ScienceRise: Pharmaceutical Science
Not a member yet
530 research outputs found
Sort by
Оцінка стану епідеміологічної ситуації з лімфогранулематозу по різних регіонах України як важлива складова у розробці напрямків удосконалення фармацевтичного забезпечення онкогематологічних хворих
No full textThe aim: to conduct epidemiological studies of the morbidity and mortality of the population from lymphogranulomatosis in the regions of the country in dynamics over the years and to identify regions of the country that require special attention in the process of early detection of this pathology and effective pharmaceutical provision of patients.Materials and methods. The object of the research was the official data of the National Cancer Registry from 2012-2019. The research used both general theoretical (historical, analytical and comparative, systemic, graphic, logical, hypothetical-deductive) and applied (mathematical-statistical, epidemiological) methods of research.Results. It has been established that the average morbidity and mortality rates of the population from lymphogranulomatosis in Ukraine exceed similar world data (morbidity/mortality – 2.3/0.4 for men and 1.9/0.3 for women per 100 thousand population). Thus, the calculated morbidity rates were 2.5, and the mortality rate was 0.7 per 100 thousand population. It has been proved that morbidity and mortality rates by region varied in a significant range of values, namely, morbidity – from 1.8 (Transcarpathian region) to 3.0 (Kyiv), and mortality – from 0.4 (Cherkasy region) to 0.9 (Ivano-Frankivsk, Kyiv, Chernivtsi regions) per 100 thousand population. According to the results of the grouping, most regions of the country (14 regions and Kyiv city) were assigned to the group of extremely unfavourable (group D) development of the epidemiological situation in terms of lymphogranulomatosis. Ivano-Frankivsk region was attributed to the group of unfavourable (group C) development of this process. Four (Transcarpathian, Vinnytsia, Zhytomyr and Kherson) regions were included in the group of favourable (group A) development of the epidemiological situation. The group of relatively favourable (group B) – three areas. These are the Volyn, Chernigov and Cherkasy regions.Conclusions. The presence of an extremely unfavourable (14 regions and Kyiv city) and unfavourable (Ivano-Frankivsk region) onco-epidemiological situation necessitates the development and implementation of regional programs for the early detection of lymphogranulomatosis and the provision of patients with affordable and effective anticancer drugs in accordance with the existing resource provision at the level of regions and local communitiesЦель: провести эпидемиологические исследования заболеваемости и смертности населения от лимфогранулематоза по регионам страны в динамике лет и определить области, требующие особого внимания в процессе раннего выявления этой патологии и эффективного фармацевтического обеспечения больных.Материалы и методы. Объектом исследований стали официальные данные Национального канцер-реестра с 2012-2019 гг.. В исследованиях использовались как общетеоретические (исторический, аналитико-сравнительный, системный, графический, логический, гипотетико-дедуктивный), так и прикладные (математико-статистические, эпидемиологические) методы исследований.Результаты исследования. Установлено, что средние показатели заболеваемости и смертности населения от лимфогранулематоза в Украине превышают аналогичные мировые (заболеваемость/смертность – 2,3/0,4 у мужчин и 1,9/0,3 у женщин на 100 тыс. населения) данные. Так, рассчитанные показатели заболеваемости составили 2,5, а смертность 0,7 на 100 тыс. населения. Доказано, что показатели заболеваемости и смертности по регионам колебалась в значительном диапазоне значений, а именно заболеваемость – от 1,8 (Закарпатская область) до 3,0 (м. Киев), а смертность – от 0,4 (Черкасская область) до 0,9 (Ивано-Франковская, Киевская, Черновицкая области) на 100 тыс. населения. По результатам группировки большинство регионов страны (14 областей и г. Киев) были отнесены к группе крайне неблагоприятного (группа D) развития эпидемиологической ситуации по лимфогранулематозу. Ивано-Франковская область была отнесена к группе неблагоприятного (группа С) развития указанного процесса. В состав группы благоприятного (группа А) развития эпидемиологической ситуации было отнесено четыре (Закарпатская, Винницкая, Житомирская и Херсонская) области. В группу относительно благоприятного (группа В) – три области. Это Волынская, Черниговская и Черкасская области.Выводы. Наличие крайне неблагоприятной (14 областей и г. Киев) и неблагоприятной (Ивано-Франковская область) онкоэпидемиологической ситуации обусловливает необходимость разработки и внедрения региональных программ по раннему выявлению лимфогранулематоза и обеспечения больных доступными и эффективными противоопухолевыми препараты в соответствии с существующим ресурсного обеспечения на уровне областей и местных общинМета: провести епідеміологічні дослідження захворюваності та смертності населенні від лімфогранулематозу по регіонах країни у динаміці років та визначити області, які потребують особливої уваги стосовно раннього виявлення цієї патології та ефективного фармацевтичного забезпечення хворих.Матеріали і методи. Об’єктом досліджень стали офіційні дані Національного канцер-реєстру за 2012-2019 рр.. У дослідженнях використовувалися як загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, графічний, логічний, гіпотетико-дедуктивний), так й прикладні (математико-статистичні, епідеміологічні) методи досліджень.Результати дослідження. Встановлено, що середні показники захворюваності та смертності населення від лімфогранулематозу в Україні перевищують аналогічні світові (захворюваність/смертність – 2,3/0,4 у чоловіків та 1,9/0,3 у жінок на 100 тис. населення) дані. Так, розраховані показники захворюваності дорівнювали 2,5, а смертність - 0,7 на 100 тис. населення. Доведено, що показники захворюваності та смертності по регіонах коливалися у значному діапазоні значень, а саме захворюваність – від 1,8 (Закарпатська область) до 3,0 (м. Київ), а смертність – від 0,4 (Черкаська область) до 0,9 (Івано-Франківська, Запорізька, Чернівецька області) на 100 тис. населення. За результатами групування більшість регіонів країни (14 областей та м. Київ) були віднесені до групи вкрай несприятливого (група D) розвитку епідеміологічної ситуації по лімфогранулематозу. Івано-Франківська область була віднесена до групи несприятливого (група С) розвитку зазначеного процесу. До складу групи сприятливого (група А) стану розвитку епідеміологічної ситуації було віднесено чотири (Закарпатська, Вінницька, Житомирська та Херсонська) області. В групу відносно сприятливого (група В) – три області. Це Волинська, Чернігівська та Черкаська області.Висновки. Наявність вкрай несприятливої (14 областей та м. Київ) та несприятливої (Івано-Франківська область) онкоепідеміологічної ситуації обумовлює необхідність розробки та впровадження регіональних програм з раннього виявленні лімфогранулематозу та забезпечення цих хворих доступними та ефективними протипухлинними препарати у відповідності до існуючого ресурсного забезпечення на рівні областей та місцевих грома
Порівняльний аналіз цитотоксичної активності екстрактів, отриманих з листя і кореневища лепехи звичайної на клітини кісткового мозку щурів in vitro
No full textThe aim of this study was to identify cytotoxic activity and to compare severity of cytotoxic activity of de-alcoholized alcohol-water extracts obtained from the leaves and roots of Sweet Flag (Acorus Calamus L.) on rat bone marrow cells in vitro.Rat bone marrow cells were isolated from the femoral diaphysis of the animals under cold temperatures.To obtain various concentrations of extract from the leaves (LEA) and roots REA, the initial extracts (concentration 1.0 g/mL) were immunologically titrated by rolling method. A quantitative assessment of cytotoxicity was made by testing plasma membrane damage in the Trypan Blue dye exclusion test.It was found that the cytotoxicity of a substance obtained from the roots of Sweet Flag (REA) depends on the dose and time of contact with rat bone marrow. REA has a cytotoxic effect at concentrations of 0.03-1.65 g/mL. When in contact with rat bone marrow cells for 15 minutes it causes an increase in the number of dead cells by 0.48–1.56×106 per milliliter (p<0.05). For REA in all studied concentrations, an increase in the effect of cytotoxicity is shown as the time of contact of cells with the active substance increases from 15 to 90 minutes (p<0.05).The substance obtained from the leaves of Sweet Flag (LEA) does not cause cell membrane destruction and does not have a significant effect on the viability of rat bone marrow cells in all studied concentrationsЦель исследования: сравнить наличие и выраженность цитотоксической активности экстрактов из листьев и корневища аира болотного (Acorus calamus L.), на клетки костного мозга крыс в условиях in vitro.Материалы и методы. Клетки костного мозга крыс выделяли из диафизов бедренных костей животных на холоду. Для получения различных концентраций экстрактов из листьев (ЭЛА) и корневища (ЭКА) аира болотного (Acorus calamus L.) проводили раститровку исходных экстрактов в иммунологическом планшете методом перекатки. Количественная оценка цитотоксичности включала определение нарушений целостности клеточных мембран в тесте с трипановым синим.Результаты. ЭКА оказывает цитотоксический эффект в концентрациях 0,03-1,65 г/мл, при контакте с клетками красного костного мозга крыс в течение 15 мин, увеличивая количество погибших клеток на 0.48–1.56×106 в рассчете на миллилитр (р<0,05). Для ЭКА во всех исследованных концентрациях показано нарастание эффекта цитотоксичности по мере увеличения времени контакта клеток с действующим веществом от 15 до 90 мин. (р<0,05). В тоже время, ЭЛА не вызывает нарушений целостности клеточной мембраны и не оказывает влияния на жизнеспособность нативных клеток красного костного мозга крыс во всех изученных концентрациях.Выводы. Отсутствие цитотоксичности у ЭЛА, определенной путем оценки нарушения целостности клеточных мембран в тесте с трипановым синим, свидетельствуют о целесообразности дальнейших фармакологических исследований данной субстанции для создания на её основе эффективных и безопасных лекарственных средствМета дослідження: порівняти наявність і вираженість цитотоксичної активності екстрактів із листя і кореневища лепехи звичайної (Acorus calamus L), на клітини кісткового мозку щурів в умовах in vitro.Матеріали і методи. Клітини кісткового мозку щурів виділяли з діафізів стегнових кісток тварин на холоду. Для отримання різних концентрацій екстрактів з листя (ЕЛА) і кореневища (ЕКА) лепехи звичайної (Acorus calamus L.) проводили розтитровку вихідних екстрактів в імунологічному планшеті методом перекочування. Кількісна оцінка цитотоксичності включала визначення порушення цілісності клітинних мембран в тесті з трипановим синім.Результати. ЕКА чинить цитотоксичну дію в концентраціях 0,03-1,65 г/мл, при контакті з клітинами червоного кісткового мозку щурів протягом 15 хв, збільшуючи кількість загиблих клітин на 0.48–1.56×106 у розрахунку на мілілітр (р<0,05). Для ЕКА у всіх досліджених концентраціях показано наростання ефекту цитотоксичності по мірі збільшення часу контакту клітин з діючою речовиною від 15 до 90 хв. (p<0,05). У той же час, ЕЛА не викликає порушень цілісності клітинної мембрани і не впливає на життєздатність нативних клітин червоного кісткового мозку щурів у всіх вивчених концентраціях.Висновки. Відсутність цитотоксичності у ЕЛА, визначеної шляхом оцінки порушення цілісності клітинних мембран в тесті з трипановим синім, свідчить про доцільність подальших фармакологічних досліджень данного екстракту для створення на його основі ефективних і безпечних лікарських засобі
Технологічні аспекти отримання рідких екстрактів тополі чорної бруньок та визначення стратегії їх стандартизації на етапі фармацевтичної розробки
No full textThe aim. Conducting research on the development of technology for obtaining liquid extract of poplar black buds, their standardization and determining the optimal parameters of the technological process of extraction, which should provide the required content of biologically active substances and pharmacological activity of the drug.Methods. The production of liquid extracts was carried out by the method of percolation. The quantitative determination of the amount of hydroxycinnamic acid derivatives was carried out by the unified spectrophotometric method recommended by the State Pharmacopoeia of Ukraine, in terms of coffee acid, at an analytical wavelength of 509 ± 3 nm. To determine the quantitative content of the sum of flavonoids was used the method of differential spectrophotometry, flavonoids were calculated in terms of luteolin, by the reaction of flavonoids with a 2 % solution of aluminium chloride in ethanol (96 %) R at an analytical wavelength of 398 ± 3 nm.Results. The research on the technology of obtaining liquid extracts of black poplar buds was carried out. The technological parameters of the crushed medicinal plant raw material of the black poplar buds (bulk, the coefficient of filling of the dry raw material) were determined and the extraction parameters were calculated. It is established that the process requires the use of 2nd and 3rd discharges, and returns them to the process at the first stage of the process for the series that follows. To increase the absolute content of biologically active substances, it is rational to change the extraction regimes (infusion time, extractant flow rate, temperature). The quantitative determination of extractive substances and spectrophotometric determination of the amount of hydroxycinnamic acid derivatives in terms of coffee acid, as well as the amount of flavonoids in terms of luteolin at all stages of the process of obtaining liquid extracts was done. The influence of the concentration of the extractant on the qualitative composition of the obtained extract was established. The optimal extraction conditions were selected and the technology for ethanol extracts based on ethanol (96 %) R and ethanol (70 %) R was developed from medicinal plant material of black poplar buds. To increase the absolute content of biologically active substances in liquid extracts experimentally argued to increase the infusion time to 24 hours. The liquid extracts of black poplar buds have been developed for their further screening studies. Conclusions. As a result of the study was developed the technology of obtaining liquid extracts of poplar black buds, their standardization was carried out, the optimal parameters of the technological extraction process were determined, ethanol extracts were developed for their further screening studies Цель. Проведение исследований по разработке технологии получения жидких экстрактов тополя черного почек, их стандартизации и определения оптимальных параметров технологического процесса экстракции, которые должны обеспечить необходимое содержание биологически активных веществ и фармакологическую активность препарата.Методы. Изготовление жидких экстрактов проводили методом перколяции. Количественное определение суммы производных гидроксикоричной кислоты осуществляли по унифицированной спектрофотометрической методике, рекомендованной Государтсвенной фармакопеей Украины, в пересчете на кофейную кислоту, при аналитической длины волны 509 ± 3 нм. Для определения количественного содержания суммы флавоноидов выбран метод дифференциальной спектрофотометрии, в пересчете на лютеолин, по реакции флавоноидов с 2 % раствором алюминия хлорида в этаноле (96 %) Р при аналитической длины волны 398 ± 3 нм.Результаты. Проведены исследования по разработке технологии получения жидких экстрактов тополя черного почек. Определены технологические параметры измельченного лекарственного растительного сырья тополя черного почки (насыпная масса, коэффициент наполнения сухого сырья) и проведен расчет параметров экстракции. Установлено, что для технологического процесса необходимо использование 2-го или 2-го и 3-го сливов, и возвращение их в процесс на первую стадию процесса для серии, которая следует далее. Для увеличения абсолютного содержания биологически активных веществ рационально менять режимы экстракции (время настаивания, скорость истечения экстрагента, температуру). Проведено количественное определение экстрактивных веществ и спектрофотометрическое определение суммы производных гидроксикоричных кислот в пересчете на кофейную кислоту, а также суммы флавоноидов в пересчете на лютеолин на всех этапах технологического процесса получения жидких экстрактов. Установлено влияние концентрации экстрагента на качественный состав полученного экстракта. Подобраны оптимальные условия экстракции и разработана технология получения этанольных экстрактов на основе этанола (96 %) Р и этанола (70 %) Р из лекарственного растительного сырья тополя черного почек. Для увеличения абсолютного содержания биологически активных веществ в жидких экстрактах экспериментально аргументировано увеличение времени настаивания до 24 часов. Проведена наработка жидких экстрактов тополя черного почек для их дальнейших скрининговых исследований.Выводы. В результате проведенных исследований разработана технология получения жидких экстрактов тополя черного почек, проведена их стандартизация, определены оптимальные параметры технологического процесса экстракции, проведена наработка этанольных экстрактов для их дальнейших скрининговых исследованийМета. Проведення досліджень з розробки технології одержання рідких екстрактів тополі чорної бруньок, їх стандартизації та визначення оптимальних параметрів технологічного процесу екстракції, які мають забезпечити необхідний вміст біологічно активних речовин та фармакологічну активність препарату.Методи. Виготовлення рідких екстрактів проводили методом перколяції. Кількісне визначення суми похідних гідроксикоричної кислоти здійснювали за уніфікованою спектрофотометричною методикою, рекомендованою Державною фармакопеєю України, у перерахунку на кофейну кислоту, за аналітичної довжини хвилі 509 ± 3 нм. Для визначення кількісного вмісту суми флавоноїдів обрано метод диференціальної спектрофотометрії, у перерахунку на лютеолін, за реакцією флавоноїдів з 2 % розчином алюмінію хлориду у етанолі (96 %) Р за аналітичної довжини хвилі 398 ± 3 нм.Результати. Проведено дослідження з розробки технології одержання рідких екстрактів тополі чорної бруньок. Визначено технологічні параметри подрібненої лікарської рослинної сировини тополі чорної бруньки (насипна маса, коефіцієнт наповнення сухої сировини) та проведено розрахунок параметрів екстракції. Встановлено, що для технологічного процесу необхідно використання 2-го, або 2-го та 3-го зливів, та повернення їх до процесу на першу стадію процесу для серії, яка слідує далі. Для збільшення абсолютного вмісту біологічно активних речовин раціонально змінювати режими екстракції (час настоювання, швидкість витікання екстрагенту, температуру). Проведено кількісне визначення екстрактивних речовин та спектрофотометричне визначення суми похідних гідроксикоричної кислоти у перерахунку на кофейну кислоту, а також суми флавоноїдів у перерахунку на лютеолін на всіх етапах технологічного процесу отримання рідких екстрактів. Встановлено вплив концентрації екстрагенту на якісний склад отриманого екстракту. Підібрано оптимальні умови екстрагування та розроблено технологію отримання етанольних екстрактів на основі етанолу (96 %) Р та етанолу (70 %) Р з лікарської рослинної сировини тополі чорної бруньок. Для збільшення абсолютного вмісту біологічно активних речовин у рідких екстрактах експериментально аргументовано збільшення часу настоювання до 24 годин. Проведено напрацювання рідких екстрактів тополі чорної бруньок для їх подальших скринінгових досліджень. Висновки. В результаті проведених досліджень розроблена технологія одержання рідких екстрактів тополі чорної бруньок, проведена їх стандартизація, визначено оптимальні параметри технологічного процесу екстракції, проведено напрацювання етанольних екстрактів для їх подальших скринінгових досліджен
Аналіз клінічної ефективності і безпеки внутрішньовенного використання диклофенаку для попередження післяопераційного болю: сучасний стан і стратегічний аспект
No full textThe aim of the work is to analyze and systematize the literature data regarding the current state and strategic aspect of intravenous use of diclofenac for the prevention of postoperative pain, namely clinical efficacy and safety.Materials and methods. Studies were conducted using databases on the Internet: PubMed; Food and Drug Administration, European Medicines Agency. It has used retrospective, logical, research methods, content analysis.Results. Conducted clinical data analysis indicates that diclofenac sodium, when administered intravenously, has an opioid-saving effect, is effective in patients experiencing acute postoperative pain, or as part of a multimodal analgesic strategy to achieve perioperative pain control. This increases the possibility of relief of pain and promotes accelerated rehabilitation after surgery, reduces the need for opiates. The incidence of side effects with intravenous diclofenac was similar to that seen with other treatments. New opportunities of the strategic aspect of intravenous use of diclofenac is related to the use of Dyloject, Hospira Inc., USA, which has improved solubility, shorter administration time than infusion. The incidence of thrombophlebitis on treatment with Dyloject was less pronounced compared to Voltarol.Conclusions. Thus, the experience of clinical intravenous use of diclofenac sodium for the prevention of postoperative pain has confirmed its efficacy, favorable safety profile and the ability to reduce the need for opiates. The promising strategic aspect is the creation of domestic diclofenac sodium preparations for intravenous administration, which have improved solubility, shorter administration time than infusions and have no additional safety riskЦелью работы является анализ и систематизация данных литературы относительно современного состоянии и стратегического аспекта внутривенного использования диклофенака для предупреждения послеоперационной боли, а именно клинической эффективности и безопасности.Материалы и методы. Исследования проводились с использованием баз данных в сети Интернет: PubMed; Администрации по контролю за лекарствами и пищевыми продуктами (Food and Drug Administration), Европейского агентства лекарственных средств (European Medicines Agency). Использованы ретроспективный, логический методы исследования, контент-анализ.Результаты. Проведенный анализ клинических данных свидетельствует, что диклофенак натрия при внутривенном введении оказывает опиоидсберегающий эффект, является эффективным у пациентов, испытывающих острую послеоперационную боль, или как часть мультимодальной анальгетической стратегии для достижения периоперационного контроля боли. Указанное расширяет возможности купирования болевого синдрома и способствует ускорению реабилитации после хирургических вмешательств, уменьшает потребность в наркотиках. Частота побочных эффектов при внутривенном введении диклофенака была схожей с таковой при других видах лечения. Новые возможности стратегического аспекта внутривенного использования диклофенака связаны с применением препарата Dyloject, Hospira Inc., США, обладающего улучшенной растворимостью, меньшим временем введения, чем проведение инфузии. Частота возникновения тромбофлебита на фоне Dyloject была выражена в меньшей степени сравнительно с препаратом Voltarol.Выводы. Таким образом, опыт клинического внутривенного использования диклофенака натрия для предупреждения послеоперационной боли подтвердил его эффективность, благоприятный профиль безопасности и возможность уменьшать потребность в наркотиках. Перспективным стратегическим аспектом является создание отечественных препаратов диклофенака натрия для внутривенного введения, имеющие улучшенную растворимость, меньшее время введения, чем инфузии и без дополнительного риска безопасностиМетою роботи є аналіз та систематизація даних літератури щодо сучасного стану і стратегічного аспекту внутрішньовенного використання диклофенака для попередження післяопераційного болю, а саме клінічної ефективності та безпеки.Матеріали та методи. Дослідження проводилися з використанням баз даних в мережі Інтернет: PubMed; Адміністрації з контролю за ліками та харчовими продуктами (Food and Drug Administration), Європейського агентства лікарських засобів (European Medicines Agency). Використано ретроспективний, логічний методи дослідження, контент-аналіз.Результати. Проведений аналіз клінічних даних свідчить, що диклофенак натрію при внутрішньовенному введенні виявляє опіоїдзберегаючий ефект, є ефективним у пацієнтів, які відчувають гострий післяопераційний біль, або як частина мультимодальної анальгетичної стратегії для досягнення періопераційоного контролю болю. Зазначене розширює можливості купірування больового синдрому і сприяє прискоренню реабілітації після хірургічних втручань, зменшує потребу в наркотиках. Частота побічних ефектів при внутрішньовенному введенні диклофенаку була схожою з такою при інших видах лікування. Нові можливості стратегічного аспекту внутрішньовенного використання диклофенаку пов'язані із застосуванням препарату Dyloject, Hospira Inc., США, що має поліпшену розчинність, менший час введення, ніж проведення інфузії. Частота виникнення тромбофлебіту на тлі Dyloject була виражена в меншій мірі порівняно з препаратом Voltarol.Висновки. Таким чином, досвід клінічного внутрішньовенного використання диклофенака натрію для попередження післяопераційного болю підтвердив його ефективність, сприятливий профіль безпеки і можливість зменшувати потребу в наркотиках. Перспективним стратегічним аспектом є створення вітчизняних препаратів диклофенаку натрію для внутрішньовенного введення, які мають поліпшену розчинність, менший час введення, ніж інфузії і не мають додаткового ризику щодо безпек
Обґрунтування технології виробництва таблеток «АП-гельмін»
No full textThe aim. The purpose of this work is to substantiate the technology of “AP-helmin” tablets preparation and to establish the possible critical parameters of the production process.Materials and methods. Objects such as a mixture of pure substances albendazole and praziquantel in the ratio (1:4), tablet mass and tablet core samples were used in the research. The usual physicochemical and pharmacotechnological methods of the State Pharmacopoeia of Ukraine were used in the work, namely, the appearance, physical parameters, bulk density, compressibility, flowability, crushing force, determination of average mass, uniformity of mass, resistance to crushing and disintegration time were evaluated.Results. It was found that the mixture of active substances has poor flowability, indicating the need to enter the stage of wet granulation in the development of tablet technology with them.The wet granulation stage was carried out with the addition of such excipients as corn starch, microcrystalline cellulose 101 (MCC-101) and povidone (as a 10 % solution).Studies of the 4 samples of tablet mass allowed establishing the most rational composition for the formation of tablets-cores – sample number 4. The samples of composition No. 4 are white core tablets, homogeneous, without chips and cracks, and with respect to resistance to crushing and disintegration time meet the requirements of SPhU (96 N and 8 min 27 sec, respectively).The next stage of the study was the development of a common technology for the preparation of the tablets “AP-helmin”. In order to ensure proper consumer characteristics, the Opadry II ®YS-1-7027 White ("Colorcon") white coating was introduced.Conclusions. On the basis of the obtained results, a technological scheme of production was prepared taking into account the critical parameters and the forecasted control methods at different stagesЦель. Целью данной работы является обоснование технологии изготовления таблеток «АП-гельмин» и установление возможных критических параметров производственного процесса.Материалы и методы. В процессе проведения исследований использовали такие объекты как смесь чистых субстанций альбендазол и празиквантел в соотношении (1:4), таблеточную массу и образцы таблеток-ядер на их основе. В работе применяли общепринятые физико-химические и фармакотехнологические методы Государственной фармакопеи Украины, а именно проводили оценку внешнего вида, физических параметров, насыпной плотности, показателя сжимаемости, текучести, силы раздавливания, определение средней массы, однородности массы, устойчивости к раздавливанию и времени распадаемости.Результаты. Экспериментально установлено, что смесь действующих веществ имеет неудовлетворительную текучесть, что указывает на необходимость введения стадии влажного гранулирования при разработке технологии таблеток с ними.Стадию влажного гранулирования проводили с добавлением таких вспомогательных веществ как крахмал кукурузный, целлюлоза микрокристаллическая 101 (МКЦ-101) и повидон (в виде 10 % -го раствора).Исследование 4х образцов таблеточной массы позволили установить наиболее рациональный состав для образования таблеток-ядер – образец № 4. Образцы по составу № 4 представляют собой таблетки-ядра белого цвета, однородные, без сколов и трещин, и по устойчивости к раздавливанию и времени распадаемости соответствуют требованиям ГФУ (96 N и 8 мин 27 сек, соответственно).Следующим этапом исследования была разработка общей технологии приготовления таблеток «АП-гельмин». Для обеспечения надлежащих потребительских характеристик ввели стадию нанесения покрытия оболочкой Opadry ІІ ®YS-1-7027 White («Colorcon») белого цвета.Выводы. На основе полученных результатов составлена технологическая схема производства с учетом критических параметров и прогнозируемых методов контроля на разных стадияхМета. Метою даної роботи є обґрунтування технології виготовлення таблеток «АП-гельмін» та встановлення можливих критичних параметрів виробничого процесу.Матеріали та методи. У процесі проведення досліджень використовували такі об’єкти як суміш чистих субстанцій альбендазол та празиквантел у співвідношенні (1:4), таблеткова маса та зразки таблеток-ядер на їх основі. У роботі використовували загальноприйняті фізико-хімічні та фармакотехнологічні методи Державної фармакопеї України, а саме проводили оцінку зовнішнього вигляду, фізичних параметрів, насипної густини, показника стисливості, текучості, сили роздавлювання, визначення середньої маси, однорідності маси, стійкості до роздавлювання та часу розпадання.Результати. Експериментально встановили, що суміш діючих речовин має незадовільну текучість, що вказує на необхідність уведення стадії вологого гранулювання при розробці технології таблеток з ними.Стадію вологого гранулювання проводили із додаванням таких допоміжних речовин як крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна 101 (МКЦ-101) та повідон (у вигляді 10 %-го розчину).Дослідження 4х зразків таблеткової маси дозволили встановити найбільш раціональний склад для утворення таблеток-ядер – зразок № 4. Зразки за складом № 4 являють собою таблетки-ядра білого кольору, однорідні, без сколів і тріщин, та за стійкістю до роздавлювання та часом розпадання відповідають вимогам ДФУ (96 N та 8 хв 27 сек, відповідно).Наступним етапом дослідження була розробка загальної технології приготування таблеток «АП-гельмін». Для забезпечення належних споживчих характеристик ввели стадію нанесення покриття плівковою оболонкою Opadry ІІ ®YS-1-7027 White («Colorcon») білого кольору.Висновки. На основі отриманих результатів складено технологічну схему виробництва з урахуванням критичних параметрів та прогнозованих методів контролю на різних стадія
Розробка ОФ ВЕРХ методу аналізу амінокапронової кислоти в комплексному назальному препараті
No full textThe aim of this work was to develop a method of RP HPLC for the quantitative determination of aminocaproic acid in a complex nasal drug.Materials and methods. A solution of aminocaproic acid and a solution of a complex model mixture containing aminocaproic acid were used for the study purposes. A method used for sample preparation was derivatization of aminocaproic acid with dansyl chloride. A method of quantitative determination was RP HPLC analysis with UV detection at 288 nm.Results. The obtained data confirm the specificity, linearity, and correctness of the method proposed for quantitative analysis. Therewith, the correlation coefficient, limit of detection, limit of quantification and relative standard deviation (RSD) are R=0.9998, LOD=4.6·10-5 g/mL, LOQ=1.4·10-4 g/mL, and RSD=1.16% respectively.Conclusions. A method of RP HPLC for the quantitative determination of aminocaproic acid in a complex nasal drug has been developed and its validation assessment has been carried out according to the following validation parameters: specificity, accuracy, linearity, and precision (repeatability). Statistical processing of the obtained results shows that all the validation parameters studied are within the acceptance criteriaЦелью работы была разработка ОФ ВЭЖХ метода анализа аминокапроновой кислоты в комплексном назальном препарате.Материалы и методы. Для исследований использовали как отдельно раствор аминокапроновой кислоты, так и ее раствор в составе комплексной модельной смеси. Метод пробоподготовки – дериватизация аминокапроновой кислоты с помощью дансил хлорида. Метод количественного определения – ОФ ВЭЖХ анализ при аналитической длине волны 288 нм.Результаты. Полученные данные подтверждают специфичность, линейность и правильность предложенной методики количественного анализа. При этом коэффициент детерминации, предел обнаружения и предел количественного обнаружения и относительное стандартное отклонение равны соответственно R=0,9998, LOD=4,6·10-5 г/мл, LOQ=1,4·10-4 г/мл, RSD=1,16%.Выводы. Разработан метод ОФ ВЭЖХ для количественного определения аминокапроновой кислоты в сложном назальном препарате, проведена его валидационная оценка в соответствии со следующими параметрами валидации: специфичность, правильность, линейность и прецезионность (повторяемость). Статистическая обработка полученных результатов показывает, что все изученные параметры валидации соответствуют критериям приемлемостиМетою роботи була розробка ОФ ВЕРХ методу аналізу амінокапронової кислоти в комплексному назальному препараті.Матеріали та методи. Для досліджень використовували розчин амінокапронової кислоти та розчин комплексної модельної суміші, що містить амінокапронову кислоту. Методом, що використовувався для приготування зразків, була дериватизація амінокапронової кислоти дансилхлоридом. Методом кількісного визначення був ОФ ВЕРХ-аналіз з УФ-детектуванням при 288 нм.Результати. Отримані дані підтверджують специфічність, лінійність та правильність методу, запропонованого для кількісного аналізу. При цьому коефіцієнт кореляції, межа виявлення, межа кількісного визначення та відносне стандартне відхилення (RSD) становлять R = 0,9998, LOD = 4,6·10-5 г/мл, LOQ = 1,4·10-4 г/мл та RSD = 1,16% відповідно.Висновки. Розроблено метод ОФ ВЕРХ для кількісного визначення амінокапронової кислоти в складному назальному препараті та проведено його валідаційну оцінку за такими параметрами валідації: специфічність, достовірність, лінійність та точність (повторюваність). Статистична обробка отриманих результатів показує, що всі досліджувані параметри валідації відповідають критеріям прийнятност
Скринінгове дослідження гіпоглікемічної активності рослинних зборів (повідомлення І)
No full textThe aim. To study the hypoglycemic activity of the herbal mixtures, which are used in folk medicine for the prevention and treatment of diabetes mellitus type 2, but do not have a scientific basis and to establish their conditional therapeutic dose.Materials and methods. The study was performed on male albino rats weighing 180-200 g, which for preventive treatment during 20 days orally received aqueous extracts (1:10) of the studied herbal mixtures at a dose 6 mL/kg/day, 9 mL/kg/day and 12 mL/kg/day and comparison drugs – the officinal herbal mixtures “Arfazetin” at a dose 9 mL/kg/day and metformin tablets at a dose 60 mg/kg/day. The study of hypoglycemic properties and the establishment of a conditional therapeutic dose of the studied mixtures was carried out using glucose loading tests. All experiments were performed in accordance with general ethical principles with the recommendations of the EEC Council directive 2010/63/EU about the protection of animals, which are used for scientific purposes.Results. The results of the study showed that the 20-day preventive treatment by the herbal mixtures reduced alimentary hyperglycemia at the 30th minutes of OGTT and helped regulate carbohydrate tolerance disorders by reducing hyperglycemia at the 15th minutes of IPGTT. The highest hypoglycemic activity showed the herbal mixtures No. 3 (12 mL/kg/day) and No. 4 (12 mL/kg/day), which was almost on a par with the comparison drug –metformin tablets, but exceeded the officinal herbal mixture “Arfazetin”. In addition, the dose-dependence of the effectiveness of all five studied herbal mixtures was established.Conclusions. For the first time, it was conducted the screening study of hypoglycemic activity of the herbal mixtures, which are used in folk medicine for the prevention and treatment of diabetes mellitus type 2. It was determined that the greatest effectiveness in terms of the ability to reduce alimentary hyperglycemia during OGTT and reduce impaired carbohydrate tolerance during IPGTT show the herbal mixtures No. 3 (which includes Urticea folia, Cichorii radices, Rosae fructus, Elymi repens rhizomata, Taraxaci radices) and No. 4 (which includes Arctii lappae radices, Elymi repens rhizomata, Maydis style cum sigmatis, Helichrysi arenarii flores, Rosae fructus). It was established their conditional therapeutic dose of 12 mL/kg/dayЦель. Изучение гипогликемических свойств растительных сборов, используемых в народной медицине для профилактики и лечения сахарного диабета 2 типа и установление их условно терапевтической дозы.Материалы и методы. Исследования проводились на интактных нормогликемических белых крысах самцах массой 180-200 г, которые с целью профилактического лечения в течение 20-ти дней перорально получали водные экстракты (1:10) исследуемых сборов в дозе 6 мл/кг/день, 9 мл/кг/день и 12 мл/кг/день и препараты сравнения – официнальный сбор «Арфазетин» в дозе 9 мл/кг/день и таблетки метформина в дозе 60 мг/кг/день. Изучение гипогликемических свойств и установления условно терапевтической дозы исследуемых средств осуществляли с помощью тестов глюкозной нагрузки. Все опыты проводили с соблюдением общих этических принципов согласно рекомендациям Директивы ЕС 2010/63/EU о защите используемых животных для научных целей.Результаты. Результаты исследования показали, что 20-дневное профилактическое лечение с помощью растительных сборов снижало алиментарную гипергликемию на 30-й минуте ОТТГ и способствовало уменьшению нарушений толерантности к углеводам путем снижения гипергликемии на 15-й минуте ВЧТТГ. Наибольшую гипогликемическую активность проявили растительные сборы № 3 (12 мл/кг/день) и № 4 (12 мл/кг/день), которая была практически на уровне с препаратом сравнения – таблетками метформина, но превышала по эффективности официнальный сбор «Арфазетин». Кроме этого, было установлено дозо-зависимость эффективности всех пяти исследуемых растительных сборов.Выводы. Впервые было проведено скрининговое исследование гипогликемической активностьи растительных сборов, применяемых в народной медицине для профилактики и лечения сахарного диабета 2 типа. Определено, что наибольшую эффективность по способности снижать алиментарною гипергликемию при ОТТГ и снижать нарушение толерантности к углеводам при ВЧТТГ проявляют растительные сборы № 3 (в состав которого входят крапивы листья, цикория корни, шиповника плоды, пырея корневища, одуванчика корни) и № 4 (в состав которого входят лопуха корни, пырея корневища, кукурузы рыльца, бессмертника цветки, шиповника плоды). Установлено их условно терапевтическую дозу, которая составляет 12 мл/кг/деньМета. Вивчення гіпоглікемічних властивостей рослинних зборів, що використовуються у народній медицині для профілактики та лікування цукрового діабету 2 типу та встановлення їх умовно терапевтичної дози.Матеріали та методи. Дослідження проводилися на інтактних нормоглікемічних білих щурах самцях масою 180-200 г, які з метою профілактичного лікування впродовж 20-ти днів перорально отримували водні екстракти (1:10) досліджуваних зборів у дозі 6 мл/кг/день, 9 мл/кг/день та 12 мл/кг/день та препарати порівняння – офіцинальний збір «Арфазетин» у дозі 9 мл/кг/день та таблетки метформіну у дозі 60 мг/кг/день. Вивчення гіпоглікемічних властивостей та встановлення умовно терапевтичної дози досліджуваних засобів здійснювали за допомогою тестів глюкозного навантаження. Усі досліди виконували з дотриманням загальних етичних принципів згідно рекомендацій Директиви ЄС 2010/63/EU про захист використовуваних тварин для наукових цілей.Результати. Результати дослідження показали, що 20-ти денне профілактичне лікування за допомогою рослинних зборів знижувало аліментарну гіперглікемію на 30-й хв ОТТГ та сприяло зменшенню порушень толерантності до вуглеводів шляхом зниження гіперглікемії на 15-й хв ВОТТГ. Найбільшу гіпоглікемічну активність проявили рослинні збори № 3 (12 мл/кг/день) та № 4 (12 мл/кг/день), яка була практично на рівні з препаратом порівняння – таблетками метформіну, але перевищувала за ефективністю офіцинальний збір «Арфазетин». Окрім цього, було встановлено дозо-залежність ефективності усіх п’яти досліджуваних рослинних зборів.Висновки. Вперше проведено скринінгове дослідження гіпоглікемічної активності рослинних зборів, що застосовуються в народній медицині для профілактики та лікування цукрового діабету 2 типу. Визначено, що найбільшу ефективність за здатністю знижувати аліментарну гіперглікемію під час ОТТГ та знижувати порушення толерантності до вуглеводів під час ВОТТГ проявляють рослинні збори № 3 (до складу якого входять кропиви листя, цикорію корені, шипшини плоди, пирію кореневища, кульбаби корені) та № 4 (до складу якого входять лопуха корені, пирію кореневища, кукурудзи стовпчики з приймочками, цмину квітки, шипшини плоди). Встановлено їх умовно терапевтичну дози, яка складає 12 мл/кг/ден
An overview on various types of gastroretentive drug delivery system
Get PDFGastro retentive drug delivery system is one of the approaches to achieve controlled drug delivery. The gastro retentive drug delivery system is a way to prolong residence time of active pharmaceutical ingredient in gastrointestinal tract. It is also applied for targeting drug in upper gastrointestinal tract for generating local and systemic effect. Controlled drug delivery creates a window of absorption that release drug for a longer duration of time before reaching absorption site. Gastro retentive drug delivery systems have gained wide variation of oral drug distribution in the area of late. It includes all the approaches that keep the dosage form in the stomach for a longer duration of time. This also enables sustained release of active pharmaceutical ingredient which in turn overcomes many limitations of conventional drug delivery systems. It has begun tremendous advances in the field of gastro-retention to meet controlled release of drugs.Aim of research. The main aim of this survey to prolong the gastric retention dosage form in the stomach and improve the medication concentration in the stomach.Material and Method. To prepare this manuscript, various keywords were searched in different search engines such as Google, Yahoo, Bing etc. The available information in public domain was collected and classified according to delivery system. This review paper aim to provide complete information about different delivery systems related to Gastro retentive drug delivery systems (GRDDS). It is also applied for targeting drug in upper gastrointestinal tract for generating local and systemic effect.Result. After going through various literatures, it can be said that the GRDDS can improve local bioavailability and therapeutic efficacy and dosing frequency possible reduction in dose size. This paper is focused on various physiological contemplation and obtainable formulation approaches for development of gastro retentive drug delivery system.Conclusions. This article discusses various types of GRDDS and their approaches. The gastric retentive drug delivery systems improve drug absorption. Prolonged gastric retention time of therapeutic mutations provide several benefits such as improving absorption, bioavailability and enhance the therapeutic action of dru
Отримання та вивчення субстанції багатокомпонентного екстракту сухого Беліса як етап фармацевтичної розробки капсул седативної дії
No full textThe aim. Scientifically and experimentally substantiate the production and study of the properties of the multicomponent dry extract of Belisa in order to formulate a capsule mixture based on it, taking into account the requirements of ICQ 8 “Pharmaceutical Development”.Methods. Physico-chemical and pharmaco-technological research methods were used to determine moisture, bulk density and bulk density after shrinkage, fractional composition of the obtained multicomponent dry extract of Belisa and model mixtures with excipients based on it.Results. As a result of experimental studies, a multicomponent dry extract of Belisa was obtained. Humidity, bulk density and bulk density after shrinkage, fluidity of the obtained extract and seven model mixtures with it were determined and microscopic analysis was performed. According to the results of the experiment, the dry extract without the addition of excipients for 2 days lost its flowability, which prompted the use of excipients in its subsequent technology. To improve the technological properties of the dry extract of Belisa, model samples were made with different excipients (Aerosil in the amount of 1, 2 and 3 % and maltodextrin in the amount of 2, 3 and 4 %) and with a different technology.Conclusions. Physico-chemical and pharmaco-technological properties of multicomponent dry extract of Belisa and its model samples with a number of excipients were studied. Humidity, bulk density and bulk density after shrinkage, fractional composition were studied. According to the results of experimental researches the technology is developed and the technological scheme of obtaining the multicomponent dry extract of Belisa is made and critical parameters of its production are definedЦель работы. Научно и экспериментально обосновать получение и изучение свойств многокомпонентного экстракта Белиса с целью формуляции капсульной смеси на его основе, учитывая требования руководства ICQ 8 «Фармацевтическая разработка».Методы. Для определения влажности, насыпной плотности и насыпной плотности после усадки, фракционного состава полученного многокомпонентного экстракта сухого Белиса и модельных смесей с вспомогательными веществами на его основе, были использованы физико-химические и фармакотехнологические методы исследования.Результаты. В результате проведенных экспериментальных исследований был получен многокомпонентный экстракт сухой Белиса. Определены влажность, насыпная плотность и насыпная плотность после усадки, текучесть полученного экстрака и семи модельных смесей с ним, а также проведен микроскопический анализ. По результатам эксперимента, сухой экстракт без добавления вспомогательных веществ в течение 2 суток терял сыпучесть, что побудило к использованию вспомогательных веществ в дальнейшей его технологии. Для улучшения технологических свойств экстракта сухого Белиса изготавливали модельные образци с различными вспомогательными веществами (аэросил в количестве 1, 2 и 3 % и мальтодекстрин в количестве 2, 3 и 4 %) и по разной технологии.Выводы. Изучены физико-химические и фармакотехнологические свойства многокомпонентного экстракта Белиса и его модельных образцов с вспомогательными веществами. Исследваны влажность, насыпную плотность и насыпную плотность после усадки, фракционный состав. По результатам экспериментальных иссследований разработана технология и составлена технологическая схема получения многокомпонентного экстракта Белиса и определены критические параметры его производстваМета роботи. Науково та експериментально обгрунтувати отримання та вивчення властивостей багатокомпонентного екстракту сухого Беліса з метою формуляції капсульної суміші на його основі, враховуючи вимоги настанови ICQ 8 «Фармацевтична розробка».Методи. Для визначення вологості, насипної густини та насипної густини після усадки, фракційного складу отриманого багатокомпонентного екстракту сухого Беліса та модельних сумішей з допоміжними речовинами на його основі, було використано фізико-хімічні і фармакотехнологічні методи дослідження.Результати. У результаті проведених експериментальних досліджень було отримано багатокомпонентний екстракт сухий Беліса. Визначено вологість, насипну густину та насипну густину після усадки, плинність отриманого екстракту та семи модельних сумішей з ним і проведено мікроскопічний аналіз. За результатами експерименту, сухий екстракт без додавання допоміжних речовин протягом 2 діб втрачав сипкість, що спонукало до використання допоміжних речовин у подальшій його технології. Для покращення технологічних властивостей екстракту сухого Беліса виготовляли модельні зразки з різними допоміжними речовинами (аеросил у кількості 1, 2 та 3 % і мальтодекстрин у кількості 2, 3 та 4 %) та за різною технологією.Висновки. Вивчено фізико-хімічні і фармакотехнологічні властивості багатокомпонентного екстракту сухого Беліса та його модельних зразків з низкою допоміжних речовин. Вивчено вологість, насипну густину та насипну густину після усадки, фракційний склад. За результатами експериментальних досліджень розроблено технологію та складено технологічну схему отримання багатокомпонентного екстракту сухого Беліса і визначено критичні параметри його виробництв
Вивчення жирнокислотного складу соняшникової олії рафінованої та можливості його зміни протягом зберігання
No full textRefined sunflower oil is an auxiliary component of many dosage forms made in pharmacy. For their preparation, pharmacies purchase oils from different manufacturers and have the right to use it throughout the shelf life. However, the question arises of maintaining the stability of the fatty acid composition of the oil because of the influence of various environmental factors. In previous studies, the authors investigated the change in the composition of basic fatty acids (FA) of sunflower oil during heating or long-term storage, but there are no studies of the full FA composition of sunflower oil, as well as an assessment of its dependence on the period of the oil using.The aim. Detailed study of the FA composition of refined sunflower oil from different manufacturers, assessment of the effect of the shelf life of the oil on its FA composition and its compliance with the requirements of the European Pharmacopoeia (EP).Materials and methods. The determination of the FA composition of seven samples of refined sunflower oil was carried out by gas chromatography with a flame ionization detector using the Rt-2560 column (100 m×0.25 mm×0.20 µm).Results. The analysis of seven samples of refined sunflower oil showed the presence of 24 FA in most of them. Polyunsaturated FA predominate among them with a percentage of 52.45-60.86 %. The value of the fatty acids percentage in each groups (saturated, mono- and polyunsaturated fatty acids) are quite similar regardless of the oil shelf life at the time of the research. All test samples, except one, by the percentage content of the main FA correspond to EP requirements. The results of the quantitative content of the main FA of sunflower oil determining (palmitic, stearic, oleic, and linoleic) also indicate a similar FA composition of the studied samples.Conclusions. The studied samples of sunflower oil refined in terms of the content of basic FAs meet the requirements of the EP. The obtained results indicate the high stability of the oil and the absence of a significant effect of the storage period on the FA compositionРафинированное подсолнечное масло является вспомогательным компонентом многих лекарственных форм аптечного приготовления. Для их приготовления аптеки закупают масло у разнообразных производителей и имеют право использовать его на протяжении всего срока годности. Однако возникает вопрос сохранения стабильности жирнокислотного состава масла в результате влияния различных факторов окружающей среды. В предыдущих исследованиях авторами было исследовано изменение состава основных жирных кислот (ЖК) подсолнечного масла при нагревании или длительном хранении, но исследований полного ЖК состава подсолнечного масла отсутствуют, как и оценка его зависимости от периода использования масла.Цель. Детальное изучение ЖК состава подсолнечного масла рафинированного разных производителей, оценка влияния срока годности масла на ее ЖК состав и его соответствие требованиям Европейской Фармакопеи.Материалы и методы. Определение ЖК состава семи образцов подсолнечного масла рафинированного проводили методом газовой хроматографии с пламенно-ионизационным детектором с использованием колонки Rt-2560 (100 м×0.25 мм×0.20 µм).Результаты. Проведенный анализ семи образцов подсолнечного масла рафинированного показал наличие 24 ЖК в большинстве из них. Преобладают среди них полиненасыщенные ЖК с процентным содержанием 52.45-60.86 %. Значение процентного содержания ЖК в каждой из групп (насыщенные, моно- и полиненасыщенные ЖК) достаточно близкие независимо от срока хранения масла на момент проведения исследований. Все исследуемые образцы, кроме одного, по процентному содержанию основных ЖК соответствуют требованиям ЕФ. Результаты определения количественного содержания основных ЖК подсолнечного масла (пальмитиновой, стеариновой, олеиновой и линолевой) также указывают на близкий ЖК состав исследуемых образцов.Выводы. Исследуемые образцы подсолнечного масла рафинированного по содержанию основных ЖК соответствуют требованиям ЕФ. Полученные результаты говорят о высокой стабильности масла и отсутствии значительного влияния на ЖК состав периода их храненияСоняшникова олія рафінована є допоміжним компонентом багатьох лікарських форм аптечного виготовлення. Для їх виготовлення аптеки закуповують олію у різних виробників та мають право її використання протягом всього терміну придатності. Однак, виникає питання збереження стабільності жирнокислотного складу олії під впливом різних факторів оточуючого середовища. В попередніх дослідженнях авторами досліджено зміни складу основних жирних кислот (ЖК) соняшникової олії при нагріванні чи тривалому зберіганні, однак дослідження повного ЖК складу соняшникової олії відсутні, як і оцінка його залежності від періоду використання олії.Мета. Детальне вивчення ЖК складу соняшникової олії рафінованої різних виробників, оцінка впливу терміну зберігання олії на її ЖК склад та його відповідності вимогам Європейської Фармакопеї (ЄФ).Матеріали і методи. Визначення ЖК складу семи зразків соняшникової олії рафінованої проводили методом газової хроматографії з полуменево-іонізаційним детектором з використанням колонки Rt-2560 (100 м×0.25 мм×0.20 µм).Результати. Проведений аналіз семи зразків соняшникової олії рафінованої показав наявність 24 жирних кислот (ЖК) в більшості з них. Переважають серед них поліненасичені ЖК з відсотковим вмістом 52.45-60.86 %. Значення відсоткового вмісту ЖК в кожній з груп (насичені, моно- та поліненасичені ЖК) досить близькі незалежно від терміну зберігання олії на момент проведення досліджень. Всі досліджувані зразки, крім одного, за відсотковим вмістом основних ЖК відповідають вимогам ЄФ. Результати визначення кількісного вмісту основних ЖК соняшникової олії (пальмітинової, стеаринової, олеїнової та лінолевої) також свідчить про близькість ЖК складу досліджуваних зразків.Висновки. Досліджувані зразки соняшникової олії рафінованої за вмістом основних ЖК відповідають вимогам ЄФ. Отримані результати свідчать про високу стабільність олії та відсутність значного впливу на ЖК склад періоду їх зберіганн