ScienceRise: Pharmaceutical Science
Not a member yet
530 research outputs found
Sort by
Фармакогностичне дослідження cetraria islandica (L.) Ach. сланей заготовлених в Україні
No full textThe aim was to conduct a pharmacognostic study of C. islandica thalli harvested in Ukraine.
Material and methods. The study included seven series of C. islandica thalli harvested in Ukraine. Pharmacognostic research was conducted by using generally accepted methods. Quantitative determination of total polyphenols was performed by a spectrophotometric method in terms of pyrogallol and dry raw materials following the requirements of the SPhU 2.0 monograph. The component composition of flavonoid compounds and carboxylic acids was performed by HPLC.
Results. The pharmacognostic study of 7 series of the C. islandica raw materials was performed. Morphometric parameters were determined, including the fractional composition according to the size of thalli in each series. For the first time, fractions of the mineral and foreign organic matter were separated. The content of mineral foreign matter ranged from 0.22 ± 0.01 % to 2.80 ± 0.12 %; the content of organic foreign matter ranged from 0.15 ± 0.01 % to 2.14 ± 0.11 %. Due to the total foreign matter content, 6 series of the raw materials fulfilled the requirements of the SPhU 2.0 monograph. The accordance of morphological and anatomical description of the series to the requirements of the SPhU 2.0 monograph is shown. New distinctive diagnostic features of the morphological structure were found, namely: coalescence of blades with forming a membrane and branching of cilia along the edge of blades. For the first time for the series of raw materials harvested in Ukraine, the quantitative content of the sum of polyphenols in terms of pyrogallol and dry raw materials was determined, which ranged from 1.21 ± 0.05 % to 1.73 ± 0.04 %. For the first time for C. islandica thalli, the presence of flavonoid compounds: quercetin, luteolin, kaempferol and rutin, and carboxylic acids: sinapic, trans-cinnamic and quinic acids was determined.
Conclusions. The obtained results can be used as a basis for the relevant sections of the national part of the monograph "Cetraria Iceland" in SPhU 2.0Мета: фармакогностичне дослідження серій сланей C. islandica заготовлених в Україні.
Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були 7 серій сланей C. islandica, зібраних на території України. Фармакогностичне дослідження проводилось з використанням загальноприйнятих методик. Кількісне визначення суми поліфенолів проводили спектрофотометричним методом згідно з вимогами монографії ДФУ 2.0 у перерахунку на пірогалол та суху сировину. Компонентний склад сполук флавоноїдної природи та карбонових кислот проводили методом ВЕРХ.
Результати. Проведено фармакогностичний аналіз 7 серій сировини C. islandica. Встановлено морфометричні параметри, у тому числі у кожній із серій визначено фракційний склад за розмірами сланей. Вперше диференційовано частку мінеральних та органічних домішок. Вміст мінеральних домішок складав від 0,22±0,01 % до 2,80±0,12 %; вміст органічних домішок – від 0,15±0,01 % до 2,14±0,11 %. За загальним вмістом сторонніх домішок 6 серій сировини відповідали вимогам монографії ДФУ 2.0. Показано відповідність морфологічного та анатомічного опису серій вимогам розділів монографії ДФУ 2.0. Знайдені нові характерні діагностичні риси морфологічної будови, а саме: зростання лопатей за допомогою перетинок і розгалуженість війок по краю лопатей. Вперше для серій сировини, заготовлених в Україні, визначено кількісний вміст суми поліфенолів у перерахунку на пірогалол та суху сировину, що становив від 1,21±0.05 % до 1,73±0,04 %. Вперше для C. islandica встановлено наявність сполук флавоноїдної природи: кверцетину, лютеоліну, кемпферолу та рутину а також карбонових кислот: синапова, транс-цинамова та хінна.
Висновки. Одержані результати можуть бути покладені в основу відповідних розділів національної частини монографії «Цетрарія ісландська» ДФУ 2.
Дослідження факторів, що впливають на вивільнення in vitro кетопрофену з гелів на основі карбомерів
No full textThe aim. To identify some factors affecting the in vitro release of ketoprofen from carbomer-based gels.
Materials and methods. Carbomer-based gels containing ketoprofen as well as a Newtonian liquid without carbomer, which was the dispersion medium of the gel, were studied by rotational viscometry and spin probe method. The flow behaviour and rheological parameters were determined using the rheograms, and the rotational correlation times of the two dissolved spin probes, the molecules of which contain a carboxyl group or an amino group, were determined by EPR spectra. In vitro release tests were performed using vertical diffusion chambers using a validated method. The quantitative determination of ketoprofen in gels, liquid and receptor medium was performed by liquid chromatography, and ethanol was quantified by gas chromatography according to validated procedures. Gels with different brands of carbomers, neutralised with trolamine or trometamol, with different contents of ketoprofen and ethanol, and with pH from 6.0 to 7.0 were studied.
Results. The sol → gel transition due to the neutralisation of the carbomer did not affect the shape and parameters of the EPR spectrum of the spin probe containing a carboxyl group in the molecule (like a carbomer and ketoprofen) in contrast to the probe with an amino group. If the substance dissolved in the gels does not interact with the carbomer, then its molecules/ions rotate rapidly in the liquid medium. This facilitates the release of a such substance from carbomer-based gels. The medicinal product Nobi Gel® gel 2.5 % and Newtonian liquid were equivalent in relation to the in vitro release parameters of ketoprofen from these objects. Сarbomer-based gels, which differed significantly in terms of rheological parameters, were also found to be equivalent in terms of ketoprofen release parameters. The in vitro release of ketoprofen was affected by its concentration and ethanol content in the gel. A change in pH from 6.0 to 7.0 practically did not affect the parameters of in vitro release of ketoprofen from gels.
Conclusions. The formation of a carbomer-based gel did not affect the rotational correlation time of the probe, which did not interact with the carbomer. Parameters of in vitro release of ketoprofen from the gel and Newtonian liquid differed little; these parameters were also little affected by the difference in apparent viscosity of the gels. The in vitro release of ketoprofen depended on its concentration and ethanol contentМета. Визначити деякі фактори, що впливають на вивільнення кетопрофену з гелів на основі карбомерів в дослідах in vitro.
Матеріали та методи. Методами ротаційної віскозиметрії та спінових зондів досліджували гелі на основі карбомерів, що містили кетопрофен, і ньютонівську рідину без карбомеру, що є дисперсійним середовищем гелю. За реограмами визначали тип течії та реопараметри, а за спектрами ЕПР – часи кореляції обертальної дифузії двох спінових зондів, в молекулах яких є карбоксильна група або аміногрупа. Випробування з вивільнення in vitro проводили з використанням вертикальних дифузійних камер за валідованою методикою. Вміст кетопрофену в гелях, рідині та діалізаті визначали методом рідинної хроматографії, а етанолу – методом газової хроматографії за валідованими методиками. Досліджували гелі з різними марками карбомерів, нейтралізованих троламіном або трометамолом, різним вмістом кетопрофену і етанолу та рН від 6,0 до 7,0.
Результати. Золь → гель перехід при нейтралізації карбомеру не вплинув на форму і параметри спектру ЕПР спінового зонда, що містить в молекулі карбоксильну групу (як карбомер і кетопрофен), на відміну від зонда з аміногрупою. Якщо розчинена в гелях речовина не взаємодіє з карбомером, то її молекули/іони швидко обертаються в рідкому середовищі. Це сприяє вивільненню цієї речовини з гелів на основі карбомерів. За параметрами вивільнення в дослідах in vitro кетопрофену з препарату Нобі Гель® гель 2.5 % та з ньютонівської рідини ці об’єкти є еквівалентними за критеріями прийнятності USP. Гелі на основі карбомерів, що суттєво різняться за реопараметрами, також виявилися еквівалентними щодо параметрів вивільнення кетопрофену. На вивільнення кетопрофену в дослідах in vitro впливають його концентрація та вміст етанолу в гелі. Зміна рН від 6.0 до 7.0 практично не впливає на параметри вивільнення кетопрофену з гелів.
Висновки. Утворення гелю на основі карбомеру не впливає на швидкість обертальної дифузії зонда, що не взаємодіє з карбомером. Параметри вивільнення кетопрофену з гелю та ньютонівської рідини в дослідах in vitro мало відрізняються, і на них мало впливає різниця в уявній в’язкості гелів. Вивільнення кетопрофену залежить від його концентрації і вмісту етанол
Підготовка та оцінка мікроінкапсульованої ліпідної матриці для доставки препарату азілсартану камедоксомілу
No full textThe aim of the work is to consolidate azilsartan-kamedoxomil (AZM) into lipid matrix controlled-release microparticles to enhance its permeability because AZM belongs to Biopharmaceutical classification (BCS) IV which characterized by poor permeability and to protect AZM from light and humidity and execute a prolonged release profile.
Materials and methods. A reversed-phase HPLC method was created and validated to estimate the drug. AZM microparticles formulations were invented using melt dispersion technique and waxy materials such as carnuba wax, beeswax, stearic acid in the ratio of waxy-substance: drug ranging from 0.25: 1 to 1:1 and stabilizer namely; tween 80 and Poloxamer 407 in ratio of stabilizer: drug ranging from 0.5:1 to 1:1. Azilsartan formulations were assessed for azilsartan-medoxomil content, loading, entrapment efficiency, the zeta potential,the particle size, the morphology by scanning electronic microscopy (SEM), and in-vitro release profile.
Results. Zeta potential results for microparticle formulations using beeswax and carnuba range from -21.1 mV to -26.6 mV and -20.6 mV to -26.7 mV, respectively. This difference indicates that the azilsartan microparticles containing stearic acid are better stabilized with zeta potential of 25.3 - 29.7 mV. Furthermore, the release from azilsartan microparticle formulations containing stearic acid exceeded 80 % after 8 h and remained for 24 h while release from beeswax did not exceed 65 % after the same period and less than 60 % in case of carnuba formulations
Conclusions. The formulation (AZSP4) exhibited the highest zeta potential and released exceeding 80 % of AZM over the course of 8 hours and remained over a day. AZSP4 microparticles formulation containing, poloxamer 407, in a 0.8:0.8:1 drug: stearic acid: poloxamer ratio proved the ability of stearic acid microencapsulation employing poloxamer as stabilizer in a certain ratio can prolong the release of AZMМетою роботи є консолідація азилсартан-камедоксомілу (AZM) у мікрочастинки ліпідної матриці з контрольованим вивільненням для підвищення його проникності, оскільки AZM належить до IV групи біофармацевтичної класифікації (BCS), яка характеризується поганою проникністю, а також необхідно захистити AZM від світла та вологості та досягти профілю пролонгованого вивільнення.
Матеріали та методи. Для оцінки препарату було створено та перевірено обернено-фазовий ВЕРХ метод. Композиції мікрочастинок AZM були винайдені з використанням техніки дисперсії в розплаві та воскоподібних матеріалів, таких як карнубський віск, бджолиний віск, стеаринова кислота у співвідношенні воскоподібна речовина:лікарський засіб від 0,25:1 до 1:1, а як стабілізатор використані Твін 80 і Poloxamer 407 у співвідношенні стабілізатор:препарат від 0,5:1 до 1:1. Композиції азилсартану оцінювали за вмістом азилсартану-медоксомілу, навантаженням, ефективністю захоплення, зета-потенціалом, розміром частинок, морфологією за допомогою скануючої електронної мікроскопії (SEM) та профілю вивільнення in vitro.
Результати. Результати зета-потенціалу для складів мікрочастинок із використанням бджолиного воску та карнуба коливаються від –21,1 мВ до –26,6 мВ і від –20,6 мВ до –26,7 мВ, відповідно. Ця різниця вказує на те, що мікрочастинки азилсартану, що містять стеаринову кислоту, краще стабілізуються маючи зета-потенціал 25,3–29,7 мВ. Крім того, вивільнення з композицій мікрочастинок азилсартану, що містять стеаринову кислоту, перевищувало 80 % через 8 годин і зберігалося протягом 24 годин, у той час як вивільнення з бджолиного воску не перевищувало 65 % через той самий період і менше 60 % у випадку з композиціями карнуби.
Висновки. Композиція (AZSP4) продемонструвала найвищий зета-потенціал і вивільнила понад 80 % AZM протягом 8 годин, та зберігала вивільнення протягом доби. Композиція мікрочастинок AZSP4, що містить полоксамер 407 у співвідношенні лікарський засіб:стеаринова кислота: полоксамер 0,8:0,8:1, довела здатність мікрокапсуляції стеаринової кислоти, використовуючи полоксамер як стабілізатор у певному співвідношенні, який може продовжити вивільнення AZM
Огляд похідних 1,2,4-триазолу та 1,3,4-тіадіазолу як потенційних знеболювальних та протизапальних засобів
No full textThe aim. The purpose of this review is to summarize data on the synthesis and structural modification of heterocyclic systems with triazole and thiadiazole fragments in molecules as promising objects in bioorganic and medicinal chemistry.
Materials and methods. The research based on bibliosemantic and analytical methods using bibliographic and abstract databases, as well as databases of chemical compounds.
Results. Modern medicinal chemistry faces many challenges, one of which is the determination of the activity and specificity of therapeutic agents. Recent scientific data showed that triazoles and/or thiadiazoles have broad spectrum of biological activities, in particular antimicrobial, antifungal, antiviral, anticancer and anticonvulsant. Synthetic research allows to propose a whole number of new molecular design directions of biological active triazole and/or thiadiazole derivatives, as well as to obtain directed library that include hundreds of new compounds. This review is an effort to summarize data of its analgesic and anti-inflammatory activity over the last decade. We summarized and analyzed the series of triazole and/or thiadiazole derivatives and provided data of their structure-activity relationship. For optimization and rational design of highly active molecules with optimal «drug-like» characteristics and discovering of possible mechanism of action SAR, QSAR analysis and molecular docking were summarized.
Conclusions. It has been shown that heterocyclic systems containing fragments of triazole and / or thiadiazole are a significant source of promising analgesic and/or anti-inflammatory agents. It has been established that the mentioned heterocyclic derivatives have a high selectivity of action, low toxicity and an effect commensurate with standard drugsМета. Метою даного огляду є узагальнення даних про синтез та структурну модифікацію гетероциклічних систем з тріазольним та тіадіазольним фрагментами в молекулах як перспективних об’єктів у біоорганічній та медичній хімії.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи використовуючи бібліографічні і реферативні бази даних, а також бази даних хімічних сполук.
Результати. Сучасна медична хімія стикається з багатьма проблемами, одна з яких – необхідність визначення активності та специфічності потенційного терапевтичного агента. Останні наукові дані вказують на те, що похідним тріазолу та/чи тіадіазолу притаманний широкий спектр біологічної дії, зокрема протимікробна, протигрибкова, противірусна, протиракова та антиконвульсантна. Синтетичні дослідження, дозволили запропонувати низку нових спрямувань молекулярного дизайну біологічно активних похідних тріазолу та/чи тіадіазолу, а також одержати сфокусовані бібліотеки, що нараховують сотні нових сполук. Ця оглядова стаття є спробою узагальнити дані щодо їх анальгезуючої та протизапальної активності за останнє десятиліття. У роботі проаналізовано ряди похідних тріазолу та/чи тіадіазолу, та наведено залежності «структура-активність». Для оптимізації і раціонального дизайну високоактивних молекул з оптимальними «лікоподібними» характеристиками та визначення можливого механізму біологічної дії проведено узагальнення даних щодо SAR- і QSAR-аналізу і молекулярного докінгу серед даного класу гетероциклічних сполук.
Висновки. Показано, що гетероциклічні системи, що містять фрагменти тріазолу та/чи тіадіазолу, є суттєвим джерелом перспективних анальгетичних та/чи протизапальних засобів. Встановлено, що згадані гетероциклічні похідні володіють високою селективністю дії, малою токсичністю та ефектом, що співмірний з існуючими лікарськими засобам
Спектрофотометрична методика кількісного визначення соталолу у таблетках
No full textThe aim of the work. To develop a method for spectrophotometric determination of sotalol with diazonium salts. Establish optimal conditions for the quantitative determination of sotalol in drugs. Validate the developed methodology.
Materials and methods. Reagents and solvents used in the study were: diazole red 2J (obtained from NVF “Sinbias”), tablets “Sotalol Sandoz” 40 mg (Salyutas Pharma GmbH, series JZ1188), “Sotalol Sandoz” 80 mg (Salyutas Pharma GmbH, series KA0464) and “Sotalol Sandoz” 160 mg (Salyutas Pharma GmbH, series JY3504), methanol (LAB-SCAN, Ireland, batch № 5120/13), sodium carbonate (Sinbias) and purified water were also used.
Analytical equipment: spectrophotometer “SPECORD-200” (Analytic Jena AG, Germany), scales laboratory electronic RADWAG XA 210.4Y, bath ultrasonic Sonorex Digitec DT100H, laboratory glassware of class A.
All studies were conducted in the experimental pharmaceutical research department of the scientific medical laboratory center (SMLC) of the Zaporizhzhia State Medical University.
Results and discussion. The technique of spectrophotometric determination of the quantitative content of sotalol based on its reaction with red diazole in water-methanol medium has been developed. The stoichiometric ratios of the reactive components as 1:1 were obtained by the methods of continuous changes and the saturation method. Validation of the developed on such indicators as linearity, precision, correctness and robustness is carried out. Based on these data, the developed method is correct and could be used in the quality control departments of chemical and pharmaceutical companies.
Conclusions. A method of quantitative spectrophotometric determination of sotalol in the tablet dosage form “Sotalol Sandoz” 40 mg, “Sotalol Sandoz” 80 mg and “Sotalol Sandoz” 160 mg of industrial production was developed, validation characteristics were investigated: linearity, precision, correctness, range of application and robustnessМета. Розробити та валідувати методику кількісного спектрофотометричного визначення соталолу в лікарських препаратах.
Матеріали та методи. У роботі використовували наступні реагенти і розчинники: діазоль червоний 2Ж (НВФ «Синбіас»), таблетки «Соталол Сандоз» 40 мг (Салютас Фарма ГмбХ, серія JZ1188), таблетки «Соталол Сандоз» 80 мг (Салютас Фарма ГмбХ, серія KA0464) та таблетки «Соталол Сандоз» 160 мг (Салютас Фарма ГмбХ, серія JY3504), метанол (LAB-SCAN, Ірландія, партія № 5120/13), натрій карбонат (НВФ «Синбіас»), вода очищена.
Аналітичне обладнання: спектрофотометр «SPECORD-200» (Analytic Jena AG, Німеччина), ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210.4Y, баня ультразвукова Sonorex Digitec DT100H, лабораторний посуд класу А.
Дослідження проводилось у відділі експериментальних фармацевтичних досліджень наукового медико-лабораторного центру (НМЛЦ) Запорізького державного медичного університету.
Результати: Розроблено методику спектрофотометричного визначення кількісного вмісту соталолу за реакцією з діазолем червоним 2Ж у середовищі вода-метанол. Методами насичення та неперервних змін встановлено стехіометричне співвідношення «соталол – діазоль червоний 2Ж» – 1:1. Проведена валідація розробленої методики за такими критеріями, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність. Виходячи з отриманих даних розроблена методика є коректною та може бути використана у відділах контролю якості хіміко-фармацевтичних підприємств.
Висновки: Розроблено чутливу, економічну, просту у виконанні спектрофотометричну методику кількісного визначення соталолу в складі таблетованих лікарських форм «Соталол Сандоз» 40 мг, «Соталол Сандоз» 80 мг та «Соталол Сандоз» 160 мг на основі реакції з діазолем червоним 2Ж, яку було валідовано згідно стандартизованої процедури валідації методом стандарту. Доведено, що за такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність розроблена методика валідна та відповідає вимогам ДФ
Дослідження компонентного складу ефірних олій квіток та листя видів роду Alchemilla L.
No full textThe genus Alchemilla L. has about 1000 species in the world flora, of which 35 grow in Ukraine. The most common in Ukraine are A. flabellata Bus., A. phegophila Juz. and A. subrenata Bus. Despite the widespread distribution of species of the genus Alchemilla L. and the publication of a monograph on the herb of the collective species - Herba Alchemillae (Alchemiilla vulgaris L. sensu latiore) in the State Pharmacopoeia of Ukraine, the chemical composition, and pharmacological properties of species of the genus Alchemilla L. are insufficiently studied, therefore, it is advisable to study the chemical composition of the most common species of flora of Ukraine for their introduction into medical and pharmaceutical practice.
The aim of the work was to study the component composition and quantitative content of essential oils of flowers and leaves of some species of the genus Alchemilla L.
Materials and methods. Flowers and leaves of Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus. harvested in the Ivano-Frankivsk region in 2020 - 2021.
The component composition and quantitative content of essential oils were determined by chromato-mass spectrometric method. The compounds were identified by comparing the obtained mass spectra of the chromatographic peak with the mass spectra of the reference compounds and based on comparison with the spectra of the database. Quantitative determination of the content of substances in the raw material was performed in comparison with a standard sample of menthol.
Results. The essential oil of flowers and leaves of Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus were obtained. It was found that the highest content of essential oils was characterized by Alchemilla. flabellata Bus. flowers (16884.6 mg / kg), and the least essential oil was contained in the leaves of Alchemilla Phegophila Juz. (4895.5 mg / kg). As a result of studying the component composition of essential oils of flowers and leaves of Alchemilla flabellata Bus., Alchemilla Phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus. 48, 51 and 47 compounds were identified, of which 44, 48 and 43 were identified, respectively. 31 components of essential oil were common in the studied samples of raw materials.
Conclusions. Due to the component composition of the essential oil of flowers and leaves of Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. and Alchemilla subrenata Bus., as well as considering the known pharmacological activity of its components, it is advisable to conduct further pharmacological studies of raw materials of the genus Alchemilla L. to study their antibacterial, anti-inflammatory and antitumor propertiesРід Alchemilla L. налічує близько 1000 видів у світовій флорі, з яких на території України зростає 35. Найпоширенішими на території України є А. flabellata Bus., A. phegophila Juz. та A. subrenata Bus. Незважаючи на широке розповсюдження видів роду Alchemilla L. і видання монографії на траву збірного виду – Herba Alchemillae (Alchemiilla vulgaris L. sensu latiore) у Державній фармакопеї України, хімічний склад та фармакологічні властивості видів роду Alchemilla L. вивчено недостатньо, тому доцільно досліджувати хімічний склад найбільш поширених видів флори України для введення їх у медичну та фармацевтичну практику.
Метою роботи було дослідження компонентного складу та кількісного вмісту ефірних олій квіток та листя деяких видів роду Alchemilla L.
Матеріали і методи. Квітки та листки Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus. заготовляли на території Івано-Франківської області в 2020 – 2021 рр.
Компонентний склад та кількісний вміст ефірних олій встановлювали за допомогою хромато-мас-спектрометричного методу. Ідентифікацію сполук проводили шляхом порівняння отриманих мас-спектрів хроматографічного піку з мас-спектрами еталонних сполук та на основі порівняння зі спектрами бази даних. Кількісне визначення вмісту речовин у сировині проводили в порівнянні зі стандартним зразком ментолу.
Результати. Одержано ефірну олію з квіток та листя Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus. Встановлено, що найвищим вмістом ефірних олій характеризувалися квітки Alchemilla. flabellata Bus. (16884,6 мг/кг), а найменше ефірної олії містилося в листках Alchemilla Phegophila Juz. (4895,5 мг/кг). У результаті дослідження компонентного складу ефірних олій квіток та листків Alchemilla flabellata Bus., Alchemilla Phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus. виявлено 48, 51 та 47 сполук, з яких ідентифіковано 44, 48 та 43 відповідно. В досліджуваних зразків сировини спільними були 31 компонент ефірної олії.
Висновки. Зважаючи на компонентний склад ефірної олії квіток та листя Alchemilla. flabellata Bus., Alchemilla phegophila Juz. та Alchemilla subrenata Bus., а також враховуючи відому фармакологічну активність її складових, доцільним є проведення подальших фармакологічних досліджень сировини видів роду Alchemilla L. на предмет вивчення їх антибактеріальних, протизапальних та протипухлинних властивосте
Розробка методу визначення морфолінію тіазотату з використанням економічного та екологічного методу визначення ГХ/МС з детектором FID
No full textOne of the main steps in the pharmaceutical development of drugs is the choice of quality control methods. The correctness of the method must be confirmed by validation. In addition, manufacturers take into account various economic and environmental factors. It is especially important to determine the above aspects for domestic and promising drugs, such as the morpholinium thiazotate.
The aim. During the development of methods for the routine analysis of medicinal products, attention should be paid to efficiency of analysis, budget, as well as their impact to the environment. Because of this reason, not only new methods for routine analysis should be developed. It is important this methods must be environmentally-friendly and cost-efficient.
Materials and methods. The determination of the morpholinium thiazotate was carried out by HPLC using the SunFire C18 (150 mm × 4,6 mm, 5,0 μm) and gas chromatography with a flame ionization detector using the Rxi-5 ms (30 m long, 0.25 mm outer diameter and 0.25 μm liquid stationary phase thickness).
Results. Various chromatographic methods for the routine quantitative analysis of morpholinium thiazotate were developed. The most suitable conditions for sample preparation were established. Proposed methods were compared to find the most ecological and economic.
Conclusions. Proposed methods were accurate and reliable. However, an environmental impact assessment showed that GC-FID is a more environmentally friendly and economical method of analysis. Using 12 Principles of green analytical chemistry, the overall “analytical GREEnness (AGREE)” scale for the proposed analytical approach was computed 0.72, showing the good greener nature of the proposed analytical approachОдним із головних кроків у фармацевтичній розробці лікарських засобів є вибір методів контролю якості. Правильність методу має бути підтверджена валідацією. Крім того, виробники враховують різні економічні та екологічні фактори. Особливо важливо визначити вищезазначені аспекти для вітчизняних та перспективних препаратів, наприклад, морфоліну тіазотату.
Мета. При розробці методів рутинного аналізу лікарських засобів слід приділяти увагу ефективності аналізу, бюджету, а також їх впливу на навколишнє середовище. З цієї причини слід розробляти не лише нові методи рутинного аналізу. Важливо, щоб вони були екологічно чистими та економними.
Матеріали та методи. Визначення морфолінію тіазотату проводили методом ВЕРХ з використанням колонки SunFire C18 (150 мм × 4,6 мм, 5,0 мкм) та газової хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектором з використанням Rxi-5 ms (довжина 30 м, 0,25 мм зовнішній діаметр і товщина рідкої стаціонарної фази 0,25 мкм).
Результати. Розроблено різноманітні хроматографічні методи рутинного кількісного аналізу морфоліну тіазотату. Встановлено найбільш підходящі умови для пробопідготовки. Порівняно розроблені методи, щоб знайти найбільш екологічні та економічні.
Висновки. Всі методи були точними і надійними. Однак оцінка впливу на навколишнє середовище показала, що GC-FID є більш екологічно чистим та економічним методом аналізу. Використовуючи метод 12 принципів «зеленої» аналітичної хімії, загальна шкала «analytical GREEnness (AGREE)» для запропонованого аналітичного підходу була обчислена як 0,72, що свідчить про більш екологічний характер запропонованого аналітичного підходу
Комплексне дослідження щодо розробки ректальних супозиторіїв з діосміном та гесперидином
No full textThe aim. To conduct a comprehensive study of biphasic-type suppositories that contain diosmin and hesperidin.
Materials and methods. Samples of biphasic-type suppositories with a mass of 4.0 were objects of the study. Pharmacological, technological and analytical research methods were used to directly or indirectly analyze the strength and completeness of the drug activity. Thus, in this work we combined the study of the specificity of the pharmacological action of the drug, experimental verification of the quantitative content of API, analysis of the structural properties of suppositories and study of the profile of the release of active pharmaceutical ingredients.
Results. Therefore, based on the obtained data, the most effective dose was 75 mg / kg (in terms of a human dose of 300 mg per suppository). The drug in the selected dose showed a significant therapeutic effect, which significantly exceeded that of the test sample at a lower dose and the reference agent. According to the results of technological studies, it was determined that all samples of suppositories had satisfactory structural and mechanical properties. Studies of the histological structure of the mucous membrane of rats proved that there is a positive effect of treatment with suppositories with diosmin and hesperidin due to the improvement of the normal condition of the mucous membrane, the absence of edema and ulcerative defect. Research of the release profile of active pharmaceutical ingredients showed that the best percentage of release is characteristic of sample 2 (99.8 %)
Conclusions. Therefore, suppositories with diosmin and hesperidin in therapeutically dose of 75 mg/kg of animal weight can be used for further research and will be of interest in the treatment of hemorrhoids of both acute and chronic formsЦель работы. Проведение комплексного исследования суппозиториев дифильного типа, содержащих в своем составе диосмин и гесперидин.
Материалы и методы. Объектом исследования были образцы суппозиториев дифильного типа с массой 4,0. Для прямого или косвенного анализа силы и полноты действия препарата использовались фармакологические, технологические и аналитические методы исследования. Таким образом, в данной работе мы объединили изучение специфичности фармакологического действия препарата, экспериментальное определение количественного содержания активных фармацевтических ингредиентов, анализ структурных свойств суппозиториев и изучение профиля высвобождения действующих веществ.
Результаты. Поэтому, исходя из полученных данных, наиболее эффективной является доза 75 мг/кг (в пересчете на дозу для человека 300 мг на суппозиторий). Препарат в выбранной дозе показал значительный терапевтический эффект, который превышал исследуемый образец в меньшей дозе и референтное средство. По результатам технологических исследований установлено, что все образцы суппозиториев обладают удовлетворительными структурно-механическими свойствами. При исследовании гистологического строения аноректальной зоны животных был установлен положительный эффект от лечения суппозиториями с диосмином и гесперидином за счет улучшения нормального состояния слизистой оболочки, отсутствия отека и язвенного дефекта. Исследование профиля высвобождения активных фармацевтических ингредиентов показало, что наилучший процент высвобождения характерен для образца 2 (99,8 %).
Выводы. Поэтому суппозитории с диосмином и гесперидином в терапевтической дозе 75 мг/кг от массы животного могут быть использованы для дальнейших исследований и будут представлять интерес в лечения геморроя как острой, так и хронической формыМета роботи. Проведення комплексного дослідження супозиторіїв дифільного типу, що містять у своєму складі діосмін та гесперидин.
Матеріали та методи. Об'єктом дослідження були зразки супозиторіїв дифільного типу із масою 4,0. Для прямого чи опосередкованого аналізу сили та повноти дії препарату використовувалися фармакологічні, технологічні та аналітичні методи дослідження. Таким чином, у цій роботі ми поєднали вивчення специфічності фармакологічної дії препарату, експериментальну перевірку кількісного вмісту активних фармацевтичних інгредієнтів, аналіз структурних властивостей супозиторіїв та вивчення профілю вивільнення діючих речовин.
Результати. Тому, виходячи із отриманих даних, найбільш ефективною є доза 75 мг/кг (у перерахунку на дозу для людини 300 мг на супозиторій). Препарат у обраній дозі показав значний терапевтичний ефект, який значно перевищував дослідний зразок у меншій дозі та референтний засіб. За результатами технологічних досліджень встановлено, що всі зразки супозиторіїв мають задовільні структурно-механічні властивості. При дослідженні гістологічної будови аноректальної зони тварин встановлений позитивний ефект від лікування супозиторіями із діосміном та гесперидином за рахунок покращення нормального стану слизової оболонки, відсутності набряку та виразкового дефекту. Дослідження профілю вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів показало, що найкращий відсоток вивільнення характерний для зразка 2 (99,8 %).
Висновки. Тому супозиторії з діосміном і гесперидином у терапевтичній дозі 75 мг/кг від маси тварини можуть бути використані для подальших досліджень і будуть представляти інтерес для лікування геморою як гострої, так і хронічної форм
Антиоксидантна та антицитолітична активність пастернаку посівного (Pastinaca sativa L.) трави екстракту густого в умовах катехоламінової міокардіодистрофії у щурів
No full textThe aim: to study the antioxidant and anticytolytic activity of the parsnip herb thick extract (PHTE) in conditions of catecholamine myocardial dystrophy in rats.
Materials and methods. Catecholamine myocardial dystrophy was reproduced in rats by a single subcutaneous injection of 0.18 % adrenaline hydrochloride solution at a dose of 0.5 mg/kg (0.28 ml/kg) of body weight. The experiment used 36 white male rats with an initial weight of 220–250 g, 4–4.5 months of age. The tested drugs were PHTE at doses of 100 and 200 mg/kg and the reference drug (RD) “Tricardin” were administered intragastrically in a therapeutic and prophylactic regimen for 7 days, the last time on the day of the experiment 1 hour before the administration of cardiotoxin. The activity of the studied agents was assessed by the survival rate of the animals, the functional state of the myocardium (ECG studies), by the effect on the heart mass ratio (HMR), the activity of aspartate aminotransferase (ASAT), the level of active products interacting with thiobarbituric acid (TBA-AP) and the content of reduced glutathione (RG) in the heart homogenate.
Results. The study of the effect of PHTE on the lipid peroxidation / antioxidant protection (LPO / AOP) system showed that a pronounced antioxidant effect of the tool was found at a dose of 200 mg/kg: there was an increase in VG at the trend level (0.05<p<0.10) and a significant decrease (p<0.05) the content of TBK-AP in 1.85 times compared with the group of positive control (PC). A similar effect was found in the comparison drug “Tricardin”. PHTE at a dose of 100 mg/kg was less influential. The use of PHTE in both doses and the comparison drug “Tricardin” reduced the severity of cytolytic processes: the activity of the enzyme AST – a marker of cardiocytolysis, was lower than in the PC group. PHTE at doses of 100 and 200 mg/kg contributed to a certain normalization of some ECG parameters compared to PC: a slight insignificant decrease in heart rate and a significant decrease (p<0.05), QT interval, systolic index (SI) and decreased ischemia marker – ST segment displacement. The comparison drug "Tricardin" showed a similar effect to PHTE on the functional state of the myocardium in adrenaline intoxication.
Conclusions. Parsnip herb thick extract exhibits antioxidant and anticytolytic activity, improves the functional state of the myocardium, prevents a decrease in the severity of alterative processes in the organ under conditions of adrenaline myocardial dystrophyЦель: исследование антиоксидантной и антицитолитической активности пастернака посевного травы экстракта густого (ППТЭГ) в условиях катехоламиновой миокардиодистрофии у крыс.
Материалы и методы. Катехоламиновую миокардиодистрофию воспроизводили у крыс однократным подкожным введением 0,18 % раствора гидрохлорида адреналина в дозе 0,5 мг/кг (0,28 мл/кг) массы тела. В опыте использовано 36 белых самцов крыс с исходной массой 220–250 г, возрастом 4–4,5 мес. Тестируемые средства ППТЭГ в дозах 100 и 200 мг/кг и препарат сравнения (ПС) «Трикардин» вводили внутрижелудочно в лечебно-профилактическом режиме в течение 7 дней, последний раз в день эксперимента за 1 час до введения кардиотоксина. Активность изучаемых средств оценивали по выживаемости животных, функциональному состоянию миокарда (ЭКГ исследования), по влиянию на коэффициент массы сердца (КМ), активность аспартатаминотрансферазы (АСАТ), уровень активных продуктов, взаимодействующих с тиобарбитуровой кислотой (ТБК-АП) и содержанием восстановленного глутатиона (ВГ) в гомогенате сердца.
Результаты. Исследование влияния ППТЕГ на систему перекисное окисление липидов / антиоксидантная защита (ПОЛ/АОЗ) показало, что выраженное антиоксидантное действие средство проявило в дозе 200 мг/кг: происходило повышение уровня ВГ на уровне тенденции (0,05<р<0,10) и достоверное снижение (р<0, 05) содержания ТБК-АП в 1,85 раза по сравнению с группой положительного контроля (ПК). Подобный эффект показал и препарат сравнения «Трикардин». ППТЭГ в дозе 100 мг/кг был менее влиятельным. Применение ППТЕГ в обеих дозах и препарата сравнения «Трикардин» способствовало снижению выраженности цитолитических процессов: активность фермента АсАТ – маркера кардиоцитолиза была ниже таковой в группе ПК. ППТЭГ в дозах 100 и 200 мг/кг способствовал определенной нормализации некоторых показателей ЭКГ по сравнению с ПК: незначительное недостоверное снижение ЧСС и достоверное снижение (р<0,05), интервала QT, систолического показателя (СП) и снижение маркера ишемии – смещения сегмента ST. Препарат сравнения «Трикардин» оказывал подобное ППТЭГ действие на функциональное состояние миокарда в условиях адреналиновой интоксикации.
Выводы. Пастернака посевного травы экстракт густой проявляет антиоксидантную и антицитолитическую активность, улучшает функциональное состояние миокарда, предотвращает уменьшение выраженности альтеративных процессов в органе в условиях адреналиновой миокардиодистрофииМета: дослідження антиоксидантної та антицитолітичної активності пастернаку посівного трави екстракту густого (ППТЕГ) в умовах катехоламінової міокардіодистрофії у щурів.
Матеріали і методи. Катехоламінову міокардіодистрофію відтворювали у щурів одноразовим підшкірним уведенням 0,18 % розчину адреналіну гідрохлориду у дозі 0,5 мг/кг (0,28 мл/кг) маси тіла. У досліді використано 36 білих самців щурів з вихідною масою 220–250 г, віком 4–4,5 міс. Досліджуваний засіб ППТЕГ у дозах 100 та 200 мг/кг та препарат порівняння (ПП) «Трикардин» вводили внутрішньошлунково в лікувально-профілактичному режимі впродовж 7 днів, останній раз в день експерименту за 1 годину до введення кардіотоксину. Активність досліджуваних засобів оцінювали за виживаністю тварин, функціональним станом міокарду (ЕКГ дослідження), за впливом на коефіцієнт маси серця (КМ), активністю аспартатамінотрансферази (АсАТ), рівнем активних продуктів, що взаємодіють з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-АП), та вмістом відновленого глутатіону (ВГ) у гомогенаті серця.
Результати. Дослідження впливу ППТЕГ на систему перекисне окислення ліпідів / антиоксидантний захист (ПОЛ/АОЗ) показав, що виразну антиоксидантну дію засіб виявив у дозі 200 мг/кг: відбувалось підвищення рівня ВГ на рівні тенденції (0,05<р<0,10) і достовірне зниження (р<0,05) вмісту ТБК-АП в 1,85 разу порівняно з групою позитивного контролю (ПК). Подібний ефект виявив і препарат порівняння «Трикардин». ППТЕГ у дозі 100 мг/кг був менш впливовим. Застосування ППТЕГ в обох дозах та препарату порівняння «Трикардин» сприяло зниженню виразності цитолітичних процесів: активність фермента АсАТ − маркера кардіоцитолізу, була нижчою за таку в групі ПК. ППТЕГ у дозах 100 та 200 мг/кг сприяв певній нормалізації деяких показників ЕКГ порівняно з ПК: незначне недостовірне зниження ЧСС та достовірне зниження (р<0,05) інтервалу QT, систолічного показника (СП)) та зниження маркеру ішемії - зміщення сегменту ST. Препарат порівняння «Трикардин» виявляв подібну до ППТЕГ дію на функціональний стан міокарда в умовах адреналінової інтоксикації.
Висновки. Пастернаку посівного трави екстракт густий виявляє антиоксидантну та антицитолітичну активність, покращує функціональний стан міокарда, запобігає зменшенню виразності альтеративних процесів у органі в умовах адреналінової міокардіодистрофі
Анальгетическое и противовоспалительное действие хеннотановой кислоты, выделенной из лавсонии неколючей (Lawsonia inermis)
No full text This study aimed to assess the analgesic and anti-inflammatory effects of lawsone isolated from henna leaves (Lawsonia inermis).
Methods: A total of 120 healthy adult mice (weighing about 25±5 g) were included in this study. Sixty mice out of the total were used to determine LD50, 30 mice to determine the anti-inflammatory test, and the remaining (30 mice) were used for an analgesic test. The hot plate was used to determine the analgesic effect, while the anti-inflammatory effect was determined by the ability of the compound to minimize the inflammation and edema caused by the injection of carrageenan.
Results: Lawsone was isolated from Lawsonia inermis. A Stuart SMP10 digital melting point apparatus was used for measuring all melting points. Infrared spectrometer FT-IR 400D was used for measuring/recording IR spectra (KBr) which the frequency of absorption was represented as cm−1. For 1H-NMR spectrum recording, a Bruk-spectrophotometer of 400 MHz was used with internal TMS standard, with deuterated Ś 2.51 ppm for acetone-d6, remained solvent signals as well as 13C.NMR was used. TLC was utilized as adsorbent, UV light, or iodine-completed visualization to verify compounds' purities.
The LD50 of the oral lawsone was 96 mg/kg, and the highest dosage that did not kill any of the experimental animals was 80 mg/kg, which was used to investigate lawsone's analgesic and anti-inflammatory effects.
Lawsone and aspirin possessed an analgesic effect compared to the control group (p<0.0001 and p<0.001, respectively); however, lawsone induced a potent analgesic effect compared to aspirin (p<0.1). In contrast, Lawsone and aspirin exerted an anti-inflammatory effect (p<0.05) compared to the control group and were equipotent in carrageenan-induced hind paw edema.
Conclusion: It is concluded that lawsone possesses analgesic and anti-inflammatory effects, which endorse the practical medical importance of Lawsonia inermis. The latter is widely used traditionally for these purposes own to its cost-effectiveness and safety; however, further studies are required to determine the systemic safety of lawsoneЦелью этого исследования было оценить обезболивающее и противовоспалительное действие хеннотановой кислоты, выделенной из листьев лавсонии (Lawsonia inermis).
Методы. В это исследование было включено в общей сложности 120 здоровых взрослых мышей (весом около 25±5 г). Шестьдесят мышей из общего количества использовали для определения LD50, 30 мышей для определения противовоспалительной активности, а остальные (30 мышей) использованы для исследования анальгетической активности. Для определения обезболивающего эффекта использовали горячую пластину, тогда как противовоспалительное действие определяли по способности соединения минимизировать воспаление и отек, вызванные инъекцией каррагинана.
Результаты: Хеннотановая кислота была выделена из Lawsonia inermis. Для измерения всех температур плавления использовался цифровой прибор для измерения температуры плавления Stuart SMP10. Инфракрасный спектрометр FT-IR 400D использовался для измерения/записи ИК-спектров (KBr), частота поглощения которых была представлена как см-1. Для записи спектра 1H-ЯМР использовался спектрофотометр Bruk 400 МГц с внутренним стандартом TMS с дейтерированным Ś 2,51 ppm для ацетона-d6, сигналами остатка растворителя, а также 13C.ЯМР. ТСХ использовали в качестве адсорбента, УФ-света или йодной визуализации для проверки чистоты соединений.
LD50 перорально полученной хеннотановой кислоты составляла 96 мг/кг, а самая высокая доза, не убившая ни одного из экспериментальных животных, составляла 80 мг/кг, которая и была использована для исследования обезболивающих и противовоспалительных эффектов хеннотановой кислоты.
Хеннотановая кислота и аспирин имели обезболивающий эффект на уровне с контрольной группой (p<0,0001 и p<0,001, соответственно); однако хеннотановая кислота имела более выраженный обезболивающий эффект по сравнению с аспирином (p<0,1). С другой стороны, хеннотановая кислота и аспирин оказывали противовоспалительное действие (p<0,05) по сравнению с контрольной группой и были равносильны по отношению к каррагинину отека задних лап.
Выводы: Полученные результаты доказывают, что хеннотановая кислота оказывает обезболивающее и противовоспалительное действие, что, в свою очередь, подтверждает практическое медицинское значение Lawsonia inermis. Последний традиционно широко используется в медицинских целях благодаря своей экономической целесообразности и безопасности; однако для определения безопасности хеннотановой кислоты при системном применении необходимы дальнейшие исследованияМетою цього дослідження було оцінити знеболюючу та протизапальну дію хеннотанової кислоти, виділеного з листя лавсонії (Lawsonia inermis).
Методи. У це дослідження було включено загалом 120 здорових дорослих мишей (вагою близько 25±5 г). Шістдесят мишей із загальної кількості використовували для визначення LD50, 30 мишей для визначення протизапальної активності, а решту (30 мишей) використовували для дослідження анальгетичної активності. Для визначення знеболюючого ефекту використовували гарячу пластину, тоді як протизапальну дію визначали за здатністю сполуки мінімізувати запалення та набряк, викликані ін’єкцією карагеніну.
Результати: Хеннотанову кислоту було виділено з Lawsonia inermis. Для вимірювання всіх температур плавлення використовувався цифровий прилад для вимірювання температури плавлення Stuart SMP10. Інфрачервоний спектрометр FT-IR 400D використовувався для вимірювання/запису ІЧ-спектрів (KBr), частота поглинання яких була представлена як см−1. Для запису спектру 1H-ЯМР використовувався спектрофотометр Bruk 400 МГц з внутрішнім стандартом TMS, з дейтерованим Ś 2,51 ppm для ацетону-d6, сигналами залишку розчинника, а також 13C.ЯМР. ТШХ використовували як адсорбент, УФ-світло або йодну візуалізацію для перевірки чистоти сполук.
LD50 перорально отриманої хеннотанової кислоти становила 96 мг/кг, а найвища доза, яка не вбила жодної з експериментальних тварин, становила 80 мг/кг, яка й була використана для дослідження знеболювальних та протизапальних ефектів хеннотанової кислоти.
Хеннотанова кислота та аспірин мали знеболюючий ефект на рівні з контрольною групою (p<0,0001 та p<0,001 відповідно); однак хеннотанова кислота мала більш виразний знеболюючий ефект порівняно з аспірином (p<0,1). З іншого боку, хеннотанова кислота та аспірин виявляли протизапальну дію (p<0,05) порівняну до контрольної групи та були рівносильними щодо спричиненого карагеніном набряку задніх лап.
Висновки: Зроблено висновок, що хеннотанова кислота має знеболюючу та протизапальну дію, що підтверджує практичне медичне значення Lawsonia inermis. Останній традиційно широко використовується в медичних цілях завдяки своїй економічній доцільності та безпеці; однак для визначення безпечності хеннотанової кислота при системному застосуванні необхідні подальші дослідженн