ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Особливості сезонної динаміки вмісту біогенів у поверхневих водах водозабору відсічне р. Тетерів
Get PDFAim of the research – to reveal features of the seasonal dynamics of the biogens content in surface waters of Vidsichne water intake of the river Teteriv in 2012-2014 years and explanation of their correlations with the number of plankton water plants.Methods. In water samples, taken from water intake (1 dm3), there was determined the content of ammonia, nitrites, nitrates and polyphosphates by photometric methods, for studying the composition of phytoplankton, there was realized the hydrobiological analysis, statistical processing of the data was realized by the program MO Excel 2003.Research results. The most content of nitrogen oxides in water was observed in spring months as a result of washing nitrogen fertilizers out from soil at overflow, polyphosphates – in winter, when they are not used by phytoplankton. The growth of ammonia concentrations during a year was conditioned by the systematic income of flowing with nitrogen compounds that it was formed of in the water basin. The conducted correlative analysis showed negative weak and middle correlations between the content of separate biogens in water and the number of plankton water plants.Conclusions.1. The studies determined that biogens concentrations didn’t exceed MPC s, and their seasonal dynamics was typical for nitrites, nitrates, polyphosphates and not typical for ammonia. The content of this substance in water (in average 0,42 mg/dm3) is more than the natural one (from 0,01 to 0,20 mg/dm3),and features of its fluctuations testified intensification of ammonification processes. 2. It was established, that in 2012-2014 there was observed “florescence” of water mainly at the expanse of blue-green water plants (cianobacteria), which number increased in average in almost 12 times comparing with 2003-2005. At the same time veritable correlations of these water plants with biogens were lost (excluding 2013 year, when the correlation of the nitrates content with the number of blue-green ones was - 0,5780 and green -0,5458, and also the content of nitrites with the number of blue-green ones was at the level of - 0,5743).3. There was revealed the intensification of correlations of the ammonia content in water with the number of cells of green (-0,6577 in 2012) and diatomaceous (-0,5332 in 2013) water plant and vice versa – the essential weakening of correlations between the content of polyphosphates and representatives of phytoplankton of all sections, especially there took place the decrease of most values of their correlation coefficients with blue-green (from -0,6662 to -0,3255) and green from -0,6118 to -0,3507) water plants.4. The ground of these disorders in the water basin was the moderate systematic pollution of water by flowing at the background of climatic changes that was proved by ammonification activation and deceleration of nitrification transformation of nitrogen-containing biogens that is by processes that indicate the absence of the proper detoxication of ammonia in the water environment. For preventing the water intake pollution, it is necessary to prevent unapproved water flowing to itЦель исследования – виявление сезонной динамики содержания биогенов в поверхностных водах водозабора Видсичное р. Тетерев в 2012–2014 годах и выяснение их корреляционных связей с чисельнностью планктонных водорослей.Методы. В отобранных с водозабора пробах воды (1 дм3) определяли содержание аммиака, нитритов, нитратов и полифосфатов фотометрическими методами, для изучения состава фитопланктона проводили гидробиологический анализ, статистическую обробку данных производили по программе MO Excel 2003.Результаты исследований. Наибольшее содержание в воде оксидов азота наблюдалось в весенние месяцы вследствие смывания азотных удобрений с почвы во время половодья, полифосфатов – зимой, когда они не использовались фитопланктоном. Возрастание концентрации аммиака в течение года было обусловлено систематичкским поступлением в водоем стоков с азотсодержащими соединениями, из которых он образовывался. Проведенный корреляционный анализ показал существование отрицательных звязей слабой и средней степени межу содержанием в воде отдельных биогенов и численностью планктонных водорослей.Висновки.1. В исследованиях опеределено, что концентрации биогенов не превышали ПДКв, а их сезонная динамика была типичной для нитритов, нитратов, полифосфатов и нетипичной – для аммиака. Содержание этого вещества в воде (в среднем 0,42 мг/дм3), которое оказалось большим, чем естественное (від 0,01 до 0,20 мг/дм3), и особенности его колебаний, засвидетельствовали усиление процессов аммонификации.2. Установлено, что в 2012–2014 годах в водозаборе наблюдалось «цветение» воды премущественно за счет синезеленых водорослей (цианобактерий), чисельнность которых в сравнении с 2003–2005 годами в среднем увеличилась почти в 12 раз. Одновременно были утрачены достоверные корреляционные связи этих водорослей с биогенами (за исключением 2013 года, когда корреляция содержания нитратов с численностью синезеленых достигала –0,5780 і зелених –0,5458, а также содержания нитритов с численностью синезеленых була на уровне –0,5743).3. Выявлено усиление связей содержания в воде аммиака с количеством клеток зеленых (–0,6577 у 2012 році) и диатомовых (–0,5332 у 2013 році) водорослей, и наоборот, – существенное ослабление связей между содержанием полифосфатов и представителями фитопланктона всех отделов, в частности произошло знижение наибольших значений их коэффициентов корреляции с синезелеными (с –0,6662 до –0,3255) и зелеными (с –0,6118 до –0,3507) водорослями.4. Основной причиной возникновения в водоеме указанных нарушений стало умеренное систематическое загрязнение воды стоками на фоне климатических изменений, что было подтверджено активизацией аммонификации и замедлением нитрификационных превращений нитрогенсодержащих биогенов, то есть наличием процессов, которые указывают на отсутствие надлежащей детоксикации аммиака в водной среде. Для предупреждения загрязнения водозабора необходимо предотвращать поступление в его воды несанкционированных стоковМета дослідження – виявлення особливостей сезонної динаміки вмісту біогенів у поверхневих водах водозабору Відсічне р. Тетерів у 2012–2014 роках та з'ясування їх кореляційних зв'язків з чисельністю планктонних водоростей.Методи. У відібраних з водозабору пробах води (1 дм3) визначали вміст амоніаку, нітритів, нітратів та поліфосфатів фотометричними методами, для вивчення складу фітопланктону проводили гідробіологічний аналіз, статистичну обробку даних здійснювали за програмою MO Excel 2003.Результати досліджень. Найбільший вміст у воді Нітроген оксидів спостерігався у весняні місяці внаслідок вимивання азотних добрив з грунту під час водопілля, поліфосфатів – взимку, коли вони не використовувались фітопланктоном. Зростання концентрації амоніаку впродовж року було обумовлено систематичним надходженням у водойму стоків з нітрогенвмісними сполуками, з яких він утворювався. Проведений кореляційний аналіз показав існування негативних зв'язків слабкого та середнього ступенів між вмістом у воді окремих біогенів та чисельністю планктонних водоростей.Висновки.1. У дослідженнях визначено, що концентрації біогенів не перевищували ГДКв, а їх сезонна динаміка була типовою для нітритів, нітратів, поліфосфатів і нетиповою – для амоніаку. Вміст цієї речовини у воді (у середньому 0,42 мг/дм3), що виявився більшим за природний (від 0,01 до 0,20 мг/дм3), та особливості його коливань, засвідчили посилення процесів амоніфікації.2. Встановлено, що у 2012–2014 роках спостерігалось «цвітіння» води переважно за рахунок синьозелених водоростей (ціанобактерій), чисельність яких у порівнянні з 2003–2005 роками у середньому збільшилась майже у 12 разів. Одночасно були втрачені вірогідні кореляційні зв'язки цих водоростей з біогенами (за виключенням 2013 року, коли кореляція вмісту нітратів з чисельністю синьозелених дорівнювала –0,5780 і зелених –0,5458, а також вмісту нітритів з чисельністю синьозелених була на рівні –0,5743).3. Виявлено посилення зв'язків вмісту у воді амоніаку з кількістю клітин зелених (–0,6577 у 2012 році) та діатомових (–0,5332 у 2013 році) водоростей, і навпаки, – суттєве послаблення зв'язків між вмістом поліфосфатів та представниками фітопланктону усіх відділів, зокрема відбулось зниження найбільших значень їх коефіцієнтів кореляції із синьозеленими (з –0,6662 до –0,3255) та зеленим (з –0,6118 до –0,3507) водоростями.4. Основною причиною виникнення у водоймі зазначених порушень стало помірне систематичне забруднення води стоками на фоні кліматичних змін, що було підтверджено активізацією амоніфікації та уповільненням нітрифікаційних перетворень нітрогенвмісних біогенів, тобто наявністю процесів, які вказують на відсутність належної детоксикації амоніаку у водному середовищі. Для попередження забруднення водозабору необхідно запобігати надходженню у його води несанкціонованих стокі
Гігієнічна оцінка якості водопровідних питних вод за санітарно-хімічними показниками у маловодних регіонах України
Get PDFThe aim of current research was to make the hygienic assessment of sanitary and chemical indicators of potable tap water quality in Ukraine in regions with the shortage of potable water, where drinking water is used from underground low-quality sources or the big water pipelines. While conducting the research, the following methods were used: sanitary-chemical, hygienic monitoring, and mathematical statistics. It was determined, that the groundwater and hybrid water supply are used for provision of shallow water regions with potable tap water. In some regions of Ukraine, the water of centralized supply of drinking water from underground sources is of inadequate quality, which is due to the following indicators: nitrates, fluorine, dry residue, total hardness, chlorides, sulfates, iron, and manganese. Quantity of indicators for groundwater, which levels doesn’t meet the hygienic requirements, can vary from 1-2 to 6-8, in average - 6 indicators. Detected exceedances of maximum permitted hygienic requirements reach up to 2-4,6 times. With the use of combined water supply in the drinking water of consumers of the Communal Enterprise "Berdyanskvodokanal" maximum content was detected: nickel -10MAC, selen-5MAC, permanganate demand — 1,2MAC (before transporting by the big water pipeline, dry residue — 3,5MAC, total hardness—3,9 MAC, sulfates — 7,8MAC, colour — 2MAC, permanganate demand — 1,4 MAC (because of the water pollution in local surface water source). Reasonability of membrane technologies implementing for potable tap water purification has been proved. For the purpose of solving the crisis in the sphere of potable water supply considering the European legislation, the following actions need to be taken: to improve the national water legislation on water bodies protection from pollution and on assessment of potable water quality, as well as to implement the efficient modern technologies of water treatment and equip the measuring laboratoriesЦелью исследования было провести гигиеническую оценку качества водопроводных питьевых вод Украины по санитарно-химическим показателям в регионах, где используются питьевые воды некондиционные подземные или больших водоводов. При проведении исследований использованы методы: cанитарно-химические, гигиенического мониторинга, математической статистики. Установлено, что для обеспечения маловодных регионов Украины водопроводной питьевой водой используют подземные воды или комбинированное водоснабжение (воду больших водоводов и местных источников). В ряде областей Украины вода централизованного питьевого водоснабжения из подземных источников имеет некондиционное качество, что обусловлено следующими показателями: нитраты, фтор, сухой остаток, общая жесткость, хлориды, сульфаты, железо, марганец. Указанные показатели превышают гигиенические нормативы в 2-4,6 раза. Количество показателей в подземной воде, уровни содержания которых не соответствуют действующим гигиеническим требованиям, может варьировать от 1-2 до 6-8 и в среднем составлять 5. При использовании комбинированного водоснабжения в питьевой воде КП «Бердянскводоканал» выявлено максимальное содержание никеля - 10ГДК, селена - 5ГДК, перманганатной окисляемости - 1,2ГДК (из-за загрязнения воды перед транспортировкой по большому водоводу), сухого остатка - 3,5ГДК, общей жесткости - 3,9ГДК, сульфатов - 7,8ГДК, цветности - 2ГДК, перманганатной окисляемости - 1,4ГДК (из-за загрязнения воды местного поверхностного водоисточника). Подтверждена целесообразность внедрения мембранных технологий для очистки водопроводных питьевых вод. С целью выхода из кризиса в сфере питьевого водоснабжения с учетом европейского законодательства следует: усовершенствовать национальное водное законодательство по защите водных объектов от загрязнения и оценке качества питьевой воды, а также внедрить эффективные современные технологии водоподготовки и оснастить измерительные лабораторииМетою дослідження було гігієнічну оцінку якості водопровідних питних вод України за санітарно-хімічними показниками у регіонах, де використовуються питні води некондиційні підземні або великих водоводів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, гігієнічного моніторингу, математичної статистики. Встановлено, що для забезпечення маловодних регіонів України водопровідною питною водою використовують підземні води або комбіноване водопостачання (воду великих водоводів і місцевих джерел). У ряді областей України вода централізованого питного водопостачання з підземних джерел має некондиційну якість, що обумовлено наступними показниками: нітрати, фтор, сухий залишок, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, залізо, марганець. Зазначені показники перевищують гігієнічні нормативи у 2-4,6 разів. Кількість показників у підземній воді, рівні вмісту яких не відповідають чинним гігієнічним вимогам, може варіювати від 1-2 до 6-8 та у середньому становити 5. При використанні комбінованого водопостачання у питній воді КП «Бердянськводоканал» виявлено максимальний вміст: нікелю – 10ГДК, селену – 5ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,2ГДК (через забруднення води перед транспортуванням по великому водоводу), сухого залишку – 3,5ГДК, загальної жорсткості – 3,9ГДК, сульфатів – 7,8ГДК, забарвленості – 2ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,4ГДК (через забруднення води місцевого поверхневого вододжерела). Підтверджено доцільність впровадження мембранних технологій для очищення водопровідної питної води. З метою розв’язання кризи у сфері питного водопостачання з урахуванням європейського законодавства слід: удосконалити національне водне законодавство щодо захисту водних об’єктів від забруднення та оцінки якості питних вод, а також впровадити ефективні сучасні технології водопідготовки та оснастити вимірювальні лабораторі
Вміст деяких біоелементів в органах і тканинах експериментальних тварин за умов нітратної інтоксикації
Get PDFThe aim of the study. Analyze the content of some bioelements and cumulative properties of heavy metal ions (on an example of cadmium) for nitrate intoxication.Materials and methods. The object of the study was white rats, which were divided into two groups: I-control, II-research (receiving aqueous NaNO3 solution with drinking water at a dose of 1/10 DL50). Intoxication was carried out for 10 days. The material was collected (renal tissue, liver and spleen) on 1st, 14th and 28th days after the completion of the administration of the toxicant. The level of macro- and micronutrients was determined by the atomic absorption spectrophotometer C-115PK. The obtained results were statistically processed using the computer program Statistics.Results. Under the influence of NaNO3, an increase in the calcium level in the renal tissue, liver and spleen was noted compared with the control group of animals. At the same time, the Mg content in the liver was declined throughout the observation period, whereas in the kidneys and spleen - on the first day of the experiment. The research of essential trace elements, such as Zn and Cu, allowed to establish the following changes: enhance of Zn level in the liver оn the 1st and 14th day and its decrease on the 28th day; in the renal tissue and spleen the value of this index was increased on the 28th day in comparison with the control group of animals. The content of Cu was increased on the 28th day in the spleen and liver, whereas in the renal tissue the value of this index was lower than the control group values. Te analysis of the cadmium level showed that Cd content in the spleen, the liver and the renal tissue of the animals after influence of NaNO3 exceeded the control values in 3-3,8 times.Conclusions. It was established that the organisms of experimental animals under the condition of nitrate intoxicationare characterizes by the development of dysmicroelementosis, which is featured by the changes in the levels of vital macro- and trace elements in organs and tissues, which is important for the regulation of metabolic processes. An increase in the ability of cadmium ions to accumulate in the studied organs and tissues is also shownЦель исследования. Изучить содержание некоторых биоэлементов и кумулятивные свойства ионов тяжелых металлов (на примере кадмия) в условиях нитратной интоксикации.Материалы и методы. Объектом исследования были белые крысы, которые были разделены на две группы: I-контрольная, II- опытная (получали водный раствор NaNO3 с питьевой водой в дозе 1/10 DL50). Интоксикацию осуществляли в течение 10 суток. Забор материала (почечная ткань, печень и селезенка) проводили на 1-е, 14-е и 28-е сутки после завершения введения токсиканта. Уровень макро- и микроэлементов определяли на атомно-абсорбционном спектрофотометре С-115ПК. Полученные результаты подвергали статистической обработке с использованием компьютерной программы Statistika.Результаты. При действии NaNO3 отмечено повышение уровня Са в почечной ткани, печени и селезенке по сравнению с контрольной группой животных. Одновременно содержание Мg в печени снижалось в течение всего периода наблюдения, ав почках и селезенке -на 1-е сутки эксперимента. Исследование ссенциальных микроэлементов, таких как Zn и Cu, позволило установить следующий характер изменений: уровень Zn в печени возрастал на 1-е и 14-е сутки, однако на 28-е снижался, ав почечной ткани и селезенке возрастал на 28-е сутки по сравнению с контрольной группой животных. Содержание Сu величивалосьна 28-е сутки в селезенке и печени,тогда как в почечной ткани концентрация Сu была ниже значений контрольной группы. Анализ уровня кадмия показал, что при действии NaNO3 содержание Сd в селезенке, печени и почечной ткани превышалозначение данного показателядля интактных животных в 3–3,8 раза.Выводы. Установлено, что в организме экспериментальных животных при нитратной интоксикации наблюдается развитие дисмикроэлементоза, который характеризуется изменениями уровня жизненноважных макро- и микроэлементов в органах и тканях, чтоимеет важное значение для регуляции обменных процессов.Также показано увеличение способности ионов кадмия аккумулироваться в исследованных органах и тканяхМета дослідження. Проаналізувати вміст деяких біоелементів та кумулятивні властивості іонів важких металів (на прикладі кадмію) за нітратної інтоксикації.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були білі щури, яких було поділено на дві групи: І- контрольна, ІІ- дослідна (отримували водний розчин NaNO3 з питною водою в дозі 1/10 DL50). Інтоксикацію здійснювали впродовж 10 діб. Забір матеріалу (ниркова тканина, печінка та селезінка) проводили на 1-шу, 14-ту та 28-му доби після завершення введення токсиканта. Рівень макро- та мікроелементів визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115ПК. Отримані результати піддавали статистичній обробці з використанням комп’ютерної програми Statistika.Результати. За умови впливу NaNO3 відмічено підвищення рівня Са в нирковій тканині, печінці та селезінці порівняно з контрольною групою тварин. Одночасно вміст Мg в печінці знижувався протягом усього періоду спостереження, а в нирках і селезінці - на 1-шу добу експерименту. Дослідженняесенціальних мікроелементів, такихяк Zn іCu, дозволили встановити наступний характер змін: рівень Zn у печінці зростав на 1- та 14-ту добу, однак на 28-му знижувався, тоді як в нирковій тканині та селезінці зростав на 28-му добу порівняно з контрольною групою тварин. Вміст Сuзростав на 28-му добу в селезінці та печінці, тоді яку нирковій тканині концентрація Сu була нижчою значень контрольної групи. Аналіз рівня кадмію показав, що за дії NaNO3 вміст Сd у селезінці, печінці та нирковій тканині щурів перевищував показники інтактних в 3–3,8 рази.Висновки.Встановлено, що в організмі експериментальних тварин за умови нітратної інтоксикації спостерігається розвиток дисмікроелементозу, який характеризується змінами рівнів життєво важливих макро- та мікроелементів в органах та тканинах, що має важливе значення для регуляції обмінних процесів. Також показано зростання здатності іонів кадмію акумулюватися в досліджених органах і тканина
Особливості компонентного складу ефірних олій деяких представників родини Lamiaceae Lindl в умовах лісостепу України та оцінка їх біологічної активності
Get PDFThe purpose of the research is to study the biochemical composition, physical-and-chemical peculiarities of ether oils of dragonhead, hyssop, monarda and to determine their biological activity.Materials and methods. Vegetative raw materials of dragonhead, hyssop, monarda were taken during the flowering period. The component composition of ether oils was studied at a gas chromatograph “Crystal 2000” with a flame-ionization detector. Components of ether oils were identified by the time of substance keeping of the standards of Fluka, Merck, Sigma companies. The allelopathic activity of ether oils, citral, thymol, pinecamferol was studied by the bio-tests method.Results. The component composition of ether oils of scarlet monarda (Monarda didyma L), Moldavian dragonhead (Dracocephalum moldavicum L.), hyssop (Hyssopus officinalis L.) as valuable aromatic plants of polyfunctional value was studied and their physical-and-chemical parameters were determined. The main component of ether oil of hyssop plant was pinecamferol (84.68 %). The following compounds of terpenic nature as citral (49.9 %), geranilacetal (43.9 %) are found in ether oil of Moldavian dragonhead. Terpenic compounds of ether oils of scarlet monarda were represented by aromatic alcohols of thymol - 41,56 %. Growth processes of spring barley seedlings were slowed down while using oils synthesized from the vegetative material of all studied varieties at a concentration of 0.1 mcl (by 8.4-86.0 %), besides that hyssop oil had the least inhibitory effect. Concentrations of 0.1-1.0 mcl (92.74-98.85 %) especially in the variants with Moldavian dragonhead oil had the maximum impact on the development of garden-cress.Conclusions. The connection of biological activity with the component composition of ether oils of studied representatives and their chemically pure basic components was analyzed. The high biological activity of the studied substances, which may be a regulator of the structure and functions of individual components of the ecosystem under natural conditions, was proved. The received results indicate the prospect for further study of the peculiarities of ether oils of three varieties of studied plants of Lamiaceae Lindl family - Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L., Dracocephalum moldavicum L., where aromatic substances dominateЦель исследования - изучение биохимического состава, физико-химических свойств эфирных масел змееголовника, иссопу, монарди и определение их биологической активности.Материалы и методы. Растительное сырье змееголовника, иссопу, монарди отбирали в период цветения. Компонентный состав эфирных масел исследовали на газовом хроматографе "Кристалл 2000" с пламенно-ионизирующим детектором. Компоненты эфирных масел идентифицировали по времени удерживание веществ стандартов фирм Fluka, Merck, Sigma. Аллелопатическую активность эфирных масел, цитрали, тимолу, пинекамферолу изучали методом тест-объектов.Результаты. Исследованы компонентный состав эфирных масел монарди двойчатой (Monarda didyma L), змееголовника молдавского (Dracocephalum moldavicum L.), иссопу лекарственного (Hyssopus officinalis L.) - ценных ароматических растений полифункционального значения и были установлены их физико-химические показатели. Основной составляющей эфирного масла иссопу лекарственного есть пінекамферол (84,68 %). В эфирном масле змееголовнику молдавского выделены следующие соединения терпеновой природы : цитраль (49,9 %), геранилацеталь (43,9 %). Терпеновые соединения эфирного масла монарди двойной представлены ароматическими спиртами тимол - 41,56 %. Ростовые процессы проростков ячменя яростного тормозились при использовании масел, синтезированных из растительного материала всех исследуемых видов, в концентрации 0,1 мкл (на 8,4-86,0 %), причем, масло иссопа имело наименьший ингибиторний эффект. На развитие кресс-салата максимальное влияние имели концентрации 0,1-1,0 мкл (92,74-98,85 %), особенно в вариантах с маслом змееголовника молдавского.Выводы. Проанализирована связь биологической активности с компонентным составом эфирных масел исследуемых представителей и их химически чистых основных компонентов. Доказанная, высокая биологическая активность исследуемых веществ, которая при естественных условиях может быть регулятором структуры и функций отдельных компонентов экосистемы. Полученные результаты указывают на перспективность дальнейшего изучения свойств эфирных масел трех видов исследуемых растений семьи Lamiaceae Lindl - Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L., Dracocephalum moldavicum L., в cкладі которых доминируют ароматические соединенияМета дослідження – вивчення біохімічного складу, фізико-хімічних властивостей ефірних олій змієголовника, гісопу, монарди та визначення їхньої біологічної активностіМатеріали та методи. Рослинну сировину змієголовника, гісопу, монарди відбирали у період цвітіння. Компонентний склад ефірних олій досліджували на газовому хроматографі «Кристал 2000» з полуменево-іонізаційним детектором. Компоненти ефірних олій ідентифікували за часом утримування речовин стандартів фірм Fluka, Merck, Sigma. Алелопатичну активність ефірних олій, цитралю, тимолу, пінекамферолу вивчали методом біо-тестівРезультати Досліджено компонентний склад ефірних олій монарди двійчатої (Monarda didyma L), змієголовника молдавського (Dracocephalum moldavicum L.), гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) – цінних ароматичних рослин поліфункціонального значення та встановлено їх фізико-хімічні показники. Основною складовою ефірної олії гісопу лікарського є пінекамферол (84,68 %). В ефірній олії змієголовнику молдавського виділені наступні сполуки терпенової природи: цитраль (49,9 %), геранілацеталь (43,9 %). Терпенові сполуки ефірної олії монарди двійчастої представлені ароматичними спиртами тимол - 41,56 %. Ростові процеси проростків ячменю ярого гальмувались при використанні олій, синтезованих із рослинного матеріалу всіх досліджуваних видів, в концентрації 0,1 мкл (на 8,4-86,0 %), причому, олія гісопа мала найменший інґібіторний ефект. На розвиток крес-салату максимальний вплив мали концентрації 0,1-1,0 мкл (92,74–98,85 %), особливо у варіантах з олією змієголовника молдавського.Висновки. Проаналізовано зв'язок біологічної активності з компонентним складом ефірних олій досліджуваних представників та їх хімічно чистих основних компонентів. Доведена, висока біологічна активність досліджуваних речовин, яка за природних умов може бути регулятором структури та функцій окремих компонентів екосистеми. Отримані результати вказують на перспективність подальшого вивчення властивостей ефірних олій трьох видів досліджуваних рослин родини Lamiaceae Lindl - Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L., Dracocephalum moldavicum L., у cкладі яких домінують ароматичні сполук
Аналіз морфологічної мінливості ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи
Get PDFHydraulic construction on the Dnipro River led to dramatic changes in the ichthyocenosis of the estuarine waters. As a result of the regulation of the natural flow, the dynamic balance between the abiotic and biotic parameters of the habitat of aquatic organisms throughout the Dnipro-Buh river mouth system was disturbed.Transformational processes that have lasted to the present time are accompanied by changes in the main structural characteristics of ichthyocenosis, where one of the most valuable representatives of commercial cyprinids has always been the bream – Abramis brama Linnaeus, 1758.Purpose. To conduct a morphometric analysis of bream of the Dnipro-Buh river mouth system in modern conditions. To compare the results with scientific data for previous periods of succession of the ecosystem of the Dnipro-Buh river mouth system. To explain the causes of morphological variability of bream over time and analyze sexual dimorphism in the herd.Materials and methods. The research work is carried out in accordance with generally accepted methods of ichthyological research. Morphological variability is determined by Student's t-test (td). Bream individuals from age groups of five-year-old and six-year-olds are used for analysis, which makes it possible to compare the obtained data with the results of previous studies.Results. The study of the meristic signs of bream shows that at present the formulas of the fins are as follows: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, and in the sideline there are from 53 to 56 scales. The results are within the limits of similar scientific data of the last century.It is established that the most significant changes in the proportions of the body in bream during the transformation of the drain of the Dnipro occur in height and length of the dorsal fin (td=7.5-8.7; р<0,05). At the same time, an elongation of the caudal stem (td=10.2; p<0.05) and a decrease in the ante-anal distance (td=4.0; p<0.05) are noted. The presence of sexual dimorphism in the herd is proved. Among the 22 analyzed plastic signs, a significant difference is found for 13 indicators. In males, due to greater mobility, the anal fin is located closer to the fish snout (td=3.38; p<0.05), the head is more pointed (td=3.77; p<0.05) and below the body (td=3.5; p<0.05).Conclusions. A comparative analysis of modern plastic signs of bream in the Dnipro-Buh river mouth system indicates changes in the proportions of the body. At present, it has been reliably established that the anal fin has shifted closer to the anterior end of the body (td=4.0; p<0.05), which is a consequence of the fundamental redistribution of river flow and a decrease in the flow velocity. This is the situation that led to the lengthening of the migration routes of the bream in the Dnipro-Buh river mouth system and the formation of a population that is characterized by high mobility.Гидростроительство на реке Днепр привело к кардинальным изменениям ихтиоценоза приустьевых акваторий. В результате зарегулирования естественного стока было нарушено динамическое равновесие между абиотическими и биотическими параметрами среды обитания гидробионтов всей Днепровско-Бугской устьевой системы.Трансформационные процессы, которые длятся до настоящего времени, сопровождаются изменениями основных структурных характеристик ихтиоценоза, где одним из наиболее ценных представителей промысловых карповых всегда был лещ - Abramis brama Linnаeus, 1758.Цель. Провести морфометрический анализ леща Днепровско-Бугской устьевой системы в современных условиях. Сравнить полученные результаты с научными данными за предыдущие периоды сукцессии екосистемы Днепровско-Бугской устьевой системы. Объяснить причины морфологической изменчивости леща во времени и проанализировать половой диморфизм в стаде.Материалы и методы. Научно-исследовательские работы выполнены в соответствии с общепризнанными в практике ихтиологических исследований методик. Морфологическая изменчивость определена по t-критерию Стьюдента (td). Для анализа использовались особи леща из возрастных групп пятигодовиков-шестилеток, что позволило сравнить полученные данные с результатами предыдущих исследований.Результаты. Исследование меристических признаков леща показали, что в настоящее время формулы плавников являются следующими: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, а в боковой линии насчитывается от 53 до 56 чешуек. Полученные результаты укладываются в пределы аналогичных научных данных прошлого столетия.Установлено, что наиболее существенными изменения пропорций тела у леща в процессе трансформации стока Днепра происходят по высоте и длине спинного плавника (td=7,5-8,7; р<0,05). При этом отмечено удлинение хвостового стебля (td=10,2; р<0,05) и уменьшение антеанального расстояния (td=4,0; р<0,05). Доказанно наличие полового диморфизма в стаде. Среди проанализированных 22 пластических признаков достоверное различие выявлено за 13 показателями. У самцов, вследствие большей подвижности, анальный плавник расположен ближе к рылу (td=3,38; р<0,05), голова более заостренная (td=3,77; р<0,05) и ниже тело (td=3,5; р<0,05) .Выводы. Сравнительный анализ современных пластических признаков леща Днепровско-Бугской устьевой системы указывает на изменения пропорций тела. На настоящее время достоверно установлено, что анальный плавник сместился ближе к переднему концу тела (td=4,0; р<0,05), что является следствием кардинального перераспределения речного стока и снижения скорости течения. Именно такая ситуация привела к удлинению миграционных путей леща Днепровско-Бугской устьевой системы и образования популяции, которой свойственна большая подвижностьГідробудівництво на річці Дніпро призвело до кардинальних змін іхтіоценозу пригирлових акваторій. В результаті зарегулювання природного стоку була порушена динамічна рівновага між абіотичними та біотичними параметрами середовища існування гідробіонтів всієї Дніпровсько-Бузької гирлової системи.Трансформаційні процеси, які тривають до сьогодення, супроводжуються змінами основних структурних характеристик іхтіоценозу, де одним із найбільш цінних представників промислових коропових завжди був лящ - Abramis brama Linnаeus, 1758.Мета. Провести морфометричний аналіз ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи в сучасних умовах. Порівняти отримані результати з науковими даними за попередні періоди сукцесії екосистеми Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Пояснити причини морфологічної мінливості ляща у часі та проаналізувати статевий диморфізм у стаді. п м т.Матеріали та методи. Науково-дослідні роботи виконані у відповідності до загальновизнаних в практиці іхтіологічних досліджень методик. Морфологічна мінливість визначена за t-критерієм Стьюдента (td). Для аналізу використані особини ляща з вікових груп п’ятрічок-шістиліток, що дозволило порівняти отримані дані з результатами попередніх досліджень.Результати. Дослідження меристичних ознак ляща показали, що на теперішній час формули плавців є наступними: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, а у бічній лінії нараховується від 53 до 56 лусочок. Отримані результати укладаються в межі аналогічних наукових даних минулого століття.Встановлено, що найбільш суттєвими зміни пропорцій тіла у ляща в процесі трансформації стоку Дніпра відбуваються за висотою та довжиною спинного плавця (td=7,5-8,7; р<0,05). При цьому відмічено подовшання хвостового стебла (td=10,2; р<0,05) та зменшення антеанальної відстані (td=4,0; р<0,05). Доведена наявність статевого диморфізму у стаді. Серед проаналізованих 22 пластичних ознак достовірна різниця виявлена за 13 показниками. У самців, внаслідок більшої рухливості, анальний плавець розташований ближче до рила (td=3,38; р<0,05), гостріша голова (td=3,77; р<0,05) та нижче тіло (td=3,5; р<0,05) .Висновки. Порівняльний аналіз сучасних пластичних ознак ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи вказує на зміни пропорцій тіла. На теперішній час достовірно встановлено, що анальний плавець змістився ближче до переднього кінця тіла (td=4,0; р<0,05), що є наслідком кардинального перерозподілу річкового стоку і зниження швидкості течії. Саме така ситуація призвела до подовшання міграційних шляхів ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи та утворення популяції, яка володіє більшою рухливіст
Оцінка токсичної дії нандролону і альбендазолу на риб за морфологічними показниками крові
Get PDFThere were studied the morphological parameters of blood of carps at adding the hormone nandrolone and anthelmintic albendazole in water. Nandrolone even in the unessential concentration (0,1 mg/dm3 of water) increases the content of hemoglobin, number of erythrocytes and SOE value, but decreases the number of eosinophils, segment-kernel neutrophils and doesn’t influence the number of leucocytes, lymphocytes and monocytes in blood of two year aged carps. At the nandrolone concentration in water of an aquarium 0,5 mg/dm3 and 1,0 mg/dm3, that fishes of the second and thirds group were kept in, the influence of the hormone on the morphological parameters of blood increased that is testified by the change of the content of hemoglobin, SOE value, number of erythrocytes, leucocytes, eosinophils and monocytes at the stable value of lymphocytes.The anthelmintic albendazole, added in water in the concentration 1,0 mg/dm3 decreased the content of hemoglobin and number of erythrocytes and didn’t influence the other morphological parameters of fish blood. The increase of the abendazole concentration in aquarium water up to 0,5 and 1,0 mg/dm3 essentially influenced morphological parameters of fish blood, decreasing the content of hemoglobin, number of erythrocytes, leucocytes, eosinophils, neutrophils, at the same time increasing the number of lymphocytes and SOE value.The influence of the anthelmintic albendazole on the morphological parameters of carp blood turned out to be more expressed that one of the nandrolone hormoneТоксична дія забруднювачів на риб зокрема гормону нандролону та антигельмінтика альбендазолу пов’язана із зміною ряду морфологічних показників крові, ступінь впливу яких залежить від їх концентрації у воді.Нандролон змінює у крові коропів вміст гемоглобіну, показник ШОЕ, кількість еритроцитів, лейкоцитів, еозинофілів і моноцитів. Вплив альбендазолу на гематологічні показники риб проявляється у зниженні концентрації гемоглобіну, клітин червоної та білої крові, підвищенні показника ШО
Різноманітність та життєздатність деревних видів вуличних насаджень м. Кривий Ріг
Get PDFThe important factor of improving the ecological-esthetical role of green plantations in the city environment is a reasoned selection of tree species for greening city territories. That is why there is a necessity to study the state of green plantations in industrial cities. The aim of the work was to study the diversity of dendroflora in city plantations in green plantations of Saksagansky district of Kryvyi Rih city and to reveal decorative species of tree plantations, most resistant to conditions of the urbanized environment. The studies were conducted by the method of inventory of green plantations with defining their type, forest valuation parameters and vitality level. It was established, that the studied territories contain 49 types of tree plants that include 17 families and present 23 genera. By the number of specimens there prevail Aesculus hippocastanum L.(13,4% of the whole number of trees), Populus bolleana Louche (7,8%), Populus nigra L. (6,6%), Ulmus laevis Pall. (6,4%), Tilia cordata Mill. (6,0 %), Robinia pseudoacacia L.(4,1%). The most number of types, characterized with 7-8 points of vitality originates from the Circumboreal floristic region (almost 39% of all species that received highest vitality indices). Fast-growing species prevail in plantations of the studied region, they are 67%. The share participation of middle-growing and slow-growing species is essentially less (23% and 10% respectively). The decrease of vitality of tree plants with age depends on their growth intensity. The decrease of vitality of tree plants is most fast in slow-growing species (in the age after 30 years), and in middle- and fast-growing species after 40-50 years. So, slow-growing tree plants must not be involved into the composition of linear street plantations of the Right-bank Pridneprovie, because they are less long-lived under these conditions. The highest vitality is typical for plants in age categories 21-30 and 31-40 years (27,4% and 22,9% respectively). The most number of trees with the lowest vitality level was revealed among young plants under 10 years old. Species of genera Fraxinus L., Acer L., Populus L., Robinia L.,Ulmus L can be recommended as the most vital among street plantationsВажным фактором улучшения еколого-естетической роли зеленых насаждений в городской среде является аргументированный подбор древесных пород для озеленения городских территорий. Поэтому возникает необходимость исследования состояния зеленых насаждений в промышленных городах. Целью работы было исследовать разнообразие дендрофлоры в уличных насаждениях Саксаганского района г. Кривой Рог и выявить наиболее стойкие к условиям урбанизированной среды декоративные виды древесных растений. Исследования проводились методом инвентаризации зеленых насаждений с определением вида растений, их таксационных параметров и определения уровня жизнеспособности. Установлено, что на обследуемых территориях растет 49 видов древесных растений, которые охватывают 17 семейств и презентуют 23 рода. По количеству экземпляров преобладают Aesculus hippocastanum L.(13,4 % от всего количества деревьев), Populus bolleana Louche (7,8 %), Populus nigra L. (6,6 %), Ulmus laevis Pall. (6,4 %), Tilia cordata Mill. (6,0 %), Robinia pseudoacacia L.(4,1 %). Наибольшее количество видов, которые характеризуются жизнеспособностью 7-8 баллов, происходит из Циркумбореальной флористической области (почти 39 % всех видов, которые получили наивысшие показатели жизнеспособности). В насаждениях обследуемого района преобладают быстрорастущие породы, они составляют 67 %. Долевое участие среднерастущих и медленнорастущих пород значительно меньше (соответственно 23 % и 10 %). Снижение жизнеспособности древесных растений с возрастом зависит от интенсивности их роста. Быстрее всего снижение жизнеспособности древесных растений происходит у медленнорастущих пород (в возрасте после 30 лет), а в средне- и быстрорастущих древесных пород после 40–50 лет. Следовательно, в состав линейных уличных насаждений промышленных городов степного Правобережного Приднепровья не следует привлекать медленнорастущие древесные породы как менее долговечные при этих условиях. Наивысшей жизнеспособностью характеризуются растения в возрастных категориях 21–30 и 31–40 лет (соответственно 27,4 % и 22,9 %). Наибольшее количество деревьев с самым низким уровнем жизнеспособности выявлено среди молодых растений до 10 летнего возраста. Как наиболее стойкие и жизнеспособные в уличных насаждениях возможно рекомендовать виды родов Fraxinus L., Acer L., Populus L., Robinia L.,Ulmus LВажливим чинником поліпшення еколого-естетичної ролі зелених насаджень у міському середовищі є аргументований підбір деревних порід для озеленення міських територій. Тому виникає необхідність дослідження стану зелених насаджень у промислових містах. Метою роботи було дослідити різноманітність дендрофлори у вуличних насадженнях Саксаганського району м. Кривий Ріг та виявити найбільш стійкі до умов урбанізованого середовища декоративні види деревних рослин. Дослідження проводились методом інвентаризації зелених насаджень з визначенням виду рослин, їх таксаційних параметрів та визначення рівня життєздатності. Встановлено, що на обстежуваних територіях зростає 49 видів деревних рослин, що охоплюють 17 родин та презентують 23 роди. За кількістю екземплярів переважають Aesculus hippocastanum L. (13,4 % від всієї кількості дерев), Populus bolleana Louche (7,8 %), Populus nigra L. (6,6 %), Ulmus laevis Pall. (6,4 %), Tilia cordata Mill. (6,0 %), Robinia pseudoacacia L.(4,1 %). Найбільша кількість видів, що характеризуються життєздатністю 7–8 балів, походять з Циркумбореальної флористичної області (майже 39 % серед усіх видів, що отримали найвищі показники життєздатності).У насадженнях обстежуваного району переважають швидкозростаючі породи, вони складають 67 %. Доля середньозростаючих та повільнозростаючих порід значно менша (відповідно 23 % та 10 %). Зниження життєздатності деревних рослин з віком залежить від інтенсивності їхнього росту. Швидше всього зниження життєздатності деревних рослин відбувається у повільнозростаючих (у віці після 30 років), а у середньо- та швидкозростаючих деревних порід після 40-50 років. Отже, до складу лінійних вуличних насаджень промислових міст степового Правобережного Придніпров’я не слід залучати повільнозростаючі деревні породи як менш довговічні за цих умов.Найвищою життєздатністю характеризуються рослини у вікових категоріях 21–30 та 31–40 років (відповідно 27,4 % та 22,9 %). Найбільшу кількість дерев з найнижчим рівнем життєздатності виявлено серед молодих рослин до 10 річного віку. Як найбільш стійкі та життєздатні у вуличних насадженнях можливо рекомендувати види родів Fraxinus L., Acer L., Populus L., Robinia L.,Ulmus
Електрична активність мозку у осіб з різним рівнем егоїзму-альтруїзму
Get PDFThe formation of a human personality and the peculiarities of its social behavior are influenced by both biological characteristics and psychophysiological data. Therefore, in order to determine the prevailing socio-type of personality, it is necessary to take into account all aspects and features that may affect individual-psychological characteristics. In addition, neuromarkers that indicate altruistic and selfish social behavior will show the effective use of neurotrainings for their correction and explain the mechanisms of social adaptation.The aim of the research: to find differences in brain activity of individuals with different social type by registration of their electric activity.Methods: psychological testing method, event-related synchronization/desynchronization method.Results: Individuals with selfish type of social behavior chose selfish stimulus more often than individuals with altruistic type of social behavior. Individuals with selfish type of social behavior show higher indexes of spectrum power in alfa- and betha-range. Desynchronization reaction is typical for individuals with altruistic social behavior; synchronization reaction is typical for selfish-directed individuals. Synchronization in central and parietal areas in selfish-directed individuals is mostly shown as a reaction to altruistic stimulus; altruistic-directed individuals showed synchronization reaction to the altruistic stimulus in these areas.Conclusions: EEG data in alpha-range suggest that mechanisms of attention are involved for longer time period in the individuals with altruistic social behavior type. The reaction to the opposite type of stimulus is characterized by the same behavioral effects, however, has different electroencephalographic characteristics. The results show the different nature of the subjective reaction to stimuli, which is opposite to the sociotype of the individuals. However, a more detailed analysis indicates a different neurophysiological and subjective component of these reactionsНа формирование человеческой личности и особенностей ее социального поведения влияют как биологические характеристики, так и психофизиологические показатели. Поэтому для определения преобладающего социотипа личности необходимо учитывать все аспекты и особенности, которые могут влиять на индивидуально-психологические характеристики. Кроме того, поиск нейромаркеров проявления альтруистического и эгоистической социального поведения позволит эффективно использовать нейротренингы для их коррекции и объяснить механизмы социальной адаптации.Цель исследования - найти различия в деятельности мозга лиц с различным социотипом путем регистрации их электрической активности.Методы: метод психологического тестирования, метод синхронизации / десинхронизации, связанный с событиями.Результаты: лица с эгоистичным типом социального поведения чаще выбирали эгоистические стимулы, чем лица с альтруистическим типом социального поведения. Высокие показатели мощности спектра в альфа- и бета-диапазоне обнаруживаются у лиц с эгоистичным типом социального поведения. Реакция десинхронизации характерна для людей с альтруистическим социальным поведением; реакция синхронизации характерна для эгоистически направленных человек. Синхронизация в центральной и теменной участках в эгоистически направленных лиц преимущественно отображается как реакция на альтруистический раздражитель. Для альтруистически направленных лиц характерна реакция синхронизации на альтруистические стимулы в этих участках.Выводы: ЭЭГ-данные в альфа-диапазоне указывают на то, что механизмы внимания привлекаются на более длительный период времени у лиц с альтруистическим типом социального поведения. Реакция на противоположный тип раздражителя характеризуется теми же поведенческими эффектами, однако, имеет различные электроэнцефалографические характеристики. Полученные данные указывают на различный характер субъективной реакции на стимулы, по своему типу противоположные социотипу испытуемого. Однако более детальный анализ указывает на разный нейрофизиологических и субъективный компонент этих реакцийНа формування людської особистості та особливостей її соціальної поведінки впливають як біологічні характеристики, так і психофізіологічні показники. Тому для визначення переважаючого соціотипу особистості необхідно враховувати усі аспекти та особливості, які можуть впливати на індивідуально-психологічні характеристики. Крім того, пошук нейромаркерів прояву альтруїстичної та егоїстичної соціальної поведінки дозволить ефективно використовувати нейротренінги для їх корекції та пояснити механізми соціальної адаптації.Мета дослідження – знайти відмінності в діяльності мозку осіб із різним соціотипом шляхом реєстрації їх електричної активності.Методи: метод психологічного тестування, метод синхронізації / десинхронізації, пов'язаний з подіями.Результати: особи із егоїстичним типом соціальної поведінки частіше вибирали егоїстичні стимули, ніж особи із альтруїстичним типом соціальної поведінки. Вищі показники потужності спектру в альфа- і бета-діапазоні виявляються в осіб із егоїстичним типом соціальної поведінки. Реакція десинхронізації характерна для людей з альтруїстичною соціальною поведінкою; реакція синхронізації характерна для егоїстично спрямованих осіб. Синхронізація в центральній і тім'яній ділянках в егоїстично спрямованих осіб переважно відображається як реакція на альтруїстичний подразник. Для альтруїстично спрямованих осіб характерна реакція синхронізації на альтруїстичні стимули в цих ділянках.Висновки: ЕЕГ-дані в альфа-діапазоні вказують на те, що механізми уваги залучаються на триваліший періоду часу у осіб з альтруїстичним типом соціальної поведінки. Реакція на протилежний тип подразника характеризується тими ж поведінковими ефектами, однак, має різні електроенцефалографічні характеристики. Отримані дані вказують на різний характер суб'єктивної реакції на стимули, за своїм типом протилежні соціотипу досліджуваного. Проте детальніший аналіз вказує на різний нейрофізіологічний і субєктивний компонент цих реакці
Молекулярно-генетичний аналіз варіабельності генів HA, NA ТА NP вірусу пташиного грипу а (у порівнянні штамів H1N1 та H7N9)
Get PDFDue to the high antigenic variability and properties for reassortment of influenza A virus genes, analyze the variability of genetic markers of two different antigenic subtypes of influenza A virus strains H1N1 and H7N9 isolated from different hosts (humans and avian). The nucleotide sequences for analysis were taken from the database (NCBI). Using the MEGA6 cluster analysis program and calculating genetic distances using the ClustalW algorithm for the coding sequences of the nucleotides of the HA, NA and NP-protein genes, determinations were made on a sample of influenza strains A. Determination of single nucleotide substitutions at positions with mutations was performed using the Flusurver program. The construction of the dendrogram was carried out using the UPGM group pairwise clustering method, the reliability was calculated using the but-strep analysis. The variability of the neurominidase, hemagglutinin, and nucleoprotein genes was determined by local sequence alignment using the Smith – Waterman algorithm of the VectorNTI-11 program. Consensus sequences (СS) for HA, NA and NP-genes were formed; common conservative areas (motives) were found. The analysis of viral nucleic acids on the variability of the genetic markers of the avian influenza virus HA, NA and NP, coding the virulence factors in the H1N1 and H7N9 subtypes, showed genetic variability (variability) of the hemagglutinin and neurominidase genes. A sample of gene sequences showed that the HA genes of the avian influenza virus have more interstitial polymorphism than the NA and NP protein genes. Genetic markers of high variability are the H1N1 subtype hemagglutinin genes and the NA genes in the H7N9 subtype. The article analyzes the structural features of the genes of surface proteins and nucleoproteins of influenza viruses AH1N1 and AH7N9. A certain degree of synonymity of nucleotide substitutions is determined. The relationship between the distribution of nucleotide polymorphism and indicators of synonymous and non-synonymous substitutions is established. The high variability of the NA gene, and somewhat less NA, determines the ability of the avian influenza virus, in particular its highly virulent strain H1N1 and less virulent H7N9, to overcome the interspecific barrier, whereas the replication factor encoded by the NP gene is less important for overcoming the interspecies barrier, which causes its low compared with ON and NA variability.Цель. В связи с высокой антигенной изменчивостью и свойствами к реассортации генов вируса гриппа типа А провести анализ вариабельности генетических маркеров двух различных антигенных подтипов штаммов вируса гриппа А H1N1 и H7N9 выделенных от разных хозяев (человека и птицы).Материалы и методы. Последовательности нуклеотидов для анализа были взяты из базы данных (NCBI). С помощью программы кластерного анализа MEGA6 и расчета генетических дистанций по алгоритму ClustalW кодирующих последовательностей нуклеотидов генов HA, NA и NP-белка, были проведены определения на выборке штаммов гриппа А. Определение однонуклеотидных замен в позициях при наличии мутаций проводили с помощью программы Flusurver. Построение дендрограммы осуществляли парногруповим методом кластеризации UPGM, достоверность рассчитывали с помощью бут-стреп анализа. Вариабельность генов нейроминидазы, гемагглютинина и нуклеопротеида определяли путем локального выравнивания последовательностей по алгоритму Смита - Уотермана программы VectorNTI-11.Результаты. Были сформированы консенсусные последовательности (КП) для НА, NА и NP-генов; найдены общие консервативные участки (мотивы). Выполненный анализ вирусных нуклеиновых кислот на вариабельность генетических маркеров вируса птичьего гриппа HA, NA и NP, кодирующих факторы вирулентности в субтипов H1N1 и H7N9 показал генетическую изменчивость (вариабельность) генов гемагглютинина и нейроминидазы. Выборка последовательностей генов показала, что гены НА вируса птичьего гриппа имеют больший межштамовый полиморфизм, чем гены NA и NP-белка. Генетическими маркерами высокой вариабельности являются гены гемагглютинина субтипа H1N1 и гены NA в субтипа H7N9.Выводы. В статье анализируются структурные особенности генов поверхностных белков и нуклеопротеидов вирусов гриппа АH1N1 и AH7N9. Определенная степень синонимичности нуклеотидных замен. Установлена связь распределения нуклеотидного полиморфизма и показателей синонимических и несинонимичних замен. Высокая вариабельность гена НА, и несколько меньше - NА, обусловливает способность вируса птичьего гриппа, в частности его высоковирулентного штамма H1N1 и менее вирулентного H7N9, преодолевать межвидовой барьер, тогда как фактор репликации, кодируемый геном NP, имеет меньшее значение для преодоления межвидового барьера, что обусловливает его низкую по сравнению с НА и NА, вариабельностьМета. У зв’язку з високою антигенною мінливістю та властивістю до реассортації генів вірусу грипу типа А провести аналіз варіабельності генетичних маркерів двох різних антигенних підтипів штамів вірусу грипа А H1N1 та H7N9 виділених від різних хазяїв (людини та птиці).Матеріали та методи. Послідовності нуклеотидів для аналізу були взяті з бази даних (NCBI). За допомогою програми кластерного аналізу MEGA6 та обрахування генетичних дистанцій за алгоритмом ClustalW кодуючих послідовностей нуклеотидів генів HA, NA та NP-білку, були проведені визначення на вибірці штамів грипу А. Визначення однонуклеотидних замін у позиціях за наявності мутацій проводили за допомогою програми Flusurver. Побудову дендрограм здійснювали парногруповим методом кластеризації UPGM, достовірність обраховували за допомогою бут-стреп аналізу. Варіабельність генів нейромінідази, гемаглютиніна та нуклеопротеїду визначали шляхом локального вирівнювання послідовностей за алгоритмом Сміта – Уотермана програми VectorNTI-11.Результати. Були сформовані консенсусні послідовності (КП) для НА, NА та NP- генів; знайдені загальні консервативні ділянки (мотиви). Виконаний аналіз вірусних нуклеїнових кислот на варіабельність генетичних маркерів вірусу пташиного грипу HA, NA та NP, що кодують фактори вірулентності у субтипів H1N1 та H7N9 показав генетичну мінливість (варіабельність) генів гемаглютиніну та нейромінідази. Вибірка послідовностей генів показала, що гени НА вірусу пташиного грипу мають більший міжштамовий поліморфізм, ніж гени NA та NP-білку. Генетичними маркерами високої варіабельності є гени гемаглютиніну субтипу H1N1 та гени NA у субтипа H7N9.Висновки. У статті аналізуються структурні особливості генів поверхневих білків та нуклеопротеїду вірусів гриппу АH1N1 та AH7N9. Визначена степінь синонімічності нуклеотидних замін. Встановлен звязок розподілу нуклеотидного поліморфізму та показників синонімічних та несинонімічних замін. Висока варіабельність гену НА, та дещо менша – NА, обумовлює здатність вірусу пташиного грипу, зокрема його високовірулентного штаму H1N1 та менш вірулентного H7N9, долати міжвидовий бар’єр, тоді як фактор реплікації, що кодується геном NP, має менше значення для подолання міжвидового бар’єру, що обумовлює його нижчу, порівняно з НА та NА, варіабельніст
Фітоіндикаційні показники динаміки екосистем правобережного полісся
No full textThe publication discusses the study results of energy dynamics in ecosystems. The goal of the study is to search for objective parameters to determine the indicator of the ecosystem dynamics and basing on the above-ground phytomass quantitative indices, its age and changes of floristic composition we demonstrate the possibility of the accurate phytoindication assessment of ecosystems dynamics. It is determined that the indicators of above-ground phytomass naturally increase during self-development of natural ecosystems (autogenic succession).Materials and methods. The above-ground phytomass is measured in ecosystems that are at different stages of autogenic succession. In order to balance the fluctuation of the indicators, that was caused by the domination of species with different types of photosynthesis, the correction for the age of the above-ground phytomass was used.Results. The dynamics indicator increases during the autogenic succession. External influences deflect it from the main trend. The anthropogenic influence often displaces succession in the opposite direction. The method was tested on the territory of Right-Bank Ukrainian Polissia. Expansion of the database of results of dynamic indicator determination allows to calculate this indicator with accuracy sufficient for practical and theoretical purposes. Such methods allow studying ecosystem thermodynamics (entropy and energy stocks) and ecosystem dynamics in noninvasive and non-contact way without affecting of plant biodiversity. Such approaches could be the most suitable for conducting studies on natural protected areas. Within such objects, it is not allowed to remove the above-ground phytomass, to determine the energy and dynamic indicators.Conclusion. The unit that will correspond the self-development stage, is an index that is directly proportional to the aboveground phytomass quantity and its age. The ecosystem entropy value will be inversely proportional to the self-development stage index. This index can be determined by classical phytoindication methods upon detailed database availability. Measurement errors, associated with phytoindication method range from 3 % to 10 % comparing to 5-10 % for direct method, are commensurate. The phytoindication approach allows application of this methodology on the protected areas. The index of the ecosystems self-development stage can be used to predict the development of specific studied plots and for the needs of ecosystem classificationВ публикации анализируются результаты исследований динамики энергетических характеристик экосистем. Цель работы: на основании показателей количества надземной фитомассы, ее возраста, а также изменения флористического состава, демонстрируется возможность фитоиндикационной оценки динамики экосистем, Определить, как показатели надземной фитомассы растут во время саморазвития природных экосистем (автогенной сукцессии).Материалы и методы. Надземная фитомасса измерялась в экосистемах, которые находятся на разных стадиях автогенной сукцессии. Для уравновешивания колебаний показателей, вызванных доминированием видов с разным типом фотосинтеза, нами использовано поправку на возраст надземной фитомассы.Результаты. Показатель динамики закономерно возрастает во время автогенной сукцессии. Внешние воздействия отклоняют его от основной тенденции. Антропогенное воздействие часто смещает показатели сукцессии в противоположном направлении. Метод апробирован на территории Правобережной Полесье в Украине. Расширение базы данных результатов определения показателя динамики позволяет определить его с достаточной для практических и теоретических целей точностью. Этот метод дает возможность провести исследования термодинамики (запасы энергии и энтропии) а также динамики экосистем бесконтактным способом, без влияния на биоразнообразие растений и структуру ценозов. Он является наиболее приемлемым для таких исследований в пределах природно-заповедных территорий. На территории таких объектов не разрешается изымать надземную фитомассу, для определения энергетических и динамических показателей.Выводы. Показатель динамики, соответствует стадии развития экосистемы во время автогенной сукцессии и зависит от фитомассы и ее возраста. Значение энтропии экосистемы будет обратно пропорционально показателю ее динамики. Этот показатель может быть определен с использованием фитоиндикацийнного метода. При этом погрешность измерения будет колебаться в диапазоне 3 % -10 %. Мы можем использовать её при планировании работ в заповедниках, на рекультивированных территориях, в лесном хозяйстве и так далее. Выбранный метод дает высокий экономический эффект и создает возможности для улучшения отношения человека и окружающей средыУ публікації аналізуються результати досліджень динаміки енергетичних характеристик екосистем. Метою роботи є на основі показників кількості надземної фітомаси, її віку та зміни флористичного складу, продемонструвати можливість фітоіндикаційної оцінки динаміки екосистем, визначити як показники надземної фітомаси закономірно зростають під час саморозвитку природних екосистем (автогенної сукцесії).Матеріали і методи. Надземна фітомаса вимірялася в екосистемах, що знаходяться на різних стадіях автогенної сукцесії. Для урівноваження коливання показників, викликаних домінуванням видів із різним типом фотосинтезу, використано поправку на вік наземної фітомаси.Результати. Показник динаміки закономірно зростає під час автогенної сукцесії. Зовнішні впливи відхиляють його від основного тренду. Антропогенний вплив часто зміщує сукцесію в протилежному напрямі. Метод апробовано на території Правобережного Полісся в Україні. Розширення бази даних результатів визначення показника динаміки дозволяє визначати цей показник із достатньою для практичних і теоретичних цілей точністю. Цей метод дає можливість проводити дослідження термодинаміки (запасів енергії й ентропії) та динаміки екосистем безконтактним способом без впливу на біорізноманіття рослин. Він є найбільш прийнятним для таких досліджень в межах природно-заповідних територій. В межах таких об’єктів не дозволяється вилучати надземну фітомасу, для визначення енергетичних і динамічних показників.Висновки. Показник динаміки, що відповідає положенню на лінії автогенної сукцесії, залежить від фітомаси та її віку. Значення ентропії екосистеми буде обернено пропорційне показнику її динаміки. Цей показник може бути визначеним з використанням фітоіндикаційних методик. При цьому похибка вимірювання коливатиметься в діапазоні 3 %-10 %. Ми можемо це використовувати під час планування роботи в заповідниках, на рекультивованих землях, в лісовому господарстві тощо. Обраний метод дає високий економічний ефект та створює можливості покращення відносини людини із довкілля