ScienceRise: Pharmaceutical Science
Not a member yet
530 research outputs found
Sort by
Новітнє порівняльне хроматографічне дослідження секоїридоїдних глікозидів в двох видах трави золототисячника
No full textThe aim: A novel comparative analysis of the secoiridoid glycosides composition in Centaurium erythraea Rafn. and Cеntaurium pulchellum (Sw.) Druce has being described. Swertiamarin has been chosen as an active marker and its comparative quantitative estimation in two species of the raw material has been carried out by HPLC method.
Materials and methods: The quantitative HPLC analysis of swertiamarin was conducted using a chromatographic column ACE 5 C18. Methanol and 0,5 % acetic acid aqueous solution were used as mobile phases; the chromatographic procedure was carried out in a gradient mode.
Results: The content of swertiamarin in the C. pulchellum herb ranges from 2.51 to 3.07 mg/100 mg. In that time swertiamarin content in C. erythraea herb varies and depends from 3.83 to 8.94 mg/100 mg. The content of swertiamarin in C. pulchellum herb is much lower than in C. erythraea herb. Taking into account this fact the possibility of using of C. pulchellum herb for medicine instead of C. erythraea herb must be proven additionally by biological experiments. Also it could be preliminary concluded that the most appropriate climate for swertiamarin accumulation in C. erythraea herb is located in Central and Eastern parts of Ukraine.
Conclusions: It was discovered that the main representative of secoiridoid glycosides in C. erythraea is swertiamarin when in C. pulchellum Druce that are represented by both sweroside and swertiamarin. A more perspective raw material – C. erythraea herb, according to the content of swertiamarin, was chosenЦель: В данной статье описан сравнительный анализ состава секоиридоидных гликозидов в траве Золототысячника обыкновенного и Золототысячника красивого. Свертиамарин был выбран в качестве активного маркера, и его сравнительная количественная оценка в двух видах сырья была проведена методом ВЭЖХ.
Материалы и методы: Количественный анализ свертиамарина методом ВЭЖХ проводили с использованием хроматографической колонки ACE 5 C18. В качестве подвижных фаз использовали метанол и 0,5 % водный раствор уксусной кислоты; хроматографическое разделение проводили в градиентном режиме.
Результаты: Содержание свертиамарина в траве З. красивого колеблется от 2,51 до 3,07 мг/100 мг. В то же время содержание свертиамарина в траве З. обыкновенного сильно варьируется от 3,83 до 8,94 мг/100 мг. Содержание свертиамарина в траве З. красивого намного ниже, чем в траве З. обыкновенного. Принимая во внимание этот факт, возможность использования травы З. красивого в медицине вместо травы З. обыкновенного должна быть дополнительно подтверждена биологическими экспериментами. Также можно сделать предварительный вывод, что наиболее подходящий климат для накопления свертиамарина в траве З. обыкновенного это климат центральной и восточной частей Украины.
Выводы: Было обнаружено, что основным представителем секоиридоидных гликозидов З. обыкновенного травы является свертиамарин, в то время как у З. красивого травы - сверозид и свертиамарин. По содержанию свертиамарина было выбрано более перспективное сырье - трава З. обыкновенногоМета: В статті описаний порівняльний аналіз складу секоірідоідних глікозидів в траві Золототисячника звичайного і Золототисячника красивого. Свертіамарін був обраний як активний маркер, і його порівняльна кількісна оцінка в двох видах сировини була проведена методом ВЕРХ.
Матеріали і методи: Кількісний аналіз свертіамаріну методом ВЕРХ проводили з використанням хроматографічної колонки ACE 5 C18. Метанол і 0,5 % водний розчин оцтової кислоти використовували як рухомі фази; хроматографічне розділення проводили в градієнтному режимі.
Результати: Вміст свертіамаріну в траві З. красивого коливається від 2,51 до 3,07 мг/100 мг. У той же час вміст свертіамаріну в траві З. звичайного сильно варіюється від 3,83 до 8,94 мг/100 мг. Вміст свертіамаріну в траві З. красивого набагато нижче, ніж в траві З. звичайного. Беручи до уваги цей факт, можливість використання трави З. красивого в медицині замість трави З. звичайного повинна бути додатково підтверджена біологічними експериментами. Також можна зробити попередній висновок, що найбільш сприятливий клімат для накопичення свертіамаріну в траві З. звичайного це клімат центральної та східної частин України.
Висновки: Було виявлено, що основним представником секоірідоідних глікозидів З. звичайного трави є свертіамарін, в той час як у З. красивого трави - сверозід і свертіамарін. За вмістом свертіамаріну було вибрано більш перспективну сировину - траву З. звичайног
Хромато-масс-спектрометричне дослідження надземних органів Salvia grandiflora L., Salvia pratensis L. та Salvia verticillata L.
Get PDFThe genus Salvia L. has more than 900 species distributed throughout the globe. 21 species are growing in Ukraine. All species of this genus have essential oils. Salvia officinalis and Salvia sclarea have been used in the culture and are widely used in medical practice. The chemical composition of other species of sage and the possibility of their use in pharmaceutical and medical practice are almost not studied. Taking into account the results of chemotaxonomic studies of species of the flora genus of Ukraine, their prevalence and prospects for introduction into the culture, for further studies were selected raw materials of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata.
The aim. The aim of the study was to conduct a chromato-mass spectrometric study of the aboveground organs of S. grandiflora L., S. pratensis L. and S. verticillata L. to establish the prospects for the use of raw materials of these species in medical and pharmaceutical practice.
Materials and methods. The objects of the study were leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata, which were harvested on the basis of the botanical garden of Ivan Franko National University of Lviv. The research of volatile substances in the objects of the research was carried out by the method of GC-MS on the basis of the Department of Natural Sciences for Foreign Students and Toxicological Chemistry of Zaporizhia State Medical University.
Results. As a result of the study, 243 substances were found in the objects of the study, of which 149 were identified. 77 substances were found in the leaves of S. officinalis, 80, 26 and 63 substances in the leaves, stems and flowers of S. grandiflora, respectively, in the leaves , stems and flowers of S. pratensis – 28, 30 and 48 substances, respectively, in leaves, stems and flowers of S. verticillata – 39, 22 and 39 substances, respectively. Dominant compounds among substances of terpenoid nature are: cyclofenchene, camphene, 1,8-cineole, α-thujone, β-thujone, camphor borneol, caryophyllene, humulene, viridiflorol, sabinene, pyranone, β-pinene, phytol, kolavenol, β-copaen, loliolide, pseudolimonene and spatulenol. Among the dominant substances, 8 were detected for the first time in these species: cyclofenchene, viridiflorol, sabinene, pyranone, phytol, kolavenol, loliolide and pseudolimonene.
Conclusions. The leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata of the flora of Ukraine were studied by chromato-mass spectrometric method. As a result of the study, 243 substances were identified, of which 149 were identified. Promising raw materials containing terpene compounds for S. grandiflora there are leaves, and for S. pratensis and S. verticillata – flowers, so they are promising agents for introduction into pharmaceutical practiceРод Salvia L. насчитывает более 900 видов, распространенных по всему земному шару. В Украине растет 21 вид. Все виды этого рода являются эфирномасличными. Шалфей лекарственный и шалфей мускатный вошли в культуру и широко используются в медицинской практике. Химический состав других видов шалфея и возможность их использования в фармацевтической и медицинской практике почти не изучены. Учитывая результаты хемотаксономических исследований видов рода флоры Украины, их распространенность и перспективы введения в культуру для дальнейших исследований были выбраны сырье S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata.
Цель. Целью исследования было провести хромато-масс-спектрометрическое исследование надземных органов S. grandiflora L., S. pratensis L. и S. verticillata L. для установления перспективы использования сырья этих видов в медицинской и фармацевтической практике.
Материалы и методы. Объектами исследования были листья S. officinalis, листья, стебли и цветы S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata, которые были заготовлены на базе ботанического сада Львовского национального университета имени Ивана Франко. Исследование летучих веществ в объектах исследования проводили методом ГХ-МС на базе кафедры естественных дисциплин для иностранных студентов и токсикологической химии Запорожского государственного медицинского университета.
Результаты. В результате проведенного исследования было выявлено 243 вещества в объектах исследования, из них идентифицировано - 149. В листьях S. officinalis было выявлено 77 веществ, в листьях, стеблях и цветках S. grandiflora - 80, 26 и 63 вещества соответственно, в листьях, стеблях и цветках S. pratensis – 28, 30 и 48 веществ соответственно, в листьях, стеблях и цветках S. verticillata – 39, 22 и 39 веществ соответственно. Доминирующими соединениями среди веществ терпеноидной природы являются: циклофенхен, камфен, 1,8-цинеол, α-туйон, β-туйон, камфора борнеол, кариофилен, гумулен, виридифлорол, сабинен, пиранон, β-пинен, фитол, колавенол, β-копаен, лолиолид, псевдолимонен и спатуленол. Среди доминирующим веществ 8 были обнаружены впервые в этих видах: циклофенхен, виридифлорол, сабинен, пиранон, фитол, колавенол, лолиолид и псевдолимонен.
Выводы. Хромато-масс-спектрометрическим методом исследовано листья S. officinalis, листья, стебли и цветки S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata флоры Украины. В результате проведенного исследования было выявлено 243 вещества, из них идентифицировано - 149. Перспективным сырьем, содержащим терпеновые соединения, для S. grandiflora являются листья, а для S. pratensis и S. verticillata - цветки, поэтому именно они являются перспективными агентами для ввода в фармацевтическую практикуРід Salvia L. нараховує понад 900 видів, розповсюджених по всій земній кулі. В Україні зростає 21 вид. Усі види цього роду є ефіроолійними. Шавлія лікарська і шавлія мускатна ввійшли у культуру та широко використовуються у медичній практиці. Хімічний склад інших видів шавлії і можливість їх використання у фармацевтичній та медичній практиці майже не вивчені. Враховуючи результати хемотаксономічних досліджень видів роду флори України, їх поширеність та перспективи введення у культуру, для подальших досліджень було обрано сировину S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata.
Мета. Метою дослідження було провести хромато-масс-спектрометричне дослідження надземних органів S. grandiflora L., S. pratensis L. та S. verticillata L. для встановлення перспективи використання сировини цих видів у медичній та фармацевтичній практиці.
Матеріали та методи. Об’єктами дослідження було листя S. officinalis, листя, стебла та квітки S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata, які було заготовлено на базі ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Дослідження летких речовин у об’єктах дослідження проводили методом ГХ-МС на базі кафедри природничих дисциплін для іноземних студентів та токсикологічної хімії Запорізького державного медичного університет.
Результати. В результаті проведеного дослідження було виявлено 243 речовини в об’єктах дослідження, з них ідентифіковано – 149. У листі S. officinalis було виявлено 77 речовин, у листі, стеблі та квітках S. grandiflora – 80, 26 та 63 речовини відповідно, у листі, стеблі та квітках S. pratensis – 28, 30 та 48 речовин відповідно, у листі, стеблі та квітках S. verticillata – 39, 22 та 39 речовин відповідно. Домінувальними сполуками серед речовин терпеноїдної природи є: циклофенхен, камфен, 1,8-цинеол, α-туйон, β-туйон, камфора борнеол, каріофілен, гумулен, вірідіфлорол, сабінен, піранон, β-пінен, фітол, колавенол, β-копаєн, лоліолід, псевдолімонен та спатуленол. Серед домінувальних речовин 8 були виявлені вперше у цих видах: циклофенхен, вірідіфлорол, сабінен, піранон, фітол, колавенол, лоліолід та псевдолімонен.
Висновки. Хромато-масс-спектрометричним методом досліджено листя S. officinalis, листя, стебла та квітки S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata флори України. В результаті проведеного дослідження було виявлено 243 речовини, з них ідентифіковано – 149. Перспективною сировиною, яка містить терпенові сполуки, для S. grandiflora є листя, а для S. pratensis та S.verticillata – квітки, тому саме вони є перспективними агентами для введення у фармацевтичну практик
Порівняльний аналіз жирнокислотного складу сировини ячменю звичайного (сорт Шедевр) та жита посівного (сорт Хамарка) української селекції
No full textIntroduction. Sowing rye (Secale cereale L.) and common barley (Hordéum vulgáre L.) are annual herbaceous plants of the Poaceae family, they are widely cultivated in many countries around the world as cereals and fodder crops. Sufficient raw material base of sowing rye and barley makes them promising sources for new drugs.
Materials and methods. The fatty acid composition in lipophilic fractions of seeds, stems and leaves of sowing (Khamarka variety) and common barley (Shedevr variety) was studied by gas chromatography.
Results. As a result of the study, the quantitative content of 14 fatty acids in the stems and leaves of barley, 13 – in the leaves of rye and 12 – in the stems of rye and in both types of studied seeds was identified and established. In all types of the studied raw materials, unsaturated fatty acids were quantitatively predominant, the content of which prevailed in seeds of rye – 82.89 % and barley – 76.35 %. In stems of common barley their content was 64.04 %, leaves of common barley – 66.31 % of the amount. In stems and leaves of rye, the predominance of unsaturated fatty acids over saturated ones was insignificant: 49.00 % vs. 47.05 % and 53.70 % vs. 43.03 %, respectively. Among the unsaturated fatty acids, linoleic and linolenic acids dominated. Palmitic acid predominated among the saturated raw materials in all types of studied raw materials
Conclusions. Quantitative content of fatty acids in seeds, stems and leaves of sowing rye (Khamarka variety) and common barley (Shedevr variety) was identified and established by gas chromatography. The results of the research indicate a rich fatty acid composition of the studied raw materials and can be used to create drugs based on themРожь посевная (Secale cereale L.) и Ячмень обыкновенный (Hordéum vulgáre L.) – однолетние травянистые растения семейства злаковых (Poaceae), их широко культивируют во многих странах мира как зерновые и кормовые культуры. Достаточная сырьевая база ржи посевной и ячменя обыкновенного делает их перспективными источниками для получения новых лекарственных средств.
Материалы и методы. Методом газовой хроматографии исследован жирнокислотный состав в липофильных фракциях семени, стеблей и листьев ржи посевной (сорт Хамарка) и ячменя обыкновенного (сорт Шедевр).
Результаты. В результате проведенного исследования идентифицировано и определено количественное содержание 14 жирных кислот в стеблях и листьях ячменя обыкновенного, 13 – в листьях ржи посевной и 12 – в стеблях ржи посевной и в обоих видах исследуемых семян. Во всех видах исследуемого сырья количественно преобладали ненасыщенные жирные кислоты, содержание которых преобладало в семенах ржи посевной - 82.89 % и ячменя обыкновенного – 76.35 %. В стеблях ячменя обыкновенного их содержание составило 64.04 %, листьях ячменя обыкновенного – 66.31 % от суммы. В стеблях и листьях ржи посевной преобладание содержания ненасыщенных жирных кислот над насыщенными была несущественна 49.00 % против 47.05 % и 53.70 % против 43.03 % соответственно. Среди ненасыщенных жирных кислот доминировали линолевая и линоленовая кислоты. Среди насыщенных во всех образцах исследуемого сырья преобладала пальмитиновая кислота
Выводы. Методом газовой хроматографии идентифицировано и установлено количественное содержание жирных кислот в семенах, стеблях и листьях ржи посевного (сорт Хамарка) и ячменя обыкновенного (сорт Шедевр). Полученные результаты проведенных исследований свидетельствуют о богатом жирнокислотном составе исследуемого сырья и могут быть использованы для создания лекарственных средств на их основеЖито посівне (Secale cereale L.) та Ячмінь звичайний (Hordéum vulgáre L.) - однорічні трав'янисті рослини родини Злакових (Poaceae), їх широко культивують в багатьох країнах світу як зернові та кормові культури. Достатня сировинна база жита посівного та ячменю звичайного робить їх перспективними джерелами для одержання нових лікарських засобів.
Матеріали і методи. Методом газової хроматографії досліджено жирнокислотний склад у ліпофільних фракціях насіння, стебел і листя жита посівного (сорт Хамарка) та ячменю звичайного (сорт Шедевр).
Результати. У результаті проведеного дослідження ідентифіковано i встановлено кількісний вміст 14 жирних кислот у стеблах та листі ячменю звичайного, 13 – у листі жита посівного і 12 – у стеблах жита посівного та в обох видах досліджуваного насіння. В усіх видах досліджуваної сировини кількісно переважали ненасичені жирні кислоти, вміст яких переважав у насінні жита посівного – 82.89 % та ячменю звичайного – 76.35 %. У стеблах ячменю звичайного їх вміст склав 64.04 %, листі ячменю звичайного – 66.31 % від суми. В стеблах та листі жита посівного перевага вмісту ненасичених жирних кислот над насиченими була несуттєва: 49.00 % проти 47.05 % та 53.70 % проти 43.03 % відповідно. Серед ненасичених жирних кислот домінували лінолева та ліноленова кислоти. Серед насичених у вcіx видах досліджуваної сировини переважала пальмітинова кислота
Висновки. Методом газової хроматографії ідентифіковано та встановлено кількісний вміст жирних кислот у насінні, стеблах і листі жита посівного (сорт Хамарка) та ячменю звичайного (сорт Шедевр). Одержані результати проведених досліджень свідчать про багатий жирнокислотний склад досліджуваної сировини і можуть бути використані для створення лікарських засобів на їх основ
Дослідження вмісту карбонових кислот у рослинних зборах методом ВЕРХ
No full textThe aim of the study was to research the qualitative composition and to investigate the quantitative content of some carboxylic acids in the herbal mixtures with established hypoglycemic, hypolipidemic and antioxidant activity in previous studies in vivo.
Materials and methods. Studies of carboxylic acid content in the herbal mixtures were performed by HPLC analysis using Agilent Technologies 1200 liquid chromatograph (USA). Identification and quantitative analysis were performed using standard solutions of carboxylic compounds (tartaric, pyruvic, isocitric, citric, succinic and fumaric acids).
Conclusions. HPLC analysis of five samples of the herbal mixture with antidiabetic activity showed the presence of six carboxylic acids. The dominant acid in all samples was isocitric acid. Among the most important for the prevention and treatment of diabetes, high levels of succinic and fumaric acids have been identified and established. The obtained data indicate a correlation between the phytochemical composition of the studied herbal mixtures and their pharmacodynamics, which was previously establishedЦель. Целью работы было изучить качественный состав и исследовать количественное содержание некоторых карбоновых кислот в растительных сборах, что имеют установленную гипогликемическую, гиполипидемическую и антиоксидантную активность в предыдущих исследованиях in vivo.
Материалы и методы. Исследование содержания карбоновых кислот в растительных сборах выполняли методом ВЭЖХ с помощью жидкостного хроматографа Agilent Technologies 1200 (США). Идентификацию и количественный анализ проводили с использованием стандартных растворов карбоновых соединений (винной, пировиноградной, изолимонной, лимонной, янтарной и фумаровой кислот).
Результаты. По результатам хроматографического исследования было установлено, что в исследуемых образцах содержится в большом количестве изолимонная кислота, содержание которой составляет (45,22±0,04) мг/г в растительном сборе № 3, (63,65±0,06) мг/г в растительном сборе № 4, (7,51±0,02) мг/г в растительном сборе № 7, (2,54±0,01) мг/г в растительном сборе № 13 и (43,48±0,05) мг/г в растительном сборе № 19. Кроме этого было обнаружено высокое содержание янтарной кислоты, как важного регулятора митохондриальной дисфункции и фумаровой кислоты, как мощного иммуномодулирующего, противовоспалительного и антиоксидантного агента.
Выводы. ВЭЖХ анализ пяти образцов растительных сборов с антидиабетической активностью показал наличие шести карбоновых кислот. Доминирующей кислотой во всех образцах была изолимонная кислота. Среди наиболее важных для профилактики и лечения сахарного диабета было идентифицировано и установлено высокое количественное содержание янтарной и фумаровой кислот. Полученные данные свидетельствуют о наличии корреляционной связи между фитохимическим составом изучаемых растительных сборов и их фармакодинамикой, установленной предварительноМета. Метою роботи було вивчити якісний склад та дослідити кількісний вміст деяких карбонових кислот у рослинних зборах, що мають встановлену гіпоглікемічну, гіполіпідемічну та антиоксидантну активність у попередніх дослідженнях in vivo.
Матеріали та методи. Дослідження вмісту карбонових кислот у рослинних зборах виконували методом ВЕРХ за допомогою рiдинного хроматографа Agilent Technologies 1200 (США). Ідентифікацію та кількісний аналіз проводили з використанням стандартних розчинів карбонових сполук (винної, піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової кислот).
Результати. За результатами хроматографічного дослідження було встановлено, що у досліджуваних зразках міститься в найбільшій кількості ізолимонна кислота, вміст якої становить (45,22±0,04) мг/г у рослинному зборі № 3, (63,65±0,06) мг/г у рослинному зборі № 4, (7,51±0,02) мг/г у рослинному зборі № 7, (2,54±0,01) мг/г у рослинному зборі № 13 та (43,48±0,05) мг/г у рослинному зборі № 19. Окрім цього було виявлено високий вміст бурштинової кислоти, як важливого регулятора мітохондріальної дисфункції та фумарової кислоти, як потужного імуномодулюючого, протизапального та антиоксидантного агента.
Висновки. ВЕРХ аналіз п’яти зразків рослинних зборів з антидіабетичною активністю показав наявність шести карбонових кислот. Домінуючою кислотою у всіх зразках була ізолимонна кислота. Серед найбільш важливих для профілактики та лікування цукрового діабету було ідентифіковано та встановлено високий кількісний вміст бурштинової та фумарової кислот. Отримані дані свідчать про наявність кореляційного зв’язку між фітохімічним складом досліджуваних рослинних зборів та їх фармакодинамікою, що було встановлено попереднь
Порівняльне дослідження складу ефірної олії квіток та листя Crataegus monogyna L.
No full textThe aim of the work was to obtain essential oil from the leaves and flowers of the genus Hawthorn Crataegus monogyna L. and study its component composition to justify the possibility of expanding the use of this herbal drugs in medicine.
Materials and methods. The leaves and flowers of Сrataegus monogyna L., which were used to obtain essential oil, were harvested in the western region of Ukraine in 2019. The quantitative content of essential oil in the herbal drugs was determined by hydrodistillation. By used chromato-mass spectrometry method determined the component composition of essential oil of leaves and flowers of Сrataegus monogyna L. The obtained spectra were compared with the library of mass spectra NIST05 and WILEY 2007 with a total number of spectra over 470000 in combination with programs for identification AMDIS and NIST.Results. The essential oil of leaves and flowers of Сrataegus monogyna L. was obtained and its quantitative content was determined, which was 0.15±0.02 % for flowers and 0.11±0.03 % for leaves. By used chromato-mass spectrometric method in the essential oil of flowers of Сrataegus monogyna L. revealed 37 compounds, leaves – 33. In the essential oil of flowers found monoterpenoids, the content of which was 0.44 % of the total, triterpenoids 7.17 %, aromatic compounds 12.61 %. In the essential oil of leaves were found monoterpenoids 37.8 %, aromatic compounds 10.25 %, norterpenoids 3.62 %, sesquiterpenoids 4.02 %, diterpenoids 2.17 %, triterpenoids 5.08 %.Conclusions. Due to the defined component composition of the essential oil of flowers and leaves of Сrataegus monogyna L., we consider its use to create drugs of external action for the treatment of skin diseases of various etiologies caused by staphylococcal and fungal microflora.Целью работы стало получение эфирного масла листьев и цветков представителя рода Боярышник Сrataegus mоnogyna L. и исследование его компонентного состава для обоснования возможности расширения спектра применения этого сырья в медицине.
Материалы и методы. Листья и цветки Сrataegus mоnogyna L., которые использовали для получения эфирного масла, заготавливали в западном регионе Украины в 2019 г. Количественное содержание эфирного масла в сырье определяли методом гидродистиляции. Хромато-масс-спектрометрическим методом установлен компонентный состав эфирного масла листьев и цветков Сrataegus mоnogyna L. Полученные спектры сравнивали с библиотекой масс-спектров NIST05 и WILEY 2007 с общим количеством спектров более 470000 в комплексе с программами для идентификации AMDIS и NIST.
Результаты. Получено эфирное масло листьев и цветков Сrataegus mоnogyna L. и установлено его количественное содержание, которое для цветков составило 0.15±0.02 %, листьев – 0.11±0.03 %. Хромато-масс-спектрометрическим методом в эфирном масле цветков Сrataegus mоnogyna L. установлено 37 веществ, листьев – 33. В составе эфирного масла цветков выявлены монотерпеноиды, содержание которых составило 0.44 % от общей суммы, тритерпеноиды 7.17 %, ароматические вещества12.61 %. В эфирном масле листьев установлены монотерпеноиды 37.8 %, ароматические вещества 10.25 %, нортерпеноиды 3.62 %, сесквитерпеноиды 4.02 %, дитерпеноиды 2.17 %, тритерпеноиды 5.08 %.
Выводы. Учитывая установленный компонентный состав эфирного масла цветков и листьев Сrataegus mоnogyna L. считаем перспективным ее применение для создания лекарственных средств наружного применения для лечения заболеваний кожи различной этиологии, в частности, вызванных стафилококковой и грибковой микрофлоройМетою роботи стало порівняльне дослідження вмісту та хімічного складу ефірної олії листя та квіток представника роду Глід Сrataegus mоnogyna L.
Матеріали і методи. Листя та квітки Сrataegus mоnogyna L., які використовували для одержання ефірної олії, заготовляли у західному регіоні України у 2019 р. Кількісний вміст ефірної олії в сировині визначали методом гідродистиляції. Хромато-мас-спектрометричним методом визначено компонентний склад ефірної олії листя та квіток Сrataegus mоnogyna L. Одержані спектри порівнювали з бібліотекою мас-спектрів NIST05 та WILEY 2007 з загальною кількістю спектрів більше 470000 у поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS та NIST.
Результати. Одержано ефірну олію листя та квіток Сrataegus mоnogyna L. та визначено її кількісний вміст, який для квіток склав 0.15±0.02 %, листя – 0.11±0.03 % в перерахунку на суху сировину. Хромато-мас-спектрометричним методом у ефірній олії квіток Сrataegus mоnogyna L. встановлено 37 сполук, листя – 33. У складі ефірної олії квіток виявлено монотерпеноїди, вміст яких від загальної суми ідентифікованих сполук склав 0.44 %, тритерпеноїди 7.17 %, ароматичні сполуки 12.61 %. У ефірній олії листя встановлено монотерпеноїди 37.8 %, ароматичні сполуки 10.25 %, нортерпеноїди 3.62 %, сесквітерпеноїди 4.02 %, дитерпеноїди 2.17 %, тритерпеноїди 5.08.
Висновки. Зважаючи на визначений компонентний склад ефірної олії квіток та листя Сrataegus mоnogyna L. та враховуючи відому фармакологічну активність її складових вважаємо перспективним її подальше дослідження, зокрема встановлення антимікробної активності, для прогнозування можливості створення лікарських засобів для лікування захворювань шкіри різної етіологі
QSAR-аналіз та докінгові дослідження піроло- та піридохінолінкарбоксамідів, що проявляють діуретичну активність
No full textThe aim. The aim of the study was to reveal QSAR and ascertain the possible mechanism of action via docking study in the row of tricyclic quinoline derivatives with diuretic activity.
Materials and methods. Pyrrolo- and pyridoquinolinecarboxamides with proven diuretic activity were involved in the study. Molecular descriptors were calculated using HyperChem and GRAGON software, and QSAR models were built using BuildQSAR software. For receptor-oriented flexible docking, the Autodock 4.2 software package was used.
Results. Multivariate linear QSAR models were built on two datasets of quinolinecarboxamides: Vol = a∙X1 + b∙X2 + c∙X3 + d, where Vol – volume of the daily produced urine in rats, Xi – molecular descriptor. QSAR analysis showed that the diuretic activity is determined by the geometric and spatial structure of molecules, logP, the energy values, RDF- and 3D-MoRSE-descriptors. Based upon internal and external validation of the models, the most informative two-parameter linear QSAR model 3а was proposed. Docking data showed the high affinity of two lead compounds to the carbonic anhydrase II.
Conclusions. QSAR analysis of tricyclic quinoline derivatives revealed that the diuretic activity increases with the increase of value of logP, refractivity, and dipole moment and with the decrease of volume, surface area, and polarization of the molecules. Increase of values of such energy descriptors as bonds energy, core-core interaction, and energy of the highest occupied molecular orbital results in higher diuresis; decrease in hydration energy leads to higher diuretic activity. Based upon molecular docking calculation, the mechanism of diuretic action is proposed to be carbonic anhydrase inhibition.
QSAR models and docking data are useful for in-depth study of diuretic activity of tricyclic quinolines and could be a theoretical basis for de novo-design of new diureticsЦель. Целью данной работы было проведение QSAR анализа и исследование возможного механизма действия при помощи молекулярного докинга в ряду трициклических производных хинолина с диуретической активностью.
Материалы и методы. Исследования проводились в ряду пирроло- и пиридохинолинкарбоксамидов с доказанной диуретической активностью. Молекулярные дескрипторы рассчитывали с помощью программного обеспечения HyperChem и GRAGON, а модели QSAR были построены с использованием программного обеспечения BuildQSAR. Для докинговых исследований использовался программный пакет Autodock 4.2.
Результаты. Многопараметрические линейные модели QSAR построены на двух выборках хинолинкарбоксамидов: Vol = a∙X1 + b∙X2 + c∙X3 + d, где Vol –
суточный объем мочи у крыс, Xi – молекулярный дескриптор. QSAR анализ показал, что диуретическая активность определяется геометрическим и пространственным строением молекул, logP, энергетическими характеристиками, RDF- и 3D-MoRSE-дескрипторами. Путем внутренней и внешней валидации моделей была выбрана наиболее информативная двухпараметрическая модель QSAR 3а. Данные молекулярного докинга показали высокое сродство двух соединений-лидеров к карбоангидразе II.
Выводы. QSAR анализ трициклических производных хинолина показал, что диуретическая активность возрастает с увеличением значения logP, рефрактивности и дипольного момента, а также с уменьшением объема, площади поверхности и поляризации молекул. Увеличение значений таких энергетических дескрипторов как энергия связей, энергия межъядерных взаимодействий и энергия высшей занятой молекулярной орбитали усиливает диуретическое действие. Аналогичный эффект имеет и уменьшение энергии гидратации. На основе расчетов молекулярного докинга как вероятный механизм диуретического действия предложено ингибирования карбоангидразы.
QSAR модели и докинговые расчеты полезны для углубленного изучения диуретической активности трициклических хинолонов и могут стать теоретической основой для дизайна новых диуретических средствМета. Метою роботи було проведення QSAR аналізу та дослідження механізму дії шляхом докінгового дослідження в ряду трициклічних похідних хіноліну з діуретичною активністю.
Матеріали і методи. Дослідження проводили в ряду піроло- та піридохінолінкарбоксамідів з доведеною діуретичною активністю. Молекулярні дескриптори розраховували за допомогою програмного забезпечення HyperChem та GRAGON, а моделі QSAR були побудовані з використанням програмного забезпечення BuildQSAR. Для докінгових досліджень використовувався програмний пакет Autodock 4.2.
Результати. Багатопараметричні лінійні моделі QSAR побудовані на двох вибірках хінолінкарбоксамідів: Vol = a∙X1 + b∙X2 + c∙X3 + d, де Vol – добовий об’єм сечі у щурів, Xi – молекулярний дескриптор. QSAR аналіз показав, що діуретична активність визначається геометричною та просторовою будовою молекул, logP, енергетичними характеристиками, RDF- та 3D-MoRSE-дескрипторами. На основі внутрішньої та зовнішньої валідації моделей була відібрана найбільш інформативна двопараметрична лінійна модель QSAR 3а. Дані молекулярного докінгу показали високу спорідненість двох сполук-лідерів до карбоангідрази II.
Висновки. QSAR аналіз трициклічних похідних хіноліну показав, що діуретична активність зростає із збільшенням значення logP, рефрактивності та дипольного моменту, а також із зменшенням об'єму, площі поверхні та поляризації молекул. Збільшення значень таких енергетичних дескрипторів як енергія зв’язків, енергія між’ядерних взаємодій та енергія вищої зайнятої молекулярної орбіталі посилює діуретичну дію; так самий ефект дає і зменшення енергії гідратації. На основі розрахунків молекулярного докінгу як вірогідний механізм діуретичної дії запропоновано інгібування карбоангідрази.
QSAR-моделі та докінгові дані є корисними для поглибленого вивчення діуретичної активності трициклічних хінолінів та можуть стати теоретичною основою для дизайну нових діуретичних засобі
The protective effect of Zingiber officinale L. extract on kidney tissues and blood factors of kidney functions after the damage caused by Azathioprine
Get PDFThe most commonly prescribed medication for autoimmune disorders is Azathioprine (AZA), which negatively affects renal function and tissue structure. The aim of this work was to measure the therapeutic impact of Zingiber officinale L. extract (ZOE) on improving the function and structure of AZA-induced renal damaged tissue.
Methods: 70 rats with a weight range of 200±10 g and an age of 95±5 days were chosen for this experimental study. The animals were grouped into seven groups of ten, with two groups receiving no treatment (control groups) and five groups receiving ZOE, AZA, “AZA + ZOE”, and normal saline. AZA was given intraperitoneally, and ZOE was given by gavage (i.e., nasogastric tube) for 21 days. Finally, urea, uric acid, creatinine parameters, and the diameter of some key or important parts of the kidney were measured in different animal groups.
Results: it was found that the use of AZA (50 mg/kg) increased serum urea and creatinine concentrations, blood uric acid in comparison to the group of control (P<0.05). Whereas injecting ZOE (200 mg/kg) induces a considerable decrease in the concentration of the compounds mentioned above as compared to control animals and animals given AZA (P<0.05). Furthermore, the findings revealed that AZA caused inflammation and kidney tissue destruction, while ZOE improved, restored, and recovered the affected kidney tissue.
Conclusion: according to the research findings, it can be decided that ZOE has a protective and therapeutic impact on kidney tissue owing to its strong antioxidant attributes and its ability to inhibit free radicals produced by azathioprin
Визначення жирнокислотного складу Saponaria officinalis L.
No full textTreatment using medicinal plants with a long history of use is of interest to our society. These plants include Saponaria officinalis L., as well commonly known as common soapwort belongs to the family Caryophyllaceae. The herb and roots of this plant used as a blood purifier, an expectorant in bronchitis, diaphoretic and diuretic, for skin diseases, to increase bile flow. The plant contains various secondary metabolites, but there is no information on the fatty acids composition of Saponaria officinalis L. herb and roots.
The aim. The aim of the present study was to determine the qualitative composition and quantitative content of fatty acids by gas chromatography/mass spectrometry method (GC/MS) in Saponaria officinalis L. herb and roots.
Materials and methods. The determination of fatty acids composition of Saponaria officinalis L. herb and roots were carried out by gas chromatograph Agilent 6890N (Agilent Technologies, USA).
Results. The research of Saponaria officinalis L. herb showed a mixture of unsaturated (1.9 mg/g) and saturated (1.27 mg/g) fatty acids. The main components of this raw material were linolenic (1.15 mg/g), linoleic (0.75 mg/g) and heneicosylic (0.38 mg/g) acids. The main components of this raw material were palmitic (0.38 mg/g), linoleic (0.16 mg/g) and linolenic (0.09 mg/g) acids.
Conclusions. As a result of Saponaria officinalis L. study, the presence of fatty acids is established in herb and roots. Using the GC/MS method determined the qualitative composition and quantitative content of fatty acids in study raw material. Twelve fatty acids were determined in the herb of Saponaria officinalis L. The dominant fatty acids in the studied raw material were linolenic and linoleic acids, their content was 1.15 mg/g and 0.75 mg/g, respectively. Nine fatty acids were determined in the Saponaria officinalis L. roots. The palmitic acid prevailed among fatty acids, it is content was 0.38 mg/g. Our findings suggest that Saponaria officinalis L. is a promising plant because of the important role of fatty acids in different biological processesНаше общество интересует лечение с применением лекарственных растений с древней историей использования. К таким растениям относится Saponaria officinalis L., известная также как мыльница обычная, принадлежащая к семейству Caryophyllaceae. Траву и корни этого растения используют для очищения крови, как отхаркивающее средство при бронхитах, потогонное и мочегонное средство, при кожных заболеваниях и для улучшения оттока желчи. Растение содержит различные вторичные метаболиты, но информации о составе жирных кислот травы и корней Saponaria officinalis L. нет.
Цель. Целью исследования было установление качественного состава и определения количественного содержания жирных кислот методом газовой хромато-масс-спектрометрии (ГХ/МС) в траве и корнях Saponaria officinalis L.
Материалы и методы. Определение жирнокислотного состава травы и корней Saponaria officinalis L. проводили на газовом хроматографе Agilent 6890N (Agilent Technologies, США).
Результаты. Исследование травы Saponaria officinalis L. показало наличие насыщенных (1,9 мг/г) и ненасыщенных (1,27 мг/г) жирных кислот. Основными компонентами этого сырья были линоленовая (1,15 мг/г), линолевая (0,75 мг/г) и генейкозилова (0,38 мг/г) кислоты. Основными компонентами этого сырья были пальмитиновая (0,38 мг/г), линолевая (0,16 мг/г) и линоленовая (0,09 мг/г) кислоты.
Выводы. В результате исследования, в траве и корнях Saponaria officinalis L., установлено наличие жирных кислот. Используя метод ГХ / МС, установили качественный состав и определили количественное содержание жирных кислот в исследуемом сырье. Двенадцать жирных кислот определено в траве Saponaria officinalis L. Доминирующими жирными кислотами в исследуемом сырье были линоленовая и линолевая кислоты, их содержание составляло 1,15 мг/г и 0,75 мг/г, соответственно. Девять жирных кислот определено в корнях Saponaria officinalis L. Пальмитиновая кислота преобладала среди жирных кислот, ее содержание составляло 0,38 мг/г. Полученные нами данные свидетельствуют о том, что Saponaria officinalis L. является перспективным растением благодаря важной роли жирных кислот в различных биологических процессахНаше суспільство цікавить лікування із застосуванням лікарських рослин з давньою історією використання. До таких рослин належить Saponaria officinalis L., відома також як мильниця звичайна, що належить до родини Caryophyllaceae. Траву та корені цієї рослини використовують для очищення крові, як відхаркувальний засіб при бронхітах, потогінний та сечогінний засіб, при шкірних захворюваннях і для покращення відтоку жовчі. Рослина містить різні вторинні метаболіти, але інформації про склад жирних кислот трави та коренів Saponaria officinalis L. не має.
Мета. Метою дослідження було встановлення якісного складу та визначення кількісного вмісту жирних кислот методом газової хромато-мас-спектрометрії (ГХ/МС) у траві та коренях Saponaria officinalis L.
Матеріали і методи. Визначення жирнокислотного складу трави та коренів Saponaria officinalis L. проводили на газовому хроматографі Agilent 6890N (Agilent Technologies, США).
Результати. Дослідження трави Saponaria officinalis L. показало наявність насичених (1,9 мг/г) та ненасичених (1,27 мг/г) жирних кислот. Основними компонентами цієї сировини були ліноленова (1,15 мг/г), лінолева (0,75 мг/г) і генейкозилова (0,38 мг/г) кислоти. Основними компонентами цієї сировини були пальмітинова (0,38 мг/ г), лінолева (0,16 мг/г) та ліноленова (0,09 мг/г) кислоти.
Висновки. У результаті дослідження, у траві та коренях Saponaria officinalis L., встановлено наявність жирних кислот. Використовуючи метод ГХ/МС, встановили якісний склад та визначили кількісний вміст жирних кислот у досліджуваній сировині. Дванадцять жирних кислот визначено у траві Saponaria officinalis L. Домінуючими жирними кислотами у досліджуваній сировині були ліноленова та лінолева кислоти, їх вміст становив 1,15 мг/г та 0,75 мг/г відповідно. Дев’ять жирних кислот визначено у коренях Saponaria officinalis L. Пальмітинова кислота переважала серед жирних кислот, її вміст становив 0,38 мг/г. Отримані нами дані свідчать про те, що Saponaria officinalis L. є перспективною рослиною завдяки важливій ролі жирних кислот у різних біологічних процеса
Порівняльний аналіз показників, які визначають ефективність реалізації соціально-економічних детермінант здоров’я в Європі та Україні
No full textThe introduction of national strategies aimed at improving the well-being of the population of the country is one of the current approaches to reforming the public policies of the countries of the world. It is the socioeconomic determinants of health that determine the conditions in which people are born, grow, live and getting old, as well as the spheres of influence on these conditions, such as public policy, state of economic development, demographic trends, etc.
The aim. In this way, our research has focused on a comparative analysis of macroeconomic indicators that determine the effectiveness of socioeconomic determinants of healthсare in Europe and Ukraine, that are used to provide scientific justification for the construction of humanistic models for the provision of pharmaceutical care to the population in the context of the rapid stratification of Ukrainian society according to socioeconomic indicators.
Materials and methods. The research methodology is based on the principles of systems analysis and an interdisciplinary scientific and systemic approach. The study used the empirical method, the method of comparative analysis and synthesis of statistical data, the graphical method.
Results. A comparative analysis of the socioeconomic determinants of health in the countries of the European region and in Ukraine was carried out on three levels of indicators: the level of health-care expenditure, the structure of health-care expenditure and expenditure on medicines.
The analysis revealed that in 2019, the average health expenditure of the countries analyzed was 8.2 % of GDP. Only two of the 34 countries - Ukraine and Turkey - have a rate below the 5 % that recommended by WHO.
Public health financing schemes and compulsory health insurance are the main funding mechanisms in all countries, with the exception of Cyprus. Ukraine, Russia, Greece, Latvia and Bulgaria have the largest share of direct costs to patients as a source of health care financing.
The results of the analysis of the medicine expenditure indicator as a proportion of total health expenditure showed that the highest level was in Bulgaria (35.4 %), the lowest in Denmark (6.4 %). Overall, five countries have high levels of pharmaceutical expenditures.
In most European countries, the cost of purchasing medicines has been found to range from 346 to 619 USD per person per year. The highest value of this indicator from the European region is in Switzerland (894 USD per person), and the lowest is in Ukraine (73 USD).
Based on the results of the comparative analysis, the countries were grouped according to key indicators into three categories - high, medium and low.
Conclusions. A comparative analysis of key indicators of the socio-economic determinants of health in the country of the European region has been carried outВнедрение национальных стратегий, направленных на улучшение благосостояния населения страны, является одним из современных подходов к реформированию государственной политики стран мира. Именно социально-экономические детерминанты здоровья определяют условия, в которых люди рождаются, растут, живут и стареют, а также влияния на эти условия, такие как государственная политика, состояние экономического развития, демографические тенденции и тому подобное.
Цель. Таким образом, наше исследование было сосредоточено на сравнительном анализе макроэкономических показателей, определяющих эффективность реализации социально-экономических детерминант здоровья в Европе и в Украине, для научного обоснования построения гуманистических моделей оказания фармацевтической помощи населению в контексте скорой стратификации украинского общества по социально-экономическим показателям.
Материалы и методы. Методология исследования базируется на принципах системного анализа и междисциплинарного научно-системного подхода. В исследовании использовались эмпирический метод, метод сравнительного анализа, статистический и графический методы.
Результаты. Сравнительный анализ социально-экономических детерминант здоровья в странах европейского региона и в Украине был проведен по трем показателям: уровню расходов на здравоохранение, структурой расходов на здравоохранение и расходами на лекарства.
Анализ показал, что в 2019 году средние расходы на здравоохранение в рассматриваемых странах составляли 8,2 % ВВП. Только в двух из 34 стран – Украине и Турции – показатель ниже рекомендованного ВОЗ значения в 5 %.
Государственные ассигнования и обязательное медицинское страхование являются основными механизмами финансирования сферы здравоохранения во всех странах, за исключением Кипра. Украина, Россия, Греция, Латвия и Болгария имеют наибольшую долю прямых расходов пациентов как источника финансирования.
Результаты анализа показателя затрат на лекарства как доли от общих расходов на здравоохранение показали, что самый высокий уровень был в Болгарии (35,4 %), самый низкий в Дании (6,4 %). Всего в пяти странах наблюдался высокий уровень фармацевтических расходов.
Установлено, что в большинстве европейских стран стоимость приобретения лекарств составляет от 346 до 619 долларов США на человека в год. В Европейском регионе высокое значение этого показателя в Швейцарии (894 долл. США на человека), а самое низкое – в Украине (73 долл. США).
По результатам сравнительного анализа ключевых показателей страны были сгруппированы по трем категориям - высокая, средняя и низкая.
Выводы. Проведен сравнительный анализ ключевых показателей социально-экономических детерминант здоровья в стране европейского регионаВпровадження національних стратегій, спрямованих на покращення добробуту населення країни, є одним із сучасних підходів до реформування державної політики країн світу. Саме соціально-економічні детермінанти здоров’я визначають умови, в яких люди народжуються, ростуть, живуть та старіють, а також сфери впливу на ці умови, такі як державна політика, стан економічного розвитку, демографічні тенденції тощо.
Мета. Таким чином, наше дослідження було зосереджено на порівняльному аналізі макроекономічних показників, які визначають ефективність реалізації соціально-економічних детермінант здоров’я в Європі та Україні для наукового обґрунтування побудови гуманістичних моделей надання фармацевтичної допомоги населенню в контексті швидкої стратифікації українського суспільства за соціально-економічними показниками.
Матеріали і методи. Методологія дослідження базується на принципах системного аналізу та міждисциплінарного науково-системного підходу. У дослідженні використовувались емпіричний метод, метод порівняльного аналізу, статистичний та графічний методи.
Результати. Порівняльний аналіз соціально-економічних детермінант здоров’я в країнах європейського регіону та в Україні був проведений за трьома показниками: рівнем витрат на охорону здоров’я, структурою витрат на охорону здоров’я та витратами на ліки.
Аналіз показав, що в 2019 році середні витрати на охорону здоров’я в аналізованих країнах становили 8,2 % ВВП. Лише в двох із 34 країн – Україні та Туреччині – показник нижче рекомендованого ВООЗ у 5 %.
Державні асигнування та обов’язкове медичне страхування є основними механізмами фінансування сфери охорони здоров’я у всіх країнах, за винятком Кіпру. Україна, Росія, Греція, Латвія та Болгарія мають найбільшу частку прямих витрат пацієнтів як джерело фінансування охорони здоров’я.
Результати аналізу показника витрат на ліки як частки від загальних витрат на охорону здоров'я показали, що найвищий рівень був у Болгарії (35,4 %), найнижчий у Данії (6,4 %). Загалом у п’яти країнах спостерігався високий рівень фармацевтичних витрат.
Встановлено, що у більшості європейських країн вартість придбання ліків становить від 346 до 619 доларів США на людину на рік. У Європейському регіоні найвище значення цього показника у Швейцарії (894 дол. США на людину), а найнижче – в Україні (73 дол. США).
За результатами порівняльного аналізу ключових показників країни були згруповані за трьома категоріями – висока, середня та низька.
Висновки. Проведено порівняльний аналіз ключових показників соціально-економічних детермінант здоров’я в країні європейського регіон
Синтез та протимікробна активність s-похідних 1,2,4-триазол-3-тіолів
No full textThe aim of the work. 1,2,4-triazole derivatives possess a wide range of pharmacological activity, so they are used for the development of drugs and active pharmaceutical ingredients. Due to the reactivity of 1,2,4-triazoles there are many options for their further structural modification on different reaction centers. Therefore, the aim of the work was to obtain new S-substituted derivatives of 1,2,4-triazole-3-thiols, study physicochemical parameters of the substances synthesized, evaluate the antimicrobial activity of new S-derivatives of the 4-R1-5-((3-(pyridin-4-yl)-1H-1,2,4-triazol-5-yl)thio)methyl)-4H-1,2,4-triazole-3-thiol series, and study some regularities of the “structure – biological activity” relationship for the synthesized compounds as well.
Materials and methods. The subject of the study was new S-substituted 1,2,4-triazoles containing 2-oxopropan-1-yl and 2-aryl-2-oxoethan-1-yl substituents. The antimicrobial activity was studied by double serial dilutions on test cultures of Staphylococcus aureus (ATCC 25923), Escherichia coli (ATCC 25922), Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853), and Candida albicans (ATCC 885-653).
The results of the biological screening showed that at a concentration of 125 g/mL, all synthesized substances showed activity (MIC – in the range of 31.25 - 62.5 μg/mL, MBCK - in the range of 62.5–125 μg/mL) against strains of Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans. Variation of substituents on the sulfur atom did not lead to a significant change in antimicrobial and antifungal activities among derivatives of 4-R1-5-((3-(pyridin-4-yl)-1H-1,2,4-triazole-5-yl) thio)methyl)-4H-1,2,4-triazole-3-thiols.
Conclusions. Biological screening data indicate the prospects for the search for new antimicrobial substances among the abovementioned derivatives of 1,2,4-triazoles. The most active compounds were 1-((4-ethyl-5-((3-(pyridin-4-yl)-1H-1,2,4-triazol-5-yl)thio)methyl)-4H-1,2,4-triazol-3-yl)thio)propan-2-one and 1-(4-methoxyphenyl)-2-(4-ethyl-5-(((3-(pyridin-4-yl)-1H)-1,2,4-triazol-5-yl)thio)methyl)-4H-1,2,4-triazol-3-yl)thio)ethanone, which showed the most pronounced antimicrobial activity against the Pseudomonas aeruginosa strain (MIC – 31.25 μg/mL, MBcK - 62.5 μg/mL)Цель работы. Производные 1,2,4-триазолов обладают широким спектром фармакологической активности, поэтому они используются для разработки лекарственных препаратов и активных фармацевтических ингредиентов. Благодаря реакционной способности производных 1,2,4-триазола, существует множество вариантов их дальнейшего структурного модифицирования по разным реакционным центрам. Таким образом, целью работы было синтезировать новые S-замещенные производные 1,2,4-триазол-3-тиолов, изучить физико-химические параметры синтезированных веществ, а также противомикробную активность S-производных ряда 4-R1-5-(((3-(пиридин-4-ил)-1Н-1,2,4-триазол-5-ил)тио)метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-тиолов и установить некоторые закономерности взаимосвязи «структура – биологическая активность» для синтезированных соединений.
Материалы и методы. Предметом исследования стали новые S-замещенные 1,2,4-триазолы с 2-оксопропан-1-ильным и 2-арил-2-оксоэтан-1-ильным заместителями. Антимикробная активность синтезированных соединений была исследована методом двукратных серийных разведений на тест-культурах Staphylococcus aureus (ATCC 25923), Escherichia coli (АТСС 25922), Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853) и Candida albicans (ATCC 885-653).
Результаты проведенного биологического скрининга показали, что при концентрации 125 мг/мл все синтезированные вещества проявляли антимикробную активность (МИК – в пределах 31,25 – 62,5 мкг/мл, МБцК – в пределах 62,5 – 125 мкг/мл) в отношении штаммов Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans. Вариация различных заместителей по атому серы не влекла к радикальному изменению антимикробной активности в ряде производных 4-R1-5-(((3- (пиридин-4-ил)-1Н-1,2,4-триазол-5-ил)тио)метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-тиолов.
Выводы. Данные биологического скрининга свидетельствуют о перспективности поиска противомикробных веществ среди исследованных 1,2,4-триазолов. Наиболее активными стали 1-((4-этил-5-(((3-(пиридин-4-ил)-1Н-1,2,4-триазол-5-ил)тио)метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-ил)тио)пропан-2-он и 1-(4-метоксифенил)-2-((4-этил-5-(((3-(пиридин-4-ил)-1Н-1,2,4-триазол-5-ил)тио) метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-ил)тио)етанон, которые проявляют наиболее выраженное противомикробное действие в отношении штамма Pseudomonas aeruginosa (МИК – 31,25 мкг/мл, МБцК - 62,5 мкг/мл)Мета роботи. Похідні 1,2,4-триазолів володіють широким спектром фармакологічної активності, тому вони використовуються для розробки лікарських препаратів та активних фармацевтичних інгредієнтів. Завдяки реакційній здатності похідних 1,2,4-триазолу, існує безліч варіантів їх подальшої структурної модифікації за різними реакційними центрами. Тому метою роботи було синтезувати нові S-заміщенні похідні 1,2,4-триазол-3-тіолів, вивчити фізико-хімічні параметри синтезованих речовин, дослідити протимікробну активність нових S-похідних ряду 4-R1-5-(((3-(піридин-4-іл)-1Н-1,2,4-триазол-5-іл)тіо)метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-тіолів, та встановити певні закономірності взаємозв’язку «структура – біологічна активність» для синтезованих сполук.
Матеріали і методи. Предметом дослідження стали нові S-заміщені 1,2,4-триазоли із 2-оксопропан-1-ільним та 2-арил-2-оксоетан-1-ільним замісниками. Протимікробну активність синтезованих похідних було досліджено методом дворазових серійних розведень на тест-культурах Staphylococcus aureus (ATCC 25923), Escherichia coli (АТСС 25922), Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853) і Candida albicans (ATCC 885-653).
Результати проведеного біологічного скринінгу показали, що за концентрації 125 мкг/мл всі синтезовані речовини виявляли протимікробну активність (МІК – в межах 31,25 – 62,5 мкг/мл, МБцК – в межах 62,5 – 125 мкг/мл) відносно штамів Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans. Варіація замісників за атомом Сульфуру не призводила до радикальної зміни антимікробної активності в ряді похідних 4-R1-5-(((3-(піридин-4-іл)-1Н-1,2,4-триазол-5-іл)тіо)метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-тіолів.
Висновки. Дані біологічного скринінгу свідчать про перспективність пошуку протимікробних речовин серед обговорених похідних 1,2,4-триазолів. Найбільш активними протимікробними агентами виявились 1-((4-етил-5-(((3-(піридин-4-іл)-1Н-1,2,4-триазол-5-іл)тіо)метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропан-2-он та 1-(4-метоксифеніл)-2-((4-етил-5-(((3-(піридин-4-іл)-1Н-1,2,4-триазол-5-іл)тіо)метил)-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)етанон, які виявляють найбільш виражену протимікробну дію відносно штаму Pseudomonas aeruginosa (МІК – 31,25 мкг/мл, МБцК – 62,5 мкг/мл