Slavistica Vilnensis
Not a member yet
541 research outputs found
Sort by
Дополнения к списку полонизмов в русском приказном языке ХVII века
Get PDFThe article examines the history of the four words found in the Muscovite diplomatic correspondence: mevati ‘to have’, menovati ‘to call, to name’, metsja ‘to feel yourself; to live’, meškaniec ‘inhabitant’. The author aims at proving that these words are lexical borrowings from Polish language. The study is based on a careful comparison of data of various types of dictionaries of the Russian, Belarusian, Ukrainian and Polish languages, which made it possible to prove the insincerity of these tokens in the Russian language and to establish the source of borrowing, as well as to identify the intermediary role written language of the Grand Duchy of Lithuania in Polish-Russian language contacts. The materials in this publication can be used to supplement and clarify the information of the etymological and historical dictionaries of the Slavic languages.В статье на материале дипломатической корреспонденции Московского государства первой половины ХVII в. рассматривается история четырех лексем: мевати ‘иметь’, меновати ‘называть, именовать’, мѣтися ‘чувствовать себя; поживать’, мешканецъ ‘житель, обитатель’. Цель автора — доказать, что эти слова являются лексическими заимствованиями из польского языка. Исследование основано на тщательном сопоставлении данных разного типа словарей русского, белорусского, украинского и польского языков, что позволило доказать неисконность данных лексем в русском языке и установить источник заимствования, а также выявить посредническую роль письменности Великого княжества Литовского в польско-русских языковых контактах. Материалы данной публикации могут быть использованы для дополнения и уточнения информации этимологических и исторических словарей славянских языков.
XVII amžiaus kanceliarinės (prikazų) rusų kalbos polonizmų sąrašo papildymaiSantrauka. Straipsnyje, remiantis Maskvos Rusijos diplomatine korespondencija (ХVII a. pradžios), nagrinėjama keturių žodžių: mevati ‘turėti’, menovati ‘vadinti, pavadinti’, metsja ‘jaustis’, meškaniec ‘gyventojas’ istorija. Autorė siekia įrodyti, kad šie žodžiai yra leksiniai skoliniai iš lenkų kalbos. Tyrimas pagrįstas kruopščiu įvairių tipų rusų, baltarusių, ukrainiečių ir lenkų kalbų žodynų duomenų palyginimu. Atliktas etimologinis-istorinis tyrimas leido įrodyti leksemų atsiradimą rusų kalboje skolinimo būdu (iš lenkų kalbos) ir nustatyti skolinimosi šaltinį. Straipsnyje taip pat pavaizduotas LDK raštijos – tarpininkės vaidmuo lenkų ir rusų kalbų kontaktuose. Straipsnio medžiaga gali būti panaudota slavų kalbų etimologinių ir istorinių žodynų informacijai papildyti ir patikslinti.Reikšminiai žodžiai: leksinis skolinys, polonizmas, kanceliarinė (prikazų) kalba, diplomatinė korespondencija (dokumentai), LDK raštij
О списках МВ 99 и НБКМ 1043, представителях особой разновидности пространной редакции Пролога
Get PDFThis article continues a series of research papers dedicated to the handwritten pieces of Church Slavonic heritage of the Grand Duchy of Lithuania and the Kingdom of Poland. It examines two synaxaria of Ukrainian origin of the 17th–18th centuries — NBKM 1043 and MV 99. In terms of the composition of the articles and their calendar timelines, they represent a special type created on the basis of the expanded edition of the Synaxarion, which is characterized by special versions of the lives of saints, traditional readings expanded with didactic insertions, and new sermons. The most striking features testifying to the kinship of the manuscripts NBKM 1043 and MV 99 are hagiographical parts identically shortened during the first half of the ecclesiastical year, the calendar distribution of readings that was changed in a similar way, and specific versions of the lives of saints combining two texts in honor of one saint. A comparative analysis showed that these synaxaria are characterized by some innovations in structure due to subsequent independent editing of copies of this type of the expanded edition. A series of 13 readings are incorporated in the structure of NBKM 1043, taken from the 3rd (Lithuanian) edition of the Emerald, whereas the MB 99 or its predecessor was episodically verified with a copy similar by its contents to the synaxarion BN 12185 III.Данная статья продолжает цикл исследований, посвященных церковнославянскому рукописному наследию Великого княжества Литовского и Польского королевства. В ней рассмотрены два пролога украинского происхождения XVII–XVIII вв. — НБКМ 1043 и МВ 99. По составу статей и их календарной приуроченности они отражают особую разновидность, созданную на основе пространной редакции Пролога, для которой характерны особые версии житий, расширенные назидательными вставками традиционные поучения и новые назидательные статьи. Наиболее яркими чертами, свидетельствующими о родстве рукописей НБКМ 1043 и МВ 99, являются одинаково сокращенная на протяжении всего первого полугодия житийная часть, аналогично измененная календарная приуроченность статей и особые версии проложных житий, совмещающие два текста в честь одного святого. Проведенный сопоставительный анализ показал, что данным прологам присущи некоторые расхождения в составе, обусловленные последующим независимым редактированием списков данной разновидности пространной редакции. В структуру НБКМ 1043 был инкорпорирован корпус из 13 чтений, заимствованных из 3-й (литовской) редакции Измарагда, а МВ 99 или его предшественник был эпизодически сверен со списком, аналогичным по составу прологу BN 12185 III.
Apie nuorašus MV 99 ir NBKM 1043, priklausančius ypatingai Sinaksaro išplėstinės redakcijos atmainaiStraipsnis tęsia tyrimus, skirtus Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės ir Lenkijos Karalystės rankraštiniam bažnytiniam slavų paveldui. Jame nagrinėjami du XVII–XVIII a. ukrainietiškos kilmės sinaksarai — NBKM 1043 ir MV 99. Pagal sudėtį ir kalendorinį straipsnių priklausymą šie nuorašai priklauso ypatingai atmainai, sukurtai remiantis išplėstine Sinaksaro redakcija, kuriai būdingos specifinės šventųjų gyvenimų versijos, pamokomaisiais intarpais išplėsti tradiciniai pamokymai ir nauji didaktiniai tekstai. Ryškiausi bruožai, liudijantys nuorašų NBKM 1043 ir MV 99 giminystę, yra vienodai sutrumpinta hagiografinė pirmojo pusmečio dalis, analogiškai pakeistas kalendorinis straipsnių pasiskirstymas ir ypatingos sinaksarinių gyvenimų versijos, kuriose sujungti du tekstai vieno šventojo garbei. Atlikta gretinamoji analizė parodė, kad šiems sinaksarams būdingi tam tikri sudėties skirtumai, kuriuos lėmė paskesnis nepriklausomas šios išplėstinės redakcijos atmainos nuorašų redagavimas. Į NBKM 1043 struktūrą buvo įtraukta 13 skaitinių, paimtų iš Smaragdo 3-osios (lietuvių) redakcijos, o MV 99 ar jo pirmtakas buvo epizodiškai sutikrintas su nuorašu, pagal sudėtį analogišku sinaksarui BN 12185 III.Reikšminiai žodžiai: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės ir Lenkijos Karalystės rankraštinis paveldas, bažnytinis slavų Sinaksaras, išplėstinė redakcija, Smaragda
Чтения московской редакции Стишного пролога в рукописных прологах Речи Посполитой
Get PDFThe interaction between the Ordinary and the Versed synaxarion began almost immediately after the latter was translated in the first quarter of the 14th century. The present article focuses on samples of readings from the Versed synaxarion that found their way into versions of the Ordinary synaxarion. The author raises the question of whether the readings from Moscovite Rus versions of the Synaxarion were integrated into the versions characteristic to the Kyiv Metropolitanate. An indepth study into the composition of the versions of the Synaxarion deriving from the Grand Duchy of Lithuania and, subsequently, the Commonwealth of the Two Nations, has made it possible to give an affirmative answer to this question. The specific version of the extended edition of the Synaxarion copy written by the local scribe Symeon in 1621 in Rychagov Village, Lviv Region, Ukraine, later transferred to the Krekhov Monastery and currently stored in the Lviv National Scientific Library, MV 1267, has been found to contain a number of didactic articles and individual hagiographic texts derivedfrom the Moscow version of the Versed synaxarion. The Rychagov synaxarion was also checked with some other synaxaria and hagiographic collections from the Commonwealth of the Two Nations. During their work on these sources, the book scribes were chiefly interested in the new sermons they used for creating the unique and rich didactic section of the synaxarion No. 1267.Взаимодействие Простого и Стишного пролога началось практически сразу после появления перевода последнего в первой четверти XIV в. В статье рассмотрены примеры включения чтений Стишного пролога в списки Простого, а также поставлен вопрос о том, имела ли место интеграция статей из созданных в Московской Руси проложных редакций в характерные для Киевской митрополии разновидности Пролога. Сплошной анализ состава списков, происходящих из Великого княжества Литовского, а позднее и Речи Посполитой, позволил ответить на этот вопрос положительно. В простом прологе особой разновидности пространной редакции, переписанном в 1621 г. в селе Рычагове (Львовская обл., Украина) местным священником Симеоном, позднее принадлежавшем Креховскому монастырю, а ныне хранящемся в Львовской национальной библиотеке им. В. Стефаника, МВ 1267, был выявлен пласт назидательных статей и отдельные житийные тексты, восходящие к московской редакции Стишного пролога. Помимо московской редакции рычаговский пролог был сверен с иными прологами и агиографическими сборниками Речи Посполитой. При работе с этими источниками книжников главным образом интересовали новые поучения, которые были использованы ими для создания уникального назидательного раздела пролога № 1267.
Eiliuotojo sinaksaro Maskvos redakcijos skaitiniai Abiejų Tautų Respublikos rankraštiniuose sinaksaruose
Paprastojo ir Eiliuotojo sinaksarų sąveika prasidėjo beveik iš karto po atlikto paskutiniojo vertimo XIV a. pirmajame ketvirtyje. Straipsnyje nagrinėjami Eiliuotojo sinaksaro skaitinių įterpimo į Paprastojo sinaksaro nuorašus pavyzdžiai, taip pat keliamas klausimas, ar vyko skaitinių iš Maskvos Rusioje sukurtų sinaksaro redakcijų integracija į Kijevo metropolijai būdingas sinaksaro atmainas. Nuosekli kilusių iš Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės, o vėliau ir Abiejų Tautų Respublikos sinaksarų nuorašų sudėties analizė į šį klausimą leido atsakyti teigiamai. Išplėstinės redakcijos ypatingos atmainos sinaksare MV 1267, perrašytame vietinio dvasininko Simeono 1621 m. Ryčagovo kaime (Lvovo apskritis, Ukraina), vėliau priklausiusiame Krechovo vienuolynui ir šiuo metu saugomame Lvovo nacionalinėje mokslinėje V. Stefaniko bibliotekoje, buvo aptiktas pamokomųjų straipsnių klodas ir pavieniai hagiografiniai tekstai, kilę iš Eiliuotojo sinaksaro Maskvos redakcijos. Ryčagovo sinaksaras taip pat buvo sutikrintas su kai kuriais kitais sinaksarais ir hagiografiniais rinkiniais iš Abiejų Tautų Respublikos. Dirbdami su šiais šaltiniais knygininkai visų pirma domėjosi naujais pamokymais, kuriuos jie panaudojo kurdami unikalią ir turtingą Sinaksaro Nr. 1267 didaktinę dalį.Reikšminiai žodžiai: Abiejų Tautų Respublika; Maskvos Rusia; sinaksaras; rankraštinis bažnytinis slavų paveldas; raštijos tradicijų sąveik
Неизвестный список поучений киевских митрополитов
Get PDFAs a result of the study of canonical collections, it was possible to find a previously unknown manuscript of the Cycles of homilies by Kiev metropolitans of the 16th century, preserved in a copy of the beginning of the 19th century. The list was apparently made for practical purposes – to use in sermons. The language of the monument has undergone a certain russification — the scribe tried to remove the obvious traces of the “simple language” in his text.The found manuscript allows us to present the cycle of the homilies by Kiev metropolitans as a complete work. Despite its largely compilatory nature, the homilies are a valuable source on the history of the era of confessionalism in Eastern Europe. They show ways of disciplining the laypeople and clergy in conditions when Orthodoxy did not have direct government support. The period of the 16th century is sparingly consecrated by the sources of the Kiev Metropolis – which makes the study of the homilies of the Kiev metropolitans of this period more valuable.В статье речь идет о новом списке цикла поучений киевских митрополитов, обнаруженном в собрании Е.В. Барсова в Государственном историческом музее. Сборник датируется началом XIX в. и близок к списку, хранившемуся в библиотеке Жировицкого монастыря. Ценность данной находки в том, что в рукописи читаются места, испорченные в Жировицком списке, а также окончание поучения, утраченного в списке XVII в. Новый список позволяет представить цикл киевских митрополитов как законченное произведение. Несмотря на свой во многом компилятивный характер, поучения киевских митрополитов являются ценным источником по истории эпохи конфессионализма в Восточной Европе. Они показывают способы дисциплинирования духовенства и мирян в условиях, когда православие не имело прямой государственной поддержки
Międzynarodowa Konferencja Naukowa poświęcona 290. rocznicy urodzin ks. Marcina Poczobuta-Odlanickiego “Najjaśniejsza gwiazda na wileńskim firmamencie — ksiądz rektor Marcin Poczobut-Odlanicki” (Wilno, dn. 5–6 grudnia 2018 r.)
Get PDF  
Отождествление двух частей руськомовного рукописного учительного евангелия 1635 г.
Get PDFThe article is devoted to the identification of two storage units in the Lviv National Vasyl Stefanyk Scientific Library of Ukraine, which are parts of the once-single Ruthenian Didactic Gospel and, thus, originate from the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The identification is made on the basis of the text, the handwriting of the scribe, the number of lines per sheet, and the time of the manuscript creation (1635).Данная статья посвящена отождествлению двух единиц хранения в Львовской научной библиотеке им. В. Стефаника, являющихся списками руськомовного Учительного евангелия и происходящими, таким образом, с территории Речи Посполитой, как двух частей некогда единой рукописи. Отожествление произведено на основе текста, почерка писца, количества строк на листе и времени создания рукописи (1635 г.).
1635 m. rusėniškosios rankraštinės Mokomosios evangelijos dviejų dalių identifikacijaStraipsnyje parodoma, kad du Lvovo nacionalinėje mokslinėje V. Stefaniko bibliotekoje saugomi rusėnų kalba rašyti Mokomosios evangelijos nuorašai yra vieno rankraščio dalys. Tai rodo šių nuorašų tekstas (vienas nuorašas yra kito nuorašo tiesioginė tąsa), tas pats rašto braižas abiejuose nuorašuose, vienodas eilučių skaičius viename lape ir abiejų nuorašų parašymo laikas (1635 m.).Reikšminiai žodžiai: kiriliniai rankraščiai, Abiejų Tautų Respublika, Mokomoji evangelija, rusėniškoji raštija, knygotyra, kodikologija
Войновский список философских сочинений Иоанна Дамаскина и Иоганна Шпангенберга в переводе Андрея Курбского
Get PDFThe Museum of Icons and Culture of Old Believers in the village of Wojnowo (Warmian-Masurian Voivodeship, Poland) contains a manuscript of the late 19th century containing translations of the philosophical works of John Damascene, Johann Spangenberg and Pseudo-Justin Martyr, as well as two original texts by Andrei Kurbskiy. The investigation of the manuscript showed that the works of John Damascene and Spangenberg in this collection are presented in the translation of Kurbskiy-Obolenskiy. The aim of this work is to determine the structural and compositional features of the translation of the philosophical works of John Damascene and Spangenberg, made in the 1570s. in the circle of Andrei Kurbsky, and on the basis of the identified ones, to find potentially related copies, which could be an antigraph or a photograph of the manuscript from Wojnowo monastery. The study revealed four copies of the translations of Dialectic and Elementary Introduction into Dogmas by John Damascene (and Spangenberg’s Syllogisms), potentially related to Wojnowo codex. At least two of them contain structural and compositional features identical to Wojnowo copy of the Kurbskiy’s translation of Elementary Introduction into Dogmas. В Музее икон и культуры старообрядцев (Muzeum Ikon i Kultury Staroobrzędowców) в д. Войново (Варминско-Мазурское воеводство, Польша) хранится рукописный сборник конца ХIХ в., содержащий переводы философских сочинений Иоанна Дамаскина, Иоганна Шпангенберга и Псевдо-Иустина Философа, а также два оригинальных текста Андрея Курбского. Изучение текстов рукописи показало, что произведения Дамаскина и Шпангенберга в этом сборнике представлены в переводе Курбского-Оболенского. Цель настоящей работы — определить структурно-композиционных особенности войновского списка переводов философских сочинений Дамаскина и Шпангенберга, выполненных в 1570-х гг. в кружке Андрея Курбского, и на основе выявленных примет попытаться найти потенциально родственные списки, которые могли быть антиграфом или протографом войновской рукописи. Проведенное исследование позволило выявить четыре списка переводов «Диалектики» и «Введения в догматы» Дамаскина (и «Силлогизмов» Шпангенберга), потенциально родственных войновскому. По крайней мере два из них содержат идентичные войновскому структурно-композиционные особенности оформления перевода «Введения в догматы».
Andrejaus Kurbskio Jono Damaskiečio ir Johanno Spangenbergo filosofinių kūrinių vertimų Voinovo vienuolyno nuorašasSentikių ikonų ir kultūros muziejuje (Muzeum Ikon i Kultury Staroobrzędowców) Voinovo k. Lenkijoje (Varmijos Mozūrų vaivadija, Lenkija) saugomas XIX a. pabaigos rankraštinis rinkinys, kurį sudaro Jono Damaskiečio, Johanno Spangenbergo, Pseudo-Justino Kankinio filosofinių kūrinių vertimai ir du originalūs Andrejaus Kurbskio veikalai. Tekstų tyrimas parodė, kad šiame rankraštyje pateikti Andrejaus Kurbskio ir Mykolo Obolenskio Damaskiečio ir Spangenbergo kūrinių vertimai. Šio darbo tikslas – atskleisti Voinovo vienuolyno nuorašo Kurbskio ir jo bendraminčių (Damaskiečio ir Spangenbergo) kūrinių vertimų struktūros ir kompozicijos ypatumus bei, pasitelkus išaiškintus bruožus, surasti potencialiai (tariamai) giminingus nuorašus, kurie galėtų būtų Voinovo rankraščio antigrafai arba protografai. Tyrimo metu pavyko išaiškinti keturis nuorašus su Damaskiečio Dialektikos ir Įvado į dogmas (ir Spangenbergo traktato Trivium fragmento „Silogizmai“) vertimais, kurie gali būti susiję su Voinovo kodeksu. Bent du iš jų turi struktūrinių ir kompozicinių bruožų, identiškų saugomam buvusiame sentikių Voinovo vienuolyne Damaskiečio Įvado į dogmas vertimo nuorašui.Reikšminiai žodžiai: Jonas Damaskietis, Andrejus Kurbskis, bažnytinė slavų raštija, rankraščiai, vertimai, sentikiai, Voinovo vienuolynas, Lenkij
Зелінська Марія Зенонівна. Комунікативна компетенція молодих носіїв польської мови західних областей України
Get PDFЗелінська Марія Зенонівна. Комунікативна компетенція молодих носіїв польської мови західних областей України. Дрогобич: ПП «ПО́СВІТ», 2018. [Maria Zielińska. Kompetencja komunikacyjna młodych użytkowników języka polskiego zachodnich obwodów Ukrainy. Drohobycz: Wydawnictwo „Posvit”, 2018]. Monografia. Red. naukowy prof. Ałła M. Krawczuk, ss. 288. ISBN 978-617-7624-67-6
