Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Впровадження штучного інтелекту в освітній процес університету на прикладі ChatGPT: проблема дотримання академічної доброчесності
Get PDFІнноваційна компетентність як складова професійної підготовки майбутніх викладачів інформатики
Get PDFАктуальність проблеми інноваційної компетентності як складової ефективного процесу підготовки майбутніх
викладачів інформатики визначається потребою у впровадженні інноваційних підходів в зміст вищої освіти. Відповідно,
метою статті є розкриття специфіки інноваційної компетентності як складової професійної підготовки майбутніх викладачів інформатики та розкриття специфіки понять: «компетенція», «компетентність», «інноваційна компетентність».
Ключові слова: компетенція, компетентність, інноваційна компетентність, майбутній викладач інформатики, процес професійної підготовки
Організація та проведення виробничої (викладацької) практики: методичні рекомендації для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, ОПП Педагогіка вищої школи
Get PDFМетодичні рекомендації для здобувачів вищої освіти другого
(магістерського) рівня галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, ОПП Педагогіка вищої школи/ щодо організації та проведення виробничої (викладацької) практик
Особливості формування інфо-медійної грамотності майбутніх педагогів у процесі освітньої діяльності
Get PDFВ публікації піднімається питання формування інфо-медійної грамотності майбутніх педагогів у процесі освітньої діяльності.
Спираючись на різні точки зору відносно
поняття «інфо-медійна грамотність»,
авторами проаналізовано та узагальнено зміст означеного терміну: окреслене
поняття відображає не тільки процес вільного використання та розуміння впливу
засобів масової інформації, а й спроможність
встановлювати справжній посил меседжей,
розпізнавати фейки та створювати власні
медійні продукти. Також уточнено, що інфомедійна грамотність інтегрує в собі кілька
компонентів: інформаційну грамотність,
медіаграмотність, критичне мислення,
соціальну толерантність, стійкість до
впливів медіа на наші емоції, фактчекінг,
цифрову безпеку, візуальну грамотність,
інноваційність, креативність. Дослідниками в тексті акцентовано увагу, що одним
із головних завдань педагога є навчити
верифікувати отриманні дані, критично
мислити, мати власний «сканер» інформаційного простору. Узагальнено, що процес
формування інфо-медійної грамотності
спрямований на здатність людини до аналізу потоку інформації від мас-медіа, відрізняти головну та об’єктивну інформацію від
спроб маніпуляцій та фейків. Розкрито особливості формування інфо-медійної грамотності в процесі освітньої діяльності: формування інфо-медійної грамотності майбутніх
педагогів відбувається під час проведення
практичних та лекційних занять, які побудовано на інтерактивних методах навчання
(проблемних, евристичних, ігрових та ін.)
та які розвивають індивідуальність здобувача вищої освіти, самостійність його
мислення, спонукання творчих здібностей
через безпосереднє залучення до активної
діяльності, сприйняття, перетворення та
аналіз структури медійного тексту, засвоєння знань про медійну культуру. Підсумовуючи зазначене вище, автори публікації
прийшли до наступних висновків: особливістю підготовки майбутніх педагогів до
впровадження інфо-медійної грамотності
в закладах загальної середньої освіти є
розвиток творчого потенціалу здобувачів
вищої освіти, оволодіння вмінням проводити
інтерактивні лекційні, практичні заняття,
швидко оновлювати освітню програму відповідно до сучасних можливостей та ЗМІ.
Майбутній педагог має вчити здобувачів
закладів загальної середньої освіти працювати з інформаційними інноваціями, а головне, готувати до життя в сучасному світі
медіа.
Ключові слова: інфо-медійна грамотність,
мас-медіа, заклад освіти, заклад вищої педагогічної освіти, здобувачі вищої освіти, здобувачі, освітня діяльність, критичне мислення.
The publication highlights the question of the formation of future teachers’ information and media
literacy during educational activity. Based on different points of view regarding the concept of
"info-media literacy", the authors analysed and
summarised the meaning of the definition: the
outlined concept reflects not only the process of
free use and understanding of the influence of
mass media but also the ability to establish the
valid content of messages, recognise fakes and
create your media products. It was also clarified
that info-media literacy integrates several components: information literacy, media literacy, critical thinking, social tolerance, resistance to media
influences to our emotions, fact-checking, digital
security, visual literacy, innovation, and creativity.
The researchers emphasised that one of the main
teachers’ tasks is teaching to verify the received
data, to think critically, and have own "scanner" of
the information space. It is summarized that the
process of forming info-media literacy is aimed
at a person’s ability to analyse the flow of information from the mass media, distinguishing the
general and objective information from attempts
at manipulation and fakes. The peculiarities of the
formation of info-media literacy in the process of
the educational process are revealed: the formation of future teachers’ info-media literacy takes
place during practical and lecture classes, which
are built on interactive learning methods (problematic, heuristic, game-based, etc.) and which
develop the students’ individuality, independence
of its thinking, encouragement of creative abilities
through direct involvement in activities, perception,
transformation and analysis of the media text’s
structure, assimilation of knowledge about media
culture. Summarizing, the authors of the publication make a conclusions: a feature of the future
teachers’ training for the introduction of information
and media literacy in institutions of secondary education is the development of the student’s creative
potential, mastering the ability to conduct interactive lectures, practical classes, quickly update the
educational program by current opportunities and
mass media. The future teacher should teach
pupils of secondary education institutions to work
with information innovations and, most important,
prepare them for life in the modern media world.
Key words: info-media literacy, mass media,
educational institution, the institution of higher
pedagogical education, the applicant of higher
education, applicants, educational activity, critical
thinkin
Життя українського спорту під час війни
Get PDFЯк свідчать беззаперечні факти, увесь
цивілізований спортивний світ став на бік України. Нашим атлетам і командам
надають прихисток всі цивілізовані країни. Вони допомагають при підготовці
та сприяють в організації виступів наших спортсменів. Передусім йдеться про
наших сусідів, зокрема Польщу, на теренах якої українці регулярно проводять
матчі найвищого рівня з футболу та інших видів спорту. Наші атлети і
спортивні колективи віддячують усім своїм прихильникам численними
гучними та яскравими перемогами. Тільки за недавній час можна навести
безліч прикладів вдалих виступів українських футбольних, волейбольних,
футзальних команд, ін
Формування екологічної культури майбутніх учителів географії під час вивчення курсів «Географія материків і океанів» та «Фізична географія україни» в закладі вищої освіти
Get PDFАнотація. Стаття присвячена надзвичайно актуальній темі сьогодні проблемам формування екологічної культури майбутніх вчителів географії загальноосвітніх навчальних закладів при вивченні курсів «Географія материків і океанів» та «Фізична географія України» в педагогічних закладах вищої освіти. Так щодо такої дидактичної мети, як формування екологічної культури також необхідно спиратися на цілу систему наук, які лягли в основу вище перерахованих навчальних предметів і курсів. Екологічні знання, що містяться в названих навчальних курсах, покликані сформувати у свідомості студентів-географів наукову картину взаємодії людини та природи, озброїти студентів вірними методологічними підходами до пізнання та практичної діяльності в екологічній галузі. При такій основі можна розраховувати на появу глибокої професійної усвідомленості особистістю майбутнього вчителя географії та переходу до другого етапу освоєння умінь на практиці на глибокій мотиваційній основі. Визначено, що вивчення курсів «Географія материків і океанів» та «Фізична географія України» є неодмінною основою географічної педагогічної освіти, оскільки дозволяє майбутньому вчителю географії отримати об’єктивні уявлення про будову навколишнього світу, планетарні, регіональні та локальні геоекологічні проблеми. Вважаємо, що екологічна освіта є цілісною узгодженою системою процесів навчання, виховання й розвитку особистості на засадах екологізації, що спрямована на формування морально-етичного ставлення до навколишнього середовища у процесі професійної самореалізації та у повсякденному житті. В результаті проведеного дослідження було визначено, що отримані екологічні знання з раціонального використання та охорони компонентів географічного середовища на лекційних та практичних заняттях у курсах «Географія материків і океанів» та «Фізична географія України» сприяють формуванню екологічної культури майбутніх вчителів географії і дозволять застосовувати у їх подальшій педагогічній діяльності у закладах загальної середньої освіти України.
Ключові слова: професійний цикл, навчальний курс, екологічна освіта, екологічна культура, майбутні вчителі географії, студент-географ
Moderní aspekty vědy: XXXI. Díl mezinárodní kolektivní monografie. 7.1 Educational aspects of the organization of ecological tourism in the Zaporizhia region
Get PDFТрансформаційна гра як інноваційний психологічний інструмент (на прикладі авторської розробки-гри «Розправ крила»)
Get PDFПріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку України є система освіти. В сучасному освітньому процесі відбувається перехід від традиційних до інноваційних методів та методик, пошук освітянських інновацій для вирішення поставлених перед системою освіти завдань, де психічне здоров’я, психологічне благополуччя й соціально-психологічний комфорт учасників освітнього процесу є необхідною умовою розвитку, самореалізації особистості. Особливо актуальним сьогодні є питання використання ігор в психологічній професійній діяльності як інструменту створення атмосфери комфорту, розширення простору співробітництва в освітньому середовищі
