Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Not a member yet
990 research outputs found
Sort by
ОЦІНКА СКЛАДУ БАГАТОКОМПОНЕНТНОЇ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОЇ СУМІШІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТЕРМОКАТАЛІТИЧНИХ ДАТЧИКІВ
Get PDFIntroduction. When using control devices based on the thermocatalytic control method in explosion hazard monitoring systems for man-made objects, which make it possible to obtain an integrated assessment of explosiveness for all possible combustible components, the cost of explosion protection systems is significantly reduced and the reliability of detecting explosive concentrations of combustible components is increased. However, to simplify the process of finding and eliminating the source of danger, it is advisable to know which combustible component triggered the emergency alarm. Purpose. The aim of the study is to find solutions that allow to clarify the composition and causes of the formation of an explosive mixture when thermocatalytic sensors with a non-selective platinum-palladium catalyst are used in monitoring systems for technogenic objects. Methods. Theoretical analysis of the oxidation processes of combustible components of fuel-air mixtures on sensitive elements of thermocatalytic sensors with a non-selective platinum-palladium catalyst, based on classical principles of electrical engineering, thermodynamics and catalysis. experimental studies of serial thermocatalytic sensors when used for integral control of the explosion hazard of a multicomponent fuel-air mixture. Results. The studies made it possible to determine the nature of the dependence of the relative value of the output voltage of thermocatalytic sensors with a non-selective platinum-palladium catalyst with an increase in the preheating temperature of the sensitive elements, provided that these sensors are used for integrated control of the explosive hazard of the environment. Taking into account the revealed nature of the dependence of the relative value of the output voltage of the sensors with increasing current through the sensitive elements for different types of explosive mixtures, a method for assessing the composition of the mixture in the integrated control of explosiveness is proposed, which allows determining which combustible component leakage led to a dangerous situation. To implement this method, an algorithm for the operation of the gas analyser in the mode of assessing the composition of an explosive mixture was developed. Conclusion. The proposed method for assessing the composition of the mixture in the integrated control of explosiveness by thermocatalytic sensors with a non-selective platinum-palladium catalyst allows timely detection of sources of leakage of explosive gases or vapours of volatile combustibles, which allows timely warning of personnel about the threat of explosion, taking measures to prevent leaks and eliminating possible sources of ignition of explosive mixtures. In view of this, further work on its practical implementation in explosion hazard monitoring systems is advisable.Проблема. При використанні в системах моніторингу вибухонебезпечності техногенних об’єктів засобів контролю заснованих на термокаталітичному методі контролю, які дають можливість отримання інтегральної оцінки вибуховості за усіма можливими горючими компонентами, суттєво зменшується вартість систем вибухозахисту та збільшується надійність виявлення вибухонебезпечних концентрацій горючих компонентів. Проте для спрощення процесу пошуку і усунення джерела небезпеки доцільно знати, який горючий компонент обумовив спрацювання протиаварійної сигналізації. Метою роботи є пошук рішень, що дозволяють уточнити склад та причини утворення вибухонебезпечної суміші при використанні в системах моніторингу техногенних об’єктів термокаталітичних датчиків з неселективним платино-паладієвим каталізатором. Методи дослідження. Теоретичний аналіз процесів окиснення горючих компонентів паливо-повітряної суміші на чутливих елементах термокаталітичних датчиків з неселективним платино-паладієвим каталізатором, що базуються на класичних положеннях електротехніки, термодинаміки та каталізу, експериментальні дослідження серійних термокаталітичних датчиків при їх використанні для інтегрального контролю вибухонебезпечності багатокомпонентної паливоповітряної суміші. Основні результати дослідження. Виконані дослідження дозволили встановити характер залежності відносного значення вихідної напруги термокаталітичних датчиків з неселективним платино-паладієвим каталізатором при збільшенні температури попереднього розігріву чутливих елементів за умови використання цих датчиків для інтегрального контролю вибухонебезпечності середовища. З врахуванням виявленого характеру залежності відносного значення вихідної напруги датчиків при збільшенні струму через чутливі елементи для різних видів вибухонебезпечних сумішей, запропоновано метод оцінки складу суміші при інтегральному контролі вибухонебезпечності, що дозволяє визначити витоки якого горючого компоненту призвели до небезпечної ситуації. Для реалізації цього методу розроблено алгоритм роботи газоаналізатора в режимі здійснення процедури оцінки складу вибухонебезпечної суміші. Висновки та конкретні пропозиції автора. Запропонований метод оцінки складу суміші при інтегральному контролі вибухонебезпечності термокаталітичними датчиками з неселективним платино-паладієвим каталізатором дозволяє своєчасно виявити джерела витоків вибухонебезпечних газів чи парів летких горючих речовин, що дозволяє своєчасно попередити персонал про загрозу вибуху, прийняти заходи з попередження витоків та усунути можливі джерела запалення вибухонебезпечних сумішей. Зважаючи на це доцільне подальше проведення робіт з практичного його впровадження в системах моніторингу вибухонебезпечності
ЦИРКУЛЯЦІЙНО-ЦІННІСНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА ОСНОВІ ЕФЕКТИВНОГО БІОЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Get PDFIntroduction. The relevance of improving the efficiency of energy supply projects in residential areas has been identified in the context of rising energy costs and the need to reduce household organic waste. Traditional approaches to managing such projects do not take into account the complex interaction of social, environmental, and managerial factors in the project environment, which limits the possibility of creating long-term value for the community. To this end, the feasibility of applying a circular-value approach has been substantiated, which combines the principles of the circular economy and project management, ensuring the creation of closed energy cycles based on the processing of organic waste and the use of modern tools to support management decisions. Purpose. Justification of the circular value approach to managing energy supply projects for residential areas, which forms the basis for creating adaptive tools for management decision-making in a dynamic community development project environment, ensuring more effective planning and implementation of such projects, integration of circular economy principles into management practices, and consideration of social and environmental value components in management decision-making alongside economic indicators. Methods. The proposed circular value approach to managing energy supply projects for residential areas uses the principles of the circular economy and creates long-term value for the community. System analysis, economic-mathematical and simulation modeling based on dynamic equations were used to quantitatively assess the interaction of subsystems. This made it possible to identify trends in waste accumulation, energy production, and the creation of socio-environmental effects. The effectiveness of the approach was verified by scenario analysis with changes in resource potential, tariffs, budget constraints, and organic waste processing capacity. Comparison of scenarios made it possible to outline the limits of the system's sustainability and identify the factors that form a rational path for the implementation of the residential area energy supply project. The combined use of these methods provided a comprehensive, managerial assessment of the dynamics of circulation and value processes and justification for managerial decisions to improve the efficiency of energy supply projects for residential areas. Results. A circular value-based approach to managing energy supply projects for residential areas based on organic waste has been developed, covering four interrelated levels: resource and technology, management, socio-economic, and environmental value. For each of these levels, the project management office makes coordinated management decisions. Value assessment is carried out in a unified system that combines technological indicators of resource provision and energy production, management maturity and monitoring, as well as socio-economic effects for the community. The overall indicator of project implementation is integrated value. The approach formalizes the interaction of subsystems through a system of differential equations with four stabilizers (management effect saturation, capacity limit, lagged impact of decisions, operational buffer), which ensures the forecasting of value indicators. Scenario and sensitivity analysis are used to quantitatively assess the impact of resource potential, tariffs, budget constraints, and bottlenecks on energy production and integrated value. It is shown that reducing technological losses and strengthening monitoring processes provide the greatest increase in value for a fixed throughput capacity of the energy production system from organic waste in residential areas. Trends in changes in key value indicators, which form the basis for determining investment priorities during the implementation of such projects, have been identified. Conclusions and specific proposals of the author. The study confirmed the relevance and practical need for implementing energy supply projects for residential areas based on organic waste, as well as the feasibility of developing a circular value approach. This approach involves the implementation of management measures at four interrelated levels: resource and technology, management, socio-economic, and environmental and value. Management decisions on each of these levels are made in the project management office, which coordinates the formation of the project product and makes corrective adjustments to individual management processes by justifying the relevant management decisions. Project value is assessed using a unified system that combines technological indicators of resource provision and energy production, management maturity and monitoring, as well as socio-economic effects for the community. The overall indicator of project implementation is integrated value. The circular use of organic waste in residential areas minimizes resource losses. At the same time, it reduces the amount of waste accumulated in residential areas and decreases the dependence of residential areas on traditional energy sources. It is reasonable that project managers should take into account that before increasing capital investments, it is necessary to check contracts for sales and raw materials, planned maintenance, and organic waste reserves. The results confirm the effectiveness of the circular value approach for management.Проблема. Визначено актуальність підвищення ефективності управління проєктами енергозабезпечення житлових масивів в умовах зростання енергетичних витрат і потреби у скороченні органічних відходів домогосподарств. Традиційні підходи до управління такими проєктами не враховують комплексну взаємодію соціальних, екологічних і управлінських чинників проектного середовища, що обмежує можливість формування довгострокової цінності для населення громад. Для цього обґрунтовано доцільність застосування циркуляційно-ціннісного підходу, який поєднує принципи циркулярної економіки та управління проєктами, забезпечуючи створення замкнених енергетичних циклів на основі переробки органічних відходів і використання сучасного інструментарію підтримки управлінських рішень. Мета. Обґрунтування циркуляційно-ціннісного підходу до управління проєктами енергозабезпечення житлових масивів, що лежить в основі створення адаптивного інструментарію для прийняття управлінських рішень у динамічному проектному середовищі розвитку громад, який забезпечує підвищення ефективності планування та реалізації зазначених проєктів, інтеграцію принципів циркулярної економіки у практику управління, врахування соціальної та екологічної складових цінності під час прийняття управлінських рішень поряд із економічними показниками. Методи дослідження. Запропонований циркуляційно-ціннісний підхід до управління проектами енергозабезпечення житлових масивів. Використано засади циркулярної економіки та створення довгострокової цінності для громади. Для кількісної оцінки взаємодії підсистем застосовано системний аналіз, економіко-математичне та імітаційне моделювання на основі динамічних рівнянь. Це дало можливість встановити тенденції накопичення відходів, виробництва енергії та створення соціально-екологічних ефектів. Ефективність підходу перевірено сценарним аналізом із зміною ресурсного потенціалу, тарифів, бюджетних обмежень і потужності переробки органічних відходів. Порівняння сценаріїв дозволило окреслити межі стійкості системи та виокремити чинники, які формують раціональний шлях реалізації проєкту енергозабезпечення житлових масивів. Сукупне використання цих методів забезпечило цілісну, управлінську оцінку динаміки циркуляційно-ціннісних процесів і обґрунтування управлінських рішень щодо підвищення ефективності проєктів енергозабезпечення житлових масивів. Основні результати дослідження. Розроблено циркуляційно-ціннісний підхід до управління проєктами енергозабезпечення житлових масивів на основі органічних відходів, що охоплює чотири взаємопов’язані рівні: ресурсно-технологічний, управлінський, соціально-економічний та екологічно-ціннісний. Відносно кожного із них офіс управління проєктами ухвалює скоординовані управлінські рішення. Оцінювання цінності здійснюється в єдиній системі, яка поєднує технологічні показники ресурсного забезпечення та виробництва енергії, управлінську зрілість і моніторинг, а також соціально-економічні ефекти для громади. Узагальнюючим показником реалізації проектів є інтегрована цінність. Підхід формалізує взаємодію підсистем через систему різницевих рівнянь із чотирма стабілізаторами (насичення управлінського ефекту, межа пропускної здатності, лагований вплив рішень, операційний буфер), що забезпечує прогнозування показників цінності. Використано сценарне моделювання та аналіз чутливості для кількісної оцінки впливу ресурсного потенціалу, тарифів, бюджетних обмежень і «вузьких місць» на виробництво енергії та інтегральну цінність;. Показано, що зниження технологічних втрат і посилення процесів моніторингу дають найбільший приріст цінності за фіксованої пропускної здатності системи енерговиробництва із органічних відходів житлових масивів. Визначено тенденції зміни основних показників цінності, які лежать в основі визначення пріоритетів інвестицій під час реалізації таких проєктів. Висновки та конкретні пропозиції автора. Проведене дослідження підтвердило актуальність і практичну потребу реалізації проєктів енергозабезпечення житлових масивів на основі органічних відходів, а також доцільність розробки циркуляційно-ціннісного підходу. Цей підхід передбачає здійснення управлінських впливів щодо 4 взаємопов’язаних рівнів – ресурсно-технологічного, управлінського, соціально-економічного та екологічно-ціннісного. Управлінські рішення щодо кожного з них приймаються у офісі управління проєктами, який координує формування продукту проекту на вносить коригувальні впливи у окремі управлінські процеси завдяки обґрунтуванню відповідних управлінських рішень. Оцінювання цінності проектів здійснюється в єдиній системі, яка поєднує технологічні показники ресурсного забезпечення та виробництва енергії, управлінську зрілість і моніторинг, а також соціально-економічні ефекти для громади. Узагальнюючим показником реалізації проектів є інтегрована цінність. Циркуляційність використання органічних відходів на території житлових масивів забезпечує мінімізацію втрат ресурсів. При цьому скорочуються обсяги накопичення відходів на території житлових масивів та зменшується залежність житлових масивів від традиційних джерел енергії. Обґрунтовано, що проектним менеджерам слід врахувати те, що перш ніж збільшувати капіталовкладення, слід перевірити контракти на збут і сировину, планове техобслуговування та резерв органічних відходів. Отримані результати підтверджують ефективність циркуляційно-ціннісного підходу для управління проектами енергозабезпечення житлового масиву
ІННОВАЦІЙНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ В УМОВАХ ВІЙНИ
Get PDFThis article explores the critical role of innovative biotechnologies within the system of pre-trial investigation, with a particular and timely focus on the effective identification of biological threats in the challenging context of contemporary armed conflicts. Against the complex backdrop of hybrid warfare, where biological weapons and targeted disinformation campaigns gain unprecedented dimensions, specialized methods of forensic epidemiology and detailed microbiological expertise are becoming increasingly vital. The study thoroughly emphasizes the significant potential of modern technological tools such as Next-Generation Sequencing (NGS), advanced CRISPR-based diagnostics, sophisticated bioinformatics, and portable PCR systems. These technologies collectively enable the rapid and accurate detection, detailed classification, and precise attribution of pathogens even when operating in challenging field conditions. Several key precedent-setting cases involving the suspected or confirmed use of biological agents in diverse regions, including the United States, Syria, Georgia, and Ukraine, are meticulously analyzed within the paper. Special attention is dedicated to the case of the protracted “biological disinformation attack” against Ukraine, which was accompanied by unfounded accusations of bioweapons development, and the effective counter-response orchestrated by Ukrainian medical services through advanced mobile biosurveillance. The paper explicitly highlights the urgent need to formally integrate cutting-edge biotechnological tools into international criminal justice mechanisms, as conventional investigative approaches often prove inadequate in uncovering complex and latent biocrimes. This interdisciplinary research comprehensively reframes biotechnology not merely as a medical or healthcare resource, but also as a powerful forensic, preventive, and crucial human rights instrument in the current era of global geopolitical instability.У статті досліджується роль інноваційних біотехнологій у системі досудового розслідування з акцентом на ідентифікацію біологічних загроз у контексті збройних конфліктів. На тлі гібридної війни, де біологічна зброя та інформаційні провокації набувають нових форм, особливого значення набувають методи криміналістичної епідеміології та мікробіологічної експертизи. У фокусі — можливості сучасних технологій, зокрема NGS-секвенування, систем CRISPR-діагностики, біоінформатики та портативних ПЛР-комплексів, які дозволяють оперативно виявляти, класифікувати та атрибутувати патогени навіть у польових умовах. У роботі проаналізовано низку прецедентів застосування або підозри у використанні біологічних агентів у США, Сирії, Грузії та Україні. Зокрема, розглянуто кейс біоінформаційної атаки проти України, яка супроводжувалась звинуваченнями в розробці біозброї без надання доказів, а також ефективну відповідь українських медичних структур у формі мобільного біонагляду. Підкреслюється необхідність інтеграції біотехнологічних інструментів у систему міжнародного кримінального права, оскільки традиційні методи розслідування виявляються неефективними щодо латентних біозлочинів. Стаття формує міждисциплінарне бачення ролі біотехнологій не лише як медичних, а і як доказових, профілактичних та правозахисних інструментів у сучасних умовах глобальної нестабільності
МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ КІЛЬКОСТІ ПОЖЕЖ В ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ НА ОСНОВІ АЛГОРИТМІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ
Get PDFПожежі в житловому секторі є серйозною загрозою для безпеки населення. Вони спричиняють значні збитки та потребують ефективних методів прогнозування для їх профілактики. У цій статті представлено метод прогнозування кількості пожеж у житловому секторі на основі алгоритмів машинного навчання, який базується на аналізі даних про виїзди рятувальних підрозділів Львівського району. Дані включають інформацію про час, місце й характер подій, агреговану за шестикутниками площею 3 км². Як предиктори використано густоту населення (осіб/км²) і місяць року, закодований як набір із 11 dummy-змінних для врахування сезонності. Для тренування моделей обрано дані за 5 років (2016-2020), для тестування використовувалися дані за 2021 рік. Загальний обсяг даних перевищив 3 тисячі записів, що забезпечує надійну основу для аналізу. У дослідженні використано чотири моделі: лінійну регресію, поліноміальну регресію (другого степеня), випадковий ліс і нейронну мережу (багатошаровий перцептрон). Лінійна регресія дала змогу оцінити базовий лінійний зв’язок між предикторами та кількістю пожеж, тоді як поліноміальна регресія дозволила врахувати нелінійні ефекти, такі як квадратичний вплив густоти. Випадковий ліс створив передумови для моделювання складних взаємодій між змінними, а нейронна мережа дала можливість виявити приховані закономірності. Точність оцінено за метриками MAE, RMSE і R2 на тренувальній вибірці. Найкращі результати показав випадковий ліс із найнижчими похибками, що свідчить про його перевагу в задачах із вираженою сезонністю й середнім обсягом даних. Нейронна мережа виявилася чутливою до обсягу вибірки, а недоліками лінійної та поліноміальної регресій стала обмежена гнучкість. Модель випадкового лісу також було застосовано для прогнозування кількості пожеж на тестових даних. Порівняння прогнозів із реальними значеннями показало задовільну точність, хоча відхилення в зимові місяці вказують на потребу врахування додаткових факторів (наприклад, погодних умов). Метод дозволяє ідентифікувати зони підвищеного ризику, що може бути використано для перерозподілу ресурсів підрозділів цивільного захисту і планування профілактичних заходів. Перспективи включають додавання температури, опадів і просторових моделей, таких як GWR, для підвищення точності
ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ В ЦАРИНІ МОДЕЛЮВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ
Get PDFIn the theory of transport processes and transport systems, we often have to use terms whose meaning is not fully understood. For example, are transportation and a transportation system two completely different concepts? If transportation is a system, what is the system's backbone or substrate? When we manipulate transport, do we carry out transport production (materially enrich the world), or do we provide a useful service? What are the actual products of transport? How can we treat logistics objectively: is transport a tool in the hands of logistics, or is it the other way around? The purpose of the study is to clarify or organize the content of the listed concepts and terms widely used in the theory of transport processes and transport systems with the help of more reliable arguments. It appears that the terms “transport” and “transport system” are synonyms of the same thing. It can be said that the term “transport” is an object designation of the same thing that, in cognition, is a transport system. A completely extraneous spatio-temporal factor, which can be called transport potential or transport pressure, generates a transport system as such. Potentials arise due to the uneven dispersion of civilization products and civilization demand. Transport is a full-fledged participant in production, and the transportation process is rather a material production. It makes no sense to consider the transportation process itself as a product. Rather, products are goods or an interested party at the destination, which were forced to be in the status of cargo or passenger during the transportation process. In particular, transport picks up a finished product of “someone else's” production, but brings goods to the final destination, while goods are a product of “its” production. However, it is not necessary to categorically deny the service aspect of transport use. The sphere of services and the sphere of goods seem to be closely intertwined. If logic is the science of thinking, then logistics is a hybrid ideology (or perhaps philosophy) of doing and managing. Transportation should be driven by logistics, not the other way around. This statement should become a postulate of the theory of transport systems, and postulates are known to be the framework of science.В теорії транспортних процесів і транспортних систем доволі часто доводиться оперувати термінами, зміст яких до кінця не з’ясований. Приміром, транспорт і транспортна система — це цілком різні утямки-поняття? Якщо транспорт — система, то що править за системотворний елемент чи субстрат? Маніпулюючи транспортом, ми здійснюємо транспортне виробництво (матеріально збагачуємо світ) чи надаємо корисну послугу? Що насправді є продукцією транспорту? Як об’єктивно ставитися до логістики: транспорт — це знаряддя в руках логістики, чи може навпаки? Мета дослідження полягає саме в тому, аби уточнити чи впорядкувати за допомогою надійнішої аргументації змістове наповнення перелічених утямків і термінів, широко вживаних в теорії транспортних процесів і транспортних систем. Виявляється, що терміни «транспорт» і «транспортна система» — це номінації одного і того ж. Можна казати, що термін «транспорт» — об’єктне позначення того самого, що в пізнанні є транспортною системою. Породжує транспортну систему як таку цілком сторонній просторово-часовий чинник, який можна назвати транспортним потенціалом чи транспортним напором. Потенціали виникають через нерівномірну розосередженість цивілізаційного продукту і цивілізаційного попиту. Транспорт є повноцінним учасником виробництва, а процес транспортування — це радше матеріальне виробництво. Сам процес транспортування нема жодного сенсу вважати продукцією. Продукцією є радше крам чи зацікавлена особа вже у пункті призначення, які в процесі транспортування вимушено перебували в статусі вантажу чи пасажира. Зокрема, транспорт бере на облавок готовий продукт «чужого» виробництва, але привозить у кінцевий пункт товар, крам — продукт «свого» виробництва. Але цілком необов’язково категорично заперечувати й сервісний аспект використання транспорту. Царина послуг і царина товарів тісно ніби сплетені в одне ціле. Якщо логіка — це наука мислити, то логістика — це гібридна ідеологія (а може й філософія) діяння-господарювання. Транспорт повинен послуговуватись логістикою, а не навпаки. Це твердження мало б стати постулатом теорії транспортних систем, а постулати, як відомо, — це рамки науки
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ ЗГІДНО З ВИМОГАМИ СТАНДАРТУ ISO 45001:2018
Get PDFProblem. The lack of a systematic approach to assessing and developing safety culture in enterprises that complies with the requirements of the international standard ISO 45001:2018 limits the effectiveness of occupational risk management. Purpose. To conduct a comparative analysis of the main safety culture models to determine the possibilities of their practical application for assessing the effectiveness of occupational health and safety management systems in accordance with ISO 45001:2018. Research Methodology. Identification of key safety culture indicators that correspond to the structure of ISO 45001:2018; expert evaluation of the compliance of models with these requirements; generalisation of theoretical approaches; development of recommendations for adapting and integrating existing safety culture assessment models in enterprises. Results. For the first time, a comparative analysis of seven safety culture models (Reason, Hudson, Westrum, Schein, Cooper, Geller, and the Bradley Curve) was carried out to determine their alignment with the requirements of ISO 45001:2018, particularly with regard to the extent to which these models enable the assessment of the effectiveness of occupational health and safety management systems. A methodology for expert evaluation of the models based on the indicator groups of ISO 45001:2018 was developed, employing checklists and a Likert-scale–based assessment approach. Recommendations were elaborated for improving occupational health and safety management systems, which will support the enhancement of safety culture in organizations through the application of a comprehensive and systemic framework that integrates all dimensions of the models (psychological, behavioral, and situational), ensures strong leadership commitment, and involves relevant stakeholders. Scientific novelty consists in the systematization and integration of key theoretical safety culture models (Reason, Hudson, Westrum, Schein, Cooper, Geller, and the Bradley Curve) with the practical requirements of the international standard ISO 45001:2018. For the first time, criteria were substantiated for the application of these models to diagnose the maturity and to support the continuous improvement of occupational health and safety management systems. Conclusions and specific proposals. It is advisable to combine the strengths of different models to create an integrated safety culture assessment system focused on ISO 45001:2018 requirements. It is recommended to develop industry-specific assessment methodologies considering the cultural context of the enterprise and to ensure continuous personnel training to improve the effectiveness of occupational safety management systems.Мета статті. Аналіз основних моделей культури безпеки, щодо виявлення можливостей їх практичного застосування для оцінки результативності систем управління безпекою праці та здоров’я працівників відповідно до вимог ISO 45001:2018. Матеріали і методи. Дослідження складалося з трьох кроків: перший ‒ визначення показників, які впливають на культуру безпеки на підприємстві; другий ‒ застосований експертний аналіз для визначення, яка модель культури безпеки найкраще відповідає вимогам стандарту ISO 45001:2018 на основі опитування експертів; третій – розробка рекомендацій щодо вдосконалення існуючих моделей для оцінювання культури безпеки на підприємстві. Результати. Вперше здійснено порівняння семи моделей культури безпеки (Різона, Хадсона, Веструма, Шейна, Купера, Геллера, крива Бредлі) щодо їх відповідності вимогам стандарту ISO 45001:2018, зокрема — здатності цих моделей оцінювати результативність систем управління безпекою праці та здоров’я працівників. Розробка методики експертного оцінювання моделей за групами показників ISO 45001:2018 — з використанням чек-листів та шкали Лайкерта. Розроблені рекомендації щодо вдосконалення систем управління безпекою праці та здоров’я працівників, що дозволить підвищити рівень культури безпеки праці в організаціях, завдяки застосуванню комплексного, системного підходу, що враховує всі аспекти моделей (психологічні, поведінкові, ситуаційні), сильної лідерської волі, залучення правників. Наукова новизна полягає у систематизації та інтеграції ключових теоретичних моделей культури безпеки (Різона, Хадсона, Веструма, Шейна, Купера, Геллера, крива Бредлі) із практичними вимогами міжнародного стандарту ISO 45001:2018. Вперше обґрунтовано критерії застосування цих моделей для діагностики зрілості та постійного вдосконалення системи менеджменту охорони здоров'я та безпеки праці. Практична цінність виявлені схожі риси моделей культури безпеки, які включають такі елементи, як цінності, переконання, поведінка, лідерство, комунікація та навчання
ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ КУПРУМ(ІІ)-АМІННИХ КОМПЛЕКСІВ З МЕТОЮ ЗАСТОСУВАННЯ ЇХ ЯК АНТИПІРЕНИ-ЗАТВЕРДНИКИ В ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИЦІЯХ
Get PDFIntroduction. In recent years, there has been a growing interest in metal-containing flame retardants, which are suggested to be used in reducing the fire hazard of polymers, particularly composite materials based on epoxy resins. Complex metal compounds are highly promising for creating epoxy compositions with reduced fire hazard and regulating their characteristics.Such flame retardants can form stable metal oxides that become part of the carbonized residue during combustion, as well as catalyze polymer decomposition in the direction of increasing the yield of carbonized residue, which prevents further contact between the polymer material and the flame. Moreover, toxic intermediate aromatic compounds and benzene derivatives, which are the main components of smoke, can be converted into more stable hydrocarbon or polyaromatic compounds in the presence of metal-containing flame retardants, which leads to a decrease in smoke emission. A noticeable effect from the use of reactive metal-containing flame retardants is manifested even with a small content of them in the polymer.Aim. To develop an effective technology for the preparation of chelated copper (II)-amine complexes, to establishtheir structure, which will make it possible to predict the feasibility of their use as flame retardants for epoxy compositions.Methods. The development of an effective technology for the synthesis of chelated copper (II)-amine complexesincluded empirical selection of the ratio of the starting components, the method of their pretreatment, and thedetermination of the optimal temperature and duration of the reaction. To establish the relationship between the spatialstructure of the synthesized copper (II)-amine complexes and their physicochemical properties, the crystal structure ofthe chelated complexes was studied by X-ray crystallography.Results. The copper (II)-amine complexes were synthesized by direct interaction of the corresponding Cu (II) salt with PEPA, a hardener of epoxy resins. The formation of high-quality crystals suitable for X-ray crystallographic analysis occurred after the mixture of salt and amine was kept at room temperature for several days. The chemical composition, structure, and crystallographic parameters of the synthesized chelated copper (II)-amine complexes were studied.Conclusions. A series of chelated copper (II)-amine complexes have been synthesized using an efficient technology. It was found that in the molecules of the complexes, the Cu (II) atom forms strong coordination σ-bonds with the atoms of the N amine ligands. It has been found that copper (II)-amine complexes can simultaneously act as both epoxy resin hardeners and flame retardants. The strength of the amine retention in the complex is a crucial factor in the resistance to ignition and combustion of polymeric materials based on the epoxy amine compositions modified with copper (II)-amine complexes.В останні роки зростає інтерес до металовмісних антипіренів, які запропоновано використовувати для зниження пожежної небезпеки полімерів, зокрема композиційних матеріалів на основі епоксидних смол. Вкрай перспективними при створенні епоксидних композицій із зниженою пожежною небезпекою та регулюванні їхніх характеристик є комплексні сполуки металів. Такі антипірени можуть утворювати стабільні оксиди металів, які стають частиною карбонізованого залишку під час горіння, а також каталізувати розкладання полімеру в напрямку збільшення виходу карбонізованого залишку, який перешкоджає подальшому контакту між полімерним матеріалом та полум’ям. Ба більше, токсичні проміжні ароматичні сполуки і похідні бензену, які є основною складовою диму, в присутності металовмісних антипіренів можуть перетворюватися у більш стабільні вуглеводневі чи поліароматичні сполуки, що призводить до зниження димовиділення. Помітний ефект від застосування реакційноздатних металовмісних антипіренів проявляється навіть при невеликому їх вмісті в полімері. Мета. Розробити ефективну технологію отримання хелатних купрум(ІІ)-амінних комплексів, встановити їх будову, що дасть змогу спрогнозувати доцільність їх використання як антипірени-затвердники епоксидних композицій. Методи. Розробка ефективної технології синтезу хелатних купрум(II)-амінних комплексів включала емпіричний підбір співвідношення вихідних компонентів, метод їх попередньої обробки, а також визначення оптимальної температури та тривалості реакції. Для встановлення взаємозв’язку між просторовою будовою синтезованих купрум(ІІ)-амінних комплексів та їх фізико-хімічними властивостями, досліджували кристалічну структуру хелатних комплексів за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Результати. Купрум(ІІ)-амінні комплекси синтезували шляхом прямої взаємодії відповідної солі Сu(ІІ) з pepa, затвердником епоксидних смол. Утворення якісних придатних для рентгеноструктурного аналізу кристалів комплексу відбувалося після витримки суміші солі з аміном впродовж декількох днів за кімнатної температури. Вивчено хімічний склад, будову та кристалографічні параметри синтезованих хелатних купрум(ІІ)-амінних комплексів. Висновки. Завдяки ефективній технології отримано низку хелатних купрум(ІІ)-амінних комплексів. Встановлено, що в молекулах комплексів атом Cu(II) утворює міцні координаційні σ-зв’язки з атомами N амінних лігандів. Виявлено, що купрум(ІІ)-амінні комплекси водночас можуть виступати як в ролі затвердників епоксидних смол, так і антипіренів. Міцність утримування аміну в комплексі є вирішальним чинником стійкості до займання та горіння полімерних матеріалів на основі епоксіамінних композицій, модифікованих купрум(ІІ)-амінними комплексами
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОЄКТАМИ РОЗВИТКУ ГРОМАД В УМОВАХ БАГАТОРІВНЕВИХ РИЗИКІВ
Get PDFIntroduction. The article substantiates the relevance of managing community infrastructure development projects in the context of multilevel risks. Three types of infrastructure projects (security, medical, and energy) are considered. Based on the analysis of modern approaches in science and practice, it is established that existing management models are mostly narrowly focused, do not take into account the dynamic project environment, which causes multi-level risks, and do not provide adaptability to the project environment, the need for rapid changes in projects. Given the important role of timely response and efficient use of limited resources, the management of community development infrastructure projects requires a multisectoral approach. It integrates intelligent methods, risk forecasting, and prioritization of project implementation scenarios. In a dynamic project environment, it is especially important to develop value-based solutions based on the use of computational intelligence and multi-criteria optimization to ensure sustainable community development. Purpose. To substantiate the approach and develop an intelligent multisectoral model of project management for the development of security, medical and energy infrastructures of communities, taking into account multilevel risks, which allows to increase the efficiency of management decisions, ensure adaptive resource planning, integrate modern artificial intelligence technologies into the process of strategic development of territories, minimize the consequences of undesirable events and improve the sustainability of infrastructure systems in a dynamic project environment with limited. Methods. To achieve the stated research objective, a comprehensive approach was applied, combining modern methods of analysis, modeling, and optimization, along with the use of artificial intelligence tools and geoinformation technologies. This approach enables the consideration of the multicomponent structure of community infrastructure and ensures cross-sectoral integration within a single project management model focused on security, healthcare, and energy development in local communities. One of the key methodological foundations is the use of systems analysis, which allows for identifying interconnections among various components of infrastructure development projects, assessing their sensitivity to external and internal risks, and determining the priority of management interventions. This approach provides a holistic view of governance processes within a community and enables the identification of critical influences by focusing attention on the most significant elements. To construct models of interaction between infrastructure sectors, cognitive modeling was applied. This method makes it possible to visualize cause-and-effect relationships, evaluate system dynamics, and forecast potential development scenarios. The research also proposes the use of computational intelligence methods, including neural network modeling, fuzzy logic, and situational decision-making algorithms. These tools are employed to develop models that adapt projects to changes in the project environment, detect anomalous infrastructure development scenarios, and generate recommendations for future management actions under conditions of uncertainty. Results. A conceptual model of intelligent multisectoral management of infrastructure projects (focused on security, healthcare, and energy) at the community level has been developed. The proposed model consists of five interrelated levels: 1) the information environment; 2) the project management office (PMO); 3) the portfolio of infrastructure projects (security, medical, and energy) at the community level; 4) the performance/output layer (infrastructure project deliverables); 5) value creation. The model is multisectoral, as it integrates the security, healthcare, and energy components of community infrastructure within a unified strategic space. It incorporates a multisectoral risk management subsystem, which is based on constructing risk matrices that take into account both the likelihood of threats and the severity of their consequences. Additionally, it includes a decision-making subsystem, which applies a function for determining the integral project value. The value of infrastructure projects is calculated based on five key parameters: risk level, implementation duration, resource availability, accessibility of medical services, and energy autonomy. The model also considers the specific priorities of five stakeholder groups - community residents, the state, local administrations, specialists, and project managers - ensuring a well-grounded prioritization of projects. Conclusions and specific proposals of the author. Based on the proposed conceptual model, a computer-based implementation was developed, enabling scenario modeling using Python tools. The model was tested on a hypothetical community, which allowed for the evaluation of the integral value of each type of project under three implementation scenarios. In the baseline scenario, the integral value of the healthcare development project was 0.585, the energy project — 0.570, and the security project — 0.609. Under the optimistic scenario, the highest value was observed for the security project (0.828), followed by the healthcare (0.798) and energy projects (0.778). The pessimistic scenario showed a decrease in project value indicators to 0.419 for security, 0.409 for healthcare, and 0.393 for energy. These results confirm the relevance of implementing dynamic models for managing community infrastructure development projects that are sensitive to changes in the project environment. The proposed model enables the consideration of dynamic shifts, supports the justification of priority project selection, and facilitates the adaptation of the infrastructure development portfolio in accordance with resource and risk constraints. Further application of the model is advisable for evaluating infrastructure projects in real communities, taking into account the spatial, demographic, and security characteristics of the project environment.Проблема. Обґрунтовано актуальність управління проектами розвитку інфраструктури громад в умовах багаторівневих ризиків. Розглянуто три види інфраструктурних проектів (безпекові, медичні та енергетичні). На основі аналізу сучасних підходів у науці та практиці встановлено, що існуючі управлінські моделі переважно мають вузьку спрямованість, не враховують динамічне проектне середовище, що зумовлює багаторівневі ризики та не забезпечують адаптивності до проектного середовища, потреби до швидкої зміни у проектах. Враховуючи важливу роль своєчасного реагування та ефективного використання обмежених ресурсів, управління інфраструктурними проектами розвитку громад потребує мультисекторального підходу. Він інтегрує інтелектуальні методи, прогнозування ризиків і визначення пріоритетних сценаріїв реалізації проектів. В умовах динамічного проектного середовища особливо важливим є формування ціннісно орієнтованих рішень, які базуються на використанні обчислювального інтелекту та багатокритеріальної оптимізації для забезпечення стійкого розвитку громад. Мета. Обґрунтувати підхід та розробити інтелектуальну мультисекторальну модель управління проектами розвитку безпекової, медичної та енергетичної інфраструктур громад з урахуванням багаторівневих ризиків, що дозволяє підвищити ефективність управлінських рішень, забезпечити адаптивне планування ресурсів, інтегрувати сучасні технології штучного інтелекту в процес стратегічного розвитку територій, мінімізувати наслідки небажаних подій та покращити стійкість функціонування інфраструктурних систем у динамічному проектному середовищі з обмеженим доступом до ресурсів. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження застосовано комплексний підхід, що передбачає поєднання сучасних методів аналізу, моделювання й оптимізації, а також використання інструментів штучного інтелекту й геоінформаційних технологій. Такий підхід дозволяє врахувати багатокомпонентну структуру інфраструктури громад і забезпечити міжсекторальну інтеграцію в одній моделі управління проектами розвитку безпеки, медицини та енергетики громад. Однією з основних методологічних основ є використання системного аналізу, що дає змогу виокремити взаємозв’язки між різними складовими проектів розвитку інфраструктури, оцінити їхню чутливість до зовнішніх і внутрішніх ризиків, а також встановити пріоритетність управлінських впливів. Цей підхід забезпечує цілісне бачення управлінських процесів, які відбуваються у громаді, та дозволяє виявити впливи, зосередивши увагу на важливих елементах. Для побудови моделей взаємодії між секторами інфраструктури громад використано когнітивне моделювання, яке дає змогу візуалізувати причинно-наслідкові зв’язки, оцінювати динаміку змін у системі та прогнозувати можливі сценарії її розвитку. Пропонується використовувати методи обчислювального інтелекту, зокрема нейромережеве моделювання, нечітку логіку та алгоритми ситуаційного прийняття рішень. Ці інструменти використовуються для моделей адаптації проектів до змін проектного середовища, виявлення аномальних сценаріїв розвитку інфраструктури громад та формування рекомендацій щодо подальших управлінських дій в умовах невизначеності. Основні результати дослідження. Розроблено концептуальну модель інтелектуального мультисекторального управління інфраструктурними проектами (безпековий, медичний та енергетичний) на рівні громад. Запропонована модель включає п’ять взаємопов’язаних рівнів: 1) інформаційне середовище; 2) офіс управління проектами; 3) портфель інфраструктурних проєктів (безпекові, медичні та енергетичні) на рівні громад; 4) результативну частину (продукти інфраструктурних проєктів); 5) формування цінності. Модель є мультисекторальною, оскільки охоплює безпекову, медичну та енергетичну складові інфраструктури громад у єдиному стратегічному просторі. До складу моделі інтегровано підсистему мультисекторального управління ризиками, що базується на побудові матриць ризику з урахуванням імовірності загроз та тяжкості їх наслідків, а також підсистему прийняття управлінських рішень, в якій використано функцію визначення інтегральної цінності. Цінність інфраструктурних проєктів розраховується на основі п’яти ключових параметрів, які стосуються рівня ризиків, тривалості реалізації, забезпечення ресурсами, доступності медичних послуг і енергетичної автономності. Також враховано специфічні пріоритети для п’яти груп стейкхолдерів – населення громади, держави, адміністрацій громади, фахівців та проєктних менеджерів, що забезпечує обґрунтоване ранжування проєктів. Висновки та конкретні пропозиції автора. На основі запропонованої концептуальної моделі створено комп’ютерну реалізацію, що дозволяє здійснювати сценарне моделювання з використанням інструментів Python. Проведене апробування моделі на прикладі умовної громади. Це дало можливість оцінити інтегральну цінність проєктів кожного виду за трьох сценаріїв їх реалізації. У базовому сценарії проект розвитку медицини має інтегральну цінність 0,585, енергетики – 0,570, а безпеки – 0,609. За використання оптимістичного сценарію найвищу цінність має проект розвитку безпеки – 0,828, у той час як медицини і енергетики – відповідно 0,798 і 0,778. Песимістичний сценарій показує зниження показників цінності до рівня 0,419 для проекту розвитку безпеки, 0,409 для проекту розвитку медицини та 0,393 для проекту розвитку енергетики. Це підтверджує доцільність впровадження динамічних моделей управління інфраструктурними проектами розвитку громад, чутливих до змін проектного середовища. Запропонована модель дозволяє враховувати динамічні зміни у проектному середовищі, обґрунтовувати вибір пріоритетних проєктів та адаптувати портфель інфраструктурного розвитку відповідно до ресурсних і ризикових обмежень. Доцільним є подальше застосування моделі для оцінювання інфраструктурних проєктів у реальних громадах із урахуванням їх просторових, демографічних та безпекових характеристик проектного середовища
CПОСОБИ ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ НА ПРИКЛАДІ ВІТЧИЗНЯНИХ ЗАКЛАДІВ ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ
Get PDFResearch problem. Working conditions remain one of the key factors affecting the socio-economic stability of enterprises, their competitiveness and efficiency. Despite the development of technologies, digitalization of production and administrative processes, many organizations still underestimate the importance of the working environment as an integral element of successful activity. Unfavorable working conditions - physical, chemical, psychophysiological, socio-economic - cause a decrease in productivity, an increase in staff illnesses, demotivation and high staff turnover. This, in turn, leads to the loss of human capital, disruption of the integrity of organizational processes and the inhibition of innovative development. This problem is especially acute in the administrative segment, where the high intensity of mental work is combined with limited opportunities for physical recovery, which requires targeted analysis and practical solutions. Aim. The purpose of the work is to determine the main areas for improving working conditions at the enterprise, assess their socio-economic effectiveness, as well as formulate reasonable and applied recommendations using the example of a profession in the administrative sphere. The objective is also to study the influence of individual factors of the production environment on the motivation of employees, their productivity and the overall performance of the organization. Research methods. The study uses a comprehensive methodological approach, including economic and statistical analysis for the quantitative assessment of working conditions, comparative analysis to identify the most effective practices for improving working conditions, as well as functional and systemic approaches to modeling the relationships between physical, organizational and social environmental factors. The systemic approach allowed us to comprehensively assess the impact of working conditions on the functioning of the enterprise, while the functional approach focused on optimizing work roles and workload. Main results of research. The results showed that unfavorable working conditions have a direct negative impact on staff performance, causing increased fatigue, decreased cognitive activity, demotivation and conflict in the team. On the other hand, systematic improvement of working conditions – optimization of work schedules, introduction of rest areas, organization of high-quality meals, clear distribution of duties and investment in personnel support programs – helps to reduce professional risks, increase labor productivity, strengthen employee involvement and their professional development. It has been proven that improving working conditions directly correlates with the growth of key socio-economic indicators of the enterprise: decreasing morbidity, staff turnover, increasing the quality of task performance and the overall efficiency of business processes. Conclusions. Improving working conditions is a prerequisite for ensuring sustainable development of enterprises, preserving and activating human capital. The results confirm the feasibility of introducing an integrated approach to organizing the labor process, taking into account physical, social and organizational factors. The study propose practical measures that can be implemented at enterprises of any form of ownership: introducing modern systems for assessing working conditions, adapting schedules to the physiological needs of workers, creating an ergonomic working environment, organizing corporate programs to support the psycho-emotional state of personnel. Particular attention should be paid to the implementation of European labor standards, allowing enterprises not only to improve efficiency, but also to form a positive image in the labor market in the context of digital transformation.Постановка проблеми. Питання умов праці залишається одним з ключових факторів, що впливають на соціально-економічну стабільність підприємств, установ, організацій України, їхню конкурентоспроможність та ефективність. Незважаючи на розвиток технологій, диджиталізацію виробничих і адміністративних процесів, у багатьох організаціях і досі спостерігається недооцінка значущості трудового середовища як інтегрального елементу успішної діяльності. Несприятливі умови праці – фізичні, хімічні, психофізіологічні, соціально-економічні – стають причиною зниження продуктивності, зростання захворюваності персоналу, демотивації та високої плинності кадрів. Це, у свою чергу, призводить до втрати людського капіталу, порушення цілісності організаційних процесів та гальмування інноваційного розвитку. Особливо гостро проблема проявляється в адміністративному сегменті, де висока інтенсивність розумової праці поєднується з обмеженими можливостями для фізичного відновлення, що потребує цільового аналізу та практичних рішень. Мета. Метою дослідження є визначення основних напрямів покращення умов праці на вітчизняних підприємствах, установах, організаціях, оцінка соціально-економічної ефективності вжиття таких заходів, а також формулювання обґрунтованих і прикладних рекомендацій на прикладі професії в адміністративній, а саме готельній сфері. Завданням є також дослідити вплив окремих факторів виробничого середовища на мотивацію працівників, їхню продуктивність та загальну результативність організації. Методи дослідження. У роботі використано комплексний методологічний підхід, що включає економіко-статистичний аналіз для кількісного оцінювання трудових умов, порівняльний аналіз для виявлення найефективніших практик покращення умов праці, а також функціональний і системний підходи для моделювання взаємозв’язків між фізичними, організаційними й соціальними факторами середовища. Системний підхід дав змогу цілісно оцінити вплив умов праці на функціонування підприємства, тоді як функціональний акцентувався на оптимізації трудових ролей і навантаження. Основні результати дослідження. Результати показали, що несприятливі умови праці мають прямий негативний вплив на ефективність персоналу, викликаючи підвищену втому, зниження когнітивної активності, демотивацію та конфліктність у колективі. З іншого боку, системне вдосконалення умов праці – через оптимізацію графіків роботи, впровадження зон відпочинку, організацію якісного харчування, чіткий розподіл обов’язків та інвестування в програми підтримки персоналу – сприяє зниженню професійних ризиків, підвищенню продуктивності праці, посиленню залученості працівників та їх професійному розвитку. Доведено, що покращення умов праці прямо корелює з ростом ключових соціально-економічних показників підприємства: знижується рівень захворюваності, скорочується плинність кадрів, зростає якість виконання завдань та загальна ефективність бізнес-процесів. Висновки. Удосконалення умов праці є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку підприємств, установ, організацій, збереження й активізації людського капіталу. Результати дослідження підтверджують доцільність впровадження комплексного підходу до організації трудового процесу, із врахуванням фізичних, соціальних і організаційних чинників. Автори запропонували практичні заходи, які можуть бути реалізовані на підприємствах будь-якої форми власності: впровадження сучасних систем оцінювання умов праці, адаптація графіків до фізіологічних потреб працівників, створення ергономічного робочого середовища, організація корпоративних програм підтримки психоемоційного стану персоналу. Особлива увага має бути приділена впровадженню європейських стандартів праці, що дозволяє підприємствам не лише підвищити ефективність, а й сформувати позитивний імідж на ринку праці в умовах цифрової трансформації