Ways to Improve Construction Efficiency (E-Journal)
Not a member yet
1025 research outputs found
Sort by
Інтеграція штучного інтелекту та BIM-технологій для забезпечення нормативної відповідності та енергоефективності будівель
Full text linkThe modern development of the construction industry is characterized by increasing demands for quality, energy efficiency, and compliance with regulatory standards, which necessitates the deep digitalization of design and management processes. The integration of Artificial Intelligence (AI) and Building Information Modeling (BIM) technologies establishes a new data management architecture, where design, technical, structural, and energy information are unified into a single intelligent system. This approach enables the automation of regulatory compliance verification, energy efficiency forecasting, and real-time decision-making processes.
AI serves as a key analytical tool capable of processing large datasets from BIM models and identifying deviations from design or regulatory parameters. The use of machine learning algorithms allows for predicting building behavior under various operational scenarios, assessing the influence of climatic and structural factors, and proposing optimal architectural and technological solutions. As a result, a dynamic digital environment is formed, where artificial intelligence becomes the core of a self-learning management system, and the BIM model serves as its informational foundation.
The use of the digital twin concept ensures a comprehensive representation of a building’s energy, technical, and spatial characteristics. This enables simulations, the analysis of design alternatives, energy loss calculations, and verification of compliance with state and international standards (DBN, ISO, EN). Such an approach provides architects, engineers, and facility managers with a powerful tool for making informed decisions based on real-world data.
The combination of AI and BIM not only enhances energy efficiency but also fosters a transition to intelligent design, where the system can autonomously detect inefficiencies, adjust models, and recommend optimal structural parameters. This results in reduced time and financial costs, minimized design risks, and improved quality of architectural and construction documentation.Сучасний розвиток будівельної галузі характеризується зростаючими вимогами до якості, енергоефективності та відповідності нормативним стандартам, що вимагає глибокої цифровізації процесів проектування й управління. Інтеграція штучного інтелекту (AI) та технологій інформаційного моделювання будівель (BIM) створює нову архітектуру управління даними, де проектна, технічна, конструктивна та енергетична інформація об’єднуються в єдину інтелектуальну систему. Такий підхід забезпечує автоматизацію процесів перевірки нормативної відповідності, прогнозування показників енергоефективності та прийняття рішень у режимі реального часу.
AI виступає ключовим інструментом аналітичної підтримки, здатним обробляти великі обсяги даних з BIM-моделей і виявляти відхилення від проектних чи нормативних параметрів. Використання алгоритмів машинного навчання дозволяє прогнозувати поведінку будівлі за різних експлуатаційних сценаріїв, оцінювати вплив кліматичних і конструктивних факторів, а також пропонувати оптимальні архітектурно-технологічні рішення. У результаті формується динамічний цифровий простір, де штучний інтелект стає ядром самонавчальної системи управління, а BIM-модель – її інформаційною основою.
Використання концепції цифрового двійника забезпечує комплексне відображення енергетичних, технічних і просторових характеристик будівлі. Це дає змогу проводити симуляції, аналізувати варіанти планувальних рішень, розраховувати втрати енергії та перевіряти відповідність вимогам державних стандартів (ДБН, ISO, EN). Завдяки такому підходу архітектори, інженери й експлуатуючі організації отримують інструмент для прийняття обґрунтованих рішень на основі реальних даних.
Поєднання AI і BIM забезпечує не лише підвищення енергоефективності, а й перехід до інтелектуального проектування, у якому система здатна самостійно виявляти неефективні рішення, коригувати моделі та пропонувати оптимальні параметри конструкцій. Це дозволяє скоротити часові та фінансові витрати, знизити ризики проєктних помилок і підвищити якість архітектурно-будівельної документації
Економічна природа кризових явищ у діяльності будівельних підприємств, джерела, фази та організаційно-структурні вияви
Full text linkThe economic nature of crisis phenomena in construction enterprises encompasses a systemic set of factors that shape the instability of their production, financial, and organizational structures. Crisis processes arise not only as a result of macroeconomic fluctuations or financial disruptions but also as reflections of internal dysfunctions that accumulate within the enterprise management system. Their sources have a multilevel nature – ranging from institutional and industry-level factors to intra-organizational causes. It is precisely this multidimensionality that determines the complexity of forecasting and overcoming crises.
The construction industry, due to its capital intensity, project duration, and dependence on external financing, is particularly vulnerable to crisis disturbances. Any change in resource costs, tax conditions, or regulatory frameworks can transform into systemic deviations affecting all levels of enterprise activity. At the same time, internal factors – inefficient management, overloaded structures, and the absence of adaptive strategies – can turn temporary instability into a deep organizational crisis.
The economic nature of crisis phenomena is defined by imbalances between expenditures and revenues, resources and needs, strategic objectives and operational decisions. Each phase of crisis development – from latent to acute and chronic – is accompanied by characteristic changes in managerial behavior, communication patterns, and power structures. External shocks (inflation, military actions, declining investment activity) intensify internal contradictions, which manifest as financial deficits, staff outflow, and violations of executive discipline.
The organizational and structural manifestations of a crisis are expressed through the loss of functional integrity, weakened control, interdepartmental conflicts, and the breakdown of horizontal links. In the final phase, administrative paralysis occurs, leading to a loss of manageability. However, it is precisely at this stage that mechanisms of anti-crisis renewal may emerge – restructuring, digitalization of management, and the implementation of risk-oriented strategies.Економічна природа кризових явищ у будівельних підприємствах охоплює системний комплекс чинників, що формують нестійкість виробничо-фінансової та організаційної структури. Кризові процеси є не лише наслідком макроекономічних коливань чи фінансових збоїв, а й відображенням внутрішніх дисфункцій, що накопичуються в системі управління підприємством. Їхні джерела мають багаторівневу природу – від інституційних і галузевих до внутрішньоорганізаційних. Саме ця багатовимірність зумовлює складність прогнозування та подолання криз.
Будівельна галузь, через капіталомісткість, довготривалість проєктів і залежність від зовнішнього фінансування, особливо вразлива до кризових збурень. Будь-які зміни у вартості ресурсів, податковому середовищі чи нормативній базі можуть трансформуватися у системні відхилення, що охоплюють усі рівні діяльності підприємства. Водночас, внутрішні чинники – неефективне управління, перевантаженість структур, відсутність адаптивних стратегій – здатні перетворювати тимчасову нестабільність у глибоку організаційну кризу.
Економічна природа кризових явищ визначається дисбалансом між витратами й доходами, ресурсами та потребами, стратегічними цілями й оперативними рішеннями. Кожна фаза розвитку кризи – від латентної до гострої та хронічної – супроводжується характерними змінами в управлінській поведінці, комунікаціях і структурі влади. Зовнішні шоки (інфляція, воєнні дії, зниження інвестиційної активності) посилюють внутрішні суперечності, що проявляються у вигляді фінансових дефіцитів, кадрового відтоку та порушення виконавчої дисципліни.
Організаційно-структурні прояви кризи виражаються у втраті функціональної цілісності, зниженні контролю, конфліктності між підрозділами, розриві горизонтальних зв’язків. На завершальній фазі спостерігається адміністративна паралізація, що зумовлює втрату керованості. Водночас саме на цьому етапі можливе формування механізмів антикризового оновлення – реструктуризації, діджиталізації управління, впровадження ризик-орієнтованих стратегій
Аналіз поточного стану та факторів впливу на енергоспоживання будівель у Китаї
No full textBased on the current status of building energy consumption in China, this paper analyses the main influencing factors of building energy consumption and explores strategies and measures to reduce building energy consumption. Through literature review and data analysis, the study found that due to the accelerated level of social and economic development, the total energy consumption of China's buildings has continued to grow. After the country raised energy-saving standards and adopted energy-saving technologies, the energy intensity showed a downward trend. China has a vast territory, with significant climate differences between the east, west, south and north, and the energy demand for heating in winter and cooling in summer is different. The main influencing factors of building energy consumption include the level of economic development. Building energy consumption is positively correlated with the level of economic development, but the growth rate of energy consumption is often lower than the economic growth rate, which reflects the effect of technological progress and energy-saving measures. Population size and urbanization. China's continuously growing population size and rapid urbanization process have led to the continuous expansion of building scale and the continuous increase in building energy demand. Climate conditions. The northern region is cold in winter, and heating energy consumption accounts for a large proportion of building energy consumption; while the southern region is hot in summer, and cooling energy consumption is relatively high. Building scale and structure. The size of the building and the building structure system have a direct impact on energy consumption. The larger the building area, the higher the total energy consumption. There are also energy-consuming equipment and technology. The promotion and application of energy-consuming equipment has significantly reduced building energy consumption. Through the above analysis, measures to improve energy efficiency are proposed, such as improving the policy and regulatory system, promoting energy-saving technologies and products, optimizing building design and construction, and strengthening operation management and maintenance. The research results can provide a reference for the formulation of building energy-saving policies and measures.Базуючись на поточному стані споживання енергії будівлею в Китаї, у цій статті аналізуються основні фактори впливу на споживання енергії будівлею та досліджуються стратегії та заходи щодо зменшення споживання енергії будівлею. Завдяки огляду літератури та аналізу даних дослідження показало, що через прискорений рівень соціального та економічного розвитку загальне споживання енергії в будівлях Китаю продовжує зростати. Після підвищення в країні стандартів енергозбереження та впровадження енергозберігаючих технологій інтенсивність енергоспоживання показала тенденцію до зниження. Китай має величезну територію зі значними кліматичними відмінностями між сходом, заходом, півднем і північчю, і потреби в споживанні енергії для опалення взимку та охолодження влітку також різні. До основних факторів, що впливають на енергоспоживання будівель, відноситься рівень економічного розвитку. Енергоспоживання будівель позитивно корелює з рівнем економічного розвитку, але темпи зростання споживання енергії часто нижчі за темпи економічного зростання, що відображає вплив технічного прогресу та заходів з енергозбереження. Чисельність населення та урбанізація. Чисельність населення Китаю, що постійно зростає, і процес урбанізації, що швидко розвивається, призвели до постійного розширення масштабів будівництва та постійного збільшення попиту на енергію для будівель. Кліматичні умови: зима на півночі Китаю холодна, і споживання енергії на опалення становить велику частку споживання енергії будівлею; Південний регіон має спекотне літо та високе споживання енергії на охолодження. Масштаб і структура будівлі, масштаб будівлі та система будівельних конструкцій безпосередньо впливають на споживання енергії. Чим більша площа будівлі, тим вище загальне споживання енергії. Є також енерговитратне обладнання та технології. Просування та застосування енергоспоживаючого обладнання дозволило значно знизити енергоспоживання будівлі.За допомогою вищезазначеного аналізу пропонуються заходи щодо підвищення енергоефективності, включаючи вдосконалення політики та системи регулювання, просування енергозберігаючих технологій і продуктів, оптимізацію проектування та будівництва будівель, а також посилення управління експлуатацією та технічного обслуговування. Результати дослідження можуть бути джерелом для формулювання політики та заходів з енергозбереження будівель
Розрахунок зварних оболонкових конструкцій при їх динамічному навантаженні
Full text linkToday, a topical issue is the calculation of shell structures at risk of corrosion cracking, which should be carried out according to the permissible bearing load based on the strength of the critical stresses that cause the appearance and development of a corrosion crack at the maximum permissible depth of a corrosion crack or crack type defect. The usual calculation of the bearing load of structures made of ductile materials, including low-carbon steels, is carried out without taking into account the final weld stresses according to the permissible stresses. As a rule, the actual cracks detected, in the presence of which the devices still remain stable, exceed the calculated ones. This is due to the appearance, as a rule, not of single cracks, but of a series of cracks, which leads to de-concentration of stresses and an increase in critical crack sizes. Calculations using fracture mechanics in the presence of a series of cracks require both scientific and experimental substantiation. However, from the above example calculation, it follows that residual stresses can dramatically reduce the critical size of a corrosion crack.
Along with the considered approach, taking into account the advantages and limitations discussed earlier for predicting the serviceability of welded structures with initial non-failures and other defects, it is advisable to use calculations based on the methods of fracture mechanics. For this purpose, the expressions for determining the stress intensity factor, material characteristics K1SSC and K1C, as well as the characteristics of crack growth under specific loading conditions should be known. With these data obtained from pilot tests, the following tasks can be solved a) to give a comparative assessment of materials according to the criteria of K1SSC and K1C, ceteris paribus, materials with a higher value of these coefficients have greater resistance to fracture; b) based on the values of K1SSC and K1C known for a given material and environment and the value of stresses acting in the structure, calculate the permissible size of crack-like defects, based on the condition of non-propagation of the crack (according to K1C) c) limit the permissible acting stresses based on the known K1SSC and K1C and defects in the structure; d) calculate the failure-free service life of products under specific loading conditions for a given metal-medium pair based on the known critical combination of stresses, defect size and velocity characteristic.На сьогоднішній день актуальним питанням є розрахунок оболонкових конструкцій при небезпеці корозійного розтріскування, яке слід проводити по допустимому несучому навантаженні із розрахунку на міцність по величині критичних напружень, які спричиняють виникнення і розвиток корозійної тріщини по гранично допустимій глибині корозійної тріщини чи дефекту типу тріщини. Звичайний розрахунок по несучому навантаженню конструкцій із пластичних матеріалів, в тому числі із низьковуглецевих сталей, ведеться без урахування остаточних зварних напружень по допустимим напруженням. Як правило, фактично виявлені тріщини, при наявності яких апарати ще зберігають стійкість, перевищують розрахункові. Це пов’язано з появою, як правило, не одиничних тріщин, а серії тріщин, що приводить до де концентрації напружень і збільшенню критичних розмірів тріщин. Розрахунки з використанням механіки руйнування при наявності серії тріщин вимагають як наукового, так і експериментального обґрунтування. Однак, з наведеного прикладного розрахунку слідує, що остаточні напруження можуть різко знижати критичну величину корозійної тріщини. Наряду з розглянутим підходом з урахуванням переваг і обмежень, розглянутих раніше для прогнозування працездатності зварних конструкцій, з початковими не проварами і іншими дефектами, типу тріщин доцільно використання розрахунків за методами механіки руйнування. Для цього повинно бути відомі вираження для визначення коефіцієнта інтенсивності напружень, характеристики матеріалу К1SSC і К1С , а також характеристики росту тріщини в конкретних умовах навантаження. При наявності цих даних, які отримують на основі пробних випробувань, можна вирішити наступні задачі: а) дати порівняльну оцінку матеріалів по критеріям К1SSC і К1С при інших рівних умовах більшим спротивом руйнуванню володіють матеріали з більшим значенням цих коефіцієнтів; б) по відомим для даного матеріалу і середовищу величинам К1SSC і К1С і величині діючих в конструкції напружень розраховують допустиму величино тріщино подібних дефектів, виходячи з умови нерозповсюдження тріщини (по К1C); в) по відомим К1SSC і К1С і наявним в конструкції дефектам обмежити допустимі діючі напруження; г) розрахувати безаварійний термін служби виробів в конкретних умовах навантаження для даної пари метал-середовище по відомому критичному сполученню напруженості, величині дефекту і характеристиці швидкості
Перспективи розвитку девелопменту нерухомості в Україні
Full text linkThe article analyzes the current prospects for real estate development in Ukraine, taking into account global digitalization trends and the challenges of post-war recovery. The main focus is on the need to transform traditional development models by implementing innovative digital solutions, such as Building Information Modeling (BIM), artificial intelligence (AI), the Internet of Things (IoT), and automated project management systems. It was determined that the industry remains fragmented, with a low level of digital integration, which hinders the efficiency of investment and construction processes, especially in the context of providing citizens with affordable housing.
The problem statement is the need for a comprehensive approach to the modernization of development projects, taking into account both technical and social aspects, in particular, environmental sustainability and investment transparency. The study analyzes the main barriers that hinder digital transformation, including an insufficient legislative framework, a lack of digital specialists, and a low level of investor confidence in the latest technologies.
A comparative analysis of Ukrainian and European experience in digital development was conducted, and the strengths and weaknesses of each model were identified. Based on the results obtained, a conceptual structural model of a digital development project was developed, which includes the stages of planning, resource management, implementation monitoring, and post-project analysis using digital tools.
It is concluded that the implementation of digital technologies can significantly increase the efficiency, adaptability, and environmental responsibility of development projects. In particular, the proposed autonomous management model allows for reducing project implementation times, reducing costs, and improving the quality of the housing stock.
У статті проведено аналіз сучасних перспектив розвитку девелопменту нерухомості в Україні з урахуванням глобальних тенденцій цифровізації та викликів післявоєнного відновлення. Основна увага приділяється необхідності трансформації традиційних моделей девелопменту шляхом впровадження інноваційних цифрових рішень, таких як Building Information Modeling (BIM), штучний інтелект (AI), Інтернет речей (IoT), а також автоматизовані системи управління проєктами. Визначено, що галузь залишається фрагментованою, з низьким рівнем цифрової інтеграції, що стримує ефективність інвестиційно-будівельних процесів, особливо у контексті забезпечення громадян доступним житлом.
Постановка проблеми полягає в необхідності комплексного підходу до модернізації девелоперських проєктів, з урахуванням як технічних, так і соціальних аспектів, зокрема – екологічної сталості та прозорості інвестицій. У дослідженні проаналізовано основні бар’єри, що гальмують цифрову трансформацію, серед яких – недостатня законодавча база, відсутність фахівців цифрового профілю, низький рівень довіри інвесторів до новітніх технологій.
Проведено порівняльний аналіз українського та європейського досвіду цифрового девелопменту, визначено сильні та слабкі сторони кожної моделі. На основі отриманих результатів розроблено концептуальну структурну модель цифрового девелоперського проєкту, що включає етапи планування, управління ресурсами, моніторингу виконання та постпроєктного аналізу з використанням цифрових інструментів.
Зроблено висновок, що впровадження цифрових технологій здатне забезпечити значне підвищення ефективності, адаптивності та екологічної відповідальності девелоперських проєктів. Зокрема, запропонована модель автономного управління дозволяє скоротити строки реалізації проєктів, зменшити витрати та підвищити якість житлового фонду
Використання теоретико-прикладного підходу визначення оптимальної стратегії інвестиційно-будівельного підприємства для реалізації проектів будівництва
Full text linkThe article defines the theoretical and applied foundations of a strategic approach for the implementation of a construction and investment project in conditions of changes in resource availability.
Taking into account the new complex conditions of Ukraine's location in the world economic space, attracting foreign investments, taking into account the sharp decline in the purchasing power of the national currency and inflation, constant changes in both the internal and external environment of the construction of residential and commercial buildings, there was a need to involve modern mechanisms for studying investment processes using a wide range of economic, mathematical, organizational and technological tools in the assessment and justification of investment and construction facilities. The methods of feasibility study of projects are understood as a combined approach to collecting and processing information about the purpose of their organization, target purpose, resource provision, the nature of future results, as well as the choice of a formalized model that allows converting the processed information into a generalized indicator, using which the project manager makes decisions, assesses the effectiveness of projects and determines priorities for their resource provision.
The functioning of investment and construction activities, its environment in real conditions is unstable, unpredictable, changeable in the choice of the necessary technology and the phasing of construction projects, which complicates the process of construction of real estate objects. Having considered the complex environment of investment and construction projects and scientific works, it should be noted that the analysis and assessment of similar or related projects at different stages of investment and construction activities can prevent many negative impacts of the origin of unstable conditions or uncertainty on the final result of construction activities. At the stage of forming an investment plan and developing a construction project, the most important thing is to take into account factors that could, in the event of destabilizing situations, have a negative impact on the effective and successful process of implementing construction projects as a whole.
In order to ensure that potential developers of residential and commercial real estate can reliably invest their financial resources in a construction project, an applied toolkit for pre-investment selection and decision-making during the ongoing management of project implementation was considered, taking into account factors of changing resource availability and efficiency, achieving a reduction in the risk of probable overestimation of project implementation costs and an increase in construction terms at the stage of initiation and implementation of investment and construction projects. The indicated theoretical and practical results of the presented material can be used to solve the problems of planning, control and ongoing management of the developer's investment and construction activities.У статті визначаються теоретичні та прикладні основи стратегічного підходу для реалізації будівельно-інвестиційного проекту в умовах змін ресурсної забезпеченості.
Урахування нових складних умов знаходження України у світовому економічному просторі залучення іноземних інвестицій із урахуванням різкого падіння купівельної спроможності національної валюти та інфляції, постійних змін як внутрішнього так і зовнішнього середовища будівництва об’єктів житлової та комерційної забудови, виникла необхідність залучення сучасних механізмів дослідження інвестиційних процесів із використанням широкого економіко-математичного та організаційно-технологічного інструментарію в оцінці й обґрунтуванні інвестиційно-будівельних об'єктів. Під методами техніко-економічного обґрунтування проектів розуміють сукупний підхід збирання та обробки інформації про мету їх організації, цільове призначення, ресурсне забезпечення, характер майбутніх результатів, а також вибір формалізованої моделі, що дає змогу перетворити оброблену інформацію в узагальнений показник, використовуючи який, керівник проекту приймає рішення, здійснює оцінку ефективності проектів та визначає пріоритети для їх ресурсного забезпечення.
Функціонування інвестиційно-будівельної діяльності, її середовище в реальних умовах є нестабільним, непередбаченим, мінливим у виборі необхідної технології і стадійності реалізації будівельних проектів, що ускладнює процес будівництва об’єктів нерухомості. Розглянувши комплексне середовище інвестиційно-будівельних проектів та наукові праці, слід зазначити, що аналіз та оцінка схожих або суміжних проектів на різних стадіях інвестиційно-будівельної діяльності може упередити від багатьох негативних впливів походження нестійких умов або невизначеності на кінцевий результат будівельної діяльності. На стадії формування інвестиційного плану та розробки будівельного проекту найважливішим є врахування факторів, які могли б у разі дестабілізуючих ситуацій спричинити негативний вплив на ефективний та успішний процес впровадження будівельних проектів в цілому.
З метою забезпечення потенційних забудовників житлової та комерційної нерухомості надійного вкладення своїх фінансових ресурсів у будівельний проект, було розглянуто прикладний інструментарій передінвестиційного відбору і вибору рішення при поточному управлінні реалізацією проектів з урахуванням факторів зміни ресурсної забезпеченості та ефективності , досягнувши зменшення ризику ймовірного перебільшення витрат на реалізацію проекту та збільшення термінів будівництва на стадії початку і реалізації інвестиційно-будівельних проектів. Зазначені теоретичні та практичні результати викладеного матеріалу можна використовувати для вирішення завдань планування, контролю та поточного управління інвестиційно-будівельною діяльністю забудовника
Сутність інноваційної діяльності та напрями її реалізації в будівельній галузі України
Full text linkThe article provides a thorough investigation of the theoretical, regulatory and applied elements involved in understanding the nature of innovation in the construction industry. It substantiates the urgency of transitioning to an innovation-oriented model of economic development that takes into account the needs of Ukraine's post-war reconstruction, infrastructure modernization and increased competitiveness of construction enterprises. The genesis of the term 'innovation' and the evolution of its interpretation in economic science, as seen in the works of J. Schumpeter, N. Kondratiev, P. Drucker, K. Christensen and other scholars, is revealed. The semantic differences between the concepts of 'innovation', 'innovation' and 'innovation', as well as their role in shaping the logic of the innovation process, are analyzed. Particular attention is paid to analyzing the legislative framework within which innovation activity is carried out in Ukraine. The author identifies significant differences in the interpretation of the category 'innovation activity' in the Ukrainian laws 'On Innovation Activity' and 'On Scientific and Scientific-Technical Activity', the Commercial Code of Ukraine, and official statistical reporting. The author emphasises the lack of a coherent approach to defining the essence of innovation activity, criteria for its identification and forms of support, which complicates the formation of a coherent State policy in this area and limits the practical possibilities of enterprises to confirm the innovative status of their products or processes. The author's own definition of innovation activity is formulated and its forms inherent in the construction industry are highlighted. Particular attention is paid to specifying the forms of innovative activity in construction, which include innovative design and survey work, introduction of new technologies for construction, installation, restoration and reconstruction, use of new building materials and structures, modern equipment and software.Стаття присвячена комплексному аналізу теоретичних, нормативно-правових та прикладних аспектів визначення сутності інноваційної діяльності в будівельній галузі. Обґрунтовано актуальність переходу до інноваційно-орієнтованої моделі економічного розвитку, з урахуванням потреб післявоєнного відновлення України, модернізації інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності будівельних підприємств. Розкрито генезис терміну «інновація» та еволюцію поглядів щодо його трактування в економічній науці, починаючи з праць Й. Шумпетера, М. Кондратьєва, П. Друкера, К. Крістенсена та інших науковців. Проаналізовано семантичні відмінності між поняттями «новація», «нововведення» та «інновація», а також їх роль у формуванні логіки інноваційного процесу. Окрему увагу приділено аналізу законодавчого поля, в межах якого здійснюється інноваційна діяльність в Україні. Виявлено суттєві відмінності в трактуваннях категорії «інноваційна діяльність» у Законах України «Про інноваційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», у Господарському кодексі України та офіційній статистичній звітності. Наголошено на відсутності узгодженого підходу до визначення сутності інноваційної діяльності, критеріїв її ідентифікації та форм підтримки, що ускладнює формування цілісної державної політики у цій сфері та обмежує практичні можливості підприємств щодо підтвердження інноваційного статусу своєї продукції чи процесів. Сформульовано авторське визначення інноваційної діяльності та виокремлено її форми, притаманні будівельній галузі. Окрему увагу приділено конкретизації форм інноваційної діяльності у будівництві, що включає: інноваційні проектно-вишукувальні роботи, впровадження нових технологій будівельно-монтажних, реставраційних робіт і реконструкції, використання нових будівельних матеріалів і конструкцій, сучасного обладнання та програмного забезпечення
Удосконалення проектних показників у будівництві через інтеграцію цифрового інструментарію та новітніх методологій
Full text linkThe article comprehensively examines the issue of improving the efficiency of construction project implementation in the context of increasing global competition and strengthening requirements for sustainable development. The main groups of project indicators used to assess the success and effectiveness of construction project implementation are considered and systematized, namely: technical, economic, time-related, and qualitative. It has been found that traditional management approaches are often insufficiently flexible and transparent, leading to systemic problems such as cost overruns, delays, and low adaptability to changing market conditions. Based on the analysis of modern research, it is substantiated that the fragmented implementation of individual digital technologies, such as BIM, IoT, AI, and PM systems, is not sufficient to ensure a comprehensive improvement of project indicators without their integration into a holistic management methodology.
The key novel methodologies are analyzed – Lean Construction, which focuses on eliminating waste; Agile approaches, which ensure iterative planning and a quick response to changes; and Integrated Project Delivery (IPD), which promotes full collaboration among all project participants. It has been determined that their interaction with digital tools creates a powerful synergistic effect. For example, BIM provides the technological basis for implementing Lean principles, while risk management systems that work with Big Data and AI ensure proactive risk detection and minimization, which is the foundation of ROPM.
The main emphasis is placed on the synergistic effect that arises from the systematic integration of these methodologies and digital tools. The study shows how this combination allows for a comprehensive improvement of key indicators, ensuring a transition from a reactive to a proactive management model. The result is a significant reduction in timelines, cost optimization, and an increase in quality and safety. In the context of the large-scale reconstruction of Ukraine, this approach becomes a critical necessity for ensuring a sustainable and technologically advanced process of the country's recovery.У статті комплексно досліджується проблематика підвищення ефективності реалізації будівельних проєктів в умовах зростання глобальної конкуренції та посилення вимог до сталого розвитку. Розглянуто та систематизовано основні групи проєктних показників, що використовуються для оцінки успішності та ефективності реалізації будівельних проєктів, а саме: технічні, економічні, часові та якісні. Досліджено, що традиційні підходи до управління часто виявляються недостатньо гнучкими та прозорими, що призводить до системних проблем, таких як перевитрати коштів, затримки та низька адаптивність до мінливих ринкових умов. На основі аналізу сучасних досліджень обґрунтовано, що фрагментарне впровадження окремих цифрових технологій, як-от BIM, IoT, AI та PM-систем, є недостатнім для забезпечення всебічного удосконалення проєктних показників без їхньої інтеграції в цілісну методологію управління.
Проаналізовано ключові новітні методології – ощадливе будівництво (Lean Construction), що фокусується на усуненні втрат, гнучкі підходи (Agile), що забезпечують ітеративне планування та швидке реагування на зміни, та інтегровану реалізацію проєктів (IPD), яка сприяє повній співпраці між усіма учасниками проєкту. Визначено, що саме їхня взаємодія з цифровим інструментарієм створює потужний синергетичний ефект. Наприклад, BIM надає технологічну основу для реалізації принципів Lean, а системи управління ризиками, що працюють з Big Data та AI, забезпечують проактивне виявлення та мінімізацію ризиків, що є основою ROPM.
Основний акцент зроблено на синергетичному ефекті, що виникає при системній інтеграції цих методологій і цифрових інструментів. Дослідження показує, як це поєднання дозволяє досягти всебічного покращення ключових показників, забезпечуючи перехід від реактивної до проактивної моделі управління. Результатом є значне скорочення термінів, оптимізація витрат, підвищення якості та безпеки. В умовах масштабної відбудови України цей підхід стає критичною необхідністю для забезпечення сталого та технологічно досконалого процесу відновлення країни
Упорядкування факторів, що впливають на вибір раціональних організаційно-технологічних рішень застосування віконних систем з полівінілхлориду при реставрації пам’яток архітектури
Full text linkThe study and systematization of influencing factors is an extremely important stage in determining the most effective and rational system for selecting the use of polyvinyl chloride (PVC) windows. It should be noted that PVC window structures are among the most efficient solutions due to their combination of energy efficiency, technological capabilities, durability, and economic feasibility. From an environmental perspective, the potential of this material exceeds expectations, as it can be easily recycled and reused in the production of both profiles and other PVC-based materials. PVC can be reprocessed 6 to 10 times without losing its properties. It is also important to emphasize that this is a modern and technologically advanced material that significantly extends the service life and preservation level of residential architectural heritage sites. However, the choice of a specific rational system for applying PVC window systems depends on a complex set of factors. The most significant among them are the architectural and historical value of the heritage site, the types and methods of restoration, construction conditions, and various restrictions. It is essential to highlight that comprehensive research and analysis of these factors ensure the rationality of decisions made both for a particular object and for the field as a whole. Discussions regarding the use of modern materials in the restoration of architectural monuments continue both in Ukraine and abroad—particularly in Western European countries, where the concentration of heritage sites requiring maintenance and restoration is the highest. Therefore, research in this field has practical significance for optimizing the process of selecting a rational system for applying PVC windows in architectural monuments. Ultimately, this contributes to improved energy efficiency, including in residential buildings with heritage status, enhances preservation opportunities for future generations, and better satisfies the growing needs of property owners and residents for improved comfort and living conditions.Дослідження та упорядкування факторів впливу є вкрай важливим етапом, з точки зору визначення тієї чи іншої найбільш ефективної раціональної системи вибору застосування вікон з полівінілхлориду. Варто зазначити, що віконні конструкції з ПВХ є одним із найефективніших рішень завдяки поєднанню енергоефективності, технологічних можливостей, довговічності та економічної доцільності. З точки зору екології, можливості вказаного матеріалу перевершують усі очікування завдяки достатньо простій технології повторної переробки і подальшого застосування у виробництві як профілів, так і інших матеріалів із полівінілхлориду, який може бути повторно перероблений до 6-10 разів без погіршення його властивостей. Важливо і те, що це сучасний і технологічний матеріал, завдяки якому суттєво збільшуються терміни експлуатації та ступінь збереженості пам’яток архітектури житлового призначення. Однак, вибір конкретної раціональної системи застосування віконних систем з полівінхлориду залежить від комплексу чинників, серед яких визначальними є архітектурно-історична цінність пам’ятки архітектури, види і методи реставрації, будівельні умови, обмеження тощо. Необхідно підкреслити, що комплексне дослідження та аналіз зазначених факторів дозволяє забезпечити раціональність прийнятих рішень як для конкретного об’єкта, так і для галузі в цілому. Дискусії щодо застосування того чи іншого сучасного матеріалу при реставрації пам’яток архітектури постійно триває як в Україні, так і за її межами. Особливо у країнах Західної Європи, де чи не найбільша концентрація пам’яток архітектури, які потребують догляду та реставрації. Тому дослідження у цій сфері має практичну значущість для оптимізації процесу вибору раціональної системи застосування вікон з полівінілхлориду у пам’ятках архітектури, що в результаті призведе до підвищення енергоефективності, зокрема і в житлових будівлях зі статусом пам’ятки архітектури, покращить можливості у збереженні подібних об’єктів для нащадків та суттєво задовільнить зростаючу потребу власників чи експлуатантів житла у поліпшенні комфорту та умов проживання
Дослідження технологічних параметрів процесу ущільнення бетонної суміші в умовах зведення будівель і споруд
Full text linkThe article is devoted to the study of technological parameters of the process of compaction of concrete mix in the conditions of construction of buildings and structures. The relevance of rational selection of equipment for compaction of concrete mixtures, taking into account the most optimal technological parameters of the compaction process based on the specific conditions of building construction, was emphasized. A review of the main technological parameters of the process of vibratory compaction of concrete mix was conducted. The feasibility of researching and developing rational parameters of vibration equipment, taking into account the geometric parameters of the formwork, the properties of the concrete mix, and the amplitude-frequency regime of the vibration compaction process, was substantiated. The complex technological process of erecting monolithic concrete and reinforced concrete structures was considered and the physical model of vibration compaction of the concrete mix was described.
The technology of compacting concrete mix using deep vibrators, surface vibrating plates, and mounted vibrators was described, and rational parameters for their application were given. The main technological parameters of the vibrocompaction process were given: geometric dimensions of the reinforced concrete structure being erected (height H, thickness B); structural features of the formwork (geometry, stiffness); properties of the concrete mix (density, stiffness, viscosity, vibroviscosity); location of the reinforcement and density of the reinforcement; parameters of the vibrocompaction equipment (amplitude X and frequency ω of the vibrations of the working body, power, geometry of the working body, amplitude-frequency spectrum of vibration energy transmission).
The results of experimental studies of the propagation of stress waves and the phase shift angle at a concrete layer height of 1 m were presented. According to the results of experimental studies, it was established that the nature of the processes during the compaction cycle differs quantitatively and qualitatively - as compaction progresses, the stress-strain state in the mixture changes, and the spectrum of vibration oscillations also changes. Rational parameters and modes of vibration compaction were proposed based on the conditions for obtaining high quality monolithic structures and minimal energy consumption per unit of production.Стаття присвячена дослідженню технологічних параметрів процесу ущільнення бетонної суміші в умовах зведення будівель і споруд. Підкреслено актуальність раціонального підбору обладнання для ущільнення бетонних сумішей з урахуванням найбільш оптимальних технологічних параметрів процесу ущільнення виходячи з конкретних умов зведення будівель. Проведено огляд основних технологічних параметрів процесу вібраційного ущільнення бетонної суміші. Обґрунтовано доцільність дослідження та розробки раціональних параметрів вібраційного устаткування, враховуючи геометричні параметри опалубки, властивості бетонної суміші та амплітудно-частотний режим процесу вібраційного ущільнення. Розглянуто комплексний технологічний процес зведення монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій та описано фізичну модель вібраційного ущільнення бетонної суміші.
Описано технологію ущільнення бетонної суміші при використанні глибинних вібраторів, поверхневих віброплит, навісних вібраторів, наведено раціональні параметри їхнього застосування. Наведено основні технологічні параметри процесу віброущільнення: геометричні розміри залізобетонної конструкції, що зводиться (висота Н, товщина В); конструктивні особливості опалубки (геометрія, жорсткість); властивості бетонної суміші (густина, жорсткість, в’язкість, вібров’язкість); розташування арматури та густина армування; параметри віброущільнюючого устаткування (амплітуда Х та частота ω коливань робочого органу, потужність, геометрія робочого органу, амплітудно-частотний спектр передачі вібраційної енергії).
Наведено результати експериментальних досліджень розповсюдження хвиль напружень та кута зсуву фаз при висоті шару бетону 1 м. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що характер процесів протягом циклу ущільнення відрізняється кількісно і якісно – в міру ущільнення відбувається зміна напружено-деформованого стану в товщі суміші, також змінюється спектр вібраційних коливань. Запропоновано раціональні параметри та режими віброущільнення виходячи з умов отримання високої якості монолітних конструкцій та мінімальних енерговитрат на одиницю продукції