Publikationer från Karlstads Universitet
Not a member yet
46094 research outputs found
Sort by
Аналіз ефективності сучасних технологій аквакультури та їх адаптація до умов рибогосподарських водойм північно-західного Причорномор’я
No full textРибне господарство – важлива складова продовольчого сектора України, яка забезпечує населення продуктами харчування білкового походження.
Водні біоресурси використовують також в суміжних галузях, таких як медицина, косметологія, тваринництво, птахівництво та ін. Значна кількість підприємств, які займаються рибництвом і рибальством в останні роки змушена скоротити або зовсім припинити виробництво водних біоресурсів. Це результат повномасштабних бойових дій, з якими пов’язана низка негативних факторів, і в першу чергу, погіршення екологічного стану водойм та економічного стану країни.
На цей час в Україні розроблена загальна стратегія розвитку основних галузей економіки країни, схвалено концепції та розроблено плани заходів щодо їх реалізації. Проект Стратегії розвитку галузі рибного господарства на перспективу до 2035 р. включає низку заходів, які дозволяють сподіватися на покращення стану рибного господарства країни та визначають найважливіші вектори розвитку галузі та перспективні напрямки діяльності підприємств.
Суттєво вплинули на стан і ефективність рибного господарства України, особливо Чорноморського промислу, повномасштабна війна між Україною і російською федерацією, окупація частини території країни та Криму, нестабільний економічний стан та ін.
Рибне господарство Одеської області є важливим елементом продовольчої безпеки України. Однак роками в галузі накопичувалися проблеми, що не дозволяють реалізувати повною мірою її потенціал.
Дослідження кафедри водних біоресурсів та аквакультури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова присвячено аналізу ефективності сучасних технологій аквакультури та їхньої адаптації до умов рибогосподарських водойм північно-західного Причорномор’я, а також перспективи впровадження в аквакультуру регіону нових об’єктів рибництва
The artistic world of historical novels by Petro Kraliuk
No full textЧмир А. В. Художній світ історичної романістики Петра Кралюка. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025.
У дисертації досліджено особливості художнього світу в чотирьох історичних романах сучасного письменника Петра Кралюка («Шестиднев, або Корона дому Острозьких», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький: образ, гаптований бісером», «Справжній Мазепа»). Художня реальність, створена цим літератором, є пошуком відповідей на актуальні питання національної давнини, прискіпливим аналізом пережитих країною подій і прогнозуванням перспектив подальшого життя українського народу. Для цього майстра слова початку XXI ст. вкрай важлива ревізія усталених поглядів на історичне минуле України, тож митець пропонує нові підходи щодо інтерпретації суперечливих подій минулого і героїчної історії боротьби українців.
Актуальність дисертації зумовлена потребою визначити місце історичних романів Петра Кралюка в літературному процесі сьогодення, охарактеризувати сутність авторської концепції зображення старовини та встановити специфіку діалогізму літератора, який є водночас письменником і науковцем. Прозову творчість вищезгаданого майстра слова та своєрідність його як митця розглядала значна кількість літературознавців (Петро Білоус, Сергій Дзюба, Микола Жулинський, Олексій Костюченко, Світлана Кочерга, Олена Мізінкіна, Вікторія Назарук, Галина Насмінчук, Ярослав Поліщук, Валерій Полковський, Ірина Приліпко, Олександр Саган, Сергій Синюк, Михайло Слабошпицький, Роксана Харчук, Лілія Чикур, Тетяна Шевченко, Михайло Якубович). Дослідники зупинялись на специфіці художнього світу окремих творів письменника XXI ст. Однак проблема своєрідності художнього світу історичних романів Петра Кралюка як творів нового типу за постмодерних реалій залишається на сьогодні відкритою, тому виникає потреба її розв’язати.
Мета дисертаційної роботи полягає у виявленні засобів, за допомогою яких відбувається актуалізація такого феномену, як художній світ історичної романістики вказаного літератора, його характеристика та визначення рис, які вирізняють художню концепцію щодо минулого на тлі інших митців. Відповідно до поставленої мети важливими постали такі завдання: проаналізувати специфіку сучасного українського історичного роману, його магістральні риси, історію розвитку, жанрові різновиди, співвідношення факту й вимислу у створенні образної та подієвої систем, а також наукового й художнього складників процесу авторської творчості; простежити рівень вивчення історичної романістики Петра Кралюка, коло проблем, які вирішуються дослідниками щодо його історичної прози (форми авторської присутності, ступінь документальності в зображенні подій, складники його поетики, місце інтертекстуальності, художній світ деяких творів, полемічність оцінок щодо творчості), з’ясувати стан розробки художнього світу історичних романів цього майстра слова; дослідити своєрідність такого літературознавчого поняття, як «художній світ», дати йому визначення, простежити його зв’язок із реальним світом, авторським «я», рецепцію, складники та системність цього феномену; розглянути поняття «діалог», вивчення якого можливе з двох позицій: комунікації і психології; виявити елементи паратекстуальності (включно з метатекстом) в історичній романістиці Петра Кралюка як прояв діалогічності побудови творів, дослідити важливість паратексту для створення художнього світу; звернути увагу на стан розробки такої категорії, як «інтертекстуальність», охарактеризувати засоби інтертекстуальності в історичних романах досліджуваного автора; простежити типи діалогів як комунікативних актів між персонажами в історичній прозі Петра Кралюка, з’ясувати їхнє концептуальне значення.
У роботі досліджено діалогічність як магістральну ознаку художнього світу історичної романістики Петра Кралюка.
Об’єктом дисертаційної роботи є історичні романи «Шестиднев, або Корона дому Острозьких», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький: образ, гаптований бісером», «Справжній Мазепа» Петра Кралюка як найбільш репрезентативні щодо створеного ним художнього світу.
Предметом дослідження став аналіз паратекстуальності, інтертекстуальності і діалогу як провідних рис художнього світу історичних романів письменника XXI ст.
З огляду на мету та завдання дисертації під час вивчення історичної романістики Петра Кралюка використано такі методи: системно-семантичний підхід, який необхідний для аналізу історичних творів цього письменника як цілісної системи й усвідомлення їхнього місця в мистецтві загалом і в літературі зокрема.
Застосовано також наратологічний метод для аналізу дискурсу в чотирьох історичних романах автора. Вагомим у роботі виявився і метод рецептивної естетики – для розуміння того, як історична романістика Петра Кралюка корелює зі сприйняттям читача. Типологійний метод використано в зіставленні історичних романів майстра слова між собою та виявленні спільних рис. Застосування герменевтичних стратегій сприяло вивченню чотирьох творів літератора з погляду семантики створених письменником образів. Біографічний метод дозволив розглянути особистість автора у зв’язку з тим, що він є водночас і літератором, і науковцем. Саме це зумовлює діалогізм його історичної творчості, який проявляється на рівні змісту та форми.
Порівняльно-історичний метод у дисертації знадобився для встановлення етапів розвитку й сутності таких понять, як «художній світ», «історичний роман», «паратекстуальність», «інтертекстуальність», «діалог». За допомогою діалогічного методу вдалося простежити своєрідну евристичну бесіду між автором та читачем, яка стає можливою завдяки існуванню художнього світу історичних романів Петра Кралюка.
Теоретико-методологічною основою дисертації стали розвідки як національних, так і зарубіжних дослідників. Використано напрацювання таких літературознавців, як Стефанія Андрусів, Антоніна Аністратенко, Ніна Бернадська, Тетяна Бовсунівська, Ганс Вільмар Гепперт, Джером де Грут, Анатолій Гуляк, Микола Ільницький, Микола Кодак, Марія Лаврусенко, Богдан Мельничук, Василь Полтавчук, Людмила Ромащенко. Історичну прозу Петра Кралюка та постать цього автора розглядали Петро Білоус, Сергій Дзюба, Микола Жулинський, Олексій Костюченко, Світлана Кочерга, Олена Мізінкіна, Вікторія Назарук, Галина Насмінчук, Ярослав Поліщук, Валерій Полковський, Ірина Приліпко, Олександр Саган, Сергій Синюк, Михайло Слабошпицький, Роксана Харчук, Лілія Чикур, Тетяна Шевченко, Михайло Якубович. Їхні позиції взято до уваги в дослідженні.
Методологічним підґрунтям для аналізу художнього світу стали праці Петра Білоуса, Олександра Бороня, Умберто Еко, Василя Іванишина, Григорія Клочека, Ірини Лівенко, Валентини Мусій, Катажини Роснер, Ірини Руснак, Анатолія Ткаченка, Нонни Шляхової. У дисертації були використані дослідження, присвячені діалогу (Наталії Астрахан, Марини Злочевської, Наталі Кондратенко, Тетяни Суходуб, Василя Фащенка, Людмили Шашкової); паратекстуальності (Міхала Ґловінського, Олени Дубініної, Жерара Женетта, Максима Нестелєєва, Олени Переломової, Мар’яни Сокол, Альони Тичініної); інтертекстуальності (Ролана Барта, Юлії Крістевої, Зофії Мітосек, Петра Рихла). Допомогли також розвідки українських істориків (Олександра Бойка, Володимира Голобуцького, Михайла Грушевського, Володимира Замлинського, Миколи Ковальського, Миколи Костомарова, Миколи Котляра, Миколи Манька, Івана Огієнка, Григорія Савчука, Василя Ульяновського, Наталі Яковенко) для розуміння певних постатей минулого та окремих історичних подій.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що:
– уперше цілісно проаналізовано художній світ чотирьох історичних романів Петра Кралюка;
– уперше комплексно розглянуто паратекстуальність, інтертекстуальність і діалогічність історичних романів цього літератора як художньої єдності (системи), виділено їхні різновиди;
– уперше досліджено історичні романи майстра слова з погляду засад діалогізму.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури (172 позиції). Загальний обсяг дисертації 204 сторінки, основний текст – 169 сторінок.
У першому розділі дисертації йдеться про шляхи дослідження художнього світу історичної романістики Петра Кралюка. У ньому розглянуто погляди науковців на специфіку сучасного українського історичного роману, його жанрові різновиди, взаємозв’язок у ньому факту й вимислу. Досвід вивчення прози Петра Кралюка проаналізовано в контексті сучасних концепцій історичної романістики.
Охарактеризовано сутність такої літературознавчої категорії, як «художній світ» (його дефініція, співвідношення з реальним світом, оприявнення в ньому авторського «я», рецепцію читача, складники, системність). Узагальнено, що художній світ – феномен, який виникає як наслідок спільної дії автора, читача та самого художнього твору. Це індивідуальний погляд митця на світ, який доступний під час читання реципієнту, а також сукупність засобів і прийомів, які роблять цей художній світ індивідуальним, винятковим, неповторним.
Визначено, що історичну творчість Петра Кралюка доречно розглядати з позицій діалогу та діалогічності, оскільки історична романістика згаданого письменника постійно апелює до взаємодії з читацьким світосприйняттям, поглядами, переконаннями, ідеями реципієнта. Письменник уважає, що виключно завдяки спільним зусиллям автора та читача розв’язання проблем національного минулого стає можливим. Діалогізм Петра Кралюка в дисертації мотивується декілька чинниками. Серед них – своєрідність особистості автора, який є і літератором, і науковцем водночас. Письменник-філософ спирається на досвід еристики в процесі створення історичних романів. У дисертації обґрунтовується також увага Петра Кралюка щодо діалогічної побудови творів за обставин постмодерної доби: митець виходить із того, що образ дійсності (події) завжди має суб’єктивний характер. Герої романів перебувають у стані суперечки один з одним або з наявними трактуваннями подій і осіб, намагаються обґрунтувати власну позицію, ставляться із сумнівом до почутого або ж цілком поділяють чийсь погляд. У будь-якому разі людина в прозі Петра Кралюка відкрита до діалогу або полілогу.
У другому розділі дисертації зосереджено увагу на діалозі між текстами та елементами текстів історичних романів Петра Кралюка, утіленому завдяки паратекстуальності й інтертекстуальності. Безпосередньо перед самим текстом є паратекст, який уводить читача до художнього світу твору і викликає в нього відповідну антиципацію. Відомо, що до паратекстуальних елементів належать заголовок, ім’я автора, жанрове позначення, присвята, епіграф, передмова, ілюстрації тощо. Паратекстуальність в історичному романі «Шестиднев» згаданого письменника реалізується через заголовок, присвяту, епіграф, передмову, назви розділів і післямову. У цьому творі паратекст підкреслює жанрову своєрідність роману (шестоднев), сюжетні колізії, авторську інтенцію виникнення художнього тексту і зв’язок із живописом. У «Сильних та одиноких» натомість провідною є метатекстуальність – різновид паратекстуальності, який постає у вигляді авторських приміток і коментарів у тексті. Метатекст у вказаному творі розкриває реалії боротьби Організації українських націоналістів (ОУН), провідником якої тривалий час був Степан Бандера. Наприкінці роману Петро Кралюк надає своєму читачеві пояснення та наукові коментарі, зосереджується також на героїчних портретах українських націоналістів та цитатах, які суголосні описаним подіям у творі.
Роману «Данило Острозький» Петра Кралюка властива стилізація середньовічних наративів, оскільки цей текст складається з 67 невеликих за обсягом частин. Кожна з них претендує на окреме прочитання, проте їхня сукупність утворює цілісний і завершений художній твір. У такий спосіб згаданий роман «Данило Острозький» має ансамблевий характер. Роману «Справжній Мазепа» властивий діалог із класичними текстами, зокрема творчістю представника «української школи» XIX ст. Миколи Гоголя. Петро Кралюк удається у своєму творі до стилізації та пародіювання для висміювання абсурду сьогодення, його критики й пошуку можливого виходу з нього. Історична романістика майстра слова XXI ст. містить численні алюзії, ремінісценції та цитати, які значно поглиблюють контекст, інтелектуально збагачують його, є відповідним підґрунтям міркувань, емоційних станів, переконань героїв.
У третьому розділі дисертації наголошено на значенні діалогів як комунікативних актів в історичних романах Петра Кралюка. У творі «Шестиднев» саме діалог передусім між головними героями (Василем-Костянтином Острозьким і маляром Іваном) допомагає встановити правду щодо минулого. Зіткнення різних поглядів персонажів, їхнє виголошення та обмірковування дозволяє скласти максимально об’єктивну картину віддалених у часі подій. Завдяки діалогу в романі «Данило Острозький» герої мають змогу встановити істину щодо минулого, зіставляючи та обдумуючи представлені писемні пам’ятки. У процесі умовного спілкування з голосами попередників дослідник старовини Василь Суразький починає усвідомлювати достовірність написаного в історичних рукописах або ж умовність у них.
Діалогізм «Справжнього Мазепи» Петра Кралюка полягає в співіснуванні в цьому творі різнорідних ідей. У вказаному історичному романі міркування Миколи Гоголя, Зиґмунда Фройда, Едічки, Професора і самого автора стикаються між собою, пропонуючи читачеві обрати відповідну інтерпретаційну стратегію. Така поліфонія у творі свідчить про бажання письменника не обмежувати свого реципієнта єдиним можливим тлумаченням подій давнини. У романі «Сильні та одинокі» бесіда також відіграє ключову роль у вирішенні проблеми самоідентифікації головного героя – Степана Бандери. Згаданий лідер ОУН сперечається зі слідчим Валігурським та уявним ідейним опонентом Яремою Вишневецьким, доводячи їм свою думку стосовно української нації.
У такий спосіб аналіз історичної романістики Петра Кралюка засвідчив оригінальну авторську концепцію осмислення минулого, її дискусійність, широту охоплення проблем, інтелектуалізм, зв’язок з іншими творами. Саме завдяки паратекстуальності, інтертекстуальності та діалогу думок виникнення художнього світу історичних романів письменника XXI ст. стало можливим. Чотири історичні твори («Шестиднев», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький», «Справжній Мазепа») Петра Кралюка охоплюють часовий проміжок від XIV ст. до сьогодення, розкриваючи комплекс важливих національних питань і пропонуючи можливі рішення для них.Chmyr A. V. The artistic world of historical novels by Petro Kraliuk. Qualification scientific work on the rights of the manuscript.
Dissertation for Doctor of Philosophy Degree (PhD), specialty 035 Philology. Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025.
The dissertation explores the features of the artistic world in four historical novels by the contemporary writer Petro Kraliuk (“Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa”). The artistic reality created by this writer is a search for answers to pressing questions of national antiquity, a meticulous analysis of the events experienced by the country, and a forecast of the prospects for the future life of the Ukrainian people. For this master of the word of the early 21st century, a revision of established views on the historical past of Ukraine is extremely important, so the artist offers new approaches to the interpretation of the controversial events of the past and the heroic history of the struggle of Ukrainians.
The relevance of the dissertation is due to the need to determine the place of Petro Kralyuk’s historical novels in the literary process of today, to characterize the essence of the author’s concept of the image of antiquity and to establish the specificity of the dialogism of the writer, who is both a writer and a scientist. The prose work of the above-mentioned master of words and his originality as an artist were considered by a significant number of literary critics (Petro Bilous, Serhiy Dzyuba, Mykola Zhulynskyi, Oleksiy Kostyuchenko, Svitlana Kocherga, Olena Mizinkina, Victoria Nazaruk, Galina Nasminchuk, Yaroslav Polishchuk, Valery Polkovskyi, Iryna Prylipko, Oleksandr Sagan, Serhii Sinyuk, Mykhailo Slaboshpytskyi, Roksana Kharchuk, Liliya Chikur, Tetyana Shevchenko, Mykhailo Yakubovych). Researchers have focused on the specifics of the artistic world of individual works by the 21st century writer. However, the problem of the originality of the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels as works of a new type in postmodern realities remains open today, so there is a need to solve it.
The purpose of the dissertation is to identify the means by which such a phenomenon as the artistic world of historical novels of the specified writer is actualized, its characteristics and the definition of features that distinguish the artistic concept of the past from the background of other artists. In accordance with the set goal, the following tasks became important: to analyze the specifics of the modern Ukrainian historical novel, its main features, the history of development, genre varieties, the ratio of fact and fiction in the creation of figurative and event systems, as well as the scientific and artistic components of the author’s creative process; to trace the level of study of Petro Kraliuk’s historical novel, the range of problems solved by researchers regarding his historical prose (forms of the author’s presence, the degree of documentary in the depiction of events, the components of his poetics, the place of intertextuality, the artistic world of some works, the polemic of assessments of creativity); to clarify the state of development of the artistic world of historical novels of this master of the word; to investigate the originality of such a literary concept as “artistic world”, to give it a definition, to trace its connection with the real world, the author’s “self”, to identify elements of paratextuality (including metatext) in the historical novel of Petro Kraliuk as a manifestation of the dialogic nature of the construction of works, to investigate the importance of paratext for the creation of an artistic world; to pay attention to the state of development of such a category as “intertextuality”, to characterize the means of intertextuality in the historical novels of the author under study; to trace the types of dialogues as communicative acts between characters in the historical prose of Petro Kraliuk, to clarify their conceptual meaning.
The work examines dialogicity as a major feature of the artistic world of historical novels by Petro Kraliuk.
The object of the dissertation work is the historical novels “Six Days, or The Crown of the Ostrozky House”, “Strong and Lonely”, “Danylo Ostrozky: the image that is beated by beads”, “True Mazepa” by Petro Kraliuk as the most representative of the artistic world he created.
The subject of the study was the analysis of paratextuality, intertextuality and dialogue as the leading features of the artistic world of the historical novels of the writer of the 21st century.
Given the purpose and objectives of the dissertation, the following methods were used when studying the historical novels of Petro Kraliuk: a systemic semantic approach, which is necessary for analyzing the historical works of this writer as a holistic system and understanding their place in art in general and literature in particular. The narratological method was also used to analyze the discourse in the author’s four historical novels. The method of receptive aesthetics turned out to be necessary in the work – to understand how Petro Kraliuk’s historical novelism correlates with the reader’s perception. The typological method was used to compare the historical novels of the master of words with each other and identify common features. The application of hermeneutic strategies contributed to the study of four literary works from the point of view of the semantics of the images created by the writer. The biographical method made it possible to consider the personality of the author in connection with the fact that he is both a writer and a scientist. This is what determines the dialogism of his historical work, which manifests itself at the level of content and form. The comparative historical method in the dissertation was necessary to establish the stages of development and essence of such concepts as “artistic world”, “historical novel”, “paratextuality”, “intertextuality”, “dialogue”. With the help of the dialogic method, it was possible to trace a kind of heuristic conversation between the author and the reader, which becomes possible thanks to the existence of the artistic world of Petro Kraliuk’s historical novels.
The theoretical and methodological basis of the dissertation was the intelligence of both national and foreign researchers. The work of literary experts such as Stefania Andrusiv, Antonina Anistratenko, Nina Bernadska, Tetiana Bovsunivska, Geppert Hans Vilmar, Jerome de Groot, Anatoly Gulyak, Mykola Ilnytskyi, Mykola Kodak, Maria Lavrusenko, Bohdan Melnychuk, Vasyl Poltavchuk, Lyudmila Romaschenko. Petro Kraliuk’s historical prose and the personality of this author were studied by Petro Bilous, Serhiy Dzyuba, Mykola Zhulynskyi, Oleksiy Kostyuchenko, Svitlana Kocherga, Olena Mizinkina, Victoria Nazaruk, Galina Nasminchuk, Yaroslav Polishchuk, Valery Polkovskyi, Iryna Prylipko, Oleksandr Sagan, Serhii Sinyuk, Mykhailo Slaboshpytskyi, Roksana Kharchuk, Liliya Chikur, Tetyana Shevchenko, Mykhailo Yakubovych. Their positions were taken into account in the study. The methodological basis for the analysis of the artistic world became the works of Petro Bilous, Oleksandr Boron, Umberto Eco, Vasyl Ivanyshyn, Hryhoriy
Роль цифрових технологій у формуванні ідентичності зумерів
No full textФормування ідентичності зумерів – питання, яке набуває дедалі більшого значення для сучасного управління, зокрема в контексті HR-менеджменту, маркетингу, організаційної культури та стратегічного розвитку компаній. Покоління Z вже активно входить до складу трудових колективів, і розуміння їхніх цінностей, комунікаційних уподобань і цифрових практик є критично важливим для формування ефективного управлінського середовища.
Зумери очікують від організацій прозорості, швидкості, діджиталізації та соціальної відповідальності. Їхня ідентичність формується під впливом цифрових трендів, тому управлінцям потрібно адаптувати корпоративні стратегії до нової парадигми мислення. Необхідність врахування цифрової культури покоління Z є не лише викликом, а й можливістю для інноваційного розвитку та оновлення організацій
Functional possibilities at postpubertal cryptorchidism in men and treatment of this condition
No full textCryptorchidism, the most prevalent congenital condition involving male genitalia, is characterized by the absence of at least one testicle from the scrotum. This often manifests unilaterally or bilaterally, with a higher frequency of involvement observed in the right testicle. In addition, fertility disorders may occur, and are commonly ascribed to the harmful effects of the undescended testis on the contralateral one, or to related immunologic reactions.
A surgical approach such as orchiopexy is recommended for testes that remain undescended after six months of age. Orchiopexy is the most common surgery to fix a single undescended testicle. It has a success rate of nearly 100%. Most of the time, the risk of fertility problems goes away after surgery for a single undescended testicle.
Surgery with two undescended testicles brings less of an improvement. Contrary to cryptorchidism in children, orchiectomy has been mainly recommended for cryptorchidism in adults, because of the increased probability of neoplasms. In adult cryptorchid sufferers less frequently than pediatric patients. Therefore, the clinical characteristics of and therapeutic options for cryptorchidism in adults are not well established.
Cryptorchidism is a congenital developmental anomaly, as a result of which the testicles do not descend into the scrotum, but are localized in the abdominal cavity or inguinal canal. The disease can occur on one side or involve both testicles. Without timely and adequate treatment, cryptorchidism in adults can lead to serious consequences. One of the main risks is infertility, since the testicle remains in the abdominal cavity or inguinal canal, where the temperature is higher than in the scrotum, which negatively affects the development of sperm. Removal of two testicles leads to complete infertility, removal of one leads to a decrease in testosterone production and minor fluctuations in a man’s hormonal background. The left testicle is larger than the right. The differences between the paired genitals should be minor. In an adult man of average build, the testicles should be approximately 4-6 cms long and 2-3 cms wide.
For adult men, treatment of cryptorchidism is also based on surgical intervention. Orchiopexy helps to correctly position the testicle and reduce health risks. In case of hormonal disorders, such as testosterone deficiency, hormonal therapy may be prescribed to stimulate spermatogenesis and improve the production of healthy sperm.
Undescended testicles may develop structural abnormalities such as fibrous changes or atrophy, further impairing their ability to produce viable sperm. Therefore, timely diagnosis and treatment of cryptorchidism is extremely important for maintaining a man's reproductive health
Грецька боргова криза та її вплив на стабільність євро
No full textЕфективність управління державним боргом є одним із ключових факторів макроекономічної стабільності в країні. Випадок Греції є яскравим прикладом того, як завищені очікування та популістське зростання державних видатків призвели до різкого зростання боргу та ледь не до дефолту.
Маючи можливість отримувати позики в євро за низькими відсотковими ставками, країни Південної Єврозони значно збільшили державні запозичення, що дало їм змогу підвищити рівень споживчих та соціальних витрат. Після 2012 року зростання державного боргу Греції здавалося безпечним на тлі зростання активів та прогнозованого стабільного економічного розвитку. Проте, з різних причин, боргова бульбашка в країні луснула, що поставило під сумнів майбутнє багатьох інших держав Європи, Північної Америки та Азії з високим рівнем заборгованості.
Тези підготовлено в рамках проєкту: "Соціально-економічний вплив пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії на розвиток ЄС та України: сприяння співпраці в дослідженнях через створення цифрової платформи". Цей проект отримав фінансування через проект EURIZON, який фінансується Європейським Союзом за грантовою угодою № 871072
Правосвідомість у державотворчому процесі
No full textПроблематика правосвідомості набуває особливого значення в контексті державотворчих процесів, адже саме вона виступає не лише відображенням правової дійсності, а й фактором її формування. Правосвідомість, як складний феномен, охоплює як індивідуальну, так і колективну сферу духовного життя, виявляючи себе у ставленні до права, правових норм, інститутів і процедур. У межах національного правового дискурсу правосвідомість розглядається як складова правової культури, що безпосередньо впливає на ефективність реалізації державної політики, легітимність державної влади, розвиток громадянського суспільства
Resistance of Australian fish communities to drought and flood : implications for climate change and ecological memory
No full textClimate change-induced extreme weather and related drought and flood conditions are heterogeneous across space and time. The variability in location, timing, and magnitude of rainfall can alter how species respond to the drought and flood disturbances. To further complicate this matter, when droughts end they are often followed by extreme flooding, which are rarely considered as a disturbance (Humphries et al. 2024), let alone assessed with its own heterogeneity. Consequently, it is difficult to quantify impacts on ecological communities across large spatiotemporal scales without considering flood-drought disturbance characteristics in sequence (Burton et al. 2020). We hypothesized that native organisms have evolved resistance to withstand repeated cycles of drought-flood disturbances, and that established non-native species have adapted to persist in novel conditions. To test this, we fit spatiotemporal models of species occurrence with local rainfall patterns as covariates in the drought and flood impacted Murray-Darling basin in Australia during the decade long Millenium Drought, and its recovery period. During these drought conditions, river-floodplain organisms in the Murray-Darling became localized in refugia that limited longitudinal and lateral connectivity (Bond et al. 2008), and following flooding the same organisms were exposed to dispersal and recruitment opportunities (Humphries et al. 2020), as well as to hypoxic blackwater events that lead to the mortality of aquatic organisms (Small et al. 2014). At the basin-scale we found that the range size of most native and non-native fishes were highly resistant to the extreme drought and post-flood conditions. At local scales, species richness, or detection, actually increased under drought conditions. Both findings highlight the resistance of species to climate change driven extreme weather, which opens new questions on community adaptations.This paper was included as a manuscripts entitled "Resistance of Australian fish communities to drought and flood: implications for climate change and ecological memory" in the doctoral thesis " A Spatial Scale Approach to Fish Habitat Ecology and Impacted Rivers", KUS 2024:9. </p
"I've got ninety-nine problems…" : a starting point for investigating the risk prioritisation paradox
No full textIt has been shown in several previous studies that the implementation of risk-reducing interventions or adoption of safer behaviours is considerably less amongst individuals with low sociodemographic status. In turn, this has led to an increasing inequality of mortality risk and a considerable challenge for societal actors. Decreasing economic hurdles, that is, making safety interventions cheaper, and increasing knowledge has often been the chosen strategies to reduce inequality and although some success has been shown in terms of specific risks, the overall trend is towards increased inequality. An assumption underlying the sociodemographic differences in prevention has been that individuals with low sociodemographic status have an incorrect understanding of their risk. However, several recent studies have shown that individuals with objectively high risk also perceive their risk as higher therefore raising the question of why-despite having a sound knowledge of risks-they more often refrain from risk-reducing interventions. One hypothesis is that individuals with low sociodemographic status (correctly) experience that they have a higher risk in relation to many different hazards. Given the greater number of risks needing to be handled, these individuals need to prioritise which risks to focus upon, thereby not necessarily prioritising the risks that society would like them to prioritise. Using a large dataset on the self-reported perception of a large number of different risks, the differences between sociodemographic groups are analysed to investigate whether an underlying issue in the inequality of risk is that lower sociodemographic status groups perceive more risks as greater than those of higher sociodemographic status
Newly Arrived Women’s Educational and Professional Choices
No full textThis study focuses on the stories of four newly arrived women and their choices of vocational education and profession. The study highlights the women’s life courses and addresses how their vocational skills from their home countries can influence their choices of vocational education and profession, and how these skills are utilised in Sweden. The study also examines the cultural, social, economic, and symbolic capital that emerges from the women’s stories. Pierre Bourdieu’s theory of capital is used to explain the women’s choices of vocational education and profession, suggesting a connection between the capital that women carry with them and their private and vocational experiences throughout their lives. The result shows that the women’s choices of vocational education and profession are related to their previous life experiences and adapted to the efforts of the Swedish state to shorten the path to employment for adult immigrants through Yrkesvux, a combined education programme. Additionally, the women’s vocational skills from their home countries are mostly used through their own business activities in Sweden. Newly arrived women’s vocational skills are changing the existing history of women’s skills and adding tasks that traditionally have not existed in Sweden, for example carpet tying, facial threading, and oriental cooking and baking. These skills must be cared for by the Swedish education system, which is constructed and reconstructed in step with technological development and social change. Caring for new professional skills can, for example, be to create conditions for young people to learn and develop these skills for the benefit of society
Individual movement behaviour and habitat use of a small-sized cypriniform (Telestes muticellus) in a mountain stream
No full textKnowledge about the biology and ecology of species is fundamental for their management and conservation. Despite this, many fish species and life stages are understudied, and there is a great need for research efforts to understand their ecology. Italian riffle dace (Telestes muticellus; order Cypriniformes) is a small-sized (< 15 cm) stream fish native to the Italian peninsula. There is a scarcity of research on its ecology and behaviour. In this study, we explored the movement ecology of Telestes muticellus in a Mediterranean mountain stream in Northern Italy using passive integrated transponder (PIT) telemetry. Over 15 months, 267 fish were located 2-27 times. Most fish remained stationary, while a few roamed over several hundreds of meters. Fish covered a larger linear range during spring and autumn than during other seasons. T. muticellus showed a strong preference for pools, and this preference was strongest during summer. We observed no differences in habitat use and movements between day and night, and fish size had no major effect. Within pools, many T. muticellus displayed remarkably small home ranges (median 8 m(2)). Fish increased their linear ranges over a period of flood events, indicating that high-flow events may be important for the downstream and upstream dispersal of T. muticellus in small mountain streams