Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Створення й історичний розвиток системи Академії наук в Азербайджані
Get PDFToday, the history of science is studied on the one hand within the framework of separate branches of science (the history of physics - in the physical sciences, the history of mathematics - in the mathematical sciences, the history of linguistics - in the linguistic sciences, etc.), on the other - the history of science is the subject of the study of philosophy as a certain unit (sets of the history of science of the main subsystems). A more popular long-term term in the philosophy of science was the positivist interpretation of the history of science. The principles of the positivist history of science were given by V. Vevel in the work "History of Inductive Science". In the positivist methodology of the process of the development of science, there is a process of gradual and continuous accumulation of knowledge. It was critically perceived by leading historians of science.
Azerbaijan is one of the oldest centers of science and culture in the world. The inhabitants of its historical territory created a rich cultural and material heritage for thousands of years. There are many scientific works among the ancient monuments of culture. In the first half of the 20th century, A. Koire assumed the role of a scientific revolution in the history of science, as a result of which the scientific picture of the world and the scientific way of thinking changed. In his opinion, important factors in the development of science are internal scientific factors. At that time, his contemporary D. Bernal considered production-technical, socio-political, religious and other factors to be decisive for science. T. Kuhn presented the history of science as a time of scientific revolution, which led to a change in scientific paradigms, and assessed the positivist history of science as facts that contradict history.
The Azerbaijan People's Republic (1918-20) played an important role in recognizing Azerbaijani science and its intellectual values as national wealth.Сьогодні історія науки вивчається з одного боку в рамках окремих галузей науки (історія фізики - у фізичних науках, історія математики - в математичних науках, історія лінгвістики - в лінгвістичних науках, та ін.), з іншого – історія науки є предметом дослідження філософії як певної одиниці (сукупності історії науки основних підсистем). Більш популярним довгостроковим терміном у філософії науки було позитивістське тлумачення історії науки. Принципи позитивістської історії науки дав В. Вевель у праці «Історія індуктивної науки». У позитивістській методології процесу розвитку науки виникає процес поступового і безперервного накопичення знань. Його критично сприйняли провідні історики науки.
Азербайджан є одним з найстаріших центрів науки і культури в світі. Жителі його історичної території протягом тисячоліть створювали багату культурну та матеріальну спадщину. Серед давніх пам’яток культури не мало наукових праць. У першій половині 20 століття А. Койре приймає роль наукової революції в історії науки, в результаті якої змінюється наукова картина світу і науковий спосіб мислення. На його думку, важливими чинниками розвитку науки є внутрішньонаукові фактори. На той час його сучасник Д. Бернал вирішальними щодо науки вважав виробничо-технічні, соціально-політичні, релігійні та інші фактори. Т. Кун представив історію науки як час наукової революції, яка призвела до зміни наукових парадигм, і оцінив позитивістську історію науки як факти, що суперечать історії.
Азербайджанська Народна Республіка (1918-20) зіграла важливу роль у визнанні азербайджанської науки і її інтелектуальних цінностей національним багатством
Течії думки ісламського світу в процесі модернізації
Get PDFIn human history, there have been attempts at reform and innovation in all periods according to the conditions of the time. When faced with the demands of the times, societies are forced to make certain changes to their rules, customs, and traditions. The bearers of the Islamic religion, which emerged in the Arabian Peninsula in the 7th century and currently make up more than 25% of the world's population, in turn had to make certain changes to keep up with the times. The first steps of this were taken during the caliphate of the Umayyads and the Abbasids, as a result of which changes occurred in the basic principles of classical Islam, some doctrines disappeared completely, or new doctrines appeared. The 7th-9th centuries can be characterized as a period when Islamic civilization shines in the most active and dynamic way in the world. During this period, differences of opinion on religious and jurisprudential issues emerged, and new sects and beliefs were formed. Also, schools of Sufism, which include a religious-philosophical and mystical outlook, were formed in this period.
We can say that the fate of the Islamic world has been connected with the name of the Turks since the 10th century. The acceptance of Islam by the Turks was an important turning point in world history. Muslim Turks took upon themselves the function of guardians of the Islamic religion, which was in turmoil, and carried this heavy burden with honor until the end. In the 17th-18th centuries, the foundations of the return to the past began to be laid along with innovation in the Islamic world. During this period, after the emergence of the Salafism movement in Arabia, these types of groups began to become active over time. The bearers of such ideas called innovations heresy and defended the importance of returning to Islam brought by the Prophet. In short, because the Islamic world has passed through a very turbulent historical situation, it has had to show dissimilar reactions in different situations.В історії людства були спроби реформ та інновацій у всі періоди відповідно до умов часу. Стикаючись із вимогами часу, суспільства змушені вносити певні зміни у свої правила, звичаї та традиції. Носії ісламської релігії, яка з’явилася на Аравійському півострові в VII столітті і на даний момент становить понад 25% населення планети, у свою чергу були змушені внести певні зміни, щоб йти в ногу з часом. Перші кроки в цьому були зроблені під час халіфату Омейядів і Аббасидів, в результаті чого відбулися зміни в основних принципах класичного ісламу, деякі доктрини повністю зникли або з'явилися нові доктрини. VII-IX століття можна охарактеризувати як період, коли ісламська цивілізація сяє найбільш активно і динамічно в світі. У цей період виникли розбіжності в поглядах на релігійні та юридичні питання, сформувалися нові секти та вірування. Також у цей період формуються школи суфізму, які включають релігійно-філософський і містичний світогляд.
Можна сказати, що доля ісламського світу пов'язана з ім'ям турків ще з Х століття. Прийняття ісламу турками стало важливим поворотним моментом у світовій історії. Турки-мусульмани взяли на себе функцію охоронців ісламської релігії, яка переживала неспокій, і з честю винесли цей важкий тягар до кінця. У 17-18 століттях разом з інноваціями в ісламському світі почали закладатися основи повернення до минулого. У цей період, після появи салафізмського руху в Аравії, ці типи груп з часом почали активізуватися. Носії таких ідей називали нововведення єрессю і відстоювали важливість повернення до ісламу, принесеного пророком. Коротше кажучи, оскільки ісламський світ пройшов через дуже бурхливу історичну ситуацію, йому доводилося демонструвати різні реакції в різних ситуаціях
Black Americans for Democracy як приклад афро-американської боротьби з дискримінацією за расовою ознакою на регіональному рівні США (1968-1978 рр.)
Get PDFThe object of the article is to investigate the activities of the B.A.D. organization as an example of regional African-American struggle against racial discrimination.
The relevance is due to the need to study the regional dimension of the anti-racist movement, because it was from local victories that the modern american society was built.
The results. It was determined that Black Americans for Democracy arose within the University of Arkansas as a reaction to the murder of M.-L. King, because there was a possibility of increased manifestations of racism throughout the United States with the death of one of the main leaders of the African-American movement. As a result, African-American students tried to secure their rights, including equal access to education. Focusing attention on the African-American student organization within the University of Arkansas is due to the fact that the higher educational institution in question was one of the first in the United States to desegregate the educational process. At the same time, until the 1970s, African-American students were oppressed by other students and teachers. Two stages of activity of Black Americans for Democracy are defined: 1) the period of functioning of a small student group that responded to situations; 2) the period of the official student organization, which tried to minimize manifestations of racism and demonstrate the equality of African-Americans in relation to others.
Conclusions. Established that in less than 10 years, the organization managed to create a center of equality and respect within the University of Arkansas. Increase the number of African-Americans as students, teachers and administrative staff tenfold and achieve leading roles for African-Americans in the university's student government. Manifestations of racism at the local level were overcome to a greater extent; African-American culture was opened to others, projects were prepared to improve the living conditions of African-Americans outside the walls of the university.Метою статті визначено дослідити діяльність організації B.A.D., як прикладу регіональної афро-американської боротьби з дискримінацією за расовою ознакою.
Актуальність обумовлена потребою вивчення регіонального виміру антирасистського руху, адже саме з локальних перемог будувалось сучасне суспільство США.
Результати. Визначено, що Black Americans for Democracy виникла в межах Університету Арканзасу, як реакція на вбивство М.-Л. Кінга, адже існувала вірогідність посилення проявів расизму по всім Сполученим Штатам зі смертю одного з головних провідників афро-американського руху. Як результат, афро-американські студенти намагалися убезпечити здобутті права, зокрема на рівний доступ до освіти. Акцентування уваги на афро-американській студентській організації саме в межах Університету Арканзасу, обумовлене тим фактором, що поданий вищий навчальний заклад був одним з перших у США, хто десегрував навчальний процес. Водночас, до 70-х рр. ХХ ст., студенти афро-американці, зазнавали утисків з боку інших студентів та викладачів. Визначено два етапи діяльності Black Americans for Democracy: 1) період функціонування невеликого студентського угруповання, яке реагувало на ситуації; 2) період офіційної студентської організації, яка намагалася мінімізувати прояви расизму та продемонструвати рівність афро-американців щодо інших.
Висновки. Встановлено, що менш ніж за 10 років, організація зуміла створити осередок рівності та поваги в межах Університету Арканзасу, зокрема: в десятки разів збільшити кількість афро-американців у якості студентів, викладачів та адміністративного персоналу та домогтися афро-американцям провідні ролі у студентському самоврядуванні університету; подолати у більшій мірі прояви расизму на локальному рівні; відкрити афро-американську культуру іншим, підготувати проєкти для покращення умов життя афро-американців поза стінами університету. Сформульовані висновки щодо того, що приклад B.A.D. став свого роду прецедентом, що сприяв появі відповідних організацій в межах інших освітніх установ держави
Біля витоків діяльності Азербайджанської наукової бібліотеки (життя, присвячене культурі)
Get PDFThe "legacy" of the Soviet era has been the subject of many studies. Attention is also drawn to the efforts to create a common picture by summarizing our political, economic and cultural heritage in various fields. Creating an overall picture by identifying cultural trends against the backdrop of political processes, trends in applied and fine arts against the backdrop of an economic "utopia" does not mean an exhaustive picture.
When we "consider" the political, economic and cultural aspects of the heritage of the Soviet era, a picture emerges that our cultural heritage is considered more valuable and important. Cultural constructions of the Soviet period, common examples of cultural, literary, applied and fine arts can be assessed as values that bring people together and unite. In this regard, it is important to study and celebrate the work, role and merits of individuals who have played an important role in the creation and development of the cultural environment.
Aliajdar Saidzade is a progressive intellectual who devoted his life to cultural construction, the popularization of books and reading, the expansion of library activities, and the expansion of literary ties in the difficult years of the Soviet era.
This article is devoted to the study and evaluation of his versatile cultural activities. An interesting life was lived by A. Saidzade, who, along with the creativity of his “state position” in the system, did not lose secular values while maintaining the national concept in the Soviet ideological system. Reading and worldview are reflected in his valuable works. In his actions and thoughts, the approach "Propaganda is not in all cases an ideology and propaganda must be progressive ..." is especially noteworthy.
A. Saidzade is one of the few people in the scientific and cultural environment of Azerbaijan, whose work was appreciated both at the level of the Soviet Union and within the national cultural framework. The scientific books, textbooks and methodological materials published by him, scientific articles retain their significance to this day. The candidate and doctoral dissertations defended by him, on which he worked, served the development of Azerbaijani literary thought.«Спадщина» радянської доби стала предметом багатьох досліджень. Також звертається увага на зусилля створити спільну картину шляхом узагальнення нашої політичної, економічної та культурної спадщини в різних сферах. Створення загальної картини шляхом виявлення культурних тенденцій на тлі політичних процесів, тенденцій прикладного та образотворчого мистецтва на тлі економічної «утопії» не означає вичерпної картини.
Коли ми «розглядаємо» політичні, економічні та культурні аспекти спадщини радянської доби, то складається картина, що наша культурна спадщина вважається більш цінною та важливою. Культурні споруди радянського періоду, загальні зразки культурного, літературного, прикладного та образотворчого мистецтва можна оцінити як цінності, що зближують і об'єднують людей. У зв’язку з цим важливо вивчати та відзначати працю, роль і заслуги осіб, які відіграли важливу роль у створенні та розвитку культурного середовища.
Аліадар Саїдзаде – прогресивний інтелектуал, який у важкі роки радянської доби присвятив своє життя культурному будівництву, популяризації книги та читання, розширенню бібліотечної діяльності, розширенню літературних зв’язків.
Дослідженню та оцінці його різнобічної культурної діяльності присвячена дана стаття. Цікаве життя прожив А. Саїдзаде, який, поряд із креативністю своєї «державницької позиції» в системі, не втратив світських цінностей, зберігаючи національну концепцію в радянській ідеологічній системі. Начитаність і світогляд знайшли відображення в його цінних творах. У його діях і думках особливо виділяється підхід «Пропаганда не завжди є ідеологією, а пропаганда має бути прогресивною...».
А. Саїдзаде є одним із небагатьох людей у науковому та культурному середовищі Азербайджану, чия діяльність була оцінена як на рівні Радянського Союзу, так і в межах національної культури. Опубліковані ним наукові книги, підручники та методичні матеріали, наукові статті зберігають своє значення й досі. Захищені ним кандидатська та докторська дисертації, над якими він працював, послужили розвитку азербайджанської літературної думки
Цікаві властивості металевої ртуті на навчальних уроках з хімії
Get PDFThe article deals with the dependence of the reason why chemistry is loved by students on the teacher's skill and pedagogical mastery. It is noted that during the teaching of the topic of metals, it is important to give ample space to information about the interesting properties of mercury metal. Therefore, the article covers the symptoms of mercury poisoning and what measures to take. It is noted that from ancient times until now, the number of people who know how dangerous mercury metal is a minority.
Information about the serious problems caused by mercury waste in Azerbaijan, mainly in Sumgait city, is brought to the attention of students. It is noted that from 2000 to 2004, based on the World Bank Project, a landfill was built near Sumgait for the isolation of mercury waste from the environment. Transportation of about 60,000 tons of mercury-containing waste to this landfill and future treatment of mercury-containing waste at the landfill are explained to the students. In the "this is interesting" learning part of the topic, some information about red mercury is conveyed to the students as interesting information. These interesting facts make students think. In general, the article gives ample space to the issues of conducting educational work among students and the population. Also, the attitude towards the issues of which foods to prefer in case of mercury poisoning is also reported.
There is a great need to inform and educate the population in this area. For this, it is necessary to conduct constant monitoring in the polluted areas and to assess the ecological risks of the results of the conducted monitoring. In order to prevent the use of contaminated areas, certain measures should be taken, propaganda should be carried out continuously, and people should be informed.У статті розглядається залежність того, чому хімія полюбляється учнями, від майстерності та педагогічної майстерності вчителя. Відзначається, що під час викладання теми про метали важливо приділити достатньо місця інформації про цікаві властивості металевої ртуті. Тому в статті розповідається про симптоми отруєння ртуттю та про те, які заходи вжити. Відзначається, що з давніх часів і дотепер число людей, які знають, наскільки небезпечна металева ртуть, становить меншість.
До відома студентів доводиться інформація про серйозні проблеми, спричинені ртутними відходами в Азербайджані, головним чином у місті Сумгаїт. Зазначається, що з 2000 по 2004 рік за проектом Світового банку поблизу Сумгаїта був побудований полігон для ізоляції ртутних відходів від навколишнього середовища. Учням пояснюється транспортування близько 60 000 тонн ртутьвмісних відходів на це звалище та подальше поводження з ртутьвмісними відходами на полігоні. У навчальній частині теми «Це цікаво» деяка інформація про червону ртуть доноситься до учнів як цікава інформація. Ці цікаві факти змушують учнів задуматися. Загалом у статті достатньо місця приділено питанням проведення виховної роботи серед студентів та населення. Також повідомляється ставлення до питань, яким продуктам харчування віддати перевагу при отруєнні ртуттю.
Існує велика потреба в інформуванні та освіті населення цієї сфери. Для цього необхідно проводити постійний моніторинг на забруднених територіях та оцінювати екологічні ризики за результатами проведеного моніторингу. Щоб не допустити використання забруднених територій, необхідно вживати певних заходів, постійно вести пропаганду, інформувати людей
Діяльність інституцій, що забезпечують формування політики національної пам’яті в Україні та Республіці Македонії: порівняльний аналіз
Get PDFThe purpose of the article is to compare the activities of the Ukrainian Institute of National Memory and the Institute of National History of the Republic of North Macedonia in 1991-2022, as having an impact on the memory policy in countries with similar histories.
The relevance of the topic is due to the need for fundamental changes in the policy of memory. Without purposeful work on the part of the state, it is impossible to revise the complex issues of national history, the current interpretation of which hinders the formation of the European values of the Ukrainian people. North Macedonia, which, like Ukraine, emerged from a socialist totalitarian system, has gone through a similar process of rethinking its historical past. In this regard, it is interesting for Ukraine to study Macedonia's experience. Effective steps can be adopted by Ukrainian structures, while negative ones will help prevent mistakes in establishing their work.
The results of the study show the advantages of the Ukrainian Institute of National Remembrance over its North Macedonian counterpart both in the international arena and within countries. And this is despite the fact that the Ukrainian Institute of National Remembrance was established only after Ukraine's independence and has been reformed several times. Despite this, the Ukrainian institution has a wider range of media tools and uses more channels of communication with the public. As for the "historical wars", both institutions are engaged in them, but the Ukrainian institution, due to its stronger media presence, is more effective.
The conclusions of the study show that there are two main reasons for the lagging behind of the Institute of National History of the Republic of North Macedonia from the Ukrainian Institute of National Memory. The first reason is the status of the institutions. The Ukrainian institution is a body of the state apparatus that has more powers. The Macedonian institution is an academic institution, which is only partially managed from the outside. This leads to the second reason: the budget of the former institution is much larger than that of the latter.Мета статті – порівняти діяльність Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної історії Республіки Північна Македонія в 1991 – 2022 роках, як таких, що мають вплив на політику пам’яті в країнах зі схожою історією.
Актуальність теми обумовлена потребою докорінних змін політики пам’яті. Без цілеспрямованої роботи з боку держави неможливо здійснити перегляд складних питань національної історії, сучасне потрактування яких стоїть на заваді формування європейських цінностей українського народу. Подібний до України шлях переосмислення історичного минулого пройшла й Північна Македонія, яка, як і Україна, була вихідцем з соціалістичної тоталітарної системи. З огляду на це, для України є цікавим вивчення досвіду Македонії. Ефективні кроки можуть бути запозичені українськими структурами, а негативні, дадуть можливість упередити помилки в налагодженні їх роботи.
Результати дослідження показують переваги Українського інституту національної пам’яті над північномакедонським аналогом як на міжнародній арені, так і в середині країн. І це при тому, що Український інститут національної пам’яті створений лише за часів незалежності України й декілька разів реформувався. Попри це, українська інстанція має більш широкий медійний інструмент і використовує більше каналів зв’язку з громадськістю. Щодо «історичних війн», то обидва інститути їх ведуть, але українська інституція, в силу своєї сильнішої медійності, діє ефективніше.
Висновки дослідження показують, що основних причин відсталості Інституту національної історії Республіки Північна Македонія від Українського інституту національної пам’яті дві. Перша причина – статус інституцій. Українська інстанція – це орган державного апарату, який має більше повноважень. Македонський заклад – це наукова установа, що лишень частково керується ззовні. З цього випливає і друга причина – бюджет у першої установи значно більший, аніж у другої
«Неминуча війна» як політична міфологема політичної пропаганди в радянській Україні 1920 – 1930-х років
Get PDFThe purpose of the article is to study the meaning of the motif of «inevitable war» in the ideological doctrine of Soviet Ukraine in the interwar period and to determine the peculiarities of its use as a propaganda narrative.
The relevance of the study is due to the Russian-Ukrainian confrontation, which entered an active phase in 2014 and turned into an open military conflict on February 22, 2022. The study of the origins of Russian militarism will allow a better understanding of its causes and expand the possibilities of fighting the aggressor on the ideological front.
Research methods. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity and systematicity. The main thing is the use of the method of analysis and synthesis, which made it possible to study the general trends in the use of the motif of «imminent war» in the information space of Soviet Ukraine in the interwar period by studying individual components. Main results: The article is devoted to militarism as an important component of the ideology of the USSR and the spread of the political mythologime of "inevitable war" on the territory of Soviet Ukraine in the interwar period. Based on the analysis of the speeches of party and state leaders, publications in the mass media, and other means of propaganda and agitation, it is proved that the motive of "inevitable war" gained special momentum from the beginning of the 1930s, when the Soviet Union began an active aggressive policy towards neighboring states with the help of military force. The scientific novelty of the article consists in a comprehensive study of the mythologime of «inevitable war» as one of the leading motives of Bolshevik propaganda on the territory of Ukrainian lands occupied by Bolshevik Russia. Conclusions. The motif of «inevitable war» occupied an important place in the ideological mythology of the USSR. Communist ideology in the Land of the Soviets was based on the creation of a kind of parallel reality in which the individual lived and which was formed by all means of influence: through radio, the press, art, propaganda and agitation. An important place among Soviet mythologists was occupied by the motifs of the «invincible Red Army» and the «inevitable war» with capitalism, which fit perfectly into the Marxist-Leninist theory of the historical progress of mankind.Метою статті є вивчення значення мотиву «неминучої війни» в ідеологічній доктрині Радянської України у міжвоєнний період та визначення особливостей його використання як пропагандистського наративу.
Актуальність дослідження обумовлена російсько-українським протистоянням, яка вступило в активну фазу з 2014 р. і переросло у відкритий військовий конфлікт з 22 лютого 2022 р. Дослідження витоків російського мілітаризму дозволить краще зрозуміти його причини та розширить можливості боротьби з агресором на ідеологічному фронті.
Методи дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності і системності. Головним є використання методу аналізу і синтезу, що зробило можливим шляхом вивчення окремих складових дослідити загальні тенденції використання мотиву «неминучої війни» в інформаційному просторі Радянської України міжвоєнного часу. Основні результати: Статтю присвячено мілітаризму як важливій складовій ідеології СРСР та поширенню політичної міфологеми «неминучої війни» на території Радянської України в міжвоєнний період. На основі аналізу виступів партійних і державних лідерів, публікацій у засобах масової інформації, інших засобів пропаганди та агітації доведено, що мотив «неминучої війни» набув особливого розмаху з початку 1930-х років, тоді, коли Радянський Союз почав активну загарбницьку політику щодо сусідніх держав за допомогою військової сили. Наукова новизна статті полягає в комплексному дослідженні міфологеми «неминучої війни» як одної з провідних мотивів більшовицької пропаганди на території українських земель, окупованих більшовицькою росією. Висновки. Мотив «неминучої війни» займав важливе місце в ідеологічних міфологемах СРСР. Комуністична ідеологія в Країні Рад трималася на створенні свого роду паралельної реальності, у якій перебувала особистість і яка формувалася всіма засобами впливу: через радіо, пресу, мистецтво, пропаганду і агітацію. Вагоме місце серед радянських міфологем займали мотиви «непереможної Червоної армії» та «неминучої війни» з капіталізмом, які чудово вписувалися марксистсько-ленінську теорію історичного поступу людства
Нові види бібліографічних ресурсів в електронному середовищі
Get PDFThe application of modern information technologies to library practice primarily affects the production of bibliographic products. The ever-increasing amount of information makes the selection, evaluation, presentation and dissemination of available information a vital issue. Currently, adapting to the new information environment, using information and communication technologies significantly changes the methods of preparation and production of bibliographic information, the structure of bibliographic resources. These processes are actively studied by many foreign and local experts. In addition, researchers emphasize that the essence of bibliographic information remains unchanged, but the means of its presentation and implementation of its main functions are improved. New technologies primarily affect the following areas of bibliographic activity: bibliographic resources, bibliographic processes.
Research aim is to investigate the issue of classification of electronic bibliographic products, which constitute an important part of the online information resources of libraries. In the article, a multidimensional classification of bibliographic products available in the electronic environment was carried out and their characteristics were given. The role of electronic bibliographic resources as a multidimensional information search tool is noted. The authors provide various proposed definitions of the concept of "electronic bibliographic resources" and identify its important features as a multi-structured phenomenon. It has been determined that different experts have different approaches regarding the classification of bibliographic products in electronic format. There are disagreements about whether this or that bibliographic resource is a traditional type or an original electronic bibliographic product. In some cases, it remains controversial whether the resource is a service type or a bibliographic product. Additionally, brief information on the method of creating the main types of electronic bibliographic resources was given.Застосування сучасних інформаційних технологій у бібліотечній практиці в першу чергу впливає на виробництво бібліографічної продукції. Постійно зростаючий обсяг інформації робить відбір, оцінку, представлення та поширення наявної інформації життєво важливою проблемою. Нині адаптація до нового інформаційного середовища, використання інформаційно-комунікаційних технологій суттєво змінюють методи підготовки та виробництва бібліографічної інформації, структуру бібліографічних ресурсів. Ці процеси активно досліджуються багатьма закордонними та вітчизняними фахівцями. Крім того, наголошують дослідники, сутність бібліографічної інформації залишається незмінною, але вдосконалюються засоби її представлення та реалізації основних функцій. Нові технології торкаються в першу чергу таких сфер бібліографічної діяльності: бібліографічні ресурси, бібліографічні процеси.
Мета дослідження – дослідити питання класифікації електронної бібліографічної продукції, яка становить важливу частину інформаційних мережевих ресурсів бібліотек. У статті проведено багатовимірну класифікацію доступної в електронному середовищі бібліографічної продукції та надано її характеристику. Відзначено роль електронних бібліографічних ресурсів як багатовимірного засобу пошуку інформації. Автори надають різні запропоновані визначення поняття «електронні бібліографічні ресурси» та виділяють його важливі ознаки як багатоструктурного явища. Встановлено, що різні фахівці мають різні підходи щодо класифікації бібліографічної продукції в електронному форматі. Існують розбіжності щодо того, чи є той чи інший бібліографічний ресурс традиційним видом чи оригінальним електронним бібліографічним продуктом. У деяких випадках залишається суперечливим питання про те, чи є ресурс послугою чи бібліографічним продуктом. Додатково подано короткі відомості про методику створення основних видів електронних бібліографічних ресурсів
Танатоцентричність «русского мира» в оптиці ідей Ханни Арендт
Get PDFActuality of the topic is due to the civilizational challenges that Ukraine has faced as a result of the full-scale Russian invasion from February 24, 2022, as well as the need to understand the worldview foundations of the long war between Ukraine and Russia. The goal is to articulate the signs of thanatocenticity of ‘Russian World’ through the H. Arendt’s ideas as one of the first researchers of phenomenon of totalitarianism.
The results of the study are, firstly, the designation of the two poles of the concept "Russian world" – technocratic, represented by the views of Russian methodologists (P. Shchedrovytsky, etc.), where "Russian world" is a network structure of large and small communities that think and speak Russian, and religiously -mythological (O. Dugin), where "Russian world" is the messianic idea of the center of struggle between tellurocratic anti-globalism and thalassocratic globalism. Secondly, the outline of the implementation mechanisms of the realization of the "Russian world", where the technocratic pole is represented by the moderate-bureaucratic proposals of S. Pereslegin and S. Gradirovsky, and the religious-mythological pole is represented by the radical-bureaucratic proposals of T. Serhiitsev. Thirdly, imperialism is shown in its worldview (forceful subjugation of others), anthropological (an official person as a bearer of certain values and meanings), political (struggle against dissent) aspects. Fourthly, resentment is considered as an inferiority reduced to a moral system. Fifthly, the mass phenomenon is articulated as a consequence of the total de-subjectivation and de-axiologisation of the population. Sixthly, the facets of ideology as a manifestation of the instrumentalization of culture are outlined. Seventhly, propaganda is clarified as a powerful lever of influence on the consciousness of citizens, forcing it to function within binary oppositions (us / them, own / others, etc.). Eighthly, possible options for the application of totalitarian practices within the "Russian world" are indicated.
The conclusions show that the thanatocentricity of the "Russian world" is due to its depersonalization and fascination with death, and therefore its manifestation within Ukraine is ontocide. Based on this, the problem of overcoming desubjectivity at the personal, interpersonal, domestic, and foreign political levels is considered a civilizational challenge.Актуальність теми обумовлена тими цивілізаційними викликами з якими Україна зіштовхнулась у результаті повномасштабної російської навали з 24 лютого 2022 р., а також необхідністю осягнення світоглядних підвалин тривалої війни між Україною та Росією. Метою є артикуляція ознак танатоцентричності «русского мира» крізь призму ідей Х. Арендт, яка була однією з перших дослідниць феномену тоталітаризму.
Результатами дослідження є, по-перше, позначення двох полюсів концепту «русский мир» – технократичний, представлений поглядами російських методологів (П. Щедровицький та ін.), де «русский мир» – мережева структура великих та малих спільнот, які мислять та розмовляють російською мовою, та релігійно-міфологічний (О. Дугін), де «русский мир» – месіанська ідея осередку боротьби телурократичного антиглобалізму та таласократичного глобалізму. По-друге, окреслення імплементативних механізмів втілення «русского мира», де технократичний полюс представлений помірно-бюрократичними пропозиціями С. Переслегіна та С. Градіровського, а релігійно-міфологічний – радикально-бюрократичними пропозиціями Т. Сергійцева. По-третє, показаний імперіалізм у світоглядному (силове підкорення інших), антропологічному (людина-чиновник як носій певних цінностей та смислів), політичному (боротьба з інакомисленням) аспектах. По-четверте, розглянутий ресентимент як неповноцінність, що зведена у систему моралі. По-п’яте, артикульований феномен маси як наслідок тотальної десуб’єктивації та деаксіологізації населення. По-шосте, окреслені грані ідеології як прояву інструменталізації культури. По-сьоме, з’ясована пропаганда як вагомий важіль впливу на свідомість громадян, примушуючи її функціонувати у межах бінарних опозицій (ми / вони, свої / чужі тощо). По-восьме, позначені можливі варіанти застосування тоталітарних практик у межах «русского мира».
У висновках наведено, що танатоцентричність «русского мира» обумовлена його деперсоналізованістю та зачарованістю смертю і тому його прояв у межах України – це онтоцид. Виходячи з цього, цивілізаційним викликом уявляється проблематика подолання десуб’єктності на персональному, міжособистісному, внутрішньо- та зовнішньополітичному рівнях
Інституалізація української автономії в політичній системі Австро-Угорщини: вимір партійного представництва
Get PDFThe article examines the essential features of the concept of the Rusyn-Ukrainian intelligentsia, clergy, political parties, and other socio-political agents regarding the autonomous self-government of Ukrainian lands as part of the dualistic political system of the Austro-Hungarian Empire.
For relevance, we consider it necessary to highlight not only the established concepts and achievements of political activity of Ukrainian politicians of the past centuries, but also less prominent cases of creation of various political projects. Not only the idea of independence that worried thinkers and officials, but also any possibility of creating a means of communicating the proposals and needs of the local population for making constructive political decisions. Autonomy is one of such means and is currently little studied over the past few years.
Results. The article highlights the views of independent political figures and political parties, their concepts of autonomous organization of Ukrainian lands. These concepts were formed in the conditions of rapidly growing self-consciousness of the peoples of Austria-Hungary, which included Ruthenians-Ukrainians. The evolution of ideas about self-government from personal requests and letters to the emperor from well-known socio-political figures, on the example of A. Dobriansky's activity, to full-fledged programs of the first Ukrainian mass classical political parties (on the example of the Ruthen-Ukrainian Radical Party), aimed at struggle for power through representative bodies and legislative legalization of their own concepts of self-government, has been noticed. With the development of the national liberation movement, so did the need to transform the concept of autonomy into the concept of independence. Although, in the future, both ideas existed simultaneously, the initial was the concept of autonomy of the Ukrainian lands.
Conclusions. The conceptualization of the autonomy of the Ukrainian lands within Austria-Hungary on the wings of the revolutionary events of 1848-49 and further progressive changes in the social and political life of Europe formed the basis for future achievements of the liberation struggle for independence and for other projects on the autonomy of Ukrainian lands as part of various socio-political formations in the twentieth century.Метою статті є дослідження сутнісних особливостей концепції русинської-української інтелігенції, духовенства, політичних партій та інших суспільно-політичних агентів щодо автономного самоврядування українських земель в складі дуалістичної політичної системи Австро-Угорської імперії.
Актуальністю дослідження є необхідність висвітлювати не тільки усталені концепції та досягнення політичної діяльності українських політичних діячів минулих століть, але й менш визначні випадки створення різноманітних політичних проектів. Не тільки ідеї про незалежність турбували мислителів й чиновників, але й будь-яка можливість створення засобу донесення пропозицій й потреб місцевого населення для прийняття конструктивних політичних рішень. Автономія є одним з таких засобів й наразі, за останні кілька років, є мало дослідженою.
Результати. У статті висвітлені погляди самостійних політичних діячів та політичних партій їх концепції автономної організації українських земель. Дані концепції формувалися в умовах стрімко зростаючої самосвідомості народів Австро-Угорщини, до яких входили і русини-українці. Помічено еволюцію ідей про самоврядування від особистих запитів й листів правителям від відомих суспільно-політичних діячів, на прикладі діяльності А. Добрянського, до повноцінних програм перших українських масових класичних політичних партій (на прикладі Русько-Української радикальної партії), які мали на меті боротьбу за владу через представницькі органи й законодавчу легалізацію власних концепцій самоврядування. З розвитком національно-визвольного руху зростала й потреба в перетворенні концепції автономності в концепцію незалежності.
Висновки. Концептуалізація автономності українських земель у складі Автро-Угорщини на крилах революційних подій 1848-49 років й подальших прогресивних змін в суспільно-політичному житті Європи формувала базу для майбутніх досягнень визвольних змагань за незалежність та для інших проектів по автономізації українських земель у складі різних суспільно-політичних формувань у ХХ столітті