Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Online learning through the prism of psychological and pedagogical aspects: new tasks of a modern teacher
Full text linkPurpose: This study aimed to analyse the psychological and pedagogical aspects of online
learning in Ukraine under conditions of digital transformation, the COVID-19 pandemic, and
the ongoing war. It sought to identify the challenges teachers face and propose ways to improve
distance education through competency development.
Design/Methodology/Approach: The research employed comparative analysis, synthesis,
systematisation, and generalisation. The study was conducted as a systematic literature review
following the PRISMA 2020 guidelines. A total of 47 peer-reviewed articles published
between 2018 and 2025 were analysed, retrieved from Scopus, Web of Science, and Google
Scholar databases. The selection focused on empirical studies addressing teachers’ digital
competence, psychological well-being, and pedagogical innovations in online education.
Findings: Only 38% of teachers demonstrated high digital competence, while 76% lacked
sufficient skills for effective online teaching. Emotional burnout (52%), overload (67%), and
stress (62%) were prevalent, compounded by technical barriers such as blackouts and unstable
Internet (79%). These issues resulted in incomplete courses in 31% of cases. Interventions,
including targeted training modules, improved digital competence by 30% and raised average
test scores from 45 to 75 points (p < 0.01). Institutions that provided systematic support
achieved twice the effectiveness index (8.4 vs. 4.1).
Research Limitation: The study was limited to Ukrainian educators, which may affect
generalizability across different contexts.
Practical Implication: The results highlight the urgent need for structured training in digital
pedagogy and integration of online tools to enhance lesson design and learner motivation.Social Implication: Strengthening teachers’ digital skills and psychological resilience is
crucial for sustaining education during crises.
Originality/Value: This research provides empirical evidence on the intersection of digital
competence, stress factors, and institutional support, offering pathways to improve the
sustainability of online learning under challenging conditions
Соціально-емоційна культура як ключовий компонент соціально-емоційного навчання особистості майбутнього педагога в умовах війни
Full text linkСоціально-емоційна культура педагога є ключовим компонентом цього процесу,
бо саме вона сприяє ефективній комунікації, розвитку емпатії та формуванню стійкості
до стресу. В умовах війни ця культура набуває ще більшої ваги: педагоги повинні не
лише навчати, а й бути опорою для своїх учнів, допомагати їм справлятися
з труднощами та знаходити мотивацію до навчання
Здоров’явідновлювальний потенціал музичного мистецтва: індивідуальний підхід до розвитку мнемічних здібностей студентів
Full text linkІнноваційні підходи до соціально-педагогічного супроводу дітей з ООП в інклюзивному середовищі
Full text linkУ контексті глибоких трансформацій, які нині переживає українське
суспільство, особливого значення набувають такі цінності, як гуманізм, рівність,
толерантність, повага до прав і свобод кожної особистості, а також відмова від
будь-яких форм дискримінації. Ці принципи стають фундаментом побудови
демократичного, відкритого суспільства, де кожен має право на гідне життя,
незалежно від фізичних, інтелектуальних чи соціальних особливостей.
Окремої уваги в цьому контексті заслуговує ставлення до осіб з
інвалідністю. Упродовж останніх десятиліть відбувається поступове
переосмислення суспільних уявлень щодо цієї категорії людей. Відходячи від
стереотипного поділу на «нормальних» і «неповноцінних», суспільство
рухається у бік визнання різноманіття як норми. Люди з інвалідністю дедалі
частіше розглядаються не як об’єкт соціального піклування, а як повноцінні
суб’єкти з правом на активну участь у всіх сферах суспільного життя
Horticultural therapy as a means of psycho-emotional support for families raising children with special educational needs
Full text linkAbstract. The purpose of this article is to address the urgent issue of psychosocial support for families raising children with special educational needs (SEN) by using innovative nature-based methods, particularly horticultural therapy (horticultural therapy). The importance of the family in social integration of children with SEN is highlighted, as well as the high emotional exhaustion experienced by parents. This paper examines the use of horticultural therapy as a resource for emotional recovery, psycho-emotional well-being stabilization, and the development of positive parenting practices both internationally and in Ukraine. The aim of the article is to substantiate the effectiveness of horticultural therapy as a means of psycho-emotional support for families raising children with SEN, and to identify opportunities for integrating this practice into systems of psychosocial assistance. In order to achieve this, an empirical study was conducted that involved 60 participants, including parents and adolescents with SEN. The program of horticultural therapy was specialized for the participants, with gardening activities, art therapy components, and reflective sessions included. The BDI, CDI, and STAI diagnostic tools resulted in a significant decrease in depression levels by 36-40% and anxiety levels by 16-20% in both parents and children. Additionally, there was a notable improvement in indicators of social adaptation (by 18-30%) according to the SASS, enhanced quality of life across all domains (measured by WHOQOL-BREF and WHOQOL-Youth), and positive dynamics in self-esteem and self-image as evaluated by the Semantic Differential method. The results demonstrate that the horticultural therapy program has a positive effect on emotional well-being, social inclusion, and family cohesion. The scientific novelty of the study lies in its interdisciplinary analysis of the effects of horticultural therapy on various aspects of psychosocial functioning in families with children with SEN, and in the development of an original horticultural therapy program tailored to the Ukrainian sociocultural context. The findings indicate that horticultural therapy can be integrated into psychosocial support practices as an effective tool for improving emotional resilience, adaptive capacity, and overall family quality of life.
Keywords: horticultural therapy, special educational needs, psycho-emotional state, parenting, psychosocial support, anxiety, depression, social adaptation, quality of life, inclusive educatio
