Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Естетичне виховання дітей з особливими освітніми потребамив сучасних умовах
У статті розглянуто естетичне виховання учнів зособливими освітніми потребами в сучаснихумовах як один із найважливіших аспектівформування особистості, з’ясовано основнінапрями естетичного виховання. Провіднимзавданням естетичного виховання є формуванняв учнів художньо-естетичних і творчихздібностей. Висвітлено умови формування тарозвитку творчих здібностей учнів з особливимиосвітніми потребами.Розглянуто та проаналізовано естетичневиховання дітей з особливими освітнімипотребами в сучасних умовах. Визначено, щоестетичне виховання дітей з особливимиосвітніми потребами полягає у правильномурозумінні, оцінці, вихованні та вдосконаленніздатності людини сприймати красу в мистецтві тау житті. У школі діти з особливими освітнімипотребами отримують можливість знайомитися зявищами мистецтва, і вчителю необхідноакцентувати увагу учнів на естетичних якостяхтих чи інших явищ життя і мистецтва. Такпоступово у дітей з особливими освітнімипотребами зможуть розвинутися досить стійкіестетичні уявлення та смаки
Психологічні особливості сприйняття і подолання стресових ситуацій: кваліфікаційна (дипломна) робота на здобуття ступеня вищої освіти «Магістр»
Психологічні особливості корекції тривожності вихователів закладів дошкільної освіти засобами арттерапії
Особливості організації професійної підготовки педагогічних працівників галузей природничих наук в контексті інтеграції вітчизняної освіти в європейський освітній простір
Просвітницький рух в Україні кінця XIX ст.
Анотація: Resume:
У статті розглядаються суспільно-політичні та педагогічні
передумови виникнення просвітницьких громад в Україні як
центрів формування творчої інтелігенції(кінець ХІХ ст.).
Діяльність просвітницьких товариств кінця ХІХ ст. – ціла епоха
в розвитку історії освіти та культури України в цілому. Їхня
просвітницька діяльність набула суспільного резонансу,
долучаючись до загального процесу національного
відродження. Прогресивна українська інтелігенція, працюючи в
товариствах, пробуджувала національну свідомість , закладала
основи демократичної освіти.
Виникнення та діяльність різноманітних громадських
організацій в Україні наприкінці ХІХ ст. – це своєрідне за своєю
природою явище, яке мало не лише культурний, а й
просвітницький характер, оскільки одним із головних їхніх
завдань була зміна змісту та якості освіти українського народу .
Шляхом аналізу історико-педагогічних джерел ми з’ясували,
що кінець ХІХ ст. став для українців Наддніпрянської України
періодом протистояння з владою за збереження національної
культури. Зміни в Російській імперії стали потужним поштовхом
до національного пробудження та активізації національної
свідомості інтелігенції в українських губерніях. Бачачи свій
обов’язок у розвитку національної культури, українська
інтелігенція у своїй діяльності починає виділяти освітній
напрям.
Вперше в історії педагогічні проблеми широко обговорюються
громадськістю, стають предметом громадської ініціативи,
життя країни збагачується новим явищем– народно-
просвітницьким рухом. Масовість учасників просвітницького
руху, української інтелігенції, в містах призводить до логічної
заміни одноосібної культурної праці діяльністю цілих
товариств, громад. У громадах відбувалося формування
майбутніх лідерів просвітницького руху: вчителів, науковців,
лікарів, які поступово перетворювалися на національно-
громадських діячів. Згодом громадівці стали членами багатьох
освітніх організацій. Діяльність громадівців, багатьох
представників української інтелігенції, проклала шлях до
виходу на арену громадсько-просвітницьких ініціатив при
національних (українських) організаціях (товариствах).
Таким чином, майже все ХІХ ст. для українців, громадян
Російської імперії, був часом боротьби за збереження власної
мови, освіти та культури. Кращі представники провідного
суспільно-просвітницького руху, у школі, в освіті народу, у
створенні національної системи виховання бачили шлях до
збереження нації. Кінець ХІХ – початок ХХ століття для
українського народу – це період національного відродження,
саморефлексії як етносу , як автентичної особистості в історії та
сучасному світі.
Bunchuk Oksana, Maretska Yuliia, Tabler Tetiana.
Enlightenment movement in Ukraine at the end of the 19th
century.
The article deals with socio-political and pedagogical preconditions
of education communities in Ukraine as centers of formation of
creative intellectuals (late 19th century). Activities of education
societies of the late XIX is a whole era in the development of
history of education and culture of Ukraine as a whole. Their work
in the field of education has gained public appeal joining the
General process of national revival. Progressive Ukrainian
intelligentsia, working in societies, awakened the national
consciousness, laid the foundations of education.
The emergence and activities of various public organizations in
Ukraine in the late XIX is a phenomenon that has not only
cultural and educational impact, but educational in nature as one
of their main objectives was to change the content and quality of
education of Ukrainian people.
Through the analysis of historical and pedagogical sources, we
have found that the end of the 19th century became for
Ukrainians in Dnieper Ukraine the period of confrontation with
the authorities for the preservation of national culture. Changes
in the Russian Empire began a strong push for a national
awakening and intensification of national consciousness of the
intelligentsia in the Ukrainian provinces. Seeing their duty in the
development of national culture, Ukrainian intelligentsia begins
to separate education direction.
For the first time in the history pedagogical problems are widely
discussed by the public, they become the subject of public
initiatives, the country's life is enriched on a new phenomenon –
public-education movement. The mass of participants of the
education movement of the Ukrainian intelligentsia in cities leads
to the logical replacement of individual cultural work by the
activities of the whole associations, communities. In
communities, the formation of future leaders of the
enlightenment movement took place: teachers, scientists,
doctors, which gradually turned into national figures. The
hromadamen later became members of many education
organizations. Many representatives of the Ukrainian
intelligentsia paved the way for the emergence in the arena of
public awareness initiatives at the national (Ukrainian)
organizations (societies).
Thus, the nineteenth century was a time of struggle for
Ukrainians for the preservation of their own language, education
and culture. The end of the 19th – beginning of the 20th century
for the Ukrainian people is a period of national revival, self-
reflection as an ethnic group, as an authentic individual in history
and the modern world.
Ключові слова: Key words:
просвітницькі громади; творча українська інтелігенція;
просвітницький рух; громадсько-педагогічний рух; громадівці;
національна освіта.
education community; the Ukrainian intellectuals; the
enlightenment movement; socio-pedagogical movement;
hromadamen; national education
Робоча програма з виробничої практики (з психології) для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня, галузей знань 05 Соціальні та поведінкові науки, 20 Аграрні науки і продовольство спеціальності 053 Психологія, 206 Садово-паркове господарство, спеціальності 053 Психологія, освітньо-наукової програми Гарденотерапія
Взаємозв᾿язок акцентуацій характеру і стилів поведінки в конфлікті здобувачів вищої освіти
У статті представлено результати теоретичного аналізу та
емпіричного дослідження взаємозв’язку між акцентуаціями характеру та
стилями поведінки в конфліктах у здобувачів вищої освіти.
Метою дослідження є визначення характеру впливу різних типів
акцентуацій на вибір стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях студентів.
Наукова новизна. На основі кореляційного аналізу було виявлено
статистично значущі взаємозв’язки між акцентуаціями характеру та
конфліктною поведінкою для гіпертимного, емотивного, педантичного,
циклотимічного та демонстративного типів. Гіпертимні та демонстративні
особи схильні до суперництва, а емотивні, екзальтовані до співробітництва.
Циклотимічні та дистимічні особи обирають уникнення, а педантичні та
тривожні – компроміс або пристосування.
Висновки. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те,
що типи акцентуацій значною мірою визначають вибір стратегії поведінки у
конфліктах. Одержані висновки мають важливе значення для корекції
конфліктної поведінки в освітньому середовищі та для розвитку ефективних
стратегій взаємодії.
Ключові слова: акцентуації характеру, конфліктна поведінка, стиль
поведінки, здобувачі вищої освіти, конфлікти
Moderní aspekty vědy. §4.1 Рroject-based learning technology in the school geography course
The use of the project method in the school geography course is relevant and necessary, as it can act as one of the methods of problem-based learning that activates and deepens knowledge, allows teaching independent thinking and activity, and provides an opportunity to teach group interaction, which is important for the socialisation of students
Impacto social de las políticas educativas para la enseñanza del deporte en contextos de crisis: Visión general
Las crisis como alteración parcial o total de la cotidianidad de una sociedad determinada tienen diversas causas y, verdaderamente, están presentes como una constante a lo largo de la historia humana, con expresiones multidimensionales en la esfera política, económica y sociocultural. En este artículo, se revela groso modo el impacto social de las políticas educativas encaminadas a fomentar la educación física en tiempos de crisis. Además, se exploran algunas formas de aprovechar el poder del deporte para concienciar sobre cuestiones sociales de interés general. Para lograr el objetivo plateado se hizo uso de la metodología de observación documental mediante el acopio de fuentes textuales provenientes en su mayoría de revistas científicas de reconocidas bases de datos. Las principales conclusiones de la investigación muestran que, ante retos globales como la rápida digitalización de las relaciones intersubjetivas, el aumento de la desigualdad y las alteraciones derivadas del cambio climático y la migración, entre otros factores que alteran el orden internacional, es crucial examinar el papel del deporte en una educación inclusiva e innovadora, mucho más en contextos de crisis porque la actividad deportiva puede ofrecer algunas respuestas acordes con la necesidades de desarrollo humano de las personas, sin importar su edad