NaUKMA Research Papers. Law
Not a member yet
189 research outputs found
Sort by
Пам’яті Володимира Василенка (1937–2023): спадщина, що живе й далі
Get PDFIn Memory of Volodymyr Vasylenko (1937–2023): a Legacy Lives onПам’яті Володимира Василенка (1937–2023): спадщина, що живе й дал
Податкове резидентство в епоху е-резидентства і цифрових кочівників: міжнародний досвід та український контекст
Get PDFThis article features in detail the understanding and definitions of e-residency and digital nomadism and how these affect the tax status of these people over time. With the help of countries like Croatia, Spain, Brazil, Portugal, and Estonia, it investigates into the legal and theoretical sides related to how a person not being a resident can obtain, hold, and give up e-residency and digital nomadism.In 2014, Estonia was the first country to introduce the concept of e-residency. This is the type of legal status that permits the individual to use a country’s software infrastructure without becoming a tax subject within that country. Digital nomadism, such as performed by high-skilled workers who can move their job to any place with an internet connection and travel visa often offered via special digital nomad visas, is related to the same phenomenon. Still, notwithstanding the peculiarities of these reforms promotion and the legal effectiveness of e-residence and digital nomadism, their taxation residency is still stuck to the conventional rules of taxation residency of e-residents and digital nomad which resident taxes are usually influenced by factors like the time spent in a country or where income is generated among other metrics unless distinctively specified under domestic law or international tax agreements.The research focuses on how e-residency and digital nomad visas, while being valid instruments of economic progress, do not change a person’s tax status in his country of actual residence except where the local law provides for such provisions. In this case, an individual who has e-residency in Estonia or has a digital nomad visa in Croatia would, in most cases, be treated as a resident of the country where this person is located and be subject to relevant taxes despite avalable tax reliefs guaranteed by countries grantingthis digital nomad visas.Building upon the experiences of these foreign jurisdictions, the article provides suggestions on how the terms digital nomad and e-resident can be embedded into the legislation of Ukraine. The establishment of these regimes is seen to be vital in the digital economy reconstruction of Ukraine after the war as they would bring in foreign skills, money and talent. Suggestions include the establishment and regulation of the tax status of e-residents and digital nomads so that the principles of best practices are observed to prevent the occurrence of dual taxation and encourage external investors.In the same viewpoint, the article underlines the significance of these mechanisms for global labor migration flows and considers the issues of labor migration in a global economy more widely. The legal issues involving e-residency, digital nomadism and tax residency bring to the fore the need for new tax.У статті розглянуто поняття е-резидентства та його вплив на податковий статус фізичних осіб на прикладі таких країн: Хорватія, Іспанія, Бразилія, Португалія, Естонія. Досліджено теоретичні та законодавчі підходи до набуття та припинення фізичними особами-нерезидентами статусу електронних резидентів, цифрових кочівників, а також встановлено їхнє значення для глобальних міграційних процесів. Зроблено висновок, що світова практика вже має позитивний досвід впровадження електронного резидентства та віз цифрових кочівників, які сприяють розвитку економік та їхній адаптації до сучасних глобальних процесів. Водночас поняття «електронне резидентство» та «податкове резидентство» фізичної особи характеризують її правовий статус як платника податку, а тому ці поняття потрібно розрізняти. Навіть отримавши статус електронного резидента, особа може залишатися податковим резидентом іншої країни, і доходи, отримані нею внаслідок виконання робіт чи надання послуг, оподатковуються країною, податковим резидентом якої вона є. Також на основі дослідження іноземних юрисдикцій запропоновано методи ефективної імплементації інституту цифрових кочівників в українське законодавство; це матиме позитивне значення для повоєнного економічного розвитку країни в умовах цифрової економіки
Правове регулювання систем штучного інтелекту в ЄС: передумови, сучасний стан та перспективи
Get PDFUkraine has repeatedly demonstrated its commitment to introduce a comprehensive set of rules for artificial intelligence systems. In particular, the relevant intentions were set out in the Concept for the Development of Artificial Intelligence approved back in 2020. In the document, Ukraine recognised AI’s potential and the need for an appropriate regulatory approach that should address its initial development and further deployment. As part of its regulatory efforts, Ukraine highlights several factors to show the importance of the planned legal regulation, including the increased use of AI systems across multiple fields, ranging from public services to military use of AI technologies, and the urgent need to establish clear guidelines for the same. When it comes to developing legal regulation, there is a growing consensus among policymakers and experts that Ukraine’s regulatory approach should align with the framework already implemented by the European Union, which should facilitate harmonisation of the global AI governance landscape and Ukraine’s intentions to join the EU.Amid Ukraine’s Euro-Atlantic integration, it is, therefore, crucial to analyse the foundations, current state, and prospects of the EU AI regulation. The article delves into the prerequisites of the EU approach to AI systems and highlights ethical standards that shaped AI systems regulation. These ethical principles include transparency, accountability, non-discrimination, as well as the appropriate human controls. The article explores in detail how these principles evolved from ethical concepts to specific legal requirements and, in particular, illustrates how such principles have been reflected in the recently adopted Artificial Intelligence Act. This comprehensive analysis shows the ethical-legal nexus in the AI Act, which serves as a bridge between ethical principles and specific legal requirements. The article, with its focus on the foundations of the EU approach to AI systems, provides a better understanding of the key principles set out in the AI Act and offers valuable lessons for Ukraine’s ongoing efforts to develop its own legal framework for AI.The author then focuses on the future landscape of AI system regulation with due regard to emerging technologies and the need for a global and adaptable framework that should address these developments and, at the same time, maintain high legal and ethical standards. The article highlights the importance of further international cooperation to ensure an appropriate level of AI governance standards worldwide.Україна неодноразово підтверджувала наміри запровадити правове регулювання систем штучного інтелекту, що, зокрема, втілилося в Концепції розвитку штучного інтелекту, схваленій у 2020 р. Потреба в регулюванні зумовлена багатьма чинниками, зокрема активним впровадженням систем штучного інтелекту в Україні та необхідністю встановлення правил розроблення та використання таких систем. Водночас дедалі частіше стверджується, що для встановлення правового регулювання Україна має врахувати підхід, який уже виробив Європейський Союз. З огляду на євроатлантичний вектор розвитку України важливо простежити генезу виникнення регулювання штучного інтелекту в ЄС, його сучасний стан та перспективи. У статті досліджено передумови виникнення правового регулювання, наведено приклади появи перших етичних стандартів регулювання штучного інтелекту та продемонстровано, як ці стандарти було втілено в нещодавно прийнятому Акті про штучний інтелект. Також розглянуто перспективи правового регулювання систем штучного інтелекту
Нестандартні трудо-договірні відносини на цифрових платформах
Get PDFThe article examines current trends in labor usage on digital platforms. The author emphasizes that the irregularity of these relations has numerous negative socio-economic consequences, including shadow employment, lack of fair competition, tax evasion, etc. Therefore, determining the legal framework becomes a priority for improving labor legislation. The author emphasizes that the national court practice is just beginning to take shape in the field of establishing the existence of labor contractual relations on digital platforms. There is an objective need to revise archaic approaches that distinguish between civil law and labor law contracts. The highest hopes for changing this paradigm should be placed on the Supreme Court, which, through its quasi-precedent decision, can adjust and set a new tone in the establishment of employment relations.The article cites the decisions from foreign courts that have recognized drivers providing passenger transportation services using digital platforms as employees with appropriate social and labor guarantees. This practice outlines the vector for the development of further scientific research in this: and can also serve as an example for national courts, especially in terms of identifying the criteria for establishing the fact of an employment relationship.Proposed criteria for distinguishing between civil contractual and labor contractual relations may include: (1) temporal (the amount of time a driver spends providing taxi services); (2) the degree of his/her dependence on a digital platform (conditional employer); and (3) the share of income received by an employee in the structure of his/her monthly income. The comprehensive application of these criteria to specific situations makes it possible not only to distinguish the labor contractual relationship, but can also serve to regulate it.У статті досліджено сучасні тенденції використання праці на цифрових платформах. Наголошено, що неунормованість цих відносин має низку негативних соціально-економічних наслідків (тіньова зайнятість, відсутність справедливої конкуренції, несплата податків тощо). Тож визначення правової рамки є пріоритетним напрямом удосконалення трудового законодавства. Звернено увагу на те, що національна судова практика тільки починає формуватися у сфері встановлення факту трудо-договірних відносин на цифрових платформах. Існує об’єктивна потреба перегляду архаїчних підходів для розмежування цивільно-правових і трудо-правових договорів. Найбільші надії щодо зміни цієї парадигми варто покладати на Верховний Суд, який своїм квазіпрецедентним рішенням може скорегувати та задати новий тон у встановленні факту трудових відносин.У науковій розвідці наведено рішення іноземних судів, якими водіїв, які надають послуги з пасажирських перевезень із використанням цифрових платформ, визнано працівниками з відповідними соціально-трудовими гарантіями. Розроблено критерії розмежування цивільно-правових і трудо-правових договорів
Відшкодування шкоди у сфері конкурентного права за правом Європейського Союзу: судова практика та базові принципи
Get PDFThe implementation of EU legislation into Ukrainian domestic legislation is becoming more and more relevant, given Ukraine’s determination to follow the European integration route and the grant of EU candidateship to Ukraine in the summer of 2022. Competition law is undoubtedly one of the current priority fields for the EU, as it ensures and guarantees the development of the internal market. Simultaneously, in recent years, not only the creation of a competitive environment but also the provision of a right to compensation for damages caused by an infringement of competition law, as a specific type of compensation outside the traditional branch of civil law, has been crucial in the EU. To address the peculiarities of compensation for damages in competition law, the EU adopted Directive 2014/104/EU. The adoption of Directive 2014/104/EU and the outline of its main provisions and principles were based on several landmark decisions of the CJEU. For Ukraine, the issue of compensation for damages in competition law is new and unexplored in the scientific, let alone legislative, field, as there are almost no scientific publications on this question.Therefore, it is vital for Ukrainian legal science and practice to explore the formation and development of provisions regulating the issue of compensation for damages caused by infringements of competition law in the judgments of the CJEU and EU legislation, as well as the fundamental principles and provisions set out in Directive 2014/104/EU. All eight principles, enshrined in the Damages Directive serve as a basis for numerous provisions of the Directive. Among these, the principle of full compensation for damages, which is reflected in almost every norm related to consumer rights, can be considered fundamental for the entire field of compensation in EU competition law.It is critical to implement the defined principles and other provisions of the Damages Directive in Ukrainian competition legislation once Ukraine wins the war.Враховуючи обрання Україною євроінтеграційного курсу та набуття статусу кандидата-члена ЄС улітку 2022 р., питання імплементації законодавства ЄС в українське національне законодавство набуває все більшої актуальності. Сфера конкурентного права є однією з пріоритетних для ЄС, оскільки забезпечує та гарантує розвиток внутрішнього ринку. Однак в останні роки важливим у ЄС є не тільки створення конкурентного середовища, а й забезпечення компенсації шкоди у разі порушення конкурентного права як особливий вид відшкодування поза традиційним інститутом цивільного права. Саме з метою відображення особливостей відшкодування шкоди у сфері конкурентного права у ЄС було прийнято окрему Директиву 2014/104/ЄС. Передумовою її прийняття та визначення її основних положень і принципів слугувала ціла низка знакових рішень Суду ЄС.Для України питання відшкодування шкоди у сфері конкурентного права є новим і не вивченим як у науковому, так і в законодавчому полі, оскільки майже немає наукових публікацій стосовно цього. Тому важливим для української науки та практики є вивчення становлення й розвитку інституту відшкодування шкоди за порушення конкурентного права в рішеннях Суду ЄС та законодавстві ЄС, а також базових принципів, закріплених у Директиві 2014/104/ЄС, для імплементації в українське конкурентне законодавство
Припинення повноважень посадової особи як підстава для розірвання трудового договору (контракту) з керівником: особливості та проблеми реалізації
Get PDFIn order to protect investments, rights and interests of investors, a number of legal acts were amended in 2014. In particular, a new ground was added to the list of additional grounds for termination of an employment agreement initiated by the employer – termination of powers of an official of the company, which accordingly entails termination of the employment agreement with such an official. However, an analysis of the case law on disputes over termination of an employment agreement with a manager initiated by the employer due to revocation of the official’s powers reveals a number of problems in the practical implementation of this provision.The authors of the publication identify the main problematic issues related to the revocation of powers as a ground for termination of an employment contract at the initiative of the employer, in particular, the procedure for revocation of powers and, accordingly, termination of an employment contract; jurisdiction over disputes on appealing such dismissal; determination of the circle of persons covered by the said ground; and compliance of such dismissal with international labour standards and the rule of law. An important aspect of this issue was and still is the distinction between labour relations and related legal relations of similar content.The authors contend that several challenges in law enforcement of revocation of an official’s powers as a ground for dismissal are caused not only by the quality of the formulated legal provision and relevant amendments to Ukrainian legislation, but also by the uncertainty and ambiguity of the legal status of a legal entity’s head in legal relations with the owner, the labour collective as a subject of labour law and a party to collective labour relations, and also with individual employees.The Supreme Court’s practice plays a significant role in resolving the issues related to the termination of an employment contract with a manager based on the revocation of powers. This practice is developing quite dynamically, although it lacks stability in the approaches to this issue.З метою захисту інвестицій, прав та інтересів інвесторів у 2014 р. було внесено зміни до низки нормативно-правових актів. Зокрема, законодавчо закріплено ще одну додаткову підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця – припинення повноважень посадової особи підприємства, що, відповідно, має наслідком розірвання трудового договору з такою посадовою особою. Однак аналіз судової практики щодо спорів про розірвання трудового договору з керівником, ініційоване роботодавцем через відкликання повноважень посадової особи, свідчить про низку проблем у практичній реалізації такої норми.У статті розглянуто основні проблемні питання, пов’язані з відкликанням повноважень як підставою для припинення трудового договору з ініціативи роботодавця, зокрема щодо процедури відкликання повноважень та, відповідно, розірвання трудового договору; підсудності спорів про оскарження такого звільнення; визначення кола осіб, на яких поширюється ця підстава; відповідності такого звільнення міжнародним стандартам у сфері праці та верховенству права. Важливим аспектом означеної проблематики було і залишається розмежування трудових відносин і суміжних, подібних за змістом, правовідносин.На думку авторів, низка проблем правозастосування відкликання повноважень посадової особи як підстави для звільнення зумовлена не лише якістю сформульованої норми права та відповідних змін до законодавства України, а й невизначеністю та неоднозначністю правового статусу керівника юридичної особи у правовідносинах із власником, трудовим колективом як суб’єктом трудового права та учасником колективних трудових відносин, а також з окремими працівниками.Важливу роль у процесі вирішення проблемних питань правозастосування норми про розірвання трудового договору з керівником на підставі відкликання повноважень відіграє практика Верховного Суду, яка доволі динамічно розвивається, хоча їй і бракує усталеності в підходах до зазначеної проблеми
Війна Росії проти України як геноцид українського народу (переклад з англійської Дениса Азарова)
No full textThis is the Ukrainian-language version of the article previously published in the Journal of International Criminal Justice (Denys Azarov, Dmytro Koval, Gaiane Nuridzhanian, Volodymyr Venher, Understanding Russia’s Actions in Ukraine as the Crime of Genocide, Journal of International Criminal Justice, Volume 21, Issue 2, May 2023, Pages 233–264, https://doi.org/10.1093/jicj/mqad018) by Oxford University Press. The translation is published under the terms of the Creative Commons Attribution License CC BY 4.0. Abstract from an English edition. The new wave of Russia’s aggression against Ukraine that began on 24 February 2022, and the intensification of the armed conflict accompanied by grave breaches of international humanitarian law, has received significant scholarly attention. Many academic interventions have examined the developments in Ukraine through the frameworks of jus ad bellum and jus in bello. Some, however, have applied a genocide lens to make sense of reported numerous and widespread violations of international humanitarian and human rights law. This article contributes to the latter stream of scholarship by contextualizing the arguments for the existence of genocidal intent behind the seemingly unrelated crimes committed by the armed forces of the Russian Federation all over Ukraine. The authors pay particular attention to the language and pseudo-historical references used by Russia’s leaders as a justification for the invasion of Ukraine and argue that these statements and expressions indicate the existence of genocidal intent. This article also reflects on the issue of the systematic destruction of cultural heritage of Ukraine as further evidence of the intent to destroy the Ukrainian nation understood as a protected national group under the Genocide Convention, at least in part. Finally, the authors analyse the genocidal acts that have apparently been committed, including killings; the causing of serious bodily or mental harm; the forcible transfer of Ukrainian children to Russia, and the deliberate infliction of conditions of life aimed at the physical destruction of the Ukrainian nation. It is stressed that there are reasonable grounds to believe that the destruction of the Ukrainian nation by Russia has been pursued through commission of these prohibited acts. Their nature and large-scale character serve as further evidence of genocidal intent to destroy the Ukrainian nation.Нині багато уваги приділяється грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, вчиненим Росією під час нового етапу агресії проти України, що розпочався 24 лютого 2022 року. Події в Україні переважно аналізують у контексті jus ad bellum та jus in bello, проте трапляються і спроби розглянути зазначені порушення крізь призму геноциду. Пропонована стаття розвиває та поглиблює дослідження геноцидального характеру широкомасштабних порушень гуманітарного права та прав людини, скоєних збройними силами Російської Федерації в Україні. У межах контекстного аналізу автори роблять спробу довести наявність геноцидального наміру, що зумовлює вчинення згаданих порушень. Як докази такого наміру розглянуто, зокрема, риторику та псевдоісторичні відсилки, які використовують російські лідери для виправдання вторгнення в Україну.У статті також висвітлено системне знищення культурної спадщини України як один із доказів наявності наміру принаймні частково знищити український народ як національну групу*, котру захищає Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Окрім цього, проаналізовано очевидні акти геноциду, зокрема вбивства; заподіяння тяжкої тілесної або психічної шкоди; насильницьке переміщення українських дітей до Росії та умисне створення таких умов життя, які спрямовані на фізичне знищення української нації. Акцентовано увагу на характері та масштабності зазначених порушень, які дають обґрунтовані підстави вважати, що Росія має на меті знищення української нації
Нерозгадані таємниці права
Get PDFThe article attempts to determine the approaches to explain and propose directions for obtaining answers to one of the most inexplicable theoretical and practical mysteries of law, namely how could one explain that given the absence of its common understanding (e.g. even concerning the term “law” or its analogy in the lexicon of a given nation), similar legal issues are solved primarily similarly in different legal systems.Regardless of the fact that the issue was a matter of research in Western legal scholarship for quite a while, admitting the problem, the ways of solving it are still under development. Therefore, the article critically analyzes the most common approaches to explaining the processes of legal systems integration and acculturation.Despite the activization of the influence of the named processes’ on the national legal systems, the article stipulates that they are unable to answer the raised question positively. The answer has to be looked for in deeper layers of legal history, namely in the common qualities of the phenomenon we know as the law. This quality is the category of justice which explains its essence.Regardless of the fact that the issue of justice and its correlation with the law is mostly in focus of European researchers, specifically those in the field of natural law, this and similar terms (its name differs in different languages) is widely applied far beyond the European continent. They originate in Ancient East, Egypt and Babylon. Early Christianity and other religions (Islam, Buddhism, Hinduism, etc.) also mention justice. This provides grounds to stipulate that justice is a universal category.Nevertheless, the issue of justice itself is quite relative and dynamic, therefore we cannot rely on it as the direct regulator of human behavior. Law, being a dynamic issue itself, requires more definite and stable guides. Universal principles of law may be the perfect fit for those in all legal systems. Justice widely reflects in those principles.Unfortunately, they are not yet adequately addressed in theoretical jurisprudence. However, their detection provides possibilities for adequate explanation of the named mystery of the law.У статті здійснено спробу визначити підходи до пояснення та запропонувати напрями пошуку відповіді на одну з найзагадковіших теоретичних і практичних таємниць права: чим пояснити, що за відсутності єдиного його розуміння, а нерідко й самого слова «право» або його аналога в лексиконі багатьох народів, одні й ті самі юридичні проблеми в різних правових системах вирішують переважно однаково?Попри відносно давнє звернення уваги в західному правознавстві на цю проблему, переконливого теоретико-правового її пояснення до цього часу немає. У зв’язку з цим у статті піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до пояснення процесів зближення правових систем у сучасному світі – їх інтеграції й акультурації.Не заперечуючи активізації впливу цих процесів на національні правові системи, водночас наголошується на тому, що вони неспроможні дати задовільну відповідь на поставлене запитання. Її потрібно шукати в набагато глибших пластах історії права – спільних для всіх правових систем фундаментальних властивостей феномену, який ми іменуємо правом. Такою властивістю для права є категорія справедливості, яка уособлює його сутність.Незважаючи на те, що до поняття справедливості та її відносин з правом найчастіше звертаються в Європі, особливо фундатори й прихильники доктрини природного права, використання справедливості чи аналогічних з нею категорій (їхні назви можуть варіювати залежно від мовних особливостей народів) поширюється далеко за межі Європейського континенту. Вони сягають своїм корінням ще Стародавнього Сходу, Єгипту і Вавилону. Згадки про справедливість можна знайти в ранньому християнстві та інших релігіях: буддизмі, індуїзмі, ісламі тощо. Це дає підстави стверджувати, що справедливість є категорією всезагальною.Проте саме по собі поняття справедливості є доволі відносним і динамічним, тому покладатися на неї як на безпосередній регулятор поведінки людей, звісно, не можна. Право, хоч явище також динамічне, все ж потребує більш визначених і стабільних орієнтирів. Ними для всіх правових систем та їхніх сімей є універсальні принципи права, в яких справедливість знаходить своє розгорнуте втілення.Поки що вони належним чином теоретично не осмислені в правознавстві, проте саме їх виявлення відкриває можливості для переконливого пояснення названої загадки права
Поняття загальних засад звільнення від покарання
Get PDFAn important condition for the proper and fair application of immunity from punishment by the courts is compliance by the courts with the guidelines of release from punishment. It must be stated that the guidelines of release from punishment are a relatively “young” legal phenomenon that has not yet been sufficiently explored in criminal law doctrine. The purpose of the article is to define the concept of guidelines of release from punishment. With the use of dialectical, systemic, and hermeneutic scientific methods of cognition, the author analyzed the features of the analyzed concept and, for the first time in domestic legal science, formulated the definition of the concept of guidelines of release from punishment.Additional arguments are given in favor of the position that the principles and guidelines of release from punishment are relatively independent concepts of criminal law, which are in a certain relationship and relationship, which seems correct. In this regard, it is proposed to consider guidelines of release from punishment in the sense of not principles, but general rules of application of the provisions of this criminal law institution.It was concluded that the position expressed in the legal literature regarding the signs of the guidelines of release from punishment needs further improvement.The author believes that guidelines of release from punishment should be characterized by the following features: 1) certainty; 2) obligation; 3) generality; 4) productivity; 5) systematicity; 6) thoroughness based on the principles of exemption from punishment.Taking into account these characteristics, guidelines of release from punishment should be considered a system of general and mandatory for the court established by law, interrelated and interacting initial rules based on the principles release from punishment, which should be guided by the court applying a certain type of release from punishment in each criminal proceedings and for each convicted person.A formulation based on the analyzed concept of the system of guidelines of release from punishment seems promising for further research.Загальні засади звільнення від покарання хоча й визначені в кримінальному законодавстві, однак у правовій доктрині досліджені недостатньо. Мета статті полягає у визначенні поняття загальних засад звільнення від покарання. З використанням діалектичного, системного та герменевтичного наукових методів пізнання проаналізовано ознаки цього поняття та вперше у вітчизняній правовій науці сформульовано визначення поняття загальних засад звільнення від покарання.Наведено додаткові аргументи на користь позиції, що принципи і загальні засади звільнення від покарання є відносно самостійними поняттями кримінального права, що перебувають у певному співвідношенні та взаємозв’язку. Запропоновано розглядати загальні засади звільнення від покарання у значенні не принципів, а загальних правил застосування положень цього кримінально-правового інституту.Визначено з розкриттям змісту ознаки загальних засад звільнення від покарання: визначеність, обов’язковість, загальність, вихідний характер, системність, ґрунтованість на принципах звільнення від покарання.Встановлено, що перспективним для подальших досліджень видається формулювання на основі аналізованого поняття системи загальних засад звільнення від покарання