Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Розвиток я-концепції в юнацькому віці як умова формування дошлюбних уявлень про сімейне життя: кваліфікаційна (дипломна) робота на здобуття рівня вищої освіти «бакалавр»
Психологічна реабілітація хімічно-залежних осіб засобами «Мінесотської моделі одужання»: кваліфікаційна (дипломна) робота на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр»
Соціально-педагогічні виміри інклюзивної освіти в країнах Європейського Союзу
У статті розглянуто актуальність інклюзивної освіти в
сучасному суспільстві, підкреслено її роль у формуванні
рівних можливостей для дітей із особливими освітніми
потребами (ООП). Наголошено, що інтеграція таких учнів у
загальноосвітній простір сприяє їхній соціалізації та розвитку.
Вивчення досвіду європейських країн дозволяє визначити
основні стратегії впровадження інклюзії, серед яких
важливими є адаптація навчальних програм, підготовка
педагогів і створення підтримуючого освітнього середовища.
Попри позитивну динаміку, зокрема у країнах ЄС,
впровадження інклюзії зіштовхується із викликами:
суспільними стереотипами, недостатнім фінансуванням,
відсутністю кваліфікованих фахівців. Водночас документ
висвітлює успішні практики в таких країнах, як Польща,
Фінляндія, Данія та інших, де застосовуються індивідуальні
освітні плани, працюють інклюзивні консультативні центри, а
вчителі отримують спеціальну підготовку. Україна також
зробила кроки у напрямку інклюзії, ухваливши відповідні
законодавчі акти та створюючи інклюзивні класи. Важливим
завданням залишається удосконалення підготовки педагогів
та використання міжнародного досвіду для формування
толерантного суспільства, яке забезпечить рівний доступ до
якісної освіти для всіх дітей. Таким чином, дослідження
акцентує увагу на важливості стратегічного підходу до
впровадження інклюзії як у Європі, так і в Україні,
забезпечуючи інтеграцію учнів із ООП у соціум
Сенсорне виховання дітей дошкільного віку як засіб розвитку пізнавальної активності
У статті досліджується розвиток пізнавальної активності дошкільника як важлива психолого-педагогічна
проблема, яка охоплює вивчення механізмів, умов та факторів, що сприяють активізації пізнавальних процесів.
З’ясовано роль сенсорного виховання у формуванні основних когнітивних процесів, таких як увага, пам’ять,
мислення та уява. Проаналізовано сутнісне наповнення терміна “сенсорно-пізнавальна компетентність” як
здатності дитини стимулювати пізнавальну активність, проявляти спостережливість і креативність у взаємодії
з навколишнім світом
CHARACTERISTIC OF CAREER ORIENTATIONS OF UNIVERSITY STUDENTS CECHY ORIENTACJI ZAWODOWEJ STUDENTÓW SZKÓŁ WYŻSZYCH
Posttraumatic growth and rehabilitative resources of the combatants and demobilized servicemen
Вплив рівня володіння мовою на формування комунікативної компетентності українських здобувачів освіти
Наше суспільство, що навіть в умовах війни набуває якісно
нових характеристик, ще й досі потребує формування та розвитку науково-
дослідної компетентності фахівців, в основі якої лежать професійні,
комунікативні та освітні концепції. Останнім часом особлива увага
приділяється якісному навчанню українських студентів, у якому
професійне знання мови вважається запорукою успіху та можливості
високоякісної міжнародної взаємодії.
У запропонованому дослідженні аналізується вплив рівня володіння
мовою на формування комунікативної компетентності українських
здобувачів освіти. Розглядається загальноєвропейська глобальна шкала
рекомендацій з мовної освіти і характеризуються основні рівні володіння
державною мовою. Окремо йдеться про розвиток соціально активних
особистостей майбутнього з чітко сформованими комунікативними компе-
тентностями. Обґрунтовується потенціал гуманітарних дисциплін у форму-
ванні комунікативної грамотності як базису формування комунікативної
компетентності. Аналізуються основні комунікативні компетентності: мовна,
мовленнєва, лінгвістична, соціолінгвістична, дискурсивна і прагматична