Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Психологічні механізми формування ставлення особистості до тілесного «Я» в онтогенетичному зрізі
Використання Microsoft Copilot у вищій освіті та наукових дослідженнях
Навчально-методичний посібник містить теоретичний матеріал про чати на базі штучного інтелекту, зокрема про Microsoft Copilot Chat. Автори представили опис інтерфейсу Microsoft Copilot Chat, способів його використання та можливостей. Головним внеском є велика кількість прикладів промптів для різних функцій, що виконують викладачі у процесі професійної діяльності, а саме: оцінювання, комунікація, планування навчальний занять, професійний розвиток, дослідження тощо. Посібник адресований науковим, науково-педагогічним працівникам, аспірантам, студентам закладів вищої освіти, широкому колу освітянської та наукової спільнот, працівників і працівниць з молоддю. усім, хто цікавиться застосуванням штучного інтелекту у вищій освіті та наукових дослідження
Вплив травмуючих подiй на самооцiнку особистостi в юнацькому вiцi: кваліфікаційна (дипломна) робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»
Моделювання педагогічних систем: методологічний і критеріальний аспекти
Анотація. В статті проаналізовано досягнення у моделюванні
освітнього процесу. Зазначено, що вчені і педагогічна спільнота звертаються
до моделювання для кращого розуміння та вдосконалення педагогічної
діяльності тоді, коли неможливо одразу приступити до пізнання сутності
досліджуваного об’єкта та немає умов для безпосереднього оволодіння ним.
Педагогічний зміст моделі виявляється в тому, що вона допомагає виділити
актуальні та перспективні завдання педагогічного процесу, виявити, вивчити
та науково обґрунтувати умови можливого зближення між вірогідними,
очікуваними та бажаними змінами об’єкта, який вивчається.
Моделювання розглядається як метод дослідження об’єктів пізнання за
їхніми моделями, в той час як методологія моделювання зорієнтована на
аналіз, визначення умов та шляхів розвитку педагогічної освіти і потребує
формування багаторівневої системи моделей.
В роботі схарактеризовано антропологічну, філософську і гуманітарну
методологію моделювання педагогічних систем. Щодо антропологічного
аспекту, то у теорії і практиці освіти моделюють як зміст, так і навчальну
діяльність, а також створюють певні наукові моделі як апарат для викладання
конкретних навчальних дисциплін, але головним чинником усіх моделей
освіти залишається відповідність моделювання соціокультурним умовам. При
цьому у більшості гуманітарних моделей основними їх компонентами визна-
чені потреби суспільства, мета, завдання, принципи, зміст, види, форми,
методи, критерії та показники оцінювання результатів діяльності, організа-
ційно-педагогічні умови, суб’єкти тощо.
Авторка вказує, що філософська методологія є вищим рівнем методо-
логії науки і торкається філософської проблематики, яка концептуально-
парадигмальними підходами оптимізує наукову діяльність і намагається
побудувати цілісне уявлення про людину. Філософська методологія посідає
провідне місце в інструментарії моделювання, оскільки вона містить не тільки суто методологічну складову, а ще й світоглядну. До того ж, розширення меж
контексту, який розкриває сутність підходів, здається можливим, тому що
різні галузі педагогічної науки моделюють єдиний об’єкт – педагогічну
реальність і суб’єкт цієї реальності в органічному зв'язку зі сферами
людського життя, а саме в контексті історії, культури, суспільства.
В статті визначено і схарактеризовано категоріальні вимоги щодо моде-
лювання педагогічних процесів. Попри те, що у роботі розглянуто не всі
вимоги, врахування навіть зазначених, дозволить змоделювати систему яка
здатна працювати як єдиний механізм. Вказано, що моделювання завжди
передбачає певні припущення, а також суттєві спрощення реальності.
Водночас, ці спрощення не повинні призводити до зменшення достовірності
отриманих результатів.
Ключові слова: моделювання, методологія, педагогічна система,
філософська, антропологічна, гуманітарна методологія, критерій.
Abstract. The article analyzes the achievements in modeling the educational
process. It is noted that scientists and the pedagogical community turn to modeling
for a better understanding and improvement of pedagogical activity when it is
impossible to immediately begin to understand the essence of the object under study
and there are no conditions for direct mastery of it. The pedagogical content of the
model is manifested in the fact that it helps to highlight the actual and promising
tasks of the pedagogical process, to identify, study and scientifically substantiate the
conditions for possible convergence between the probable, expected and desired
changes of the object under study.
Modeling is seen as a method of studying objects of knowledge by their
models, while the modeling methodology is focused on analyzing, determining the
conditions and ways of developing teacher education and requires the formation of
a multi-level system of models.
The paper characterizes the anthropological, philosophical and humanitarian
methodology of modeling pedagogical systems. With regard to the anthropological
aspect, in the theory and practice of education, both content and learning activities
are modeled, and certain scientific models are created as an apparatus for teaching
specific disciplines, but the main factor in all models of education is the compliance of modeling with socio-cultural conditions. In most humanitarian models, their main
components include the needs of society, goals, objectives, principles, content,
types, forms, methods, criteria and indicators for evaluating performance,
organizational and pedagogical conditions, subjects etc.
The author points out that philosophical methodology is the highest level of
the methodology of science and deals with philosophical issues that optimize
scientific activity through conceptual and paradigmatic approaches and try to build
a holistic view of man. Philosophical methodology occupies a leading place in the
modeling toolkit, as it contains not only a purely methodological component, but
also an ideological one. In addition, it seems possible to expand the boundaries of
the context that reveals the essence of the approaches, because different branches of
pedagogical science model a single object – pedagogical reality and the subject of
this reality in organic connection with the spheres of human life, namely in the
context of history, culture, and society.
The article defines and characterizes the categorical requirements for
modeling pedagogical processes. Although not all requirements are considered in
the paper, taking into account even these requirements will allow modeling a system
that can work as a single mechanism. It is pointed out that modeling always involves
certain assumptions, as well as significant simplifications of reality. At the same
time, these simplifications should not lead to a decrease in the reliability of the
results obtained.
Keywords: modeling, methodology, pedagogical system, philosophical,
anthropological, humanitarian methodology, criterion
The power of partnership in higher education
У статті розглянуто зміст та сутнісні ознаки
партнерства; виокремлено основні принципи
партнерства та показано їх роль у внутрішній
системі забезпечення якості освіти в закладі
вищої освіти; зазначені вагомі підходи та
бар’єри у процесі реалізації педагогіки
партнерства, найбільш поширені методи
співпраці підприємств й організацій та закладів
вищої освіти, кластери форм партнерства та
моделі партнерства підприємницьких структур
та університетів. Обгрунтовано переваги та
напрями партнерства в організації освітнього
процесу закладів вищої освіти та при співпраці з
бізнес-корпораціями. Мета експериментальної роботи роботи полягала в доведенні необхідності
впровадження розробленої авторської методики
формування комунікативної компетентності
майбутніх фахівців при упровадженні
партнерських взаємин, що сприятиме зростанню
творчого рівня партнерської взаємодії і як
результат – комунікативної компетентності
майбутнього фахівця. Результати порівняння
констатувального й формувального етапів
експерименту говорять про позитивні зміни у
рівнях формування комунікативної
компетентності майбутніх фахівців
експериментальної групи при упровадженні
партнерських взаємин. Результати
експерименту дають можливість говорити про
ефективність реалізованої на формувальному
етапі експерименту методику формування
комунікативної компетентності майбутніх
фахівців при упровадженні партнерських
взаємин
Розвиток національно-патріотичного виховання учнівства за допомогою хореографічного мистецтва
Хореографічне мистецтво є потужним інструментом національно-патріотичного виховання учнівства, яке не лише сприяє фізичному розвитку дітей, але й формує в них глибокі моральні та національно-патріотичні якості. Використовуючи багатий потенціал української народної хореографії, вчителі і вчительки допомагають підростаючому поколінню краще усвідомити свою національну ідентичність, відчути гордість за своє коріння та бути активними учасниками громадянського життя України
Здоров'язберігаючі освітні технології у процесі навчання музиканта-виконавця
У даній публікації зроблено спробу розглянути способи організації навчального процесу у закладах вищої освіти з використанням здоров'язберігаючих освітніх технологій, які сприяють формуванню у музикантів-виконавців осмисленого ставлення до свого здоров'я як у період навчання, так і в подальшій професійній діяльності.
На сучасному розвитку суспільства велике значення набуває вища школа як соціальний інститут, мета якого не тільки формування компетентного фахівця, а й повноцінної особистості, яка має фізичне та духовне здоров'я.
Впровадження здоров'язберігаючих технологій у процес підготовки музиканта-виконавця незаперечно важливо, оскільки зниження рівня успішності учнів є однією з основних проблем, спричинених загальносоматичними та професійними захворюваннями.
Метою даної публікації є розробка пропозицій щодо вдосконалення підготовки музикантів-виконавців у вузі із застосуванням здоров'язберігаючих технологій. Для досягнення поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження, як аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення наукових даних у галузі методики музичної освіти, педагогіки та психології.
Автор пропонує згрупувати здоров'язберігаючі технології для студентів-музикантів закладу вищої освіти у вигляді модульної системи, що передбачає повноцінне функціонування у навчальному заклвді в умовах охорони здоров'я. Основні складові цієї системи: здоров'язберігаюча структура освітнього закладу, фізкультурно-оздоровча та виховна робота з учнями, просвітницька та методична робота з викладачами закладу вищої освіти, створення рекреаційної системи навчального закладу, оптимізація роботи психологічної служби, раціональна організація навчального процесу. Окрему увагу автор приділяє розробці рекомендацій щодо організації практичних занять зі студентами-музикантами. Результатом застосування здоров'язберігаючих технологій навчання музикантів поряд з підготовкою висококваліфікованого фахівця в галузі музичного мистецтва мають стати зміцнення та охорона здоров'я, підвищення працездатності та якості життя
Значення української мови у процесі формування ціннісних орієнтирів здобувачів вищої освіти України
Спостерігаючи за економічними і соціально-політичними змінами, які
відбуваються в Україні у XXI столітті, особливо актуальним стає питання
розвитку громадянського суспільства. Виховання свідомих громадян,
представників української інтелігенції, майбутніх спеціалістів у різних
сферах, які прагнуть добробуту для своєї держави, готові сприяти її розвитку,
здатні до самостійного мислення та прийняття рішень у виробничій та
суспільно-політичній сферах, покладається на систему вищої освіти.
Оволодіння спеціальними знаннями й навичками, які формують професійну
компетентність, забезпечується вивченням профільних дисциплін,
виконанням курсових і дипломних робіт, проведенням лабораторних
досліджень, ознайомленням із технологічними процесами та практичною
участю в них під час виробничих практик. Однак для організації професійної
діяльності, як і соціальної активності загалом, ключову роль відіграє
загальнокультурна компетентність, що ґрунтується на загальнолюдських
цінностях і національно-культурній спадщині народу. Вивчення дисциплін
суспільно-гуманітарного циклу у вищих навчальних закладах сприяє
формуванню цієї компетентності. Жодна діяльність і соціальна взаємодія в
суспільстві не можуть відбуватися без мовної компетентності: рідної мови для
спілкування в національному середовищі та іноземної для підтримки
міжнаціональних контактів
Аналіз впливу НУШ на розвиток критичного мислення та навичок проблемного вирішення задач: дипломна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»
Шеремет Н. М. «Аналіз впливу НУШ на розвиток критичного мислення
та навичок проблемного вирішення задач». – Рукопис.
Дипломна робота присвячена дослідженню теоретичних і методичних
засад розвитку критичного мислення учнів у контексті реалізації Концепції
Нової української школи. У роботі розкрито сутність критичного мислення
як ключової компетентності ХХІ століття, уточнено його структуру, функції
та педагогічні умови становлення. Проведено аналіз наукових підходів
вітчизняних і зарубіжних дослідників (О. Пометун, О. Тягло, С. Терно,
Д. Халперн, Б. Блум та ін.) щодо формування критичного мислення та його
ролі в освітньому процесі.
Проаналізовано вимоги Державного стандарту базової середньої освіти
та положення НУШ щодо розвитку аналітичного мислення, уміння висувати
гіпотези, аргументувати позицію, приймати рішення та розв’язувати
проблемні задачі. Визначено значення математичної освітньої галузі як
важливого середовища для формування критичності мислення та логічної
культури учнів. Систематизовано та охарактеризовано методи і технології
розвитку критичного мислення на уроках математики. Окреслено методичні
особливості структури уроку з розвитку критичного мислення відповідно до
тріади «актуалізація – побудова знань – рефлексія».
У другому розділі розроблено й описано методичні прийоми, що
забезпечують формування критичного мислення у процесі вивчення
математики, наведено авторські приклади інтерактивних навчальних завдань,
вправ та способів організації роботи учнів. Обґрунтовано вплив
використаних методів на розвиток уміння аналізувати, порівнювати,
оцінювати інформацію, висувати альтернативи та приймати обґрунтовані
рішення.
Практичне значення дипломної роботи полягає у можливості
використання запропонованих методичних рекомендацій, технологій і
дидактичних матеріалів учителями математики закладів загальної середньої
освіти для формування в учнів навичок критичного мислення та розвитку
їхнього потенціалу у сфері проблемного розв’язування задач.
Ключові слова: критичне мислення, Нова українська школа,
інтерактивні методи, проблемне навчання, математична освіта, здобувачі
освіти, технології розвитку мислення