ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Використання тетрациклінів та сульфаніламідів для лікування інфекційних захворювань тварин
No full textThe use of antimicrobial medicines in human and veterinary medicine has led to the problem of the development of acquired antimicrobial resistance, which causes a global threat. Were described principles of tetracyclines and sulfonamides use, which are the most common among antimicrobial substances in veterinary medicinal products for the treatment of infectious diseases of food-producing and domestic animals.
The aim. To substantiate the clinical relevance of antimicrobial veterinary medicinal products containing tetracyclines and sulfonamides+trimethoprim in veterinary medicine.
Materials and methods. Research materials: sales reports of antimicrobial veterinary medicinal products in Ukraine for 2015–2019, EU countries, and the USA. Methods used: written and electronic survey; bibliosemantic, analytical and generalization.
Results and discussion. As a result of the annual monitoring for 2015–2019 sales volumes in Ukraine, it was determined that tetracyclines (29.5–37.91 %) and sulfonamides + trimethoprim (12.1–18.7 %) were most often used in the composition of veterinary medicines. The same trend regarding the use of these classes of antimicrobials exists in many countries around the world. Factors determining the clinical relevance of these groups of substances are based on the criteria for their selection.
The principle proposed by the EMA for the choice of antimicrobial veterinary medicinal products is based on the following criteria: categories of target animal species; treatment indications; the route of administration; the type of pharmaceutical formulation; the choice of a dosage regimen. Following this principle was substantiated the feasibility of tetracyclines and sulfonamides+trimethoprim use in veterinary medicine.
By pharmacokinetic and pharmacodynamic parameters evaluated the rationality of the choice of antimicrobial veterinary medicines.
Conclusions. The study revealed clinical efficacy and safety of tetracyclines and sulfonamides+trimethoprim as Veterinary Critically Important Antimicrobial Agents of Category D “Prudence”Использование противомикробных лекарственных средств в гуманной и ветеринарной медицине привело к проблеме развития приобретенной устойчивости микроорганизмов, что вызывает глобальную угрозу. Описаны принципы использования тетрациклинов и сульфаниламидов, которые наиболее распространены среди ветеринарных лекарственных средств для лечения инфекционных заболеваний производительных и домашних животных.
Цель. Обоснование клинической значимости противомикробных ветеринарных лекарственных средств, содержащих тетрациклины и сульфаниламиды, для ветеринарной медицины.
Материалы и методы. Материалы исследования: отчёты о продажах противомикробных ветеринарных лекарственных средств в Украине в 2015–2019 гг. Использованные методы: письменного и электронного опроса; библиосемантический, аналитический и обобщающий.
Результаты та обсуждение. В результате ежегодного мониторинга за период 2015–2019 гг. объемов продаж в Украине установлено, что тетрациклин (29,5–37,9) % и сульфаниламиды + триметоприм (12,1–18,7) % наиболее часто применялись в составе ветеринарных лекарственных средств. Такая же тенденция использования этих классов противомикробных веществ существует во многих странах мира. Факторы, обуславливающие клиническую важность этих групп веществ базируются на критериях их выбора.
Принцип, предложенный ЕМА для выбора противомикробных ветеринарных лекарственных средств, основан на учете следующих критериев: категории целевых видов животных, показаний к применению, способе введения, выборе вида лекарственной формы, выборе режима дозирования.
По этому принципу обоснована целесообразность использования тетрациклинов и сульфаниламидов + триметоприма в ветеринарии. Рациональность выбора противомикробных ветеринарных лекарственных средств оценивали по фармакокинетическим и фармакодинамическим параметрам.
Выводы. Исследование показало, что тетрациклины и сульфаниламиды + триметоприм обладают клинической эффективностью и безопасностью и в ветеринарной медицине классифицируются как критически важные противомикробные ветеринарные лекарственные средства категории D – «Обоснованное применение»Використання протимікробних лікарських засобів у гуманній та ветеринарній медицині спричинило проблему розвитку набутої стійкості мікроорганізмів, що викликає глобальну загрозу. Описано принципи використання тетрациклінів та сульфаніламідів, які найбільш поширені серед ветеринарних лікарських засобів для лікування інфекційних захворювань продуктивних і домашніх тварин.
Мета. Обґрунтування клінічної значущості протимікробних ветеринарних лікарських засобів, що містять тетрацикліни та сульфаніламіди, для ветеринарної медицини.
Матеріали та методи. Матеріали дослідження: звіти про обсяги продажів протимікробних ветеринарних лікарських засобів в Україні за 2015–2019 рр., країнах ЄС та США. Bикористані методи: письмового та електронного опитування; бібліосемантичний, аналітичний та узагальнювальний.
Результати та обговорення. У результаті щорічного моніторингу за період 2015–2019 рр. обсягів продажів в Україні виявлено, що тетрацикліни (29,5–37,9 %) та сульфаніламіди + триметоприм (12,1–18,7 %) найчастіше застосовували у складі ветеринарних лікарських засобів. Така ж тенденція щодо використання цих класів протимікробних речовин існує в багатьох країнах світу. Чинники, що зумовлюють клінічну важливість цих груп речовин, базуються на критеріях їх вибору.
Принцип, запропонований ЕМА для вибору протимікробних ветеринарних лікарських засобів, базується на врахуванні таких критеріїв, як: категорія цільових видів тварин, показання до застосування, спосіб введення, вибір виду лікарської форми, вибір режиму дозування. За цим принципом обґрунтовано доцільність використання тетрациклінів та сульфаніламідів + триметоприму у ветеринарії. Раціональність вибору протимікробних ветеринарних лікарських засобів оцінювали за фармакокінетичними та фармакодинамічними параметрами.
Висновки. Дослідження засвідчило, що тетрацикліни й сульфаніламіди + триметоприм виявляють клінічну ефективність і безпеку та ветеринарною медициною є класифіковані як критично важливі протимікробні ветеринарні лікарські засоби категорії D – «Обґрунтоване застосування
Дослідження протизапальних властивостей рідких екстрактів каротиноїдів на моделі ад’ювант-індукованого запалення
No full textThe search for new anti-inflammatory substances is an important area of pharmacology. Plant carotenoids have many positive biological effects and are of interest as potential anti-inflammatory agents.
The aim. To study the anti-inflammatory properties of extractive carotenoids from fruits of Capsicum annuum L. on the model of adjuvant-induced inflammation.
Materials and methods. The fruits of Capsicum annuum L. were used as the plant raw material. Carotenoids were obtained by the extractive method. The model of adjuvant-induced inflammation was reproduced in young female rats. The dynamics of changes in the volume of the inflammatory edema and the total number of blood leukocytes were studied.
Results and discussion. A decrease in edema in nonspecific inflammation was observed on day 15 during the therapy with carotenoid extracts (Δ1.01±0.08 in treatment group; Δ1.28±0.08 in control group). For specific inflammation, edema reduction when using carotenoids occurred on day 30 (Δ0.047±0.015 in treatment group; Δ0.073±0.012 in control group). A decrease in leukocytosis occurred on days 20 and 30 of the treatment for non-specific and specific inflammation, respectively. The mechanisms of the anti-inflammatory action of carotenoids are presumably associated with the antioxidant effect and the ability to affect the production of pro-inflammatory cytokines.
Conclusions. Extractive carotenoids from the fruits of Capsicum annuum L. have the anti-inflammatory activity in the case of adjuvant-induced inflammation. Treatment with Capsicum annuum L. extract reduced inflammatory edema and total leukocyte countВажным направлением фармакологии является поиск новых противовоспалительных веществ. Растительные каратиноиды обладают множеством положительных биологических эффектов и представляют интерес в качестве потенциальных противовоспалительных средств.
Цель работы. Изучение противовоспалительных свойств экстрактивных каротиноидов из плодов Capsicum annuum L. на модели адъювант-индуцированного воспаления.
Материалы и методы. В качестве растительного сырья использовали плоды Capsicum annuum L. Каротиноиды получали экстрактивным методом. Модель адъювант-индуцированного воспаления воспроизводили на молодых крысах-самках. Изучали динамику изменений объема воспалительного отека и общего количества лейкоцитов крови.
Результаты и обсуждение. Уменьшение отека при неспецифическом воспалении наблюдалось на 15 сутки при терапии экстрактом каратиноидов (Δ1,01±0,08, группа лечения; Δ1,28±0,08, группа контроля). Для специфического воспаления уменьшение отека при использовании каратиноидов происходило на 30 день (Δ0,047±0,015, группа лечения; Δ0,073±0,012, группа контроля). Снижение лейкоцитоза происходило на 20 и 30 день лечения для неспецифического и специфического воспаления соответственно. Механизмы противовоспалительного действия каротиноидов предположительно связаны с антиоксидантным эффектом и способностью влиять на продукцию провоспалительных цитокинов.
Выводы. Экстрактивные каротиноиды из плодов Capsicum annuum L. обладают противовоспалительной активностью в случае адъювант-индуцированного воспаления. Лечение экстрактом Capsicum annuum L. уменьшало воспалительный отек и общее число лейкоцитов кровиВажливим напрямом фармакології є пошук нових протизапальних сполук. Рослинні каротиноїди володіють багатьма позитивними біологічними ефектами та становлять інтерес як потенційні протизапальні засоби.
Мета роботи. Вивчення протизапальних властивостей екстрактивних каротиноїдів з плодів Capsicum annuum L. на моделі ад’ювант-індукованого запалення.
Матеріали та методи. Як рослинну сировину використовували плоди Capsicum annuum L. Каротиноїди отримували екстрактивним методом. Модель ад’ювант-індукованого запалення відтворювали на молодих щурах-самицях. Вивчали динаміку змін об’єму запального набряку та загальної кількості лейкоцитів крові.
Результати та обговорення. Зменшення набряку за неспецифічного запалення спостерігали на 15 добу за терапії рідкими екстрактами каротиноїдів (Δ1,01±0,08, група лікування; Δ1,28±0,08, група контролю). Для специфічного запалення зменшення набряку за використання каротиноїдів відбувалось на 30 добу (Δ0,047±0,015, група лікування; Δ0,073±0,012, група контролю). Зниження лейкоцитів відбувалось на 20 та 30 добу лікування для неспецифічного та специфічного запалення відповідно. Механізми протизапальної дії каротиноїдів, ймовірно, пов’язані з антиоксидантним ефектом та здатністю впливати на продукцію прозапальних цитокінів.
Висновки. Екстрактивні каротиноїди з плодів Capsicum annuum L. володіють протизапальною активністю у випадку ад’ювант-індукованого запалення. Лікування екстрактом Capsicum annuum L. зменшувало запальний набряк та загальну кількість лейкоцитів кров
Інформативність показників обміну ліпідів для діагностики та оцінки ефективності лікування собак за панкреатиту
No full textThe aim of the research: to substantiate the pathogenetic role of lipid metabolism disorders in the occurrence and course of pancreatitis in dogs and to establish the informativeness of its indicators for diagnosis and evaluation of treatment effectiveness based on clinical and laboratory research methods.
Materials and methods. Used clinical, instrumental, laboratory methods, including morphological studies of blood, urine, biochemical studies of serum: determination of the lipid profile by the content of triacylglycerols, total cholesterol, lipoproteins cholesterol of very low – HDL, low – LDL and high density – VLDL, traditional tests and statistical methods.
Results. It was found that the most significant changes are inherent in the metabolism of lipids and lipoproteins in the serum: significantly increased concentrations of cholesterol, triacylglycerols, LDL cholesterol and especially LDL cholesterol. The content of HDL cholesterol, on the contrary, in the acute course of pancreatitis is below normal. The content of triacylglycerols, LDL cholesterol and VLDL remains high. Total cholesterol is normalized, and the level of HDL is below normal.
Conclusions. Serum lipidogram of dogs without clinical symptoms of pathology does not differ in composition from the results obtained by other researchers. For pancreatitis in dogs, the concentration of total cholesterol increases by 1.9 times, triacylglycerols – by 5.4 times, cholesterol VLDL – in 6.0 times and LDL cholesterol – 7.7 times. The content of HDL cholesterol, in contrast, in the acute course of pancreatitis is 1.5 times lower than in clinically healthy dogs. Treatment reduces the degree of hyperenzymemia by ALT and AST, but α-amylase activity is not normalized in dogs. Above normal levels of triacylglycerols, LDL cholesterol and VLDL, and HDL cholesterol remain low, despite treatmentЦель: обоснование патогенетической роли нарушений обмена липидов в возникновении и течении панкреатита у собак и установление информативности его показателей для диагностики и оценки эффективности лечения на основе клинических и лабораторных методов исследования.
Материалы и методы: применяли клинические, инструментальные, лабораторные методы, в том числе морфологические исследования крови, мочи, биохимические исследования сыворотки крови: определение состава липидограммы (липидного профиля) по содержанию триацилглицеролов, общего холестерина, холестерина липопротеинов очень низкой (ЛПОНП), низкой (ЛПНП) и высокой (ЛПВП) плотности, традиционные тесты и статистические методы.
Результаты: установлено, что наиболее существенные изменения характерны показателям обмена липидов и липопротеинов в сыворотке крови: значительно повышена концентрация холестерина, триацилглицеролов, холестерина ЛПОНП и особенно холестерина ЛПНП. Содержание холестерина ЛПВП, наоборот, при остром течении панкреатита ниже нормы. Остается повышенным содержание триацилглицеролов, холестерина ЛПНП и ЛПОНП. Нормализуется содержание общего холестерина, а уровень ЛПВП ниже нормы.
Выводы: липидограмма сыворотки крови собак без клинических симптомов патологии не отличается по своему составу от результатов, полученных другими исследователями, по панкреатита собак в сыворотке крови повышается концентрация общего холестерина в 1,9 раза, триацилглицеролов – в 5,4 раза, холестерина ЛПДНГ- в 6,0 раз и холестерина ЛПНП – в 7,7 раза. Содержание холестерина ЛПВП, наоборот, при остром течении панкреатита ниже показателя у клинически здоровых собак в 1,5 раза. Лечение способствует снижению степени гиперферментемии за АЛТ и АсАТ, однако активность α-амилазы не нормализуется у части собак. Выше нормы содержание триацилглицеролов, холестерина ЛПНП и ЛПОНП, а холестерина ЛПВП остается низким, несмотря на проведение лечебных мероприятийМета: обґрунтування патогенетичної ролі порушень обміну ліпідів у виникненні та перебігу панкреатиту в собак і встановлення інформативності його показників для діагностики та оцінки ефективності лікування на основі клінічних та лабораторних методів дослідження.
Матеріали та методи: застосовували клінічні, інструментальні, лабораторні методи, у тому числі морфологічні дослідження крові, сечі, біохімічні дослідження сироватки крові: визначення складу ліпідограми (ліпідного профілю) за вмістом триацилгліцеролів, загального холестеролу, холестеролу ліпопротеїнів дуже низької (ЛПДНГ), низької (ЛПНГ) та високої (ЛПВГ) густини, традиційні тести та статистичні методи.
Результати: встановлено, що найбільш істотні зміни притаманні показникам обміну ліпідів і ліпопротеїнів у сироватці крові: значно підвищена концентрація холестеролу, триацилгліцеролів, холестеролу ЛПДНГ і особливо холестеролу ЛПНГ. Вміст холестеролу ЛПВГ, навпаки, за гострого перебігу панкреатиту нижче норми. Залишається підвищеним вміст триацилгліцеролів, холестеролу ЛПНГ та ЛПДНГ. Нормалізується вміст загального холестеролу, а рівень ЛПВГ є нижчим за норму.
Висновки: ліпідограма сироватки крові собак без клінічних симптомів патології не відрізняється за своїм складом від результатів, одержаних іншими дослідниками, За панкреатиту собак у сироватці крові підвищується концентрація загального холестеролу у 1,9 рази, триацилгліцеролів – у 5,4 рази, холестеролу ЛПДНГ– у 6,0 разів і холестеролу ЛПНГ – у 7,7 рази. Вміст холестеролу ЛПВГ, навпаки, за гострого перебігу панкреатиту знаходиться нижче показника у клінічно здорових собак у 1,5 рази. Лікування сприяє зниженню ступеня гіперферментемії за АлАТ та АсАТ, проте активність α-амілази не нормалізується в частини собак. Вище норми вміст триацилгліцеролів, холестеролу ЛПНГ та ЛПДНГ, а холестеролу ЛПВГ залишається низьким, не зважаючи на проведення лікувальних заході
Біологічні особливості лімфоцитів крові хворих на рак ендометрію
No full textThe aim: to examine the radiosensitivity of chromosomes of T-lymphocytes in the blood of primary patients with endometrial cancer depending on the radiation dose. It was expected that the investigations would reveal a cytogenetic parameter as a predictor of radiosensitivity in non-malignant cells of patients exposed to curative irradiation.
Materials and methods. Blood samples from 20 primary patients and 30 conditionally healthy donors were examined. Peripheral blood T-lymphocytes culture test system with metaphase chromosome aberration analysis was used. X-ray test-irradiation was performed at G0-stage of the cell cycle in the dose range of 0.5–3.0 Gy.
Results. It was shown that the spontaneous level of chromosome aberrations in lymphocytes of primary patients before anti-tumour therapy is 7,82±0,33 aberrations/100 metaphases. This is more than 2-fold higher than the upper limit of average population index and approximately 6-fold higher than the data of own control. In our study during X-ray irradiation of cells cultures of patients, it was found for the first time that the total frequency of radiation-induced chromosome aberrations obeys the classical linear quadratic dose dependence with a predominance of linear component values; the frequency of radiation markers – also linear quadratic dose dependence, but with a predominance of quadratic component.
Conclusions. High specificity of T-lymphocyte chromosomes to exposure to ionizing radiation as well as strict dependence of chromosome aberration yield on exposure dose justify their use as predictors of radiosensitivity of healthy cells from the tumour environment. The revealed dependences of induction of chromosomal damage in T-lymphocytes of patients with endometrial cancer prove the need for a personalized approach to plan the course of radiation therapyЦель: изучить радиочувствительность хромосом Т-лимфоцитов крови первичных больных раком эндометрия в зависимости от дозы облучения. Предполагали, что исследования позволят выявить цитогенетический параметр в качестве предиктора радиочувствительности немалигнизированных клеток пациентов, попадающих в зону терапевтического облучения.
Материалы и методы. Исследованы образцы крови 20 первичных пациентов и 30 условно здоровых доноров. Использовали тест-систему культуры Т-лимфоцитов периферической крови с метафазным анализом хромосомных аберраций. Рентгеновское тест-облучение проводили в G0-стадии клеточного цикла лимфоцитов в диапазоне доз 0,5–3,0 Гр.
Результаты. Показано, что спонтанный уровень хромосомных аберраций в лимфоцитах первичных пациентов до противоопухолевой терапии составляет 7,82±0,33 аберраций / 100 метафаз. Это более чем в 2 раза превышает верхнюю границу средне-популяционного показателя и примерно в 6 раз превышает данные собственного контроля. Впервые установлено, что при рентгеновском облучении культур клеток пациентов общая частота радиационно-индуцированных хромосомных аберраций подчиняется классической линейно-квадратичной дозовой зависимости с преобладанием значений линейного компонента; частота лучевых маркеров – также линейно-квадратичной зависимости от дозы, но с преобладанием квадратичного компонента.
Выводы. Высокая специфичность хромосом Т-лимфоцитов к воздействию ионизирующего излучения, а также строгая зависимость выхода хромосомных аберраций от дозы облучения аргументируют их использование в качестве предикторов радиочувствительности здоровых клеток из окружения опухоли. Выявленные зависимости индукции хромосомных повреждений Т-лимфоцитов больных раком эндометрия доказывают необходимость персонализированного подхода к планированию курса лучевой терапииМета: дослідити радіочутливість хромосом Т-лімфоцитів крові первинних хворих на рак ендометрію залежно від дози опромінення. Очікувалось, що дослідження дозволить визначити цитогенетичний параметр як предиктор радіочутливості немалігнізованих клітин пацієнтів, які зазнають терапевтичного опромінення.
Матеріали та методи. Досліджено зразки крові 20 первинних пацієнтів та 30 умовно здорових донорів. Використовували тест-систему культури Т-лімфоцитів периферичної крові з метафазним аналізом аберацій хромосом. Рентгенівське тест-опромінення виконували в G0-стадії клітинного циклу лімфоцитів в діапазоні доз 0,5–3,0 Гр.
Результати. Показано, що спонтанний рівень аберацій хромосом у лімфоцитах первинних хворих до протипухлинної терапії становить 7,82±0,33 аберацій / 100 метафаз. Це більш ніж у 2 рази перевищує верхню межу середньо-популяційного показника та приблизно в 6 разів перевищує дані власного контролю. Вперше встановлено, що при рентгенівському опроміненні культур клітин пацієнтів загальна частота радіаційно-індукованих аберацій хромосом підпорядковується класичній лінійно-квадратичній залежності від дози з переважанням значень лінійного компоненту; частота променевих маркерів - також лінійно-квадратичній залежності від дози, але з переважанням значень квадратичного компоненту.
Висновки. Висока специфічність хромосом Т-лімфоцитів до опромінення, а також сувора залежність виходу аберацій хромосом від дози іонізуючого випромінювання аргументують їх використання в якості предикторів радіочутливості здорових клітин із оточення пухлини. Визначені залежності індукції хромосомних пошкоджень в Т-лімфоцитах крові хворих на рак ендометрію доводять необхідність персоналізованого підходу до планування курсу променевої терапі
Перспективи застосування фітопрепаратів у комплексному лікуванні цукрового діабету 2-го типу
No full textDiabetes mellitus (DM) occupies an important place in the structure of mortality, as well as among the causes of disability and deterioration in the quality of life of the population. In this regard, the study of phytopreparations is promising for practical medicine in order to identify new medicinal plants that actively affect metabolic processes to prevent complications of DM, and create new phytopreparations. That drugs could enhance the effect of sulfonamides and potentiate the effect of insulin, thereby reducing the dose of the latter, and it is important for long-term chronic diseases, such as DM.
The aim. To study the prospects for the use of phytopreparations in the complex treatment of type 2 diabetes mellitus.
Materials and methods. The analytical, logical, generalization methods were used in the work. The analytical method of the study involved deepening the search for phytopreparations and the prospects for their use in the complex treatment of type 2 diabetes mellitus and generalization of the data obtained. The logical method of exploratory research of promising phytopreparations was applied in a certain logical sequence, as a result of which the specificity, stage-by-stage and generalization of the relevance of the use of phytopreparations in the complex treatment of type 2 diabetes mellitus was provided for scientific research. The generalizing research method was to determine and prove the characteristics of phytopreparations (analysis and synthesis) and their advantages over synthetic drugs.
Results and discussion. The main directions of herbal medicine for DM are associated with reproduction of the effects of insulin, normalization of glucose uptake, stimulation of regeneration of β-cells of the Langerhans islets, elimination of excess glucose from the body – phytopreparations with diuretic properties; elimination of hypoxia – phytopreparations-antihypoxants. In DM, herbal medicine will reduce the frequency of side effects in classical antidiabetic therapy. For any type of diabetes, herbal medicine is prescribed to patients as an improvement in the microcirculation of tissues, normalization of the functions of the cardiovascular and nervous systems, kidneys and eyes.
Conclusions. Despite a wide range of drugs used to correct the hemodynamic and metabolic manifestations of the insulin resistance syndrome, they do not fully meet the needs of practical medicine due to the presence of pronounced side effects. In addition, the pharmaceutical market of herbal medicines is very limited and represented mainly by species of medicinal plants, which have certain inconveniences in their use. All this indicates the relevance of the search, creation and introduction of effective and, at the same time, low-toxic drugs based on the medicinal plant raw material into medical practice for the pharmacotherapy of type 2 diabetes and its complicationsСахарный диабет (СД) занимает важное место в структуре смертности, а также среди причин нарушения трудоспособности и ухудшения качества жизни населения. В связи с этим изучение фитопрепаратов является перспективным для практической медицины с целью выявления новых лекарственных растений, которые активно влияют на метаболические процессы, для предупреждения осложнений СД и для создания новых фитопрепаратов, способных усиливать действие сульфаниламидов и потенцировать эффект инсулина, тем самым снижая дозу последего, что является важным при таком длительном хроническом заболевании, как СД.
Цель. Изучение перспектив применения фитопрепаратов в комплексном лечении СД 2-го типа.
Материалы и методы. В работе использованы аналитический, логический, обобщающий методы. Аналитический метод исследования предполагал углубление в проблематику поиска фитопрепаратов и перспектив их применения в комплексном лечении сахарного диабета 2-го типа и обобщение полученных данных. Логический метод поискового исследования перспективных фитопрепартов применялся в определенной логической последовательности, в результате чего обеспечилась для научного исследования конкретность, поэтапность и обобщенность в отношении актуальности применения в комплексном лечении сахарного диабета 2-го типа фитопрератов. Обобщающий метод исследования лежал в определении и доказательности характеристик фитопрепаратов (анализ и синтез) и их преимущества над синтетическими лекарственными препаратами.
Результаты и их обсуждение. Основные направления фитотерапии СД связаны с воспроизведением эффектов инсулина, нормализацией усвоения глюкозы; стимуляцией регенерации β-клеток островков Лангерганса; выведением из организма избытка глюкозы (фитопрепараты с диуретическими свойствами); устранением гипоксии (фитопрепараты-антигипоксанты). Фитотерапия позволит снизить частоту побочнх явлений от классической противодиабетической терапии. При любом типе СД больным показана фитотерапия для улучшения микроциркуляции тканей, нормализации функций сердечно-сосудистой и нервной систем, почек и глаз.
Выводы. Несмотря на достаточно широкий спектр лекарственных препаратов, применяемых для коррекции гемодинамических и метаболических проявлений синдрома инсулинорезистентности, они не в полном объеме удовлетворяют потребности практической медицины из-за наличия выраженных побочных эффектов. Кроме того, фармацевтический рынок фитопрепаратов очень ограничен и представлен в основном сборами лекарственных растений, которые в применении вызывают определенные неудобства. Все это свидетельствует об актуальности поиска, создания и внедрения в медицинскую практику эффективных и одновременно малотоксичных лекарственных средств на основе лекарственного растительного сырья для фармакотерапии СД 2-го типа и его осложненийЦукровий діабет (ЦД) посідає одне з чільних місць у структурі смертності, а також серед причин порушення працездатності й погіршення якості життя населення. У зв’язку з цим вивчення фітопрепаратів є перспективним для практичної медицини з метою виявлення нових лікарських рослин, які активно впливають на метаболічні процеси, для запобігання ускладненням ЦД і для створення нових фітопрепаратів, здатних підсилювати дію сульфаніламідів і потенціювати ефект інсуліну, тим самим знижуючи дозу останнього, що є важливим за такого довготривалого хронічного захворювання, як ЦД.
Мета. Визначеня перспектив застосування фітопрепаратів у комплексному лікуванні ЦД 2-го типу.
Матеріали та методи. У роботі використано аналітичний, логічний, узагальнювальний методи. Аналітичний метод дослідження передбачав занурення у проблематику пошуку фітопрепаратів та перспектив їх застосування у комплексному лікуванні цукрового діабету 2-го типу та узагальнення отриманих даних. Логічний метод пошукового дослідження перспективних фітопрепаратів застосовувався у певній логічній послідовності, внаслідок чого забезпечилася для наукового дослідження конкретність, поетапність і обгрунтованність, щодо актуальності застосування у комплексному лікуванні цукрового діабету 2-го типу фітопрепаратів. Узагальнювальний метод дослідження полягав у визначенні та доказовості характеристик фітопрепаратів (аналіз і синтез) та їх переваги над синтетичними лікарськими засобами.
Результати та їх обговорення. Основні напрями фітотерапії ЦД пов’язані з відтворенням ефектів інсуліну, нормалізацією засвоєння глюкози; стимуляцією регенерації β-клітин острівців Лангерганса; виведенням з організму надлишку глюкози (фітопрепарати з діуретичними властивостями); усуненням гіпоксії (фітопрепарати-антигіпоксанти). Фітотерапія дозволяє знизити частоту побічних явищ від класичної протидіабетичної терапії. За будь-якого типу ЦД хворим рекомендовано фітотерапію для поліпшення мікроциркуляції тканин, нормалізації функцій серцево-судинної і нервової систем, нирок та очей.
Висновки. Попри доволі широкий спектр лікарських препаратів, які застосовують для корекції гемодинамічних та метаболічних проявів синдрому інсулінорезистентності, вони не повною мірою задовольняють потреби практичної медицини через наявність виражених побічних ефектів. Крім того, фармацевтичний ринок фітопрепаратів дуже обмежений і представлений здебільшого зборами лікарських рослин, які під час застосування викликають певні незручності. Все це свідчить про актуальність пошуку, створення і впровадження в медичну практику ефективних і водночас малотоксичних лікарських засобів на основі лікарської рослинної сировини для фармакотерапії ЦД 2-го типу та його ускладнен
Профілактика субінволюції матки у корів за використання бурштинової кислоти
No full textAim. To establish the effect of acidum succinicum on the activity of enzymes in the blood of cows after calving and the course of uterine involution.
Materials and Methods. The study of enzyme activity was carried out in the Central Research Laboratory of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University (Certificate of technical competence № 001/18, issued on September 26, 2018, valid until September 25, 2023).
Results of the research. After the use of acidum succinicum in the body of cows of the experimental group, the activity of alanine aminotransferase increased by 12,0 % (p≤0,05), and the activity of aspartate aminotransferase, on the contrary, decreased by 30,0 % (p≤0,001), which indicates a positive effect on hepatocytes. Confirmation of this is the Ritis factor, which increased 1,4 times (p≤0,05).
All animal experiments were conducted according to with the recommendations of ARRIVE and the British Animal Act 1986 and Directive 2010/63 / EU on the protection of animals for scientific investigation.
In the body of cows of the control group, the activity of alanine and aspartateaminotransferases increased, respectively, by 14,0 % (p≤0,05) and 47,0 % (p≤0,001) against a background of a 1,2-fold decrease (p≤0,05) Ritis factor.
A decrease in bilirubin content of 56,0 % (p≤0,001) in the body of cows after the use of acidum succinicum and an increase in its content by 2,2 times (p≤0,001) in the body of control cows indicates liver disease, which is accompanied by affection of its parenchyma, which may be a consequence of intoxication of their body in the last trimester of pregnancy.
Conclusion. Acidum succinicum, applied to cows after calving, prevents the development of inflammation of the reproductive system, helps to restore reproductive function, reduces the duration of the service period to 80,0±2,0 days, and the insemination index to 1,3Цель работы: установить влияние Янтарной кислоты на активность ферментов в крови коров после отела и инволюции матки.
Материалы и методы. Исследование активности ферментов проведено в центральной научно-исследовательской лаборатории Тернопольского национального медицинского университета имени И.Я. Горбачевского (Свидетельство о технической компетентности № 001/18, выданное 26.09.2018 г., Действующее до 25.09.2023 г.).
Активность кислой фосфатазы определяли за способностю кислой фосфатазы гидролизовать эфирную связь в паранитрофенилфосфате, активность щелочной фосфатазы за сособностю фермента сыворотки крови бетеглицерофосфата натрия подвергаться гидролизу с последующим высвобождением неорганического фосфора, активность аспартатаминотрансферазы (АСТ) и аланинаминотрансферазы (АЛТ) определяли по методу Райтмана-Френкеля, билирубин методом диазореакции.
Все эксперименты на животных проведены в соответствии с рекомендациями ARRIVE и Закона Великобритании о животных 1986 года и Директивы ЕС 2010/63 / EU о защите животных при их использовании для научных целей.
Результаты исследования. После применения Янтарной кислоты в организме коров опытной группы активность аланинааминотрансферазы выросла на 12.0% (р≤0,05), а активность аспартатаминотрансферазы, снизилась на 30,0% (р≤0,001), что свидетельствует о положительном влиянии препарата на гепатоциты печени . Подтверждение этому является повышение в 1.4 раза (р≤0,05) коэффициент де Ритиса.
Снижение билирубина на 56,0% (р≤0,001) в организме коров после применения Янтарной кислоты и его повышение в 2,2 раза (р≤0,001) в организме коров контрольной группы указывает на заболевание печени, которое сопровождаются поражениями ее паренхимы, что может быть следствием интоксикации их организма в последний триместр стельности.
Выводы. Янтарная кислота, применяемая коровам после отела, предотвращает развитую воспаления половой системы, способствует восстановлению воспроизводительной функции, сокращает продолжительность сервис-периода до 80,0 ± 2,0 суток, а индекса осеменения до 1,3Мета роботи: встановити вплив Бурштинової кислоти на активність ферментів у крові корів після отелу та перебігу у них інволюції матки.
Матеріали і методи. Дослідження активності ферментів проведено в центральній науково-дослідній лабораторії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (Свідоцтво про технічну компетентність № 001/18, видане 26.09.2018 р., чинне до 25.09.2023 р).
Активність кислої фосфатази визначали методом, який ґрунтується на здатності кислої фосфатази гідролізувати ефірний зв'язок у паранітрофенілфосфаті, активність лужної фосфатази за методикою яка базується на дії ферменту сироватки крові бетегліцерофосфату натрію піддаватись гідролізу з подальшим вивільненням неорганічного фосфору, аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) визначали за методом Райтмана-Френкеля, білірубін методом діазореакції .
Всі експерименти на тваринах проведено у відповідності до рекомендацій ARRIVE і Закону Великобританії про тварин 1986 року та Директиви ЄС 2010/63 / EU про захист тварин для наукових цілей.
Результати дослідження. Після застосування Бурштинової кислоти в організмі корів дослідної групи активність аланінаамінотрансферази зросла на 12.0 % (р≤0,05), а активність аспартатамінотрансферази, навпаки, знизилась на 30,0 % (р≤0,001), що свідчить про позитивний вплив препарату на гепатоцити печінки. Підтвердження цьому є коефіцієнт де Рітіса, який зріс в 1.4 рази (р≤0,05).
В організмі корів контрольної групи активність аланін і аспартатамінотрансфераз зростала, відповідно, на 14.0 % (р≤0,05) і 47,0 % (р≤0,001) на фоні зниження в 1,2 раза (р≤0,05) коефіцієнта де Рітіса.
Зниження вмісту білірубіну на 56,0 % (р≤0,001) в організмі корів після застосування Бурштинової кислоти та зростання його вмісту в 2,2 рази (р≤0,001) в організмі корів контрольної групи вказує на захворювання печінки, яке супроводжуються ураженнями її паренхіми, що може бути наслідком інтоксикації їх організму в останній триместр тільності.
Висновок. Бурштинова кислота, застосована коровам після отелу, запобігає розвиту запалення статевої системи, сприяє відновленню відтворної функції, скорочує тривалість сервіс-періоду до 80,0±2,0 діб, а індексу осіменіння до 1,
Комбінований препарат на основі хелатування магнію фосфорильованим казеїном. Характеристика його одержання
No full textThe article is devoted to the development and synthesis of a new drug for use in animal husbandry and veterinary medicine as an immunostimulatory and adaptogenic agent. The basis of the new drug is a combination of magnesium, phosphorus, and casein of cow's milk.
Given the important scientific and practical importance for veterinary medicine of innovative drugs that would have pronounced immunostimulatory and adaptogenic properties, the aim of our research is to develop a method of obtaining a new drug with an original composition and further studies of its effectiveness and safety.
Modern materials and methods were used to achieve this goal. In particular, mass spectrometry was used on a Waters H-class UPLC liquid high-pressure liquid chromatography spectrometer with a Waters TQ-S micro three-quadrupole detector; atomic emission spectrometer with inductively coupled plasma Analytik-Jena Plasma Quant PQ 9000 Elite; liquid chromatographer with a three-quadrupole mass detector and with analytical column – Waters ACQUITY UPLC BEH C18 1.7μm 2.1x50mm.
The result of the work was the development of a method of modification of the casein molecule, which was carried out in several stages: the first stage was the direct phosphorylation of the casein molecule; the second stage of the synthesis was the chelation of magnesium with casein.
Based on the results of this work, the following conclusions were formed: 1) the synthesis of a new drug is carried out in two stages: the first – modification of casein by direct phosphorylation and the second stage – chelation of magnesium with casein; 2) it was found that the efficiency of phosphorylation directly correlates with the number of treatment cycles of the reaction mixture and is optimal for three treatment cyclesСтатья посвящена разработке и синтеза нового препарата для использования в животноводстве и ветеринарной медицине в качестве имуномостимулюючого и адаптогенного средства. Основой нового препарата является комбинирование магния, фосфора и казеина коровьего молока.
Учитывая важное научно-практическое значение для ветеринарной медицины инновационных препаратов с выраженными иммуностимулирующими и адаптогенными свойствами, целью наших исследований является разработка способа получения нового препарата с оригинальным составом и дальнейшие исследования его эффективности и безопасности.
Для реализации поставленной цели были использованы современные материалы и методы. В частности, были использованы масс-спектрометрия на жидком хроматомасспектрометре сверхвысокого давления Waters H-class UPLC с триквадрупольним детектором Waters TQ-S micro; атомно-эмиссионный спектрометр с индуктивно связанной плазмой Analytik-Jena Plasma Quant PQ 9000 Elite; жидкостный хроматограф с триквадрупольным масс-детектором и аналитической колонкой - Waters ACQUITY UPLC BEH C18 1.7μm 2.1x50mm.
Результатом работы была разработка способа модификации молекулы казеина, который проводили в несколько этапов: первым этапом было прямое фосфорилирование молекулы казеина; вторым этапом синтеза было хелатирование магния казеином.
По результатам проведенной работы сформированы выводы: 1) синтез нового препарата осуществляется в два этапа: первый – модификация казеина путем прямого фосфорилирования и второй этап – хелатирование магния казеином; 2) установлено, что эффективность фосфорилирования прямо коррелирует с количеством циклов обработки реакционной смеси и является оптимальной при трех циклах обработкиСтаття присвячена розробці та синтезу нового препарату для використання у тваринництві і ветеринарній медицини в якості імуномостимулюючого та адаптогенного засобу. Основою нового препарату є комбінування магнію, фосфору та казеїн коров’ячого молока.
Враховуючи важливе науково-практичне значення для ветеринарної медицини інноваційних препаратів з вираженими імуностимулюючими та адаптогенними властивостями, ціллю наших досліджень є розробка способу отримання нового препарату з оригінальним складом та подальші дослідження його ефективності та безпечності.
Для реалізації поставленої цілі було використано сучасні матеріали та методи. Зокрема, було використано мас-спектрометрію на рідинному хроматомасспектрометрі надвисокого тиску Waters H-class UPLC з триквадрупольним детектором Waters TQ-S micro; атомно-емісійний спектрометр з індуктивно зв’язаною плазмою Analytik-Jena Plasma Quant PQ 9000 Elite; рідинний хроматограф з триквадрупольним мас-детектором і аналітичною колонкою – Waters ACQUITY UPLC BEH C18 1.7μm 2.1x50mm, Камера для вертикального електрофорезу Helicon.
Результатом роботи було розробка способу модифікації молекули казеїну, який проводили в декілька етапів: першим етапом було пряме фосфорилювання молекули казеїну; другим етапом синтезу було хелатування магнію казеїном.
За результатами проведеної роботи сформовані висновки: 1) синтез нового препарату здійснюється в два етапи: перший – модифікація казеїну шляхом прямого фосфорилювання і другий етап – хелатування магнію казеїном; 2) встановлено, що ефективність фосфорилювання прямо корелює з кількістю циклів обробки реакційної суміші і є оптимальною за трьох циклів обробк
Визначення токсикологічних характеристик комплексного антиєймерійного лікарського засобу на основі мадураміцину і нікарбазину
No full textThe aim: to determine the parameters of acute toxicity of the preparative form of an antiemeric agent based on maduramycin and nicarbazine for white mice, white rats and guinea pigs with a single oral administration.
Materials and methods. Determination of acute toxicity of the formulation by oral administration was performed on 48 adult male mice, 48 adult nonlinear male rats, 48 adult male guinea pigs. To conduct an experiment on the principle analogues were formed seven experimental and one control group, 6 animal each. The dose of the formulation was calculated individually based on body weight values. It should be noted that the total volume of the emulsion of the formulation administered orally is not exceeded 1.0 cm3per 100 gram b. w.
Results. Toxicometric parameters of the formulation were calculated by the method of least squares for probit analysis of mortality curves. It was found that the LD50 of the preparative form of antiemeric agent for white mice for a single oral administration is 238.05±28.08 mg/kg, LD16 – 128.71 mg/kg, LD84 – 347.39 mg/kg, LD100 - 402, 06 mg/kg body weight, respectively.
LD50 of the preparative form of antiemeric agent for white rats with a single oral administration is 260.51±28.83 mg/kg, LD16 – 148.39 mg/kg, LD84 – 372.65 mg/kg, LD100 – 428.71 mg/kg body weight, respectively.
LD50 of the preparative form of antiemeric agent for guinea pigs for a single oral administration is 275±21.12 mg/kg, LD16 – 201.74 mg/kg, LD84 – 348.25 mg/kg, LD100 – 384.88 mg/kg body weight body respectively.
Conclusions. According to SOU 85.2-37-736: 2011 "Veterinary drugs. Determination of acute toxicity” preparative form of a complex antiemeric agent based on maduramycin and nicarbazine on the degree of toxicity can be attributed to moderately dangerous substances (3rd hazard class)Цель: определить параметры острой токсичности препаративной формы противорвотного средства на основе мадурамицина и никарбазина для белых мышей, белых крыс и морских свинок при однократном пероральном введении.
Материалы и методы. Определение острой токсичности препарата при пероральном введении проводили на 48 взрослых самцах мышей, 48 взрослых нелинейных крысах-самцах, 48 взрослых морских свинках-самцах. Для проведения эксперимента по принципу аналогов были сформированы семь опытных и одна контрольная группы по 6 животных в каждой. Дозу препарата рассчитывали индивидуально на основании значений массы тела. Следует отметить, что общий объем эмульсии препарата, вводимой перорально, не превышает 1,0 см3 на 100 грамм массы тела.
Результаты. Токсикометрические параметры препарата рассчитывали методом наименьших квадратов для пробит-анализа кривых смертности. Установлено, что ЛД50 препаративной формы антимерного средства для белых мышей при однократном пероральном введении составляет 238,05±28,08 мг / кг, ЛД16 – 128,71 мг/кг, ЛД84 – 347,39 мг/кг, ЛД100 – 402,06 мг/кг. кг массы тела соответственно. ЛД50 препаративной формы антимерного средства для белых крыс при однократном пероральном введении составляет 260,51±28,83 мг/кг, ЛД16 – 148,39 мг/кг, ЛД84 – 372,65 мг/кг, ЛД100 – 428,71 мг/кг массы тела соответственно. LD50 препаративной формы антимерного средства для морских свинок при однократном пероральном применении составляет 275±21,12 мг/кг, LD16 – 201,74 мг/кг, LD84 – 348,25 мг/кг, LD100 – 384,88 мг/кг массы тела соответственно.
Выводы. Согласно СОУ 85.2-37-736: 2011 «Ветеринарные препараты. Определение острой токсичности» препаративная форма комплексного антимерного средства на основе мадурамицина и никарбазина по степени токсичности может быть отнесена к умеренно опасным веществам (3 класс опасности)Мета: визначити параметри гострої токсичності препаративної форми протизапального засобу на основі мадураміцину та нікарбазину для білих мишей, білих щурів та морських свинок при одноразовому пероральному застосуванні.
Матеріали і методи. Визначення гострої токсичності препарату пероральним введенням проводили на 48 дорослих самцях мишей, 48 дорослих нелінійних самцях щурів, 48 дорослих самців морських свинок. Для проведення експерименту за принциповими аналогами було сформовано сім експериментальних та одна контрольна група, по 6 тварин у кожній. Дозу препарату розраховували індивідуально на основі значень маси тіла. Слід зазначити, що загальний об'єм емульсії препарату, що вводиться перорально, не перевищує 1,0 см3 на 100 г ваги тіла.
Результати. Токсикометричні параметри препарату розраховували методом найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих летальності. Було встановлено, що LD50 препаративної форми протиемеричного засобу для білих мишей для одноразового перорального введення становить 238,05±28,08 мг/кг, LD16 – 128,71 мг/кг, LD84 – 347,39 мг/кг, LD100 – 402, 06 мг/кг маси тіла відповідно. LD50 препаративної форми протиемеричного засобу для білих щурів при одноразовому пероральному застосуванні становить 260,51±28,83 мг/кг, LD16 – 148,39 мг/кг, LD84 – 372,65 мг/кг, LD100 – 428,71 мг/кг маси тіла відповідно. LD50 препаративної форми протиемеретичного засобу для морських свинок для одноразового перорального прийому становить 275±21,12 мг/кг, LD16 – 201,74 мг/кг, LD84 – 348,25 мг/кг, LD100 – 384,88 мг/кг маси тіла відповідно.
Висновки. Відповідно до СОУ 85.2-37-736: 2011 "Ветеринарні препарати. Визначення гострої токсичності" препаративна форма комплексного протиемеретичного засобу на основі мадураміцину та нікарбазину за ступенем токсичності може бути віднесена до середньо небезпечних речовин (3 клас небезпеки
Дослідження противиразкової активності харчового концентрату фенольних сполук яблук на моделях екпериментальної виразки у щурів
No full textMedicinal plants have been widely used in the treatment of many diseases, especially in the gastroenterology, given that the use of synthetic antiulcer drugs in clinical practice often leads to the development of various kinds of side effects and, accordingly, have a large list of contraindications. The aim of this experimental work was the study of the antiulcer activity of the food concentrate of phenolic compounds of apples on the models of experimental ulcers in rats. Materials and methods. The studies included two stages, which were carried out on models: stage I – a model of alcohol–prednisolone stomach ulcer in rats, stage II – a model of indomethacin stomach ulcer in rats in accordance with the methodological recommendations of the SEC of the Ministry of Health of Ukraine. The studied concentrate was administered in a dose based on the total content of polyphenols – 9 mg per 100 g of weight. Quercetin at a dose of 5 mg / kg and ranitidine at a dose of 20 mg / kg were used as reference drugs. After replicating the models, a macroscopic examination of the gastric mucosa was carried out and the content of TBA-reactants and reduced glutathione in the stomach homogenate was determined. Results. Under pathological conditions, the therapeutic effect of the food concentrate of phenolic compounds of apples and reference drugs was comparable in terms of the degree of ulcer defect. It was proved that food concentrate of phenolic compounds of apples and reference drugs inhibit the course of lipid peroxidation reactions and support endogenous antioxidant defense systems. Conclusions. The obtained results make it possible to recommend a further study of the food concentrate of phenolic compounds of apples for the creation of a pharmaceutical preparation on its basis. A promising area of application of this concentrate will be the prevention and treatment of gastric ulcerЛекарственные растения широко применялись в терапии многих заболеваний, особенно в области гастроэнтерологии, учитывая, что использование в клинической практике синтетических противоязвенных препаратов часто приводят к развитию разного рода побочных эффектов и, соответственно, имеют большой перечень противопоказаний Целью данной экспериментальной работы стало исследование противоязвенной активности пищевого концентрата фенольных соединений яблок на моделях экпериментальнйо язвы у крыс. Материалы и методы. Исследования включали два этапа, которые проводились на моделях: I этап – модель спирто–преднизолоновая язвы желудка у крыс, II этап – модель индометациновую язвы желудка у крыс в соответствии с методическими рекомендациями ДЭЦ МОЗ Украины. Исследуемый концентрат вводили в дозе в пересчете на общее содержание полифенолов – 9 мг на 100 г веса. В качестве препаратов сравнения использовали кверцетин в дозе 5 мг / кг и ранитидин в дозе 20 мг / кг. После воспроизведения моделей проводили макроскопическое исследование слизистой желудка и определяли содержание ТБК-реактантов и восстановленного глутатиона в гомогенате желудка. Результаты. В условиях патологии лечебный эффект пищевого концентрата фенольных соединений яблок и препаратов сравнения был сопоставим по показателю степени язвенного дефекта .Доказано, что пищевой концентрат фенольных соединений яблок и препараты сравнения тормозят ход реакций перекисного окисления липидов и поддерживают эндогенные системы антиоксидантной защиты. Выводы. Полученные результаты дают возможность рекомендовать дальнейшее исследование пищевого концентрата фенольных соединений яблок для создания на его основе фармацевтического препарата. Перспективным направлением применения данного концентрата будет профилактика и лечение язвенной болезни желудкаЛікарські рослини широко застосовувались в терапії багатьох захворювань, особливо в області гастроентерології з огляду на те, що використані в клінічній практиці синтетичні противиразкові препарати часто приводять до розвитку різного роду побічних ефектів і, відповідно, мають великий перелік протипоказань
Метою даної експериментальної роботи стало дослідження противиразкової активності харчового концентрату фенольних сполук яблук на моделях екпериментальної виразки у щурів.
Матеріали та методи. Дослідження включали два етапи, які проводились на моделях: І етап – модель спирто-преднізолонової виразки шлунка у щурів, ІІ етап – модель індометацинової виразки шлунку у щурів згідно з методичними рекомендаціями ДЕЦ МОЗ України. Досліджуваний концентрат вводили дозою у перерахунку на загальний вміст поліфенолів – 9 мг на 100 г ваги. В якості препаратів порівняння використовували кверцетин в дозі 5 мг/кг та ранітидин в дозі 20 мг/кг. Після відтворення моделей проводили макроскопічне дослідження слизової шлунку та визначали вміст ТБК-реактантів та відновленого глутатіону в гомогенаті шлунку.
Результати. В умовах патології лікувальний ефект харчового концентрату фенольних сполук яблук та препаратів порівняння був співставлюваним за показником ступеня виразкового дефекту. Доведено, що харчовий концентрат фенольних сполук яблук та препарати порівняння гальмують перебіг реакцій перекисного окиснення ліпідів і підтримують ендогенні системи антиоксидантного захисту.
Висновки. Отримані результати дають можливість рекомендувати подальше дослідження харчового концентрату фенольних сполук яблук для створення на його основі фармацевтичного препарату. Перспективним напрямком застосування даного концентрату буде профілактика та лікування виразкової хвороби шлунк
Анальгетичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus Calamus L.)
No full textOpioid and non-narcotic analgesics, non-steroidal anti-inflammatory agents, anesthetics, antidepressants, myorelaxants, combined agents and phytopreparations are widely used for the treatment of pain syndrome. One of the promising phytogenic objects with potential analgesic properties is the Acorus calamus (Sweet Flag).
The aim: the purpose of the study is to determine the analgesic effect of the dealcoholized extract of Acorus calamus leaves (DEAL) on a model of pain in the "Hot plate" test and in the test of tail heat immersion.
Materials and methods. During the experimental study, the pharmacological methods have been used. The analgesic properties of DEAL were studied in mice on the "Hot plate" model using the Hot / Cold Plate (Bioseb, France) and in the test of the heat immersion in rats.
The results. On the models of pain in the "Hot plate" and tail heat immersion tests, the analgesic effect of the dealcoholized extract of Acorus calamus leaves (DEAL) is determined. On the "Hot plate" model, the use of DEAL probably increased the duration of the latency period. According to the analgesic effect of DEAL and metamizol sodium were comparable to each other continues to 1 and 1.5 hours of experiment, but starting with 2 hours of experiment the analgesic action of metamizol sodium statistically exceeded the analgesic effect of DEAL.
In the test of heat immersion tail in rats, DEAL increased the latency period of shocking of the rats’ tail compared to the starting background by 43.13 % as well as metamizol sodium by 66.6 %. The studies have shown the presence of moderate analgesic effects of DEAL in the investigated dose.
Conclusions. The analgesic effect of a dealcoholized extract of Acorus calamus leaves (DEAL) on a model of pain in the "Hot plate" and heat tail immersion tests has been carried out. Under the "Hot plate" test in mice, DEAL produces a distinct analgesic effect, however, slightly inferior to the severity of metamizol sodium. Presence of moderate analgesic properties of DEAL has been verified in comparison with the metamizel sodium in thetail heat immersion test in rats. The obtained results indicate the influence of DEAL on the central mechanisms of pain formationДля лечения болевого синдрома широко применяют наркотические и ненаркотические анальгетики, нестероидные противовоспалительные средства, анестетики, антидепрессанты, миорелаксанты, комбинированные средства и фитопрепараты. Одним из перспективных фитообъектов с потенциальными анальгетическими свойствами является аир обыкновенный (Acorus calamus L.).
Цель исследования – установить анальгезирующее действие деалкоголизованого экстракта листьев аира обыкновенного (ДЕЛЛ) на моделях боли в тесте «горячая пластина» и в тесте тепловой иммерсии хвоста.
Материалы и методы. Во время экспериментального исследования были использованы фармакологические методы. Анальгетические свойства ДЕЛЛ изучали у мышей на модели «горячая пластина» с использованием прибора Hot / Cold Plate (Bioseb, Франция) и в тесте тепловой иммерсии хвоста у крыс.
Результаты. На моделях боли в тестах «горячая пластина» и тепловой иммерсии хвоста выявлено анальгезирующее действие деалкоголизованого экстракта листьев аира обыкновенного (ДЕЛЛ). На модели «горячая пластина» использования ДЕЛЛ достоверно увеличило продолжительность латентного периода. За анальгезирующим эффектом ДЕЛЛ и метамизол натрия были сопоставимые друг с другом течение 1-го и 1,5 часа опыта, но начиная с 2 часа исследования, анальгетическое действие метамизола натрия статистически превышало анальгетический эффект ДЕЛЛ.
В тесте тепловой иммерсии хвоста у крыс применения ДЕЛЛ увеличило латентный период отдергивания хвоста крыс по сравнению с исходным фоном на 43,13 %, а введение метамизола натрия - на 66,6 %. Эксперимент доказал наличие у ДЕЛЛ в исследованной дозе умеренной анальгетической активности.
Выводы. На моделях боли в тестах «горячая пластина» и тепловой иммерсии хвоста установлено наличие анальгезирующей активности деалкоголизованого экстракта листьев аира обыкновенного (ДЕЛЛ). В тесте «горячая пластина» у мышей ДЕЛЛ оказывает выраженый анальгетический эффект, однако, несколько уступает по активности метамизолу натрия. Верифицировано наличие умеренных по сравнению с метамизолом натрия обезболивающих свойств ДЕЛЛ в тесте тепловой иммерсии хвоста крыс. Полученные результаты свидетельствуют о влиянии ДЕЛЛ на центральные механизмы формирования болиДля лікування больового синдрому широко застосовують опійні та ненаркотичні анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби, анестетики, антидепресанти, міорелаксанти, комбіновані засоби та фітопрепарати. Одним із перспективних фітооб’єктів з потенційними анальгетичними властивостями є лепеха звичайна (Acorus calamus L.).
Мета дослідження – визначити аналгетичну дію деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (ДЕЛЛ) на моделі болю в тесті «гаряча пластина» та в тесті теплової імерсії хвоста.
Матеріали та методи. Під час експериментального дослідження були використані фармакологічні методи. Анальгетичні властивості ДЕЛЛ вивчали у мишей на моделі «гаряча пластина» з використанням прибору Hot/Cold Plate (Bioseb, Франція) та в тесті теплової імерсії хвоста у щурів.
Результати. На моделях болю в тестах «гаряча пластина» та теплової імерсії хвоста визначено аналгетичну дію деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (ДЕЛЛ). На моделі «гаряча пластина» використання ДЕЛЛ вірогідно збільшило тривалість латентного періоду. За аналгетичним ефектом ДЕЛЛ та метамізол натрію були зіставні один з одним продовж 1-го та 1,5 години досліду, але починаючи з 2 години експерименті, аналгетична дія метамізолу натрію статистично перевищувала аналгетичний ефект ДЕЛЛ.
В тесті теплової імерсії хвоста у щурів застосування ДЕЛЛ збільшило латентний період відсмикування хвоста щурів порівняно з вихідним фоном на 43,13 %, а метамізолу натрію – на 66,6 %. Дослідження довели наявність у ДЕЛЛ в дослідженій дозі помірної анальгетичної дії.
Висновки. Визначено аналгетичну дію деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (ДЕЛЛ) на моделі болю в тестах «гаряча пластина» та теплової імерсії хвоста. За умов тесту «гаряча пластина» у мишей ДЕЛЛ справляє виразний аналгетичний ефект, однак, дещо поступається за виразністю метамізолу натрію. Верифіковано наявність помірних у порівнянні з метамізолом натрію знеболювальних властивостей ДЕЛЛ у тесті теплової імерсії хвоста щурів. Отримані результати свідчать про вплив ДЕЛЛ на центральні механізми формування бол