Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Нові публікації джерел про Василя Біднова
Get PDFBook review: Righteous soul. Vasyl Bidnov in the memories of contemporaries / edited by. Mykola Chaban. Dnipro: Gerda, 2021. 216 p.; Vasyl Bidnov. Memories / edit. Mykola Chaban. Dnipro: LIRA, 2023. 128 p.Рецензія на книги: Праведна душа. Василь Біднов у спогадах сучасників / упоряд. Микола Чабан. Дніпро: Герда, 2021. 216 с.; Василь Біднов. Спогади / упоряд. Микола Чабан. Дніпро: ЛІРА, 2023. 128 с
Розширення функціональності права в сучасних цивілізаційних реаліях
Get PDFThe relevance of this research is explained by realizing the universalization of the basic principles and approaches used in conflict resolving in the civilized world. The totality of the studied trends allows us to talk about the processes of legal globalization, which involves the creation of a global legal space, with a gradual convergence of national legal systems. Main purpose is to provide research of the existing trends in the integration between legal institutions, as well as studying the foundations of legal globalization, and assessing the overall potential for convergence between legal systems under the influence of key modern factors. Methodology of research is based upon the analytical method (which allows for a detailed study of certain areas of legal relations where the integration is most intensive), along with dialectical and systemic approaches.
Results. The article outlines the general context of the current geopolitical, socio-cultural, economic, and technological reality in which human civilization is living. The degree of functional complexity of law is increasing, and the subject matter of its focus is expanding in two different planes – local and transboundary. It is designed to reconcile the interests of private and public law subjects of domestic and global ranks. Conclusions. Integration processes covering all spheres of life in today's society have become a significant factor for expanding the essential functional characteristics of law and its regulatory potential within a complex system of life. However, without maintaining an optimal balance between the multidirectional vectors of legal normativity, the whole legal mechanism risks losing its effectiveness as a means of achieving a harmonized arrangement of human behavior in the social and natural environment. Such a balance would guarantee the self-preservation of humanity, coherence of organizational forms of its existence, and further safe development. Therefore, expansion of the law functionality in contemporary civilization realities should be carried out in a moderate manner.Актуальність дослідження обумовлена усвідомленням універсалізації основних принципів та підходів, які застосовуються при вирішенні конфліктів у цивілізованому світі. Сукупність вивчених трендів дозволяє говорити про процеси правової глобалізації, котра передбачає створення загальносвітового правового простору, у якому відбувається поступова конвергенція національних правових систем. Мета статті бачиться у дослідженні існуючих напрямків інтеграції правових інститутів, а також у вивченні підстав правової глобалізації та оцінці загального потенціалу конвергенції між правовими системами під впливом ключових сучасних факторів. Основу методології дослідження складає аналітичний метод, який дає змогу детально вивчити окремі сфери правовідносин, у яких інтеграція відбувається найбільш інтенсивно, а також діалектичний та системний підходи.
Результати. У статті окреслено загальний контекст нинішньої геополітичної, соціокультурної, економічної й технологічної реальності, у якій перебуває людська цивілізація. Ступінь функціональної складності права зростає, а предметне поле його спрямування розширюється. Людство, за допомогою права, прагне винайти певні "рецепти" стабілізації світових проблем. Висновки. Інтеграційні процеси, що охоплюють практично всі сфери життєдіяльності суспільства, стали вагомим чинником розширення сутнісних функціональних характеристик права та його регулятивних потенцій у складній системі життя. Однак без дотримання оптимального балансу між різноспрямованими векторами правової нормативності, остання ризикує втратити свою ефективність як засіб досягнення такої особливої впорядкованості поведінки людини у соціальному та природному середовищі, яка б гарантувала самозбереження людства, узгодженість організаційних форм його існування, та подальший безпечний розвиток. Отже, розширення функціональності права в сучасних цивілізаційних реаліях має відбуватися помірковано
Національні бібліотеки: типологія, основні функції та сучасні напрями розвитку
Get PDFLike any social institution, libraries, as well as other social institutions, have evolved and developed in the course of historical development under the influence of various factors. In the course of this development, under the influence of a variety of needs and tasks, there was also a differentiation of libraries. and various types of libraries arose. The analysis of these varieties, their ordering, the creation of a logically thought-out, scientifically based typology and classification is an important issue in modern library research. During the historical development of library science, various typological schemes of library varieties were developed and proposed. That is why the typology of libraries is one of significant issues of modern library sciences. one of the typological units of today's library typology is national libraries. The presence of a national library, the level of its activity and the versatility of this activity is an important measure of the development of library activities in a particular country. These issues became the main reason for devoting a particular article on the problem of library typology, the place and importance of national libraries in this typology, the emergence and development of national libraries, the functions of national libraries, the phenomenon of the emergence of several national libraries in one country.
The article also touches upon the discussion of the issue of national libraries by the world organization, the Conference of Directors of National Libraries. The issues of typology and functions included bibliographic functions of libraries in the scientific literature are considered, attention is also paid to the issue of expanding the activities of national libraries. At the end of the article, the main conclusions are given, as well as is submitted a list of references.Як будь-який соціальний інститут, бібліотеки, як і інші соціальні інститути, еволюціонували і розвивалися в процесі історичного розвитку під впливом різноманітних чинників. У ході цього розвитку під впливом різноманітності потреб і завдань відбувалася і диференціація бібліотек. і виникли різні типи бібліотек. Аналіз цих різновидів, їх упорядкування, створення логічно продуманої, науково обґрунтованої типології та класифікації є актуальною проблемою сучасного бібліотекознавства. Протягом історичного розвитку бібліотекознавства були розроблені та запропоновані різноманітні типологічні схеми бібліотечних різновидів. Тому типологія бібліотек є одним із важливих питань сучасного бібліотекознавства. однією з типологічних одиниць сучасної бібліотечної типології є національні бібліотеки. Наявність національної бібліотеки, рівень її діяльності та багатогранність цієї діяльності є важливим показником розвитку бібліотечної діяльності в конкретній країні. Ці питання стали основною причиною присвятити окрему статтю проблемі бібліотечної типології, місцю та значенню національних бібліотек у цій типології, виникненню та розвитку національних бібліотек, функціям національних бібліотек, феномену появи кількох бібліотек. національних бібліотек однієї країни.
У статті також йдеться про обговорення питання національних бібліотек світовою організацією Конференцією директорів національних бібліотек. Розглянуто питання типології та функцій бібліографічних функцій бібліотек у науковій літературі, приділено увагу питанню розширення діяльності національних бібліотек. У кінці статті наводяться основні висновки, а також подано список використаної літератури
Неолітичні могили та поховальні звичаї в Нахчівані
Get PDFThe article draws attention to the features of the burial that existed in the Neolithic era in the South Caucasus. This issue was analyzed on the basis of the archaeological materials of the Kultepe I settlement located in the Nakhchivan region of the Republic of Azerbaijan. The graves and grave equipment discovered in the middle of the 20th century and the beginning of the 21st century from the place of residence were summarized and included in the research and periodized. Grave equipment stored in the Archaeological Fund of the National Museum of History of Azerbaijan was selected as the main research object of the study.
They were discovered during the archaeological excavations in Kultepe I in 1951-1964 and handed over to the museum. According to the mutual analysis of the archaeological excavation report and the records in the museum's inventory book, first of all, the grave equipment was grouped according to the graves they belonged to, then it was determined that 9 of these graves belong to layer 1a, and the rest belong to layer 1b. These layers were attributed to the Chalcolithic period. However, in the second decade of the 21st century, the coal analyzes taken during the archaeological excavations carried out again by the Azerbaijani-French archaeological expedition, which included the author, showed that the settlement here began in the third quarter of the 7th century BC.
This date makes it possible to attribute the burials discovered from layer 1a of Kultepe I, as well as the grave goods, to the early phase of the Ceramic Neolithic. Graves belonging to this phase are notable for their densely packed burials, the abundance of straw-covered intact vessels, and the fact that they are all found in only one excavation site (V site). Probably, during the early phase of the ceramic Neolithic (I phase), burials were carried out in a separate place. Graves discovered from layer 1b, unlike I phase, were also found in other excavation sites, with little or no equipment. The dead were buried wrapped under the floor of the houses. In terms of the structure of the graves, their different directions, and the fact that the skeletons inside are buried on the right or left side, they are analogous to the Neolithic graves of Chalagantepe, Masis-blur, Haji Firuz, Chatal Hoyuk, Hajilar. This fact shows that in the last phase of the Neolithic period, there was a burial custom with common features for Nakhchivan, Anatolia and Urmia basin.У статті звертається увага на особливості поховання, що існувало в епоху неоліту на Південному Кавказі. Це питання було проаналізовано на основі археологічних матеріалів поселення Культепе I, розташованого в Нахчеванському районі Азербайджанської Республіки. Узагальнено та включено до дослідження і періодизовано могили та могильний інвентар, виявлені в середині ХХ – на початку ХХІ століття з місця проживання. Основним об'єктом дослідження було обрано могильний інвентар, що зберігається в Археологічному фонді Національного музею історії Азербайджану.
Вони були виявлені під час археологічних розкопок в Культепе I в 1951-1964 роках і передані музею. Відповідно до спільного аналізу звіту археологічних розкопок та записів в інвентарній книзі музею, насамперед могильний інвентар згруповано за могилами, до яких вони належали, потім встановлено, що 9 із цих могил належать до шару 1а, а решта належать до шару 1b. Ці шари віднесли до епохи Мідного віку. Однак у другому десятилітті XXI століття аналізи вугілля, зроблені під час археологічних розкопок, знову проведених азербайджансько-французькою археологічною експедицією, до складу якої входив і автор, показали, що поселення тут почалося в третій чверті VII століття до н.е.
Ця дата дозволяє віднести виявлені поховання з шару 1а Култепе I, а також могильний інвентар до ранньої фази керамічного неоліту. Могили, що відносяться до цієї фази, вирізняються своїми щільними похованнями, великою кількістю вкритих соломою непошкоджених посудин і тим, що всі вони знайдені лише в одній розкопці (місця V). Ймовірно, на ранній фазі керамічного неоліту (І фаза) поховання здійснювалися в окремому місці. Могили, виявлені з шару 1b, на відміну від I фази, також були знайдені в інших місцях розкопок, з незначним обладнанням або без нього. Померлих ховали загорнутими під підлогою будинків. З точки зору структури могил, їх різного спрямування, а також того факту, що скелети всередині поховані з правого або лівого боку, вони аналогічні неолітичним могилам Чалагантепе, Масіс-Блур, Хаджі Фіруз, Чатал Хоюк, Хаджілар. Цей факт свідчить про те, що в останній фазі неоліту існував звичай поховання з загальними рисами для Нахічевані, Анатолії та басейну Урмії
Зарнийський храм-фортеця
Get PDFArticle had been dedicated one of the early medieval fortifications of Azerbaijan Zarna fortification. Fortified temple which situated in the north part of Cambysena province of Caucasian Albania was built at the territory which named Lay-Shirin in the left bank of Zarna river. As a result of the archaeological excavations which had been led by Oghuz-Gakh archaeological expedition Zarna fortification were studied. Plans of Zarna fortification were prepared by us. Pottery samples which had been unearthed during archaeological excavation in the fortified temple complex concerned to Early Medieval period. Our research at Zarna Castle suggests that there are various building remains, water and food storage in the area of about 1 ha. Inside the castle, two parts of the long-standing remains of the north-south wall are traced.
One of the important buildings of the Zarna castle is the Albanian temple, located at the south-west corner of the fort. The Lay-Shirin temple, located inside the Zarna Castle, was built with brick mortar from rock and river stones. Nearby there are tandem sites, construction debris and ponds. The diameter of the pool is 6 m. The available depth is 4 m. The inside was waterproof. The walls were destroyed because of natural process or earthquake through the outside and fell inside. There were three large wall remnants there. It extends to a wall 5 m long and 1 m wide. The general plan of the Zarna fortified temple is also reflected in the peculiarities of the fortifications built by relief. One of the key issues during archeological research at the Zarna castle was the refinement of the fortifications. First of all, we checked the measurements using primitive measurements for the purpose of the test, and then we made the point with GPS. As a result, it was concluded that the fortified settlement, built on the left bank of the Zarna river, at the center of high mountains on the side of the river, 600 meters above sea level, was built to provide relief and strategically important protection. The fortress walls, which extend from north-east to south-west, are 120x63 m.Стаття присвячена одному з ранньосередньовічних укріплень Азербайджану Зарнийському храму-фортеці. Укріплений храм, який розташований у північній частині провінції Камбісена Кавказької Албанії, був побудований на території під назвою Лай-Шірін на лівому березі річки Зарна. В результаті археологічних розкопок, якими керувала Огуз-Гахська археологічна експедиція, було вивчено Зарнинське укріплення. Нами були виготовлені плани укріплення Зарни. До періоду раннього середньовіччя відносяться зразки кераміки, знайдені під час археологічних розкопок в укріпленому храмовому комплексі. Наші дослідження замку Зарна свідчать про те, що на площі близько 1 га. є різні будівельні залишки, сховища води та їжі. Всередині замку простежено дві частини давніх залишків північно-південної стіни.
Однією з важливих будівель замку Зарна є албанський храм, розташований у південно-західному куті форту. Храм Лай-Шірін, розташований всередині замку Зарна, був побудований цегляним розчином зі скель і річкових каменів. Поруч є тандемні майданчики, будівельне сміття та ставки. Діаметр басейну 6 м. Доступна глибина 4 м. Внутрішня частина була водонепроникною. Стіни були зруйновані через природний процес або землетрус ззовні та впали всередину. Там було три великі залишки стіни. Він тягнеться до стіни довжиною 5 м і шириною 1 м. Загальний план Зарнийського укріпленого храму відображено і в особливостях рельєфу укріплень. Одним із ключових питань під час археологічних досліджень Зарнийського замку було удосконалення укріплень. Перш за все, ми перевірили вимірювання за допомогою простих вимірювань для цілей тесту, а потім зробили висновок за допомогою GPS. У результаті було зроблено висновок, що укріплене поселення, зведене на лівому березі річки Зарна, в центрі високих гір на березі річки, на висоті 600 метрів над рівнем моря, було зведене для забезпечення рельєфу та стратегічно важливого захисту. Фортечні стіни, витягнуті з північного сходу на південний захід, мають розміри 120х63 м
П’ять років по тому: як змінилася громадська думка британців після референдуму про вихід з ЄС
Get PDFThe article is devoted to the study of changes in public opinion in British society in the context of Britain's withdrawal from the EU. The British views on the Brexit process and its consequences for the state and citizens have been studied. The attitude of British citizens to signing a trade agreement with the European Union is analyzed. It looks at how public opinion has changed five years after the fateful «divorce» from the European Union and whether the British regret the choice made. It was found out which category of voters voted for the «Leave» campaign and which groups of voters changed their opinion about Brexit.
Statement of a scientific problem and its significance. Britain is changing. In the light of the events of the last five years, Brexit has invaded and radically changed stability to political uncertainty, and the referendum that spawned it has violated many other aspects of public opinion. The United Kingdom made its choice in a referendum on June 23, 2016, but this does not mean that the debate on this topic is over. Citizens are still worried about whether the right choice has been made, as individual voters may have changed their minds about how they should vote on that fateful day. After the referendum, some of the voters who supported the Leave campaign became Brexiters and vice versa. But what made them change their point of view so radically? This, in turn, inevitably raises the question of whether the majority that supported leaving the European Union in June 2016 would stand the test of time.
The purpose of this article is to examine the changes in British public opinion regarding the withdrawal of the United Kingdom from the EU and the consequences of this process.
The main conclusions have obtained. Summarizing the statistics from the UK polls conducted after 2016 by leading think tanks and world-class research institutes, it should be noted that a second ballot would have the opposite effect and a majority would be supported by Remain supporters. Today, Britain is still divided over Brexit and its consequences. With minimal percentage fluctuations remains the division of society into those «Leave» and «Remain».Стаття присвячена дослідженню змін у громадській думці британського суспільства в контексті виходу Великобританії з ЄС. Досліджено погляди британців на процес Brexit, його наслідки для держави та громадян. Проаналізовано ставлення мешканців Британії до підписання торгової угоди з Європейським Союзом. Розглянуто як саме змінилась громадська думка через п’ять років після доленосного «розлучення» з Євросоюзом та чи шкодують британці про зроблений вибір. З’ясовано яка категорія виборців голосувала за кампанію «Leave» та які групи виборців змінили свою думку стосовно Brexit.
Постановка наукової проблеми та її значення. Британія змінюється. У світлі подій останніх п’яти років необхідно сказати, що Brexit ввірвався та кардинально змінив сталість на невизначеність у політичному порядку денному, а сам референдум, який його породив, порушив інші численні аспекти громадської думки.
Великобританія зробила свій вибір на референдумі 23 червня 2016 року, але це не означає, що дебати на цю тему завершилися. Громадяни все ще стурбовані, чи був зроблений правильний вибір, так як окремі виборці могли змінити свою думку, яким чином вони мали б проголосувати того рокового дня. Після референдуму частина виборців, які підтримували кампанію «Leave», стали Brexiters і навпаки. Але що змусило їх так радикально змінити свою точку зору? А це в свою чергу неминуче викликає питання про те, чи більшість, яка підтримала вихід з Євросоюзу в червні 2016 року, витримала б випробування часом.
Мета даної статті полягає у дослідженні змін британської громадської думки стосовно виходу Сполученого Королівства з ЄС.
Основні одержані висновки. Узагальнюючи опрацьовані статистичні дані опитувань громадян Великобританії після 2016 року, які були проведені провідними аналітичними центрами та дослідницькими інститутами світового рівня слід зазначити, що повторне голосування мало би протилежний результат, і більшість отримали б прихильники кампанії «Remain». Британія донині залишається розділеною у питаннях стосовно Brexit та його наслідків. З мінімальним відсотковими коливаннями залишається поділ суспільства на тих то «за» і «проти». Стаття присвячена дослідженню змін у громадській думці британського суспільства в контексті виходу Великобританії з ЄС. Досліджено погляди британців на процес Brexit, його наслідки для держави та громадян. Проаналізовано ставлення мешканців Британії до підписання торгової угоди з Європейським Союзом. Розглянуто як саме змінилась громадська думка через п’ять років після доленосного «розлучення» з Євросоюзом та чи шкодують британці про зроблений вибір. З’ясовано яка категорія виборців голосувала за кампанію «Leave» та які групи виборців змінили свою думку стосовно Brexit.
Постановка наукової проблеми та її значення. Британія змінюється. У світлі подій останніх п’яти років необхідно сказати, що Brexit ввірвався та кардинально змінив сталість на невизначеність у політичному порядку денному, а сам референдум, який його породив, порушив інші численні аспекти громадської думки.
Великобританія зробила свій вибір на референдумі 23 червня 2016 року, але це не означає, що дебати на цю тему завершилися. Громадяни все ще стурбовані, чи був зроблений правильний вибір, так як окремі виборці могли змінити свою думку, яким чином вони мали б проголосувати того рокового дня. Після референдуму частина виборців, які підтримували кампанію «Leave», стали Brexiters і навпаки. Але що змусило їх так радикально змінити свою точку зору? А це в свою чергу неминуче викликає питання про те, чи більшість, яка підтримала вихід з Євросоюзу в червні 2016 року, витримала б випробування часом.
Мета даної статті полягає у дослідженні змін британської громадської думки стосовно виходу Сполученого Королівства з ЄС.
Основні одержані висновки. Узагальнюючи опрацьовані статистичні дані опитувань громадян Великобританії після 2016 року, які були проведені провідними аналітичними центрами та дослідницькими інститутами світового рівня слід зазначити, що повторне голосування мало би протилежний результат, і більшість отримали б прихильники кампанії «Remain». Британія донині залишається розділеною у питаннях стосовно Brexit та його наслідків. З мінімальним відсотковими коливаннями залишається поділ суспільства на тих то «за» і «проти». 
Сайти бібліотек, що надають інформацію користувачам (на основі вітчизняного та зарубіжного бібліотечного досвіду)
Get PDFThe main purpose of the research is to examine the interaction of electronic library sites as an elements of the information resource management system based on local and foreign experience. It consists of defining the location of electronic sites of libraries and information centers as an element of information resource management, interpreting information resources as a system, analyzing their logistics capabilities.
In the digital environment, place of library sites is in the management of information resources. The article examines the characteristics of electronic sites, which form the main interface structure of library systems. Predicated on the experience of specific libraries, the requirements for the use of the electronic resource database are highlighted. Information resources published on domestic and foreign electronic library sites used by academic users and general reader groups were analyzed and their relevant search capabilities were explicated. The article also examines the interaction of the Azerbaijan Diplomatic Academy-ADA Library and The US Library of Congress website with the electronic library and electronic catalog interface as an example of domestic and foreign electronic library experience.Основна мета дослідження – дослідити взаємодію сайтів електронних бібліотек як елементів системи управління інформаційними ресурсами на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду. Вона полягає у визначенні розташування електронних сайтів бібліотек та інформаційних центрів як елемента управління інформаційними ресурсами, інтерпретації інформаційних ресурсів як системи, аналізі їх матеріально-технічних можливостей.
У цифровому середовищі, місце сайтів бібліотек є в управлінні інформаційними ресурсами. У статті розглядаються характеристики електронних сайтів, які утворюють основну інтерфейсну структуру бібліотечних систем. Виходячи з досвіду конкретних бібліотек, висвітлюються вимоги до використання бази електронних ресурсів. Проаналізовано інформаційні ресурси, опубліковані на вітчизняних та зарубіжних сайтах електронних бібліотек, якими користуються академічні користувачі та читацькі групи, а також роз'яснено їх відповідні пошукові можливості. У статті також розглядається взаємодія бібліотеки Азербайджанської дипломатичної академії-ADA та веб-сайту Бібліотеки Конгресу США з інтерфейсом електронної бібліотеки та електронного каталогу як приклад вітчизняного та зарубіжного досвіду електронної бібліотеки.Основна мета дослідження – дослідити взаємодію сайтів електронних бібліотек як елементів системи управління інформаційними ресурсами на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду. Вона полягає у визначенні розташування електронних сайтів бібліотек та інформаційних центрів як елемента управління інформаційними ресурсами, інтерпретації інформаційних ресурсів як системи, аналізі їх матеріально-технічних можливостей.
У цифровому середовищі, місце сайтів бібліотек є в управлінні інформаційними ресурсами. У статті розглядаються характеристики електронних сайтів, які утворюють основну інтерфейсну структуру бібліотечних систем. Виходячи з досвіду конкретних бібліотек, висвітлюються вимоги до використання бази електронних ресурсів. Проаналізовано інформаційні ресурси, опубліковані на вітчизняних та зарубіжних сайтах електронних бібліотек, якими користуються академічні користувачі та читацькі групи, а також роз'яснено їх відповідні пошукові можливості. У статті також розглядається взаємодія бібліотеки Азербайджанської дипломатичної академії-ADA та веб-сайту Бібліотеки Конгресу США з інтерфейсом електронної бібліотеки та електронного каталогу як приклад вітчизняного та зарубіжного досвіду електронної бібліотеки
Сучасні тенденції розвитку «екологічної» школи електоральних досліджень
Get PDFThe role of spatial connections in the functioning of the state in modern conditions is growing. In view of this, it is appropriate to consider the political sphere of the state as a territorial-political system, which is a special combination of the state territory, the territorial organization of power and the regional distribution of political activity of the population. In this context, the analysis of electoral statistics in its territorial distribution becomes particularly important. It was this direction that started the school of electoral studies, which arose in Western Europe as a reaction to the strengthening of the role of elections in political life and the quantitative growth of the electoral body. The theoretical and methodological basis of the research of representatives of this school is the "ecological" (contextual, spatial) model of voting analysis, and, accordingly, the school itself is called "ecological"
Purpose: to reveal the current trends in the development of the "ecological" (contextual, spatial) school of electoral research.
The results of the study: proved that the institutionalization of the «ecological» school of electoral research is associated with the activities of F. Gogel, who formulated the basic credo of «ecologicalists» – any research in the field of electoral behavior should be based on comparing election results and factors that may explain these results; it is traced that the further development of the «ecological» school in the second half of the twentieth century – the beginning of the twenty-first century carried out by P. Bois, R. Aron, M. Dogan, R. Heberle, J. Sartori, G. Tingsten, and others.
Conclusions: «ecological» (contextual, spatial) school of electoral research is mainly applied; it focuses on the development of statistical methods for the study of aggregated quantitative data for prognostic purposes; political and geographical approach to the analysis of voting results allows to identify spatial changes in voter behavior; prospects of «ecological» approach to the study of electoral behavior are associated with a combination of classical methods of «ecologicalists» with various techniques of applied analysis (including qualitative).Роль просторових зв’язків у функціонуванні держави в сучасних умовах дедалі зростає. З огляду на це політичну сферу держави доцільно розглядати як територіально-політичну систему, яка є особливим поєднанням державної території, територіальної організації влади та регіонального розподілу політичної активності населення. У цьому контексті особливого значення набуває аналіз виборчої статистики в її територіальному розподілі. Саме цей напрям започаткував школу електоральних досліджень, яка виникла в Західній Європі як реакція на посилення ролі виборів у політичному житті і кількісного зростання виборчого корпусу. Теоретико-методологічною основою досліджень представників цієї школи є «екологічна» (контекстуальна, просторова) модель аналізу голосування, а, відповідно, саму школу прийнято називати «екологічною»
Мета: розкрити сучасні тенденції розвитку «екологічної» (контекстуальної, просторової) школи електоральних досліджень.
Результати дослідження: доведено, що інституалізація «екологічної» школи електоральних досліджень пов’язана з діяльністю Ф. Гогеля, який сформулював основне кредо «екологів» – будь-які дослідження у сфері електоральної поведінки мають базуватися на порівнянні результатів виборів і факторів. що може пояснити ці результати; простежено, що подальший розвиток «екологічної» школи у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття здійснювали П. Буа, Р. Арон, М. Доган, Р. Хеберле, Дж. Сарторі, Г. Тінгстен та ін.
Висновки: «екологічна» (контекстуальна, просторова) школа електоральних досліджень зосереджена на розробці статистичних методів дослідження агрегованих кількісних даних для прогностичних цілей; політико-географічний підхід до аналізу результатів голосування дозволяє виявити просторові зміни поведінки виборців; перспективи «екологічного» підходу до вивчення електоральної поведінки пов’язані з поєднанням класичних методів «екологістів» з різними прийомами прикладного аналізу (у тому числі якісного)
Україна в умовах розгортання світової енергетичної кризи на початку 2020-х рр.
Get PDFOne of the biggest challenges that the world and Ukraine faced after World War II is the energy crisis that began in 2021 and continues to this day. It necessitated the concentration of all efforts on the part of the authorities and the entire society, reassessment of many values, rejection of many conveniences that seemed to be eternal. From the standpoint of historicism and objectivity, the work examines the causes and consequences of the global energy crisis both for the world and for Ukraine. For Ukraine, these tests became especially difficult, because they coincided with another challenge - Russian aggression and war, the loss of a large territory, which in previous years provided the country with a larger share of energy resources. The materials of the article show that both the Ukrainian authorities and the Ukrainian society in general adequately responded to both challenges.
Despite the mistakes, miscalculations, and lack of experience, the authorities managed to keep the situation under control and provide people with at least basic amenities. For their part, the vast majority of Ukrainians steadfastly and courageously endured all difficulties, sometimes fighting for survival in conditions when their homes could be without light, heat, water, or communication for hours at a time. Therefore, in addition to the analysis of the causes and consequences of the energy crisis in the world and in Ukraine, this work also deals with some features of the everyday life of people in crisis conditions, for which such methods of historical research as comparative and artistic-descriptive are used, without which it is impossible to convey social the psychological atmosphere of a certain time, which is an overarching task for a historian.Одним з найбільших викликів, з яким зіткнулися світ і Україна після Другої світової війни, стала енергетична криза, що почалася у 2021 р. і триває донині. Вона зумовила необхідність концентрації усіх зусиль з боку влади і всього суспільства, переоцінки багатьох цінностей, відмови від багатьох зручностей, які, як здавалося, будуть вічними. З позицій історизму і об'єктивності, в роботі розглянуті причини і наслідки світової енергетичної кризи як для світу, так і для України. Для України ці випробування стали особливо важкими, адже вони співпали ще з одним викликом – російською агресію і війною, втратою великої території, яка в попередні роки давала країні більшу частку енергетичних ресурсів. Матеріали статті свідчать, що і українська влада, і українське суспільство загалом достойно реагували на обидва виклики. Попри допущені помилки, прорахунки, відсутність належного досвіду, влада зуміла втримати ситуацію під контролем, забезпечити людей принаймні елементарними зручностями. Зі свого боку, переважна більшість українців стійко й мужньо переносили всі труднощі, іноді ведучи боротьбу за виживання в умовах, коли в їхніх домівках годинами могло одночасно не бути світла, тепла, води, зв'язку. Тому, крім аналізу причин і наслідків енергетичної кризи в світі та Україні, в даній роботі йдеться й про деякі особливості повсякденного життя людей в умовах кризи, для чого використовуються такі методи історичного дослідження, як порівняльний і художньо-описовий, без якого неможливо передати суспільно-психологічну атмосферу певного часу, що є надзавданням для історика
Проблема медикалізації суспільного буття у постковідних реаліях
Get PDFRelevance. The study of medicalization processes in modern society is relevant from the perspective of the enormous impact of the global COVID-19 pandemic on all social institutions, forms of social relations and the increasing role of medicine and pharmacology in post-Covid realities. The concept of medicalization, invented by Western intellectuals at the end of the 1960s, has acquired new negative and positive interpretations that require their own philosophical understanding.
The aim of the study is to determine the role of medicine in the modern globalized world that has survived the COVID-19 pandemic. The following research methods are used in the article: hermeneutic, structural-functional, comparativist, social analysis, logical, and others, which made it possible to comprehensively investigate the main aspects of the problem under analysis.
In the course of the study, the following results were obtained: modern interpretations of the concepts of medicalization and pharmacology were determined; the specificity of the social consequences of the global COVID-19 pandemic and unprecedented measures to overcome it were revealed; the peculiarities of the processes of medicalization and pharmacology under the influence of the commercialization of medicine and the influence of mass media on public attitudes of the population during the pandemic and in the post-epidemic period are determined; modern forms of securitization of medicine are revealed, i.e. empowering the authority of medical services.
During the study, the following conclusions were drawn: in modern post-Covid realities, the medicalization and pharmacology of society remain perceptible as processes of strengthening the role of medicine and pharmacology in the lives of people and society; the medicalization of everyday life also took place - the securitization of medicine, i.e. the acquisition of force powers by the medical services; medical and pharmacological institutions began to perform not only the functions of treatment and prevention, but also social control, which created new long-term risks and dangers in society. It is indicated that the medicalization and pharmacology of society, which arose long before the pandemic, and which have both negative and positive parameters, only intensified as a result of unprecedented measures to overcome it.Актуальність. Дослідження процесів медикалізації в сучасному суспільстві є актуальним із огляду на величезний вплив глобальної пандемії COVID-19 на всі соціальні інститути, форми суспільних відносин та підвищення ролі медицини та фармакології в постковідних реаліях. Концепт медикалізації, винайдений західними інтелектуалами наприкінці 1960-х років, набув нових негативних та позитивних інтерпретацій, які потребують свого філософського осмислення. Метою дослідження є визначення ролі медицини в сучасному глобалізованому світі, який пережив пандемію COVID-19. У статті застосовано такі методи дослідження: герменевтичний, структурно-функціональний, компоративістський, соціального аналізу, логічний та інші, які дозволили комплексно та всебічно дослідити головні аспекти досліджуваної проблеми.
У процесі дослідження отримано такі результати: визначено сучасні інтерпретацій концептів медикалізації та фармакологізації; виявлено специфіку соціальних наслідків глобальної пандемії COVID-19 та безпрецедентних заходів з її подолання; визначено особливості процесів медикалізації та фармакологізації під впливом комерціалізації медицини та впливу ЗМІ на суспільні настрої населення під час пандемії та в постковідний період; розкриті сучасні форми сек'юритизація медицини, тобто набуття медичними службами силових повноважень.
У ході дослідження зроблені наступні висновки: у сучасних постковідних реаліях залишаються відчутними медикалізація та фармакологізація суспільства як процеси посилення ролі медицини та фармакології в житті людей та суспільства; відбулася також медикалізації повсякденного життя – сек'юритизація медицини, тобто набуття медичними службами силових повноважень; медичні та фармакологічні інституції почали виконувати не тільки функції лікування й профілактики, а й соціального контролю, що утворило в суспільстві нові довгострокові ризики та небезпеки. Вказано, що медикалізація та фармакологізація суспільства, які виникли задовго до пандемії, і які мають свої як негативні, так і позитивні параметри лише посилилися внаслідок безпрецедентних заходів з її подолання