INNOVATIVE ECONOMY (E-Journal)
Not a member yet
783 research outputs found
Sort by
МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Get PDFЧайковський Є.Я. МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИМета. Розробка моделі оцінювання фінансової стабільності банківської системи на основі інтегрального індексу фінансової стабільності, що сприятиме підтриманню економічної безпеки держави, а також застосування методу сценарного прогнозування для врахування різноманітних ризиків і невизначеностей, що впливають на стабільність банківської системи.Методика дослідження. Під час дослідження застосовувалися наступні методи: метод нормалізації показників – для приведення показників до єдиної шкали (0; 1); метод експертних оцінок – для визначення вагових коефіцієнтів; метод середньозваженого індексу – для розрахунку інтегрованого індексу фінансової стабільності; метод порівняльного аналізу – для визначення оптимальних діапазонів для кожного з показників; статистичний метод – для аналізу змінності показників за роки, виявлення трендів і кореляцій між різними елементами фінансової стабільності; метод узагальнення – для формування основних результатів.Результати дослідження. Розглянуто інтегрований індекс фінансової стабільності (ІФС) як важливий інструмент для оцінювання та моделювання стійкості банківської системи до економічних і фінансових шоків. Представлено методику розрахунку ІФС, яка включає п’ять етапів: вибір ключових індикаторів фінансової стабільності, нормалізацію показників, визначення вагових коефіцієнтів, розрахунок інтегрованого показника та класифікацію рівня стабільності банківської системи. На основі цієї методики здійснено розрахунок ІФС для періоду 2019‒2024 років та прогноз на 2025‒2030 роки за трьома сценаріями (песимістичним, базовим та оптимістичним). Результати свідчать про ефективність застосування сценарного аналізу для прогнозування стабільності банківської системи, що дозволяє враховувати різноманітні ризики та економічні фактори, а також оцінювати здатність системи реагувати на зміни в економічному середовищі.Наукова новизна результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку застосування інтегрованого індексу фінансової стабільності банківської системи як важливого інструмента для оцінювання і моделювання фінансової стабільності, а також методу сценарного прогнозування, який дозволяє враховувати різноманітні ризики та невизначеності, що впливають на стабільність банківської системи.Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження забезпечують глибоке розуміння інструментів для оцінювання та моделювання фінансової стабільності. Зокрема, результати сприяють вдосконаленню політики НБУ та інших державних органів щодо своєчасного виявлення проблем у банківській системі і прийняття обґрунтованих рішень для підтримки стабільності фінансового сектору. Застосування методу сценарного прогнозування дозволяє оцінювати майбутні ризики та невизначеності, які можуть вплинути на фінансову стабільність, а також розробляти стратегічні плани для зміцнення системи в умовах різних економічних сценаріїв. Це дає змогу ефективніше реагувати на можливі економічні шоки та адаптувати політику макропруденційного регулювання, забезпечуючи стійкість банків і стабільність економіки в цілому.Ключові слова: індекс фінансової стабільності, банківська система, макропруденційні показники, нормативи капіталу, ліквідність, нормативи кредитного ризику, рентабельність активів, рентабельність капіталу, нормовані значення, інтегровані значення. Chaikovskyi Ye.Ya. MODEL FOR ASSESSING AND FORECASTING THE FINANCIAL STABILITY OF THE BANKING SYSTEM OF UKRAINEPurpose. The aim of the article is to develop a model for assessing the financial stability of the banking system based on the integral financial stability index, which will contribute to maintaining the economic security of the state, as well as the application of the scenario forecasting method to take into account various risks and uncertainties affecting the stability of the banking system.Methodology of research. The following methods were used during the study: the indicator normalization method – to bring the indicators to a single scale (0; 1); the expert assessment method – to determine the weighting coefficients; the weighted average index method – to calculate the integrated financial stability index; the comparative analysis method – to determine the optimal ranges for each indicator; the statistical method – to analyse the variability of indicators over the years, identify trends and correlations between different elements of financial stability; the generalization method – to form the main results.Findings. The integrated financial stability index (IFS) is considered as an important tool for assessing and modeling the resilience of the banking system to economic and financial shocks. The methodology for calculating the IFS is presented, which includes five stages: selection of key financial stability indicators, normalization of indicators, determination of weight coefficients, calculation of the integrated indicator, and classification of the level of stability of the banking system. Based on this methodology, the IFS was calculated for the period 2019-2024 and the forecast for 2025-2030 under three scenarios (pessimistic, baseline, and optimistic). The results indicate the effectiveness of using scenario analysis to predict the stability of the banking system, which allows taking into account various risks and economic factors, as well as assessing the system\u27s ability to respond to changes in the economic environment.Originality. The application of the integrated financial stability index of the banking system as an important tool for assessing and modeling financial stability, as well as the scenario forecasting method, which allows taking into account various risks and uncertainties affecting the stability of the banking system, has been further developed.Practical value. The results of the conducted research provide a deep understanding of the tools for assessing and modeling financial stability. In particular, the results contribute to improving the policy of the NBU and other state bodies regarding the timely identification of problems in the banking system and making informed decisions to support the stability of the financial sector. The application of the scenario forecasting method allows assessing future risks and uncertainties that may affect financial stability, as well as developing strategic plans to strengthen the system under different economic scenarios. This makes it possible to respond more effectively to possible economic shocks and adapt macroprudential regulation policies, ensuring the stability of banks and the stability of the economy as a whole.Key words: financial stability index, banking system, macroprudential indicators, capital ratios, liquidity, credit risk ratios, return on assets, return on capital, normalized values, integrated values
ГЛОБАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК УМОВА СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ
Get PDFІващук І.О., Запухляк В.З.
ГЛОБАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК УМОВА СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ
Мета. Теоретична концептуалізація глобального співробітництва, обґрунтування його ролі у забезпеченні стійкого економічного прогресу та побудова багатовекторної стратегічної моделі глобального співробітництва.
Методика дослідження. В процесі дослідження для досягнення поставленої мети було використано сукупність методів: індукції та дедукції – для формулювання теоретичних положень глобального співробітництва; аналізу та синтезу – для виокремлення основних форм міжнародної взаємодії та виявлення ключових викликів глобальному співробітництву; порівняльний метод – для з’ясування сучасних трендів глобального співробітництва; сценарний аналіз – для формування стратегічних векторів глобального співробітництва та визначення їхнього впливу на досягнення економічного прогресу; економіко-статистичний аналіз – для оцінювання динаміки показників глобальної взаємодії, економічний прогрес.
Результати дослідження. Обґрунтовано, що глобальне співробітництво є стратегічною передумовою для забезпечення стійкого економічного прогресу. Окреслено форми міжнародної взаємодії, через які країни інтегруються у глобальний простір, та проаналізовано відмінності глобального співробітництва від інших наближених термінів. Визначено систему принципів глобального співробітництва. Проведено оцінювання динаміки основних напрямів глобального співробітництва. Запропоновано стратегічні вектори міжнародного співробітництва – Відкритість і зростання, Стійкість і безпека, Інклюзивне врядування та легітимність. Встановлено, що під впливом фінансових та безпекових чинників змінюється розуміння відкритості, що підтверджено аналізом динаміки торговельної відкритості, виявленням чинників впливу на різних етапах розвитку. Особливу увагу приділено питанням впливу санкцій на економічний прогрес. Деталізовано вплив стратегічних векторів глобального співробітництва на економічний прогрес. Визначено перспективи розвитку глобального співробітництва та його новітні види, серед яких акцент зроблено на цифровій дипломатії, яка сприяє стійкому економічному прогресу.
Наукова новизна результатів дослідження. Набула подальшого розвитку теоретична концептуалізація глобального співробітництва, що дало змогу запропонувати авторське трактування цього поняття, виокремити його типи та принципи, обґрунтувати роль у забезпеченні стійкого економічного прогресу. Запропоновано комплексний підхід до формування стратегії глобального співробітництва, на основі якого виокремлено три стратегічні вектори та обґрунтовано їх вплив на досягнення економічного прогресу.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження мають практичне значення, зокрема, запропонована тривекторна стратегія глобального співробітництва та алгоритм обрання пріоритетів можуть бути використані як державними органами влади, так і представниками бізнесу для адаптації моделі до умов діяльності, а також у науковій та освітній практиці.
Ключові слова: глобальне співробітництво, економічна інтеграція, стійкий економічний прогрес, економічне зростання, міжнародна торгівля, відкритість торгівлі, глобальні ланцюги постачання, цифрова дипломатія, цифрова торгівля послугами, санкції.
Ivashchuk I.O., Zapukhlyak V.Z.
GLOBAL COOPERATION AS A CONDITION FOR SUSTAINABLE ECONOMIC PROGRESS
Purpose. Theoretical conceptualization of global cooperation, justification of its role in ensuring sustainable economic progress, and construction of a multi-vector strategic model of global cooperation.
Methodology of research. In order to achieve the set goal, a combination of methods was used in the research process: induction and deduction – to formulate theoretical provisions of global cooperation; analysis and synthesis – to identify the main forms of international interaction and key challenges to global cooperation; comparative method – to identify current trends in global cooperation; scenario analysis – to form strategic vectors of global cooperation and determine their impact on achieving economic progress; economic and statistical analysis – to assess the dynamics of global interaction indicators and economic progress.
Findings. It is argued that global cooperation is a strategic prerequisite for ensuring sustainable economic progress. The forms of international interaction through which countries integrate into the global space are outlined, and the differences between global cooperation and other related terms are analyzed. A system of principles of global cooperation is defined. The dynamics of the main areas of global cooperation are assessed. Strategic vectors of international cooperation are proposed: Openness and Growth, Sustainability and Security, Inclusive Governance and Legitimacy. It has been established that the understanding of openness is changing under the influence of financial and security factors, which is confirmed by an analysis of the dynamics of trade openness and the identification of influencing factors at different stages of development. Particular attention is paid to the impact of sanctions on economic progress. The impact of strategic vectors of global cooperation on economic progress is detailed. The prospects for the development of global cooperation and its latest forms are identified, with an emphasis on digital diplomacy, which contributes to sustainable economic progress.
Originality. The theoretical conceptualization of global cooperation has been further developed, which has made it possible to propose the author\u27s interpretation of this concept, identify its types and principles, and justify its role in ensuring sustainable economic progress. A comprehensive approach to the formation of a global cooperation strategy has been proposed, on the basis of which three strategic vectors have been identified and their impact on the achievement of economic progress has been substantiated.
Practical value. The results of the study are of practical importance, in particular, the proposed three-vector strategy for global cooperation and the algorithm for selecting priorities can be used by both government authorities and business representatives to adapt the model to operating conditions, as well as in scientific and educational practice.
Key words: global cooperation, economic integration, sustainable economic progress, economic growth, international trade, trade openness, global supply chains, digital diplomacy, digital trade in services, sanctions
COMPARATIVE ANALYSIS OF GREEN TECHNOLOGY INVESTMENTS IN MEGA-REGIONS: THE CASES OF THE UNITED STATES, EUROPE, AND PEOPLE’S REPUBLIC OF CHINA
Get PDFЧухній О.Ю., Луців Р.С. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙ У ЗЕЛЕНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МЕГАРЕГІОНАХ: ПРИКЛАДИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ, ЄВРОПИ ТА КНР
Мета. Порівняльний аналіз інвестицій у зелені технології в провідних мегарегіонах США, Європи та Китаю шляхом вивчення масштабів, галузевої спрямованості та ключових чинників цих інвестицій, із виокремленням подібностей і відмінностей у підходах до формування сталого урбаністичного майбутнього.
Методика дослідження. У дослідженні використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Індуктивний і дедуктивний підходи були застосовані під час збору та обробки даних. Порівняльний метод дозволив проаналізувати масштаб, структуру та динаміку інвестицій у зелені технології в основних мегарегіонах США, Європи та Китаю. За допомогою контент-аналізу були вивчені стратегічні документи й аналітичні звіти, а статистичний аналіз дозволив оцінити показники, зокрема обсяги інвестицій та співвідношення державного й приватного фінансування. Метод кейс-стаді забезпечив глибше розуміння особливостей розвитку конкретних регіонів. Систематичний огляд літератури узагальнив наявні дослідження з питань зеленої трансформації та сталого міського розвитку.
Результати дослідження. Встановлено, що інвестиції у зелені технології в США, Європі та Китаї мають спільні стратегічні пріоритети, зокрема розвиток відновлюваної енергетики, електротранспорту та сталого міського середовища. Обґрунтовано, що ключові відмінності полягають у масштабах інвестування, інституційній структурі та механізмах управління: Китай демонструє централізовану модель, США – децентралізовану, а ЄС – багаторівневу координацію через політику Європейського Союзу.
Доведено, що Китай наразі лідирує за обсягами фінансування, що зумовлено національними пріоритетами «зеленого» економічного зростання та жорстким державним регулюванням.
Проаналізовано, що у США домінує ринкова модель, орієнтована на приватні інвестиції, ініціативи штатів та технологічні інновації, тоді як Європа прагне до глобального лідерства через узгоджену екологічну політику та фінансові інструменти.
З’ясовано, що громадська підтримка та інституційна взаємодія залишаються визначальними чинниками успіху, хоча ступінь їх впливу істотно відрізняється у трьох регіонах.
Проведений порівняльний аналіз дозволив виокремити спільні цілі сталого розвитку, які створюють сприятливі умови для посилення міжнародної співпраці та обміну ефективними практиками, незважаючи на різні підходи до політичного управління (фрагментований у США, багаторівневий в ЄС, централізований у КНР).
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше обґрунтовано інтегративний підхід до аналізу інвестицій у зелені технології у провідних мегарегіонах світу (США, ЄС, Китай), що, на відміну від існуючих досліджень, які здебільшого зосереджені на окремих країнах або секторах, дає змогу системно порівняти інвестиційні стратегії, політичні рамки та структурні особливості екологічної модернізації.
Доведено, що ефективність інвестицій у зелені технології значною мірою визначається типом політичного управління: фрагментованим (США), багаторівневим (ЄС) та централізованим (Китай), що істотно впливає на масштаби, швидкість та інституційну стабільність «зеленого» переходу.
Встановлено, що спільні цілі сталого розвитку, попри відмінності у підходах, створюють синергетичні можливості для міжнародного співробітництва, обміну найкращими практиками та формування глобальних екологічних партнерств.
Удосконалено методологічні підходи до порівняльного аналізу зелених інвестицій шляхом розробки міжрегіональної аналітичної моделі, яка поєднує інвестиційну динаміку з результатами сталого урбаністичного розвитку.
Набуло подальшого розвитку наукове уявлення про роль інституційних чинників, зокрема інноваційних екосистем, екологічного законодавства та державної підтримки, у формуванні інвестиційних потоків у сфері зелених технологій.
Запропонований підхід дозволяє глибше осмислити взаємозв’язок між екологічною політикою, урбаністичними трансформаціями та глобальними економічними трендами.
Практична значущість результатів дослідження. Дослідження пропонує цінні рекомендації для міських планувальників, економістів та інвесторів, ідентифікуючи ключові чинники, виклики та успішні практики впровадження зелених технологій у провідних мегарегіонах.
У статті розглядаються цільові інвестиційні стратегії та аналітичні інструменти, які можуть бути використані для підтримки регіонального співробітництва та масштабування ефективних моделей. Запропонована аналітична рамка дозволяє оцінити інноваційний потенціал і орієнтувати розвиток сталого міського середовища
Ключові слова: мегарегіони, урбаністичні архіпелаги, інвестиції в зелені технології, сталий економічний розвиток, відновлювана енергія, глобальне економічне середовище, механізми фінансування.
Chukhnii O.Yu., Lutsiv R.S. COMPARATIVE ANALYSIS OF GREEN TECHNOLOGY INVESTMENTS IN MEGA-REGIONS: THE CASES OF THE UNITED STATES, EUROPE, AND PEOPLE’S REPUBLIC OF CHINA
Purpose. This article aims to provide a comparative analysis of green technology investments across prominent mega-regions in the United States, Europe, and China by examining the scale, sectoral focus, and underlying drivers of these investments, highlighting the similarities and differences in their approaches to fostering a more sustainable urban future.
Methodology of research. General scientific and specialized methods were used during the study. Inductive and deductive reasoning guided the collection and processing of data. The comparative method enabled analysis of the scale, structure, and dynamics of green technology investments in major mega-regions of the U.S., Europe and China. Content analysis was used to examine strategic documents and reports, while statistical analysis assessed indicators such as investment volumes and public and private funding ratios. Case studies of key regions (e.g., Greater Bay Area, Northeastern Corridor, and Blue Banana) offered deeper insights. A systematic literature review synthesized existing research on green transitions and sustainable urban development.
Findings. It has been established that investments in green technologies in the United States, Europe, and China share common strategic priorities, particularly the development of renewable energy, electric transport, and sustainable urban environments. It has been substantiated that key differences lie in the scale of investment, institutional structures, and governance mechanisms: China demonstrates a centralized model, the U.S. a decentralized one, and the EU relies on multi-level coordination through European Union policy.
It has been proven that China currently leads in terms of funding volume, driven by national priorities for “green” economic growth and strict state regulation. The analysis shows that the U.S. is dominated by a market model focused on private investment, state-level initiatives, and technological innovation, whereas Europe aims for global leadership through coordinated environmental policies and financial instruments.
It has been identified that public support and institutional interaction remain decisive success factors, although their influence varies significantly across the three regions. The comparative analysis has made it possible to highlight shared sustainable development goals, which create favourable conditions for strengthening international cooperation and exchanging effective practices, despite differing approaches to political governance (fragmented in the U.S., multi-level in the EU, and centralized in China).
Originality. For the first time, an integrative approach has been substantiated for analysing investments in green technologies across major global mega-regions (the USA, the EU, and China). Unlike existing studies, which are mostly focused on individual countries or sectors, this approach enables a systematic comparison of investment strategies, political frameworks, and structural features of ecological modernization.
It has been proven that the effectiveness of investments in green technologies is largely determined by the type of political governance – fragmented (USA), multi-level (EU), and centralized (China) – which significantly influences the scale, pace, and institutional stability of the green transition.
It has been established that shared sustainable development goals, despite differing approaches, create synergistic opportunities for international cooperation, exchange of best practices, and the formation of global environmental partnerships.
Methodological approaches to the comparative analysis of green investments have been improved through the development of an interregional analytical model that links investment dynamics with sustainable urban development outcomes.
Scientific understanding of the role of institutional factors – particularly innovation ecosystems, environmental legislation, and state support – in shaping investment flows in the green technology sector has been further advanced.
The proposed approach offers deeper insight into the interconnection between environmental policy, urban transformations, and global economic trends.
Practical value. This research provides valuable insights for policymakers, urban planners, and investors by identifying key drivers, challenges, and best practices in green technology across major mega-regions. It supports targeted investment strategies, fosters regional cooperation, and promotes model replication. The article examines targeted investment strategies and analytical tools that can be used to support regional cooperation and scale up effective models. The proposed analytical framework enables the assessment of innovation potential and guides the development of sustainable urban environments.
Key words: mega-regions, urban archipelagos, green technologies investments, sustainable economic growth, renewable energy, global economic environment, funding mechanisms
ІННОВАЦІЇ В ЛІДЕРСТВІ: ТРЕНДИ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ
Get PDFІжевський П.Г., Федоришина Л.М. ІННОВАЦІЇ В ЛІДЕРСТВІ: ТРЕНДИ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ
Мета. Дослідження трансформації у підходах до лідерства в сучасних умовах, встановлення ключових інноваційних трендів, викликів та особливостей його прояву в світі та Україні.
Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використано загальні та спеціальні методи дослідження: аналізу, монографічний, абстрактно-логічний, узагальнення – для розгляду сутності підходів до лідерства (як традиційних, так й інноваційних), для формулювання причин появи нових підходів у лідерстві, окреслення сфер, над якими слід працювати сучасним лідерам; графічний і табличний – для представлення авторського бачення та кращої візуалізації результатів проведеного дослідження стосовно інноваційних підходів підтримки лідерства, заходів формування залученості й довіри персоналу.
Результати дослідження. Визначено трансформацію підходів до лідерства в сучасних умовах. Узагальнено традиційні та нові підходи до лідерства, дано їм характеристику. Встановлено причини появи нових підходів у лідерстві: глобальні кризи та війна в Україні, високий рівень невизначеності та турбулентності середовища, швидкий розвиток цифрових технологій, зміна цінностей суспільства та поколінь, зростання ролі комунікацій та командної роботи, тенденції до сталого розвитку. Обґрунтовано, що важливими трендами в лідерстві в сучасних умовах варто назвати: необхідність формування довіри до керівництва; підвищення залученості рядових співробітників; пошук та утримання талантів з лідерськими якостями; забезпечення ефективності поєднання людини зі штучним інтелектом та його інтеграція у всі сфери діяльності компанії. Сформовано перелік унікальних рис українських лідерів, що проявилися під час війни.
Наукова новизна результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку дослідження процесу трансформації лідерства в сучасних умовах, зокрема інноваційних підходів та викликів, які з’явилися протягом останніх років, а також специфічних його проявів в Україні.
Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження можуть стати основою подальших наукових розвідок щодо можливості адаптації досвіду передових компаній з підвищення залученості і довіри персоналу керівництвом українських підприємств з поправкою на особливі умови функціонування.
Ключові слова: лідерство, інновації, довіра, залученість, емпатія, штучний інтелект, ключові навички, керівник, лідер.
Izhevskyi P.H., Fedoryshyna L.M. INNOVATIONS IN LEADERSHIP: TRENDS AND EXPERIENCE FOR UKRAINE
Purpose. The aim of the article is to research on the transformation of approaches to leadership in modern conditions, identification of key innovation trends, challenges and features of its manifestation in the world and Ukraine.
Methodology of research. The following general and special research methods were used to achieve the set goal, in particular: analysis, monographic, abstract and logical, generalization – to consider the essence of approaches to leadership (both traditional and innovative), to formulate the reasons for the emergence of new approaches to leadership, to outline the areas that modern leaders should work on; graphic and tabular – to present the author\u27s vision and better visualize the results of the conducted study regarding innovative approaches to leadership support, measures for forming staff involvement and trust.
Findings. The transformation of approaches to leadership in modern conditions was determined. Traditional and new approaches to leadership were generalized, and their characteristics were given. The reasons for the emergence of new approaches in leadership were established: global crises and the war in Ukraine, a high level of uncertainty and turbulence in the environment, the rapid development of digital technologies, changing values of society and generations, the growing role of communications and teamwork, trends towards sustainable development. It is substantiated that important trends in leadership in modern conditions should be called: the need to build trust in management; increasing the involvement of ordinary employees; searching for and retaining talents with leadership qualities; ensuring the effectiveness of combining humans with artificial intelligence and its integration into all areas of the company\u27s activities. A list of unique features of Ukrainian leaders that appeared during the war has been formed.
Originality. The study of the process of leadership transformation in modern conditions, in particular innovative approaches and challenges that have emerged in recent years, as well as its specific manifestations in Ukraine, has received further development.
Practical value. The results of the conducted research can become the basis for further scientific research on the possibility of adapting the experience of leading companies in increasing staff engagement and trust by the management of Ukrainian enterprises, adjusted for the specific operating conditions.
Key words: leadership, innovation, trust, engagement, empathy, artificial intelligence, key skills, manager, leader
ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ АКТИВНІСТЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ
Get PDFГрищишен С.В. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ АКТИВНІСТЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ
Мета. Всебічний аналіз впливу макроекономічної турбулентності на інвестиційну активність транснаціональних корпорацій з урахуванням актуальних тенденцій глобальної економіки і прикладів за 2020‒2024 рр.
Методика дослідження. Методика дослідження ґрунтується на поєднанні системного й порівняльного аналізу, використанні статистичних даних міжнародних фінансових організацій, кейс-методу для дослідження прикладів діяльності провідних ТНК, а також на елементах трендового аналізу для виявлення закономірностей змін інвестиційної активності.
Результати дослідження. Встановлено, що макроекономічна турбулентність у формах інфляційних сплесків, валютних коливань, підвищення відсоткових ставок, енергетичних шоків і геополітичних конфліктів призводить до зростання вартості капіталу, обмеження доступу до боргового фінансування та переорієнтації стратегій ТНК на менш ризикові інвестиції. На прикладі угод доведено, що високі ставки роблять такі операції економічно малопривабливими, а кейси компаній демонструють зсув фокусу у бік внутрішніх інвестицій і регіоналізації виробництва. Виявлено, що в умовах турбулентності ТНК активніше застосовують моделі friend-shoring, цифровізацію ланцюгів постачання й диверсифікацію ринків збуту. Дослідження також показало, що регіональні відмінності впливу турбулентності залежать від рівня економічної стійкості та політичної стабільності приймаючих країн.
Наукова новизна результатів дослідження. Набуло подальшого розвитку комплексне оцінювання сукупного впливу ключових факторів макроекономічної турбулентності на інвестиційну поведінку ТНК, з інтеграцією даних 2020-2024 рр. і порівнянням глобальних і регіональних трендів.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для розробки адаптивних інвестиційних стратегій ТНК та удосконалення механізмів державної підтримки іноземних інвестицій у періоди нестабільності.
Ключові слова: міжнародний бізнес, інвестиційна активність, валютна волатильність, інфляція, friend-shoring, глобальні ризики.
Hryshchyshen S.V. THE IMPACT OF MACROECONOMIC TURBULENCE ON THE INVESTMENT ACTIVITY OF TRANSNATIONAL CORPORATIONS
Purpose. The aim of the article is a comprehensive analysis of the impact of macroeconomic turbulence on the investment activity of transnational corporations, taking into account current trends in the global economy and examples for 2020-2024.
Methodology of research. The research methodology is based on a combination of systemic and comparative analysis, the use of statistical data from international financial organizations, a case method for studying examples of the activities of leading TNCs, as well as elements of trend analysis to identify patterns in changes in investment activity.
Findings. The results of the study show that macroeconomic turbulence in the form of inflationary surges, currency fluctuations, increases in interest rates, energy shocks and geopolitical conflicts leads to an increase in the cost of capital, limited access to debt financing and a reorientation of TNC strategies to less risky investments. The example of transactions proves that high rates make such operations economically unattractive, and the cases of companies demonstrate a shift in focus towards domestic investments and regionalization of production. It was found that in conditions of turbulence, TNCs more actively use friend-shoring models, digitalization of supply chains and diversification of sales markets. The study also showed that regional differences in the impact of turbulence depend on the level of economic stability and political stability of host countries.
Originality. A comprehensive assessment of the cumulative impact of key factors of macroeconomic turbulence on the investment behaviour of TNCs, with the integration of data for 2020-2024 and a comparison of global and regional trends, has been further developed.
Practical value. The practical significance of the research results lies in the possibility of using the obtained conclusions to develop adaptive investment strategies of TNCs and improve mechanisms for state support of foreign investments in periods of instability.
Key words: international business, investment activity, currency volatility, inflation, friend-shoring, global risks
РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Get PDFНитка О.М. РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩАМета. Систематизація чинників зовнішнього середовища закладів охорони здоров’я, виокремлення чинників, які зумовлюють його турбулентність, розробка способів ідентифікації проявів турбулентності зовнішнього середовища, визначення функціональних стратегій, які виступатимуть основою резильєнтності закладів охорони здоров’я в умовах турбулентності зовнішнього середовища.Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою статті є фундаментальні положення сучасної економічної науки. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: індукція та дедукція – на етапі збору, систематизації та обробки необхідної інформації; аналіз та порівняння – у процесі виявлення відображення процесу діяльності закладу охорони здоров’я; графічний – для візуалізації результатів дослідження; абстрактно-логічний – для формування теоретичних висновків.Результати дослідження. Досліджено питання резильєнтності медичних закладів в умовах турбулентності зовнішнього середовища. Визначено основні чинники, що впливають на функціонування закладів охорони здоров’я, зокрема політичні, економічні, соціальні, демографічні, технологічні та екологічні. Проаналізовано особливості їх впливу та виокремлено ті, що провокують нестабільність системи охорони здоров’я, такі як військові конфлікти, пандемії, глобальні економічні кризи, цифровізація, зміни у соціальній структурі суспільства та демографічні тенденції.Наукова новизна результатів дослідження. В статті запропоновано інноваційний підхід до моніторингу зовнішнього середовища, що включає використання SWOT- та PESTLE-аналізу, методів прогнозування криз та цифрових технологій. Також в результаті проведеного дослідження розроблено комплексний спосіб забезпечення резильєнтності закладів охорони здоров’я в умовах турбулентності зовнішнього середовища.Практична значущість результатів дослідження. В результаті проведеного дослідження запропоновано комплексний спосіб адаптації медичних установ до турбулентного зовнішнього середовища шляхом впровадження функціональних стратегій, зокрема: медичної (клінічної), антикризової, ресурсної, кадрової, конкурентної, маркетингової, інноваційної, операційної, соціальної, інклюзивної та екологічної. Запропоновано механізми їх реалізації, які сприятимуть підвищенню ефективності управління медичними закладами, оптимізації використання ресурсів та покращенню якості надання послуг. Окреслено переваги для закладів охорони здоров’я від розробки та запровадження рекомендованих стратегій. Отримані результати можуть бути використані керівниками медичних установ, органами державного управління та науковцями для розробки стратегій розвитку медичних закладів в умовах сучасних викликів.Ключові слова: стратегічне управління, медичні заклади, резильєнтність, турбулентність, зовнішнє середовище, функціональні стратегії, адаптація, система охорони здоров’я. Nytka O.M. RESILIENCE OF HEALTHCARE INSTITUTIONS IN THE CONDITIONS OF A TURBULENT EXTERNAL ENVIRONMENTPurpose. The aim of the article is to systematize the factors of the external environment of healthcare institutions, to highlight the factors that determine its turbulence, to develop methods for identifying manifestations of external environment turbulence, to determine functional strategies that will serve as the basis for the resilience of healthcare institutions in the context of environmental turbulence.Methodology of research. The theoretical and methodological basis of the article is the fundamental provisions of modern economic science. General scientific and special methods were used in the study, in particular: induction and deduction – at the stage of collecting, systematizing and processing the necessary information; analysis and comparison - in the process of identifying the reflection of the process of activity of a health care institution; graphical – for visualization of the study results; abstract and logical – for forming theoretical conclusions.Findings. The issue of resilience of medical institutions in the face of environmental turbulence was investigated. The main factors that affect the functioning of health care institutions, including political, economic, social, demographic, technological and environmental, were identified. The peculiarities of their influence were analysed and those that provoke instability of the health care system, such as military conflicts, pandemics, global economic crises, digitalization, changes in the social structure of society and demographic trends, were highlighted.Originality. The article proposes an innovative approach to monitoring the external environment, which includes the use of SWOT and PESTLE analysis, crisis forecasting methods and digital technologies. Also, as a result of the research, a comprehensive method of ensuring the resilience of healthcare institutions in conditions of turbulence in the external environment was developed.Practical value. As a result of the conducted research, a comprehensive method of adapting medical institutions to the turbulent external environment was proposed by implementing functional strategies, in particular: medical (clinical), anti-crisis, resource, personnel, competitive, marketing, innovative, operational, social, inclusive and ecological. Mechanisms for their implementation were proposed, which will contribute to increasing the efficiency of management of medical institutions, optimizing the use of resources and improving the quality of service provision.The benefits for healthcare institutions from the development and implementation of the recommended strategies were outlined. The obtained results can be used by heads of medical institutions, government bodies and scientists to develop strategies for the development of medical institutions in conditions of modern challenges.Key words: strategic management, healthcare institutions, resilience, turbulence, external environment, functional strategies, adaptation, healthcare system
INTEGRATION AND ACCOUNTING AND INFORMATION TRENDS OF THE DEVELOPMENT OF ELECTRONIC COMMERCE IN UKRAINE
Get PDF
Shevchuk O.A., Shevchuk N.A., Farion V.Ya., Muravskyi V.V.
INTEGRATION AND ACCOUNTING AND INFORMATION TRENDS OF THE DEVELOPMENT OF ELECTRONIC COMMERCE IN UKRAINE
Purpose. The purpose of this article is to systematize of integrative and information-accounting trends in the development of e-commerce to identify promising directions for improving the accounting and control of electronic trading.
Methodology of research. The study employs system analysis, logical generalization, comparative analysis, and a structural-functional approach, which together made it possible to comprehensively reveal the impact of integration and digital transformations on the accounting and control of e-commerce activities.
Findings. The development of e-commerce as one of the key drivers of the digital economy is examined, and the decisive role of modern information technologies in transforming electronic trade operations is substantiated. Despite pandemic-related and wartime risks, the Ukrainian e-commerce market continues to demonstrate growth, driven by the expansion of the online customer base and increasing electronic sales volumes. The study establishes that improving the performance of e-commerce enterprises directly depends on enhancing the management system of trade processes, which relies on high-quality, timely, and integrated accounting information.
It is substantiated that the digitalization of accounting and control activities creates prerequisites for the development of complex integration processes in e-commerce, where information flows, technological solutions, communication channels, management approaches, and economic models converge. These integration changes contribute to the formation of a cohesive accounting and control system capable of supporting timely decision-making and ensuring stable enterprise performance in a dynamic digital environment.
Ultimately, the study concludes that the integration and digitalization of accounting and control processes serve as key mechanisms for optimizing the operations of e-commerce entities, ensuring their resilience to external challenges, and forming the foundation for further development of electronic trade under the global transformations of the digital economy.
Originality. For the first time, the study provides a comprehensive identification of integration processes occurring in the sphere of e-commerce, substantiating their impact on the accounting and control system. The research offers a holistic view of integration trends that encompass information interaction among market participants, the convergence of various digital platforms and technologies, the growing significance of communication channels, the alignment of business processes, and the integration of logistics, marketing, financial, and managerial functions, along with the intensification of globalization factors. The proposed conceptual model of the scientific paradigm of e-commerce generalizes these processes and provides a new theoretical approach to understanding the role of digital technologies in the transformation of accounting and control.
Practical value. The research results can be used to improve the organization of accounting and control of electronic commercial operations at enterprises of various scales, particularly to enhance the efficiency of e-commerce management through the implementation of modern information technologies that ensure automation, integration, and digitalization of accounting processes. The developed theoretical and methodological approaches enable enterprises to optimize financial performance, improve the quality of management decisions, ensure a higher level of cybersecurity of accounting data, and strengthen the analytical capabilities of the control system.
The practical value is also reflected in the fact that the proposed concept of integrating accounting-control instruments provides a foundation for enterprises to adapt to global changes accompanying the development of e-commerce, while supporting the formation of strategies for the continued digital transformation of trade process management.
Key words: accounting, integration, control, information technologies, information trends, e-commerce, electronic trade, digital economy.
Шевчук О.А., Шевчук Н.А., Фаріон В.Я., Муравський В.В. ІНТЕГРАЦІЙНІ ТА ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ
Мета. Систематизація інтегративних та інформаційно-облікових тенденцій у розвитку електронної комерції для визначення перспективних напрямків удосконалення обліку та контролю електронної торгівлі.
Методика дослідження. У дослідженні використано системний аналіз, логічні узагальнення, порівняльний аналіз та структурно-функціональний підхід, що дало змогу комплексно розкрити вплив інтеграційних і цифрових трансформацій на облік і контроль електронної торгівлі.
Результати дослідження. Досліджено розвиток електронної комерції як одного з ключових напрямів становлення цифрової економіки та обґрунтовано визначальну роль сучасних інформаційних технологій у трансформації електронної торговельної діяльності. Попри пандемічні та військові ризики, український ринок електронної комерції продовжує демонструвати тенденції зростання, що зумовлено розширенням аудиторії онлайн-покупців та збільшенням обсягів електронних продажів. У ході дослідження визначено, що підвищення результативності функціонування підприємств електронної комерції прямо залежить від удосконалення системи управління торговельними процесами, основою якого є якісна, оперативна та інтегрована облікова інформація.
Обґрунтовано, що цифровізація обліково-контрольної діяльності створює передумови для розвитку комплексних інтеграційних процесів у сфері електронної комерції, де відбувається об’єднання інформаційних потоків, технологічних рішень, комунікаційних каналів, управлінських підходів та економічних моделей. Обґрунтовано, що такі інтеграційні зміни сприяють формуванню цілісної системи обліку й контролю, здатної підтримувати оперативне прийняття рішень та забезпечувати стабільне функціонування підприємств у динамічному цифровому середовищі.
У підсумку встановлено, що інтеграція та цифровізація обліково-контрольних процесів виступають провідними механізмами оптимізації діяльності закладів електронної комерції, забезпечують їхню стійкість до зовнішніх викликів і формують основу для подальшого розвитку електронної торгівлі в умовах глобальних трансформацій цифрової економіки.
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше комплексно ідентифіковано інтеграційні процеси, що відбуваються у сфері електронної комерції з обґрунтуванням їх впливу на систему бухгалтерського обліку й контролю. Дослідження пропонує цілісне бачення інтеграційних тенденцій, які охоплюють інформаційну взаємодію між учасниками ринку, поєднання різних цифрових платформ і технологій, зростання значущості комунікаційних каналів, зближення бізнес-процесів, інтеграцію логістичних, маркетингових, фінансових і управлінських функцій, а також посилення глобалізаційних чинників. Запропонована концептуальна модель наукової парадигми електронної комерції узагальнює ці процеси й забезпечує новий теоретичний підхід до розуміння ролі цифрових технологій у трансформації обліку та контролю.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення організації обліку й контролю електронних торговельних операцій на підприємствах різних масштабів, зокрема для підвищення ефективності управління електронною комерцією завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій, що забезпечують автоматизацію, інтеграцію та цифровізацію облікових процесів. Розроблені теоретичні та методичні підходи дають змогу підприємствам оптимізувати фінансові результати, покращити якість управлінських рішень, забезпечити більш високий рівень кіберзахисту облікових даних і підвищити аналітичні можливості системи контролю.
Також сформована концепція інтеграції обліково-контрольних інструментів створює основу для адаптації підприємств до глобальних змін, що супроводжують розвиток електронної комерції, а також сприяє формуванню стратегії подальшої цифрової трансформації управління торговельними процесами.
Ключові слова: облік, інтеграція, контроль, інформаційні технології, інформаційні тренди, електронна комерція, електронна торгівля, цифрова економіка.
 
НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ
Get PDFМиценко В.І. НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ
Мета. Систематизація напрямів інтеграції України до глобальних ланцюгів створення вартості з урахуванням галузевого, регіонального, інституційного та цифрового вимірів, а також узгодження цих напрямів із пріоритетами економічної безпеки та переходу від експортно-сировинної до моделі високої доданої вартості.
Методика дослідження. Методологічну основу дослідження становлять системний та структурно-логічний аналіз, інституційний і порівняльний підходи, а також узагальнення наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері глобальних ланцюгів створення вартості. Системний підхід використано для аналізу участі України у ГЛСВ на макро-, мезо- та мікрорівнях з урахуванням виробничих, логістичних, інституційних і цифрових чинників. Структурно-логічний аналіз забезпечив послідовне виокремлення ключових секторів та напрямів поглиблення інтеграції України до ГЛСВ. Інституційний підхід застосовано для оцінки впливу регуляторного середовища, державної політики та міжнародної підтримки на стійкість ланцюгів створення вартості в умовах воєнних викликів. Порівняльний підхід дозволив зіставити моделі участі України у ГЛСВ у різні періоди та секторальні напрями. Узагальнення наукових джерел сприяло формуванню комплексних висновків щодо перспектив інтеграції України до глобальних ланцюгів високої доданої вартості.
Результати дослідження. Визначено, що глобальні ланцюги створення вартості сформувалися як провідна форма організації сучасних світогосподарських зв’язків, у межах яких країни закріплюються не стільки як виробники готової продукції, скільки як носії окремих функцій – від постачання сировини до переробки, логістики, сервісу, контролю якості та дотримання екологічних стандартів. Обґрунтовано, що цифрова трансформація має розглядатися як горизонтальна інфраструктура інтеграції України до ГЛСВ і передбачає впровадження ERP- та логістичних систем, електронних реєстрів, сервісів митного й фітосанітарного оформлення, платформ простежуваності та сертифікації. Визначено ключову роль інституційних чинників, зокрема гармонізації нормативно-правової бази з правом ЄС, удосконалення стандартів якості й безпеки, а також розвитку механізмів моніторингу ризиків участі у ГЛСВ.
Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано, що інтеграція України до глобальних ланцюгів створення вартості в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій є багаторівневим процесом, який поєднує галузевий, регіональний, інституційний та цифровий виміри, що, на відміну від секторальних підходів, дає змогу комплексно оцінювати якість участі країни у ГЛСВ з позицій економічної стійкості та безпеки. Набуло подальшого розвитку положення щодо ролі аграрного сектору через обґрунтування переходу від сировинної до інтегрованої моделі участі з глибокою переробкою та розвитком агрологістики. Удосконалено підхід до визначення напрямів інтеграції України до ГЛСВ шляхом урахування цифрової трансформації як горизонтальної інфраструктури ланцюгів створення вартості, що підвищує адаптивність і конкурентоспроможність національних виробників.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні державної та регіональної економічної політики, розробленні галузевих стратегій і програм підтримки підприємств, орієнтованих на поглиблення участі України у глобальних ланцюгах створення вартості.
Ключові слова: глобальні ланцюги створення вартості, інтеграція, додана вартість, цифровізація, логістика, економічна безпека, сталий розвиток.
Mytsenko V.І. DIRECTIONS OF UKRAINE\u27S INTEGRATION INTO GLOBAL VALUE CHAINS
Purpose. The aim of the article is to systematize the directions of Ukraine\u27s integration into global value chains, taking into account the sectoral, regional, institutional, and digital dimensions, as well as to align these directions with the priorities of economic security and the transition from an export-raw material model to a high value-added model.
Methodology of research. The methodological basis of the study comprises a systems and structural-logical analysis, institutional and comparative approaches, as well as the synthesis of scientific findings of domestic and foreign researchers in the field of global value chains. The systemic approach was used to analyse Ukraine’s participation in GLSVs at the macro, meso and micro levels, taking into account production, logistics, institutional and digital factors. Structurally-logical analysis ensured the sequential identification of key sectors and areas for deepening Ukraine’s integration into the GVCs. The institutional approach was used to evaluate the impact of the regulatory environment, state policy and international support on the resilience of value chains in the face of military challenges. The comparative approach allowed us to compare models of Ukraine’s participation in GVCs in different periods and sectors. The synthesis of scientific sources contributed to the formation of comprehensive conclusions regarding the prospects for Ukraine’s integration into global value chains with high added value.
Findings. The article demonstrates that global value chains have become the dominant form of organization of contemporary global economic relations, within which countries are positioned not so much as producers of finished goods but rather as performers of specific functions – from raw material supply to processing, logistics, services, quality control, and compliance with environmental standards. It is substantiated that digital transformation should be considered a horizontal infrastructure for Ukraine’s integration into GVCs and includes the implementation of ERP and logistics systems, electronic registries, customs and phytosanitary clearance services, as well as traceability and certification platforms. The key role of institutional factors is identified, in particular the harmonization of the regulatory framework with EU law, improvement of quality and safety standards, and the development of mechanisms for monitoring the risks of participation in GVCs.
Originality. It has been substantiated that the integration of Ukraine into global value chains in the context of military and post-military transformations is a multi-level process that combines sectoral, regional, institutional and digital dimensions. Unlike sectoral approaches, this allows for a comprehensive evaluation of the quality of a country’s participation in GLVC from the perspective of economic resilience and security. The role of the agricultural sector has been further developed through the justification of the transition from a raw materials-based model to an integrated model involving deep processing and the development of agri-logistics. The approach to determining the directions of Ukraine’s integration into the GVCs has been improved by taking into account the digital transformation of the horizontal infrastructure of the value chains, which increases the adaptability and competitiveness of national producers.
Practical value. The results of the study can be used when forming state and regional economic policy, developing sectoral strategies and programmes to support enterprises, and promoting Ukraine\u27s participation in global value chains.
Key words: global value chains, integration, value added, digitalization, logistics, economic security, sustainable development
СОЦІАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ
Get PDFШинкарук Л.В., Прушківська Е.В., Бондаренко Л.А. СОЦІАЛЬНІ ПРОЄКТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ
Мета. З’ясування ролі соціальних проєктів як інструменту інноваційної соціальної політики на основі аналізу міжнародного досвіду та окреслення можливостей їх адаптації до українського контексту в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій.
Методика дослідження. У процесі дослідження застосовано системний підхід, структурно-функціональний аналіз і компаративний метод для виявлення закономірностей розвитку соціальних проєктів у різних регіонах світу (ЄС, США, Азія, Латинська Америка). Використано контент-аналіз нормативно-правових документів, стратегічних програм міжнародних організацій (EU, UNDP, OECD, World Bank) та національних актів України з метою оцінки інституційного середовища реалізації соціальних проєктів. Емпіричну основу склали статистичні звіти, аналітичні огляди та практики реалізації проєктів у соціальній сфері, що дозволило визначити їхню результативність та інноваційний потенціал. Узагальнення результатів дає змогу окреслити стратегічні підходи до формування соціальної політики на основі соціальних проєктів та їх ефективної інтеграції в національну систему.
Результати дослідження. Встановлено, що соціальні проєкти виступають стратегічним інструментом модернізації соціальної політики, забезпечуючи інноваційний характер соціальних змін, стійкість інституцій та залучення інвестицій у людський капітал. У країнах ЄС їх реалізація базується на високому рівні інституціоналізації та партнерстві з громадами. У Сполучених Штатах акцент робиться на застосуванні підприємницьких інструментів, використанні імпакт-фінансування та системній оцінці результативності соціальних проєктів. В азійських країнах провідну роль відіграють моделі, засновані на інтеграції цифрових рішень та підходів «community-based», що забезпечують активну участь локальних спільнот. У Латинській Америці соціальні проєкти формуються переважно в межах програм подолання бідності та інклюзивного розвитку, орієнтованих на зменшення структурної нерівності. Для України соціальні проєкти набувають критичного значення в умовах війни та післявоєнної відбудови, оскільки забезпечують підтримку вразливих груп, розвиток соціальної інфраструктури, реінтеграцію ветеранів, стимулювання підприємництва та залучення міжнародних ресурсів. Аналіз дозволив виокремити три фундаментальні функції соціальних проєктів у сучасних стратегіях розвитку, які охоплюють: інвестиційний вимір (передбачає мобілізацію фінансових та інституційних ресурсів), інноваційний вимір (формує нові моделі соціальної взаємодії) та інституційно-стабілізаційний вимір (забезпечує зміцнення спроможності громад і державних інституцій). Узагальнення цих положень дає підстави стверджувати, що саме соціальні проєкти повинні становити концептуальну основу формування інноваційної соціальної політики України та визначати її стратегічні орієнтири в умовах трансформаційних викликів.
Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна полягає у комплексній інтеграції міжнародного і національного досвіду соціальних проєктів у межах єдиної концептуальної моделі, яка включає інституційний, інноваційний та інвестиційний виміри. На відміну від попередніх досліджень, запропонована інтерпретація розглядає соціальні проєкти не лише як соціально орієнтовані заходи, а як механізм системної трансформації соціальної політики та формування нового інституційного середовища. Створено типологію міжнародних регіональних моделей та визначено перспективи їх адаптації для України з урахуванням воєнних ризиків, демографічних змін і потреб післявоєнної відбудови.
Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування для розробки соціальних програм і проєктів, спрямованих на підтримку людського капіталу та посилення соціальної інклюзії. Соціальні проєкти виступають інструментом формування інноваційної соціальної політики та модернізації соціальних послуг в умовах післявоєнної відбудови. Запропоновані підходи створюють основу проєктно-орієнтованої моделі соціальної політики з інтеграцією інноваційності, партнерства та сталого соціально-економічного ефекту.
Ключові слова: соціальні проєкти, соціальна політика, інвестиції, інновації, інституціональне середовище, міжнародний досвід, країни світу, інклюзія, зайнятість, людський капітал, післявоєнна відбудова.
Shynkaruk L.V., Prushkivska E.V., Bondarenko L.A. SOCIAL PROJECTS AS A TOOL OF INNOVATIVE SOCIAL POLICY: INTERNATIONAL EXPERIENCE AND NATIONAL CONTEXT
Purpose. The aim of the article is to determine the role of social projects as a tool for innovative social policy based on an analysis of international experience and to outline the possibilities for their adaptation to the Ukrainian context in the conditions of military and post-war transformations.
Methodology of research. The research uses a systematic approach, structural-functional analysis and a comparative method to identify patterns in the development of social projects in different regions of the world (EU, USA, Asia, Latin America). Content analysis of regulatory and legal documents, strategic programmes of international organisations (EU, UNDP, OECD, World Bank) and national acts of Ukraine was used to assess the institutional environment for the implementation of social projects. The empirical basis consisted of statistical reports, analytical reviews and practices of implementing projects in the social sphere, which made it possible to determine their effectiveness and innovative potential. The generalisation of the results makes it possible to outline strategic approaches to the formation of social policy based on social projects and their effective integration into the national system.
Findings. It has been established that social projects are a strategic tool for modernising social policy, ensuring the innovative nature of social change, institutional stability and investment in human capital. In EU countries, their implementation is based on a high level of institutionalisation and partnership with communities. In the United States, the emphasis is on the use of entrepreneurial tools, impact financing and systematic evaluation of the effectiveness of social projects. In Asian countries, models based on the integration of digital solutions and community-based approaches that ensure the active participation of local communities play a leading role. In Latin America, social projects are mainly developed within the framework of poverty reduction and inclusive development programmes aimed at reducing structural inequality. For Ukraine, social projects are of critical importance in the context of war and post-war reconstruction, as they provide support to vulnerable groups, develop social infrastructure, reintegrate veterans, stimulate entrepreneurship and attract international resources. The analysis identified three fundamental functions of social projects in contemporary development strategies, covering the investment dimension, which involves the mobilisation of financial and institutional resources; the innovation dimension, which shapes new models of social interaction; and the institutional and stabilisation dimension, which strengthens the capacity of communities and state institutions. A synthesis of these provisions gives grounds to assert that social projects should form the conceptual basis for shaping Ukraine\u27s innovative social policy and determine its strategic guidelines in the context of transformational challenges.
Originality. The scientific novelty lies in the comprehensive integration of international and national experience of social projects within a single conceptual model that includes institutional, innovative and investment dimensions. Unlike previous studies, the proposed interpretation considers social projects not only as socially oriented measures, but as a mechanism for the systemic transformation of social policy and the formation of a new institutional environment. A typology of international regional models has been created and the prospects for their adaptation to Ukraine have been identified, taking into account military risks, demographic changes and the needs of post-war reconstruction.
Practical value. The results obtained can be used by state authorities and local self-government bodies to develop social programmes and projects aimed at supporting human capital and strengthening social inclusion. Social projects are a tool for shaping innovative social policy and modernising social services in the context of post-war reconstruction. The proposed approaches create the basis for a project-oriented model of social policy with the integration of innovation, partnership and sustainable socio-economic impact.
Key words: social projects, social policy, investment, innovation, institutional environment, international experience, countries of the world, inclusion, employment, human capital, post-war reconstruction.
 
УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ
Get PDFСеманюк В.З., Шпак В.Б. Управління екологічними ризиками в системі СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО обліку підприємств у контексті сталого розвитку та циркулярної економіки
Мета. Обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних підходів до інтеграції управління екологічними ризиками у систему стратегічного обліку підприємств у контексті сталого розвитку та циркулярної економіки.
Методика дослідження. У дослідженні використано системний підхід для комплексного розгляду управлінського обліку як інтегрованої системи управління екологічними ризиками. Застосовано методи порівняльного аналізу та синтезу для узагальнення теоретичних засад сталого розвитку, циркулярної економіки та існуючих облікових моделей (EMA, circular accounting). Для кількісної оцінки екологічних ризиків запропоновано алгоритм їх ідентифікації, класифікації та розрахунку ризикових індексів на основі ризик-орієнтованого обліку та інтегрованих цифрових даних (ERP, IoT, LCA). Метод економіко-математичного моделювання використано для формалізації розрахунку індивідуальних та агрегованих ризикових показників.
Результати дослідження. У статті розроблено ризик-орієнтовану модель обліку екологічних ризиків, яка передбачає ідентифікацію джерел екологічних загроз, їх поділ на стратегічні, операційні та фінансові, а також кількісну оцінку їх впливу на результати діяльності підприємства. Запропоновано формалізовані методи розрахунку індивідуальних і агрегованих ризикових показників на основі інтегрованих даних з цифрових систем моніторингу. Визначено підхід до формування системи управлінських звітів, які відображають ризикові метрики, зокрема KPI ресурсної інтенсивності, фінансових втрат, відходів і ризикових індексів потоків. Визначено, що впровадження такої системи дає змогу створити інтегровану базу для стратегічного управління екологічними ризиками, оцінювати їхній вплив на підприємство, а також формувати резерви на покриття можливих втрат. Обґрунтовано необхідність побудови інформаційно-аналітичної архітектури на основі сучасних технологій оброблення даних, що забезпечує формування risk-метрик у реальному часі та підвищує точність управлінських рішень.
Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено теоретико-методологічні засади стратегічного обліку шляхом інтеграції ризик-орієнтованої моделі управління екологічними ризиками. Запропоновано формалізований підхід до розрахунку агрегованого екологічного ризику підприємства та систему показників KPI для моніторингу ризиків у реальному часі.
Практична значущість результатів дослідження. Розроблена методика може бути використана підприємствами для побудови системи стратегічного обліку, що забезпечує цифровізацію управління екологічними ризиками, підвищення ефективності використання ресурсів, формування ESG-звітності та відповідність вимогам Європейського зеленого курсу.
Ключові слова: стратегічний облік, управлінський облік, екологічні ризики, циркулярна економіка, ESG, цифровий моніторинг, ризик-орієнтована система.
Semaniuk V.Z., Shpak V.B. MANAGEMENT OF ENVIRONMENTAL RISKS IN THE ACCOUNTING SYSTEM OF ENTERPRISES IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT AND THE CIRCULAR ECONOMY
Purpose. The aim of the article is to substantiate the theoretical foundations and develop practical approaches to integrating environmental risk management into the strategic accounting system of enterprises in the context of sustainable development and the circular economy.of theoretical foundations and the development of practical approaches to integrating environmental risk management into the strategic accounting system of enterprises in the context of sustainable development and the circular economy.
Methodology of research. The research applies a systematic approach for the comprehensive consideration of management accounting as an integrated system for environmental risk management. Methods of comparative analysis and synthesis were applied to generalize the theoretical foundations of sustainable development, the circular economy, and existing accounting models (EMA, circular accounting). For the quantitative assessment of environmental risks, an algorithm for their identification, classification, and calculation of risk indices is proposed based on risk-oriented accounting and integrated digital data. The method of economic and mathematical modeling was utilized to formalize the calculation of individual and aggregated risk indicators.
Findings. The article develops a risk-oriented model of environmental risk accounting that involves identifying the sources of environmental threats, classifying them into strategic, operational, and financial categories, and quantitatively assessing their impact on enterprise performance. Formalized methods for calculating individual and aggregated risk indicators based on integrated data from digital monitoring systems (ERP, IoT, LCA) are proposed. A framework for management reporting that reflects risk metrics, including KPIs of resource intensity, financial losses, waste, and risk flow indices, has been established. It is determined that the implementation of such a system enables the creation of an integrated base for strategic environmental risk management, assessment of their impact on the enterprise, and the formation of reserves to cover potential losses. The need to build an information and analytical architecture based on modern data processing technologies (ETL, Data Lake, OLAP) is substantiated, ensuring real-time formation of risk metrics and improving the accuracy of management decisions.
Originality. The theoretical and methodological foundations of strategic accounting have been improved through the integration of a risk-oriented model of environmental risk management. A formalized approach to calculating the aggregated environmental risk of an enterprise and a system of KPI indicators for real-time risk monitoring are proposed.
Practical value. The developed methodology can be used by enterprises to build a strategic accounting system that ensures the digitalization of environmental risk management, improves resource efficiency, enables ESG reporting, and ensures compliance with the requirements of the European Green Deal.
Key words: strategic accounting, management accounting, environmental risks, circular economy, ESG, digital monitoring, risk-oriented system