Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Факторна структура суб’єктивного благополуччя молодих українців
Get PDFDespite the relatively long history and theoretical and practical significance of studying the subjective well-being of individuals, there is currently no consensus regarding its structure. It was widely recognized that life satisfaction and positive and negative affects are components of subjective well-being; however, the relationship among these components within a single construct remains a subject of debate. The main aim of this study was to investigate the factor structure of subjective well-being by comparing competing theoretical models of the construct’s conceptualization on a sample of Ukrainians (N = 1111 higher education students; age range 18–26 years; 59.0% women, 41.0% men). Methods. Data collection was conducted via the online service Google Forms using Ukrainian versions of the Satisfaction with Life Scale (SWLS) and the Scale of Positive and Negative Experiences (SPANE). To assess the fit of the empirical data to the theoretical models of the structure of subjective well-being, traditional and bifactor confirmatory factor analysis, as well as classic exploratory structural equation modeling and its bifactor variant were applied. The selection of the best model from the competing ones was based on Akaike’s information criterion weights, which consider both the accuracy of the model description and its parsimony. Results. Four models of the factor structure of subjective well-being demonstrated adequate correspondence to the empirical data according to traditional criteria. The correlations between the three latent factors of subjective well-being were moderate and aligned with the expected directions. Akaike information criterion weights indicated that the bifactor model of exploratory structural equation modeling best describes the data from the examined set of candidate models. The consideration of cross-loadings between the items of the questionnaires in this model led to a more accurate representation of the structure of subjective well-being. Measurement invariance across gender was achieved at the configurational, metric, and scalar levels according to this model. Discussion and Conclusions. The bifactor model of exploratory structural equation modeling, featuring a strong general integral factor of subjective well-being and three corresponding subgroups, reliably reflects the three-component structure for both men and women.Незважаючи на відносно тривалу історію, теоретичну та практичну важливість дослідження суб’єктивного благополуччя особистості, наразі не існує єдиної думки щодо його структури. Загальновизнано, що задоволеність життям, позитивний і негативний афекти є складовими суб’єктивного благополуччя, проте дискусійним залишається питання про їх взаємозв’язок у межах єдиного конструкту. Основна мета роботи полягала в дослідженні факторної структури суб’єктивного благополуччя шляхом порівняння конкуруючих теоретичних моделей концептуалізації конструкту на вибірці українців (N = 1111 здобувачів вищої освіти; віковий діапазон 18–26 років; 59.0% жінок, 41.0% чоловіків). Методи. Збір даних здійснено через онлайн-сервіс Google Forms із використанням українськомовних версій шкал задоволеності життям (SWLS) та позитивних і негативних переживань (SPANE). Для оцінки відповідності емпіричних даних теоретичним моделям представлення структури суб’єктивного благополуччя застосовували традиційний і біфакторний конфірматорний факторний аналіз, класичне експлораторне моделювання структурними рівняннями та його біфакторний варіант. Вибір найкращої моделі з конкуруючих здійснено на основі вагових коефіцієнтів Акайке, що враховують як точність опису моделі, так і її ощадливість. Результати. Чотири моделі факторної структури суб’єктивного благополуччя продемонстрували адекватну відповідність емпіричним даним згідно з традиційними критеріями. Кореляції між трьома латентними факторами суб’єктивного благополуччя були помірними й відповідали очікуваним напрямкам. Вагові коефіцієнти Акайке показали, що біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями найкраще описує дані з розглянутого набору моделей-кандидатів. Урахування перехресних навантажень між пунктами опитувальників у цій моделі призвело до більш точного представлення структури суб’єктивного благополуччя. Інваріантність вимірювання за ознакою статі згідно з цією моделлю була досягнута на конфігураційному, метричному та скалярному рівнях. Дискусія і висновки. Біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями із сильним загальним інтегральним фактором суб’єктивного благополуччя та трьома його підгрупами надійно відображає трикомпонентну структуру як для чоловіків, так і жінок
Типи інтернет-залежності казахстанських студентів в умовах цифрового освітнього простору
Get PDFThe aim of the work is to conduct theoretical and empirical research of the types of internet dependency among Kazakhstan students under conditions of the digital educational space. Methods. The study involved 390 students from the first to the fourth years of study at universities in Kazakhstan. To determine the types of Internet addiction, only those subjects who were classified as at risk (n = 257; 65.90%) and dependent (n = 62; 15.89%) were selected using the k-means method. Three valid methods were used to identify the studied psychocomplexes: “Internet Dependency Test” (IDT) by K. Young (1998); “Internet Addiction Test” (IAT) by T. Nikitina, A. Yegorov (2005), adapted by O. Kaminska (2014); “The Sixteen Personality Factor Questionnaire” (16PF) by H. Cattell, A. Mead (2008). Results. It was found that Internet addiction has the strongest inverse correlation with Internal tension (p < .001). It was emphasized that such personality traits as introversion, daydreaming, and lack of self-control have the strongest correlation with Internet addiction. Through k-means clustering analysis, the subjects were grouped into four clusters that reflected the types of Internet addiction: “Stable Internet Addiction”, “Controlled Internet Addiction”, “Radical Internet Addiction”, and “Open Internet Addiction”. Discussion and Conclusions. It was empirically investigated and theoretically substantiated that the types of Internet addiction are formed by the psychological complexes of relevant personal traits of the respondents who excessively use online resources (numerous mobile applications, enrolling in courses on educational platforms) during their educational and professional activities and who were appropriately classified into either the at-risk group or the addiction group. It was noted that the proposed classification allows for the systematization and deeper understanding of the scientific problem and the discovery of new scientific facts. It was recommended to implement the obtained results into the educational process of universities to develop preventive and psychocorrective programs for internet addiction.Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження типів інтернет-залежності казахстанських студентів в умовах цифрового освітнього простору. Методи. У констатувальному етапі дослідження взяло участь 390 студентів, які навчалися з першого по четвертий курс в університетах Казахстану. Для з’ясування типів інтернет-залежності методом k-середніх відібрано тільки тих досліджуваних, які віднесені до групи ризику (n = 257; 65.90%) і групи залежності (n = 62; 15.89%). Для з’ясування досліджуваних психокомплексів використано три валідні методики: “Тест на інтернет-залежність” (ТІЗ) K. Young (1998); “Тест на інтернет-адикцію” (ТІА) Т. Нікітіної, А. Єгорова (2005), апробація О. Kaminska (2014); “Шістнадцятифакторний опитувальник особистості” (16PF) H. Cattell, A. Mead (2008). Результати. З’ясовано, що інтернет-залежність наділена найміцнішим оберненим зв’язком із внутрішньою напруженістю (p <.001). Акцентовано, що закритість, мрійливість і відсутність самоконтролю – ті особистісні властивості, що мають найміцніший зв’язок з інтернет-залежністю та інтернет-адикцією. Кластерним аналізом методом k-середніх досліджуваних об’єднано в чотири кластери, що відобразили типи інтернет-залежності: “Стабільна інтернет-залежність”, “Контрольована інтернет-залежність”, “Радикальна інтернет-залежність”, “Відкрита інтернет-залежність”. Дискусія і висновки. Емпірично досліджено й теоретично обґрунтовано, що типи інтернет-залежності є утвореними психокомплексами релевантних особистісних властивостей респондентів, які під час навчально-професійної діяльності надмірно використовують ресурси всемережжя, враховуючи численні мобільні додатки, опановують курси на освітніх платформах і яких правомірно віднесено відповідно до групи ризику чи групи залежності. Зазначено, що запропонована класифікація дозволяє систематизувати, поглибити розуміння наукової проблеми, відшукати нові наукові факти. Рекомендовано отримані результати імплементувати в освітній процес університетів із метою розробки профілактичних і психокорекційних програм з інтернет-залежності
Шкала самооцінки Розенберга: українська адаптація та психометричні властивості
Get PDFRosenberg Self-Esteem Scale is one of the most popular and well-proven tools for measuring an individual’s attitude towards themselves. Such popularity is due to the accessibility and effective-ness of the methodology, as well as the long his-tory of its use. Although the scale is well known to domestic psychologists, there is no scientific justification for its use in Ukraine. The purpose is to present the results of the adaptation and testing of the methodology based on a Ukrainian sample. Methods. In accordance with modern standards of cultural adaptation of psychometric instruments, the scale was forward and backward translated and pretested in a sample of 25 psy-chology students. The testing of the methodology included three waves of research, involving 537 participants aged 11–45 years, among them 168 men and 369 women. The results confirmed the high psychometric quality of the instrument. Themean self-esteem score in the sample was 28.26 points with a standard deviation of 5.49. Global self-esteem does not differ between sexes but is significantly age-dependant: the lowest level was found in adolescent groups. The scale has high internal consistency and reliability (Cronbach’s alpha value is .88, Guttman’s lambda – .89). All items have sufficient discriminatory power (Fer-guson delta values from .61 to .75). The retest reli-ability coefficient (re-measurement at an interval of 12–15 weeks) was 0.74. Principal component analysis confirmed the unidimensional struc-ture of the scale, but confirmatory factor analysis proved that the two-factor model showed a better fit to the empirical data. Self-esteem indicators on the Rosenberg scale obtained in adolescent and student samples closely correlate with similar parameters measured using other instruments: emotional valence of self-descriptions in the pro-jective method “Who Am I?”, global and specific self-assessments in various life spheres according to the “Self-Perception Profile” by S. Harter, gen-eral self-efficacy, life satisfaction, the proximity of the real and ideal “Self”, self-confidence. The sensitivity of the results to the severity of the in-dividual’s social desirability motivation is shown. The level of self-esteem directly correlates with indicators of psychological well-being, negative-ly – with the severity of stress. Discussion and Conclusions. The adapted Ukrainian version of the Rosenberg Self-Esteem Scale is a convenient, reliable, and valid tool for measuring a person’s global self-esteem, which can be used in adoles-cent groups starting from 11–12 years of age. The possibility of distinguishing two dimensions of the scale, defined by positively and negatively worded items (self-respect and self-contempt), requires additional clarification.Шкала самооцінки Розенберга є одним із найбільш відомих і визнаних у світі інструментів для вимірювання ставлення особистості до себе. Така популярність зумовлена доступністю й ефективністю методики, а також давньою історією її використання. Хоча шкала добре відома вітчизняним психологам, наукового обґрунтування її застосування в Україні досі немає. Мета – представити результати адаптації та апробації методики в українській вибірці. Методи. Відповідно до сучасних стандартів культурної адаптації психометричних інструментів здійснено прямий і зворотний переклад шкали, проведено претестинг у вибірці 25 студентів-психологів. Апробація методики включала три хвилі досліджень, у яких узяли участь 537 осіб віком 11–45 років, серед них – 168 чоловіків та 369 жінок. Результати підтвердили високу психометричну якість інструменту. Середній показник самооцінки у вибірці склав 28.26 балів зі стандартним відхиленням 5.49. Глобальна самооцінка не відрізняється в досліджуваних різної статі, але значуще залежить від віку: найнижчий рівень виявлено в підліткових групах. Шкала має високі показники внутрішньої узгодженості та врівноваженості (значення альфи Кронбаха дорівнює .88, лямбди Гуттмана – .89). Усі пункти мають достатню розподільну здатність (значення дельти Фергюсона від .61 до .75). Коефіцієнт ретестової надійності (повторне вимірювання з інтервалом у 12–15 тижнів) склав .74. Аналіз головних компонент підтвердив одновимірну структуру шкали, але за результатами конфірматорного факторного аналізу двофакторна модель показала кращу відповідність емпіричним даним. Показники самооцінки за Шкалою Розенберга, отримані в підліткових і студентських вибірках, тісно корелюють з аналогічними параметрами, виміряними за допомогою інших інструментів: емоційна валентність самоописів у проєктивній методиці “Хто Я?”, глобальна і специфічні самооцінки в різних життєвих сферах за “Профілем самосприйняття” С. Хартер, загальна самоефективність, задоволеність життям, близькість реального та ідеального “Я”, довіра до себе. Показано чутливість результатів до вираженості мотивації соціальної бажаності особистості. Рівень самооцінки прямо корелює з показниками психологічного благополуччя, негативно – із вираженістю стресу. Дискусія і висновки. Адаптована українська версія Шкали самооцінки Розенберга є зручним, надійним і валідним інструментом для вимірювання глобального самоставлення особистості, який можна використовувати в підліткових групах, починаючи з 11–12 років. Потребує додаткового уточнення можливість виокремлення двох вимірів шкали, означених позитивно і негативно сформульованими пунктами (самоповага та самозневага)
Вплив ситуаційного лідерства, компетентності та особистісних рис на продуктивність штатних викладачів приватних університетів за медіації винагороди
Get PDFPurpose. The low productivity of permanent lecturers in Private Higher Education Institutions (PHEI) in the Riau Islands Province is a critical issue requiring immediate scholarly attention. This situation poses significant challenges in competing with foreign labor in the region, highlighting the urgent need to enhance human resources through targeted educational strategies. The study aims to systematically investigate the multifaceted factors contributing to this phenomenon, focusing on the influences of contingency leadership, professional competence, and personality traits of lecturers. Additionally, the research explores the role of compensation as a mediating variable that potentially impacts lecturer productivity. Methods. Employing an explanatory quantitative approach, the research involved a sample of 260 permanent lecturers selected from a total population of 935, utilizing Hair’s formula for sampling adequacy. A descriptive analysis was conducted to elucidate respondents’ perceptions, while the five-box method was employed for comprehensive response evaluation. Subsequently, Structural Equation Modeling (SEM) was used to yield in-depth insights into the interrelationships among the examined variables. Results. The findings reveal that contingency leadership, professional competence, and personality traits of lecturers exert a positive influence on productivity levels. However, a low understanding of functional positions among lecturers emerges as a significant impediment. Furthermore, compensation was identified as having a substantial effect on productivity; nonetheless, the overall productivity of lecturers remains categorized as low. Discussion and Conclusions. The implications of this research underscore the paramount importance of implementing contingency leadership within higher education management frameworks and recognizing the significance of personality traits in human resource strategies. A thorough evaluation of compensation systems and the adjustment of management policies are crucial for enhancing lecturer productivity. These findings provide a foundational basis for developing effective strategies aimed at improving lecturer productivity in private universities, particularly in the Riau Islands Province. This research uniquely contributes to the field of human resource management in higher education by offering practical insights that can be integrated into university policies concerning leadership, resource competence, and lecturer compensation.Мета. Низька продуктивність штатних викладачів у приватних закладах вищої освіти (ПЗВО) у провінції Ріау є надзвичайно важливим питанням, що потребує негайного наукового розгляду. Ця ситуація створює значні виклики для конкуренції з іноземною робочою силою в регіоні, підкреслюючи нагальну потребу в цілеспрямованих освітніх стратегіях для покращення людських ресурсів. Зосереджуючись на впливі ситуаційного лідерства, професійної компетентності та особистісних рис викладачів, дослідження має на меті систематично вивчити різноманітні фактори, що сприяють цьому явищу. Дослідження також розглядає роль винагороди як посередницької змінної, що може вплинути на продуктивність викладачів. Методи. У межах пояснювального кількісного підходу було проведено дослідження, об’єктом якого виступила вибірка з 260 штатних викладачів (n = 260), відібраних із генеральної сукупності в 935 осіб (n = 935). Адекватність розміру вибірки було верифіковано за допомогою формули Хейра. Для характеристики сприйняття респондентів застосовано описовий аналіз. Комплексну оцінку відповідей здійснено на основі методу п’ятичислової вибірки. З метою поглибленого аналізу взаємозв’язків між досліджуваними змінними використано моделювання структурними рівняннями (МСР). Результати. Результати дослідження свідчать про позитивний зв’язок між ситуаційним лідерством, професійною компетентністю, особистісними рисами викладачів та рівнем їхньої продуктивності. Водночас недостатнє розуміння функціональних обов’язків серед викладацького складу ідентифіковано як вагомий стримуючий фактор. Крім того, встановлено статистично значущий вплив винагороди на продуктивність; проте, загальний рівень продуктивності викладачів залишається відносно низьким. Дискусія та висновки. Результати цього дослідження підкреслюють першочергову важливість впровадження принципів ситуаційного лідерства в управлінські структури закладів вищої освіти та визнання значущості особистісних рис у стратегіях управління людськими ресурсами. Ретельна оцінка систем винагород і корегування управлінських політик є ключовими для підвищення продуктивності викладацького складу. Отримані результати формують фундаментальну основу для розробки ефективних стратегій, спрямованих на покращення продуктивності викладачів у приватних університетах, зокрема в провінції Острови Ріау. Наукова новизна цього дослідження полягає у його внеску до галузі управління людськими ресурсами у вищій освіті шляхом надання практичних рекомендацій, які можуть бути інтегровані в університетські політики щодо лідерства, компетентності персоналу та компенсації викладачів
Зв’язок рефлексії та ухвалення рішень в осіб юнацького віку
Get PDFThe purpose of the study is to determine the nature and significance of the correlation between reflection and decision-making in young people. Methods. Empirical: the questionnaire “Style of Behavioral Self-Regulation” (Yevdokimova & Kobylko, 2023), the questionnaire “Ability to Self-Control” (Yevdokimova & Kobylko, 2023), D. Raven’s progressive matrices scale (Lemak & Petryshche, 2012), the test “Creativity” (Lemak & Petryshche, 2012), “Melbourne Decision-Making Questionnaire” (Petrovska, 2021), the methodology “Research of Volitional Organization of Personality” (Lemak & Petryshche, 2012); methods of statistical analysis: elucidation of the law of normal distribution, and Spearman’s correlation coefficient. Results. Psychological structures of reflection and decision-making are presented at three levels of their organization (the general level, the level of structural components, and the level of individual indicators). Several intermediate hypotheses about the presence and nature of the manifestation of the correlation between these processes were formulated and the corresponding indicators of strength and nature of the correlation at the level of organization of individual indicators and structural components at the general level were recorded. It has been established that a particular characteristic in the examination of highly integrated decision-making and reflection processes is the enhanced correlation observed as the synthetic level of the studied processes increases (progressing from specific indicators to general dimensions). Discussion and Conclusions. The assumption about a stable correlation between the processes of reflection and decision-making in young people at all levels of organization of the studied phenomena was confirmed. The level of the study of individual indicators revealed the ability “to describe the situation/event adequately and determine the main one and describe one’s thoughts and feelings” and the ability “to answer the search questions and be aware of the conditions of the situation in which this happens” have the highest level of the relationship with the decision-making process. The examination of the components of the researched processes revealed that thephases of experience review and reflective result possess a significant level of correlation with the cognitive and volitional domains of the individual involved in the decision-making process. The recorded results open the prospect of studies on the influence of reflection on the decision-making process in young people.Метою дослідження є визначення характеру й достовірності взаємозв’язку рефлексії та ухвалення рішень в осіб юнацького віку. Методи. Емпіричні: опитувальник “Стиль саморегуляції поведінки” (Євдокімова, Кобилко, 2023), опитувальник “Здатність до самоуправління” (Євдокімова, Кобилко, 2023), шкала прогресивних матриць Д. Равена (Лемак, Петрище, 2012), тест “Креативність” (Лемак, Петрище, 2012), Мельбурнський опитувальник прийняття рішень (Петровська, 2021), методика “Дослідження вольової організації особистості” (Лемак, Петрище, 2012); методи статистичного аналізу: з’ясування закону нормального розподілу, коефіцієнт кореляції Спірмена. Результати. Представлено психологічні структури рефлексії та ухвалення рішень на трьох рівнях їх організації (загальний рівень, рівень структурних компонентів і рівень окремих показників). Сформульовано низку проміжних гіпотез про наявність і характер прояву зв’язку між зазначеними процесами та зафіксовано відповідні показники сили й характеру кореляції на рівні організації окремих показників та структурних компонентів на загальному рівні. З’ясовано особливість у вивченні високо інтегрованих процесів ухвалення рішень і рефлексії, яка полягає в посиленні міри прояву кореляції зі збільшенням рівня синтетичності досліджуваних процесів (від рівня окремих показників до загальних). Дискусія і висновки. Підтверджено припущення про наявність стійкого взаємозв’язку між процесами рефлексії та ухвалення рішень в осіб юнацького віку на всіх рівнях організації досліджуваних явищ. Рівень дослідження окремих показників виявив, що здатності “адекватно описувати ситуацію/подію й визначати основне та описувати власні думки й почуття” та здатність “відповідати на пошукові запитання й усвідомлювати умови ситуації, в якій це відбувається” мають найвищу міру вираженості зв’язку з процесом ухвалення рішень. Рівень вивчення компонентів досліджуваних процесів засвідчив, що етапи перегляду досвіду й рефлексивного результату мають високу міру вираженості зв’язку з когнітивною та вольовою сферами особистості, які залучені до процесу ухвалення рішень. Зафіксовані результати відкривають перспективу досліджень впливу рефлексії на процес ухвалення рішень в осіб юнацького віку
Часова компетентність майбутніх управлінців публічної сфери
Get PDFThe aim of the study is to investigate the temporal competence of future public sector managers in the context of professional formation and development. Methods. The sample consisted of students at three levels (n = 112) who were enrolled in the academic field 281 “Public Management and Administration” at Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine). Respondents aged 18 to 44 years participated in both full-time and part-time study formats (M = 25.12; SD = 5.03; Me = 25.00). A valid, reliable, and representative set of instruments was applied: “Personal Orientation Inventory” by E. Shostrom (1964); “Time Perspective Inventory” (Zimbardo & Boyd, 1999; adaptation by O. Senyk, 2012); and “Dispositional Characteristic of Personal Self-Development” (Kuzikova, 2017). Results. Unexpectedly significant correlations were found (p < .001) between high levels of temporal competence and the parameters of time perspective, dispositional development, and the level of educational and professional preparation. It was explained that temporal competence reflects how much an individual lives in the present, whether they exhibit a “delayed life syndrome”, and whether they are stuck in the past. It was noted that a balanced time perspective (Group 1) significantly surpassed Group 2 – respondents with time de-centering – in terms of temporal competence, dispositional development, and the level of educational and professional preparation (p < .001). Discussion and Conclusions. It was argued that the temporal competence of future public sector managers is the ability to rationally plan and utilize working time, adequately assess the complexity of tasks, and be prepared to construct a relevant program for achieving goals within a temporal continuum while accurately determining time expenditures. Temporal competence, which operates within the dimensions of an optimal time perspective profile, is a crucial component in the educational and professional activities of future public sector managers. The empirical findings presented hold scientific novelty and are of significance to specialists in administrative management.Метою є дослідження часової компетентності майбутніх управлінців публічної сфери у вимірах професійного становлення і розвитку. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів (n = 112), які навчалися за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна). Респонденти віком від 18 до 44 років, навчалися на денній і заочній формах (M = 25.12; SD = 5.03; Me = 25.00). Застосовано валідний, надійний і репрезентативний інструментарій: “Опитувальник особистісної орієнтації” E. Shostrom (1964); “Часова перспектива особистості” (Zimbardo, Boyd, 1999; адаптація О. Сеник, 2012); “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (Kuzikova, 2017). Результати. Установлено неочікувано достовірні зв’язки високого рівня значущості (p < .001) часової компетентності з параметрами часової перспективи, диспозиційним розвитком і рівнем навчально-професійної підготовки. Пояснено, що часова компетентність демонструє, наскільки здобувач живе сьогоденням, чи має він “синдром відкладеного життя” і чи не застрягає в минулому. Констатовано, що збалансована часова перспектива (група 1) достовірно переважила групу 2 – респондентів із часовими децентраціями за параметрами часової компетентності, диспозиційного розвитку й рівня навчально-професійної підготовки (p < .001). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що часова компетентність майбутніх управлінців публічної сфери є умінням раціонально планувати, використовувати робочий час, адекватно оцінювати складність завдань, готовність конструювати релевантну програму досягнення мети в часовому континуумі та правильно визначати витрати часу. Часова компетентність, що функціонує у вимірах оптимального профілю часової перспективи, є важливою складовою в навчально-професійній діяльності майбутніх управлінців публічної сфери. З’ясовані емпіричні факти містять наукову новизну і становлять інтерес для фахівців з адміністративного менеджменту
Готовність до ризику здобувачів вищої освіти в умовах суспільних змін
Get PDFThe aim is a theoretical-empirical study of the phenomenon of readiness for risk among higher education students in the context of relevant social changes. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education: Bachelor’s, Master’s, and prospective Ph.D. candidates, who were studying at universities in Ukraine, totaling 114 individuals (M = 21.04; SD = ±3.75). The social changes affecting students and their higher education institutions validly reproduced the key conditions of the research. The methodologies used met the main criteria: validity, reliability, and representativeness, and were adapted and/or tested on a Ukrainian sample. The parameters studied were assessed using the following psychodiagnostic instruments: “Diagnosis of Readiness for Risk” (RSK) (Schubert, 1964), “Test-Questionnaire of Qualitative Components of Risk Tendency” (TRT) (Sannikova & Bykova, 2008), and “Personal Readiness for Change Questionnaire” (PRCQ) (Rollnick et al., 1992). Results. A confirmatory research strategy was employed to compare the studied variables. A matrix of psychological correlates was constructed. It was established that the predominance of direct relationships provides grounds to assert that with an increase in readiness for risk, there is also an increase in readiness for personal changes, and correspondingly, with an increase in readiness for personal changes, the willingness to take risks also increases. It was clarified and justified that nine inverse relationships between risk parameters and creativity, adaptability, and tolerance for ambiguity indicate an inverse pattern. It was explained that these internalized properties of creativity, optimism, adaptability, and tolerance for ambiguity in respondents with low readiness to take risks are reflected in coping behavior strategies and can be realized through the operation of defense mechanisms. Discussion and Conclusions. It was substantiated that the readiness for risk among respondents in the context of social changes is a stable, multifaceted, and hierarchical property of personality, which can determine behavior strategies under uncertainty, based on analyzing the current situation and personal capabilities. It was explained that the recorded significant differences indicate personality traits that have become pronounced in current situations of social change. It was noted that these traits are important contours of the psychological profile of the higher education seeker in the context of relevant situations of social change. The obtained correlations and significant differences represent scientific value within the context of the research subject.Метою є теоретико-емпіричне дослідження феномену готовності до ризику здобувачів вищої освіти в умовах релевантної ситуації суспільних змін. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти: бакалаври, магістранти і майбутні доктори філософії, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 114 осіб (M = 21.04; SD = ±3.75). Суспільні зміни, що огорнули здобувачів і їхні заклади вищої освіти, валідно відтворили ключові умови дослідження. Застосовані методики відповідали основним критеріям: валідності, надійності, репрезентативності та пройшли адаптацію і/або апробацію на українській вибірці. Досліджувані параметри зафіксовано такими психодіагностичними інструментами: “Діагностика міри готовності до ризику” (RSK) (Schubert, 1964), “Тест-опитувальник якісних компонентів схильності до ризику” (ТСР) (Саннікова, Бикова, 2008), “Опитувальник особистісної готовності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992). Результати. Застосовано констатувальну стратегію дослідження з порівнянням досліджуваних змінних. Побудовано матрицю психологічних корелятів. Установлено, що переважання прямих зв’язків дає підстави стверджувати, що зі зростанням готовності до ризику зростає готовність до особистісних змін і, відповідно, зі зростанням готовності до особистісних змін зростає готовність ризикувати. З’ясовано й обґрунтовано, що дев’ять обернених зв’язків параметрів ризику з винахідливістю, адаптивністю та толерантністю до двозначності свідчать про зворотну закономірність. Пояснено, що зазначені інтерналізовані властивості винахідливості, оптимізму, адаптивності й толерантності до двозначності в респондентів з низькою готовністю ризикувати знаходять своє відображення у стратегіях долаючої поведінки і можуть реалізовуватися через роботу захисних механізмів. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що готовність до ризику респондентів в умовах суспільних змін є стійкою, багатоаспектною, ієрархічною властивістю особистості, що може визначати стратегію поведінки в умовах невизначеності, базується на аналізуванні поточної ситуації і власних можливостей. Пояснено, що зафіксовані достовірні відмінності вказують на риси особистості, що отримали вираженість у поточних ситуаціях суспільних змін. Зазначено, що ці риси є важливими контурами психологічного портрету здобувача у вимірах релевантних ситуацій суспільних змін. Отримані кореляційні зв’язки й достовірні відмінності складають наукову цінність у контексті предмету дослідження
Інтеграція оцінки продуктивності співробітників зі стратегіями організаційного розвитку
Get PDFThe purpose of this study is to evaluate the effectiveness of scientifically based methods for assessing employee performance in modern organizations, particularly in the pharmaceutical industry. The research aims to integrate the evaluation process into the organization’s development strategy, ensuring alignment with both internal and external environmental factors. Furthermore, it focuses on examining the utility of jobEQ tests for measuring work attitudes, motivation, and emotional intelligence. Methods. The study employs a comprehensive review of existing literature on employee involvement and performance assessment, with a focus on identifying gaps in current methodologies. It also includes an analysis of jobEQ tools, specifically the Inventory for Work Attitude & Motivation (iWAM), COMET, and the Values Systems Questionnaire (VSQ), to evaluate their effectiveness in predicting employee behavior and performance in various job contexts. Results. The findings reveal that while various methods for assessing employee involvement exist, they often fail to account for the unique external and internal environments of organizational structures. The jobEQ tests, particularly iWAM and COMET/EQ, provide valuable insights into employee thinking styles, motivational preferences, and emotional intelligence, which are critical for aligning individual performance with organizational goals. Conclusions. To summarize, the integration of evidence-based employee performance evaluation methods with an organization's development strategy is crucial for achieving strategic goals and enhancing overall effectiveness. The jobEQ tests offer a promising approach to measuring key aspects of employee engagement, but further research is needed to develop assessment tools that fully consider the complexities of both the external and internal organizational environment.Метою дослідження є визначення ефективності науково обґрунтованих методів оцінювання роботи співробітників у сучасних організаціях, зокрема у фармацевтичній промисловості. Дослідження спрямоване на інтеграцію процесу оцінки в стратегію розвитку організації, забезпечуючи узгодження як із внутрішніми, так і зовнішніми факторами середовища. Крім того, воно орієнтоване на вивчення корисності тестів jobEQ для вимірювання ставлення до роботи, мотивації та емоційного інтелекту. Методи. У дослідженні використано всебічний огляд наявної літератури з питань залучення працівників та оцінки продуктивності, з акцентом на виявленні прогалин у поточних методологіях. Огляд включає аналізування інструментів jobEQ, зокрема “Опитувальника ставлення та мотивації до роботи” (iWAM), “COMET” та “Опитувальника систем цінностей” (VSQ) для оцінки їх ефективності у прогнозуванні поведінки та продуктивності співробітників у різних контекстах роботи. Результати. Отримані результати показують, що, хоча існують різні методи оцінки залученості працівників, вони часто не враховують унікальні зовнішні та внутрішні фактори середовища організаційних структур. Тести jobEQ, зокрема “iWAM” та “COMET/ EQ”, надають цінну інформацію про стилі мислення співробітників, мотиваційні переваги та емоційний інтелект, що мають вирішальне значення для узгодження індивідуальної продуктивності з цілями організації. Висновки. Узагальнено, що інтеграція науково обґрунтованих методів оцінки ефективності співробітників зі стратегією розвитку організації має вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей і підвищення загальної ефективності. Тести jobEQ пропонують перспективний підхід до вимірювання ключових аспектів залученості співробітників, але необхідні подальші дослідження для розробки інструментів оцінки, що повністю враховують складнощі як зовнішнього, так і внутрішнього середовища організації
Оцінювання порушення сну в підлітків в умовах воєнних дій
Get PDFPreventing the negative consequences of hostilities and addressing sleep problems in adolescents are critical issues in times of danger. The purpose of the study is to identify the key factors associated with sleep disorders in adolescents in wartime. Methods. The total sample of the study consisted of 489 adolescents aged 10 to 15 years who were exposed to war in Ukraine. The methods used included observation, interviews, questionnaires, and testing. The psychodiagnostic battery included the following instruments: the “School-Age Child Integration Questionnaire” and the “Children’s Neurosis Questionnaire”. Results. Analysis of the scores using the “Children’s Neurosis Questionnaire” revealed a high level of sleep disturbance in 85 adolescents (17.4%) and a moderate level in 99 adolescents (20.2%). Adolescents with severe disorders require medical and psychological assistance, while those with moderate disorders are considered at risk; therefore, it is advisable to conduct psychoprophylactic interventions to prevent the development of psychosomatic and mental disorders. The results of univariate and multivariate analyses confirmed the hypothesis that the main factors increasing the risk of sleep disorders are being female, living in a combat zone, fear of war, feeling uncomfortable within the family, lack of a favorable family relationship model to follow, and the presence of negative character traits as noted by the adolescents themselves. Discussion and Conclusions. Given that the problem of sleep disorders is multifactorial and that war represents a powerful social factor significantly increasing the risk of sleep disorders and contributing to psychological and psychosomatic problems, parents must develop a responsible attitude toward their children’s sleep hygiene. In case of sleep disorders, timely consultation with clinical psychologists and family physicians is recommended to normalize sleep, including identifying underlying causes and planning an optimal daily routine. Taking into account the identified factors associated with the risk of sleep disorders in adolescents living under military conflict conditions will help improve the effectiveness of psychoprophylactic, corrective, and rehabilitation measures aimed at preserving adolescent mental health. Попередження негативних наслідків воєнних дій і необхідність ефективного вирішення проблем сну в підлітків є вкрай актуальним питанням в умовах небезпеки. Мета дослідження – визначити основні потенційні фактори, пов’язані з порушенням сну в підлітків в умовах воєнних дій. Методи. Загальну вибірку дослідження склали 489 підлітків у віковому діапазоні від 10 до 15 років, які перебували в умовах воєнних дій на території України. Використано методи спостереження, бесіди, анкетування та тестування. Психодіагностичний комплекс склали “Анкета інтеграції дитини шкільного віку” та методика “Дитячий опитувальник неврозів”. Результати. Аналіз оцінок із використанням “Дитячого опитувальника неврозів” показав високий рівень порушення сну у 85 (17.4%) і середній рівень у 99 (20.2%) підлітків. Підлітки з високими показниками порушень потребують медико-психологічної допомоги, а особи з показниками середнього рівня виступають групою ризику, тому доцільним є проведення психопрофілактичної роботи щодо запобігання розвитку психосоматичної та психічної патології. Результати однофакторного й багатофакторного аналізу підтвердили гіпотезу про те, що основними факторами, які збільшують ризик виникнення порушення сну, є приналежність до жіночої статі, проживання в умовах бойових дій, страх війни, відчуття дискомфорту в сім’ї, відсутність сприятливої моделі сімейних взаємин для наслідування, наявність негативних рис характеру, що відмічали підлітки в себе. Дискусія і висновки. Оскільки проблема порушення сну є багатофакторною, а воєнні події виступають потужним соціальним фактором, що значно підсилює ризики розвитку порушення сну та сприяє виникненню психологічних і психосоматичних проблем, батькам важливо формувати в дітей відповідальне ставлення до дотримання гігієни сну. За наявності порушень сну, своєчасно звертатися за консультацією до клінічних психологів, сімейних лікарів щодо його нормалізації, зокрема виявлення істинних причин, планування оптимального режиму дня тощо. Урахування виявлених факторних ознак, пов’язаних із ризиком порушення сну в підлітків в умовах воєнних дій, сприятиме підвищенню ефективності психопрофілактичних, корекційних і реабілітаційних заходів щодо збереження психічного здоров’я підлітків.