ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Аналіз літературних даних щодо зв’язку дефіциту вітаміну Д та цукрового діабету 1-го типу
No full textType 1 diabetes mellitus is a chronic autoimmune disease in which genetic predisposition and environmental factors play a major role. Vitamin D deficiency is becoming a pandemic in the world and is observed in type 1 diabetes mellitus.
The aim. Analytical review of available literature data on the relationship of vitamin D deficiency with the development and course of type 1 diabetes mellitus.
Materials and methods. Analysis of open sources of scientific literature.
Results and discussion. Clinical observations and experimental studies show that vitamin D deficiency is one of the risk factors for the development of type 1 diabetes, and is a consequence of this disease. The status of vitamin D in the body is determined not only by the intake of vitamin from the outside, but also by the activity of tissue transport and metabolism systems, which have a high degree of polymorphism. Numerous studies show the positive effect of the use of vitamin D preparations in the prevention and treatment of type 1 diabetes mellitus. However, there are works in which there is no protective effect.
Conclusions. Thus, the optimization of the status of vitamin D in the body is a promising measure to prevent the development of type 1 diabetes and facilitate its course, but requires further research.Сахарный диабет 1 типа – это хроническое аутоиммунное заболевание, в развитии которого главная роль принадлежит генетической предрасположенности и факторам окружающей среды. Дефицит витамина Д приобретает характер пандемии в мире и наблюдается при сахарном диабете 1 типа.
Цель. Проведение аналитического обзора имеющихся литературных данных о взаимосвязи дефицита витамина Д с развитием и протеканием сахарного диабета 1 типа.
Материалы и методы. Анализ открытых источников научной литературы.
Результаты и их обсуждение. Клинические наблюдения и экспериментальные исследования показывают, что дефицит витамина Д выступает одним из факторов риска развития сахарного диабета 1 типа, а также является следствием этой болезни. Статус витамина Д в организме определяется не только поступлением витамина извне, но и активностью тканевых систем транспорта и метаболизма, которые имеют высокую степень полиморфизма. Многочисленные исследования показывают положительное влияние применения препаратов витамина Д в профилактике и терапии сахарного диабета 1 типа. Однако есть работы, в которых протекторный эффект отсутствует.
Выводы. Таким образом, оптимизация статуса витамина Д в организме является перспективной мерой для предупреждения развития сахарного диабета 1 типа и облегчения его протекания, но требует дополнительных исследований.Цукровий діабет 1 типу – це хронічне аутоімунне захворювання, в розвитку якого головна роль належить генетичній схильності та факторам навколишнього середовища. Дефіцит вітаміну Д набуває характеру пандемії у світі та спостерігається за цукрового діабету 1 типу.
Мета. Проведення аналітичного огляду наявних літературних даних щодо взаємозв’язку дефіциту вітаміну Д з розвитком і протіканням цукрового діабету 1 типу.
Матеріали та методи. Аналіз відкритих джерел наукової літератури.
Результати та їх обговорення. Клінічні спостереження та експериментальні дослідження свідчать, що дефіцит вітаміну Д виступає одним з факторів ризику розвитку цукрового діабету 1 типу, а також є наслідком цієї хвороби. Статус вітаміну Д в організмі визначається не лише надходженням вітаміну ззовні, а й активністю тканинних систем транспорту та метаболізму, які мають високий ступінь поліморфізму. Багаточисельні дослідження демонструють позитивний вплив застосування препаратів вітаміну Д у профілактиці та терапії цукрового діабету 1 типу. Проте є роботи, в яких протекторний ефект відсутній.
Висновки. Таким чином, оптимізація статусу вітаміну Д в організмі є перспективним заходом для попередження розвитку цукрового діабету 1 типу та полегшення його протікання, але потребує додаткових досліджен
Вивчення жирнокислотного складу квіток бузку звичайного сорту «Мадам Лемуан»
No full textAn important place in human nutrition is occupied by omega-3, omega-6 and omega-9 fatty acids (FA). They have different effects on the human body and play a significant role in the appearance and the course of some diseases (for example, cardiovascular system, gastrointestinal tract, cancer, obesity, etc.).
The aim. To study the qualitative composition and the quantitative content of fatty acids in Common Lilac (Syringa vulgaris) flowers of “Madame Lemoine” variety.
Materials and methods. The fatty acid composition was studied by gas chromatography based on the formation of methyl esters of fatty acids and their subsequent determination.
Results and discussion. The presence and the quantitative content of 15 fatty acids have been determined. Among them, 13 FA have been identified, namely 6 saturated fatty acids and 7 unsaturated fatty acids. The total amount of saturated fatty acids (54.65 %) significantly predominates over unsaturated fatty acids (34.81 %). Palmitic acid dominates among saturated FA (39.83 %). Linoleic acid has the highest percent among unsaturated FA (13.75 %).
Conclusions. For the first time the composition of fatty acids in Common Lilac flowers of “Madame Lemoine” variety has been studied. The raw material accumulates saturated fatty acids in a significant number. Palmitic acid (C 16 : 0) – 39.83 % and linoleic acid (C 18 : 2) – 13.75 % are the dominant acidsВажное место в питании человека занимают омега-3, омега-6 и омега-9 жирные кислоты (ЖК). Они разнонаправленно влияют на организм и играют существенную роль в появлении и течении некоторых заболеваний (например, сердечно-сосудистой системы, желудочно-кишечного тракта, онкологии, ожирения и пр.).
Цель. Изучение качественного состава и количественного содержания ЖК в цветках сирени обыкновенной сорта «Мадам Лемуан».
Материалы и методы. Жирнокислотный состав изучен методом газовой хроматографии, основанным на образовании метиловых эфиров ЖК с последующим их определением.
Результаты и их обсуждение. Установлено наличие и количественное содержание 15 ЖК, из которых идентифицировано 13. Среди идентифицированных 6 относятся к насыщенным, а 7 – к ненасыщенным ЖК. Общее содержание насыщенных ЖК (54,65 %) значительно преобладает над ненасыщенными (34,81 %). Пальмитиновая кислота является доминирующей среди насыщенных ЖК (39,83 %). Среди ненасыщенных ЖК наибольшее содержание имеет линолевая кислота (13,75 %).
Выводы. Впервые проведено изучение ЖК в цветках сирени обыкновенной сорта «Мадам Лемуан». В значительном количестве сырье накапливает насыщенные ЖК. Доминирующими кислотами были пальмитиновая (С 16 : 0) – 39,83 % и линолевая (С 18 : 2) – 13,75 %Важливими в харчуванні людини постають омега-3, омега-6 та омега-9 жирні кислоти (ЖК). Вони різноспрямовано впливають на організм та мають суттєве значення для появи й перебігу деяких захворювань (наприклад, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, онкології, ожиріння тощо).
Мета. Вивчення якісного складу й кількісного вмісту ЖК у квітках бузку звичайного сорту «Мадам Лемуан».
Матеріали та методи. Жирнокислотний склад було досліджено методом газової хроматографії, який заснований на утворенні метилових естерів ЖК з подальшим їх визначенням.
Результати та їх обговорення. Виявлено наявність та визначено кількісний вміст 15 ЖК, з яких ідентифіковано 13. Серед ідентифікованих 6 належать до насичених, а 7 – до ненасичених ЖК. Загальний вміст насичених ЖК (54,65 %) значно переважає над ненасиченими (34,81 %). Пальмітинова кислота домінує серед насичених ЖК (39,83 %). Серед ненасичених ЖК найбільший вміст має лінолева кислота (13,75 %).
Висновки. Уперше проведено вивчення ЖК у квітках бузку звичайного сорту «Мадам Лемуан». У значній кількості сировина накопичує насичені ЖК. Домінантними кислотами були пальмітинова (С 16 : 0) – 39,83 % і лінолева (С 18 : 2) – 13,75
Психофізіологічні основи індивідуальних поведінкових реакцій людини
No full textThe aim of the research: elucidation of autonomic dynamics (according to the electrical resistance of the skin) during functional load, taking into account the individual-typological properties of the nervous system and psychological qualities of the individual.
Materials and methods. Determined the functional mobility of nervous processes (FMNP, the method of M. V. Makarenko), electrical resistance of the skin (polygraph study), psychological personality traits (16-factor personality questionnaire by Cattell).
Results. The relationship between FMNP, individual parameters of skin galvanic response and some personality traits has been identified. The questions concerning the role of individual-typological properties of the nervous system in the development of autonomic reactivity, their connection with psychological personality traits, prediction of possible behavioural reactions and states are considered.
Conclusions. It was found that individuals with high FMNP in terms of sensorimotor response, more likely to have a variant of behavioral response, which is characterized by maximum speed and accuracy of the task, low anxiety. However, there is a risk of overstrain of the autonomic nervous system (according to the indicators of the phase electrical resistance of the skin (ERS)). In the case of low levels of FMNP, a variant of behavioural response with relatively low task efficiency, slow autonomic regulatory processes and a tendency to experience is more common. We claim that FMNP is involved in creating a neurodynamic, autonomic and psychological basis for individual behaviour during sensorimotor response in emotionally stressful conditions. The identified differences can be useful for determining the optimal area of professional activity, settling interpersonal relationships in the team, predicting the limits of acceptable actions and human actions, assessing the likelihood of risks of personal responsibility, the degree of stress, and so onЦель исследований: изучение вегетативных изменений (по показателям электрического сопротивления кожи) при выполнении функциональной нагрузки с учетом индивидуально-типологических свойств нервной системы и психологических особенностей личности.
Материалы и методы. Определяли функциональную подвижность нервных процессов (ФПНП, методикой Н.В. Макаренко на компьютерном комплексе «Диагност – 1М», (Украина), электрическое сопротивление кожи (полиграфное исследование изучали с помощью компьютерного полиграфа «Axciton», (США), психологические черты личности (16-факторным личностным опросником Кеттелла).
Результаты. Выявлено наличие связи между ФПНП, индивидуальными параметрами кожно-гальванической реакции и некоторыми чертами личности. Обсуждаются вопросы относительно роли индивидуально-типологических свойств нервной системы в вегетативной реактивности, их связи с психологическими чертами личности, прогнозировании возможных поведенческих реакций и состояний.
Выводы. Установлено, что люди с высокой ФПНП во время сенсомоторного реагирования с большей вероятностью демонстрируют поведенческую реакцию с максимальной скоростью и точностью выполнения задания, а также относительно невысокую тревожность. В то же время, у них существует высокая степень угрозы перенапряжения вегетативной нервной системы (за показателями фазического электрического сопротивления кожи). Лицам с низкой ФПНП чаще свойственна меньшая эффективность выполнения заданий, замедление вегетативных регуляторных процессов и склонность к переживаниям.
Считаем, что ФПНП принимает участие в формировании нейродинамических, вегетативных и психологических основ индивидуального поведения во время сенсомоторного реагирования в эмоционально-напряженных условиях. Установленные отличия могут быть полезными в сфере профессиональной деятельности, урегулировании межличностных отношений в коллективе, прогнозировании границ правовых действий и поступков, оценке вероятности существования рисков личной ответственности, степени стрессоустойчивостиМета досліджень: з’ясування вегетативної динаміки (за показниками електричного опору шкіри) під час функціонального навантаження з врахуванням індивідуально-типологічних властивостей нервової системи та психологічних якостей особистості.
Матеріали і методи. Визначали функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП, методикою М.В. Макаренка) на комп’ютерному комплексі «Діагнос 1М», (Україна), електричний опір шкіри (поліграфне дослідження) вивчали за допомогою комп’ютерного поліграфа «Axciton», (США), психологічні риси особистості (16-факторним особистісним опитувальником Кеттелла).
Результати. Виявлено існування зв’язку між ФРНП, індивідуальними параметрами шкірно-гальванічної реакції і деякими рисами особистості. Розглядаються питання щодо ролі індивидуально-типологічних властивостей нервової системи у розвитку вегетативної реактивності, їх зв’язку з психологічними рисами особистості, прогнозуванні можливих поведінкових реакцій та станів.
Висновки. Встановлено, що особам з високою ФРНП за умов сенсомоторного реагування, з більшою імовірністю притаманним є варіант поведінкової реакції, який характеризується максимальною швидкістю і точністю виконання завдання, невисокою тривожністю. Разом з тим, в них існує загроза до перенапруження вегетативної нервової системи (за показниками фазичного ЕОШ). У разі низького рівня ФРНП частіше проявляється варіант поведінкової реакції з відносно низькою ефективністю виконання завдання, уповільненими вегетативними регуляторними процесами та схильністю до переживань. Стверджуємо, що ФРНП бере участь у створенні нейродинамічного, вегетативного та психологічного підгрунття індивідуальної поведінки під час сенсомоторного реагування в емоційно напружених умовах. Виявлені відмінності можуть бути корисними для визначення оптимальної сфери професійної діяльності, урегулюванні міжособистісних відносин у колективі, прогнозуванні меж прийнятних дій та людських вчинків, оцінки ймовірності існування ризиків особистої відповідальності, ступеня стресостійкості організму тощ
Ефекти Е-генів і тривалості фотоперіоду на асиміляційні процеси у ізогенних ліній сої
No full textThe aim of the research. To reveal the patterns of genetic control of assimilation processes in isogenic by E-genes lines of soybean conditions of different photoperiod duration.
Materials and methods. The plant material – 5 isolines of soybean (Glycine max (L.) Merr.) Cv. Clark: short-day (SD) lines (genotypes E1E2E3, E1e2e3) and neutral-day (ND) lines (genotypes e1E2e3, e1e2E3, e1e2e3). From the third true leaf stage, one part of the plants was grown on a natural day (16 hours), and the other was exposed to a short day (9 hours). On the day of the start of the experiment, after 7 and 14 days, the dry weight of leaves and stems, the number and area of leaves were measured, based on which assimilation indices were calculated – RGR, NAR, LAR, SLA, LWR.
Results. During the studied ontogenetic period (two weeks) in all isolines, regardless of the genotype by E-genes and the duration of the photoperiod, the assimilation processes increased. The RGR and NAR under the short day decreased in the first week and then increased in the second week of the experiment. The degree of change in the indices varied depending on the isoline genotype by E-genes. The LAR and LWR were lower under the short day in SD lines. These indices were the same in the ND lines under short and long day. Under the short photoperiod the SLA in SD lines was higher, and in ND lines it was practically the same for both photoperiods.
Conclusions. The assimilation processes in the studied isogenic lines during the experience (two weeks) increase, but less intensively under short-day conditions. The studied lines, differed in the nature and intensity of assimilation processes, depending on the genotype by E-genes. Assimilation processes in the studied soybean lines are probably determined by the interaction of E-genes and the duration of the photoperiod, which is one of the important conditions for the adaptation of soybean to the environmental factorsЦель исследований. Выявить закономерности генетического контроля ассимиляционных процессов у изогенных по генам Е линий сои в условиях разной продолжительности фотопериода.
Материалы и методы. Использовали 5 изолиний сои сорта Clark: короткодневные (КД) линии (генотипы Е1Е2Е3, Е1е2е3) и фотопериодически нейтральные (ФПН) линии (генотипы е1Е2е3, е1е2Е3, е1е2е3). Со стадии третьего настоящего листа одну часть растений выращивали на естественном дне (16 часов), а вторую – подвергали воздействию короткого дня (9 часов). В день начала опыта, через 7 и 14 дней измеряли сухую массу листьев и стеблей, число и площадь листьев, на основе которых рассчитывали ассимиляционные индексы – RGR, NAR, LAR, SLA, LWR.
В день начала опыта, а также через 7 и 14 дней после его начала измеряли показатели: сухую массу надземных органов растений (стебли и листья), площадь листьев, число листьев на растении, на основании которых рассчитывали ассимиляционные индексы – RGR (относительная скорость роста), NAR (скорость нетто-ассимиляции), LAR (производительности площади листового аппарата), SLA (удельная площадь листьев), LWR (массовая доля листьев).
Результаты. В течение исследованного онтогенетического периода (две недели) у линий, независимо от генотипа по Е-генам и продолжительности фотопериода, ассимиляционные процессы усиливались. Индексы RGR и NAR на коротком дне в первую неделю опыта у линий снижались, а во вторую – возрастали. Степень изменения индексов была разной в зависимости от генотипа линии по генам Е. Индексы LAR и LWR на коротком дне у КД линий были ниже, а у ФПН линий - такими же, как и на длинном дне. Индекс SLA на коротком дне у КД линий снижался, а у ФПН линий, наоборот, возрастал, по сравнению с показателями на длинном дне.
Индекс LAR в первую неделю опыта на коротком дне был ниже у короткодневных (КД) линий (генотип Е1Е2Е3 и Е1е2е3), а у фотопериодически нейтральных (ФПН) линий (генотипы e1E2e3, e1e2E3, e1e2e3) был таким же, как и на длинном дне.
Выводы. Ассимиляционные процессы у исследованных изолиний сои в течение опыта повышаются, но менее интенсивно в условиях короткого дня. Исследованные линии в зависимости от генотипа по Е-генам различались по характеру и интенсивности ассимиляционных процессов. Ассимиляционные процессы у исследованных линий сои, вероятно, определяются взаимодействием генотипа по генам Е и продолжительности фотопериода, что является одним из важных условий адаптации сои к факторам средыМета досліджень. Виявити закономірності генетичного контролю асиміляційних процесів у ізогенних за генами Е ліній сої в умовах різної тривалості фотоперіоду.
Матеріали та методи. Використовували 5 ізолінії сої (Glycine max (L.) Merr.) сорту Clark: короткоденні (КД) лінії (генотипи Е1Е2Е3, Е1е2е3) та фотоперіодично нейтральні (ФПН) лінії (генотипи е1Е2е3, е1е2Е3, е1е2е3). Зі стадії третього справжнього листка одну частину рослин вирощували на природному дні (16 годин), а другу – піддавали впливу короткого дня (9 годин) протягом 14 діб. У день початку досліду, через 7 і 14 днів вимірювали суху масу листків та стебел, число і площу листків, на основі яких розраховували асиміляційні індекси - RGR, NAR, LAR, SLA, LWR.
Результати. Протягом досліджуваного онтогенетичного періоду (два тижні) у ліній, незалежно від генотипу за станом генів Е і тривалості фотоперіоду, асиміляційні процеси посилювалися.. Індекси RGR та NAR на короткому дню у перший тиждень досліду у ліній знижувались, а за другий - зростали. Ступінь змін індексів відрізнялась залежно від генотипу ліній за генам Е. Індекси LAR та LWR на короткому дні у КД ліній були нижче, а у ФПН ліній - такими же, як і за довгого. Індекс SLA за короткого дня у КД ліній знижувався а у ФПН ліній, навпаки, зростав, в порівнянні з показниками на довгому дні.
Висновки. Асиміляційні процеси у досліджених ізоліній сої протягом досліду підвищувались, але за умов короткого дня менш інтенсивно. Досліджені лінії в залежності від генотипу за Е-генами розрізнялися за характером і інтенсивністю асиміляційних процесів. Асиміляційні процеси у досліджених ліній сої, ймовірно, визначаються взаємодією генотипу за Е-генами і тривалістю фотоперіоду, що є однією з важливих умов адаптації сої до факторів середовищ
Pseudomonas aeruginosa як представник пріоритетної групи бактерій з множинною антибіотикорезистентністю
No full textThe aim: the aim of the research is an analytical review of the scientific literature on Рseudomonas aeruginosa as a priority group representative of bacteria with multiple antibiotics resistance.
Materials and methods. The research was conducted by the method of scientific literature open source analysis: PubMed, Elsevier, electronic resources of the National Library named after V. I. Vernadsky and others.
Results. The problem of antibiotic resistance is rightly called the “apocalypse of the XXI century”.
P. aeruginosa bacteria are characterized by a very high natural ability to form resistant forms to antimicrobial drugs due to the formation of specific resistance genes, the ability to resist the entry of antibiotics into the cell or remove antibiotics from the cell, and form biofilms.
A characteristic feature of the epidemic and epizootic processes of P. aeruginosa, as an opportunistic ubiquitous microorganism is host-pathogenic interaction - the interaction of the pathogen with the host organism. The peculiarity of this bacterium is opportunism and long-term persistence in the body of the host and in the environment.
The global trend towards the spread of antibiotic-resistant gram-negative bacteria, including P. aeruginosa, underscores the need to develop comprehensive response strategies targeting all sectors of health.
Conclusions. Bacteria P. aeruginosa is classified in 1th Critical Group of the WHO list of resistant to antibiotics "priority pathogens". Among the main reasons that contribute to the emergence of resistance are irrational antibiotic therapy in both humans and animals, and the use of antibiotics as growth stimulants in animal husbandry.
While more R&D is vital, alone, it cannot solve the problem. To address resistance, there must also be better prevention of infections and appropriate use of existing antibiotics in humans and animals, as well as rational use of any new antibiotics that are developed in future.
New methods of combating antibiotic resistance and antibacterial substances, alternatives to antibiotics (biofilm-destroying drugs, antimicrobial peptides (AMP), bacteriophages, nanopreparations, etc.) can make a positive contribution to overcoming the multiple drug resistance of gram-negativesЦель: целью исследований является аналитический обзор научной литературы относительно Рseudomonas aeruginosa как представителя приоритетной группы бактерий с множественной антибиотикорезистентностью.
Материалы и методы. Исследования проведены методом анализа научной литературы открытых источников: PubMed, Elsevier, electronic resources of the National Library named after V. I. Vernadsky и других.
Результаты. Проблему антибиотикорезистентности вполне справедливо называют «апокалипсисом ХХI века».
Бактерии P. aeruginosa характеризуются сверхвысокой природной способностью формировать резистентные формы к антимикробным препаратам за счет образования специфических генов устойчивости, способностью противостоять попаданию антибиотиков внутрь клетки или выводить антибиотики из клетки, а также образовывать биопленки.
Характерным признаком эпидемического и эпизоотического процессов P. aeruginosa, как условно-патогенного убиквитарного микроорганизма является host-patogen interaction, то есть взаимодействие патогена с организмом хозяина. Особенностью этой бактерии является оппортунизм и длительная персистенция в организме хозяина и в объектах окружающей среды.
Мировая тенденция к распространению антибиотикорезистентных грамотрицательных бактерий, включая P. aeruginosa, подчеркивает необходимость разработки всеобъемлющих стратегий реагирования, направленных во все сектора здравоохранения.
Выводы. Бактерии P. aeruginosa отнесены к 1 Критической группе в списке ВООЗ устойчивых к действию антибиотиков "приоритетных патогенов". Среди основных причин, способствующих возникновению резистентности, является нерациональная антибиотикотерапия как человека, так и животных, и использование антибиотиков в качестве стимуляторов роста в животноводстве.
Несмотря на то, что активизация в области разработки новых антибиотиков является жизненно необходимым, само по себе это не решит проблему. Для борьбы с устойчивостью к антибиотикам также нужно совершенствовать средства профилактики инфекций и стремиться к рациональному использованию существующих антибиотиков при лечении болезней людей и животных, а также рационального использования новых антибиотиков, которые будут появляться в будущем.
Новые способы борьбы с антибиотикорезистентностью и антибактериальные вещества, альтернативные антибиотикам (препараты, разрушающие биопленку; антимикробные пептиды (AMP), бактериофаги, нанопрепараты и др.) могут внести свой положительный вклад в преодоление множественной лекарственной устойчивости грамотрицательных бактерийМета: метою досліджень є аналітичний огляд наукової літератури щодо Рseudomonas aeruginosa як представника пріоритетної групи бактерій з множинною антибіотикорезистентністю.
Матеріали і методи. Дослідження проведені методом аналізу наукової літератури відкритих джерел: PubMed, Elsevier, electronic resources of the National Library named after V. I. Vernadsky та інших.
Результати. Проблему антибіотикорезистентності цілком справедливо називають «апокаліпсисом ХХI століття».
Бактерії P. aeruginosa характеризуються надвисокою природньою здатністю формувати стійкі форми до антимікробних препаратів за рахунок утворення специфічних генів стійкості, здатністю протистояти потраплянню антибіотиків всередину клітини або виводити антибіотики з клітини, а також утворювати біоплівки.
Характерною ознакою епідемічного та епізоотичного процесів P. aeruginosa, як умовно-патогенного убіквітарного мікроорганізму є host-patogen interaction, тобто взаємодія патогену з організмом господаря. Особливістю цієї бактерії складається в опортунізмі і тривалій персистенції в організмі господаря та в об'єктах довкілля.
Світова тенденція до поширення антибіотикорезистентних грамнегативних бактерій, включаючи, P. aeruginosa, наголошує на необхідність розробки всеосяжних стратегій реагування, спрямованих в усі сектори охорони здоров’я.
Висновки. Бактерії P. aeruginosa віднесено до 1 Критичної групи в списку ВООЗ стійких до дії антибіотиків "пріоритетних патогенів". Серед основних причин, що сприяють виникненню резистентності, є нераціональна антибіотикотерапія як людини, так і тварин, та використання антибіотиків в якості стимуляторів росту у тваринництві.
Незважаючи на те, що активізація в галузі розробки нових антибіотиків є життєво необхідною, саме по собі це не вирішить проблему. Для боротьби зі стійкістю до антибіотиків також потрібно вдосконалювати засоби профілактики інфекцій і прагнути до раціонального використання існуючих антибіотиків при лікуванні хвороб людей і тварин, а також раціонального використання нових антибіотиків, які будуть з'являтися в майбутньому.
Нові способи боротьби з антибіотикорезистентністю і антибактеріальні речовини, альтернативні антибіотикам (біоплівко-руйнуючі препарати, антимікробні пептиди (AMP), бактеріофаги, нанопрепарати та інш.) можуть внести свій позитивний вклад у подолання множинної лікарської стійкості грамнегативних бактері
Порівняння параметрів сперми та гістологічної структури сім’яників в жаби озерної (Pelophylax ridibundus) в районах з різним рівнем антропогенного забруднення
No full textThe aim. The aim of the work was to study the indicators of spermatogenesis in the lake frog, Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), in the zone of the influence of emissions from the Burshtyn Thermal Power Plant (TPP).
Materials and methods. Urinal sperm and testes samples were taken from male frogs under conditions of anthropogenic pollution (Burshtyn industrial area). Such parameters as sperm concentration in ejaculate, the number of live spermatozoa, total amount of actively mobile forms, and percentage of spermatozoa with progressive motion were determined by calculations in the hemocytometer. Testis samples were processed for routine histological method. The diameter of seminiferous tubules and histological abnormalities were studied.
Results. Studies have revealed that near the Burshtyn TPP industrial site, the sperm concentration in the sperm sample and the total number of motile spermatozoa of the lake frogs significantly decreased. The number of dead spermatozoa increases. Amphibians from polluted sites had histological abnormalities in testes such as dilation of the seminiferous tubules with sparse sperm. At the same time, the diameter of the seminiferous tubules in the animals from polluted site significantly decreased.
Conclusions. The impact of the emissions from the Burshtyn thermal power plant has an expressive reprotoxic effect that is manifested by depressive changes in testes tissue and gametes. The reproductive system of the lake frog is quite sensitive to environmental pollution. Sperm parameters and histological changes in testes are informative biomarkers and can be used for bioindication of technogenically transformed territoriesЦель. Целью исследования было изучение показателей сперматогенеза у лягушки озерной, Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), в зоне влияния выбросов Бурштынской тепловой электростанции (ТЭС).
Материалы и методы. У самцов амфибий с антропогенно загрязненных территорий отбирали образцы спермы и семенников. Такие параметры, как концентрация сперматозоидов в эякуляте, количество живых сперматозоидов, общее количество активно подвижных форм и процент сперматозоидов с прогрессивным движением вычисляли в гемоцитометре. Гистологические исследования семенников проводили общепринятыми методами. На микропрепаратах определяли диаметр семенных трубочек и отклонения в структуре паренхимы семенников.
Результаты. У амфибий вблизи промышленной площадки Бурштынской ТЭС концентрация сперматозоидов в образце спермы, общее количество их подвижных форм, а также диаметр семенных трубочек достоверно уменьшаются. Вместе с тем количество погибших сперматозоидов достоверно увеличивается. У земноводных из техногенно трансформированных экотопов наблюдали расширение семенных трубочек и опустошение их содержимого.
Выводы. Влияние выбросов Бурштынской ТЭС имеет выраженный репротоксический эффект, который проявляется депрессивными изменениями в ткани семенников и гаметах. Мужская репродуктивная система лягушки озерной чувствительна к загрязнению окружающей среды. Параметры спермы и гистологические изменения в семенниках являются информативными биомаркерами и могут быть использованы для биоиндикации техногенно трансформированных территорийМета. Метою роботи було вивчення показників сперматогенезу у жаби озерної, Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), у зоні впливу викидів Бурштинської теплової електростанції (ТЕС).
Матеріали і методи. У самців амфібій з антропогенно забруднених територій відбирали зразки сперми та сім’яників. Такі параметри, як концентрація сперматозоїдів у еякуляті, кількість живих сперматозоїдів, загальна кількість активно рухливих форм та відсоток сперматозоїдів з прогресивним рухом обчислювали в гемоцитометрі. Гістологічні дослідження сім’яників проводили загальноприйнятими методами. На мікропрепаратах визначали діаметр сім’яних трубочок та відхилення у структурі паренхіми сім’яників.
Результати. У амфібій поблизу промислового майданчика Бурштинської ТЕС концентрація сперматозоїдів у зразку сперми, загальна кількість їх рухливих форм, а також діаметр сім’яних трубочок достовірно зменшуються. Разом з тим кількість загиблих сперматозоїдів достовірно збільшується. У земноводних з техногенно трансформованих екотопів спостерігали розширення сім’яних трубочок та спустошення їх вмісту.
Висновки. Вплив викидів Бурштинської ТЕС має виражений репротоксичний ефект, який проявляється депресивними змінами в тканині сім’яників та гаметах. Чоловіча репродуктивна система жаби озерної чутлива до забруднення навколишнього середовища. Параметри сперми та гістологічні зміни в сім’яниках є інформативними біомаркерами і можуть бути використані для біоіндикації техногенно трансформованих територі
Дослідження показників окиснювального стресу в щурів із модельованим гострим гепатитом та корекцією сухим екстрактом із грибів рейши
No full textThe aim. To study the effect of a dry extract from reishi mushrooms on the activity of lipoperoxidation and oxidative modification of proteins under the conditions of a simulated paracetamol hepatitis in rats.
Materials and methods. The study was performed on white male rats. The animals were divided into 10 groups, each included 6 animals. Acute hepatitis was simulated by the intragastric administration of paracetamol in the dose of 1250 mg/kg once per day (for 2 days). Correction of the pathology induced was performed with a dry extract of reishi mushrooms in the dose of 100 mg/kg of the body weight. The reference drug “Silybor” was administered in the dose of 20 mg/kg of the animal body weight. On Day 3, 7 and 10 from the beginning of the lesion, rats were euthanized using sodium barbamyl. The liver homogenate and blood serum were used for the studies. The activity of free radical oxidation processes under the conditions of acute toxic hepatitis and after the introduction of corrective factors was assessed by superoxide dismutase, catalase activity, the content of TBA-AP and OMP products.
Results and discussion. The development of acute paracetamol hepatitis in rats and damage of hepatocyte membranes are indicated by an increase in the content of TBA-active products, products of oxidative modification of neutral and basic proteins in the serum and liver of animals. Simultaneously, a decrease in the activity of catalase and superoxide dismutase was observed. After correction of the pathology induced with a dry extract of reishi mushrooms a significant increase in the activity of antioxidant enzymes, a decrease in the content of lipid peroxidation products and oxidative modification of proteins in the serum and liver of the affected animals were observed.
Conclusions. It has been experimentally proven that the use of dry extract of Reishi mushrooms in paracetamol hepatitis in rats caused a significant decrease in catalase and superoxide dismutase activity, a decrease in TBA-AP, neutral and basic 2,4-DNPH in the serum and liver of animals. The results of the research indicate an effective impact of reishi mushrooms dry extract on the normalization of lipoperoxidation, oxidative modification of proteins and antioxidant protectionЦель исследования – изучить влияние сухого экстракта грибов рейши на активность процессов липопероксидации и окислительной модификации протеинов в условиях моделируемого парацетамолового гепатита у крыс.
Методы исследования. Исследования проводили на белых крысах- самцах. Животных разделили на 10 групп, каждая из которых включала 6 особей. Острый гепатит моделировали путем интрагастрального введения парацетамола в дозе 1250 мг/кг 1 раз в сутки (в течение 2 суток). Коррекцию вызванной патологии проводили сухим экстрактом из грибов рейши в дозе 100 мг/кг массы тела. Препарат сравнения «Силибор» использовали в дозе 20 мг/кг массы тела животного. На 3-и, 7-е и 10-е сутки от начала поражения проводили эвтаназию крыс с использованием барбамила натрия. Для исследований брали гомогенат печени и сыворотку крови. Активность процессов свободнорадикального окисления в условиях острого токсического гепатита и после введения корректирующих факторов оценивали по супероксиддисмутазной, каталазной активнисти, содержанию ТБК-АП и продуктов ОМП.
Результаты и их обсуждение. На развитие острого парацетамолового гепатита у крыс и повреждение мембран гепатоцитов указывает повышение содержания ТБК-активных продуктов, продуктов окислительной модификации белков нейтрального и основного характера в сыворотке крови и печени животных. Одновременно наблюдали снижение каталазной и супероксиддисмутазной активности. После коррекции вызванной патологии сухим экстрактом из грибов рейши отмечали достоверное повышение активности ферментов антиоксидантной защиты, снижение содержания продуктов перекисного окисления липидов и окислительной модификации протеинов в сыворотке крови и печени пораженных животных.
Выводы. Экспериментально доказано, что применение сухого экстракта грибов рейши в условиях парацетамолового гепатита у крыс вызвало достоверное снижение активности каталазы и супероксиддисмутазы, снижение содержания ТБК-АП, 2,4-ДНФГ нейтрального и основного характера в сыворотке крови и печени животных. Полученные результаты исследований свидетельствуют об эффективном воздействии сухого экстракта грибов рейши на нормализацию показателей липопероксидации, окислительной модификации белков и антиоксидантной защиты.Мета дослідження – вивчити вплив сухого екстракту з грибів рейши на активність процесів ліпопероксидації та окиснювальної модифікації протеїнів в умовах модельованого парацетамолового гепатиту в щурів.
Методи дослідження. Дослідження проводили на білих щурах-самцях. Тварин об’єднали в 10 груп, кожна з яких складалась із 6 особин. Гострий гепатит моделювали шляхом інтрагастрального введення парацетамолу в дозі 1250 мг/кг 1 раз на добу (протягом 2 діб). Корекцію викликаної патології проводили сухим екстрактом з грибів рейши в дозі 100 мг/кг маси тіла. Препарат порівняння «Силібор» застосовували у дозі 20 мг/кг маси тіла тварини. На 3-тю, 7-му та 10-ту добу від початку ураження проводили евтаназію щурів із використанням барбамілу натрію. Для досліджень брали гомогенат печінки та сироватку крові. Активність процесів вільнорадикального окиснення в умовах гострого токсичного гепатиту та після введення коригувальних чинників оцінювали за супероксиддисмутазною, каталазою активністю, вмістом ТБК-АП та продуктів ОМП.
Результати та їх обговорення. Про розвиток гострого парацетамолового гепатиту в щурів і пошкодження мембран гепатоцитів свідчить підвищення вмісту ТБК-активних продуктів, продуктів окисної модифікації протеїнів нейтрального й основного характеру в сироватці крові та печінці тварин. Одночасно спостерігали зниження каталазної та супероксиддисмутазної активності. Після корекції викликаної патології сухим екстрактом з грибів рейши спостерігали достовірне підвищення активності ензимів антиоксидантного захисту, зниження вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів та окисної модифікації протеїнів у сироватці крові й печінці уражених тварин.
Висновки. Експериментально доведено, що застосування сухого екстракту з грибів рейши в умовах парацетамолового гепатиту у щурів викликало достовірне зниження активності каталази та супероксиддисмутази, зниження вмісту ТБК-АП, 2,4-ДНФГ нейтрального та основного характеру в сироватці крові та печінці тварин. Отримані результати досліджень свідчать про ефективний вплив сухого екстракту грибів рейши на нормалізацію показників ліпопероксидації, окиснювальної модифікації протеїнів та антиоксидантного захист
Огляд уявлень про метаболізм сфінголіпідів
No full textSphingolipids are important components of the cell involved in the processes of apoptosis, inflammation, oncogenesis, aging, proliferation, differentiation and growth of cells, as well as in the stress-induced response of cells.
The aim. To study research literature for summarizing the new concepts of sphingolipids biochemical role in the development of various pathological conditions.
Materials and methods. The open sources of scientific literature were analyzed.
Results and discussion. According to the analyzed data, the occurrence of pathologies is associated with the sphingolipid imbalance in cells, and excessive accumulation of ceramides, while by preventing the accumulation of ceramides in cells, it is possible to prevent the appearance of cardiac, neurological and metabolic pathologies, including insulin resistance, heart disease (atherosclerosis, heart failure), as well as hepatic steatosis. Therefore, it is promising to search for drugs that can inhibit individual components of the metabolism of sphingolipids and prevent the development of pathology.
Conclusions. Sphingolipids are involved in numerous processes in cells, and changes in the balance of individual members of this class of lipids can play a crucial role in the development of pathological conditions. At the same time, the accumulated data on disorders of the sphingolipid metabolism in various diseases contribute to the development of drugs based on inhibition of the corresponding components of the metabolism of these lipids.Сфинголипиды являются важными компонентами клетки, задействованными в процессах апоптоза, воспаления, онкогенеза, старения, пролиферации, дифференциации и роста клеток, а также в стресс-индуцированном клеточном ответе.
Цель. Изучить научные литературные источники для формулирования современных представлений о биохимической роли сфинголипидов в развитии различных патологических состояний.
Материалы и методы. Анализ открытых источников научной литературы.
Результаты и их обсуждение. Согласно проанализированным данным, появление патологий связано с нарушением баланса сфинголипидов в клетках и избыточным накоплением церамидов, тогда как предотвращая накопление церамидов в клетках, можно предупредить появление кардиологических, неврологических и метаболических патологий, включая инсулинорезистентность, сердечно-сосудистые заболевания (атеросклероз, сердечная недостаточность), а также стеатоз печени. В связи с этим представляется перспективным поиск препаратов, способных ингибировать отдельные звенья метаболизма сфинголипидов и предупреждать развитие патологии.
Выводы. Сфинголипиды задействованы в многочисленных процессах в клетках, а изменение баланса отдельных представителей этого класса липидов может играть решающую роль в развитии патологических состояний. Накопленные данные о нарушении обмена сфинголипидов при различных заболеваниях способствуют разработке лекарственных средств, основанных на подавлении соответствующих звеньев метаболизма этих липидов.Сфінголіпіди є важливими компонентами клітини, задіяними в процесах апоптозу, запалення, онкогенезу, старіння проліферації, диференціації та зростання клітин, а також у стрес-індукованій відповіді клітин.
Мета. Дослідити наукові літературні джерела для формулювання новітніх поглядів щодо біохімічної ролі сфінголіпідів у розвитку різних патологічних станів.
Матеріали та методи. Аналіз відкритих джерел наукової літератури.
Результати та їх обговорення. Відповідно до проаналізованих даних поява патологій пов'язана з порушенням балансу сфінголіпідів у клітинах і надлишковим накопиченням церамідів, тоді як запобігання акумуляції церамідів у клітинах може відвернути появу кардіологічних, неврологічних та метаболічних патологій, ураховуючи інсулінорезистентність, серцево-судинні захворювання (атеросклероз, серцева недостатність), а також стеатоз печінки. У зв’язку з цим видається перспективним пошук препаратів, здатних інгібувати окремі ланки метаболізму сфінголіпідів та запобігати розвитку патології.
Висновки. Сфінголіпіди задіяні в численних клітинних процесах, а зміна балансу окремих представників цього класу ліпідів може мати вирішальне значення для розвитку патологічних станів. Накопичені дані щодо порушення обміну сфінголіпідів за різних захворювань сприяють створенню лікарських засобів, заснованих на інгібуванні відповідних ланок метаболізму цих ліпідів
Pulsatilla alba: аналітичний огляд поширення, хімічного складу, біологічної активності та медичного застосування
No full textThe object of analytical study is the medicinal plant Pulsatilla alba. This species is rare, the stocks of herbal raw materials are limited, and there are no Pulsatilla alba-based medicines on the Ukrainian market.
The aim of study was to analyze and summarize data on the range, content of biologically active compounds and the spectrum of use in pharmacy and medicine Pulsatilla alba.
Materials and methods. Literary and electronic sources of information on the distribution, chemical composition and pharmacological activity of Pulsatilla alba.
Results. Pulsatilla alba is a plant of the Ranunculaceae family, characterized by a high content of biologically active organic compounds, namely organic acids, traces of alkaloids, vitamins, resinous and tannins, about 20 different macro-and micronutrients, essential oils, γ-lactones, triterpenoids, sterols, chelidonic acid, coumarins, as well as giving it protection status make it an interesting object for research.
Analysis of scientific publications revealed that plants of the family Ranunculaceae, in particular, Pulsatilla alba contain a significant amount of biologically active substances, have numerous pharmacological activities, have long been used in folk medicine, and is a promising raw material for the production of phytopreparations. The volume of processing of medicinal plant raw materials in Ukraine in one year is from 5 to 6 thousand tons, the amount of raw materials for export reaches more than 3 thousand tons per year. About 1,000 tons of raw materials consumed in Ukraine are imported and 1,500 tons are domestically produced.
Conclusions. Therefore, as populations of rare low-competitive species of the Ranunculaceae family are particularly endangered, displaced by tree, shrub and highly competitive trivial violent herbaceous species due to the widespread use of Pulsatilla alba in folk medicine as an antitumor, hypnotic, hypnotic, antifungal, antifungal research which should be continuedОбъектом аналитического исследования является лекарственное растение Pulsatilla alba. Этот вид редок, запасы растительного сырья ограничены, и на украинском рынке лекарственных средств на основе сырья Pulsatilla alba отсутствуют.
Целью исследования был анализ и обобщение данных по ареалу, содержанию биологически активных соединений и спектру использования в фармации и медицине Pulsatilla alba.
Материалы и методы Литературные и электронные источники информации, касающиеся распространения, химического состава и фармакологической активности Pulsatilla alba.
Результаты. Pulsatilla alba (Сон белый) — растение семейства Жовтецевых (Ranunculaceae), характеризующееся содержанием большого количества биологически активных органических соединений, а именно органические кислоты, следы алкалоидов, витамины, смолистые и дубильные вещества, около 20 различных макро- и микроэлементов, эфирные масла. , γ-лактоны, тритерпеноиды, стерины, хелидоновую кислоту, кумарины. а также предоставление ей охранного статуса делают ее интересным объектом для исследований.
Анализ научных публикаций позволил выявить, что растения семейства Ranunculaceae, в частности Pulsatilla alba, содержат значительное количество биологически активных веществ, имеют многочисленные фармакологические активности, издавна используются в народной медицине. и является перспективным сырьем для производства фитопрепаратов. Объем переработки лекарственного растительного сырья в Украине в течение одного года составляет от 5 до 6 тыс. тонн, количество сырья, которое идет на экспорт, достигает более 3 тыс. тонн в год. Из потребленного сырья в Украине около 1 тыс. тонн составляет импортная и 1,5 тыс. тонн продукция собственного производства.
Выводы. Следовательно, поскольку особой угрозы подвергаются популяции редких малоконкурентных видов семейства Ranunculaceae, которые вытесняются древесными, кустарниковыми и высококонкурентными тривиальными виолентными травяными видами учитывая широкое применение Pulsatilla alba в народной медицине, как противопухлинного исследование которой следует продолжатьОб'єктом аналітичного дослідження є лікарська рослина Pulsatilla alba. Цей вид є рідкісним, запаси рослинної сировини є обмежені, і на українському ринку лікарських засобів на основі сировини Pulsatilla alba відсутні.
Метою дослідження був аналіз та узагальнення даних щодо ареалу, вмісту біологічно активних сполук та спектру використання у фармації та медицині Pulsatilla alba.
Матеріали та методи. Літературні та електронні джерела інформації, що стосуються поширення, хімічного складу та фармакологічної активності Pulsatilla alba.
Результати. Pulsatilla alba (Сон білий) — рослина родини Жовтецевих (Ranunculaceae), що характеризується вмістом великої кількості біологічно активних органічних сполук, а саме — органічні кислоти, сліди алкалоїдів, вітаміни, смолисті та дубильні речовини, близько 20 різних макро- і мікроелементів, ефірні олії, γ-лактони, тритерпеноїди, стерини, хелідоновую кислоту, кумарини. а також надання їй охоронного статусу роблять її цікавим об’єктом для досліджень.
Аналіз наукових публікацій дозволив виявити, що рослини родини Ranunculaceae, зокрема Pulsatilla alba містять значну кількість біологічно активних речовин, мають чисельні фармакологічні активності, здавна використовуються у народній медицині. і є перспективною сировиною для виробництва фітопрепаратів. Обсяг переробки лікарської рослинної сировини в Україні впродовж одного року складає від 5 до 6 тис. тонн, кількість сировини яка йде на експорт сягає більше 3 тис. тонн на рік. Зі спожитої сировини в Україні близько 1 тис. тонн складає імпортна, і 1,5 тис. тонн продукція власного виробництва.
Висновок. Відтак, оскільки особливої загрози зазнають популяції рідкісних малоконкурентних видів родини Ranunculaceae, які витісняються деревними, чагарниковими й висококонкурентними тривіальними віолентними травіяними видами враховуючи широке застосування Pulsatilla alba в народній медицині, як протипухлинного, снодійного, протимікробного та протигрибкового засобу, Pulsatilla alba є цінною фармакологічною сировиною, дослідження якої варто продовжуват
Вивчення впливу гепатотоксинів in vitro на основні біохімічні показники функціонального стану печінки
No full textAn antimicrobial drug of the fluoroquinolone group, ciprofloxacin, is widely used in Ukraine. However, some researchers have noted the probable hepatotoxicity of this drug with prolonged use or use of high doses of ciprofloxacin. The aim of this study was to compare the effects of carbon tetrachloride, as a classical model of hepatocyte injury, with the effects of ciprofloxacin.
The aim of the study was to investigate the biochemical parameters of the liver when simulating toxic damage to hepatocytes with carbon tetrachloride or ciprofloxacin.
Materials and methods. The study was carried out on isolated rat hepatocytes, in whose culture medium carbon tetrachloride or ciprofloxacin was added. After incubation in the supernatant and cell homogenate, the activities of marker enzymes of cytolysis were determined: ALT, AST, γ-GTP, LF, LDH, DC and MDA.
Results. The introduction of ciprofloxacin into the culture of hepatocytes at a concentration of LC50 caused changes in biochemical parameters similar to those caused by carbon tetrachloride. Thus, an increase in ALT, AST, γ-GTP, LF, LDH, DC and MDA was observed when CCl4 or ciprofloxacin was added to the culture.
Conclusion. Incubation of rat hepatocytes with carbon tetrachloride or ciprofloxacin caused an increase in the level of enzymes and lipid peroxidation products. These parameters are indicators of gross changes in cells, which are the result of impaired keto acid formation, impaired redox reactions, impaired glycogen productionВ Украине широко используется антимикробный препарат группы фторхинолонов – ципрофлоксацин. Однако некоторыми исследователями отмечалась вероятная гепатотоксичность этого препарата при длительном приеме или использовании высоких доз ципрофлоксацина. Целью данного исследования явилось сравнение эффектов тетрахлорметана – в качестве классической модели поражения гепатоцитов с эффектами ципрофлоксацина.
Целью исследования явилось изучение биохимических показателей печени при моделировании токсического поражения гепатоцитов тетрахлорметаном или ципрофлоксацином.
Материалы и методы Исследование проведено на выделенных гепатоцитах крыс, в культуральную среду которых добавляли тетрахлорметан или ципрофлоксацин. После инкубации в надосадочной жидкости и гомогенате клеток определяли активности маркерных ферментов цитолиза.
Результаты. Внесение в культуру гепатоцитов ципрофлоксацина в концентрации LC50 вызвало изменения биохимических показателей, подобные таким, которые вызывались тетрахлорметаном. Так, наблюдался рост АЛТ, АСТ, ГТП, ЛФ, ЛДГ, ДК и МДА при внесении в культуру гепатоцитов ССl4 или ципрофлоксацина.
Вывод. Инкубация гепатоцитов крыс с тетрахлорметаном или ципрофлоксацином вызвало повышение уровня ферментов и продуктов перекисного окисления липидовВ Україні широко використовується антимікробний препарат групи фторхінолонів – ципрофлоксацин. Однак, деякими дослідниками відмічалися вірогідна гепатотоксичність цього препарату при тривалому прийомі, або використанні високих доз ципрофлоксацину. Метою цього дослідження було порівняння ефектів тетрахлорметану – у якості класичного моделювання ураження гепатоцитів із ефектами ципрофлоксацину.
Метою дослідження було вивчення біохімічних показників печінки при моделюванні токсичного ураження гепатоцитів тетрахлорметаном або ципрофлоксацином.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на виділених гепатоцитах щурів, до культурального середовища яких додавали тетрахлорметан або ципрофлоксацин. Після завершення інкубації в надосадової рідині та гомогенаті клітин визначали активності маркерних ферментів цитолізу.
Результати. Внесення в культуру гепатоцитів ципрофлоксацину в концентрації LC50 викликало зміни біохімічних показників, подібні до таких які викликалися тетрахлорметаном. Так, спостерігалося зростання АЛТ, АСТ, γ-ГТП, ЛФ, ЛДГ, ДК та МДА при внесенні в культуру гепатоцитів ССl4 або ципрофлоксацину.
Висновок. Інкубація гепатоцитів щурів з тетрахлорметаном або ципрофлоксацином викликало підвищення рівня ферментів та продуктів перекісного окиснення ліпідів є показниками грубих змін в клітинах, що є результатами порушення утворення кетокислот, порушення окислювально-відновлювальних реакцій, процесу утворення глікогену, порушення проникності мембра