Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Використання музикотерапії як здоров’язбережувальної технології в музично-інструментальній підготовці студентів-музикантів
Get PDFУ статті розглядається значення музичного мистецтва як засобу впливу на емоційний та фізичний стан людини, а також проблеми психоемоційного навантаження, з якими стикаються майбутні вчителі музичного мистецтва. Розглянуто музикотерапію як ефективного методу збереження психоемоційного здоров’я студентів-музикантів. Визначено роль музикотерапії у розвитку когнітивних функцій, зниженні рівня стресу, стимулюванні творчого потенціалу та формуванні художньо-творчої компетентності майбутніх вчителів
Роль європейських освітніх практик у професійній підготовці вчителів мови та літератури в Україні
Get PDFСучасний контекст трансформації системи освіти в Україні вимагає перегляду
традиційних підходів до професійної підготовки педагогів, зокрема вчителів мови та
літератури. В умовах інтеграції до європейського освітнього простору особливого
значення набуває адаптація європейських освітніх практик, що ґрунтуються на таких
цінностях, як академічна доброчесність, міжкультурний діалог, автономія здобувача
освіти, критичне мислення та цифрова компетентність. Формування нового типу
вчителя – компетентного, проактивного, демократичного – є ключовим завданням як
вітчизняної освітньої політики, так і наукової спільноти [2, с. 73].
Сьогодні, коли Україна впевнено крокує шляхом європейської інтеграції,
особливої актуальності набуває переосмислення освітніх підходів, методик і стратегій у
професійній підготовці майбутніх педагогів. З-поміж ключових фігур у формуванні
цінностей молодого покоління – вчитель мови та літератури. Саме він є носієм
національної культури, посередником між словом і сенсом, між традицією й оновленням.
Тож звернення до європейського досвіду в контексті вдосконалення його професійної
підготовки є надзвичайно важливим
Роль засобів масової інформації у формуванні світоглядних цінностей громадян України
Get PDFУ статті здійснено комплексний аналіз ролі
засобів масової інформації у формуванні сві-
тоглядних цінностей громадян України в
умовах сучасних викликів. Особлива увага
приділяється впливу медіа в періоди соціаль-
них та політичних трансформацій, зокрема
під час війни та кризових ситуацій. Розгля-
даються як позитивні аспекти діяльності
ЗМІ, так і їх негативний вплив на суспільну
свідомість. ЗМІ відіграють ключову роль у
забезпеченні громадян оперативною інфор-
мацією, яка впливає на формування грома-
дянської позиції, соціальної активності та
почуття національної єдності.
Водночас підкреслюється, що ЗМІ можуть
стати інструментом маніпуляції та
дезінформації, що особливо небезпечно в
умовах гібридної війни й інформаційного
протистояння. У статті акцентовано
на важливості критичного мислення та
медіаграмотності як засобу захисту насе-
лення від маніпулятивних технологій.
Розкрито роль незалежних медіа як носіїв
об’єктивної та достовірної інформації, що
є запорукою гарантування інформаційної
безпеки суспільства. Зроблено висновок
про необхідність упровадження освітніх
програм, спрямованих на розвиток критич-
ного сприйняття інформації, а також підви-
щення відповідальності медіа за контент,
який вони поширюють.
Стаття висвітлює комплексну роль засо-
бів масової інформації як потужного інстру-
менту формування суспільних настроїв та
політичної свідомості, що може мати як
позитивний, так і негативний вплив на гро-
мадян України. Підкреслюється важливість
підтримки незалежних медіа, що працюють
на засадах об’єктивності, неупередженості
та достовірності, як ключового фактору
формування стійкої громадянської позиції.
Ключові слова: засоби масової інформації,
медіаграмотність, маніпуляція, громадян-
ська позиція, дезінформація, фейкові новини,
критичне мислення, незалежні медіа
Творчий потенціал філософії в контексті сучасної університетської освіти
Get PDFУ статті здійснено теоретичний аналіз особливостейтворчого підходу до викладання філософії у вищійшколі в контексті глобалізації та соціальноїневизначеності. Встановлено, що ключовимзавданням викладача філософії стає непередавання канонів, а створення умов длясамостійного мислення. Для цього важливооновлювати методичний інструментарій, активновикористовувати кейс-методи, діалогічні підходи,філософське есе як форму вільного міркування, атакож інструменти цифрової гуманітаристики.Творчий викладач не боїться експериментувати зформами подачі матеріалу, залучати нетрадиційніджерела та стимулювати нестандартне мисленнястудентів. Упровадження творчих підходів уфілософську освіту сприяє розвитку в студентівгнучкого та критичного мислення, здатності досамостійного аналізу складних проблем таприйняття обґрунтованих рішень у різноманітнихжиттєвих ситуаціях. Стверджується, що особливуроль творчий підхід відіграє у розвиткукомунікативних навичок студентів. Участь у дебатах,дискусіях, групових проєктах та філософськихдіалогах сприяє вдосконаленню їхньої здатностічітко та аргументовано висловлювати власні думки,слухати та розуміти позицію інших, вестиконструктивну полеміку та знаходити компроміснірішення. Ці навички є незамінними для успішноїсоціальної взаємодії та професійної комунікації всучасному світ
Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 139434 Стаття «Розвиток інноваційної культури в процесі професійної підготовки майбутніх викладачів: методологічні підходи»
Get PDFКожевникова A., Кожевников П. Розвиток інноваційної культури в процесі професійної підготовки майбутніх викладачів: методологічні підходи // Наука і техніка сьогодні. - 2025. - №5 (46). - С. 763-784. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-5(46)-763-78
Психолого-педагогічний супровід батьків дітей раннього віку у подоланні стресу та тривоги
Get PDFУ статті висвітлено психолого-педагогічного особливості
супроводу батьків дітей раннього віку в умовах зростання рівня стресу та тривоги, спричинених надзвичайними ситуаціями, що відбуваються в Україні. Наголошено, що воєнні дії, вимушене переміщення, роз’єднання родин та нестабільність соціального середовища суттєво впливають на психоемоційний стан батьків, що, у свою чергу, визначає
якість їх взаємодії з дитиною раннього віку.
Розкрито ключові психологічні чинники, які посилюють тривожність дорослих, та окреслено роль психолого
педагогічного супроводу у подоланні зазначених наслідків. Проаналізовано ефективні форми роботи психологів,
педагогів із батьками у кризових умовах: консультативні
практики, підтримувальна просвітницькі безпечного, заходи,
ресурсного емоційно комунікація, формування сімейного
середовища. Результати дослідження засвідчують, що психолого-педагогічний супровід сприяє зниженню рівня стресу
та тривоги батьків і створює умови для збереження емоційного благополуччя та гармонійного розвитку дітей раннього
віку в умовах криз та надзвичайних ситуацій
Методологія дослідження в освіті: рівні, підходи, принципи
Get PDFАнотація. У статті розкрито структуру методологічного забезпечення педагогічного дослідження через аналіз трьох рівнів методології: філософського, загальнонаукового та конкретно-наукового. Кожен з рівнів охарактеризовано через відповідну сукупність підходів, що визначають специфіку наукового пізнання.
Філософський рівень методології забезпечує світоглядну основу педагогічного знання. У межах цього рівня розглядаються такі підходи, як діалектичний, гуманістичний, які формують загальні принципи розвитку особистості, свободи, моральності та соціальної взаємодії у процесі навчання і виховання.
Загальнонауковий рівень методології передбачає застосування підходів, які є універсальними для різних галузей науки: системного, герменевтичного, наративного тощо. Ці підходи дають змогу цілісно аналізувати педагогічні явища, враховуючи динаміку, структуру та функції освітніх процесів.
Конкретно-науковий рівень методології характеризується використанням специфічних для педагогіки підходів, зокрема особистісно орієнтованого, парадигмального, соціологічного та інших. Ці підходи спрямовані на дослідження особливостей навчання та виховання з урахуванням індивідуальних потреб, цінностей і соціального контексту.
Цілісне поєднання наукових підходів та методологічних принципів, які формують основу дослідження, дозволяє не лише всебічно й системно осмислити об’єкт вивчення, але й забезпечує логічну впорядкованість дослідницької діяльності. Такий методологічний підхід сприяє гармонійному поєднанню теоретичних положень із результатами емпіричних спостережень, що, у свою чергу, дає змогу ефективно вирішувати поставлені дослідницькі завдання, глибше розкривати природу явища, простежувати його розвиток у часі та аналізувати внутрішні й зовнішні зв’язки. Це створює необхідну основу для досягнення головної мети наукової роботи, підвищує рівень достовірності та обґрунтованості висновків, а також посилює їхню практичну цінність.
Ключові слова: методологія, дослідження, філософський рівень, підхід, захальнонауковий рівень, конкретно-науковий рівень, методологічні принципи.
RESEARCH METHODOLOGY IN EDUCATION:
LEVELS, APPROACHES, PRINCIPLES
Abstract. The article reveals the structure of methodological support for pedagogical research through the analysis of three levels of methodology: philosophical, general scientific and specific scientific. Each of the levels is characterized through the corresponding set of approaches that determine the specifics of scientific knowledge.
The philosophical level of methodology provides the worldview basis of pedagogical knowledge. This level considers such approaches as dialectical, humanistic, which form the general principles of personal development, freedom, morality, and social interaction in the process of education and upbringing.
The general scientific level of the methodology involves the use of approaches that are universal for different fields of science: systemic, hermeneutic, narrative, etc. These approaches allow for a holistic analysis of pedagogical phenomena, taking into account the dynamics, structure and functions of educational processes.
The specific scientific level of the methodology is characterized by the use of approaches specific to pedagogy, including personality-oriented, paradigmatic, sociological, and others. These approaches are aimed at studying the peculiarities of education and upbringing, taking into account individual needs, values and social context.
The holistic combination of scientific approaches and methodological principles that form the basis of the study allows not only a comprehensive and systematic understanding of the object of study, but also ensures the logical orderliness of research activities. Such a methodological approach promotes a harmonious combination of theoretical positions with the results of empirical observations, which, in turn, allows to effectively solve the research tasks, reveal the nature of the phenomenon more deeply, trace its development over time and analyze internal and external relations. This creates the necessary basis for achieving the main goal of the research, increases the level of reliability and validity of the conclusions, and enhances their practical value.
Keywords: methodology, research, philosophical level, approach, general scientific level, specific scientific level, methodological principles
Specific features of re-adaptation of military personnel after leaving the combat zone
Get PDFThe issue of re-adaptation of military personnel after taking part in
combat operations is one of the most complex and urgent challenges in the
context of modern social and psychological difficulties. Soldiers returning
to civilian life after combat often face numerous difficulties, related not
only to physical recovery but also to psychological and social reintegration.
T
hese include experiencing traumatic stress, alienation, social isolation,
and challenges in adapting to a changed reality. The purpose of this study
was to analyse the existing research on the issue, as well as to conduct an
experimental examination of the manifestations of post-traumatic stress
disorder (PTSD), depression, anxiety, and stress in military personnel.
T
he empirical study employed diagnostic methods such as the PTSD
Checklist – Military Version (PCL-M), the Perceived Stress Scale, the Beck
Anxiety Inventory, and the Beck Depression Inventory. The experimental
f
indings revealed that most combat veterans experience significant psycho
emotional difficulties, including specific signs of PTSD, elevated levels of
stress, moderate-to-high anxiety levels, and moderate depressive symptoms
indicative of mild-to-moderate depression. Among the study participants,
varying levels of depressive symptoms and high psycho-emotional tension
were observed, complicating the social adaptation. The findings emphasised
that rehabilitation should involve multidisciplinary support, combining
psychotherapeutic methods, pharmacological treatment when necessary,
and socio-psychological support to foster psychological resilience and
social reintegration of veterans. The obtained data can be used to improve
rehabilitation methodologies and develop innovative approaches for the
effective restoration of veterans’ mental health in the futur
