ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Спектральні характеристики серцевого ритму у спокої та за умов пасивного антиортостазу у людей з високою і низькою функціональною рухливістю нервових процесів
Aim of research. Spectral characteristics of cardiac rhythm (CR) in a resting state and in conditions of antyorthostasis in people with high and low functional mobility of nervous processes (FMNP)Methods. The method of registration of CR in a resting state (lying position) and in conditions of passive antyorthostasis (head-down-tilt) in people with high and low FMNP was applied with the help of computer complex ”Cardiolab+”.Results of research. Spectral characteristics of CR in lying position and in conditions of head-down-tilt in people with high and low FMNP were investigated. Spectral characteristics of CR of persons with different FMNP during lying position had no significant differences. In head-down-tilt conditions differences in characteristics of CR regulatory processes of persons with different FMNP were revealed. Correlation between FMNP and indexes of CR functioning recorded in head-down-tilt conditions were established. This was shown by a bigger participation of high extracardiac centers in regulation of CR in persons with high FMNP.It confirms the participation of the FMNP in the development of adaptive rearrangements.Conclusions. In lying position there were not founded differences between indexes of CR in people with different FMNP and was installed the prevalence of intracardiac adaptive mechanisms. It was established that the level of functioning of the CR in the conditions of head-down-tilt was associated with the individual expressiveness of the FMNP. Correlation analysis found out the participation of the individual properties of FMNP in the activation of autonomic mechanisms of CR regulation during the processing of adaptive reactions to antyorthostasis. In persons with high gradation of the investigated typological property of the spectral characteristics of CR adaptive reactions were differentiated by higher stress of vagosympathetic, sympathetic and humoral-metabolic extracardiac mechanisms of regulation of the autonomic nervous system. The adaptive reactions of persons with low FMNP occurred at the lower level of the functioning of the CR; differed in sympathetic regulation and had a narrower range of CRЦель изучения. Выявить особенности сердечного ритма (СР) в состоянии покоя и во время пассивного антиортостаза у людей с разной функциональной подвижностью нервных процессов (ФПНП); установить в какой степени спектральные характеристики СР определяются типологическими особенностями высшей нервной деятельности.Методы. С помощью компьютерного комплекса «Cardiolab+» регистрировали и анализировали спектральные характеристики СР в разных положениях тела у людей с высокой и низкой ФПНП.Результаты исследований. В положении покоя (lying position) у людей с разной ФПНП отличий между показателями СР не выявлено, а в регуляции СР установлено превалирование интракардиальных адаптивных механизмов. Во время антиортостаза (head-down-tilt) у людей с высокой ФПНП установлено достоверно высокие показатели суммарной мощности спектра и мощности спектра СР на низких частотах по отношению к таким у людей с низкой ФПНП. Корреляционный анализ, проведенный между показателями ФПНП и спектральными характеристиками СР указал на большее участие высших регуляторных экстракардиальных центров в регуляции СР у людей с высокой ФПНП. Выводы. В отличии от положения head-down-tilt в состоянии lying position у обследованных независимо от уровня ФПНП показатели спектральных характеристик СР существенно не отличались, и для всех был характерен интракардиальный тип регуляции СР. Проведенные исследования СР в условиях положения head-down-tilt установили, что в отличие от lying position, у обследованных наблюдалось одновременное напряжение как интра-, так и экстракардиальных механизмов регуляции. Выявлено, что СР обследованных оказался связанным с индивидуальной выраженностью ФПНП. У людей с высокой ФПНП адаптационные реакции характеризовались более высоким напряжением вагосимпатического, симпатического и гуморально-метаболического экстракардиальных механизмов регуляции вегетативной нервной системы. Приспособительные реакции людей с низкой ФПНП отличались более низким уровнем функционирования сердца, доминированием симпатической регуляции и узким диапазоном СРМета дослідження. Виявити особливості серцевого ритму (СР) в стані спокою (lying position) та під час пасивного антиортостазу (head-down-tilt) у людей з різною функціональною рухливістю нервових процесів (ФРНП); встановити в якому ступені спектральні характеристики СР визначаються типологічними властивостями вищої нервової діяльності.Методи. За допомогою комп’ютерного приладу «Cardiolab+» реєстрували та аналізували спектральні характеристики СР в різних положеннях тіла у людей з високим і низьким рівнем ФРНП.Результати досліджень. В умовах lying position у людей з різним рівнем ФРНП встановлено відсутність відмінностей між спектральними характеристиками СР та переважання інтракардіальних адаптивних механізмів регуляції. Під час застосування пасивного head-down-tilt у всіх обстежуваних виявлено одночасне напруження як інтра-, так і екстракардіальних механізмів регуляції СР. В цих умовах у людей з високим рівнем ФРНП встановлено достовірно вищі показники сумарної потужності спектру СР та потужності спектру на низьких частотах по відношенню до людей з низьким рівнем ФРНП. Кореляційний аналіз між ФРНП та спектральними характеристиками СР вказав на більшу участь вищих регуляторних екстракардіальних центрів в регуляції СР у осіб з високим рівнем ФРНП. Висновки. Проведені дослідження виявили, що в умовах положення head-down-tilt, на відміну від вихідного стану спокою, у всіх обстежуваних спостерігалось одночасне напруження як інтра-, так і екстракардіальних механізмів регуляції роботи серця. Встановлено, що рівень функціонування серцево-судинної системи обстежуваних виявився пов’язаним з індивідуальною вираженістю ФРНП. В осіб з високим рівнем ФРНП адаптивні реакції СР характеризувались вищим напруженням вагосимпатичного, симпатичного і гуморально-метаболічного екстракардіальних механізмів регуляції вегетативної нервової системи. Пристосувальні реакції осіб з низьким рівнем ФРНП відрізнялись нижчим рівнем функціонування серцево-судинної системи, переважанням симпатичної регуляції та вужчим діапазоном варіативності С
Онтогенетично-популяційний аналіз рідкісного виду Lilium Martagon L. у структурі сполучних територій екомережі Вінницької області
According to the results of the research on phytomagnification of the connecting territories of the ecological network of Vinnytsia region, the distribution of rare and endangered species of higher vascular plants, which characterize the value of these territories, is determined. An ontogenetic-populational analysis of the state of cenopopulations was carried out on an example of the rare species Lilium martagon L. This species is a model for the studied phytocoenoses of the connecting territories of ecocorridors of the national (South-Bug, Dnestrovsky), regional (Lyadovsky, Nemiisky) levels. The ontogenetic spectra of investigated L. martagon L. populations were constructed and analyzed for their belonging to one of four types: left-sided, centered, right-handed, bimodal. It is determined that they belong to incomplete ones, with the prevalence of the right-hand spectrum. The integral estimation of the population condition is carried out using the ontogenetic indices of I. M. Kovalenko (indices of regeneration, aging, generative and age). The index of age-old AA Uranov - Δ, index of efficiency of L.V. Zhivotovsky - ω is calculated. The affiliation of each of the studied populations to a certain type of ontogenetic structure of populations according to the classifications by TA O. Rabotnova (invasive, normal, regressive) and LV Zhivotovsky (young, transitional, dying, mature, aging, old) are determined. According to the results of the conducted research, it has been established that L. martagon L. populations are characterized as normal with subsequent transformation into regression. On the basis of the obtained results, conclusions are made on the ontogenetic structure of model populations of the rare species L. martagon LПо результатам исследований фиторазнообразия соединительных территорий экосети Винницкой области определено распространение редких и исчезающих видов высших сосудистых растений, характеризующих ценность этих территорий. Проведено онтогенетически-популяционный анализ ценопопуляций на примере редкого вида Lilium martagon L. Этот вид является модельным для исследуемых фитоценозов соединительных территорий экокоридоров национального (Южнобужский, Днестровский), регионального (Лядовский, Немийский) уровней. Отмечено, что ни одна из исследуемых популяций не характеризуется полнотой онтогенетических спектров, что связано с продолжительностью пребывания особей в ювенильном или генеративному состояниях. При исследованиях установлено, что в структуре популяций более весомую долю составляют генеративные особи.Построены и проанализированы онтогенетические спектры исследуемых популяций L. martagon L. соответственно их принадлежности к одному из четырех типов: левосторонние, центрированые, правосторонние, бимодальные. Отмечено, что они принадлежат к неповночленным, с преобладанием правостороннего спектра.Интегральная оценка состояния популяций проведена с использованием онтогенетических индексов по И. Н. Коваленко (индексы восстанавливаемости, старения, генеративности и возрастности). Рассчитан индекс возрасности А. А. Уранова ‒ Δ, индекс эффективности Л.В. Животовского ‒ ω. Определена принадлежность каждой из исследованных популяций к определенному типу онтогенетической структуры популяций, согласно классификации Т. А. Работнова (инвазийные, нормальные, регрессивные) и Л. В. Животовского (молодые, переходные, зреющие, зрелые, стареющие, старые). По результатам проведенных исследований установлено, что популяции L. martagon L. в Южнобужском и Днестровском экокоридорах являются молодыми и зреющими, а в Лядовском и Немийском ‒ зреющими с постепенным переходом в зрелые.Анализ популяционной структуры L. martagon L., позволяет предположить, что на динамику вида имеют влияние не только внутренне-популяционные процессы, но и внешние эколого-ценотические факторы. Учитывая установленные особенности популяционной динамики L. martagon L. на изучаемой территории, необходимы дальнейшие исследования, результатом которых должна стать разработка прогнозов состояния популяций в условиях динамических изменений окружающей среды и действенных методов сохранения и охраны этого видаЗа результатами досліджень фіторізноманіття сполучних територій екомережі Вінницької області визначено поширення рідкісних та зникаючих видів вищих судинних рослин, які характеризують цінність цих територій. Проведено онтогенетично-популяційний аналіз стану ценопопуляцій на прикладі рідкісного виду Lilium martagon L. Цей вид є модельним для досліджуваних фітоценозів сполучних територій екокоридорів національного (Південнобузький, Дністровський), регіонального (Лядівський, Немийський) рівнів. Відмічено, що жодна з досліджуваних популяцій не характеризується повнотою онтогенетичних спектрів, що пов’язано із тривалістю перебування особин у ювенільному чи генеративному станах. При дослідженнях визначено, що в у структурі популяцій найбільшу частку складають генеративні особини.Побудовано та проаналізовано онтогенетичні спектри досліджуваних популяцій L. martagon L. щодо їх приналежності до одного із чотирьох типів: лівобічні, центровані, правобічні, бімодальні. Визначено, що вони належать до неповночленних, з переважанням правобічного спектруІнтегральна оцінка стану популяцій проведена з використанням онтогенетичних індексів за І. М. Коваленко (індекси відновлюваності, старіння, генеративності та віковості). Розраховано індекс віковості А. А. Уранова – ∆, індекс ефективності Л. В. Животовського – ω. Визначено належність кожної з досліджених популяцій до певного типу онтогенетичної структури популяцій, згідно класифікацій Т. О. Работнова (інвазійні, нормальні, регресивні) та Л. В. Животовського (молоді, перехідні, зріючі, зрілі, старіючі, старі). За результатами проведених досліджень встановлено, що популяції L. martagon L. в Південнобузькому та Дністровському екокоридорах є молодими та зріючими, а в Лядівському та Немийському – зріючі з поступовим переходом у зрілі.Аналіз популяційної структури L. martagon L., дає змогу припустити, що на динаміку виду мають вплив не лише внутрішньо-популяційні процеси, а й зовнішні еколого-ценотичні чинники. Зважаючи на встановлені особливості популяційної динаміки L. martagon L. на досліджуваній території, необхідні подальші дослідження, результатом яких повинна стати розробка прогнозів стану популяцій в умовах динамічних змін навколишнього середовища та дієвих методів збереження і охорони цього вид
Кількісний та якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин в хворих на рак сечового міхура
Aim: investigate and characterize the presence of polypeptide pool in blood plasma and tumor tissues in patients with bladder cancer at different stages of the disease.Materials and Methods: Patients with bladder cancer at different stages participated in the trial. The diagnosis was based on X-ray, endoscopic, clinical research methods with morphological verification. None of the patients treated the oncological diseases for a preliminary study. Plasma blood was taken in the preoperative period. Cancer and healthy tissues of the bladder were selected for biopsy, immediately after surgery. Isolation of polypeptide pool in blood plasma and tissue homogenates was carried out using the Nikolaichuk method. The qualitative composition of the protein component of polypeptide pool fraction was investigated using chromatography, using a column with Sephadex G 15.Results: In the course of the study, reliable changes in the content of medium molecules in blood plasma and tumor homogenates in patients with bladder cancer have been shown. The changes correlate with the stage of the disease. A qualitative analysis of the composition of the protein component of medium mass molecules was carried out, using chromatography.Conclusions:The fraction of the medium mass molecules from the blood plasma and tumor tissues of patients with various stages of bladder cancer was obtained. The quantitative and qualitative content of the fraction of polypeptide pool in blood plasma and tumor homogenates has been investigated. The content of polypeptide pool in the blood plasma and tumor tissues of patients with bladder cancer is significantly increased compared with the blood plasma of healthy men and compared to healthy tissues of the bladder. The qualitative composition of the polypeptide pool in blood plasma and tumor homogenates differs from that in the plasma of healthy patients or in healthy tissues of the bladder Цель: исследовать и охарактеризовать присутствие молекул средней массы в плазме крови и гомогенатах опухолей у больных на рак мочевого пузыря при различных стадиях заболевания.Материалы и методы: в опыте участвовали пациенты заболеванием различных стадий согласно обще приемлемой TNM классификации. Заключительный диагноз ставился после рентгенологических, эндоскопических, клинических методов исследования с морфологической верификацией. Пациенты не участвовали в лечении онкологических заболеваний предварительно исследованию. В предоперационный период у пациентов получали плазму по стандартной методике. Ткани опухолей и визуально здоровых стенок мочевого пузыря отбирали при биопсии, а также сразу после операции. Получение молекул средней массы и определения их содержания в плазме крови и гомогентах тканей проводили по методу Николайчука. Качественный состав белковой составляющей фракции молекул средней массы исследовали с помощью разделяющей за размером хроматографии на колонке с сефадексом G 15.Результаты: в ходе исследования показано достоверные изменения содержания молекул средней массы в плазме крови и гомогенатах опухолей больных раком мочевого пузыря. Изменения коррелируют со стадией заболевания. Проведен качественный анализ состава белковой компоненты молекул средней массы, используя разделяющую за размером хроматографию. Показано изменения количества и площади максимумов хроматограммы, а также разницу молекулярной массы соединений в образцах.Выводы: Получено фракцию молекул средней массы из плазмы крови и тканей опухолей больных раком мочевого пузыря различных стадий. Исследована количественный и качественный содержание фракции молекул средней массы в плазме крови и в тканях опухолей. Содержание молекул средней массы в плазме крови и тканях опухолей больных раком мочевого пузыря достоверно увеличивается по сравнению с плазмой крови условно здоровых мужчин и здоровыми тканями стенок мочевого пузыря. Присутствует зависимость концентрации молекул средней массы от стадии рака мочевого пузыря. Качественный состав молекул средней массы в плазме крови и тканях опухолей отличается от состава в плазме условно здоровых пациентов или в здоровых тканях мочевого пузыряМета: дослідити та охарактеризувати присутність молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин у хворих на рак сечового міхура при різних стадіях захворювання.Матеріали та методи: в досліді брали участь пацієнти з діагнозом рак сечового міхура різних стадій згідно загально прийнятній TNM класифікації. Заключний діагноз ставився після рентгенологічних, ендоскопічних, клінічних методів дослідження з морфологічною верифікацією. Жоден із пацієнтів не отримував лікування онкологічних захворювань попередньо дослідженню. В передопераційний період у пацієнтів отримували плазму за стандартною методикою. Тканини пухлин та візуально здорових стінок сечового міхура відбиралися при біопсії та одразу після операції. Отримання молекул середньої маси та визначення їх вмісту в плазмі крові та гомогентах тканин проводили за методом Ніколайчука. Якісний склад білкової складової фракції молекул середньої маси досліджували за допомогою хроматографії, що поділяє за розмрами на колонці з сефадексом G 15.Результати: в ході дослідження показано достовірні зміни вмісту молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин хворих на рак сечового міхура. Зміни корелюють з стадією захворювання. Проведено якісний аналіз складу білкової компоненти молекул середньої маси, використовуючи хроматографію, що поділяє за розмірами. Показано зміни кількості та площі максимумів хроматограми, молекулярну масу сполук у зразках.Висновки: Отримано фракцію молекул середньої маси з плазми крові та тканин пухлин хворих на рак сечового міхура ріхних стадій. Досліджено кількісний та якісний вміст фракції молекул середньої маси в плазмі крові та в гомогенатах пухлин. Вміст молекул середньої маси в плазмі крові та тканинах пухлин хворих на рак сечового міхура достовірно збільшується в порівнянні з плазмою крові умовно здорових чоловіків та здоровими тканинами стінок сечового міхура. Присутня залежність концентрації молекул середньої маси від стадії раку сечового міхура. Якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин відрізняється від складу в плазмі умовно здорових пацієнтів або в здорових тканинах сечового міхура
Наночастинки діоксиду церію – ефективний антивірусний засіб та ад’ювант біологічно-активних молекул
There was studied the influence of cerium dioxide nanoparticles on the cytokines production in the conditions of their application in the composition with interferon and as an independent drug. Applying the CDN in combination with IFN showed an increased interferon response of experimental mice compared with unmodified IFN. IFN-CDN nanobiocomplex does not increase the level of TNF production, which indirectly indicates the safety of the applying of such complex. There was studied the effect of CDN as a therapeutic agent on the cytokines production in the treatment of modeled herpes simplex virus-1 infection. It was found that CDN is able to increase IFN and TNF levels and prolong their effects. It was found that NDC is able to increase the level of IFN and FNP and prolong their effects. The application of CDN caused increasing of TNF levels and their prolonging action. There was shown the significant increasing (to three weeks) in IFN titers on the step of decreasing in TNF titers in the group, that was infected and then treated with NCD. In the non-treated group and in the aciclovir-treated animal group, IFN titers were significantly lower.The obtained results testify to the effectiveness of NDC as a modifying agent for interferon and as a promising agent for the treatment of systemic herpetic infectionСтаття присвячена вивченню впливу наночастинок діоксиду церію (НДЦ) на ключові молекули клітинної антивірусної відповіді – інтерферон (ІФН) та фактор некрозу пухлин (ФНП). Застосування НДЦ в якості агента для модифікації суттєво підвищує активність нанобіокомпозиту ІФН-НДЦ, тоді як в умовах ВПГ-1 інфекції в якості антивірусного засобу підвищує ефективність системи антивірусної відповіді in viv
Потенціометричне визначення інтегральної антиоксидантної активності суцвіть рослин Matricaria Recutita L. за різних умов культивування за внесення біостимуляторів росту
The article presents the results of the research on the effect of growth biostimulants «Vermybiomah», «Vermyiodis» and «Vermystym» on the antioxidant activity of inflorescences of aqueous and alcohol extracts of Matricaria recutita L. plants of the cultivated variety «Perlyna Lisostepu» grown on the sod-podzolic soil of the Precarpathian zone and dark gray podzol medium loamy soil of the Western Forest-Steppe. The material for the study was inflorescences of M. recutita plants, collected from different experimental sites and dried to air-dry state. Aqueous and alcohol extracts of M. recutita inflorescences were prepared in accordance with the requirements of State Pharmacopoeia of Ukraine. Determination of antioxidant activity was performed in our studies by potentiometric method (0.01 M K3[F(CN)6] and0.0001 MK4[Fe(CN)6] in0,066 Mphosphate buffer with pH 7,2), on the basis of Brainina's methods and co-workers and Aronbaiev and his co-work. It has been established that inflorescences of water and alcohol extracts of M. recutita plants exhibit antioxidant activity. Alcohol extracts of inflorescences of M. recutita plants are characterized by the antioxidant activity of 1.3-1.5 times higher, compared with the aqueous ones. It has been found that extracts of inflorescences of M. recutita plants cultivated in the conditions of Precakarpathian zone with applying growth biostimulants are characterized by higher integral antioxidant activity, compared with plants of the control variant (14,36 - in aqueous and 20,52 mg AK / g of abs. dry mass – in alcohol extracts). The highest antioxidant activity was observed in plants grown under the influence of «Vermybiomah» (25.4 % in aqueous and 26.7 % in alcohol extracts compared to control). It has been shown that inflorescences of M. recutita plants cultivated in the conditions of the Western Forest-steppe are characterized by the integral antioxidant activity of authentically 16 % higher (p≤0.05) than plants grown in the Precarpathian zoneВ статье приведены результаты исследований влияния биостимуляторов роста «Вермибиомаг», «Вермийодис» и «Вермистим» на антиоксидантную активность соцветий водных и спиртовых экстрактов растений Matricaria recutita L. сорта «Жемчужина Лесостепи», выращенных на дерново-подзолистой почве зоны Прикарпатья и темно-серой оподзоленной среднесуглинковой почве зоны Западной Лесостепи. Материалом для исследования были соцветия растений M. recutita, собранные из разных исследовательских участков и высушенные до воздушно-сухого состояния. Водные и спиртовые экстракты соцветий M. recutita готовили в соответствии с требованиями Государственной Фармакопеи Украины. Определение антиоксидантной активности проведено модифицированным в наших исследованиях потенциометрическим методом с помощью медиаторной системы (0,01 МК3[Fe(CN)6] и0,0001 МК4[Fe(CN)6] в 0,066 М фосфатном буфере с pH 7,2), на основе методов Брайниной и сотр. и Аронбаева и сотр. Выяснено, что водные и спиртовые экстракты соцветий растений M. recutita проявляют антиоксидантную активность. Спиртовые экстракты соцветий растений M. recutita характеризуются более высокой антиоксидантной активностью в 1,3–1,5 раз по сравнению с водными экстрактами. Установлено, что экстракты соцветий растений M. recutita, культивируемых в условиях Прикарпатья под действием биостимуляторов роста характеризуются более высокой интегральной антиоксидантной активностью по сравнению с растениями контрольного варианта (14,36 – в водных и 20,52 мг АК / г абс. сухой массы – в спиртовых экстрактах). Самая высокая антиоксидантная активность зафиксирована у растений, выращенных под действием «Вермибиомага» (на 25,4 % – в водных и 26,7 % – в спиртовых экстрактах в сравнении с контролем. Показано, что соцветия растений M. recutita, культивируемых в условиях Западной Лесостепи характеризуются более высокой (р≤0,05) интегральной антиоксидантной активностью на 16 %, чем растения, выращенные в зоне ПрикарпатьяУ статті наведено результати досліджень впливу біостимуляторів росту «Вермибіомаг», «Вермийодіс» та «Вермистим» на антиоксидантну активність суцвіть водних та спиртових екстрактів рослин Matricaria recutita L. cорту «Перлина Лісостепу», вирощених на дерново-підзолистому ґрунті зони Передкарпаття та темно-сірому опідзоленому середньосуглинковому ґрунті зони Західного Лісостепу. Матеріалом для дослідження були суцвіття рослин M. recutita, зібрані із різних дослідних ділянок та висушені до повітряно-сухого стану. Водні та спиртові екстракти суцвіть M. recutita готували відповідно до вимог Державної Фармакопеї України. Визначення антиоксидантної активності проведено модифікованим у наших дослідженнях потенціометричним методом за допомогою медіаторної системи (0,01 МК3[Fe(CN)6] і0,0001 МК4[Fe(CN)6] в0,066 Мфосфатному буфері з pH 7,2), на основі методів Брайніної і співроб. та Аронбаєва і співроб. З’ясовано, що водні та спиртові екстракти суцвіть рослин M. recutita виявляють антиоксидантну активність. Спиртові екстракти суцвіть рослин M. recutita характеризуються вищою антиоксидантною активністю у 1,3–1,5 разів, порівняно із водними екстрактами. Встановлено, що екстракти суцвіть рослин M. recutita, культивованих в умовах Передкарпаття за внесення біостимуляторів росту характеризуються вищою інтегральною антиоксидантною активністю, порівняно із рослинами контрольного варіанту (14,36 – у водних та 20,52 мг АК / г абс. сухої маси – у спиртових екстрактах). Найвища антиоксидантна активність зафіксована у рослин, вирощених за дії «Вермибіомагу» (на 25,4 % – у водних та 26,7 % – у спиртових екстрактах порівняно з контролем. Показано, що суцвіття рослин M. recutita, культивованих в умовах Західного Лісостепу характеризуються достовірно вищою (р≤0,05) інтегральною антиоксидантною активністю на 16 %, ніж рослини, вирощені у зоні Передкарпатт
Динаміка флори екосистем перелогів Українського Полісся
Flora is an important component of ecosystems. Representatives of the old-field flora affect the direction and pace of ecosystem development. The old-field ecosystem is a unique place for research of its dynamics. Secondary autogenic succession occurs in the old fields of ecosystems. Here one can observe the influence of external factors on the course of succession, such as biotic, abiotic and anthropogenic factors. Therefore, the study of the old-fields flora is an important stage for the development of methods for forecasting the dynamics of ecosystems. Material of research can be used for phytoindication determination of ecosystem disturbances. The bioindicators the ratio between the different families of plants may be. However, the best indicator is the use of standard synphytoindication techniques. These data will allow building forecasts for the development of ecosystems in different environmental conditionsДослідження флори перелогів – важливий етап в прогнозуванні їхньої динаміки. Це дозволяє встановити атрактори розвитку таких екосистем та темп сукцесії, передбачити появу і поширення видів, що потребують особливої уваги (небезпечних інвазійних та рідкісних). Проективне покриття окремих представників флори перелогів може слугувати індикаторною ознакою для визначення характеристик динаміки екосисте
Результати моніторингу якості питних вод фасованих і доочищених з пунктів розливу за санітарно-хімічними показниками
It was determined that 57 % of samples of potable water from points of bottling and bottled water after the direct installation of equipment or after their long production didn’t meet the hygienic requirements. Every second sample of potable water after additional treatment of tap potable water, especially for surface sources of potable water supply, didn’t meet the hygienic requirements for the trihalomethanes (THMs) content. The most common method of reverse osmosis couldn’t remove from the water more than 40–60 % of THMs, what is not always taken into consideration by manufacturers in installation of modern systems for tertiary treatment of potable water with multiple modules. Among the 33 different samples of tertiary treated tap water and 38 samples of groundwater, which quality didn’t meet the hygienic requirements, nearly 33 % and 24 % respectively (significantly more in fact) had dry residue less than 100 mg/l. Depending on the frequency of not meeting the hygienic requirements, indicators of potable water quality can be placed in the following row: chloroform and other THMs > dry residue > permanganate demand > color > ammonium and nitrates > phenols > hydrogen ion exponent, silicon, sodium, chlorides, iodine ( for the potable waters produced from the tap water); silicon > dry residue > color > nitrates > alkalinity, manganese, hydrogen ion exponent, total hardness, turbidity > total iron > fluorine, permanganate demand, nitrates (for the potable waters produced from the groundwater). The reason of inappropriate potable water quality is the lack of professional selection of water treatment equipment, particularly the violation of applicable legal requirements regarding conducting the laboratory research of source water, selection of a rational scheme and technology of water treatmentЦелью исследования было провести гигиеническую оценку качества питьевых вод фасованных и из пунктов разлива для определения санитарно-химических показателей, не соответствующих гигиеническим требованиям, и факторов их несоответствия с целью дальнейшей разработки профилактических мероприятий. При проведении исследований использованы методы: cанитарно-химические, экспертной оценки, гигиенического мониторинга. Выявлено, что 57 % проб питьевых вод из пунктов разлива и фасованных после непосредственной установки оборудования или их длительного производства не соответствовали гигиеническим требованиям. Каждая вторая проба питьевой воды после дополнительной очистки водопроводных питьевых вод, в первую очередь, поверхностных источников питьевого водоснабжения, не отвечала гигиеническим требованиям относительно содержания тригалогенметанов (ТГМ). Самый распространенный метод обратного осмоса не способен обеспечить очистку воды от ТГМ более чем на 40–60 %, что не учитывается производителями питьевых доочищенных вод. Среди 33 вод доочищенных водопроводных и 38 из подземных источников, качество которых не соответствовало гигиеническим требованиям, почти 33 % и 24 % соответственно (фактически существенно больше) имели сухой остаток менее 100 мг/л. Относительно частоты отклонения от гигиенических нормативов показатели качества питьевых вод возможно расположить в следующий ряд: хлороформ и другие ТГМ > сухой остаток > перманганатная окисляемость > цветность > аммоний и нитраты > фенолы > водородный показатель, кремний, натрий, хлориды, йод (для питьевых вод, которые производятся из водопроводных); кремний > сухой остаток > цветность > нитраты > щелочность, марганец, водородный показатель, общая жесткость, мутность > общее железо > фтор, перманганатная окисляемость, нитриты (для питьевых вод из подземных источников). К несоответствующему качеству питьевых вод приводит отсутствие профессионального подбора водоочистного оборудования (нарушение действующих нормативных требований по проведению предварительных лабораторных исследований исходной воды, выбора рациональной схемы, технологии водоподготовки) и государственного надзора за их качествомМетою дослідження було провести гігієнічну оцінку якості питних вод фасованих та з пунктів розливу для визначення санітарно-хімічних показників, що не відповідають гігієнічним вимогам, та чинників їх невідповідності з метою подальшої розробки профілактичних заходів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, експертної оцінки, гігієнічного моніторингу. Виявлено, що 57 % проб питних вод з пунктів розливу та фасованих після безпосереднього встановлення обладнання або їх тривалого виробництва не відповідали гігієнічним вимогам. Кожна друга проба питної води після додаткового очищення водопровідних питних вод, в першу чергу, поверхневих джерел питного водопостачання, не відповідала гігієнічним вимогам щодо вмісту тригалогенметанів (ТГМ). Найпоширеніший метод зворотного осмосу не спроможний забезпечити вилучення з води ТГМ більше ніж на 40–60 %, що не враховується виробниками доочищених питних вод. Серед 33 вод доочищених водопровідних та 38 з підземних джерел, якість яких не відповідала гігієнічним вимогам, майже 33 % та 24 % відповідно (фактично суттєво більше) мали сухий залишок менше 100 мг/л. За частотою відхилення від гігієнічних нормативів показники якості питних вод можливо розташувати у наступний ряд: хлороформ та інші ТГМ > сухий залишок > перманганатна окиснюваність > забарвленість > амоній та нітрати > феноли > водневий показник, кремній, натрій, хлориди, йод (для питних вод, що виготовляються з водопровідних); кремній > сухий залишок > забарвленість > нітрати > лужність, марганець, водневий показник, загальна жорсткість, каламутність > загальне залізо > фтор, перманганатна окиснюваність, нітрити (для питних вод з підземних джерел). До невідповідної якості питної води приводе відсутність професійного підбору водоочисного обладнання (порушення чинних нормативних вимог щодо проведення попередніх лабораторних досліджень вихідної води, вибору раціональної схеми, технології водопідготовки) та держаного нагляду за їх якіст
Порівняння солестійкості представників родин Populus і Salix в умовах In Vitro
The irrational anthropogenic influence on soils often leads to negative consequences, one of which is salinization. Among various types of salinity, chloride salinity has the greatest negative effect. Accumulatiоn of chlorine ions by plant cells causes disturbances in their metabolism, as a result of cell membrane damage. Such changes have a negative effect on the tree growth. Poplar and willow are energy trees with rapid growth and a wide range of adaptations to environmental conditions. These plants are not halophytes, but some genotypes are relatively salt-tolerant. Growing them in saline areas will have not only the ecological effect of soil remediation and importance for the urban horticulture, but can also bring economic profits, particularly in areas excluded from agricultural usage due to their salinity. The aim of the study was to analyze the salt tolerance of aspen (Populus tremula), hybrid poplar clone 'INRA 717-184' (P. tremula × P. alba) and willow clone 'Olympiyskiy vohon' (Salix alba × S. fragilis) under in vitro cultivation on the medium with sodium chloride added in concentrations 25 mM, 50 mM and 100 mM. General plant state, intensity of their growth (by the shoots’ length) and root formation (by number of roots) on the 10th, 30th and 60th day of cultivation were estimated. The results demonstrated that salt tolerance significantly varied in different genotypes. In hybrid poplar clone 'INRA 717-184', the intensity of growth activity was decreased after long-term cultivation under all investigated concentrations of sodium chloride. In aspen plants, a significant decrease of the intensity of shoots growth by 94.3 % compared to control was found only after two months of cultivation, then concentration of NaCl in media was 100 mM. The intensity of willow growth was not affected at any experimental treatment by sodium chloride. A statistically significant decrease of the intensity of root formation after the 1-st and 2-nd months of cultivation was shown only for aspen clones planted in the culture medium with 100 mM of sodium chloride added. In general, willow clones demonstrated higher intensity of root formation than poplar clonesНерациональное влияние человека на почву часто приводит к негативным последствиям, одним из которых является засоление грунтов. Среди различных типов засоления наибольшее негативное влияние оказывает засоление хлоридами. При накоплении ионов хлора в клетках растений возникают нарушения в обмене веществ, вызванные поражением клеточной мембраны. Такие изменения негативно влияют на рост деревьев. Тополя и ивы - это энергетические культуры, характеризующихся быстрым ростом и широким спектром адаптаций к условиям окружающей среды. Хотя эти растения не являются галофитами, некоторые генотипы относительно солеустойчивого. Выращивание их на засоленных территориях будет иметь не только екологический эффект оздоровления почв, важное значение для озеленения городов, но и может принести экономическую прибыль, в частности, на участках, исключенных из сельскохозяйственного использования из-за их засоленности. Целью исследования был анализ солеустоичивости осины (Populus tremula), гибридного тополя клона "INRA 717-184" (P. tremula × P. alba) и ивы клона "Олимпийский огонь" (Salix alba × S. fragilis) в условиях культуры in vitro при концентрации хлорида натрия в питательной среде 25 мМ, 50 мМ и 100 мМ. Состояние растений, интенсивность их роста (по длине побега) и корнеобразования (по количеству корней) оценивали на 10-й, 30-й и 60-й день культивирования. Полученные результаты показывают, что степень солеустойчивости растений существенно отличается у разных генотипов. У растений гибридного тополя клона "INRA 717-184" снижение интенсивности ростовой активности наблюдали при длительном выращивании при всех исследуемых концентрациях хлорида натрия. Достоверное снижение интенсивности прироста побега на 94,3 % по сравнению с контролем у растений осины отмечено только на питательной среде при концентрации NaCl 100 мМ после двух месяцев культивирования. Достоверных различий в интенсивности роста ивы в условиях експеримента не обнаружено ни на одном из этапов культивирования. Статистически достоверное снижение интенсивности ризогенеза после 1-го и 2-х месяцев культивирования показали лишь клоны осины при содержании 100 мМ хлорида натрия в питательной среде. В общем, у ивы выявлена большая интенсивность корнеобразования по сравнению с клонами тополейНераціональний вплив людини на ґрунти часто призводить до негативних наслідків, одним з яких є засолення. Серед різних типів засолення найбільший негативний вплив має засолення хлоридами. При накопиченні йонів хлору в клітинах рослин виникають порушення в обміні речовин, викликані ураженням клітинної мембрани. Такі зміни негативно впливають на ріст дерев. Тополі та верби – це енергетичні культури, що характеризуються швидким ростом та широким спектром адаптацій до умов довкілля. Хоча ці рослини не є галофітами, деякі генотипи відносно солестійкі. Вирощування їх на засолених територіях матиме не лише екологічний ефект оздоровлення грунту, важливе значення для озеленення міста, але й може принести економічний прибуток зокрема, на ділянках, виключених з сільськогосподарського використання внаслідок їх засоленості. Метою дослідження був аналіз солестійкості осики (Populus tremula), гібридної тополі клону ‘INRA 717-184’ (P. tremula × P. alba) та верби клону ‘Олімпійський вогонь’ (Salix alba × S. fragilis) в умовах культури in vitro за концентрації хлориду натрію в живильному середовищі 25 мМ, 50 мМ та 100 мМ. Стан рослин, інтенсивність їх росту (за довжиною пагона) та коренеутворення (за кількістю коренів) оцінювали на 10-й, 30-й та 60-й день культивування. Отримані результати показують, що ступінь солестійкості рослин суттєво відрізняється у різних генотипів. У рослин гібридної тополі клону ‘INRA 717-184’ зниження інтенсивності ростової активності спостерігали при довготривалому вирощуванні у всіх досліджуваних концентраціях хлориду натрію. Достовірне зниження інтенсивності приросту пагона на 94,3 % у порівнянні з контролем у рослин осики відмічено лише на живильному середовищі за концентрації NaCl 100 мМ після двох місяців культивування. Достовірних відмінностей в інтенсивності росту у верби за дії різних концентрацій хлориду натрію не виявлено на жодному етапі культивування. Статистично достовірне зниження інтенсивності ризогенезу після 1-го та 2-ох місяців культивування показали лише клони осики за вмісту 100 мМ хлориду натрію в живильному середовищі. Загалом, у верби виявлено більша інтенсивність коренеутворення порівняно з клонами топол
Розподіл петельних доменів хроматину за розміром і функціональним станом та його реорганізація при активації клітин: аналіз даних Ні-С
Chromatin structure at high levels of its organization, which remains not to be completely understood, attracts much attention because it is the basis of regulation of functional processes in nuclei of eukaryotic cells. An important aspect of this organization is the existence of relatively autonomic structural elements, the chromatin loop domains. Hi-C is one of the most effective methods to study the three-dimensional structure of chromatin. The bioinformatic databases contain much Hi-C data that have not been examined completely. In particular, a detailed analysis of the loop sizes and regularities of their location in defined chromatin regions (transcriptionally active or inactive) has not been performed, it remains to be seen how the loop density and sizes change, if there is any change, depending on the functional activity of chromatin regions.The aim of the study was to figure out the peculiarities of the size and functional state distribution of the chromatin loop domains in cells with different functional activity.Materials and methods: bioinformatic analysis of the Hi-C data deposited in databases of open access.Results: the size distributions of the chromatin loop domains in cells of different types, the distribution of the loop domains among different chromatin compartments in lymphoblastoid GM12878 cells and the size distributions within these compartments have been obtained, the changes in the loop size distribution under mouse lymphocyte activation have been analyzed.Conclusions: the contour length of the loop domains is distributed exponentially, the distribution parameters are cell-specific, the majority of the loops are located in euchromatin regions, and the cell activation is accompanied by an increase in both the number of loops and their contour lengthСтруктура хроматина на высших уровнях его организации, оставаясь не до конца выясненной, привлекает большое внимание, поскольку лежит в основе регуляции функциональных процессов в ядах эукариотических клеток. Важным аспектом этой организации является наличие относительно автономных структурных элементов – петельных доменов хроматина. Одним из наиболее эффективных методов исследования пространственной структуры хроматина является метод Ні-С. Биоинформатические базы данных содержат большие массивы данных Ні-С, которые не были детально проанализированы. В частности, не проводился подробный анализ размеров петель и закономерностей их размещения в определенных хроматиновых зонах ядра (транскрипционно активных или неактивных), остается неизвестным, как изменяется и изменяется ли вообще плотность и размеры петель в зависимости от функциональной активности хроматиновых участков.Цель исследования заключалась в выяснении особенностей распределения петельных доменов хроматина по размеру и функциональному состоянию в клетках с разной функциональной активностью.Материалы и методы: биоинформатический анализ данных, полученных методом Ні-С, депонированных в общедоступных базах данных.Результаты: получены распределения петельных доменов хроматина по размеру в клетках разных типов, распределение петельных доменов по разным компартментам хроматина в лимфобластоидных клетках GM12878 и распределения по длине в пределах этих компартментов, а также проанализированы изменения в распределении петель по длине при активации лимфоцитов мыши.Выводы: распределение петельных доменов хроматина по длине имеет экспоненциальный характер, параметры распределения зависят от типа клеток, бόльшая часть петель размещена в пределах эухроматиновых компартментов, а возрастание транскрипционной активности сопровождается увеличением количества петель при одновременном возрастании их средней контурной длиныСтруктура хроматину на найвищих рівнях його організації, залишаючись не до кінця зрозумілою, привертає велику увагу, оскільки лежить в основі регуляції функціональних процесів в ядрах еукаріотичних клітин. Важливим аспектом цієї організації є наявність відносно автономних структурних елементів – петельних доменів хроматину. Одним з найефективніших методів дослідження просторової структури хроматину є метод Ні-С. Біоінформатичні бази даних містять великі масиви даних Ні-С, які не були детально проаналізовані. Зокрема, не було проведено детальний аналіз розмірів петель та закономірностей їх розташування у певних хроматинових зонах ядра (транскрипційно активних чи неактивних ділянках), залишається невідомим, як змінюється і чи змінюється взагалі щільність та розміри петель в залежності від функціональної активності хроматинових ділянок.Мета дослідження полягала у з'ясуванні особливостей розподілу петельних доменів хроматину за розміром та функціональним станом у клітинах з різною функціональною активністю.Матеріали та методи: біоінформатичний аналіз даних, отриманих методом Ні-С, депонованих у загальнодоступних базах даних.Результати: отримано розподіли петельних доменів хроматину за довжиною у клітинах різних типів, розподіл петельних доменів по різних компартментах хроматину в лімфобластоїдних клітинах GM12878 та розподіли за довжиною у межах цих компартментів, а також проаналізовано зміни у розподілі петель за довжиною при активації лімфоцитів миші.Висновки: розподіл петельних доменів хроматину за розміром має експоненційний характер, параметри розподілу є клітино-специфічними, більша частина петель розташована в межах еухроматинових зон, а підвищення транскрипційної активності клітини супроводжується зростанням кількості петель при одночасному підвищенні їхньої середньої контурної довжин
Метаболічні зміни в кістковй тканині тварин за умов експериментального кадміозу
Objective: to investigate the features of metabolic processes, bioelement composition and mineral density of the bone tissue of white rats (sexually mature males) in conditions of defeat by cadmium ions.Materials and methods. The toxicant (Сadmium chloride, CdCl2, 1,2 mg/kg) was administered to animals for 10 days, and then removed from the experiment on days 1, 14 and 28. The blood and femurs were investigated. Blood levels of calcium-phosphorus metabolism, acidi and alkaline phosphatases, magnesium, Нydroxyproline concentrations were studied by standardized methods using reagent kits, as well as the level of Рarathyroid hormone and Сalcitonin in the development of intoxication. In the ash of the femurs, the content of osteotropic bioelements and toxic cadmium was determined. The bone mineral density (BMD)was investigated using standard x-ray densitometry.Results. An increase in the concentration of total and ionized calcium on the background of increased secretion of Рarathyroid hormone and reduced Сalcitonin has been established; decreased activity of alkaline phosphatase, increased acidi phosphatase, especially on the 14-th day. In animals, an increase in the concentration of Нydroxyproline was observed in the blood (2,5–3,5 times) and a decrease in magnesium. When determining the content of osteotropic bioelements in the ash of the femoral bones of rats under conditions of CdCl2 exposure, a decrease in the content of Сalcium, Мagnesium, Сopper and Zinc in the femoral bones (by 13–45 %) against the background of a significant increase in the content of Cadmium (9,8 times) was found. Also, there is a decrease in BMD, especially low values recorded on the 14th day.Conclusions. The results of complex studies show that under conditions of introduction of CdCl2 into animals, metabolic processes in bone tissue are disturbed, dismicroelementosis develops, the mineral phase of the bone is demineralized, its collagen matrix is destroyed, and resorption dominates over osteosynthesisЦель: исследовать особенности метаболических процессов, биоэлементного состава и минеральной плотности костной ткани белых крыс (половозрелых самцов) в условиях поражения ионами кадмия.Материалы и методы. Токсикант (кадмий хлорид, CdCl2, 1,2 мг/кг) вводили животным на протяжении 10-ти суток, а затем выводили из эксперимента на 1-, 14- и 28-е сутки. Исследовали кровь и бедренные кости. В крови изучали показатели кальций-фосфорного обмена, активность кислой (КФ) и щелочной (ЩФ) фосфатаз, концентрацию магния, гидроксипролина (ГП) по стандартизированным методикам с использованием наборов реактивов, а также уровень паратгормона и кальцитонина в динамике развития интоксикации. В золе бедренных костей определяли содержание остеотропных биоэлементов и токсического кадмия. Исследовали минеральную плотность костной ткани (МПКТ) с помощью эталонной рентгеновской денситометрии.Результаты. Установлено возростание концентрации общего и ионизированного кальция на фоне увеличенной секреции паратгормона и сниженной кальцитонина; снижение активности ЩФ, увеличение КФ, особенно на 14-й день. У животных в крови наблюдали увеличение концентрации ГП (в 2,5–3,5 раза) и снижение магния. При определении содержания остеотропных биоэлементов в золе бедренных костей крыс в условиях воздействия CdCl2 установлено снижение содержания кальция, магния, меди и цинка в бедренных костях (на 13–45 %) на фоне значительного увеличения содержания кадмия (в 9,8 раза). Также наблюдается снижение МПКТ, особенно низкие значения зафиксированы на 14-е сутки.Выводы. Результаты комплексных исследований свидетельствуют, что в условиях введения в организм животных CdCl2 нарушаются метаболические процессы в костной ткани, развивается дисмикроэлементоз, происходит деминерализация минеральной фазы кости, разрушается ее коллагеновая матрица, процессы резорбции доминируют над остеосинтезомМета: дослідити особливості метаболічних процесів, біоелементного складу і мінеральної щільності кісткової тканини білих щурів (статевозрілих самців) в умовах ураження іонами кадмію.Матеріали та методи. Токсикант (CdCl2, 1,2 мг/кг) вводили тваринам протягом 10-ти діб, а потім виводили з експерименту на 1-, 14- та 28-ту добу. Досліджували кров і стегнові кістки. У крові вивчали показники кальцій-фосфорного обміну, активність кислої (КФ) і лужної (ЛФ) фосфатаз, концентрацію магнію, гідроксіпроліну (ГП) за стандартизованими методиками з використанням наборів реактивів, а також рівень паратгормону і кальцитоніну в динаміці розвитку інтоксикації. У золі стегнових кісток визначали вміст остеотропних біоелементів і токсичного кадмію. Досліджували мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) за допомогою еталонної рентгенівської денситометрії.Результати. У тварин в крові спостерігали зростання концентрації загального та іонізованого кальцію на тлі збільшеної секреції паратгормону і зниженої кальцитоніну; зниження активності ЛФ, збільшення КФ, особливо на 14-й день. Встановлено збільшення концентрації маркерної амінокислоти обміну колагену – гідроксипроліну (в 2,5–3,5 рази) та зниження магнію. При визначенні вмісту остеотропних біоелементів в золі стегнових кісток щурів в умовах впливу CdCl2 встановлено зниження вмісту кальцію, магнію, міді та цинку в стегнових кістках (на 13–45 %) на тлі значного збільшення вмісту кадмію (в 9,8 рази). Також спостерігається зниження МЩКТ, особливо низькі значення зафіксовані на 14-ту добу.Висновки. Результати комплексних досліджень свідчать, що в умовах введення в організм тварин кадмій хлориду порушуються метаболічні процеси в кістковій тканині, розвивається дисмікроелементоз, відбувається демінералізація мінеральної фази кістки, руйнується її колагеновая матриця, процеси резорбції домінують над остеосинтезо