ScienceRise: Pharmaceutical Science
Not a member yet
530 research outputs found
Sort by
Аналіз сучасного стану фармацевтичного ринку Республіки Казахстан
No full textThis article analyses the current state of the pharmaceutical market of the Republic of Kazakhstan for the period 2015-2021 and diagnoses the current problems of pharmaceutical production.
The aim: to identify the current trends of the pharmaceutical market in the Republic of Kazakhstan, its specific features and prospects for the development of domestic pharmaceutical production.
Materials and methods: statistical data, survey results, mathematical-statistical and analytical comparative methods, SWOT analysis.
Research results: according to the results of statistical analysis, pharmaceutical production increased by 101.1 billion tenges in monetary terms compared to 2015, and the export of domestic products increased by 13.3 billion tenges. In 2020, the export of medical preparations due to supplies to Russia amounted to 76.5 %, to Kyrgyzstan 6.5 % and Uzbekistan 4.8 %, to other countries - 12.3 %. It is estimated that the volume of the pharmaceutical market of the Republic of Kazakhstan in 2020, compared with 2019, increased by 21.3 % as a result of the development of domestic production and the implementation of the state support program. The total number of medicines registered in the republic is 7449, and the share of domestic production is 13.1 % (978 medical preparations), and 6471 medicines, 86.9 %, are imported. In addition, 9154 medical devices have been registered, and the share of domestic products is 90 %.
Online direct expert survey (questionnaire) indicates that the respondents are female pharmacists (74.5 %) aged 36 to 55 years old (52.3 %) with 26-30 years of work experience (32.3 %), who noted the strengths of the development of the pharmaceutical industry in Kazakhstan (U=1.35), as readiness for modernisation and state support (47 %), political stability (44 %), weaknesses (U=1.35) - insignificant capacity of the pharmaceutical market (55.5 %), limited range of domestic pharmaceutical products and substances (50.9 %), opportunities (U=1.4) - active investment policy (62.7 %), expansion of digital and remote channels (25.4 %), threats (U=1.4) – import dependence (69.9 %), high volatility of the tenge exchange rate (24.1 %).
Based on the pharmaceutical market analysis and expert survey of specialists, a strategic matrix of SWOT analysis was built.
Conclusion. As a result of the analysis, the dependence of the pharmaceutical industry and the pharmaceutical market on imported foreign medicines and substances were revealed. However, the volume of pharmaceutical products produced in the Republic of Kazakhstan increases annually. Therefore, for the further development of the pharmaceutical industry of the Republic of Kazakhstan, considering its import dependence, additional funding is needed for research and educational activities for the development of innovative medical preparations and substancesУ статті проаналізовано сучасний стан фармацевтичного ринку Республіки Казахстан за період 2015-2021 рр. та діагностовано актуальні проблеми фармацевтичного виробництва.
Мета: виявити сучасні тенденції розвитку фармацевтичного ринку Республіки Казахстан, його особливості та перспективи розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва.
Матеріали і методи: статистичні дані, результати опитування, математико-статистичні та аналітичні порівняльні методи, SWOT аналіз.
Результати дослідження: за результатами статистичного аналізу виробництво фармацевтичних препаратів зросло в грошовому вираженні в порівнянні з 2015 роком на 101,1 млрд тенге, а експорт вітчизняної продукції збільшився на 13,3 млрд тенге. У 2020 році експорт медпрепаратів за рахунок поставок до Росії склав 76,5 %, до Киргизстану 6,5 % та Узбекистану 4,8 %, до інших країн – 12,3 %. За оцінками, обсяг фармацевтичного ринку Республіки Казахстан у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшився на 21,3 % за рахунок розвитку вітчизняного виробництва та реалізації програми державної підтримки. Загальна кількість лікарських засобів, зареєстрованих у республіці, становить 7449 одиниць, при цьому частка вітчизняного виробництва становить 13,1 % (978 лікарських препаратів), імпортних – 6471 лікарських засобів, 86,9 %. Зареєстровано 9154 медичних виробів, частка вітчизняної продукції становить 90 %.
Пряме онлайн-експертне опитування (анкетування) свідчить, що респондентами є жінки-фармацевти (74,5 %) віком від 36 до 55 років (52,3 %) зі стажем роботи 26-30 років (32,3 %), які відзначили сильні сторони розвитку фармацевтична галузь Казахстану (U=1,35), як готовність до модернізації та державної підтримки (47 %), політична стабільність (44 %), слабкі сторони (U=1,35) - незначна місткість фармацевтичного ринку (55,5 %), обмежений асортимент вітчизняна фармацевтична продукція та субстанції (50,9 %), можливості (U=1,4) – активна інвестиційна політика (62,7 %), розширення цифрових та дистанційних каналів (25,4 %), загрози (U=1,4) – імпортозалежність (69,9 %), висока волатильність курсу тенге (24,1 %).
На основі аналізу фармацевтичного ринку та експертного опитування спеціалістів побудовано стратегічну матрицю SWOT-аналізу.
Висновок. В результаті проведеного аналізу виявлена залежність фармацевтичної промисловості і фармацевтичного ринку від імпортних іноземних лікарських засобів і субстанцій, хоча обсяг фармацевтичної продукції, що випускається в Республіці Казахстан, щорічно збільшується. Для подальшого розвитку фармацевтичної промисловості Республіки Казахстан, враховуючи її імпортозалежність, необхідне додаткове фінансування наукової та освітньої діяльності з розробки інноваційних медичних препаратів і субстанці
Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на стан гемостазу в найгострішому періоді холодової травми в щурів
No full textNon-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) have recently been considered promising agents for the prevention and treatment of cold injuries. The results of previous studies demonstrate a distinct frigoprotective effect of diclofenac sodium and etoricoxib.
The aim of the study: to assess the impact of diclofenac sodium and etoricoxib, as the most effective frigoprotectors among NSAIDs, on coagulation indicators during the most acute phase of cold injuries using an acute model of general cooling in rats.
Materials and Methods: The experiment was carried out using 41 outbreed male rats weighing 310±10 g. Cold injury was induced by acute general cooling (exposure to –18 °C for 2 hours). Diclofenac sodium (7 mg/kg) and etoricoxib (5 mg/kg) were administered intragastrically 30 minutes before the onset of cold exposure. Rectal temperature was measured before and after cold exposure. Immediately after exposure, plasma was used to determine prothrombin time (PT), thrombin time (TT), activated partial thromboplastin time (APTT), fibrinogen levels, and in blood serum – the residual amount of prothrombin, thrombin, fibrinogen, as well as D-dimer using species-specific immunoenzymatic analysis kits.
Results: Etoricoxib and especially diclofenac sodium significantly reduced the degree of hypothermia (rectal temperature decreased by 1.3 % and 1.9 %, respectively, compared to a 5.4 % decrease in the control group, p < 0.05). In the acute phase of cold injury in the untreated control group, there was a significant increase in D-dimer (by 2.7 times) and fibrinogen content (by 1.9 times) in blood serum, alongside a 21.7 % increase in thrombin time, indicating a heightened risk of thrombus formation and DIC syndrome development. The other coagulation indicators did not show significant changes. Both diclofenac sodium and etoricoxib significantly reduced elevated D-dimer and serum fibrinogen, normalizing thrombin time and indicating an antithrombotic effect. There was no significant difference in the effect of both NSAIDs on blood coagulation status.
Conclusions: The acute phase of cold injury demonstrates a dangerous shift in blood coagulation towards thrombus formation and DIC syndrome development. Prophylactic use of diclofenac sodium and, to a lesser extent, etoricoxib displays an anti-hypothermic effect, reducing the risk of thrombosis and DIC syndrome. This proves the expediency of using these NSAIDs for acute cold injuryНестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) останнім часом розглядаються як перспективні засоби профілактики та лікування холодової травми. Результати попередніх досліджень доводять виразний фригопротекторний ефект диклофенаку натрію та еторикоксибу.
Мета дослідження: з’ясувати вплив диклофенаку натрію та еторикоксибу як найефективніших фригопротекторів з-поміж НПЗП на коагулологічні показники у найгострішому періоді холодової травм на моделі гострого загального охолодження в щурів.
Матеріали та методи. В експерименті використано 41 білого безпородного самця щурів масою 310±10 г. Холодову травму моделювали шляхом гострого загального охолодження (експозиція при –18 °C протягом 2 годин). Диклофенак натрію (7 мг/кг) та еторикоксиб (5 мг/кг) вводили внутрішньошлунково за 30 хвилин до початку холодової експозиції. Визначали ректальну температуру до та після холодового впливу. Безпосередньо після його завершення в плазмі крові визначали протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТЧ), активований частковий протромбіновий час (АЧТЧ), фібриноген, у сироватці крові – залишкову кількість протромбіну, тромбіну, фібриногену, а також D-димер із використанням видоспецифічних наборів для імуноферментного аналізу.
Результати. Еторикоксиб та особливо диклофенак натрію значуще зменшували ступінь гіпотермії (ректальна температура зменшувалася відповідно на 1.3 % та 1.9 % щодо вихідної проти 5.4 % в контролі, p<0.05). У найгострішому періоді холодової травми в щурів групи контрольної патології мало місце значне підвищення D-димеру (в 2.7 разу) та вмісту фібриногену (в 1.9 разу) в сироватці крові на тлі збільшення тромбінового часу на 21.7 %, що вказує на підвищений ризик тромбоутворення та розвитку ДВЗ-синдрому. Решта досліджуваних коагулологічних показників не зазнавала суттєвих змін. Як диклофенак натрію, так і еторикоксиб значно зменшували підвищений вміст D-димеру та сироваткового фібриногену, нормалізували тромбіновий час, що свідчить при антитромботичний вплив. Суттєвої різниці ефекту обох НПЗП на стан гемокоагуляції не виявлено.
Висновки. Вже в найгострішому періоді холодової травми спостерігається небезпечний зсув гемокоагуляції в бік тромбоутворення та розвитку ДВЗ-синдрому. Диклофенак натрію та меншою мірою еторикоксиб за профілактичного застосування чинять антигіпотермічний ефект та однаково зменшують ризик тромбоутворення та ДВЗ-синдрому. Це доводить доцільність застосування зазначених НПЗП при гострій холодовій травм
Результати експертного опитування з оцінки ефективності діяльності національної регуляторної системи в сфері обігу лікарських засобів
No full textThe aim. The aim of the research is to analyze the efficiency level of the national regulatory system in the field of medicines circulation using self-diagnostic tools, which will allow identifying reserves for its optimization and further improvement.
Materials and methods. The research materials consisted of the results of a survey conducted among government officials of national regulatory authorities in the field of medicines circulation. The research utilized methods of sociological survey, descriptive statistics, graphical analysis, data grouping, and generalization techniques. The research includes the development of a questionnaire based on the World Health Organization's "Global Benchmarking Tool" methodology, adapted to the national healthcare system. The questionnaire consisted of 2 questions to determine respondent characteristics and 104 statements about the functioning of the national regulatory system in the field of drug circulation.
Results. According to 75 % of the surveyed officials in Ukraine, an effective regulatory system operates in the field of drug circulation. Based on the number of affirmative answers, all statements were divided into 4 groups: high, sufficient, moderate, and low. Thus, the quality management system of national regulatory authorities was evaluated at a high level, while the funding system of national regulatory authorities received the lowest ratings. The grouping allowed us to identify weaknesses in the activity of the national regulatory system in the field of drug circulation, such as the lack of funds in budgets for staff training and overall insufficient funding for national regulators, including insufficient funding from international donors, lack of clarity and comprehensiveness in the regulatory framework for the pharmaceutical sector, etc.
Conclusions. In accordance with the aim of the article, we conducted research on the efficiency level of the national regulatory system in the field of drug circulation, which revealed that the most mature and effective direction of its activity today is the development and implementation of quality systems in national regulatory authoritiesМета. Метою дослідження є аналіз рівня ефективності діяльності національної регуляторної системи в сфері обігу лікарських засобів за допомогою інструментів самодіагностики.
Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали результати опитування державних посадовців національних регуляторних органів у сфері обігу лікарських засобів. Під час дослідження використано методи соціологічного опитування, описової статистики, графічного аналізу, прийоми групування та узагальнення даних. Дослідження включає розробку опитувальника на основі методики ВООЗ «Глобальний інструмент співставлення» з адаптацією до національної системи охорони здоров’я. Опитувальник складався з 2 питань для визначення рівня компетентності респондента, та 104 тверджень про функціонування національної регуляторної системи у сфері обігу лікарських засобів.
Результати дослідження. На думку 75 % опитаних посадовців в Україні національна регуляторна система в сфері обігу лікарських засобів функціонує ефективно. Так, на високому рівні експертами було оцінено систему управління якістю національних регуляторних органів, а найнижчі оцінки отримав порядок фінансування національний регуляторних органів. Проведене групування результатів опитування дозволило нам виявити як сильні так і слабкі сторони діяльності національної регуляторної системи у сфері обігу лікарських засобів, а саме недостатній рівень забезпеченості коштами навчання персоналу і, взагалі, недостатнє фінансування національних регуляторів, зокрема й недостатнє фінансування міжнародними донорами, недостатня чіткість та всебічність нормативно-правової бази з регулювання фармацевтичного сектора, тощо.
Висновки. За результатами експертного опитування щодо рівня ефективності регуляторної системи в сфері обігу ЛЗ в Україні, встановлено, що думкою експертів, НРС функціонує ефективно. Сильними сторонами є система управління якістю і корпоративне управління. Слабкі сторони включають відсутність достатнього фінансування, недостатню координацію регуляторних органів та обмежену залученість стейкхолдерів до регулюванн
Морфологічний аналіз кристалічного метадону: нова комбінація методів мікроскопії
No full textThe aim: to evaluate combined microscopy techniques for determining the morphological and optical properties of methadone hydrochloride (MDN) crystals.
Materials and methods: MDN crystal formation was optimized using a closed container method and crystals were characterized using polarized light microscope (PLM), scanning electron microscopy (SEM) and confocal microscopy (CM). SEM and CM were used to determine MDN crystal thickness and study its relationship with crystal retardation colours using the Michel-Levy Birefringence approach.
Results: Dimensions (mean±SD) of diamond shaped MDN crystals were confirmed using SEM and CM. Crystals were 46.4±15.2 Vs 32.0±8.3 µm long, 28.03±8.2 Vs 20.85±5.5 µm wide, and 6.62±2.9 Vs 9.6±4.6 µm thick, respectively. There were significant differences between SEM and CM thickness measurements (U=1283, p<0.05), as the SEM exhibited thinner diamond crystals. The combined use of PLM and Michel-Levy chart enabled the observation of a predominantly yellow coloured MDN crystal, mean thickness at (428 nm) mean retardation value.
Conclusion: The SEM was superior and successfully determined MDN crystal dimensions for the first time, whilst the CM results were affected by the Rhodamine dye staining process used for visualisation. The qualitative analysis of the crystallinity status of methadone hydrochloride optimally achieved using a combination of PLM and SEM techniquesМета: Оцінити комбіновані методи мікроскопії для визначення морфологічних та оптичних властивостей кристалів метадону гідрохлориду (МДН).
Матеріали та методи. Формування кристалів МДН було оптимізовано за допомогою методу закритого контейнера, а кристали охарактеризовані за допомогою поляризованого світлового мікроскопа (PLM), скануючої електронної мікроскопії (SEM) та конфокальної мікроскопії (CM). SEM та CM були використані для визначення товщини кристала МДН та вивчення його зв’язку з кольорами сповільнення кристалів з використанням підходу з двозаломленням Мішеля-Леві.
Результати: Розміри (середнє±SD) кристалів МДН у формі ромба були підтверджені за допомогою SEM та CM. Кристали мали довжину 46,4±15,2 проти 32,0±8,3 мкм, 28,03±8,2 проти 20,85±5,5 мкм завширшки та 6,62±2,9 проти 9,6±4,6 мкм завтовшки відповідно. Було визначено суттєві відмінності між вимірюваннями товщини SEM та CM (U=1283, p<0,05), оскільки SEM показав більш тонкі алмазні кристали. Спільне використання PLM та діаграми Мішеля-Леві дозволило спостерігати кристали МДН переважно жовтого кольору із середньою товщиною при середньому значенні сповільнення (428 нм).
Висновок: SEM появив себе як кращий метод і вперше успішно визначив розміри кристалів МДН, тоді як на результати CM вплинув процес фарбування родаміном, який використовувався для візуалізації. Якісний аналіз стану кристалічності метадону гідрохлориду оптимально досягнутий за допомогою комбінації методів PLM та SEM
Розробка спектрофотометричної методики визначення метопрололу тартрату в таблетках з використанням бромкрезольного зеленого
No full textThe aim of the work was to develop and validate a spectrophotometric method for determining metoprolol tartrate in tablets based on the reaction with bromocresol green (BCG).
Material and methods. Analytical equipment: two-beam UV-visible spectrophotometer Shimadzu model -UV 1800 (Japan), software UV-Probe 2.62, laboratory electronic balance RAD WAG AS 200/C, pH-meter И-160МИ. The following APIs, dosage forms, reagents and solvents were used in the work: pharmacopoeial standard sample (CRS) of metoprolol tartrate (Sigma-Aldrich, (≥ 98 %, HPLC)), BCG (Sigma-Aldrich, (≥ 98 %, HPLC)), "Metoprolol" tablets 50 mg (Kyivmedpreparat, series 0035415), "Metoprolol" 100 mg (Farmak, series 30421), methanol (Honeywell, (≥ 99.9 %, GC)), ethanol (Honeywell, (≥ 99.9 %, GC)), chloroform (Honeywell, (≥ 99.9 %, GC)), acetonitrile (Honeywell, (≥ 99.9 %, GC)), and ethyl acetate (Honeywell, (≥ 99.7 %, GC)).
Results and discussion. A spectrophotometric method was developed for determining metoprolol tartrate by reaction with BCG in a methanol solution using the absorption maximum at a wavelength of 624 nm. Stoichiometric ratios of reactive components were established, which were 1:1. The developed method for the quantitative determination of metoprolol tartrate was validated following the requirements of the SPhU. The analytical method was linear in the concentration range of 5.47-38.30 μg/mL. The limit of detection and quantification were 0.41 μg/mL and 1.24 μg/mL, respectively. According to the «greenness» pictogram of the analytical method using the AGREE method, the score was 0.79, which indicates that the proposed spectrophotometric method for the determination of metoprolol was developed in compliance with the principles of «green» chemistry.Conclusions. A spectrophotometric method for determining metoprolol tartrate in tablets based on the reaction with BCG in compliance with the principles of «green» chemistry has been developed and validated. Furthermore, the developed method for the quantitative determination of metoprolol tartrate was validated following the requirements of the SPhU. In summary, the developed method has a low negative impact on the environment and can be applied for routine pharmaceutical analysisМетою роботи була розробка і валідація спектрофотометричної методики визначення метопрололу тартрату в таблетках на основі реакції з бромкрезоловим зеленим (БКЗ) з дотриманням принципів «зеленої» хімії.
Матеріали та методи. Аналітичне обладнання: двопроменевий УФ-видимий спектрофотометр Shimadzu модель –UV 1800 (Японія), програмне забезпечення UV-Probe 2.62, ваги лабораторні електронні RAD WAG AS 200/C, pH–метр И-160МИ. У роботі використовували наступні АФІ, лікарські форми, реагенти і розчинники: фармакопейний стандартний зразок (ФСЗ) метопрололу тартрату (Sigma-Aldrich, (≥ 98 %, ВЕРХ)), БКЗ (Sigma-Aldrich, (≥ 98 %, ВЕРХ)), таблетки «Метопролол» 50 мг (Київмедпрепарат, серія 0035415), «Метопролол» 100 мг (Фармак, серія 30421), метанол (Honeywell, (≥ 99.9 %, ГХ)), етанол (Honeywell, (≥ 99.9 %, ГХ)), хлороформ (Honeywell, (≥ 99.9 %, ГХ)), ацетонітрил (Honeywell, (≥ 99.9 %, ГХ)) та етилацетат (Honeywell, (≥ 99.7 %, ГХ)).
Результати та обговорення. Розроблено спектрофотометричну методику визначення метопрололу тартрату за реакцією з БКЗ у метанольному розчині з використанням максимуму поглинання за довжини хвилі 624 нм. Встановлено стехіометричні співвідношення реакційноздатних компонентів, що становили 1:1. Розроблена методика кількісного визначення метопрололу тартрату валідована відповідно до вимог ДФУ. Аналітична методика була лінійною в діапазоні концентрацій 5.47-38.30 мкг/мл. Межа виявлення та межа кількісного визначення становили 0.41 мкг/мл і 1.24 мкг/мл відповідно. Згідно піктограми «зеленості» аналітичної методики з використання методу AGREE бал становить 0.79 та вказує на те, що запропонована спектрофотометрична методика визначення метопрололу розроблена з дотримання принципів «зеленої» хімії.
Висновки. Розроблено і валідовано просту та економічно доступну спектрофотометричну методику визначення метопрололу тартрату в таблетках на основі реакції з БКЗ з дотриманням принципів «зеленої» хімії. Розроблена методика кількісного визначення метопрололу тартрату валідована відповідно до вимог ДФУ. Підсумовуючи, розроблена методика має низький негативний вплив на навколишнє середовище та може бути застосована для цілей рутинного фармацевтичного аналіз
Встановлення рівнянь регресії для визначення впливу технологічних факторів на вміст в екстракті
No full textThe aim of the article is to establish a regression equation that determines the influence of technological factors on the content of flavonoids in the extract for further use in optimizing the technology for obtaining an extract based on horse chestnut. The task of the research was to identify a mathematical model to describe the effect of technological parameters of extraction on the target quality indicators of a given dosage form, in particular, on the quantitative content of flavonoids.
Materials and methods. The proposed approach is based on mathematical processing of experimental results obtained according to plan 23 using the computer program Mathcad 14 and MS Excel. To establish a mathematical description, an analysis of the separate influence of technological factors on the target indicator was carried out and the possibility of forming a geometric mean function was determined using the corresponding linear regression equations.
Results. The general problem of identification was solved, when it was necessary to reveal both the mechanism of influence of technological factors on the value of the target indicator, and to give a quantitative assessment of the unknown parameters of the regression equation. Based on the results of experimental observations, an adequate mathematical model was established in the form of a linear multiple regression equation with the interaction of factors.
Conclusions. The obtained mathematical description makes it possible to analyze the influence of technological factors on the quantitative content of the complex of flavonoids in the herbal extract in the range of the investigated factor space, and also to optimize the technological parameters of extractionЦелью статьи состоит в установлении уравнения регрессии, определяющего влияние технологических факторов на содержание флавоноидов в экстракте для дальнейшего использования при оптимизации технологии получения экстракта на основе каштана конского. Задача исследований заключалась в идентификации математической модели для описания влияния технологических параметров экстракции на целевые показатели качества данной лекарственной формы, в частности, на количественное содержание флавоноидов.
Материалы и методы. Предлагаемый подход основан на математической обработке экспериментальных результатов, полученных по плану 23 с использованием средств компьютерной программы Mathcad 14 и MS Excel. Для установления математического описания проводили анализ индивидуального влияния технологических факторов на целевой показатель и определяли возможность формирования среднегеометрической функции с использованием соответствующих уравнений линейной регрессии.
Результаты. Решалась общая задача идентификации, когда необходимо было раскрыть механизм влияния технологических факторов на значение целевого показателя и предоставить количественную оценку неизвестных параметров уравнения регрессии. По результатам экспериментальных наблюдений установлена адекватная математическая модель в виде линейного уравнения множественной регрессии с взаимодействием факторов.
Выводы. Полученное математическое описание позволяет анализировать влияние технологических факторов на количественное содержание комплекса флавоноидов в экстракте из растительного сырья в диапазоне исследуемого факторного пространства, а также производить оптимизацию технологических параметров экстракцииМетою статті є встановлення рівняння регресії, яке визначає вплив технологічних факторів на вміст флавоноїдів у екстракті для подальшого використання при оптимізації технології отримання екстракту на основі каштана кінського. Завдання досліджень – ідентифікація математичної моделі для опису впливу технологічних параметрів екстракції на цільові показники якості досліджуваної лікарської форми, зокрема, на кількісний вміст флавоноїдів.
Матеріали і методи. Пропонований підхід засновано на математичній обробці експериментальних результатів, отриманих за планом 23 з використанням засобів комп’ютерної програми Mathcad 14 і MS Excel. Для встановлення математичного опису проводили аналіз індивідуального впливу технологічних факторів на цільовий показник і визначали можливість формування середньогеометричної функції з використанням відповідних рівнянь лінійної регресії.
Результати. Вирішувалася спільне завдання ідентифікації, коли необхідно було розкрити як механізм впливу технологічних факторів на значення цільового показника, так і надати кількісну оцінку невідомих параметрів рівняння регресії. За результатами експериментальних спостережень встановлена адекватна математична модель у вигляді лінійного рівняння множинної регресії з взаємодією чинників.
Висновки. Отриманий математичний опис дозволяє аналізувати вплив технологічних чинників на кількісний вміст комплексу флавоноїдів в екстракті каштана кінського в діапазоні досліджуваного факторного простору, а також проводити оптимізацію технологічних параметрів екстракці
Заміщені ацилтіосечовини та ацилтіосемікарбазиди: синтез та біологічна активність (мініогляд)
No full textAcyl isothiocyanates and their functional derivatives (acyl thioureas and acyl thiosemicarbazides) are an important group of organic compounds that are widely used in the synthesis of heterocycles and in chemistry as catalysts, ligands, colorimetric hemosensors, etc. In recent years, there has been an increased interest towards this class of compounds as promising biologically active compounds, especially since the latest advances in medicinal chemistry for them are not sufficiently studied.
The aim. To summarize and systematize information for the last 10 years on methods of synthesis and biological activity of substituted acyl thioureas and acyl thiosemicarbazides.
Materials and methods. Web-tools for finding scientific information (Reaxys, Scopus, Google Scholar, ScienceResearch, SciFinder, Web of Science, etc.).
Results and discussion. Literature sources related to the methods of synthesis of substituted acyl thioureas and acyl thiosemicarbazides were systematized and analyzed. The main approaches for the formation of these compounds are revealed: stepwise formation from carboxylic acids, through acyl chlorides and acyl isothiocyanates followed by nucleophilic addition of amines or hydrazides of carboxylic acids ("one-pot synthesis"), nucleophilic addition of amines or hydrazides of carboxylic acids directly to acyl isothiocyanates and parallel microwave synthesis using acyl isothiocyanates and amines as reagents. The possibility of their use as ligands for the formation of complex compounds with transition metal ions was discussed. In the review biological activity of these structures, namely antimicrobial, fungicidal, antitumor, antiviral, antifungal and other activities was detailazed.
Conclusions. The basic approaches to the synthesis of substituted acylthuoureas and acyl thiosemicarbazides which include the application of carboxylic acids, their derivatives (acyl halides and isothiocyanates) and N-nucleophiles as initial compounds were discussed. It was shown that aforementioned class of the compounds reveals the versatile biological activity and are promising for further structural modification aimed to the search of novel drugsАцилізотіоціанати та їх функціональні похідні (ацилтіосечовини та ацилтіосемикарбазиди) важлива група органічних сполук, які широко застосовуються у синтезі гетероциклів та у хімії як каталізатори, ліганди, колориметричні гемосенсори тощо. Протягом останніх років розвинувся підвищений інтерес до зазначеного класу сполук, як перспективних біологічно активних сполук, тим більш, що останні досягнення у галузі медичної хімії для них розкриті не достатньо.
Мета. Узагальнити та систематизувати інформацію за останніх 10 років щодо методів синтезу та біологічної активності заміщених ацилтіосечовин та ацилтіосемикарбазидів.
Матеріали та методи. Веб-інструменти для пошуку наукової інформації (Reaxys, Scopus, Google Scholar, ScienceResearch, SciFinder, Web of Science тощо).
Результати та їх обговорення. Систематизовані та проаналізовані літературні джерела, які стосуються методів синтезу заміщених ацилтіосечовин та ацилтіосемикарбазидів. Розкрито основні підходи до формування зазначених сполук: постадійне формування з карбонових кислот, через ацилхлорангідриди та ацилізотіоціанати з послідуючим нуклеофільним приєднання амінів або гідразидів карбонових кислот («one-pot synthesis»), нуклеофільне приєднання амінів або гідразидів карбонових кислот безпосередньо до ацилізотіоціанатів та паралельний мікрохвильовий синтез з використанням у якості реагентів ацилізотіоціанатів та амінів. Обговорена можливість їх застосування, як лігандів, для формування комплексних сполук з іонами перехідних металів. В огляді деталізована біологічна активність зазначених структур, а саме антимікробна, фунгіцидна, протипухлинна, противірусна, антимікотична та інші види активності.
Висновки. Обговорені основні підходи щодо методів синтезу заміщених ацилтіосечовин та ацилтіосемикарбазидів з використанням в якості вихідних сполук карбонових кислот та їх похідних (хлорангідриди та ізотіоціанати) та N-нуклеофілів. Показано, що даний клас сполук проявляє різносторонню біологічну активність та є перспективним для подальшої структурної модифікації в цілеспрямованому пошуку лікарських засобі
Менеджмент передменструального синдрому: результати анкетного опитування жінок в аптеках міста Львова, Україна
No full textThe aim. To establish the prevalence of PMS symptoms and evaluate the medication management of this disorder in Lviv.
Materials and methods. The objects of the study were: scientific publications related to the problem of PMS; the results (n=105) of the survey. Methods applied: systematization, generalization, comparison, questionnaire. The statistical analyses (descriptive statistics, univariable analysis using simple logistic regression, multiple logistic regression) were performed with SPSS Trial.
Results. The prevalence of PMS among the surveyed was high (83,8 %). The most common complaints are abdominal and/or low back pain (46,6 %) and increased irritability/aggression (43,2 %). Almost half (46,6 %) of women who experienced PMS consult a pharmacist, and only 23,9 % seek medical advice. At the same time, 87,5 % (n=77) of women (among those suffering from PMS) use medicines to alleviate/eliminate the symptoms of PMS. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs (77,6 %), sedatives (36,8 %), and complex herbal remedies that affect the genital system (18,4 %) are the most common drugs for PMS.
Choosing the way of PMS management, 44,8 % of women would prefer herbal medicines to synthetic ones. Both previous using of synthetic drugs for PMS and adverse drug reactions to synthetic drugs have a statistically significant contribution to a positive attitude towards herbal remedies (p=0,004 and p=0,026, respectively).
Conclusion. PMS is a common medical and social issue. Achieving effective and safe medication management of PMS requires the joint participation of a physician, pharmacist, and the patient in terms of compliance and lifestyle adjustmentsМета. Встановити поширеність передменструального синдрому (ПМС), а також провести оцінку медикаментозного менеджменту цього захворювання у жінок м. Львова.
Матеріали і методи. Об’єктами дослідження слугували сучасні наукові публікації, дотичні до проблеми ПМС, а також результати анкетування жінок (n=105). Використано методи: систематизації, узагальнення, порівняння, анкетного опитування. Статистичний аналіз із наведенням результатів дескриптивної статистики, одновимірного аналізу (з використанням бінарної логістичної регресії) та множинної логістичної регресії здійснено в середовищі програми SPSS Trial.
Результати. Симптоми ПМС спостерігаються у 83,8 % жінок. Найпоширеніші скарги ПМС включають: біль живота та/або попереку (46,6 %) і підвищену дратівливість/агресію (43,2 %). Практично половина (46,6 %) жінок, які відчувають симптоми ПМС, консультуються з фармацевтичним працівником, і лише 23,9 % звертаються до лікаря. При цьому, 87,5 % учасниць дослідження (із числа тих, хто страждає ПМС) для полегшення/усунення симптомів ПМС застосовує ліки, переважно нестероїдні протизапальні засоби (77,6 %), седативні (36,8 %), та комплексні рослинні засоби, що впливають на статеву систему (18,4 %). Встановлено, що 44,8 % опитаних перевагу надають засобам рослинного походження. До факторів, які сприяють прихильності жінок до фітозасобів, належать: застосування у минулому синтетичних ліків для усунення/профілактики ПМС (p=0,004) та наявність у анамнезі побічних реакцій при застосуванні синтетичних ЛЗ з приводу ПМС (p=0,026).
Висновки. ПМС є серйозною медико-соціальною проблемою. Досягнення ефективного та безпечного медикаментозного менеджменту ПМС вимагає спільної участі як медичного так і фармацевтичного фахівця, а з погляду комплаєнтності та корекції способу життя – і самого пацієнт
Синтез та оцінка протисудомної активності нових 1-бензилзаміщенних похідних n-[(2,4-дихлорофеніл)метил]-2-(2,4-діоксо-1н-хіназолін-3-іл)ацетаміду
No full textThe aim. Synthesis of 1-benzylsubstituted derivatives of N-[(2,4-dichlorophenyl)methyl]-2-(2,4-dioxo-1h-quinazolin-3-yl)acetamide, and determination of affinity to GABAergic biotargets with the following anticonvulsant activity estimation using PTZ-induced seizures model in mice.
Materials and methods. Standard organic synthesis methods were used; the structure of the synthesized compounds was proved by elemental analysis, 1H and 13C NMR spectroscopy, and LC/MS method; composition of the synthesized compounds – by elemental analysis, their individuality – by TLC and LC/MS methods. AutoDockTools-1.5.6, as well as AutoDock Vina software, was used to perform molecular docking. Anticonvulsant activity was studied using pentylenetetrazole-induced seizures in mice.
Results. A targeted N-[(2,4-dichlorophenyl)methyl]-2-(1-(R-benzyl)-2,4-dioxo-quinazolin-3-yl)acetamides were obtained by alkylation of N-[(2,4-dichlorophenyl)methyl]-2-(2,4-dioxo-1H-quinazolin-3-yl)acetamide by corresponding 1-chloromethylbenzene in dimethylformamide environment with excess of potassium carbonate at a temperature 70-80 ˚С. Prediction of activity of 1-benzyl derivatives in the pentylenetetrazole-induced seizures in an in vivo experiment was carried out according to the obtained results of docking studies – affinity calculation for GABA receptor and GABA enzyme active sites, as well as analysis of conformational placement in them. In relation to the binding energy, the studied ligands were inferior to the reference drugs: GABA receptor positive allosteric modulators – benzamidine and diazepam, and GABA inhibitor – vigabatrin. The synthesized substances did not show anticonvulsant activity: only 2 compounds have shown a tendency to their activity manifestation according to the criterion of integral protective indicator – reduction of mortality by 17 % compared to control, as well as prolonging the time death of the animals. Comparison with the preliminary obtained results of the activity of the promising anticonvulsant N-[(2,4-dichlorophenyl)methyl] -2-(2,4-dioxo-1H-quinazolin-3-yl) acetamide N-[(2,4-dichlorophenyl)methyl]-2-(2,4-dioxo-1H-quinazolin-3-yl)acetamide made possible to prove the pharmacophore role of the cyclic amide fragment in anticonvulsant activity manifestation.
Conclusion. The synthesis of N-[(2,4-dichlorophenyl)methyl]-2-(1-(R-benzyl)-2,4-dioxo-quinazolin-3-yl)acetamides, which have not still described in the literature, was carried out, as well as the structure of the mentioned compounds was proved. Unfortunately, the substances did not show anticonvulsant activity on the model of pentylenetetrazole-induced seizures. However, the obtained results allowed establishing the key role of the NHCO cyclic fragment on anticonvulsant activity. A positive correlation between the results of in vivo studies and in silico calculations was found – the model of pentylenetetrazole-induced seizures and docking into the active sites of PAMs GABAА receptor and enzyme inhibitor GABAАТ, which allows to recommend the given docking methodology as a tool to streamline and optimize the screening on the mentioned modelЦель. Синтез 1-бензилзамещенных производных N-[(2,4-дихлорофенил)метил]-2-(2,4-диоксо-1Н)-хиназолин-3-ил)ацетамида, определение аффинитета к ГАМКергических биомишеней с последующим исследованием противосудорожной активности на PTZ -модели судорог у мышей.
Материалы и методы. В работе использовали стандартные методы органического синтеза, структура синтезированных соединений подтверждена элементным анализом, 1H и 13С ЯМР-спектроскопией, LC/MS, состав – элементным анализом, индивидуальность – ТСХ и хромато-масс-спектрометрией. Молекулярный докинг осуществлен AutoDockTools-1.5.6 и AutoDock Vina. Противосудорожная активность изучена на пентилентетразоловой модели судорог у мышей.
Результаты. Целевые N-[(2,4-дихлорофенил)метил]-2-(1-(R-бензил)-2,4-диоксо-хиназолин-3-ил)ацетамиды получены алкилированием N-[(2,4-дихлорфенил)метил]-2-(2,4-диоксо-1H-хиназолин-3-ил)ацетамида соответствующими 1-хлорметилбензенами в среде диметилформамида в присутствии избытка калия карбоната при температуре 70-80 ˚С. Прогнозирование активности 1-бензилпроизводных на пентилентетразоловой модели судорог в in vivo эксперименте осуществлено по результатам докинговых исследований – расчета аффинности к активным сайтам ГАМКА рецептора и энзима ГАМКАТ, а также анализа конформационного размещения в них. Исследуемые лиганды уступали по показателю энергии связывания препаратам сравнения: положительным аллостерическим модуляторам ГАМКА рецептора – бензамидину и диазепаму, и ингибитору ГАМКАТ – вигабатрину. Синтезированные вещества не продемонстрировали противосудорожную активность: только 2 соединения выявили тенденцию к проявлению активности по критерию интегрального защитного показателя – уменьшение летальности на 17 % по сравнению с контролем и продлевая время до гибели животных. Сопоставление с предварительными результатами активности перспективного антиконвульсанта N-[(2,4-дихлорфенил)метил]-2-(2,4-диоксо-1H-хиназолин-3-ил)ацетамида позволило доказать фармакофорную роль циклического амидного фрагмента в проявлении противосудорожной активности.
Выводы. Осуществлен синтез и доказано строение не описанных в литературе N-[(2,4-дихлорофенил)метил]-2-(1-(R-бензил)-2,4-диоксо-хиназолин-3-ил)ацетамидов. На пентилентетразоловой модели судорог у мышей исследуемые соединения, к сожалению, не продемонстрировали противосудорожную активность. Однако полученные результаты позволили установить ключевую роль циклического фрагмента NHCO на противосудорожную активность. Определена положительная корреляция между результатами in vivo исследований и in silico расчетов – модель пентилентетразоловых судорог и докинг в активные сайты PAMs ГАМКА рецептора и ингибитора энзима ГАМКАТ, что позволяет рекомендовать представленную методологию докинга как инструмент как рационализации и оптимизации скринингаМета. Синтез 1-бензилзаміщених похідних N-[(2,4-дихлорофеніл)метил]-2-(2,4-діоксо-1Н)-хіназолін-3-іл)ацетаміду, визначення афінітету до ГАМКергічних біомішеней з наступним дослідженням протисудомної активності на PTZ-моделі судом у мишей.
Матеріали та методи. У роботі використовували стандартні методи органічного синтезу, структура синтезованих сполук доведено елементним аналізом, 1H та 13С ЯМР-спектроскопією, LC/MS, склад елементним аналізом, індивідуальність – ТШХ та хромато-мас-спектрометрією. Молекулярний докінг здійснено AutoDockTools-1.5.6 та AutoDock Vina. Протисудомну активність вивчено на пентилентетразоловій моделі судом у мишей.
Результати. Цільові N-[(2,4-дихлорофеніл)метил]-2-(1-(R-бензил)-2,4-диоксо-хіназолін-3-іл)ацетаміди одержано алкілуванням N-[(2,4-дихлорфеніл)метил]-2-(2,4-диоксо-1H-хіназолін-3-іл)ацетаміду відповідними 1-хлорометилбензенами у середовищі диметилформаміду в присутності надлишку калій карбонату при температурі 70–80 ˚С. Прогнозування активності 1-бензилпохідних на пентилентетразоловій моделі судом в in vivo експерименті здійснено за результатами докінгових досліджень – розрахунку афінності до активних сайтів ГАМКА рецептора та ензиму ГАМКАТ, а також аналізу конформаційного розміщення в них. Досліджувані ліганди поступалися за показником енергії зв’язування препаратам порівняння: позитивним алостеричним модуляторам ГАМКА рецептора – бензамідину та діазепаму, та інгібітору ГАМКАТ – вігабатрину. Синтезовані речовини не продемонстрували протисудомної активності: лише 2 сполуки виявили тенденція до прояву активності за критерієм інтегрального захисного показника – зменшення летальності на 17 % порівняно з контролем та подовжуючи час до загибелі тварин. Співставлення з попередніми результатами активності перспективного антиконвульсанта N-[(2,4-дихлорфеніл)метил]-2-(2,4-диоксо-1H-хіназолін-3-іл)ацетаміду дозволило довести фармакофорну роль циклічного амідного фрагменту в прояві протисудомної активності.
Висновки. Здійснено синтез та доведено будову не описаних в літературі N-[(2,4-дихлорофеніл)метил]-2-(1-(R-бензил)-2,4-диоксо-хіназолін-3-іл)ацетамідів. На пентилентетразоловій моделі судом у мишей досліджувані сполуки на жаль не виявили протисудомої активності. Однак, одержані результати дозволили встановити ключову роль циклічного NHCO фрагменту на протисудомну активність. Визначено позитивну кореляцію між результатами in vivo досліджень та in silico розрахунків – модель пентилентетразолових судом та докінг в активні сайти PAMs ГАМКА рецептору та інгібітора ензиму ГАМКАТ, що дозволяє рекомендувати представлену методологію докінгу інструмент як для раціоналізації та оптимізації скринінгу на вказаній модел
Результати аналізу епідеміологічних показників вірусного гепатиту с у регіонах світу як складової заходів з удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих
No full textViral hepatitis affects hundreds of millions of people worldwide, the most dangerous of which are hepatitis B and C.
The aim of our study was to study the prevalence and incidence of HC in the world and in Ukraine, as well as approaches in pharmacotherapy of HC to further identify effective measures to eliminate HC and improve pharmaceutical supply to patients in HC in Ukraine. The materials of the study were WHO statistical reports, national country reports, national recommendations for pharmacotherapy, the analysis of which was carried out by methods of generalization of information, analytical, comparative method.
Results of the research. According to the WHO segmentation, the most frequent cases of HC are found in the populations of the Nordic-Mediterranean region (15 million cases) and the European region (12 million cases). Four countries in the world account for more than 40 % of all people infected with HC, two of which are in the Nordic-Mediterranean region (Pakistan – 7.2 and Egypt – 5.6 million people, respectively). The incidence of HC in Western Europe is up to 0.5 %, while in Northern Europe it is up to 3.3 %. Currently, the highest number of first-time HC infections in 2019 was registered among the populations of Ireland, the United Kingdom and Finland. The lowest incidence rates were found in Romania, Italy and Greece. It has been established that males aged 20–45 years prevail among those infected with HC.
It was found that the prevalence of HC in Ukraine in 2015 was 3 %, according to 2020 – 5 %, with the annual number of newly recorded cases of HC increases by at least 7 %. According to the gender distribution, the ratio is on average 1.3 patients among men to 1 patient among women.
An analysis of international guidelines for the pharmacotherapy of HC has shown that their latest revisions contain new direct-acting antiviral drugs, namely combinations of drugs such as glecaprevir / pibrentasvir and sofosbuvir / velpatasvir. The standard of HC treatment in Ukraine, approved in January 2021, is more in line with the recommendations of the WHO (2018), AASLD (2019) and EASL (2020) than the 2016 treatment protocol.
Conclusions. The annual rate of HC infection in the world remains very high and is estimated at 1.5 million people. Regular revision and updating of standards of HC treatment with the latest direct-acting antiviral drugs, annual increase in the number of people in the world and in Ukraine who receive timely diagnosis of HCV and its full treatment are effective steps to achieve the goal of eliminating viral hepatitisВірусні гепатити вражають сотні мільйонів людей в усьому світі, і найбільш небезпечними серед них є гепатити B і C.
Метою нашого дослідження стало вивчення показників поширеності та захворюваності ГС у світі й в Україні, а також підходів у фармакотерапії ГС з метою подальшого визначення дієвих заходів з елімінації ГС та удосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на ГС в Україні.
Матеріалами дослідження стали статистичні звіти ВООЗ, національні звіти країн, національні рекомендації з фармакотерапії, аналіз яких проводився методами узагальнення інформації, аналітичним, порівняльним методом.
Результати дослідження. Визначено, що найчастіше, за сегментацією ВООЗ, ГС фіксується у населення країн регіону Східного Середземномор’я (15 млн хворих) та Європейського регіону (12 млн осіб). А на 4 країни світу припадає майже 40% усіх осіб, інфікованих ГС, і 2 з них відносяться до країн Східного Середземномор’я (Пакистан – 7,2 і Єгипет – 5,6 млн осіб відповідно). У країнах Західної Європи поширеність ГС складає до 0,5%, у країнах Східної Європи – до 3,3%. Водночас найвищу кількість вперше інфікованих ГС в 2019 р. зареєстровано серед населення Ісландії, Великобританії та Фінляндії. Найнижчі показники захворюваності зафіксовані у Румунії, Італії, Греції. Установлено, що серед інфікованих на ГС переважають чоловіки віком 20-45 років.
Виявлено, що поширеність ГС в Україні у 2015 р. складала 3%, за даними 2020 р. – 5%, при цьому щорічно кількість вперше зафіксованих випадків ГС збільшується мінімум на 7%. За гендерним розподілом співвідношення складає в середньому 1,3 хворих серед чоловіків до 1 хворого серед жінок.
Аналіз міжнародних рекомендацій щодо фармакотерапії ГС показав, що їх останні редакції містять нові противірусні препарати прямої дії, а саме такі комбінації ЛЗ, як глекапревір/пибрентасвір та софосбувір/велпатасвір. Стандарт лікування ГС в Україні, затверджений у січні 2021 р., більшою мірою відповідає рекомендаціям ВООЗ (2018 р.), AASLD (2019 р.) та EASL (2020 р.), ніж протокол лікування 2016 року.
Висновки. Показники щорічного інфікування ГС у світі залишаються дуже високими і становлять, за оціночними даними, 1,5 млн осіб. Регулярний перегляд та оновлення стандартів лікування ГС новітніми противірусними препаратами прямої дії, щорічне збільшення кількості осіб у світі й в Україні, що одержують своєчасну діагностику ГС і його повноцінне лікування, є дієвими кроками до досягнення мети з елімінації вірусних гепатиті