INNOVATIVE ECONOMY (E-Journal)
Not a member yet
783 research outputs found
Sort by
СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ: РИЗИКИ, БАР’ЄРИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Get PDFДегтярьов Д.С. СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ: РИЗИКИ, БАР’ЄРИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Мета. Теоретичне обґрунтування та комплексний аналіз основних викликів цифровізації світового економічного простору, виявлення можливостей подолання ризиків і бар’єрів, що виникають у процесі цифрової трансформації глобальної економіки.
Методика дослідження. Методологічну основу статті становить сукупність загальнонаукових та спеціальних методів економічного аналізу, що дозволяють комплексно дослідити виклики цифровізації світового економічного простору. У процесі дослідження було використано такі методи: метод аналізу та синтезу (систематизація наукових підходів до розуміння цифровізації як багатовимірного глобального процесу), індуктивний і дедуктивний методи (формування логіки дослідження: від узагальнення емпіричних викликів цифрової трансформації до виведення теоретичних положень), системний підхід (вивчення цифровізації як складного соціально-економічного явища, що охоплює економічні, технологічні, політичні та інституційні сфери), метод класифікації (типологізація викликів цифровізації за змістовними критеріями (економічні, інституційні, соціальні, технологічні, безпекові тощо)), метод узагальнення (формування висновків та пропозицій щодо ефективного реагування на виклики цифровізації).
Результати дослідження. Теоретично обґрунтовано поняття «виклики цифровізації» в контексті глобальної економіки, здійснено їх класифікацію за економічними, соціальними, технологічними та інституційними ознаками. Проведено порівняльний аналіз цифрових політик країн з різним рівнем цифрової зрілості на основі даних індексу DESI, що дозволило виявити ключові фактори успішної цифрової трансформації. Визначено основні бар’єри на шляху подолання цифрових викликів, а також окреслено потенційні можливості цифровізації для сталого економічного розвитку. Запропоновано підходи до вдосконалення міжнародного співробітництва в сфері цифрової економіки з урахуванням глобальних дисбалансів.
Наукова новизна результатів досліджень. Дістало подальшого наукового розвитку дослідження цифровізації, котра виступає ключовим фактором трансформації світової економіки, однак її динамічний розвиток супроводжується численними викликами, що потребують подальших скоординованих глобальних зусиль.
Практична значущість результатів дослідження. Подані в роботі пропозиції дали змогу систематизувати виклики за чотирма основними напрямами та виявити суттєві відмінності у цифровій політиці країн з різним рівнем розвитку. Зокрема, інституційна спроможність, наявність стратегічного бачення та інвестиції в інновації є визначальними чинниками успішності цифрової трансформації. Подолання виявлених бар’єрів відкриває широкі можливості для підвищення ефективності глобальної економіки, розвитку цифрових ринків і забезпечення інклюзивного зростання. Подальші дослідження доцільно спрямувати на формування моделей міжнародної взаємодії в цифровій сфері з урахуванням новітніх викликів.
Ключові слова: цифровізація, глобальна економіка, цифрові виклики, індекс DESI, цифрова трансформація, цифрова політика, цифрові бар’єри, сталий розвиток, міжнародне співробітництво.
Dehtiarov D.S. MODERN CHALLENGES OF DIGITALIZATION OF THE GLOBAL ECONOMIC SPACE: RISKS, BARRIERS AND OPPORTUNITIES
Purpose. The aim of the article is to provide a theoretical substantiation and comprehensive analysis of the main challenges of digitalization in the global economic space, and to identify opportunities for overcoming the risks and barriers that arise in the process of digital transformation of the global economy.
Methodology of research. The methodological basis of the article is a set of general scientific and special methods of economic analysis that allow for a comprehensive study of the challenges of digitalization in the global economic space. The following methods were used in the research: analysis and synthesis (systematization of scientific approaches to understanding digitalization as a multidimensional global process), inductive and deductive methods (forming the logic of the study: from generalizing the empirical challenges of digital transformation to deriving theoretical propositions), a systematic approach (studying digitalization as a complex social and economic phenomenon encompassing economic, technological, political, and institutional spheres), classification method (typology of digitalization challenges according to substantive criteria (economic, institutional, social, technological, security, etc.), generalization method (forming conclusions and proposals for effective response to digitalization challenges).
Findings. The concept of “digitalization challenges” in the context of the global economy has been theoretically substantiated and classified according to economic, social, technological, and institutional characteristics. A comparative analysis of digital policies in countries with different levels of digital maturity was conducted based on DESI index data, which made it possible to identify the key factors for successful digital transformation. The main barriers to overcoming digital challenges were identified, and the potential opportunities of digitalization for sustainable economic development were outlined. Approaches to improving international cooperation in the digital economy, taking into account global imbalances, were proposed.
Originality. Further scientific development has been achieved in the study of digitalization, which is a key factor in the transformation of the global economy. However, its dynamic development is accompanied by numerous challenges that require further coordinated global efforts.
Practical value. The proposals presented in this paper made it possible to systematize the challenges in four main areas and identify significant differences in the digital policies of countries with different levels of development. In particular, institutional capacity, strategic vision, and investment in innovation are key determinants of the success of digital transformation. Overcoming the identified barriers opens up broad opportunities for improving the efficiency of the global economy, developing digital markets, and ensuring inclusive growth. Further research should focus on developing models of international cooperation in the digital sphere, taking into account the latest challenges.
Key words: digitalization, global economy, digital challenges, DESI index, digital transformation, digital policy, digital barriers, sustainable development, international cooperation
ГЛОБАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР У ДОБУ ЦИФРОВОЇ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Get PDFКорнієнко Д.Б. ГЛОБАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР У ДОБУ ЦИФРОВОЇ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Мета. Аналіз сучасного стану та перспектив цифрової екологізації в умовах глобального економічного простору, виокремлення основних напрямів політики та технологічних рішень.
Методика дослідження. Методологічну основу дослідження становить поєднання якісних і кількісних підходів, що забезпечує глибину аналізу та можливість верифікації результатів. Зокрема, було використано методи системного аналізу, компаративного аналізу, контент-аналізу нормативно-правових актів окремих країн, а також аналіз звітів міжнародних організацій (ЮНЕП, ОЕСР, Світовий банк). Проаналізовано дані з відкритих джерел – статистичних баз даних (Eurostat, IEA, Statista), аналітичних платформ (McKinsey Insights, Deloitte Reports) та наукових публікацій у Scopus/Web of Science. Для ілюстрації емпіричних даних були використані графіки та діаграми, створені в Tableau та Microsoft Excel. Застосовано міждисциплінарний підхід, аналіз нормативно-правових актів, огляд аналітичних звітів та порівняльний аналіз кейсів впровадження цифрових екотехнологій у різних країнах.
Результати дослідження. Виявлено, що у контексті сучасних викликів кліматичних змін, ресурсного виснаження та діджиталізації економік, цифрова екологізація постає як ключова парадигма сталого розвитку глобального економічного простору. Обґрунтовано та досліджено актуальні виклики, перспективи і напрями розвитку цифрової екологізації у міжнародному контексті. Виявлено та обґрунтовано регіональну диференціацію цифрової екологізації, тобто визначено, що країни ЄС демонструють високий рівень інтеграції цифрових екотехнологій, тоді як Китай і США застосовують їх у специфічних секторах (моніторинг довкілля, ESG-аналітика), а країни Глобального Півдня характеризуються фрагментарними практиками, що залежать від міжнародної підтримки. Ідентифіковано основні бар’єри цифрової трансформації в екологічному контексті, окреслено перспективи інтеграції екологічних цифрових інновацій у стратегії національного та корпоративного розвитку.
Наукова новизна результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку тлумачення «цифрової екологізації» як нової парадигми глобального економічного простору, що інтегрує цифрові технології (IoT, AI, Big Data, цифрові близнюки) з екологічними механізмами управління задля досягнення цілей сталого розвитку.
Практична значущість результатів дослідження. Практична цінність роботи полягає в узагальненні досвіду країн-лідерів у сфері цифрової екологізації, що може бути використано для формування політик сталого розвитку в Україні та за її межами. Розроблені положення можуть бути використані для формування державної політики у сфері цифрової екологізації, зокрема в контексті виконання зобов’язань за Цілями сталого розвитку та Європейським зеленим курсом.
Ключові слова: цифрова екологізація, сталий розвиток, глобальний економічний простір, цифрові інновації, зелений перехід, екотехнології, цифрова трансформація.
Korniienko D.B. GLOBAL ECONOMIC SPACE IN THE AGE OF DIGITAL ECOLOGIZATION: CHALLENGES AND PROSPECTS
Purpose. The aim of the article is to analyze the current state and prospects of digital greening in the global economic space, highlighting the main policy directions and technological solutions.
Methodology of research. The methodological basis of the study is a combination of qualitative and quantitative approaches, which ensures depth of analysis and the possibility of verifying the results. In particular, methods of systematic analysis, comparative analysis, content analysis of regulatory and legal acts of individual countries, as well as analysis of reports of international organizations (UNEP, OECD, World Bank) were used. Data from open sources were analyzed, including statistical databases (Eurostat, IEA, Statista), analytical platforms (McKinsey Insights, Deloitte Reports), and scientific publications in Scopus/Web of Science. Graphs and charts created in Tableau and Microsoft Excel were used to illustrate the empirical data. An interdisciplinary approach was applied, including analysis of regulatory acts, review of analytical reports, and comparative analysis of cases of digital eco-technology implementation in different countries.
Findings. It has been found that in the context of modern challenges of climate change, resource depletion, and digitization of economies, digital greening emerges as a key paradigm of sustainable development of the global economic space. The current challenges, prospects, and directions of digital greening development in the international context have been substantiated and researched. Regional differentiation in digital greening has been identified and substantiated, i.e., it has been determined that EU countries demonstrate a high level of integration of digital eco-technologies, while China and the US apply them in specific sectors (environmental monitoring, ESG analytics), while countries of the Global South are characterized by fragmented practices that depend on international support. The main barriers to digital transformation in an environmental context have been identified, and the prospects for integrating environmental digital innovations into national and corporate development strategies have been outlined.
Originality. The interpretation of “digital greening” as a new paradigm of the global economic space, integrating digital technologies (IoT, AI, Big Data, digital twins) with environmental management mechanisms to achieve sustainable development goals, has been further developed.
Practical value. The practical value of the work lies in summarizing the experience of leading countries in the field of digital greening, which can be used to shape sustainable development policies in Ukraine and beyond. The provisions developed can be used to shape state policy in the field of digital greening, particularly in the context of fulfilling commitments under the Sustainable Development Goals and the European Green Deal.
Key words: digital greening, sustainable development, global economic space, digital innovation, green transition, eco-technologies, digital transformation
УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Get PDFБучинська Т.В., Данько М.М. УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Мета. Метою статті є обґрунтування стратегічних підходів до управління проєктами розвитку аграрного сектору України в умовах євроінтеграції.
Методика дослідження. В процесі дослідження використано загальні наукові та спеціальні методи, які забезпечили комплексний підхід, що дозволяє всебічно оцінити розвиток аграрного сектору України в умовах євроінтеграції. До основних методів належали: статистичний аналіз – для вивчення динаміки обсягів експорту та імпорту агропродовольчої продукції, формування сальдо зовнішньої торгівлі та оцінки тенденцій розвитку галузі; методи наукової абстракції, індукції та дедукції – для формування гіпотез щодо розвитку аграрного сектору України, оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між євроінтеграцією, зовнішньоторговельною діяльністю та ефективністю аграрних проєктів; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення результатів, систематизації проєктних напрямів та формулювання наукових висновків; графічний – для наочної демонстрації динаміки експорту та імпорту, структури зовнішньої торгівлі.
Результати дослідження. Розглянуто сучасний стан аграрного сектору України, його роль у формуванні економічного потенціалу держави та забезпеченні продовольчої безпеки. Досліджено вплив євроінтеграційних процесів на розвиток агропідприємств, зокрема на розширення зовнішньоторговельної діяльності та підвищення експортного потенціалу. Розкрито проблемні аспекти та виклики, що стоять перед українським агросектором. Проаналізовано динаміку зовнішньої торгівлі України агропродовольчими товарами з країнами ЄС у 2018–2023 рр., визначено зростання частки експорту та формування нового стратегічного вектора економічного співробітництва, що підтверджує інтеграцію українського аграрного експорту на європейський ринок. Визначено ключові напрями підвищення ефективності управління аграрними проєктами. Розкрито практичні аспекти формування стратегії управління проєктами структурної трансформації аграрного сектору, що забезпечує соціально орієнтоване та екологічно врівноважене функціонування галузі, підвищення експортного потенціалу та інтеграцію українського агробізнесу у глобальні агропродовольчі ланцюги.
Наукова новизна результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку дослідження обґрунтування стратегічних проєктних напрямів для євроінтеграції аграрного сектора України. Проведено комплексний аналіз розвитку аграрного сектору України з позицій євроінтеграції та підвищення експортного потенціалу.
Практична значущість результатів дослідження. Розроблені рекомендації та проєктні рішення можуть бути використані суб’єктами аграрного сектора України для активізації зовнішньоторговельної діяльності.
Ключові слова: аграрний сектор, євроінтеграція, експортний потенціал, управління проєктами, конкурентоспроможність, зовнішньоторгова діяльність, інституційна інфраструктура, інноваційний розвиток.
Buchynska T.V., Danko M.M. MANAGEMENT OF AGRICULTURAL SECTOR DEVELOPMENT PROJECTS IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION: STRATEGIC APPROACHES AND INCREASING EXPORT POTENTIAL
Purpose. The aim of the article is to substantiate strategic approaches to managing development projects in Ukraine\u27s agricultural sector in the context of European integration.
Methodology of research. General scientific and specialized methods were used in the study, which ensured a comprehensive approach that allowed for a comprehensive assessment of the development of Ukraine\u27s agricultural sector in the context of European integration. The main methods included: statistical analysis – to study the dynamics of agro-food exports and imports, the formation of the foreign trade balance, and the assessment of industry development trends; methods of scientific abstraction, induction, and deduction – to formulate hypotheses about the development of Ukraine\u27s agricultural sector, assess the cause-and-effect relationships between European integration, foreign trade activities, and the effectiveness of agricultural projects; abstract and logical – for theoretical generalization of results, systematization of project directions, and formulation of scientific conclusions; graphic – for visual demonstration of the dynamics of exports and imports and the structure of foreign trade.
Findings. The study examines the current state of Ukraine\u27s agricultural sector, its role in shaping the country\u27s economic potential and ensuring food security. The impact of European integration processes on the development of agricultural enterprises, in particular on the expansion of foreign trade activities and the increase in export potential, is examined. The problematic aspects and challenges facing the Ukrainian agricultural sector are revealed. The dynamics of Ukraine\u27s foreign trade in agro-food products with EU countries in 2018–2023 are analysed, the growth in the share of exports and the formation of a new strategic vector of economic cooperation are identified, confirming the integration of Ukrainian agricultural exports into the European market.
Key areas for improving the efficiency of agricultural project management are identified. The practical aspects of forming a strategy for managing structural transformation projects in the agricultural sector are revealed, which ensures the socially oriented and environmentally balanced functioning of the industry, increases export potential, and integrates Ukrainian agribusiness into global agro-food chains.
Originality. Further development was given to research on the rationale for strategic project directions for the European integration of Ukraine\u27s agricultural sector. A comprehensive analysis of the development of Ukraine\u27s agricultural sector was conducted from the perspective of European integration and increasing export potential.
Practical value. The developed recommendations and project solutions can be used by entities in Ukraine\u27s agricultural sector to boost foreign trade activity.
Key words: agricultural sector, European integration, potential exports, project management, competitiveness, foreign trade, institutional infrastructure, innovative development
«ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА» ЯК КЛЮЧОВА УМОВА СУЧАСНОСТІ ТА ОСНОВА ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДРОДЖЕННЯ КРАЇНИ
Get PDFКостецький Я.І., Брик М. М. «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА» ЯК КЛЮЧОВА УМОВА СУЧАСНОСТІ ТА ОСНОВА ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДРОДЖЕННЯ КРАЇНИМета. Дослідження теоретико-прикладних аспектів впровадження «зеленої економіки» як перспективного напряму досягнення стійкого розвитку в період післявоєнного відновлення економіки нашої держави.Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані загальнонаукові та специфічні методи, такі як: аналізу і синтезу – для встановлення необхідності впровадження «зеленої економіки» як перспективного напряму досягнення стійкого розвитку економіки; діалектичний метод наукового пізнання – для розгляду сутності поняття «зеленої економіки»; абстрактно-логічний – для розробки механізму трансформації вітчизняної економіки із врахуванням принципів «зеленої економіки». Методологічною основою дослідження слугували наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, присвячених трансформації економіки в контексті цілей сталого розвитку.Результати дослідження. Встановлено, що концепцію «зеленої економіки» слід розглядати як оптимальну економічну модель розвитку країни в умовах глобалізації та посткризової ситуації, яка може стати основою подолання сировинної орієнтації національної економіки та модернізації усього господарського комплексу з метою підвищення його стійкості та конкурентоспроможності. Акцентовано, що важливим елементом побудови «зеленої економіки» є поступове нарощування використання альтернативних джерел енергії, а це вимагає створення необхідного середовища для розвитку відновлюваної енергетики. Визначено, що реалізація «зеленої економіки» як системи цілісного економічного господарювання вимагає пошуку інструментів переходу до неї у рамках кожного конкретного регіону і можливе лише шляхом консолідації усіх зусиль та участі регіонів держави.Наукова новизна результатів дослідження. Досліджено особливості інституційної трансформації економіки в напрямі її «зеленого» зростання в умовах сучасності та післявоєнного відродження України. Запропоновано низку інструментів «зеленої економіки», реалізація яких на відміну від існуючих підходів дозволить досягти не тільки кількісного зростання, але й суттєвих якісних і реальних покращень. Обґрунтовано пріоритетні напрямки «зеленого» зростання в Україні на основі досвіду європейських країн.Практична значущість результатів дослідження. Розроблено конкретні рекомендації для формування такого типу економіки, який максимально враховує екологічні аспекти економічного розвитку. Застосування результатів дослідження сприятиме післявоєнній відбудові на засадах «зеленої економіки», залучивши якнайбільшу кількість населення та зосередившись на збереженні навколишнього середовища.Ключові слова: «зелена економіка», трансформація економіки, енергоресурси, стійкий розвиток, сировинна модель. Kostetskyi Ya.I., Bryk M.M. “GREEN ECONOMY” AS A KEY CONDITION OF MODERNITY AND THE BASIS OF THE POST-WAR REVIVAL OF THE COUNTRYPurpose. The aim of the article is to study the theoretical and applied aspects of the implementation of the “green economy" as a promising direction for achieving sustainable development in the period of post-war recovery of the economy of our country.Methodology of research. General scientific and specific methods were used to achieve this goal, such as: analysis and synthesis – to establish the need to introduce the “green economy” as a promising direction for achieving sustainable economic development; dialectical method of scientific knowledge – to consider the essence of the concept of the “green economy”; abstract and logical – to develop a mechanism for transforming the domestic economy, taking into account the principles of the green economy. The methodological basis of the study is the scientific works of foreign and domestic scholars on economic transformation in the context of sustainable development goals.Findings. It is established that the concept of the “green economy” should be considered as an optimal economic model of the country\u27s development in the context of globalization and the post-crisis situation, which can become the basis for overcoming the raw material orientation of the national economy and modernizing the entire economic complex in order to increase its sustainability and competitiveness.An important element of building the “green economy” is the gradual increase in the use of alternative energy sources, which requires the creation of the necessary environment for the development of renewable energy.Implementation of “green economy” as a system of holistic economic management requires the search for tools for transition to it within each specific region and is possible only through the consolidation of all efforts and participation of the country\u27s regions.Originality. The peculiarities of institutional transformation of the economy towards the “green” growth in the context of modernity and post-war revival of Ukraine are investigated. A number of tools for implementing the “green economy” as a system of holistic economic management are proposed. Priority directions of "green" growth in Ukraine are substantiated on the basis of the experience of European countries.Practical value. Specific recommendations have been developed for the formation of a type of economy that takes into account the environmental aspects of economic development to the maximum extent possible. The application of the research results will contribute to post-war reconstruction on the basis of a green economy, involving the largest possible number of people and focusing on environmental protection.Key words: “green economy”, economic transformation, energy resources, sustainable development, raw material model
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТЬ «ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ» ТА «ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Get PDFКомандровська В.Є. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТЬ «ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ» ТА «ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВАМета. Теоретико-методологічне обґрунтування сутності поняття «інноваційне забезпечення», його відмінностей від терміну «інноваційний потенціал» та визначенні характеру їх взаємодії у контексті сталого розвитку підприємства.Методика дослідження. У процесі дослідження використано методи системного та порівняльного аналізу для вивчення сутнісних характеристик інноваційного потенціалу та інноваційного забезпечення; структурно-функціональний аналіз – для визначення взаємозв’язків між їх елементами; методи синтезу та узагальнення – для формування методологічного підходу до аналізу їх взаємодії. Теоретико-методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення інноваційного менеджменту, теорії сталого розвитку та системного підходу.Результати дослідження. Проведено порівняльний аналіз понять «інноваційний потенціал» та «інноваційне забезпечення», виявлено їх сутнісні характеристики та відмінності. Розроблено методологічний підхід до аналізу їх взаємозв’язків, що враховує структурні, функціональні та динамічні аспекти взаємодії. Обґрунтовано механізми формування синергетичного ефекту від взаємодії досліджуваних елементів у контексті забезпечення сталого розвитку підприємства.Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено теоретико-методологічний підхід до аналізу взаємозв’язку інноваційного потенціалу та інноваційного забезпечення, який, на відміну від існуючих, враховує їх системну взаємодію та взаємовплив у контексті сталого розвитку підприємства. Розвинуто концептуальні засади формування механізму їх ефективної взаємодії з урахуванням синергетичного ефекту.Практична значущість результатів дослідження. Розроблені методологічні положення можуть бути використані при формуванні системи управління та інноваційним розвитком підприємства, розробці стратегій інноваційного розвитку та механізмів їх реалізації. Запропонований підхід сприятимуть підвищенню ефективності інноваційної діяльності та забезпеченню сталого розвитку підприємства.Ключові слова: інноваційний потенціал, інноваційне забезпечення, сталий розвиток підприємства, синергетичний ефект, системний підхід, інноваційний розвиток. Komandrovska V.Ye. COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF TERMS “INNOVATION POTENTIAL” AND “INNOVATION ENSURING” IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE ENTERPRISE DEVELOPMENTPurpose. The aim of the article is to provide the theoretical and methodological substantiation of the essence of the concept of “innovation support”, its differences from the term “innovation potential” and determining the nature of their interaction in the context of sustainable enterprise development.Methodology of research. Methods of systematic and comparative analysis were used in the research process to study the essential characteristics of innovation potential and innovation ensuring; structural-functional analysis to determine relationships between their elements; methods of synthesis and generalization to form a methodological approach to analysing their interaction. The theoretical and methodological basis of the research was founded on fundamental principles of innovation management, sustainable development theory, and systems approach.Findings. A comparative analysis of the concepts “innovation potential” and “innovation ensuring” was conducted, revealing their essential characteristics and differences. A methodological approach to analysing their relationships was developed, taking into account structural, functional, and dynamic aspects of interaction. The mechanisms of synergetic effect formation from the interaction of the studied elements in the context of ensuring sustainable enterprise development were substantiated.Originality. The theoretical and methodological approach to analysing the relationship between innovation potential and innovation ensuring was improved, which, unlike existing approaches, takes into account their systemic interaction and mutual influence in the context of sustainable enterprise development. The conceptual foundations for forming the mechanism of their effective interaction, considering the synergetic effect, were developed.Practical value. The developed methodological provisions can be used in forming the innovation development management system of the enterprise, developing innovation strategies, and mechanisms for their implementation. The proposed approach will contribute to increasing the efficiency of innovation activities and ensuring sustainable development of the enterprise.Key words: innovation potential, innovation ensuring, sustainable development of enterprise, synergetic effect, systems approach, innovation development
МОДЕЛЮВАННЯ ВИТРАТ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА РОЗВИТОК ДОРАДЧОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ
Get PDFЄвчу С.А. МОДЕЛЮВАННЯ ВИТРАТ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА РОЗВИТОК ДОРАДЧОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІМета. Опис моделі оцінки витрат громадських об’єднань аграрного сектору економіки на розвиток дорадчої функціональності за допомогою використання інструментарію економіко-математичного моделювання.Методика дослідження. Основні положення дослідження сформовано з використанням загальних та спеціальних методів наукового пізнання. Зокрема, методи теорії трансакційних витрат і неоінституціональної теорії застосовано для визначення трансакційних і виробничих витрат громадських об’єднань аграрного сектору економіки; методологія та інструментарій економіко-математичного моделювання, емпіричний, аналітичний та графічний методи, Закон Парето, Закон попиту та пропозиції, теорема Коуза дали змогу розробити модель витрат громадських об’єднань аграрного сектору економіки на дорадчу функціональність; методи теоретичного узагальнення, методи прогнозування та планування витрат та доходів використано для формування даних для проведення моделювання, а формально-юридичний метод – для аналізу законодавства, що регулює діяльність громадських об’єднань з неприбутковим статусом.Результати дослідження. Встановлено емпіричну залежність змінних виробничих витрат (production costs) та трансакційних витрат (transaction costs), які потрібні для створення системних галузевих і професійних знань та їх поширення шляхом надання комерційних (платних) послуг. Обґрунтовано обсяг витрат, які громадські об’єднання можуть спрямувати на формування дорадчих послуг. Отримано розуміння об’єктивної основи ціноутворення на платні дорадчі послуги. Поглиблено теоретичні засади конкурентоспроможності платних послуг громадських об’єднань на ринку дорадчих послуг та підхід до моделювання найбільш ефективного способу надання дорадчих послу.Наукова новизна результатів дослідження. Розроблено модель оцінки витрат громадських об’єднань аграрного сектору економіки на розвиток дорадчої функціональності для задоволення запитів внутрішніх (члени громадських об’єднань) і зовнішніх стейкхолдерів (інші споживачі послуг, які не є членами громадських об’єднань) у консультаційно-інформаційному та організаційно-управлінському забезпеченні шляхом створення системних галузевих і професійних знань та надання комерційних (платних) послуг.Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати дослідження можуть бути використані громадським об’єднанням для створення системних галузевих і професійних знань та їх поширення шляхом надання комерційних (платних) послуг. Сформоване уявлення про емпіричну залежність змінних виробничих витрат (production costs) та трансакційних витрат (transaction costs) створюють підґрунтя для прийняття управлінських рішень в громадських об’єднаннях аграрного сектору економіки щодо розвитку дорадчої функціональності та поглиблюють теоретико-прикладні підходи до формування та розвитку дорадчої функціональності в громадських об’єднаннях аграрного сектору економіки. Результати дослідження розширюють наукові підходи до визначення витрат неприбуткових організацій для надання комерційних (платних) послуг.Ключові слова: інституціональна теорія, система сільськогосподарського дорадництва, суб’єкти дорадництва, управлінська діяльність, громадські об’єднання, неприбуткові організації, сільськогосподарські дорадчі послуги, стейкхолдери, виробничі витрати, трансакційні витрати, комерційні (платні) послуги. Yevchu S.A. MODELLING THE COSTS OF PUBLIC ASSOCIATIONS FOR THE DEVELOPMENT OF ADVISORY ACTIVITYPurpose. The aim of the article is to describe a model for estimating the costs of public associations of the agrarian sector of the economy for the development of advisory activity using economic and mathematical modelling tools.Research methodology. The main results of the study were obtained through the use of general and special methods of scientific research. In particular, the transaction cost theory and neo-institutional theory were applied to determine the transaction and production costs of public associations of the agricultural sector of the economy; the tools of economic and mathematical modelling, empirical, analytical and graphical methods, the Pareto Law, the Law of Supply and Demand, the Coase Theorem made it possible to develop a model of the costs of public associations of the agricultural sector of the economy for advisory activity; methods of theoretical generalization, methods of forecasting and planning of costs and revenues were used to generate data for modelling, and the formal-legal method was used to analyse the legislation regulating the activities of public associations with non-profit status.Findings. The empirical dependence between production costs and transaction costs required for creating systemic industry and professional knowledge and their dissemination through commercial (paid) services was established. The expenses that public associations can direct to forming advisory services were substantiated. An understanding of the objective basis for pricing for paid advisory services was obtained. The theoretical principles of the competitiveness of paid services of public associations in the advisory services market and the approach to modelling the most effective way of providing advisory services were deepened.Originality. A model for estimating the costs of public associations of the agrarian sector of the economy for the development of advisory activity was developed to meet the needs of internal (members of public associations) and external stakeholders (other consumers of services who are not members of public associations) in consulting, information and organizational and managerial support through the creation of systemic industry and professional knowledge and the provision of commercial (paid) services.Practical value. The obtained research results can be used by a public association to create systemic industry and professional knowledge and disseminate it through the provision of commercial (paid) services.The formed idea of the empirical dependence between production costs and transaction costs establishes a basis for making management decisions in public associations of the agricultural sector of the economy regarding the development of advisory activity. It deepens theoretical and applied approaches to the formation and development of advisory activity in public associations of the agricultural sector of the economy. The research results expand scientific approaches to determining non-profit organizations’ costs for providing commercial (paid) services.Key words: institutional theory, agrarian advisory system, advisory subjects, management activities, public associations, non-profit organizations, agrarian advisory services, stakeholders, production costs, transaction costs, commercial (paid) services
ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ ЗАЙНЯТОСТІ У КРАЇНАХ СВІТУ ПІД ВПЛИВОМ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ
No full textСмєсова В.Л., Богданов О.О. ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ ЗАЙНЯТОСТІ У КРАЇНАХ СВІТУ ПІД ВПЛИВОМ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ
Мета. Обґрунтування основних наслідків трансформації структури зайнятості у країнах світу в умовах сучасних геоекономічних та геополітичних зрушень, виявлення ризиків зниження зайнятості та перспектив її підвищення в процесі цифровізації та високотехнологічного розвитку.
Методика дослідження. Використано методи наукової абстракції, систематизації – при аналізі наслідків зміни ринку праці та перспектив підвищення рівня зайнятості на основі цифровізації; індукції та дедукції – при обґрунтуванні ризиків зниження зайнятості, зумовленого цифровими змінами на національному рівні та у глобальному середовищі; аналіз і синтез – при дослідженні впливу сучасних геоекономічних і геополітичних викликів на трансформацію структури зайнятості, перспектив її підвищення через використання цифрових технологій; економіко-статистичного аналізу – при обґрунтуванні ефектів від використання діджитал-технологій в процесі виробництва і реалізації продукції, для досягнення високотехнологічного розвитку та підвищення продуктивності праці.
Результати дослідження. Обґрунтовано наслідки впливу сучасних геоекономічних та геополітичних чинників та викликів на основні макроекономічні показники та структуру зайнятості країн світу. Виявлено перспективи підвищення рівня зайнятості на світовому ринку праці в умовах цифровізації та високотехнологічного розвитку. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку ринку праці у світовій економіці, обґрунтовано переваги використання цифрових технологій і штучного інтелекту працівниками в процесі трудової діяльності. Здійснено порівняння змін у структурі зайнятості у розвинених країнах та країнах, що розвиваються, в процесі цифровізації. Обґрунтовано основні ризики зниження зайнятості, зумовленого цифровими змінами на національному та глобальному рівнях. Надано пропозиції і рекомендації в сфері державного регулювання щодо запобігання викривлення структури зайнятості під впливом цифрових трансформацій та отримання переваг від цифровізації економіки, бізнесу та суспільства.
Наукова новизна результатів дослідження. Набула подальшого розвитку систематизація наслідків впливу сучасних геоекономічних та геополітичних викликів на структуру зайнятості в умовах цифровізації та високотехнологічного розвитку. Запропоновано підхід до формування напрямів державної політики з метою запобігання зниження зайнятості та нівелювання потенційних негативних змін у її структурі на національному рівні.
Практична значущість результатів дослідження. Розроблено практичні рекомендацій для формування напрямів економічної політики держави в аспекті розширення використання цифрових технологій в економіці та бізнесі, підвищення зайнятості населення, підвищення кваліфікації, розширення цифрової інфраструктури.
Ключові слова: зайнятість, ринок праці, цифровізація, високотехнологічний розвиток, штучний інтелект, цифровізація бізнесу, цифрові технології.
Smіesova V.L., Bohdanov O.O. TRANSFORMATION OF THE EMPLOYMENT STRUCTURE IN COUNTRIES OF THE WORLD UNDER THE INFLUENCE OF DIGITIZATION AND HIGH-TECHNOLOGICAL DEVELOPMENT
Purpose. The aim of the article is to substantiate the main consequences of the transformation of the employment structure in countries around the world in the context of modern geo-economic and geopolitical shifts, to identify the risks of a decline in employment and the prospects for its increase in the process of digitalization and high-tech development.
Methodology of research. Methods of scientific abstraction and systematization were used to analyse the consequences of labour market changes and prospects for increasing employment levels based on digitalization; induction and deduction were used to substantiate the risks of declining employment caused by digital changes at the national level and in the global environment; analysis and synthesis were used to study the impact of contemporary geo-economic and geopolitical challenges on the transformation of the employment structure and the prospects for increasing it through the use of digital technologies; economic and statistical analysis – to substantiating the effects of using digital technologies in the process of production and sales of products to achieve high-tech development and increase labour productivity.
Findings. The consequences of the impact of modern geo-economic and geopolitical factors and challenges on the main macroeconomic indicators and employment structure of countries around the world are substantiated. Prospects for increasing the level of employment in the global labour market in the context of digitalization and high-tech development are identified. The current state and trends in the development of the labour market in the global economy are analysed, and the advantages of using digital technologies and artificial intelligence by employees in the process of labour activity are substantiated. A comparison of changes in the structure of employment in developed and developing countries in the process of digitalization is carried out. The main risks of a decline in employment caused by digital changes at the national and global levels are substantiated. Proposals and recommendations are provided in the field of state regulation to prevent the distortion of the employment structure under the influence of digital transformations and to reap the benefits of the digitalization of the economy, business, and society.
Originality. The systematization of the impact of modern geo-economic and geopolitical challenges on the structure of employment in the context of digitalization and high-tech development has been further developed. An approach to the formation of public policy directions has been proposed with the aim of preventing a decline in employment and leveling out potential negative changes in its structure at the national level.
Practical value. The practical significance lies in the development of practical recommendations for shaping the state\u27s economic policy in terms of expanding the use of digital technologies in the economy and business, increasing employment, improving skills, and expanding digital infrastructure.
Key words: employment, labour market, digitalization, high-tech development, artificial intelligence, business digitalization, digital technologies
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТОМ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Get PDFОкрепкий Р.Б., Дудар В.Т. ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТОМ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Мета. Дослідження впливу маркетингової цінової політики на управління товарним асортиментом у контексті цифровізації та обґрунтування доцільності впровадження штучного інтелекту у процеси ціноутворення для підвищення ефективності бізнес-операцій.
Методика дослідження. У статті застосовано системний аналіз наукових джерел і практичних кейсів впровадження AI-рішень у ціноутворенні. Використано методи теоретичного узагальнення – для формування концептуальної моделі інтеграції AI у маркетингову цінову політику; порівняльний метод – для зіставлення традиційних і AI-орієнтованих підходів; статистичний та аналітичний методи – для інтерпретації кількісних даних про ефективність AI-прайсингу.
Результати дослідження. Встановлено, що традиційні методи ціноутворення (витратний, конкурентний, ціннісний) характеризуються обмеженою адаптивністю до швидких змін ринкової кон’юнктури, що знижує їх ефективність. Запропоновано концепцію AI-ціноутворення, яка враховує поведінкові дані споживачів, динаміку попиту, дії конкурентів та сезонні чинники в режимі реального часу. Визначено основні функції цінової політики та роль Big Data у персоналізації цінових рішень.
Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано інтеграційну модель маркетингової цінової політики з використанням AI-інструментів, яка забезпечує синхронізацію асортиментного управління, динамічного ціноутворення та поведінкової аналітики споживачів. Така модель дозволяє одночасно оптимізувати товарний портфель і коригувати цінові стратегії в реальному часі на основі потокових даних, прогнозної аналітики та кластеризації цільових сегментів. Інтеграція алгоритмів машинного навчання забезпечує глибоку індивідуалізацію комерційних пропозицій на рівні окремого споживача, підвищуючи точність цінових рішень, еластичність попиту та загальний рівень прибутковості підприємства.
Практична значущість результатів дослідження. Основні висновки можуть бути використані компаніями для розробки адаптивних цінових стратегій, оптимізації управління асортиментом, підвищення прибутковості та вдосконалення маркетингової діяльності через персоналізацію пропозицій та оперативне реагування на зміни ринкової кон’юнктури.
Ключові слова: маркетингова цінова політика, товарна політика, штучний інтелект, Big Data, динамічне ціноутворення, управління асортиментом, життєвий цикл товару, персоналізація цін.
Okrepkyi R.B., Dudar V.T. INNOVATIVE APPROACHES TO PRICING AND ASSORTMENT MANAGEMENT BASED ON ARTIFICIAL INTELLIGENCE
Purpose. The aim of the article is to study the impact of marketing pricing policy on product assortment management in the context of digitalization and to substantiate the feasibility of introducing artificial intelligence (AI) into pricing processes to improve business performance.
Methodology of research. The article applies a systematic analysis of scientific sources and practical case studies of AI implementation in pricing. Theoretical generalization methods are used to develop a conceptual model for integrating AI into marketing pricing policy; the comparative method is applied to contrast traditional and AI-oriented approaches; statistical and analytical methods are employed to interpret quantitative data on the effectiveness of AI pricing.
Findings. It has been established that traditional pricing methods (cost-based, competition-based, value-based) have limited adaptability to rapid changes in market conditions, reducing their effectiveness. The concept of AI pricing is proposed, which takes into account consumer behavioral data, demand dynamics, competitive actions, and seasonal factors in real time. The main functions of pricing policy and the role of Big Data in personalizing pricing decisions are identified.
Originality. An integrated model of marketing pricing policy using AI tools has been developed, which ensures the synchronization of assortment management, dynamic pricing, and consumer behavioral analytics. This model allows you to simultaneously optimize your product portfolio and adjust pricing strategies in real time based on streaming data, predictive analytics, and target segment clustering. The integration of machine learning algorithms ensures deep individualization of commercial offers at the level of individual consumers, increasing the accuracy of pricing decisions, demand elasticity, and the overall profitability of the enterprise.
Practical value. The main conclusions can be used by companies to develop adaptive pricing strategies, optimize assortment management, increase profitability, and improve marketing activities through personalized offers and prompt responses to changes in market conditions.
Key words: marketing pricing policy, product policy, artificial intelligence, Big Data, dynamic pricing, assortment management, product life cycle, price personalization.
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Get PDFБагорка Д.А. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІМета. Узагальнення інституціонального інструментарію регулювання інноваційної динаміки та дослідження практичних аспектів інституціонального забезпечення розвитку інноваційного бізнесу.Методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження виступає інституціональний підхід до обґрунтування інструментів регулювання розвитку інноваційного бізнесу в національній економіці; еволюційний підхід – до узагальнення елементів інституціонального проєктування формальних норм впливу на інноваційну динаміку; системний підхід – до обґрунтування елементів механізму формування інституціонального забезпечення розвитку інноваційного бізнесу.Результати дослідження. Констатовано, що ключовою проблемою для розвитку інноваційного бізнесу в національній економіці є його інституціональна незабезпеченість. Вона виявляється в суперечливості й архаїчності моделі інноваційного процесу, складнощах фіскального адміністрування результатів інноваційної діяльності, низькій інвестиційній активності товаровиробників та еволюційних й інституціональних обмеженнях інноваційної динаміки. Акцентовано на важливості реконструкції наявного інституціонального забезпечення інноваційного розвитку і проєктуванні проміжних інституціональних форм для сприяння розвитку інновацій в національній економіці.Аргументовано, що інституціональне конструювання здатне послабити інституціональні та еволюційні обмеження, які стримують формування ефективних інститутів. Встановлено наявність кореляції між інноваційною активністю, отриманими фінансовими результатами та домінуванням власних джерел фінансування інноваційної діяльності і впровадженням інновацій.Наукова новизна результатів дослідження. Набули подальшого розвитку теоретико-методологічні обгрунтування формування ефективного економічного інституту за допомогою визначення перспективної траєкторії його конструювання, яка виходить із ресурсних, технологічних, інституціональних обмежень та включає вбудовані механізми й інструменти, які стимулюють заплановані зміни інститутів, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє мінімізувати виникнення дисфункцій та інституціональних пасток.Набули подальшого розвитку пропозиції з формування оптимальних проміжних форм інституту інновацій за допомогою реалізації: моніторингу інституціонального простору (аналіз базисних, економізованих, управлінських, спеціалізованих інституцій та інститутів); оцінки інституціональних та еволюційних обмежень (ресурсів, технологій, людського капіталу, суспільних відносин, очікувань, культурного середовища, політичного впливу, комплементарності інститутів та послідовності реформ); формування сприятливих очікувань від інституціональних реформ; запровадження інструментів стимулювання інноваційного типу зростання.Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для проведення подальших наукових розвідок стосовно покращення інституціонального забезпечення розвитку інноваційного бізнесуКлючові слова: інноваційний бізнес, інновація, інноваційний розвиток, національна економіка, інституціональне забезпечення, інституціональний дизайн, інститут, інституція. Bahorka D.A. PRACTICAL ASPECTS OF INSTITUTIONAL REGULATION OF THE DEVELOPMENT OF INNOVATIVE BUSINESS IN THE NATIONAL ECONOMYPurpose. The aim of the article is to summarize the institutional tools for regulating innovation dynamics and to study practical aspects of institutional support for the development of innovative business.Methodology of research. The theoretical and methodological basis of the study is the institutional approach to substantiating the instruments of regulation of the development of innovative business in the national economy; the evolutionary approach is used to generalize the elements of the institutional design of formal norms of influence on innovation dynamics; system approach ‒ to substantiate the mechanism of formation of institutional support for the development of innovative business.Findings. It is stated that the key problem for the development of innovative business in the national economy is its institutional insecurity. It is manifested in the contradictions and archaic nature of the innovation process model, the difficulties of fiscal administration of the results of innovation activity, the low investment activity of commodity producers and the evolutionary and institutional limitations of innovation dynamics. Emphasis is placed on the importance of the reconstruction of the existing institutional support for innovative development and the design of intermediate institutional forms to promote the development of innovation in the national economy.It is argued that institutional design is able to weaken institutional and evolutionary constraints that restrain the formation of effective institutions. A correlation has been established between innovative activity, financial results and the dominance of own sources of financing for innovative activity and the implementation of innovations.Originality. The theoretical and methodological substantiation for the formation of an effective economic institution have been further developed by determining a promising trajectory for its construction, which proceeds from resource, technological and institutional constraints and includes built-in mechanisms and tools that stimulate planned changes in institutions, which, unlike existing approaches, allows minimizing the occurrence of dysfunctions and institutional traps.Proposals for the formation of optimal intermediate forms of the innovation institute have been further developed through the implementation of: monitoring the institutional space (analysis of basic, economized, managerial, specialized institutions and institutes); assessment of institutional and evolutionary constraints (resources, technologies, human capital, social relations, expectations, cultural environment, political influence, complementarity of institutions and sequence of reforms); formation of favourable expectations from institutional reforms; introduction of instruments to stimulate innovative growth.Practical value. The obtained results of the research can be used to conduct further scientific research on improving the institutional support for the development of innovative business.Key words: innovative business, innovation, innovative development, national economy, institutional support, institutional design, institute, institution
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТРЕНДІВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
Get PDFЛях С.М. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТРЕНДІВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИМета. Проведення аналізу сучасних трендів цифровізації в роздрібній торгівлі України та виявлення ключових тенденцій цифровізації, які впливають на бізнес-моделі підприємств роздрібної торгівлі в умовах війни та економічних викликів.Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані загальнонаукові та специфічні методи, такі як: діалектичний метод наукового пізнання – для розгляду сутності поняття цифровізації в роздрібній торгівлі; системний підхід – для аналізу взаємозв’язків трендів цифровізації в роздрібній торгівлі; методи аналізу і синтезу – для оцінювання сучасних трендів цифровізації; системно-аналітичний метод застосовано при обробці отриманої інформації; абстрактно-логічний – для узагальнення інформації з різних джерел і створення комплексного уявлення про досліджувану проблему, формування теоретичних висновків і узагальнень.Результати дослідження. Проведено оцінювання сучасних тенденції цифровізації підприємств роздрібної торгівлі України, зокрема, в умовах повномасштабної війни та макроекономічної нестабільності. Висвітлено особливості адаптації бізнес-моделей ритейлерів України до нових викликів, пов’язаних із воєнними діями та економічною нестабільністю. Обґрунтовано основні виклики для українських ритейлерів: ризики фізичного знищення офлайн-точок торгівлі, дефіцит робочої сили, скорочення числа та міграція споживачів. Визначено, що до ключових трендів цифровізації ритейлу в Україні у 2024 році можна віднести розвиток e-commerce, або онлайн-продажів; розвиток m-commerce, або мобільних продажів; використання соціальних мереж як каналу продажів: використання великих даних (Big Data) та аналітики для підвищення ефективності бізнес-процесів торгівлі; розбудову та імплементація сучасних систем кібербезпеки.Наукова новизна результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку обґрунтування впровадження сучасних цифрових інструментів та технологій підприємствами роздрібної торгівлі для збереження обсягів бізнесу та підвищення конкурентоспроможності. Особливу увагу приділено аналізу продажу через соціальні мережі як інструменту адаптації для малого та середнього бізнесу.Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження підтверджують необхідність інтеграції сучасних цифрових рішень у практику українського бізнесу. Це забезпечить захист даних, стійкість до кіберзагроз та адаптацію до умов воєнної економіки. Впровадження рекомендацій дозволить підприємствам підвищити ефективність діяльності, зміцнити ринкові позиції та забезпечити довгострокову безпеку в цифровому просторі.Ключові слова: цифровізація, конкурентоспроможність, роздрібна торгівля, ритейл, бізнес-модель. Liakh S.M. ANALYSIS OF MODERN TRENDS OF DIGITIZATION IN RETAIL TRADE OF UKRAINEPurpose. This aim of the study is to propose the analysis of current trends in digitalization in the retail trade of Ukraine and identify key digitalization trends that affect the business models of retailers in the context of war and economic challenges.Methodology of research. General scientific and specific methods were used to achieve this goal, such as: the dialectical method of scientific knowledge – to consider the essence of the concept of digitalization in retail trade; systematic approach – to analyse the interrelationships of digitalization trends in retail trade; methods of analysis and synthesis – to assess current trends in digitalization; systematic and analytical method was used to process the received information; abstract and logical method – to summarize information from various sources and create a comprehensive view of the research.Findings. The article assesses current trends in the digitalization of Ukrainian retailers, in particular, in the context of a full-scale war and macroeconomic instability. The peculiarities of adaptation of business models of Ukrainian retailers to new challenges related to military operations and economic instability were highlighted. The main challenges for Ukrainian retailers were substantiated: the risks of physical destruction of offline outlets, labour shortages, reduction in the number and migration of consumers.It was determined that the key trends in the digitalization of retail in Ukraine in 2024 include the development of e-commerce, or online sales; development of m-commerce, or mobile sales; use of social networks as a sales channel: use of big data and analytics to improve the efficiency of business processes in trade: development and implementation of modern cybersecurity systems.Originality. The substantiation for the introduction of modern digital tools and technologies by retail enterprises in order to preserve business volumes and increase competitiveness has been further developed. Special attention is paid to the analysis of sales through social networks as a tool for adaptation for small and medium-sized businesses.Practical value. The results of the study confirm the need to integrate modern digital solutions into the practice of Ukrainian business. This will ensure data protection, resilience to cyber threats, and adaptation to the conditions of a war economy. Implementation of the recommendations will allow enterprises to increase the efficiency of their activities, strengthen their market positions and ensure long-term security in the digital space.Key words: digitalization, competitiveness, retail trade, retailer, business model