9903 research outputs found
Sort by
ПСИХОЛОГІЧНА АВТОНОМІЯ І САМОСТІЙНІСТЬ: СПІЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ВІДМІННОСТІ
No full textЧайка, Г. В. ПСИХОЛОГІЧНА АВТОНОМІЯ І САМОСТІЙНІСТЬ: СПІЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ВІДМІННОСТІ / Г. В. Чайка // Соціокультурні та психологічні виміри становлення особистості : зб. наук. праць за матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 26–27 верес. 2019 р.) / ред. кол. : О. Є. Блинова, Н. І. Тавровецька (відп. за вип.). – Херсон : ФОП Вишемирський В. С., 2019. – С. 353
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ «КОМПЕТЕНТНОСТІ ІННОВАЦІЙНОСТІ» - ОСНОВНОГО ПОКАЗНИКА КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
No full textЧудакова, В. П. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ «КОМПЕТЕНТНОСТІ ІННОВАЦІЙНОСТІ» - ОСНОВНОГО ПОКАЗНИКА КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ / В. П. Чудакова // Соціокультурні та психологічні виміри становлення особистості : зб. наук. праць за матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 26–27 верес. 2019 р.) / ред. кол. : О. Є. Блинова, Н. І. Тавровецька (відп. за вип.). – Херсон : ФОП Вишемирський В. С., 2019. – С. 355
THE SIGNIFICANCE OF SOCIAL CAPITAL FOR PSYCHOLOGICAL WELL-BEING EMPLOYEES
No full textБлинова, О. Є. ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СПІВРОБІТНИКІВ / О. Є. Блинова, К. О. Круглов // Інсайт : психологічні виміри суспільства : наук. журн. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – Вип. 1. – С. 72-78.Статтю присвячено дослідженню ролі та значення соціального капіталу у психологічному благополуччі співробітників організації. Мета: вивчення впливу соціального капіталу на психологічне благополуччя співробітників організації. Методи. «Психологічне благополуччя особистості» К. Ріфф в адаптації Т. Шевелєнкової та П. Фесенко за шістьма шкалами: цілі у житті, позитивні стосунки з іншими, особистісне зростання, управління середовищем, самоприйняття, автономія. Для вимірювання соціального капіталу як певної сукупності ресурсів, які людина може отримати від своєї соціальної мережі, застосовано методику «Опитувальник виміру індивідуального соціального капіталу» Р. Стили (Styla) в адаптації І. Семків. Результати. Психологічне благополуччя визначаємо як переживання та стани, що вказують на повноту самореалізації людини в конкретних життєвих умовах. Соціальний капітал розуміємо як соціальну мережу людини, яка заснована на емоційно позитивних довірчих стосунках, та впливає на покращення рівня психологічної комфортності особистості. Встановлено, що найбільшу кількість кореляційних взаємозв’язків серед шкал соціального капіталу, має «Соціально-професійний
ресурс». Такі результати показують безпосередню залежність особистісного зростання від наявності у людини роботи, самореалізованості у професії, продуктивного спілкування з колегами по роботі, можливості розширення власної соціальної мережі, яка ґрунтується на стосунках довіри та взаємодопомоги. Констатовано, що шкала «Продуктивні вміння» забезпечує більшу автономію особистості, тобто самостійність та незалежність респондента, здатність самостійно регулювати власну поведінку, яка спирається на власні можливості та здібності у вибудовуванні стратегії своєї поведінки та визначенні вектору свого життя. Висновки. Найбільш вираженими ресурсами соціального капіталу у досліджуваної групи співробітників організації є «соціально-професійний ресурс», «продуктивні вміння», «емоційний ресурс». Встановлено взаємозв’язки між ресурсами соціального капіталу особистості та показниками психологічного благополуччя. The article is dedicated to the study of the role and importance of the social
capital in the psychological welfare of employees of the organization. The aim: the study of the social capital influence on the psychological welfare of employees of the organization. Methods. “Psychological welfare of the individual” by K. Riff in the adaptation of T. Shevelenkova and P. Fesenko by six scales: goals in life, positive relationships with others, personal growth, environment management, selfacceptance, autonomy. To measure the social capital as a certain set of resources that a person can get from his or her social network, the method “The questionnaire for measuring the social capital of the individual” by P. Styla in the adaptation of I. Semkiv was applied. Results. The psychological welfare is defined as experiences and states that point to the completeness of self-realization of a person in specific living conditions. The social capital is understood as a person’s social network, which is based on emotionally positive, trusting relationships and affects the improvement of the psychological comfort level of an individual. It has been established that the largest number of correlated relationships among the social capital scales has the “socio-professional resource”. Such results show the direct dependence of personal growth on one's job availability, professional self-realization, productive communication with colleagues at work, ability to expand own social network, which is based on relationships of trust and mutual assistance. The fact is that the “productive skills” scale provides greater autonomy of the individual, that is, independence and self-sufficiency of the respondent, the ability to independently regulate his or her behaviour, which relies on one's capabilities and abilities in building the strategy of behaviour and determining the vector of one's life. Conclusions. The most significant resources of the social capital in the studied group of employees of the organization are “socio-professional resource”, “productive skills”, “emotional resource”. It was found that there are interconnections between the social capital resources of the individual and the indicators of his or her psychological welfare
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ
No full textBorysiuk, A. S. Research of the peculiarities of the motivation sphere of future doctors / A. S. Borysiuk // Інсайт : психологічні виміри суспільства : наук. журн. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – Вип. 1. – С. 102-109.У статті наведено теоретичний огляд та результати емпіричного дослідження впливу мотиваційної сфери на пізнавальну активність та професійне становлення студента-медика. У дослідженні наголошено на тому, що питання мотивації студентів-медиків до вибору майбутньої професії та навчальної діяльності в університеті є надзвичайно важливим та актуальним. Автором зауважено, що на продуктивність будь-якої діяльності значною мірою впливає характер мотивації. Внутрішня позитивна мотивація підвищує продуктивність діяльності, сприяє отриманню людиною задоволення, а негативна й зовнішня – знижують, і тоді діяльність сприймається як примус. Наголошується на тому, що внутрішню позитивну мотивацію до навчання, самовдосконалення та професійного зростання саму по собі можна розглядати як професійно значущу якість, особливо ж у тих випадках, коли йдеться про творчі професії, до яких належить і професія лікаря. Спрямованість особистості і наявність потужної позитивної мотивації можуть розглядатись як чинники підсилення вагомості та значущості професійних амбіцій. Обгрунтовано вплив різних видів мотивів на успішність професійної підготовки студента-медика.
Показано значимість врахування мотиваційної сфери студента при застосуванні методів навчання з метою реалізації цілісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців. Рівень та якість засвоєння знань, умінь і практичних навичок студентами залежать значною мірою від того, наскільки навчання, як процес здобуття фаху та особистого самовдосконалення є особистісно значущим, підкріпленим внутрішніми позитивними мотивами, витоки яких йдуть із сім’ї. Навчально-виховний процес у закладах вищої освіти повинен бути зорієнтований не лише на засвоєння знань, а й на розвиток особистості й передовсім на дослідження та врахування її мотиваційної сфери. The article presents a theoretical review and the results of an empirical study of the motivational sphere influence on cognitive activity and professional formation of a medical student. It was emphasized that the issue of motivation of medical students to choose the future profession and educational activities at the university is extremely important and relevant. It is noted that the performance of any activity is greatly influenced by the nature of motivation. Internal positive motivation increases the productivity of activity, gives the feeling of satisfaction, while negative and external decreases them, and then activity is perceived as coercion. Moreover the internal positive motivation for learning, self-improvement and professional growth itself can be considered as a professionally significant quality, especially when it comes to creative professions, including the one of a doctor. Personality orientation and the presence of strong positive motivation can be considered as factors of amplifying the significance of professionally ambitions. The influence of various types of motives on the success of professional training of a medical student is substantiated. The importance of taking into account the student's motivational sphere is shown in the application of teaching methods in order to implement a holistic approach to the professional training of future specialists. The level and quality of learning, abilities and practical skills of students depends hence greatly on the extent to which learning, as a process of obtaining a degree and personal self-improvement, is personally significant, backed up by internal positive motives that are formed from the family.The educational process in institutions of higher education should be oriented not
only to the learning, but also to the development of the individual and, above all, to study and accounting its motivational sphere
PECULIARITIES OF PSYCHOLOGICAL STABILITY IN YOUTH AGE
No full textЧхаідзе, А. О. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ / А. О. Чхаідзе, О. М. Самкова // Інсайт : психологічні виміри суспільства : наук. журн. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – Вип. 1. – С. 51-58.У статті подано огляд проблеми психологічної стійкості, основних умов збереження психологічної стійкості та факторів, що формують психологічну стійкість особистості. Спираючись на наукові джерела, ми визначили, що психологічна стійкість – це цілісна характеристика особистості, що забезпечує її стійкість до фрустраційного і стресогенного впливу важких ситуацій. Метоюстаттіє проведення емпіричного дослідження психологічної стійкості у юнацькому віці. Методи. Для дослідження особливостей психологічної стійкості було використано наступні емпіричні методи: бесіда, спостереження, тестування з метою дослідження особливостей психологічної стійкості юнаків (шкала толерантності до невизначеності Д. Мак-Лейна (валідизація Є.Г. Луковицька), діагностика самоактуалізації особистості (А.В. Лазукін в адаптації Н.Ф.
Каліної), методика діагностики рівня розвитку рефлексивностіА.В. Карпова, методика дослідження самооцінки особистості С.А. Будассі, шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (версія Т.Д. Шевеленкової – Т.П. Фесенко), методика визначення копінг-стратегій (Р. Лазарус), методика дослідження тривожності Ч. Спілбергера (адаптація Ю.Л. Ханіна), шкала суб’єктивного благополуччя Г. Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової); а також методи математико-статистичної обробки даних. Результати. В емпіричному дослідженні ми визначили, що основними передумовами формування психологічної стійкості є: позитивне самоставлення, гнучкість, відкритість новому досвіду, наявність особистісно значущих цілей в житті, вміння концентруватися на вирішенні актуальних завдань в сьогоденні, внутрішній локус контролю, рефлексивність, гуманітарна позиція. Виділені два значущих фактора, що лежать в основі формування психологічної стійкості особистості юнака: «людина як відкрита система» (вміння концентруватися на події в сьогоденні; потреба в пізнанні, відкритість новому, прагнення до творчості і здатність до нестандартного вирішення проблем, гнучкість в спілкуванні, розвинена здатність до рефлексії, внутрішній локус контролю, мотивація до особистісного росту і розвитку, адаптивний рівень тривожності і стан психологічного благополуччя) і «прийняття себе» (позитивний погляд на природу людини, саморозуміння, аутосимпатія, висока адекватна самооцінка, стан суб’єктивного благополуччя). Висновки. Визначено показники розвитку психологічної стійкості, які можна прийняти за критерії оцінки ефективності програми формування даної особистісної характеристики, до яких віднесено адаптивний рівень тривожності і переживання стану суб’єктивного благополуччя. An overview of psychological stability problem, basic conditions for its maintaining and factors that shape the psychological stability of the personality have been provided in the article. Based on scientific sources, we have identified that psychological stability is a holistic personal characteristic, which ensures its resilience to the frustration and stress-producing impact of difficult situations. The article’s purpose is conducting an empirical research of psychological stability in adolescence. Methods. The following empirical methods were used to investigate the peculiarities of psychological stability: an interview, an observation, testing to investigate the peculiarities of young men's psychological stability (D. McLaine Indefinite Tolerance Scale (validation of E. G. Lukovitska), diagnostics of selfactualization of personality (A. V. Lazukin in adaptation by N. F. Kalina), diagnostic technique of level of reflexivity development by A. V. Karpov, the research methodology of self-assessment of personality (S. A. Budassi), the psychological well-being scale of K. Ryff (version of T. D. Shevelenkova–T. P. Fesenko), methodology for determining coping strategies (R. Lazarus), methodology for the study of anxiety by Ch. Spielberger (adaptation by Yu. L. Hanin), subjective
wellbeing scale of G. Perrudet-Badoux (adaptation by M. V. Sokolova); and mathstatistical data processing methods. Results. We have determined in an empirical research that the basic prerequisites for the formation of psychological stability are: positive self-esteem, flexibility, openness to new experiences, the presence of personally meaningful goals in life, ability to concentrate on solving actual tasks in the present, internal control locus, reflexivity, and humanitarian position. There are two important factors that underlie the formation of the psychological stability of the young man’s personality: “man as an open system” (ability to focus on events in the present; the need for cognition, openness to the new, the desire for creativity and the ability to solve non-standard problems, flexibility in communication, developed capacity for reflection, internal control locus, motivation for personal growth and development, adaptive anxiety level and state of psychological well-being) and “accepting yourself” (a positive view of human nature, self-understanding, autosympathy, high adequate self-esteem, state of subjective well-being). Conclusions. The indicators of the psychological stability development have been determined, which can be taken as criteria for evaluating the effectiveness of the formation program of this personal characteristic, which include the adaptive level of anxiety and subjective well-being
RESEARCH ON THE CORRELATION BETWEEN SOCIAL DESIRABILITY AND VALUE ORIENTATIONS IN ADOLESCENCE
No full textШевченко, А. В. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ СОЦІАЛЬНОЇ БАЖАНОСТІ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ / А. В. Шевченко // Інсайт : психологічні виміри суспільства : наук. журн. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – Вип. 1. – С. 90-95.Анотація. Зазначено, що кожна людина має свою систему цінностей, яка впродовж життя формується, переосмислюється та модифікується. Акцентовано, що найважливіший час для становлення та розвитку системи цінностей – юнацький вік, у якому пріоритети почасти під тиском «значущих інших» та соціуму зазнають суттєвих змін і трансформацій. Поведінку молодої людини, яка не йде проти інших, проти загальноприйнятих норм та цінностей, щоб не відрізнятися від загалу, погоджується з думкою та позиціями інших людей, трансформуючи свою ціннісну систему, авторка статті визначає як соціально бажану. Мета статті полягає в теоретичному дослідженні взаємозв’язку феномену соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. У дослідженні застосовано наступні методи: аналізування наукової літератури з окресленої проблематики; систематизація та узагальнення; обґрунтування взаємозв’язків соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Результати: у статті здійснено огляд проблеми впливу соціальної бажаності на ціннісні орієнтації осіб юнацького віку. Проаналізовано наукові роботи провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Висвітлено особливості формування ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Описано
вплив феномену «соціальної бажаності» на особистість. Вказано низку чинників, які зумовлюють ефект соціальної бажаності, розкрито прийоми прояву та контролю ефекту соціальної бажаності. Висновки: окреслено розуміння глибини і складності взаємозв’язку феномену соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій. Констатовано, що цінності формуються впродовж усього життя і мають тенденцію змінюватися, модифікуватися. Акцентовано, що саме в юнацькому віці проходять значні трансформації в ціннісно-сенсовій сфері особистості
ЛОКАЛЬНА МОЗАЇКА ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТА ВІННИЦІ
No full textМельничук, А. Л. Локальна мозаїка ідентичності населення міста Вінниці / А. Л. Мельничук, О. М. Гнатюк // Регіональні проблеми України : географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : матер. VIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м. Херсон, 3-4 жовтня 2019 р.) / за заг. ред. : І. Пилипенка, Д. Мальчикової. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – С. 159-162
СТУДЕНТ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ ФЕСТИВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
No full textСила, В. А. Студент як важливий елемент формування фестивального туризму України / В. А. Сила // Регіональні проблеми України : географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : матер. VIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м. Херсон, 3-4 жовтня 2019 р.) / за заг. ред. : І. Пилипенка, Д. Мальчикової. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – С. 217-219
СУЧАСНІ І ДАВНІ ЛАНДШАФТИ РАННЬОСЛОВ’ЯНСЬКОГО ГОРОДИЩА (VIII СТ. Н.Е.) ПОБЛИЗУ СМТ ОПІШНЕ
No full textМатвіїшина, Ж. М. Сучасні і давні ландшафти ранньослов’янського городища (VIII ст. н.е.) поблизу смт. Опішне / Ж. М. Матвіїшина, А. С. Кушнір, С. П. Дорошкевич // Регіональні проблеми України : географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : матер. VIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м. Херсон, 3-4 жовтня 2019 р.) / за заг. ред. : І. Пилипенка, Д. Мальчикової. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – С. 154-157
ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КУРОРТУ «БЕРДЯНСЬК»
No full textАрсененко, А. І. Функціональні аспекти розвитку курорту «Бердянськ» / І. А. Арсененко, Л. М. Донченко, Г. О. Тарасова, В. О. Боровик // Регіональні проблеми України : географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : матер. VIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м. Херсон, 3-4 жовтня 2019 р.) / за заг. ред. : І. Пилипенка, Д. Мальчикової. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – С. 15-18