Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Pedagogy, philology and cultural studies: general theories of learning society. 3.2 Професійна рефлексія як засіб удосконалення інструментальної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва
Full text linkФормування «soft skills» майбутніх соціальних працівників як умова здійснення ними інноваційної діяльності
Full text linkМетою статті є теоретичне обґрунтування впливу «soft skills» майбутніх соціальних працівників на розвиток здатності до ефективного впровадження ними інновацій у подальшій професійній діяльності. Здійснено
огляд визначень, наданих поняттю «soft skills» українськими та зарубіжними вченими. У статті під «soft skills»
майбутніх соціальних працівників розуміється сукупність соціально-психологічних знань та умінь, особистісних характеристик здобувачів вищої освіти, необхідних для успішного виконання завдань, взаємодії з іншими людьми та подальшої ефективної реалізації професійної діяльності в соціальній сфері
Ефективність логопедичних методів у роботі з дітьми з порушенням мовлення в умовах інклюзивної освіти
Full text linkОднією з основних умов готовності дитини до успішного навчання у школі є правильне, добре розвинене мовлення. Будь-яке порушення мовлення тою чи іншою мірою впливає на здатність дитини засвоювати нові знання, набувати вміння і навички. При загальному недорозвиненні мовлення порушується формування всіх компонентів мовленнєвої системи, і, отже, найважливішою частиною роботи у дитсадку для дітей із порушенням мовленняє підготовка до школи дітей із цією патологією. Порушення мовлення – це будь-яке відхилення від нормального. Найчастіше ним страждають діти дошкільного віку, і на цьому етапі проблема легко піддається корекції. Етіологія порушень мовлення може бути пов'язана зі спадковістю, патологічним перебігом вагітності, травмами під час пологів, вадами слуху чи зору, перенесеними захворюваннями, стресами. Дуже важливо вчасно звернути увагу на проблему, адже дефекти мовлення заважають дитині навчитися правильно говорити, перешкоджають її спілкуванню, навчанню та загальному розвитку.
Інклюзивна освіта дає можливість дітям з особливостями вчитися в найближчій загальноосвітній школі чи дитячому садку. У спеціалізованих інтернатах діти не можуть спілкуватися вільно зі своїми однолітками і повноцінно розвиватися. Така форма навчання адаптує навчальний процес і задовольняє потреби усіх дітей без винятку. Сучасна освіта ставить перед педагогами та спеціалістами-логопедами завдання забезпечення якісного навчання та розвитку дітей із порушеннями мовлення в умовах інклюзивного середовища. В Україні кількість дітей з мовленнєвими порушеннями зростає, що вимагає впровадження ефективних логопедичних методів. У статті розглянуто основні методики корекції мовлення, їх ефективність, статистичні дані та прак-тичні кейси. Логопедична корекція мовленнєвих порушень у дітей є важливим аспектом інклюзивної освіти, оскільки успішне володіння мовленням впливає на навчальні досягнення, соціальну взаємодію та психологічний стан дитини.
Ключові слова: інклюзивна освіта, логопедія, порушення мовлення, корекційни методики
Взаємозв’язок особистісних цінностей та професійної етики у підготовці вчителів української філології
Full text linkРоль асистента вчителя в інклюзивному класі: практичні аспекти та міжнародний досвід
Full text linkІнклюзивна освіта є одним із головних напрямів модернізації освітніх систем у всьому світі. Вона спрямована на створення рівних можливостей для навчання дітей із різними освітніми потребами, зокрема, тих, які мають особливі освітні потреби (далі – ООП). Однією з ключових фігур, що забезпечують ефективність інклюзивного навчання, є асистент учителя. Його завдання полягає в підтримці як учнів, так і педагогів, сприяючи адаптації дітей з ООП у класному середовищі
STEM-освіта як інструмент реалізації компетентнісного підходу в новій українській школі на уроках географії
Full text linkАнотація. У статті детально аналізується STEM-освіта як сучасний та
ефективний інструмент реалізації компетентнісного підходу в межах
реформованої Нової української школи (НУШ), з акцентом на її
застосуванні на уроках географії. Дослідження ґрунтується на твердженні,
що STEM є не лише набором дисциплін, а цілісною інноваційною освітньою
філософією, яка органічно узгоджується з фундаментальними принципами
НУШ. Особливу увагу приділено інтеграційному потенціалу географії.
Завдяки своїй міждисциплінарній природі цей предмет виступає ідеальним
майданчиком для поєднання знань із різних галузей, що дає змогу учням
бачити зв’язок між теорією та практикою. Це робить навчання більш
усвідомленим і мотивує до активної участі в освітньому процесі.
Використання сучасних технологічних інструментів на уроках географії
робить їх інтерактивними, наочними та захопливими.
У статті продемонстровано, як геоінформаційні системи (ГІС), 3D-
моделювання, симуляції та інтерактивні карти перетворюють уроки
географії на практичні й наочні заняття. Учнівство має можливість
аналізувати кліматичні зміни, вивчати тектонічні процеси, створювати власні карти та проєкти, інтегруючи знання з різних дисциплін. Такий підхід
сприяє розвитку просторового мислення, екологічної свідомості та навичок
командної роботи. Окремо наголошено на важливості професійного
розвитку педагогів для успішного впровадження інноваційних методик. У
статті зроблено висновок, що STEM-освіта в географії є вагомим кроком у
підготовці учнівства як креативних, адаптивних та ініціативних особис-
тостей, здатних розв’язувати реальні проблеми та відповідати на виклики
сучасного світу. Реформа Нової української школи передбачає розвиток
десяти ключових компетентностей, які взаємопов’язані та ґрунтуються на
наскрізних уміннях – «soft skills». Ці ж компетентності визначають і цілі
STEM-освіти, оскільки вона зосереджена на формуванні критичного
мислення, креативності, гнучкості мислення, здатності розв’язувати складні
завдання та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Таким чином, STEM-підхід розглядається як потужний інструмент
модернізації освітнього процесу та підвищення його якості відповідно до
вимог Нової української школи.
Ключові слова: STEM-освіта, Нова українська школа, компетент-
нісний підхід, географія, геоінформаційні системи, цифрові технології,
професійний розвиток вчительства, м’які навички.
Abstract. The article provides a detailed analysis of STEM education as a
modern and effective tool for implementing a competency-based approach within the reformed New Ukrainian School (NUS), with an emphasis on its application
in geography lessons. The study is based on the assertion that STEM is not just a
set of disciplines, but a holistic innovative educational philosophy that is
organically consistent with the fundamental principles of NUS.
Particular attention is paid to the integrative potential of geography. Due to
its interdisciplinary nature, this subject is an ideal platform for combining
knowledge from different fields, allowing students to see the connection between
theory and practice.
This makes learning more meaningful and motivates active participation in
the educational process. The use of modern technological tools in geography
lessons makes them interactive, visual, and engaging.
The1020odellie demonstrates how geographic information systems (GIS),
3D 1020odelling, simulations, and interactive maps transform geography lessons
into practical and visual classes. Students have the opportunity to analyze climate
change, study tectonic processes, create their own maps and projects, integrating
knowledge from different disciplines. This approach promotes the development
of spatial thinking, environmental awareness, and teamwork skills.
The article demonstrates how geographic information systems (GIS), 3D
1020odelling, simulations, and interactive maps transform geography lessons into
practical and visual classes. Students have the opportunity to analyze climate
change, study tectonic processes, and create their own maps and projects,
integrating knowledge from different disciplines.
This approach promotes the development of spatial thinking, environmental
awareness, and teamwork skills.
The importance of professional development for teachers in order to
successfully implement innovative methods is emphasized separately. The article
concludes that STEM education in geography is an important step in preparing
students to become creative, adaptive, and proactive individuals capable of
solving real problems and responding to the challenges of the modern world.
The New Ukrainian School reform envisages the development of ten key
competencies that are interrelated and based on cross-cutting skills – «soft skills».
These same competencies also define the goals of STEM education, as it focuses
on developing critical thinking, creativity, flexibility of thinking, the ability to
solve complex problems, and make informed decisions.
Thus, the STEM approach is seen as a powerful tool for modernizing the
educational process and improving its quality in line with the requirements of the
New Ukrainian School.
Keywords: STEM education, New Ukrainian School, competency-based
approach, geography, geographic information systems, digital technologies,
professional development of teachers, soft skills
Актуальний міждисциплінарний науковий дискурс концепта «особистісна ефективність»
Full text linkУ статті розглянуто поняття особистісної ефективності. Здійснено контент-аналіз концепту «особистісна ефективність» та визначено заявлені в сучасних наукових рефлексіях загальнонаукові (системно кібернетичний, міждисциплінарний), конкретнонаукові (психологічний, психофізіологічний) та структурно операціональні (суб’єктний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний) підходи до визначення поняття сучасними українськими та зарубіжними науковцями. Серед важливих теоретичних засад увагу зосереджено на концепції самоефективності, запропонованій А. Бандурою (1997), яка має суттєве значення для розуміння цього явища. В статті обґрунтовано, що застосування когнітивного методу концептуалізації дає змогу виявити багатошарову природу поняття, а також наявність синонімів як ключових його концептуальних ознак.
Ключові слова: концепт; особистісна ефективність; академічна самоефективність; здобувач; самоменеджмент; стресостійкість
Educational leaders training: a comparative perspective of practices in Ukrainian and global scale
Full text linkABSTRACT: Drawing on Ukrainian and international experience from 2020 to 2024, the paper explores the unique aspects of professional trai-ning for administrative professionals in the field of education. It empha-sizes how the Bologna Process and international exchange programs are
being used to integrate the Ukrainian educational system into the Euro-pean educational landscape. Particular attention is paid to how the war
has affected the evolution of management training programs in Ukraine.
There is discussion of the challenges of integrating psychological training
with security measures and modifying courses for crisis situations. The
post-war era's potential for creating personnel training based on overse-as experience is investigated. It is recommended that foreign methods be used to restore educational facilities and foster professional profi-
ciency. The importance of digitization and new technologies in training contemporary managers is examined in this research. It is shown how beneficial international educational cooperation is for raising the caliber
of management courses offered in Ukraine.
KEYWORDS: Professional Training. Management Personnel. Educational Institutions. Crisis Management. Globalisation of Education