ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Активація кори головного мозку при виконанні рухового завдання у осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу
Get PDFWe propose the analysis of the peculiarities of the hemodynamic fMRI response in healthy subjects and in acute cerebrovascular accident patients under the movement execution for evaluation of fMRI brain cortex mapping applicability in acute stroke. Five groups of patients were studied with fMRI: first group consisted of 18 healthy subjects, second group consisted of 3 stroke patients with the left hemisphere central sulcus lesion location, third group consisted of 3 patients with the left hemisphere periventricular white matter lesion location, fourth group consisted of 3 patients with the right cerebellar hemisphere lesion location, fifth groups consisted of 2 stroke patients with the left hemisphere supramarginal gyrus lesion location. Right hand finger tapping task was used for the fMRI activation. Data was analyzed with the FSL software. Common regions of activation were located at the contralateral primary sensorimotor cortex, supplementary motor area and cerebellum. Additional regions of activation in stroke patients were located at the ipsilateral sensorimotor cortex, fronto-parietal and premotor cortex, bilateral cerebellum, and the subthalamic nuclei. Stroke-related migration of the activation regions in the supramarginal gyrus and ventral premotor cortex of the mirror neuron system was found during the audio-motor transformation. Regions of brain activation were found adjacent to the DWI hyper intense ischemic regions during the movement execution. But at the most DWI hyperintense focuses no fMRI activation was found. We have found out correlation of the maximal BOLD signal amplitude change and the total volume of brain activation. It was shown that fMRI allows visualization of the main cortical motor control regions in acute stroke. Additional regions of cortical motor control have to be involved in acute stroke. Adjacent to the DWI hyper intense regions of activation were foundПредложено анализ особенностей гемодинамического фМРТ ответа при выполнении движения здоровыми волонтерами и пациентами с острым нарушением мозгового кровообращения (ОНМК) для оценки возможности фМРТ картирования коры головного мозга при остром инсульте. Было исследовано пять групп пациентов: к первой группе относились 18 здоровых добровольцев, вторую группу составили 3 пациента с острыми инсультом, у которых очаг ишемии был расположен в области центральной борозды левого полушария, третья группа состояла из 3 пациентов с ОНМК, у которых очаг ишемии было расположено в белом веществе левого полушария, четвертая группа состояла из 3 пациентов с ОНМК, у которых очаг ишемии был расположен в правом полушарии мозжечка, в пятую группу вошли два пациенте с ОНМК, у которых очаг ишемии был расположен в надкраевой извилине левого полушария головного мозга. Во время фМРТ исследования пациенте выполняли движения правой рукой. Анализ данных фМРТ был проведен методом общего линейного моделирования с помощью программного обеспечения FSL. Общие для всех групп участки активации коры головного мозга были расположены в контралатеральной первичной сенсомоторной коре, дополнительной моторной области и мозжечке. Дополнительные участки активации у пациентов с острым инсультом были расположены в ипсилатеральной сенсомоторной коре, лобно-теменной и премоторной коре, в обоих полушариях мозжечка и в субталамических ядрах. Во время аудио-моторной трансформации было найдено обусловленную инсультом миграцию участков активации расположенных в надкраевой извилине и вентральной премоторной коре, относящихся к системе зеркальных нейронов. Во время выполнение двигательной задачи наблюдались зоны активации прилежащие к гиперинтенсивным на диффузионно-взвешенных изображениях (DWI) зонах ишемии. Но в точках наивысшей интенсивности DWI МР-сигнала фМРТ активация не было обнаружено. Было выявлено корреляцию максимального изменения амплитуды BOLD сигнала и общего объема активации головного мозга во всех группах. Было показано, что метод фМРТ позволяет визуализировать основные зоны церебрального двигательного контроля при их поражении вследствие ОНМК. Обнаружено, что церебральный контроль выполнения движения при ОНМК требует вовлечения дополнительных участков коры и подкорки. Продемонстрировано, что при ОНМК зоны фМРТ активации могут наблюдаться вблизи гиперинтенсивных на DWI очаговЗапропоновано аналіз особливостей гемодинамічної фМРТ відповіді при виконанні руху здоровими волонтерами і пацієнтами із гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) для оцінки можливості фМРТ картування кори головного мозку при гострому інсульті. Було досліджено п’ять груп пацієнтів: до першої групи належали 18 здорових волонтерів, другу групу склали 3 пацієнти із гострим інсультом, у яких вогнище ішемії було розташоване в області центральної борозни лівої півкулі, третя група складалася з 3 пацієнтів з ГПМК, у яких вогнище ішемії було розташоване в білій речовині лівої півкулі, четверта група складалася з 3 пацієнтів з ГПМК, у яких вогнище ішемії було розташоване в правій півкулі мозочка, до п’ятої групи ввійшли два пацієнти з ГПМК, у яких вогнище ішемії було розташоване в надкрайовій звивині лівої півкулі головного мозку. Під час фМРТ дослідження пацієнти виконували рухи правою рукою. Аналіз даних фМРТ був проведений методом загального лінійного моделювання за допомогою програмного забезпечення FSL. Загальні для всіх груп ділянки активації кори головного мозку були розташовані в контралатеральній первинній сенсомоторній корі, додатковій моторній ділянці та мозочку. Додаткові ділянки активації у пацієнтів із гострим інсультом були розташовані в іпсилатеральній сенсомоторній корі, лобно-тім’яній і премоторній корі, в обох півкулях мозочка і в субталамічних ядрах. Під час аудіо-моторної трансформації було знайдено обумовлену інсультом міграцію ділянок активації розташованих в надкрайовій звивині і вентральній премоторній корі, які відносяться до системи дзеркальних нейронів. Під час виконання рухового завдання спостерігалися зони активації прилеглі до гіперінтенсивних на дифузійно-зважених зображеннях (DWI) зонах ішемії. Але в точках найвищої інтенсивності DWI МР-сигналу фМРТ активації не було виявлено. Було виявлено кореляцію максимального зміни амплітуди BOLD сигналу і загального обсягу активації головного мозку у всіх групах. Було показано, що метод фМРТ дозволяє візуалізувати основні зони церебрального рухового контролю при їх ураженні внаслідок ГПМК. Виявлено, що церебральний контроль виконання руху при ГПМК вимагає залучення додаткових ділянок кори і підкірки. Продемонстровано, що при ГПМК зони фМРТ активації можуть спостерігатися поблизу вогнищ гіперінтенсивних на DW
Коронарографічне та магнітно-резонансне дослідження міокарда щурів за штучного гіпобіозу
Get PDFThe one of newest future methods of anesthesia is the state of artificial hypobiosis. For detail studying this method with a possibility of its further introduction in clinical practice, and before – in conducting clinical studies, it is necessary to have specified data of pre-clinical studies. Among important methods that characterize the completeness of pre-clinical data are magnetic resonance imaging procedure and coronography of key vessels of the myocardium of rats. Coronography – is the rontgenological method of research that demonstrates the structural deformation and speed of the bloodstream of key vessels of the heart. Its principle is based on introducing a contrast substance including iodine in the peripheral vein of a patient with the further rontgenological scanning during several full cycles of circuit. In its turn, the magnetic-resonance imaging procedure of the myocardium – non-invasive method of the structural-diagnostic study characterizes 3D-model using the three-dimensional reconstruction of the cardiac muscle, and also demonstrates the volume of cardiac chambers, characterizing the dynamics of changes of the wall thickness. That is why just these methods were chosen for the detail characteristics of structural-functional changes of the myocardium of rats at artificial hypobiosis. In experiments there were used white outbred male-rats with mass 180-200 g, kept in standard vivarium conditions. The animals were divided in groups: control (intact animals) and experimental (artificial hypobiosis). The number of animals in each group n = 7. Experiments were conducted in correspondence of requirements of the “European convention about protection of vertebral animals, used for experimental and other scientific purpose” (Strasburg, France, 1985), According to general ethical principles of experiments, accepted by the first national congress of Ukraine on bioethics (2001). As a result of the conducted studies, it was demonstrated that the state of artificial hypobiosis favors the essential narrowing of the clearance of great vessels of the myocardium of rats, decrease of the frequency of heart contractions in six times comparing with the control one, and also decrease of the chambers of the cardiac muscleОдним из новейших будущих методов анестезии и обезболивания является состояние искусственного гипобиоза. Для детального исследования данного метода с его последующей возможностью применения в клинической практике, а перед тем, в проведении клинических исследований, необходимо иметь детализированные данные доклинических исследований. Одними из весомыми методами, которые характеризируют полноту доклинических данных является магнитно-резонансное исследование и коронарография ключевых сосудов миокарда крыс. Коронарография - рентгенологический метод исследования, который показывает структурную деформацию и скорость сосудистого русла ключевых сосудов сердца. Принцип данного метода основывается на введении контрастного вещества, содержащего йод в периферическую вену пациента с последующим рентгенологическим сканированием на протяжении нескольких полных циклов кругооборота. В свою очередь, магнитно-резонансное исследование миокарда - неинвазивный метод структурно-диагностического исследования, характеризует 3D-модель с помощью трехмерной реконструкции сердечной мышцы, а также показывает объем сердечных камер, характеризующий динамику изменения толщины его стенок. Поэтому, именно эти методы были выбраны для детальной характеристики структурно-функциональных изменений миокарда крыс при искусственном гипобиозе. В опытах использовали белых беспородных крыс-самцов массой 180-200 г, содержавшихся в стандартных условиях вивария. Животных разделены на группы: контрольная (интактные животные) и экспериментальная - состояние искусственного гипобиоза. Количество животных в каждой группе n = 7. Эксперименты проводились в соответствии с требованиями «Европейской конвенции о защите позвоночных животных, используемых в экспериментальной и другой научной цели» (Страсбург, Франция, 1985 г.), По общим этическим принципам экспериментов на животных, принятыми первым национальным конгрессом Украины по биоэтике (2001 г.). В результате проведенных исследований было показано, что в состоянии искусственного гипобиоза значительно сужается просвет магистральных сосудов миокарда крыс, уменьшается частота сердечных сокращений в шесть раз по сравнению с контрольной, а также уменьшается объем камер сердечной мышцыОдним з новітніх майбутніх методів анестезії та знеболювання є стан штучного гіпобіозу. Для детального дослідження даного методу з його подальшою можливістю застосування в клінічні практиці, а перед тим, в проведенні клінічних досліджень, необхідно мати деталізовані дані доклінічних досліджень. Одними з вагомими методами, що характеризують повноту доклінічних даних є магнітно-резонансне дослідження та коронарографія ключових судин міокарда щурів. Коронарографічне дослідження – рентгенологічний метод дослідження, що показує структурну деформацію та швидкості судинного русла ключових судин серця. Принцип даного методу ґрунтується на введенні контрастної речовини, що містить йод в периферичну вену пацієнта з подальшим рентгенологічним скануванням на протязі декількох повних циклів кругообігу. В свою чергу, магнітно-резонансне дослідження міокарда – неінвазивний метод структурно-діагностичного дослідження, що характеризує 3D-модель за допомогою тривимірної реконструкції серцевого м’яза, а також показує обсяг серцевих камер, характеризує динаміку зміни товщини його стінок. Тому, саме ці методи були обрані для детальної характеристики структурно-функціональних змін міокарда щурів за штучного гіпобіозу. У дослідах використовували білих безпородних щурів-самців масою 180–200 г, яких утримували в стандартних умовах віварію. Тварин поділено на групи: контрольна (інтактні тварини) та експериментальна – стан штучного гіпобіозу. Кількість тварин у кожній групі n = 7. Експерименти проводилися відповідно до вимог «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються з експериментальною та іншою науковою метою» (Страсбург, Франція, 1985 р.), за загальними етичними принципами експериментів на тваринах, ухваленими Першим національним конгресом України з біоетики (2001 р.). У результаті проведених досліджень було показано, що у стані штучного гіпобіозу значно звужується просвіт магістральних судин міокарда щурів, зменшується частота серцевих скорочень в шість разів, порівняно з контрольною, а також зменшується об’єм камер серцевого м’яз
Оцінка змін кишкового мікробіома при пізньому дебюті неспецифічного виразкового коліту
No full textThe aim of the study was to reveal the peculiarities of the intestinal microflora in patients with early and late debut of ulcerative colitis.Methods of research: theoretical – analysis of scientific-methodical and special literature; experimental methods – collection of samples and DNA isolation, determination of oligonucleotide primers, polymerase chain reaction (PCR), determination of microbiom composition; mathematical - the method of average values.Results: In the course of the study, it was determined that the number of Bacteroidetes in patients with late onset of UC development decreased in the Ukrainian population, and the level of Actinobacteria increased. Changes in the microbiota in patients with UC with different localization of the inflammatory process were analyzed. It is established that the composition of microbial types significantly differs not only depending on the age of onset of the disease, but also on the localization of the inflammatory process in the intestine. As the prevalence of UC increased, the level of Actinobacteria was highest in patients with left-sided bowel disease and late onset of UC. Whereas in patients with total intestinal lesion, both early and late development of the UC revealed a maximum decrease in Faecalibacterium prausnitzii.Conclusion: UC patients experience intestinal dysbiosis. The level of Actinobacteria is increased in patients with late onset of UC development, and the number of Bacteroidetes decreases. In patients with early and late onset of the disease, multidirectional changes in the intestinal microbiome were detected, the number of Akkermansia muciniphila increased and Faecalibacterium prausnitzii decreased, which could lead to the development and progression of the disease. The ratio of Firmicutes / Bacteroidetes may be an additional marker for assessing the severity of intestinal dysbiosis in UC patients. At the same time, the prevalence of the pathological process in the intestine largely determines the therapeutic tactics and prognosis of patients with UCВ статье рассмотрены вопросы особенностей протекания, причин возникновения воспалительных заболеваний кишечника на примере пациентов с диагнозом неспецифический язвенный колит.Цель исследования – выявить особенности кишечной микрофлоры у пациентов с ранним и поздним дебютом неспецифического язвенного колита.Методы исследования: теоретические – анализ научно-методической и специальной литературы; экспериментальные методы – сбор образцов и выделение ДНК, определение олигонуклеотидных праймеров, полимеразная цепная реакция (ПЦР), определение микробиомного состава; математические – метод средних величин.Проведен сравнительный анализ состава кишечной микрофлоры у пациентов с ранним и поздним дебютом неспецифического язвенного колита.Результаты: В ходе исследования было определено, что в украинской популяции у пациентов с поздним началом развития НЯК уменьшается количество Bacteroidetes, а уровень Actinobacteria увеличивается. Были проанализированы изменения микробиоты у больных НЯК с различной локализацией воспалительного процесса. Установлено, что состав микробных типов достоверно отличается не только в зависимости от возраста начала заболевания, но также и от локализации воспалительного процесса в кишечнике. По мере роста распространенности НЯК уровень Actinobacteria был максимальным у больных с левосторонним поражением кишечника и поздним началом НЯК. Тогда как у больных с тотальным поражением кишечника, как при раннем, так и при позднем развитии НЯК было выявлено максимальное снижение Faecalibacterium prausnitzii.Выводы: У больных НЯК отмечаются явления кишечного дисбиоза. Уровень Actinobacteria увеличивается у пациентов с поздним началом развития НЯК, а количество Bacteroidetes уменьшается. У больных с ранним и поздним началом заболевания выявлены разнонаправленные изменения кишечного микробиома, увеличивается число Akkermansia muciniphila и снижается Faecalibacterium prausnitzii, что может приводить к развитию и прогрессированию заболевания. Показатель соотношения Firmicutes/ Bacteroidetes может быть дополнительным маркером оценки выраженности кишечного дисбиоза у пациентов НЯК. При этом распространенность патологического процесса в кишечнике во многом предопределяет лечебную тактику и прогноз пациентов с НЯКУ статті розглянуті питання особливостей протікання, причин виникнення запальних захворювань кишечника на прикладі пацієнтів з діагнозом неспецифічний виразковий коліт.Мета дослідження – виявити особливості кишкової мікрофлори у пацієнтів з раннім і пізнім дебютом неспецифічного виразкового коліту.Методи дослідження: теоретичні – аналіз науково-методичної та спеціальної літератури; експериментальні методи – збір зразків і виділення ДНК, визначення олігонуклеотидних праймерів, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), визначення мікробіомного складу; математичні – метод середніх величин.Результати: В ході дослідження було визначено, що в українській популяції у пацієнтів з пізнім початком розвитку НВК зменшується кількість Bacteroidetes, а рівень Actinobacteria збільшується. Були проаналізовані зміни мікробіоти у хворих на НВК з різною локалізацією запального процесу. Встановлено, що склад мікробних типів достовірно відрізняється не тільки в залежності від віку початку захворювання, але також і від локалізації запального процесу в кишечнику. У міру зростання поширеності НВК рівень Actinobacteria був максимальним у хворих з лівостороннім поразкою кишечника і пізнім початком НВК. Тоді як у хворих з тотальним ураженням кишечника, як при ранньому, так і при пізньому розвитку НВК було виявлено максимальне зниження Faecalibacterium prausnitzii.Висновки: У хворих на НВК відзначаються явища кишкового дисбіозу. Рівень Actinobacteria збільшується у пацієнтів з пізнім початком розвитку НВК, а кількість Bacteroidetes зменшується. У хворих з раннім і пізнім початком захворювання виявлені різноспрямовані зміни кишкового мікробіома, збільшується число Akkermansia muciniphila і знижується Faecalibacterium prausnitzii, що може призводити до розвитку і прогресуванню захворювання. Показник співвідношення Firmicutes / Bacteroidetes може бути додатковим маркером оцінки вираженості кишкового дисбіозу у пацієнтів НВК. При цьому поширеність патологічного процесу в кишечнику багато в чому зумовлює лікувальну тактику і прогноз пацієнтів з НВ
Вплив 4-(1-адамантил)-фенокси-3-(n-бензил, n-диметил аміно)-2-пропанол хлориду на Pseudomonas spp
No full textPseudomonas aeruginosa is one of the main pathogens of nosocomial infections. High resistance of P. aeruginosa to modern antimicrobial agents leads to the decrease in the effectiveness of antibiotic chemotherapy and the need to search for new active compounds. Adamantane derivatives with a wide range of biological activity can be considered as a promising class of substances with an antimicrobial effect.Aim. In the present study, our purpose was to examine susceptibility and ultrastructural alterations of P. aeruginosa cells under the influence of 4-(1-adamantyl)-phenoxy-3-(N-benzyl, N-dimethylamino)-2-propanol chloride (compound KVM-97).Materials and methods. The antimicrobial activity assay of tested compound against bacteria of genus Pseudomonas was determined by serial dilution test in broth. Bacterial cells were exposed to the 0.5 MIC and 2.0 MIC of the KVM-97 for 1, 3, 6 and 24 h. Ultrastructure of intact and treated P. aeruginosa cells was examined by transmission electron microscopy after contrasting by uranyl acetate and lead citrate.Results. It was shown, that compound KVM-97 inhibited Pseudomonas spp growth at concentration 2.5 μg/ml. Examination of P. aeruginosa ultrastructure using electron microscopy showed that the cell and cytoplasmic membrane were damaged in the presence of KVM-97 (invaginations, ruptures) with followed disorganization of cell contents, lysis and cell death. These changes are dose-dependent, they are registered after 1 hour of exposure with the compound and intensified with the time of incubation.Conclusions. A study carried out with KVM-97 has shown that the compound possesses significant inhibitory activity against tested bacterial strains. The detected ultrastructural alterations of P. aeruginosa suggest the possible mechanism of action of 4-(1-adamantyl)-phenoxy-3-(N-benzyl, N-dimethylamino)-2-propanol chloride due to its influence on the membrane apparat in bacterial cellОдним из основных возбудителей внутрибольничных инфекций является Pseudomonas aeruginosa, высокая устойчивость которого к современным антимикробным средствам приводит к снижению эффективности антибактериальной химиотерапии и необходимости поиска новых активных соединений. Производные адамантана, проявляющие широкий спектр биологической активности, могут быть рассмотрены как перспективный класс веществ с антимикробным действием.Цель. Установить чувствительность и изменения ультраструктуры P. aeruginosa при действии 4-(1-адамантил)-фенокси-3-(N-бензил, N-диметиламино)-2-пропанол хлорида (шифр КВМ-97).Материалы и методы. Определение антимикробной активности исследуемого соединения в отношении бактерий рода Pseudomonas проводили методом серийных разведений в жидкой питательной среде. Для изучения влияния соединения на ультраструктуру клеток их инкубировали в течение 1, 3, 6 и 24 ч в среде, содержащей соединение в концентрациях 0,5 МПК и 2,0 МПК. Полученные образцы анализировали методом трансмиссионной электронной микроскопии после контрастирования уранил ацетатом и цитратом свинца.Результаты. Исследование антисинегнойной активности КВМ-97 показало, что соединение ингибирует рост Pseudomonas spp. в концентрации 2,5 мкг/мл. Электронно-микроскопическое исследование показало, что в присутствии КВМ-97 в клетках P. aeruginosa регистрируется повреждение клеточной оболочки и цитоплазматической мембраны (инвагинации, разрывы) с последующей дезорганизацией клеточного содержимого, лизисом и гибелью клеток. Указанные изменения имеют дозозависимый характер, регистрируются уже через 1 час экспозиции с соединением и усиливаются со временем инкубации.Выводы. Проведенные исследования показали, что соединение КВМ-97 проявляет выраженную ингибирующую активность в отношении исследованных бактериальных штаммов. Обнаруженные изменения ультраструктуры P. aeruginosa свидетельствуют, что одним из механизмов действия 4-(1-адамантил)-фенокси-3-(N-бензил, N-диметиламино)-2-пропанол хлорида является влияние на мембранный аппарат бактериальной клеткиОдним із основних збудників внутрішньолікарняних інфекцій є Pseudomonas aeruginosa, висока стійкість якого до сучасних антимікробних засобів призводить до зниження ефективності антибактеріальної хіміотерапії та необхідності пошуку нових активних сполук. Похідні адамантану, що характеризуються широким спектром біологічної активності, можуть бути розглянуті як перспективний клас речовин з антимікробною дією. У скринінгових дослідженнях була виділена сполука КВМ-97, яка проявляє виразний ефект проти синьогнійної палички.Мета. Встановити чутливість та зміни ультраструктури P. aeruginosa при дії 4-(1-адамантил)-фенокси-3-(N-бензил,N-диметиламіно)-2-пропанол хлориду (шифр КВМ-97).Матеріали та методи. Визначення антимікробної активності досліджуваної сполуки щодо бактерій роду Pseudomonas проводили методом серійних розведень у рідкому поживному середовищі. Для вивчення впливу сполуки на ультраструктуру клітин, їх інкубували протягом 1, 3, 6 та 24 год у середовищі, що містило сполуку у концентраціях 0,5 МІК та 2,0 МІК. Отримані зразки аналізували методом трансмісійної електронної мікроскопії після контрастування ураніл ацетатом та цитратом свинцю.Результати. Дослідження антисиньогнійної активності показало, що сполука інгібує ріст Pseudomonas spp. в концентрації 2,5 мкг/мл. Електронно-мікроскопічне дослідження показало, що в присутності КВМ-97 в клітинах P. aeruginosa реєструється пошкодження клітинної оболонки та цитоплазматичної мембрани (інвагінації та розриви) з наступною дезорганізацією клітинного вмісту, лізисом та загибеллю клітин. Вказані зміни мають дозозалежний характер, реєструються вже через 1 год інкубації зі сполукою та посилюються з часом інкубації.Висновки. Проведені дослідження показали, що сполука КВМ-97 виявляє виразну інгібуючу активність щодо бактеріальних тест-штамів. Виявлені зміни ультраструктури P. aeruginosa свідчать, що одним із механізмів дії 4-(1-адамантил)-фенокси-3-(N-бензил, N-диметиламіно)-2-пропанол хлориду є вплив на мембранний апарат бактеріальної клітин
Динаміка тривожності учасників операції об'єднаних сил
Get PDFThe purpose of the work - to investigate features of a psychological state of the participants in the united forces operation that were in the east of our state on the second line of defense for four months.Materials and research methods. Questionnaires of fighters-contractors according to the methods: "Scale of reactive and personal anxiety Ch.D. Spielberger - Yu.L. Khanina "and the Beck Depression Inventory (BDI) questionnaire. The study was conducted in the first days after arriving at the location site, two months in the zone of the united forces operation and two weeks after returning from the war zone. The study was conducted on the basis of 177 separate radar platoon (Lisichansk, Lugansk region) with combatants-volunteers from April to August 2018.Simulation Results. As a result of the study, there were established a predominantly moderate level of reactive and personal anxiety and the absence of signs of depression at the beginning of the assignment and during the stay in the area of the operation. There was an increase in the level of anxiety and the appearance of signs of depression after returning from the combat zone. The analysis of the main problems of the participants of the operation of the combined forces arising from the return to the conditions of peaceful life (violation of the rights to social guarantees, bureaucratic problems when applying for benefits) has been carried out.Conclusions. Thus, in the first days of arrival in the combat zone, the combatants are dominated by the average level of reactive and personal anxiety, and there are no signs of depression. After two months of performing combat missions, the level of reactive and situational anxiety among combatants remains within the average indicators, the participants of the study have no signs of depression, which allows to conclude that a high adaptive level is achieved. Two weeks after returning from the combat zone, most combatants increase the level of reactive anxiety and show signs of mild depression. The prospect of further research is seen in the development of effective methods for the physical and psychological rehabilitation of combatants in order to increase their adaptive capabilities upon returning from the environmentЦель работы - исследование особенностей психологического состояния участников операции объединенных сил, которые находились на востоке нашего государства на второй линии обороны в течение четырех месяцев.Материалы и методы исследования. Проведено анкетирование бойцов - контрактников по методикам: «Шкала реактивной и личностной тревожности Ч.Д. Спилбергера - Ю.Л. Ханина » и опросник депрессивности Бека (Beck Depression Inventory - BDI). Исследование проведено в первые дни после прибытия на место дислокации, через два месяца пребывания в зоне операции объединенных сил и через две недели после возвращения из зоны боевых действий. Работа выполнена на базе 177 отдельного радиолокационного взвода (Лисичанск, Луганская область) с комбатантами-добровольцами с апреля по август, 2018 год.Результаты исследования. В результате проведенного исследования установлено преимущественно умеренный уровень реактивной и личностной тревожности и отсутствие признаков депрессии в начале выполнения задания и в период пребывания в зоне проведения операции. Отмечено повышение уровня тревожности и появление признаков депрессии после возвращения из зоны боевых действий. Проведен анализ основных проблем участников операции объединенных сил, возникающих при возвращении к условиям мирной жизни (нарушение прав на социальные гарантии, бюрократические проблемы при оформлении льгот).Выводы. Таким образом, в первые дни прибытия в зону боевых действий у комбатантов преобладает средний уровень реактивной и личностной тревожности, нет признаков депрессии. Через два месяца выполнения боевых задач уровень реактивной и ситуативной тревожности у комбатантов остается в пределах средних показателей, признаков депрессии у участников исследования нет, что позволяет сделать вывод о высоком адаптивном уровне. Через две недели после возвращения из зоны боевых действий у большинства комбатантов увеличивается уровень реактивной тревожности и появляются признаки легкой депрессии. Перспективу дальнейших исследований видим в разработке эффективных методов физической и психологической реабилитации комбатантов с целью повышения их адаптивных возможностей по возвращении из зоны ООСМета роботи - дослідження особливостей психологічного стану учасників операції об’єднаних сил, які знаходилися на сході нашої держави на другій лінії оборони протягом чотирьох місяців.Матеріали та методи. Проведено анкетування бійців – контрактників за методиками: «Шкала реактивної та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера - Ю.Л. Ханіна» та опитувальник депресивності Бека (Beck Depression Inventory - BDI). Дослідження проведено у перші дні після прибуття на місце дислокації, через два місяці перебування в зоні операції об’єднаних сил та через два тижні після повернення з зони бойових дій. Дослідження відбулося на базі 177 окремого радіолокаційного взводу (м. Лисичанськ, Луганської області) з комбатантами-добровольцями з квітня по серпень, 2018 року.Результати дослідження. В результаті проведеного дослідження встановлено переважно помірний рівень реактивної та особистісної тривожності і відсутність ознак депресії на початку виконання завдання та в період перебування в зоні проведення операції. Відмічено підвищення рівня тривожності і появу ознак депресії після повернення з зони бойових дій. Проведено аналіз основних проблем учасників операції об’єднаних сил, які виникають при поверненні до умов мирного життя (порушення прав на соціальні гарантії, бюрократичні проблеми при оформленні пільг).Висновки. Таким чином, в перші дні прибуття в зону бойових дій у комбатантів переважає середній рівень реактивної та особистісної тривожності, немає ознак депресії. Через два місяці виконання бойових завдань рівень реактивної та ситуативної тривожності у комбатантів залишається в межах середніх показників, ознак депресії у учасників дослідження немає, що дозволяє зробити висновок про високий адаптивний рівень. Через два тижні після повернення із зони бойових дій у більшості комбатантів збільшується рівень реактивної тривожності та з’являються ознаки легкої депресії. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці ефективних методів фізичної та психологічної реабілітації комбатантів з метою підвищення їх адаптивних можливостей після повернення із зони ОО
Топографічні особливості локалізації грибів роду Candida, виділених з суббіотопів ротової порожнини практично здорових осіб
Get PDFPurpose. Establishment of topographic features of the localization of Candida fungi isolated from the sub-biotopes of the oral cavity of practically healthy persons without clinical signs of candidiasis.Methods. The following methods are used: microscopic; mycological - cultural studies of biomaterial strains from practically healthy persons; biochemical – for the purpose of species identification of Candida fungi; statistical methods.Research results. During the experiment, 292 sub-biotopes of the oral cavity are investigated. The material is taken from the mucous membrane of the cheek, the corner of the mouth, the mucous membrane of the surface of the tongue and the palate. According to the results of the conducted research, the level of candidiasis carriage on the oral mucosa in practically healthy individuals without clinical signs of candidiasis is 56.4 %. Candidiasis carrier level on the dorsal surface of the tongue is 38.46 %, the retromolar part of the cheek is 30.77 %, the angle of the mouth is 18.8 %, and the palate is 11.97 %. Among all isolated strains, prevails in all 4 sub-biotopes of C. albicans – 76.07 %. It is noted that in 8 people in the biotope of the oral cavity, but in different sub-biotopes, two species of the genus Candida, C. krusei and C. albicans, are isolated, and in 7 people, C. glabrata and C. albicans. In addition, the coexistence of two candida types is found in 5 sub-biotopes.Conclusions1. The level of candidiasis carriage in the oral biotope among practically healthy individuals without clinical signs of candidiasis is 56.4%. The level of candidiasis carriage of the oral biotope in practically healthy persons without clinical manifestations of candidiasis has increased significantly over the past 5 years.2. Among the identified strains, Candida albicans prevails – 76.07 %.3. The highest rate of colonization compared with other sub-biotopes is observed on the dorsal surface of the tongue – 38.46%. During the study, the coexistence of two Candida types is revealed. In 8 people in the biotope of the oral cavity, but in different sub-biotopes, two species of the genus Candida, C. krusei and C. albicans, are isolated, and in 7 people, C. glabrata and C. albicans, which confirms the importance of establishing topographic features of the fungi localization in the oral cavity for the rationality of using antimycotics if necessaryЦель исследования. Установление топографических особенностей локализации грибов рода Candida, выделенных из суббиотопив ротовой полости практически здоровых лиц без клинических признаков кандидоза.Методы. В работе использованы следующие методы: микроскопические; микологические - культуральные исследования штаммов из биоматериала от практически здоровых лиц; биохимические - с целью проведения видовой идентификации грибов рода Candida; статистические методы.Результаты исследования. В ходе эксперимента было исследовано 292 суббиотопы ротовой полости. Забор материала осуществляли из слизистой оболочки щеки, угла рта, слизистой оболочки поверхности языка и неба. По результатам проведенных исследований уровень кандидоносительства на слизистой оболочке полости рта у практически здоровых лиц без клинических признаков кандидоза составляет 56,4 %. Уровень кандидоносительства на дорсальной поверхности языка составляет 38,46 %, ретромолярном участке щеки – 30,77 %, угла рта – 18,8 %, зоны неба – 11,97 %. Среди всех изолированных штаммов преобладает во всех 4-х суббиотопах C. albicans – 76,07 %. Нами было отмечено, что у 8 человек в биотопе ротовой полости, но в разных суббиотопах выделено два вида рода Candida - C. krusei и С. albicans, и в 7 человек – C. glabrata и С. albicans. Кроме того, в 5 суббиотопах обнаружено сосуществование двух видов кандид.Выводы.1. Уровень кандидоносительства в биотопе ротовой полости среди практически здоровых лиц без клинических признаков кандидоза составляет 56,4 %. Уровень кандидоносительства биотопа ротовой полости у практически здоровых лиц без клинических проявлений кандидоза значительно повысился за последние 5 лет.2. Среди идентифицированных штаммов превалирующим является Сandida albicans – 76,07 %.3. Наибольший показатель колонизации, по сравнению с другими суббиотопамы наблюдается на дорсальной поверхности языка - 38,46 %. Во время исследования в 5 суббиотопах обнаружено сосуществование двух видов кандид. В 8 человек в биотопе ротовой полости, но в разных суббиотопах выделено два вида рода Candida - C. krusei и С. albicans, и в 7 человек - C. glabrata и С. albicans, что подтверждает важность установления топографических особенностей локализации грибов в ротовой полости для рациональности использования антимикотиков при необходимостиМета дослідження. Встановлення топографічних особливостей локалізації грибів роду Candida, виділених з суббіотопів ротової порожнини практично здорових осіб без клінічних ознак кандидозу.Методи. В роботі використані наступні методи: мікроскопічні; мікологічні – культуральні дослідження штамів з біоматеріалу від практично здорових осіб; біохімічні – з метою проведення видової ідентифікації грибів роду Candida; статистично-аналітичні методи.Результати дослідження. Під час експерименту було досліджено 292 суббіотопи ротової порожини. Забір матеріалу здійснювали з слизової оболонки щоки, кута роту, слизової оболонки поверхні язика та піднебіння. За результатами проведених досліджень рівень кандиданосійства на слизовій оболонці порожнини рота у практично здорових осіб без клінічних ознак кандидозу становить 56,4 %. Рівень кандиданосійства на дорсальній поверхні язика становить 38,46 %, ретромолярній ділянці щоки – 30,77 %, кута рота – 18,8 %, зони піднебіння – 11,97 %. Серед усіх ізольованих штамів переважає в усіх 4-х суббіотопах C. albicans – 76,07 %. Нами було відмічено, що у 8 осіб в біотопі ротової порожнини, але в різних суббіотопах виділено два види роду Candida – C. krusei та С. albicans, та в 7 осіб – C. glabrata та С. albicans. Крім того, в 5 суббіотопах виявлено співіснування двох видів кандид.Висновки. 1. Рівень кандиданосійства в біотопі ротової порожнини серед практично здорових осіб без клінічних ознак кандидозу становить 56,4 %. Рівень кандиданосійства біотопу ротової порожнини в практично здорових осіб без клінічних проявів кандидозу значно підвищився за останні 5 років.2. Серед ідентифікованих штамів превалюючим є Сandida albicans – 76,07 %.3. Найбільший показник колонізації, порівняно з іншими суббіотопами спостерігається на дорсальній поверхні язика – 38,46 %. Під час дослідження у 5 суббіотопах виявлено співіснування двох видів кандид. У 8 осіб в біотопі ротової порожнини, але в різних суббіотопах виділено два види роду Candida – C. krusei та С. albicans, та в 7 осіб – C. glabrata та С. albicans, що підтверджує важливість встановлення топографічних особливостей локалізації грибів в ротовій порожнині для раціональності використання антимікотиків при потреб
Характер поширення емерджентного для України цирковірус свиней 2 типу в період з 2007 по 2012 роки
No full textPathogenic Porcine circovirus 2 (PCV-2) is a causal agent of many PCV‑2‑assocciated diseases of pigs, including porcine multisystemic wasting syndrome. Those diseases have a harmful effect by pigs’ production. Also, hotbeds of this infection are providing wide spread of this virus around the world. Ukraine is one of «hotspot» for PCV‑2‑assocciated infection, but has not enough information about distribution of this virus. Therefore, we have conducted a study to identify the causative agent of the mentioned disease. This article summarizes the results obtained by studying pathological material during the period from 2007 to 2012 by molecular diagnostics (PCR). Our results show that the distribution area for PCV-2 in Ukraine is mostly Ternopil’ (80 %), Kirovograd (60 %), Vinnitsa (57 %), and Dnipropetrovs’k (52 %) regions. It is less common in Kharkov (35 %), Cherkassy and Zaporizhya (both 27 %), and Lviv (33 %) regions. Nevertheless, some regions – like Zhitomir, Ivano-Frankivsk and Luhansk regions and Volyn’ – require a detailed study on the spread of the PCV-2В статті підсумовуються результати, отримані шляхом вивчення патологічного матеріалу в період з 2007 по 2012 рр. на наявність цирковірусу свиней 2 типу. Наші результати показують, що основна територія де циркулює PCV-2 в Україні – це Тернопільська (80 %), Кіровоградська (60 %), Вінницька (57 %) та Дніпропетровська (52 %) област
Гігієнічна оцінка якості водопровідних питних вод за санітарно-хімічними показниками та удосконалення науково-методологічних підходів до їх оцінки з урахуванням вимог європейського законодавства
Get PDFAim. The aim of the study was to carry out a hygienic assessment of the quality of tap water produced from the Dnipro River water in relation to the content of sanitary-chemical indicators and to improve the scientific and methodological approaches to their evaluation, according to the relevant indicators, taking into account the requirements of European legislation.Materials and methods. The materials of the Communal Enterprise «Dniprovodokanal»,Communal Enterprise «Vodokanal» (Zaporizhzhya), Communal Enterprise «Berdyanskvodokanal», the Communal Enterprise «Oblvodokanal» regarding the technologies of water purification, the quality of the outgoing and plumbing drinking water for 2015-2017 were analyzed. The requirements of the normative documents - ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption" and Directive 98/83/EC of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption. While conducting the research were used following methods: hygienic monitoring, expert evaluation and mathematical statistics.Results. It was found out that at the investigated water supply stations that clean the river Dnipro water, technologies of water treatment had a different type of facilities for coagulation and clarification, presence or absence of preamonization, flocculation, coagulation, type of chlorinated reagent (liquid chlorine or sodium hypochloritе), trademark of aluminum hydroxychloride. The exceedances of nine indicator sanitary-chemical parameters: turbidity, color, taste, permanganate demand, ammonium, hydrogen indicator, aluminum, iron, manganese — were found in potable tap water. It was discovered that the most problematic parameter is the permanganate demand (PD), the number of samples of potable water which didn't meet the standard for the content of this parameter in potable water of UC «Dniprovodokanal» and UC «Vodokanal» — 100 %, UC «Berdyanskvodokanal» —19,4 %. Maximum exceedance of standard for the PD (5mg/l) in comparison with other parameters was the highest (by two times). Other parameters were determined in different samples of potable water periodically in concentrations which didn't exceed the temporarily established hygienic standards, or episodically and slightly exceeded the standard. It was determined that treatment technologies for potable water, which were used on UC «Dniprovodokanal» (KPFS, DPFS), are more efficient for the increase of PD than technologies on UC «Vodokanal» (almost two times) and less efficient than technology, which allows for consistent potable water treatment on the stations of UC «Oblvodokanal» and UC «Berdyanskvodokanal» (by 1,2 and 1,3 times respectively). The quality of source water at the waterworks stations as to the content of water samples met the 2nd and 3d class of quality according to the DSTU 4808:2007. The results of researches on the quality of drinking water of 6 water supply stations also indicate the presence of 7 problem indicators (chloroform, dibromochloromethane, chlorine, nickel, selenium, phenols and petroleum products), the excess content of 4 of them testifies to anthropogenic pollution of water p. Dnepr. It was determined that according to the requirements of European legislation it is possible to decide to increase of standard of PD for water from Dnipro River, but only for determined and scientifically substantiated conditions in each particular case. For the crisis resolution in the sphere of potable water supply according to the requirements of European legislation DSanPin 2.2.4-171-10, the following should be added: the concept of “indicator” parameters, new parameter (electrical conductivity), and also indicative maximum permitted standards, which will meet the current regulations to 01.01.2020 in accordance with DSanPin 2.2.4-171-10. Today a new version of DSanPin 2.2.4-171-10 was developed, where the above-mentioned is described.Conclusions.1. It was proved, that for cleaning surface waters at water supplying stations there are used stale traditional technologies, so potable waters may continuously contain chloroform (in concentrations 1,8 MPC - 4,7 MPC), periodically dibromchlormethane ( to 3 MPC) and bound chlorine (to 1,1 MPC).2. It was determined, that nowadays potable water quality, which is produced from the water of Dnipro river, doesn’t meet the requirements according to 9 indicator parameters: turbidity, color, taste, and flavor, PD, ammonium, hydrogen ion exponent, iron, aluminum, manganese. When comparing with the other parameters, PD has the biggest maximum excess of the standard (5mg/l) (twice), the quantity of the non-standard samples for this parameter can be up to 100%.3. On the background of excess content of organic substances in the water of studied potable water intakes of r. Dnipro, there was found the anthropogenic pollution by such substances as: nickel, selenium, phenol and oil products. These substances are constantly or periodically revealed in water pipe drinking waters, including in concentrations, exceeding MPC.4. It was determined that according to the legislation requirements in acting DsanPiN 2.2.4-171-10 there is a need of making changes for the determination of indicator parameters. The principles and assessment criteria, which are needed to be taken into account by competent bodies if necessary to correct normative by indicator parameters, were determined Цель. Провести гигиеническую оценку качества водопроводных питьевых вод, получаемых из воды реки Днепр, по санитарно-химическим показателям и усовершенствовать научно-методологические подходы их оценки по соответствующим индикаторными показателями с учетом требований европейского законодательства.Материалы и методы. Проанализированы материалы КП «Днепроводоканал», КП «Водоканал» (г. Запорожье), КП «Бердянскводоканал», КП «Облводоканал» относительно технологий водоочистки, качества исходных и водопроводных питьевых вод в течение 2015–2017 гг. Проанализированы требования нормативных документов - ДСанПіН 2.2. 4-171-10 «Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для потребления человеком» и Директивы 98/83/ЕС от 3 ноября 1998 г. относительно воды, предназначенной для потребления человеком. При проведении исследований использованы методы: гигиенического мониторинга, экспертной оценки и математической статистики. Результаты.Выявлено, что на исследуемых водопроводных станциях, где очищается вода реки Днепр, технологии для осветления питьевых вод отличаются применением различных 2-х сооружений (контактные осветители или горизонтальные отстойники) и 7-ми видов засыпок для скорых фильтров, наличием преаммонизации, флокуляции, коагуляции, видом хлорсодержащего реагента (жидкий хлор или гипохлорит натрия), маркой гидроксихлорида алюминия. В питьевых водах выявлялось сверхнормативное содержание следующих 9-ти индикаторных санитарно-химических показателей: мутность, цветность, вкус, перманганатная окисляемость (ПО), аммоний, водородный показатель, алюминий, железо, марганец. Самым проблемным показателем является ПО, количество нестандартных проб питьевой воды относительно его содержания в питьевых водах КП «Днепроводоканал» и КП «Водоканал» - 100 %, КП «Бердянскводоканал» - 19,4 %. Максимальное превышение норматива по ПО (5 мг/л) по сравнению с другими показателями было наибольшим (в 2 раза). Другие показатели выявлялись периодически, в разных пробах питьевых вод и концентрациях, не превышающих временно установленные максимальне значения нормативов, или эпизодически и незначительно превышали нормативы. Установлено, что технологии очистки питьевых вод, применяющиеся на КП «Днепроводоканал» (КНФС, ЛНФС), эффективнее очищают воду от органических веществ относительно технологии на КП «Водоканал» (почти в 2 раза), и менее эффективно, чем та, которая предусматривает последовательную очистку питьевой воды на станциях КП «Облводоканал» и КП «Бердянскводоканал» (в 1,2 и 1,3 раза соответственно). Качество исходной воды на водопроводных станциях относительно содержания органических веществ в большинстве отобранных проб соответствовало 2-му и 3-му классу по ДСТУ 4808:2007. Результаты проведенных исследований качества питьевых вод 6-ти водопроводных станций свидетельствуют также о наличии 7-ми проблемных показателей (хлороформ, дибромхлорметан, хлор, никель, селен, фенолы и нефтепродукты), сверхнормативное содержание 4-х из них свидетельствует об антропогенном загрязнении воды р. Днепр в местах питьевых водозаборов. В соответствие с требованиями европейского законодательства, учитывая сверхнормативное содержание в исходной воде, возможно принять решение о поднятии норматива для ПО в питьевой воде, произведенной из днепровской, но при определенных научно обоснованных условиях в каждом конкретном случае. Имплементация европейского водного законодательства в Украине будет способствовать выходу из кризиса в сфере питьевого водоснабжения. Для этого ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для потребления человеком» следует дополнить: понятием «индикаторных» показателей, показателем (электрическая проводимость), а также ориентировочными максимальными значениями нормативов, которые будут соответствовать действующим до 01.01.2020 г. согласно с ГСанПиН 2.2.4-171-10. С учетом указанного сегодня разработана новая редакция ГСанПиН 2.2.4-171-10.Выводы.1. Подтверждено, что для очистки поверхностных вод на водопроводных станциях используются устаревшие традиционные технологии, имеющие низкую эффективность очистки относительно ПО (около 12 % ̶ 30 %) и не позволяющие доводить качество питьевой воды до действующих гигиенических требований. По причине несовершенных технологий и сверхнормативного содержания органических веществ находятся в сверхнормативных количествах в питьевых водах КП «Днепроводоканал» постоянно хлороформ (от 1,8ГДК к 4,7ГДК) и периодически дибромхлорметан (до 3 ПДК), КП «Водоканал» - хлор связанный (до 1,1 ПДК). На большинстве водопроводных станций отсутствует порядок проведения производственного контроля качества питьевых вод, регламентированный ГСанПиН 2.2.4-171-10.2. Выявлено, что на сегодняшний день качество водопроводной питьевой воды, производимой из воды р. Днепр, не соответствует гигиеническим требованиям по 9-ти индикаторным показателям: мутность, цветность, вкус и привкус, ПО, аммоний, водородный показатель, железо, алюминий, марганец. По сравнению с другими показателями ПО имеет большее максимальное превышение норматива (5 мг/л) (в 2 раза), количество нестандартных проб по этому показателю может достигать 100 %.3. На фоне сверхнормативного содержания органических веществ в воде питьевых водозаборов р. Днепр выявлено антропогенное загрязнение такими веществами как: никель, селен, фенолы и нефтепродукты. Никель и селен постоянно оказываются в исходной и питьевой воде КП «Бердянскводоканал», периодически в сверхнормативных концентрациях и в воде КП «Водоканал» в концентрациях, не превышающих гигиенические нормативы (0,02 мг/л и 0,01 мг/л соответственно). Нефтепродукты периодически выявляются в исходных и питьевых водах КП «Водоканал» и Кайдакской насосно-фильтровальной станции в концентрациях, не превышающих или эпизодически превышающих гигиенический норматив (≤ 0,1 мг / л). Фенолы периодически выявляются в исходных и питьевых водах КП «Водоканал» в сверхнормативных концентрациях (> 0,001 мг/л).4. Установлено, что в соответствии с требованиями законодательства в действующие ГСанПиН 2.2.4-171-10 следует вносить изменения относительно определения индикаторных показателей. Из-за наличия антропогенного загрязнения вод в местах питьевых водозаборов принятия решений по корректировке нормативов для индикаторных (-ого) показателей (-я) следует проводить после научного обоснования, в частности, на основании результатов экологического мониторинга водного объекта, анализа факторов и последствий сверхнормативного содержания в воде указанных (-ого) показателей (-я), а также выявление необходимых условий для предупреждения негативного влияния питьевой воды на здоровье потребителей. Определены критерии оценки, которые следует принимать во внимание при проведении научного обоснованияМета. Провести гігієнічну оцінку якості водопровідних питних вод, що виготовляються з води річки Дніпро, щодо рівнів вмісту санітарно-хімічних показників та удосконалити науково-методологічні підходи до їх оцінки за відповідними індикаторними показниками з урахуванням вимог європейського законодавства.Матеріали та методи. Проаналізовано матеріали КП «Дніпроводоканал», КП «Водоканал» (м. Запоріжжя), КП «Бердянськводоканал», КП «Облводоканал» щодо технологій водоочищення, якості вихідних та водопровідних питних вод за 2015–2017 рр. Проаналізовано вимоги нормативних документів – ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та Директиви 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 р. щодо води, призначеної для споживання людиною. При проведенні досліджень використані методи: гігієнічного моніторингу, експертної оцінки та математичної статистики.Результати. Виявлено, що на досліджуваних водопровідних станціях, де очищають воду річки Дніпро, технології водоочищення відрізняються застосуванням різних споруд (2 види) і засипок для швидких фільтрів (7 видів), а також наявністю преамонізації, флокуляції, коагуляції, видом хлорвміщуючого реагенту (рідкий хлор або гіпохлорит натрію), маркою гідроксихлориду алюмінію. У питних водах виявлялися перевищення наступних 9-ти індикаторних санітарно-хімічних показників: каламутність, забарвленість, смак, перманганатна оксиснюваність (ПО), амоній, водневий показник, алюміній, залізо, марганець. Найпроблемнішим показником є ПО, кількість нестандартних проб питної води за його вмістом у питних водах КП «Дніпроводоканал» та КП «Водоканал» - 100 %, КП «Бердянськводоканал» - 19,4 %. Максимальне перевищення нормативу щодо ПО (5 мг/л) у порівнянні з іншими показниками було найбільшим (у 2 рази). Інші показники виявлялися періодично, у різних пробах питних вод та концентраціях, що не перевищували тимчасово встановлені максимальні значення нормативів (чинні до 01.01.2020 р.), або епізодично та несуттєво перевищували нормативи. Встановлено, що технології очищення питних вод, що застосовувалися на КП «Дніпроводоканал» (КНФС, ЛНФС), ефективніші щодо поліпшення ПО за технології на КП «Водоканал» (майже у 2 рази), та менш ефективні за ту, що передбачає послідовне очищення питної води на станціях КП «Облводоканал» та КП «Бердянськводоканал» (у 1,2 та 1,3 рази відповідно). Якість вихідної води на водопровідних станціях за вмістом органічних речовин у більшості відібраних проб відповідала 2-му та 3-му класу за ДСТУ 4808:2007. Результати проведених досліджень якості питних вод 6-ти водопровідних станцій свідчать також про наявність 7-ми проблемних показників (хлороформ, дибромхлорметан, хлор, нікель, селен, феноли та нафтопродукти), понаднормативний вміст 4-х з них свідчить про антропогенне забруднення води р. Дніпро. Згідно з вимогами європейського законодавства, враховуючи понаднормативний вміст у вихідній воді, можливо прийняти рішення щодо підняття нормативу для ПО у питній воді, виготовленій з дніпровської води, але за визначених науково обґрунтованих умов у кожному конкретному випадку. Імплементація європейського водного законодавства в Україні буде сприяти виходу з кризи у сфері питного водопостачання. Для цього ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» слід доповнити: поняттям «індикаторних» показників, показником (електрична провідність), а також орієнтовними максимальними значеннями нормативів, що відповідатимуть чинним до 01.01.2020 р. згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10. З урахуванням зазначеного на сьогодні розроблено нову редакцію ДСанПіН 2.2.4-171-10.Висновки.1. Підтверджено, що для очищення поверхневих вод на водопровідних станціях використовуються застарілі традиційні технології, які мають низьку ефективність очищення щодо ПО (близько 12 % ̶ 30 %) і не дозволяють доводити якість питної води до діючих гігієнічних вимог. Через недосконалі технології та понаднормативний вміст органічних речовин у понаднормативних кількостях у питних водах КП «Дніпроводоканал» безперервно знаходиться хлороформ (від 1,8ГДК до 4,7ГДК) та періодично дибромхлорметан (до 3 ГДК), КП «Водоканал» – хлор зв’язаний (до 1,1 ГДК).На більшості водопровідних станціях відсутній порядок проведення виробничого контролю якості питних вод, регламентований ДСанПіН 2.2.4-171-10.2. Виявлено, що на сьогодні якість водопровідної питної води, що виготовляється з води р. Дніпро, не відповідає гігієнічним вимогам за 9-тьма індикаторними показниками: каламутність, забарвленість, смак та присмак, ПО, амоній, водневий показник, залізо, алюміній, марганець. У порівнянні з іншими показниками ПО має найбільше максимальне перевищення нормативу (5 мг/л) (у 2 рази), кількість нестандартних проб за цим показником може сягати 100 %.3. На фоні понаднормативного вмісту органічних речовин у воді досліджуваних питних водозаборів р. Дніпро виявлено антропогенне забруднення такими речовинами як: нікель, селен, феноли та нафтопродукти. Нікель та селен постійно знаходяться у вихідній та питній воді КП «Бердянськводоканал», періодично у понаднормативних концентраціях та у воді КП «Водоканал» у концентраціях, що не перевищують гігієнічні нормативи (0,02 мг/л та 0,01 мг/л відповідно). Нафтопродукти періодично виявляються у вихідних та питних водах КП «Водоканал» та Кайдакської насосно-фільтрувальної станції у концентраціях, що не перевищують або епізодично перевищують гігієнічний норматив (≤ 0,1 мг/л). Феноли періодично виявляються у вихідних та питних водах КП «Водоканал» у понаднормативних концентраціях (> 0,001 мг/л).4. Встановлено, що згідно з вимогами законодавства у чинні ДСанПіН 2.2.4-171-10 слід вносити зміни щодо визначення індикаторних показників. Через наявність антропогенного забруднення вод у місцях питних водозаборів прийняття рішень щодо корегування нормативів для індикаторних (-ого) показників (-а) слід проводити після наукового обґрунтування, зокрема, на підставі результатів екологічного моніторингу водного об’єкту, аналізу чинників та наслідків понаднормативного вмісту у питній воді зазначених (-ого) показників (-ка), а також виявлення необхідних умов для попередження негативного впливу питної води на здоров’я споживачів. Визначені критерії оцінки, що слід брати до уваги під час проведення наукового обґрунтування
Вплив лісового насадження липи дрібнолистої на основні властивості темно-каштанового ґрунту агробіостанції – ботанічний сад ХДУ
Get PDFThe aim of this work – determination of soil-transforming role of fine-leaved linden fall in forest plantations on dark-chestnut soil. Research materials and methods. Dark-chestnut soil was chosen as an object of our research. For making the comparative analysis, indices of soil properties were determined in forest plantations of fine-leaved linden and in motley ― fescue-feather grass steppe in the period from 2014 to 2018 years at the territory of Agrobiostation-botanical garden of KSU, where two experimental plots were founded. Soil samples were taken in a layer in 0-50 cm. Fall and remains of steppe plantations were not excluded since the beginning of experiment in autumn. All laboratory studies were realized according to standard conventional methods. Research results. At realizing the work we established that the humus content in dark-chestnut soil with plantations of middle-aged trees of fine-leaved linden increased by 0,13%; the steady alkaline medium formed, the granulometric (mechanical) composition changed from the light to the heavy one by the content of physical mud. The humus content in dark-chest-nut soil with motley ― fescue-feather grass plantations increased in 1,1 times that is 0,10 %; the light-sour medium formed, the granulometric (mechanical) composition changed from the light to the middle one by the content of physical mud.Conclusions. Under the influence of fine-leaved linden fall dark-chestnut soil essentially improves its natural properties, but at that the environment for plants, adopted for other conditions essentially changes. Steppe plantations form the light-sour medium, so humus and calcium accumulate slowly, and magnesium – intensively. Dark-chestnut soil has a high absorbing capacity and is a kind of natural cleaner of biogeocenose that must be taken into account at forming urban ecosystems. The quality increase of dark-chestnut soil by biological means is recommended to be realized not only be intensifying metabolism in the system “forest-soil”, but also by strengthening accumulation processes that is increasing the total absorbing capacity of forest biogeocenoseЦель данной работы – определение почвопреобразующей роли опавшей листвы липы мелколистной в лесном насаждении на темно-каштановой почве. Материалы и методы исследования. Объектом нашего исследования мы выбрали темно-каштановую почву. Для проведения сравнительного анализа показатели свойств почвы определялись в лесных насаждениях липы мелколистной и в разнотравно ― типчаково-ковыльной степи в период с 2014 по 2018 годы на территории Агробиостанции-ботанический сад ХГУ, где были заложены две пробные площади. Образцы почвы отбирались в слое 0-50 см. Опавшая листва и остатки степной растительности с начала эксперимента осенью не убирались. Все лабораторные исследования выполнялись в соответствии со стандартными общепринятыми методиками. Результаты исследования. Во время выполнения работы нами установлено, что на темно-каштановой почве с насаждениями средневозрастных деревьев липы мелколистной содержание гумуса увеличилось в 1,3 раза, что составляет 0,13 %; сформировалась устойчивая щелочная среда, гранулометрический (механический) состав по содержанию физической глины изменился с легкого на тяжелый. На темно-каштановой почве с разнотравно ― типчаково-ковыльной степной растительностью содержание гумуса увеличилось в 1,1 раза, что составляет 0,10 %; сформировалась слабокислая среда, гранулометрический (механический) состав по содержанию физической глины изменился с легкого на средний. Выводы. Под влиянием опавшей листвы липы мелколистной темно-каштановая почва заметно улучшает свои природные свойства, но, при этом существенно преобразуется среда обитания для растений, которые приспособлены к другим условиям. Степная растительность создает слабокислую среду, соответственно, гумус и кальций накапливаются медленно,а магний – інтенсивно.Темно-каштановая почва имеет высокую емкость поглощения и, в определенной степени и до определенного предела, выступает в качестве природного очистителя биогеоценоза, что нужно учитывать при формировании городских экосистем. Повышение качества темно-каштановой почвы с помощью биологических средств рекомендуется осуществлять не только путем интенсификации обмена веществ в системе «лес-почва», но и путем усиления процессов аккумуляции, то есть увеличение общей емкости поглощения лесного биогеоценозаМета даної роботи - визначення ґрунт перетворюючої ролі опаду липи дрібнолистої у лісовому насадженні на темно-каштановому ґрунті. Матеріали і методи дослідження. Об'єктом нашого дослідження ми обрали темно-каштановий ґрунт. Для проведення порівняльного аналізу показники властивостей ґрунту визначали у лісових насадженнях липи дрібнолистої та у різнотравно ― типчаково-ковиловому степу у період з 2014 по 2018 роки на території Агробіостанції-ботанічний сад ХДУ, де були закладені дві пробні площі. Зразки ґрунту відбиралися у шарі 0-50 см. Опад та залишки степової рослинності з початку експерименту восени не вилучалися. Усі лабораторні дослідження виконувалися відповідно до стандартних загальноприйнятих методик. Результати дослідження. Під час виконання роботи нами встановлено, що у темно-каштановому ґрунті з насадженнями середньовікових дерев липи дрібнолистої вміст гумусу збільшився на 0,13 %; сформувалося стійке лужне середовище, гранулометричний (механічний) склад за умістом фізичної глини змінився з легкого на важкий. На темно-каштановому ґрунті з різнотравно ― типчаково-ковиловою степовою рослинністю, вміст гумусу збільшився у 1,1 рази, що складає 0,10 %; сформувалося слабокисле середовище, гранулометричний (механічний) склад за вмістом фізичної глини змінився з легкого на середній.Висновки. Під впливом опаду липи дрібнолистої темно-каштановий ґрунт помітно покращує свої природні властивості, але, при цьому істотно перетвориться середовище існування для рослин, які пристосовані до інших умов. Степова рослинність створює слабокисле середовище, відповідно, гумус і кальцій накопичуються повільно, а магній - інтенсивно.Темно-каштановий ґрунт має високу ємність поглинання і, певною мірою і до певної межі, виступає у якості природного очищувача біогеоценозу, що потрібно враховувати при формуванні міських екосистем. Підвищення якості темно-каштанового ґрунту за допомогою біологічних засобів рекомендовано здійснювати не тільки шляхом інтенсифікації обміну речовин у системі «ліс–ґрунт», а й шляхом посилення процесів акумуляції, тобто збільшення загальної ємності поглинання лісового біогеоценоз
Вплив хлормекватхлориду на формування фотосинтетичного апарату та продуктивність рослин льону
No full textApplication of retardants as anti-gibberelline substances leads to changes in the functioning of donor-acceptor relations in the plant organism and inhibition of the growth processes. Reducing of the assimilates demand for the growth of vegetative organs leads to the accumulation of plastic substances with their redistribution to the formation of seeds and fruits.The purpose of the research was establishing the effect of chlormequat chloride as a retardant permitted in Ukraine on the formation of the leaf apparatus and the productivity of oil flax plants (Linum usitatissimum L.).Materials and methods. Oil flax plants of Debut and Orpheus varieties were once treated with 0.5% water solution chlormequat chloride in the budding phase. Morphological parameters of flax plants were studied every 10 days. The mesostructural organization was determined for leaves of the same age. The total amount of oil in flax seeds was determined by extraction.Result. It was found that chlormequat chloride application led to enhance the thickening of stems of plants. Chlormequat chloride treatment resulted the formation of powerful photosynthetic apparatus. The application of retardant increased the number of leaves per plant and decreased the area of a single leaf. It was found that the application of plant growth regulators led to increase the cells size and volume of palisade chlorenchyma, the chloroplast number and size in palisade and spongy parenchyma. Such changes in the mesostructure measurement of leaves caused increase the net photosynthetic productivity that was the important prerequisite for enhancement of crop production. The flow of assimilates was directed to the development of generative organs – fruits, the number of which increased by the retardant as a result of intensive branching of the stem. It was also noted that the number of seeds per fruit and the weight of a single seed increased under the influence of growth regulator. It was established that the application of retardant stimulated a more intense synthesis of reserve compounds in the seeds and oil content in seeds increased. It was necessary to note that the amount of residual drugs substance in the seeds was significantly lower than the permissible concentrations.Conclusions. So the chlormequat chloride treatment on the linseed during the budding period leads to improve the development of leaf apparatus and formation of fruits, which result the improvement of crop productionПрименение ретардантов как антигиббереллиновых веществ приводит к изменению в функционировании донорно-акцепторных связей в растительном организме и замедлении ростовых процессов. Снижение запроса на ассимиляты для роста вегетативных органов приводит к накоплению пластических веществ с последующим их перераспределением на процессы формирования семян, плодов и органов запасания.Целью исследования было установить влияние хлормекватхлорида как разрешенного в Украине ретарданта на формирование листового аппарата и продуктивность растений льна масличного.Материалы и методы. Растения льна масличного сортов Дебют и Орфей однократно обрабатывали 0,5%-ным водным раствором хлормекватхлорида в фазу бутонизации. Морфологические показатели изучали каждые 10 суток. Мезоструктурную организацию определяли для листьев одного возраста и яруса. Общее количество масла в семенах льна определяли путем экстракции.Результаты. Было установлено, что применение хлормекватхлорида приводит к утолщению стеблей растений льна. Внесение препарата способствовало формированию более мощного фотосинтетического аппарата. При использовании хлормекватхлорида увеличивалось количество листьев на растении и уменьшалась площадь одного листа. Установлено, что применение регулятора роста приводило к увеличению размеров и объема клеток палисадной паренхимы, количества и размеров хлоропластов в клетках палисадной и губчатой паренхимы. Данные изменения в мезоструктурной организации листьев способствовали повышению продуктивности фотосинтеза, что стало важной предпосылкой для увеличения урожайности культуры. Потоки ассимилятов были перенаправлены к генеративным органам – коробочкам, число которых повышалось при использовании ретарданта за счет более интенсивного ветвления стебля. Также нами отмечено, что число семян в плодах и масса семян повышались под действием регулятора роста. Показано, что внесение ретарданта стимулировало более интенсивный синтез резервных веществ в семенах, поэтому содержание масла в семенах увеличивалось. Необходимо отметить, что остаточное количество хлормекватхлорида в семенах было значительно ниже допустимых концентраций.Выводы. Таким образом, обработка хлормекватхлоридом растений льна масличного в фазу бутонизации приводит к улучшению развития листового аппарата и формированию плодов, что привело к повышению урожайностиЗастосування ретардантів як антігіббереллінових препаратів призводить до зміи у функціонуванні донорно-акцепторних зв'язків в рослинному організмі та уповільненні ростових процесів. Зниження запиту на асиміляти для росту вегетативних органів призводить до накопичення пластичних речовин з подальшим їх перерозподілом на процеси формування насіння, плодів і органів запасання.Метою дослідження було встановити вплив хлормекватхлориду як дозволеного в Україні ретарданту на формування листового апарату й продуктивність рослин льону олійного.Матеріали та методи. Рослини льону олійного сортів Дебют і Орфей одноразово обробляли 0,5%-ним водним розчином хлормекватхлориду в фазу бутонізації. Морфологічні показники вивчали кожні 10 діб. Мезоструктурну організацію визначали для листків одного віку і ярусу. Загальний вміст олії в насінні льону визначали шляхом екстракції.Результати. Було встановлено, що застосування хлормекватхлориду призводить до потовщення стебла рослин льону. Внесення препарату сприяло формуванню більш потужного фотосинтетичного апарату. При використанні хлормекватхлориду збільшувалася кількість листків на рослині і зменшувалася площа одного листка. Встановлено, що застосування регулятора росту призводило до збільшення розмірів і об'єму клітин палісадної паренхіми, кількості та розмірів хлоропластів в клітинах палісадної і губчастої паренхіми. Подібні зміни в мезоструктурной організації листка сприяли підвищенню продуктивності фотосинтезу, що є важливою передумовою для збільшення врожайності культури. Потоки асимілятов були перенаправлені до генеративних органів – коробочок, число яких збільшувалося при використанні ретарданту за рахунок більш інтенсивного галуження стебла. Також відмічено, що кількість насіння в плодах і маса насіння підвищувалися під дією регулятора росту. Показано, що внесення ретарданту зумовлювало більш інтенсивний синтез резервних речовин в насінні, тому вміст олії в насінні збільшувалася. Необхідно відзначити, що вміст залишкової кількості хлормекватхлориду в насінні значно нижчий за допустимі концентрації.Висновки. Таким чином, обробка рослин льону олійного хлормекватхлоридом в фазу бутонізації призводить до покращення розвитку листового апарату і формування плодів, що призвело до підвищення врожайност