Slavistica Vilnensis
Not a member yet
541 research outputs found
Sort by
Год Франциска Скорины в Литве, Польше и Чехии
Full text linkThe year 2022 was announced in Lithuania by the decision of the Seimas of the Republic of Lithuania in the years of Francysk Skaryna. It was marked by the publication of monographs dedicated to the outstanding cultural figure, a number of conferences where controversial issues of the life and work of Francysk Skaryna were discussed, a summer school - a joint event of the Czech Republic and Lithuania, exhibitions, film projects, and publications in the press. The events of 2022 in Lithuania, Poland, the Czech Republic, in which scientists, librarians, creative teams took part, and the continuation of scoriniana in 2023, indicate that the legacy of Francysk Skorina does not lose its relevance.2022 год был объявлен в Литве решением Сейма Литовской республики годов Франциска Скорины. Он ознаменовался выходом в свет монографий, посвященных выдающемуся деятелю культуры, рядом конференций, на которых обсуждались спорные вопросы жизни и деятельности Франциска Скорины, летней школой – совместным мероприятием Чехии и Литвы, выставками, кинопроектами, публикациями в прессе. События, посвященные Ф. Скорине, продолжались также в 2023 г. Мероприятия 2022 г. в Литве, Польше, Чехии, в которых приняли участие ученые, библиотекари, творческие коллективы, и продолжение скоринианы в 2023 г. свидетельствуют о том, что наследие Франциска Скорины не теряет своей актуальности
Świadomość językowa mieszkańców Górnego Śląska przesiedlonych z dawnych województw południowo-wschodnich Drugiej Rzeczypospolitej
Full text linkThe paper considers attitudes towards varieties of Polish on the example of people born in the former southeastern provinces of the Second Republic of Poland and forced to emigrate after the Second World War to Upper Silesia. These people are a language community that represents the dual identity of culture and language. Their first identity was formed on the Polish-Ukrainian borderland during the childhood and adolescence period. However, these people are part of the Upper Silesian speech community. They are strongly professionally and privately bound to the region.
The paper is based on interviews with 33 people conducted at the turn of the 20th and 21st centuries. All of interviewers had secondary or higher education. The analysis refers to the opinions of respondents about the role of language in their own lives and in the activities of the displaced persons community. This work examines the social evaluation of variants and feelings that the language invokes, in particular, the Polish spoken in the former southeastern borderland compared to the Silesian dialect. It may be concluded that elements of the pre-war dialect of the city of Lviv constituted for these people an indicator of belonging to the community whereas the Silesian dialect was treated with reserve.Tematem artykułu są postawy wobec zróżnicowania polszczyzny charakterystyczne dla osób urodzonych w dawnych województwach południowo-wschodnich Drugiej Rzeczypospolitej, które w ramach tzw. repatriacji po drugiej wojnie światowej osiedliły się na Górnym Śląsku. Reprezentują one podwójną tożsamość językowo-kulturową. Po pierwsze jest to tożsamość językowo-kulturowa pogranicza polsko-ukraińskiego, ukształtowana w okresie dzieciństwa lub wczesnej młodości. Z drugiej strony ludzie ci stanowią część górnośląskiej wspólnoty komunikacyjnej. Są związani z regionem zawodowo, rodzinnie i towarzysko.
Artykuł oparty jest na wywiadach zebranych na przełomie XX i XXI w. w Gliwicach, Katowicach, Zabrzu i Bytomiu. Analiza odnosi się do opinii respondentów dotyczących roli języka w ich życiu oraz wiedzy na temat polszczyzny kresowej, a także zmian, jakie zaszły w okresie powojennym. Opracowanie omawia problem społecznego wartościowania wariantów polszczyzny, a także emocji i odczuć, jakie wywołuje język, zwłaszcza polszczyzna mówiona dawnych Kresów południowo-wschodnich w zestawieniu z dialektem śląskim
Mieszana odmiana językowa jako sposób na wielojęzyczność i wieloetniczność pogranicza (na przykładzie Śląska Cieszyńskiego w Republice Czeskiej)
Full text linkThe present paper discusses the linguistic situation in the Czech-Polish borderland, particularly in Zaolzie, which is the Czech part of Cieszyn Silesia. This region is inhabited by an autochthonous population comprising both Czech and Polish nationalities. Before moving on to the more important topics of the cultural and linguistic identity of the local Polish community, the author introduces Zaolzie from the geographical, social, political point of view. In addition to the majority Czech language and the standard Polish used in Polish minority schools, the Cieszyn dialect plays a significant role in local communication. Due to the unique political and social conditions in this region, a spoken mixed language called "po naszymu" has emerged. This language is not associated with any particular ethnic group, and it mitigates the differences between the various language codes while easing tensions between the two ethnic groups. The analysis of the spoken mixed language "po naszymu", carried out on the basis of extensive excerpts from authentic statements by Poles from Zaolzie in the "O naszych po naszymu" podcast, allows for several important conclusions: "po naszymu" speech does not have an unambiguous norm, which does not mean that it is the result of an accidental mixing of languages; it contains a lot of lexical Bohemisms; its phonetic and inflectional base is formed by the Polish dialect of West Cieszyn, nevertheless the users of "po naszymu" are aware of the incorrectness of their utterances in the sense of their incompatibility with the standard Polish language.Referat odnosi się do sytuacji językowej na pograniczu czesko-polskim, konkretnie na tzw. Zaolziu, czyli w czeskiej części śląska Cieszyńskiego. Region ten zamieszkuje autochtoniczna ludność narodowości czeskiej i polskiej. Autorka pokrótce przedstawia Zaolzie od strony geograficznej, społecznej, politycznej (pod względem przynależności państwowej i tożsamości narodowej jego mieszkańców), po czym przedstawia istotne tematy tożsamości kulturowej i językowej miejscowej wspólnoty polskiej. Obok czeskiego języka większościowego i kulturalnej odmiany polszczyzny używanej w polskich szkołach mniejszościowych istotnym elementem komunikacji lokalnej jest gwara cieszyńska. Ze względu na specyficzne uwarunkowania polityczne i społeczne terenu w środowisku tym wykreowała się ponadetniczna odmiana mówiona zwana po naszymu, która niweluje różnice pomiędzy używanymi tu kodami językowymi oraz łagodzi stosunki interetniczne. Analiza mówionego języka mieszanego po naszymu przeprowadzona na obszernych fragmentach autentycznych wypowiedzi Polaków z Zaolzia w podcaście „O naszych po naszymu” pozwala na wysunięcie kilku istotnych wniosków: mowa po naszymu nie ma jednoznacznej normy, co nie znaczy, że jest wynikiem przypadkowego mieszania języków; zawiera mnóstwo bohemizmów leksykalnych (podczas gdy wyrazów zapożyczonych z polszczyzny ogólnej jest minimum); jej bazą dźwiękową i fleksyjną jest polska gwara zachodniocieszyńska; mówiący po naszymu mają świadomość niepoprawności swoich wypowiedzi w sensie ich nieprzystawalności do polskiego języka ogólnego
Из истории изучения старообрядчества северо-западной Беларуси (обзор литературы): современный этап
Full text linkThis article is the second part of the historiographical review of publications on the history, language and culture of the Old Believers of North-Western Belarus. It analyses the modern stage (1990–2000 years) of the study of this problematic. The review presents characteristics of both Belarusian and foreign (Lithuanian, Polish, Russian) historiography. The modern period is marked by the growing interest to the Old Believers in Belarus. As a result, a considerable volume of historical, ethnographic, linguistic and art history research has been published. A significant part of these studies is devoted to the Old Believer population of North-Western Belarus. The paper defines the main directions of scientific analysis of this problematic, characterizes methods and sources of the conducted research. We conclude that in spite of a rather significant volume of published researches, a number of important questions concerning the history, language and culture of Old Believers of North-Western Belarus have not been elaborated by now.Данная статья является второй частью историографического обзора публикаций по вопросам истории, языка и культуры старообрядцев северо-западной Беларуси. В ней анализируется современный этап (1990–2000-е гг.) изучения данной проблематики. В обзоре представлена характеристика как белорусской, так и зарубежной (литовской, польской, российской) историографии. Современный этап отмечается возрастанием интереса к старообрядцам в Беларуси. В результате это воплотилось в публикации существенного объема исследований исторического, этнографического, лингвистического и искусствоведческого профиля. Значительная часть этих исследований посвящена старообрядческому населению северо-западной Беларуси. В работе определены основные направления научного анализа данной проблематики, охарактеризованы методы и источники проведенных исследований. Приходим к заключению, что несмотря на довольно значительный объем опубликованных исследований, к нашему времени не разработанным остался ряд важных вопросов по истории, языку и культуре старообрядцев северо-западной Беларуси
Macarius: HTR modelis senoms slaviškoms spausdintoms knygoms iš Rumunijos
No full textThe paper describes the process of creating and evaluating the HTR (Handwritten Text Recognition) model for Romanian Slavonic early printed books (first half of the 16th century, Middle Bulgarian Church Slavonic, Cyrillic Script) using the Transkribus software platform, based on the principles of artificial intelligence, machine learning and advanced neural networks. The HTR model was created on the material of Romanian Slavonic early printed books from Târgovişte printing house: the Liturgikon from 1508 and the Teatraevangelion from 1512 from the oldest printing house managed by hieromonk Macarius, as well as the Apostle from 1547 from the printing house managed by Dimitrije Ljubavić. The most important result of the paper is the creation of the first version of the generic HTR model Macarius (named in honour of hieromonk Makarije, the first South Slavonic and Romanian printer) with exceptional performance – the percentage of incorrectly recognized characters (including accent marks) is only 2.7%. Research has shown that this HTR model can also be used for the automatic recognition of Romanian Slavonic early printed books published in the second half of the 16th century. HTR model Macarius together with Ground Truth data is available to all users of the Transkribus platform, which ensures its wider use, as well as the possibility for further improvement of its performance.Straipsnyje aprašomas HTR ((Handwritten Text Recognition) modelio kūrimo ir įvertinimo procesas. Modelis skirtas senųjų slaviškų spausdintų knygų iš Rumunijos (XVI a. pirmoji pusė, vidurio bulgarų bažnytinė slavų kalba, kirilica) nagrinėjimui naudojant Transcribus programinės įrangos platformą, paremtą dirbtinio intelekto, informatikos mokslo ir pažangių neuroninių tinklų principais. HTR modelis buvo sukurtas remiantis seniausios Rumunijoje spaustuvės Tirgovišteje seniausių spausdintų slavų knygų medžiaga („Služebnik“, 1508 m., ir „Evangelija“, 1512 m.), taip pat „Apaštalo“, 1547 m., išleisto spaustuvėje, kuriai vadovavo Dimitrijus Ljubavičius.
Svarbiausias darbo rezultatas yra standartinio modelio HTR Macarius 1.0 pirmosios versijos sukūrimas. Pavadintas pirmojo pietų slavų ir rumunų spaustuvininko hieromonko Makarijaus vardu modelis pasižymi išskirtinėmis savybėmis, nes neteisingai atpažintų simbolių procentas (įskaitant kirčio ženklus) siekia tik 2,7 proc. Tyrimai parodė, kad šis HTR modelis taip pat gali būti naudojamas automatiniam XVI amžiaus antroje pusėje spausdintų senų slavų knygų iš Rumunijos atpažinimui. Modelis HTR Macarius 1.0. kartu su Ground Truth duomenimis prieinamas visiems Transkribus platformos naudotojams, o tai užtikrina platesnį jo naudojimą, taip pat galimybę toliau jo savybių tobulinimą
Te Deum в кириллической транскрипции с подстрочным церковнославянским переводом
Full text linkThe Latin Psalter from the Chudov monastery, written in Cyrillic letters around the end of the 15th century, is a document of paramount importance for the study of the Latin cultural tradition in Muscovy. This unique manuscript seems to be linked to the fervent translation activity directed by the archbishop of Novgorod Gennadii (1484–1504). The wide space left between the lines of the main Latin text was without doubt supposed to be filled with the Church Slavic corresponding text. A Slavic “translation” was indeed inserted into the biblical cantica and other texts, among which the hymn Te Deum, traditionally (and wrongly) considered to be a joint composition by Saint Ambrose and Saint Augustine, which was very widespread in the Western Church.
The article features the first diplomatic interlinear edition of the Slavic-Latin Te Deum, which is preceded by a short description and analysis of the Slavic text and its main linguistic peculiarities in comparison with another translation of the same work, made some decades later by Dmitry Gerasimov. Here all relevant differences between the two Slavic versions, both at the lexical and grammatical levels, are presented and shortly discussed. Further, some evident errors in the Slavic text of the Chudov Psalter cast some doubts on the possibility to consider it a real translation in the strict sense of the term; it seems rather to function as a lexico-grammatical interlinear gloss, to be read vertically as an auxiliary tool for a proper understanding of the Latin original.Чудовская латинская псалтирь, написанная кириллическими буквами предположительно в конце XV в., представляет собой документ первостепенной важности для изучения латинской культурной традиции в Московской Руси. Эта уникальная рукопись возникла, по всей видимости, в рамках лихорадочной переводческой деятельности, которой руководил новгородский архиепископ Геннадий (1484–1504). Широкое пространство, оставленное между строками основного латинского текста, несомненно, было предназначено для заполнения соответствующим церковнославянским текстом. Славянский «перевод» был действительно вставлен в библейские песни и другие молитвы, среди которых находится широко распространенный в западной церкви гимн Te Deum, традиционно (и ошибочно) считающийся совместным сочинением свв. Амвросия и Августина.
В статье впервые осуществляется дипломатическое подстрочное издание славяно-латинского текста Te Deum, которому предшествуют краткое описание и анализ церковнославянского текста и его главных языковых особенностей в сравнении с другим переводом того же произведения, сделанным спустя несколько десятилетий Дмитрием Герасимовым. Здесь представляются и кратко оговариваются все существенные различия между двумя славянскими версиями, как на лексическом, так и на грамматическом уровнях. Некоторые очевидные ошибки в славянском тексте Чудовской латинской псалтири ставят под сомнение возможность считать его переводом в прямом смысле слова; создается впечатление, что данный текст скорее выполнял функцию непрерывной лексико-грамматической глоссы, добавленной между строками, которую следует читать вертикально как вспомогательное средство для правильного понимания латинского подлинника
У лабіринтах політичного неймінгу: структурно-семантичне розмаїття найменувань політичних партій
Full text linkThe article reveals some problems of domestic political linguistics. Especially it’s about language sources that are used in the marketing technologies of Ukrainian political parties in the creating of some political brand-name.
The essences of such terms as political brand / branding, political name / naming are found out throw the prism of interpretive linguistics and psycholinguistics. Political names are presented in formal and lexical-semantic connections. Political brand-names are qualified as mental units of the conceptual picture of the world, which accumulate various associative icons, concepts, ideas, assessments and are capable of instilling trust and creating a positive image. The focus is on complexity to find a way out of the labyrinths of the naming space for the average elector. These labyrinths contain the number of objects, renaming, consonance, duplication, etc. that don’t contribute to adequate perception, understanding, but on the contrary, lead to disorientation. Comprehension of the structure and content of political names is mostly impossible without special background knowledge, linguistic skills, etc., directly depends on the level of political culture of the electorate and civic position.У статті акцентовано на проблемних моментах вітчизняної політичної лінгвістики. Ідеться передовсім про мовні ресурси, задіяні в маркетингових технологіях українських політичних партій. Політичний неймінг / брендинг репрезентується як категорія політичної лінгвістики, здатної впливати на політичну свідомість і політичну культуру адресата, викликати в нього певні асоціації, уявлення, настрої і т. ін.
З’ясовано сутність понять політичний бренд / брендинг, політичний нейм / неймінг крізь призму інтерпретативної лінгвістики і психолінгвістики. Зосереджено увагу на тому, що середньостатистичному споживачеві «політичної продукції» доволі складно знайти вихід із лабіринтів неймінгового простору: кількість об’єктів, їх найменування, співзвучність, повне чи сегментне повторення і т. ін. не сприяють адекватному розумінню, а навпаки, призводять до дезорієнтації. Осягнення структури і змісту політичних неймів здебільшого неможливе без спеціальних фонових знань, лінгвістичної вправності, безпосередньо залежить від рівня політичної культури електорату загалом та громадянської позиції зокрема
Žodžiai ir žodžių formos kaip dalelytės: slovėnų kalbos atvejis
Full text linkThis paper presents particles and other words used as particles in Slovene. It is particularly focused on the conversion of other parts of speech into particles. The functional structuralist approach is adopted, which classifies parts of speech in terms of their syntactic-semantic role in the clause. The particle as a dynamic function word as well as a clause modifier is presented from both a theoretical and practical standpoint and thus the paper concerns both linguistic observations on particles and the practical, i.e. lexicographic, treatment of particles in Slovene texts. With true particles, the text often alternates between a stressed modal role expressing the speaker\u27s evaluation of what is being commu- nicated, and a related connective role.Various situational contexts in communication cause syntactic-semantic inversions between the ex- pressive and connective roles to be very common and ordinary, thereby functionally likening particles to conjunctions. A particle as a nonmember of sentence has neither substantive nor grammatical in- dependent meaning and is therefore often in a conversion relationship with other parts of speech. In Slovene, it is thus confirmed that at least 25% of all particles especially due to their nonindependent generalized meaning, can be in a conversion relationship with other parts of speech. More frequent conversion relationships include interjection → particle, adverb → particle, conjunction → particle, noun → particle, verb → particle.Šiame straipsnyje analizuojamos slovėnų kalbos dalelytės ir kiti žodžiai, vartojami kaip dalelytės. Ypač daug dėmesio skiriama kitų kalbos dalių konversijai ir vartojimui kaip dalelyčių. Remiantis įprastu funkciniu struktūralistiniu požiūriu, kalbos dalys klasifikuojamos pagal jų sintaksinį ir semantinį vaidmenį sakinyje. Dalelytės, kaip dinaminiai funkcijos žodžiai, taip pat sakinio modifika- toriai, apibūdinamos tiek teoriniu, tiek praktiniu požiūriu. Darbe nagrinėjamos tiek šiuolaikinės lin- gvistinės prielaidos, tiek praktinis, t. y. leksikografinis, dalelyčių vartosenos slovėnų kalbos tekstuose traktavimas