Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Research of features of manifestation of junior schoolchild’s egotism in communication with peers
Get PDFМета емпірично дослідити рівень еготизму молод-шого школяра як мовленнєвої форми особистісногоегоцентризму під час їх взаємодії з ровесниками. Методи. Під час вивчення еготизму як мовленнєвоїформи особистісного егоцентризму використовувався теоретичний аналіз і систематизація наукових літе-ратурних джерел з проблеми дослідження. З метою дослідження феномену еготизму діалогічного мовлення – “Методика дослідження еготизму”, а з метоювстановлення взаємозв’язку між еготизмом та доміну-ючою формою особистісного егоцентризму – “Мето-дика дослідження егоцентризму під час взаємодії”Т. Пашукової та відкрите невключене спостереження. Результати. Особистісний егоцентризм відобра-жає позицію людини по відношенню до оточуючогосвіту, характеризується зосередженістю на своїйпозиції або власному індивідуальному “Я”. Особи-стісний егоцентризм може проявлятись у поведінцілюдини, манері міркування, семантиці мови у виглядіеготизму і ретрофлексії. В своїй роботі ми визнача-ємо еготизм – як прагнення людини розповісти просебе, згадати про свої переваги в противагу іншим,збільшуючи цим власну значущість. Через еготизмвідбувається самопрезентація свого “Я”. Висновки. Встановлено, що учні перших та других класів демон-струють високий рівень еготизму, а учні третіх та чет-вертих класів – середній. Тобто, під кінець молодшогошкільного віку знижується прагнення говорити лишепро себе, презентувати співрозмовнику лише власнуперсону. З віком та набуттям соціально-психологіч-ної компетенції, відбувається тенденція до зниженняеготизму в молодшому шкільному віці як прагненняучнів презентувати власну персону під час розмовиз партнером по спілкуванню. Виявляється контрольсвоєї еготичної мови та прояв зацікавленості особою,яка виступає партнером по спілкуванню. Домінуючоюформою особистісного егоцентризму молодшого шко-ляра є екстравертована форма.The purpose is to study empirically the level of egotismof junior schoolchild as a speech form of personalegocentrism during his/her interaction with peers. Methods. Theoretical analysis and systematizationof scientific resources on the problemof research was used in the study of egotism asa speech form of personal egocentrism. “Methodsof studying egotism” has been used in order tostudy the phenomenon of egotism of dialogic speechand “Methods of studying egocentrism during interaction”by T. Pashukova and open uninvolved observationhave been used in order to establish the relationshipbetween egotism and the dominant formof personal egocentrism. Results. Personal egocentrismreflects a person's position in relation tothe world around him/her, and is characterized bya focus on his/her position or own individual “Self”.Personal egocentrism can manifest itself in humanbehavior, manner of reasoning, semantics of languagein the form of egotism and retroflexion. In ourwork we define egotism as a person’s desire to talkabout him/herself, to remember personal advantagesover others, thereby increasing his/her ownsignificance. Through egotism there is a self-presentationof one’s “Self”. Conclusions. It was found thatpupils of the first and second form show a high levelof egotism, and third and fourth -form pupils showedan average one. That is, at the end of primary schoolage the desire to talk only about oneself, to presentto the interlocutor only one’s own person decreases.With age and the acquisition of socio-psychologicalcompetence, there is a tendency to reduce selfishnessin primary school age as the desire of students topresent their own person during a conversation witha communication partner. The control of the egotisticallanguage and display of interest of the person actingas the partner on communication is shown. Thedominant form of personal egocentrism of a juniorschoolchild is the extroverted form
Conceptualization of the existential-system model of reorganization of the “worldview” of the personality: the introduction of ontological dominants
Get PDFМета. У статті висвітлено послідовні кроки концептуалізації транстеоретичного екзистенціально-системного підходу до реорганізації смислової архітектоніки свідомості особистості. Методи. Спектральний, структурний та семіотичний підходи забезпечили комплексний методологічний аналіз процесуальної дії екзистенціально-системного концепту. Результати. Побудовано онтологічне поле смислової моделі світу особистості. Розкрито п’ять проекцій дослідження екзистенціальної дійсності людини. Визначено ключові поняття теоретичного оформлення концепту: “світ", “свідомість”, “картина світу”, “смисл”, “система”, “смислова архітектоніка свідомості”, “уявлення-переживання-думки”, “реорганізація”, “самовіднесення”, що описують внутрішній простір психологічного ладу екзистенціально-системного концепту, яким оперує психолог-фахівець. Побудована наочна модель теоретичного конструкту екзистенціально-системного підходу, яка відбиває репрезентації клієнта. Запропонована змістовна схема взаємозв’язків і взаємодії онтологічних репрезентацій восьми ракурсів “співвіднесення зі світом” як дії знаходження смислу. Обґрунтовано взаємодоповнення діагностичних підходів та запропонована схема зв’язку елементів діагностично-корекційних підходів екзистенціально-системного концепту реорганізації “картини світу” особистості: екзистенціального, системного моделювання та психодрами, проективного, психосемантичного, бодинамічного і трансперсонального. Перераховано технічні прийоми, які предметно вимальовують методичний потенціал екзистенціально-системного концепту. Висновки. Обґрунтовано єдність діагностичних та корекційних дій концепту, яка забезпечується їх внутрішньою феноменологією. Доведено, що фокусом та механізмом реорганізації екзистенціально-системного концепту виступає знаходження парадоксальних смислів та парадоксальна конфронтація із самим собою, зі своєю власною ідентичністю і тим світом, який клієнт створив для себе. Визначено, що екзистенціально-системний концепт – це транстеоретична психологічна система забезпечення процесу смислової динаміки свідомості особистості з метою максимального проживання та “виконання” свого життя з автентичними установками, свободою і відповідальністю щодо власної екзистенції та світу.Purpose. The article highlights the successive steps of conceptualization of trans-theoretical existential-system approach to the reorganization of the semantic architectonics of personality consciousness. Methods. Spectral, structural and semiotic approaches provided a comprehensive methodological analysis of the procedural action of the existential-system concept. Results. An ontological field of the semantic model of the world of personality has been constructed. Five projections of the study of the personality have been revealed. The key concepts of theoretical design of the concept have been defined: “world”, “consciousness”, “worldview”, “meaning”, “system”, “semantic architectonics of consciousness”, “representations-experiences-thoughts”, “reorganization”, “self-attribution”. They describe the inner space of the psychological system of the existential-system concept, which is operated by a psychologist-specialist. A visual model of the theoretical construct of the existential-system approach has been constructed. It reflects the client’s representations. A meaningful scheme of interrelationships and interactions of ontological representations of eight perspectives of “correlation with the world” as an action of finding meaning has been offered. Diagnostic approaches’ complementarity has been substantiated. The connection scheme of elements of diagnostic-correctional approaches of existential-system concept of reorganization of the individual “worldview” has been offered: existential, system modeling and psychodrama, projective, psychosemantic, body-dynamic and transpersonal. The technical methods that objectively outline the methodological potential of the existential-system concept have been listed. Conclusions. The unity of diagnostic and corrective actions of the concept, which is provided by their internal phenomenology, has been substantiated. It has been proved that the focus and mechanism of reorganization of the existential-system concept is finding paradoxical meanings and paradoxical confrontation with oneself, with self-identity and the world that the client created for himself. It is determined that the existential-system concept is a trans-theoretical psychological system of providing the process of semantic dynamics of personality consciousness. Its goal is the maximum living and “fulfillment” of a life with authentic attitudes, freedom and responsibility for existence and the world
Особливості впливу міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді
Get PDFThe purpose is to clarify the influence of the level of maturity of the urban identity on the social and psychological adaptation of students and satisfaction with life. Methods. The following methods were used in the empirical research: Urban Identity Questionnaire (S. O. Litvinova, O. I. Muravyova); Questionnaire of Social and Psychological Adaptation (C. Rogers & R. Diamond, adapted by O. K. Osnytsky); The Satisfaction with Life Scale of E. Diener adapted by D. O. Leontiev, Ye. M. Osin). Results. The article includes different theoretical viewpoints and scientific approaches to the substantiation of the concept “urban identity”. The structure of urban identity consists of cognitive, emotional and behavioral-regulatory components. The research shows the influence of mature identity on the social adaptation under urban conditions. The authors make the social and psychological analysis of differences between the urban and countryside lifestyles; they find out that urban lifestyle is based on a high spatial, professional and social mobility of urbanites. It is emphasized that urban identity has an axiological and logical nature as it sets norms and rules, which regulate human behavior while actualizing in different situations of social interaction. The empirical research clarified the features of the manifestation of students’ urban identity, its influence on the social and psychological adaptation of students, carries out a comparative analysis between a group of students who are original residents of the city and a group of students who moved into the city from the countryside to study at the university. Conclusions. The findings of the empirical research confirm the differences in terms of the social and psychological adaptation between the group of “urbanites”, i.e. students who were born and live in the city and the group of “country people” who moved into the city to study at the university. By using the correlation analysis, the authors prove the interdependence between the level of maturity of urban identity of students (cognitive, emotional and behavioral-regulatory components) and progress of social and psychological adaptation in the city. The research prospects are the development of means of psychological aid for the adaptation of students who come to the city to study at the higher education institutions.Мета: з’ясувати вплив рівня сформованості міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задоволеності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні теоретичні погляди та наукові підходи щодо обґрунтування поняття “міська ідентичність”. У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просторовій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транслювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано особливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адаптацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «містян», тобто студентів, які народились та проживають у місті, та групою “селян”, які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рівнем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-регулятивного компонентів) та успішністю соціально-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допомоги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти
Інтолерантність до невизначеності у ветеранів з важкими пораненнями: порівняльний аналіз
Get PDFIntolerance of uncertainty is seen as tendency to perceiveunexpected and new circumstances as dangerous,and respond to them as a threat. It is known thatthe rejection of uncertainty is a factor that complicatesthe course and treatment of affective disorders(anxiety, depression, PTSD, sociophobia, etc.). The purpose of the research is to identify the relationshipbetween intolerance of uncertainty and signsof PTSD in veterans with serious injuries or disabilities.Methods: using the parametric Student’st-criterion and the non-parametric Mann-Whitneyand Kruskal-Wallis test, a comparative analysis wasperformed, and the Spearman coefficient ρ wasused to analyze the correlations. Data collected intwo groups of servicemen were compared. Officers(n = 47) and veterans who participated in the qualifyinground of the Invictus Games (n = 32) completedthe Intolerance of Uncertainty Scale questionnaire,the N. Carleton’s short version, and the PCL-5 PTSDSymptom Questionnaire. Results: it was found that groups of servicemen do not differ in the generallevel of intolerance of uncertainty, but there wasa significant difference on the scale of “depressinganxiety”. Subgroups with a higher level of intoleranceof uncertainty have significantly more manifestationsof post-traumatic stress symptoms. Intoleranceof uncertainty correlates with all clustersof PTSD symptoms in the general military group,and the “Inhibitory anxiety” subscale has a strongercorrelation with all clusters than the “Perspectiveanxiety” subscale. Conclusions: for the first time,the connection between IU and signs of PTSD inservicemen was studied in the Ukrainian sample.Veterans with serious injuries and disabilities havehigher scores on the “Inhibitory anxiety” subscale.The specificity of the connection between intoleranceof uncertainty in veterans with serious injuriesor disabilities, and signs of PTSD, is the lack of correlationwith aggressive and self-destructive behaviour(symptoms of cluster E). This feature reflects the specificsof the experience and manifestations of aggressionin veteran athletes with disabilities.Інтолерантність до невизначеності розглянуто яквластивість сприймати несподівані та нові обста-вини як небезпечні, та реагувати на них як на загрозу. Відомо, що неприйняття невизначеності є чинником,який ускладнює перебіг та лікування афективнихрозладів (тривожність, депресію, ПТСР, соціофобіюта ін.). Метою дослідження є визначення особливос-тей зв’язку інтолерантності до невизначеності з озна-ками ПТСР у ветеранів з важкими пораненнями абоінвалідністю. Методи: за допомогою параметричногокритерію t-Стюдента та непараметричних критеріївМанна-Уітні та Краскала-Уоліса був проведений порів-няльний аналіз, для аналізування кореляцій викорис-таний коефіціент ρ Спірмена. Були співставлені дані,зібрані в двох групах військовослужбовців. Офіцери(n = 47) та ветерани, що брали участь у відбірковомутурі змагань “Ігри Нескорених”, (n = 32), заповнилиопитувальники “Шкала інтолерантності до невизна-ченості”, модифікована версія Н. Карлетона, та опи-тувальник симптомів посттравматичного стресового розладу PCL-5. Результати: з’ясовано, що групи вій-ськовослужбовців не відрізняються за загальнимрівнем інтолерантності до невизначеності, але є зна-чуща різниця за шкалою “гнітюча тривога”. У підгрупиз більш високим рівнем інтолерантності до невизна-ченості значно більше проявів посттравматичногостресу. Інтолерантність до невизначеності корелюєз усіма кластерами симптомів ПТСР в загальній групівійськовослужбовців, субшкала “гнітюча тривога” маєбільш сильну кореляцію з усіма кластерами, ніж суб-шкала “тривога перед майбутнім”. Висновки: Впершена українській вибірці був досліджений зв’язок ІТНз ознаками ПТСР у військовослужбовців. Ветераниз важкими пораненнями та інвалідністю мають більшвисокі бали за субшкалою “гнітюча тривога”. Специфі-кою зв’язку інтолерантності до невизначеності у вете-ранів, що мають важкі поранення або інвалідність,з ознаками ПТСР є відсутність кореляції з проявамиагресії та самопошкоджувальною поведінкою (симп-томами кластеру “Е”). Ця особливість відображаєспецифіку переживання та проявів агресії у ветера-нів-спортсменів з обмеженими можливостями
Research of psychological and pedagogical typologization of mental developmental delay of schoolchildren
Get PDFУ дослідженні представлено аналізування затримкипсихічного розвитку школярів. Окреслено, що дослі-джуваний стан охоплює усю психічну сферу дитиний відображається в особливостях розвитку пізна-вальних процесів, недоліках мовлення, незрілостіскладних форм поведінки, недоліках цілеспрямова-ної діяльності на тлі надмірної виснажуваності, пору-шеннях працездатності, енцефалопатичних розладах.Мета – теоретично обґрунтувати і реалізувати психо-лого-педагогічну типологізацію затримки психічногорозвитку школярів; розкрити ключові шляхи органі-зації та оптимізації навчання дітей з різними типами затримки психічного розвитку; сформувати рекомен-дації щодо найоптимальнішої траєкторії вибору дляних навчального закладу. Методи дослідження –аналізування та узагальнення принципово важливихаспектів реформування освіти осіб з особливимипотребами. Для дефініції затримки психічного роз-витку школярів використано кластерний аналіз мето-дом k-середніх, для визначення взаємозв’язку міжмотиваційним, операційним та рефлексивно-оцін-ним компонентами навчальної діяльності засто-совано метод кореляційного аналізу r-Пірсона прир≤0.01; р≤0.05. Акцентовано увагу на поступі інклюзіїв цілому, діяльності інклюзивно-ресурсних центрів(ІРЦ), дошкільної і переддошкільної ланок освітидітей з особливими потребами і, реалізації можли-востей таких дітей в освітньому середовищі. Результати. Встановлено, що ієрархія порушень психічнихфункцій при затримці психічного розвитку інша, ніжпри розумовій відсталості. Показано, що при затримціпсихічного розвитку недосконалим є не власне мис-лення, зокрема здатність до абстрагування та уза-гальнення, а дефіцитарність “передумов” мислення,тобто когнітивних процесів: пам’яті, уваги, просторо-вого гнозису, інших вищих коркових функцій, темпупсихічних процесів. Висновки. Обґрунтовано і дове-дено, що важливе значення для забезпечення ефек-тивної інтеграції дітей з особливими освітніми потре-бами у навчальний заклад має правильно визначенаосвітня траєкторія дитини з огляду на її психічні мож-ливості та навчально-пізнавальні здібності.The study presents an analysis of developmentaldelay of schoolchildren. It is outlined that the studiedstate covers the whole mental sphere of the childand is reflected in the peculiarities of the developmentof cognitive processes, speech defects, immaturityof complex behaviors, shortcomings of purposefulactivity against the background of excessiveexhaustion, disability, encephalopathy disorders. The purpose of the study is to substantiate a psychologicaland pedagogical typology of developmental delayof students theoretically; to reveal key ways of organizingand optimizing the education of children with different types of developmental delay; to formrecommendations on the most optimal trajectoryof choosing an educational institution for them. Research methods – analysis and generalizationof the fundamentally important aspects of educationreform for people with special needs. To determinethe developmental delay of schoolchildren we usedk-means cluster analysis, to determine the relationshipbetween motivational, operational and reflexive-evaluative components of educational activitieswe used Pearson correlation analysis at p≤.01; р≤.05.Emphasis is placed on the progress of inclusion in general,the activities of inclusive resource centers (IRC),and preschool education of children with specialneeds and the realization of the opportunities of suchchildren in the educational environment. Results. Itis established that the hierarchy of mental disordersin developmental delay is different from intellectualdisability. It has been shown that developmentaldelay is characterized rather not by deficiencies inone’s thinking, in particular in the ability to abstractand generalize, but in the deficiency of “preconditions”of thinking, in cognitive processes: memory,attention, spatial gnosis, other higher cortical functions,and pace of mental processes. Conclusions. Itis proved that it is important to ensure the effectiveintegration of children with special educational needsinto the educational institution with correctly definededucational trajectory in view of their mental capabilitiesand educational and cognitive abilities
The semantic space of the personality of adult active web-users
Get PDFУ статті обговорюється загальна проблема впливуонлайн-практик на когнітивну сферу дорослих спо-живачів інформації. Метою статті є перевірка гіпо-тези про більшу когнітивну складність свідомості активних web-користувачів в області знань проособистість, оскільки вони частіше мають доступдо необмеженого обсягу мережевої інформації,зокрема в області соціальної перцепції. Методи.Дослідження здійснювалося на гомогенній за віком(всі учасники старше 35 років) та за сферою про-фесійної діяльності (вища освіта, представникирозумової праці) вибірці респондентів. На основіанонімного анкетування із загальної вибірки булодиференційовано дві групи на підставі особистихуподобань носіїв інформації (традиційних, паперо-вих і цифрових). Моделювання семантичного про-стору особистості здійснювалося в даних контраст-них групах. Методологічною основою дослідженнябула експериментальна психосемантика. Основнимметодом отримання емпіричних даних виступивметод особистісного семантичного диференціала,обробка якого за допомогою факторного аналізууможливила побудувати моделі семантичного про-стору особистості знайомої людини. Результати.Порівняльний аналіз показав, що семантичний про-стір особистості у активних web-користувачів про-стіший за двома параметрами: по-перше, за числомскладових його особистісних категорій, по-друге,за внутрішньою структурою знань про особистість,представлених у категоріях. Висновки. Отриманідані констатують відсутність у дорослих web-користувачів збільшення знань про особистістьу порівнянні з тими, хто надає перевагу традицій-ному читанню. Виявлені відмінності можна пояс-нити специфікою слова та медіаобразу як одиницькодування інформації. Ймовірно, слово є сильні-шою знаковою системою, носієм пропозиційної засвоїм характером інформації, в порівнянні з медіа-образом, носієм переважно іконічної інформації.A common problem of the impact of online practiceson the cognitive sphere of adult consumers of informationis discussed in the article. The purposeof the article is to test the hypothesis on a greater cognitive complexity of consciousness of activeweb-users in the field of knowledge about the personality,as they more often have access to an unlimitedamount of network information, in particularin the sphere of social perception. Methods. Theresearch was carried out on a homogeneous sampleof respondents by the age (all participants were olderthan 35 years old) and by the sphere of professionalactivity (higher education, representatives of intellectualwork). Based on an anonymous questionnairefrom a total sample, two groups were differentiatedbased on the personal preferences of the media (traditional,paper, and digital). Modeling of the semanticspace of the personality was carried out in thesecontrast groups. Experimental psychosemantics wasused as the methodological basis of the research. Themethod of personal semantic differential, the processingof which with the help of factor analysis made possibleto build models of the semantic space of the personalityof an acquaintance was used as the basicmethod for obtaining empirical data. Results. Comparativeanalysis has shown that the semantic spaceof the personality for active web-users is simpler intwo parameters: firstly, in the number of componentsof personal categories, and secondly, in the internalstructure of knowledge about the personalitypresented in the categories. Conclusions. The dataobtained reveal that adult web-users do not enhancetheir knowledge about the personality as comparedwith those who prefer traditional reading. The differencesidentified can be explained by the specificsof the word and the media image as units of informationcoding. Probably, the word is a stronger signsystem and a medium of propositional information,as compared with the media image that is a mediumof iconic information
Gender peculiarities of Paralympic athletes’ self-realization
Get PDFМета. Порівняти емоційні стани спортсменів-па-ралімпійців чоловічої та жіночої статі. Визначитигендерні психологічні особливості спортивноїсамореалізації паралімпійців. Методи. Було використано, розроблений нами, опи-тувальник та шість психодіагностичних методик:Шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єруса-лема, Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф(адаптація Т.Д. Шевеленкової і Т.П. Фесенко), Шкаласамодетермінації (Є.М. Осіна), Тест життєстійкостіС. Мадді (переклад і адаптація Д.О Леонтьєва, О.І. Рас-сказової), Опитувальник самоорганізації діяльності(ОСД) О.Ю. Мандрикової, Тест “Смисложиттєвих орі-єнтацій” (СЖО) Дж. Крамбо та Л. Махоліка (адаптаціяД. О. Леонтьєва). Результати: Встановлено, що длячoлoвіків-паралімпійців негативний вплив кoмплексучинників, пoв’язаних з наявністю інваліднoсті, є сут-тєвo істoтнішим, ніж для жінoк, і, безумoвнo, пoтребує більш пoглибленoгo аналізу та oсмислення, oскількинoрмативні відміннoсті між здoрoвими чoлoвікамита жінками є значнo менш вираженими. Щoдo загаль-них oсoбливoстей спoртивнoї самoреалізації паралім-пійців устанoвленo, щo для паралімпійців у цілoмувластива переважна задoвoленість власнoю спoртив-нoю кар’єрoю, дoстатньo швидка пoстанoвка нoвoїспoртивнoї мети та дoсить чітке уявлення свoгo спoр-тивнoгo майбутньoгo. Такoж прирoднo, щo значнаїх частина не вважає наявні спoртивні дoсягненняграничнo мoжливими, вбачаючи в сoбі пoтенціал дляпoдальшoгo спoртивнoгo удoскoналення. Це відно-ситься, як до чоловіків, так і до жінок. Висновки. Отри-мані результати можуть бути використані з метоюпідвищення ефективності та ставленню тренерівпаралімпійських збірних команд до чоловіків і жінокв тренувально-змагальному процесі паралімпійців,а також для сприяння їх самореалізації. Перспективиподальших досліджень полягають у аналізі та oсмис-ленні, чому для чoлoвіків-паралімпійців негативнийвплив кoмплексу чинників, пoв’язаних з наявністюінваліднoсті, є суттєвo істoтнішим, ніж для жінoк.The purpose is to compare the emotional states of maleand female Paralympic athletes as well as to determinethe gender psychological peculiarities of Paralympicathletes’ self-realization in sports. Methods. It has been used the author’s questionnaireand six methods of psychodiagnostics: GeneralSelf-Efficacy Scale (R. Schwarzer, M. Jerusalem),Ryff’s Psychological Well-Being Scale (adapted byT. D. Shevelenkova and T. P. Fesenko), Self-DeterminationScale (Ye. M. Osina), S. Maddi’s HardinessSurvey (adapted and translated by D. O. Leontiev,O. I. Rasskazova), Questionnaire of Self-Organizationof Activities by O. Yu. Mandrykova, Purpose inLife Test by J. Crumbaugh& L. Maholick (adaptedand translated by D. O. Leontiev). Results. It hasbeen established that a set of factors caused bythe disability fact has a more adverse effect on maleParalympic athletes than female ones; this needs in depth analysis and interpretation, taking intoaccount that differences in performance indicatorsof healthy men and women are less noticeable. Asfor general features of self-realization of Paralympicathletes in sports, it is marked that Paralympic athletesare characterized by the predominant satisfactionwith their sports career, a quite prompt settingof new sports goal and clear vision of the athleticfuture. It is also worth marking that most of themdon’t consider the achieved sports results as highas possible, because they realize their potentialfor further athletic development. It refers both tomen and women. Conclusions. The findings can beuseful for enhancing the performance and attitudeof coaches of Paralympic representative teams tomen and women during the training and competitiveprocess of Paralympic athletes and contributingto their self-realization. Prospects for furtherresearches involve analyzing and understandingwhy a set of factors caused by the disability facthas a more adverse effect on male athletes thanfemale ones
Emotional factor of competitive self-mobilization of professional rowers
Get PDFНа основі положень теорії диференційних емоцій, психології установки, концепцій саморегуляції розглядається вплив емоціогенних стимулів та стресорів (емоційний фактор) на змагальну самомобілізацію спортсменів-веслувальників. Метою дослідження є визначення форм та джерел змагальної самомобілізації спортсменів-веслувальників в умовах впливу емоціогенних стимулів. В емпіричній частині застосовано наступні методи: природний експеримент; анкетування для оцінки частот використання у змагальній практиці ментальних ресурсів (образних конструктів, словесних форм) та переживання підтримки з боку емоціогенних стимулів ситуації; тестування для визначення частот переживання базальних емоцій, мотивації успіху, емоційних особистісних особливостей. За експериментальним планом для визначення здатності до подолання втоми досліджувані проходили контрольну дистанцію в 150 м до та після напруженого тренування. Досліджуваними були 41 спортсмен-веслувальник, з яких 27 – члени Національної збірної. Результати. Встановлено, що в емоційному фоні життєдіяльності спортсменів позитивні емоції радості та задоволення суттєво переважають (критерій Фрідмана) над негативними емоціями (χ2=79.823; df 4; p<.001). Мотивація успіху спортсменів пов’язана з радістю (Rs=.337; p=.031) й задоволенням (Rs=.398; p=.010). Особливо виразну емоційну підтримку спортсмени відчувають з боку родичів (χ2=45.343; df=4; p<.001). Для самомобілізації часто застосовуються словесні формули. Серед образних конструктів дуже часто спортсмени застосовують завчасне уявлення себе як Переможця (χ2=69.676; df=5; p<.001). Застосування образу «могутнього механізму» пов’язане і з мотивацією успіху (Rs=.521; p<.001), і сприяє підвищенню загальної ефективності змагальної самомобілізації спортсменів. Робиться висновок про необхідність розгляду поєднаного впливу емоційного фактору та вольових якостей спортсменів-веслувальників на змагальну самомобілізацію.Based on the provisions of the differential emotions theory, psychology of attitude, self-regulation concepts, the authors study the influence of emotiogenic stimuli and stressors (emotional factor) on the competitive self-mobilization of professional rowers. The purpose of the research is to determine the forms and sources of competitive self-mobilization of professional rowers under the conditions of influence of emotiogenic stimuli. The following methods were used in the empirical part: natural experiment, questionnaire for the evaluation of the frequency of use of mental resources in the competitive practice (image constructs, verbal forms) and experience of support of emotiogenic stimuli of a situation; testing for the identification of the frequency of experience of basal emotions, the motivation for success, and emotional personality traits. According to experimental design, to identify the capacity to overcome fatigue, the study participants have been passing a control distance of 150 m before and after intense training. The participants were 41 professional rowers of whom 27 are National Team members. Results. It is established that positive emotions of joy and pleasure significantly prevail (Friedman test) over negative ones (χ2=79.823; df 4; p<.001) in the emotional state of athletes’ activities. The athletes’ motivation for success is associated with joy (Rs=.337; p=.031) and pleasure (Rs=.398; p=.010). Athletes feel especially vivid emotional support from relatives (χ2=45.343; df=4; p<.001). The verbal formulas are often used for self-mobilization. Among image constructs, athletes commonly apply preliminary self-identification with the Winner (χ2=69.676; df=5; p<.001). The use of an image of “powerful mechanism” is connected with the motivation for success (Rs=.521; p<.001) that contributes to the improvement of the overall performance of competitive self-mobilization of athletes. The research concludes about the need to study the joint influence of emotional factor and volitional powers of professional rowers on the competitive self-mobilization