INNOVATIVE ECONOMY (E-Journal)
Not a member yet
783 research outputs found
Sort by
АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ КВІТНИКАРСТВА УКРАЇНИ ЯК ЧИННИКІВ ЕКОНОМІКИ ВІДНОВЛЕННЯ
Get PDFКолесніков А. В. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ КВІТНИКАРСТВА УКРАЇНИ ЯК ЧИННИКІВ ЕКОНОМІКИ ВІДНОВЛЕННЯ
Мета. Аналіз зовнішньоекономічних параметрів ринку квітникарської продукції в Україні в контексті розгляду галузі як однієї з пріоритетних в економіці відновлення.
Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є системний підхід до розгляду суспільних та економічних явищ і процесів. В ході дослідження також використовувались інші методи, зокрема: статистичний метод – для оцінювання тенденцій зміни обсягів імпорту та експорту квітникарської продукції у розрізі кодів УКТЗЕД; абстрактно-логічний – для розуміння закономірностей прояву тенденцій імпорту та експорту квітникарської продукції; табличний метод – для наочності представлення результатів дослідження; метод узагальнення – для формування висновків дослідження.
Результати дослідження. Визначено важливу роль квітникарства як гнучкого і трудомісткого сектора в умовах економіки відновлення. Узагальнено тенденції імпорту квітникарської продукції в Україну за період 2020‒2024 рр. та виділено 4 етапи його становлення: зростання імпорту (2021), скорочення імпорту (2022), адаптації (2023 р.) та відновлення імпорту (2024 р.). Узагальнено тенденції експорту квітникарської продукції з України та виділено три переважаючих етапи його становлення, із проявом тенденції зростання експорту на першому етапі (2021 р.), скорочення експорту на другому етапі (2022‒2023 рр.) та початку адаптації (2024 р.). Встановлено від’ємний баланс зовнішньоторговельного сальдо квітникарської продукції, що актуалізує потребу в інституційній підтримці розширення внутрішнього виробництва, експорту та імпортозаміщення.
Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено підхід з аналізу зовнішньоекономічних тенденцій квітникарської продукції з врахуванням диференційованих характеристик результатів аналізу по загальних показниках обсягу імпорту та експорту квітникарської продукції в Україні в розрізі чотирьох видів квітникарської продукції (УКТЗЕД 0601 «Цибулини, бульби, кореневища», УКТЗЕД 0602 «Інші живі рослини; міцелій грибів», УКТЗЕД 0603 «Зрізані квіти та пуп\u27янки» та УКТЗЕД 0604 «Листя, гілки, трави, мохи та лишайники»), а також тенденцій за етапами становлення експорту (зростання, скорочення, початку адаптації) та імпорту (зростання, скорочення, адаптації, відновлення), що, на відміну від існуючих, дасть можливість підготувати більш обґрунтовані документи з різних питань розвитку галузі квітникарства та ринку квітникарської продукції.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при проведенні аналітичних робіт та обґрунтуванні заходів в стратегічних та програмних документах з розвитку галузі квітникарства та ринку квітникарської продукції, зокрема при виокремленні стратегічних напрямів формування моделі розвитку квітникарства, орієнтованої на адаптивність, експортні перспективи та інтеграцію в економіку відновлення.
Ключові слова: квітникарство, ринок квітникарської продукції, імпорт, експорт, зовнішньоторговельний баланс, економіка відновлення, імпортозаміщення.
Kolesnikov A.V. ANALYSIS OF THE EXTERNAL ECONOMIC PARAMETERS OF UKRAINE’S FLORICULTURE MARKET AS FACTORS OF THE RECOVERY ECONOMY
Purpose. The aim of the article is to analyse the foreign economic parameters of the floriculture market in Ukraine in the context of considering the industry as one of the priorities in the recovery economy.
Methodology of research. The theoretical and methodological basis of the research is the systemic approach to the consideration of social and economic phenomena and processes. During the study, other methods were also used, in particular: the statistical method – for assessing the trends in changes in the volumes of import and export of floriculture products by foreign economic codes of the Ukrainian Classification of Goods for Foreign Economic Activity (UCGFEA codes); the abstract and logical method – for understanding the regularities of manifestation of import and export trends of floriculture products; the tabular method – for the visual presentation of the research results; the generalization method – for formulating the research conclusions.
Findings. The important role of floriculture as a flexible and labour-intensive sector in the conditions of the recovery economy has been determined. The trends of floriculture product imports into Ukraine during the period 2020–2024 have been generalized, and four stages of its development have been identified: import growth (2021), import reduction (2022), adaptation (2023), and import recovery (2024). The trends of floriculture product exports from Ukraine have been generalized, and three predominant stages of its development have been identified, with the manifestation of an export growth trend in the first stage (2021), export reduction in the second stage (2022–2023), and the beginning of adaptation (2024). A negative balance of foreign trade in floriculture products has been established, which actualizes the need for institutional support for the expansion of domestic production, export, and import substitution.
Originality. The approach to the analysis of foreign economic trends of floriculture products has been improved. It takes into account the differentiated characteristics of the analysis results by general indicators of the volume of import and export of floriculture products in Ukraine, in terms of four types of floriculture products (Ukrainian classifier of goods of foreign economic activity (UCGFEA 0601 “Bulbs, tubers, rhizomes), ”UCGFEA 0602 “Other live plants; mushroom mycelium,” UCGFEA 0603 “Cut flowers and flower buds,” and UCGFEA 0604 “Foliage, branches, grasses, mosses, and lichens”). The approach also considers the trends by stages of export development (growth, reduction, beginning of adaptation) and import (growth, reduction, adaptation, recovery). In contrast to the existing approaches, this will make it possible to prepare more substantiated documents on various issues of the development of the floriculture sector and the floriculture products market.
Practical value. The research results can be used in conducting analytical work and substantiating measures in strategic and program documents on the development of the floriculture sector and the floriculture products market, in particular, when identifying strategic directions for forming a model of floriculture development focused on adaptability, export prospects, and integration into the recovery economy.
Key words: floriculture, floriculture products market, import, export, foreign trade balance, recovery economy, import substitution
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ І ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Get PDFАщеулова О.М., Лось В.О., Лобунець Т.В. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ І ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Мета. Комплексний аналіз трансформаційних процесів у цифровій економіці та їхнього впливу на зайнятість і визначення напрямів регулювання, які можуть забезпечити адаптацію ринку праці до нових умов.
Методика дослідження. Дослідження ґрунтується на поєднанні системного та структурно-функціонального підходів, що дозволяє розглядати цифрову економіку як цілісний комплекс взаємопов’язаних процесів. Компаративний аналіз використано для порівняння трансформаційних трендів у різних країнах (США, ЄС, Китай, Індія) та для обґрунтування висновків про поляризацію зайнятості. Аналіз статистичних і аналітичних джерел (зокрема McKinsey, WEF, ILO та національної статистики) застосовано для емпіричного вимірювання змін у структурі зайнятості, продуктивності й заробітках. Метод контент-аналізу нормативних документів (Platform Work Directive, Digital Services Act, OECD-матеріали) використано для виявлення прогалин інституційного регулювання платформної зайнятості. Узагальнення та синтез отриманих даних забезпечили побудову причинно-наслідкових висновків про взаємозв’язок технологічних змін, воєнного шоку та інституційних бар’єрів.
Результати дослідження. Обґрунтовано, що автоматизація та впровадження ШІ переорієнтовують попит ринку праці в бік висококваліфікованих професій, водночас скорочуючи зайнятість у професіях середнього рівня. Встановлено, що гіг-економіка та дистанційна зайнятість формують нову архітектуру трудових відносин, яка підвищує гнучкість праці, але знижує рівень соціального захисту та стабільності доходів. Визначено регіональні й вікові диспропорції в цифровій грамотності в Україні на підставі результатів національного опитування, що обмежує доступ частини населення до високопродуктивних сегментів ринку праці. Сформовано висновок про відсутність належного нормативно-правового регулювання платформної зайнятості, яке підвищує вразливість працівників під час економічних і воєнних шоків. Показано, що поєднання технологічних трансформацій із демографічними та воєнними факторами посилює поляризацію зайнятості й потребує адресних політик перекваліфікації та соціального захисту.
Наукова новизна результатів дослідження. В процесі дослідження виявлено взаємозв’язки між ключовими трансформаційними процесами (автоматизація, ШІ, гіг-економіка) та якістю зайнятості населення з урахуванням кризових чинників й інституційного середовища в національному вимірі. На відміну від наявних підходів, отримані результати інтегрують технологічні зміни з воєнними та демографічними викликами, що дозволяє глибше оцінити ризики поляризації ринку праці й соціальних диспропорцій. Такий підхід створює підґрунтя для формування цільових політик перекваліфікації та адаптації системи соціального захисту, спрямованих на пом’якшення поляризаційних ефектів цифровізації в умовах національних та глобальних викликів.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть стати основою для формування державної політики, спрямованої на поєднання розвитку цифрових навичок із створенням ефективних механізмів соціального захисту працівників нових форм зайнятості. Отримані висновки доцільно використовувати при розробці інституційних реформ, що забезпечуватимуть баланс між інноваційним зростанням та соціальною справедливістю на ринку праці. Практичний аспект дослідження полягає також у можливості інтеграції українського ринку праці до європейського цифрового простору з урахуванням викликів воєнного та післявоєнного періоду.
Ключові слова: автоматизація, гіг-економіка, зайнятість, інституційне регулювання, ринок праці, штучний інтелект, цифровізація.
Ashcheulova O.M., Los V.O., Lobunets T.V. THE CORRELATION BETWEEN TRANSFORMATIONAL PROCESSES AND EMPLOYMENT IN THE DIGITAL ECONOMY
Purpose. The aim of the study is to conduct a comprehensive analysis of transformation processes in the digital economy and their impact on employment. and to identify areas of regulation that can ensure the adaptation of the labour market to new conditions.
Methodology of research. The study is based on a combination of systemic and structural-functional approaches, which allows consider the digital economy as an integrated set of interrelated processes. Comparative analysis is used to compare transformation trends in different countries (the US, EU, China, India) and to substantiate conclusions about the polarisation of employment. Analysis of statistical and analytical sources (in particular McKinsey, WEF, ILO and national statistics) is used to empirically measure changes in the structure of employment, productivity and earnings. The content analysis method of regulatory documents (Platform Work Directive, Digital Services Act, OECD materials) was used to identify gaps in the institutional regulation of platform employment. The generalisation and synthesis of the data obtained provided the basis for causal conclusions about the interrelationship between technological change, military shock and institutional barriers.
Findings. It has been substantiated that automation and the introduction of AI are reorienting labour market demand towards highly skilled professions, while reducing employment in mid-level professions. It has been established that the gig economy and remote employment are forming a new architecture of labour relations, which increases labour flexibility but reduces the level of social protection and income stability. Regional and age disparities in digital literacy in Ukraine based on the results of a national survey, which limits the access of part of the population to highly productive segments the labour market. A conclusion has been made about the lack of adequate regulatory and legal regulation of platform employment, which increases the vulnerability of workers times of economic and military shocks. It has been shown that the combination of technological transformations with demographic and military factors exacerbates the polarisation and requires targeted retraining and social protection policies.
Originality. The study interrelationships were identified between key transformational processes (automation, AI, gig economy) and the quality of employment of the population, taking into account crisis factors and the institutional environment at the national level. Unlike existing approaches, the obtained results integrate technological changes with military and demographic challenges, allowing for a deeper assessment of the risks of labour market polarisation and social disparities. This approach creates the basis for the formation of targeted policies for retraining and adapting the social protection system, aimed at mitigating the polarising effects of digitalisation in the context of national and global challenges.
Practical value. The results can form the basis for the formation of public policy aimed at combining the development of digital skills with the creation of effective mechanisms social protection for workers in new forms of employment. The obtained conclusions should be used in the development of institutional reforms that will ensure a balance between innovative growth and social justice in the labour market. The practical aspect of the study also lies in the possibility of integrating the Ukrainian labour market into the European digital space, taking into account the challenges of the war and post-war period.
Key words: automation; gig economy; employment, institutional regulation, labour market; artificial intelligence; digitalisation
МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Get PDFСтецько М.В. МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Мета. Визначення ролі та можливостей монетарної політики як ключового інструменту забезпечення фінансової стійкості та економічної безпеки держави в умовах цифровізації економіки, а також розроблення підходів до адаптації грошово-кредитних механізмів до нових викликів цифрової епохи.
Методика дослідження. У роботі застосовано методи аналізу та синтезу, системний підхід для розкриття ролі монетарної політики у забезпеченні фінансової стабільності, а також порівняльний аналіз для визначення впливу цифрових технологій та FinTech-інновацій на ефективність грошово-кредитного регулювання. Використано метод прогнозування для визначення перспектив адаптації монетарної політики до умов цифрової трансформації.
Результати дослідження. Проаналізовано роль монетарної політики у забезпеченні фінансової стабільності та економічної безпеки в умовах цифровізації та визначено вплив цифрових технологій, FinTech-інновацій і CBDC на ефективність грошово-кредитної політики. Систематизовано ключові цифрові ризики (системні, операційні, регуляторні, кіберризики) та розкрито взаємозв’язок трансмісійних механізмів із макропруденційними інструментами. Запропоновано напрями вдосконалення монетарної політики України, зокрема інтеграцію з макропруденційним наглядом, використання великих даних і AI, підвищення кібербезпеки та розвиток фінансової грамотності, як ключову умову зміцнення стійкості банківської системи та економічної безпеки держави.
Наукова новизна результатів дослідження. Набуло подальшого розвитку обґрунтування теоретичного підходу до ролі монетарної політики в умовах цифровізації, що передбачає її розгляд як комплексного механізму забезпечення фінансової стійкості та економічної безпеки держави з урахуванням трансформації трансмісійних механізмів, а також необхідності поєднання монетарної та макропруденційної політики в умовах зростання цифрових ризиків.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані Національним банком України для удосконалення монетарної та макропруденційної політики в умовах цифровізації, запровадження сучасних інструментів управління ризиками та формування стратегічних підходів до цифрового розвитку і кіберзахисту, а також банківськими установами – для підвищення ефективності імплементації цих політик у власній діяльності.
Ключові слова: фінансова стабільність, економічна безпека держави, банківська система, стійкість банківських установ, центральний банк, монетарна політика, кредитування, системні ризики і загрози, цифровізація.
Stetsko M.V. MONETARY POLICY AS A TOOL FOR ENSURING THE FINANCIAL STABILITY OF THE BANKING SYSTEM AND ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE
Purpose. The aim of the article is to determine the role and capabilities of monetary policy as a key instrument for ensuring financial stability and economic security in the context of financial sector digitalization, as well as to develop approaches for adapting monetary mechanisms to the emerging challenges of the digital economy
Methodology of research. The study employs methods of analysis and synthesis and a systemic approach to reveal the role of monetary policy in ensuring financial stability. A comparative analysis is used to determine the impact of digital technologies and FinTech innovations on the effectiveness of monetary regulation. A forecasting method is applied to identify prospects for adapting monetary policy to the conditions of digital transformation.
Findings. The article analyzes the role of monetary policy in ensuring financial stability and economic security in the context of digitalization and assesses the impact of digital technologies, FinTech innovations, and central bank digital currencies (CBDCs) on the effectiveness of monetary regulation. Key digital risks (systemic, operational, regulatory, and cyber risks) are systematized, and the interconnection between transmission mechanisms and macroprudential instruments is revealed. Directions for improving Ukraine’s monetary policy are proposed, including integration with macroprudential supervision, the use of big data and AI, enhancing cybersecurity, and developing financial literacy, as a key condition for strengthening the resilience of the banking system and the country’s economic security.
Originality. The study further develops the theoretical approach to the role of monetary policy under digitalization, considering it as a comprehensive mechanism for ensuring financial stability and economic security, taking into account the transformation of transmission mechanisms and the need to combine monetary and macroprudential policy amid increasing digital risks.
Practical value. The research results can be used by the National Bank of Ukraine to improve monetary and macroprudential policy under digitalization, introduce modern risk-management instruments, and develop strategic approaches to digital development and cybersecurity, as well as by banking institutions to enhance the effectiveness of implementing these policies in their activities.
Key words: financial stability, economic security of the state, banking system, stability of banking institutions, central bank, monetary policy, lending, systemic risks and threats, digitalization
ФІНАНСОВА КОНКУРЕНЦІЯ КРАЇН ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОДАТКОВИХ СТРАТЕГІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ Й ГІБРИДНИХ ВИКЛИКІВ
Get PDFБуковський М.М., Михайляк Ю.З. ФІНАНСОВА КОНКУРЕНЦІЯ КРАЇН ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОДАТКОВИХ СТРАТЕГІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ Й ГІБРИДНИХ ВИКЛИКІВ
Мета. Обґрунтування трансформації податкових стратегій, спрямованих на підтримання економічної активності та фінансової конкурентоспроможності країн у глобальному середовищі, яке характеризується високим рівнем невизначеності та наявністю гібридних викликів.
Методика дослідження. Методологічну основу дослідження створює сукупність загальнонаукових і спеціальних підходів, які дозволили здійснити системне дослідження фінансової та податкової конкуренції в умовах глобальної невизначеності та гібридних викликів. У роботі використовуються наступні методи: теоретичного узагальнення – для обґрунтування змісту понять «фінансова конкуренція» та «податкова стратегія»; системного підходу – для визначення взаємозв’язку між глобальними викликами, економічною безпекою та податковими стратегіями держави; статистичні, аналізу і синтезу – для оцінки основних змін у податкових системах; порівняльного аналізу – для зіставлення податкових моделей різних країн; абстрактно-логічний метод– для узагальнення напрямків трансформації податкових стратегій в умовах глобальної невизначеності, формулювання висновків.
Результати дослідження. Обґрунтовано, що глобальна полікриза, спричинена енергетичними, фінансовими, технологічними та безпековими шоками, посилила роль фіскальної політики у забезпеченні стійкості держав. Встановлено, що фінансова конкуренція має багаторівневий характер, тому часто на практиці перетинається із податковою конкуренцією, бо під впливом гібридних викликів країни можуть бути привабливими для інвестування через вдосконалення податкових систем, запровадження стимулів, підвищення прозорості та гармонізацію фіскальних норм. Оцінено стан глобальної економічної невизначеності та її вплив на фінансову конкуренцію. Проаналізовано тенденції корпоративного оподаткування у світі, що сприяють формуванню справедливішої податкової архітектури. З’ясовано особливості формування податкової стратегії України, у тому числі з початку 2022 р. Обґрунтовано параметри трансформації податкових стратегій, зокрема, адаптивності, стійкості, цифровізації, екологічної орієнтації, соціальної справедливості та ін.
Наукова новизна результатів дослідження. Отримало подальший розвиток обґрунтування трансформації податкових стратегій, що реалізуються на глобальному, регіональному та національному рівнях. Зазначена трансформація зумовлена необхідністю врахування фіскальної стійкості, інституційної спроможності та безпекових орієнтирів у контексті посилення глобальної невизначеності. Розкрито механізм впливу гібридних викликів на структуру фінансової конкуренції держав і доведено необхідність інтеграції податкової політики у систему економічної безпеки.
Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати можуть бути використані органами державного управління для розроблення податкових стратегій, орієнтованих на підвищення фінансової стійкості та забезпечення фінансової конкурентоспроможності, формування прогнозованого податкового середовища, узгодження національної фіскальної політики з міжнародними стандартами, а також під час розроблення програм післявоєнного відновлення економіки України.
Ключові слова: фінансова конкуренція, податкова конкуренція, податкова стратегія, глобальна невизначеність, гібридні виклики та загрози, фіскальна політика, фінансова система, економічна безпека, BEPS, цифровізація, інвестиції, конкурентоспроможність країн.
Bukovskyi M.M., Mykhaylyak Y.Z. FINANCIAL COMPETITION OF COUNTRIES AND TRANSFORMATION OF TAX STRATEGIES IN CONDITIONS OF GLOBAL UNCERTAINTY AND HYBRID CHALLENGES
Purpose. The aim of the article is to substantiate the transformation of tax strategies aimed at maintaining economic activity and financial competitiveness of countries in a global environment characterized by a high level of uncertainty and the presence of hybrid challenges.
Methodology of research. The methodological basis of the study is created by a set of general scientific and special approaches that allowed for a systematic study of financial and tax competition in the context of global uncertainty and hybrid challenges. The following methods are used in the work: theoretical generalization – to substantiate the content of the concepts of “financial competition” and “tax strategy”; systemic approach – to determine the relationship between global challenges, economic security and tax strategies of the state; statistical, analysis and synthesis – to assess the main changes in tax systems; comparative analysis – to compare tax models of different countries; abstract and logical method – to generalize the directions of transformation of tax strategies in the context of global uncertainty, and to formulate conclusions.
Findings. It is substantiated that the global polycrisis caused by energy, financial, technological and security shocks have strengthened the role of fiscal policy in ensuring the stability of states. It is established that financial competition is multi-level in nature; therefore, it often intersects with tax competition in practice, because under the influence of hybrid challenges, countries can be attractive for investment through improving tax systems, introducing incentives, increasing transparency and harmonizing fiscal norms. The state of global economic uncertainty and its impact on financial competition are assessed. Trends in corporate taxation in the world that contribute to the formation of fairer tax architecture are analysed. The features of the formation of Ukraine\u27s tax strategy are clarified, including from the beginning of 2022. The parameters of the transformation of tax strategies are substantiated, in particular, adaptability, sustainability, digitalization, environmental orientation, social justice, etc.
Originality. The substantiation for the transformation of tax strategies implemented at the global, regional and national levels has been further developed. This transformation is due to the need to take into account fiscal sustainability, institutional capacity and security guidelines in the context of increasing global uncertainty. The mechanism of the influence of hybrid challenges on the structure of financial competition of states was revealed and the need to integrate tax policy into the system of economic security was proven.
Practical value. The obtained results can be used by public administration bodies to develop tax strategies aimed at increasing financial stability and ensuring financial competitiveness, forming a predictable tax environment, harmonizing national fiscal policy with international standards, as well as when developing programs for the post-war recovery of the Ukrainian economy.
Key words: financial competition, tax competition, tax strategy, global uncertainty, hybrid challenges and threats, fiscal policy, financial system, economic security, BEPS, digitalization, investments, competitiveness of countries
ІНКЛЮЗИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ГЕНЕЗИС ВИНИКНЕННЯ, ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
Get PDFЖуковська А.Ю., Панасюк В.М. ІНКЛЮЗИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ГЕНЕЗИС ВИНИКНЕННЯ, ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
Мета. Дослідження генезису концепції інклюзивного менеджменту, ідентифікація та систематизація механізмів і інструментів її реалізації, а також окреслення напрямів ефективного впровадження в сучасних організаціях.
Методика дослідження. Використано історико-еволюційний підхід (для відтворення становлення концепції інклюзивного менеджменту), структурно-функціональний і порівняльний аналіз (для ідентифікації ролі та значення механізмів інклюзивного менеджменту у системі менеджменту організацій), методи класифікації та систематизації (для формування переліку механізмів і відповідного їм інструментарію), а також метод аналітичного узагальнення (для формування поетапних рекомендацій).
Результати дослідження. За результатами дослідження систематизовано генезис концепції інклюзивного менеджменту; окреслено теоретико-методологічні передумови, що зумовили її виникнення й становлення, а також підходи подальшого розвитку концепції. Виокремлено ключові механізми інклюзивного менеджменту: кроскультурний, ейдж-менеджмент, гендерно-відповідальний менеджмент, талант-менеджмент, кейс-менеджмент, інтерсекційний менеджмент та універсальний дизайн. Додатково обґрунтовано системоутворювальну роль універсального дизайну та інтегративну функцію інтерсекційного менеджменту. Для кожного механізму визначено його функціональну роль у системі інклюзивного управління та інструментарій практичної реалізації. На цій основі сформульовано поетапні рекомендації щодо впровадження інклюзивного менеджменту в практику сучасних організацій.
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше розроблено модель генезису та подальшого розвитку концепції інклюзивного менеджменту, запропоновано цілісну класифікацію механізмів інклюзивного менеджменту з визначенням їх функціональних ролей та інструментарію, що дасть змогу інтегрувати принципи інклюзивності в систему управління організацій та підвищити їх адаптивність до сучасних викликів.
Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані в управлінській практиці організацій і державних інституцій для впровадження принципів інклюзивності та підвищення ефективності управління.
Ключові слова: інклюзивний менеджмент, механізми інклюзивного менеджменту, універсальний дизайн, інтерсекційний менеджмент, гендерно-відповідальний менеджмент, талант-менеджмент, кейс-менеджмент, кроскультурний менеджмент, ейдж-менеджмент, соціально-економічна ефективність.
Zhukovska A.Yu., Panasyuk V.M. INCLUSIVE MANAGEMENT: GENESIS OF EMERGENCE, TOOLS OF IMPLEMENTATION AND SOCIO-ECONOMIC EFFICIENCY
Purpose. The aim of the article is to study the genesis of the concept of inclusive management, identify and systematize the mechanisms and tools for its implementation, and outline the directions for its effective application in modern organizations.
Methodology of research. A historical-evolutionary approach was used to reconstruct the formation of the concept of inclusive management, structural-functional and comparative analysis (to identify the role and significance of inclusive-management mechanisms within organizational management systems), methods of classification and systematization (to compile the set of mechanisms and their corresponding toolkits) and analytical generalization (to develop phased recommendations).
Findings. Based on the research results, the genesis of the concept of inclusive management was systematized; the theoretical and methodological prerequisites that determined its emergence and development, as well as the approaches to its further evolution, were outlined. The key mechanisms of inclusive management were identified: cross-cultural management, age management, gender-responsive management, talent management, case management, intersectional management, and universal design. Additionally, the system-forming role of universal design and the integrative function of intersectional management were substantiated. For each mechanism, its functional role within the inclusive management system and the tools for practical implementation were defined. On this basis, step-by-step recommendations for introducing inclusive management into the practice of modern organizations were formulated.
Originality. For the first time, a model of the genesis and further development of the concept of inclusive management was developed, and a comprehensive classification of inclusive management mechanisms with defined functional roles and tools was proposed, enabling the integration of inclusivity principles into organizational management systems and enhancing their adaptability to modern challenges.
Practical value. The research results can be applied in the management practice of organizations and public institutions to implement the principles of inclusivity and enhance management efficiency.
Key words: inclusive management; mechanisms of inclusive management; universal design; intersectional management; gender-responsive management; talent management; case management; cross-cultural management; age management; socio-economic efficiency
ІНСТИТУЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ СОНЯШНИКУ
Get PDFДаценко І.В. ІНСТИТУЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ СОНЯШНИКУ
Мета. Комплексний аналіз інституційних та економічних аспектів розвитку ринку соняшнику в Україні, а також визначення перспектив і напрямів його стійкої трансформації в умовах глобальної нестабільності та воєнних викликів.
Методика дослідження. Методика дослідження базується на поєднанні теоретичних і прикладних підходів, що забезпечило комплексний аналіз інституційно-економічних аспектів розвитку ринку соняшнику. Для виявлення взаємозв’язку економічних та інституційних чинників використано діалектичний метод і системний аналіз, які дозволили розглядати ринок як цілісну систему з багаторівневою структурою та взаємодією основних суб’єктів. Економіко-статистичні методи застосовано для оцінки динаміки виробництва, експорту, цінових коливань і рівня концентрації ринку, що дало змогу простежити ключові тенденції його розвитку. Також використано порівняльний аналіз міжнародного досвіду, який дав можливість визначити шляхи адаптації провідних світових практик до українських умов.
Результати дослідження. Результати дослідження показали, що ринок соняшнику України має стратегічний потенціал, але його розвиток обмежується інституційними та економічними чинниками. Виявлено залежність від зовнішніх ринків збуту, високу концентрацію експорту, нестабільність цін і недосконалість державного регулювання. Інституційне середовище формується під впливом формальних механізмів (законодавство, державна політика) та неформальних чинників (ринкові практики, партнерські відносини). Уточнено роль державних регуляторних механізмів у забезпеченні стійкості ринку в умовах воєнних викликів та глобальної нестабільності. Для забезпечення стійкості ринку необхідні диверсифікація експорту, розвиток інфраструктури зберігання й переробки, а також посилення інституційної підтримки. Отримані результати створюють підґрунтя для вдосконалення організаційно-економічного механізму та підвищення конкурентоспроможності ринку соняшнику.
Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано концептуальні підходи до удосконалення організаційно-економічного механізму, які передбачають адаптацію кращих міжнародних практик до українських умов з метою підвищення конкурентоспроможності та зміцнення продовольчої безпеки. Обґрунтовано, що домінування виробництва сирої соняшникової олії стримує можливості формування високої доданої вартості у ланцюгах переробки. Перспективними напрямами диверсифікації є розширення випуску продуктів глибшої переробки — маргаринів, майонезів, харчових концентратів, протеїнових інгредієнтів, а також технічних олій для потреб біоенергетики та промислового виробництва. Водночас доцільним є стимулювання внутрішнього попиту, який за рівнем є значно нижчим порівняно з домінуючим експортним сегментом. Зростання внутрішнього ринку здатне виступати додатковим стабілізаційним інструментом для виробників у періоди зовнішньоекономічних та геополітичних потрясінь.
Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані у дослідженні положення можуть бути використані при формуванні механізмів диверсифікації експортних потоків, удосконаленні системи регулювання та стимулювання внутрішньої переробки продукції соняшнику. Застосування окреслених підходів сприятиме посиленню інституційної підтримки аграрного сектору, підвищенню ефективності використання виробничих ресурсів та зниженню чутливості галузі до зовнішніх шоків. Отримані результати можуть слугувати практичною основою для аграрних підприємств, профільних асоціацій та органів державного управління при формуванні стратегій розвитку і зміцненні конкурентних позицій українського ринку соняшнику.
Ключові слова: ринок соняшнику, інституційно-економічні аспекти, інституційне середовище, державне регулювання, експорт, продовольча безпека, аграрний сектор, конкурентоспроможність, економічний розвиток, міжнародний досвід.
Datsenko I.V. INSTITUTIONAL AND ECONOMIC ASPECTS OF THE DEVELOPMENT OF THE SUNFLOWER MARKET
Purpose. The aim of the article is a comprehensive analysis of the institutional and economic aspects of the development of the sunflower market in Ukraine, as well as determining the prospects and directions of its sustainable transformation in the context of global instability and military challenges.
Methodology of research. The research methodology is based on a combination of theoretical and applied approaches, which provided a comprehensive analysis of the institutional and economic aspects of the development of the sunflower market. The dialectical method and system analysis were used to identify the relationship between economic and institutional factors, which allowed us to consider the market as a holistic system with a multi-level structure and interaction of the main actors. Economic and statistical methods were used to assess the dynamics of production, exports, price fluctuations and the level of market concentration, which made it possible to trace the key trends in its development. A comparative analysis of international experience was also used, which made it possible to identify ways to adapt leading world practices to Ukrainian conditions.
Findings. The results of the study showed that the Ukrainian sunflower market has strategic potential, but its development is limited by institutional and economic factors. Dependence on external markets, high concentration of exports, price instability and imperfect state regulation were identified. The institutional environment is formed under the influence of formal mechanisms (legislation, state policy) and informal factors (market practices, partnerships). The role of state regulatory mechanisms in ensuring market stability in the face of military challenges and global instability was clarified. Export diversification, development of storage and processing infrastructure, and strengthening of institutional support are necessary to ensure market stability. The obtained results create a basis for improving the organizational and economic mechanism and increasing the competitiveness of the sunflower market.
Originality. Conceptual approaches to improving the organizational and economic mechanism are proposed, which involve adapting best international practices to Ukrainian conditions in order to increase competitiveness and strengthen food security. It is substantiated that the dominance of crude sunflower oil production hinders the possibility of creating high added value in processing chains. Promising areas of diversification include expanding the production of further processed products - margarines, mayonnaises, food concentrates, protein ingredients, as well as technical oils for the needs of bioenergy and industrial production. At the same time, it is advisable to stimulate domestic demand, which is significantly lower in level compared to the dominant export segment. The growth of the domestic market can act as an additional stabilization tool for producers during periods of external economic and geopolitical upheavals.
Practical value. The provisions proposed in the study can be used in the formation of mechanisms for diversifying export flows, improving the regulatory system, and stimulating domestic processing of sunflower products. The application of the outlined approaches will help strengthen institutional support for the agricultural sector, increase the efficiency of the use of production resources, and reduce the industry\u27s sensitivity to external shocks. The obtained results can serve as a practical basis for agricultural enterprises, specialized associations, and government agencies in forming development strategies and strengthening the competitive positions of the Ukrainian sunflower market.
Key words: sunflower market, institutional and economic aspects, institutional environment, state regulation, export, food security, agricultural sector, competitiveness, economic development, international experience
ВПЛИВ ВОЄННИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ШОКІВ НА ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Get PDFГук В.В. ВПЛИВ ВОЄННИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ШОКІВ НА ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Мета. Діагностика впливу воєнних та економічних шоків на людські ресурси промислових підприємств України і розробка управлінських рекомендацій для підвищення їхньої стійкості.
Методика дослідження. Методологічну основу становлять системний і порівняльний підходи до аналізу ринку праці і HR-практик у промисловості. Використано аналіз статистичних даних міжнародних організацій та національних інституцій (OECD, KSE, Bank of Israel, DTDA, US–Ukraine Business Council, Frontliner), узагальнення результатів сучасних наукових праць з управління персоналом у кризових і воєнних умовах, порівняння українського досвіду з практиками інших країн, що переживають збройні конфлікти або глибокі економічні потрясіння.
Результати дослідження. Показано, що поєднання воєнних і економічних шоків формує подвійний тиск на пропозицію і попит робочої сили: масова мобілізація, зовнішня й внутрішня міграція і руйнування промислової бази зумовлюють гострий дефіцит кадрів, зміну статево-професійної структури зайнятості і зростання витрат на оплату праці, тоді як спад попиту, фінансові труднощі і руйнування логістики обмежують можливості створення робочих місць. На основі українських даних охарактеризовано масштаб персональних втрат і структурні зрушення на ринку праці, зокрема перерозподіл вакансій між секторами і посилення попиту на робітничі професії, фахівців оборонної сфери й спеціалістів з психічного здоров’я. Порівняння з досвідом Ізраїлю та уроками пандемії COVID-19 дозволило показати спільні риси (дефіцит праці, переоцінка значення гнучких форм зайнятості, цифровізація HR-процесів) і відмінності у динаміці безробіття і заробітних плат. Систематизовано інструменти адаптації промислових підприємств до кадрового дефіциту й невизначеності (внутрішня мобільність і перекваліфікація, цифровізація управління персоналом, підтримка психічного здоров’я, робота з вразливими групами) і сформовано вісім ключових напрямів удосконалення HR-менеджменту в умовах тривалих шоків.
Наукова новизна результатів дослідження. Уточнено зміст категорії «воєнно-економічні шоки» щодо управління людськими ресурсами промислових підприємств, запропоновано концептуальну рамку аналізу HR-систем через призму шоків пропозиції (мобілізація, міграція, руйнування інфраструктури) і шоків попиту (спад виробництва, карантинні обмеження, падіння інвестицій). Вперше на основі інтеграції макроекономічних показників, даних ринку праці і практик окремих країн системно описано комплексний вплив воєнних і економічних шоків саме на людські ресурси промислових підприємств України.
Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані підходи і рекомендації можуть бути використані керівниками промислових підприємств, HR-директорами, фахівцями служб персоналу й органами державної влади під час розроблення стратегій відновлення і розвитку у воєнний і післявоєнний періоди. Сформульовані напрями дій створюють практичну основу для посилення стійкості HR-систем промислових підприємств та зменшення довгострокових втрат людського капіталу.
Ключові слова: ринок праці, кадровий дефіцит, цифровізація управління персоналом, мобілізація, зовнішня й внутрішня міграція, структурні зрушення на ринку праці, перерозподіл вакансій.
Huk V.V. THE IMPACT OF MILITARY AND ECONOMIC SHOCKS ON HUMAN RESOURCES IN THE MANAGEMENT SYSTEM OF INDUSTRIAL ENTERPRISES
Purpose. The aim of the article is to diagnose the impact of military and economic shocks on the human resources of industrial enterprises in Ukraine and to develop management recommendations to increase their resilience.
Methodology of research. The methodological basis is a systematic and comparative approach to the analysis of the labour market and HR practices in industry. The analysis of statistical data from international organizations and national institutions (OECD, KSE, Bank of Israel, DTDA, US–Ukraine Business Council, Frontliner) was used, the results of modern scientific works on personnel management in crisis and war conditions were summarized, and the Ukrainian experience was compared with the practices of other countries experiencing armed conflicts or deep economic shocks.
Findings. It is shown that the combination of military and economic shocks creates double pressure on labour supply and demand: mass mobilization, external and internal migration, and the destruction of the industrial base lead to an acute shortage of personnel, a change in the gender and professional structure of employment, and an increase in labour costs, while a decline in demand, financial difficulties, and the destruction of logistics limit the possibilities for job creation. Based on Ukrainian data, the scale of personal losses and structural shifts in the labour market are characterized, in particular, the redistribution of vacancies between sectors and the increase in demand for blue-collar professions, defence specialists, and mental health specialists. A comparison with the experience of Israel and the lessons of the COVID-19 pandemic allowed us to show common features (labour shortage, reassessment of the importance of flexible forms of employment, digitalization of HR processes) and differences in the dynamics of unemployment and wages. The tools for adapting industrial enterprises to personnel shortages and uncertainty (internal mobility and retraining, digitalization of personnel management, mental health support, work with vulnerable groups) have been systematized and eight key areas for improving HR management in conditions of prolonged shocks have been formed.
Originality. The content of the category “military-economic shocks” in relation to the management of human resources of industrial enterprises has been clarified, a conceptual framework for analysing HR systems through the prism of supply shocks (mobilization, migration, destruction of infrastructure) and demand shocks (decline in production, quarantine restrictions, decline in investments) has been proposed. For the first time, based on the integration of macroeconomic indicators, labour market data and practices of individual countries, the complex impact of military and economic shocks on the human resources of industrial enterprises of Ukraine has been systematically described.
Practical value. The proposed approaches and recommendations can be used by heads of industrial enterprises, HR directors, personnel services specialists and state authorities when developing recovery and development strategies in the war and post-war periods. The formulated directions of action create a practical basis for strengthening the resilience of HR systems of industrial enterprises and reducing long-term losses of human capital.
Key words: labour market, personnel shortage, digitalization of personnel management, mobilization, external and internal migration, structural shifts in the labour market, redistribution of vacancies
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВІЙНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Get PDFМигаль О.Ф., Дударев О.О., Процяк А.І., Шевчук Ю.В. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВІЙНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Мета. Дослідження особливостей формування інвестиційної привабливості України в умовах післявоєнного відновлення, з урахуванням нових безпекових викликів, процесів євроінтеграції та ролі стратегічних комунікацій – зокрема рекламних кампаній – як інструменту стимулювання притоку іноземних інвестицій у національну економіку.
Методика дослідження. Для виконання поставлених у статті завдань було використано такі методи дослідження: аналіз, системний і комплексний підхід – для розгляду інвестиційної привабливості України як багатофакторного явища, що формується під впливом економічних, безпекових, інформаційних та інституційних чинників; статистичні методи – для оцінювання обсягів прямих іноземних інвестицій, галузевої та регіональної структури інвестицій, а також динаміки розвитку вітчизняного рекламного ринку; табличний метод – для структурованого подання результатів порівняльного аналізу національних і міжнародних рекламних кампаній; графічний метод – для візуалізації ключових тенденцій, зокрема у вигляді діаграм і схем. Обробка даних та оформлення графічних матеріалів здійснювалися із застосуванням сучасних комп’ютерних та інформаційних технологій.
Результати дослідження. Проаналізовано сучасний стан інвестиційної привабливості України в контексті воєнних викликів та перспектив післявоєнного відновлення. Здійснено оцінку динаміки надходжень прямих іноземних інвестицій, визначено галузі, які демонструють найбільшу стійкість до кризових впливів та зберігають високий інвестиційний потенціал навіть в умовах високих ризиків. Виявлено, що стратегічні комунікації, зокрема цілеспрямовані рекламні кампанії відіграють дедалі важливішу роль у формуванні позитивного інвестиційного іміджу держави на міжнародній арені.
Наукова новизна результатів дослідження. У межах даного дослідження здійснено комплексний аналіз формування інвестиційного потенціалу України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення з урахуванням новітніх безпекових викликів, процесів євроінтеграції та впливу стратегічних комунікацій. Особливу увагу приділено вивченню ролі рекламних кампаній як сучасного інструменту публічної дипломатії, здатного посилити довіру до українського інвестиційного середовища.
Практична значущість результатів дослідження. Сформовано прикладні рекомендації щодо посилення інвестиційної привабливості України в післявоєнний період через застосування низки заходів та використання комунікаційних інструментів, зокрема рекламних кампаній. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади, інституціями економічної дипломатії та інвестиційними агентствами для вдосконалення підходів до промоції України як безпечного, відкритого та перспективного напряму для прямих іноземних інвестицій.
Ключові слова: інвестиційний потенціал, інвестиційна привабливість, євроінтеграція, ринок рекламних послуг, Україна, товари з високою доданою вартістю.
Myhal O.F., Dudarev O.O., Protsiak A.I., Shevchuk Yu.V. INVESTMENT POTENTIAL OF UKRAINE AFTER THE WAR IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION
Purpose. The aim of the article is to study the peculiarities of formation of Ukraine\u27s investment attractiveness in the context of post-war recovery, taking into account new security challenges, European integration processes and the role of strategic communications – in particular, advertising campaigns – as a tool to stimulate the inflow of foreign investment into the national economy.
Methodology of research. The following research methods were used to accomplish the tasks set out in the article: a systematic and comprehensive approach – to consider the investment attractiveness of Ukraine as a multifactorial phenomenon formed under the influence of economic, security, information and institutional factors; statistical methods – to assess the volume of foreign direct investment, the sectoral and regional structure of investment, as well as the dynamics of development of the domestic advertising market; tabular method – for a structured presentation of the results of a comparative analysis of national and international advertising campaigns; graphical method – for visualizing key trends, in particular in the form of diagrams and charts. Data processing and graphic design were carried out using modern computer and information technologies.
Findings. The current state of Ukraine’s investment attractiveness in the context of military challenges and prospects for post-war recovery is analysed. The dynamics of foreign direct investment inflows is assessed, and the industries that demonstrate the greatest resistance to crisis influences and retain high investment potential even in conditions of high risks are identified. It has been found that strategic communications, in particular targeted advertising campaigns, play an increasingly important role in shaping the positive investment image of the state in the international arena.
Originality. This study provides a comprehensive analysis of the formation of Ukraine\u27s investment potential under martial law and post-war recovery, taking into account the latest security challenges, European integration processes, and the impact of strategic communications. Particular attention is paid to the role of advertising campaigns as a modern tool of public diplomacy that can increase confidence in the Ukrainian investment environment.
Practical value. The practical significance of the study lies in the formation of applied recommendations for strengthening Ukraine\u27s investment attractiveness in the post-war period through the application of a number of measures and the use of communication tools, including advertising campaigns. The results of the study can be used by public authorities, economic diplomacy institutions and investment agencies to improve approaches to promoting Ukraine as a safe, open and promising destination for foreign direct investment.
Key words: investment potential, investment attractiveness, European integration, advertising services market, Ukraine, high value-added goods
ГЕНДЕРНІ КВОТИ У КЕРІВНИЦТВІ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВИКЛИКИ
Get PDFЩуцька Д.І., Заставний А.Р. ГЕНДЕРНІ КВОТИ У КЕРІВНИЦТВІ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВИКЛИКИМета. Визначення особливостей впровадження гендерних квот у міжнародних компаніях, аналіз їх ефективності та оцінювання ризиків та переваг. Завданнями статті є: дослідження основних підходів до впровадження гендерних квот у різних країнах, проведення порівняльного аналізу ефективності квот у контексті організаційної та фінансової стійкості компаній, а також оцінювання ризиків та переваг квотування у корпоративному секторі.Методика дослідження. Для проведення аналізу використано міждисциплінарний підхід, що включає такі методи: порівняльний аналіз – дослідження моделей впровадження гендерних квот у різних країнах та їхніх результатів; статистичний аналіз – оцінювання рівня представництва жінок у керівництві міжнародних компаній та впливу квот на корпоративну ефективність; контент-аналіз – вивчення законодавчих ініціатив, наукових досліджень і звітів міжнародних організацій щодо ефективності гендерного квотування; кейс-стаді – аналіз успішних і проблемних випадків впровадження квот у таких країнах, як Норвегія, Франція, Німеччина та США.Результати дослідження. Встановлено, що глобальна статистика 2024 року демонструє значну диспропорцію у представленні чоловіків і жінок на керівних посадах, де жінки займають лише 31 % таких позицій. Виявлено, що у прибуткових галузях, зокрема у фінансах та IT, частка жінок на керівних посадах є значно нижчою, ніж середній світовий показник. Доведено, що впровадження гендерних квот у країнах із законодавчими зобов’язаннями, таких як Норвегія та Франція, сприяє суттєвому зростанню представництва жінок у керівництві до 42 % і 45 % відповідно. Проаналізовано, що у країнах із добровільним підходом до гендерних квот, наприклад у Японії, частка жінок на керівних посадах залишається низькою – на рівні 10 %. Обґрунтовано, що законодавче закріплення гендерних квот є ефективним інструментом для подолання гендерної нерівності у вищому менеджменті міжнародних компаній. Підкреслено, що добровільні ініціативи без юридичних зобов’язань мають обмежений вплив на підвищення гендерного балансу в керівництві.Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано, що гендерні квоти впливають не лише на соціальну сферу, але й забезпечують економічні вигоди, що, на відміну від існуючого підходу, дає змогу комплексно оцінити їхній внесок у корпоративну ефективність. Набуло подальшого розвитку розуміння взаємозв’язку між гендерною різноманітністю у керівництві та зростанням економічних показників, що сприяє формуванню нових стратегій управління в міжнародних організаціях. Проаналізовано, як різні моделі квотування впливають на фінансові показники компаній, їхню репутацію та рівень інноваційності. Доведено, що компанії з гендерно збалансованим керівництвом демонструють вищу прибутковість і меншу фінансову волатильність.Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо впровадження гендерних квот у корпоративному секторі. Аналіз ефективності різних моделей квотування може допомогти урядам, бізнес-асоціаціям і керівникам компаній у формуванні стратегій для подолання гендерного дисбалансу. Дослідження також підкреслює необхідність комплексного підходу, що включає навчальні програми, менторські ініціативи та системи моніторингу ефективності квот.Ключові слова: гендерні квоти, гендерне квотування, корпоративне управління, гендерний паритет, менеджмент, управління компаніями, міжнародний досвід. Shchutska D.I., Zastavnyi A.R. GENDER QUOTAS IN THE LEADERSHIP OF INTERNATIONAL COMPANIES: GLOBAL EXPERIENCE AND CHALLENGESPurpose. The aim of the article is to determine the peculiarities of implementing gender quotas in international companies, analyse their effectiveness and assess the risks and benefits. The objectives of the article are: to study the main approaches to the implementation of gender quotas in different countries, to conduct a comparative analysis of the effectiveness of quotas in the context of organisational and financial sustainability of companies, and to assess the risks and benefits of quotas in the corporate sector.Methodology or research. The study employs an interdisciplinary approach, utilizing the following methods: comparative analysis – examining different models of gender quota implementation across various countries and their outcomes; statistical analysis – evaluating the representation of women in corporate leadership and the impact of quotas on corporate efficiency; content analysis – reviewing legislative initiatives, academic studies, and reports from international organizations on the effectiveness of gender quotas; case studies – analysing successful and problematic cases of quota implementation in countries such as Norway, France, Germany, and the United States.Findings. It is established that global statistics for 2024 show a significant disproportion in the representation of men and women in leadership positions, with women holding only 31% of such positions. It was found that in profitable industries, in particular in finance and IT, the share of women in leadership positions is significantly lower than the global average. It is proved that the introduction of gender quotas in countries with legal obligations, such as Norway and France, contributes to a significant increase in the representation of women in management to 42% and 45%, respectively. It is analysed that in countries with a voluntary approach to gender quotas, such as Japan, the share of women in management positions remains low at 10 %. It is proved that the legislative consolidation of gender quotas is an effective tool for overcoming gender inequality in the top management of international companies. It is emphasised that voluntary initiatives without legal obligations have a limited impact on improving the gender balance in management.Originality. It is substantiated that gender quotas affect not only the social sphere but also provide economic benefits, which, unlike the existing approach, allows for a comprehensive assessment of their contribution to corporate efficiency. The understanding of the relationship between gender diversity in management and economic performance has been further developed, which contributes to the formation of new management strategies in international organisations. It analyses how different quota models influence financial performance, corporate reputation, and innovation levels. The research proves that companies with gender-balanced leadership demonstrate higher profitability and lower financial volatility.Practical value. The study’s findings can be used to develop recommendations for implementing gender quotas in the corporate sector. The analysis of different quota models\u27 effectiveness can assist governments, business associations, and corporate executives in forming strategies to address gender imbalances. The research also emphasizes the need for a comprehensive approach, including training programs, mentorship initiatives, and monitoring systems to ensure quota effectiveness.Key words: gender quotas, gender quota system, corporate governance, gender parity, company management, international experience
ЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ ТОРГІВЛІ ТА МІГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ
Get PDFГерман Л.Т., Уніят А.В. ЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ ТОРГІВЛІ ТА МІГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ
Мета. Аналіз економічних ефектів взаємодії міжнародної торгівлі та міграційних процесів в контексті формування глобальної стратифікації, виявлення системних чинників, що спричиняють нерівномірний розподіл прибутку між країнами з різним рівнем розвитку та формування сучасних тенденцій світової економіки.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи дослідження: метод аналізу та синтезу – для встановлення зв’язків між міграційними процесами, торгівлею та стратифікацією країн; метод індукції та дедукції – для формування висновків на основі проведеного аналізу; графоаналітичний метод – для візуалізації динаміки та структури; метод економетричного моделювання – для оцінки впливу основних показників торгівлі та міграції на нерівність розвитку країн.
Результати дослідження. Проаналізовано зовнішньоторговельні потоки та вплив торгівлі на стратифікацію країн у глобальній економіці. Здійснено аналіз впливу міграції робочої сили на національні економіки країн та окреслено нові виклики, спричинені міграційними процесами. Встановлено взаємозв’язок між індексами глобальної інтеграції, міграційною привабливістю та нерівністю доходів. Виявлено, що інституційна спроможність держав відіграє важливу роль у зменшенні факторів стратифікації через торгівлю та міграцію. Розглянуто країни, які формують нові осередки економічної сили через їх гнучку міграційну політику та експортоорієнтовану стратегію.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у детальному аналізі впливу міграційних процесів та торгівлі на нерівномірність розвитку країн у глобальній економіці. Обґрунтовано графічну модель впливу торгівлі та міграції на економічний розвиток країн з різним рівнем доходу.
Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані результати дослідження економічних ефектів торгівлі і міграції на міжнародну стратифікацію можуть бути використані у розробці політик, програм і стратегій як на рівні країн, так і на міжнародному рівні.
Ключові слова: міграція, міжнародні міграційні процеси, трудова міграція, міжнародна торгівля, глобальна економіка, глобальна стратифікація, нерівність.
Herman L.T., Uniiat A.V. ECONOMIC EFFECTS OF TRADE AND MIGRATION IN THE CONTEXT OF INTERNATIONAL STRATIFICATION
Purpose. The aim of the article is to analysis of the economic effects of the interaction between international trade and migration processes in the context of global stratification, identification of systemic factors causing uneven distribution of profits between countries with different levels of development, and formation of current trends in the global economy.
Methodology of research. The following research methods were used to achieve the set goal: analysis and synthesis to establish links between migration processes, trade and country stratification; induction and deduction to draw conclusions based on the analysis; the graph analytical method was used to visualise dynamics and structure; econometric modelling was used to assess the impact of key trade and migration indicators on the inequality of countries\u27 development.
Findings. Foreign trade flows and the impact of trade on the stratification of countries in the global economy were analysed in the article. The impact of labour migration on national economies is analysed and new challenges caused by migration processes are outlined. A relationship between global integration indices, migration attractiveness and income inequality has been established. It has been found that the institutional capacity of states plays an important role in reducing stratification factors through trade and migration. Countries that are forming new centres of economic power through their flexible migration policies and export-oriented strategies are considered.
Originality consists of a detailed analysis of the impact of migration processes and trade on the uneven development of countries in the global economy. A graphical model of the impact of trade and migration on the economic development of countries with different income levels is substantiated.
Practical value. The proposed results of the study of the economic effects of trade and migration on international stratification can be used in the development of policies, programmes and strategies at both the national and international levels.
Key words: migration, international migration processes, labour migration, international trade, global economy, global stratification, inequality