Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Роль інноваційних технологій у розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
Full text linkУ статті висвітлено роль інноваційних технологій у розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного і молодшого шкільного віку; уточнено сутність поняття «пізнавальна активність» дітей дошкільного та молодшого шкільного віку як інтегративної характеристики особистості, що розвивається на основі внутрішньої пізнавальної потреби та проявляється у самостійному прагненні до оволодіння новими знаннями, навичками та соціальним досвідом. У процесі аналізу було визначено специфіку прояву розвитку ізнавальної активності на різних вікових етапах. Доведено, що пізнавальна активність дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має свої характерні особливості, пов'язані з віковими змінами у
психічному розвитку, мотиваційній сфері, особливостями мислення та діяльності. Акцентовано, що у дошкільному віці
пізнавальна активність є природною реакцією на новизну та невідомість навколишнього світу і формується переважно на основі допитливості, емоційної відкритості, орієнтовно-дослідницької поведінки. У молодшому шкільному віці пізнавальна активність стає більш усвідомленою та цілеспрямованою: зміщується акцент із ситуативної допитливості на прагнення до набуття системних знань, розуміння зв'язків і закономірностей; З'являється вміння самостійно ставити навчальні завдання, обирати способи їх розв'язання, оцінювати результати своєї діяльності. Встановлено, що ефективність розвитку пізнавальної активності значною мірою залежить від створення стимулюючого навчального середовища, в якому дитина має можливість проявити ініціативу, самостійність та творчість. Особлива увага приділяється ролі інноваційних технологій у процесі активізації пізнавальної діяльності дітей. Проаналізовано можливості проектних технологій, технологій розвитку критичного мислення, STEM-освіти як засобів емоційного та когнітивного розвитку. Обґрунтовано, що використання цих технологій не лише сприяє засвоєнню знань, а й активно розвиває ключові компетенції 21 століття: самостійність, креативне мислення, критичну оцінку інформації, комунікацію та здатність до самостійного навчання. Обґрунтовано доцільність інтеграції інноваційних підходів у практику дошкільної та початкової освіти з метою створення умов для всебічного розвитку дитини, її самореалізації та формування стійкої мотивації навчання
Гарденотерапія як засіб психоемоційної підтримки сімей, що виховують дітей з особливими освітніми потребами
No full textУ статті розглядається актуальна проблема психосоціальної підтримки сімей, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), через упровадження інноваційних природоорієнтованих методів, зокрема гарденотерапії. Підкреслюється значущість ролі родини у процесі соціальної інтеграції дитини з особливими освітніми потребами, водночас вказується на високий рівень емоційного виснаження батьків. Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід використання садової терапії як ресурсу емоційного відновлення, стабілізації психоемоційного стану та розвитку позитивного батьківства. Метою статті є обґрунтування ефективності гарденотерапії як засобу психоемоційної підтримки родин, що виховують дітей з особливими освітніми потребами, а також виявлення можливостей інтеграції цієї практики в систему соціально-психологічного супроводу. Для досягнення мети було проведено емпіричне дослідження за участі 60 осіб – батьків і підлітків з особливими освітніми потребами. Учасники пройшли програму гарденотерапії, яка включала садівничі практики, арттерапію та рефлексивні заняття. Результати дослідження засвідчили значне зниження рівнів депресії (на 36–37%) та тривожності (на 16–20%) у батьків і дітей, що підтверджується даними психодіагностичних методик BDI, CDI та STAI. Було виявлено покращення показників соціальної адаптації (на 18–30%), згідно із SASS, зростання якості життя в усіх вимірюваних доменах за WHOQOL-BREF та WHOQOLYouth, а також позитивну динаміку самооцінки й образу «Я» за методикою «Особистісний диференціал». Дані підтверджують позитивний вплив садово-терапевтичної програми на емоційне благополуччя, соціальну включеність і внутрішньосімейну взаємодію. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному міждисциплінарному аналізі впливу гарденотерапії на різні аспекти психосоціального функціонування сімей з дітьми з особливими освітніми потребами, а також у розробленні авторської програми садової терапії, адаптованої до українських соціокультурних умов. Отримані результати підтверджують доцільність включення гарденотерапії до практики соціально-психологічного супроводу як ефективного інструменту зміцнення емоційної стійкості, адаптації та підвищення якості життя родини
Hemeroby reveals the dynamics of vegetation cover following the destruction of the Kakhovka Reservoir
Full text linkFloodplain ecosystems play a crucial role in maintaining ecological balance by regulating hydrological regimes, conserving biodiversity, and providing essential ecosystem services. The destruction of the Kakhovka Reservoir in June 2023 resulted in a large-scale environmental disaster that profoundly affected both aquatic and terrestrial ecosystems in the Lower Dnipro region. This study was conducted in the floodplain ecosystems of Khortytsia Island (Ukraine) to assess vegetation changes in response to altered hydrological conditions. Phytosociological mapping of the vegetation cover was performed, and the concept of hemeroby was employed to evaluate the level of anthropogenic transformation of plant communities. Phytoindication scales were utilized to characterize environmental conditions, including humidity, light, and soil properties. Following the destruction of the reservoir, significant changes in the water regime led to the degradation of floodplain water bodies, the expansion of sandy open areas, and the formation of new ecotopes. Twelve distinct plant community associations were identified, each differing in ecological preferences and sensitivity to anthropogenic disturbances. Principal component analysis revealed that most of the variability in plant community composition is explained by gradients in humidity, trophic status, and light availability, all of which are closely associated with hemeroby and naturalness indices. These findings underscore the dominant influence of recent anthropogenic drivers on vegetation structure. A decline in water availability following the reservoir’s destruction emerged as a primary driver of vegetation dynamics in the affected areas. Coastal zones experienced the most pronounced changes, where newly exposed sandy substrates were rapidly colonized by xerophytic and ruderal species, forming highly hemerobic communities. In contrast, more stable conditions in the central part of the island supported the persistence of relatively undisturbed plant assemblages. Increased light levels and elevated soil nutrient content in open areas were also found to promote the spread of species with high hemeroby, reinforcing the connection between altered abiotic conditions and anthropogenic transformation. This study demonstrates that the collapse of the Kakhovka Reservoir triggered rapid shifts in floodplain vegetation, with moisture regime, illumination, and nutrient availability acting as key environmental filters. The observed correspondence between these factors and the level of hemeroby confirms the utility of hemeroby and naturalness indices as effective tools for monitoring post-catastrophic ecological changes and informing future strategies for ecosystem restoration
Підготовка майбутніх учителів початкової школи до реалізації ідей НУШ
Full text linkУ статті теоретично обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи із пози
цій реалізації ідей НУШ шляхом виокремлення провідних педагогічних підходів, форм, методів і технік, що спрямовані
на формування ключових професійних компетентностей відповідно до Професійного стандарту.
При написанні статті використовувалися такі методи як: аналіз і синтез; логіко-структурний аналіз; порівняль
ний аналіз; систематизація та узагальнення.
Установлено, що ефективна реалізація освітньої реформи в Україні можлива лише за умови глибокого перегляду
змісту та структури педагогічної освіти в закладах вищої освіти. Здійснено спробу систематизації вимог до профе
сійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів відповідно до Професійного стандарту (2024). Обґрунтова
но, що кожна ідея НУШ (дитиноцентризм, педагогіка партнерства, цифровізація, індивідуалізація, безпечне інклю
зивне середовище, компетентнісне та інтегроване навчання, розвиток інноваційності й творчості) корелює з певними
групами професійних компетентностей учителя. Окреслено комплекс освітніх підходів, форм і методик, які є дієвими
інструментами формування зазначених компетентностей (моделювання ситуацій, кейс-методи, освітні проєкти,
EdTech-платформи, техніки фасилітації, тренінги з емоційного інтелекту, індивідуальні освітні маршрути, інтегро
вані міждисциплінарні модулів та ін.).
З’ясовано, що сучасна педагогічна освіта потребує переходу від фрагментарної підготовки до динамічної, адап
тивної та рефлексивної моделі професійного становлення вчителя, що має ґрунтуватися на міждисциплінарності,
інноваційності, партнерській взаємодії та підтримці внутрішньої мотивації студента як майбутнього педагога.
Перспективи подальших розвідок полягають в емпіричному дослідженні ефективності впровадження інноваційних
педагогічних технологій у професійну підготовку педагогів
Психологія фізичного виховання і спорту
Full text linkУ навчально-методичному посібнику представлено лекційний матеріал з
дисципліни «Психологія фізичного виховання і спорту». Видання стане в пригоді
здобувачам освіти спеціальності А 4.11 Середня освіта (Фізична культура),
А7 Фізична культура і спорт, вчителям фізичної культури, тренерам та фахівцям з
фізичної культури і спорту
Методи і прийоми самостійної роботи студентів під час виконання анотацій на вокально-хорові твори
Full text linkPsychological and Pedagogical Vectors of Distance Learning in Higher Education: A Framework for Integrated Management and Support
Full text linkThe proliferation of distance education in higher education (HE) offers unprecedented flexibility but simultaneously introduces significant challenges, including student isolation, disengagement, and diminished well being, which adversely affect academic performance and retention. This
paper addresses the critical need for a holistic support system that transcends traditional, siloed approaches. Using an integrative review methodology, this study synthesizes empirical and theoretical literature to develop a conceptual
framework for integrating psychological and pedagogical support within digital learning environments. The framework emphasizes the synergistic relationship between fostering a sense of belonging, promoting student engagement, and providing accessible well-being counseling. We argue that a
sense of belonging is a foundational element that mitigates negative psychological outcomes, such as anxiety, and enhances academic motivation. The proposed framework advocates for embedding well-being support directly into digital education platforms, creating a cohesive ecosystem that facilitates student success. By systematically combining psychological and pedagogical strategies, institutions can create a more resilient, supportive, and effective online learning experience. This paper offers a practical model for HE administrators and educators to guide the design and implementation of integrated support systems tailored for the digital age
Формування цінності моральної автономії підлітків в умовах громадських організацій: особливості та характеристика експериментального дослідження
Full text linkСтаття присвячена дослідженню соціально-психологічних аспектів підліткового та юнацького віку, а також
інноваційним підходам до залучення учнів старших класів у загальношкільну та класну діяльність. У роботі
висвітлено проблему зниження інтересу старшокласників до традиційних шкільних активностей, яка є акту-
альною в сучасному світі, що характеризується динамічними змінами, впливом глобалізації та цифрових тех-
нологій. Запропоновано створення навчальних громадських організацій як ефективного засобу подолання цієї
тенденції. Такі організації дають змогу учням не лише здобути необхідні компетентності для майбутнього, але
й активно долучитися до розв’язання актуальних суспільних проблем.
У межах дослідно-експериментальної роботи застосовано сучасні технології формування моральної авто-
номії учнів, зокрема кейс-метод, адаптований до концепції VUCA (нестабільність, невизначеність, складність,
неоднозначність). Це сприяє розвитку критичного мислення, командної роботи та комунікативних навичок, які
є необхідними для ефективної взаємодії у складному світі. Виявлено, що такі підходи мотивують учнів брати
активну участь у громадській діяльності, підвищують їхню соціальну відповідальність і допомагають формува-
ти стійкі життєві орієнтири.
Стаття також аналізує можливості інтеграції навчальних громадських організацій у освітній процес через
запровадження відповідних програм, які сприяють формуванню цінностей сталого розвитку. Запропоновано
практичні рекомендації для вчителів і адміністрації шкіл щодо впровадження таких інноваційних методів.
Дослідження підкреслює важливість розвитку моральної автономії як базової характеристики сучасної осо-бистості, здатної приймати відповідальні рішення в умовах швидких змін і невизначеності.
У результаті експериментального дослідження доведено, що участь підлітків у діяльності навчальних громадських організацій сприяє формуванню критичного мислення, здатності до самоорганізації та співпраці. Це забезпечує їхню підготовку до майбутнього, орієнтованого на активну громадянську позицію та вирішення завдань сталого розвитку
Next-Generation Educational Technologies in University Settings
Full text linkIntroduction: in view of digitalisation, use of modern technology in education has become necessary as
education is aiming at quality. For teachers and facilitator, the impact of technology namely e-learning,
blended learning, mobile learning and AI on learners and the learning outcomes has to be explored.
Methods: systematic analysis, comparative analysis, modelling, and classification of educational technologies
were used in the study. The purpose of these methods was to discover main features of modern educational
technologies and to appraise their role in the teaching and learning processes in higher education.
Results: results suggest that modern learning technologies help make education much better and student
performance significantly improves with the integration of modern learning technologies. Blended learning
and AI application leverage flexible, personalized learning, which is offered in multiple modes of delivery,
texts, videos, audio, and more. Technological aspects are shown to be essential for promoting such
competences in students.
Conclusions: new technologies like AI and cloud based apps give you the ability to transform your course
design with personalisation, collaboration, and direct communication between teachers and students. These
improvements serve to highlight that well defined guidelines need to be combined with practical tools to
optimise the integration of modern technologies into educational processes to promote the professional
growth and activity of students