Ways to Improve Construction Efficiency (E-Journal)
Not a member yet
1025 research outputs found
Sort by
Технологічні аспекти поліпшення дорожнього покриття мостів і ділянок з високим акваплануванням
No full text
The sharp increase in traffic intensity, the constant increase in weight loads on road surfaces, the use of outdated technologies and low-quality construction materials lead to an accelerated deterioration in the operational characteristics of motorways. This results in typical defects such as rutting, potholes, cracks, deformations and aquaplaning, which directly affect road safety. These processes are particularly critical on artificial structures such as bridges and overpasses, where water drainage is limited and geometric conditions are complex. Weather conditions, in particular heavy summer rains and seasonal snowmelt, are an important factor in the increased risk of accidents in areas with inadequate drainage. Areas with an increased likelihood of aquaplaning require special attention, where traditional design and construction methods are ineffective or technically impossible to implement. In such conditions, promising solutions include the use of the latest road construction materials and structures, in particular porous asphalt concrete and geosynthetic materials with drainage properties. They effectively reduce the depth of the water film, increase the coefficient of wheel adhesion to the road and extend the service life of the pavement. The study found that in order to effectively reduce the risk of aquaplaning, it is necessary not only to comprehensively change the geometric parameters of the road surface (increasing slopes, organising longitudinal and transverse drainage systems, installing wells and gutters), but also to introduce innovative types of road surfaces with improved drainage properties. In areas where geometric reconstruction of the road is limited or technically impossible, for example, within urban areas, on bridges or in tunnels, the use of materials with high water permeability and the ability to quickly remove moisture from the surface becomes particularly relevant. During the study, an analysis was carried out of the relationship between pavement roughness, water layer depth and the coefficient of friction. Experimental measurements of wheel adhesion to the surface were performed under various weather conditions, speeds and loads. Traffic scenarios were also modelled for different longitudinal slope angles, pavement types and braking modes. In addition, the results showed that although the initial investment in the use of the latest materials is slightly higher compared to traditional technologies, the total costs of maintenance, repair and elimination of the consequences of road accidents are significantly reduced. The payback of innovative solutions is already observed in the medium term, which confirms the feasibility of their implementation.Різке збільшення інтенсивності руху, постійне збільшення навантаження на дорожнє покриття, використання застарілих технологій та низькоякісних будівельних матеріалів призводять до прискореного погіршення експлуатаційних характеристик автомагістралей. Це призводить до типових дефектів, таких як колії, вибоїни, тріщини, деформації та аквапланування, які безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху. Ці процеси є особливо критичними на штучних спорудах, таких як мости та естакади, де водовідведення обмежене, а геометричні умови є складними. Погодні умови, зокрема сильні літні дощі та сезонне танення снігу, є важливим фактором підвищення ризику аварій в районах з недостатнім водовідведенням. Особливої уваги потребують ділянки з підвищеною ймовірністю аквапланування, де традиційні методи проектування та будівництва є неефективними або технічно неможливими для реалізації. У таких умовах перспективними рішеннями є використання новітніх дорожньо-будівельних матеріалів і конструкцій, зокрема пористого асфальтобетону та геосинтетичних матеріалів з дренажними властивостями. Вони ефективно зменшують глибину водяної плівки, збільшують коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою та подовжують термін експлуатації дорожнього покриття. Дослідження показало, що для ефективного зниження ризику аквапланування необхідно не тільки комплексно змінити геометричні параметри дорожнього покриття (збільшити ухили, організувати поздовжні та поперечні дренажні системи, встановити колодязі та водостоки), але й впровадити інноваційні типи дорожнього покриття з поліпшеними дренажними властивостями. У районах, де геометрична реконструкція дороги обмежена або технічно неможлива, наприклад, у межах міських територій, на мостах або в тунелях, особливо актуальним стає використання матеріалів з високою водопроникністю та здатністю швидко видаляти вологу з поверхні. Під час дослідження було проведено аналіз взаємозв'язку між шорсткістю дорожнього покриття, глибиною водяного шару та коефіцієнтом тертя. Експериментальні вимірювання зчеплення коліс з поверхнею проводилися за різних погодних умов, швидкостей та навантажень. Також були змодельовані сценарії руху для різних кутів поздовжнього ухилу, типів дорожнього покриття та режимів гальмування. Крім того, результати показали, що хоча початкові інвестиції у використання новітніх матеріалів дещо вищі порівняно з традиційними технологіями, загальні витрати на утримання, ремонт та ліквідацію наслідків дорожньо-транспортних пригод значно зменшуються. Окупність інноваційних рішень спостерігається вже в середньостроковій перспективі, що підтверджує доцільність їх впровадження
Організація інклюзивності в промисловому і цивільному будівництві- шлях до безбар'єрного суспільства
Full text linkIn today’s world, where the principles of humanism and equal rights have become the cornerstone of societal development, the issue of inclusivity is gaining particular importance. Construction, as one of the fundamental sectors shaping the physical environment of our lives and activities, plays a key role in creating a barrier-free space. This is not merely a fashionable trend or a response to contemporary demands, but a vital necessity that ensures accessibility, comfort, and safety for all citizens, regardless of their physical or sensory abilities, age, or temporary limitations.Design effectively communicates essential information to users, regardless of environmental conditions or sensory capabilities. This includes the use of various forms of information presentation—visual, auditory, and tactile. For example, voice announcements in elevators combined with Braille buttons.Ukraine is actively working to align its regulatory framework with international standards in the field of barrier-free environments. Key documents include: The Constitution of Ukraine, which guarantees equality of rights and freedoms for all citizens; The Law of Ukraine “On the Fundamentals of Social Protection of Persons with Disabilities in Ukraine,” which defines the basic rights and guarantees for people with disabilities; The UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities, ratified by Ukraine, which obliges member states to take all necessary measures to ensure access for persons with disabilities to the physical environment; State Building Norms (DBN) V.2.2-40:2018 “Inclusiveness. Basic Provisions,” a key document that establishes mandatory requirements for the design and construction of inclusive facilities. It details parameters for ramps, elevators, restrooms, evacuation routes, and other accessibility elements; DBN B.2.2-12:2019 “Planning and Development of Territories,” which also includes requirements for creating barrier-free spaces at the level of settlements.В сучасному світі, де принципи гуманізму та рівних прав стають наріжним каменем розвитку суспільства, питання інклюзивності набуває особливогозначення. Будівництво, як одна з фундаментальних галузей, що формує фізичне середовище нашого життя та діяльності, відіграє ключову роль у створенні безбар’єрного простору [1],[7]. Це не просто модний тренд чи данина вимогам часу, а життєва необхідність, що забезпечує доступність, комфорт та безпеку для всіх громадян, незалежно від їхніх фізичних чи сенсорних можливостей, віку чи тимчасових обмежень [13]. Дизайн ефективно передає необхідну інформацію користувачеві, незалежно від умов навколишнього середовища або сенсорних можливостей користувача. Це включає використання різних форм представлення інформації(візуальної, звукової, тактильної). Наприклад: голосові оголошення в ліфтах у поєднанні з кнопками Брайля. Нормативно-правова база в Україні та міжнародний досвід Україна активно працює над адаптацією своєї нормативно-правової бази до міжнародних стандартів у сфері безбар’єрного середовища. Основними документами є: Конституція України, яка гарантує рівність прав і свобод громадян; Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб зінвалідністю в Україні, що визначає основні права та гарантії длялюдей з інвалідністю; конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікована Україною, яка зобов'язує держави-учасниці вживати всіх необхідних заходів для забезпечення доступу осіб з інвалідністю до фізичного оточення; державні будівельні норми (ДБН) В.2.2-40:2018 «Інклюзивність Інклюзивність. Основні положення» – це ключовий документ, щовстановлює обов'язкові вимоги до проектування та будівництва інклюзивних об'єктів. Він деталізує параметри пандусів, ліфтів,санвузлів, шляхів евакуації та інших елементів доступності; ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» – також містить вимоги щодо створення безбар'єрного простору на рівні населених пунктів.
Застосування оцінки динамічних характеристик житлових і громадських будівель для діагностики та моніторингу їх технічного стану
Full text linkA significant number of studies of dynamic characteristics for different types of buildings and their structures in different states have been reviewed. It is noted that the allocation of specific generally applicable values of the oscillation periods (frequencies), which would allow to unambiguously characterizing the state of a structural system of a certain type, is problematic, because the dynamic characteristics depend on too many factors. At the same time, the use of averaged results of a sufficiently large group of different formulas of oscillation period experimental dependences on the main parameters of the structure can provide a fairly accurate value of the building oscillation expected period. It is also important to assess the impact of possible changes in the mass of the structure. It was determined that for residential and public buildings, the impact of a possible change in mass during operation on the frequency of natural oscillations can be estimated at approximately 5%. In the case of measuring the basic (starting) natural oscillation frequency of a completed but not commissioned building, a correction factor of 0.95 should be applied for comparison with subsequent measurements already during operation. It is noted that measurements of horizontal vibration characteristics are indicative and sensitive, first of all, to the state of vertical load-bearing structures, the rigidity of which most affects the period of such vibrations. Measurements of the characteristics of natural vibrations in horizontal directions will be most effective for assessing changes in the state of structures with a rigid structural system and frame structure without vertical ties, as well as the parameters of vertical vibrations of large-span floor and roof structures. According to the studies considered, the reduction in the vibration frequency of rigid stone (as a rule) residential and public buildings, significantly damaged by deformations of the foundation or earthquake (including up to an emergency state) was approximately 0.57…0.89, depending, first of all, on the building height and the damage degree. Based on experimental data, tables of approximate values of permissible reduction coefficients of the initial (relative to the beginning of operation) natural vibration frequency of public and residential buildings with a rigid structural system for technical condition categories and for similar buildings with a reinforced concrete flexible structural system are proposed. Further measures for the operation of the building are proposed based on the assessment of the technical condition category based on the results of measuring the building natural vibration frequencies. The development of methods for assessing the dynamic characteristics of buildings for diagnosing the technical condition of structures damaged by off-design influences, including the improvement of organizational and methodological tools for inspection with the aim of increasing the efficiency of recovering damaged objects, is proposed and considered.Розглянута значна кількість проведених досліджень динамічних характеристик різного типу споруд та їх конструкцій в різному стані. Відмічено, що виділення конкретних загальнозастосовуваних значень періодів (частот) коливань, які б дозволили однозначно характеризувати стан конструктивної системи певного виду, є проблематичним, бо динамічні характеристики залежні від занадто багатьох факторів. При цьому застосування усереднених результатів достатньо великої групи різних формул експериментальних залежностей періодів коливань від основних параметрів споруди може надавати досить точне значення очікуваного періоду коливань будівлі. Важливо також оцінювати вплив можливих змін маси споруди. Визначено, що для житлових і громадських будівель вплив можливої зміни мас протягом експлуатації на частоту власних коливань може бути оцінений у приблизно 5%. У випадку вимірювання базової (стартової) частоти власних коливань добудованої, але не введеної в експлуатацію споруди, слід застосувати поправочний коефіцієнт 0,95 для порівняння з подальшими вимірюваннями вже в процесі експлуатації. Зазначено, що вимірювання характеристик горизонтальних коливань є показовими та чутливими насамперед щодо стану вертикальних несучих конструкцій, жорсткість яких найбільше впливає на період таких коливань. Вимірювання характеристик натурних коливань у горизонтальних напрямках будуть найбільш ефективними для оцінки зміни стану споруд з жорсткою конструктивною системою та рамних каркасів без вертикальних в’язів, а також параметрів вертикальних коливань великопролітних конструкцій перекриття та покриття. Згідно розглянутих досліджень зменшення частоти коливань жорстких кам’яних житлових та громадських будівель, суттєво пошкоджених деформаціями основи або землетрусом (в т.ч., аж до аварійного стану), склало приблизно 0,57…0,89 в залежності передусім від висоти будівлі та ступеня пошкодженості.
На основі експериментальних даних запропоновано таблиці орієнтовних значень допустимих коефіцієнтів зниження початкової (відносно початку експлуатації) частоти власних коливань будівель громадського та житлового призначення з жорсткою конструктивною системою для категорій технічного стану та для аналогічних будівель з залізобетонною гнучкою конструктивною системою. Запропоновані подальші заходи щодо експлуатації будівлі на основі оцінки категорії технічного стану за результатами вимірювання частот власних коливань будівлі. Запропоновано та розглянуто розвиток методів оцінювання динамічних характеристик будівель для діагностики технічного стану споруд, пошкоджених позапроєктними впливами, в т.ч. удосконалення організаційно-методологічного інструментарію обстеження з метою підвищення ефективності відновлення пошкоджених об’єктів
Аналіз технологій улаштування покрівель на плоских покриттях методом підплавлення
Full text linkThe article analyzes the current state of technologies for the installation, improvement, and restoration of flat roofs using the partial-melt method for bitumen–polymer roll materials, which remains one of the most widely applied techniques in construction practice. A range of technological factors affecting the quality of the completed roofing system is identified, including temperature regime, condition and preparation of the substrate, type and properties of roofing materials, burner movement speed and spatial position, weather conditions, and worker qualification. The study examines key process deviations that lead to defects, damage, or premature deterioration of the roofing structure. Current regulatory requirements governing structural solutions and working conditions are reviewed.
A literature analysis is presented, covering research by Ukrainian and international scholars, including V. Zhvan, S. Sovach, as well as recent experimental developments by E. Díez Jiménez, M. Fernández Muñoz, A. Barragán García, and others. Technological solutions are classified according to the level of mechanization, types of materials used, and organization of the technological process. Special attention is given to various heating methods – gas burners, infrared radiation, and their inherent limitations.
The study identifies major shortcomings of existing approaches, such as high labor intensity, low mechanization, fire hazards, and risks of compromised waterproofing. Although available studies contribute to improving the method, they remain incomplete, fragmented, and do not form a comprehensive system of technological guidelines. The research highlights the need for further investigation of the relationships between heating temperature, depth of bitumen softening, uniformity of heat distribution, and adhesion to the substrate.
The paper substantiates promising directions for enhancing the partial-melt roofing technology with regard to improving installation quality, operational durability, safety, and overall efficiency.У статті проаналізовано сучасний стан технологій влаштування, вдосконалення та відновлення покрівель на плоских покриттях методом підплавлення рулонних бітумно-полімерних матеріалів, який залишається одним із найпоширеніших способів виконання робіт. Наведено ряд технологічних чинників, що впливають на якість влаштованої покрівлі, таких як: температурний режим, якість та стан основи, тип покрівельного матеріалу, швидкість переміщення пальника та його просторове положення, погодні умови та кваліфікація виконавців. Також розглянуто технологічні процеси, недотримання яких призводить до виникнення дефектів та пошкоджень, або передчасного зношення конструкції. Проаналізовано чинні нормативні вимоги, що регламентують конструктивні рішення та умови виконання робіт. Наведено огляд досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких розглянуто праці В.В. Жван, С.О. Совача, а також сучасні експериментальні розробки E. Díez‑Jiménez, M. Fernández‑Muñoz, A. Barragán‑García та ін. Розглянуто технологічні рішення за рівнем механізації, типом використовуваних матеріалів та організацією технологічного процесу. Окрему увагу приділено різним методам нагрівання – газовими пальниками, інфрачервоним випромінюванням та їх природнім обмеженням. Виявлено основні недоліки наявних способів, зокрема: трудомісткість, низький рівень механізації, ризики пожежонебезпеки та порушення герметичності. Показано, що наявні дослідження хоч і сприяють оптимізації процесу, однак залишаються неповними, фрагментарними та не формують цілісної системи технологічних рекомендацій. Встановлено, що для підвищення якості та довговічності покрівель необхідним є подальше вивчення взаємозв’язку між температурними режимами, глибиною розм’якшення бітумного шару, рівномірністю прогріву та адгезією до основи. Обґрунтовано перспективні напрями удосконалення технології підплавлення із урахуванням підвищення якості улаштованої покрівлі, безпеки та ефективності виконання робіт
Формування та оцінювання ефективності адаптивної системи управління інвестиційними процесами підприємства
Full text linkModern economic conditions require enterprises to implement new management models capable of ensuring efficiency, flexibility, and resilience to dynamic changes in the market environment. One of the most promising directions in this context is the development of an adaptive investment management system that integrates strategic, analytical, financial, and digital components into a single, cohesive architecture. The article provides a theoretical and practical justification for the concept of building such a system, outlining its operational principles, structural levels, and mechanisms for adapting to external and internal transformations.
The adaptive system is viewed as an evolutionary management structure capable of self-learning and adjusting its parameters in real time based on data analysis and predictive modeling. The core principles of its design include flexibility, integration, resilience, and technological advancement. The implementation of these principles ensures synchronization between an enterprise’s strategic goals and current economic conditions, minimizes risks, enhances investment efficiency, and promotes sustainable enterprise development.
Particular attention is devoted to digital tools that serve as the technological foundation of the adaptive system, such as analytical platforms Power BI and Tableau, artificial intelligence, machine learning, Big Data, ERP, and BI analytics. These technologies enable the creation of an integrated information-analytical platform that supports real-time decision-making, ensures visualization of performance results, monitors KPIs, and facilitates comprehensive risk analysis.
The results of the study confirm that the implementation of an adaptive investment system increases profitability, shortens the duration of investment project implementation, reduces uncertainty, and creates favorable conditions for scaling managerial decisions within a digital environment. Thus, the proposed concept possesses both theoretical significance and practical value, contributing to the enhancement of enterprise competitiveness under modern economic challenges.Сучасні умови господарювання вимагають від підприємств впровадження нових моделей управління, здатних забезпечувати оперативність, гнучкість та стійкість до динамічних змін ринкового середовища. Одним із найбільш перспективних напрямів у цьому контексті є формування адаптивної системи управління інвестиційними процесами, яка поєднує стратегічні, аналітичні, фінансові та цифрові елементи в єдину інтегровану архітектуру. У статті проведено теоретико-практичне обґрунтування концепції побудови такої системи, розкрито її принципи функціонування, структурні рівні та механізми адаптації до зовнішніх і внутрішніх змін.
Адаптивна система розглядається як еволюційна управлінська структура, здатна до самонавчання та коригування своїх параметрів у режимі реального часу на основі аналізу даних і прогнозних моделей. Основними принципами побудови визначено гнучкість, інтегрованість, стійкість та технологічність. Реалізація цих принципів забезпечує синхронізацію стратегічних цілей підприємства з поточними економічними умовами, дозволяє мінімізувати ризики, підвищити ефективність капіталовкладень і забезпечити сталий розвиток підприємства.
Особлива увага приділена цифровим інструментам, які виступають технологічною основою адаптивної системи: використання аналітичних платформ Power BI і Tableau, штучного інтелекту, машинного навчання, систем Big Data, ERP та BI-аналітики. Ці технології дозволяють формувати інтегровану інформаційно-аналітичну платформу, що підтримує прийняття управлінських рішень у реальному часі, забезпечує візуалізацію результатів, моніторинг KPI та аналіз ризиків.
Результати дослідження підтверджують, що впровадження адаптивної інвестиційної системи дозволяє підвищити рентабельність, скоротити терміни реалізації інвестиційних проєктів, знизити рівень невизначеності та створити умови для масштабування управлінських рішень у цифровому середовищі. Таким чином, розроблена концепція має не лише теоретичне, а й практичне значення для підвищення конкурентоспроможності сучасних підприємств
Система організації та функціонування механізмів забезпечення експлуатаційної безпеки будівель
Full text linkThe system of organization and functioning of mechanisms for ensuring the operational safety of buildings is considered as an integrated multi-level structure that combines technical, analytical, informational, and managerial components. In modern conditions of urban development intensification and the increasing complexity of architectural and structural solutions, it is essential to shift from fragmented methods of technical inspection to comprehensive management of operational reliability. The foundation of this process lies in the creation of digital-analytical monitoring systems capable of continuous observation of structural conditions, risk identification, material degradation forecasting, and prevention of emergency situations.
Operational safety of buildings is understood as the ability of a structure to maintain functionality, structural integrity, and user comfort throughout its entire life cycle. It encompasses technical stability, energy efficiency, resistance to external impacts, and adaptability to changes in the technogenic environment. The functioning of such a system is based on a multi-level architecture in which each level – from sensor monitoring to management decision-making – performs a specific function while remaining integrated into a unified information space.
The system includes diagnostic, analytical, prognostic, managerial, and digital modules that together ensure a closed data processing cycle. Sensor units collect primary parameters of the technical condition, analytical modules perform their evaluation, prognostic modules model development scenarios, and managerial modules implement preventive measures. The interaction among these components determines the system’s efficiency in preventing technical failures.
A key element of the concept is the notion of serviceability – a condition under which a building maintains its functionality without exceeding serviceability limit states (SLS). This concept is consistent with national and international standards, including EN 1990:2002 (Eurocode), ISO 13822:2010, and DBN V.1.2-14:2018. According to these documents, serviceability is evaluated not only by the strength and stability of structures but also by comfort, energy efficiency, vibration stability, and durability.Система організації та функціонування механізмів забезпечення експлуатаційної безпеки будівель розглядається як інтегрована багаторівнева структура, що поєднує технічні, аналітичні, інформаційні та управлінські компоненти. У сучасних умовах інтенсифікації урбанізаційних процесів та ускладнення архітектурно-конструктивних рішень актуальним є перехід від фрагментарних методів технічного нагляду до комплексного управління експлуатаційною надійністю. Основою цього процесу є створення цифрово-аналітичних систем моніторингу, здатних здійснювати безперервне спостереження за станом конструкцій, ідентифікувати ризики, прогнозувати деградацію матеріалів і запобігати аварійним ситуаціям.
Експлуатаційна безпека будівель трактується як здатність споруди зберігати функціональність, структурну цілісність та комфорт користування протягом усього життєвого циклу. Вона охоплює технічну стійкість, енергоефективність, стійкість до зовнішніх впливів і можливість адаптації до змін техногенного середовища. Функціонування такої системи базується на багаторівневій архітектурі, у якій кожен рівень – від сенсорного моніторингу до управлінських рішень – має власну роль, але водночас інтегрований у спільний інформаційний простір.
До складу системи входять діагностичні, аналітичні, прогностичні, управлінські та цифрові модулі, які спільно забезпечують замкнений цикл обробки даних. Сенсорні блоки здійснюють збір первинних параметрів технічного стану, аналітичні – їх оцінку, прогнозні – моделювання сценаріїв розвитку подій, управлінські – реалізацію профілактичних дій. Взаємодія між цими компонентами визначає ефективність системи у запобіганні технічним відмовам.
Ключовим елементом концепції є поняття експлуатаційної придатності – стану, за якого будівля зберігає свою функціональність без перевищення граничних станів другої групи. Це поняття узгоджується з положеннями національних і міжнародних стандартів, зокрема EN 1990:2002 (Eurocode), ISO 13822:2010 та ДБН В.1.2-14:2018. Відповідно до цих документів, експлуатаційна придатність оцінюється не лише за міцністю чи стійкістю конструкцій, але й за комфортом, енергоефективністю, вібраційною стабільністю та довговічністю
Забезпечення системної інтеграції учасників інвестиційно-будівельного процесу, включаючи інвестора, підрядника та стейкхолдерів
Full text linkSystem integration of participants in the investment and construction process is a key condition for the efficiency of modern projects operating within a complex, multi-level environment characterized by numerous financial, technological, and social interconnections. Its essence lies in the creation of a unified informational and managerial environment where the investor, contractor, and stakeholders act according to a coordinated decision-making logic, jointly set goals, monitor results, and ensure transparency in collaboration. Such integration goes beyond ordinary coordination, evolving into a structured mechanism for harmonizing strategic, tactical, and operational actions.
In modern construction practice, system integration is implemented through a combination of institutional mechanisms and digital platforms – BIM, CDE, and ERP – which ensure end-to-end information exchange, risk management, and synchronization of activities in real time. The investor forms the financial and analytical framework for management, the contractor is responsible for technical implementation, while stakeholders establish the regulatory and social context that influences the project’s pace and quality. Balance between these levels is achieved through a unified planning system, KPI alignment, digital interaction standards (ISO 19650), and adaptive monitoring mechanisms.
The integration model ensures dynamic alignment between the investor’s strategic priorities, the contractor’s operational processes, and stakeholder expectations. It contributes to the elimination of conflicts of interest, reduces coordination delays, and strengthens transparency and trust among participants. The key principles include data openness, shared responsibility, digital compatibility, and adaptability to external change. Digital convergence that combines CDE, ERP, and BIM systems forms the basis for integrated management, where each participant has a clearly defined role, access to relevant information, and analytical tools for decision-making. Within such an environment, management evolves from reactive to predictive – decisions are made based on analytics and scenario modeling.
This approach enables construction enterprises to achieve resilience, efficiency, and predictability in project implementation of any scale or complexity. It represents a transition toward a new paradigm of coordinated management, where technology, data, and collaboration merge into a unified system of continuous improvement and strategic control.Системна інтеграція учасників інвестиційно-будівельного процесу є ключовою умовою ефективності сучасних проєктів, які функціонують у складному багаторівневому середовищі з численними фінансовими, технологічними та соціальними зв’язками. Її суть полягає у створенні єдиного інформаційного та управлінського простору, де інвестор, підрядник і стейкхолдери діють у координованій логіці рішень, спільно формують цілі, контролюють результати та забезпечують прозорість взаємодії. Така інтеграція виходить за межі звичайної координації, перетворюючись на структурований механізм узгодження стратегічних, тактичних і операційних дій.
У сучасній практиці будівництва системна інтеграція реалізується через поєднання інституційних механізмів і цифрових платформ – BIM, CDE, ERP – які забезпечують наскрізний обмін інформацією, управління ризиками та синхронізацію дій у реальному часі. Інвестор формує фінансово-аналітичний контур управління, підрядник відповідає за технічну реалізацію, а стейкхолдери створюють регуляторно-соціальну рамку, що впливає на темпи та якість проєкту. Баланс між цими рівнями досягається через єдину систему планування, KPI, стандарти цифрової взаємодії (ISO 19650) та механізми адаптивного моніторингу.
Інтеграційна модель забезпечує динамічну відповідність між стратегічними пріоритетами інвестора, операційними процесами підрядника та очікуваннями стейкхолдерів. Вона сприяє усуненню конфліктів інтересів, скороченню втрат часу на погодження, підвищенню прозорості та довіри між сторонами. Ключовими принципами виступають відкритість даних, спільна відповідальність, цифрова сумісність і адаптивність до змін зовнішнього середовища. Цифрова конвергенція, що поєднує CDE, ERP і BIM-системи, створює основу для інтегрованого управління, де кожен учасник має чітко визначену роль, доступ до інформації та інструменти для аналізу. У цьому середовищі управління трансформується від реактивного до прогнозного – рішень, що приймаються на основі аналітики й моделювання сценаріїв. Такий підхід дозволяє будівельним підприємствам забезпечити стійкість, ефективність і передбачуваність у реалізації проєктів будь-якої складності
Місце та значення операційної діяльності девелопера в будівельному секторі
Full text linkThe operational activity of a developer occupies a key position in ensuring the efficiency and stability of the construction sector. It encompasses the entire life cycle of a construction project – from initiation to commissioning – and determines the success of each implementation stage. The developer performs the functions of organizer, coordinator, and integrator, combining the management of resources, finances, risks, and quality. Modern operational activity is based on the principles of strategic flexibility, digital integration, and system-oriented management. Through the use of innovative technologies such as BIM (Building Information Modeling) and ERP (Enterprise Resource Planning), the developer creates a transparent system of planning, control, and forecasting. The development of digital platforms facilitates the integration of all participants in the construction process, improves communication efficiency, and reduces risks. Operational activity includes project, financial, risk, quality, and time management, ensuring the interconnection between the company’s strategic goals and its practical tasks at every level. A key factor of effectiveness is the developer’s ability to maintain a balance between economic feasibility, technical parameters, and social responsibility.
Risk management has become an integral element of operational activity, covering the identification, assessment, insurance, and mitigation of potential threats. The integration of sustainable development principles, environmental standards, and energy efficiency into development practice forms a new management paradigm. As a result, the developer’s operational activity not only ensures the effectiveness of individual projects but also contributes to the formation of an innovative, socially responsible, and competitive construction industry.
Additionally, operational activity includes the coordination of all stakeholders in the construction process – investors, contractors, architects, engineers, government authorities, and end users. A well-organized communication system allows the developer to ensure timely decision-making and coherence of actions among all project participants. In modern conditions, particular importance is given to the use of analytical platforms and business intelligence systems that make it possible to forecast market changes, model project development scenarios, and develop effective strategies for responding to external factors. The use of data management tools transforms operational activity into a dynamic ecosystem in which decisions are made based on objective information and predictive indicators.Операційна діяльність девелопера посідає ключове місце у забезпеченні ефективності та стабільності будівельного сектору. Вона охоплює весь життєвий цикл будівельного проекту – від ініціації до введення об’єкта в експлуатацію – і визначає успіх кожного етапу реалізації. Девелопер виконує функції організатора, координатора та інтегратора, поєднуючи управління ресурсами, фінансами, ризиками та якістю. Сучасна операційна діяльність базується на принципах стратегічної гнучкості, цифрової інтеграції та системності управління. Завдяки застосуванню інноваційних технологій, таких як BIM (Building Information Modeling) та ERP (Enterprise Resource Planning), девелопер формує прозору систему планування, контролю і прогнозування. Розвиток інформаційних платформ сприяє інтеграції всіх учасників будівельного процесу, підвищенню ефективності комунікацій і зниженню ризиків. Операційна діяльність включає управління проектами, фінансами, ризиками, якістю і термінами виконання робіт, забезпечуючи взаємозв’язок між стратегічними цілями компанії та практичними завданнями на кожному рівні. Ключовим чинником ефективності виступає здатність девелопера створювати баланс між економічною доцільністю, технічними параметрами і соціальною відповідальністю. Управління ризиками стає невід’ємним елементом операційної діяльності, що охоплює ідентифікацію, оцінку, страхування та мінімізацію потенційних загроз. Інтеграція принципів сталого розвитку, екологічних стандартів і енергоефективності у практику девелопменту формує нову парадигму управління. У результаті операційна діяльність девелопера не лише забезпечує ефективність окремих проектів, а й сприяє формуванню інноваційної, соціально орієнтованої та конкурентоспроможної будівельної галузі.
Додатково операційна діяльність охоплює координацію між усіма стейкхолдерами будівельного процесу – інвесторами, підрядниками, архітекторами, інженерами, державними органами та кінцевими користувачами. Саме завдяки налагодженій системі комунікації девелопер здатен забезпечити своєчасне прийняття рішень і узгодженість дій між усіма учасниками проєкту. У сучасних умовах особливого значення набуває використання аналітичних платформ і систем бізнес-інтелекту, що дозволяють прогнозувати зміни ринку, моделювати сценарії розвитку проєктів і формувати ефективні стратегії реагування на зовнішні фактори. Застосування інструментів управління даними перетворює операційну діяльність на динамічну екосистему, у якій рішення приймаються на основі об’єктивної інформації та прогнозних показників
Аналіз інноваційних методів будівництва використовуючи сучасні техногії
Full text linkInnovative construction methods that are introduced into the production process are the basis for the growth of the country's economy. In the process of innovative activity, various sectors of the economy interact. Innovations affect not only the management sphere, but also the resource sphere, supply, etc.
Ukraine, entering the era of digital transformation, is actively developing and implementing the latest technologies in the construction industry. Construction and civil engineering as a whole are traditionally perceived as conservative industries, therefore they also feel the need to adapt to the requirements of the time and introduce innovative technologies. Therefore, conducting a comprehensive analysis of innovative construction methods that are implemented using modern technologies throughout the construction complex is an urgent task today.
The article identifies and describes the main areas of use of innovations in construction. A number of shortcomings of traditional technologies of construction and installation works are identified. Innovative technologies such as artificial intelligence, unmanned aerial vehicles, laser scanners, 3-D printers and others help to bring the construction industry to a completely new level, increase the efficiency of construction, optimize their processes, and effectively use resources. The development of innovative technologies in construction is a promising area of research, which is confirmed by the need to rebuild our country in the post-war period, develop industry, infrastructure, etc. By using such modern technologies as unmanned aerial vehicles, analytical databases, 3-D laser scanning, 3-D printing, wireless scanning, it is possible to significantly increase the efficiency of construction and installation work, avoid production and logistics errors, reduce construction time, simplify logistics processes, rationally use labor, time and material resources, and also improve the quality of construction products.Інноваційні методи будівництва, які впроваджуються у виробничий процес являються базою для росту економіки країни. В процесі інноваційної діяльності відбувається взаємодія різних галузей економіки. Інновації впливають не тільки сферу управління, але й ресурсну сферу, постачання та ін.
Україна, входячи в еру цифрової трансформації, активно розвиває та впроваджує новітні технології в будівельній галузі. Будівництво та цивільна інженерія в цілому традиційно сприймані як консервативні галузі, тому також відчувають необхідність адаптуватися до вимог часу і впроваджувати інноваційні технології. Тому проведення комплексного аналізу інноваційних методів будівництва які реалізуються за допомогою сучасних технологій в усьому будівельному комплексі є актуальним завданням сьогодення.
В статті виокремлено та описано основні напрямки використання інновацій в будівництві. Виявлено ряд недоліків традиційних технологій будівельно монтажних робіт. Інноваційні технології, такі як штучний інтелект, безпілотні летальні апарати, лазерні сканери, 3-Д принтери та інші допомагають вивести будівельну галузь зовсім на новий рівень, підвищити ефективність будівництва, оптимізувати їх процеси, ефективно використовувати ресурси. Розробка інноваційних технологій в будівництві є перспективним напрямком досліджень, який підтверджується необхідністю відбудови нашої держави у повоєнний час, розбудовою промисловості, інфраструктури, тощо. За рахунок використання таких сучасних технологій як безпілотні летальні апарати, аналітичні бази даних, 3-Д лазерне сканування, 3-Д друк, бездротове сканування, можливо значно підвищити ефективність будівельно-монтажних робіт, уникнути виробничих та логістичних помилок, зменшити час будівництво, спростити логістичні процеси, раціонально використовувати трудові, часові та матеріальні ресурси, а також підвищити якість будівельної продукції
Інноваційний принцип трансформацій суб’єктів інвестування та будівництва через сучасні методи реінжинірингу
Full text linkThe modern construction and investment sphere is undergoing significant changes under the influence of globalization processes, digital technologies and growing requirements for management efficiency. In this regard, the need to implement innovative approaches to the management of investment and construction entities is becoming more urgent. One of the most effective methods of modernization of management and operational processes is reengineering, which involves a radical rethinking of business processes in order to increase the efficiency, productivity and quality of construction projects.
Reengineering in the construction sector allows you to optimize costs, increase the level of automation and implement digital management tools. Modern technologies, in particular Building Information Modeling (BIM), artificial intelligence (AI), the Internet of Things (IoT) and big data, play an important role in this, which provide highly accurate risk forecasting, optimize resource planning and improve the quality of work performance control.
The use of reengineering in the construction sector contributes not only to increasing the efficiency of individual enterprises, but also to the overall improvement of interaction between all participants in the investment process. Process optimization allows you to reduce project implementation time, increase the level of communication between developers, contractors, suppliers and government agencies, which helps to increase transparency and reduce the risks of non-fulfillment of obligations.
An important aspect of an innovative approach to transformations in the construction sector is strategic change management. Reengineering allows you to integrate the concept of sustainable development, which ensures a harmonious combination of economic, social and environmental goals. The use of digital technologies contributes to the transition to "smart construction", which ensures not only the quality and efficiency of processes, but also environmental sustainability, compliance with modern regulatory requirements and international standards.
Thus, the introduction of reengineering in the construction industry opens up new opportunities for the development of the investment sector and increasing the efficiency of project management. The integration of digital technologies, optimization of business processes and strategic planning allow construction companies to adapt to modern challenges, increase competitiveness and ensure long-term sustainability in the market.Сучасна будівельна та інвестиційна сфера зазнає значних змін під впливом глобалізаційних процесів, цифрових технологій та зростаючих вимог до ефективності управління. У зв’язку з цим актуалізується необхідність упровадження інноваційних підходів до управління суб’єктами інвестування та будівництва. Одним із найефективніших методів модернізації управлінських та операційних процесів є реінжиніринг, що передбачає кардинальне переосмислення бізнес-процесів з метою підвищення ефективності, продуктивності та якості будівельних проєктів.
Реінжиніринг у сфері будівництва дозволяє оптимізувати витрати, підвищити рівень автоматизації та впровадити цифрові інструменти управління. Важливу роль у цьому відіграють сучасні технології, зокрема Building Information Modeling (BIM), штучний інтелект (AI), Інтернет речей (IoT) та великі дані (Big Data), які забезпечують високоточне прогнозування ризиків, оптимізацію ресурсного планування та підвищення якості контролю виконання робіт.
Застосування реінжинірингу в будівельній сфері сприяє не лише підвищенню ефективності роботи окремих підприємств, а й загальному покращенню взаємодії між усіма учасниками інвестиційного процесу. Оптимізація процесів дозволяє зменшити час реалізації проєктів, підвищити рівень комунікації між девелоперами, підрядниками, постачальниками та державними органами, що сприяє підвищенню прозорості та зниженню ризиків невиконання зобов’язань.
Важливим аспектом інноваційного підходу до трансформацій у будівельному секторі є стратегічне управління змінами. Реінжиніринг дозволяє інтегрувати концепцію сталого розвитку, що забезпечує гармонійне поєднання економічних, соціальних та екологічних цілей. Використання цифрових технологій сприяє переходу до "розумного будівництва", що забезпечує не лише якість та ефективність процесів, а й екологічну стійкість, відповідність сучасним нормативним вимогам та міжнародним стандартам.
Таким чином, впровадження реінжинірингу в будівельній галузі відкриває нові можливості для розвитку інвестиційного сектору та підвищення ефективності управління проєктами. Інтеграція цифрових технологій, оптимізація бізнес-процесів та стратегічне планування дозволяють будівельним підприємствам адаптуватися до сучасних викликів, підвищити конкурентоспроможність та забезпечити довготривалу стійкість на ринку