9903 research outputs found
Sort by
Исследование Cedrus libani на юге Украины.
No full textМИХАЙЛЕЦЬКА І. В. (2018). Дослідження Cedrus libani на півдні України. Чорноморськ. бот. ж., 14 (2): 124–129. doi: 10.14255/2308-9628/18.142/2The characteristics of development and reproduction of Cedrus libani A. Rich are given when cultivating in the southern steppe region of Ukraine. The distribution of the species on the territory of the Kherson region is analyzed and the taxation indices of individuals C. libani are shown at different growing sites (Nova Kakhovka, Tavriysk, Chulakivka, Chaplynka, Askania-Nova). Peculiarities of the development and living conditions of plants that grow in the Askania-Nova arboretum and in Chaplynka square are characterized. For the latter, the terms for the passage of generative phases, the duration of the megastrobes formation are established. Morphometric indices of mature cones and seeds are given. The length of a cone is 8,19 ± 0,1 cm, the width is 4,54 ± 0,04 sm, the mass is 68,86 ± 2,49 g. The fertile cone is formed by 80,14 ± 2,55 scales, or 45% of their total number. The length of seeds with a wing is 2,08 ± 0,4 cm, the width – 1,8 ± 0,02 cm, the weight of 100 seeds – 10,59 ± 0,7 g. It has been determined that periodicity of cones’ formation is 3 years, abundance of cone-bearing is 2–4 marks. The cones ripen for the third year after pollination. Their damage was not detected by pests and diseases. The average potential seed productivity of the cones is 167,14 ± 6,96 seeds, of which 52,14 ± 7,1, or 32%, are fulfilled. Seeds freshly harvested germinate without a period of rest for 5–10 days. Laboratory germination of seeds at room temperature is 60%, germination energy is 40%. During the autumn sowing of seeds in the open ground, shoots appeared in April, germination reached 20%. Preservation of seedlings until the end of the first year of vegetation is 10%. Наведено характеристику розвитку і репродукції Cedrus libani A. Rich. при культивуванні в умовах південно-степового регіону України. Проаналізовано поширення виду на території Херсонської області та наведено таксаційні показники особин C. libani в різних пунктах вирощування (Нова Каховка, Таврійськ, Чулаківка, Чаплинка, Асканія-Нова). Охарактеризовано особливості розвитку та життєвий стан рослин, які ростуть у дендропарку Асканія-Нова та у сквері селища Чаплинка. Для останніх встановлено терміни перебігу генеративних фаз, тривалість формування мегастробілів. Наведено морфометричні показники зрілих шишок та насіння. Довжина шишки 8,19 ± 0,1 см, ширина 4,54 ± 0,04 см, маса – 68,86 ± 2,49 г. Фертильну зону шишки складає 80,14 ± 2,55 лусок, або 45% від їх загальної кількості. Довжина насінини з крилом 2,08 ± 0,4 см, ширина 1,8 ± 0,02 см, маса 100 насінин 10,59 ± 0,7 г. З'ясовано, що періодичність утворення шишок складає 3 роки, а рясність шишконошення – 2–4 бали. Шишки достигають на третій рік після запилення. Їх пошкодження шкідниками та хворобами не виявлено. Середня потенційна насіннєва продуктивність шишки становить 167,14 ± 6,96 насінин, з них виповненого – 52,14 ± 7,1, або 32%. Свіжозібране насіння проростає без періоду спокою впродовж 5–10 днів. Лабораторна схожість насіння при кімнатній температурі 60%, енергія проростання – 40%. При осінньому посіві у відкритому ґрунті сходи з'являються у квітні, схожість становить 20%. Збереженість сіянців до кінця першого року вегетації – 10%. Приведена характеристика развития и репродукции Cedrus libani A. Rich. при культивировании в условиях юго-степного региона Украины. Проанализированы распространения вида на территории Херсонской области и приведены таксационных показатели особей C. libani в различных пунктах выращивания (Новая Каховка, Таврийск, Чулаковка, Чаплинка, Аскания-Нова). Охарактеризованы особенности развития и жизненное состояние растений, которые растут в дендропарке Аскания-Нова и в сквере поселка Чаплинка. Для последних установлены сроки генеративных фаз, длительность формирования мегастробилы. Приведены морфометрические показатели зрелых шишек и семян. Длина шишки 8,19 ± 0,1 см, ширина 4,54 ± 0,04 см, масса – 68,86 ± 2,49 г. фертильного зону шишки составляет 80,14 ± 2,55 чешуек, или 45% от их общего количества. Длина семена с крылом 2,08 ± 0,4 см, ширина 1,8 ± 0,02 см, масса 100 семян 10,59 ± 0,7 г. Установлено, что периодичность образования шишек составляет 3 года, а обильность шишконошення – 2-4 балла. Шишки созревают на третий год после опыления. Их повреждения вредителями и болезнями не обнаружено. Средняя потенциальная семенная продуктивность шишки составляет 167,14 ± 6,96 семян, из них выполнена – 52,14 ± 7,1, или 32%. Свежесобранные семена прорастают без периода покоя в течение 5-10 дней. Лабораторная всхожесть семян при комнатной температуре 60%, энергия прорастания – 40%. При осеннем посеве в открытом грунте всходы появляются в апреле, сходство составляет 20%. Сохранность сеянцев к концу первого года вегетации – 10%
Synphytosociological analysis of the protected rare dendrophytocoenofond in broad-leaved forest zone of Ukraine.
No full textПОПОВИЧ С.Ю., УСТИМЕНКО П.М. (2018). Синфітосозологічний аналіз заповідного раритетного дендрофітоценофонду зони широколистяних лісів України. Чорноморськ. бот. ж., 14 (2): 180-194. doi: 10.14255/2308-9628/18.142/8У статті акцентується увага на актуальності та сучасному стані розвитку дендросозологічного напряму досліджень у синфітосозології, який базується на значному науковому авторському доробку, передусім низки монографічних видань про раритетне дендрорізноманіття природно-заповідного фонду Лісостепу, Степу та Полісся України. Тому у цій публікації представлено результати досліджень для зони широколистяних лісів України. Описано сутність методології інвентаризаційних досліджень фітоценотичного дендрорізноманіття. Визначення синфітосозологічних категорій, класів та індексів здійснено за методикою інтегральної синфітосозологічної оцінки раритетних дендрофітоценозів. Отримані результати синфітосозологічного аналізу засвідчують, що заповідний раритетний дендрофітоценофонд зони широколистяних лісів України представлений чотирма типами рослинності: болотним (лісові і чагарникові болота), лісовим (листяні і хвойні ліси), чагарниковим і степовим (чагарникові степи). Ці типи рослинності охоплюють 15 формацій, 45 субформацій і 128 асоціацій. Синтаксономічно найбільш різноманітною є формація Querceta roboris (38 асоціацій). Більшість дендросозофітоценозів знаходиться на крайніх північно-східних межах поширення з рідкісним типом асоційованості. Переважна кількість асоціацій належить до Бернської конвенції, трохи більше половини їх занесено до сучасного офіційного видання Зеленої книги України і лише 16% унесено до Регіональної Зеленої книги західних регіонів України. Ядро раритетних асоціацій має переважно середні показники аутфітосозологічних категорій (друга), класів (ІІ) та індексів (10,5). Більшість раритетних синтаксонів прив’язана до територій природних заповідників і національних природних парків, однак 20 асоціацій досі не заповідані, вірогідно 5 з них уже зникли з регіону досліджень. В статье акцентируется на актуальность и современное состояние развития дендросозологического направления исследований в области синфитосозологии. Отмечается значительный научный вклад авторов, прежде всего их ряда монографических изданий о раритетном дендроразнообразии природно-заповедного фонда Лесостепи, Степи и Полесья Украины. Поэтому, в данной публикации представлены результаты исследований для зоны широколиственных лесов Украины. Описана сущность методологии инвентаризационных исследований фитоценотического дендроразнообразия. Определение синфитосозологических категорий, классов и индексов осуществлено при помощи методики интегральной синфитосозологической оценки раритетных дендрофитоценозов. Полученные результаты синфитосозологического анализа свидетельствуют о том, что заповедный раритетный дендрофитоценофонд зоны широколиственных лесов Украины представлен четырьмя типами растительности: болотным (лесные и кустарниковые болота), лесным (лиственные и хвойные леса), кустарниковым и степным (кустарниковые степи). Эти типы растительности охватывают 15 формаций, 45 субформаций и 128 ассоциаций. Наиболее разнообразной в синтаксономическом плане является формация Querceta roboris (38 ассоциаций). Большинство дендросозофитоценозов с редким типом ассоциирования находится на крайних северо-восточных границах распространения. Преобладающее количество ассоциаций из Бернской конвенции, несколько больше их половины занесено в нынешнее официальное издание Зеленой книги Украины и только 16% включено в Региональную Зеленую книгу западных регионов Украины. Ядро раритетных ассоциаций имеет в основном средние показатели аутфитосозологических категорий (вторая), классов (ІІ), а также индексов (10,5). Большинство раритетных синтаксонов привязано к территориям природных заповедников и национальных природных парков, однако 20 ассоциаций до сих пор не заповеданы, вероятно 5 из них уже исчезли с региона исследований.
The article focuses on the relevance and current state of the dendrosozological direction development in synphytosozological research. It based on a significant scientific author's work, above all, a number of monographic editions about the rare dendrodiversity of the Natural Reserve Fund within Forest-Steppe, Steppe and Polissya of Ukraine. Therefore, this publication presents the results of research for the Broadleaf Forests zone of Ukraine. In the article, authors described the essence of the methodology of inventory research of phytocenotic dendrodiversity. The determination of synphytososological categories, classes and indices were carried out using the method of integral synphytososological evaluation in rare dendrophytocenoses. The obtained results of synphytosozological analysis indicate that the protected rare dendrophytocenofond of the Broad Leaved Forests zone of Ukraine is represented by four types of vegetation: marsh (forest and shrubland swamps), forest (deciduous and coniferous forests), shrub and steppe (shrub steppes). These types of vegetation cover 15 formations, 45 subformations and 128 associations. Syntaxonomically the most diversified formation is Querceta roboris (38 associations). The majority of dendrosozophytocenoses are located in the extreme northeastern boundaries of distribution with a rare type of association. The vast majority of associations belong to the Berne Convention, just over half of them are listed in the current official publication of the Green Data Book of Ukraine, and only 16 % have been taken to the Regional Green Data Book of the Western regions of Ukraine. The core of rare associations has predominantly average outcomes of the outphytosozological categories (second), classes (II) and indices (10.5). Majority of the rare syntaxons are tied to nature reserves and national natural parks, but 20 associations are still not reserved, probably 5 of them have already disappeared from the research area
Evaluation of contribution of salinity, irradiance, and nutrient deficiency into the yield of cells and В-carotene accumulation in the culture of Dunaliella salina (Chlorophyta)
No full textКОМАРИСТА В.П., БІЛОУСОВА К.М., РУДАСЬ О.М. (2018). Кількісне визначення внеску солоності, освітленості та дефіциту біогенів у вихід клітин і накопичення В-каротину в культурі Dunaliella salina (Chlorophyta). Чорноморськ. бот. ж., 14 (1): 43–55. doi: 10.14255/2308-9628/18.141/4Метою дослідження було кількісне визначення внеску солоності, освітленості, нітрату, фосфату та їхної взаємодії до врожаю Dunaliella salina за кількістю клітин та накопиченням В-каротину. Щоб запобігти змішенню ефектів факторів-умов з вичерпанням факторів-ресурсів, водорість вирощували в періодичній культурі з підживленням. В дослідженому діапазоні факторів (освітленість 2–8 клк, солоність 1–4 M NaCl, KNO3 0–80 мг/л, K2HPO4 0–10 мг/л), нітрат і фосфат сильніше впливали на продуктивність культури за кількістю клітин та накопиченням В-каротину, ніж солоність та освітленість. Вплив солоності та освітленості залежав від біогенів та попередньої забезпеченості інокуляту ними. Загальна сила впливу 2 біогенів на врожай клітин складала 0,59 для неголодуючого за біогенами інокуляту та 0,43 для голодуючого інокуляту, тоді як загальна сила впливу факторів-умов – 0,10 та 0,12 відповідно. Щодо вмісту -каротину в клітинах, загальна сила впливу біогенів на клітини, вирощені з неголодуючого та голодуючого інокулятів дорівнювали 0,71 та 0,58, і факторів умов – 0,8 та 0,5 відповідно. Залишкова дисперсія врожаю клітин і вмісту В-каротину в клітинах була віднесена до взаємодії солоності та освітленості з біогенами. Поєднання високих значень солоності та освітленості мало свій власний, не змішаний з вичерпанням поживних елементів, але менший індукуючий вплив на накопичення -каротину. Найбільший вміст В-каротину 53 пг на клітину спостерігався в культурі, вирощеній з голодуючого інокуляту за дефіциту фосфору. Поєднання високих значень солоності та освітленості давало 17 пг В-каротину на клітину порівняно з близько 5 пг за оптимальних умов культивування. Дозування біогенів має бути найпотужнішим інструментом управління біосинтезом в культурі D. salina. Целью исследования было количественное определение вклада солености, освещенности, нитрата, фосфата и их взаимодействия в урожай Dunaliella salina по количеству клеток и накоплению -каротина. Чтобы предотвратить смешение эффектов факторов-условий с исчерпанием факторов-ресурсов, водоросль выращивали в периодической культуре с подпиткой. В исследованном диапазоне факторов (освещенность 2–8 клк, соленость 1–4 M NaCl, KNO3 0–80 мг/л, K2HPO4 0– 10 мг/л), нитрат и фосфат сильнее влияли на продуктивность культуры по количеству клеток и накоплению -каротина, чем соленость и освещенность. Влияние солености о освещенности зависело от биогенов и предшествовашей обеспеченности инокулята ними. Суммарная сила действия 2 биогенов на урожай клеток составляла 0,59 для неголодающего по биогенам инокулята и 0,43 для голодающего инокулята, тогда как суммарная сила действия факторов-условий – 0,10 и 0,12 соответственно. По содержанию -каротина в клетках, суммарная сила действия биогенов на клетки, выращенные из неголодающего и голодающего инокулятов составила 0,71 и 0,58, а факторов условий – 0,8 и 0,5 соответственно. Остаточная дисперсия урожая клеток и содержания В-каротина в клетках была отнесена к взаимодействию солености и освещенности с биогенами. Сочетание высоких значений солености и освещенности имело свое собственное, не смешанное с исчерпанием питательных элементов, но меньшее индуцирующее влияние на накопление В-каротина. Наибольшее содержание В-каротина 53 пг на клетку наблюдалось в культуре, выращенной из голодающего инокулята при дефиците фосфора. Сочетание высоких значений солености и освещенности давало 17 пг В-каротина на клетку по сравнению с около 5 пг при оптимальных условиях культивирования. Дозирование биогенов должно быть самым мощным инструментом управления биосинтезом в культуре D. salina. The purpose of the study was to evaluate the contribution of salinity, irradiance, nitrate and phosphate, and their interactions into the yield of cell number and В-carotene accumulation in Dunaliella salina. To avoid confounding of the effects of factors-conditions by the depletion of factors-resources, the alga was grown in fed-batch culture. In the level ranges of the experimental factors (irradiance 2–8 klx, salinity 1–4 M NaCl, KNO3 0–80 mg L-1, K2HPO4 0–10 mg L-1), nitrate and phosphate influenced the productivity of culture by cell number and -carotene accumulation more strongly than salinity and irradiance. Effects of salinity and irradiance depended on nutrients and their pre-supply to the inoculum. Total effect size 2 of nutrients on cell yield comprised 0,59 for non-starved and 0,43 for starved inoculum, whereas total effect size of factors-conditions – 0,10 and 0,12 correspondingly. As to cellular В-carotene content, total effect size of nutrients on the cells grown from nonstarved and starved inoculum was 0,71 and 0,58, and of factors conditions – 0,8 and 0,5 correspondingly. Remained variances of cell yield and В-carotene content were attributed to the interactions of salinity and irradiance with the nutrients. The combination of high values of salinity and irradiance exerted its own, unconfounded by depletion of nutrients, but lower influence on В-carotene accumulation. The highest В-carotene content of 53 pg per cell was observed in the culture grown from the starved inoculum at the deficiency of phosphorus. Combination of high salinity and irradiance values yielded 17 pg of В-carotene per cell compared to about 5 pg under the optimal culture conditions. Controll nutrient supply would be the most powerful tool for biosynthesis control in D. salina cultur
The first record of Postia ptychogaster (Polyporales, Fomitopsidaceae) in Ukraine
No full textШЕВЧЕНКО М.В. (2018). Перша знахідка Postia ptychogaster (Polyporales, Fomitopsidaceae) в Україні. Чорноморськ. бот. ж., 14 (1): 91–97. doi: 10.14255/23089628/18.141/7В результаті проведених мікологічних досліджень, спрямованих на вивчення афілофороїдних грибів, в Ічнянському Національному природному парку (Україна, Чернігівська область, Ічнянський район) було виявлено новий для мікобіоти України вид трутового гриба Postia ptychogaster. Зазначений вид був знайдений в різних стадіях розвитку на деревині Picea abies, яка є найсприятливішим субстратом для його розвитку. Характерною особливістю даного виду є здатність утворювати анаморфну стадію, яка передує розвитку телеоморфної. Це досить нетипове явище для представників порядку Polyporales. Для дослідженого зразка наведені макро- та мікроморфологічні ознаки анаморфної і телеоморфної стадій, що супроводжуються оригінальними фотографіями та рисунками. Також обговорюються екологічні особливості й загальне поширення P. ptychogaster у світі. Встановлено, що ценооптимум зазначеного виду знаходиться в межах зони хвойних лісів. Це підтверджується тим фактом, що він найбільше поширений у країнах Північної Європи. У Центральній Європі цей вид зустрічається значно рідше, а з усіх південноєвропейських країн відомий лише в Італії. Вірогідно, що P. ptychogaster у зоні мішаних лісів знаходиться на південній межі свого ареалу. Нам вдалося виявити його у лісостеповій зоні. Зважаючи на те, що Ічнянський національний природний парк розташований у північній частині лісостепової зони, яка безпосередньо межує з зоною мішаних лісів, ймовірно, тут був наявний необхідний субстрат для розвитку P. ptychogaster. Можна припустити, що зазначений вид може бути виявлений і в інших регіонах України, зокрема у зоні мішаних лісів та на півночі лісостепової зони. Однак для підтвердження цього припущення необхідний пошук нових зразків. В результате проведенных микологических исследований, направленных на изучение афиллофороидных грибов, в Ичнянском Национальном природном парке (Украина, Черниговская область, Ичнянский район) был обнаружен новый для микобиоты Украины вид трутового гриба Postia ptychogaster. Указанный вид был найден в разных стадиях развития на древесине Picea abies, являющейся наиболее благоприятным субстратом для его развития. Характерной особенностью данного вида является способность образовывать анаморфную стадию, которая предшествует развитию телеоморфной. Это достаточно нетипичное явление для представителей порядка Polyporales. Для исследованного образца приведены макро- и микроморфологические признаки анаморфной и телеоморфной стадий, которые сопровождаются оригинальными фотографиями и рисунками. Также обсуждаются экологические особенности и общее распространение Postia ptychogaster в мире. Установлено, что ценооптимум указанного вида находится в пределах зоны хвойных лесов. Это подтверждается тем фактом, что он наиболее широко распространен в странах Северной Европы. В Центральной Европе этот вид встречается значительно реже, а из всех южноевропейских стран известен лишь в Италии. Вероятно, P. ptychogaster в зоне смешанных лесов находится на южной границе своего ареала. Нам удалось обнаружить его в лесостепной зоне. Принимая во внимание то, что Ічнянский национальный природный парк расположен в северной части лесостепной зоны, которая непосредственно граничит с зоной смешанных лесов, вероятно, здесь сложились определенные микроклиматические условия, а также имелся необходимый субстрат для развития P. ptychogaster. Предположительно, что указанный вид может быть обнаружен и в других регионах Украины, в частности в зоне смешанных лесов и на севере лесостепной зоны. Однако для подтверждения этого предположения необходим поиск новых образцов. The mycological researches of aphyllophoroid fungi completed at Ichnia National Nature Park (Ichnia district, Chernihiv Region, Ukraine) resulted in discovering Postia ptychogaster, which is a new polypore species for mycobiota of Ukraine. This species was found at different stages of development on fallen branches of Picea abies, which is the most favorable substrate for the species development. This species inherent feature is ability to form the anamorphic stage, preceding development of the teleomorphic stage. Such phenomenon is rather unusual for the species of Polyporales. The macro- and micromorphological features were provided for the study specimen, both of the anamorphic and the teleomorphic stages, with the original photos and figures thereof attached. We have also discussed the ecological peculiarities and the general distribution of P. ptychogaster in the world. We have found out that cenooptimum of this species is located within the coniferous forests zone. This assumption is supported by the fact that this species is the most common in the Northern European countries. In the Central Europe this species occurs less often, where all over the Southern European countries it has been record in Italy only. Most likely, in the mixed forests zone P. ptychogaster is located on the eastern boundary of this species natural area. We managed to find it in the Forest Steppe. Whereas, Ichnia national nature park is located on the northern part of the Forest Steppe, immediately adjacent to the mixed forests zone, probably, the substrate necessary for P. ptychogaster development was available there. Presumably, the foregoing species can be also found in the other districts in the mixed forests zone and in the northern Forest Steppe of Ukraine. However, new specimens should be search for to prove this assumption
Motive of self-damage in the poetry of French and Russian symbolism
No full textОнопрієнко, А. Д. Мотив саморуйнування в поезії французького та російського символізму / А. Д. Онопрієнко // Science and education a new dimension. Philology. – VI(51). – Issue : 176. – Budapest, 2018. – Р. 58 – 61.На матеріалі поезії поезії французького та російського символізму (Ш. Бодлер, А. Рембо, В. Брюсов, Ф. Сологуб) досліджується інваріант та варіативні форми мотиву саморуйнування. Розглядаються семантика, образність, типологічні збіги та відмінності художньої реалізації мотиву саморуйнування у мотивно-образного комплексу «ennui de vivre». На материале поэзии французского и русского символизма (Ш. Бодлер, А. Рембо, В. Брюсов, Ф. Сологуб) исследуется инвариант и вариативные формы мотива саморазрушения. Рассматриваются семантика, образность, типологические сходства и различия художественной реализации мотива саморазрушения мотивно-образного комплекса «ennui de vivre». The paper studies the invariant and variants of the motive of self-damage in the poetry of French and Russian symbolism (Ch. Baudelaire, A. Rimbaud, V. Bryusov, F. Sologub). Some semantic and image pecularities, typological similarities and differences of the artistic usage of the motive of self-damage in motive and image complex «ennui de vivre» are also discovered
Formation of the linguistic competence of the future ukrainian language teacher: research and experimental work
No full textРускуліс, Л. В. Формування лінгвістичної компетентності майбутнього вчителя української мови:дослідно-експериментальна робота / Л. В. Рускуліс // Науковий вісник Миколаївського нац. ун-ту ім. В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2018. - Вип. 2 (61), травень. - С. 239–244.У статті на основі аналізу науково-методичної літератури з лінгвістики, психології й психолінгвістики, педагогіки й лінгводидактики визначено мету, завдання, зміст і структуру експериментально-дослідного навчання; з’ясовано традиційні й інноваційні підходи, закономірності, принципи, методи, прийоми, засоби й форми роботи; запропоновано логічно-структурну схему мовознавчих дисциплін, що стали теоретико-практичною основою дослідження; визначено опорно-систематизуючий, інтегративно-формувальний і креативно-трансформаційний етапи експериментально-дослідного навчання; розроблено систему вправ для перевірки сформованості лінгвістичної (фонетичної, лексико-семантичної, граматичної, правописної, стилістичної) компетентності. В статье на основе анализа научно-методической литературы по лингвистике, психологии и психолингвистики, педагогики и лингводидактики определены цели, задачи, содержание и структура экспериментально-опытного обучения; выяснено традиционные и инновационные подходы, закономерности, принципы, методы, приемы, средства и формы работы; предложено логически-структурную схему языковедческих дисциплин, которые стали теоретико-практической основой исследования; определены опорно-систематизирующий, интегративно-формировочный и креативно-трансформационный этапы экспериментально-опытного обучения; разработана система упражнений для проверки сформированности лингвистической (фонетической, лексико-семантической, грамматической, правописной, стилистической) компетентности. The goal, tasks, content and structure of research and experimental training have been determined in the article, on the basis of the analysis of the scientific and methodological literature on linguistics, psychology and psycholinguistics, pedagogy and of exercises, which is based on the system-integrative linguodidactics.
and innovative forms of work in higher education institutions; development of the basic system
It has been found out that students’ linguistic competence will increase with the help of identification of philosophical, linguistic philosophical principles in the process of studying linguistic disciplines; taking into account psychological and psycholinguistic age peculiarities of students; determination of linguodidactic principles, which are based on the effectiveness of linguistic disciplines studying; introduction of traditional approach, it is based on the result of teachers’ close cooperation of all linguistic courses.
The attention is focused on highlighting linguodidactic and specific approaches (the system-integrative approach), regularities (the correspondence of linguistic education to social demands); learning of linguistic material in a clear interdependent system; studying all language levels with the prospect of active speech activity; the optimal combination of traditional and innovative methods, techniques, means and forms of learning; taking into account the national-cognitive potential of the Ukrainian language), principles (interconnection in the teaching of linguistic disciplines; operation with linguistic terminology; the comparative analysis of linguistic units, the systematic implementation of ICT technologies), methods (content-terms), techniques, means and forms of work.
The logical-structural scheme of linguistic disciplines has been proposed in the article; the scheme represents disciplines for training the future Ukrainian language teacher, provided by the curriculum. It has been noted in the scheme that all the disciplines of the curriculum are in close interaction.
The support-systematic, integrative-forming and creative-transformative stages of research and experimental training have been defined in the article. The system of exercises to check the formation of linguistic (phonetic, lexical-semantic, grammatical, spelling, stylistic) competence has been developed
MODERN TRENDS OF THE THEORY AND PRACTICE OF STRATEGIC PLANNING IN THE CORPORATE GOVERNANCE SYSTEM
No full textЄвтухова, С. М. Сучасні тенденції теорії і практики стратегічного планування в системі корпоративного управління / С. М. Євтухова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Економічні науки. – Херсон, 2018. – Вип. 30, ч. 1. – С. 84-87.Статтю присвячено дослідженню наукових та практичних засад щодо побудови та використання стратегічного планування в цілісній системі корпоративного управління підприємств. Сформовано визначення основних наукових дефініцій, таких як: корпоративне управління, корпоратизація та стратегічне планування. Окреслені параметри впливу на побудову системи стратегічного планування та систематизовані складові стратегічного планування з їх поділом на теоретичні та практичні підходи Статья посвящена исследованию научных и практических основ построения и использования стратегического планирования в целостной системе корпоративного управления предприятий. Сформированы определения основных научных дефиниций, таких как: корпоративное управление, корпоратизация и стратегическое планирование. Очерчены параметры влияния на построение системы стратегического планирования и систематизированы составляющие стратегического планирования с их разделением на теоретические и практические подходы The article is devoted to the research of scientific and practical bases of construction and use of strategic planning in the corporate governance system of enterprises. Definitions of the basic scientific definitions, such as: corporate governance, corporatization and strategic planning, are formed. The parameters of influence on the construction of the strategic planning system are outlined and the components of strategic planning are systematized with their division into theoretical and practical approaches
STEM-ОСВІТА УЧНІВ З ФІЗИКИ У ЛІТНІХ ОЗДОРОВЧИХ ТАБОРАХ
No full textГончаренко, Т. Л. STEM-освіта учнів з фізики у літніх оздоровчих таборах / Г. О.Соколова, Т. Л. Гончаренко // [“STEM–освіта як напрям модернізації методик навчання природничо-математичних дисциплін у середніх
і вищих навчальних закладах”] : зб. матер. Всеукр. студ. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 26-27 квітня 2018 р.) / уклад. В. Д. Шарко. –
Херсон : Вид-во ХНТУ, 2018. – Вип. 18. - С. 50-52. - (Пошук молодих)
ДО ПИТАННЯ ПРО ДИФРАКЦІЙНУ ПРИРОДУ ЗОБРАЖЕННЯ
No full textГончаренко, Т. Л. До питання про дифракційну природу зображення / О. А. Назарова, В. В. Одинцов, Т. Л. Гончаренко // [“STEM–освіта як напрям модернізації методик навчання природничо-математичних дисциплін у середніх і вищих навчальних закладах”] : зб. матер. Всеукр. студ. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 26-27 квітня 2018 р.) / уклад. В. Д. Шарко. – Херсон : Вид-во ХНТУ, 2018. – Вип. 18. – С. 81-83. - (Пошук молодих)
Towards the individual’s plurilingual competence development.
No full textКолкунова, В. В. До питання про формування плюрилінгвальної компетенції особистості / В. В. Колкунова // Вісник Луганського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія : Філологічні науки : зб. наук. праць за матер. Всеукр.
наук.-практ. конф. «Ключові проблеми сучасної германської та романської філології». – 2018. – № 2 (316). - С. 268–275.Стаття є спробою проаналізувати специфіку плюрилінгвізму як однієї з провідних тенденцій розвитку мовної освіти в країнах Євросоюзу на підставі аналізу документів і досліджень Ради Європи з питань мовної політики й освіти. Робиться висновок про те, що поняття плюрилінгвізму відмежовується від поняття мультилінгвізму. Мультилінгвізм розуміється як знання кількох мов або співіснування різних мов в одному суспільстві, тоді як плюрилінгвізм визначається як процес і результат збагачення плюрилінгвального репертуару людини, який складається з мов і мовних варіантів, незалежно від рівня володіння ними. У статті підкреслено, що в контексті плюрилінгвальної мовної освіти формування плюрилінгвальної компетенції особистості стає головною метою. Плюрилінгвальна компетенція є здатністю особистості користуватися кількома мовами з комунікативними цілями і брати участь у міжкультурному спілкуванні. Особистість зі сформованою плюрилінгвальною компетенцією володіє кількома мовами на рівні, який уможливлює спілкування й навчання протягом життя; знаннями з лінгвістики, необхідними для розуміння мовних систем, їх аналізу й порівняння; володіє вміннями міжособистісного й міжкультурного спілкування. Формування плюрилінгвальної компетенції на певному життєвому етапі здійснюється вчителем, який має володіти кількома мовами, лінгвістичними та методичними знаннями специфіки навчання другої та наступних мов з опорою на рідну мову й інші мови, що вивчаються. Статья является попыткой проанализировать специфику плюрилингвизма как одной из ведущих тенденций развития языкового образования в странах Евросоюза на основании анализа документов и исследований Совета Европы по вопросам языковой политики и образования. Делается вывод о том, что понятия «плюрилингвизм» и «мультилингвизм» не тождественны. Мультилингвизм понимается как знание нескольких языков или сосуществование различных языков в одном обществе, тогда как плюрилингвизм определяется как процесс и результат обогащения плюрилингвального репертуара человека, который состоит из языков и языковых вариантов, независимо от уровня владения ними. В статье подчеркивается, что в контексте плюрилингвального языкового образования формирования плюрилингвальной компетенции личности становится главной целью. Плюрилингвальная компетенция является способностью личности пользоваться несколькими языками с коммуникативными целями и участвовать в межкультурном общении. Личность со сформированной плюрилингвальной компетенцией владеет несколькими языками на уровне, обеспечивающем эффективную коммуникацию и обучение, и лингвистическими знаниями, необходимыми для понимания языковых систем, их анализа и сравнения; обладает умениями межличностного и межкультурного общения. Формирование плюрилингвальной компетенции на определенном жизненном этапе осуществляется учителем, который должен владеть несколькими языками, лингвистическими и методическими знаниями специфики обучения второму и последующему языку с опорой на родной или другие языки обучения. The article represents an attempt to analyze the specifics of plurilingualism as one of the leading trends in the development of language education in the countries of the European Union on the basis of an analysis of the documents of the Council of Europe on language policy and language education. The author comes to a conclusion that the concepts of plurilingualism and multilingualism are not identical. Multilingualism is understood as the knowledge of several languages or the coexistence of different languages in one society, whereas plurilingualism is defined as the process and result of enrichment of a person’s plurilingual repertoire, which consists of languages and language variants, regardless of the speaker’s proficiency. The article emphasizes that, in the context of plurilingual language education, the formation of the plurilingual competence of the individual becomes the main goal. Plurilingual competence is the ability of an individual to use several languages for communicative purposes and to participate in intercultural communication. Plurilingual competence promotes the person’s effective communication and education, enables them to understand, analyze and compare language systems and provides them with the skills of interpersonal and intercultural communication. The development of plurilingual competence at a certain age is carried out by the teacher, who is supposed to know several languages, to have linguistic and methodological knowledge of the specifics of teaching the second and the following languages taking advantage of the knowledge of the native language or other ones