INNOVATIVE ECONOMY (E-Journal)
Not a member yet
783 research outputs found
Sort by
ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА В ГАЛУЗІ АКВАКУЛЬТУРИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
Get PDFПрисяжнюк Н.М., Горчанок А.В., Губанова Н.Л., Яковишин Я.В. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА В ГАЛУЗІ АКВАКУЛЬТУРИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
Мета. Обґрунтування теоретичних засад та узагальнення міжнародного досвіду застосування фінансових інструментів підтримки підприємництва в аквакультурі, а також розробка практичних рекомендацій щодо адаптації цих механізмів до українських реалій з урахуванням сучасних соціально-економічних викликів та потреб післявоєнного відновлення аграрного сектору.
Методика дослідження. У статті застосовано комплекс методів дослідження, що забезпечив всебічний аналіз фінансових інструментів підтримки аквакультури. Використано метод системного підходу для розкриття взаємозв’язку між державною політикою, міжнародними програмами та підприємницькими ініціативами. Порівняльний аналіз дозволив дослідити відмінності у фінансуванні аквапідприємництва Україною та провідними країнами світу. На основі статистичного методу було проаналізовано обсяги фінансової підтримки та її ефективність у динаміці. Також застосовано метод узагальнення, що дало змогу сформувати практичні рекомендації для удосконалення української системи підтримки аквакультури.
Результати дослідження. Обґрунтовано, що міжнародний досвід переконливо свідчить про визначальну роль державної фінансової підтримки у формуванні конкурентоспроможної моделі аквакультури. Доведено, що застосування інструментів прямого фінансування, кредитування та грантових програм забезпечує мультиплікативний ефект, активізуючи приплив приватних інвестицій у сектор. У країнах ЄС, Канаді та Азії аквакультура трансформувалася у стратегічну галузь економіки саме завдяки системній державній участі та цільовим фінансовим механізмам. Водночас в Україні фінансові інструменти підтримки залишаються недостатньо розвиненими й потребують інституційного вдосконалення, а також адаптації та імплементації міжнародних практик. Встановлено, що посилення ефективності фінансових механізмів підтримки є ключовою передумовою активізації підприємницького потенціалу аквакультури.
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше узагальнено та впорядковано механізми державної й міжнародної підтримки розвитку аквапідприємництва (бюджетні субсидії, кредитні інструменти, грантові програми, страхування ризиків) з позиції їх впливу на підвищення інвестиційної привабливості галузі. Виявлено особливості функціонування фінансових інструментів в Україні й обґрунтовано, що їх подальше удосконалення потребує імплементації найефективніших міжнародних підходів. Розроблено концептуальні засади синергійного поєднання державної підтримки та приватного капіталу як ключового чинника довгострокового та стійкого розвитку підприємництва в секторі аквакультури.
Практична значущість результатів дослідження. Практичне застосування механізмів державної підтримки дасть змогу створити ефективну систему фінансової підтримки аквакультури, орієнтовану на довгострокове інвестиційне зростання та стійкість галузі. Запровадження спеціалізованих кредитних програм для рибництва забезпечить доступність позикового капіталу для малих і середніх виробників, а формування національного фонду розвитку аквакультури дозволить акумулювати цільові ресурси для модернізації виробничої бази. Впровадження системи аквастрахування сприятиме мінімізації екологічних та ринкових ризиків та підвищенню інвестиційної надійності сектору. Стимулювання кооперативних і кластерних моделей сприятиме підвищенню ефективності, зниженню транзакційних витрат і розширенню можливостей збуту. Інтеграція аквакультури у глобальні програми зеленого фінансування відкриває можливості залучення ESG-інвестицій та емісії «зелених» облігацій, що дозволить диверсифікувати джерела фінансових надходжень та сформувати стійку фінансову основу розвитку аквапідприємництва.
Ключові слова: аквакультура, фінансові інструменти, підприємництво, державна підтримка, інвестиції, міжнародний досвід, продовольча безпека, кредитування, грантові програми.
Prysiazhniuk N.M., Horchanok A.V., Hubanova N.L., Yakovyshyn Ya.V. FINANCIAL INSTRUMENTS FOR SUPPORTING ENTREPRENEURSHIP IN THE AQUACULTURE SECTOR: INTERNATIONAL EXPERIENCE AND UKRAINIAN REALITIES
Purpose. The aim of the article is to substantiate the theoretical foundations and generalize international experience in the application of financial instruments to support entrepreneurship in aquaculture, as well as to develop practical recommendations for adapting these mechanisms to Ukrainian realities, taking into account modern social and economic challenges and the needs of the post-war restoration of the agricultural sector.
Methodology of research. A set of research methods that provide a comprehensive analysis of financial instruments for supporting aquaculture is used in the article. The method of a systems approach is used to reveal the relationship between state policy, international programs and entrepreneurial initiatives. Comparative analysis allowed us to explore the differences in financing aqua-entrepreneurship between Ukraine and leading countries of the world. Based on the statistical method, the volume of financial support and its effectiveness in dynamics are analysed. The generalization method is also applied, which made it possible to formulate practical recommendations for improving the Ukrainian aquaculture support system.
Findings. The results of the study showed that international experience confirms the key role of state financial support in the development of competitive aquaculture. It was found that direct financing, lending and grant programs create a multiplier effect, stimulating the attraction of private investment. In the EU, Canada and Asia, aquaculture has been transformed into a strategic sector of the economy due to active state participation. At the same time, in Ukraine financial instruments remain limited and require institutional improvement and integration of international practices. Thus, it was established that increasing the effectiveness of financial support mechanisms is a key prerequisite for activating the entrepreneurial potential of aquaculture.
Originality. For the first time, the mechanisms of state and international support for the development of aqua-entrepreneurship (budget subsidies, credit instruments, grant programs, risk insurance) were generalized and organized from the standpoint of their impact on increasing the investment attractiveness of the industry. The peculiarities of the functioning of financial instruments in Ukraine were identified and it was substantiated that their further improvement requires the implementation of the most effective international approaches. The conceptual principles of a synergistic combination of state support and private capital as a key factor in the long-term and sustainable development of entrepreneurship in the aquaculture sector were developed.
Practical value. The practical application of state support mechanisms will allow creating an effective system of financial support for aquaculture, focused on long-term investment growth and sustainability of the industry. The introduction of specialized credit programs for fish farming will ensure the availability of loan capital for small and medium-sized producers, and the formation of a national aquaculture development fund will allow accumulating targeted resources for the modernization of the production base. The introduction of an aqua insurance system will help minimize environmental and market risks and increase the investment reliability of the sector. Stimulating cooperative and cluster models will help increase efficiency, reduce transaction costs, and expand sales opportunities. The integration of aquaculture into global green financing programs opens up opportunities for attracting ESG investments and issuing “green” bonds, which will allow diversifying sources of financial revenues and forming a sustainable financial basis for the development of aqua entrepreneurship.
Key words: aquaculture, financial instruments, entrepreneurship, state support, investments, international experience, food security, lending, grant programs
ІНСТРУМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
Get PDFІващук І.О., Іващук О.В., Нагірна Н.І. ІНСТРУМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИМета. Дослідження ролі інструментів економічної дипломатії у забезпеченні продовольчої безпеки, виявлення ефективних заходів, які сприяють стабільності продовольчих систем та їх реформуванню в контексті глобальних викликів.Методика дослідження. Для досягнення мети дослідження було використано комплекс наукових методів, зокрема: абстрактно-логічний метод застосовано для формулювання узагальнень і висновків, що базуються на результатах аналізу взаємозв’язку між економічною дипломатією та продовольчою безпекою; методи аналізу та синтезу використано для обґрунтування теоретичних підходів до економічної дипломатії, обґрунтування впливу її інструментів на продовольчу безпеку; порівняльного аналізу – для дослідження досвіду провідних країн світу щодо використання інструментів економічної дипломатії з метою розвитку продовольчих систем та забезпечення захисту сільськогосподарських виробників; емпіричний аналіз – для оцінювання політики протекціонізму та застосування країнами обмежувальних заходів у міжнародній торгівлі, вплив інструментів економічної дипломатії України на її зовнішню торгівлю та продовольчу безпеку у світі; інституційного аналізу – для виявлення ролі інституцій (в тому числі й фондів) у вирішенні продовольчих питань; метод візуального аналізу використано для унаочнення результатів дослідження через графіки, діаграми та таблиці.Результати дослідження. Обґрунтовано багатоаспектність проблеми продовольчої безпеки. Проаналізовано напрямки її дослідження в науковій сфері. Підтверджено, що дослідження продовольчої безпеки через призму економічної дипломатії не є частими у вітчизняній науковій літературі. Проте на практиці країни використовують механізми двостороннього та багатостороннього співробітництва для вирішення проблем продовольчої безпеки. Обґрунтовано, що на продовольчу безпеку значний вплив мають зміни геополітичного та геоекономічного порядку, криза довіри до міжнародних організацій, зміна клімату та екологічна політика. Визначено основні інструменти економічної дипломатії, за допомогою яких вона впливає на продовольчу безпеку. Охарактеризовано ландшафт економічної дипломатії через втручання країн у міжнародну торгівлю, що мають протекціоністський характер. Визначено роль агарного протекціонізму для продовольчої безпеки. Проаналізовано стан захисту сільськогосподарських виробників у 2023 р. в окремих країнах світу. Розкрито проблему регулювання зовнішньої торгівлі для України та основні бар’єри, в тому числі й в сільськогосподарському секторі. Розкрито роль багатосторонньої дипломатії в забезпеченні продовольчої безпеки. Проаналізовано програми окремих країн та фондів, спрямовані на подолання продовольчої кризи та підтримання продовольчої безпеки. Аргументовано роль України у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки та основні виклики, які вона відчуває у зв’язку з війною. Підтверджено роль регіональної інтеграції у продовольчій безпеці. Запропоновано заходи для ефективного використання інструментів економічної дипломатії для забезпечення продовольчої безпеки.Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна даного дослідження полягає у комплексному аналізі інструментів економічної дипломатії, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки в умовах сучасних глобальних викликів; обґрунтуванні їх ролі у стабілізації продовольчих систем у контексті кліматичних змін, геополітичної нестабільності та соціально-економічної нерівності.Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність дослідження полягає в тому, що розроблені в ній підходи до використання інструментів економічної дипломатії для забезпечення продовольчої безпеки та зроблені висновки можуть бути використані суб’єктами продовольчої безпеки на усіх рівнях її функціонування, в тому числі, у процесі удосконалення державної політики у сфері продовольчої безпеки, інтеграції в освітні програми підготовки фахівців з міжнародних відносин та міжнародних економічних відносин.Ключові слова: геополітична невизначеність, продовольча безпека, сільське господарство, економічна дипломатія, інструменти економічної дипломатії, двостороннє та багатостороннє співробітництво, протекціоністська політика, аграрний протекціонізм, міжнародна торгівля, зовнішня торгівля України, СОТ, фінансування програм продовольчої безпеки. Ivashchuk I.O., Ivashchuk O.V., Nahirna N.I. TOOLS OF ECONOMIC DIPLOMACY IN ENSURING FOOD SECURITYPurpose. The aim of the article is to study the role of tools of economic diplomacy in ensuring food security, identification of effective measures that contribute to the stability of food systems and their reform in the context of global challenges.Methodology of research. A set of scientific methods was used to achieve the goal of the study, in particular: the abstract and logical method was used to formulate generalizations and conclusions based on the results of the analysis of the relationship between economic diplomacy and food security; methods of analysis and synthesis were used to substantiate theoretical approaches to economic diplomacy, to substantiate the impact of its tools on food security; comparative analysis – to study the experience of leading countries in the world in using tools of economic diplomacy to develop food systems and ensure the protection of agricultural producers; empirical analysis – to assess the policy of protectionism and the use of restrictive measures by countries in international trade, the impact of Ukraine\u27s economic diplomacy tools on its foreign trade and food security in the world; institutional analysis – to identify the role of institutions (including funds) in solving food issues; the method of visual analysis was used to visualize the results of the study through graphs, charts and tables.Findings. The multifaceted nature of the problem of food security is substantiated. The directions of its research in the scientific field are analysed. It is confirmed that research on food security through the prism of economic diplomacy is not frequent in the domestic scientific literature. However, in practice, countries use mechanisms of bilateral and multilateral cooperation to solve food security problems. It is substantiated that food security is significantly affected by changes in the geopolitical and geo-economics order, a crisis of confidence in international organizations, climate change and environmental policy. The main tools of economic diplomacy, with which it affects food security, are identified. The landscape of economic diplomacy is characterized by the intervention of countries in international trade that are protectionist in nature. The role of agrarian protectionism for food security is determined. The state of protection of agricultural producers in 2023 in individual countries of the world is analysed. The problem of foreign trade regulation for Ukraine and the main barriers, including in the agricultural sector, are revealed. The role of multilateral diplomacy in ensuring food security is revealed. The programs of individual countries and funds aimed at overcoming the food crisis and maintaining food security are analysed. The role of Ukraine in ensuring global food security and the main challenges it experiences in connection with the war are argued. The role of regional integration in food security is confirmed. Measures are proposed for the effective use of economic diplomacy tools to ensure food security.Originality. The scientific novelty of this study lies in the comprehensive analysis of economic diplomacy tools aimed at ensuring food security in the face of modern global challenges; substantiation of their role in stabilizing food systems in the context of climate change, geopolitical instability, social and economic inequality.Practical value. The practical value of the study lies in the fact that the approaches developed in it to the use of economic diplomacy tools to ensure food security and the conclusions drawn can be used by food security actors at all levels of its functioning, including in the process of improving state policy in the field of food security, integration into educational programs for training specialists in international relations and international economic relations.Key words: geopolitical uncertainty, food security, agriculture, economic diplomacy, tools of economic diplomacy, bilateral and multilateral cooperation, protectionist policy, agrarian protectionism, international trade, foreign trade of Ukraine, WTO, financing of food security programs.
СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНТЕХ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОГО БІЗНЕС-ЛАНДШАФТУ
Get PDFЛуцишин О.О., Кравчук Н.Я. СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНТЕХ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОГО БІЗНЕС-ЛАНДШАФТУМета. Дослідити сучасні тенденції розвитку фінтех-індустрії в умовах трансформації глобального бізнес-ландшафту та визначити ключові виклики й можливості для подальшого розвитку фінансових технологій.Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи: системний підхід ‒ для аналізу взаємозв’язків між фінансовими технологіями та трансформацією глобального бізнес-ландшафту; методи порівняльного аналізу ‒ для оцінювання тенденцій розвитку фінтеху в різних країнах; економіко-статистичні методи ‒ для дослідження динаміки ринку фінансових технологій; а також методи прогнозування ‒ для визначення перспектив розвитку фінансового сектору в умовах цифровізації та глобалізації.Результати дослідження. Розглянуто теоретичні засади та систематизовано ключові тренди розвитку фінансових технологій в умовах трансформації глобального бізнес-ландшафту. Проаналізовано вплив цифрових валют центральних банків (CBDC), децентралізованих фінансів (DeFi), SuperApps та моделі «Купи зараз – плати пізніше» (BNPL) на структуру фінансового ринку. З’ясовано основні регуляторні виклики, загрози кібербезпеці та особливості адаптації бізнес-моделей фінансових установ до швидких технологічних змін.Наукова новизна результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку обґрунтування взаємозв’язку між глобалізацією, цифровізацією фінансового сектору та еволюцією фінансових технологій, враховуючи виклики кібербезпеки, регуляторної відповідності та адаптації бізнес-моделей. Особливу увагу приділено інтеграції фінтех-рішень у міжнародну економічну систему та їхньому потенційному впливу на традиційні банківські установи.Практична значущість результатів дослідження. Обґрунтовані за результатами дослідження висновки і пропозиції можуть бути використані фінансовими установами, фінтех-компаніями та регуляторними органами для розробки стратегій адаптації до новітніх технологічних змін, удосконалення регуляторної політики та підвищення стійкості фінансової системи в умовах глобальної цифрової трансформації.Ключові слова: фінансові технології, фінтех-індустрія, глобальний бізнес-ландшафт, світові тренди розвитку, CBDC, DeFi, BNPL, SuperApps, глобалізація, цифровізація фінансового сектору, регуляторні виклики, кібербезпека. Lutsyshyn O.O., Kravchuk N.Ya. CURRENT TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF THE FINTECH MARKET IN THE CONTEXT OF THE TRANSFORMATION OF THE GLOBAL BUSINESS LANDSCAPEPurpose. The aim of the article is to explore modern trends in the development of the fintech industry in the context of the transformation of the global business landscape and to identify key challenges and opportunities for the further advancement of financial technologies.Methodology of research. General scientific and specialized methods were used in the process of the study, namely: a systematic approach to analyse the interconnections between financial technologies and the transformation of the global business landscape; comparative analysis methods to assess fintech development trends in different countries; economic and statistical methods to study the dynamics of the financial technology market; and forecasting methods to determine the prospects for the development of the financial sector in the era of digitalization and globalization.Findings. Theoretical foundations have been examined, and key trends in the development of financial technologies in the context of the transformation of the global business landscape have been systematized. The impact of central bank digital currencies (CBDC), decentralized finance (DeFi), SuperApps, and the "Buy Now, Pay Later" (BNPL) model on the structure of the financial market has been analysed. The main regulatory challenges, cybersecurity threats and the specifics of adapting financial institutions\u27 business models to rapid technological changes have been identified.Originality. The substantiation of the interrelationship between globalization, the digitalization of the financial sector, and the evolution of financial technologies has been further developed, taking into account the challenges of cybersecurity, regulatory compliance, and business model adaptation. Particular attention has been paid to the integration of fintech solutions into the international economic system and their potential impact on traditional banking institutions.Practical value. The conclusions and recommendations derived from the study can be used by financial institutions, fintech companies, and regulatory bodies to develop strategies for adapting to emerging technological changes, improving regulatory policies, and enhancing the resilience of the financial system in the context of global digital transformation.Key words: financial technologies, fintech industry, global business landscape, global development trends, FinTech, CBDC, DeFi, BNPL, SuperApps, globalization, digitalization of the financial sector, regulatory challenges, cybersecurity
МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЄКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Get PDFВербіцька І.І., Бучинська Т.В. МЕНЕДЖМЕНТ ПРОЄКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИМета. Мета статті полягає у визначенні ролі управління проєктним фінансуванням в умовах глобалізації міжнародної економіки та аналізі основних підходів. У статті розглядаються ключові аспекти впливу глобалізаційних процесів на механізми фінансування проєктів, визначаються основні виклики та перспективи розвитку.Методика дослідження. У роботі застосовано наступні методи: абстрактно-логічний – для формулювання теоретичних висновків щодо концепції проєктного фінансування; теоретичного аналізу та синтезу – для дослідження впливу глобалізації міжнародної економіки на проєктне фінансування; системного підходу – для визначення взаємозв’язків між менеджментом, проєктним фінансуванням та тенденціями глобалізації міжнародної економіки.Результати дослідження. Встановлено, що проєктне фінансування відіграє системну і багатогранну роль, забезпечуючи позитивний вплив на ключові компоненти міжнародної економіки, зокрема на інфраструктурний розвиток, енергетичну безпеку, інноваційну активність і соціально-економічну стійкість; сприяє створенню нових робочих місць, підвищенню конкурентоспроможності регіонів і країн, а також підтримці глобальних цілей сталого розвитку. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до проєктного фінансування, зокрема як саме глобалізація сприяє інтеграції фінансових ринків, розширенню доступу до капіталу та адаптації до змінних економічних і геополітичних умов. Доведено, що проєктне фінансування значною мірою сприяє підвищенню ефективності бізнесу шляхом оптимізації ресурсів, скорочення витрат і прискорення реалізації проєктів через інноваційні управлінські та фінансові інструменти. Наголошено, що проєктне фінансування є потужним драйвером економічного прогресу, що поєднує економічні, соціальні та екологічні вигоди в умовах міжнародної інтеграції.Наукова новизна результатів дослідження. Набула подальшого розвитку систематизація впливу проєктного фінансування в умовах глобалізації міжнародної економіки та обґрунтовано її роль як синергійного системного елемента управління, що забезпечує досягнення стратегічних цілей, залучення різноманітних джерел фінансування і вирішення соціальних проблем.Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для розробки управління фінансування проєктів міжнародними організаціями в Україні, спрямованих на відновлення інфраструктурних та енергетичних об’єктів.Ключові слова: проєктного фінансування, глобалізація, міжнародна економіка, управління, проєкт. Verbitska I.I., Buchynska T.V. PROJECT FINANCE MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF THE GLOBALIZATION OF THE INTERNATIONAL ECONOMYPurpose. The aim of the article is to define the role of project finance management in the conditions of the globalization of the international economy and analyse the main approaches to its implementation.Methodology of research. The following methods were used in the study: abstract and logical – to formulate theoretical conclusions about the concept of project finance; theoretical analysis and synthesis – to study the impact of the globalization of the international economy on project finance; systematic approach – to determine the relationship between management, project finance, and trends in the globalization of the international economy.Findings. It has been established that project finance plays a systemic and multifaceted role, providing a positive impact on key components of the international economy, in particular on infrastructure development, energy security, innovation, social and economic sustainability; contributes to the creation of new jobs, increasing the competitiveness of regions and countries, and supporting global sustainable development goals. Modern theoretical approaches to project finance are analysed, in particular, how globalization contributes to the integration of financial markets, expanding access to capital, and adaptation to changing economic and geopolitical conditions. It is proved that project finance significantly contributes to improving business efficiency by optimizing resources, reducing costs, and accelerating project implementation through innovative management and financial instruments. It is emphasized that project finance is a powerful driver of economic progress that combines economic, social and environmental benefits in the context of international integration.Originality. The systematization of the impact of project financing in the context of the globalization of the international economy has been further developed and its role as a synergistic systemic element of management that ensures the achievement of strategic goals, attracting various sources of funding and solving social problems has been substantiated.Practical value. The results of the study can be used to develop project financing management by international organizations in Ukraine aimed at restoring infrastructure and energy facilities.Key words: project financing, globalization, international economy, management, project
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ДОБРОБУТУ РОДИН ЯК ФАКТОР СПРИЯННЯ ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Get PDFЗаюков І.В., Ніколіна І.І. ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ДОБРОБУТУ РОДИН ЯК ФАКТОР СПРИЯННЯ ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИМета. Узагальнення результатів соціологічних досліджень щодо рівня добробуту українських родин та оцінювання взаємозв’язку між самооцінкою рівня добробуту родин та самооцінкою економічного становища України.Методика дослідження. У процесі дослідження рівня добробуту був використаний метод аналізу та синтезу; для вивчення взаємозв’язку між самооцінкою рівня добробуту родин та економічним становищем в країні ‒ кореляційно-регресійний аналіз; задля візуалізації результатів дослідження ‒ графічний метод.Результати дослідження. Проведено аналіз рівня середньої заробітної плати в Україні за період 1996‒2024 років як важливого джерела формування доходів родин. Узагальнено основні результати соціологічних досліджень щодо матеріального забезпечення родин України в сучасних військових умовах розвитку економіки України. Визначено структуру доходів родин в Україні в сучасних військових умовах. Проведено кореляційно-регресійний аналіз щодо виявлення взаємозв’язку між самооцінкою рівня добробуту родин та економічним становищем в країні. Розроблено рекомендації щодо покращення рівня добробуту громадян України.Наукова новизна результатів дослідження. На основі застосування математичного моделювання з використанням кореляційно-регресійного аналізу виявлено, що респонденти більш оптимістичніше оцінюють рівень добробуту родини, ніж рівень розвитку економіки, що спонукає родини в сучасних військових умовах більше сподіватися на власні сили, ніж на перспективи розвитку вітчизняної економіки як потенційного фактору зростання їх доходів.Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати потенційно обґрунтовують тезу, що рівень добробуту родин в Україні залежить не від економічного розвитку країни, а від їхньої здатності оптимізувати власні доходи, зокрема за рахунок переходу в тіньовий сектор економіки, що може стати підґрунтям прийняття державних управлінських рішень в системі ефективного управління доходами громадян.Ключові слова: дохід, заробітна плата, матеріальне становище, економічний розвиток, аналіз, регресія. Zayukov I.V., Nikolina I.I. INCREASING THE LEVEL OF WELFARE OF FAMILIES AS A FACTOR CONTRIBUTING TO THE ECONOMIC DEVELOPMENT OF UKRAINEPurpose. The aim of the article is to generalize the results of sociological research on the level of well-being of Ukrainian families and to assess the relationship between self-assessment of the level of well-being of families and self-assessment of the economic situation of Ukraine.Methodology of research. In the process of studying the level of well-being, the method of analysis and synthesis was used; to study the relationship between the self-assessment of the level of well-being of families and the economic situation in the country, correlation-regression analysis was used; to visualize the results of the study, a graphical method was used.Findings. An analysis of the level of average wages in Ukraine for the period 1996−2024 as an important source of family income formation is conducted. The main results of sociological research on the material security of Ukrainian families in modern military conditions of the development of the Ukrainian economy are summarized. The structure of family incomes in Ukraine in modern military conditions is determined. A correlation and regression analysis is conducted to identify the relationship between the self-assessment of the level of family well-being and the economic situation in the country. Recommendations are developed to improve the level of well-being of Ukrainian citizens.Originality. Based on the application of mathematical modeling using correlation-regression analysis, it was found that respondents are more optimistic about the level of family well-being than the level of economic development, which encourages families in modern military conditions to rely more on their own strengths than on the prospects for the development of the domestic economy as a potential factor for increasing their incomes.Practical value. The results obtained potentially substantiate the thesis that the level of well-being of families in Ukraine depends not on the country’s economic development, but on their ability to optimize their own income, in particular by transitioning to the shadow economy, which can become the basis for making state management decisions in the system of effective management of citizens\u27 incomes.Key words: income, salary, financial situation, economic development, analysis, regression
МОДЕРНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО СЕКТОРУ КУРОРТІВ УКРАЇНИ
Get PDFКамінський Б.А. МОДЕРНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО СЕКТОРУ КУРОРТІВ УКРАЇНИМета. Виокремлення основних напрямів, бар’єрів та можливостей модернізації готельно-ресторанного сектору українських курортів в умовах війни та трансформацій, з урахуванням взаємодії локальних ініціатив, державної політики, міжнародної допомоги й структурного зрушення ринку внутрішнього туризму.Методика дослідження. Використано методи порівняльного просторового аналізу, нормативно-правової експертизи, контент-аналізу даних ДАРТ та профільних медіа за 2023–2024 роки. У роботі також застосовано аналітичне групування типів курортів (морські, гірські, бальнеологічні), що дало змогу зіставити вплив війни, внутрішньої мобільності населення та відкладеного попиту на їх трансформацію. Особливу увагу приділено виявленню нових гібридних функцій готельно-ресторанних об’єктів та динаміці адаптаційних моделей у секторальному розрізі.Результати дослідження. Встановлено, що готельно-ресторанний сектор України під час війни зазнав не тільки консервації, але й рекомпозиції: у безпечніших регіонах заклади змінили функціонал, поєднуючи послуги розміщення, реабілітації, евакуаційної логістики та внутрішнього туризму. В результаті просторове ядро туристичної активності перемістилося із традиційних морських курортів до гірських і бальнеологічних локацій. Визначено основні тренди модернізації: зростання інвестицій у малі об’єкти типу ФОП, посилення цифровізації сервісів, поява публічно-приватних моделей підтримки бізнесу в громадах. Проаналізовано основні бар’єри розвитку, зокрема кадрову кризу, дефіцит інституційної спроможності, конкуренцію з боку закордонних напрямків і ризики недофінансування відбудови. Зіставлено поточні зміни з потенціалом післявоєнного зростання та виявлено залежність майбутньої ефективності модернізації від горизонтальної взаємодії громад, бізнесу та донорських структур.Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано просторово-інституційний підхід до аналізу модернізації готельно-ресторанної інфраструктури, що враховує багаторівневу конфігурацію рішень у перехідний період. Вперше систематизовано сценарії функціонування курортної інфраструктури у воєнних умовах як об’єктів змішаного призначення. Обґрунтовано зв’язок між гібридизацією функцій готелів, еволюцією попиту та зрушеннями у політиці розвитку туризму на рівні територіальних громад.Практична значущість результатів дослідження. Результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування при розробці стратегій туристичної політики, операторами курортного бізнесу при плануванні інвестиційних програм, а також донорами, що підтримують повоєнну відбудову інфраструктури.Ключові слова: внутрішній туризм, іноземні туристи, війна, відкладений попит, морські курорти, оздоровчі курорти, цифровізація. Kaminskyi B.A. MODERNIZATION OF THE HOTEL AND RESTAURANT SECTOR OF UKRAINIAN RESORTSPurpose. The aim of the article is to identify the main directions, barriers and opportunities for modernization of the hotel and restaurant sector of Ukrainian resorts in conditions of war and transformations, taking into account the interaction of local initiatives, state policy, international assistance and structural shifts in the domestic tourism market.Methodology of research. The methods of comparative spatial analysis, regulatory and legal expertise, and content analysis of State Agency for Tourism Development (SATD) data and specialized media for 2023–2024 were used. The work also applied analytical grouping of resort types (sea, mountain, balneological), which made it possible to compare the impact of war, internal population mobility and deferred demand on their transformation. Particular attention is paid to identifying new hybrid functions of hotel and restaurant facilities and the dynamics of adaptation models in a sectoral context.Findings. It was found that the hotel and restaurant sector of Ukraine during the war underwent not only conservation, but also recomposition: in safer regions, establishments changed their functionality, combining accommodation, rehabilitation, evacuation logistics and domestic tourism services. As a result, the spatial core of tourist activity moved from traditional sea resorts to mountain and balneological locations.The main trends of modernization were identified: increased investment in small facilities such as individual entrepreneurs, increased digitalization of services, and the emergence of public and private models of business support in communities. The main barriers to development were analysed, in particular, the personnel crisis, and the lack of institutional capacity, competition from foreign destinations and the risks of underfinancing reconstruction. Current changes were compared with the potential for post-war growth and the dependence of future modernization effectiveness on horizontal interaction between communities, business and donor structures was revealed.Originality. A spatial-institutional approach to the analysis of the modernization of hotel and restaurant infrastructure is proposed, which takes into account the multi-level configuration of decisions in the transition period. For the first time, scenarios of the functioning of resort infrastructure in wartime conditions as mixed-use facilities are systematized. The connection between the hybridization of hotel functions, the evolution of demand and shifts in tourism development policy at the level of territorial communities is substantiated.Practical value. The results can be used by local governments when developing tourism policy strategies, resort business operators when planning investment programs, as well as donors supporting post-war infrastructure reconstruction.Key words: domestic tourism, foreign tourists, war, pent-up demand, sea resorts, health resorts, digitalization
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗИ ТА ВІЙНИ
Get PDFШадюк К.М. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗИ ТА ВІЙНИМета. Діагностика сучасного стану підприємств туристичної галузі в умовах кризи та війни.Методика дослідження. Дослідження проводилося з використанням методів наукового пізнання, а саме: метод структурно-логічного аналізу – при формуванні структури та логіки статті; індукція та дедукція – на етапі збору первинних даних та їх аналізу; монографічний – при вивченні наукового досвіду розвитку підприємств туристичної галузі України; абстрактно-логічний – при формуванні теоретичних висновків та пропозицій по темі дослідження; табличний та графічний методи дозволили наочно відобразити поточний стан результатів дослідження.Результати дослідження. Визначено частку туристичної галузі в економіці України, що дало змогу встановити її важливість для національної економіки країни. З’ясовано, що протягом 2019‒2021 рр. внесок туризму у ВВП країни складав на рівні 3 %. Попри певне відновлення в 2021 році, зменшилася частка туристичних послуг у ВВП до 2,1 % у 2022 році і 2,0 % у 2023 році. Доведено, що це результати суттєвого впливу війни і кризи. Також проаналізовано рівень туристичної активності підприємств галузі через призму сплачених податків, що дало змогу виявити зростаючу активність у доходах туристичних підприємств від різних видів туристичної діяльності. Наголошено на основних тенденціях розвитку туризму в Україні (розробка нових маршрутів і локацій, активізація гастрономічного туризму, активне використання цифрових технологій в діяльності туристичних підприємств), виокремлено перспективні напрямки, які можуть сприяти подальшому зростанню цього сектора в умовах сучасних викликів.Наукова новизна результатів дослідження. Набув подальшого розвитку комплексний аналіз туристичної активності підприємств через призму сплачених податків, що дало змогу оцінити реальний внесок цієї галузі в економіку країни, зокрема в умовах кризових ситуацій.Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути корисними для керівників туристичних підприємств, оскільки вони можуть допомогти їм розробляти стратегії адаптації до кризових умов, забезпечуючи стійкість їхнього бізнесу в довгостроковій перспективі.Ключові слова: внесок туризму у ВВП, туристи, податки, дохід, активність туристичних підприємств, цифрові технології. Shadiuk K.M. FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN TOURISM INDUSTRY ENTERPRISES IN THE CONDITIONS OF CRISIS AND WARPurpose. The aim of the article is to diagnose the current state of enterprises in the tourism industry in the conditions of crisis and war.Methodology of research. The research was conducted using methods of scientific knowledge, namely: method of structural and logical analysis – when forming the structure and logic of the article; induction and deduction – at the stage of collecting primary data and analyses; monographic – when studying the scientific experience of the development of enterprises in the tourism industry of Ukraine; abstract and logical – when forming theoretical conclusions and proposals on the topic of research; tabular and graphic methods allowed to visually display the current state of the research results.Findings. The results of the study determined the share of the tourism industry in the economy of Ukraine, which made it possible to determine its importance for the national economy of the country. It was found that during 2019-2021. the contribution of tourism to the country\u27s GDP was 3 %. Despite some recovery in 2021, the share of tourism services in GDP decreased to 2.1 % in 2022 and 2.0% in 2023. It is proven that these are the results of the significant impact of war and crisis. The level of tourism activity of the industry enterprises was also analysed through the prism of taxes paid, which made it possible to identify growing activity in the income of tourism enterprises from various types of tourism activities. The main trends in the development of tourism in Ukraine were emphasized (development of new routes and locations, activation of gastronomic tourism, active use of digital technologies in the activities of tourism enterprises), promising areas were identified that can contribute to the further growth of this sector in the face of modern challenges.Originality. The comprehensive analysis of the tourism activity of enterprises through the prism of paid taxes has gained further development, which made it possible to assess the real contribution of this industry to the country\u27s economy, in particular, in crisis situations.Practical value. The results of the study can be useful for managers of tourism enterprises, as they can help them develop strategies for adapting to crisis conditions, ensuring the sustainability of their business in the long term.Key words: tourism contribution to GDP, tourists, taxes, income, activity of tourism enterprises, digital technologies.
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Get PDFВавринець В.Я. ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Мета. Аналіз теоретичних засад та практичних аспектів інноваційного розвитку підприємства в умовах сучасних викликів, з акцентом на інтеграцію цифровізації та застосування штучного інтелекту як ключових драйверів підвищення конкурентоспроможності та сталого розвитку.
Методика дослідження. У статті застосовано системний підхід, загальні та спеціальні методи дослідження, зокрема: методи порівняльного аналізу, контент-аналізу останніх публікацій і досліджень у сфері інноваційного розвитку підприємства, зокрема застосування штучного інтелекту; дедукції та індукції – для формулювання наукової гіпотези роботи, законів та принципів; формально-логічний – для здійснення теоретичних узагальнень, обґрунтування методики дослідження, формулювання висновків; монографічний – для дослідження змісту інноваційного розвитку підприємства; метод аналізу та синтезу, що дозволило здійснити систематизацію наукових підходів щодо інноваційного розвитку підприємств.
Результати дослідження. Обґрунтовано необхідність активізації інноваційної активності підприємств як єдиного ефективного шляху розвитку економіки в сучасних умовах. Встановлено, що інновації виступають ключовим рушієм розвитку сучасних підприємств, сприяючи трансформації технологічних, організаційних та управлінських процесів. Доведено, що інноваційна діяльність охоплює не лише впровадження нових продуктів і технологій, а й глибокі зміни у структурі мислення, корпоративній культурі та організаційній взаємодії в межах підприємства. Проведено оцінювання інвестицій в штучний інтелект. Проаналізовано, що в умовах швидких змін глобального ринку, цифровізації та посилення конкуренції, інноваційна спроможність підприємства визначає його конкурентоспроможність і адаптивність. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту як стратегічного ресурсу у межах Індустрії 4.0. Зроблено висновок, що його інтеграція в управлінські та виробничі процеси суттєво підвищує ефективність і відкриває нові можливості для сталого розвитку та ринкового зростання.
Наукова новизна результатів дослідження. Доведено, що інтеграція штучного інтелекту в інноваційний розвиток підприємства, на відміну від існуючих підходів, дає змогу радикально переосмислити стратегічні цілі та бізнес-процеси, забезпечуючи підвищення ефективності та конкурентоспроможності в умовах цифровізації. Встановлено, що генеративні моделі штучного інтелекту є потужним інструментом для оптимізації бізнес-процесів, що, на відміну від традиційних методів, дає змогу обробляти великі масиви даних із вищою швидкістю та точністю, відкриваючи нові можливості для інновацій у виробництві, фінансах та державному секторі. Обґрунтовано, що модель інноваційного розвитку підприємства, яка поєднує стратегічну адаптацію та системне оновлення з цифровою трансформацією та інтеграцією технологій (включно з Інтернетом речей та аналітикою великих даних), на відміну від існуючих моделей, дасть змогу створити гнучку та стійку інноваційну екосистему. Набуло подальшого розвитку розуміння ролі штучного інтелекту як мультидисциплінарного каталізатора, який трансформує не лише виробничі, а й управлінські, логістичні та маркетингові процеси, сприяючи формуванню нових бізнес-можливостей.
Практична значущість результатів дослідження. Запропонований підхід до організації інноваційного розвитку підприємства дасть змогу підприємствам комплексно інтегрувати інноваційні технології, оптимізувати бізнес-процеси та оперативно адаптуватися до змін зовнішнього середовища, таких як зростання конкуренції та технологічні тренди.
Ключові слова: інновація, інноваційний розвиток підприємства, цифровізація, бізнес-процес, штучний інтелект.
Vavrynets V.Ya. INNOVATIVE DEVELOPMENT OF INDUSTRIAL ENTERPRISES IN THE CURRENT ENVIRONMENT
Purpose. The aim of the study is to analyse the theoretical foundations and practical aspects of innovative development of enterprises in the context of modern challenges, with an emphasis on the integration of digitalization and the application of artificial intelligence as key drivers of competitiveness and sustainable development.
Methodology of research. The article uses a systematic approach, general and special research methods, in particular: methods of comparative analysis, content analysis of recent publications and research in the field of innovative development of enterprises, in particular the application of artificial intelligence; deduction and induction – to formulate scientific hypotheses, laws and principles; formal-logical – for theoretical generalizations, justification of the research methodology, and formulation of conclusions; monographic – for researching the content of innovative enterprise development; the method of analysis and synthesis, which allowed for the systematization of scientific approaches to innovative enterprise development.
Findings. The necessity of intensifying innovative activity of enterprises as the only effective way of economic development in modern conditions is substantiated. The study found that innovation is a key driver of modern enterprise development, contributing to the transformation of technological, organizational, and management processes. It was proved that innovative activity encompasses not only the introduction of new products and technologies, but also profound changes in the structure of thinking, corporate culture, and organizational interaction within the enterprise. An assessment of investments in artificial intelligence was carried out. It was analysed that in the context of rapid changes in the global market, digitalization, and increased competition, the innovative capacity of an enterprise determines its competitiveness and adaptability. Particular attention was paid to the role of artificial intelligence as a strategic resource within Industry 4.0. It was concluded that its integration into management and production processes significantly increases efficiency and opens up new opportunities for sustainable development and market growth.
Originality. It was proved that the integration of artificial intelligence into the innovative development of an enterprise, unlike existing approaches, makes it possible to radically rethink strategic goals and business processes, ensuring increased efficiency and competitiveness in the context of digitalization. It was established that generative artificial intelligence models are a powerful tool for optimizing business processes, which, unlike traditional methods, allows for the processing of large data sets with greater speed and accuracy, opening up new opportunities for innovation in manufacturing, finance, and the public sector. It was substantiated that a model of innovative enterprise development that combines strategic adaptation and systemic renewal with digital transformation and technology integration (including the Internet of Things and big data analytics), unlike existing models, will enable the creation of a flexible and sustainable innovation ecosystem. The understanding of the role of artificial intelligence as a multidisciplinary catalyst that transforms not only production but also management, logistics, and marketing processes, contributing to the formation of new business opportunities, has been further developed.
Practical value. The proposed approach to organizing innovative development of enterprises will enable them to comprehensively integrate innovative technologies, optimize business processes, and quickly adapt to changes in the external environment, such as increased competition and technological trends.
Key words: innovation, innovative development of the enterprise, digitalization, business process, artificial intelligence.
ДІАГНОСТИКА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗГЛАДЖУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Get PDFГук Ю.В. ДІАГНОСТИКА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗГЛАДЖУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Мета. Метою написання статті є аналізування процесів та інституційних механізмів, які сприяють зменшенню асиметричностей та дисбалансів у розвитку туристичної діяльності між різними регіонами, що дасть змогу виявити напрямки та сформувати механізми згладжування просторової поляризації надання туристичних послуг у вигляді певних рекомендацій.
Методика дослідження. Задля досягнення поставленої у статті мети були використані первинні методи (для збору інформації про факти овертуризму) та вторинні методи (для систематизації отриманих даних). За способом реалізації використані логіко-аналітичні та візуальні методи, а саме методи дедукції та індукції за для виявлення чинників, що сприяють формуванню надмірного туризму та виокремлення заходів, які дозволяють його згладжувати, науковий аналіз для використання статистичної інформації щодо діяльності міжнародного туризму та візуалізація інформації з овертуризму, об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО тощо у вигляді таблиць.
Результати дослідження. Досліджено, що глобальні дестинації країн ОЕСР, які вразив овертуризм, дублюються в Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Це ставить перед ними дилему: далі розвивати напрямок, ризикуючи втратити статус загальносвітової пам’ятки, чи обмежити наплив відвідувачів, ризикуючи втратити доходи. Натомість в країнах становлення ринку переважно зацікавлені у трансформації Об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО в глобальні туристичні дестинації та на рівнях державного і муніципального управління вітають збільшення туристської підприємницької діяльності.
Встановлено, що стан перевантаження туристами глобальних туристичних дестинацій по різному впливає на міру громадського супротиву. Так в дестинаціях розташованих в курортних зонах, найбільше протестують проти зовнішнього вигляду та поведінки туристів, в дестинаціях-музеях проти надмірного скупчення в центральних районах. Протести проти зростання цін на житлову нерухомість відбуваються в соціально-орієнтованих країнах, уряди яких мають повноваження втручатись у ринкову економіку за для покращення становища бідніших верств населення.
Обгрунтовано, що концентрація туристів на території дестинації призводить до перенаселення, збільшення навантаження на місцеві ресурси і деградації природного середовища та культурної спадщини. Водночас концентрація туристичної діяльності може значно відрізнятися в різних регіонах і дестинаціях по всьому світу, що значно ускладнює їх систематизацію.
Доведено, що високе співвідношення чисельності туристів та жителів міст не лише створює всім дискомфорт, але й у самих туристів викликає розчарування, та формує враження від дестинації, як переоціненої. На нашу думку згладжувати просторову поляризацію доцільно шляхом збільшення пропозиції на не втягнутих в туристичний процес територіях, які мають цікаву історію. Так створення на основі ревіталізації індустріальної спадщини крупних промислових центрів рекреаційних та меморіальних зон дає інструмент асиметричного згладжування просторової поляризації.
Встановлено, що туристичні онлайн-агентства (ОТА), платформи бронювання та туристичні агрегатори набули популярності, надаючи мандрівникам зручний доступ до широкого спектру послуг. Станом на кінець 2023 р. Expedia, Booking.com і Airbnb стали значними гравцями в індустрії подорожей і туризму. Так онлайн-платформи збільшили транспарентність цін на туристичному ринку. Expedia, Booking.com і Airbnb мають планетарне охоплення, що полегшує невеликим або віддаленим дестинаціям залучати більше відвідувачів. Це призвело до активізації господарської діяльності в менш атракційних туристичних напрямках та сприяло розвитку економіки регіонів, які мало відомі міжнародному туристу та переспрямуванню туристичних потоків, що зменшує антропонавантаження на глобальні туристичні дестинації. Водночас OTA створюють проблеми традиційним туристичним агентствам і невеликим готельним мережам.
Обгрунтовано, що концентрація економічної діяльності та ресурсів на окремих територіях призводить до виникнення різниці в рівнях доходів. Високооплачувані робочі місця, інвестиційні можливості та розвиток бізнесу, як правило, зосереджені в економічно жвавих регіонах, тоді як в інших регіонах отримують нижчу зарплату та долають безробіття. Така різниця в доходах може мати різноманітні соціальні та економічні наслідки, включаючи блокування соціальних ліфтів, громадське невдоволення та брак основних послуг для бідніших верств населення..
Таким чином стейкхолдери туристичного бізнесу певного регіону мусять нарощувати власний потенціал розвитку, домагаючись доступу до капіталу, розвивати власну сучасну інфраструктури. Водночас низький рівень освіти та технологій у цих областях може перешкодити їхній здатності залучати інвестиції, розвивати туристичну сферу та створювати стійке економічне зростання.
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше застосована мотиваційна теорія очікувань В. Врума до мотивації людини податись у туристичну подорож, а саме, що фізіологічна наявність потреби рекреації організму змушує людину замислитися над тим, що потрібно відпочити. Проте рішення де, як і коли це станеться особа приймає під дією очікувань, сподівань та валентності від перебування в обраній дестинації, що, за умови застосування туристичними дестинаціями відповідного софту, дозволяє уникнути овертуризму, або ж макимально послабити його прояв.
Удосконалено групування дестинації за схожістю соціально-економічних механізмів їх функціонування, виділивши такі їх види: знакові та популярні напрямки, великі міста, прибережні та пляжні зони, місця з винятковою природною красою, об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, що дає змогу більш чітко відстежувати рекреаційні території з підвищеною концентрацією економічної активності.
Практична значущість результатів дослідження. Загалом діагностика системи інституціонального згладжування просторової поляризації надання туристичних послуг може стати основою розробки рекомендації щодо її покращення, що сприятиме більш збалансованому та сталому розвитку туристичних регіонів.
Ключові слова: міжнародний туризм, туристичні послуги, просторова поляризація туристичної діяльності, зацікавлені особи, ревіталізація індустріальної спадщини, Світова спадщина ЮНЕСКО, овертуризм, рекреаційні ресурси, туристичний напрямок.
Huk Yu.V. DIAGNOSTICS OF INSTITUTIONAL SMOOTHING OF SPATIAL POLARIZATION OF TOURISM SERVICE PROVISION
Purpose. The aim of the article is to analyse the processes and institutional mechanisms that contribute to the reduction of asymmetries and imbalances in the development of tourism activities between different regions, which will allow identifying directions and forming mechanisms for smoothing the spatial polarization of the provision of tourism services in the form of certain recommendations.
Methodology of research. The following primary methods were used to achieve the goal in the article, (for collecting information about the facts of overtourism) and secondary methods (for systematizing the received data) were used. According to the method of implementation, logical-analytical and visual methods were used, namely, deduction and induction methods for identifying factors contributing to the formation of excessive tourism and identifying measures that allow it to be smoothed out, scientific analysis for using statistical information on international tourism activities and visualization of information on overtourism, UNESCO World Heritage Sites, etc. in the form of tables.
Findings. It was studied that global destinations of OECD countries that were affected by overtourism are duplicated in the UNESCO World Heritage List. This poses a dilemma for them: to further develop the destination, risking losing the status of a world monument, or to limit the influx of visitors, risking losing income. In contrast, in emerging markets, the majority of those interested in transforming UNESCO World Heritage Sites into global tourist destinations and at the state and municipal levels welcome the increase in tourism entrepreneurship.
It was established that the state of overloading of global tourist destinations with tourists has different effects on the degree of public resistance. Thus, in destinations located in resort areas, the most protest is against the appearance and behaviour of tourists, in museum destinations against excessive crowding in central areas. Protests against rising housing prices occur in socially oriented countries, whose governments have the authority to intervene in the market economy in order to improve the situation of the poorer segments of the population.
It was substantiated that the concentration of tourists in a destination leads to overpopulation, increased pressure on local resources and degradation of the natural environment and cultural heritage. At the same time, the concentration of tourist activity can vary significantly in different regions and destinations around the world, which significantly complicates their systematization. We have grouped destinations according to the similarity of their social and economic mechanisms of operation, highlighting the following types: iconic and popular destinations, large cities, coastal and beach areas, places of exceptional natural beauty, UNESCO World Heritage sites.
It was proven that a high ratio of tourists to city residents not only creates discomfort for everyone, but also causes disappointment among tourists themselves, and creates the impression of the destination as overvalued. In our opinion, it is advisable to smooth out spatial polarization by increasing the offer in territories not involved in the tourism process, which have an interesting history. Thus, the creation of large industrial centres of recreational and memorial zones based on the revitalization of industrial heritage provides a tool for asymmetric smoothing of spatial polarization.
It was established that online travel agencies (OTAs), booking platforms and travel aggregators have gained popularity, providing travellers with convenient access to a wide range of services. As of the end of 2023, Expedia, Booking.com and Airbnb have become significant players in the travel and tourism industry. Thus, online platforms have increased price transparency in the tourism market. Expedia, Booking.com and Airbnb have a planetary reach, which makes it easier for small or remote destinations to attract more visitors. This has led to the activation of economic activity in less attractive tourist destinations and contributed to the development of the economy of regions that are little known to international tourists and the redirection of tourist flows, which reduces the anthropogenic load on global tourist destinations. At the same time, OTAs create problems for traditional travel agencies and small hotel chains.
It was substantiated that the concentration of economic activity and resources in certain territories leads to a difference in income levels. High-paying jobs, investment opportunities and business development are usually concentrated in economically vibrant regions, while other regions receive lower wages and overcome unemployment. Such a difference in income can have various social and economic consequences, including blocking social elevators, public discontent and lack of basic services for the poorer segments of the population.
Thus, stakeholders of the tourism business of a particular region must increase their own development potential by seeking access to capital, developing their own modern infrastructure. At the same time, the low level of education and technology in these areas can hinder their ability to attract investment, develop the tourism sector and create sustainable economic growth.
Originality. For the first time, the motivational theory of expectations of V. Vroom was applied to the motivation of a person to go on a tourist trip, namely, that the physiological presence of the body\u27s need for recreation makes a person think about what needs to be done to relax. However, the decision where, how and when this will happen is made by a person under the influence of expectations, hopes and valence from staying in the chosen destination, which, provided that tourist destinations use appropriate software, allows avoiding overtourism, or at least weakening its manifestation.
The grouping of destinations according to the similarity of their social and economic mechanisms of functioning was improved, highlighting the following types: iconic and popular destinations, large cities, coastal and beach areas, places with exceptional natural beauty, UNESCO World Heritage sites, which allows for more clearly tracking recreational areas with an increased concentration of economic activity.
Practical value. In general, the diagnosis of the system of institutional smoothing of spatial polarization of the provision of tourist services can become the basis for developing recommendations for its improvement, which will contribute to a more balanced and sustainable development of tourist regions.
Key words: international tourism, tourist services, spatial polarization of tourist activity, stakeholders, revitalization of industrial heritage, UNESCO World Heritage, overtourism, recreational resources, tourist destination
ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА СУБʼЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: СУТЬ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
No full textШулюк Б.С., Снігур І.Р. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА СУБʼЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: СУТЬ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
Мета. Систематизація етапів формування фінансової політики суб’єктів господарювання та визначення відповідних інструментів для кожного етапу її реалізації.
Методика дослідження. У процесі дослідження використано системний підхід як загальну методологічну основу. Метод системного аналізу застосовано для розгляду фінансової політики як цілісної управлінської системи; структурно-функціональний аналіз для виокремлення ключових елементів політики та їх взаємозв’язків; логічний аналіз, який застосовано при побудові послідовності етапів її формування. Метод абстрагування та узагальнення використано під час аналізу наукових підходів до трактування поняття «фінансова політика». Порівняльний аналіз застосовано для зіставлення підходів до формування фінансової політики на рівні підприємств та держави, а також у межах різних типів суб’єктів господарювання.
Результати дослідження. Проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «фінансова політика». Обгрунтовано необхідність поетапного формування фінансової політики як складної управлінської системи, а також доцільність її розмежування з фінансовою політикою держави та врахування специфіки різних типів суб’єктів господарювання. Виокремлено сім ключових етапів: методологічне обґрунтування, діагностика фінансового стану, визначення цілей, вибір інструментів, організаційне впровадження, моніторинг і контроль, адаптація та удосконалення. Для кожного з етапів наведено цілі, завдання та відповідні управлінські інструменти. Встановлено, що реалізація фінансової політики потребує адаптації до масштабу, організаційно-правової форми та ресурсних можливостей підприємства.
Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано авторську модель етапності формування фінансової політики як системи з механізмами зворотного зв’язку, що дозволяє забезпечити її гнучкість, цілеспрямованість і стабільність. Поглиблено трактування терміну «фінансова політика» з урахуванням системного підходу.
Практична значущість результатів дослідження. Представлена модель може бути використана керівниками комерційних та некомерційних організацій та фінансовими аналітиками для створення ефективної фінансової політики, яка забезпечуватиме узгодження фінансових рішень із загальними стратегічними цілями організації в умовах динамічного середовища.
Ключові слова: фінансова політика, суб’єкти господарювання, управління фінансами, фінансова стратегія.
Shuliuk B.S., Snihur I.R. FINANCIAL POLICY OF BUSINESS ENTITIES: ESSENCE AND STAGES OF FORMATION
Purpose. The aim of the article is to systematize the stages of forming the financial policy of business entities and to identify the corresponding tools for each stage of its implementation.
Methodology of research. The study employs a systemic approach as the general methodological foundation. The method of systems analysis is applied to consider financial policy as an integrated management system; structural-functional analysis is used to isolate key elements of the policy and their interrelations; logical analysis is applied to construct the sequence of its formation stages. Methods of abstraction and generalization are used to analyse scientific approaches to the concept of “financial policy.” Comparative analysis is employed to compare approaches to forming financial policy at the enterprise and state levels, as well as across different types of business entities.
Findings. Scientific approaches to the concept of “financial policy” are analysed. The necessity of phased formation of financial policy as a complex management system is substantiated, along with the advisability of distinguishing it from state financial policy and taking into account the specifics of different types of business entities. Seven key stages are identified: methodological justification, financial condition diagnosis, goal setting, tool selection, organizational implementation, monitoring and control, adaptation and improvement. For each stage, goals, tasks, and relevant management tools are outlined. It is established that the implementation of financial policy requires adaptation to the scale, organizational and legal form, and resource capabilities of the enterprise.
Originality. The author proposes a model of financial policy formation based on a staged system with feedback mechanisms, ensuring its flexibility, goal orientation, and stability. The interpretation of the term “financial policy” is deepened in the context of a systems approach.
Practical value. The proposed model can be used by managers of commercial and non-profit organizations, as well as financial analysts, to create an effective financial policy aligned with the overall organization\u27s strategic goals in a dynamic environment.
Key words: financial policy, business entities, financial management, financial strategy