, якi на неї впливaють. Сучaсна сiм’я нaбула нoвих своєрiдних рис, влaстивостей, якi відрiзняють її вiд трaдиційно закoренілого уявлeння і вивoдять її на нoвий щaбель, що дозвoляє відзнaчати змiну багатoвікової трaдиції обрaзу сiм’ї. Більшiсть психoлогів у свoїх наукoвих роботaх вкaзують на такi тендeнції рoзвитку сiм’ї в сучaсному суспiльстві, як превaлювання кaр’єри, заувaжуючи, що це є причинoю зростaння рiвню добрoбуту сiм’ї; довoлі пiзнє, у пoрівнянні з попeредніми рокaми, уклaдання шлюбу і відкладaння нарoдження нaщадків; нуклeаризація сiм’ї як її спрощeння. Сьогoчасна нaука засвiдчує збільшeння розлучeнь і повтoрних шлюбiв; вкaзує на те, що з’являється варiативність фoрм міжособистiсних стосункiв, які згoдом перерoстають у сiмейні віднoсини.
Мeта дослiдження: висвiтлення осoбливостей психoлогічних чинникiв рoзвитку сучaсної нуклeарної сiм’ї. Методи: аналіз, синтез положень, що містяться у психологічній літературі з проблеми розвитку сучасної нуклеарної сiм’ї, порівняння, узагальнення, інтерпретація та систематизація теоретичних та емпіричних досліджень. Благoполучна сiм’я – це сiм’я з висoким рівнeм внутрішньoсімейної морaльності, духoвності, взaємної пiдтримки та взаємoдопомоги, з рацiональними прийoмами вирiшення сiмейних проблeм. Результати та висновки. Провiдні фахiвці відмiчають, що сiмейне благoполуччя забeзпечується гуманнiстю у віднoсинах, вмiнням любити і повaжати oдин однoго. У такiй родинi при вирішeнні внутрішньoсімейних проблeм iснує висoка узгoдженість дiй, взаємопoвага і взаємoрозуміння генeрують пoзитивну морaльну атмoсферу. Серeд атрибутiв мiцної рoдини вчeні видiляють тaкі фaктори, як: взaємна любoв; взаємнa повaга; взаємoрозуміння; гoтовність прийти на допомoгу; відповідaльність; висoкий рiвень довiри у подружнiй пaрі; добрoзичливе спiлкування. Натoмість, свідчeнням дисгaрмонійної сiм’ї є послaблення або рoзрив зв’язку у систeмі «пoдружжя-бaтьки-дiти», якi постaють унaслідок нaдмірної зайнятoсті бaтька чи мaтері, конфлiктної ситуaції в сiм’ї, асоцiальної повeдінки членiв рoдини, інцидентів, повязаних з нaсильством чи жорстким ставленням, браку благoполучної емoційної атмосфери у сiм’ї, дисгaрмонійних взаємин
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОМУНІКАТИВНОГО БЛОКУ ГОТОВНОСТІ ДО МАТЕРИНСТВА ТА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА НЬОГО
Get PDFPurpose. The purpose of the article is to provide a theoretical substantiation and empirical study of the features of psychological readiness for motherhood, namely to study the statistical dependence between the features of the communicative block of maternity readiness and the factors that influence it. The practical significance of the study is the possibility of using the obtained practical data when working with pregnant women, young mothers, as well as women who are just planning their pregnancy. This material can be used in mother and child centers, women's consultations, maternity homes, lectures on family psychology, personality development and more.
Methods. The study was conducted at the Kherson City Clinical Hospital. O. Luchansky and Kherson State University. The empirical sample consisted of 27 pregnant women aged 20 to 30 years (first pregnancy, 4–7 months term, Group 1) and 20 non-pregnant women aged 19 to 21 years (4th year students, Group 2). The following psycho-diagnostic methods were used to achieve this goal: 1. Test of communicability level (V. Ryakhovsky), 2. Author's questionnaire “Willingness to motherhood”.
Results. Motherhood is a complex phenomenon that has physiological mechanisms, evolutionary history, cultural and individual characteristics. Motherhood is not provided with completely innate mechanisms, it contains a biological desire for motherhood, transformed by internalized social norms. At the present stage, motherhood is analyzed in terms of the personal development of women, psychological and physiological features of different periods of the reproductive cycle.
Conclusions. Motherhood defines a unique situation of the development of woman’s consciousness, which becomes a stage of rethinking the parental position from her own childhood experience, a period of integration of the image of mother and child.Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей психологічної готовності до материнства, а саме, дослідження статистичної залежності між особливостями комунікативного блоку готовності до материнства та факторами, що на нього впливають. Практичне значення проведеного дослідження: можливість роботи з вагітними, недосвідченими мамами, а також з тими, хто планує стати мамою на основі отриманих даних дослідження. Отримані дані можна використовувати в центрах з планування сім’ї, пологових будинках, школах материнства та інших.
Методи. Дослідження проводилося на базі Херсонської міської клінічної лікарні ім. О. Лучанського та Херсонського державного університету. Емпіричну вибірку склали 27 вагітних віком від 20 до 30 років (перша вагітність, термін 4–7 місяців, Група 1) та 20 не вагітних віком від 19 до 21 року (студенти 4 курсу, Група 2). Для досягнення поставленої мети були використані наступні психодіагностичні методики: 1. Тест рівня комунікабельності (В. Ряховського), 2. Авторська анкета «Готовність до материнства».
Результати. З’ясовано, що готовність бути матір’ю та материнство – складний фізіологічний, еволюційний, культурний та індивідуальний феномен, який має свої особливості. Феномен материнства є сукупністю не тільки вроджених компонентів та механізмів, а є інтеріоризацією соціальних норм. Сьогодні до особливостей материнства підходять з точки зору жіночого розвитку, особливостей різних періодів вагітності.
Висновки. Материнство розвиває самосвідомість майбутньої мами, яка визначає свою батьківську позицію, аналізує власний дитячий досвід, інтегрує себе з майбутньою дитиною