Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
The component structure of job satisfaction of medical workers with different working conditions
Get PDFСьогодні професія розглядається як важлива частина особистості, що має сприяти її саморозвитку, задовольняти рядсоціальних та екзистенційних потреб.Мета статті – розкрити діагностичні можливості опитувальника задоволеності роботоюв індивідуальному консультуванні та моніторингу організаційного простору. Методи:представлено оригінальний інструментз доведеною валідністю та надійністю, щоскладається з 38 пунктів – складових роботи(процесу, умов реалізації, результатів), якіпредставляють потреби особистості, реалізовані у професійній діяльності. Він дозволяє оцінити п’ять компонентів задоволеності: ресурсність простору, організованість праці, балансроботи і життя, соціальну цінність праці,простір професійної самореалізації. Якіснийаналіз окремих пунктів демонструє провіднімотиватори діяльності, фрустровані потребита “точки болю” працівників. Проаналізованорезультати діагностики 104 представників медичних професій зі стажем 3-35 років:55 фельдшерів та лікарів швидкої допомоги,26 працівників приватної клініки, 23 волонтери. Результати порівняльного аналізуваннягруп показали, що залежно від умов діяльності, представники різних колективів достовірно відрізняються складовими задоволеності роботою. Ця своєрідність є ключем допобудови програм соціально-психологічної підтримки працівників, навчальних заходівта організаційних втручань. Групові профілізадоволеності дають можливість об’єктивнооцінити індивідуальні результати окремихчленів колективу. Це фон, на якому розгортається суб’єктивне сприйняття професійногожиття; загальні чинники можуть пом’якшитиабо загострити наявні проблеми. Спільнимиособливостями вибірки виявилась незадоволеність матеріальною і нематеріальною винагородою за роботу, усвідомлення соціальноїкорисності праці, постійне вдосконаленнякваліфікації. Висновки підкреслюють, щорізні професійні групи суттєво відрізняютьсяза переліком проблемних аспектів роботита їх інтенсивністю. Регулярний моніторингколективів з використанням опитувальника задоволеності працею дозволяє вчасно реагувати на ці проблеми, забезпечуючи психологічне благополуччя фахівців.Nowadays, the profession is regarded as an important part of a person, which should promote his/her self-development, meet some social and existential needs. The purpose of the article is to cover the diagnostic scope of the job satisfaction questionary (JSQ) in individual counseling and monitoring of organizational space. Methods: it is presented an original tool with proven validity and reliability consisting of 38 items – job components (process, conditions of implementation, results) which render individual needs in professional activity. It allows assessing the five components of satisfaction: the resourcefulness of working space, work organization, work & life balance, the social value of work, the space of professional self-realization. Qualitative analysis of individual items demonstrates fundamental motivators, frustrated needs, and “pain points” of employees. The research has analyzed diagnostic results of 104 representatives of medical professions who have 3-35 years of experience: 55 paramedics and emergency doctors, 26 employees of a private clinic, 23 volunteers. Results of the comparative analysis of groups show that, depending on working conditions, representatives of different teams are characterized by unlike components of job satisfaction. This uniqueness is the key to developing programs for social and psychological support of employees, training activities, and organizational interventions. Group satisfaction profiles make it possible to assess the individual results of some team members objectively. This is the background against which the subjective perception of professional life unfolds; common factors can mitigate or exacerbate existing problems. Common features of the sample comprise dissatisfaction with tangible and intangible remuneration for work, awareness of the social usefulness of work, continuous training. Conclusions emphasize that different professional groups are distinguished by challenging aspects of work and their intensity. Regular monitoring of teams using the job satisfaction questionnaire makes it possible to timely respond to the relevant challenges ensuring the psychological well-being of professionals
Subjective well-being and anxiety level during the COVID-2019 crisis: study in Ukrainian adolescence
Get PDFПандемія та запроваджений карантин створилицілком нові соціальні умови, котрі впливають настан психічного здоров’я людей. Недослідженоюзалишається особистісна і ситуативна тривожністьосіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М.Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використанометодику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідженнярівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальнийрівень задоволення життям значуще негативнокорелює з рівнем загальної (особистісної) тривожності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативноїтривожності є неочікувано статистично нижчим напочатку карантину (43.95±3.90), ніж через місяцьпісля (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогуконстатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальнимставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважнообмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початкукарантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, алечерез місяць карантину позитивні емоції втратилисвій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівеньсуб’єктивного благополуччя українського юнацтване корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину.Висновки. З’ясовано, що благополуччя українськоїмолоді ґрунтується насамперед на суб’єктивнихпоказниках позитивних емоцій, і значно меншезалежить від більш об’єктивних критеріїв, такихяк стан здоров’я, залученість та досягнення. Буловстановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривожності не вплинув на переживання суб’єктивногоблагополуччя українськими юнаками і юнками.The global pandemia and introduced quarantine providescompletely new social conditions that affectthe mental health of people. The influence of traitand state anxiety on people with different levels of subjectivewell-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M.Kern) technique to diagnose the overall level of subjectivewell-being and its components. The STAI method(С. Spielberger) was also used to study the levelof respondent’s trait and state anxiety. Results: It wasfound that the overall level of life satisfaction is significantlynegatively correlated with the level of traitanxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unexpectedlylower at the beginning of quarantine (43.95 ±3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitativeanalysis has led to the conclusion that in adolescencethis is due to a lack of awareness of the dangersof a pandemic and the general attitude to quarantineas a holiday and vacation. There was an inverse relationshipbetween anxiety and positive emotions beforethe quarantine, but under quarantine, positive emotionslost their potential to contain anxiety, and correlationswere insignificant, so even positive eventsunder quarantine could not reduce COVID-19 anxiety.However, the general level of subjective well-beingof Ukrainian youth does not correlate with the levelof anxiety and has not changed significantly duringthe first months of the quarantine. Conclusions: Theconcept of subjective well-being of Ukrainian youthis based primarily on subjective indicators of positiveemotions and meanings and much less depends onmore objective criteria, such as health, engagementand accomplishment. It was found that during the firstmonth of the quarantine, the level of state anxiety didnot affect the experience of subjective well-being byUkrainian adolescence
Development patterns of the idea of personal agency and its implementation in the domestic educational practice of the XXth century
Get PDFМетою статті є репрезентація закономірних дляукраїнського педагогічного дискурсу і реальноїпрактики діяльності закладів освіти ХХ століттязмін в осмисленні та втіленні ідеї суб’єктностіособистості учнів. Означене зорієнтувало дослі-дження на такі проблемні напрямки: встано-вити динаміку когнітивно-креативного процесугенерування та впровадження ідеї суб’єктностіз урахуванням її філософського, психологічного,освітньо-політичного та педагогічно-технологіч-ного контексту; створити загальну інфографікуперіодизації розвитку ідеї суб’єктності на основізіставлення профілів суб’єктності учнів досліджу-ваного періоду на окресленій території. Методи. Розв’язування дослідницьких завдань передба-чало використання інтерпретаційних методів,зокрема, генезного, що уможливило висновки про закономірності розвитку ідеї суб’єктності особи-стості в науково-педагогічному дискурсі та впрова-джених моделях навчання і виховання учнів; моде-лювання розвитку ідеї, щоб встановити логіку їїгенерування та трансформації; дискурс-аналізудля виявлення соціокультурного виміру суб’єк-тнісної проблематики в педагогічних ідеях ХХ сто-ліття; порівняльного аналізу з метою зіставленняпрофілів суб’єктності у виокремлених періодах. Результати. Закономірності розвитку та впро-вадження ідеї суб’єктності особистості школярарозглянуто в трьох площинах: філософсько-пси-хологічній (методологічній), системою координатякої є цивілізаційний тип особистості (класична,модерна, постмодерна) та суспільства (монархічне,індустріальне, демократичне, інформаційно-тех-нологічне); освітньо-політичній, розгорнутій наосях державних реформ та педагогічних (зокрема,і новаторських) шкіл; педагогічно-технологічній,яка охоплює, з одного боку, змістово-процесний бікнавчального, розвивального та виховного впливівпедагога, та з іншого – результатно-оцінний бікпедагогічного впливу, представлений новоутво-реннями учня та змінами педагогічної ситуації. Висновки. Логіка розвитку ідеї суб’єктності учняу вітчизняній освітній теорії та практиці ХХ сто-ліття представлена в межах формування уявленьпро суб’єктність як культурну вимогу суспільно-іс-торичної формації, типову ознаку представникацивілізації, складову виховного ідеалу, компетент-ностей і нормативного рівня розвитку школяра(суспільний запит освіті), припис щодо його соці-альної ролі, як засіб залучення учня до освітньогопроцесу, можливість його особистісної самореалі-зації. Провідні тенденції розвитку ідеї суб’єктностіучня стосуються змін суспільно-історичних фор-мацій і культурно-психологічного типу спільнотита психологічного типу особистості відповідноїепохи, світоглядних позицій та освітніх парадигм,теоретичного обґрунтування нового педагогіч-ного тезаурусу та технологічних інновацій у закла-дах освіти.The purpose of the article is to represent changesin the understanding and implementation of the ideaof personal agency of schoolchildren inherent in Ukrainianpedagogical discourse and actual practice of educationinstitutions in the XXth century. The above has forwardedthe research to the following areas of concern:to establish the dynamics of a cognitive-creative processof generating and implementing the idea of agencygiven its philosophical, psychological, educational-politicaland pedagogical-technological context; to createa general infographic periodization of the developmentof the idea of agency based on comparing profilesof agency of schoolchildren of the studied period ina particular territory. Methods: To solve the researchtasks, the author has used interpretational methods,particularly genesis one, that has made it possible toconclude about the development patterns of the idea of personal agency in the scientific-pedagogical discourseand introduced models of schoolchildren’s educationand upbringing; the modelling of the progressof the idea contributes to finding out the logicof its generating and transformation; a discourse-analysisfor the identification of a socio-cultural dimensionof the agency-related issues in the pedagogical ideasof the XXth century; a comparative analysis to compareagency profiles in the defined periods. Results. Development patterns and introduction of the ideaof a pupil’s personal agency are studied within threedimensions: philosophical-psychological (methodological),the coordinate system of which is a civilizationaltype of personality (classical, modern, postmodern),and society (monarchical, industrial, democratic, informationtechnology); educational and political, which isrendered on the axes of state reforms and pedagogical(including innovative) schools; pedagogical-technologicalcovering, on the one hand, the content-processaspect of educational, developmental and pedagogicaleffect of a teacher and, on the other hand, an effective-evaluation aspect of the pedagogical influencerepresented by new formations of a pupil and changesin the pedagogical situation. Conclusions. A logicof the development of a child’s agency in the domesticeducational theory and practice of the XXth centuryis rendered under the framework of shaping visionsof agency as a cultural demand of the socio-historicalformation, a generic feature of a representativeof the civilization, a component of pedagogical ideal,competencies and a specified level of a child’s development(a social demand for education), a note onhis social role as a means of involving the child intothe educational process, an opportunity for his self-realization.The key trends of the development of the ideaof a pupil’s agency concern the changes in socio-historicalformations and cultural-psychological typeof community and psychological type of a personalitybelonging to a specific epoch, worldviews and educationalparadigms, theoretical substantiation of a newpedagogical thesaurus and technology innovations ineducation institutions
Structural and dynamic peculiarities of the sense of ownership experiencing during the COVID-19 pandemic quarantine
Get PDFПредставлено результати емпіричного дослі-дження структурно-динамічних особливостей про-живання почуття власності в умовах карантиннихобмежень в період пандемії COVID-19, що передба-чало визначення і порівняння особливостей пере-живання почуття власності щодо різних об’єктіввласності під час карантинних обмежень та черездеякий час після зняття таких обмежень; визна-чення таких структурно-динамічних особливостізалежно від статі та віку опитаних; та виявленнязв’язків між проявом почуття власності під часкарантину в різних сферах з рівнем психологічногоблагополуччя населення. Було проведено онлайнопитування у 2 етапи: 1) травень 2020 р. (періодпосиленого карантину і загострення психологіч-них переживань людей); 2) липень 2020 р. (через місяць півтора після послаблення карантину) серед 363 осіб, 41.8% чоловіків і 58.2% жінок. Питальник містив як відкриті питання, так і метричні шкали, пов’язані з особливостями проживання почуття власності під час карантину, а також стандарти- зовану “Шкалу психологічного благополуччя”. Найбільше в період карантинних обмежень актуа- лізованим було бажання мати власний засіб пере- сування, особливо серед жінок, що пов’язано зі значно меншою кількістю жінок, що володіють автомобілем, а також потреба у достатній сумі гро- шей і фінансовій подушці безпеки для можливості переживання надзвичайної ситуації і можливої чи реальної втрати роботи чи прибутку. У пошуку інших ресурсів стабілізації і захисту увага насе- лення була перефокусована на об’єкти власності, щодо яких залишилася можливість контролю, зокрема догляд за тілом і фізичні навантаження, організація власного робочого чи навчального місця, створення і персоналізація простору для відпочинку та усамітнення. Відбулося переосмис- лення цінності коштовних речей, які втратили свою актуальність і значущість, та соціальних кон- тактів, зокрема з близькими людьми, цінність яких суттєво зросла і залишилася на такому ж рівні вже й після завершення карантинних обмежень. Пока- зано, що нестабільні періоди в суспільстві, такими як є пандемія і карантинні обмеження, зумовлю- ють переструктурування базових основ відчуття безпеки особистості.The article contains the results of empirical studyof structural-dynamic peculiarities of the sense of ownershipexperiencing under the conditions of COVID-19quarantine restrictions, which aimed at identifyingand comparison of the peculiarities of how individualsexperience a sense of ownership towards variousproperty targets during the quarantine restrictionsand after some time of the restriction lifting. The paperalso addressed the identification of such structural-dynamic peculiarities in terms of age and genderof the respondents. There was also an attempt to findthe connection between the manifestation of the senseof ownership during the quarantine in various domainsand the level of psychological wellbeing of the population.The research method was based on a two-phaseonline survey: 1) May 2020 (the period of increased quarantine restrictions and aggravation of psychologicalexperiences in humans); 2) July 2020 (a month afterthe restrictions had decreased) among 363 individuals,41.8% male and 58.2% female. The questionnaireincluded open questions, as well as metric scales thatrelated to the peculiarities of the sense of ownershipexperiencing during the quarantine, and standardizedPsychological Wellbeing Scale. The desire to own a vehiclewas the primary one, especially among females, whichrelated to substantially low rate of females who owneda car. In addition, the findings indicate that another primaryconcern was to possess enough funds and financial‘safety bag’ to have opportunities to overcomethe uneasy period together with the risk to lose job orincome. In order to find other resources for stabilizationand safety, the attention of the population was refocusedat the targets of ownership which they still were able tocontrol, including body care and physical exercises, workor learning area management, creation and personalizationof leisure environment and solitude. In addition,there was a rethinking of the value of costly things thatlost their actuality and meaningfulness, as well as socialcontacts, including close people, the meaningfulnesshas substantially increased and stayed at the same leveleven after the quarantine restrictions had been lifted. Itcan be observed that unstable periods in society, such aspandemic and quarantine restrictions, create conditionsfor restructuring of the basic sense of personality safety
The research of the economic attitudes of Ukrainian youth: theoretical and practical aspects
Get PDFСтаття представляє теоретико-емпіричне дослі-дження економічних атитюдів українських студен-тів. Теоретичне аналізування дало змогу означитиконцептуальне поле дослідження в межах поведін-кової економіки, що розглядає економічні атитюдияк один з видів соціальних атитюдів у диспозиці-йній структурі особистості. Метою дослідженняє емпірично дослідити особливості та закономір-ності економічних атитюдів студентства; розгля-нути рівневу організацію економічних атитюдів та парціальні частки факторних представлень;проаналізувати кореляційні взаємозв’язки еко-номічних атитюдів з показниками економічногостановища студентів (реальним рівнем еконо-мічних доходів та витрат). Методи дослідження.Вивчення та аналіз особливостей економічнихатитюдів студентської молоді проводились запитальником експрес-діагностики економічнихатитюдів молоді О. Дейнеки іК. Забєліної, що далозмогу комплексно охарактеризувати поле еконо-мічних атитюдів людини, враховуючи різні сфериекономічної поведінки та соціально-економічнихролей. Результати. На основі кількісної та якісноїобробки даних встановлено, що загальний рівеньекономічних атитюдів у дослідженій вибірцівищий середнього. Досліджено, що оцінюваннястудентами власного фінансового стану як достат-нього/недостатнього не залежить від реальногогрошового забезпечення, але тісно корелює іззагальним показником економічних атитюдів(r = .310; p≤ .001). Це свідчить про те, що провіднуроль у ставленні до економічних питань відіграє некількість грошей, а саме суб’єктивне оцінювання їхкількості як достатньої/недостатньої. Найбільшзначущими факторами, що впливають на еконо-мічні атитюди молоді, виявились фактори “орієн-тувальної активності в економіці”та “економічногопланування і фінансового оптимізму”. Висновки.Таким чином, позитивне ставлення до економічнихпитань характерне для тих студентів, котрі намага-ються бути фінансово обізнаним, бути в курсі подійекономічного і фінансового життя в країні та про-гнозують власне фінансове становище та еконо-мічні перспективи.The article is a theoretical-empirical researchof the economic attitudes of Ukrainian students. Theoreticalanalysis has allowed the authors to outline a conceptualresearch scope under the framework of behavioraleconomics, which regards economic attitudes asone of the types of social attitudes in the dispositionalstructure of personality. The purpose of the researchis to conduct an empirical research of the featuresand patterns of economic attitudes of the student community;to consider a layered organization of economic attitudes and partial elements of factor ideas; to analyzecorrelation relationships between economicattitudes and indices of students’ economic status(the actual level of revenues and expenses). Researchmethods. The research and analysis of the featuresof economic attitudes of students have relied onO. Deineka and K. Zabielina survey for express diagnosticsof the economic attitudes of young people.It has allowed the authors to characterize the scopeof economic attitudes of a man in a holistic way, takinginto account different spheres of economic behaviorand socio-economic roles. Results. Based on quantitativeand qualitative data processing, the research hasestablished that the general level of economic attitudesof a study sample is above average. It has beenfound out that students’ assessment of their financialsituation as sufficient/insufficient does not depend onactual cash security but closely correlates with an overallindex of economic attitudes (r = .310; p ≤ .001). Thisfact proves that not a sum of money, but the very subjectiveassessment of its amount as sufficient/insufficientis instrumental in the attitude towards economicissues. The most significant factors influencingthe economic attitudes of youth are the factors of “economicorientation activity” and “economic planningand financial optimism”. Conclusions. Thus, a positiveattitude to economic issues is peculiar to those studentswho strive to be financially aware, be in the loopof economic and financial life in a country and predicttheir financial situation and economic prospects
Integral personal and interpersonal characteristics of parents of children with complex developmental disorders
Get PDFМетою статті є дослідження інтегральних особистісних та міжособистісних характеристик батьків,які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку. Використано такі психодіагностичні методики: опитувальники для вимірюванняпараметрів батьківського ставлення (А. Варга,В. Столін); для аналізування сімейних взаємин(Е. Ейдеміллер, В. Юстицкіс); тест-опитувальник РАRІ (Е. Шефер, Р. Белл) для вивчення батьківських настановлень; Фрайбурзький багатофакторний особистісний опитувальник (FPI) для дослідження особистісних характеристик; методику Н. Курганської, Т.А. Немчин для оцінки психічноїактивації, інтересу, емоційного тонусу, напругита комфортності; “Семантичний диференціал”(Ч. Осгуд) для кількісного та якісного індексуваннязначень; опитувальник В. Кагана та І. Журавльової для діагностики ставлення батьків до хвороби дитини; методика “Незакінчені речення”(Дж. Сакс, Л. Сідней). Факторизація методом головних компонент з наступним варімакс-обертанням матриці психологічних шкал дала змогу отриматимодель особистісних та міжособистісних характеристик батьків дітей з комплексними порушеннями розвитку. Результати дослідження.З’ясовано особистісні характеристики у вигляді домінантно-агресивної, психастенічної, екстравертованої, стенічно-інтровертованої особистіснихдиспозицій, що разом утворюють шлюбну підсистему. Встановлено потуральну, авторитарну,конструктивну, фобічно-поблажливу, ліберально-тривожну виховні системи, які утворюють дитячо-батьківську підсистему у факторній моделіособистісних і міжособистісних характеристикбатьків. Висновки. Констатовано, що змістовнийхарактер і особливості інтегральних особистісних і міжособистісних чинників, які були з’ясованіу досліджуваних батьків дітей з комплекснимипорушеннями розвитку, є особистісними предикторами ефективності їх психологічного супроводу.The purpose of the research is to study integral personaland interpersonal characteristics of parentsbringing up children with complex developmental disorders.The article is based on the following psychodiagnosticsmethods: Parental Attitude Questionnaire(A. Varga & V. Stolin); Family Relationship Analysis(E. Eidemiller, V. Yustytskis); PARI (Parental AttitudeResearch Instrument) (E. Schaefer & Bell); FreiburgPersonality Inventory (FPI) for studying personalcharacteristics; N. Kurhanska & T.A. Nemchyn methodto assess mental activation, interest, emotional tonus,tension, and comfort; “The semantic differential” (Ch. Osgood) for quantitative and qualitative value indexing;V. Kahan & I. Zhuravlova Inventory for ParentalAttitudes to the Child’s Disease; “Sentence CompletionTest.” (J. Sacks & L. Sidney). Factorization based on principalcomponent analysis (PCA) followed by Varimaxrotation of psychological scales has made it possibleto gain a model of personal and interpersonal characteristicsof parents bringing up children with complexdevelopmental disorders. Research results. It hasbeen specified personal characteristics in the formof dominant-aggressive, psychasthenic, extraversive,sthenic-introversive personal dispositions, whichtogether form a marital subsystem. The research hasoutlined indulgent, authoritarian, constructive, phobic-indulgent, liberal-anxious educational systems thatcomprise a child-parent subsystem in the factor modelof personal and interpersonal characteristics of parents.Conclusions. It is stated that substantial natureand particularities of integral personal and interpersonalfactors, which have been noticed in parentsbringing up children with complex developmental disorders,are personal predicators of the effectivenessof their psychological follow-up
Results of approbation of the program for the development of active imagination and its building in adolescents
Get PDFАктивна уява – це свого роду діалог, який прово-дить особистість з різними частинами власного “Я”.У статті розкрито необхідність впровадження комп-лексної програми розвитку активної уяви та її кон-сталяцій у підлітків. Мета дослідження: розробкамоделі розвитку уяви, зокрема активної в представ-ників підліткового віку; обґрунтування комплексноїпрограми розвитку уяви підлітків на психологічномурівні з використанням педагогічних методів та апро-бація комплексної програми в освітньому просторі. Методи дослідження: “Мотивація досягнення”(модифікація М. Магомед-Емінова), “Діагностикаособистісної креативності” (О. Тунік), “Діагностиканевербальної креативності” (короткий варіант тестуЕ. Торренса, адаптація А. Вороніна), “Діагностикамовленнєво-мисленнєвої креативності” (Т. Галкіної,Л. Алексєєвої). Результати. За показником моти-вації досягнення в підлітків переважає мотивація уникнення невдач, а це засвідчує їх низьку самоо-цінку, невпевненість, неорганізованість тощо. Такожу значної частини респондентів виявлено середнійта нижчий за середній рівні розвитку невербальноїта вербально-мислиннєвої креативності. Встанов-лено, що особистісна креативність перебуває насередньому рівні розвитку, що виражається в допит-ливості, здатності уявляти та складності мислення.Показник готовності ризикувати також перебуваєна низькому рівні, зважаючи на юний вік оптантівта наявність підліткової кризи. А недостатньо розви-нена творча складова активної уяви обумовлює зни-ження подальшої продуктивності молодої людиниі її подальшого становлення загалом. Висновки. Показники констатувального етапу дослідженнязасвідчили недостатній рівень розвитку активноїуяви підлітків та її провідних консталяцій, що слу-гувало причиною впровадження програми пси-хологічного впливу на розвиток уяви загалом. Якзасвідчили постформувальні заходи, наявність пози-тивної динаміки щодо розвитку активної уяви та їїпровідних компонентів на статистично значущомурівні у представників експериментальної групи. Цеє головним доказом ефективності запропонованоїнами комплексної програми і уможливлює її впрова-дження в психолого-педагогічний процес взаємодіїміж підлітками та дорослими.Active imagination is a kind of dialogue that a personconducts with different parts of “ego”. The article hasexpressed the need to introduce a comprehensiveprogram for the development of active imaginationand its constellations in adolescents. The purpose of the article is to elaborate a model for imaginationdevelopment, particularly active, in adolescents; tojustify the comprehensive program for the developmentof adolescents’ imagination at the psychologicallevel using pedagogical methods and to approbatethe comprehensive program in the educational space. Research methods: “The achievement motive” (modifiedby M. Mahomed-Eminova), “Diagnostics of personalcreativity” (O. Tunik), “Diagnostics of non-verbalcreativity” (a short form of the Torrance Test adaptedby A. Voronina), “Diagnostics of linguistic-cognitivecreativity” (T. Halkina, L. Aleksieieva). Results. Uponindicators of achievement motivation of adolescents, there is a prevalence of the motive to avoid failures thatindicates their low self-esteem, a lack of confidenceand organization etc. Most respondents have alsoshown average and below average levels of the developmentof non-verbal and verbal-cognitive creativity.The research has established that personal creativity isat the average development level, which is manifested incuriosity, the ability to imagine and complicity of thinking.An indicator of risk tolerance is at a low level givenrespondents’ tender age and adolescent crisis. Underdevelopedcreative component of active imaginationleads to the loss of further productivity of an adolescentand his becoming as a whole. Conclusions. Indicatorsof the ascertaining stage of the study have confirmedthe undeveloped active imagination of adolescentsand its main constellations that prompts the implementationof the program of psychological influenceon the development of imagination. Post-formativeactions have proved the availability of positive dynamicsin the development of active imagination and itsmain components at a statistically significant level.This is a key proof of the effectiveness of the author’scomprehensive program that approves its introductionin the psychological and pedagogical process of interactionbetween adolescents and grown-ups
Якість життя особистості та особливості її вимірювання
Get PDFThe article conveys the results of a practical evaluationof the methods of psychodiagnostics (n=117) underthe framework of studying a person’s quality of lifeby applying the author’s questionnaire. The purpose of the research is to examine the value of the assessmentof quality of life for its further use and specify the levelof human quality of life as a psychological category. Research methods: the author’s questionnaire, standardizedtests, correlation analysis, descriptive statistics. Results. It is presented the author’s model of qualityof life which is based on the idea that the actual valueof quality of life is reflected in the subjective feelingsof an individual, and these feelings are developed throughthe prism of specific objective conditions. The articleidentifies the psychological features and indices whichclarify the parameters of manifestation of the qualityof life. It is introduced the standardization of the author’smethod “Person’s Quality of Life Questionnaire”, whichconsists of 16 statements, and presented the resultsof a practical evaluation of the method. The distributionof the levels of quality of life has the following points:a low level of quality of life – 16-56 points, an averagelevel of quality of life – 57-58 points, a high level of qualityof life – 86-112 points. The measurement of quality of life is grounded on a person’s assessment of his or herphysical, mental, social and economic well-being. Thereliability of the methods of studying the person’s qualityof life is high (α = .802). The author’s method is investigativeand thus, doesn’t estimate the degree of manifestationof the measured parameters, their standardizing. However,it allows defining the descriptive, qualitative, quantitativecharacteristics of the features under study. A positiveinterrelation between the indicators of the qualityof life and hardiness (=.736; p≤.01), satisfaction with life(=.707; p≤.01), subjective happiness (=.659; p≤.01)and self-efficacy (=.629; p≤.05) is found out. Conclusions. It has been determined such constituents of a person’squality of life as subjective and objective and highlighteda particular significance of the very subjective assessmentof the quality of life for the mental health of an individual.У статті представлені результати апробації псиході-агностичної методики (n=117) на вивчення якостіжиття особистості з використанням авторськогоопитувальника. Метою є дослідження значенняоцінки якості життя для подальшого його викори-стання та визначення рівня якості життя людинияк психологічної категорії. Методи дослідження: авторський опитувальник, тести зі стандартизо-ваними анкетами, кореляційний аналіз, описовістатистики. Результати. Представлено авторськумодель якості життя, в основі якої є твердження, щодійсне значення якості життя відображене в суб’єк-тивних відчуттях людини, а ці відчуття формуютьсяна основі конкретних об’єктивних умов і визначенопсихологічні ознаки та показники, які конкретизу-ють параметри прояву якості життя. Представленостандартизацію авторської методики “Опитуваль-ник якості життя особистості”, який містить 16 твер-джень та наведено результати апробації даної мето-дики. Розподіл рівнів якості життя має наступнібали: низький рівень якості життя – 16-56 балів,середній рівень якості життя – 57-58 балів, висо-кий рівень якості життя – 86-112 балів. Вимірю-вання якості життя ґрунтується на оцінці людиною рівня свого добробуту в фізичному, психічному,соціальному і економічному відношеннях. Надій-ність методики вивчення якості життя особистостіє високою (α = .802). Авторська методика є дослід-ницькою, тому не визначає ступінь вираженості діагностованих параметрів, їх нормування, хочадозволяє визначити змістові, якісні, кількісні харак-теристики досліджуваних якостей. Виявлено пози-тивний взаємозв’язок між показниками якостіжиття та життєстійкістю(=.736; p≤.01), задоволе-ністю життям(=.707; p≤.01), суб’єктивним щастям(=.659; p≤.01) і самоефективністю (=.629; p≤.05). Висновки. Визначено складові якості життя особи-стості такі як суб’єктивна та об’єктивна і підкрес-лено особливу значимість саме суб’єктивної оцінкиякості життя для психічного здоров’я людини
Empirical study of the professional empathy of future rescuers
Get PDFУ статі проаналізовано основні погляди на проблемудіяльності в особливих умовах та особливості розвиткупрофесійної емпатії майбутніх рятувальників. Метою емпіричного дослідження є встановлення індивіду-ально-психологічних корелятів професійної емпатіїмайбутніх рятувальників. Методи: теоретичне ана-лізування та узагальнення; багатофакторний особи-стісний опитувальник “FPI”; “Діагностика емоційногоінтелекту” (Н. Холл); “Шкала емоційного відгуку” (“BalancedEmotional Empathy Scale – BEES”, А. Меграбяна –модифікація Н. Епштейна); “Діагностика рівня емпатій-них здібностей” В. Бойко; “Діагностика мотивації додосягнення успіху” Т. Елерса та “Діагностика мотиваціїуникнення невдач” Т. Елерса; “SACS” (S. Hobfoll, в адапта-ції Н. Водоп’янової і О. Старченкової); “Прогноз” (оцінканервово-психічної нестійкості); “Діагностика рівняготовності до ризику” А. Шуберт. Результати. Опи-сано соціально-психологічні особливості формуванняпрофесійної емпатії та подано визначення поняття“професійна емпатії рятувальника”. Встановлено, щоучасникам дослідження притаманний високий рівень емпатійності, високий рівень готовності до ризику,високий рівень мотивації до досягнення успіху, серед-ній рівень мотивації на уникнення невдач, високийрівень нервово-психічної стійкості, високий та серед-ній рівні розвитку просторових уявлень, схильністьдо асертивних дій, вміння встановлювати соціальнийконтакт, здатність управляти своїми емоціями, само-мотивованість, комунікабельність, врівноваженість,екстравертованість, відкритість та маскулінність.Також встановлено кореляти емпатії. Високий рівеньемпатії має тісні кореляційні зв’язки з такими показни-ками, як настановлення, що сприяють або перешкод-жають емпатії, проникаюча здатність до емпатії, готов-ність до ризику, високий рівень мотивації досягненняуспіху, комунікабельність, маскулінність, асертивні дії,емоційна обізнаність, високий рівень НПС, помірновисокий рівень мотивації уникнення невдач. Висновки. Кореляційним аналізуванням встановлено, щона емпатійність позитивно впливає виховання, а самерозвиток мотивації допомоги оточуючим. Здатністьдо емпатії сприятиме позитивній адаптації у суспіль-стві та встановленню соціальних контактів. Курсантиз низьким рівнем емпатії агресивні та схильні до жор-стокості, не прагнуть уникати невдачі або ж маютьпевні внутрішні страхи.The article analyzes the main views on the problemof working in special conditions and the peculiaritiesof the development of professional empathyof future rescuers. The purpose of the empiricalresearch is to establish individual psychologicalcorrelatives of professional empathy of future rescuers.Methods: theoretical analysis and generalization;Freiburg multifactor personal questionnaire“FPI”; “Diagnosis of emotional intelligence”(N. Hall); “Balanced Emotional Empathy Scale -BEES”, A. Mehrabian – a modification of N. Epstein;“Diagnosis of the level of empathic abilities” V. Boiko;“Motivation for success” by T. Ehlers and “Diagnosisfor motivation to avoid failures” by T. Ehlers; “SACS”(S. Hobfoll, adapted by N. Vodopyanova and O. Starchenkova);“Forecast” (assessment of neuropsychiatricinstability); “Diagnosis of the risk readinesslevel” A. Schubert. Results. The social psychologicalfeatures of the formation of professional empathyare described and the definition of the conceptof “professional empathy of the rescuer” is given. It has been found that the study participants havea high level of empathy, high level of risk readiness,high level of motivation for success, mediumlevel of motivation to avoid failure, high levelof neuropsychiatric stability, high and medium levelof spatial representations’ ability to establish socialcontact, ability to control their emotions, self-motivation,sociability, balance, extroversion, opennessand masculinity. Empathy correlates have also beenestablished. High levels of empathy are closely correlatedwith indicators such as attitudes that promoteor hinder empathy, penetrating empathy, riskreadiness, high levels of motivation for success,sociability, masculinity, assertive actions, emotionalawareness, high levels of neuropsychiatric stability,a moderately high level of motivation to avoid failure.Conclusions. Correlation analysis has foundthat empathy is positively influenced by education,namely the development of motivation to help others.The ability to empathize will promote positiveadaptation in society and the establishment of socialcontacts. Cadets with a low level of empathy areaggressive and prone to cruelty, they do not seek toavoid failure or have certain internal fears