Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Формування стресостійкості у матерів дітей із розладами аутистичного спектра як шлях до зниження рівня емоційного вигорання
Get PDF
Психологічні особливості резильєнтності педагогів в умовах війни
Get PDFВ умовах воєнного стану в Україні викладачі закладів вищої освіти
стикаються з безпрецедентними викликами, що впливають не лише на
організацію навчального процесу, а й на психологічне благополуччя, внутрішню
мотивацію та здатність зберігати професійну ефективність. Резильєнтність,
як здатність адаптуватися до труднощів, долати стрес та зберігати
внутрішній баланс, набуває виняткового значення в таких умовах. У зв’язку з цим
актуальним є дослідження психологічних особливостей резильєнтності
викладачів ЗВО, зокрема, її взаємозв’язку з професійною життєстійкістю та
соціально-демографічними характеристиками.
Метою статті є визначення психологічних особливостей
резильєнтності та професійної життєстійкості викладачів ЗВО в умовах війни.
Завданнями є встановлення зв’язку між професійною життєстійкістю та
змінними, що можуть на неї впливати: статтю, стажем роботи, форматом
навчання, регіоном проживання та досвідом вимушеного переміщення.
Результати дослідження вказують на те, що викладачі загалом мають
достатній рівень резильєнтності, проте статистично значущі відмінності
простежуються за статтю (вищі показники у чоловіків), педагогічним стажем
(вище у більш досвідчених), форматом навчання (найвищі показники у викладачів
дистанційного формату) та досвідом переміщення (вищий рівень у ВПО). За
регіоном проживання суттєвих відмінностей не виявлено. Показники
професійної життєстійкості також виявилися достатніми, із найвищим
середнім значенням за шкалою «залученість» і найнижчим - за шкалою
«прийняття ризику».
Кореляційний аналіз виявив статистично значущі позитивні зв’язки між
емоційною резильєнтністю та всіма складовими професійної життєстійкості,
82
що підтверджує їхню взаємозалежність. Резильєнтність викладачів виявилася
важливим психологічним ресурсом, який підтримує здатність зберігати
мотивацію, відповідальність і ефективність навіть в умовах хронічного стресу.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні системних зв’язків між
резильєнтністю та професійною життєстійкістю саме у педагогів вищої школи
в умовах війни. Перспективи подальших досліджень передбачають розробку
цілеспрямованих інтервенцій з розвитку резильєнтності серед освітян з
урахуванням соціально-психологічних характеристик
Навчальна інфраструктура Big Data: локальний Proxmox-кластер для ETL і Spark SQL
Get PDFСтаття пропонує методично вивірений підхід до розгортання та педагогічної валідації локальної навчальної інфраструктури Big Data на базі Proxmox із кластером Hadoop/Spark для виконання лабораторних робіт на курсах опрацювання даних. На відміну від попередньої публікації автора, де було описано архітектуру віртуалізованого середовища та організацію доступу, у цій роботі зосереджено увагу на мінімальному відтворюваному протоколі експериментів, який безпосередньо пов’язує технічні метрики продуктивності зі зрозумілими педагогічними індикаторами якості навчального процесу. Запропонований протокол включає стандартизовану послідовність завдань (ETL→ Spark SQL→ аналіз стадій), фіксацію версій компонентів (операційна система, JDK, Hadoop, Spark), контроль вхідних даних і єдині інструкції для студентів. Для агрегування результатів обрано стійкі статистики–медіану та міжквартильний розмах (IQR), а також профілі стадій виконання, що дозволяє зменшити вплив поодиноких збоїв і забезпечити інтерпретованість показників у межах академічного заняття. Педагогічна валідація здійснюється через операціоналізовані індикатори: передбачуваність таймінгу пари (частка групи, що вкладається у відведений слот), прозорість артефактів (можливість перевірки ходу виконання за логами/ноутбуками/звітами), кількість технічних інцидентів, а також сприйняття інструкцій за короткою анкетою
Філософська методологія дослідження етноідентичності в умовах війни
Get PDFУ роботі крізь призму філософської методології досліджено проблематику розвитку етноспільнот в умовах війни. Проаналізовано низку соціальних концепцій, що дозволяють глибше осмислити
динаміку етнічної ідентичності, трансформацію соціальних зв‘язків та зміну форм колективної взаємодії
етнічних спільнот у кризових обставинах, зокрема, у стані війни, розв‘язаної неоімперією кремля проти
незалежної України. Встановлено, що дані концепції не лише пояснюють окремі соціальні явища, а й уможливлюють інтерпретацію глибинних процесів, що відбуваються з етнічними спільнотами в ситуаціях вимушеної мобільності, втрати звичного середовища та необхідності адаптації до нових соціокультурних умов.
Встановлено, що філософський системний підхід відкриває нові перспективи для розуміння складної динаміки етнічної ідентичності, трансформації соціальних зв'язків та пошуку сенсу буття в кризових обставинах
сучасності, а філософські методи виявляються релевантними для такого аналізу, оскільки вони дають
змогу вийти за межі емпіричного опису й наблизитися до розуміння фундаментальних смислів, які визначають саму суть існування етноспільнот в умовах радикальної соціальної трансформації, спричиненої війною.
Констатується необхідність філософського осмислення цих процесів, що дозволить не лише зафіксувати
факти соціальних змін, але й інтерпретувати їх у площині глибинних смислів, ціннісних структур та життєвих орієнтирів етноспільнот. Обґрунтовується потреба комплексного застосування філософських методів для якомога ціліснішого системного аналітичного проникнення у глибинні основи структури етнічної
ідентичності як динамічної системи смислів спільнот, що формуються у відповідь на екзистенційні виклики
Візії та світанки освіти майбутнє створюють провідники і неогенералісти. Розділ Х. Безпека освітніх ландшафтів
Get PDFОсобливості застосування мультимедійних презентацій в початковій школі
Get PDFУ статті схарактеризованомультимедійну презентацію яккомплекс послідовних, логічнопобудованих слайдів (сторінок) зтекстом, малюнками, таблицями,схемами, фото, відео-тааудіофрагментами, анімацією та 3D-графікою. Доведено, що застосуваннямультимедійних презентацій восвітньому процесі початкової школисприяє формуванню в учнів уміньорієнтуватися в потоках інформації тапрацювати з нею; активізації суб’єктноїпозиції учнів у навчально-пізнавальноїдіяльності; підвищенню естетичногорівня проведення уроків і навчальнихзанять; реалізації в навчаннііндивідуального підходу. Технічнийінструментарій створення презентаційзакладають вибір відповідних онлайн-серверів та електронних ресурсів,дотримання вимог щодо дизайну,правил подання інформації
