Slavistica Vilnensis
Not a member yet
541 research outputs found
Sort by
Біблійний мотив пастирської подорожі у “Саді божественних пісень” Григорія Сковороди
Full text linkThis article examines a specific local issue in biblical interpretation found in some poems in H. Skovoroda’s poetic collection, “The Garden of Divine Songs”. It focuses on the biblical motif of a pastoral journey, which is revealed through the praise of the preacher’s legs. This motif appears in two biblical texts: The Book of the Prophet Isaiah and The Epistle of Paul to the Romans, where the shepherd’s journey is portrayed, emphasising his ‘beautiful legs’. The tradition of associating travelling evangelists with ‘beautiful legs’ also persists in some medieval Slavic works, which is a course that H. Skovoroda follows. In three dedication songs of his “The Garden of Divine Songs”, the theme of a pastoral journey is evident. Notably, the 25th song highlights the legs of a preacher travelling for the episcopal throne to Belgorod. In the 26th song, the arrival of another Church figure to the episcopal throne in Pereyaslav is celebrated. Lastly, the 27th song describes the ‘beautiful legs’ of another bishop’ in relation to his pastoral visit to Kharkiv Collegium. H. Skovoroda engages with various biblical phrases in these three songs while consistently interpreting the same motif and symbolic characteristic.Стаття присвячена одній локальній проблемі біблійної інтерпретації у кількох віршах поетичної збірки Г. Сковороди “Сад божественних пісень”. Йдеться про біблійний мотив пастирської подорожі, який розкривається через восхваляння ніг проповідника. У двох біблійних творах, у Книзі пророка Ісаї та Посланні апостола Павла до Римлян, реалізовано мотив пастирської подорожі, де пастиря відрізняють “красні ноги”. У деяких середньовічних слов’янських творах продовжується біблійна традиція наділяти “красними ногами” благовістителя, який здійснює пастирську подорож. Г. Сковорода також наслідує цю традицію. У трьох піснях-присвятах його “Саду божественних пісень” наявний мотив пастирської подорожі. При цьому у 25-ій пісні зроблено акцент на ноги проповідника, який вирушає на єпископське служіння до Білгорода. У 26-ій пісні автор поетизує прибуття іншого церковного діяча на єпископський престол до Переяслава. А у 27-ій описує “красні ноги” ще одного архієрея, який здійснює пастирський візит до харківського колегіуму. У трьох піснях Г. Сковорода інтерпретує різні біблійні фрази, однак осмислює один і той самий мотив та характерний символ ніг
Profesor Walery Czekman (Valerijus Čekmonas) w świetle jego ponad 25-letniej korespondencji
Full text linkProfessor Elzbieta Smulkova\u27s memories of the Vilnius University professor Valerijus Chekmonas are based on materials from personal correspondence that continued over many years. Cooperation in the field of Polish and Belarusian studies was very fruitful, although in their course scientists were more than once faced with the need to solve complex issues.Wspomnienia profesor Elżbiety Smulkowej o profesorze Uniwersytetu Wileńskiego opierają się na materiałach pochodzących z korespondencji osobistej prowadzonej przez wiele lat. Współpraca na polu studiów polonistycznych i białoruskich była bardzo owocna, choć w jej toku naukowcy nie raz musieli zmierzyć się z koniecznością rozwiązywania skomplikowanych zagadnień
О пространственной семантике русского глагольного префикса под- в сопоставительной перспективе (на материале русско-итальянского параллельного корпуса НКРЯ)
Full text linkIn our study, we have investigated the semantic contribution of the Russian verb prefix pod- in encoding the approach to the goal of motion in a crosslinguistic perspective. We have focused on the semantic components of Path encoded by the prefix pod- and on their corresponding elements in Italian translation. Specifically, we have examined the role of pod- when combined with Russian verbs that express definite motion. By using the Russian-Italian parallel corpus from the Russian National Corpus, we have analysed the contexts in which the prefix pod- is used, as well as the locative arguments it combines with to encode the goal of motion, and how its semantic contribution can be expressed in Italian. Our study represents a preliminary exploration of the semantic contribution of the prefix pod- in a crosslinguistic perspective, and it does not aim to provide an exhaustive account of the subject. Our aim is to determine which Path components encoded by the prefix pod- can be translated into Italian. Preliminary data analysis suggests that the focus in Italian texts may vary depending on the context and on the landmarks’ characteristics: either emphasizing the spatial contribution of pod- as a whole or highlighting one of its specific semantic components. In other words, the semantic complexity of pod- may be only partially encoded in Italian translation.В статье рассматривается семантический вклад русского глагольного префикса под- в лексикализацию приближения к конечной точке движения в сопоставлении с итальянским языком. Основное внимание уделяется семантическим компонентам маршрута, кодируемым приставкой под-, и возможным соответствиям в итальянском переводе. Анализ различных контекстов употребления на материале русско-итальянского параллельного корпуса Национального корпуса русского языка (НКРЯ) позволяет предположить, что, в зависимости от контекста и от характеристик ориентира, в итальянском переводе акцентируется как пространственное значение префикса под- в целом, так и один из его семантических компонентов. Таким образом, семантически составной характер префикса под- в итальянском переводе в некоторых случаяхкодируется лишь частично
Лексическая вариативность в руськомовных переводах Żywotów Świętych Петра Скарги: житие свт. Афанасия Великого
Full text linkIn order to clarify the textual history of manuscript copies of the Ruthenian Life of St Athanasius of Alexandria, translated from Piotr Skarga’s Żywoty Świętych, the article analyses the variety of the most frequent lexemes of the Life using methods of textual criticism. Variants of the seven considered lexemes of each of the 13 manuscript copies of the Life, grouped in tables, show the direction of lexical changes, as well as the interaction between manuscript copies of two different translations of the same Polish original. It is shown that the vocabulary of the manuscript copies Sof. 278, Sof. 279, KPL 370, KPL 371, CAM KDA 674 of the second more widespread translation must have been slightly edited according to the manuscript copy of NTŠ 322 (or a similar textual type) of the first translation. The manuscript copies EPARCH. 460, BN 15628 of the second translation contain traises of secondary interaction with a different type of texts. The data also shows the editing of lexems of the archetype Šept. 31, NTŠ 322 according to the manuscript copie of other translation. The results of the study of lexical variability complement and agree with the results of the analysis of the conflate readings and alternative textual variants found in the manuscript copies of St Athanasius\u27 Life, according to which additional variants of the text were used in a number of manuscript copies of the Life during the rewriting of the antigraph.В статье методами лингвотекстологии анализируется вариативность наиболее распространенных лексем жития свт. Афанасия Великого, переведенного из Żywotów Świętych Петра Скарги, что необходимо для уточнения текстовой истории руськомовных списков жития. Сгруппированные в таблицы варианты семи рассмотренных лексем каждого из 13-ти списков жития, как правило, показывают направление и порядок лексических изменений, а также взаимодействие списков двух переводов. Согласно полученным данным, лексика списков Соф. 278, Соф. 279, КПЛ 370, КПЛ 371, ЦАМ КДА 674 второго, более распространенного перевода была незначительно редактирована по списку НТШ 322 (либо подобного типа текста) первого перевода. Лексемы архетипа Шепт. 31, НТШ 322 первого перевода, вероятно, редактировались по списку иного перевода. Результаты изучения лексической вариативности дополняют и согласуются с результатами анализа найденных в списках жития свт. Афанасия слитных и альтернативных чтений, согласно которым, при переписывании антиграфа в ряде списков жития использовались дополнительные варианты текста
Pagrindiniai mėlynos spalvos pavadinimai lenkų ir lietuvių kalbose: prototipai ir konotacijos
Full text linkThe article presents the results of the contrastive semantic analysis of the main Polish and Lithuanian blueness names. The aim is to compare the collocability of color names with names of various objects and phenomena including the identification of the prototype references and connotative meanings. The research shows that the categorization of the blue spectrum is more complicated in the
Polish language: in the Lithuanian language, blueness corresponds to two main names – mėlynas and žydras, while in Polish, in addition to the two basic terms niebieski ‘blue’ and błękitny ‘light blue’, the special name granatowy ‘very dark blue (almost black)’ and poetic modry ʻintense blue’ are widely used. The last two words have no direct equivalents in the Lithuanian language. The difference in lin- guistic categorization creates certain difficulties in translating assigned contexts from Polish to Lithu- anian. In terms of synchronicity, the semantic prototype of the main Polish (niebieski / błękitny) and Lithuanian (mėlynas / žydras) terms can be considered sky, although etymologically, such a nominative model characterizes only the Polish niebieski < niebo ʻsky’. According to the primary semantics, the Polish term corresponds to the Lithuanian dangiškas < dangus ‘sky’, but it does not belong to the main names of this color. The prototype of the Polish side name siny is not a natural phenomenon, but an area of the human body that has turned blue due to cold, anger or a beating. In the Lithuanian language, in this case, the semantically close forms of the participles pamėlęs, pamėlynavęs or the main term mėlynas are used. The connotative meanings of the main names of blueness, such as ʻdistant, endless’, ‘being in heaven’, ‘divine, excellent’ have been identified for both languages. The latter meanings are characteristic of one of the main Polish terms – niebieski, and in the Lithuanian language it corresponds to the secondary, less frequently used name for blueness – dangiškas. The connotation ‘homosexual’ (žydras) occurs only in the Lithuanian language.Straipsnyje pateikiami pagrindinių lenkų ir lietuvių kalbų mėlynos spalvos pavadinimų kontrastyvinės semantinės analizės rezultatai. Siekiama palyginti šios spalvos pavadinimų junglumą su skirtingais objektais, nurodant semantinius prototipus ir konotacines reikšmes. Tyrimas rodo, kad lenkų kalboje mėlyno spektro kategorizacija yra šiek tiek sudėtingesnė. Lietuvių kalboje mėlynumą atitinka du pagrindiniai pavadinimai – mėlynas ir žydras, žodžio melsvas ‘šviesiai mėlynas’ varto- jimą riboja jo struktūrinis ir semantinis ypatumas. Lenkų kalboje šalia pagrindinių vardų niebieski ʻmėlynasʼ (rečiau ʻžydrasʼ) ir błękitny ʻžydrasʼ (rečiau ʻmėlynasʼ) plačiai vartojamas specialus pava- dinimas granatowy ʻtamsiai mėlynas (beveik juodas)ʼ ir poetiškas modry ʻintensyviai mėlynasʼ. Pas- tarieji du žodžiai neturi tiesioginių atitikmenų lietuvių kalboje. Kalbinės kategorizacijos skirtumаs sukuria tam tikrų sunkumų verčiant paskirus kontekstus iš lenkų kalbos į lietuvių kalbą. Sinchronijos atžvilgiu pagrindinių lenkų (niebieski / błękitny) ir lietuvių (mėlynas / žydras) pavadinimų semantiniu prototipu galima laikyti dangų, nors etimologiškai toks nominacijos modelis charakterizuoja tik lenkų niebieski < niebo ʻdangusʼ. Pagal pirminę semantiką šį terminą atitinka lietuvių dangiškas < dangus, bet jis nepriklauso pagrindiniams mėlynos spalvos pavadinimams. Šalutinio lenkų kalbos pavadinimo siny prototipas yra ne gamtos reiškinys, o dėl šalčio, pykčio arba sumušimo pamėlęs žmogaus kūno plotas. Lietuvių kalboje šiuo atveju vartojamos semantiškai artimos dalyvių formos pamėlęs, pamėly- navęs arba pagrindinis pavadinimas mėlynas. Sutampa tokios mėlynumo konotacinės reikšmės, kaip antai ʻtolimas, begalisʼ; ʻesantis dangujeʼ; ʻdieviškas, puikusʼ. Pastarosios reikšmės būdingos vienam iš pagrindinių lenkų pavadinimų – niebieski, o lietuvių kalboje šiuo atveju atitinka šalutinis, rečiau vartojamas mėlynos spalvos pavadinimas dangiškas. Konotacija ‘homoseksualus’ (žydras) pasireiškia tik lietuvių kalboje
Vilniaus skulptūros Krantinės arka neoficialiųjų pavadinimų variantiškumas
Full text linkThe article discusses variability of the unofficial names for Vladas Urbanavičius\u27s sculpture Krantinės Arka (The Embankment Arch) in the language of Lithuanians, born in 1989–1998, according to the methods of their formation. Variants of names of the sculpture are compared to the equivalents used by the local Russians and Poles. This sculpture is commonly referred to as Vamzdis (The Pipe) in the unofficial Lithuanian language. In multi-word names where the nomenclature word is pipe, the unique part of the name highlights the external characteristics of the sculpture, its purpose, indicates the place where it stands, describes its meaning, or expresses a negative attitude, for example, Baisus vamzdis (A Terrible Pipe), Šūdų vamzdis (A Pipe of Shit), Išmatų vamzdis (A Pipe of Excrement). Sculpture Krantinės arka (The Embankment Arch) is called Rura (The Pipe) or Trąba [Tromba] (The Pipe) by Poles, and Труба (The Pipe) by Russians. These names reveal the similarities in the worldview of Vilnius Lithuanians, Russians and Poles: the basis of the same names is the form of the object, with the difference being linguistic. Straipsnyje aptartas neoficialiųjų pavadinimų, nurodančių Vlado Urbanavičiaus skulptūrą Krantinės arką, variantiškumas lietuvių, gimusių 1989–1998 metais, kalboje pagal jų sudarymo būdus. Variantiški neoficialieji skulptūros pavadinimai lyginti su Vilniaus rusų ir lenkų vartojamais ekvivalentais. Dažniausiai šis statinys neoficialioje lietuvių kalboje vadinamas Vamzdžiu. Kelianarių pavadinimų, kurių nomenklatūrinis žodis yra vamzdis, determinantas išryškina skulptūrai būdingas išorės ypatybes, paskirtį, nurodo vietą, kurioje ji stovi, apibūdina jos reikšmę, ar išreiškia neigiamą požiūrį, pvz., Baisus vamzdis, Šūdų vamzdis, Išmatų vamzdis. Skulptūra Krantinės arka lenkų vadinama Rura arba Trąba (Tromba), rusų – Труба. Šie pavadinimai atskleidžia Vilniaus lietuvių, lenkų ir rusų pasaulėvaizdžio panašumus: to paties pamato pavadinimų skirties pagrindas – objekto forma, o skirtumas yra kalbinis
Несколько замечаний к запискам Афанасия Никитина «Хожение за три моря» (XV в.)
Full text linkThe paper is devoted to several nonobvious places in the Afanasy Nikitin’s travel notes “Journey Beyond Three Seas” and proposes to revisit their discussion. The first part of the paper deals with toponyms. Thus, it is explained why Afanasy prefers the Arabic toponym Misyur to Egypt. In the next section attempts are made to interpret the doubtful toponym Myar/Myara, which is usually identified with Baku without sufficient justification, although among other toponyms it would be more appropriate to see in this name a distorted Myakka – Mecca. Then a new localization of the country of Shabat and the Shabait shelter of the Indian Sea on the map of the Indian peninsula is proposed, which connects geographical realities with the ethno-political context of the Bengal Sultanate. Further in the article, based on an analysis of the text, an assumption is made about which books might have been lost by Afanasy, on what the traveler’s lamentations about their absence are based, and why they could not have helped Afanasy to celebrate Christian holidays on time. It is proved that Afanasy can be considered as an “unbalanced bilingual,” since the text of the notes reflects the process of his loss of a sense of language. It is justified that the preserved version of the notes was created later, almost at the end of the journey.Статья посвящена нескольким спорным местам в записках Афанасия Никитина «Хожение за три моря» (XV в.), предлагая вновь вернуться к их обсуждению. В частности, объясняется, почему Афанасий Никитин не использует топоним Египет, делаются попытки интерпретировать сомнительный топоним Мяр/Мяра, который обычно отождествляется с Баку, а также предлагается локализация страны Шабат и Шабаитского пристанища Индийского моря на карте полуострова Индостан. На основании анализа текста делается предположение о том, какие книги могли быть украдены у путешественника и на чем основаны сетования Афанасия об их утрате. Утверждается, что Афанасий Никитин за время странствий отчасти утратил чувство языка и стал «несбалансированным билингвом»; обосновывается позднее – практически по завершении путешествия – создание сохранившейся версии записок
Етимологія, історія, розвиток семантики назв їжі українських літописів кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття
Full text linkThe article examines the etymology, history and semantic development of food names found in late 17th- and early 18th-century Ukrainian chronicles, including those by Samovydetsia, S. Velichko, and H. Hrabianka. Taking a synchronic-diachronic approach, the author analyzes these food nominations within the lexical-semantic domains of generic food names and dish names, establishing semantic relationships such as polysemy, synonymy and variation. This analysis traces the evolution of the Ukrainian language’s lexical composition and reveals its nationally distinct characteristics. By following these food nominations from their earliest written attestations through the period depicted in the chronicles, the study clearly illustrates the semantic development of the given food terminology. The author notes that words of Proto-Slavic origin comprise a significant portion of the food terminology used in late 17th- and early 18th-century Ukrainian chronicles. Borrowings from various languages are also used, including Polish, Old Slavic, Turkic, Russian, and German (occasionally by way of Polish), as well as Italian via German. The presence of these loanwords is explained by key historical events in Ukraine across different periods that shaped the development of the language. Taken together, the linguistic evidence across these chronicles illustrates the codification of a fledgling Ukrainian literary tradition firmly rooted in popular verbal traditions.Стаття присвячена вивченню етимології, історії, розвитку семантики назв їжі українських літописів кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття (Самовидця, С. Величка, Г. Граб’янки) у синхронно-діахронному аспекті. У ній аналізуються ці найменування в межах лексико-семантичних груп родових назв їжі та назв страв як лексичних підсистем, встановлюються семантичні відношення (полісемія, синонімія, варіантність), що дає можливість прослідкувати еволюцію лексичного складу української мови, встановити її національно-специфічні риси. У роботі простежується розвиток семантики вказаних назв від моменту першої фіксації їх писемними пам’ятками і до часу написання літописів. У статті зазначається, що в українських літописах кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. значну частину лексики на позначення їжі становлять слова праслов’янського походження. Вживаються також запозичення з різних мов: польської, старослов’янської, тюркських, російської, німецької за посередництвом польської, італійської за посередництвом німецької