Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Not a member yet
990 research outputs found
Sort by
ВПЛИВ ВУЛИЧНОГО ПАРКУВАННЯ НА ЗАТРИМКИ ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКУ
Get PDFProblem. The conducted analysis showed that parking along city streets in central areas often complicates the movement of public transport and specialized vehicles. Parked cars reduce the capacity of the road network by 20-40%, which slows down traffic and increases the likelihood of accidents. With the increase in the number of cars in Ukraine, the issue of organizing parking spaces is becoming increasingly acute, as the growth in the number of cars complicates the arrangement of new parking areas.In order to increase the efficiency of the transport network, it is necessary to implement new organizational measures that will contribute to increasing the capacity of the street-road network in places with active parking. Special attention should be focused on intersections, where parking limits visibility and reduces traffic intensity. Areas where entry and exit from parking lots are also important.The purpose of the research is to model the impact of street parking on traffic flow delays in the area between intersections.Research methods. The use of street parking lots plays an important role in solving the problem of car parking in cities. However, their main drawback is the negative impact on the capacity of the road network. Therefore, the key criterion for evaluating this type of parking is determining its impact on throughput.Capacity is affected by many factors: road conditions, composition of traffic flow, weather conditions, psychophysiological characteristics of drivers, etc. Changing these parameters can significantly influence throughput at different times of the day, month, season, or year.Estimating the impact of street parking on the capacity of the road network requires an approach that takes into account different patterns of car placement on the roadway. The decrease in throughput is caused by a decrease in the speed of traffic flow, which is an important characteristic of traffic and significantly affects the efficiency of using the street network.To model the impact of street parking on traffic delays, it is necessary to take into account such parameters as the time and frequency of the arrival of cars, the duration of their parking, the length of the queue, and the capacity of the parking lot. It is also important to pay attention to the cost of parking, information about the occupancy of the parking lot, and public transport routes. Since most of these parameters are random, simulation modeling is an effective tool for prediction.The main results of the study. Areas of the central part of Lviv with heavy traffic were chosen for the study, where cars are parked in different ways near the roadway. The analysis was carried out using the PTV Vissim software environment. The reasons affecting the speed of traffic and the capacity of the streets due to the presence of parking have been studied. A simulation model was created that made it possible to evaluate the operation of areas with and without permitted parking, as well as the impact of parking duration on the average flow speed and delay. The results showed that to increase the capacity and speed of transport when designing parallel street parking lots, it is necessary to set limits on the duration of parking. The average traffic delay is the lowest for parking durations of 900 s and 1800 s, being 6.34 and 6.45 s/car, respectively. This indicates that with a longer parking time, drivers have more opportunities to exit without obstruction, which helps to reduce delays in the traffic flow. The biggest delay is observed with a parking duration of 300 s in the right lane, where it reaches 9.43 s/car. This is probably due to the frequent stops of cars, giving way to those leaving the parking lot. Such delays can increase the total travel time on a certain section of the road, which negatively affects the efficiency of traffic flow and creates additional inconvenience for drivers. Taking these indicators into account is important when planning parking zones to optimize traffic and reduce delays.Conclusions and specific proposals of the authors. The results of modeling the impact of on-street parking on traffic flow delays, carried out using the PTV VISSIM software, show that when designing on-street parking parallel to the pavement, it is advisable to set limits on the duration of parking. This will help to increase the capacity of the road network and increase the average speed of vehicles. The establishment of such restrictions will also minimize traffic delays, which will positively affect the overall efficiency of traffic flow and reduce the level of congestion, especially during peak hours.Проблема. Проведений аналіз показав, що паркування вздовж міських вулиць у центральних районах часто ускладнює пересування громадського транспорту та спеціалізованих транспортних засобів. Запарковані машини зменшують пропускну здатність вулично-дорожньої мережі на 20–40%, що сповільнює рух транспорту і підвищує ймовірність аварійних ситуацій. Зі збільшенням кількості автомобілів в Україні питання організації місць для паркування стає дедалі гострішим, оскільки зростання кількості авто ускладнює облаштування нових паркувальних зон.Для того щоб підвищити ефективність роботи транспортної мережі, необхідно впроваджувати нові організаційні заходи, які сприятимуть збільшенню пропускної здатності вулично-дорожньої мережі у місцях з активним паркуванням. Особлива увага повинна бути зосереджена на перехрестях, де паркування обмежує оглядовість та зменшує інтенсивність руху. Також важливими є ділянки, де відбувається в’їзд і виїзд з паркувальних майданчиків.Мета. Моделювання впливу вуличного паркування на затримки транспортного потоку в зоні ділянок між перехрестями.Методи дослідження. Для вирішення проблеми паркування автомобілів у містах важливу роль відіграє використання вуличних парковок. Однак їхній основний недолік полягає у негативному впливі на пропускну здатність вулично-дорожньої мережі. Тому ключовим критерієм оцінки цього виду паркування є визначення його впливу на пропускну здатність.На пропускну здатність впливає багато чинників: умови дороги, склад транспортного потоку, погодні умови, психофізіологічні особливості водіїв та інше. Зміна цих параметрів може значно змінювати пропускну здатність у різні періоди доби, місяця, сезону або року.Оцінка впливу вуличного паркування на пропускну здатність дорожньої мережі потребує підходу, який враховує різні схеми розташування автомобілів на проїзній частині. Зниження пропускної здатності спричинене зменшенням швидкості транспортного потоку, що є важливою характеристикою руху і суттєво впливає на ефективність використання вуличної мережі.Для моделювання впливу вуличного паркування на затримки транспортного потоку необхідно враховувати такі параметри, як час і частота прибуття автомобілів, тривалість їх стоянки, довжину черги та ємність стоянки. Також важливо зважати на вартість паркування, інформацію про зайнятість стоянки і маршрути громадського транспорту. Оскільки більшість цих параметрів мають випадковий характер, імітаційне моделювання є ефективним інструментом для прогнозування.Основні результати дослідження. Для дослідження обрано ділянки центральної частини Львова з інтенсивним рухом, де автомобілі паркуються по-різному біля проїзної частини. Аналіз проведено за допомогою програмного середовища PTV Vissim. Вивчено причини, що впливають на швидкість руху та пропускну здатність вулиць через наявність паркування. Створено імітаційну модель, яка дозволила оцінити роботу ділянок з дозволеною стоянкою і без неї, а також вплив тривалості паркування на середню швидкість потоку та затримки. Результати показали, що для підвищення пропускної здатності і швидкості транспорту при проєктуванні паралельних вуличних стоянок необхідно встановлювати обмеження на тривалість паркування. Середня транспортна затримка є найнижчою при тривалості паркування 900 с і 1800 с, відповідно становлячи 6,34 та 6,45 с/автомобіль. Це вказує на те, що при довшому часі паркування водії мають більше можливостей для безперешкодного виїзду, що сприяє зниженню затримок у транспортному потоці. Найбільша затримка спостерігається при тривалості паркування 300 с на правій смузі, де вона досягає 9,43 с/автомобіль. Це, ймовірно, пов'язано з частими зупинками автомобілів, що дають дорогу тим, хто виїжджає зі стоянки. Такі затримки можуть збільшувати загальний час пересування на певній ділянці дороги, що негативно позначається на ефективності транспортного потоку та створює додаткові незручності для водіїв. Врахування цих показників є важливим при плануванні паркувальних зон для оптимізації руху та зменшення затримок.Висновки та конкретні пропозиції авторів. Результати моделювання впливу вуличного паркування на затримки транспортного потоку, проведені за допомогою програмного забезпечення PTV VISSIM, показують, що під час проектування вуличного паркування, розташованого паралельно до тротуару, доцільно встановлювати обмеження на тривалість стоянки. Це сприятиме підвищенню пропускної спроможності вулично-дорожньої мережі та збільшенню середньої швидкості руху транспортних засобів. Встановлення таких обмежень також дозволить мінімізувати затримки в русі, що позитивно вплине на загальну ефективність транспортного потоку і зменшить рівень заторів, особливо у години пік
АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ І РЕЖИМНИХ ІДЕНТИФІКАТОРІВ МАРШРУТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ НА ОСНОВІ НЕ ЦІЛКОМ УПОРЯДКОВАНИХ БАЗ ДАНИХ
Get PDFThe measure of the average speed of a vehicle on a route naturally combines, in a so-called consolidated form, information (data) both on the structure of the route and on the speed capacities of the vehicle along its individual sections. However, when studying and organizing transportation processes, it would be very convenient to operate with data on the structural features of routes and their speed potentials separately. Of course, this would greatly facilitate the accumulation and analysis of “transport data,” but the price would be, of course, only an approximate reflection of transport situations. The purpose of the study is to find a practical algorithm for estimating the average speed of a vehicle on a route with an artificial division of characteristic parameters into structural and speed parameters. Hypothetically, this can be accomplished by so called “measuring” through inequalities.The harmonic mean of the speeds on individual sections of the route, weighted by the lengths of these sections, is crucial for estimating the speed of cargo movement along the route and determining the vehicle's performance. In the case of a pendulum route, this is an elementary harmonic mean.Using classical inequalities, it is possible to find meaningful bounds on the values of the actual harmonic mean velocity, which are expressed through elementary averages of individual path and individual speed parameters. Such averages are corrected for the characteristic parameters of the route - road and speed.As part of computational operations, the true harmonic mean speed can be replaced by a geometric mean or an appropriate combination of elementary averages, relying on the effect of regressing the data to the true mean.Вимірник середньої швидкости пересування автомобіля на маршруті цілком природно поєднує в собі у, так би мовити, консолідованому вигляді інформацію (дані) одночасно і стосовно структури маршруту, і стосовно швидкісних можливостей переміщення транспортного засобу окремими його ділянками. Але, досліджуючи і організовуючи транспортні процеси, було б дуже зручно оперувати даними про структурні особливості маршрутів і про їхні швидкісні потенції поокремо. Звісно, це істотно полегшило б нагромадження й аналіз «транспортних даних», але ціною цьому було б, звісно, лише наближене відображення транспортних ситуацій. Мета дослідження — віднайти можливість зручного для практичного використання алгоритму наближеного оцінювання середньої швидкости пересування автомобіля на маршруті зі штучним поділом характеристичних параметрів на структурні й швидкісні. Гіпотетично це можна здійснити, так би мовити, «вимірюванням» через нерівності.Визначальним для оцінювання швидкости пересування вантажу маршрутом та визначення продуктивности автомобіля є середнє гармонічне значень швидкостей на окремих ділянках цього маршруту, зважених значеннями довжин цих ділянок. У разі маятникового маршруту — це елементарне середнє гармонічне.Із використанням класичних нерівностей можна знайти змістовні границі значень фактичної середньої гармонічної швидкости, які виражаються через елементарні середні окремо шляхових і окремо швидкісних параметрів. Такі середні правлять за характеристичні параметри маршруту — шляхові й швидкісні.В рамках обчислювальних операцій істинну середню гармонічну швидкість можна заступити середнім геометричним чи відповідною комбінацією елементарних середніх, покладаючись на ефект регресії даних до істинно середнього
ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Get PDFIntroduction The generation of waste of various origins is one of the most challenging problems in the modern world, as it is inherent in enterprises of various economic sectors and accompanies daily human activities. Waste management challenges include the fact that some of it cannot currently be recycled and reused, but only disposed of in a not always safe manner. Huge volumes of waste are piled up at landfills, illegal dumps, and buried in the cavities of mines. Destructed components of such waste pollute the environment by entering groundwater, damaging soil cover, and polluting the air. The accumulation of such waste can lead to spontaneous fires and landslides, which negatively affects the health of people living nearby and worsens the state of the surrounding natural ecosystems. In the Ukrainian context, the above problems are exacerbated by the accumulation of destruction waste generated by the full-scale invasion of Ukraine by Russian troops. Therefore, it is important to establish a waste management system that takes into account international practices and the current situation in Ukraine caused by military operations.Purpose. To highlight the problems of the national waste management system in modern conditions and to outline the main areas of activity to overcome the existing challenges.Methods. The methods of analysis and statistical methods of research on open data on waste management and relevant regulatory support were used.Results. Statistical data on the main waste management operations in Ukraine in the period before the full-scale invasion, as well as on the destruction waste accumulated since February 24, 2022, were analysed and processed.The author describes the consequences of the negative impact on the environment and economy of Ukraine due to the improper implementation of the waste management hierarchy.The main groups of challenges in the field of waste management are identified, which are caused by the significant volumes of waste accumulated in Ukraine in recent years, as well as a significant increase in the amount of waste generated as a result of hostilities, attempts to radically reform the national waste management system in a short time and in the absence of necessary regulatory and methodological materials. Specific gaps in waste management were noted.It is emphasized that the implementation of successful international practices and developed national strategies makes it possible to identify priority tasks for improving the waste management system.Conclusions. Taking into account the experience of best practices in waste management, implementation of advanced waste minimization technologies, optimization of processing operations and use of certain waste as secondary raw materials, formation of understanding of the role of products after their life cycle and transformation into waste, development of an effective regulatory framework with amendments to determine the status of destruction waste will contribute to the development of an effective national waste management system as a significant contribution to the sustainable development of Ukraine in the post-war period.Проблема. Утворення відходів є однією із найскладніших проблем сучасного світу, оскільки вони походять як від діяльності підприємств різних галузей економіки, так і від щоденної побутової діяльності людей. Щорічно у світі збільшується кількість відходів, значна частина яких видаляється на полігони і звалища, скидається у шахтні виробки, у води океанів тощо. Трапляються також випадки неконтрольованого транскордонного переміщення відходів. В результаті цього забруднюється довкілля, негативні наслідки також проявляються в ґрунтах, у воді і в повітрі, що створює загрозу флорі та фауні, неминуче призводить до погіршення якості життя населення. Крім цього виводяться з господарського обігу території, зайняті полігонами відходів та стихійними звалищами. Все це зумовлює необхідність серйозного підходу до організації управління відходами як в національних масштабах, так і на міжнародному рівні.Мета. Висвітлення проблем національної системи управління відходами в сучасних умовах та окреслення основних напрямів діяльності для подолання наявних викликів.Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та статистичні методи досліджень щодо управління відходами, які є у відкритому доступі, та відповідне нормативне забезпечення.Основні результати дослідження. Проаналізовано і опрацьовано статистичні дані щодо здійснення основних операцій управління відходами в Україні до повномасштабного вторгнення, а також відходами від руйнувань, нагромадженими за час від 24 лютого 2022 року.Описано наслідки негативного впливу на довкілля і економіку держави диспропорцій, зумовлених відсутністю практики дотримання ієрархії управління відходами.Виділено основні групи викликів у сфері управління відходами, зумовлені значними обсягами відходів, накопиченими в Україні за минулі роки, а також суттєвим збільшенням кількості відходів, утворених внаслідок бойових дій, намаганнями радикального реформування національної системи управління відходами у стислі терміни і за відсутності низки необхідних нормативних і методичних матеріалів. Відзначено окремі прогалини у сфері управління відходами.Підкреслено, що впровадження вдалих світових практик та розроблених національних стратегій дає змогу визначити пріоритетні завдання для удосконалення системи управління відходами.Висновки. Урахування досвіду кращих світових практик, розроблення і впровадження передових методів мінімізації утворення відходів, оптимізації операцій відновлення та видалення відходів, розширення відповідальності виробників продукції, яка в майбутньому набуде статусу відходів, розроблення дієвої нормативної бази щодо регулювання зазначених процесів сприятиме формуванню ефективної національної системи управління відходами, що буде вагомим внеском у забезпечення сталого розвитку
ІНФОРМАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe main theme of the article is the protection of Ukraine’s critical infrastructure under martial law conditions. The work focuses on a comprehensive analysis of current threats, including military, technological, natural, and cyber threats. Special attention is given to the modernization and improvement of protective measures for infrastructure, which has become a target due to its significance for economic and social stability. This study addresses the urgent need to ensure the reliable operation of critical infrastructure, which has become a priority due to the unprecedented increase in attacks and the technical vulnerability of many facilities.The article aims to analyze organizational, technical, and other solutions to minimize the risk of accidents at vital facilities, such as energy installations, during armed conflicts.Research methods. The research methods include risk analysis based on data on infrastructure damage from missile and drone strikes. A comparative analysis of international and domestic experiences in critical infrastructure protection, especially considering operations under martial law, was also conducted.Research results. The authors outline a set of measures to strengthen protection, including the implementation of modern monitoring and risk management techniques to minimize the damage from potential disasters caused by both natural and anthropogenic factors. These protective measures for critical infrastructure and energy facilities in Ukraine are summarized and presented in the form of block diagrams.Therefore, modernizing Ukraine’s critical infrastructure and employing the latest protective measures are essential steps in reducing the country's vulnerability to external and internal threats. This research establishes a background for further scientific and practical solutions in the field of critical infrastructure protection, which is a national priority amid modern challenges and risks.Основною темою статті є захист об’єктів критичної інфраструктури України в умовах воєнного стану. Робота зосереджена на комплексному аналізі сучасних загроз, зокрема воєнних, техногенних, природних та кібернетичних. Особлива увага приділена питанням модернізації та вдосконалення засобів захисту інфраструктури, яка стала мішенню через свою важливість для економічної та соціальної стабільності. Проблема дослідження обумовлена необхідністю забезпечення надійного функціонування критичної інфраструктури, що стало пріоритетною задачею у світлі безпрецедентного зростання атак та технічної вразливості багатьох об’єктів.Мета статті полягає у аналізі організаційно-технічних та інших рішень для мінімізації ризиків аварій на життєво важливих об’єктах, таких як енергетичні споруди, під час військових конфліктів.Методи дослідження. Методи дослідження включають аналіз ризиків на основі даних щодо ураження об’єктів внаслідок ракетно-дронових ударів. Порівняльний аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду в захисті об’єктів критичної інфраструктури, особливо з урахуванням досвіду функціонування в період воєнного стану.Результати дослідження. Автори статті виокремлюють певний комплекс заходів для зміцнення захисту, зокрема впровадження новітніх методів моніторингу та управління ризиками з метою мінімізації збитків від можливих катастроф, що викликані як природними, так і антропогенними факторами, узагальнюють та представляють у вигляді блок-схем ці заходи захисту для об’єктів критичної інфраструктури та енергетичних об’єктів України.Тому модернізація критичної інфраструктури України та використання новітніх засобів захисту є важливим кроком у зниженні вразливості країни до зовнішніх і внутрішніх загроз. Ці дослідження закладають основу для подальших науково-практичних рішень у сфері захисту критичної інфраструктури, що є національним пріоритетом в умовах сучасних викликів і ризиків
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАТОПЛЕННЯ НА РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Get PDFIntroduction. The article examines the issues of flooding in Ukraine and their impact on the population and infrastructure. The analysis of flooding is conducted using the example of the Lviv region. In the context of contemporary challenges such as war, the article highlights the importance of developing civil protection systems at the level of territorial communities. The authors prove that in the context of the country's decentralisation, flood risk management contributes to a more effective and efficient response to emergencies. The article discusses the problem of cooperation between local governments and communities to ensure effective and sustainable flood risk management and preservation of life and property and emphasises the need for an active role of territorial communities in planning and implementing measures to prevent and eliminate the consequences of flooding.Purpose. To highlight existing problems at the level of territorial communities in the context of civil protection and emergencies, as well as to search for best practices for preventing and responding to floods worldwide, which will enable effective counteraction to flooding at the level of territorial communities.Research methods. Conducting a comprehensive analysis of scientific sources dedicated to the problem of flood protection to identify the main trends, methods, and strategies used. Selection and systematisation of the obtained data, as well as their further generalisation to identify the main problems, approaches, and shortcomings in the flood protection system at the level of territorial communities.The results. Analysing scientific research at the international and national levels, it has been determined that the existing measures, approaches, and methods of planning for population and territory protection at the level of territorial communities are insufficient. At the local level, territorial communities must ensure the functioning of the civil protection sector at the appropriate level. As seen in the example of communities in the Lviv region, the causes of flooding are anthropogenic and natural factors. According to the analysed information, quality of work on flood minimisation occurs at the local level through the implementation of certain preventive measures. After analysing the regulatory documents on the requirements for candidates for the position of head of territorial communities, it was found that knowledge in the field of civil protection is not mandatory for them. Emphasis is placed on the importance of providing heads of territorial communities with knowledge that will contribute to ensuring safety in the respective areas, as this falls within their functional responsibilities.Conclusions. Floods are a recurring phenomenon in the Lviv region and it is important to prepare for such situations in advance to minimise their consequences. Some causes of flooding cannot be influenced, such as the release of large amounts of water as a result of an accident or the destruction of hydraulic structures, but for other sources of flooding, certain preventive measures can be taken at the local level. The analysis revealed that territorial communities have difficulties in ensuring full safety for their citizens in the context of flood prevention and management. There is an opportunity to effectively prepare for and prevent such situations at the level of territorial communities, as all resources are located within the community. Thus, the role of the heads of territorial communities is important in ensuring the safety of their citizens. The problem of flooding requires further research and development of effective risk management strategies at the level of territorial communities.Проблема. У статті розглядаються проблеми повеней на території України та їхній вплив на населення та інфраструктуру. Аналіз затоплень відбувається на прикладі території Львівської області. В контексті сучасних викликів, таких як війна, стаття висвітлює значення розвитку систем цивільного захисту на рівні територіальних громад (далі ТГ). Автори довели, що в контексті децентралізації країни управління ризиками повеней сприяє більш ефективному та оперативному реагуванню на надзвичайні ситуації. У статті розглянуто проблему співпраці між органами місцевого самоврядування та громадами для забезпечення ефективного та стійкого управління ризиками повеней та збереження життя та майна громадян, із зазначенням необхідності активної ролі ТГ у плануванні та впровадженні заходів із запобігання затопленням та ліквідації їх наслідків.Мета. Висвітлення наявних проблем на рівні територіальних громад, у контексті цивільного захисту, запобігання надзвичайним ситуаціям, а також пошук кращих практик захисту населення, територій від затоплень, що дасть можливість ефективно протидіяти їм на рівні територіальних громад.Методи дослідження. Проведено комплексний аналіз наукових джерел, присвячених проблемі захисту від затоплень, для з'ясування основних тенденцій, методів та стратегій, що використовуються. Відбір та систематизація отриманих даних, а також їх подальше узагальнення з метою виявлення основних проблем, підходів та недоліків у системі захисту від затоплень на рівні територіальних громад. Результати. Проаналізувавши результати наукових досліджень закордонних та вітчизняних вчених визначено, що наявні заходи, підходи та способи планування захисту населення та територій на рівні ТГ є недостатніми. На місцевому рівні територіальні громади повинні забезпечувати функціонування сфери цивільного захисту відповідного рівня. Визначивши причини виникнення повеней на прикладі громад Львівської області, виявлено, що найчастіше вони стаються внаслідок антропогенних та природних чинників. Відповідно до опрацьованої інформації, якісна робота з мінімізацією затоплень на місцевому рівні відбувається шляхом вжиття певних превентивних заходів. Проаналізувавши нормативні документи щодо вимог до кандидатів на посаду голови територіальних громад, встановлено, що знання у сфері цивільного захисту не є для них обов’язковими. Закцентовано увагу на тому, що важливо підвищити рівень обізнаності голів ТГ щодо забезпечення безпеки на відповідних територіях, оскільки це входить в їхні функціональні обов’язки.Висновки. Повені є періодичним явищем на територіях Львівської області і важливим питанням є завчасна підготовка до таких ситуацій задля мінімізації її наслідків. На деякі причини затоплень неможливо вплинути, а саме на: вивільнення великої кількості води внаслідок аварії чи руйнування гідротехнічних споруд, проте для інших джерел виникнення затоплень можна прийняти певні превентивні заходи на місцевому рівні. В результаті проведеного аналізу виявлено, що територіальні громади мають труднощі у забезпеченні повноцінної безпеки для своїх громадян у контексті запобігання повеням. На рівні ТГ є можливість здійснити ефективну підготовку для запобігання таким ситуаціям, оскільки всі ресурси розташовані в межах громади. Отже, роль голів ТГ є важливою у забезпеченні безпеки своїх громадян. Проблема повеней потребує подальшого дослідження та розробки ефективних стратегій управління ризиками на рівні ТГ. 
СТЕЙКХОЛДЕР-ОРІЄНТОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ КОНФЛІКТ-МЕНЕДЖМЕНТУ В ПРОЕКТАХ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МЕРЕЖІ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
Get PDFIntroduction. Based on the analysis, it was found that there is a need to develop tools for managing conflicts between stakeholders in projects for the creation and development of medical facilities. These projects are characterized by complex relationships between government agencies, medical staff, NGOs, patients, and investors, that have their own interests, contradicting each other. The main scientific and applied challenge is the lack of a structured approach to reconciling the interests of stakeholders, high level of conflict, lack of transparency in decision-making processes, and insufficient use of quantitative methods for assessing management effectiveness. The lack of tools for managing conflicts leads to delays in project implementation, inefficient use of resources, and dissatisfaction of stakeholders.Purpose. To substantiate the structure of the process of managing conflicts between stakeholders in projects for the creation and development of medical institutions, which will allow timely alignment of the interests of project stakeholders, reduce the level of conflicts, and ensure effective project implementation, taking into account the specifics of the medical sector.Methods. The study uses a systematic approach, which includes an analysis of scientific research on project management and conflicts in the medical field. Based on the methods of classification and generalization, the main indicators of the effectiveness of conflict management are identified, and approaches to planning and implementing conflict management processes are summarized. To analyze the relationships between the indicators, correlation analysis, construction of dependency graphs, and regression analysis was used. The practical part of the study is based on the example of projects of medical institutions in Lviv region, for which a quantitative assessment of the effectiveness of managing conflicts between stakeholders was carried out.Results. The main stakeholders of projects for the creation and development of medical institutions are identified. Seven main types of stakeholders were identified. Based on the analysis of their interests and contradictions, the structure of the process of managing contradictions and conflicts was substantiated, which consists of five management operations providing analysis of stakeholder interests, identification of potential contradictions and conflicts, planning of the process of managing contradictions and conflicts, implementation of the plan for managing contradictions and conflicts and determining the effectiveness of the process of managing contradictions and conflicts. The proposed structure enables reconciliation of the interests of stakeholders, reduce the number and level of conflicts, and ensure the effective implementation of projects for the creation and development of medical institutions. For the practical implementation of the substantiated process, the author quantifies eight indicators that provide an objective assessment of the effectiveness of managing conflicts between stakeholders in projects for the creation and development of medical institutions and the validity of decision-making. Based on the use of the developed toolkit, a quantitative assessment of medical projects implemented in the Lviv region was carried out. It was found that the conflict index of the projects ranged from 2.0 to 2.5, the level of risks - from 15% to 40%, the consolidated efficiency index - from 0.5 to 0.826, and the level of goal achievement - from 66.6% to 83.3%. The highest performance indicators were achieved in the outpatient clinic opening project, which indicates the effectiveness of stakeholder alignment.Conclusions and proposals. The obtained results indicate that the proposed structure of the conflict management process is an effective tool for aligning the interests of stakeholders and ensuring the successful implementation of projects for the creation and development of medical institutions. Implementation of this process structure will reduce the number of contradictions and the level of conflicts between stakeholders, optimize the use of resources, and increase their satisfaction. Further research is needed to integrate modern information technologies, such as artificial intelligence and intelligent decision support systems, into the process of managing stakeholder conflicts in healthcare facility creation and development projects.Проблема. На основі проведеного аналізу встановлено, що існує потреба у розробці інструментарію для управління суперечностями між зацікавленими сторонами проектів створення та розвитку медичних закладів. Ці проекти характеризуються складними взаємозв’язками між державними органами, медичним персоналом, громадськими організаціями, пацієнтами та інвесторами, кожен з яких має свої інтереси, що часто суперечать між собою. Основною науково-прикладною задачею є відсутність структурованого підходу до узгодження інтересів зацікавлених сторін, високий рівень конфліктності, непрозорість процесів прийняття рішень та недостатнє використання кількісних методів оцінки ефективності управління. Відсутність інструментарію управління суперечностями призводить до затримок у реалізації проектів, неефективного використання ресурсів та незадоволення зацікавлених сторін.Мета. Обґрунтувати структуру процесу управління суперечностями між зацікавленими сторонами проектів створення та розвитку медичних закладів, що дозволить своєчасно узгоджувати інтереси зацікавлених сторін проектів, знизити рівень виникнення конфліктів та забезпечити ефективну реалізацію проектів з урахуванням специфіки медичної сфери.Методи дослідження. У роботі використано системний підхід, який включає аналіз наукових досліджень у галузі управління проектами, конфліктами у медичній сфері. На підставі методів класифікації та узагальнення визначено основні показники ефективності управління суперечностями, а також узагальнено підходи до планування та реалізації процесів управління суперечностями. Для аналізу взаємозв’язків між показниками використано кореляційний аналіз, побудову графіків залежностей та регресійний аналіз. Практичну частину дослідження виконано на прикладі проектів медичних закладів Львівської області, для яких проведено кількісну оцінку ефективності управління суперечностями між зацікавленими сторонами.Основні результати дослідження. Означено основні зацікавлені сторони проектів створення та розвитку медичних закладів. Встановлено, що існує сім основних різновидів зацікавлених сторін. На основі аналізу їх інтересів та суперечностей обґрунтовано структуру процесу управління суперечностями та конфліктами, яка складається з п’яти управлінських операцій, які забезпечують аналіз інтересів зацікавлених сторін, ідентифікацію потенційних суперечностей та конфліктів, планування процесу управління суперечностями та конфліктами, виконання плану управління суперечностями і конфліктами та визначення ефективності процесу управління суперечностями та конфліктами. Запропонована структура дає можливість узгодити інтереси зацікавлених сторін, знизити кількість та рівень конфліктів, а також забезпечує ефективну реалізацію проектів створення та розвитку медичних закладів. Для практичної реалізації обґрунтованого процесу виконано кількісне визначення восьми показників, що забезпечують об’єктивне оцінення ефективності управління суперечностями між зацікавленими сторонами проектів створення та розвитку медичних закладів та обґрунтованість прийняття рішень. На основі використання розробленого інструментарію проведено кількісне оцінення медичних проектів, що реалізовувалися у Львівській області. Встановлено, що індекс конфліктності проектів варіювався від 2.0 до 2.5 рівень ризиків – від 15% до 40% зведений індекс ефективності – від 0,5 до 0,826 рівень досягнення цілей – від 66,6% до 83,3%. Найвищих показників ефективності досягнуто у проекті відкриття амбулаторії, що свідчить про ефективність узгодження інтересів зацікавлених сторін.Висновки та конкретні пропозиції автора. Отримані результати свідчать про те, що запропонована структура процесу управління суперечностями є ефективним інструментом для узгодження інтересів зацікавлених сторін та забезпечення успішної реалізації проектів створення та розвитку медичних закладів. Запровадження цієї структури процесу дають змогу знизити кількість суперечностей та рівень конфліктів між зацікавленими сторонами, оптимізувати використання ресурсів та підвищити їх задоволеність. Подальші дослідження потребують інтеграції сучасних інформаційних технологій, таких як штучний інтелект і інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень, у процес управління суперечностями сторін, зацікавлених у проектах створення та розвитку медичних закладів
ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ВОДІ ТА ЕДАФОТОПАХ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ РІКИ СТИР
Get PDFFormulation of the problem. Pollution of the environment by heavy metals is of great interest to scientists, as this process is constantly increasing with time. Significant studies of the content of hazardous substances in the waters of rivers, lakes, and natural reservoirs are being conducted in Ukraine. These studies are extremely relevant during martial law. Research analysis shows that surface water bodies – rivers, lakes, and floodplains are subject to anthropogenic factors. In the era of total use of plastic in farming and all spheres of life, it is presence in rivers even at the micro level. The situation is the same with heavy metals that enter water bodies, mostly due to human fault.The purpose of the work is to analyse the content of heavy metals in the water and coastal edaphotopes of the Styr River within the city of Lutsk.Research methods. The work uses methods of analysis and statistical methods of research based on the obtained data on the content of heavy metals in water and edaphotos.Research results. To analyse the content of heavy metals in the water of the Styr River and the edaftopes of the coastal zone, we took samples in 8 areas, 6 of which are directly in the Styr River, the 7th site is the Hnidav marsh, and the 8th site is the Teremniv lake.After analysing the content of such heavy metals as Cu, Cd, and Zn in the water of the Styr River and the hydrologically connected waters of the Hnidava bog and Teremniv ponds, it was established that the maximum permissible limit is exceeded only in 2 studied areas. Copper exceeds the MPC (0.005 mg/kg) for the water of the Hnidava bog (0.012 mg/kg) and Teremniv ponds (0.007 mg/kg). Zinc exceeds the maximum permissible limit (0.001 mg/kg) for water in areas of the village. Lypnyany (0.015 mg/kg) and Hnidava bog (0.019 mg/kg). As for edaphotopes, the MPC of cadmium (1.5 mg/kg) is exceeded for the areas of Hnidava swamp (3.1 mg/kg) and Teremniv ponds (3.43 mg/kg). The MPC of copper (3 mg/kg) is exceeded for the areas of Hnidava bog (4.64 mg/kg) and Teremniv ponds (7.42 mg/kg).Conclusions. The most polluted studied areas were the Hnidva Swamp and the Teremniv Pond. The MPC of cadmium is not exceeded in any water sample, copper exceeds the MPC for water in the Hnidava swamp and Teremniv ponds, zinc exceeds the MPC for water in the village Lypnyany and Hnidava bog; MPCs for cadmium are exceeded in the edaphotops of the Hnidava bog and Teremniv ponds. The MPC for copper is also exceeded in the edaphotographs for the Hnidava bog and Teremniv ponds.Постановка проблеми. Забруднення довкілля важкими металами для науковців становить значну цікавість, оскільки цей процес невпинно зростає з плином часу. В Україні проводяться значні дослідження вмісту небезпечних речовин у водах річок, озер, природних водоймищ. Надзвичайно актуальними ці дослідження є під час військового стану. Аналіз досліджень показує, що поверхневі водойми – ріки, озера, заплави підпадають під антропогенний чинник. В епоху тотального використання пластику в господарюванні та усіх сферах життя в ріках виявлено також його присутність навіть на мікрорівні. Така ж ситуація і з важкими металами, які потрапляють у водойми, здебільшого із вини людини.Метою роботи є аналіз вмісту важких металів у воді та прибережних едафотопах ріки Стир в межах міста Луцьк.Методи досліджень. В роботі застосовано методи аналізу та статистичні методи досліджень за отриманими даними вмісту важких металів у воді та едафотопах. Результати досліджень. Здійснивши аналіз вмісту важких металів у воді р. Стир та едафотопах прибережної зони ми відібрали проби з восьми ділянок, 6 з яких – безпосередньо ріка Стир, 7-а ділянка – Гнідавське болото, 8-а ділянка – Теремнівські ставки. Здійснивши аналіз вмісту таких важких металів, як Cu, Cd, Zn у воді р. Стир та гідрологічно зв’язаних із нею водах Гнідавського болота та Теремнівських ставків встановлено, що перевищення ГДК наявне лише у 2-х досліджуваних ділянках. Вміст міді перевищує ГДК (0,005 мг/кг) у воді ділянок Гнідавського болота (0,012 мг/кг) та Теремнівських ставків (0,007 мг/кг). Вміст цинку перевищує ГДК (0,001 мг/кг) у воді на ділянці с. Липняни (0,015 мг/кг) та Гнідавського болота (0,019 мг/кг). Щодо едафотопів – кадмій має перевищення ГДК (1,5 мг/кг) на ділянках Гнідавського болота (3,1 мг/кг) та Теремнівських ставків (3,43 мг/кг). Вміст міді перевищує ГДК (3 мг/кг) на ділянках Гнідавського болота (4,64 мг/кг) та Теремнівських ставків (7,42 мг/кг).Висновки. Серед досліджуваних ділянок найбільш забрудненими виявилися Гнідавське болото та Теремнівські ставки. Вміст кадмію не перевищує ГДК у жодній пробі води, вміст міді перевищує ГДК у воді ділянок Гнідавського болота та Теремнівських ставків, вміст цинку перевищує ГДК для води ділянок с. Липняни та Гнідавського болота; вміст кадмію перевищує ГДК у едафотопах ділянок Гнідавського болота та Теремнівських ставків. Вміст міді перевищує ГДК також у едафотопах на ділянках Гнідавського болота та Теремнівських ставків
ПРИНЦИПИ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ
Get PDFIntroduction. The full-scale war worsened the ecological condition of the territories. Part of Ukraine’s agricultural land was suffered significant environmental damage. There is a need for the latest technologies for monitoring the state of land and determining ways of revitalisation both individual land plots and integral agricultural landscapes, territories of communities and districts.Purpose of the study is to determine the characteristics of the territories affected by military operations, to identify the factors of influence of military operations on these territories, to determine the system of principles of revitalisation of the development of rural areas, and to develop an appropriate structural and logical model.Results. Two groups of factors are to out: direct and indirect influence of military aggression on the territory. It is suggested that the factors of direct impact include: the movement of military equipment, the physical impact of military operations, mining the territory, the construction of protective structures, destroyed military equipment in the fields, and demining the territory. Factors of indirect influence include the formation of craters from bombardment, landslides, soil contamination with heavy metals; cluttering the territory, destruction of the surface, and accessibility of the territory after demining.A system of principles for the revitalisation of sustainable development of rural areas affected by military operations is proposed. The main components of the system of principles are: the potential of territories (ecological, geographical; resource, economic, social), complexity and balance of sustainable development of rural territories. At the same time, the components of the system are in interaction and interconnection.The authors singled out the consequences of military influence on the soil. Compaction of the soil. The change in its structure. Change in the physical parameters of the soil (of vibration, radioactive and thermal effects). Disturbance of soil cover, lack of natural moisture, desertification, development of wind and water erosion, and migration of heavy metals into the vegetative mass of plants. Environmental degradation, emissions to the surface of sand, clay and other sedimentary rocks, destruction of the humus horizon, and loss of physical and chemical properties of the soil. A structural and logical model of the system of principles of revitalisation of sustainable development of rural areas was developed. The model assumes that the complexity and balance of the sustainable development of rural areas affected by military actions take into account the potential of the territories, which makes it possible to take into account the peculiarities of these territories and ensure the revitalisation of sustainable development.Conclusion. Conclusions. Further developments should focus on identifying ways to restore lands, particularly soils, and intact agro-landscapes depending on the consequences of military damage. It is necessary to pay special attention to soil restoration technologies and their use depending on the condition of the soil and the potential of the territories, in particular ecological, geographical, resource, economic, and social. As a result, there is a need to form directions for spatial and territorial development of communities, rational use of reclaimed land, and effective functioning of the environment of territorial communities.Проблема. В результаті повномасштабної війни погіршився екологічний стан територій. Частина сільськогосподарських угідь України зазнала значних екологічних пошкоджень. Виникає потреба у дослідженні стану земель, визначенні шляхів ревіталізації як окремих земельних ділянок, так і цілісних агроландшафтів, територій громад і районів. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей територій, які постраждали внаслідок війни, виокремленні факторів впливу військових дій на території, визначенні системи принципів ревіталізації розвитку сільських територій та розробці відповідної структурно-логічної моделі. Результати. Виокремлено дві групи факторів: прямого і опосередкованого впливу військової агресії на території. Запропоновано до факторів прямого впливу віднести: рух техніки, фізичний вплив військових дій, замінування територій, будівництво захисних споруд, залишена знищена військова техніка на полях, розмінування територій. До факторів опосередкованого впливу запропоновано віднести: утворення кратерів від бомбардування, зсуви ґрунтів, забруднення ґрунтів важкими металами; захаращення територій, руйнування поверхні, доступність територій після розмінування.Запропоновано систему принципів ревіталізації сталого розвитку сільських територій, які постраждали внаслідок військових дій. До основних компонентів системи віднесено: моніторинг земель, потенціал територій (екологічний, географічний, ресурсний, економічний, соціальний), комплексність та збалансованість сталого розвитку сільських територій. При цьому складові системи перебувають у взаємодії та взаємозв’язку.Виокремлено наслідки військового впливу на ґрунти, зокрема ущільнення ґрунтів, зміна їх структури, зміна фізичних параметрів ґрунту внаслідок вібраційного, радіоактивного та теплового впливу, порушення ґрунтового покриву, дефіцит природного зволоження, опустелювання, розвиток вітрової та водної ерозії, міграція важких металів у вегетативну масу рослин, деградація довкілля, викиди на поверхню піску, глини та інших осадових порід, руйнування гумусового горизонту, втрата фізико-хімічних властивостей ґрунту.Розроблено структурно-логічну модель системи принципів ревіталізації сталого розвитку сільських територій. Модель передбачає, що комплексність та збалансованість сталого розвитку сільських територій, які постраждали внаслідок військових дій, ґрунтуються на потенціалі територій, що дає можливість враховувати особливості цих територій та забезпечувати ревіталізацію сталого розвитку.Висновки. Подальші розробки повинні зосереджуватись на визначенні шляхів відновлення земель, зокрема ґрунтів, та цілісних агроландшафтів залежно від наслідків пошкодження військовими діями. Необхідно звернути особливу увагу на технології відновлення ґрунтів та використання ґрунтів залежно від стану і потенціалу територій, зокрема екологічного, географічного, ресурсного, економічного, соціального. В результаті виникає потреба у формуванні напрямів просторово-територіального розвитку громад, раціонального використання відновлених земель та ефективного функціонування навколишнього середовища територіальних громад
ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ ТА ТЕХНОЛОГІЙ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОБУДОВИ ЗОБРАЖЕНЬ ПРЕДМЕТІВ У ЗАДИМЛЕНОМУ ПРОСТОРІ
Get PDFIntroduction. In the conditions of limited visibility caused by the consequences of the fire, the personnel of the rescue units is constantly faced with the problem of orientation in space, search for victims, identification of the source of fire, etc. Based on the practical experience of rescue units, it has been established that thermal imaging or infrared cameras are used to work in smoky conditions. The use of thermal imaging devices is complicated in the presence of intense heat flows. Radio waves of such means penetrate well through smoke, but radar does not provide an opportunity to build a high-resolution image, for the purpose of further orientation in space. The practice of using infrared cameras indicates their insufficient effectiveness in the presence of smoke.Purpose. The purpose of the work is to analyze the principles of operation and technologies of using lidar technologies to form images of objects in a smoky space.Methods. Methods of analysis and comparison.Results. An alternative to the existing thermal imaging, infrared means and radars are optical systems, the work of which is based on lidar technology. They work on the principle of measuring the distance to the surface using a laser beam, and provide an opportunity to visualize the interior of an unlit room. However, at present, the effectiveness of lidar technologies for visualizing the interior space of premises in the presence of smoke, which affects their operation, has not been sufficiently investigated. The use of lidars in smoky conditions depends on the wavelength of the laser beam and is most effective in the near-infrared range. Lidars are divided by technology into conventional, single-photon and polarization.Conclusion. Without the use of image processing methods, the efficiency of standard lidars in a smoky environment is low, increasing with increasing wavelength in the infrared range. Single-photon lidars are the most effective for building images of objects in a smoky environment. Polarization lidars can be used to work in a smoky environment through glass. The effectiveness of recognition of lidar images increases with the use of image processing technologies, including gamma distribution, Poisson distribution, and machine learning.Проблема. В умовах обмеженої видимості, спричиненої наслідками пожежі, особовий склад рятувальних підрозділів постійно зіштовхується з проблемою орієнтації в просторі, пошуку потерпілих, виявлення джерела загоряння тощо. З практичного досвіду роботи рятувальних підрозділів встановлено, що для роботи в умовах задимлення використовують тепловізійні або інфрачервоні камери. Застосування тепловізійних пристроїв ускладнюється за наявності інтенсивних теплових потоків. Радіохвилі подібних засобів добре проникають крізь дим, однак радар не дає можливості здійснити побудову зображення високої роздільної здатності, з метою подальшого орієнтування в просторі. Практика застосування інфрачервоних камер вказує на їх недостатню ефективність за наявності задимлення. Мета. Метою роботи є аналіз принципів роботи та технологій використання лідар-технологій для формування зображень предметів у задимленому просторі. Методи досліджень. Методи аналізу та порівняння.Основні результати дослідження. Альтернативою існуючим тепловізійним, інфрачервоним засобам та радарам є оптичні системи, робота яких заснована на лідар-технології. Вони працюють за принципом вимірювання відстані до поверхні за допомогою лазерного променя та дають можливість візуалізувати внутрішній простір неосвітлюваного приміщення. Проте на даний час недостатньо досліджено ефективність лідар-технологій для візуалізації внутрішнього простору приміщень за наявності диму, що впливає на їх роботу. Застосування лідарів в умовах задимлення залежить від довжини хвилі лазерного променя та є найбільш ефективним у ближньому інфрачервоному діапазоні. Лідари за технологіями поділяють на звичайні, однофотонні та поляризаційні.Висновки. Без застосування методів обробки зображення ефективність роботи стандартних лідарів у задимленому середовищі є невисокою, зростаючи із збільшенням довжини хвилі в інфрачервоному діапазоні. Для побудови зображень предметів в умовах задимленого середовища найбільш ефективними є однофотонні лідари. Поляризаційні лідари можуть застосовуватися для роботи у задимленому середовищі крізь скло. Ефективність розпізнавання зображень, отриманих з лідара, зростає за застосування технологій оброблення зображень, зокрема гамма-розподілу, розподілу Пуассона та машинного навчання. 
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПОНИЗЗЯ РІЧКИ СИНЮХА
Get PDFProblem statement. The issue of preserving and restoring the ecological state of rivers in the southern regions of Ukraine is always relevant. These areas are characterized by a significant permanent water shortage. The aggravation of the water supply problem has been sharply stimulated not only by military operations in the south of Ukraine but also by the climatic aspects of the record-hot summer of 2024. The Sinyukha River is one of the largest tributaries of the lower section of the Southern Bug and forms the entire water supply in its lower reaches. A characteristic feature of the river is its significant use in various areas of economic activity.The purpose of the study is to analyse and assess the current hydroecological state of the lower reaches of the Syniukha River.Research methods. The assessment of the ecological state of the Syniukha River was based on the analysis of continuous monitoring data on hydrological and hydrochemical indicators, as well as on the results of field surveys and laboratory tests during 2021-2024. The assessment was based on the approaches set out in the newly developed methodology for assigning a surface water body to one of the classes of ecological and chemical status of surface water bodies.Research results. The Sinyukha River is one of the largest tributaries of the lower section of the Southern Bug and forms the entire water supply in its lower reaches. Its geological and landscape specificity determines a fairly powerful year-round water content and a relatively satisfactory and seasonally stable hydrochemical state of the river. The salinity of river water and its structure are limited by the specificity of the rocks of the near-surface morpho-sculpture of the catchment, as well as by the perceptible level of surface runoff (runoff coefficient is more than 0.53). The latter is formed within the boundaries of the South-Dnieper Upland, the areas of which are characterized by the significant geochemical activity of solid, ionic, and colloidal runoff transfer. The assessment of the ecological status of the Synyukha River is based on the analysis of continuous monitoring data on hydrological and hydrochemical indicators, as well as the results of field surveys and laboratory tests during 2021-2024. The assessment was based on the approaches set out in the newly developed methodology for assigning a surface water body to one of the classes of ecological and chemical status of surface water bodies. The results of the analysis of the hydrochemical composition of the water show that the Syniukha River, compared to the Southern Bug, receives minimal pollution and its waters generally retain their natural hydrochemical structure and drinking value. The water quality in its lower reaches corresponds to the third class and directly depends on the volume and purity of inflows from the Forest-Steppe.Conclusions. The results of the water quality assessment obtained in the lower reaches of the river reflect the stressed ecological state of the entire Syniukha water network and its catchment, which is aggravated by the presence of specific chemicals. The results of the study can be used in the development of water protection measures and water management strategies in the lower Pobuzhzhia.Постановка проблеми. Питання збереження та відновлення екологічного стану річок на території південних регіонів України завжди є актуальним. Ці території характеризуються значним постійним вододефіцитом. Загострення проблеми водозабезпечення населення різко стимульовано не тільки воєнними діями на територіях півдня України, я й кліматичними аспектами рекордно спекотливого літа 2024 року. Річка Синюха є однією з найбільших притоків нижньої ділянки Південного Бугу і цілком формує водність у його пониззі. Характерною особливістю річки є її значне використання в різних сферах господарської діяльності.Метою роботи є аналіз та оцінка сучасного гідроекологічного стану нижньої ділянки річки Синюхи.Методи досліджень. Оцінку екологічного стану річки Синюха у роботі виконано на основі аналізу даних постійного державного моніторингу за гідрологічними та гідрохімічними показниками, а також за результатами авторських польових обстежень та аналітичних узагальнень результатів лабораторного контролю проб води впродовж 2021-2024 років. Для оцінки стану водотоку було використано підходи, викладені у нововведеній Методиці віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод.Результати досліджень. Геологічна та ландшафтна специфіка басейну річки Синюхи визначає її досить потужну цілорічну водонаповненість і відносно задовільний та сезонно стабільний гідрохімічний стан річки. Мінералізація річкової води та її структура значно залежні від специфіки скельних порід приповерхневої морфоскульптури водозбору, а також відчутним рівнем поверхневого стоку річки (коефіцієнт стоку більше 0,53). Останній формується в межах Південно-Придніпровської Височини, площі якої відрізняються значною геохімічною активністю перенесення твердого, іонного та колоїдного стоку.Результати аналізу гідрохімічного складу води свідчать, що річка Синюха, порівняно з Південним Бугом, отримує мінімальні обсяги забруднень і її води загалом зберігають природну гідрохімічну структуру та питну цінність. Якість води в її пониззі відповідає третьому класу і прямо залежить від об’ємів та чистоти притокових вод із Лісостепу.Висновки. Отримані результати оцінки якості води саме в пониззі р. Синюхи відображають напружений екологічний стан цілісної гідромережі річки та її водозбору, який ускладнюється наявністю специфічних хімічних речовин. Результати дослідження можуть бути використані при розробці водоохоронних заходів та стратегії управляння водними ресурсами у нижньому Побужжі