ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Мікробіоценоз ризосфери пшениці ярої за дії передпосівної обробки насіння біологічно активними речовинами
Get PDFAim of research. To evaluate changes in the spring wheat rhizosphere microbiocenosis at the pre-sowing treatment by citrates of biogenic metals, created based on nanotechnologies and inoculation of the consortium of root microorganisms in soil at the effect of these arrangements on the enzymatic activity of leaf tissues and productivity of wheat plants. Methods. Microbiological methods – inoculation on solid nutritive mediums for determining the content of main groups of soil microorganisms in the rhizosphere of plants; biochemical – for determining the activity of antioxidant enzymes of catalase and peroxidase; biometric – for determining the mass of 1000 seeds and seed productivity on experimental areas; statistical.Results of research. Field experiments of crops of spring wheat Pecheryanka demonstrate that at the pre-sowing treatment of seeds by 1%-solutions of biologically active substances in the content of composite fields of citrates of nanoparticles of Ag+Cu and Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Avatar-1) and ions I-Se and introduction of the consortium of soil-useful microorganisms (biopreparation BP Extrakon), there were observed changes of ratios of main microbial groups in the composition of soil microbiocenocis: aerobic nitrogen-fixers, actinomycetes, fungal microflora, oligotrophic bacteria, that in some way correlated with the seed productivity.Conclusions. 1. It has been established, that the ratio of microbial groups, especially the percent of groups of aerobic nitrogen-fixers increased in the wheat rhizosphere relating to the control in the following succession – in the earing phase: BP Extrakon˃Extrakon+I-Se, and in the milk ripeness phase – in the following succession: BP Extrakon+I-Se˃BP Extrakon˃Avatar-1˃Ag-Cu. Actinomycetes prevailed on the variant with the pre-sowing treatment by I-Se, and the fungal microflora – in the milk ripeness phase. 2. The activity of catalase ad peroxidase in leaf tissues at the pre-sowing treatment by biologically active substances was lower than in the control, except the variant of the pre-sowing treatment by citrates of nanoparticles of Ag-Cu, where the catalase activity a bit grew – by 7.9%.3. It has been revealed, that indicators of the seed productivity improved most essentially at inoculation of the consortium of root microorganisms in soil, and also at the treatment that favored the increase of aerobic nitrogen-fixers in the soil rhizosphere, thus the seed productivity increased on the variants in the succession: BP Extrakon˃BP Extrakon+I-Se˃Avatar-1˃Ag+Cu, decreasing at the variant with the treatment by I-SeЦель исследования. Оценить изменения в микробиоценозе ризосферы пшеницы яровой в условиях предпосевной обработки семян цитратами биогенных металлов, созданными на основе нанотехнологий и инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов при одновременном действии этих приемов на ферментативную активность тканей листьев и продуктивность растений пшеницы.Методы. Микробиологические методы – посева на твердые питательные среды для определения содержания основных групп почвенных микроорганизмов в ризосфере растений; биохимические – с целью определения активности антиоксидантных ферментов каталазы и пероксидазы; биометрические – для определения массы 1000 зерен и зерновой продуктивности на опытных участках; статистические.Результаты исследования. В полевых опытах на посевах пшеницы яровой сорта Печерянка показано, что при предпосевной обработке семян 1 %-ми растворами биологически активных веществ в составе композитов цитратов наночастиц Ag+Cu и Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) и ионов I-Se, а так же внесения в почву консорциума почвенно-полезных микроорганизмов (биопрепарат (БП) Экстракон) отмечались изменения соотношения основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза почвы: аэробных азотфиксаторив, актиномицетов, грибной микрофлоры, олиготрофных бактерий, что определенным образом коррелировало с зерновой продуктивностью.Выводы. 1. Установлено, что в ризосфере пшеницы яровой менялось соотношение основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза, в частности процент аэробных азотфиксаторов увеличивался относительно контроля, в фазу колошения, в следующей последовательности: БП Экстракон˃Экстракон+I-Se, а в фазу молочной спелости – в следующей последовательности: БП Экстракон+I-Se˃БП Экстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варианте с предпосевной обработкой I-Se преобладали актиномицеты, а в фазу молочной спелости – грибная микрофлора.2. Активность каталазы и пероксидазы в тканях листьев в условиях предпосевной обработки биологически активными веществами была ниже, чем на контроле, кроме варианта предпосевной обработки цитратами наночастиц Ag-Cu, где каталазная активность несколько возрастала – на 7,9 %.3. Выявлено, что показатели зерновой продуктивности улучшались наиболее существенно при инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов, а так же при обработке, способствующей увеличению в ризосфере аэробных азотфиксаторов, так зерновая продуктивность возрастала по вариантам в следующей последовательности: БП Екстракон˃ БП Екстракон+I-Se˃Аватар-1˃Ag Cu, снижаясь на варианте с обработкой I-SeМета дослідження. Оцінити зміни у мікробіоценозі ризосфери пшениці ярої за передпосівної обробки насіння цитратами біогенних металів, створеними на основі нанотехнологій та інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів за дії цих заходів на ферментативну активність тканин листків і продуктивність рослин пшениці.Методи. Мікробіологічні методи – посіву на тверді поживні середовища для визначення вмісту основних груп ґрунтових мікроорганізмів у ризосфері рослин; біохімічні – з метою визначення активності антиоксидантних ферментів каталази і пероксидази; біометричні – для визначення маси 1000 зерен і зернової продуктивності на дослідних ділянках; статистичні.Результати дослідження. У польових дослідах на посівах пшениці ярої сорту Печерянка показано, що за передпосівної обробки насіння 1 %-ними розчинами біологічно активних речовин у складі композитів цитратів наночасток Ag+Cu та Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) та іонів I-Se і внесення у ґрунт консорціуму ґрунтово-корисних мікроорганізмів (біопрепарат (БП) Екстракон) відмічалися зміни співвідношення основних мікробних угрупувань у складі мікробіоценозу ґрунту: аеробних азотфіксаторів, актиноміцетів, грибної мікрофлори, оліготрофних бактерій, що певним чином корелювало із зерновою продуктивністю.Висновки. 1. Встановлено, що у ризосфері пшениці ярої змінювалося співвідношення мікробних угрупувань, зокрема відсоток груп аеробних азотфіксаторів збільшувався відносно контролю в наступній послідовності – у фазу колосіння: БП Екстракон˃Екстракон+I-Se, а у фазу молочної стиглості – у наступній послідовності: БП Екстракон+I-Se˃БП Екстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варіанті із передпосівною обробкою I-Se переважали актиноміцети, а у фазу молочної стиглості – грибна мікрофлора.2. Активність каталази і пероксидази в тканинах листків за передпосівної обробки біологічно активними речовинами була нижче, ніж на контролі, окрім варіанту передпосівної обробки цитратами наночасток Ag-Cu, де каталазна активність дещо зростала – на 7,9 %.3. Виявлено, що показники зернової продуктивності поліпшувались найбільш істотно за інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів, а також за обробки, що сприяла збільшенню у ризосфері ґрунту аеробних азотфіксаторів, так зернова продуктивність зростала на варіантах у послідовності: БП Екстракон˃БП Екстракон+I-Se˃Аватар-1˃Ag+Cu, знижуючись на варіанті із обробкою I-S
Вплив штучної інокуляції штамами фітопатогенних мікроорганізмів, виділених з різних джерел на фізіолого-біохімічні параметри рослин Galega orientalis
Get PDFAim. To evaluate changes in the physiological and biochemical parameters of Galega orientalis plants by the influence of artificial inoculation by phytopathogenic microorganisms, that have been isolated from various sources: strains of phytoplasmas – Acholeplasma laidlawii var granulum 118, isolated from wheat and Acholeplasma laidlawii 101 and 178, isolated from tomato and bacterial strain – P. syringae pv. atrofaciens D13, which have been isolated from wheat.Methods. Microbiological methods – cultivation in the liquid nutrient medium, isolation of phytopathogenic microorganisms from plant material and artificial inoculation of experimental plants (subepidermal injection); biochemical – for the purpose of determination of photosynthetic pigments – chlorophylls a and b and carotenoids and activity of antioxidant enzymes catalase and peroxidase; photochemical – method of chlorophyll a fluorescence inducing to determine the photochemical activity of leaves; biometric – to determine the area of the root system and the number of nodules on the roots; statistical.Results of research. In field experiments on the crops of the Fodder Galega under the conditions of artificial infection with strains of phytopathogenic microorganisms of different taxonomic groups – A. laidlawii var. granulum 118 and P. syringae pv. atrofaciens D13 (both isolated from wheat) and strains – A. laidlawii 101 and 178, isolated from tomatoes, the following changes were observed in the physiological and biochemical parameters of Galega orientalis plants: reduction of chlorophyll a and b content with increasing carotenoid content and inhibition of quantitative efficiency of PSII, especially in mixed A. laidlawii var. granulum 118 and P. syringae pv. atrofaciens D13, which was accompanied by a decrease in the area of the root system and the number of nodules on the roots of the plants. It was found, that the highest total activity of tissue Galega orientalis oxidase reductases – catalase and peroxidase was observed at inoculation with strains, isolated from wheat. The crude protein content of goat leaves was found to be lower at inoculation with strains, isolated from wheat than at inoculation with strains, isolated from tomatoes.Conclusions. 1. By artificial inoculation, all investigated strains of pathogens revealed a decrease in the content of chlorophyll a and b, but most significantly – phytoplasma content of chlorophyll a has been decreased. The carotenoid content increased with respect to intact plants at inoculation of plants with phytopathogenic strains in the following consistency: 101+118>118>118+D13>178.2. It was found, that at inoculation of Galega orientalis with phytopathogenic strains, isolated from wheat: inoculation with phytoplasma (monoinoculation) and especially – mix of strains: phytoplasma and bacterial, along with a decrease in the quantitative efficiency of PSII, an induction coefficient increased, which is probably caused by an increase in photorespiration or the acceptor action of phytopathogens.3. It was found, that the highest total activity of Galega orientalis leaf catalase and peroxidase was observed at inoculation with strains, isolated from wheat – phytoplasma (monoinoculation) and mix of inoculation – phytoplasma and bacterial strains.4. Suppression of the functional activity of the leaves for the destruction of the pigment-protein complexes of PS II at inoculation of phytopathogenic strains led to morphological changes – significant decrease in the area of the root system and the number of nodules: phytoplasma (monoinoculation) and mix phytoplasma and bacterial strains.5. It was shown, that at inoculation with phytopathogenic strains, isolated from wheat: phytoplasma and bacterial inoculation mix and especially – the mono-inoculation of phytoplasma, the crude protein content in the leaves was less than the monoinoculation phytoplasma strain, isolated from tomatoes (178) and at mix inoculation phytoplasma strain, isolated from tomatoes and wheat (101+118)Цель исследования. Оценить изменения физиолого-биохимических параметров растений Galega orientalis под действием искусственной инокуляции фитопатогенными микроорганизмами, выделенными из разных источников: штаммов фитоплазм A. laidlawii var granulum118, выделенных из пшеницы и A. laidlawii 101 и 178, выделенных из томатов, а также возбудителя базального бактериоза – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Д13, изолированного из пшеницы.Методы. Микробиологические методы – культивирование в жидкой питательной среде, выделение фитопатогенных микроорганизмов из растительного материала и искусственного заражения исследуемых растений (субэпидермальная инъекция), биохимические – с целью определения фотосинтетических пигментов – хлорофиллов а и b и каротиноидов, а также активности антиоксидантных ферментов – каталазы и пероксидазы; фотохимические – метод индукции флуоресценции хлорофилла для определения фотохимической активности листьев; биометрические – для определения площади корневой системы и количества клубеньков на корнях; статистические.Результаты исследований. В полевых опытах на посевах козлятника восточного в условиях искусственного заражения штаммами фитопатогенных микроорганизмов различных таксономических групп – A. laidlawii var. granulum 118 и P. syringae pv. atrofaciens Д13, выделенных из пшеницы и штаммов A. laidlawii 101 и 178, выделенных из томатов, отмечали следующие изменения физиолого-биохимических параметров в растениях Galega orientalis – уменьшение содержания хлорофилла а и b при увеличении содержания каротиноидов и угнетении квантовой эффективности ФСII, особенно при смешанном инфицировании A. laidlawii var. granulum 118 и P. syringae pv. atrofaciens Д13, что сопровождалось снижением площади корневой системы и количества клубеньков на корнях. Выявлено, что наибольшая суммарная активность оксидоредуктаз тканей листьев Galega orientalis –- каталазы и пероксидазы наблюдалась при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы. Установлено, что содержание сырого протеина в листьях козлятника восточного при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы было меньшим, чем при инокуляции штаммами, выделенными из томатов.Выводы. 1. При искусственной инокуляции всеми исследуемыми штаммами возбудителей выявлено уменьшение содержания хлорофилла а и b, но наиболее значительно под действием фитоплазмы снижалось содержание хл. а. Содержание каротиноидов выросло по отношению к неповрежденным растениям при инокуляции растений фитопатогенными штаммами в следующей последовательности: 101 + 118> 118> 118 + Д13> 178.2. Выявлено, что при инокуляции Galega orientalis штаммами фитопатогенов, выделенными из пшеницы – фитоплазмовой и бактериальной природы (моно- и смешанной инокуляции) одновременно со снижением квантовой эффективности ФСII, повышался индукционный коэффициент, что, вероятно, вызвано увеличением фотодыхания или акцепторным воздействием фитопатогенов.3. Установлено, что наибольшая суммарная активность каталазы и пероксидазы в тканях листьев наблюдалась при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы: фитоплазмы (моноининокуляции) и смешанной фитоплазмово-бактериальной инокуляции.4. Подавление функциональной активности листьев в результате разрушения пигмент-белковых комплексов ФСII при инокуляции фитопатогенными штаммами приводило к морфологическим изменениям – существенному уменьшению площади корневой системы и количества клубеньков на корнях наиболее значительно – при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы – моноинфицирования фитоплазмой и смешанной фитоплазмово-бактериальной инокуляции.5. Показано, что при инокуляции штаммами фитопатогенов, выделенных из пшеницы – смешанной фитоплазмово-бактериальной инокуляции и особенно – моноинокуляции фитоплазмой, содержание сырого протеина в листьях было меньше, чем при моноинокуляции штаммом фитоплазмы, выделенным из томатов (178) и смешанной инокуляции штамами фитоплазмы выделенных из томатов и пшеницы (101 + 118)Мета дослідження. Оцінити зміни фізіолого-біохімічних параметрів рослин Galega orientalis за впливу штучної інокуляції фітопатогенними мікроорганізмами, виділеними з різних джерел: штамів фітоплазм –Acholeplasma laidlawii var. granulum 118, виділених з пшениці та Acholeplasma laidlawii 101 і 178, виділених з томатів, а також збудника базального бактеріозу – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Д13, ізольованого з пшениці.Методи. Мікробіологічні методи – культивування в рідкому поживному середовищі, виділення фітопатогенних мікроорганізмів з рослинного матеріалу і штучного зараження дослідних рослин (субепідермальна ін’єкція); біохімічні – з метою визначення фотосинтетичних пігментів – хлорофілів а і b й каротиноїдів та активності антиоксидантних ферментів – каталази і пероксидази; фотохімічні – метод індукції флюоресценції хлорофілу для визначення фотохімічної активності листків; біометричні – для визначення площі кореневої системи і кількості бульбочок на коренях; статистичні.Результати досліджень. У польових дослідах за штучного зараження козлятника східного штамами фітопатогенних мікроорганізмів різних таксономічних груп, виділених з різних джерел: A. laidlawii var. granulum 118 (з пшениці) і Acholeplasma laidlawii 101 і 178 (з томатів) та P. syringae pv. atrofaciens Д13 (з пшениці), відмічали наступні зміни фізіолого-біохімічних параметрів рослин Galega orientalis: зменшення вмісту хлорофілу а і b за зростання вмісту каротиноїдів та пригнічення квантової ефективності фотосистеми ІІ (ФСІІ), особливо – за змішаного інфікування A. laidlawii var. granulum 118 і P. syringae pv. atrofaciens Д13, що супроводжувалося зниженням площі кореневої системи і кількості бульбочок на коренях рослин. Виявлено, що найбільшу сумарну активність оксидоредуктаз тканин листків Galega orientalis – каталази і пероксидази спостерігали за інокуляції штамами, виділеними з пшениці. Встановлено, що вміст сирого протеїну в листках козлятника східного за інокуляції штамами, виділеними з пшениці, був меншим, ніж за інокуляції штамами, виділеними з томатів.Висновки. 1. За штучної інокуляції всіма досліджуваними фітопатогенними штамами виявлено зменшення вмісту хлорофілу а і b, але найбільш значно – за впливу фітоплазми знижувався вміст хл.а. Вміст каротиноїдів зростав по відношенню до неушкоджених рослин за інокуляції рослин фітопатогенними штамами у наступній послідовності:101+118>118>118+Д13>178.2. Виявлено, що за інокуляції Galega orientalis штамами фітопатогенів, виділеними з пшениці – фітоплазмової і бактеріальної природи одночасно зі зниженням квантової ефективності ФСІІ, спостерігали підвищувавсяення індукційного коефіцієнту, що, ймовірно, може бути викликане зростанням фотодихання або акцепторною дією фітопатогенів.3. З’ясовано, що найбільшу сумарну активність– каталази і пероксидази тканин листків спостерігали за інокуляції штамами, виділеними з пшениці – фітоплазмою (моноінфікування) та за змішаного фітоплазмово-бактеріального інфікування4. Пригнічення функціональної активності листків за руйнування пігмент-білкових комплексів ФС ІІ при інокуляції фітопатогенними штамами призводило до морфологічних змін: суттєвого зменшення площі кореневої системи і кількості бульбочок на коренях, найбільше – за інокуляції штамами, виділеними з пшениці: моноінфікування фітоплазмою і змішаного фітоплазмово-бактеріального інфікування.5. Показано, що за інокуляції штамами фітопатогенів, виділеними з пшениці: змішаної фітоплазмово-бактеріальної інокуляції і особливо – моноінокуляції фітоплазмою вміст сирого протеїну у листках був менший, ніж за інокуляції штамом фітоплазми, виділеним із томатів (178) та змішаної інокуляції штамами фітоплазми з томатів і пшениці (101+118
Оптимізація співвідношення ω-6 / ω-3 жирних кислот у соняшниковій олії
Get PDFAccording to the modern theory of nutrition, food must not only meet the physiological needs of man, but also have therapeutic and prophylactic properties. The disadvantage of sunflower oil is the practical absence of linolenic acid, which is attributed to the group of polyunsaturated fatty acids ω-3 (vitamin F), in its fatty acid composition The enrichment of sunflower oil with linolenic acid transforms it into a product of prophylactic and therapeutic purpose, increasing the number of its functional properties.Purpose of the study: to obtain model mixtures with the optimum ratio of unsaturated fatty acids.Materials and methods: blending method, high-performance gas chromatography method.Results: The fatty acid composition of the obtained fat mixtures was investigated and the ratio of ω-3 / ω-6 polyunsaturated higher carboxylic acids was established, which justifies the use of 90:10 sunflower oil flax blends for daily nutrition and 70:30 for prophylaxis.Conclusions: The results obtained can be used to improve the ratio of higher carboxylic acids ω-3 and ω-6 in the diet, which can have a positive effect on the dynamics of cardiovascular disease. Oil mixtures with a balanced fatty acid composition can become an effective tool for the prevention of cardiovascular diseases and increase the functionality of products of the oil and fat industryСогласно современной теории питания, пищевые продукты должны не только удовлетворять физиологические потребности человека, но и обладать лечебно-профилактическими свойствами. Улучшение ценности пищевых продуктов положительно сказывается и на численности их потребителей. Недостатком подсолнечного масла является практическое отсутствие в его жирнокислотном составе линоленовой кислоты, которую относят к группе полиненасыщенных жирных кислот ω-3 (витамин F). Обогащение подсолнечного масла линоленовой кислотой превращает ее в продукт профилактического и лечебного назначения увеличивая его функциональные свойства.Цель исследования: получить модельные смеси с оптимальным соотношением ненасыщенных жирных кислот.Материалы и методы: метод купажирования, метод высокоэффективной газовой хроматографии.Результаты: жирнокислотный состав полученных жировых смесей и установленое соотношение ω-3 / ω-6 полиненасыщенных высших карбоновых кислот, обосновывает использование купажей подсолнечного масла с льняным в соотношении по массе 90:10 для повседневного питания и 70:30 для профилактического питания.Выводы: полученные результаты могут быть использованы для улучшения соотношения высших карбоновых кислот ω-3 и ω-6 в рационе потребителей, что может позитивно повлиять на динамику сердечно-сосудистых заболеваний. Масляные смеси со сбалансированным жирнокислотным составом могут стать эффективным инструментом профилактики сердечно-сосудистых заболеваний и увеличить функциональность продукции масложировой промышленностиЗгідно сучасної теорії харчування, харчові продукти мають не тільки задовольняти фізіологічні потреби людини, але і володіти лікувально-профілактичними властивостями. Недоліком соняшникової олії є практична відсутність у її жирнокислотному складі ліноленової кислоти, яку відносять до групи поліненасичених жирних кислот ω-3 (вітамін F). Збагачення соняшникової олії ліноленовою кислотою перетворює її на продукт профілактичного та лікувального призначення збільшуючи кількість її функціональних властивостей.Мета дослідження: отримати модельні суміші з оптимальним співвідношенням ненасичених жирних кислот.Матеріали та методи: метод купажування, метод високоефективної газової хроматографії.Результати: досліджено жирнокислотний склад отриманих жирових сумішей та встановлено співвідношення ω-3/ω-6 поліненасичених вищих карбонових кислот, що обґрунтовує використання купажів соняшникової олії з лляною у співвідношенні по масі 90:10 для повсякденного харчування та 70:30 для профілактичного харчування.Висновки: отримані результати можуть бути використані для покращення співвідношення вищих карбонових кислот ω-3 та ω-6 у раціоні споживачів, що може позитивно вплинути на динаміку серцево-судинних захворювань. Олійні суміші із збалансованим жирнокислотним складом можуть стати ефективним інструментом профілактики серцево-судинних захворювань та збільшити функціональність продукції олійно-жирової промисловост
Поліморфізм гену гемаглютиніну та його вплив на властивості штамів вірусів грипу А Н1N1 та Н7N9
Get PDFInfluenza virus A is a causative agent of zoonotic and anthroponosis diseases. Virulence and contagious properties of the influenza virus are dependent on the presence of hemagglutinin. The membrane glycoprotein hemagglutinin has an important part in the adhesion and invasion of the influenza virus to the cell, as well as in the formation of immunity of the host organism. Hemagglutinin forms pandemic properties of influenza strains. Systematics and characterization of the influenza virus strains are based in particular on the type of hemagglutinin. The most contagious strains of the influenza A virus are strains H1N1 and H7N9. Polymorphism of hemagglutinin and its effect on the properties of influenza strains makes it relevant to study its variability.The aim of the study. The purpose of the study was to determine the polymorphism of the hemagglutinin encoding gene of strains of the influenza A H1N1 and H7N9 strains, to determine its effect on the polymorphism of the amino acid sequences of hemagglutinin and the properties of the strains by bioinformatic research methods.Materials and methods. The nucleotide sequences of hemagglutinin of influenza A H1N1 and H7N9 strains and products of its translation were analyzed by cluster analysis. The properties of hemagglutinin were defined by determining its domains.Results and discussion. As a result of the study, the polymorphism and genetic distances between the alleles of the gene encoding hemagglutinin of the influenza virus have been calculated and its translation has been carried out. The polymorphism and amino acid distances between the products of its translation were detected; a comparative analysis between the nucleotide and amino acid sequences was performed. The influence and effect of synonymouscodons in the nucleotide sequences of the alleles of the hemagglutinin encoding gene on the hemagglutinin polymorphism was shown. The domains of the test samples of hemagglutinin were identified.Conclusions. As a result of studies, the absence of the influence of the polymorphism of the hemagglutinin encoding gene on the hemagglutinin polymorphism was shown. The absence of the effect of polymorphism on the amino acid sequences of hemagglutinin of influenza A H1N1 and H7N9 strains, as well as on the domain composition and, thus, on the properties of strains was determinedВирус гриппа А является возбудителем зоонозных и антропонозных заболеваний. В значительной степени вирулентные и контагиозные свойства вируса гриппа обусловлены наличием гемагглютинина. Мембранный гликопротеин гемагглютинин играет важную роль в адгезии и инвазии вируса гриппа в клетку, а также в формировании к нему иммунитета в организме-хозяина. Гемагглютинин формирует пандемичность штамма вируса гриппа. Систематика и характеристика штаммов вируса гриппа базируется в частностии на типе гемагглютинина. Наиболее контагиозными штамами вируса гриппа А являются штаммы Н1N1 и Н7N9. Полиморфизм гемагглютинина и его влияние на свойства штаммов вируса гриппа делает актуальным исследование его вариабельности.Цельисследования. Целью исследования было определить полиморфизм гена, который кодирует гемаглютинин штаммов вируса гриппа А Н1N1 и Н7N9, определить его влияние на полиморфизм аминокислотных последовательностей гемагглютинина и свойства штаммов биоинформационными методами исследования.Материалы и методы. Были анализированы нуклеотидные последовательности гемагглютинина штаммов вируса гриппа А Н1N1 и Н7N9 и продукты его трансляции с помощью кластерного анализа. Свойства гемагглютинина определяли путем определением его доменов.Результатыи обсуждения. По результатам исследований рассчитаны полиморфизм и генетические дистанции между алелями гена, которые кодирует гемагглютинин вируса гриппа и проведено его трансляцию. Исследовано полиморфизм и аминокислотные дистанции между продуктами его трансляции, проведен сравнительный анализ между исследуемыми нуклеотидными и аминокислотными последовательностями. Показана роль и влияние синонимических кодонов в нуклеотидных последовательностях алелей гена, которые кодирует гемагглютинин, на полиморфизм гемагглютинина. Определены домены исследуемых образцов гемагглютинина.Выводы. По результатам исследований показано отсутствие влияния полиморфизма гена, который кодирует гемагглютинин, на полиморфизм гемагглютинина. Показано отсутствие влияния полиморфизма аминокислотных последовательностей гемагглютинина штаммов вируса гриппа А Н1N1 и Н7N9 надоменовый состав и, таким образом, на свойства штаммовВірус грипу А є збудником зоонозних та антропонозних захворювань. Значною мірою вірулентні та контагіозні властивості вірусу грипу обумовленні наявністю гемаглютиніну. Мембранний глікопротеїн гемаглютиніни відіграє важливу роль у адгезії та інвазії вірусу грипу у клітину, а також у формуванні до нього імунітету у організму-хазяїна. Гемаглютинін формує пандемічність штаму вірусу грипу. Систематика та характеристика штамів вірусу грипу базується зокрема й на типі гемаглютиніна. Найбільш контагіозними штамами вірусу грипу А є штами Н1N1 та Н7N9. Поліморфізм гемаглютиніну та його вплив на властивості штамів вірусу грипу робить актуальним дослідження його варіабельності.Метадослідження. Метою дослідження було визначити поліморфізм гена, що кодує гемаглютинін штамів вірусу грипу А Н1N1 та Н7N9, визначити його вплив на поліморфізм амінокислотних послідовностей гемаглютиніну та властивості штамів біоінформатичними методами дослідження.Матеріали та методи. Були аналізовані нуклеотидні послідовності гемаглютиніни штамів вірусу грипу А Н1N1 та Н7N9 та продукти його трансляції за допомогою кластерного аналізу. Властивості гемаглютиніну визначали шляхом визначення його доменів.Результати та обговорення. За результатом дослідження обраховані поліморфізм та генетичні дистанції між алелями гена, що кодує гемаглютинінивірусу грипута проведено його трансляцію. Досліджено поліморфізм і амінокислотні дистанції між продуктами його трансляції, проведено порівняльний аналіз між досліджуваними нуклеотидними та амінокислотними послідовностями. Показано роль та вплив синонімічних кодонів у нуклеотидних послідовностей алелей гена, що кодує гемаглютинін, на поліморфізм гемаглютиніну. Визначені домени досліджуваних зразків гемаглютиніну.Висновки. За результатом досліджень показано відсутність впливу поліморфізму гена, що кодує гемаглютинін, на поліморфізм гемаглютиніну. Показано відсутність впливу поліморфізму амінокислотних послідовностей гемаглютиніни штамів вірусу грипу А Н1N1 та Н7N9 надоменовий склад і, таким чином, на властивості штамі
Розробка експрес-методу для виявлення та генотипування штамів Н1N1 та Н7N9 вірусу пташиного грипу а за допомогою ПЛР – ПДРФ аналізу
Get PDFEpizootic monitoring in recent years suggests that the highly pathogenic avian influenza A virus (H1N1) and (H7N9) actively circulate in the Eurasian countries. By 2016 - 2019 1.6 thousand outbreaks were recorded. For 2016 - 2019, 1.6 thousand cases of outbreaks were recorded. Of these, there are 872 cases in Europe. The monitoring of infected birds, both migratory and poultry, in places of cross-contact in Ukraine is relevant for preventing outbreaks of epizooties.The aim of the study. To develop an express method for the identification and determination of bird flu virus A H1N1 and H7N9 strains, based on a polymerase chain reaction with analysis of restriction fragment length polymorphism (PCR-RFLP) of the virus RNA.Results and discussion. The in silico analysis of the HA, NA, and NP gene amplicons allowed in silico to calculate the primers to the variable loci of the investigated genes, to calculate the reaction conditions, to determine restriction sites for the restriction enzyme to obtain theoretical PCR electrophoregrams. An express method for the detection and identification of influenza A H1N1 and H7N9 virus by three genes (HA, NA, and NP) of H1N1 and H7N9 RNA in polymerase chain reaction, combined with RFLP analysis, was developed. The method of rapid diagnostics is able to detect avian influenza virus A H1N1 and H7N9 and differentiate it from samples of other pathogens of viral infections of birds and animals. It was established, that the PCR-RFLP rapid diagnostic method is able to detect influenza A virus RNA of H1N1 and H7N9 strains with high sensitivity (100 % sensitivity).Conclusions.The developed method of PCR-based rapid identification, combined with RFLP analysis, makes it possible to significantly simplify the method of identification due to specific amplification of an RNA region having a polymorphic restriction site. Testing of this locus is possible by pre-PCR and restriction of the amplified fragment. The method of express - diagnosis of PLR-RFLP has been established for detecting RNA virus influenza A of high pathogenic H1N1 and H7N9 strains with high indicators of sensitivity (100 % sensitivity)Эпизотический мониторинг последних лет свидетельствует о том, что высокопатогенный вирус гриппа А птиц (H1N1) и (H7N9) активно циркулирует на территории Евразийских стран. За 2016 – 2019 гг. Было зафиксировано 1,6 тыс. случав вспышек. Из них в Европе 872 случая. Вопрос мониторинга за инфицированной как перелетной так и домашней птицей в местах перехресного контакта в Украине является актуальным для предотвращения возникновения вспышек епизотий.Цельисследования. Разработать экспресс - метод идентификации и определения вируса птичьего гриппа А Н1N1 и Н7N9 штаммов на основе полимеразной цепной реакции с анализом полиморфизма длин рестрикционных фрагментов (ПЦР-ПДРФ) РНК вируса.Результаты и обсуждение. Проведеный анализ in silico ампликонов генов HA, NA и NP позволил расчитать праймеры к вариабельным локусам исследуемых генов, расчитать условия проведения реакции, определить сайты рестрикции к подобранным рестриктазам,получить теоретические электрофореграммы ПЦР - ПДРФ анализа. Разработано методику экспресс – методадля определения и идентификации вируса гриппа А H1N1 и H7N9 потрем генам (HA, NA, и NP) РНК H1N1 и H7N9 в полимеразной цепной реакции совмещенный с ПДРФ анализом. Метод экспресс – диагностики способный выявлять вирус птичьего гриппа А H1N1 и H7N9 идифференцировать его от образцов других возбудителей вирусных инфекций птиц и животных. Установлено, что метод экспресс – диагностики ПЦР-ПДРФ способенвыявлять РНК вируса гриппа А штаммов H1N1 и H7N9 с высокими показателямичуствительности(100 % чуствительность).Выводы.Разработанный метод экспресс – идентификации на основе ПЦР совмещенный с ПДРФ анализом дает возможность значинтельно упростить метод идентификации за счет специфической амплификации участка РНК, который имеет полиморфный сайт рестрикции. Тестирование состояния этого локуса возможно путем предварительного проведения ПЦР и рестрикции амплифицированого фрагмента. Установлено, что метод экспрес – диагностики ПЦР-ПДРФ способен выявлять РНК вирус гриппа А высокопатогенных штаммов H1N1 и H7N9 с высокими показателями чуствительности (100 % чуствительность).Епізоотичний моніторинг останніх років свідчить про те, що високопатогенний вірус грипу А птахів (H1N1) та (H7N9) активно циркулює на території Євразійських держав. За 2016 – 2019 рр. було зафіксовано1,6 тис. випадків спалахів. З них у Європі 872 випадки. Питання моніторингу за інфікованою як перелітною так і свійською птицею в місцях перехресного контакту в Україні є актуальним для запобігання виникнення спалахів епізоотії.Мета дослідження. Розробити експрес – метод ідентифікації та визначення вірусу пташиного грипу А Н1N1 та Н7N9 штамів на основі полімеразної ланцюгової реакції з аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПЛР-ПДРФ) РНК вірусу.Результати та обговорення. Проведений аналіз in silico ампліконів генів HA, NA та NP дозволив in silico розрахувати праймери до варіабельних локусів досліджуваних генів, розрахувати умови проведення реакції, визначити сайти рестрикції до добраних рестриктаз отримати теоретичні електрофореграми ПЛР - ПДРФ аналізу. Розроблено методику експрес – методу для виявлення та ідентифікації вірусу грипу А H1N1 та H7N9 за трьома генами (HA, NA та NP) РНК H1N1 та H7N9 у полімеразній ланцюговій реакції ПЛР суміщеній з ПДРФ аналізом. Метод експрес – діагностики здатний виявляти вірус пташиного грипу А H1N1 та H7N9 і диференціювати його від зразків інших збудників вірусних інфекцій птахів і тварин.Висновки. Розроблений метод експрес – ідентифікації на основі ПЛР суміщений з ПДРФ аналізом дає можливість значно спростити метод ідентифікації за рахунок специфічної ампліфікації ділянки РНК, що має поліморфний сайт рестрикції. Тестування стану цього локуса можливе шляхом попереднього проведення ПЛР та рестрикції ампліфікованого фрагменту. Встановлено, що метод експрес – діагностики ПЛР-ПДРФ здатний виявляти РНК вірус грипу А високопатогенних штамів H1N1 та H7N9 з високими показниками чутливості (100 % чутливість
Потенційний вплив наночастинок діоксиду церію (Nanoceria) на концентрацію С-реактивного білка і молекул середньої маси на ранозагоюючий процес у щурів
No full textWound healing which is a usual biological process in our body is attained by four accurate and highly organized stages: hemostasis, inflammation, proliferation, and remodeling. In order to achieve a proper and successful wound healing, all these stages must occur in an appropriate sequence under a certain period of time. Many factors can disturb one or more stage of this process, hence resulting an inappropriate or ruined wound healing.Aim of research. This article investigates the influence of nanoceria on C-reactive protein and Middle-mass molecules concentration in blood serum of rats after full-thickness wound model.Materials and Methods. These two factors are considered to be indicators for endogenous intoxication, thus controlling their level in blood serum plays a key role in the wound healing process. The experimental procedure was conducted by the Gabrielyan method for Middle-mass molecules (MMM) concentration measurement and turbidimetry for C-reactive protein.Result. It was shown the elevated level of MMM in blood serum in the control group of rats. In contrast, where the treatment of wounds was carried out by Nanoceria in experimental group, the level of MMM decreased significantly in each day of experiment till 20th day when the full re-epithelialization occurred. And we demonstrated an increase in the level of CRP on the 3rd, 6th, 9th and 14th days of the experiment in comparison with the control in blood serum of all the experimental groups. Restoration of this indicator to normal values was observed in the groups of animals that received Nanoceria on the 20th day of the experiment, it correlated with full re-epithelialization.Conclusion. Due to several other advantages of Nanoceria, such as balancing some growth factors, Antioxidant, Antimicrobial, ROS reduction, SOD restoration, Catalase reduction properties that were investigated and proved in our previous studies, we consider Nanoceria as a promising drug for further investigationЗаживление ран, которое является обычным биологическим процессом в нашем организме, достигается четырьмя точными и высокоорганизованными стадиями: гемостазом, воспалением, пролиферацией и ремоделированием. Чтобы достичь правильного и успешного заживления раны, все эти стадии должны происходить в соответствующей последовательности в течение определенного периода времени. Многие факторы могут нарушать одну или несколько стадий этого процесса, что приводит к неправильному заживлению ран.Цель исследования. В данной статье исследуется влияние Nanoceria на концентрацию С-реактивного белка и молекул средней массы в сыворотке крови на процесс заживления плоскостной раны у крыс. Материалы и методы. Эти два фактора считаются индикаторами эндогенной интоксикации, поэтому контроль их уровня в сыворотке крови играет ключевую роль в процессе заживления ран. Экспериментальная процедура проводилась методом Габриеляна для измерения концентрации молекул средней массы и турбидиметрии для С-реактивного белка.Результаты. Было показано повышенный уровень МММ в сыворотке крови у контрольной группы крыс. В противоположность этому, где обработка ран проводилась с помощью Nanoceria в экспериментальной группе, уровень MMM значительно снижался в каждый день эксперимента до 20-го дня, когда происходила полная реэпителизация. Также мы продемонстрировали повышение уровня СРБ на 3-й, 6-й, 9-й и 14-й дни эксперимента по сравнению с контролем в сыворотке крови всех экспериментальных групп. Восстановление этого показателя до нормальных значений наблюдалось в группах животных, получавших Nanoceria, на 20-й день эксперимента, что коррелирует с полной реэпителизацией. Выводы. Из-за ряда преимуществ Nanoceria, таких как уравновешивание некоторых факторов роста, антиоксидантный, противомикробный препарат, снижение АФК, восстановление СОД, каталазы, которые были исследованы и были доказаны в наших предыдущих исследованиях, мы рассматриваем Nanoceria как перспективный препарат для дальнейшего изученияЗагоєння ран, яке є звичайним біологічним процесом в нашому організмі, досягається чотирма високоорганізованим стадіями: гемостазом, запаленням, проліферацією і ремоделюванням. Щоб досягти вірного і успішного загоєння рани, всі ці стадії повинні відбуватися у відповідній послідовності протягом певного періоду часу. Багато факторів можуть порушувати одну або кілька стадій цього процесу, що призводить до неправильного загоєння ран.Мета дослідження. В даній статті досліджується вплив Nanoceria на концентрацію С-реактивного білка і молекул середньої маси в сироватці крові на загоєння площинної рани у щурів.Матеріали та методи. Ці два фактори вважаються індикаторами ендогенної інтоксикації, тому контроль їх рівня в сироватці крові грає ключову роль в процесі загоєння ран. Експериментальна процедура проводилася методом Габрієляна для вимірювання концентрації молекул середньої маси і турбідиметрії для С-реактивного білка.Результати. Було показано підвищений рівень МММ в сироватці крові в контрольній групі щурів. Навпаки, де лікування ран було проведено Nanoceria в експериментальній групі, рівень МММ суттєво знижувався в кожний день експерименту до 20-го дня, де відбувалася повна реепітелізація. Також ми продемонстрували збільшення рівня СРБ на 3-й, 6-й, 9-й і 14-й дні експерименту в порівнянні з контролем в сироватці крові всіх експериментальних груп. Відновлення цього показника до нормальних значень спостерігалося в групах тварин, які отримували Nanoceria на 20-й день експерименту, що корелює з повною реепітелізацією.Висновки. Завдяки ряду переваг Nanoceria, таких як урівноваження деяких факторів росту, антиоксидантних, антимікробних, зниження АФК, СОД, каталази, які були досліджені і були доведені в наших попередніх дослідженнях, ми розглядаємо Nanoceria як перспективний препарат для подальшого дослідженн
Ефективність комплексного лікування гострого некротичного панкреатиту з використанням антибактеріальних препаратів та полівалентного піобактеріофагу
Get PDFAmong surgical diseases of the abdominal cavity, acute necrotic pancreatitis is important. The total lethality in this disease is 4.28 - 5.50 %, and with its destructive forms in the postoperative period, it reaches 20 - 40 % [1,2,3]. The number of cases in which the development of the disease involved antibiotic resistant microorganisms significantly increased. In this regard, the treatment of acute necrotic pancreatitis needs improvement.Aim. Improvement of the treatment of patients with acute necrotizing pancreatitis with the complex application of polyvalent pyobacteriofag and antibacterial preparations.Method. A bacteriological study was performed on patients with acute necrotic pancreatitis, in which 49 strains of microorganisms were isolated from the manure both in the control and the basic (experimental) group. For the treatment of acute necrotic pancreatitis, antibiotics were used in conjunction with polyvalent pyobacteriofag (main group). Only antibiotics were used to treat patients in the control group.Main results. In the experimental group of patients with acute necrotic pancreatitis, associations of microorganisms that were acting together with antibiotics and polyvalent pyobacteriophag were isolated.According to the data obtained, the use of antibiotics, in combination with polyvalent pyobacteriophage in the complex treatment of purulent necrotic pancreatitis, accelerated healing of surgical wounds and recovery of patients.Thus, the data that were obtained as a result of the complex treatment of acute necrotic pancreatitis with the use of antibiotics and polyvalent pyobacteriophag purified, indicate that the treatment of patients in the main group, compared with the control, was more effective.Conclusions. The use of the complex therapy with an antibiotic with polyvalent piobacteriofag reduces the cost of the treatment, which has an important social and economic significance.It has been proved that the use of polyvalent piobactyrophag, together with antibiotics in the complex treatment of acute necrotic pancreatitis, reduced the duration of the treatment to 39 ± 4, and with the use of antibiotics alone, treatment continued for 42 ± 6 years.With the use of this technique, patients’ wound healing was at 6 ± 2 days, while at the treatment with antibiotics only wound was cleared by 12 ± 3Среди хирургических заболеваний брюшной полости острый некротический панкреатит имеет важное значение. Общая летальность при этом заболевании составляет 4,28 - 5,50 %, а при ее деструктивных формах в послеоперационном периоде достигает 20-40 % [1,2,3]. Значительно увеличилось количество случаев, когда в развитии заболевания принимали участие микроорганизмы, устойчивые к антибиотикам. В связи с этим лечение острого некротического панкреатита нуждается в улучшении.Цель. Совершенствование лечения больных острым некротическим панкреатитом с комплексным применением поливалентных пиобактериофагов и антибактериальных препаратов.Метод. Бактериологическое исследование было проведено на пациентах с острым некротическим панкреатитом, в котором из гноя было выделено 49 штаммов микроорганизмов как в контрольной, так и в основной (экспериментальной) группе. Для лечения острого некротического панкреатита антибиотики использовались в сочетании с поливалентным пиобактериофагом (основная группа). Для лечения пациентов контрольной группы использовались только антибиотики.Результаты. В экспериментальной группе пациентов с острым некротическим панкреатитом были выделены ассоциации микроорганизмов, действующих вместе с антибиотиками и поливалентным пиобактериофагом.Согласно полученным данным, применение антибиотиков в комплексном лечении острого некротического панкреатита в сочетании с поливалентным пиобактериофагом ускоряет заживление хирургических ран и выздоровление больных.Таким образом, данные, полученные в результате комплексного лечения острого некротического панкреатита с использованием антибиотиков и поливалентного пиобактериофага, свидетельствуют о том, что лечение пациентов основной группы, по сравнению с контрольной, было более эффективным.Выводы. Применение в комплексной терапии с использованием антибиотика и поливалентного пиобактериофага снижает стоимость лечения, что имеет важное социально-экономическое значение.Доказано, что применение в комплексном лечении острого некротического панкреатита поливалентного пиобактериофаг вместе с антибиотиками уменьшало продолжительность лечения до 39 ± 4, а с применением только антибиотиков лечение продолжалось 42 ± 6.При использовании данной методики у больных ускорялось заживления раны на 6 ± 2 суток, при лечении только антибиотиками рана очищалась на 12 ± 3Серед хірургічних захворювань черевної порожнини гострий некротичний панкреатит має важливе значення. Загальна летальність при цьому захворюванні становить 4,28-5,50 %, а при її деструктивних формах в післяопераційному періоді досягає 20-40 % [1,2,3]. Значно збільшилася кількість випадків, коли в розвитку захворювання брали участь мікроорганізми, стійкі до антибіотиків. У зв'язку з цим лікування гострого некротичного панкреатиту потребує поліпшення.Мета. Удосконалення лікування хворих на гострий некротичний панкреатит з комплексним застосуванням полівалентного піобактеріофагу і антибактеріальних препаратів.Метод. Бактеріологічне дослідження було проведено на пацієнтах з гострим некротичним панкреатитом, в якому з гною було виділено 49 штамів мікроорганізмів як в контрольній, так і в основній (експериментальный) групі. Для лікування гострого некротичного панкреатиту антибіотики використовувалися в поєднанні з полівалентним піобактеріофагом (основна група). Для лікування пацієнтів контрольної групи використовувалися тільки антибіотики.Результати. У експериментальній групі пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом були виділені асоціації мікроорганізмів, що діють разом з антибіотиками та полівалентним піобактеріофагом. Згідно отриманих даних, застосування антибіотиків в комплексному лікуванні гострого некротичного панкреатиту, у поєднанні з полівалентним піобактеріофагом, прискорювалось загоєння хірургічних ран та одужання хворих.Таким чином, дані, отримані в результаті комплексного лікування гострого некротичного панкреатиту з використанням антибіотиків та полівалентного піобактеріофагу, вказують на те, що лікування пацієнтів у основній групі порівняно з контрольною було більш ефективним.Висновки. Використання комплексної терапії з антибіотиком з полівалентним піобактеріофагом знижує вартість лікування, що має важливе соціальне та економічне значення.Доведено, що застосування в комплексному лікуванні гострого некротичного панкреатиту полівалентного піобактеріофагу разом з антибіотиками зменшувало тривалість лікування до 39±4, а з застосуванням тільки антибіотиків лікування тривало 42±6. При використанні даної методики у хворих пришвидшувалося загоєння рани на 6±2 доби, при лікуванні тільки антибіотиками рана очищувалась на 12±
Вплив гібереліну на мезоструктурну організацію листка, накопичення та перерозподіл асимілятів та елементів живлення у рослин аґрусу (Grossularia reclinat) в зв’язку з продуктивністю культури
Get PDFThe effect of gibberellic acid on morphogenesis, mesostructural leaf organization, accumulation and redistribution of various forms of carbohydrates, nitrogen, phosphorus and potassium between the organs of gooseberry plants of the Mashenka variety in relation to the productivity of the culture has been established.The aim of the study was to find out the peculiarities of morphogenesis, the formation of the leaf apparatus, the accumulation and redistribution of assimilates and nitrogen-containing compounds between the organs of gooseberry plants for the actions of gibberellic acid in connection with the productivity of the culture.Materials and methods. Plants were treated once during the budding period with a 0.05 % m gibireleic acid solution during the budding phase. The carbohydrate content was determined by the iodometric method, nitrogen - by Keldahl, phosphorus - by the intensity of the formation of the phosphorus-molifbdenovogo complex, potassium - by flame-photometric, the content of chlorophylls - spectrophotometrically.Results. Under the influence of the drug, a more powerful donor sphere was formed due to the growth of chlorenchyma due to an increase in the volume and linear dimensions of the cells of the columnar and spongy assimilation tissue. This led to enhanced assimilation, an increase in the content of non-structural carbohydrates (sugar + starch) in the shoots. Processing gibberellin contributed to the optimization of nitrogen, phosphorus and potassium in the leaves and shoots. A significant deponuvalous capacity of the stems in the temporary redundancy of an aksimilit and gooseberry plant nutrients with the subsequent reutilization of them to the processes of carpogenesis has been established. Changes in the nature of donor-acceptor relations in gooseberry plants under the influence of gibberellic acid caused the redistribution of assimilate and nutrient fluxes from vegetative organs to fruits, and had a positive effect on the crop productivity.Findings. The use of gibberellic acid led to the formation of a more powerful donor sphere, the accumulation and temporary deposit of the part of carbohydrates and mineral nutrients in the vegetative organs of gooseberry plants, followed by their remobilization on the need for fruit formation and growth, led to a significant increase in yield and improved the product qualityУстановлено влияние гибберелловои кислоты на морфогенез, мезоструктурную организацию листа, накопления и перераспределение различных форм углеводов, азота, фосфора и калия между органами растений крыжовника сорта Машенька в связи с продуктивностью культуры.Целью исследования было выяснить особенности морфогенеза, формирование листового аппарата, накопления и перераспределения ассимилятов и азотсодержащих соединений между органами растений крыжовника под воздействием гибберелловой кислоты в связи с продуктивностью культуры.Материалы и методы. Растения обрабатывали однократно в период бутонизации 0,005 % - м раствором гибберелловой кислоты в фазу бутонизации. Содержание углеводов определяли йодометричним методом, азота - по Кельдалю, фосфора - по интенсивности образования фосфорно-молифбденового комплекса, калия - пламенно-фотометрическим методом, содержание хлорофиллов - спектрофотометрически.Результаты. Под влиянием препарата происходило формирование более мощной донорной сферы вследствие разрастания хлоренхимы за счет увеличения объема и линейных размеров клеток столбчатой и губчастой ассимиляционной ткани. Это приводило к усиленному образованию ассимилятов, увеличению в побегах содержания неструктурных углеводов (сахара + крахмал). Обработка гиббереллином способствовала оптимизации поступления азота, фосфора и калия в побеги. Установлено важное значение стебля для временного резервирования ассимилятов и элементов питания растений крыжовника с последующей реутилизацией их на процессы карпогенгеза. Изменения характера донорно-акцепнорных отношений в растениях крыжовника под влиянием гибберелловой кислоты обусловили перераспределение потоков ассимилятов и элементов питания от вегетативных органов к плодам, положительно влияло на продуктивность культуры.Выводы. Применение гибберелловой кислоты приводило к формированию более мощной донорной сферы, накоплению и временному депонированию части углеводов и элементов минерального питания в вегетативных органах растений крыжовника с последующей их ремобилизацией на формирование и рост плодов, обеспечивало существенный рост урожайности и улучшение качества продукцииВстановлено вплив гіберелової кислоти на морфогенез, мезоструктурну організацію листка, накопичення та перерозподіл різних форм вуглеводів, азоту, фосфору і калію між органами рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури.Метою дослідження було з’ясувати особливості морфогенезу, формування листкового апарату, накопичення та перерозподілу асимілятів та азотовмісних сполук між органами рослин аґрусу за дії гіберелової кислоти в зв’язку з продуктивністю культури.Матеріали та методи. Рослини обробляли одноразово в період бутонізації 0,005 %-м розчином гіберелевої кислоти у фазу бутонізації. Вміст вуглеводів визначали йодометричним методом, азоту - за Кельдалем, фосфору - за інтенсивністю утворення фосфорно - моліфбденового комплексу, калію - полум’яно - фотометричним, вміст хлорофілів - спектрофотометрично.Результати. Під впливом препарату відбувалося формування більш потужної донорної сфери внаслідок розростання хлоренхіми за рахунок збільшення об’єму і лінійних розмірів клітин стовпчастої і губчастої асиміляційної тканини. Це призводило до посиленого утворення асимілятів, збільшення в пагонах вмісту неструктурних вуглеводів (цукри + крохмаль). Обробка гібереліном сприяла оптимізації надходження азоту, фосфору та калію в пагони. Встановлена значна депонувальна потужність стебла у тимчасовому резервуванні аксимілятів та елементів живлення рослин аґрусу з наступною реутилізацією їх на процеси карпогенгезу. Зміни характеру донорно-акцепнорних відносин у рослинах аґрусу під впливом гіберелової кислоти зумовлювали перерозподіл потоків асимілятів та елементів живлення від вегетативних органів до плодів, що позитивно впливало на продуктивність культури.Висновки. Застосування гіберелової кислоти призводило до формування більш потужної донорної сфери, накопичення і тимчасового депонування частини вуглеводів та елементів мінерального живлення у вегетативних органах рослин аґрусу з наступною їх ремобілізацією на потреби формування і росту плодів, що призводило до суттєвого зростання урожайності та покращення якості продукці
Зміна просторового розподілу в іхтіоценозі Шаболатського лиману в процесі його антропогенної трансформації
Get PDFConsequences of Shabolat estuary natural ecosystems transformation under the influence of anthropogenic factors are reflected in the composition of ichthyocenosis, changes in the basic population characteristics of the most mass species.The purpose of the work was to find out the spatial distribution of the Shabolat estuary most massive representatives of the ichthyocenosis in terms of its anthropogenic transformation.Material and methods. The material for the study was selected from industrial fishing gear in the spring, summer and autumn periods of 2009-2012. A complete biological analysis of fish (goby round, goby grass, flounder, flounder, mullet pilengas, etc.) was carried out according to the conventional method.Result. The regularities of formation of ichthyocenosis largest masses populations were studied depending on: water salinity, connection with adjacent water areas, fish acclimatization and introduction, anthropogenic loading and peculiarities of spatial distribution of ichthyocenosis largest masses populations in aquatics.The most important Shabolat estuary ichthyocomplex components include representatives of the Gobiidae family, the Platichthys luscus population and the mullet family representatives.Of particular interest to the members of the goby family are the mass species of gobies: the round goby Neogobius melanostomus and the grass goby Zosterisessor ophiocephalus, which are able to hibernate and reproduce in the estuary. This is an important link in the food chains of the reservoir. By entering into competition with other representatives of ichthyocenosis, they significantly affect the state of the forage base and production capacity of the estuary.Representatives of the mullet family and gloss flounder are distributed in the estuary deep water areas and in areas with maximum salinity.Conclusions. It has been established, that in the conditions of anthropogenic transformation of the estuary, in the last 35-40 years, the round goby and grass goby numbers and distribution range have decreased. In bulk, they have survived only in reservoir small, local areas, due to the deterioration of reproduction conditions and the degradation of the zoster and reddest associations. The main reasons for the decline in the size and distribution range of gobies in the Shabolatsky estuary was their mass death as a result of a large-scale environmental catastrophe and reproduction conditions deterioration. The reason for the significant decrease in the flounder and mullet number and distribution range was the mass death in 1992, as well as changes in the salinity of the Shabolat estuaryПоследствия трансформации природных экосистем Шаболатского лимана под действием антропогенных факторов отразились на составе ихтиоценоза, изменении основных популяционных характеристик наиболее массовых видов.Цель работы заключалась в выяснении пространственного распределения наиболее массовых представителей ихтиоценоза Шаболатского лимана в условиях его антропогенной трансформации.Материалы и методы. Материал для исследования отбирали из промышленных орудий лова в весенний, летний и осенний периоды 2009-2012 гг. Полный биологический анализ рыб (бычок-кругляк, бычок травник, камбала глось, кефаль пиленгас и др.) проводили по общепринятой методике.Результаты. Исследовались закономерности формирования популяций наиболее массовых представителей ихтиоценоза в зависимости от: солености вод, связи со смежными акваториями, акклиматизации и интродукции рыб, антропогенной нагрузки и особенности пространственного распределения популяций наиболее массовых представителей ихтиоценоза в акватории водоема.К важнейшим компонентам ихтиокомплекса Шаболатского лимана относятся представители семейства бычковых (Gobiidae), популяция Platichthys luscus и представители семейства кефалевых.Наибольший интерес из представителей семейства бычковых представляют массовые виды бычков: кругляк Neogobius melanostomus и травяник Zosterisessor ophiocephalus, которые способны зимовать и воспроизводиться в лимане. Это важное звено в пищевых цепях водоема. Вступая в пищевую конкуренцию с другими представителями ихтиоценоза они существенно влияют на состояние кормовой базы и продукционные возможности лимана.Представители семейства кефалевых и камбала глосса распространены на глубоководных акваториях лимана и на участках с максимальной соленостью.Выводы. Установлено, что в условиях антропогенной трансформации лимана за последние 35-40 лет сократились численность и ареал распространения бычков кругляка и травяника. В массовом количестве они сохранились лишь на небольших, локальных участках водоема, что связано с ухудшением условий воспроизводства и деградацией ассоциация зостеры и рдеста. Основными причинами сокращения численности и ареала распространения бычковых в Шаболатском лимане стала их массовая гибель в результате масштабной экологической катастрофы и ухудшение условий воспроизводства. Причиной значительного уменьшения численности и ареала распространения камбалы глоссы и кефалевых стала массовая гибель в 1992 году., а также изменения солености вод Шаболатского лиманаНаслідки трансформації природних екосистем Шаболатського лиману під дією антропогенних чинників відбилися на складі іхтіоценозу, зміні основних популяційних характеристик найбільш масових видів.Мета роботи полягала у з’ясуванні просторового розподілу найбільш масових представників іхтіоценозу Шаболатського лиману в умовах його антропогенної трансформації.Матеріал для дослідження відбирали з промислових знарядь лову у весняний, літній та осінній періоди 2009-2012 рр. Повний біологічний аналіз риб (бичок кругляк, бичок травник, камбала глось, кефаль піленгас та ін.) проводили за загальноприйнятою методикою.Результати. Досліджувалися закономірності формування популяцій найбільш масових представників іхтіоценозу в залежності від: солоності вод, зв'язку з суміжними акваторіями, акліматизації і інтродукції риб, антропогенного навантаження та особливості просторового розподілу популяцій найбільш масових представників іхтіоценозу в акваторії водойми.До найважливіших компонентів іхтіокомплексу Шаболатського лиману відносяться види родини бичкових (Gobiidae), популяція Platichthys luscus та види родини кефалевих.Найбільший інтерес із представників родини бичкових представляють масові види бичків: кругляк Neogobius melanostomus і трав’яник Zosterisessor ophiocephalus, які здатні зимувати і відтворюватися в лимані. Це важлива ланка в харчових ланцюгах водойми. Вступаючи в харчову конкуренцію з іншими представниками іхтіоценозу вони істотно впливають на стан кормової бази і продукційні можливості лиману.Види родини кефалевих та камбала глоса розповсюджені на глибоководних акваторіях лиману та на ділянках з максимальною солоністю.Висновки. Встановлено, що в умовах антропогенної трансформації лиману за останні 35-40 років скоротились чисельність і ареал розповсюдження бичків кругляка і трав’яника. В масовій кількості вони збереглися лише на невеликих, локальних ділянках водойми, що пов’язано з погіршенням умов відтворення та деградацією асоціація зостери і рдесту. Основними причинами скорочення чисельності і ареалу розповсюдження бичкових в Шаболатському лимані стала їх масова загибель в результаті масштабної екологічної катастрофита та погіршення умов відтворення. Причиною значного зменшення чисельності і ареалу розповсюдження камбали глоси та кефалевих стала масова загибель у 1992 р., а також зміни солоності вод Шаболатського лиман
Залежність синтезу меланіну чорними дріжджами Psedonadsoniella brunnea від кількості джерела вуглецю в культуральному середовищі
Get PDFThe aim of the study was to determine the effect of carbon source content in the culture medium on melanin synthesis by black yeast Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU.Materials and Methods: Cultivation of Pseudonadsoniella brunnea strain was carried out on liquid nutrient medium, the main component of which was barley-malt extract. The concentration of the carbon source (carbohydrates) in the barley-malt extract solution was set at 2.0; 4.0; 6.0 and 8.0 % for the AST-2 areometer-sugar meter. 0.05 % L-tyrosine and 1 % peptone enzymatic were added to these media. 0.05 % L-tyrosine and 1 % peptone enzymatic were added to these media. The acidity of the media at the level of 1-1.5 was carried out using sulfuric acid.Result. Studies have shown that the amount of synthesized melanin by a strain of black yeast fungi Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU depends on the amount of carbon source in the culture medium. The amount of melanin synthesized by the Pseudonadsoniella brunnea strain increased by 5.8 and 5.1 times, with a decrease in the content of reducing sugars in the culture medium by 2 and 4 times, respectively.Conclusions: Cultivation of Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU strain at low pH and carbon source content results in its protective function in the form of melanin release into the culture medium. The highest amount of melanin (394.03 mg/l) by strain Pseudonadsoniella brunnea was synthesized when carbon source was introduced into the culture medium at a concentration of 4.0 % by hydrometer, which corresponds to the content of 2.4-2.52 % reducing sugars (predominantly maltose)Целью работы было определение влияния содержания источника углерода в культуральной среде на синтез меланина черными дрожжами Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU.Материалы и методы: культивирование штамма Pseudonadsoniella brunnea осуществляли на жидкой питательной среде, основной составляющей которой был ячменно-солодовый экстракт. Концентрацию источника углерода (углеводов) в растворе ячменно-солодового экстракта устанавливали на уровне 2,0; 4,0; 6,0 и 8,0 % согласно показаниям ареометра-сахарометра АСТ-2. В эти среды добавляли 0,05 % L-тирозина и 1 % пептона ферментативного. Регулирование кислотности питательных сред на уровне 1-1,5 осуществляли с помощью серной кислоты.Результаты. В результате проведенных исследований установлено, что количество синтезированного меланина штаммом черных дрожжеподобных грибов Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU зависит от количества источника углерода в культуральной среде. При условии уменьшения в культуральной среде содержания редуцирующих сахаров в 2 и 4 раза количество меланина, синтезированного штаммом Pseudonadsoniella brunnea, увеличивалось в 5,8 и 5,1 раза, соответственно.Выводы. Культивирование штамма Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU в условиях низких показателей рН и содерания источника углерода приводит к реализации его защитной функции в виде выделения меланина в культуральную среду. Наибольшее количество меланина (394,03 мг/л) штамм Pseudonadsoniella brunnea синтезировал в условиях внесения в культуральную среду источника углерода в концентрации 4,0 % (согласно показаниям ареометра), что соответствует содержанию 2,4-2,52 % редуцирующих сахаров (преимущественно мальтозы)Метою роботи було визначення впливу вмісту джерела вуглецю в культуральному середовищі на синтез меланіну чорними дріжджами Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU.Матеріали та методи: культивування штаму Pseudonadsoniella brunnea здійснювали на рідкому поживному середовищі, основною складовою якого був ячмінно-солодовий екстракт. Концентрацію джерела вуглецю (вуглеводів) в розчині ячмінно-солодового екстракту встановлювали на рівні 2,0; 4,0; 6,0 та 8,0 % за ареометром-цукрометром АСТ-2. В ці середовища додавали 0,05 % L-тирозину та 1 % пептону ферментативного. Регулювання кислотності середовищ на рівні 1-1,5 здійснювали за допомогою сірчаної кислоти.Результати дослідження. В результаті проведених досліджень встановлено, що кількість синтезованого меланіну штамом чорних дріжджоподібних грибів Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU залежить від кількості джерела вуглецю в культуральному середовищі. За умов зменшення в культуральному середовищі вмісту редукованих цукрів в 2 та 4 рази кількість меланіну, синтезованого штамом Pseudonadsoniella brunnea, збільшувалась в 5,8 та 5,1 рази, відповідно.Висновки. Культивування штаму Pseudonadsoniella brunnea 470 FCKU за низьких показників рН та вмісту джерела вуглецю призводить до реалізації його захисної функції у вигляді виділення меланіну у культуральне середовище. Найбільшу кількість меланіну (394,03 мг/л) штам Pseudonadsoniella brunnea синтезував при внесенні в культуральне середовище джерела вуглецю в концентрації 4,0 % за ареометром, що відповідає вмісту 2,4-2,52 % редукуючих цукрів (переважно мальтози