ScienceRise: Pharmaceutical Science
Not a member yet
530 research outputs found
Sort by
Аналіз факторів стабільності робочої сили в аптечних організаціях
No full textThe aim of this study is to determine the level of need for pharmacists to ensure optimal functioning of pharmacy organizations, as well as to analyze the current state of workforce planning and its impact on the effectiveness of pharmaceutical structures.
Materials and methods. A survey of 121 employees of the pharmacy organization in Almaty city (Kazakhstan) using Likert scale was conducted. Pearson's χ² criterion was used to analyze the data. The methodology was based on adaptation of Job Satisfaction Survey (JSS), “WISN” method, “360° degree” assessment and Australian Bureau of Statistics (ABS) data. The study was approved by the local ethical committee of Al-Farabi Kazakh National University (Protocol No. IRB-A871).
Results. The analysis revealed that staff turnover, workforce replenishment and seasonal shortage of staff are the key problems of retail pharmacy organizations. Significant factors affecting the stability of the workforce composition were identified, and their association with the workplace environment was statistically confirmed.
Conclusions. The article examines the factors contributing to staff turnover in retail pharmacy organizations. A structured employee survey was conducted, identifying the primary reasons for resignation, including low wages (18.43%), limited opportunities for career advancement (19.22%), and unfavourable working conditions (31.37%). The findings also indicate that the work environment and management practices significantly influence employee satisfaction. Dynamics highlighted the impact of turnover, workplace conditions, and career prospects on organisational stability. Statistical analysis (χ²=13.96; p=0.00019) confirmed a significant association between the work atmosphere and human resource policies.policies. Optimizing HR strategies is essential to enhanceemployee satisfaction and reduce turnoverМетою цього дослідження є визначення рівня потреби у фармацевтах для забезпечення оптимального функціонування аптечних організацій, а також аналіз поточного стану планування робочої сили та його впливу на ефективність фармацевтичних структур.
Матеріали та методи. Було проведено опитування 121 співробітника аптечної організації в місті Алмати (Казахстан) за шкалою Лікерта. Для аналізу даних використовувався критерій χ² Пірсона. Методологія базувалася на адаптації Опитування щодо задоволеності роботою (JSS), методу «WISN», оцінки «360° градусів» та даних Австралійського бюро статистики (ABS). Дослідження було схвалено місцевим етичним комітетом Казахського національного університету імені аль-Фарабі (протокол № IRB-A871).
Результати. Аналіз показав, що плинність кадрів, поповнення робочої сили та сезонний дефіцит персоналу є ключовими проблемами роздрібних аптечних організацій. Було виявлено суттєві фактори, що впливають на стабільність складу робочої сили, та статистично підтверджено їх зв'язок з умовами робочого місця.
Висновки. У статті розглядаються фактори, що сприяють плинності кадрів у роздрібних аптечних організаціях. Було проведено структуроване опитування працівників, в результаті якого були визначені основні причини звільнення, включаючи низьку заробітну плату (18,43%), обмежені можливості кар'єрного зростання (19,22%) та несприятливі умови праці (31,37%). Результати також вказують на те, що робоче середовище та управлінські практики суттєво впливають на задоволеність працівників. Динаміка дослідження висвітлила вплив плинності кадрів, умов на робочому місці та кар'єрних перспектив на стабільність організації. Статистичний аналіз (χ² = 13,96; p = 0,00019) підтвердив значний зв'язок між робочою атмосферою та політикою управління персоналом. Оптимізація HR-стратегій є важливою для підвищення задоволеності працівників та зменшення плинності кадрі
Фармакологічна оцінка та потенціальна епігенетична модуляція цинк-цистеїнового комплексу для терапії цукрового діабету 2 типу
No full textType 2 Diabetes (T2D) is a complex metabolic disorder that involves more than just glucose imbalance. Protein glycation, and epigenetic dysregulation—particularly aberrant DNA methylation—play critical roles in the onset and progression of the disease. However, current therapies remain limited in directly targeting these underlying molecular mechanisms.
The aim. This study investigated a zinc-monocysteine complex (ZMC) as a potential multi-target therapeutic candidate for T2D, exploring its novel application in modulating protein glycation and DNA methylation events.
Materials and methods. The structural integrity of ZMC was confirmed through NMR, FT-IR, UV-visible, CHN analysis, and powder XRD techniques. In vitro assays compared ZMC and unbound L-cysteine (CYS) for their abilities to inhibit advanced glycation end-products (AGEs) and preserved protein secondary structure under glycation stress, using BSA-glucose and methylglyoxal (MGO) model systems. To support potential epigenetic modulation, molecular docking studies were conducted to evaluate the interaction of ZMC with DNA methyltransferase, DNMT1. Live-cell imaging was performed on C2C12 and HEK293T cells to assess changes in methylation-associated signals following ZMC treatment.
Results. ZMC was defined structurally as a 1:1 amorphous cyclic salt. It outperformed CYS in inhibiting AGE formation at 5 mM (BSA-glucose) and 1 mM (BSA-MGO). It also better preserved protein secondary structure at 5 mM (BSA-glucose) and 10 mM (BSA-MGO). Although docking suggested limited affinity for DNA methyltransferase (DNMT1: -5.1 kcal/mol) , live-cell imaging indicated reduced methylation-associated signals in especially in C2C12 cells following treatment.
Conclusion. Together, ZMC demonstrates multi-target potential in addressing key metabolic and epigenetic factors involved in T2D. Its protective effects are primarily attributed to metabolic regulation. These findings support the continued development of ZMC as a promising scaffold for future T2D therapeuticsДіабет 2 типу (ЦД2) – це складне метаболічне захворювання, яке включає не лише дисбаланс глюкози. Глікування білків та епігенетична дисрегуляція, зокрема аберантне метилювання ДНК, відіграють вирішальну роль у виникненні та прогресуванні захворювання. Однак сучасні методи лікування залишаються обмеженими у безпосередньому впливі на ці основні молекулярні механізми.
Мета. У цьому дослідженні досліджували цинк-моноцистеїновий комплекс (ЦМК) як потенційного багатоцільового терапевтичного кандидата для лікування ЦД2, досліджуючи його нове застосування в модуляції подій глікування білків та метилювання ДНК.
Матеріали та методи. Структурну цілісність ЦМК було підтверджено за допомогою методів ЯМР, ІЧ-спектроскопії з перетворенням Фур'є, УФ-видимого випромінювання, аналізу CHN та порошкової рентгенівської дифракції. В аналізах in vitro порівнювали ЦМК та незв'язаний L-цистеїн (CYS) щодо їхньої здатності інгібувати кінцеві продукти глікування (AGE) та зберігати вторинну структуру білка в умовах глікаційного стресу, використовуючи модельні системи BSA-глюкоза та метилгліоксаль (MGO). Для підтвердження потенційної епігенетичної модуляції були проведені дослідження молекулярного докінгу для оцінки взаємодії ЦМК з ДНК-метилтрансферазою, DNMT1. Було проведено візуалізацію живих клітин на клітинах C2C12 та HEK293T для оцінки змін сигналів, пов'язаних з метилюванням, після обробки ЦМК.
Результати. Структурно ЦМК було визначено як аморфну циклічну сіль 1:1. Вона перевершила CYS в інгібуванні утворення AGE при 5 мМ (BSA-глюкоза) та 1 мМ (BSA-MGO). Вона також краще зберігала вторинну структуру білка при 5 мМ (BSA-глюкоза) та 10 мМ (BSA-MGO). Хоча докінг свідчив про обмежену спорідненість до ДНК-метилтрансферази (DNMT1: -5,1 ккал/моль), візуалізація живих клітин показала зниження сигналів, пов'язаних з метилюванням, особливо в клітинах C2C12 після обробки.
Висновки. Разом ЦМК демонструє багатоцільовий потенціал у вирішенні ключових метаболічних та епігенетичних факторів, що беруть участь у розвитку цукрового діабету 2 типу. Його захисні ефекти в першу чергу пояснюються метаболічною регуляцією. Ці результати підтверджують подальший розвиток ЦМК як перспективної основи для майбутньої терапії цукрового діабету 2 тип
Аналіз сучасного стану розробки пробіотичних препаратів
No full textThe aim of the work is to analyze the current state of the creation of probiotic preparations.
Materials and methods. The work analyzes strains of probiotic bacteria Lactobacillus, Bifidobacterium, Streptococcus, Bacillus, Saccharomyces and other genera. Methods for obtaining probiotics are considered, including the selection of producer strains, the scheme and parameters of culturing producers, collection and concentration, lyophilization, formulation of the product composition, selection of the dosage form. Following technological methods for obtaining dosage forms of probiotics are used: capsules, emulsions, hydrogels, suppositories, tablets, etc.
Results. The main functions of probiotics in various parts of the human body are considered. Bacterial strains that are part of prophylactic and medicinal preparations are analyzed. The creation of new probiotic preparations is carried out in several directions: the creation of recombinant microorganisms by genetic engineering methods and the development of new generation therapeutic preparations to improve human health, as well as the development of probiotic delivery systems into the human body. Engineered probiotics are a type of new microorganisms obtained by modifying the original bacteria and yeast. The possibility of using a new generation of strains (Akkermansia muciniphila, Ruminococcus bromii, etc.) that demonstrate high therapeutic potential in the treatment of metabolic diseases is discussed. New data and a deep understanding of the microbiome have helped to identify useful commensals and their therapeutic potential. The prospects for the use of probiotics, prebiotics and postbiotics in preparations, including a new generation of probiotic strains, are shown. The effectiveness of probiotic products for restoring the microflora of the oral cavity, intestines and vagina in various dosage forms was assessed: hydrogels, capsules and tablets.
Conclusions. Functional products of probiotic and postbiotic origin have antiviral, antibacterial and antitumor activity. Probiotics are effective and safe, have high therapeutic potential for the prevention and treatment of diseases of various etiologies. Various dosage forms of probiotics are highly effective for restoring the microbiome of the human body. The prospects for the use of various probiotic strains, including a new generation of microorganisms, are discussedМетою роботи є аналіз сучасного стану створення пробіотичних препаратів.
Матеріали і методи. У роботі проаналізовано штами пробіотичних бактерій Lactobacillus, Bifidobacterium, Streptococcus, Bacillus, Saccharomyces та інші роди. Розглянуто методи отримання пробіотиків, що включають вибір штамів продуцентів, схему та параметри культивування продуцентів, збирання та концентрацію, ліофілізація, формулювання складу продукту, вибір лікарської форми. Використані технологічні методи одержання лікарських форм пробіотиків: капсул, емульсій, гідрогелів, супозиторів, таблеток та ін.
Результати. Розглянуто основні функції пробіотиків у різних відділах організму людини. Проаналізовано штами бактерій, що входять до складу профілактичних та лікарських препаратів. Створення нових пробіотичних препаратів проводиться за кількома напрямками: створення рекомбінантних мікроорганізмів методами генної інженерії та розробка терапевтичних препаратів нового покоління для покращення здоров'я людини, а також розробка систем доставки пробіотиків в організм людини. Сконструйовані пробіотики – це різновид нових мікроорганізмів, одержаних шляхом модифікації вихідних бактерій та дріжджів. Обговорюється можливість застосування нової генерації штамів (Akkermansia muciniphila, Ruminococcus bromii та ін.), що демонструють високий терапевтичний потенціал у лікуванні метаболічних захворювань. Нові дані та глибоке розуміння мікробіома допомогли виявити корисні коменсали та їх терапевтичний потенціал. Показано перспективу використання пробіотиків, пребіотиків та постбіотиків у складі препаратів, включаючи нову генерацію пробіотичних штамів. Проведено оцінку ефективності пробіотичних продуктів для відновлення мікрофлори ротової порожнини, кишечника та вагіни у різних лікарських формах: гідрогелі, капсули та таблетки.
Висновки. Функціональні продукти пробіотичного та постбіотичного походження мають противірусну, антибактеріальну та протипухлинну активність. Пробіотики ефективні та безпечні, мають високий терапевтичний потенціал для профілактики лікування захворювань різної етіології. Різні лікарські форми пробіотиків пробіотиків мають високу ефективність для відновлення мікробіома організму людини. Обговорено перспективи використання різних пробіотичних штамів, включаючи нову генерацію мікроорганізмі
Порівняльний аналіз полісахаридів Rosa × damascena Mill. пуп’янків та пелюсток квітів
No full textThe aim. The aim of the work was a comparative study of polysaccharides of Rosa × damascena buds and flower petals after obtaining essential oils.
Materials and methods. The water distillation technique was used to determine the essential oils (EO) content in buds and flower petals of R. × damascena. The content of water-soluble polysaccharides (WSPS) and pectins (PC) from buds and flower petals of R. ×damascena was obtained using the fractionation method after EO were isolated. Free and bound monosaccharides in WSPS from R. × damascena buds and flower petals were determined by gas chromatography-mass spectrometry (GC/MS) method. Agilent 6890N / 5973 inert gas chromato-mass spectrometric system (Agilent Technologies, USA) was used for the chromatographic separation with HP-5ms capillary column (30 m × 0.25 mm × 0.25 mm, Agilent Technologies, USA). The filtrates obtained after WSPS precipitation of buds and flower petals were analyzed by chemical reactions.
Results. The results showed that the EO concentration in buds and flower petals of R. × damascena was 0.033 ± 0.005 % and 0.015 ± 0.002 %, respectively. The WSPS content was 10.33 ± 0.31 % in buds and 9.69 ± 0.25 % in flower petals. In addition, the PC content in buds was 4.35 ± 0.14 % and in flower petals 7.88 ± 0.15 %. GC/MS analysis revealed that WSPS from buds of R. × damascena composed of monosaccharides arabinose, fucose, mannose, glucose, galactose, and inositol. WSPS of R. damascena flower petals consist of arabinose, fucose, glucose, galactose, and inositol. Glucose is present in a higher amount. Analysis of the filtrate of buds and flower petals obtained after WSPS precipitation by chemical reactions shows the presence of flavonoids, tannins and triterpene saponins.
Conclusions. The total content of WSPS in flower buds did not significantly exceed the content of these compounds in flower petals of R. × damascena. The PC content in flower buds was significantly lower (4.35±0.14 %) than in flower petals (7.88±0.15 %). It can be assumed that WSPS and PCS could be responsible for the high swelling index.
The study of WSPS by GC/MS indicates the predominance of glucose and galactose in both types of raw materials, as well as differences in the qualitative and quantitative content of monosaccharides in the composition of WSPS of flower buds and flower petals.
The study of the filtrate of flower buds and petals of R. × damascena, obtained after precipitating WSPS by chemical reactions, indicates the presence of phenolic compounds and triterpene saponins.
The results obtained indicate the possibility of obtaining WSPS, PC, and an extract rich in phenolic compounds and triterpene saponins after extraction of EO from buds and flower petals of R. × damascena by hydrodistillationМета. Метою роботи було порівняльне дослідження полісахаридів пуп’янків та пелюсток квіток Rosa × damascena після одержання ефірних олій.
Матеріали і методи. Методом гідродистиляції одержано ефірні олії (ЕО) з пуп’янків і пелюсток квітів R.× damascena та визначено їх вміст. Вихід водорозчинних полісахаридів (ВРПС) і пектинових речовин (ПР) з пуп’янків і пелюсток квітів R. × damascena визначали методом фракціонування після одержання ефірних олій. Вільні та зв’язані моносахариди у ВРПС з пуп’янків і пелюсток квітів R. × damascena визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії (ГХ/МС). Газову хромато-мас-спектрометричну систему Agilent 6890N / 5973 inert (Agilent technologies, USA) використовували для хроматографічного розділення із застосуванням капілярої колонки HP-5ms (30 m × 0.25 mm × 0.25 mm, Agilent Technologies, USA). Фільтрати, отримані після осадження ВРПС, аналізували хімічними реакціями.
Результати. Результати показали, що вихід ЕО в пуп’янках і пелюстках квітів R. × damascena становив 0,033 ± 0,005 % і 0,015 ± 0,002 % відповідно. Вміст ВРПС становив 10,33 ± 0,31 % у пуп’янках та 9,69 ± 0,25 % у пелюстка квітів. Крім того, вміст ПР у пуп’янках становив 4,35 ± 0,14 %, а в пелюстках – 7,88 ± 0,15 %. Аналіз ГХ/МС виявив, що ВРПС з пуп’янків R. × damascena складається з моносахаридів арабінози, фукози, манози, глюкози, галактози, інозитолу. ВРПС пелюсток квітів R. × damascena складається з арабінози, фукози, глюкози, галактози, інозитолу. Аналіз фільтратів, отриманих після осадження ВРПС пуп’янків і пелюсток квітів R. × damascena шляхом хімічних реакцій, показує наявність флавоноїдів, дубильних речовин і тритерпенових сапонінів.
Висновки. Загальний вміст ВРПС у пуп’янках не значно перевищував вміст цих сполук у пелюстках R. × damascena. Вміст ПР, навпаки, у пуп’янках був значно менший (4,35±0,14 %), ніж у пелюстках (7,88±0,15 %). Вірогідно саме ВРПС і ПР відповідають за високий індекс набухання сировини.
Дослідження ВРПС методом ГХ/МС свідчить про перевагу глюкози та галактози у обох видах сировини, а також про відмінності у якісному та кількісному вмісті моносахаридів в складі ВРПС пуп’янків і пелюсток рослини.
Дослідження фільтрату пуп’янків і пелюсток R. × damascena, отриманого після осадження ВРПС шляхом хімічних реакцій, свідчить про наявність фенольних сполук та сапонінів.
Одержані результати свідчать про можливість одержання ВРПС, ПР і екстракту багатого на фенольні сполуки та сапоніни після одержання ефірних олій з пуп’янків і пелюсток квітів R. × damascena методом гідродистиляці
Дослідження деяких властивостей гідрофільних мазевих основ залежно від їх складу
No full textThe aim. To study the properties of multicomponent hydrophilic ointment bases.
Materials and methods. The study focused on hydrophilic bases with varying formulations and ointments containing ofloxacin. The rheological properties of the bases were studied using rotational viscometry, and water absorption and ofloxacin release were investigated using diffusion through a semipermeable membrane. The water content was determined by the semi-micro method, and the ofloxacin content was determined by liquid chromatography. Four spin probes were utilized in the experiment, and the EPR spectra of these spin probes in a mixed solvent PG – M400 and bases were obtained. The type and parameters of the EPR spectra were evaluated. Surface tension was measured using the maximum bubble pressure method, and antibacterial activity was assessed by the agar diffusion method.
Results. The rheological parameters of hydrophilic bases are contingent on the ratio between macrogol 1550 (M1500) and poloxamer P338 (P338), as well as between macrogol 400 M400 and propylene glycol (PG), water content, temperature, and shear stress. It was demonstrated that P338 increases the surface-active properties of bases. The water absorption capacity of the base containing solely a mixture of macrogols is approximately 1.2 times higher than that of the base, which also contains P338 and PG. The release rate of ofloxacin is shown to increase with an increase in PG content, but it is unaffected by the replacement of Proxanol 268 with P338. The incorporation of macrogol 20 cetostearyl ether (M20CSE) and cetostearyl alcohol (CSA) markedly retards water absorption and the release of ofloxacin, and also increases the rheological parameters of the bases. It was demonstrated by the spin probe method that, within a non-aqueous medium, no aggregates are formed from molecules of P338, as well as surfactant and CSA molecules. The PG content affects the growth inhibition zones of P. aeruginosa. The antibacterial efficacy of ointments containing fluoroquinolones against resistant clinical bacterial strains was found to be enhanced by hydrophilic bases.
Conclusions. The rheological parameters of hydrophilic bases can be controlled by modifying the ratio between consistency factors and dispersion medium components, by varying water content, temperature, and shear stress, as well as by adding surfactants and CSA to their formulations. Hydrophilic bases are able to absorb water and they promote the release of ofloxacin. Surfactant and CSA have a significant impact on these processes, reducing their rates. The formation of aggregates from P338 molecules, as well as molecules of surface-active substance and CSA, was not observed in the hydrophilic bases. PG, when incorporated into hydrophilic ointments containing ofloxacin, enhances their antibacterial efficacyМета. Дослідити властивості багатокомпонентних гідрофільних мазевих основ.
Матеріали та методи. Досліджували гідрофільні основи, в яких варіювали склад, а також мазі з офлоксацином. Реологічні властивості основ досліджували методом ротаційної віскозиметрії, а абсорбцію води та вивільнення офлоксацину ‒ методом дифузії крізь напівпроникну мембрану. Вміст води визначали напівмікрометодом, а вміст офлоксацину – методом рідинної хроматографії. В експерименті використано 4 спінових зонди; отримували їх спектри ЕПР в змішаному розчиннику PG – М400 і основах; визначали тип і параметри спектрів ЕПР. Поверхневий натяг визначали методом найбільшого тиску бульбашки, а антибактеріальну дію ‒ методом дифузії в агар.
Результати. Реологічні властивості основ залежать від співвідношення між макроголом 1500 (М1500) і полоксамером 338 (Р338), а також між макроголом 400 (М400) і пропіленгліколем (PG), від вмісту води, температури і напруги зсуву. Р338 посилює поверхнево-активні властивості гідрофільних основ. Здатність до абсорбції води в ~1.2 разів вища у основи, що містить лише суміш макроголів, порівняно з основою, що додатково містить Р338 і PG. Зі збільшенням вмісту PG зростає вивільнення офлоксацину, на яке не впливає заміна проксанолу 268 на Р338. Макроголу 20 цетостеариловий етер (М20CSE) і цетостеариловий спирт (CSA) суттєво уповільнюють абсорбцію води і вивільнення офлоксацину, а також підвищують реопараметри основ. Методом спінових зондів показано, що в неводному середовищі основ не утворюються асоціати з молекул Р338, ПАР і CSA. Вміст PG впливає на зони затримки росту P. аeruginosa. Гідрофільні основи сприяли антибактеріальній дії мазей з фторхінолонами проти резистентних клінічних штамів бактерій.
Висновки. Управляти реопараметрами гідрофільних основ можна шляхом зміни співвідношення між факторами консистенції та компонентами дисперсійного середовища, вмісту води, температури та напруги зсуву, введення до їх складу ПАР і CSA. Гідрофільні основи абсорбують воду та сприяють вивільненню офлоксацину; ПАР і CSA суттєво уповільнюють ці процеси. У гідрофільних основах не утворюються асоціати з молекул Р338, ПАР і CSA. PG у складі гідрофільних мазей з офлоксацином підвищує ефективність їх антибактеріальної ді
Дизайн, синтез, молекулярний докінг та антиоксидантні властивості серії нових s-похідних ((1,2,4-триазол-3(2н)-іл)метил)тіопіримидінів
No full textThe aim of our work is to synthesize new S-derivatives in the series of ((1,2,4-triazol-3(2H)-yl)methyl)thiopyrimidines and to study their antioxidant activity, to identify the most promising compound using molecular docking and kinetic parameters.
Materials and methods. The 1H and 13C NMR spectra were recorded on a Bruker AC-500 spectrometer. LC-MS was recorded on an Agilent 1260 Infinity HPLC system equipped with a diode-array detector and proton ionization. Elemental analysis (C, H, N, S) was performed on an ELEMENTAR vario EL cube. Molecular docking was performed using the AutoDock 4.2.6 program. Free radical absorption was measured using the 1,1-diphenyl-2-picrylhydrazyl (DPPH) free radical assay.
Results. A series of S-acyl derivatives of 4-methyl-5-((pyrimidin-2-ylthio)methyl)-4H-1,2,4-triazole-3-thiols were synthesized through alkylation and subsequent cyclization. The structure of the obtained compounds was confirmed by ¹H and ¹³C NMR spectroscopy. Antiradical activity was evaluated using the DPPH test, with compound (6) exhibiting the highest activity, surpassing ascorbic acid. Molecular docking with cytochrome c peroxidase (PDB: 2X08) confirmed strong binding interactions, highlighting the potential of these derivatives as antioxidants.
Conclusions. Three compounds (1, 6, 8) exhibited higher activity than the reference drug, the natural antioxidant ascorbic acid. This high activity may be associated with the presence of pharmacophore fragments, particularly the pyrimidine skeleton and the sulfur atom linked to the 1,2,4-triazole. The IC50 for the most active compound was calculated as 4.458±1 µM, which is 27 times more effective than ascorbic acid. Molecular docking results showed that compounds 4 and 6 had the lowest binding energies, making them the most effective compounds in terms of antioxidant activityМетою нашої роботи є синтез нових S-похідних у ряду ((1,2,4-триазол-3(2Н)-іл)метил)тіопіримідинів та дослідження їх антиоксидантної активності з метою виявлення найбільш активних перспективних сполук з використанням молекулярного докінгу та кінетичних параметрів.
Матеріали та методи. ЯМР-спектри 1Н і 13С записані на спектрометрі Bruker AC-500. ВЕРХ записували на системі HPLC Agilent 1260 Infinity, обладнаній діодно-матричним детектором і протонною іонізацією. Елементний аналіз (C, H, N, S) проводили на кубі ELEMENTAR vario EL. Молекулярний докінг проводили за допомогою програми AutoDock 4.2.6. Поглинання вільних радикалів вимірювали за допомогою аналізу вільних радикалів 1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилу (DPPH).
Результати. Шляхом алкілування та подальшої циклізації синтезовано ряд S-ацилпохідних 4-метил-5-((піримідин-2-ілтіо)метил)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолів. Структуру отриманих сполук підтверджено за допомогою ЯМР-спектроскопії ¹H та ¹³C. Антирадикальну активність оцінювали за допомогою DPPH-тесту, при цьому сполука (6) виявляла найвищу активність, перевершуючи аскорбінову кислоту. Молекулярний докінг із цитохром-с-пероксидазою (PDB: 2X08) підтвердив сильну взаємодію зв’язування, підкреслюючи потенціал цих похідних як антиоксидантів.
Висновки. Три сполуки (1, 6, 8) показали вищу активність, ніж препарат порівняння – природний антиоксидант аскорбінова кислота. Така висока активність може бути пов’язана з наявністю фармакофорних фрагментів, зокрема піримідинового скелета та атома сірки, пов’язаного з 1,2,4-тріазолом. IC50 для найбільш активної сполуки було розраховано як 4,458±1 мкМ, що в 27 разів ефективніше, ніж аскорбінова кислота. Результати молекулярного докінгу показали, що сполуки 4 і 6 мають найнижчу енергію зв’язування, що робить їх найефективнішими сполуками з точки зору антиоксидантної активност
Вивчення хімічного складу СО2 екстрактів підземної частини Ferula Asafoetida L.
No full textThe aim of this study was to determine the chemical composition of the CO2 extract obtained from the underground part of Ferula asafoetida L., a plant widely used in traditional Kazakhstani medicine, with a particular focus on the amino acid and fatty acid profiles.
Materials and methods. The plant material was collected in accordance with current Good Agricultural and Collection Practice (GACP) guidelines and underwent thorough pre-processing. A subcritical CO2 extraction method was applied to preserve thermolabile and volatile components while minimizing solvent residues. Chemical analysis was performed using GC-MS, and the amino acid and fatty acid profiles were determined by gas-liquid chromatography (GLC) based on standardized methods.
Results. The resulting CO₂ extract had a high proportion of unsaturated fatty acids (90.2 %), primarily oleic acid (46.1 %) and linoleic acid (43.0 %), along with a complete set of 20 amino acids, including 25.92 % essential amino acids. The major bioactive compounds identified were 9,12-Octadecadienoic acid, ethyl ester (18.61 %) and ethyl oleate (13.18 %), which have potential antioxidant and anti-inflammatory properties. These findings suggest the extract’s suitability for pharmaceutical and nutraceutical applications.
Conclusions. Although the extract shows promising potential for pharmaceutical applications, further verification through comprehensive pharmacological studies is necessaryМетою цього дослідження було визначити хімічний склад екстракту CO2, отриманого з підземної частини Ferula asafoetida L., рослини, яка широко використовується в традиційній казахстанській медицині, з особливим акцентом на профілі амінокислот і жирних кислот.
Матеріали та методи. Рослинний матеріал був зібраний відповідно до чинних рекомендацій належної сільськогосподарської та збиральної практики (GACP) і пройшов ретельну попередню обробку. Для збереження термолабільних і летючих компонентів при мінімізації залишків розчинника було застосовано субкритичний метод екстракції CO2. Хімічний аналіз проводили за допомогою ГХ-МС, а профілі амінокислот і жирних кислот визначали за допомогою газорідинної хроматографії (ГРХ) на основі стандартизованих методів.
Результати. Отриманий CO₂-екстракт мав високу частку ненасичених жирних кислот (90,2%), головним чином олеїнової кислоти (46,1%) і лінолевої кислоти (43,0%), а також повний набір з 20 амінокислот, включаючи 25,92% незамінних амінокислот. Основними ідентифікованими біоактивними сполуками були 9,12-октадекадієнова кислота, етиловий ефір (18,61%) і етилолеат (13,18%), які мають потенційні антиоксидантні та протизапальні властивості. Ці результати свідчать про придатність екстракту для застосування у фармацевтиці та нутрицевтиці.
Висновки. Хоча екстракт демонструє багатообіцяючий потенціал для фармацевтичного застосування, необхідна подальша перевірка шляхом всебічних фармакологічних досліджен
Дослідження компонентного складу ефірних олій з сировини Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.)
No full textPentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.) is one of the most common species in Eurasia. There are about 150 known varieties of Pentaphylloides fruticosa, which are used as an ornamental plant. The content of tannins, polyphenols, flavonoids, and macro- and microelements was detected and determined in the above-ground part of some varieties of Pentaphylloides fruticosa. Studies on the content and composition of essential oils have not been conducted.
The aim. The aim of the work was to study the quantitative composition and identification of components of essential oil from raw materials Pentaphylloides fruticosa.
Materials and methods. Hydrodistillates obtained from dried raw materials of Pentaphylloides fruticosa, collected from different growing sites in Ivano-Frankivsk and Vinnytsia regions (Ukraine), were analyzed by gas chromatography-mass spectrometry.
Research results. Up to 91 essential oil components were identified and quantified in the studied raw materials. The content of essential oils was from 0.52 to 3.11 mL/kg, depending on the type of raw material. The predominant essential oil compounds in the raw material of Pentaphylloides fruticosa were linalool, geraniol, (E)-β-damascenone, (E)-geranylacetone, (E)-β-ionone, L-β-elemene, germacrene D, hexahydrofarnesyl acetone, phytol, benzyl benzoate. The largest amount of essential oil components was found in shoots with yellow flowers of Pentaphylloides fruticosa. The results of the study revealed strong positive correlation links (> 0.9) between such pairs of compounds as L-carvone and hexahydrofarnesyl acetone, benzyl benzoate and 1,2-diphenoxyethane; L-β-pinene and α-muurolene, L-β-pinene and hexahydrofarnesyl acetone; L-bornyl acetate and L-β-elemene, L-bornyl acetate and benzyl benzoate, L-bornyl and 1,2-diphenoxyethane, D-limonene and eucalyptol, L-β-pinene and L-carvone.
Conclusions. In connection with the obtained research results and the identification of such compounds as linalool, geraniol, (E)-β-damascenone, (E)-geranylacetone, (E)-β-ionone, germacrene D, phytol, benzyl benzoate, it is advisable to further study the species Pentaphylloides fruticosa, its pharmacological activity and possibilities for further application in medicinePentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.) – один з найпоширеніших видів в Євразії. Відомо близько 150 сортів Pentaphylloides fruticosa, які використовують як декоративну рослину. У деяких сортів Pentaphylloides fruticosa у надземній частині виявлено та визначено вміст дубильних речовин, поліфенолів, флавоноїдів, макро- та мікроелементів. Досліджень вмісту і складу ефірної олії не проводилося.
Мета. Метою роботи було вивчення кількісного складу та ідентифікація компонентів ефірної олії із сировини Pentaphylloides fruticosa та виявлення особливостей її накопичення.
Матеріали та методи. За допомогою газової хромато-мас-спектрометрії на хроматографі Agilent 6890/5973 GCMS з керуванням мас-спектрометричними детекторами (MSD) Chemstation проаналізовано гідродистиляти, отримані з висушеної сировини (пагони, листя та квітки) Pentaphylloides fruticosa, зібраної з різних місць зростання в Івано-Франківській та Вінницькій областях (Україна).
Результати. У досліджуваній сировині було ідентифіковано та кількісно визначено до 91 компоненту ефірної олії. Вміст ефірних олій становив від 0,52 до 3,11 мл/кг залежно від виду сировини. Переважаючими сполуками ефірної олії в сировині Pentaphylloides fruticosa були ліналоол, гераніол, (Е)-β-дамасценон, (Е)-геранілацетон, (E)-β-іонон, L-β-елемен, гермакрен Д, гексагідрофарнезил ацетон, фітол, бензилбензоат. Найбільшу кількість ефіроолійних компонентів виявлено у пагонах з жовтими квітками Pentaphylloides fruticosa. В результатах проведеного дослідження виявлено сильні позитивні кореляційні зв’язки (>0,9) між такими парами сполук як: L-carvone та hexahydrofarnesyl acetone, benzyl benzoate та1,2-diphenoxyethane; L-β-pinene та α-muurolene, L-β-pinene та hexahydrofarnesyl acetone; L-bornyl acetate та L-β-elemene, L-bornyl acetate та benzyl benzoate, L-bornyl та 1,2-biphenoxyethane, D-limonene та eucalyptol, L-β-pinene та L-carvone.
Висновки. У зв’язку з отриманими результатами досліджень та виявленням таких сполук, як ліналоол, гераніол, (Е)-β-дамасценон, (Е)-геранілацетон, (E)-β-іонон, гермакрен Д, фітол, бензилбензоат доцільним є подальше вивчення виду Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz, його фармакологічної активності та можливостей подальшого застосування. в медицин
Вплив природних олігорибонуклеотидів у комплексах з D-манітолом на ріст пухлин та експресію маркерів імунних клітин в моделі меланоми миші В16
No full textCancer remains a leading cause of mortality worldwide, with chronic inflammation playing a critical role in tumour initiation and progression. Natural oligoribonucleotides in complexes with D-mannitol (ORN-D-M), derived from yeast RNA, have demonstrated anti-inflammatory and immunomodulatory effects in various disease models. Previous studies have shown their cytotoxicity against the B16 mouse melanoma cell line in vitro. This study aimed to evaluate the antitumor properties of ORN-D-M in a B16 mouse melanoma model.
Materials and methods. The B16 melanoma model was established by transplantation of B16 cells into C57BL/6 mice. ORN-D-M was administered at varying doses via different routes (subcutaneous, oral, intraperitoneal), under prophylactic and therapeutic regimens, and simultaneously with transplantation of malignant cells. Tumour growth dynamics, survival, and gene expression of immune cell markers in peripheral blood (Cd3, Cd247, Cd4, Cd8, Cd68) using RT-qPCR were assessed.
Results. It was shown that simultaneous administration of ORN-D-M with tumour cell transplantation dose-dependently inhibited tumour formation and improved survival. However, neither therapeutic nor prophylactic administration after tumour transplantation showed significant effects. Additionally, ORN-D-M did not affect the mRNA expression of immune cell markers during the late stage of B16 melanoma.
Conclusion. ORN-D-M exhibits a dose-dependent cytotoxic effect when administered simultaneously with tumour cells but lacks efficacy in therapeutic or prophylactic regimens. Future studies should focus on optimizing targeted delivery systems to enhance drug stability and effectiveness in cancer therapyРак залишається однією з провідних причин смертності у світі, причому хронічне запалення відіграє критичну роль у ініціації та прогресуванні пухлин. Природні олігорибонуклеотиди у комплексах з D-манітолом (OРН-D-M), отримані з дріжджової РНК, демонструють протизапальні та імуномодулюючі ефекти у різних моделях захворювань. Попередні дослідження показали їхню цитотоксичність щодо клітинної лінії меланоми мишей B16 in vitro. Метою цього дослідження було оцінити антитуморні властивості OРН-D-M у тваринній моделі меланоми B16.
Матеріали та методи. Модель меланоми В16 отримували шляхом трансплантації клітин B16 мишам C57BL/6. OРН-D-M тваринам вводили у різних дозах за допомогою варіативних шляхів (підшкірно, перорально, внутрішньочеревно) та за профілактичним й терапевтичним режимами введення, а також сумісно при трансплантації пухлинних клітин. Оцінювали динаміку росту пухлин, виживаність, а також експресію генів маркерів імунних клітин у периферичній крові (Cd3, Cd247, Cd4, Cd8, Cd68) методом RT-qPCR.
Результати. Встановлено, що одночасне введення OРН-D-M із трансплантацією пухлинних клітин призводило до дозозалежного інгібування пухлиноутворення. Однак профілактичне та терапевтичне введення препарату після трансплантації пухлини не продемонструвало значущих ефектів. Крім того, OРН-D-M не впливав на експресію мРНК маркерів імунних клітин на пізніх стадіях меланоми B16.
Висновок. OРН-D-M виявляє дозозалежний цитотоксичний ефект при одночасному введенні з пухлинними клітинами, але не ефективний при терапевтичному чи профілактичному режимах. Подальші дослідження повинні зосередитись на оптимізації систем цільової доставки препарату для покращення його стабільності та ефективності в терапії рак
Застосування алгоритмів кластеризації та фармакофорного скринінгу для ідентифікації похідних тіазолідинону та піразоліну з подвійною протипаразитарною та протираковою активністю
No full textThiazolidinones and related heterocycles exhibiting antimicrobial, antiparasitic, anticancer, antidiabetic, and anti-inflammatory activities are considered privileged scaffolds for the development of novel, drug-like molecules. 4-Thiazolidinone-based hybrids with alkanecarboxylic acid moieties, pyrazoline, phenylindole or imidazothiadiazole fragments have been thoroughly investigated as potential antiparasitic agents. Along with numerous studies that proved their high anticancer potential, this class of compounds is attractive for the promising strategy of redirecting antiparasitic drugs for cancer treatment.
The aim of the study. We aimed to investigate the correlation between the antileukemic and antiparasitic properties of various thiazolidinone and pyrazoline derivatives.
Materials and methods. The anticancer activity of a data set of 31 compounds against five Leukemic cell lines was studied at a single concentration (10−5M). The antitrypanosomal activity data has been collected under the same assay protocol against Trypanosoma brucei brucei (Tbb). The clustering algorithms were implemented in Python using the NumPy, Pandas, Scikit-learn, Matplotlib, and Plotly libraries. LigandScout 4.4 software was used for the 3D-pharmacophore design.
Results. The compounds with antitrypanosomal activity were divided into 3 classes according to the IC50 values calculated in the growth inhibition assay against Tbb. The percentage of cell growth in the in vitro assay of studied compounds on five Leukemic cell lines was used for the machine learning study. Applying both the K-means and Agglomerative hierarchical clustering algorithms, compounds from class 1 were grouped into one cluster. The pharmacophore screening using merged pharmacophore derived from BCL-2-venetoclax complexes showed good pharmacophore-fit scores for the compounds selected in one cluster by both algorithms. The same pharmacophore model, when applied to a dataset of thiazolidinone/thiazole-indole/imidazothiadiazole hybrid molecules with high antitrypanosomal activity in vitro, assigned them as active.
Conclusions. The findings of the study suggest that thiazolidine derivatives and related compounds exhibit dual anti-parasitic and anticancer properties, which may help to identify their antiproliferative mechanism of action in parasitic and cancer cells.Тіазолідинони та споріднені гетероцикли, що проявляють антимікробну, протипаразитарну, протидіабетичну та протизапальну активність, є привілейованими скафолдами для розробки нових лікоподібних молекул. Гібриди на основі 4-тіазолідинонів з фрагментами алканкарбонової кислоти, піразоліном, феніліндолом або імідазотіадіазолу широко вивчалися як потенційні протипаразитарні засоби. Поряд з численними дослідженнями, які довели їхній високий протипухлинний потенціал, цей клас сполук є привабливим для перспективної стратегії перепрофілювання протипаразитарних препаратів для терапії раку.
Мета дослідження. Метою дослідження був пошук кореляції між протилейкемічними та протипаразитарними властивостями низки різних похідних тіазолідинону та піразоліну.
Матеріали та методи. Протиракову активність вибірки із 31 сполуки щодо п’яти лейкемічних клітинних ліній вивчали в одній концентрації (10−5M). Дані про антитрипаносомну активність отримували за умов однакових протоколів біологічних досліджень щодо Trypanosoma brucei brucei (Tbb). Алгоритми кластеризації проводили у мові програмування Python з використанням бібліотек NumPy, Pandas, Scikit-learn, Matplotlib та Plotly. Для розробки 3D-фармакофору використовували програмне забезпечення LigandScout 4.4.
Результати. Сполуки з антитрипаносомною активністю були розділені на 3 класи відповідно до значень IC50, розрахованих в тесті інгібування росту Tbb. Для проведення машинного навчання було використано відсоток росту клітин досліджуваних сполук в in vitro тесті на п'яти лейкемічних клітинних лініях. Застосовуючи кластеризацію обома методами K-середніх та Агломеративним ієрархічним алгоритмом, сполуки з класу 1 були згруповані в один кластер. Скринінг фармакофорів з використанням об'єднаного фармакофору, отриманого з комплексів BCL-2-венетоклакс, показав хороші показники відповідності фармакофорів для сполук, відібраних в один кластер обома алгоритмами. При застосуванні тієї ж фармакофорної моделі до вибірки гібридних молекул тіазолідинону/тіазол-індол/імідазотіадіазолу з високою антитрипаносомною активністю in vitro, дані сполуки були класифіковані як активні.
Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що похідні тіазолідину та споріднені сполуки проявляють подвійні протипаразитарні та протипухлинні властивості, що може допомогти у пошуку їхнього антипроліферативного механізму дії в паразитарних та пухлинних клітина