Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Конструктивістська теорія націєтворення: український аспект
Get PDFRelevance. The hybrid, and later full-scale armed aggression of the Russian Federation has once again emphasized the need for Ukrainians to assert their right to exist at all levels and within various structures of the global community, among which academic institutions hold a key position. Leading educational and research centers worldwide should become unbiased knowledge transmitters about Ukraine in its history and present, preventing various manipulations in this field. Therefore, in the realm of humanities, the focus is on the search for an acceptable, globally understandable language of science, i.e., methodology.
The purpose of the article is to determine the relevant intellectual positions of constructivism and the prospects for researching the history of nation-building and state formation in Ukraine within the framework of constructivist methodology.
Results. The article examines the confrontation between constructivist and primordial concepts of nation formation in the nonlinear process of development of humanitarian knowledge. It identifies factors contributing to the popularity of constructivism in contemporary humanitarian studies, especially in the post-Soviet space. It is established that the unconditional use of postmodernist concepts poses a threat of disregarding the requirements of objectivity and reliability of historical research, since the value of objectivity does not seem obvious from the point of view of postmodernists. It is argued that neither constructivism nor primordialism are exhaustive methodologies for researching the history of nations and states.
Conclusions. Conclusions on the intellectual positions and prospects of constructivism: the constructivist approach in historical research cannot be indiscriminately applied as a methodology for the history of nations and states in the Central and Eastern European region, as well as for the late Middle Ages to the early Modern era. Substantive criticism of national historiographies, carried out by constructivism, loses its strength in the conditions of the global order crisis. There is a recognized need to explore approaches that combine natural elements of research subjectivity with high professional standards in contemporary humanities.Актуальність. Гібридна, а згодом повномасштабна збройна агресія РФ вкотре актуалізували необхідність доведення українцями свого права на існування на всіх рівнях і в різних структурах світової спільноти, серед яких одне з ключових місць належить академічним інституціям. Провідні навчально-наукові центри світу мають стати трансляторами невикривленого знання про Україну в її історії і сьогоденні, не допускати різного роду маніпуляцій на цьому полі. Відтак, на порядку денному в гуманітаристиці – пошуки прийнятної, зрозумілої в світі мови науки, тобто методології.
Метою статті є визначення актуальних інтелектуальних позицій конструктивізму та перспектив досліджень історії націєтворення і державотворення в Україні в конструктивістській методології.
Результати. Розглянуто протистояння конструктивістської та примордіалістської концепцій формування націй у нелінійному процесі розвитку гуманітарного знання. Визначено чинники популярності конструктивізму в сучасній гуманітарістиці, особливо на пострадянському просторі. Встановлено, що беззастережне використання постмодерністських концепцій загрожує ігноруванням вимог об’єктивності та достовірності історичних досліджень, оскільки цінність об’єктивності не видається очевидною з погляду постмодерністів. Доведено, що, протилежні у поясненні утворення націй, ані конструктивізм, ані примордіалізм не є вичерпними методологіями дослідження історії націй і держав.
Висновки. Сформульовано висновки щодо інтелектуальних позицій та перспектив конструктивізму. Конструктивістський підхід в історичних дослідженнях не може бути беззастережно застосований як методологія історії народів і держав регіону Центральної та Східної Європи, а також щодо межі пізнього Середньовіччя – раннього Модерну. Змістовна критика національних історіографій, що її здійснює конструктивізм, втрачає силу в умовах кризи світового порядку. Визнана необхідність пошуку підходів, які поєднають природні елементи дослідницького суб’єктивізму з високими професійними стандартами сучасної гуманітарістики
Текстові публікації та їх класифікація
Get PDFAmong the classification signs of textual documents, the purpose and reader profile occupy a special place, which are in harmony with the expressive character of the text. Different types of publications can be identified through them. Of these, official, scientific, scientific-mass, scientific-production, etc. it is possible to distinguish publication types. Official publications - publications containing normative and directive materials issued on behalf of state bodies, enterprises, or public organizations. Official publications include constitutions, laws, decrees, decisions, circulars, programs, statutes, instructions, methodical instructions, price lists, as well as standards and technical conditions, regulations and norms.
The functional purpose of official publications consists in the implementation and dissemination of norms, requirements and rules approved by relevant bodies in the field of public life, science, culture and production. Most of them, as a rule, have a mandatory nature, that is, they have legal force. Official publications of the state or society (Constitution of the Republic of Azerbaijan, presidential decrees, decisions of the Milli Majlis, etc.), individual territories (republic, province, settlement, village), specific field of activity (science, technology, production, culture, education and etc.), reflects information important for the management of individual institutions and organizations.
The reader address of official publications is determined depending on the sphere of influence and normative character. For example: the Constitution of the Republic of Azerbaijan applies to all citizens of the republic, and the charter applies only to the employees of a certain enterprise or expression. The standard applies to those persons and enterprises that are engaged in the production, processing and operation of a certain product based on that standard.
The main part of publications consists of text documents, the content of which is given by natural language signs, and the basis of which is phrases and words. Their content is partly known to the consumer and partly can be learned through a dictionary. It creates words from elementary components, that is, phonemes, and they form sentences and texts by connecting to each other in a certain grammatical and semantic structure. The meaning of the text is always expressed in verbal form, that is, in written form. Written text is the most accurate expression of speech. Therefore, the script we use is called phonetic script. Writing stylistics and technology have gone through a long evolutionary path. In the article, the concept of publication is comprehensively interpreted, scientific information about official publications, scientific publications, scientific-mass publications, production publications, educational publications, socio-political publications, question publications, information publications, advertising publications and literary-artistic publications is mentioned.Серед класифікаційних ознак текстових документів особливе місце посідають цільове призначення та читацький профіль, які співзвучні виразному характеру тексту. За ними можна ідентифікувати різні типи публікацій. З них можна виділити види видання офіційні, наукові, науково-масові, науково-виробничі та ін. Офіційні видання – видання, що містять нормативні та директивні матеріали, що видаються від імені державних органів, підприємств, громадських організацій. До офіційних видань належать конституції, закони, постанови, рішення, циркуляри, програми, статути, інструкції, методичні вказівки, прейскуранти, а також стандарти і технічні умови, положення і норми.
Функціональне призначення офіційних видань полягає у реалізації та поширенні затверджених відповідними органами норм, вимог і правил у сфері суспільного життя, науки, культури та виробництва. Більшість із них, як правило, мають обов'язковий характер, тобто мають юридичну силу. Офіційні видання держави чи суспільства (Конституція Азербайджанської Республіки, укази Президента, постанови Міллі Меджлісу тощо), окремих територій (республіки, краю, селища, села), конкретної сфери діяльності (наука, техніка, виробництво), культури, освіти та ін.), відображають інформацію, важливу для управління окремими установами та організаціями.
Читацька адреса офіційних видань визначається залежно від сфери впливу та нормативного характеру. Наприклад: Конституція Азербайджанської Республіки поширюється на всіх громадян республіки, а статут поширюється тільки на працівників певного підприємства. Стандарт поширюється на тих осіб і підприємства, які займаються виробництвом, переробкою та експлуатацією певної продукції на основі цього стандарту.
Основну частину публікацій складають текстові документи, зміст яких подається знаками природної мови, а основу складають фрази та слова. Їх зміст частково відомий споживачеві, а частково можна дізнатися зі словника. Він створює слова з елементарних компонентів, а вони утворюють речення і тексти, з’єднуючись один з одним у певну граматичну та семантичну структуру. Зміст тексту завжди виражається в словесній формі, тобто в письмовій формі. Письмовий текст є найточнішим вираженням мовлення. Тому письмо, яке ми використовуємо, називається фонетичним. Стилістика і технологія письма пройшли довгий шлях еволюції. У статті комплексно трактується поняття видання, наукова інформація про офіційні видання, наукові видання, науково-масові видання, виробничі видання, навчальні видання, суспільно-політичні видання, інформаційні видання, рекламні видання та літературно-художні видання
Проектування польового етапу соціологічного дослідження: аналіз існуючих соціологічних організацій
Get PDFThe relevance of the article is indisputable due to the fact that since 2014, the focus of sociological research has been focused not only on marketing and electoral topics, but also the number of social ones, especially relevant after the beginning of the military conflict in the East of Ukraine, has increased. Therefore, the article considers the stages of sociological research, provides data on existing sociological organizations, their internal structure and mission, their evolution and transformation. The purpose of the article is to highlight the main functions of organizations that conduct and organize sociological research. The results. The article analyzes and outlines the main challenges of organizations that aim to implement sociological research during the war. The main roles and functions of actors and organizers of the field stage of sociological research are described and analyzed. The main stages of preparation and implementation of sociological research are also prescribed, taking into account the peculiarities of today. Some organizations and institutions that conduct sociological research in Ukraine and have not stopped their activities are also listed. It was these organizations that were studied in the article and it turned out that each of them has general trends in the formation of staffing and structure, as well as individual differences that depend on the definition of the mission, goal and vision of the organization. The main conclusion is that the design of sociological research, the timeliness of the field stage of sociological research depends on many factors, including external and internal ones. After a full-scale invasion, the organization deceives its angle of research interests, reformats the structure and responds to the new challenges associated with the war.Актуальність статті є безперечною через те, що починаючи з 2014 року фокус соціологічних досліджень був прикутий не лише до маркетингових та електоральних тем, але й збільшилась кількість саме соціальних, особливо актуальних після початку воєнного конфлікту на Сході України. Тому в статті розглядаються етапи соціологічного дослідження, надаються дані існуючих соціологічних організації, їх внутрішньої структури та місії, їх еволюцію та трансформацію. Метою статті є виокремлення основних функцій організацій, які проводять та організовують соціологічні дослідження. Результати. В статті проаналізовані та окреслені основні виклики організацій, які мають на меті впроваджувати соціологічні дослідження, під час війни. Описуються та аналізуються основні ролі та функції акторів та організаторів польового етапу соціологічного дослідження. Також прописані основні етапи підготовки та реалізації соціологічного дослідження, з урахуванням особливостей сьогодення. Також перераховуються деякі організації та інституції, які проводять соціологічні дослідження в Україні та не зупинили свою діяльність. Саме ці організації були досліджені у статті і виявилось, що кожна з них має загальні тенденції формування штатного розпису та структури, а також й індивідуальні відмінності, які залежать від визначення місії, мети та візії організації. Головний висновок полягає у тому, що проєктування соціологічного дослідження, вчасності польового етапу соціологічного дослідження залежить від багатьох факторів, в тому числі зовнішніх та внутрішніх. Після повномасштабного вторгнення організації змінюють свій кут дослідницьких інтересів, переформатовують структуру, яка відповідає на нові виклики, пов’язані з війною
Особливості образу Абсолюту у символьно-сюжетних складових українських епічних творів (на емпіричному матеріалі окремих казок та легенд)
Get PDFThe work is devoted to the study of the symbolic and plot components of individual Ukrainian epic works.
Relevance. Symbolic expression of a certain axiosphere and its cascades, in particular the image of the Absolute, the image of social order, social morality presented in the texts of the Ukrainian epic, in particular fairy tales, legends, myths.
The specified elements of the fairy tale are important from the point of view of understanding the relevant epic plots, which are used purposefully or unconsciously in the processes of inculturation and socialization of the respective recipients, listeners, readers, primarily younger age groups.
The purpose of the study. To build a characterization of the symbolic and plot components of the fairy tale with the indication of semantic and symbolic parallels in the mythological systems of different peoples and to determine the semantic features of the image of the willow as a vegetomorphic symbol.
The results. The symbolism of the value of the visual symbol of the tree as a model of the world order and its ethno-specific visual image - the willow tree - has been established. It was established that the symbol contains a field of meanings related to the value-semantic sphere of ancient totemic ideas and the corresponding aspects of the image of the Absolute.
Conclusions. The ethno-specificity of the willow symbol is reflected through its direct or metaphorical identification with female images in Ukrainian epic stories. The specified identification takes place of the direct transformation of female characters into vegetomorphic images and metaphorical identification through the common features of female characters with a tree - a willow tree.Роботу присвячено дослідженню символьно-сюжетних складових окремих українських епічних творів.
Актуальність. Символічне вираження певної аксіосфери та її скаладових, зокрема образу Абсолюту, образу соціального порядку, соціальної моралі що представлені у текстах українського епосу, зокрема казок, легенд, міфах.
Зазначені елементи казки є важливими з позиції розуміння відповідних епічних сюжетів, що використовуються спрямовано чи неусвідомлено у процесах інкультурації та соціалізації відповідних реципієнтів, слухачів, читачів, в першу чергу, молодших вікових груп.
Мета дослідження. Побудувати характеристику символьно-сюжетних складників казки з наведенням смисло-символічних паралелей у міфологічних системах різних народів та визначити сематнтичні особливості образу верби як вегетоморфного символу.
Результати. Встановлено символічність значення візуального символу дерева як зразку світопорядку та його етноспецифічного візуальний образ - верби. Констатовано, що символ містить поле сенсів, пов’язаних із ціннісно-смисловою сферою давніх тотемічних уявлень та відповідних аспектів образу Абсолюту.
Висновки. Етноспецифічність символу верби відображено через його безпосереднє або метафоричне ототожнення з жіночими образами в українських епічних сюжетах. Зазначене ототожнення має місце безпосередньої трансформації жіночих персонажів у вегетоморфні образи та метафоричне ототожнення через спільні ознаки жіночих персонажів з деревом - вербою
Вплив неофіційної інформації на електорат
Get PDFIn the scientific article, the author examines the importance of informal information, such as rumors. Creating and spreading rumors is the most effective and at the same time the most dangerous means of influencing a group of voters. However, there is still no single mechanism for controlling such information. Rumor support is widely used in politics and marketing as a very powerful tool to influence people's opinion. In addition, positive or negative gossip in a political situation sets the voter to have a positive or negative attitude towards the candidate's image and causes a personal desire to vote for him or against him.
Purpose: study of the influence of unofficial information on electoral behavior.
Topicality. Communication is the most important means by which people get the information they need. At the same time, creating and spreading rumors is the most effective, but at the same time the least controlled means of influencing the electorate. Informal communication has always been the main means by which people get the information they need.
The results. It has been established that the study of rumors is a rather complex process that affects electoral behavior and there are few established methods that fully reflect the reasons for the emergence and spread of this phenomenon.
Conclusions. Informal sources of communication are much more trusted by voters than mass media and are one of the main sources of political information. At the same time, it is important to note that relevant and interesting information about political candidates is taken into account and checked by the majority of citizens. This indicates that rumors influence voter activity and shape their personal acceptance of political leaders. This is explained by the fact that the more a person trusts rumors, informally discusses information, passes it on, the more he is involved in the election process, as he transmits political information with the aim of conveying it to individual voters. The more information the electorate wants to receive and feels the need for it, the more trust is shown in hearsay.У науковій статті автор досліджує важливість неформальної інформації, якою є чутки. Створення та поширення чуток є найефективнішим і водночас найнебезпечнішим засобом впливу на групу виборців. Однак, поки ще не існує єдиного механізму контролю над такою інформацією. Підтримка чуток широко використовується в політиці та маркетингу як дуже потужний інструмент впливу на думку людей. Крім того, позитивні або негативні плітки у політичній ситуації налаштовує виборця позитивно або негативно ставитися до іміджу кандидата та викликає особисте бажання проголосувати за нього або проти нього.
Мета: дослідження впливу неофіційної інформації на електорат.
Актуальність. Комунікація є найважливішим засобом, за допомогою якого люди отримують необхідну їм інформацію. При цьому створення та поширення чуток є найбільш ефективним, але водночас найменш контрольованим засобом впливу на електорат. Неформальна комунікація завжди була основним засобом, за допомогою якого люди отримують необхідну інформацію.
Результати. Встановлено, що вивчення чуток є досить складним процесом, який впливає на електоральну поведінку та існує небагато усталених методів, які повно відображають причини виникнення та поширення цього явища.
Висновки. Неформальні джерела комунікації користуються набагато більшою довірою виборців, ніж ЗМІ та є одним з основних джерел отримання політичної інформації. При цьому важливо зазначити, що актуальна та цікава інформація про політичних кандидатів враховується та перевіряється більшістю громадянами. Це свідчить про те, що чутки впливають на активність виборців та формують їх особисте прийняття політичних лідерів. Це пояснюється тим, що чим більше людина довіряє чуткам, неформально обговорює інформацію, передає її, тим більше вона залучена до виборчого процесу, оскільки передає політичну інформацію з метою її донесення до окремих виборців. Чим більше інформації електорат бажає отримати та відчувають у неї потребу, тим більше проявляється довіра до чуток. 
How to Become a Scientist? (to the 75th anniversary of the Doctor of Historical Sciences, Professor Hennadii Kryvchyk)
Get PDFУ статті з’ясовано й висвітлено основні віхи і окремі фрагменти життєвої та професійної біографії професора Г. Кривчика як представника дніпропетровської історичної школи і одного з відомих дослідників у галузі аграрної історії України новітнього часу. Методи дослідження: історико-хронологічний, історико-біографічний, логічний. Джерела: опубліковані й неопубліковані матеріали епістолярного і мемуарного характеру вченого, його найважливіші наукові, публіцистичні та навчальні праці, деякі публікації, а також особисті згадки і спостереження автора про нього.
Основні результати. Встановлено і стисло описано найбільш примітні біографічні дати, події, факти з розмаїття життєвих картин Г. Кривчика від народження до сьогодення, показано родинні впливи на його виховання як особистості; розкрито витоки його становлення як науковця і педагога у Дніпропетровському державному університеті, простежено динаміку кар’єрного зростання на посадах завідувача кафедри у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті (нині – Придніпровська академія будівництва та архітектури) і Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна (нині – Український державний університет науки і технологій), які стали потужним осердям і органічною частиною його професійного життя упродовж кількох десятиліть. Зроблена спроба виявити й позначити певні мотиваційні чинники вибору ним стратегії наукових пошуків, спочатку переважно у площині соціального функціонування українського села у 1960-1980-х рр., а останнім часом – в руслі осмислення актуальних проблем етнополітичної історії України, зокрема, історичних передумов і генези формування української національної ідеї, сучасного розвитку національних відносин в країні, методології історії, філософії, політології, педагогіки вищої школи, державного управління тощо. З’ясовано загальний творчий доробок ученого у вигляді опублікованих праць, захищених дисертацій, підготовлених ним кадрів вищої кваліфікації.
Висновки. Професор Г. Кривчик, розпочавши кар’єрне сходження у часи компартійного всевладдя, з відповідних світоглядних й ціннісних орієнтацій, потім пройшов досить тернистий шлях професійного самовдосконалення й теоретико-методологічного самоочищення, завдяки чому зміг створити співзвучні нашому сьогоденню інтелектуальні продукти й залишити помітний слід у фаховому середовищі Придніпров’я та України. Практичне значення. Матеріал статті може бути використаний у відповідних наукових проєктах з української історії другої половини XX – початку XXI ст., в освітньому процесі з підготовки істориків в університетах. Наукова новизна. Вперше актуалізовано й розкрито деякі найбільш виразні штрихи до інтелектуального портрета самобутнього історика. Тип статті: описова.The article clarifies and highlights the main milestones and individual fragments of the life and professional biography of Professor H. Kryvchyk as a representative of the Dnipropetrovsk historical school and one of the famous researchers in the field of agrarian history of modern Ukraine. Research methods: historical-chronological, historical-biographical, logical. Sources: published and unpublished materials of epistolary and memoir nature of the scientist, his most important scientific, journalistic and educational works, some publications, as well as personal mentions and observations of the author about him.
The main results. The most notable biographical dates, events, and facts from various life pictures of have been established and briefly described. H. Kryvchyk from birth to the present, family influences on his upbringing as a person are shown; the origins of his formation as a scientist and teacher at the Dnipropetrovsk State University are revealed, the dynamics of career growth in the positions of the head of the department at the Dnipropetrovsk State University are traced the Engineering and Construction Institute (now the Dnipro Academy of Construction and Architecture) and the Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan (now Ukrainian State University of Science and Technology), which became a powerful core and an organic part of his professional life for several decades. An attempt was made to identify and indicate certain motivational factors for his choice of the strategy of scientific research, first mainly in the sphere of the social functioning of the Ukrainian village in the 1960s-1980s, and more recently - in the direction of understanding the current problems of the ethno-political history of Ukraine, in particular, historical prerequisites and genesis the formation of the Ukrainian national idea, the modern development of national relations in the country, the methodology of history, philosophy, political science, higher education pedagogy, public administration, etc. The general creative output of the scientist in the form of published works, defended dissertations, highly qualified personnel prepared by him is clarified.
Conclusions. Professor H. Kryvchyk, having begun his career ascent in the times of Communist Party rule, with the corresponding worldview and value orientations, then went through a rather thorny path of professional self-improvement and theoretical and methodological self-purification, thanks to which he was able to create intellectual products that resonate with our present and leave a noticeable mark in the professional environment of the Dnieper region. I and Ukraine. Practical significance: the material of the article can be used in relevant scientific projects on Ukrainian history of the second half of the 20th - beginning of the 21st century, in the educational process of training historians in universities. Scientific novelty: for the first time, some of the most expressive features of the intellectual portrait of the original historian have been updated and revealed. Type of article: descriptive
Університетські бібліотеки як центри наукових комунікацій (за досвідом вищих навчальних закладів Азербайджанської Республіки)
Get PDFThere is a lot of research on the transformation of university libraries in our time. University libraries are studied in different directions and analyzed as part of the educational, pedagogical and scientific process. There is no doubt that the expansion of functions increases the value and role of these libraries.
This article provides information on the issues of comprehensive coverage of documentary resources on educational literature of library and information centers of higher educational institutions in modern times and analyzes examples based on the experience of specific university libraries. Only libraries of advanced universities of the Republic of Azerbaijan were involved in the study.
University libraries in Azerbaijan act as one of the leading structural institutions of higher education. The process of transforming libraries into centers of spiritual and intellectual ties is being carried out at an accelerated pace, providing education and research, educational, scientific, methodological literature and information materials that promote knowledge. The article analyzes and makes practical generalizations based on facts based on domestic and foreign experience in this area.
The world experience of libraries of higher educational institutions is studied and compared with the experience of libraries operating in Azerbaijan. Taking into account the practical importance of public libraries such as: BSU (Baku State University) scientific library, Azerbaijan State Pedagogical University Library and Information Center (ADPU), library of "Baku Engineering University", "Main Library named after Azerbaijan State University of Oil and Industry", library of Azerbaijan University "Linguistics", their work experience was considered and compared.Досліджень щодо трансформації університетських бібліотек у наш час є чимало. Бібліотеки ВНЗ досліджуються в різних напрямках і аналізуються як частина навчального, педагогічного та наукового процесу. Безперечно, розширення функцій підвищує цінність і роль цих бібліотек.
У статті подано інформацію про питання комплексного висвітлення документних ресурсів з навчальної літератури бібліотечно-інформаційних центрів вищих навчальних закладів у сучасний час та проаналізовано приклади з досвіду роботи конкретних університетських бібліотек. До дослідження були залучені лише бібліотеки передових університетів Азербайджанської Республіки.
Університетські бібліотеки Азербайджану виступають одними з провідних структурних закладів вищої освіти. Прискореними темпами здійснюється процес перетворення бібліотек на центри духовних та інтелектуальних зв’язків, забезпечення освітньо-науковою, навчальною, науковою, методичною літературою та інформаційними матеріалами, що популяризують знання. У статті проаналізовано та зроблено практичні узагальнення на основі фактів, що базуються на вітчизняному та зарубіжному досвіді у цій сфері.
Вивчається світовий досвід роботи бібліотек вищих навчальних закладів та порівнюється з досвідом роботи бібліотек Азербайджану. Враховуючи практичне значення публічних бібліотек таких як: наукова бібліотека БДУ (Бакинського державного університету), Бібліотечно-інформаційний центр Азербайджанського державного педагогічного університету (АДПУ), бібліотека «Бакинського інженерного університету», «Головна бібліотека ім. Азербайджанський державний університет нафти та промисловості», бібліотека Азербайджанського університету «Лінгвістика» розглядався та порівнювався їх досвід роботи
Проблеми формування української культурної ідентичності в умовах війни
Get PDFThe topicality of the article is due to the fact that the current war between russia and Ukraine is a war of identities. At the same time, russia aims to destroy Ukrainian identity per se. Cultural identity is considered by the authors as a multifaceted concept that includes personal choices in various areas. For this reason, it can be considered the foundation of other types of identities.
The purpose of our research is comprehension the specifics of Ukrainian cultural identity in the conditions of the 2014-2023 war.
Results. The study consists of two parts, in which transformations of Ukrainian identity are considered both inside the country and outside its borders.
Conclusions. It was found that previously a large part of Ukrainian society had a blurred, unpaid or delayed identity. The impact of an out-and-out warfare on the transformation of the identity of Ukrainians, who are transitioning to an "achieved identity" with awareness of their own values and ways of realizing them, is assessed. The authors emphasize that within the country it is important to avoid the fragmentation of society, the division into «Friend or Foe» (for example, when all russian-speaking Ukrainians or believers of the Ukrainian Orthodox Church (Moscow Patriarchate) are declared enemies, etc.). At the same time, it is necessary to strive not for the homogenization of identity within society, however for the development of a common axiological scale for all its members. Thanks to common values, different identities will be able to coexist harmoniously in society, without xenophobia. It was found that the biggest challenge for those Ukrainians who emigrated could be complete assimilation or ghettoization. In the first case, Ukrainians will lose their own cultural identity, they will cease to be Ukrainians. In the second case, they will not be able to integrate into another socio-cultural space at all, which will make it difficult or impossible for them to live abroad. It was revealed that partial assimilation can be a way to overcome these difficulties, which will allow to preserve one's own cultural identity while partially integrating into another socio-cultural environment.Актуальність статті обумовлена тим, що нинішня війна росії проти України є війною ідентичностей. При цьому росія ставить собі за мету знищити українську ідентичність як таку. Культурна ідентичність розглядається авторами як багатоаспектне поняття, що включає у себе особистісний вибір у різних сферах, тому її можна вважати фундаментом інших видів ідентичностей.
Метою нашого дослідження є осмислення специфіки української культурної ідентичності в умовах війни 2014-2023 років.
Результати. Дослідження складається з двох частин, в яких розглянуто трансформації української ідентичності як всередині країни, так і за її межами.
Висновки. З’ясовано, що раніше великій частині українського суспільства була притаманна розмита, неоплачена або відстрочена ідентичність. Оцінено вплив повномасштабної війни на трансформування ідентичності українців, які переходять до «досягнутої ідентичності», з усвідомленням власних цінностей і шляхів їх реалізації. Авторами акцентовано, що всередині країни важливо уникнути фрагментації суспільства, поділу на Своїх і Чужих (коли ворогами проголошуються, наприклад, усі російськомовні українці чи віряни Української Православної церкви (Московського Патріархату) тощо). При цьому потрібно прагнути не до гомогенізації ідентичності всередині соціуму, а до вироблення спільної аксіологічної шкали. Завдяки спільним цінностям у суспільстві зможуть гармонійно співіснувати різні ідентичності, без ксенофобії. З’ясовано, що найбільшим викликом для тих українців, які емігрували, може стати повна асиміляція або геттоїзація. У першому випадку українці втратять власну культурну ідентичність, перестануть бути українцями. У другому випадку вони взагалі не зможуть інтегруватися в інший соціокультурний простір, що ускладнить або унеможливить їхнє проживання за кордоном. Виявлено, що шляхом подолання цих складнощів може бути часткова асиміляція, яка дозволить зберегти власну культурну ідентичність при частковій інтеграції в інше соціокультурне середовище
Філософська складова фамілістичних досліджень
Get PDFThe relevance of this research has been caused by the increase in the number of philosophical studies of the family. Theme of the family was forced out of philosophy in the nineteenth and twentieth centuries and was virtually monopolized sociology, psychology and demography. Recent decades is restored interdisciplinary balance. This is confirmed by the steady growth of philosophical research of families. The purpose of our research is systematization and explanation of the philosophical component of family studies. The results of the study show that every science (such as sociology, psychology, demography) examining the phenomenon of family apart from related concepts is not able to cover it fully. Researchers (A. Antonov, V. Medkov, Ye. Rashkovskiy) suggested the interdisciplinary synthesis of family sciences. The implementation of this synthesis is a philosophical problem: to examine the family in the most general way. This synthesis will help shape a new philosophical approach – the philosophy of the family. The authors of the article systematize and explicate the major philosophical approaches to the study of the family in contemporary scientific discourse. They include socio-philosophical, historical-philosophical, gender-anthropological, ethical-axiological, existential-phenomenological, metaphysical, dialectical, semiotic-linguistic, philosophical-religious, philosophical-psychological, philosophical-pedagogical, philosophical-cultural, systemic-synergistic and communicative directions. These approaches study the family as a universal concept, ideal values, norm, phenomenon. The concepts of system, self-organization, communication are also important for the study of the families. Conclusions were drawn from the obtained results. Philosophical approaches of of familistic studies justify the actual direction "philosophy of the family." Metaphysical, ethical and axiological approaches are more promising for further development of family studies. They include such issues in the study of the family as the metaphysical significance, ontological grounds, problem the ideal of the Christian family and conflict of ideals of family and personal life.Актуальність статті викликана поверненням теми сім’ї у коло філософських досліджень. У ХІХ-ХХ століттях тема сім'ї, не зовсім заслужено, як на думку авторів статті, була витіснена з філософського дослідницького поля і практично монополізована соціологією, психологією і демографією. Останні десятиліття відбувається відновлення міждисциплінарного балансу, що підтверджується неухильним зростанням філософських досліджень сім'ї. Метою статті є систематизація і експлікація філософської складової фамілістичних досліджень, яка активно розгортається у сучасному науковому просторі. У ході дослідження були отримані такі результати. Кожна з наук (таких як соціологія, психологія, демографія та ін.), яка відокремлено досліджувала феномен сім'ї, виявилася не в змозі охопити його в повноті, що викликало у дослідників (зокрема, А. Антонов, В. Медков, Є. Рашковський) пропозицію про міждисциплінарний синтез наук про сім'ю. Реалізація зазначеного синтезу пов'язана, за своєю суттю, з вирішенням філософської задачі сучасного розгляду сімейної форми людського буття з найбільш загальної точки зору, або в перспективі, з формуванням нового філософського підрозділу – філософії сім'ї. У статті проаналізовано соціально-філософський, історико-філософський, гендерно-антропологічний, етико-аксіологічний, екзистенціально-феноменологічний, метафізичний, діалектичний, семіотико-лінгвистичний, філософсько-релігійний, філософсько-психологічний, філософсько-педагогічний, філософсько-культурологічний, системно-синергетичний та комунікативний напрямки. За допомогою даних підходів сім'я розглядається в якості концепту, поняття, універсалії, ідеалу, цінності, норми, екзистенціалу, феномену. Продуктивними для дослідження сім'ї є також поняття системності, самоорганізації, комунікації. Автори дійшли до наступних висновків. Хоча соціально-філософський напрямок є найбільш розвиненим, проте перспективними для подальшої розробки є метафізичний та етико-аксіологічний напрямки. До ключових тем виділених напрямків належать: метафізична значимість сім'ї, її онтологічні підстави і проблема визначення, а також проблема ідеалу християнської сім'ї та конфлікту ідеалів сімейного та особистого буття. Подальше виявлення філософських вимірів сім'ї дозволить поряд з визнаними в науковому співтоваристві дисциплінами, такими як «соціологія сім'ї», «психологія сім'ї» або «демографія сім’ї» сформувати актуальний для сьогодення напрям «філософія сім'ї»
Інформаційні технології як засіб формування громадської думки (на прикладі США)
Get PDFThe relevance of this topic is due to the fact that today the problem of forming public opinion is important in the life of most countries, especially with the development of new information technologies. Public opinion is closely related to the processes taking place in society as a whole. Information technologies play a significant role in the process of its formation in our time, as they have significantly expanded the information space in recent decades and can therefore act as a lever of influence on public consciousness.
The main goal of the article is to reveal information technologies in the formation of public opinion based on the practical experience of the United States.
The study identified the possibilities of using information technologies as a means of shaping public opinion, their role and place in the context of the issues under consideration. The author also characterizes the place of IT in the political structure of modern society, the peculiarities of their manipulative nature, and the thematic and content content. In particular, the role of IT in the process of informing members of society, creating public awareness, and establishing communication between political leaders and ordinary citizens is established on the example of the United States.
The conclusions emphasize that the development of information technologies in the twenty-first century has contributed to a significant expansion of the range of tools for shaping public opinion, which has consolidated their status as a political mechanism for developing the latter. The main competition to traditional media has been created by the Internet, which in modern society acts as both a means of shaping public opinion and a resource for its expression. Social networks have become the most common means of influencing public opinion with the help of IT in the modern world. In particular, during election campaigns, social networks are actively used by politicians of many Western democratic countries, as illustrated by the experience of their use by US officials to actively engage the electorate and shape the latter's opinion.Актуальність даної теми обумовлена тим, що сьогодні проблема формування громадської думки є важливою у житті більшості країн світу, особливо з розвитком нових інформаційних технологій. Громадська думка тісно пов’язана з процесами, що відбуваються у соціумі в цілому. Суттєву роль в процесі її формування у наш час відіграють інформаційні технології, які в останні десятиліття значно розширили інформаційний простір, а тому можуть виступати у якості важеля впливу на суспільну свідомість.
Метою дослідження є розкриття інформаційних технологій у формуванні громадської думки на основі практичного досвіду США.
У результаті дослідження було визначено можливості використання інформаційних технологій як засобу формування громадської думки, їх роль та місце в контексті розглянутої проблематики. Охарактеризовано також місце ІТ у політичній структурі сучасного суспільства, особливості їх маніпулятивного характеру, тематично-змістове наповнення. Встановлено, зокрема, роль ІТ у процесі інформування членів суспільства, створенні суспільної свідомості, налагодженні комунікації між політичними лідерами та пересічними громадянами на прикладі США.
Було зроблено висновки, що розвиток інформаційних технологій у ХХІ столітті сприяв значному розширенню спектру інструментів формування громадської думки, що закріпило за ними статус політичного механізму вироблення останньої. Основну конкуренцію традиційним ЗМІ склав Інтернет, який у сучасному суспільстві виступає у якості як засобу формування громадської думки, так і ресурсу для її вираження. Найпоширенішим засобом впливу на громадську думку за допомогою ІТ у сучасному світі виявилися соціальні мережі. Зокрема, під час виборчих кампаній соціальними мережами активно користуються політики багатьох західних демократичних країн, що було проілюстровано на основі досвіду їхнього використання владними представниками США з метою активного залучення електорату та формування думки останнього