Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Методичні рекомендації для виконання практичних занять з освітнього компоненту «Квітникарство з навчальною практикою» для здобувачів спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» ОП Садово-паркове господарство. Лісівництво
Методичні рекомендації містять вказівки для проведення практичних робіт з оволодіння матеріалом освітнього компоненту «Квітникарство з навчальною практикою». Вони розроблені для забезпечення опанування здобувачами вищої освіти загальних компетентностей, таких як знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності, здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, вчитися і оволодівати сучасними знаннями; спеціальних компетентностей, а саме: здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово-паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо); розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства; проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садово-паркового господарства з урахуванням регіональних грунтово-кліматичних особливостей; формувати композиційні ансамблі об’єктів садово-паркового господарства.
Дані методичні вказівки сприятимуть досягненню результатів навчання ОП Садово-паркове господарство. Лісівництво, до яких відновиться:
- володіння професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства;
- володіння на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста;
- володіння навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства;
- уміння кваліфіковано застосовувати технології вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті;
- здатність проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.
Методичні рекомендації орієнтовані на здобувачів вищої освіти спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» ОП Садово-паркове господарство. Лісівництво факультету природничих наук Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького
Підходи до дефініцій культури і гендерної культури студентства
У статті йдеться про гендер, як стратифікаційну категорію, яка визначає можливості жінок
та чоловіків в освіті, професійній та суспільній діяльності, у доступі до влади та ресурсів, участі
у прийнятті рішень тощо. Вказується, що поняття «культура» є гранично багатозначним – мають
місце сотні дефініцій та десятки теоретичних концепцій цієї категорії. Детально розглянуто під-
ходи до дефініцій культури, серед яких: соціологічні, антропологічні та філософські.
З’ясовано, що як соціально-культурний феномен, гендер існує, транслюється та еволюціонує
у гендерній культурі, яка є похідною загальної культури. У педагогічному розумінні гендерна куль-
тура – це складова загальної культури особистості, яка містить комплекс характеристик (знань,
якостей, звичок, способів досягнення задуманого, ціннісних орієнтацій), що визначають розвиток та
саморозвиток особистості, спосіб оформлення нею власної життєдіяльності в усіх сферах соціаль-
них відносин залежно від її гендерного світогляду (патріархатного або егалітарного).
Найважливішим суб’єктом розвитку гендерної культури є студентство – специфічна соціальна
група молоді, яка здобуває освіту в вищій школі в процесі стаціонарного навчання, провідною соціаль-
ною функцією якої є підготовка до виконання соціально-виробничих, соціально-побутових та профе-
сійних завдань переважно інтелектуального та управлінського характеру, що відповідають потре-
бам суспільства та сприяють відтворенню його соціальної структури.
У статті зазначається, що багатозначність вихідних категорій «гендер» та «культура», мно-
жинність методологічних підходів до їх осмислення та специфіка педагогічного дослідження зумов-
люють різночитання у розумінні концепту «гендерна культура» у педагогічній думці. Зважаючи на
значну кількість інтерпретацій, на думку авторки, їх можна розділити на три підходи: статеводи-
ференційований (здебільшого вкорінений у біологічних відмінностях між чоловіками та жінки), соці-
остатевий (розуміється як сукупність суспільних цінностей, які історично склалися і яким повинен
підпорядковуватися кожен індивід, передбачає засвоєння цінностей, норм і правил статеворольової
поведінки в соціальній, професійній і побутовій сферах життєдіяльності), гендерний (визнання того,
що різниця між статями є соціально та культурно сконструйованою, отже, прагне до встановлення
гендерної рівності).
Дотримуючись гендерного підходу, авторка вважає, що сучасному стану розвитку суспільства
в Україні відповідає формування гендерної культури егалітарного типу, вільної від гендерних упере-
джень та стереотипів.
Ключові слова: культура, гендерна культура, студентство, статеводиференційований підхід,
соціостатевий підхід, гендерний підхід.
Vorovka M. Approaches to definitions of culture and gender culture of students
This article is dedicated to studying the concept of gender as a stratification category which determines
the range of opportunities for men and women in education, professional and social activity, access to power
and resources, participation in decision making etc. As we study the concept of gender culture, it is important
to mention that the concept of culture itself has multiple meanings; there are hundreds of definitions for it, and
dozens of theoretical approaches to this category. In this paper, we take into account various definitions of
culture, in particular, it’s meaning in sociology, anthropology and philosophy.
Gender as a sociocultural phenomenon exists, transforms and evolves in a gender culture which is a
derivative of a general culture. From the pedagogy standpoint, gender culture is a part of personality culture
which encompasses several aspects such as knowledge, traits, habits, values, behavioral patterns (for
example, in reaching set goals). These aspects determine the trajectory of personal development and self-
development, as well as the approach to building one’s life, depending on the personality’s gender worldview
which may tend towards patriarchy, egalitarianism or other.
One of the key subjects for gender culture development is the social group of students, in particular, the
students of the higher education institutions. We believe this to be essential given that the main social function
of the higher education is to prepare students to mainly intellectual and/or managerial work taking into account
it’s social, business, organizational and professional aspects – which ideally leads further to covering social
needs and contributes to the continuity of the society and its social structure.
The categories of ‘gender’ and ‘culture’ have received multiple methodological approaches so far, and
the whole set of approaches to the gender culture can be broken down into three main directions: gender-
differentiated (mostly rooted in the biological differences between males and females), social-gender (presenting
the social roles of males and females as complementary in the society) and gender (acknowledging that
the difference between genders is socially and culturally constructed, therefore tending towards establishing
gender equality).
Following the gender approach, the author believes that development of modern society in Ukraine should
continue according to egalitarian gender culture principles, free from bias and stereotypes.
Key words: culture, gender culture, university students, gender-differentiated approach, social-gender
approach, gender approach
Training of specialists in the field of digital design by means of e-learning
The article addresses the pressing issue of effective professional training for future digital designers in Ukraine. The paper analyzes the challenges existing in higher education institutions responsible for training digital designers, particularly the mismatch with contemporary trends in digital design and the content of professional preparation for future designers.
The authors conducted an analysis of current trends in digital design, identifying areas such as 3D printing, artificial intelligence art, virtual and augmented art, game design, web design, 2D and 3D graphics, and more. Additionally, considering the development of the metaverse, the focus is placed on the skills of digital designers relevant for its advancement, including 3D modeling, 2D graphics, animation, VR development, and UX/UI design.
In the context of the coronavirus pandemic and Russian aggression in Ukraine, the article discusses the experience of adapting to changing conditions in higher education, including the utilization of blended and distance learning technologies. The use of electronic means such as video conferences, gamification, 3D modeling services, VR, AR, and cloud services is emphasized, particularly in areas with high-speed Internet and electricity availability. In regions lacking high-speed Internet and electricity, resources like the Moodle platform, mobile applications, Discord VoIP software, email, and instant messaging systems are employed.
The article highlights the issue of insufficient educational programs dedicated to the training of digital designers at Ukrainian universities, posing a challenge to comprehensive professional training. The authors underscore the necessity for future professionals to acquire not only digital skills but also traditional knowledge of visual arts, including composition, colors, and perspective.
The paper describes the use of electronic learning technologies, especially within the Moodle system, to ensure quality education during the pandemic and conflict. Examples of informational resources and self-learning exercises are provided to help future digital designers develop skills in quick sketching and art
Digital Skills Playbook for Educators European Digital. Education Hub Digital Skills Squad
Welcome to the Digital Skills playbook for educators. In this playbook, we are digging into the challenge of improving the digital skills of students – no matter what age or stage of learning they might be at. Whether young children, vocational students, or older learners, we are looking at how we can best support them. In this context, we focus principally on basic digital skills, rather than advanced digital ICT professional skills. In this playbook, we look at several key areas. First, we review the context of digital skills in the European Union (EU), what they are for, and what some of the challenges are. We then move on to understanding digital skills in more depth, leaning on the European DigComp Framework as a guide, as well as looking at important issues like ethics and sustainability. We then go on to describe practices for improving digital skills for various ages and skill levels. The final section of this playbook looks at the supporting environment for digital skills, including professional development and the role of leaders
Роль соціального супроводу в підготовці молоді до батьківства
У статті проаналізовано наукові джерела українських та
закордонних авторів, додаткову літературу у вигляді
Інтернет-джерел та публікацій; інформацію узагальнено,
отримано результати. Теоретичне та практичне значення
дослідження полягають у тому, що обґрунтовано важливість
підготовки молоді до батьківства шляхом використання
сучасних підходів та методів соціального супроводу.
Досліджено основні підходи підготовки молоді до
батьківства за допомогою соціального супроводу, а також
визначено основні методи, які у такому випадку
використовуються. Окреслені проблеми, пов’язані з
недостатньою роллю соціального супроводу у підготовці
молоді до батьківства, в подальшому можуть бути вирішені
шляхом розробки нових методик та програм, важливість
яких обґрунтована у дослідженні
Формування позитивного світосприйняття у дітей дошкільного віку в умовах воєнного часу засобами арттерапії
Статтю присвячено дослідженню можливостей
використання арттерапії як засобу формування позитивного
світосприйняття у дітей дошкільного віку в умовах воєнного
часу. У статті розглянуто практичні питання використання
арттерапії. В умовах сучасного воєнного часу та небезпек,
які можуть впливати на психічне здоров’я дітей, важливим є
розгляд ефективних шляхів зміцнення позитивних емоційних
станів та внутрішніх ресурсів у молодших вікових групах.
Авторами визначено основні психологічні труднощі, з якими
стикаються діти дошкільного віку у воєнний час – емоційний
стрес, тривожність та інші психічні деструктивні аспекти.
Проаналізовано вплив арттерапевтичних технік на
емоційний стан, соціальний розвиток та загальну психічну
стійкість дітей, які пережили війну. Особливий акцент
зроблено на здатності мистецтва стимулювати творче
самовираження, покращувати самопочуття та сприяти
психологічному відновленню. Воно допомагає дітям
переживати складні ситуації та підтримувати
психосоціальний розвиток, У статті досліджено такі форми
арттерапії, як ізотерапія, музикотерапія, пісочна терапія,
бібліотерапія та казкотерапія
Щодо питання історіографії вивчення нумізматики античних держав-полісів Північного Причорномор’я
Формування соціальних навичок у дітей початкової ланкичерез навчання в групах
У статті розглянуто важливість групової діяльності якефективного інструменту формування соціальнихнавичок у дітей початкової школи. Закцентовано увагуна тому, що соціальні навички, такі як комунікація,співпраця, здатність до вирішення конфліктів і розвитокемоційного інтелекту, є основою успішної адаптаціїдітей до навчального процесу та їх подальшої інтеграціїв соціум. Групова діяльність в умовах початкової школидозволяє не тільки забезпечити ефективне засвоєннянавчального матеріалу, але й сприяє розвитку важливихособистісних якостей, таких як відповідальність,самостійність, толерантність та взаємоповага.Досліджено різні форми групової роботи, зокремапроєктну діяльність, рольові ігри, навчальні дискусії таінтерактивні вправи, які сприяють активній взаємодіїучнів, вчать працювати в команді, шукати компроміси,підтримувати одне одного у досягненні спільної мети.Важливу роль у цьому процесі відіграє вчитель, якиймає бути не тільки організатором навчального процесу,але й фасилітатором, котрий допомагає дітямвирішувати конфлікти, сприяє розвитку емоційногоінтелекту та стимулює учнів до взаємодії і співпраці.Особливу увагу приділено формуванню вчителямисприятливого психологічного клімату, створенню умовдля відкритої і чесної комунікації серед учнів, а такожрозвитку індивідуальних здібностей дітей через груповудіяльність.У статті окреслено напрямки для подальших дослідженьу цій галузі, зокрема важливість застосування новітніхтехнологій у процесі групової діяльності, а також рольпедагогічного консультування та психолого-педагогічноїпідтримки у розвитку соціальних навичок учні