ScienceRise: Biological Science
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Видова структура угруповання птахів середньої течії р. Уж у Закарпатській області України в гніздовий період
Get PDFThe article analyzes characteristics of the species structure of the bird communities in the middle Uzh river valley in the breeding period by the ratio of the number of species and their abundance, the shares of dominant, background and rare species, the types of nesting and feeding, landscape and ornitho-geographic aspects. The main factors for the formation of the species diversity and the peculiarities of the species structure of bird communities have been identified.The goal of the study was to investigate and analyze the species structure of bird communities to determine the intensity of the urbanization impact onto the natural ecosystems in this segment of the Uzh valley.Material and Methods. Data were collected during the 2016-2018 years during nesting periods. The bird censuses were conducted by the route method, followed by processing of the collected data.Results and discussion. Within the study period, 71 bird species have been identified here. The bird population density is 839.64 ind./km2. Birds of forest landscapes (47.9%) are dominant. Tree-nesting (in crowns, hollows, and shrubs) birds composed in total 60.6%. The share of zoophagous birds is 57.7%. By the fauna type, trans-Palearctic species are dominant: 42.3%.By the fauna type, transpalearctic species are dominant (42.3). The urbanization of the Uzh valley is evidenced by the presence of a group of synanthropic bird species, which are inseparably linked to rural settlements, located along the river (share of all species - 12.7%, share of total bird population - 17.15%).Conclusions. The species structure of birds communities during the nesting season in the middle Uzh river flow evidences that the impact of urbanization on natural ecosystems of the river valley is low despite the close location of villagesПроанализировано характеристики видовой структуры птичьих сообществ долины среднего течения р. Уж в гнездовой период по соотношению количества видов с их численностью, доли доминирующих, фоновых и редких видов, по типу гнездования и питания птиц, ландшафтному и орнитогеографическому аспектах. Определены главные факторы формирования видового разнообразия и особенностей видовой структуры птичьих сообществ.Целью исследования было установить и проанализировать видовую структуру птичьего сообщества для определения интенсивности влияния урбанизации на естественные экосистемы долина Ужа на этом отрезке.Материалы и методы. Данные собраны на протяжении 2016-2018 годов в гнездовой период. Учеты птиц проводились маршрутным методом с дальнейшей обработкой собранного материала.Результаты исследований. За это время здесь выявлено 71 вид птиц. Плотность населения птиц составляет 839,64 ос./км2. Доминирующими из них оказались птицы лестных ландшафтов (47,9 %), которые живут на деревьях (кроногнездные, дуплогнездные и куртарниковые – 60,6 %), зоофаги (57,7 %). За типом фауны доминируют виды-транспалеаркты (42,3 %). Об урбанизации долины Ужа свидетельствует присутствие группы синантропных видов птиц, которые неразрывно связанны с селами (их доля от всех видов – 12,7 %, доля от численности всех видов – 17,15 %), расположенными вдоль реки.Выводы. Видовая структура птичьих сообществ долины среднего течения р. Уж в гнездовой период свидетельствует о незначительном влиянии урбанизации на естественные экосистемы долины реки, не смотря на близкое расположение селПроаналізовано характеристики видової структури угруповання птахів долини середньої течії р. Уж у гніздовий період за співвідношенням кількості видів та їх чисельності, часток домінуючих, фонових та рідкісних видів, за типом гніздування та харчування птахів, за ландшафтним та орнітогеографічним аспектами. З’ясовано головні чинники формування видового різноманіття та особливостей видової структури угруповань птахів.Метою дослідження було встановити та проаналізувати видову структуру угруповань птахів для з’ясування інтенсивності впливу урбанізації на природні екосистеми долини Ужа на цьому відрізку.Матеріали та методи. Дані зібрані протягом 2016-2018 років у гніздовий період. Обліки птахів проводились маршрутним методом з подальшою обробкою зібраного матеріалу.Результати досліджень. За цей час тут виявлено 71 видів птахів. Щільність населення птахів складає 839,64 ос./км2. Домінуючими з них виявились птахи лісових ландшафтів (47,9 %), які селяться на деревах (кроногніздні, дуплогніздні та чагарникові – 60,6 %), зоофаги (57,7 %). За типом фауни домінують види-транспалеаркти (42,3 %). Про урбанізацію долини Ужа свідчить присутність групи синантропних видів птахів, які невід’ємно пов’язані з сільськими населеними пунктами (частка від усіх видів – 12,7 %, частка від загальної чисельності птахів – 17,15 %), розташованими вздовж річки.Висновки. Видова структура угруповання птахів долини середньої течії р. Уж у гніздовий період свідчить про незначний вплив урбанізації на природні екосистеми долини річки не зважаючи на близьке розташування сі
Методичні підходи до оцінки якості пробіотиків і принципи їх раціонального використання в клінічній практиці
No full textRecently probiotics have been started to be commonly used as a subsidiary therapy during many illnesses, such as intestinal and urogenital infections, diseases of the gastrointestinal and respiratory tract, also joints and connective tissue lesions, some cancers, allergies, dermatological and dental diseases. However, there are still no summary guidelines for selection and estimation of probiotic strains for different clinical cases. Thus, we have made a general conclusion of estimation of probiotics` quality and development of rational principles of probiotic therapy usage in clinical practice during the treatment of patients with the most common diseases and for their prevention. There are described key principles of implementation of step-by-step estimation of probiotic culture quality in foodstuff according to regulations of World Health Organization, European Union, Ukraine and other countries. The requirements are presented for the evaluation of safety of probiotic cultures, which include testing of their in vitro and in vivo activity in different experimental models, as well as a study of their therapeutic efficacy in clinical practice in the treatment of patients and in long periods after probiotic therapy. Also there are some evidences of possible side effects, risks or low efficiency that depends on individual characteristics of the gut microbiota quantitative and qualitative composition of each patient and stage, heaviness of clinical course of each specific disease. That`s why it is very important to take all circumstances of patients` status into account and collect all previous stored knowledge of probiotics` usageВ последнее время пробиотики стали широко использовать в качестве вспомогательной терапии при многих заболеваниях, таких как кишечные и урогенитальные инфекции, заболевания желудочно-кишечного тракта и дыхательных путей, а также поражения суставов и соединительной ткани, некоторые виды рака, аллергии, дерматологические и стоматологические заболевания. Тем не менее, до сих пор нет сводных рекомендаций по отбору и оценке эффективности пробиотических штаммов для различных клинических случаев. Поэтому в данной работе нами была собрана и проанализирована информация о методах оценки качества пробиотиков и разработке рациональных принципов применения пробиотиков в клинической практике при лечении пациентов с наиболее распространенными заболеваниями и их профилактике. Описаны основные принципы внедрения пошаговой оценки качества пробиотической культуры в пищевых продуктах в соответствии с нормативными актами Всемирной организации здравоохранения, Европейского Союза, Украины и других стран. Представлены требования для оценки безопасности пробиотических культур, которые включают тестирование их активности in vitro и in vivo на различных экспериментальных моделях, а также изучение их терапевтической эффективности в клинической практике при лечении пациентов и в течение длительного периода после пробиотической терапии. Также в статье представлены данные относительно возможных побочных эффектов, рисков или низкой эффективности применения пробиотиков, которые зависят от индивидуальных характеристик каждого пациента, количественного и качественного состава кишечной микробиоты, стадии и тяжести клинического течения каждого конкретного заболевания. Исходя из этого, очень важно учитывать все особенности организма пациентов и собирать все ранее накопленные знания об использовании пробиотиковОстаннім часом пробіотики стали широко використовувати в якості допоміжної терапії при багатьох захворюваннях, таких як кишкові і урогенітальні інфекції, захворювання шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів, а також ураження суглобів і сполучної тканини, деякі види раку, алергії, дерматологічні та стоматологічні захворювання. Тим не менш, до цих пір немає зведених рекомендацій з відбору та оцінки ефективності пробіотичних штамів для різних клінічних випадків. Тому в даній роботі нами була зібрана і проаналізована інформація про методи оцінки якості пробіотиків і розробку раціональних принципів застосування пробіотиків в клінічній практиці при лікуванні пацієнтів з найбільш поширеними захворюваннями і їх профілактиці. Описано основні принципи впровадження покрокової оцінки якості пробіотичної культури в харчових продуктах відповідно до нормативних актів Всесвітньої організації охорони здоров'я, Європейського Союзу, України та інших країн. Представлені вимоги для оцінки безпеки пробіотичних культур, які включають тестування їх активності in vitro та in vivo на різних експериментальних моделях, а також вивчення їх терапевтичної ефективності в клінічній практиці при лікуванні пацієнтів і протягом тривалого періоду після пробіотичної терапії. Також в статті наведені дані щодо можливих побічних ефектів, ризиків або низької ефективності застосування пробіотиків, які залежать від індивідуальних характеристик кожного пацієнта, кількісного і якісного складу кишкової мікробіоти, стадії і тяжкості клінічного перебігу кожного конкретного захворювання. Виходячи з цього, дуже важливо враховувати всі особливості організму пацієнтів і збирати всі раніше накопичені знання про використання пробіотикі
Як уникнути eskape патогенів використовуючи екстракти їстівних рослин
Get PDFThe aim of the work was to determine the content of biologically active substances, namely polyphenols and anthocyanins, in the extracts of cherryplum, blueberries, jostaberry, sweet cherries, plums, red and black currants, and to study the effect of these extracts on the growth and biofilm formation of clinical isolates of ESKAPE Pathogens in vitro.Materials and methods. The antibiotic resistance of the following clinical isolates: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae was determined by the Kirby-Bauer diffusion method. The bioactive substances content was determined with a thin layer chromatography method. The effect of berry extracts on the above-mentioned isolates was studied by the method of compatible cultivation. The capacity of clinical isolates to form a biofilm was studied by a spectrophotometric method, using gentian violet.Results. Having analyzed the results of the antibiotic sensitivity of clinical isolates, it was found, that they were resistant to all antimicrobials used. The analysis of the content of bioactive substances of berry extracts showed that they contain a large amount of anthocyanins and polyphenols. It was revealed, that clinical isolates are capable of forming biofilms, and the selected berry extracts had the ability to inhibit the formed biofilms with isolates of clinical origin, such as Klebsiella pneumoniae and Pseudomonas aeruginosa.Conclusions. Researching the antibacterial properties of anthocyanins and polyphenols, extracted from berries, we can conclude, that they are capable of inhibiting the growth of not only planktonic strains forms, selected by us, but also inhibit the biofilms, formed by themЦелью работы было определение содержания биологически активных веществ, а именно полифенолов и антоцианов, в экстрактах плодов алычи, черники, йошты, черешни, сливы, красной и черной смородины, и исследование влияния экстрактов плодов этих растений на рост и биопленкообразование клинических изолятов «возбудителей ESKAPE» in vitro.Материалы и методы. Антибиотикорезистентность штаммов клинического происхождения, а именно Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae определяли методом диффузии Кирби-Бауэра. Состав биологически активных веществ определяли методом тонкослойной хроматографии. Влияние экстрактов на вышеупомянутые изоляты изучали методом их совместного культивирования. Способность клинических изолятов к образованию биопленки изучали с помощью спектрофотометрического метода с использованием кристаллического фиолетового, в качестве красителя.Результаты. Проанализировав результаты чувствительности к антибиотикам клинических изолятов, было установлено, что они устойчивы ко всем антимикробным препаратам. Анализ содержания биологически активных веществ экстрактов ягод показал, что они содержат большое количество антоцианов и полифенолов, и обладают антибактериальными свойствами. Было установлено, что изоляты клинического происхождения способны к формированию биопленок, а отобранные нами экстракты ягод обладают способностью ингибировать сформированы биопленки изолятами клинического происхождения, а именно: Klebsiella pneumoniae и Pseudomonas aeruginosa.Выводы. Исследуя антибактериальные свойства антоцианов и полифенолов, экстрагированных из ягод, можно сделать вывод, что они способны ингибировать рост не только выделенных нами планктонных форм штаммов, но и подавляют образованные ими биопленкиМетою роботи було визначення вмісту біологічно активних речовин, а саме поліфенолів та антоціанів,в екстрактах плодів аличі, чорниці, йошти, черешні, сливи, червоної та чорної смородини, та дослідження впливу екстрактів плодів цих рослин на ріст та біоплівкоутворенняклінічних ізолятів "збудників ESKAPE"in vitro.Матеріали і методи. Антибіотикорезистентність штамів клінічного походження, а саме Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae визначали методом дифузії Кірбі-Бауера. Вміст біологічно активних речовин визначали методом тонкошарової хроматографії. Вплив ягідних екстрактів на вищезгадані ізоляти вивчали методом їх сумісного культивування. Здатність клінічних ізолятів до утворення біоплівки вивчали за допомогою спектрофотометричного методу з використанням кристалічного фіолетового, в якості барвника.Результати. Проаналізувавши результати чутливості до антибіотиків клінічних ізолятів, було встановлено, що вони стійкі до всіх антимікробних препаратів. Аналіз вмісту біологічно активних речовин екстрактів ягід показав, що вони містять велику кількість антоціанів та поліфенолів, та володіють антибактеріальними властивостями. Було встановлено, що ізоляти клінічного походження здатні до біоплівкоутворення, а відібрані нами екстракти ягід володіють здатністю інгібувати сформовані біоплівки ізолятами клінічного походження, а саме: Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa.Висновки. Досліджуючи антибактеріальні властивості антоціанів та поліфенолів, екстрагованих з ягід, можна зробити висновок, що вони здатні гальмувати ріст не лише виділених нами планктонних форм штамів, але й пригнічують утворені ними біоплівк
Біосинтез аутоіндукуторів quorum sensing біоплівковими культурами штамів Pseudomonas aeruginosa з різним рівнем циклічного дигуанозинмонофосфату
No full textThe aim of the work is to establish relationships between content of the cyclo-di-GMP and the ability of P. aeruginosa to form biofilm and synthesis of the quorum sensing system autoinducers.Materials and methods of research. Wild-type strain P. aeruginosa PA01 and P. aeruginosa strains with low (PAO1pJN2133) and high (PA01ΔwspF) levels of cyclic diguanosine monophosphate were used. Cultivation was performed in 24-well flat-bottomed plates Nuclon at37 °C in LB medium. Biofilm mass was determined in CV-test. The measurements were performed on a Smart Spec Plus spectrophotometer (Bio-Rad, Hungary) at a wavelength of 592 nm. Acyl-homserin lactones were extracted with acidified ethyl acetate and quantified by GC/MS. The cyclo-di-GMF content was determined using a Seattle reporter plasmid by measuring the fluorescence intensity of cells in biofilms.Results of the research. It was found that the strain of P. aeruginosa PA01 pJN2133, the intracellular content of cyclo-di-GMP in which was 4 times less than that in wild type strain, forms biofilms with mass in 3.5 times lower compared to P. aeruginosa PA01. P. aeruginosa PA01 ΔwspF exceeds P. aeruginosa PA01 in 1.5 times and 33 %, respectively. Even more significant difference were found mutant strains was compared. The level of cyclo-di-GMP in P. aeruginosa PA01 ΔwspF was in 5.9 times higher than in the PA01 pJN2133 strain cells, and five times higher in biofilm weight. The highest amount of quorum sensing system signalling molecules were synthesized by a strain with a low level of secondary messenger.Conclusions. There is a directly proportional relationship between the intracellular content of cyclic-di-GMP and the ability to form a biofilm: the higher content of the secondary messenger, leads to increased mass of the biofilm. The concentration of QS autoinducers in the medium is inversely related to the intracellular content of cyclic-di-GMP: it is increased in the strain with a low content of the secondary messenger and decreased in the strain with its increased level, compared to the parent strainЦель работы - установить зависимость между содержанием цикло-ди-ГМФ и способностью P. aeruginosa к образованию биопленки и синтезу аутоиндукторов системы кворума.Материалы и методы исследования. В работе были использованы штамм дикого типа P. aeruginosa PA01 и штаммы P. aeruginosa с низким (PAO1pJN2133) и повышенным (PA01ΔwspF) уровнями циклического дигуанозинмонофосфата. Культивирование проводили в 24-луночных плоскодонных планшетах Nuclon при37 °C в среде LB. Массу биопленки определяли в СV-тесте. Измерения осуществляли на спектрофотометре SmartSpecPlus (Bio-Rad, Hungary) при длине волны 592 нм. Ацил-гомсеринлактоны экстрагировали подкисленным этилацетатом и определяли их количество методом ГХ/МС. Определение содержания цикло-ди-ГМФ проводили с использованием репортерной плазмиды Seattle путём измерения интенсивности флуоресценции клеток в биопленках.Результаты исследования. Установлено, что штамм P. aeruginosa PA01 pJN2133, внутриклеточное содержание цикло-ди-ГМФ у которого в 4 раза меньше, чем у P. aeruginosa, образует биопленку, масса которой в 3,5 раза ниже, чем у родительского штамма. Штамм P. aeruginosa PA01 ΔwspF превышает P. aeruginosa PA01 по этим показателям в 1,5 раза и 33 % соответственно. Еще более выраженные различия проявляются при сопоставлении между собой мутантных штаммов. По уровню цикло-ди-ГМФ P. aeruginosa PA01 ΔwspF превосходит штамм PA01 pJN2133 в 5,9 раза, а по массе биопленки – в пять раз. Наибольшее количество сигнальных молекул системы кворум сенсинг синтезирует штамм с низким уровнем вторичного мессенджера.Выводы. Между внутриклеточным содержанием цикло-ди-ГМФ и способностью к образованию биопленки существует прямо пропорциональная зависимость: чем выше содержание вторичного мессенджера, тем больше масса биопленки. Концентрация аутоиндукторов QS в среде обратным образом связана с внутриклеточным содержанием цикло-ди-ГМФ: по сравнению с родительским штаммом повышена у штамма с низким содержанием вторичного мессенджера и снижена у штамма с его высоким уровнемМета роботи – встановити залежність між вмістом цикло-ди-ГМФ і здатністю P. aeruginosa до утворення біоплівки і синтезу аутоіндукторів системи кворуму.Матеріали та методи дослідження. В роботі були використані штам дикого типу P. aeruginosa PA01 і штами P. aeruginosa з низьким (PAO1pJN2133) та підвищеним (PA01 ΔwspF) рівнями циклічного дигуанозинмонофосфату. Культивування проводили у24-лункових плоскодонних планшетах Nuclon при 37 °C у середовищі LB. Масу біоплівки визначали у СV-тесті. Вимірювання здійснювали на спектрофотометрі SmartSpecPlus (Bio-Rad, Hungary) при довжині хвилі 592 нм. Ацил-гомсеринлактони екстрагували підкисленим етилацетатом та визначали їх кількість методом ГХ/МС. Визначення вмісту цикло-ди-ГМФ проводили з використанням репортерної плазміни Seattle шляхом вимірювання інтенсивності флуоресценції клітин у біоплівках.Результати дослідження. Встановлено, що штам P. aeruginosa PA01 pJN2133, внутрішньоклітинний вміст цикло-ди-ГМФ якого є у 4 рази меншим ніж у P. aeruginosa, утворює біоплівку, маса якої у 3,5 рази нижча ніж у батьківського штаму. Штам P. aeruginosa PA01 ΔwspF перевищує P. aeruginosa PA01 за цими показниками у 1,5 рази та 33 %, відповідно. Ще більш виражені відмінності виявляються при співставленні між собою мутантних штамів. За рівнем цикло-ди-ГМФ P. aeruginosa PA01 ΔwspF переважає штам PA01 pJN2133 у 5,9 рази, а за масою біоплівки – у п’ять разів. Найбільшу кількість сигнальних молекул системи кворум сенсінг синтезує штам з низьким рівнем вторинного месенджера.Висновки. Між внутрішньоклітинним вмістом цикло-ди-ГМФ і здатністю до утворення біоплівки існує прямо-пропорційна залежність:чим вище вміст вторинного месенджера, тим більша маса біоплівки. Концентрація аутоіндукторів QS у середовищі зворотнім чином зв’язана з внутрішньоклітинним вмістом цикло-ди-ГМФ: у порівнянні з батьківським штамом підвищена у штаму з низьким вмістом вторинного месенджера і знижена у штаму з його підвищеним рівне
Видовий склад ефемероїдів регіонального парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу с. Гвоздів
Get PDFAnalyzing the literature data, it was found, that the majority of ephemeroids that grown in the territory of Ukraine are directly or indirectly influenced by humans, which leads to accelerated rates of decrease in their number. Urban factors influence not only the species structure of populations, but also their absolute quantitative indicators.The purpose of the research was to study the floristic composition of ephemeroid plants in the territory of a landscape park of local importance «Nemyrivske Pobuzhya» near the village of Gvozdiv, Nemyriv, district of Vinnytsia region.Materials and methods. The study of the floristic composition of ephemeroid plants in the territory of the landscape park of local importance "Nemyrivske Pobuzhzhya" was carried out by the expedition-route method, as well as by the accidental-regulatory method - laying of accounting sites with an area of 1 m2. The systematic identification of plants was determined using a designator. The abundance of species was determined by the Gult-Drude scale (with the addition of A. Uranov and P. Yaroshenko). The meeting coefficient (%) was determined by the formula: R = a x 100 / n.Results. It was revealed, that on the territory of Nemyrivske Pobuzhya the structure of the ephemeroid plants includes 27 species of plants, belonging to 19 genus, 14 families, 12 orders and 2 classes. Such orders as Ranunculales (7 species or 25.9 % of the total ephemeroid species), Papaverales (4 species or 14.8 %), Liliales (4 species or 14.8 %), Amaryllidales (3 species or 11.1%), Capparales (2 species or 7.4 %) are represented by the largest number Anemone sylvestris L., Ficaria verna L., Viola odorata L., Galanthus nivalis L. were dominant among the species.Conclusions. It was established, that Galanthus nivalis L. is one species that is growing at the researched area and registered in the IUCN Red List of Threatened Species; and two species (Allium ursinum L. and Galanthus nivalis L.), included in the «European Red List». 6 species of ephemeroids are included in the Red Book of Ukraine: Leucojum vernum L., Allium ursinum L., Galanthus nivalis L., Crocus reticulatus Stev. ex Adams., Pulsatilla grandis Rupr. and Pulsatilla pratensis L. (Mill). 4 species of plants have the status of rare plants of regional importance: Anemone sylvestris L., Dentaria bulbifera L., Dentaria quinquefolia M. Bieb. and Primula veris L.Анализируя литературные данные, установлено, что большинство эфемероидов, распространенных на территории Украины, находятся под прямым или косвенным влиянием человека, что приводит к ускоренным темпам уменьшения их численности. Урбанистический фактор влияет не только на видовой состав популяций, но и на их абсолютные количественные показатели.Целью исследований было изучение флористического состава растений-эфемероидов на территории ландшафтного парка местного значения «Немировское Побужье» вблизи села Гвоздев Немировского района Винницкой области.Материалы и методы. Изучение флористического состава растений-эфемероидов проводилось экспедиционно-маршрутным методом, а также случайно-регуляторным способом – закладки учетных участков площадью1 м2. Систематическая принадлежность растений определялась с помощью определителя. Обилие видов определялось по шкале Гульта-Друде (с дополнением А. А. Урановая и П. Д. Ярошенко). Коэффициент встречаемости (%) определяли по формуле: R = a x 100 / n.Результаты исследования. Выявлено, что на территории Немировского Побужья в состав растений-эфемероидов входит 27 видов растений, относящихся к 19 родам, 14 семействам, 12 порядкам и 2 классам. Наибольшей численности представлены порядки Ranunculales (7 видов или 25,9 % от общего количества видов эфемероидов), Papaverales (4 вида или 14,8 %), Liliales (4 вида или 14,8 %), Amaryllidales (3 вида или 11,1 %), Capparales (2 вида или 7,4 %). Доминантными среди видов оказались Anemone sylvestris L., Ficaria verna L., Viola odorata L., Galanthus nivalis L.Выводы. Установлено, что на исследуемой территории растет один вид – Galanthus nivalis L., который занесен в реестр «IUCN Red List of Threatened Species» и два вида – Allium ursinum L. и Galanthus nivalis L., включенных в «European Red List». Определены 6 видов эфемероидов, занесенных в Красную книгу Украины: Leucojum vernum L., Allium ursinum L., Galanthus nivalis L., Crocus reticulatus Stev. ex Adams., Pulsatilla grandis Rupr. и Pulsatilla pratensis L. (Mill). Статус редких растений регионального, то есть областного, значение имеют 4 вида: Anemone sylvestris L., Dentaria bulbifera L., Dentaria quinquefolia M. Bieb. и Primula veris LАналізуючи літературні дані, встановлено, що переважна більшість ефемероїдів, поширених на території України, перебувають під прямим чи опосередкованим впливом людини, що призводить до прискорених темпів зменшення їх чисельності. Урбаністичний фактор впливає не лише на видовий склад популяцій, але й на їх абсолютні кількісні показники.Метою досліджень було вивчення флористичного складу рослин-ефемероїдів на території ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу села Гвоздів Немирівського району Вінницької області.Матеріали і методи. Вивчення флористичного складу рослин-ефемероїдів території ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» проводилося експедиційно-маршрутним методом, а також випадково-регуляторним способом – закладання облікових ділянок площею1 м2. Систематична належність рослин визначалася за допомогою визначника. Рясність видів визначалася за шкалою Гульта-Друде (з доповненням А. А. Уранова та П. Д. Ярошенко). Коефіцієнт зустрічання (%) визначали за формулою: R= a x 100 / n.Результати дослідження. Виявлено, що на території Немирівського Побужжя зростає 27 видів рослин-ефемероїдів , які належать до 19 родів, 14 родин, 12 порядків та 2 класів. Найчисельнішими є порядки Ranunculales (7 видів або 25,9 % від загальної кількості видів ефемероїдів), Papaverales (4 види або 14,8 %), Liliales (4 види або 14,8 %), Amaryllidales (3 види або 11,1 %), Capparales (2 види або 7,4 %). Провідними серед видів виявились Anemone sylvestris L., Ficaria verna L., Viola odorata L., Galanthus nivalis L.Висновки. Встановлено, що на досліджуваній території зростає один вид – Galanthus nivalis L., який занесений до реєстру «IUCN Red List of Threatened Species» та два види – Allium ursinum L. й Galanthus nivalis L., які включені до «European Red List». Виявлено 6 видів ефемероїдів, які занесені до Червоної книги України: Leucojum vernum L., Allium ursinum L., Galanthus nivalis L., Crocus reticulatus Stev. ex Adams., Pulsatilla grandis Rupr. та Pulsatilla pratensis L. (Mill). Статус рідкісних рослин регіонального, тобто обласного, значення мають 4 види: Anemone sylvestris L., Dentaria bulbifera L., Dentaria quinquefolia M. Bieb. та Primula veris
Вплив монохроматичного світла з різними довжинами хвиль на зростання акваріумних рослин
No full textThe aim of our work is to determine the growth efficiency of aquarium plants under conditions of their separate monochromatic illumination (red, yellow, green and blue waves) under continuous exposure for 60 days at 20 – 22 °C.Materials and Methods. For the study, we selected aquatic plants, living in different layers of the water column – hornwort (Ceratophyllum demersum L., 1753), echinodorus (Echinodorus quadricostatus Fasset,1955) and pistia (Pistia stratiotes L., 1753). All aquariums were wrapped in black paper to eliminate outside lighting. Over the water surface, 6 LEDs of the FYL-3014 SRC brand were fixed. These LEDs generated waves with a length of l = 660 nm (red), 590.2 nm (yellow), 574 nm (green) and 470 nm (blue). The total power of the waves of different colors was regulated using variable resistors. Irradiation of plants was carried out continuously. In the process of the research, we repeatedly measured the mass, length of leaves and plant roots.Result. We determined that the growth of the mass, leaves, and roots of Echinodorus quadricostatus and Ceratophyllum demersum is maximum, when illuminated by blue waves (the total increase in morphometric parameters is 31% and 37%, respectively). Smaller growth of plants was noted for red waves (16% and 33%). Yellow and green waves suppressed a mild increase of their parameters by 5 – 6%. For Pistia stratiotes the maximum growth was noted primarily for the plant mass for red light waves (14%), for blue and green the parameters remained almost unchanged. The monochromatic yellow light led to the degradation of this plant. The averaged effect of the total effect of monochromatic waves in all studied parameters of various aquatic plants is estimated. According to our data, blue and red light quite effectively support the growth of all aquatic plants, when illuminating the water system with yellow and green waves, the growth of aquatic plants is minimal.Conclusions. It was revealed, that the efficiency of light absorption by various aquatic plants is significantly different, while the main factor of such differences is their species composition, but not the depth of the plant in the water column. Such plants as Pistia stratiotes, Ceratophyllum demersum and Echinodorus quadricostatus exhibit the intensive growth under the influence of blue or red light. In this case the maximum growth of the mass, root length, linear size of leaves in 60 days reaches 30 – 35% (for different types of plants). Influence isolated green and yellow light in aquatic plants gives a slight positive growth effect (5 – 8%), or even lead to the inhibition of growth and death (Pistia stratiotes). Obviously, the monochrome illumination of aquarium systems can be used to minimize energy costs during growing industrial aquatic plants for food purposes, as well as for propagating individual decorative species. Our data show that the growing of studied aquatic plant species is most effective (energy saving, plant growth rate) under the influence of blue or red light, and possibly a combination of both. We say that the selection of aquarium plants for growing or aquarium design goals must be carried out, taking into account the specifics of their response to the selected frequency of light waves. We can recommend additional illumination of aquatic plants with green and yellow light in an aquarium only for design purposesЦель работы – определение эффективности роста аквариумных растений в условиях их раздельного монохроматического освещения (красные, желтые, зеленые и синие волны) при непрерывной экспозиции в течение 60 суток при 20 – 22 °С.Материалы и методы. Для исследования были выбраны водные растения, живущие на разных слоях толщи воды – роголистник погруженный (Ceratophyllum demersum L., 1753), эхинодорус четырехреберный (Echinodorus quadricostatus Fasset,1955), пистия телорезовидная (Pistia stratiotes L., 1753). Аквариумы объемом 3 литра были обернуты черной бумагой для устранения внешнего освещения. Над поверхностью воды были закреплены по 6 светодиодов марки FYL-3014 SRC. Эти светодиоды генерировали волны с длиной l = 660 нм (красные), 590,2 нм (желтые), 574 нм (зеленые) и 470 нм (синие). Общую мощность волн разного цвета регулировали с помощью переменных резисторов. Освещение растений проводили в непрерывном режиме. В процессе исследований раз в 15 дней измеряли массу растений, длину листьев и корней.Результаты. В процессе работы было отмечено, что увеличение массы, прирост листьев и корней Echinodorus quadricostatus и Ceratophyllum demersum был максимальным при их освещении синим светом (суммарный прирост морфометрических параметров – 31 % и 37 % соответственно). Меньший прирост отмечен для красного света (16 % и 33 %). Желтый и зеленый свет давали слабо выраженный прирост параметров на 5 – 6 %. Для Pistia stratiotes максимальный рост отмечен прежде всего для массы растения при красных волнах освещения (14 %), для синих и зеленых параметры почти не изменялись. Монохроматический желтый свет приводил к ухудшению роста этого растения. В работе оценен усредненный эффект суммарного воздействия монохроматического света по всем исследуемым параметрам на различные водные растения. По нашим данным синий и красный свет достаточно эффективно поддерживают рост всех водных растений, при освещении водной системы желтым и зеленым светом рост водных растений был минимальным.Выводы.1. Водные растения, при непрерывном монохроматическом освещении, вне зависимости от вида и места произрастания (водная поверхность – Pistia stratiotes, толща воды – Ceratophyllum demersum, дно водоема – Echinodorus quadricostatus), проявляют интенсивный рост под действием синего или красного света : максимальные увеличения массы, длины корней, линейных размеров листьев за 60 суток достигают 30 – 35 % (для разных видов растений). 2. Отдельно используемые зеленый и желтый свет у водных растений дают или незначительный позитивный эффект роста (5 – 8 %), или даже приводят к торможению роста и гибели (Pistia stratiotes). 3. Монохромное освещение аквариумных систем может быть использовано с целью минимизации энергетических затрат при специализированном и промышленном выращивании водных растений для пищевых задач, а также для размножения их отдельных декоративных видов. 4. Выращивание аквариумных растений можно осуществлять при их непрерывном освещении только синим или красным светом, однако, при этом следует учитывать специфику проникновения волн разной длины сквозь толщу воды и глубину водных резервуаров. 5. Дополнительное освещение аквариумных растений зеленым и желтым светом можно рекомендовать для использования в аквариумистике в небольших количествах, в основном как декоративный элемент в эстетических целях, поскольку позитивного влияния на рост растений не было выявленоМета роботи – визначення швидкості росту акваріумних рослин за умов впливу монохроматичного світла (червоні, жовті, зелені та сині хвилі) при безперервній експозиції впродовж 60 діб при температурі 20-22 °С.Матеріали та методи. Для дослідження були обрані водні рослини, що живуть на різних рівнях товщі води – кушир занурений (Ceratophyllum demersum L., 1753), ехінодорус чотириреберний (Echinodorus quadricostatus Fasset,1955) та – пістія тілорізовидна (Pistia stratiotes L., 1753). Акваріуми місткістю 3 літри були обгорнуті чорним папером для усунення зовнішнього освітлення. Зверху над поверхнею води були закріплені по 6 світлодіодів марки FYL-3014 SRC. Такі світлодіоди генерували хвилі з довжиною l = 660 нм (червоні), 590,2 нм (жовті), 574 нм (зелені) і 470 нм (сині). Загальну потужність хвиль різного кольору регулювали за допомогою змінних резисторів. Опромінення рослин проводили в безперервному режимі. Впродовж експерименту раз у 15 діб вимірювали масу рослин, довжину листків та коренів.Результати. У процесі роботи було відзначено, що збільшення маси та розмірів листків і коренів Echinodorus quadricostatus і Ceratophyllum demersum було максимальним при освітленні синім світлом (середнє збільшення всіх морфометричних параметрів складало – 31 % і 37 % відповідно), при опроміненні цих рослин червоним світлом приріст рослин досягав 16 % та 33 % відповідно. Позитивний вплив жовтого та зеленого світла на ріст досліджуваних рослин був меншим (лише 5 – 6 %). Для Pistia stratiotes максимальне збільшення біомаси відзначено при освітленні червоним світлом (на 14 %), а при освітленні синім та зеленим світлом вказані параметри майже не змінювалися. Монохроматичне жовте світло призводило до пошкодження цієї рослини (зменшення маси, загнивання тканин та навіть загибелі). Оцінений усереднений ефект сумарного впливу монохроматичного світла (середній процент змін) за всіма досліджуваними параметрами на різні водні рослини показав, що синє і червоне світло збільшує ріст всіх водних рослин, при освітленні їх жовтими й зеленими хвилями приріст біомаси у водних рослин був мінімальним або відсутнім.Висновки. 1. Водні рослини при безперервному монохроматичному освітленні, незалежно від виду та місця зростання (водна поверхня – pistia stratiotes, товща води – ceratophyllum demersum, дно водойми – echinodorus quadricostatus), виявляють інтенсивне зростання під дією синього або червоного світла: максимальний приріст маси, довжини коренів, лінійних розмірів листя за 60 діб досягає 30 – 35 % (для різних видів рослин). 2. Окремо використовувані зелені та жовті світлові хвилі у водних рослин дають або незначний позитивний ефект приросту (5 – 8 %), або навіть призводять до їх деградації й загибелі деяких видів (Pistia stratiotes). 3. Монохроматичне освітлення акваріумних систем може бути використано з метою мінімізації енергетичних витрат при спеціалізованому вирощуванні водних рослин для харчових цілей, а також для розмноження їх окремих декоративних видів. При цьому слід враховувати специфіку проникнення світлових хвиль крізь товщу води, на певну глибину водних резервуарів. 4. Вирощування акваріумних рослин можна здійснювати при їх безперервному освітленні тільки синім або червоним світлом, однак, при цьому слід враховувати специфіку проникнення хвиль різної довжини крізь товщу води, та глибину водних резервуарів. 5. Додаткове освітлення акваріумних рослин зеленим та жовтим світлом можна рекомендувати для використання в акваріумістиці у невеликих кількостях, в основному як декоративний елемент в естетичних цілях, оскільки позитивних впливів на ріст рослин не було виявлен
Вплив антигіберелінових препаратів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі сорту Санте
Get PDF The aim of the study was to determine the effects of antigibberellin preparations with different mechanisms of action on growth processes, leaf apparatus, accumulation and redistribution of different forms of carbohydrates in potato plants and to find out changes in the productivity of crops under their influence.Materials and methods. Field small-scale experiments were laid in the vegetation periods of 2013-2015. Potato (Solanum tuberosum L.) of cv. Sante was treated in the budding phase with aqueous solutions of tebuconazole (EW-250) (0.025%), chlormequat chloride (CCC-750) (0.25%) and esfon (2-CEPA) (0.15 %) with the Marolex CO-12 backpack sprayer. The effect of preparations on plant height, leaf apparatus, concentration of the amount of chlorophylls in leaves, specific surface density of leaves, leaf area and the content of various forms of carbohydrates in the vegetative organs were investigated. Sampling of the dry material for biochemical studies and determination of phytometric parameters and chlorophyll content were performed every 10 days. The content of various forms of carbohydrates in plant organs was determined by the iodometric method in a fixed dry material. The study results were statistically processed using the Statistica 6.0 computer program.Results. It was found, that all preparations reduced the linear size of potato plants, increased the content of the amount of chlorophylls in the leaves and the specific surface density of lamines. Due to the action of ethyleneproducer 2-CEPA, the growth processes were most significantly inhibited and the leaf blades in potato plants were most thickened. Under the influence of retardants the number of leaves on the plant and the mass of their dry matter increased. EW-250 increased leaf area and maximized chlorophyll content.The use of EW-250 and CCC-750 increased the outflow of sugars and the redistribution of starch from roots, stems and leaves in the second half of the growing season. The preparations increased starch accumulation in potato tubers.The use of ethyleneproducer 2-CEPA was ineffective, despite a number of positive changes in physiological and biochemical parameters.Conclusions. Retardants EW-250 and CCC-750, inhibiting growth processes in potato plants, optimized the leaf apparatus, altered the nature of donor-acceptor relationships in them by enhancing the flow of plastic substances from the above-ground vegetative organs to the roots and tubers, which increased the productivity of the crop. The most effective was the use of the EW-250Целью исследования было установление влияния антигиббереллинових препаратов с различным механизмом действия на ростовые процессы, листовой аппарат, накопления и перераспределение различных форм углеводов у растений картофеля и выяснения изменений в продуктивности культуры под их влиянием.Материалы и методы. Полевые мелкоучастковые опыты закладывали в вегетационные периоды 2013-2015 годов. Растения картофеля (Solanum tuberosum L.) сорта Санте обрабатывали в фазу бутонизации водными растворами тебуконазола (EW-250) (0,025 %), хлормекватхлорида (ССС-750) (0,25 %) и есфона (2-ХЕФК) (0,15 %) с помощью ранцевого опрыскивателя СО-12 «Marolex». Исследовали влияние препаратов на высоту растений, листовой аппарат, концентрацию суммы хлорофиллов в листьях, удельную поверхностную плотность листьев, площадь листьев и содержание различных форм углеводов в вегетативных органах. Забор сухого материала для биохимических исследований и определение фитометрических показателей, также содержания хлорофилла проводили каждые 10 суток. Содержание различных форм углеводов в органах растений определяли йодометрическим методом в фиксированном сухом материале. Результаты исследований обрабатывали статистически с помощью компьютерной программы Statistica 6.0.Результаты. Установлено, что все препараты уменьшали линейные размеры растений картофеля, увеличивали содержание суммы хлорофиллов в листьях и удельную поверхностную плотность листовых пластинок. Под действием этиленпродуцента 2-ХЕФК существенно тормозились ростовые процессы и больше утолщались листовые пластинки у растений картофеля. Под влиянием ретардантов возрастало число листьев на растении и масса их сухого вещества. EW-250 увеличивал площадь листьев и максимально повышал содержание хлорофилла.Применение EW-250 и ССС-750 усиливало отток сахаров и реутилизацию крахмала из корней, стеблей и листьев во второй половине вегетации. Препараты усиливали накопления крахмала в клубнях картофеля.Применение этиленпродуцента 2-ХЕФК было неэффективным, несмотря на ряд позитивных изменений в физиолого-биохимических показателях.Выводы. Ретарданты EW-250 и ССС-750, тормозя ростовые процессы у растений картофеля, оптимизировали листовой аппарат, изменяли характер донорно-акцепторных отношений в них путем усиления оттока пластических веществ от надземных вегетативных органов к корням и клубням, это повышало продуктивность культуры. Самым эффективным оказалось применение EW-250Метою дослідження було встановлення впливу антигіберелінових препаратів з різним механізмом дії на ростові процеси, листковий апарат, накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі та з’ясування змін у продуктивності культури під їх впливом.Матеріали та методи. Польові дрібноділянкові досліди закладали у вегетаційні періоди 2013-2015 років. Рослини картоплі (Solanum tuberosum L.) сорту Санте обробляли у фазу бутонізації водними розчинами тебуконазолу (EW-250) (0,025 %), хлормекватхлориду (ССС-750) (0,25 %) і есфоном (2-ХЕФК) (0,15 %) за допомогою ранцевого обприскувача СО-12 «Marolex». Досліджували вплив препаратів на висоту рослин, листковий апарат, концентрацію суми хлорофілів у листках, питому поверхневу щільність листків, площу листя та вміст різних форм вуглеводів у вегетативних органах. Забір сухого матеріалу для біохімічних досліджень та визначення фітометричних показників і вмісту хлорофілу проводили кожні 10 діб. Вміст різних форм вуглеводів в органах рослин визначали йодометричним методом у фіксованому сухому матеріалі. Результати досліджень обробляли статистично за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0.Результати. Встановлено, що всі препарати зменшували лінійні розміри рослин картоплі, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та питому поверхневу щільність листкових пластинок. За дії етиленпродуценту 2-ХЕФК найсуттєвіше гальмувалися ростові процеси та найбільше потовщувалися листкові пластинки у рослин картоплі. Під впливом ретардантів зростала кількість листків на рослині та маса їх сухої речовини. EW-250 збільшував площу листя та максимально підвищував вміст хлорофілу.Застосування EW-250 та ССС-750 посилювало відтік цукрів та реутилізацію крохмалю з коріння, стебел та листків у другій половині вегетації. Препарати посилювали накопичення крохмалю у бульбах картоплі.Застосування етиленпродуценту 2-ХЕФК було неефективним, незважаючи на ряд позитивних змін у фізіолого-біохімічних показниках.Висновки. Ретарданти EW-250 та ССС-750, гальмуючи ростові процеси у рослин картоплі, оптимізувало листковий апарат, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у них шляхом посилення відтоку пластичних речовин від надземних вегетативних органів до коріння та бульб, що підвищувало продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування EW-25
Созофіти та оселища території урочища Хортиця під охороною Бернської конвенції
Get PDFAim. In order to preserve the phytocenosis fund of the Khortytsia tract, we set the goal to include it in the territory of a special nature conservation value which is the Emerald Object. To do this, a phytososological assessment of the territory was carried out regarding its compliance with the requirements of the Berne Convention.Results. The Khortitsa stow is the territory which landscapes represent a characteristic of the Zaporizhzhia oblast, especially steppe, with natural vegetation in a well-preserved state.The study of the flora and vegetation was carried out by the expeditionary route method, as well as setting stationary experimental areas of 100 m2 and transecting in accordance with generally accepted methods.On the territory of the tract there were discovered:– All arid types of E1 category herb groups classified EUNIS, described for Zaporizhzhia oblast (Е1.11, Е1.2.1.1 – Е1.2.1.7);– 20 types of habitats, protected by resolution No. 4 of the Bern Convention (C 1.226; C1.33; C1.3411; C 2.33; C2.34; C 3.4; C 3.51; D 5.2; E 1.1.1; E 1.2; E 3.4; E 5.4; G1.11; G 1.3; G 1.7; X 18).– 3 types of vascular plants (Aldrovanda vesiculosa L., Jurinea cyanoides DC., Serratula lycopifolia Beck.), listed in Appendix No. 1 of Resolution No. 6 of the Bern Convention.The obtained data were included into the standard data forms of the objects of the Emerald Network applicants and were defended at the Emerald Network Biogeographical Seminar for all habitats and species (except birds) for the Steppic region (the Republic of Moldova, the Russian Federation and Ukraine), the Alpine Caucasus (the Russian Federation), the Marine Black Sea (Ukraine, the Russian Federation) and the Marine Caspian Sea (which was held in Kyiv from on September 6 till 8, 2016).Conclusion. In 2016 the stow was included in the Emerald Network of Ukraine UA0000106 "Kakhovka Reservoir". The research materials show that Khortytsia stow has a great phytososological value and needs arrangements for protection and conservation of its biodiversityЦель. Включение урочища в состав территории особого природоохранного значения – Изумрудного объекта для сохранения его фитоценофонда. Для достижения поставленной цели, проведена фитосозологическая оценка территории относительно ее соответствия требованиям Бернской конвенции.Материалы и методы. Изучение флоры и растительности проводили экспедиционно-маршрутным методом, а также закладыванием стационарных опытных площадок площадью 100 м2 и трансект по общепринятым методикам.Результаты. В урочище Хортица представлены ландшафты характерные для Запорожской области, в первую очередь степные, с природной растительностью высокой степени сохранности. На территории урочища выявлены:- все типы сухих травянистых сообществ категории Е1 по классификации EUNIS, описанные для Запорожской области области (Е1.11, Е1.2.1.1 – Е1.2.1.7);- 20 типов природных местообитаний, которые находятся под охраной резолюции №4 Бернской конвенции (C 1. 226; C1.33; C1.3411; C 2.33; C2.34; C 3.4; C 3.51; D 5.2; E 1.1.1; E 1.2; E 3.4; E 5.4; G 1.11; G 1.3; G 1.7; X 18).- 3 вида высших сосудистых растений (Aldrovanda vesiculosa L., Jurinea cyanoides DC., Serratula lycopifolia Beck.) внесенных в приложении №1 резолюции №6 Бернской конвенции.Результаты исследования были включены в стандартные формы данных объекта претендента на включение в Изумрудную сеть, прошли защиту на биогеографическом семинаре (г. Киев 6-8 сентября 2016г).Выводы. Урочище Хортица имеет высокую фитосозологическую ценность и требует проведения мероприятий по исследованию, охране и сохранению его биоразнообразия. Тезис подтверждается включением в 2016 году урочища в состав объекта Изумрудной сети Украины UA0000106 - «Каховское водохранилище»Мета. Включення урочища Хортиця до складу території особливого природоохоронного значення – Смарагдового об’єкту, задля збереження його фітоценофонду. Для досягнення мети була проведена фітосозологічна оцінка території щодо її відповідності вимогам Бернської конвенції.Матеріали та методи. Вивчення фори та рослинності проводилося експедиційно-маршрутним методом, а також закладанням стаціонарних дослідних ділянок площею 100 м2 та трансект за загальноприйнятими методиками.Результати. В урочищі Хортиця представлені ландшафти характерні для Запорізької області, насамперед степові, з природною рослинністю у добре збереженому стані. На території урочища виявлені:- усі сухі типи трав’янистих угруповань категорії Е1 за класифікацією EUNIS, описані для Запорізької області (Е1.11, Е1.2.1.1 – Е1.2.1.7);- 20 типів оселищ, які охороняються резолюцією №4 Бернської конвенції (C 1. 226; C1.33; C1.3411; C 2.33; C2.34; C 3.4; C 3.51; D 5.2; E 1.1.1; E 1.2; E 3.4; E 5.4; G 1.11; G 1.3; G 1.7; X 18).- 3 види вищих судинних рослин (Aldrovanda vesiculosa L., Jurinea cyanoides DC., Serratula lycopifolia Beck.) занесених до додатку №1 резолюції №6 Бернської конвенції.Отримані дані ввійшли до стандартних форм даних об’єктів претендентів Смарагдової мережі, були захищені на біогеографічному семінарі (м. Київ 6-8 вересня 2016 р.).Висновки. Урочище Хортиця має високу фітосозологічну цінність і потребує проведення заходів з дослідження, охорони та збереження його біорізноманіття. Що підтверджується включенням у 2016 році урочища до складу об’єкту Смарагдової мережі України UA0000106 - «Каховське водосховище
Порівняльна характеристика біологічного віку та темпів старіння внутрішньо переміщених та місцевих студентів
No full textOur goal is to study the biological age and the aging rate of students, who have the status of internally displaced persons 2-4 years after evacuation from uncontrolled territories in order to determine the leading factors of aging for further development of preventive measures.Materials and research methods: We surveyed 106 students of Vasyl Stus Donetsk National University. The students' biological age was determined by the method of Vladimir Voitenko.Results: the biological age of internally displaced male students was found to be 41.3 years on average (passport age 21.8 years), 89.4 % higher than the calendar age. A survey of students of the same chronological age, who reside in the city of Vinnitsa found that their biological age was 37.6 years (passport age - 20.5), which is 83.4 % higher than the calendar age. The biological age of internally displaced female students has increased to 25.8 years (passport age is 20 years), which is 29 % higher than the calendar age. The biological age of local female students is 29.2 years (passport age is 20 years), which is 46 % higher than the calendar age. A study of the aging rate of students found that about half have strongly increased rates of aging. When studying the rate of aging of female students, it was found, that only 12 % had a strongly increased rate of aging. In addition, in internally displaced students (60.6 %), the rate of aging is within normal limits.Conclusions: The biological age and aging rate of male students are strongly increased, with no significant differences between internally displaced and local students. The biological age and the aging rate of female students is progressing not so fast, the internally displaced female students have indicators that are within the normal range for the populationЦель исследования – исследовать биологический возраст и темп старения студентов, имеющих статус внутренне перемещенных лиц через 2-4 года после эвакуации из неподконтрольных территорий с целью определения ведущих факторов старения для дальнейшей разработки профилактических мероприятий.Материалы и методы исследования: мы исследовали 106 студентов Донецкого национального университета имени Василия Стуса. Биологический возраст студентов определялся по методу Владимира Войтенко.Результаты исследования: установлено, что биологический возраст переселенных студентов (мужчины) в среднем составляет 41,3 года (паспортный возраст - 21,8 лет), на 89,4 % выше, чем календарный возраст. При обследовании студентов того же хронологического возраста, постоянно проживающих в городе Винница, установлено, что их биологический возраст составляет 37,6 лет (паспортный возраст - 20,5), что на 83,4 % выше, чем календарный возраст. Биологический возраст девушек-переселенцев увеличился до 25,8 лет (паспортный возраст - 20 лет), что на 29 % выше, чем календарный возраст. Биологический возраст девушек, которые постоянно проживают в Виннице составляет 29,2 года (паспортный возраст - 20 лет), что на 46 % выше, чем календарный возраст. При исследовании темпов старения студентов установлено, что около половины имеют резко ускоренный темп. При исследовании темпов старения студенток установлено, что только 12 % имеет резко ускоренный темп старения. Кроме того, у внутренне перемещенных студенток (60,6 %) темп старения находится в пределах нормы.Выводы: биологический возраст и темпы старения студентов резко ускорены, причем существенно не отличаются у переселенцев и в местных студентов. Биологический возраст и темп старения студенток прогрессирует не так быстро, студентки-переселенцы имеют показатели, которые находятся в пределах нормы для популяцииМета дослідження – дослідити біологічний вік і темп старіння студентів, які мають статус внутрішньо переміщених осіб через 2-4 роки після евакуації з непідконтрольних територій з метою визначення провідних факторів старіння для подальшої розробки профілактичних заходів.Матеріали і методи дослідження: ми досліджували 106 студентів Донецького національного університету імені Василя Стуса. Біологічний вік студентів визначався за методом Володимира Войтенка. Результати дослідження: встановлено, що біологічний вік переселених студентів (чоловіки) у середньому становить 41,3 року (паспортний вік - 21,8 років), що на 89,4 % вище, ніж календарний вік. При обстеженні студентів того ж хронологічного віку, які постійно проживають у місті Вінниця, встановлено, що їх біологічний вік становить 37,6 років (паспортний вік - 20,5), що на 83,4 % вище, ніж календарний вік. Біологічний вік дівчат-переселенців збільшився до 25,8 років (паспортний вік - 20 років), що на 29 % вище, ніж календарний вік. Біологічний вік дівчат, які постійно проживають у Вінниці складає 29,2 роки (паспортний вік - 20 років), що на 46 % вище, ніж календарний вік. При дослідженні темпів старіння студентів встановлено, що близько половини мають різко прискорені темпи старіння. При дослідженні темпів старіння студенток встановлено, що лише 12 % має різко прискорений темп старіння. Крім того, у внутрішньо переміщених студенток (60,6 %) темп старіння знаходиться в межах норми.Висновки: біологічний вік та темпи старіння студентів різко прискорені, причому істотно не відрізняються у переселенців та у місцевих студентів. Біологічний вік та темп старіння студенток прогресує не так швидко, студентки-переселенці мають показники, які знаходяться в межах норми для популяці
Дослідження фунгіцидної активності наночастинок ZnO, TiO2 та Ag0 різного розміру
Get PDFThe paper presents studies on the determination of fungicidal properties of colloidal solutions of various sizes of ZnO, TiO2 and Ag0 nanoparticles.The aim of the study was to determine the effect of ZnO, TiO2 and Ag0 nanoparticles on their fungicidal activity.Materials and methods. In order to achieve this goal in the article, studies were conducted to determine the fungicidal activity of different sizes of ZnO, TiO2 and Ag0 nanoparticles. Also, the percentage of fungicidal effectiveness of using colloidal solutions of nanowires ZnO, TiO2 and Ag0 of various sizes is estimated. Fungicidal properties of nanosolutions were evaluated in the form of fungicidal activity and fungicidal efficacy. Fungicidal activity and fungicidal efficacy of colloidal solutions were investigated by the visual evaluation method for mold fungi of the genus Aspergillus (black mold or dark gray mold) and fungi of genus Penicillium (blue-green mold) that form colonies on rye-wheat bread.Results. A correlation between sizes of nanoparticles of ZnO, TiO2 and Ag0 and their fungicidal action has been established. For the study, the prepared aqueous solutions of ZnO and TiO2 nanoparticles at a concentration of 0.5% were 25 nm, 35 nm, 50 nm, and solutions of Ag0 nanoparticles were prepared using OS-20 surfactant and sodium citrate precursor, the sizes of synthesized nanoparticles were 35 nm and 50 nm, the concentration of solutions of nanoparticles Ag0 was 0.5%. The high fungicidal activity was demonstrated by colloid solutions of nanosilver with particles sizes as 50 nm, contained sodium citrate solution, 2 points, contained OS-20 surfactant solution– 3 points.Conclusion. As a result of the studies, a correlation was found between the size of the nanoparticles and their fungicidal activity, so that smaller particles of TiO2 exhibit greater fungicidal activity. ZnO and Ag nanoparticles have more pronounced fungicidal properties in larger sizesВ статье представлены исследования по определению фунгицидных свойств коллоидных растворов наночастиц ZnO, TiO2 и Ag0 разных размеров.Целью исследования было установление влияния размеров наночастиц ZnO, TiO2 и Ag на их фунгицидную активность.Материалы и методика исследования. Для решения поставленной цели в статье проведены исследования по определению фунгицидной активности наночастиц ZnO, TiO2 и Ag0 разного размера. Также в процентах оценена фунгицидная эффективность использования коллоидных растворов наночатинок ZnO, TiO2 и Ag0 разного размера. Фунгицидную активность и фунгицидную эффективность коллоидных растворов исследовали методом визуальной оценки по отношению к плесневым грибам рода Aspergillus (черная плесень или темно-серая плесень) и грибам рода Penicillium (сине-зеленая плесень), которые образовывали колонии на ржано-пшеничном хлебе.По результатам исследований установлена взаимосвязь между размером наночастиц ZnO, TiO2 и Ag0 и их фунгицидным действием. Для исследования использовали готовые водные растворы наночастиц ZnO и TiO2 концентрацией 0,5%, размер наночастиц составлял 25 нм, 35 нм, 50 нм и растворы наночастиц Ag, приготовленные с использованием поверхностно-активного вещества (ПАВ) ОС-20 инатрий цитрата, размеры наночастиц составляли 35 нм и 50 нм, концентрация растворов наночастиц Ag0 составиляла 0,5 %. Высокую фунгицидную активность продемонстрировали коллоидные растворы наносеребра размером частиц 50 нм, раствор в составе которого был натрий цитрат, 2 балла, раствор в составе которого был ПАВ ОС 20 – 3 баллаВывод. В результате проведенных исследований была установлена зависимость между размером наночастиц и их фунгицидной активностью. Так, наночастицы TiO2 с меньшими размерами проявляют большую фунгицидную активность. Наночастицы ZnO и Agобладают более выраженными фунгицидными свойствами при больших размерахВ статті представлені дослідження з визначення фунгіцидних властивостей колоїдних розчинів наночастинок ZnO, TiO2 та Ag0 різних розмірів.Метою дослідження було встановлення впливу розмірів наночастинок ZnO, TiO2 та Ag0 на їх фунгіцидну активність.Матеріали та методика дослідження. Для вирішення поставленої мети в статті проведені дослідження з визначення фунгіцидної активності наночастинок ZnO, TiO2 та Ag0 різного розміру. Також в відсотках оцінена фунгіцидна ефективність від використання колоїдних розчинів наночатинок ZnO, TiO2 та Ag0 різного розміру.Фунгіцидні властивості нанорозчинів оцінювали у вигляді фунгіцидної активності і фунгіцидної ефективності. Фунгіцидну активність та фунгіцидну ефективність колоїдних розчинів досліджували за методом візуальної оцінки по відношенню до цвілевих грибів роду Aspergillus (чорна цвіль або темно-сіра цвіль) та грибів роду Penicillium (синьо-зелена цвіль,) які утворюють колонії на житньо-пшеничному хлібі.За результатами досліджень встановлений взаємозв’язок між розміром наночастинок ZnO, TiO2 та Ag0 та їх фунгіцидною дією. Для дослідження використовували готові водні розчини наночастинок ZnO та TiO2 концентрацією 0,5 % , розмір наночастинок становив 25 нм, 35 нм, 50 нм та розчини наночастинок Ag0, приготовлені з використанням поверхнево-активної речовини (ПАР) ОС-20 та натрій цитрату, розміри синтезованих наночастинок становили 35 нм і 50 нм, концентрація розчинів наночастинок Ag0 становила 0,5 %. Високу фунгіцидну активність продемонстрували колоїдні розчини наносрібла розміром частинок 50 нм, розчин у складі якого був натрій цитрат, 2 бали, розчин у складі якого був ПАР ОС 20 – 3 бали.Висновок. У результаті проведених досліджень була встановлена залежність між розміром наночастинок і їх фунгіцидною активністю. Так, наночастинки TiO2 з меншими розмірами проявляють більшу фунгіцидну активність. Наночастинки ZnO та Ag володіють більш вираженими фунгіцидними властивостями при більших розміра