ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Різноманітність ґрунтів, рослинності та біотопів регіонального ландшафтного парку «Балка Кобильна»
Get PDFThe article considers the patterns of spatial organization of vegetation and soil cover and the biotopic diversity of the regional landscape park, the territory of which has recently become part of the Emerald Network.The aim of the study is to find out the current state of the diversity of soils, plant communities and biotopes of the territory of the regional landscape park “Balka Kobylna”.Materials and methods. When conducting the geobotanical work, generally accepted methods were used. The soil diagnostics was carried out using soil genetic, morphological and laboratory experimental methods. Biotopes are identified in accordance with the developments, presented in the National Habitat Catalogue of Ukraine; the lower levels of the biotopic hierarchy correspond to the syntaxa of the latest “Prodrome of the vegetation of Ukraine”.Results. The composition of the typological units of the soil cover and the features of their spatial differentiation were ascertained, the diversity of plant communities was evaluated, and the patterns of the mutual arrangement of soil and plant territorial units were revealed. It was shown, that the communities of the true steppes are confined to southern chernozems with different degrees of development; on sod-steppe soils, the vegetation of the true steppes is replaced by petrophytogenic one. A classification scheme of biotopes of the territory of the RLP was compiled, represented by six types of the highest classification units; lower levels of the biotopic hierarchy represent the syntaxonomical division of vegetation.Conclusions. As a result of studying the soil cover of RLP “Balka Kobylna”, 23 soil varieties, included in eight soil types, were identified. 30 formations and 8 cenostructures of communities with the dominance of a certain species that did not receive the status of formations in the dominant classification were identified. In addition to the six natural types, we noted some synanthropic phytocoenoses in RLP. The typological scheme of biotopes of RLP “Balka Kobylna”, compiled on the basis of the “National Habitat Catalogue of Ukraine”, includes 6 types of the highest hierarchical level, 8 units of biotopes of the second level, 11 – of the third one, 6 – of the fourth one (including three more subtypes). The results of the studies indicate the high sozological value of the investigated territory and are the basis for the management activity on the lands of the protected object and the development of measures for the biodiversity restorationВ статье рассмотрены закономерности пространственной организации растительного и почвенного покровов и биотопическое разнообразие регионального ландшафтного парка, территория которого недавно вошла в состав Изумрудной сети.Цель исследования – выяснить современное состояние разнообразие почв, растительных сообществ и биотопов территории регионального ландшафтного парка «Балка Кобыльная».Материалы и методы. При проведении геоботанических работ использовались общепринятые методики. Диагностика почв осуществлялась с использованием почвенно-гентического, морфологического и лабораторно-экспериментального методов. Биотопы выделены в соответствии с разработками, представленными в Национальном каталоге биотопов Украины; нижние уровни биотопической иерархии соответствуют синтаксонам эколого-флористической классификации новейшего «Продромуса растительности Украины».Результаты. Установлен состав типологических единиц почвенного покрова и особенности их пространственной дифференциации, оценено разнообразие растительных сообществ, выявлены закономерности взаиморасположения почвенных и растительных территориальных выделов. Показано, что сообщества настоящих степей приурочены к черноземам южным с разной степенью развития; на дерново-степных почвах растительность настоящих степей замещается петрофитностепной. Составлена классификационная схема биотопов территории РЛП, представленная шестью типами наивысших классификационных единиц; низшие уровни биотопической иерархии отображают синтаксономическое деление растительности.Выводы. В результате изучения почвенного покрова РЛП «Балка Кобыльная» выделены 23 почвенных разновидности, входящие в восемь типов почв. Выявлены 30 формаций и 8 ценоструктур сообществ с доминированием определенного вида, не получивших в доминантной классификации статуса формаций. Кроме шести типов естественной растительности, в РЛП отмечены некоторые синантропные фитоценозы. Типологическая схема биотопов РЛП «Балка Кобыльная», составленная на основе «Национального каталога биотопов Украины» включает 6 типов наивысшего уровня иерархии, 8 единиц биотопов второго уровня, 11 – третьего, 6 – четвертого (включающего ещё три подтипа). Результаты исследований свидетельствуют о высокой созологической ценности обследованной территории и являются основой деятельности в обращении с землями заповедного объекта и разработки мер возобновления биоразнообразияУ статті розглянуто закономірності просторової організації рослинного і ґрунтового покривів та біотопічне різноманіття регіонального ландшафтного парку, територія якого нещодавно увійшла до складу Смарагдової мережі.Мета дослідження – з’ясувати сучасний стан різноманіття ґрунтів, рослинних угруповань та біотопів території регіонального ландшафтного парку «Балка Кобильна».Матеріали та методи. При проведенні геоботанічних робіт застосовувалися загальноприйняті методики. Діагностика ґрунтів здійснювалась з використанням ґрунтово-генетичного, морфологічного та лабораторно-експериментального методів. Біотопи виділені відповідно до розробок, представлених у Національному каталозі біотопів України; нижні рівні біотопічної ієрархії відповідають синтаксонам еколого-флористичної класифікації новітнього «Продромусу рослинності України».Результати. Встановлений склад типологічних одиниць ґрунтового покриву та особливості їх просторової диференціації, оцінена різноманітність рослинних угруповань, виявлені закономірності взаєморозташування ґрунтових і рослинних територіальних виділів. Показано, що угруповання справжніх степів приурочені до чорноземів південних з різним ступенем розвитку; на дерново-степових ґрунтах справжньостепова рослинність заміщується петрофітностеповою. Складена класифікаційна схема біотопів території РЛП, яка представлена шістьма типами найвищих класифікаційних одиниць; нижчі рівні біотопічної ієрархії відображають синтаксономічний поділ рослинності.Висновки. В результаті вивчення ґрунтового покриву РЛП «Балка Кобильна» виділено 23 ґрунтових різновиди, що входять до восьми типів ґрунтів. Виявлено 30 формацій та 8 ценоструктур угруповань із домінуванням певного виду, які не отримали в домінантній класифікації статусу формацій. Окрім шести типів природної рослинності, в РЛП відмічені деякі синантропні фітоценози. Типологічна схема біотопів РЛП «Балка Кобильна», складена на основі «Національного каталогу біотопів України» включає 6 типів найвищого рівня ієрархії, 8 одиниць біотопів другого рівня, 11 – третього, 6 – четвертого (що включає ще три підтипи). Результати досліджень свідчать про високу созологічну цінність обстеженої території і є основою діяльності у поводженні з землями заповідного об’єкту та розробки заходів відтворення біорізноманітт
Аналіз вмісту важких металів у фітопланктоні Запорізького водосховища
No full textThe aim: to investigate the features of the distribution and accumulation of heavy metals by phytoplankton in different parts of the Zaporizhia reservoir.Materials and methods. Phytoplankton samples were collected in the summer of 2019 at 5 sites along the watercourse of the Zaporizhia reservoir. The concentration of heavy metals in the samples was determined using the C115-M1 atomic absorption spectrophotometer, at specific wavelengths corresponding to the maximum absorption of each of the studied metals in accordance with standard methods. The metal content was expressed in mg/kg dry weight. Statistical processing of the obtained data was carried out according to generally accepted methods using the “Microsoft Excel 2010” software.Results. Studies have revealed that the maximum content of Pb, Zn, Cu, Ni, Fe is recorded in the phytoplankton of the creek of the Mokra Sura river; the maximum content of Mn is revealed on the Monastyrsky island, and the content of Cd is the largest in phytoplankton of the lower part of the reservoir. It has been found that the bioconcentration factors of Iron and Magnesium in phytoplankton are characterized as ultrahigh at all the studied points; those of Nickel, Zinc and Copper are characterized as high. Lead and Cadmium bioconcentration factors can be characterized as moderate at most sampling points; however, they are high at the lower part of reservoir.Conclusions. The content of heavy metals in phytoplankton in different parts of the Zaporizhia reservoir differs significantly. Phytoplankton of the Zaporizhia reservoir is able to accumulate heavy metals, especially Iron and Magnesium, which are accumulated in large amounts; the maximum indicators of these elements are recorded in the Samara bay. There is a difference between absolute concentrations of heavy metals in phytoplankton and its accumulative capacity. It is related to both the hydrological and hydrochemical conditions of the area and the qualitative and quantitative composition of phytoplanktonЦель: исследовать особенности распределения и накопления тяжелых металлов фитопланктоном на разных участках Запорожского водохранилища.Материалы и методы. Пробы фитопланктона отбирали летом в 2019 году на 5 участках вдоль русла Запорожского водохранилища. Концентрацию тяжелых металлов в пробах определяли на атомно-абсорбционном спектрофотометре С115-М1, при соответствующих длинах волн, которые отвечали максимуму поглощения каждого из исследуемых металлов согласно стандартным методикам. Содержимое металлов выражали в мг/кг сухого веса. Статистическую обработку полученных данных осуществляли за общепринятыми методами с применением программы "Microsoft Excel 2010".Результаты. Исследования показали, что максимальное содержимое Pb, Zn, Cu, Ni, Fe зафиксировано в фитопланктоне устья реки Мокрая Сура, Mn - о. Монастырский, а Cd - нижнего участка водохранилища. Установлено, что на всех исследуемых точках коэффициенты накопления железа и марганца фитопланктоном характеризовались как сверхвысокие; никелю, цинку и меди - высокие. Коэффициенты накопления свинца и кадмия на большинстве точек отбора характеризовались как умеренные, лишь на нижнем участке водохранилища - как высокие.Выводы. Содержимое тяжелых металлов в фитопланктоне на разных участках Запорожского водохранилища существенно отличается. Фитопланктон Запорожского водохранилища способен аккумулировать тяжелые металлы, особенно в значительной степени железо и марганец, максимальные показатели которых зафиксированы в Самарском заливе. Выявлено отличие между абсолютными концентрациями тяжелых металлов в фитопланктонне и его аккумулятивной способностью, что связано как с гидрологическими и гидрохимическими условиями местности так и с качественным и количественным составом фитопланктонаМета: дослiдити особливостi розподiлу та накопичення важких металiв фітопланктоном на різних ділянках Запорiзького водосховища.Матеріали та методи. Проби фітопланктону відбирали влітку 2019 року на 5 ділянках вздовж русла Запорізького водосховища. Концентрацію важких металів в пробах визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С115-М1, за відповідних довжин хвиль, що відповідали максимуму поглинання кожного з досліджуваних металів згідно зі стандартними методиками. Вміст металів виражали в мг/кг сухої речовини.. Статистичне опрацювання отриманих даних здійснювали за загальноприйнятими методами із застосуванням програми «Microsoft Excel 2010».Результати. Дослідження показали, що максимальний вміст Pb, Zn, Cu, Ni, Fe зафіксовано в фітопланктоні гирла ріки Мокра Сура, Mn – о. Монастирський, а Cd – нижньої ділянки водосховища. Встановлено, що на всіх досліджуваних точках коефіцієнти накопичення заліза та марганцю фітопланктоном характеризувалися як надвисокі; нікелю, цинку та міді – високі. Коефіцієнти накопичення свинцю та кадмію на більшості точок відбору характеризувалися як помірні, лише на нижній ділянці водосховища – як високі.Висновки. Вміст важких металів у фітопланктоні на різних ділянках Запорізького водосховища суттєво відрізняється. Фітопланктон Запорізького водосховища здатний акумулювати важкі метали, особливо в значній мірі залізо та марганець, максимальні показники яких зафіксовані в Самарській затоці. Виявлено відмінність між абсолютними концентраціями важких металів у фітопланктонні та його акумулятивною здатністю, що пов’язано як з гідрологічними та гідрохімічними умовами місцевості так із якісним та кількісним складом фітопланктон
Особливості мiкроциркуляцiї крові при фізичних навантаженнях
No full textThis research deals with the study of blood microcirculation peculiarities.Materials and methods. 72 students of Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, aged 18–19, were examined. The experimental research consisted of the study of blood microcirculation functional state by means of Laser Doppler flowmetry (LDF) method. It helped to evaluate the state of tissue blood-circulation and to detect individual-typological peculiarities of blood microcirculation under the influence of physical activity (before and after exercise).Results. Three types of blood microcirculation were identified by using LDF-metry. The normoemic type of blood microcirculation, characterized by the superposition of oscillatory rhythms and reflected the balance of the mechanisms of regulation of microcirculation. The hyperemic type, characterized by a «monotonous» LDF-gram with a high parameter of microcirculation, which reflects the relative predominance of metabolic mechanisms in the regulation of microcirculation. The hypoemic type, characterized by a «monotonous» LDF-gram with a low parameter of the microcirculation parameter, which reflects the decrease of vasomotor mechanisms in the regulation of microcirculation. According to the LDF-metric data, the examined students under intensive physical activity have a significant increase in microcirculatory status: by 6 % of the microcirculation parameter, by 28 % of the mean square deviation and by 45 % of the initial value of the coefficient of variation.Conclusions. This dynamics of microcirculation shows that under the influence of physical exertion, a person creates significant functional reserves for the redistribution of blood flow and for more perfect intraorgan capillary blood flow. It was found, that in the process of physical activity, morpho-functional rearrangements of the human cardiovascular system occur. This reaction is formed by several components of blood microcirculation: blood flow in the transport direction, regulating blood supply in accordance with the needs of tissues and the exchange component of the histochemical barrierИсследование было посвящено изучению особенностей показателей микроциркуляции крови.Материалы и методы. Было обследовано 72 студентов Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого в возрасте от 18 до 19 лет. Экспериментальное исследование включало изучение функционального состояния микроциркуляции крови с помощью метода лазерной доплеровской флоуметрии (ЛДФ). Это позволяло оценить состояние тканевого кровотока и выявить индивидуально-типологические особенности микроциркуляции крови до и после физической нагрузки.Результаты. Были обнаружены три типа микроциркуляции крови. Нормоэмический тип микроциркуляции крови характеризовался суперпозицией колебательных ритмов и отражал сбалансированность механизмов регуляции микроциркуляции. Для гиперэмического типа характерна «монотонная» ЛДФ-грамма с высоким параметром микроциркуляции, что отражает относительное преобладание метаболических механизмов в регуляции микроциркуляции. Для гипоэмического типа характерна «монотонная» ЛДФ-грамма с низким показателем параметра микроциркуляции, что отражает снижение вазомоторных механизмов в регуляции микроциркуляции. При интенсивных физических нагрузках наблюдалося значительное увеличение показателей состояния микроциркуляции крови. Так на 6 % увеличивался параметр микроциркуляции, на 28 % – показатель среднего квадратического отклонения и на 45 % коэффициент вариации.Выводы. Эта динамика показателей микроциркуляции крови показывает, что под влиянием физических нагрузок у человека создаются значительные функциональные резервы для перераспределения тока крови и для более совершенного внутриорганного капиллярного кровотока. Было установлено, что в процессе физической нагрузки происходят морфо-функциональные перестройки сердечно-сосудистой системы человека. Эта реакция формируется несколькими компонентами микроциркуляции крови: кровотоком в транспортном направлении, регулирующим кровоснабжение в соответствии с потребностями тканей и обменным компонентом гистохимического барьераДослідження присвячене вивченню особливостей показників мiкроциркуляцiї крові.Матеріали та методи. Було обстежено 72 студента Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, віком від 18 до 19 років. Експериментальне дослідження включало вивчення функціонального стану мiкроциркуляцiї крові за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ). Це дозволяло оцінити стан тканинного кровотоку та виявити індивідуально-типологічні особливості мiкроциркуляцiї крові до та після фізичного навантаження.Результати. Були виявлені три типи мiкроциркуляцiї крові. Нормоемічний тип мікроциркуляції крові характеризувався суперпозицією коливальних ритмів та відображав збалансованість механізмів регуляції мiкроциркуляцiї. Для гіперемічного типу характерна «монотонна» ЛДФ-грама з високим параметром мiкроциркуляцiї, що відображає відносне переважання метаболічних механізмів у регуляції мiкроциркуляцiї крові. Для гіпоемічного типу характерна «монотонна» ЛДФ-грама з низьким показником параметру мiкроциркуляцiї, що відображає зниження вазомоторних механізмів у регуляції мiкроциркуляцiї крові. При інтенсивних фізичних навантаженнях спостерігалося значне збільшення показників мiкроциркуляцiї крові. Так, на 6 % збільшувався параметр мiкроциркуляцiї, на 28 % – показник середнього квадратичного відхилення та на 45 % коефіцієнт варіації.Висновки. Ця динаміка показників мiкроциркуляцiї крові показує, що під впливом фізичних навантажень у людини створюються значні функціональні резерви для перерозподілу струму крові і для більш досконалого внутрішньоорганного капілярного кровотоку. Було встановлено, що в процесі фізичного навантаження відбуваються морфо-функціональні перебудови серцево-судинної системи людини. Ця реакція формується декількома компонентами мiкроциркуляцiї крові: кровотоком у транспортному напрямку, регулюючим кровопостачання відповідно до потреб тканин та обмінним компонентом гістохімічного бар’єр
Стійкість ліній озимої м’якої пшениці, створених за участю яро-озимих гібридів до листостеблових хвороб
No full textWhen studying the collection of spring soft wheat of different genetic origin, individual samples that are resistant to pathogens and can be used as sources of resistance to pathogens in their hybridization with winter varieties were selected.The aim of our research was to study the level of resistance to pathogens of leaf-stem diseases of spring-winter hybrids of different generations depending on the winter and spring components of crossbreeding and their genetic origin, as well as the effectiveness of selection on artificial infectious and natural backgrounds to obtain disease-resistant, with a set of economically valuable features and properties.Materials and methods. The main method of creating a new hybrid material is intraspecific hybridization of spring and winter soft wheat, followed by selection of stable genotypes of different generations on natural (against powdery mildew) and artificial infectious (against brown and stem rust) backgrounds.The source of material for the research was a collection of samples of spring soft wheat of different genetic and ecological-geographical origin in the amount of 101 pcs, Lines F3 (18 pcs.), F4 (141 pcs.) and F5 (66 pcs.), Created from combinations crossing of spring samples with varieties of the Breeding and Genetic Institute - National Center for Seed Science and Variety Research, different in biological properties. Evaluation of collection varieties and lines was performed according to the generally accepted methods of variety testing.Result. The results of studying the resistance of F3-5 wheat lines created on the basis of spring-winter hybrids to the main pathogens on a natural and artificially created infectious background are presented. The links between resistance to pathogens and the main economic and valuable traits in wheat lines have been identified. Wheat lines with complex resistance to leaf-stem pathogens were obtained.Conclusions. Dedicated winter bread wheat lines which combine in their genotype relative disease resistance with high productivity. These lines are mainly created from crossing spring specimens of Mexican, Western European, Canadian and Russian origin with local winter varietiesПри изучении коллекции яровой мягкой пшеницы различного генетического происхождения, выделены отдельные образцы, которые несут устойчивость к возбудителям болезней и могут быть использованы в качестве источников устойчивости к патогенам при гибридизации их с озимыми сортами.Целью наших исследований стало получение устойчивых к болезням константных линий озимой пшеницы с комплексом хозяйственно-ценных признаков и свойств.Материалы и методы. Основным методом создания нового гибридного материала является внутривидовая гибридизация яровой и озимой мягкой пшеницы, с последующим отбором устойчивых генотипов разных поколений на природном (против мучнистой росы) и искусственном (против бурой и стеблевой ржавчины) инфекционных фонах.Исходным материалом для исследований послужили коллекция образцов яровой мягкой пшеницы различного генетического и эколого-географического происхождения в количестве 101 шт., линии F3 (18 шт.), F4 (141 шт.) и F5 (66 шт.), созданные от комбинаций скрещивания яровых образцов с сортами Селекционно-генетического института - Национального центра семеноводства и сортоизучения, различных по биологическим свойствам. Оценку коллекционных сортообразцов и линий проводили согласно общепринятой методикой сортоиспытания.Результаты. Приведенные результаты изучения устойчивости линий пшеницы F3-5 созданных на базе ярово-озимых гибридов к основным возбудителям болезней на природном и искусственно созданном инфекционном фоне. Выявлены связи устойчивости к возбудителям болезней с основными хозяйственно-ценными признаками у линий пшеницы. Получены линии пшеницы с комплексной устойчивостью к возбудителям листостебельных болезней.Выводы. Выделенные линии озимой мягкой пшеницы, которые сочетают в своем генотипе относительную устойчивость к болезням с высокой продуктивностью. В основном это линии созданые от скрещивания яровых образцов мексиканского, западноевропейского, канадского и российского происхождения с местными озимыми сортамиПри вивчені колекції ярої м’якої пшениці різного генетичного походження, виділені окремі зразки які несуть стійкість до збудників хвороб і можуть бути використанні в якості джерел стійкості до патогенів при гібридизації їх з озимими сортами. Метою наших досліджень стало отримання стійких до хвороб константних ліній пшениці озимої, із комплексом господарсько-цінних ознак і властивостей.Матеріали та методи. У наших дослідах основним методом створення нового гібридного матеріалу була внутрішньовидова гібридизація ярої і озимої м’якої пшениці, з наступним добором стійких генотипів різних генерацій на природних (проти борошнистої роси) і штучних (проти бурої та стеблової іржи) інфекційних фонах.Вихідним матеріалом для досліджень слугували колекція зразків ярої м’якої пшениці різного генетичного і еколого-географічного походження у кількості 101 шт., лінії F3 (18 шт.),F4 (141 шт.) і F5 (66 шт.), створені від комбінацій схрещування ярих зразків з сортами Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, різних за біологічними властивостями. Оцінку колекційних сортозразків і ліній проводили згідно з загальноприйнятою методикою сортовипробування.Результати. Наведені результати вивчення стійкості ліній пшениці F3-5, створених на базі яро-озимих гібридів, до основних збудників хвороб на природному і штучно створеному інфекційному фоні. Виявлені зв’язки стійкості до збудників хвороб з основними господарсько-цінними ознаками у ліній пшениці. Отримані лінії пшениці з комплексною стійкістю проти збудників листостеблових хвороб.Висновки. Виділені лінії озимої м’якої пшениці, які поєднують у своєму генотипі відносну стійкість до хвороб з високою продуктивністю. В основному це лінії, створені від схрещування ярих зразків мексиканського, західноєвропейського, канадського та російського походження з місцевими озимими сортам
Визначення протиракових властивостей цис- і транс-діадамантилкарбоксилатів діренію(III)
No full textThe aim of the study. The aim of the work was to investigate in vivo anticancer activity of cis- and trans-diadamanthylcarboxylates of dirhenium(III) alone and together with cisplatin in form of nanobins.Materials and methods. Model of tumor growth, Guerin’s carcinoma; intraperitoneal administration of cisplatin, dirhenium(III) compounds in liposomes and of binary liposomes, containing both cytostatics; volumes and final weights of tumors were measured.Results. In vivo antitumor properties of two dirhenium(III) dicarboxylates with 1-adamantanecarboxylic acid moieties as ligands with cis- (I) and trans- (II) orientation of the carboxylic groups around a cluster fragment alone and together with cisplatin were presented; an attempt to understand differences in a possible mechanism of anticancer activity of the substances were undertaken. Antiradical and DNA-binding properties of I and II were the matter of consideration.Conclusions. Cis- and trans- compounds of dirhenium I and II had close antitumor activity in vivo with a little bit superiority of the cis- analog. Mechanisms of anticancer activity of I and II are different and may also include monofunctional adduct formation and subsequent interstrand cross-linking for the II substance, formation of protein-DNA cross-links, etc.Цель исследования. Целью работы было исследование in vivo противоопухолевой активности цис- и транс-диадамантилкарбоксилатов дирения(III) как отдельно, так и вместе с цисплатином в виде нанобин.Материалы и методы. Модель роста опухоли, карцинома Герена; внутрибрюшное введение цисплатина, соединений дирения(III) в липосомах и бинарных липосомах, содержащих оба цитостатика; измерение объема и окончательного веса опухолей.Полученные результаты. Были представлены противоопухолевые свойства двух дикарбоксилатов дирения(III) с фрагментами 1-адамантанкарбоновой кислоты в качестве лигандов с цис-(I) и транс-(II) ориентацией карбоксильных групп вокруг кластерного фрагмента in vivo отдельно и вместе с цисплатином; предпринята попытка объяснения различий в возможном механизме противоопухолевой активности веществ. Представлены антирадикальные и ДНК-связывающие свойства I и II.Выводы. Цис- и транс-соединения дирения I и II обладают схожей противоопухолевой активностью in vivo с небольшим превосходством для цис-аналога. Механизмы противоопухолевой активности I и II различны и могут также включать образование монофункционального аддукта и последующее межцепочечное сшивание для вещества II, образование сшивок белок-ДНК и т. д.Мета дослідження. Метою роботи було дослідження in vivo протипухлинної активності цис- і транс-діадамантилкарбоксилатів диренію(III) як окремо, так і разом з цисплатином у вигляді нанобін.Матеріали та методи. Модель росту пухлини, карцинома Герена; внутрішньочеревне введення цисплатину, сполук диренію(III) у ліпосомах та бінарних ліпосомах, що містять обидва цитостатика; вимірювання об’єму та остаточної ваги пухлини.Отримані результати. Були представлені протипухлинні властивості двох дикарбоксилатів диренію(III) з фрагментами 1-адамантанкарбонової кислоти в якості лігандів з цис-(I) та транс-(II) орієнтацією карбоксильних груп навколо кластерного фрагмента in vivo окремо і разом з цисплатином; зроблена спроба пояснення відмінностей у можливому механізмі протипухлинної активності речовин. Представлені антирадикальні і ДНК-зв'язуючі властивості I та II.Висновки. Цис- і транс-сполуки диренію I і II мають схожу протипухлинну активність in vivo з невеликою перевагою для цис-аналогу. Механізми протипухлинної активності I і II відрізняються і можуть також включати утворення монофункціонального аддукту с подальшим межланцюговим зшиванням для речовини II, утворення зшивок білок-ДНК і т. ін
Вплив різних фотоперіодичних умов на вміст білка і олії у насінні сої (Glycine max (L.) Merr.)
No full textAim. Find out the effect of different durations of the photoperiod on the protein and oil content in the seeds of soybean varieties, which differ in response to the photoperiod.Materials and methods. The experiments used photoperiodically neutral soybean varieties Annushka, Yatran, Ustya, as well as a short-day variety Khadzhibey. Plants were grown in the field 2016-2018 year at the experimental site of the Department of Physiology and Biochemistry of Plants and Microorganisms of V.N. Karazin Kharkiv National University on plots of 1 m2 in triplicate. From seedlings to the third true leaf, the plants grew with a natural long day (about 16 hours at the latitude of Kharkov - 50º N). In this phase, half of the plants were exposed to a short photoperiod for 14 days, darkening the plants with light-tight booths from 17 to 9 hours. After which the plants were grown again under long day conditions until the end of the growing season. The second part of the plants (control) during the entire growing season was grown under natural day conditions. The protein content in the seeds was determined on an infrared analyzer Infralum FT-10 (manufacturer Lumex, RF), according to the manufacturer's method, and oil - according to Rushkovsky. Analyzes were performed in two triplicate. The tables show the mean and standard deviations.Results. The protein content in seeds under the influence of a short photoperiod increased, decreased or did not change, compared with the content on a long day, regardless of the type of photoperiodic reaction of the studied varieties. The oil content in the seeds of all varieties, regardless of their photoperiodic reaction, exposed to a short photoperiod, as a rule, was lower than in the seeds of plants that were grown on a long day.Changes in the protein and oil content in the seeds of soybean varieties with different day lengths did not depend on the type of photoperiodic reaction.The content of both protein and oil in seeds varied in different varieties and in different years of research. The degree of variation in different varieties was different.Conclusions. Different photoperiodic conditions ambiguously influenced the protein content in the seeds of soybean varieties with different photoperiodic reactions, although in some years there was a tendency to increase it under the influence of a short photoperiod. Apparently, it is determined by the genotype of the variety and the meteorological conditions of the growing season.The oil content in the seeds of the studied varieties, which differ in the type of photoperiodic reaction, decreased under the influence of a short day, compared with the content under long day conditions.Apparently, the process of accumulation of protein and, especially, oil in soybean seeds is subject to photoperiodic control. Its mechanisms need in-depth studies at the level of physiological and biochemical processes.Цель. Выяснить влияние различной продолжительности фотопериода на содержание белка и масла в семенах сортов сои, которые различаются по реакции на фотопериод.Материалы и методы. В опытах использованы фотопериодически нейтральные сорта сои Аннушка, Ятрань, Устя, а также короткодневный сорт Хаджибей. Растения выращивали в полевых условиях в 2016-2018 гг. на экспериментальном участке кафедры физиологии и биохимии растений и микроорганизмов Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина на делянках 1 м2 в трехкратной повторности. От всходов до третьего настоящего листа растения росли при естественном длинном дне (около 16 час. на широте г. Харькова - 50º с.ш.). В эту фазу половину растений подвергали воздействию короткого фотопериода в течение 14 дней, затемняя растения светонепроницаемыми кабинами с 17 до 9часов. После чего растения выращивали снова в условиях длинного дня до окончания вегетации. Вторая часть растений (контроль) в течение всего периода вегетации была выращена в условиях естественного дня. Содержание белка в семенах определяли на инфракрасном анализаторе Инфралюм ФТ-10 (производитель Люмекс, РФ), по методике производителя, а масла – по Рушковскому. Анализы проведены в двух, трехкратной повторности. В таблицах приведены средние и стандартные отклонения.Результаты. Содержание белка в семенах под влиянием короткого фотопериода возрастало, уменьшалось или не изменялось, в сравнении с содержанием на длинном дне в условиях длинного дня независимо от типа фотопериодической реакции исследованных сортов. Содержание масла в семенах всех сортов, независимо от их фотопериодической реакции, подвергавшихся воздействию короткого фотопериода, как правило, было более низким, чем в семенах растений, которые выращивали в условиях длинного дня.Изменение содержания белка и масла в семенах сортов сои при разной продолжительности дня не зависели от типа их фотопериодической реакции.Содержание как белка, так и масла в семенах варьировал у разных сортов и в разные годы исследований. Степень варьирования у разных сортов была различной.Выводы. Разные фотопериодические условия неоднозначно влияли на содержание белка в семенах сортов сои с различной фотопериодической реакцией, хотя в отдельные годы проявлялась тенденция к его увеличению под влиянием короткого фотопериода. По-видимому, он детерминируется генотипом сорта и метеорологическими условиями периода вегетации.Содержание масла в семенах исследованных сортов, которые различаются по типу фотопериодической реакции, под влиянием короткого дня снижалось, в сравнении с содержанием в условиях длинного дня.По-видимому, процесс накопления белка и, особенно, масла в семенах сои подвержен фотопериодическому контролю. Его механизмы нуждаются в углубленных исследованиях на уровне физиолого-биохимических процессовМета. З’ясувати вплив різної тривалості фотоперіоду на вміст білка і масла у насінні сортів сої, які різняться за реакцією на фотоперіод.Матеріали та методи. У дослідах використані фотоперіодично нейтральні сорти сої Аннушка, Ятрань, Устя і короткоденний сорт Хаджибей. Рослини вирощували у польових умовах у 2016-2018 рр. на експериментальній ділянці кафедри фізіології і біохімії рослин та мікроорганізмів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на ділянках 1 м2 у триразовій повторності. Від сходів до третього справжнього листка всі сорти росли за природного довгого дня (близько 16 год. на широті м. Харкова – 500 п.ш.). У цю фазу протягом 14 днів для половини рослин створювали умови короткого фотоперіоду, затемнюючи рослини світлонепроникними кабінами з 17 до 9 години. Після чого рослини вирощували знову в умовах довгого природного дня до закінчення вегетації. Друга частина рослин (контроль) протягом всього періоду вегетації була вирощена в умовах природного фотоперіоду. Вміст білка у насінні визначали на інфрачервоному аналізаторі Інфралюм ФТ-10 (виробник Люмекс, РФ), за методикою виробника, а масла – за Рушковським. Аналізи проведені у дво- триразовій повторності. У таблицях наведені середні та стандартні відхилення.Результати. За умов короткого фотоперіоду вміст білка у насінні зростав, знижувався, або не змінювався, порівняно до вмісту на природному довгому дні, незалежно від характеру фотоперіодичної реакції досліджених сортів. Вміст масла у насінні рослин, які піддавали дії короткого фотоперіоду, був, як правило нижчим, ніж у насінні рослин, які вирощували за природного довгого дня. Вміст як білку, так і масла варіював у різних сортів та в різні роки досліджень. Ступінь його варіювання у досліджуваних сортів різнився.Висновки. Різні фотоперіодичні умови не однозначно впливають на вміст білка у насінні сортів сої з різною фотоперіодичною реакцією, хоча в окремі роки у досліджених сортів проявляється тенденція до його зростання за умов короткого фотоперіоду. Вірогідно, він детермінується генотипом сорту та різними метеорологічними умовами періоду вегетації. Вміст олії у насінні досліджених сортів сої за впливу короткого дня знижується, порівняно до вмісту в умовах довгого дня, незалежно від фотоперіодичної реакції сортів.Зміни вмісту білка і масла в насінні сортів сої за різної тривалості дня не залежали від типу їх фотоперіодичної реакції.Вірогідно, що процеси накопичення білку і, особливо, олії у насінні сої контролюються тривалістю фотоперіоду, генетично детермінованого селекційним відбором. Механізми такого контролю потребують подальшого поглибленого дослідження на рівні перебігу фізіолого-біохімічних процесі
Вплив комплексів олігорибонуклеотидів з D-манітолом на показники оксидативного стресу при тіоацетамід-індукованому фіброзі печінки
No full textThe aim of the study. To determine the effect of oligoribonucleotides-D-mannitol complexes (ORN-D-M) on the indicators of oxidative destruction of biomolecules and the antioxidant system of cells in thioacetamide (TAA)-induced liver fibrosis.Materials and methods. Liver fibrosis was induced for 8 weeks by intraperitoneal administration of TAA (150 mg/kg body weight). ORN-D-M (200 mg/kg per os) was administered orally during intoxication. At the end of the experiment, the liver was excised and examined for the content of oxidative stress products and the activity of antioxidant enzymes. Data were analyzed using the ANOVA test followed by Tukey post hoc testing.Results. It is shown that the monotherapeutic treatment of ORN-D-M in TAA-induced liver fibrosis has a pronounced protective effect, which is manifested in the reduction of oxidative stress. ORN-D-M led to the attenuation of free radical damage of biopolymers, which was manifested in a decrease in the levels of peroxidation products of lipids and proteins with a simultaneous increase in the level of protein thiol groups and reduced glutathione. In addition, treatment with complexes increased the activity of the antioxidant defence system of cells.Conclusions. The obtained results indicate that ORN-D-M complexes have a potential hepatoprotective effect in TAA-induced liver fibrosis. The complexes are able to effectively reduce the indicators of oxidative damage of biomolecules with a simultaneous increase in the activity of enzymes of the antioxidant system in TAA-induced fibrosisЦель исследования. Определить влияние комплексов олигорибонуклеотидив с D- маннитолом (OРН D-M) на показатели оксидативной деструкции биомолекул и антиоксидантную систему клеток при тиоацетамид (ТАА)-индуцированном фиброзе печени.Материалы и методы. Фиброз печени индуцировали в течение 8 недель интраперитонеальным введением ТАА (150 мг/кг массы тела животного). OРН D-M (200 мг/кг per os) вводили перорально при интоксикации. После окончания эксперимента печень вирезали и исследовали содержание продуктов оксидативного стресса и активности антиоксидантных ферментов. Данные анализировали с помощью теста ANOVA с последующим тестированием Tukey post hoc.Результаты. Показано, что монотерапевтическое применение OРН D-M при ТАА-индуцированном фиброзе печени обладает выраженным защитным эффектом, который проявляется в снижении показателей оксидативного стресса. OРН D-M приводили к атенуации свободнорадикального повреждения биополимеров, что проявлялось в снижении уровня продуктов перекисного окисления липидов и белков с одновременным повышением уровня белковых тиоловых групп и восстановленного глутатиона. Кроме этого, лечение комплексами способствовало повышению активности антиоксидантной системы защиты клеток.Выводы. Полученные результаты свидетельствуют, что комплексы OРН D-M обладают потенциальным гепатопротекторным эффектом при ТАА-индуцированном фиброзе печени. Комплексы способны эффективно снижать показатели оксидативного повреждения биомолекул с одновременным повышением активности ферментов антиоксидантной системы при ТАА-индуцированном фиброзеМета дослідження. Визначити вплив комплексів олігорибонуклеотидів з D-манітолом (OРН-D-M) на показники оксидативної деструкції біомолекул та антиоксидантну систему клітин при тіоацетамід (ТАА)-індукованому фіброзі печінки. Матеріали та методи. Фіброз печінки індукували на протязі 8 тижнів інтраперитонеальним введенням ТАА (150 мг/кг маси тіла тварини). OРН-D-M (200 мг/кг per os) вводили перорально під час інтоксикації. Після закінчення експерименту печінку вирізали та досліджували вміст продуктів оксидативного стресу та активності антиоксидантних ферментів. Дані аналізували за допомогою тесту ANOVA з подальшим тестуванням Tukey post hoc. Результати. Показано, що монотерапевтичне застосування OРН-D-M при ТАА-індукованому фіброзі печінки володіє вираженим захисним ефектом, що проявляється у зниженні показників оксидативного стресу. OРН-D-M призводили до атенуації вільнорадикального пошкодження біополімерів, що проявлялось у знижені рівня продуктів пероксидного окислення ліпідів та білків з одночасним підвищенням рівня білкових тіолових груп та відновленого глутатіону. Крім цього, лікування комплексами сприяло підвищенню активності антиоксидантної системи захисту клітин. Висновки. Отримані результати свідчать, що комплекси OРН-D-M володіють потенційним гепатопротекторним ефектом при ТАА-індукованому фіброзі печінки. Комплекси здатні ефективно знижувати показники оксидативного пошкодження біомолекул з одночасним підвищенням активності ферментів антиоксидантної системи при ТАА-індукованому фіброз
Вплив вірусної інфекції на біохімічні протекторні реакції рослин пшениці
Get PDFThe aim of the work – to investigate the influence of viral infection on the biochemical plant protective reactionsMaterials and methods of the research – The researches were conducted on wheat plants (Triticum aestivum L.) of the Julia variety of foreign plant breeding.Methods of the research: Biometrics, DAS-ELISA, Kjeldahl method, anthron method for the determination of sugars, spectrophotometric methods. The statistical analysis of experimental data was carried out using the program “Libre Office Calc”GNU Lesser General Public Licensev 3).Results of the researches. The obtained results indicate that some of the response of wheat plants to infection with wheat stripe mosaic virus (WSMV) is disturbances in the functioning of the photosynthetic apparatus of wheat leaves and a decrease in protein content. An increase of the soluble sugars and flavonoids content and activity of chitinase and β-1,3-glucanase at the affecting of WSMV was established. It may have a protective value.It was found, that the WSMV causes such nonspecific reactions of the plant cell as activation of lipid peroxidation and decrease of certain antioxidant enzymes (catalase et al.). It has been shown, that the activation of peroxidase, an increase of reduced glutathione content of cells, affected by WSMV, is the wheat plant protective reaction to the secondary oxidative stress that occurs in cells in the case of virus penetration.Conclusions. The study of the biochemical composition of wheat plants infected by WSMV, showed the presence of changes in some biochemical parameters which connected with the formation of plant defense mechanisms (content of photosynthetic pigments, protein, sugars, flavonoids, activity of PR proteins, intensity of oxidative and antioxidant processes). The obtained results can be used for selection of wheat varieties with economically valuable traits and complex resistance (both to climatic conditions of the environment and to phytoviral infections), which may be recommended for introduction into plant breeding and agricultural practiceЦель работы – исследовать влияние вирусной инфекции на биохимические протекторные реакции растений.Материалы и методы исследования – Исследования были проведены на растениях пшеницы (Triticum aestivum L.) сорта Джулия зарубежной селекции.Методы исследования: биометрические измерения, твердофазный иммуноферментный анализ, метод Кьельдаля, антроновый метод определения сахаров, спектрофотометрические методы. Cтатистическая обработка данных была проведена с помощью программы “Libre Office Calc”GNU Lesser General Public Licensev 3).Результаты исследований. Полученные результаты свидетельствуют о том, что одними из ответных растений пшеницы на заражение вирусом полосатой мозаики являются нарушения в функционировании фотосинтетического аппарата листьев пшеницы, уменьшение содержания белка. Установлено увеличение содержания растворимых сахаров, флавоноидов и активности хитиназы, β-1,3-глюканазы при поражении ВПМП, что может иметь протекторное значение.Обнаружено, что вирус полосатой мозаики пшеницы вызывает такие неспецифические реакции растительной клетки, как активация процессов перекисного окисления липидов, снижение некоторых антиоксидантных энзимов (каталазы и др.). Показано, что активация пероксидазы, повышение содержания восстановленного глутатиона клеток, пораженных ВСМП, является защитной реакцией растений пшеницы на вторичный окислительный стресс, возникающий в клетках в случае проникновения в них вируса.Выводы. Изучение биохимического состава растений пшеницы, инфицированных вирусом полосатой мозаики пшеницы, показало наличие изменений некоторых биохимических показателей, связанных с формированием защитных механизмов растений (содержания фотосинтетических пигментов, белка, сахаров, флавоноидов, активности PR-белков, интенсивности окислительных и антиокислительных процессов). Полученные результаты можно использовать при отборе сортов пшеницы с хозяйственно-ценными признаками и комплексной устойчивостью (и к климатическим условиям окружающей среды, и к фитовирусным инфекциям), которые могут быть рекомендованы для внедрения в селекционную и сельскохозяйственную практикуЦель работы – исследовать влияние вирусной инфекции на биохимические протекторные реакции растений.Материалы и методы исследования – Исследования были проведены на растениях пшеницы (TriticumaestivumL.) сорта Джулия зарубежной селекции.Методы исследования: биометрические измерения, твердофазный иммуноферментный анализ, метод Кьельдаля, антроновый метод определения сахаров, спектрофотометрические методы. Cтатистическая обработка данных была проведена с помощью программы “LibreOfficeCalc”GNULesserGeneralPublicLicensev 3)|||.Результаты исследований.Полученные результаты свидетельствуют о том, что одними из ответных растений пшеницы на заражение вирусом полосатой мозаики являются нарушения в функционировании фотосинтетического аппарата листьев пшеницы, уменьшение содержания белка. Установлено увеличение содержания растворимых сахаров, флавоноидов и активности хитиназы,β-1,3-глюканазы при поражении ВПМП, что может иметь протекторное значение.Обнаружено, что вирус полосатой мозаики пшеницы вызывает такие неспецифические реакции растительной клетки, как активация процессов перекисного окисления липидов, снижение некоторых антиоксидантных энзимов (каталазы и др.). Показано, что активация пероксидазы, повышение содержания восстановленного глутатиона клеток, пораженных ВСМП, является защитной реакцией растений пшеницы на вторичный окислительный стресс, возникающий в клетках в случае проникновения в них вируса.Выводы. Изучение биохимического состава растений пшеницы, инфицированных вирусом полосатой мозаики пшеницы, показало наличие изменений некоторых биохимических показателей, связанных с формированием защитных механизмов растений (содержания фотосинтетических пигментов, белка, сахаров, флавоноидов, активности PR-белков, интенсивности окислительных и антиокислительных процессов). Полученные результаты можно использовать при отборе сортов пшеницы с хозяйственно-ценными признаками и комплексной устойчивостью (и к климатическим условиям окружающей среды, и к фитовирусным инфекциям), которые могут быть рекомендованы для внедрения в селекционную и сельскохозяйственную практику.Мета роботи – дослідити вплив вірусної інфекції на біохімічні протекторні реакції рослин .Матеріали та методи дослідження – Дослідження були проведені на рослинах пшениці (Triticum aestivum L.) сорту Джулія закордонної селекції. Методи досліджень: біометричні вимірювання, твердофазний імуноферментний аналіз, метод К’єльдаля, антроновий метод визначення цукрів, спектрофотометричні методи. Cтатистична обробка даних була проведена за допомогою програми “Libre Office Calc”GNU Lesser General Public Licensev 3)|||.Результати досліджень. Одержані результаті свідчать про те, що одними із реакцій відгуку рослин пшениці на ураження вірусом смугастої мозаїки є порушення у функціонуванні фотосинтетичного апарату листків пшениці, зменшення вмісту білка. Встановлено збільшення вмісту розчинних цукрів, флавоноїдів та активності хітинази і β-1,3-глюканази за впливу вірусної інфекції, що може мати протекторне значення. Виявлено, що вірус смугастої мозаїки пшениці викликає такі неспецифічні реакції рослинної клітини, як активування процесів перекисного окиснення ліпідів, зниження активності деяких антиоксидантних ензимів (каталази та ін.). Показано, що активація пероксидази, підвищення вмісту відновленого глутатіону клітин, уражених ВСМП, є захисною реакцією рослин пшениці на вторинний оксидний стрес, що виникає в клітинах у разі проникнення в них вірусу.Висновки. Вивчення біохімічного складу рослин пшениці, уражених вірусом смугастої мозаїки пшениці, показало наявність змін деяких біохімічних показників, що пов’язані з формуванням захисних механізмів рослин (вмісту фотосинтетичних пігментів, білка, цукрів, флавоноїдів, активності PR-білків, інтенсивності окиснювальних та антиокиснювальних процесів). Отримані результати можна використовувати при доборі сортів пшениці із господарсько-цінними ознаками та комплексною стійкістю (і до кліматичних умов довкілля, і до фітовірусних інфекцій), які можуть бути рекомендовані для впровадження у селекційну і сільськогосподарську практик
Характеристика видимих осінніх міграцій тинівки лісової prunella modularis (Linnaeus, 1758) у Національному природному парку «Прип’ять-Стохід» у 2012-2017 рр.
No full textThe aim. The main purpose of the study was to find out the peculiarities of autumn migrations of birds, in particular such little-studied species as the Dunnock. This is necessary for the development and implementation of a management plan in the National Park for a whole complexes of migratory birds and separate species, first of all rare or small in number quantity.Materials and methods. Our research was conducted at the Prypiat River near Svalovychi village in Liubeshiv district, Volyn region of Ukraine in September and October 2012–2017. Observations were performed visually, starting in the morning half an hour before sunrise and ending in the evening half an hour after sunset (all hours of the light part of a day, without interruption). The light part of a day was divided into hour of observations, taking into the daily changes of sunrise and sunset. Flight altitude was determined visually, and flight directions – by 8 rhumbs.Results. There were 2124 individuals of the Dunnock counted during the study of visible autumn migration birds at one observation point in 2012–2017. The most bird migrated in flocks, but a significant part of them flew alone. The most numerous migrants this species were in small flocks – 2–5 individuals (89.9 % of all counted birds in flocks). There are from 2 to 38 individuals in one flock, on average – 3.2±0.15 individuals. The main passage lasted from the 2nd decade of September to the middle of the 2nd decade of October. The majority of them flew in the morning, in the first 3 hours of observations (75.5–83.5 % of all counted birds in different years, in average 79.6 %). The majority birds of this species were observed in flight within altitudes between 30 and 40 m (59.4 %) and the predominant direction of flight was W (52.4 %) and some less – SW (45.4 %).Conclusions. According to the results of 6-years research, the peculiarities of visible autumn migrations of the Dunnock have been clarified (the main passage – the 2nd decade of September – middle of the 2nd decade of October, majority of birds flew in the first 3 hours of observations, used altitudes between 30 and 40 m and the W and SW directions of passage). The results of our research are the basis for the further study of this species, planning and implementation of conservation measures for birds in the National Park “Prypiat-Stokhid”. The obtained data are also a supplement to the state of study of this species in UkraineЦель. Главной целью исследования было выяснить особенности осенних миграций птиц, в том числе таких мало изученных видов, как лесная завирушка. Это необходимо для разработки и реализации плана управления в национальном природном парке для всего комплекса мигрирующих птиц и отдельных видов, прежде всего редких или малочисленных.Материалы и методы. Наше исследование проводилось у р. Припять возле с. Сваловичи Любешевского района Волынской области Украины в сентябре и октябре 2012–2017 гг. Наблюдения проводили визуально, начиная с утра за полчаса до восхода солнца и заканчивая вечером через полчаса после захода солнца (во все часы светлой времени суток, без перерывов). Светлая часть суток была разделена на часы наблюдений, учитывая ежедневные изменения восхода и заката солнца. Высоту полета определяли визуально, а направления полета – за 8 румбами.Результаты. При изучении видимых осенних миграционных птиц на одном пункте наблюдения в 2012–2017 гг. было насчитано 2124 особи лесной завирушки. Больше всего птиц мигрировало стаями, но значительная часть из них летела одиночку. Среди мигрантов этого вида преобладали небольшие стаи - по 2-5 особей (89,9 % от всех начисленных птиц в стаях). В одной стае было от 2 до 38 особей, в среднем – 3,2±0,15 особей. Основной пролет наблюдали со 2-й декады сентября до середины 2-й декады октября. Большинство этих птиц пролетали утром, в течение первых 3 часов наблюдений (75,5-83,5 % от всех подсчитанных птиц в разные годы, в среднем 79,6 %). Большинство этих мигрирующих птиц наблюдали на высотах от 30 до 40 м (59,4 %), которые летели преимущественно на запад (52,4 %) и несколько меньше на юго-запад (45,4 %).Выводы. По итогам 6-летних исследований выяснены особенности видимых осенних миграций лесной завирушки (основной пролет длился со 2-й декады сентября до середины 2-й декады октября, большинство птиц летело в первые 3 часа наблюдений, преимущественно на высотах между 30 и 40 м и с превосходящими направлениями пролета на запад и юг). Результаты наших исследований являются основой для дальнейшего изучения этого вида, планирования и реализации мероприятий по охране птиц в национальном природном парке «Припять-Стоход». Полученные данные также дополнением к состоянию изучения этого вида в УкраинеМета. Головною метою дослідження було з’ясувати особливості осінніх міграцій птахів, зокрема таких мало вивчених видів, як тинівка лісова. Це необхідно для розробки та реалізації плану управління в національному природному парку для усього комплексу мігруючих птахів та окремих видів, насамперед рідкісних чи малочисельних.Матеріали та методи. Наше дослідження проводилось біля р. Прип’ять поблизу с. Сваловичі Любешівського району Волинської області України у вересні та жовтні 2012–2017 рр. Спостереження проводили візуально, починаючи з ранку, за півгодини до сходу сонця і закінчуючи ввечері, через півгодини після заходу сонця (в усі години світлої частини доби, без перерв). Світла частина доби була розділена на години спостережень, враховуючи щоденні зміни сходу та заходу сонця. Висоту польоту визначали візуально, а напрями польоту – за 8 румбами.Результати. Під час вивчення видимих осінніх міграційних птахів на одному пункті спостереження у 2012–2017 рр. було нараховано 2124 особини тинівки лісової. Найбільше птахів мігрувало зграями, але значна частина з них летіла поодинці. Серед мігрантів цього виду переважали невеликі зграї – по 2–5 особин (89,9 % від усіх нарахованих птахів у зграях). В одній зграї було від 2 до 38 особин, в середньому – 3,2±0,15 особин. Основний проліт тривав з 2-ї декади вересня до середини 2-ї декади жовтня. Більшість цих птахів пролітали зранку, протягом перших 3 годин спостережень (75,5–83,5 % від усіх підрахованих птахів у різні роки, в середньому 79,6 %). Більшість цих мігруючих птахів спостерігали на висотах від 30 до 40 м (59,4 %), які летіли, переважно, на захід (52,4 %) і дещо менше на південний-захід (45,4 %).Висновки. За підсумками 6-річних досліджень з’ясовано особливості видимих осінніх міграцій тинівки лісової (основний проліт – 2-а декада вересня – середина 2-ї декади жовтня, більшість птахів полетіла в перші 3 години спостережень, переважно на висотах між 30 і 40 м і з переважаючими напрямами прольоту на захід і південь). Результати наших досліджень є основою для подальшого вивчення цього виду, планування та реалізації заходів з охорони птахів у національному природному парку «Прип’ять-Стохід». Отримані дані є також доповненням до стану вивчення цього виду в Україн
Екстракти гранату, хурми, кропиви, кропу, капусти кале і Sideritis специфічно модулюють мікробіоту кишечникута локальну продукцію цитокінів в експериментах in vivo
No full textThe aim of the work was to use the in vivo model to reveal main changes in gut microbiota of immune competent mice in dynamic and find out the specificity of immunomodulation action (activity) of traditional foods ingredients - edible plants extracts on local mucosal cytokines to its oral administration.Materials and methods. In this study, seven groups of immunocompetent BALB/c mice were formed. All experimental mice had been fed orally by plants’ extracts (15mg/200 µl/mouse) for the 14th days. The extracts of edible plants - ingredients of traditional food such as kale leaves, persimmon, pomegranate, dill, Sideritis scardica, and nettle were obtained as described and orally administrated to experimental animals. For microbiological analysis of gut microbiota changes, the colon content has been investigated, the key microbial representatives were isolated by plating of its serial dilution on selected chromogenic medium, identified serologically and biochemically. The production of cytokines in different gut compartments and gut associated lymphoid tissues (GALT) were detected by Enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA).Results. In experiments in mice, the ability of Kale, Dill and Sideritis extracts, when administered orally, selectively inhibit the content of E. coli, K. pneumoniae, E. faecalis, L. acidophilus in the colon of mice had been demonstrated, and increasing of B. bifidum had been observed. Nettle extract leads to an increase in E. coli, and persimmon extract - to an increase in levels of E. faecalis, Bifidobacterium and a decrease in the content of Candida spp. Pomegranate extract specifically stimulates the growth of Bifidobacterium. There are sufficient differences in produced cytokines in fragment culture and serum of mice fed with different plants extracts. TNF-a, and IL-2 increased both systemically and locally in the different gut compartments by Dill extract, Nettle and Sideritis extracts only at mucosal sites. IL-2, but also IL-10 and IL-12, IFN-g, and IL-17 but not TNF-a were stimulated in different levels by Pomegranate, Persimmon and Kale extracts: both systemically and locally.Conclusions. No harmful influence of tested plants had been observed. The most beneficial properties are inherent to Persimmon extract and slightly less detected in Pomegranate and Kale extracts. Siderites extract rather show no significant influence on all the studied indices while the Nettle and Dill extracts are acting pro-inflammatoryЦелью работы было использование in vivo модели для выявления основных изменений кишечной микробиоты иммунокомпетентных мышей в динамике и выяснения специфики иммуномодулирующего действия (активности) перорально введенных традиционных пищевых ингредиентов - экстрактов съедобных растений на локальную продукцию цитокинов слизистыми оболочками.Материалы и методы. В исследовании было сформировано семь групп иммунокомпетентных мышей BALB/c. Все экспериментальные мыши в течение 14 дней перорально выпаивались экстрактами растений (15 мг/200 мкл/мышь). Экстракты съедобных растений - ингредиенты традиционных продуктов питания, такие как листья капусты, хурма, гранат, укроп, Sideritis scardica и крапива, были получены как описано и перорально введены экспериментальным животным. Для микробиологического анализа изменений кишечной микробиоты исследовали содержимое толстой кишки, ключевые представители микробиоты были изолированы путем высева серийных разведений на селективные хромогенные питательные среды, идентифицированы серологически и биохимически. Продукцию цитокинов различными отделами кишечника и лимфатической ткани, ассоциированной со слизистыми оболочками кишечника (КАЛТ), определяли методом иммуноферментного анализа (ИФА).Результаты. В экспериментах на мышах доказана способность экстрактов капусты кале, укропа и Sideritis при их оральном применении избирательно ингибировать E. сoli, K. pneumoniae, E. faecalis, L. acidophilus в толстой кишке мышей, способствуя при этом одновременному увеличению количества B. bifidum. Экстракт крапивы приводит к увеличению количества E. coli, а экстракт хурмы - к росту популяционных уровней E. faecalis, Bifidobacterium и уменьшение содержания Candida spp. Экстракт граната специфически стимулирует рост Bifidobacterium. Существуют значительные различия в продуцируемых цитокинах в супернатантах культуры фрагментов тканей и в сыворотке крови мышей при оральном введении им различных растительных экстрактов. Экстракт укропа предопределял системное и локальное увеличение ФНО-a и ИЛ-2, экстракты крапивы и Sideritis - на участках слизистой оболочки. ИЛ-2, ИЛ-10 и ИЛ-12, ИФН-γ и ИЛ-17, но не ФНО-a стимулировались на разных уровнях экстрактами граната, хурмы и капусты: как системно, так и локально.Выводы. Не наблюдали вредного воздействия тестируемых растений. Наиболее полезными свойствами обладает экстракт хурмы, экстракты граната и капусты обладают менее полезными свойствами. Нейтральным влиянием на все исследованные показатели характеризуется экстракт Sideritis, тогда как экстракты крапивы и укропа обладает противовоспалительным свойствомМетою роботи було виявлення (in vivo, на моделі імунокомпетентних мишей) динаміки впливів перорального введених екстрактів їстівних рослин – інградієнтів традиційних харчових продуктів – на стан кишкової мікробіоти та продукування цитокінів слизовими оболонками кишечнику.Матеріали і методи. У дослідженні було сформовано сім груп імунокомпетентних мишей BALB/c, які протягом 14 днів перорально випоювались рослинними екстрактами (15 мг/200 мкл/миша). Останні одержували за розробленою нами технологією із харчових продуктів рослинного походження – капусти кале, кропу, Sideritis scardica, кропиви, плодів хурми і гранату. Матеріалом мікробіологічного аналізу змін кишкової мікробіоти слугував вміст товстої кишки. Ключових представників мікробіоти ізолювали шляхом висіву серійних розведень на селективні хромогенні поживні середовища та ідентифікували серологічно і біохімічно. Продукцію цитокінів різними відділами кишечнику та лімфатичної тканини, асоційованої із слизовими оболонками кишечнику, визначали методом імуноферментного аналізу.Результати. В експериментах на мишах доведено здатність екстрактів капусти кале, кропу і Sideritis при їх оральному застосуванні вибірково інгібувати вміст E. сoli, K. pneumoniae, E. faecalis, L. acidophilus у товстій кишці мишей, стимулюючи при цьому ріст B. bifidum. Показано, що екстракт кропиви призводить до збільшення кількості E. coli, а екстракт хурми – до зростання популяційних рівнів E. faecalis, Bifidobacterium та зменшення вмісту Candida spp. Екстракт гранату специфічно стимулює ріст Bifidobacterium. Існують значні відмінності у продукуванні цитокінів в супернатантах культури фрагментів тканин і в сироватці крові мишей при оральному введенні різних рослинних екстрактів. Екстракт кропу зумовлює системне і локальне збільшення ФНП-a та IЛ-2, а екстракти кропиви та Sideritis викликають таке збільшення лише на ділянках слизової оболонки. Екстракти гранату, хурми та капусти кале системно і локально стимулюють продукування ІЛ-2, ІЛ-10, ІЛ-12, ІФН-γ та ІЛ-17, але не ФНП-α.Висновки. Найбільш виразними корисними властивостями щодо впливу на стан кишкової мікробіоти та продукування цитокінів слизовими оболонками кишечнику володіють екстракт хурми, а також екстракти гранату та капусти кале. Екстракти кропиви та кропу демонструють протизапальну дію. Екстракт Sideritis був нейтральним до більшості досліджуваних показників. Жодний з екстрактів не виявив шкідливих впливі