Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Релігійні сімейні клани в географії Ірану ХХ ст.
Get PDFThe change of power of the Qajars through a coup marked the beginning of a new historical stage in the geography of Iran. Pahlavi, who began to act in the direction of turning Persia into Iran, began to support regional clergy and representatives of religious clans.
During the reign of Pahlavi, regional religious clans began to gain more influence and serve the political system under the auspices of the state. Regional religious groups scattered across the geography of Iran, Iraq, Azerbaijan, and Afghanistan are coordinating their activities in order to gain political power and are beginning to receive the support of both the state and religious leaders.
The clergy created "differences" to strengthen their positions and gradually moved away from the official religious doctrine. Religious supremacy became a regional distinction, which increased its influence on the masses of people. Gradually, each region, national groups begin to stand out from each other with their religious leaders, the religious leader determines the identity of the region.
In the 20th century, the Tabatabay family, the Behbahani family, the Shariatmadari family showed themselves as active participants in these processes in Iran. Members of these families were represented in important religious centers such as Najaf, Qom, Mashhad, taught in religious schools, and headed regional religious groups. In some cases, the decision of these regional religious leaders was more effective than that of the official head of state.
The present article aims to determine the overall picture of the emergence and expansion of the sphere of influence of these religious groups. As a result of the study, it was determined that close family ties play an important role along with religious worldview relations.Зміна влади Каджарів шляхом державного перевороту ознаменувала початок нового історичного етапу в географії Ірану. Пехлеві, який почав діяти в напрямку перетворення Персії на Іран, став підтримувати регіональне духовенство і представників релігійних кланів.
Під час правління Пехлеві регіональні релігійні клани почали здобувати більший вплив і служити політичній системі під егідою держави. Регіональні релігійні групи, розкидані по географії Ірану, Іраку, Азербайджану та Афганістану, координують свою діяльність, щоб отримати політичну владу, і починають отримувати підтримку як держави, так і релігійних лідерів.
Духовенство для зміцнення своїх позицій створювало «різниці» і поступово відходило від офіційної релігійної доктрини. Релігійна зверхність стала регіональною ознакою, що посилило її вплив на маси людей. Поступово кожен регіон, національні групи починають виділятися одна від одної своїми релігійними лідерами, релігійний лідер визначає ідентичність регіону.
Активними учасниками цих процесів в Ірані в 20 столітті проявили сім'ї Табатабай, сім'ї Бехбахані, сім'ї Шаріатмадарі. Члени цих сімей були представлені у важливих релігійних центрах, таких як Наджаф, Кум, Мешхед, викладалися в релігійних школах і очолювали регіональні релігійні групи. У деяких випадках рішення цих регіональних релігійних лідерів було ефективнішим, ніж рішення офіційного глави держави.
Дана стаття має на меті визначити загальну картину виникнення та розширення сфери впливу цих релігійних груп. У результаті дослідження встановлено, що поряд з релігійними світоглядними стосунками важливу роль відіграють тісні родинні зв'язки
Способи формування соціально-емоційного розвитку у дітей дошкільного віку
Get PDFThe article talks about ways of shaping social-emotional development in preschool children. At the same time, the issues of the development of this process in different age periods are also touched upon. Ways to support social-emotional development are also included in the analysis. The article also examines the issues that ensure community and its development in the process of social development. Examples of games about this are given in the article.In addition, social and emotional development of a child from the first years of his life has a great influence on the development of his personality. Social development is the ability of the child to communicate, cooperate, work together with relatives, and then with children and adults, as well as mastering social norms. Emotional development means that the child understands the feelings of others, expresses his own feelings correctly and regulates his feelings. The social development of the child starts with the family and is continued in the pre-school educational institution. This chain continues and shows itself.For a child, the early age period is characterized by unstable emotional mood, emergence of emotions, sensitivity. All this determines the main directions of psychological work with children - the emotionality of the child's life and help in its regulation. In preschool children, social and emotional qualities develop together. The child regulates his emotional mood based on the norms of the social environment in which he lives. Through socio-emotional development, children develop a positive attitude towards people, kindness, care, mutual help, sharing in other people's pain, conflict resolution, etc. such moral qualities are formed. Children acquire basic skills of play, work and practical activities, rules of behavior in a team. During this period, various forms of initial interaction of children with adults and peers emerge. In the article, the work carried out in this direction is included in the analysis and detailed information is given about them. The fuller and more colorful the child's activity, the more important it is for the child and reflects his nature, the better his development will be.Анотація.
У статті йдеться про способи формування соціально-емоційного розвитку у дітей дошкільного віку. При цьому зачіпаються і питання розвитку цього процесу в різні вікові періоди. Способи підтримки соціально-емоційного розвитку також включені в аналіз. У статті також досліджуються питання, які забезпечують спільноту та її розвиток у процесі суспільного розвитку. Приклади ігор про це наведені в статті.Крім того, соціальний та емоційний розвиток дитини з перших років його життя має великий вплив на розвиток його особистості. Соціальний розвиток - це здатність дитини спілкуватися, співпрацювати, працювати разом з родичами, а потім з дітьми і дорослими, а також оволодіння соціальними нормами. Емоційний розвиток означає, що дитина розуміє почуття інших, правильно висловлює власні почуття і регулює свої почуття. Соціальний розвиток дитини починається з сім'ї і продовжується в дошкільному навчальному закладі. Цей ланцюжок триває і показує себе.Для дитини ранній віковий період характеризується нестійким емоційним настроєм, виникненням емоцій, чутливістю. Все це визначає основні напрямки психологічної роботи з дітьми - емоційність життя дитини і допомогу в її регуляції. У дітей дошкільного віку соціальні та емоційні якості розвиваються разом. Дитина регулює свій емоційний настрій, виходячи з норм соціального середовища, в якому живе. Через соціально-емоційний розвиток у дітей формується позитивне ставлення до людей, доброта, турбота, взаємодопомога, участь в чужому болю, вирішення конфліктів тощо. Діти набувають базових навичок ігрової, трудової та практичної діяльності, правил поведінки в колективі. У цей період виникають різні форми первинної взаємодії дітей з дорослими і однолітками. У статті в аналіз включаються роботи, що ведуться в цьому напрямку, і наводиться докладна інформація про них. Чим повніше і барвистіше діяльність дитини, чим вона важливіше для дитини і відображає його характер, тим краще буде його розвиток
Філософський аналіз екологічного світогляду
Get PDFProblems arising in connection with human life, human relationship with nature on our restless planet are the field of real searches. In modern times, the regulation of the human-nature relationship has a universal content. In general, the problem of man and his/her attitude to nature has historically been inextricably linked with solving the main problem of philosophy. A sharp struggle of ideas has been going on around this problem for centuries. Currently, this struggle has intensified. Now it is impossible to solve any other problem without solving the problem of man and nature. Not only representatives of this field, but also ecologists, geographers, cybernetics, economists, physicians, sociologists, psychologists, geneticists, lawyers, mathematicians, and other scientific fields try to study the problem of mixed effects of nature and society. That is why, in recent years, the conflict between nature and society, including the ecological crisis, has often been discussed. Now there is a lack of drinking water and clean air on earth, and the depletion of animal and plant life is obvious. They uncontrollably extract minerals from the earth's surface. Humanity has become a decisive factor in the change and development of the biosphere in the 20th century. A humanistic view of nature and the mutual analysis of social development as one of the important ecological bases in solving the modern environmental crisis allow us to come to a number of conclusions. A number of ecological schools emerging in the West have put forward their methodological concepts that diverge from each other (physical knowledge complex A. Wesley, C. Monteir, economic ecological synthesis T. Daly, K. Boulding, A. Nis, etc.). Up to now, in important state documents, the preservation and increase of natural resources, their efficient use, and the formation of a high sense of responsibility have been put forward as the main issues.Проблеми, що виникають у зв'язку з життям людини, взаєминами людини з природою на нашій неспокійній планеті, є полем справжніх пошуків. У Новий час регулювання відносин людини і природи має універсальний зміст. Взагалі проблема людини та її ставлення до природи історично нерозривно пов'язана з вирішенням головної проблеми філософії. Навколо цієї проблеми століттями точиться гостра боротьба ідей. Нині ця боротьба загострилася. Зараз неможливо вирішити жодну іншу проблему, не розв’язавши проблему людини і природи. Проблему змішаного впливу природи і суспільства намагаються досліджувати не тільки представники цього напрямку, а й екологи, географи, кібернетики, економісти, медики, соціологи, психологи, генетики, юристи, математики та інші наукові напрями. Тому в останні роки часто обговорюється конфлікт між природою і суспільством, у тому числі й екологічна криза. Зараз на землі не вистачає питної води і чистого повітря, очевидне збіднення тваринного та рослинного світу. Вони безконтрольно видобувають із земної поверхні корисні копалини. Людство стало вирішальним чинником зміни та розвитку біосфери в 20 столітті. Гуманістичний погляд на природу та взаємний аналіз суспільного розвитку як однієї з важливих екологічних основ розв'язання сучасної екологічної кризи дозволяють дійти низки висновків. Ряд екологічних шкіл, що виникають на Заході, висунули свої методологічні концепції, що розходяться одна з одною (фізичний комплекс знань А.Уеслі, Ч. Монтейр, економіко-екологічний синтез Т. Дейлі, К. Боулдінг, А. Ніс та ін.). Дотепер у важливих державних документах збереження та примноження природних ресурсів, їх ефективне використання, формування високого почуття відповідальності висуваються як головні
Проблематика емоційного інтелекту в соціальній фантастиці
Get PDFThe relevance of the research is determined by the facts that in real life the number of engineering, biomedical and social technologies is rapidly increasing, which are often implemented hastily, without analyzing possible consequences. Instead, works of social fiction can be seen as imaginary experiments, the purpose of which is to try to predict the development of events and the state of humanity as a result of the introduction of such technologies. The purpose of the research is the study of works of social fiction as imaginary experiments regarding the state of emotional intelligence of people in various models/projects of society. Research methods: methods of analysis and synthesis (for generalization of empirical material – works of literature and cinematography in the genre of social fiction), semiotic, comparative. The scientific novelty of the work lies in the discovery of a specific philosophical and artistic discourse regarding the problems of emotional intelligence of people, where the hypotheses of social fiction intersect with the subject of social philosophy. The result of the initial analysis of this discourse showed that works of social fiction can be considered as hypothetical-empirical material for socio-philosophical reflections. Regarding the emotional intelligence of people, this discourse currently singles out the following problems and possible threats: 1) suppression (or destruction) of emotions and feelings of people in societies with totalitarian regimes; 2) government control over people's emotions in order to control their behavior; 3) the use of human emotions by certain social groups and corporations for commercial purposes (to the detriment of the mental and physical health or life of some people for the benefit of others). he axiological content of these problems is determined not only by the author's artistic vision, but also by the very essence of the concept of "emotional intelligence", the understanding of which cannot be productive without addressing the philosophical foundations of the valuable, moral and ethical side of human and social life. Such a combination makes this issue one of the most important components of the modern intellectual process of searching for humanistic guidelines.Актуальність дослідження зумовлена тим, що у реальному житті стрімко збільшується кількість технологій (інженерних, біомедичних, соціальних тощо), які часто впроваджуються поспіхом, без аналізу можливих наслідків. Натомість твори соціальної фантастики можна розглядати як уявні експерименти, метою яких є спроба спрогнозувати розвиток подій та стан людства в результаті впровадження таких технологій. Мета дослідження – вивчення творів соціальної фантастики як уявних експериментів щодо стану емоційного інтелекту людей в різних моделях/проєктах суспільства. Методи дослідження: методи аналізу та синтезу (для узагальнення емпіричного матеріалу – творів літератури та кінематографу в жанрі соціальної фантастики), семіотичний, порівняльний. Наукова новизна роботи полягає у виявленні специфічного філософсько-мистецького дискурсу щодо проблем емоційного інтелекту людей, де гіпотези соціальної фантастики перетинаються із предметом соціальної філософії. Результат первинного аналізу цього дискурсу показав, що твори соціальної фантастики можна розглядати як гіпотетично-емпіричний матеріал для соціально-філософських рефлексій. Стосовно емоційного інтелекту людей цей дискурс наразі виокремлює такі проблеми та ймовірні загрози: 1) пригнічення (або й знищення) емоцій та почуттів людей в суспільствах з тоталітарними режимами правління; 2) контроль влади над емоціями людей задля контролю над їх поведінкою; 3) використання людських емоцій окремими соціальними групами та корпораціями в комерційних цілях (зі шкодою психічному та фізичному здоров’ю або життю одних людей на користь іншим). Аксіологічний зміст цих проблем зумовлений не лише авторським мистецьким баченням, а й самою сутністю поняття «емоційний інтелект», осмислення якого не може бути продуктивним без звернення до філософських засад ціннісного, морально-етичного боку життєдіяльності людини та суспільства. Таке поєднання робить означену проблематику однією з найважливіших складових сучасного інтелектуального процесу з пошуків гуманістичних орієнтирів
Концепція елементарної реальності на горизонті єдності наукового пізнання
Get PDFScience at the present stage of its development is characterized by a number of features. And although different authors formulate the list of these features in different ways, nevertheless, almost all, one way or another, agree that one of these features, among others, is the transition of modern scientific knowledge to the knowledge of complexly organized developing objects. This, one might say fundamental, feature, in turn, finds its expression in what is usually called the "crisis" of the concept of elementarity. We took the term crisis in quotation marks because we are actually talking here about a crisis or collapse of the former metaphysical or mechanistic concepts of elementarity, which faithfully served natural science at least since the time of I. Newton. Further, this "crisis" has more than half a century of history behind it. With a certain degree of conventionality, it can be attributed to the beginning of the 30s of our centuries, when Dirac developed the relativistic theory of the electron and theoretically predicted on its basis the existence of an "antielectron" - the positron, which was soon discovered experimentally by Anderson. Here is what V. Heisenberg writes about this – one of the most sensational consequences of Dirac's discovery (meaning Dirac's theoretical prediction of the existence of a positron) was, therefore, the complete collapse of the old concept of an elementary particle. An elementary particle turned out to be no longer elementary.
Currently, there is no more or less unambiguous and generally accepted definition of the concept of "scientific view of the world", as well as its relationship with such more special concepts as, for example, "physical view of the world". However, it can be stated that the scientific view of the world is a certain form of systematization of knowledge in a specific form reflecting reality on a particular historical material of scientific knowledge. The fundamental relationship between the "scientific view of the world" and the elementary objects of theories indicates that the elementary objects are the initial images of the theory for constructing theoretical models of all phenomena in the area under study. Such methodological significance, as images of the essences of the basis of reality, also acts as the basis for the program of all cognitive activity, acting as a function of the strategy of cognitive theoretical and practical activity. This article tries to show the methodological significance of this fact. Наука на сучасному етапі свого розвитку характеризується низкою особливостей. І хоча різні автори по-різному формулюють перелік цих ознак, тим не менше майже всі, так чи інакше, сходяться на думці, що однією з цих ознак, серед інших, є перехід сучасного наукового знання до пізнання складно організованих об'єктів, що розвиваються. Ця, можна сказати, фундаментальна особливість, у свою чергу, знаходить своє вираження в тому, що зазвичай називають «кризою» поняття елементарності. Термін «криза» ми взяли в лапки, тому що насправді мова йде про кризу або крах колишніх метафізичних або механістичних концепцій елементарності, які вірою і правдою служили природознавству принаймні з часів І. Ньютона. Крім того, ця «криза» має понад півстолітню історію. З певною часткою умовності його можна віднести до початку 30-х років нашого століття, коли Дірак розвинув релятивістську теорію електрона і на її основі теоретично передбачив існування «антиелектрона» - позитрона, який незабаром був експериментально відкритий Андерсоном. З цього приводу В. Гейзенберг зазначав, що одним із найбільш сенсаційних наслідків відкриття Дірака (мається на увазі теоретичне передбачення Діраком існування позитрона) став, таким чином, повний крах старої концепції елементарної частинки – частинка виявилася вже не елементарною.
В даний час не існує більш-менш однозначного та загальноприйнятого визначення поняття «науковий погляд на світ», а також його співвідношення з такими більш спеціальними поняттями, як, наприклад, «фізичний погляд на світ». Проте можна констатувати, що науковий погляд на світ є певною формою систематизації знань у специфічній формі, що відображає дійсність на конкретному історичному матеріалі наукового знання. Фундаментальний зв'язок між «науковим поглядом на світ» і елементарними об'єктами теорій свідчить про те, що елементарні об'єкти є вихідними образами теорії для побудови теоретичних моделей усіх явищ у досліджуваній області. Таке методологічне значення, як образи сутностей основи дійсності, також виступає основою програми всієї пізнавальної діяльності, виступаючи функцією стратегії пізнавальної теоретичної та практичної діяльності. Ця стаття намагається показати методологічне значення цього факту
Інтеграція України до Європейського Союзу у контексті розвитку теорії поля П.Бурдьє
Get PDFThe article examines the path of Ukraine's integration into the European Union in the context of applying the theory of the social field of the French sociologist Pierre Bourdieu.
The basic categorical apparatus, concepts of agents, players, social field, and capital are studied. Analogies are drawn with players between Ukraine and the EU, and the result of integration is considered from the point of view of a single field. The main principles of the social field are considered, in particular, the mutual influence and achievement of one's own interests by agents of the field.
The purpose of the article is to study the path of European integration of Ukraine from the point of view of P. Bourdieu's social field theory.
The relevance of the article is due to the current situation of Ukraine on the path of European integration, and the need to use effective tools of research, forecasting and analysis of the situation.
The article stipulates that P. Bourdieu's theory is an effective tool in the study of Ukraine's integration into the EU, which makes it possible to predict positive and negative factors of unification, identifies obstacles and contradictions in terms of achieving the interests of field agents.
The result of this article is the modeling of Ukraine's accession to the EU from the point of view of P. Bourdieu's theory. The space of association is recognized as a social field; Ukraine and the EU are endowed with the properties of agents - participants in the field introduced by P. Bourdieu. In particular, the characteristic of valence of agents is considered as their specific weight, and mutual influence on each other as an integral result of interaction and the basic characteristic of the field. Examples of the mutual influence of two societies in the process of integration in various spheres are given, possible positive and negative options for integration are noted. Data on the complexity of state systems that are being integrated are given, and ways to overcome the resistance of these systems to the changes that are taking place are designed.
The conclusion about the regularity and positive consequence of Ukraine's accession to the EU is logically determined, the effectiveness of the partnership position is emphasized. The relevance of further research and the need for a more detailed look at the problem from the point of view of field theory are substantiated.У статті досліджено шлях інтеграції України до Європейського Союзу у контексті застосування теорії соціального поля французького соціолога П’єра Бурдьє.
Досліджено основний категорійний апарат, поняття агентів, гравців, соціального поля, капіталу. Проведено аналогії із гравцями між Україною та ЄС, а результат інтеграції розглядається з точки зору єдиного поля. Розглянуто основні принципи соціального поля, зокрема взаємний вплив та досягнення власних інтересів агентами поля.
Метою статті є дослідження шляху Європейської інтеграції України з точки зору теорії соціального поля П. Бурдьє.
Актуальність статті обумовлена сучасним становищем України на шляху євроінтеграції, і необхідністю застосовувати дієві інструменти дослідження, прогнозу та аналізу ситуації.
У статті обумовлюється, що теорія П. Бурдьє є дієвим інструментом при дослідженні інтеграції України до ЄС, який дає змогу прогнозувати позитивні і негативні фактори об’єднання, визначає перешкоди і протиріччя в умовах досягнення інтересів агентами поля.
Результатом даної статті є моделювання входження України до ЄС з точки зору теорії П. Бурдьє. Простір об’єднання визнається соціальним полем; Україна та ЄС наділяються властивостями агентів – учасників поля, введеним П. Бурдьє. Зокрема, розглядається характеристика валентності агентів як їх питома вага, та взаємний вплив один на одного як невід’ємний результат взаємодії та базова характеристика поля. Наводяться приклади взаємного впливу двох суспільств у процесі інтеграції в різних сферах, зазначаються можливі позитивні і негативні варіанти інтеграції. Наводяться дані про складність державних систем, які інтегруються, та проектуються шляхи подолання супротиву даних систем змінам, які відбуваються.
Логічно обумовлюється висновок про закономірність і позитивний наслідок входження України до ЄС, підкреслюється ефективність позиції партнерства. Обґрунтовується актуальність подальших досліджень та необхідність більш детального погляду на проблему з точки зору теорії поля
Середньовічний період в історії науки: завоювання неба (простору) східними філософами як важлива тема в педагогіці
Get PDFThe main aim of the article is to study conquest of the sky (space) by Arabian Turkish, Eastern philosophers in the Middle Ages as an important topic in teaching and learning process.
During the period of stagnation caused by the church rule in Europe in the Middle Ages, the Abbasid caliph in the East moved the capital of the empire from Sham to Baghdad and founded the first Oriental Academy called "Beit al-Hikma", known as the "House of Wisdom" in Europe. As a result of the activities of Eastern philosophers, "Beytul Hikma" has become a world-level scientific research center in the fields of science, philosophy, medicine, and education. Many scientific works related to the civilizations of ancient Greece, China, India, Irag, Egypt and Byzantium were translated into Arabic in "Beitul Hikma", Arab and Turkish scientists improved the information in these works and became the founders and promoters of many fields of science in our time.
Thus, since the mother tongue of scientific research in the Middle Ages was Arabic, that period is known as "Arab Science" in the history of world science. Many European and American experts, such as Robert Brifolt and George Sarton, well-known researchers of the history of science, have also highly appreciated the work of medieval Muslim Arab-Turkish philosophers and inventors in their works. The article mentions the role of Arab-Turkish inventors of the Middle Ages in the creation of the history of world aviation, a field of science history that confirms the conclusions of well-known historians. Here, it is mentioned that they conquered the sky with the hang glider invented by the Andalusian inventor Abbas Gasim Ibn Firnas, the authors of the revolutionary studies, the simple airplane developed by the Turkish inventors Hezarfen Ahmed Chelebi, and the first jet rocket developed by Laqari Hasan Chelebi.
Results: To sum up, the inventions of these scientists should be brought to the attention of students in physics classes of secondary schools, in the "Laws of Conservation" teaching program.
Methods of comparison and analysis had been used while conducting the research. Scientific novelty: Literatures in different languages had been conducted to the research. Relevance of application. The material can be used at lectures and seminars in educational institutions. It will be useful to everyone who is interested in the pedagogy of physics and history.Основною метою статті є дослідження завоювання неба (простору) арабо-турецькими східними філософами середньовіччя як важливої теми у навчально-виховному процесі.
У період стагнації, викликаної церковним правлінням у Європі в середні віки, аббасидський халіф на Сході переніс столицю імперії з Шама до Багдада і заснував першу Східну академію під назвою «Бейт аль-Хікма», відому як «Будинок мудрості» в Європі. Внаслідок діяльності східних філософів «Бейтул Хікма» став науково-дослідним центром світового рівня в галузі науки, філософії, медицини та освіти. Багато наукових праць, що стосуються цивілізацій Стародавньої Греції, Китаю, Індії, Іраку, Єгипту та Візантії, були переведені арабською мовою в «Бейтул Хікма». Арабські та турецькі вчені вдосконалили інформацію в цих працях і стали основоположниками та популяризаторами багатьох областей науки.
Таким чином, оскільки рідною мовою наукових досліджень у Середньовіччі була арабська, цей період відомий в історії світової науки як «арабська наука». Багато європейських та американських фахівців, таких як відомі дослідники історії науки Роберт Бріфолт та Джордж Сартон, також високо оцінили у своїх працях роботу середньовічних мусульманських арабо-турецьких філософів та винахідників. У статті відзначається роль арабо-турецьких винахідників Середньовіччя у створенні історії світової авіації – галузі історії науки, що підтверджує висновки відомих істориків. Тут згадується, що вони підкорили небо дельтапланом, винайденим андалузьким винахідником Аббасом Касімом ібн Фірнасом, авторами революційних досліджень, простим літаком, розробленим турецькими винахідниками Хезарфеном Ахмедом Челебі, та першою реактивною ракетою, розробленою Лакарі Хасан Челебі.
Підводячи підсумки, як загальну пропозицію можна зазначити, що винаходи цих вчених мають бути доведені до відома учнів на уроках фізики загальноосвітніх шкіл, в розділі «Закони збереження».
При проведенні дослідження використовувалися методи порівняння та аналіз. Наукова новизна: до дослідження залучалися література різними мовами. Актуальність застосування: матеріал може бути використаний на лекціях та семінарах у закладах освіти. Буде в нагоді всім, хто цікавиться педагогікою фізики та історії
Критерії оцінки потенційної чисельності ЗШІ (AGI) у техносфері
Get PDFThe purpose of the study is: revealing the basic contradictions that determine the number of general artificial intelligences (AGI) in the technosphere, highlighting the main boundaries of AGI development that can limit their diversity.
Relevance. The future interaction of humans and AGI is one of the potentially dangerous processes. The "ecosystem" of human interaction with artificial intelligences, which will develop after their creation, may face a crisis expressed in the sharp increase in the number of artificial intelligences. But the forecasting of such a crisis requires a description of the factors that can determine the number of AGI s, as well as to determine the structural levels of interaction between people and AGI.
Results. It has been shown that one of the competitive advantages of AGI in relation to a person can be their existence at several structural levels of the technosphere. The main limits of the diversity of AGI are shown: the limit of stability, the limit of the speed of development, the limit of symbiotic interaction, the limit of competition.
It has been clarified that the main limitation for the growth of the number of AGI will be the limit of miniaturization, due to the fact that the set of functions required for an artificial subject (an independent cycle of «abstraction-specification») cannot be embodied in software carriers of too small sizes. And this limitation will be preserved if qualitatively new software media are not created.
It is shown that a sufficient condition for the existence of an autonomous AGI is the advantage of a localized AGI in managing the source of resources compared to a globalized AGI, when this advantage allows you to accumulate the resources necessary to protect yourself from absorption;
Estimates of the minimum and maximum number of AGI in the technosphere are given, related both to the monopolization ore centralization of AGI, and to their extreme diversity. The limits of the use of biological analogies in the description of the reduction and increase in the number of AGI are shown, but these fluctuations can be described with the help of the laws of «necessary diversity» and «hierarchical compensation».
Conclusions. The main contradictions that limit the diversity of the scientific community, as well as some limits of its development, are shown. The assessment of the minimum and maximum number of higher education institutions in the technosphere was carried out.Актуальність. Майбутня взаємодія людини та ЗШІ це один із потенційно небезпечних процесів. «Екосистема» взаємодії людини зі штучними інтелектами, що розвинеться після їх створення, може зіткнутися з кризою, вираженою у різкому зростанні чисельності ЗШІ. Але прогнозування подібної кризи потребує опису факторів, які можуть визначати кількість ЗШІ, а також визначити структурні рівні взаємодії людини та ЗШІ.
Мета. Розкриття базових протиріч, що визначають кількість загальних штучних інтелектів (ЗШІ, AGI) у техносфері, виділення основних кордонів розвитку ЗШІ, які можуть обмежувати їхню різноманітність.
Результати. Показано, що однією з конкурентних переваг ЗШІ по відношенню до людини може бути їхнє існування на кількох структурних рівнях техносфери. Показано основні межі різноманітності ЗШІ: межу стабільності, межу швидкості розвитку, межу симбіотичної взаємодії, межу конкуренції.
З’ясовано, основним обмеженням для зростання чисельності ЗШІ буде межа мініатюризації, пов'язана з тим, що обов'язковий для техногенного суб'єкта набір функцій (незалежний цикл «абстрагування-конкретизації») неможливо втілити в носії програмного забезпечення занадто малих розмірів. І це обмеження буде збережено, якщо не буде створено якісно нові носії програмного забезпечення.
Показано, що достатньою умовою для існування автономного ЗШІ є перевага локалізованого ЗШІ в управлінні джерелом ресурсів у порівнянні з глобалізованим ЗШІ, коли ця перевага дозволяє накопичити ресурси, необхідні для збереження себе від поглинання;
Наведено оцінки мінімальної та максимальної кількості ЗШІ в техносфері, пов'язані як з монополізацією та централізацією ЗШІ, так і з їх граничною різноманітністю. Показано межі використання біологічних аналогій в описі скорочення та збільшення чисельності ЗШІ, але ці коливання можливо бути описувати за допомогою законів «необхідної різноманітності» та «ієрархічної компенсації».
Висновки. Показано основні протиріччя, що обмежують різноманітність ЗШІ, а також деякі межі його розвитку. Проведено оцінку мінімальної та максимальної чисельності ЗШІ у техносфері
Роль жінки у сучасній українській політиці: між акультурацією та функціональною необхідністю
Get PDFThe purpose of the study is: to find out to what extent this contradiction can be considered as an element of a transitional stage, typical for other European countries, and what potential measures to achieve gender equality can be developed.
The relevance of this article lies in the fact that it explores a contradiction characteristic of the modern political system of Ukraine: on the one hand, gender parity is guaranteed by the entire sum of laws, on the other hand, it has not been achieved and some laws do not correspond to real processes in political life. Simply borrowing EU laws and norms actually does not go beyond acculturation, partly adaptation to the political culture of Ukraine under EU requirements.
Results: it is shown that women's acquisition of equal social rights, formal equality with men in terms of active and passive voting rights does not automatically lead to the achievement of gender parity in politics. In the period 1992-2022, Ukraine was in the process of slowly increasing the role of women in the political life of society.
Conclusions: it is shown that in modern conditions, the temporary loss of working capacity associated with the birth and upbringing of a child has become one of the main factors that prevent the start of a woman's political career and determines the low number of women in some executive power structures.
It is shown that the reduction of these risks and the transition to real gender parity can be based on a combination of formal quotas for the presence of women in political structures and the performance of specific political functions by female politicians;
It is shown that gender quotas cannot be attributed to some positions, because it can lead to managerial and political risks. To eliminate gender disparity, gender quotas should regulate the area of political activity in which gender disparity is explained precisely by the factors described in this paper: i.e., to quota party lists, according to which deputies to the Verkhovna Rada and local councils are elected.Актуальність цій статті у тому, що в ній досліджується характерне для сучасної політичної системи України протиріччя: з одного боку, ґендерний паритет гарантується всією сумою законів, з іншого – він не досягнутий і частина законів не відповідає реальним процесам у політичному житті. Просто запозичення законів та норм ЄС фактично не виходить за межі акультурації, частково адаптації політичної культури Україні під вимоги ЄС.
Мета: з’ясувати, наскільки цю суперечність можливо розглядати як елемент перехідного етапу, типового і для інших країн Європи, та які можливо виробити потенційні заходи досягнення ґендерної рівності.
Результати: показано, що здобуття жінками рівних соціальних прав, формальна рівність з чоловіками в обсязі активних та пасивних виборчих прав не призводить автоматично до досягнення ґендерного паритету у політиці. Україна у період 1992-2022 рр. перебувала у процесі повільного підвищення ролі жінки у політичному житті суспільства, та ці процеси достатньо типові для країн Європи.
Висновки: показано, що в сучасних умовах тимчасова втрата працездатності, пов'язана з народженням і вихованням дитини, стала одним з основних факторів, що перешкоджають початку політичної кар'єри жінки та обумовлює низку чисельність жінок у деяких структурах виконавчої влади.
Показано, що зниження цих ризиків та перехід до реального гендерного паритету може базуватися на поєднанні формального квотування присутності жінок у політичних структурах та виконання жінками-політиками специфічних саме політичних функцій;
Показано, що гендерне квотування не може бути віднесено до окремих посад, бо може призводити до управлінських та політичних ризиків. Для усунення гендерного диспаритету гендерне квотування повинно регулювати область політичну діяльність, в якій диспаритет статей пояснюється саме факторами, описаними в даній роботі: тобто квотувати партійні списки, за якими відбувається обрання депутатів до Верховної Ради та місцевих рад
Основні етапи становлення виборчої системи в Азербайджанській Республіці
Get PDFAn electoral system is a set of laws that govern how elections and referendums are conducted and how their results are determined. Although political electoral systems are determined by governments, businesses, non-governmental organizations and informal organizations may also organize elections based on a particular electoral system. Election systems include all aspects of the election process: when elections are held, who can vote, who can run for office, how ballots are marked and counted, what the limits are on election company spending, and more. Electoral systems are defined by constitutions or electoral laws and are often implemented through electoral commissions. Different electoral systems can be used for different purposes. One of the main human rights in the world is to participate in the political life of society and the state. The development of the electoral system has been going on for more than a century. Elections are the most democratic way of formation of representative and executive bodies. Gradually, a democratic electoral system was established in the vast majority of states, and the majority of citizens had the right to vote. Every year, the application of certain innovations related to scientific and technological progress, legislation, and culture affects the election process. The legitimacy of established power structures depends on the degree of democracy and openness of the electoral process. As an independent state, the Republic of Azerbaijan, as an integral part of the modern world, established an election system in accordance with international legal standards. In the direction of the general issues mentioned above, a comprehensive research was conducted in the article. During the preparation of the article, the works of local and foreign authors were referred to, and suggestions were noted by the researcher at the end. We hope that this article will be a contribution to future researchers in this field. Observations made during the research show that the article is of great importance due to its fundamentality.T he presented article is a study of the evolution of the electoral system in Azerbaijan from the beginning of the 20th century until today.Виборча система – це сукупність законів, які регулюють порядок проведення виборів і референдумів та визначення їх результатів. Хоча політичні виборчі системи визначаються урядами, підприємства, неурядові та неформальні організації також можуть організовувати вибори на основі певної виборчої системи. Виборчі системи включають усі аспекти виборчого процесу: коли проводяться вибори, хто може голосувати, хто може балотуватися на посаду, як позначаються та підраховуються бюлетені, які обмеження на витрати виборчих компаній тощо. Виборчі системи визначаються конституціями або законами про вибори і часто впроваджуються через виборчі комісії. Різні виборчі системи можуть використовуватися для різних цілей. Одним із головних прав людини у світі є участь у політичному житті суспільства та держави. Розвиток виборчої системи триває вже понад століття. Вибори є найбільш демократичним способом формування представницьких і виконавчих органів. Поступово в переважній більшості штатів утвердилася демократична виборча система, право голосу мала більшість громадян. Щороку на виборчий процес впливає застосування тих чи інших інновацій, пов’язаних з науково-технічним прогресом, законодавством, культурою. Легітимність створених владних структур залежить від ступеня демократичності та відкритості виборчого процесу. Як незалежна держава, Азербайджанська Республіка, як невід'ємна частина сучасного світу, встановила виборчу систему відповідно до міжнародних правових стандартів. У напрямі зазначених вище загальних питань у статті проведено комплексне дослідження. Під час підготовки статті посилалися на праці вітчизняних та зарубіжних авторів, а пропозиції занотувалися дослідником у кінці. Ми сподіваємося, що ця стаття стане внеском для майбутніх дослідників у цій галузі. Спостереження, зроблені під час дослідження, показують, що стаття має велике значення через її фундаментальність. Представлена стаття є дослідженням еволюції виборчої системи в Азербайджані з початку 20 століття до сьогодні