Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Роль публіцистики та художньої літератури в актуалізації екологічного питання в 90-х рр. хх ст.
Get PDFThe purpose of the article is to study environmental journalism in the 1990s, as one of the important manifestations and tools of civil society formation in Ukraine.
Relevance To date, humanity has built whole armadas of various machines and mechanisms to make life more comfortable. But here is the paradox - all this will become junk that no one needs, if the price of this comfort is the destruction of the environment. Therefore, the current generation of people should feel grateful to those who spoke brightly and loudly for the first time, namely to the masters of passionate artistic words. It was the desire to once again say a good word about them that prompted the author to write this article.
Research results. Problems of protection and preservation of the environment are one of the priority issues in journalism. Over the years, many articles devoted to the problem of the environment appear. The article gives many examples of sharp and successful journalistic speeches in defense of native nature, which had a considerable impact on the formation of ecological thinking among people, in particular, written by A. Kaczynskii, O. Stegnii, S. Plachinada and other public figures. The publicistic orientation of the best artistic works of famous Ukrainian writers is shown, among them: O. Honchar, B. Oliinyk, Yu. Shcherbak.
The understanding of ecological existence is important for the formation of thinking, the development of consciousness and the solution of created environmental problems. In the process of building the Ukrainian state, the role of eco-publicism increased. It contributed to increasing the social activity of the population, formed ecological thinking, and gave an impetus to the development of environmental education.
Conclusions. Ukrainian journalism played a significant role in shaping public opinion regarding the need for a careful attitude to native nature and its preservation. Under the influence of journalism, the ecological movement in the country arose and gained momentum, the ecological culture of wide swaths of the population was formed, the role of the Green Party and other political parties that included ecological topics in their program of activity strengthened in the political spectrum of the country.Метою статті є дослідження екологічної публіцистики 1990-х рр., як одного з важливих проявів та інструментів формування громадянського суспільства в Україні.
Актуальність На сьогоднішній час людство побудувало цілі армади різноманітних машин і механізмів, щоб зробити життя більш комфортним. Але ось парадокс - все це стане нікому не потрібним брухтом, якщо ціною цього комфорту буде руйнація довкілля. Тому нинішнє покоління людей мають відчувати вдячність тим, хто променисто і гучно вперше сказав, а саме майстрам палкого художнього слова. Саме бажання черговий раз сказати добре слово про них і спонукало автора до написання даної статті.
Результати дослідження. Проблеми охорони та збереження довкілля є одним з пріоритетних питань в публіцистиці. З роками з’являється багато статей присвячених проблемі навколишнього середовища. У статті наводиться чимало прикладів гострих і вдалих публіцистичних виступів на захист рідної природи, що мали неабиякий вплив на формування у людей екологічного мислення, зокрема писали А. Качинський, О. Стегній, С. Плачинада та інші громадські діячі. Показується публіциситична спрямованість кращих художніх творів відомих українських письменників, серед яких: О. Гончар, Б. Олійник, Ю. Щербак.
Осмислення екологічного буття важливе для формування мислення, розвитку свідомості та розв’язання створених екологічних проблем. У процесі розбудови Української держави роль екопубліцистики підвищилася. Вона сприяла підвищенню соціальної активності населення, формувала екологічне мислення, дала поштовх розвитку екологічної освіти.
Висновки. Українська публіцистика відіграла помітну роль у формуванні громадської думки щодо необхідності дбайливого ставлення до рідної природи та її збереження. Під впливом публіцистики виник і набув розмаху екологічний рух в країні, формувалася екологічна культура широких верст населення, посилювалася роль у політичному спектрі країни Партії зелених та інших політичних партій, що включали в програму своєї діяльності екологічну тематику
Філософія свободи Еріха Фромма в контексті сучасного російського авторитаризму
Get PDFThe article examines Erich Fromm's concept of freedom as a philosophical approach to explaining modern Russian authoritarianism, especially in the context of supporting the invasion of Ukraine as its concrete manifestation. The relevance of the topic is determined by the need to understand modern Russian authoritarianism as a strategic challenge to Ukrainian society. The purpose of the article is to determine the relevance of Erich Fromm's concept of freedom in understanding modern authoritarian tendencies in Russian society.
Research results: Applying Erich Fromm's concept of freedom, it was found that Russian society is characterized by all ways of escape from freedom – sadistic, masochistic, and destructive tendencies. However, conformism acquires special importance, which, in the context of the invasion of Ukraine, manifests itself in silent non-resistance to the war. Although not identical to its support, it acts as a factor in the legitimation of Putin's aggression and contributes to the further drift of Russian society towards authoritarianism. It is shown that the greatest burden of freedom is borne by that part of Russian society which bears the greatest burden of freedom and has an anti-Putin and anti-war position. This group is in conditions of reduced social contacts, marginalization, and condemnation. This applies especially to those who remained in Russia and did not join the new wave of Russian emigration. This group is characterized by experiencing negative emotions related to the invasion of Ukraine – shame, guilt, misunderstanding. In the context of studying those who accept the burden of freedom, Erich Fromm's concept reveals certain limitations. Nevertheless, despite some limitations, Erich Fromm's concept of freedom remains relevant for the understanding of authoritarian tendencies in Russian society, as it allows identifying the key socio-psychological and ideological prerequisites, as well as the specific mechanisms of the formation of authoritarianism in Putin's Russia.У статті розглянуто концепцію свободи Еріха Фромма, в якості філософського підходу щодо пояснення сучасного російського авторитаризму, особливо в контексті підтримки вторгнення в Україну, як його конкретного прояву.
Актуальність теми зумовлена необхідністю осмислення сучасного російського авторитаризму, як стратегічного виклику перед українським суспільством. Метою статті є визначення релевантності концепції свободи Еріха Фромма в осмисленні сучасних авторитарних тенденцій в російському суспільстві.
Результати дослідження. Застосовуючи концепцію свободи Еріха Фромма з'ясовано, що російському суспільству притаманні усі способи втечі від свободи: садистські, мазохістські та деструктивні тенденції. Але особливого значення набуває конформізм, який в контексті вторгнення в Україну проявляє себе у мовчазному непротивленні війні, що хоч і не тотожно її підтримці, все ж виступає фактором легітимації путінської агресії та сприяє подальшому дрейфу російського суспільства до авторитаризму. Показано, що найбільший тягар свободи несе та частина російського суспільства, якій притаманна антипутінська та антивоєнна позиція. Ця група перебуває в умовах зменшення соціальних контактів, маргіналізації та осуду. Особливо це стосується тих, хто не увійшов до нової хвилі російської еміграції та залишився в Росії. Для цієї групи характерне переживання негативних емоцій, пов'язаних із вторгненням в Україну: сором, провина, нерозуміння. В контексті вивчення саме тих, хто приймає тягар свободи концепція Еріха Фромма виявляє певні обмеження.
Втім, попри деякі обмеження, концепція свободи Еріха Фромма залишається релевантною для осмислення авторитарних тенденцій в російському суспільстві, оскільки дозволяє ідентифікувати ключові соціально-психологічні та ідеологічні передумови, а також конкретні механізми становлення авторитаризму в путінській Росії
Фінансування громадянами статутної діяльності політичних партій в Україні у 2020 році
Get PDFActuality. The article discusses the financing of political parties in Ukraine as a crucial element of the country's democratic and political development. Increasing the number of citizens who contribute to the statutory activities of political parties could potentially reduce the dependency of their officials on state budget and big business funds. Additionally, the results of a sociological survey conducted by authoritative organizations in 2021 indicate that information about the funding sources and expenditures of political parties was significant in shaping the attitudes of the majority of Ukrainians towards these parties.
The research aims to determine the approximate proportion of citizens who made monetary donations to the statutory activities of 20 parties, which were the most rated and featured in the media during the year 2020, as well as the total amount of these contributions.
Results. The study analyzed the financial reports of selected political forces for the year 2020, which were made public as of July 2023. Based on publicly available data, it was found that during the year contributions in favor of the 20 most rated and featured in the media political parties in Ukraine were received from approximately 0.0045% of citizens. However, sociological survey conducted in 2020 indicate that 12% of Ukrainians were willing to make donations in support of political parties that would protect their interests.
The article concludes that at that time, the level of actual involvement of Ukrainians in funding political parties was extremely low, and party officials exerted insufficient efforts to mobilize supporters, which could diminish their reliance on state and oligarchic funds. Notably, in 2020, regular elections for local councils and community leaders took place throughout Ukraine, and during such a period it would have been prudent for politicians and candidates to actively engage their supporters in order to maximize backing for their political parties.Актуальність. У статті розглядається фінансування політичних партій в Україні як важливий елемент демократичного та політичного розвитку країни. Збільшення кількості громадян, які роблять внески на статутну діяльність політичних сил, може зменшити залежність їх функціонерів від коштів державного бюджету та великого бізнесу. Також результати соціологічного опитування, проведеного авторитетними організаціями у 2021 році, свідчать про те, що інформація про джерела фінансування та витрати політичних партій була важливою у формуванні ставлення більшості українців до цих партій.
Мета дослідження – визначення орієнтовної частки громадян, які протягом 2020 року зробили грошові пожертви на статутну діяльність 20 партій, які у той період були найбільш рейтинговими та медійними, і сум цих внесків.
Основні результати. У рамках роботи проаналізовано фінансові звіти обраних політсил за 2020 рік, які були оприлюднені станом на липень 2023 року. Встановлено, що за наявними у публічному доступі даними протягом року на користь 20 найбільш рейтингових та медійних політичних партій в Україні пожертви надійшли приблизно від 0,0045% громадян. При цьому соціологічне опитування, проведене у 2020 році, демонструвало готовність 12% українців робити пожертви на користь політичних сил, які б захищали їх інтереси.
У статті робиться висновок, що у 2020 році рівень фактичної залученості українців до фінансування статутної діяльності політичних партій був вкрай низьким, а партійні функціонери докладали недостатньо зусиль для мобілізації прихильників, що зменшило б їх залежність від державних та олігархічних коштів. Примітно, що у 2020 році по всій Україні проходили чергові вибори до місцевих рад та очільників громад і в такий період політикам та кандидатам варто було б максимально залучати прихильників до підтримки їх політсил
Історико-хронологічна оцінка археологічних матеріалів стародавніх знахідок Нахчиваня
Get PDFFavorable natural-geographical conditions of the territory of Nakhchivan made it possible for people to settle here since ancient times. Archaeological monuments occupy an important place in the study of the ancient history of Nakhchivan. These monuments have attracted the attention of researchers since the 70s of the XIX century. During that period, many archaeological monuments were discovered in Nakhchivan. After Azerbaijan gained its independence, a lot of work has been done in the field of research, registration and protection of our monuments. The study of historical and cultural monuments shows that the territory of the Nakhchivan Autonomous Republic has been inhabited since the ancient Stone Age. Nakhchivan's rich raw material reserves and favorable historical-geographical position have led to the emergence and development of ancient cultures here. The cultures of Nakhchivan, distinguished by their unique characteristics, also had a certain influence on the neighboring countries of the South Caucasus and the East. Research shows that the tribes that came to Azerbaijan through the North Caucasus at the beginning of our era settled in the territory of Nakhchivan. A comparative analysis of the data of written sources with archeological finds allows us to say that one of the tribes that settled early in the territory of Nakhchivan was the Pechenegs. Based on the analysis of archaeological materials and the analysis of written sources, we can say that during the 1st-3rd centuries, Turkic-speaking tribes united with local Etiuni and Kangar people, Turkic-speaking peoples dominated the territory of Azerbaijan, and had the power to influence political events in the South Caucasus and the Middle East. This influence is reflected in the dialects of the languages of the neighboring Armenians and Georgians in written sources. During the research, materials on the history of Nakhchivan were examined, historical sources were compared, analysis and synthesis, induction and deduction methods were used.Сприятливі природно-географічні умови території Нахчивані давали можливість людям селитися тут з давніх часів. Археологічні пам'ятники займають важливе місце у вивченні давньої історії Нахчиваню. Ці пам'ятники привертають увагу дослідників ще з 70-х років XIX століття. У той період в Нахчивані було виявлено багато археологічних пам'яток. Після здобуття Азербайджаном незалежності була проведена велика робота в галузі досліджень, реєстрації та охорони наших пам'яток. Вивчення пам'яток історії та культури показує, що територія Нахчиванської автономної республіки була заселена ще з часів стародавнього кам'яного віку. Багаті сировинні запаси Нахчивані і вигідне історико-географічне положення привели до виникнення і розвитку тут древніх культур. Культури Нахчивану, що відрізняються своїми унікальними характеристиками, також зробили певний вплив на сусідні країни Південного Кавказу і Сходу. Дослідження показують, що племена, які прийшли в Азербайджан через Північний Кавказ на початку нашої ери, розселилися на території Нахчивані.
Порівняльний аналіз даних письмових джерел з археологічними знахідками дозволяє говорити про те, що одним з племен, які рано розселилися на території Нахчивану, були печеніги. Виходячи з аналізу археологічних матеріалів і аналізу писемних джерел, можна сказати, що протягом 1-3 століть тюркомовні племена об'єдналися з місцевими етюні і кангарами та на території Азербайджану панували тюркомовні народи, які мали владу впливати на політичні події на Південному Кавказі і Близькому Сході. Цей вплив відображено в діалектах мов сусідніх вірмен і грузин в письмових джерелах. В ході досліджень були розглянуті матеріали з історії Нахчиваня, порівнювалися історичні джерела, використовувалися методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції
Метафізика абсолютного реалізму: архаїка чи сучасність?
Get PDFThe aim of the article is to define the main ideas of Simon Frank’s (1877-1950) metaphysics of absolute realism, which allow us to position this philosophical system in the field of modern philosophy.
The relevance of the article is justified by the attention that is given today to the philosophy of Frank by researchers in Germany, the USA, Poland, and other countries, as well as by the republishing of his works in different languages; this attention, in turn, seems to be due to the real Frank's contribution to the development of traditional philosophical problems in the spirit of modern philosophy.
The results of the study are an explication of the theoretical content of S. Franck's two main systematic works – “The Object of Knowledge” (1915) and “The Unknowable” (1939). The content of the term “absolute, or concrete ideal-realism” is established. The content of the concept “absolute being” and its correlation with the concept “all-unity” is defined. The character of the key concept of Frank’s metaphysics – “living knowledge” - in its difference from the usual understanding of intuition is shown. The understanding of “unknowable” in three dimensions - as unknowable in subject being, unknowable as identity and absolute unknowable (“Deity”) is characterized. The contents of the toolkit of “metalogics” or “transcendental thinking”, which was developed by Frank on the basis of the principles of docta ignorantia of Nicolas of Cusa. The place of the categories of “reality” and “life” (“primeval life”) in this philosophical system is defined. The analysis of the basic concepts of Frank’s metaphysics is made in the context of their correlation with the main directions of 20th century philosophy - phenomenology, philosophical anthropology, existentialism, critical ontology (M. Heidegger, N. Hartmann, etc.).
The conclusion states that S. Frank’s system of absolute realism is not archaic (“dogmatic”) metaphysics, but a creative combination of classical traditions of philosophical thought with the latest ideas of modern philosophy.Метою статті є визначення основних ідей метафізики абсолютного реалізму Семена Франка (1877‒1950), які дозволяють позиціонувати цю філософську систему у полі сучасної філософії.
Актуальність статті обґрунтовується тією увагою, яка надається сьогодні філософії Франка дослідниками Німеччини, США, Польщі та інших країн, а також перевиданням його творів різними мовами; ця увага, у свою чергу, обумовлена, здається, дійсним внеском С. Франка у розробку традиційних філософських проблем у дусі сучасної філософії.
Результатами дослідження є експлікація теоретичного змісту двох основних систематичних праць С. Франка – «Предмет знання» (1915) і «Незбагненне» (1939). Встановлено зміст терміну «абсолютний, або конкретний ідеал-реалізм». Виявлений зміст поняття «абсолютне буття» та його співвідношення з поняттям «всеєдність». Показаний характер ключового поняття метафізики Франка – «живе знання» ‒ на відміну від звичайного розуміння інтуїції. Охарактеризовано розуміння «незбагненного» у трьох вимірах – як незбагненного у предметному бутті, незбагненного як самобуття і абсолютного незбагненного («Божества»). З’ясований зміст інструментарію «металогіки», або «трансцендентального мислення», який Франк розробляв на підставі принципів docta ignorantia Ніколая Кузанського. Встановлено місце категорій «реальність» і «життя» («першожиття») у цій філософській системі. Аналіз основних понять метафізики Франка здійснений у контексті їх співвідношення з основними напрямками філософії 20 століття – феноменологією, філософською антропологією, екзистенціалізмом, критичною онтологією (М. Гайдеґґер, Н. Гартман та інші).
У висновку констатується, що система абсолютного реалізму С. Франка є не архаїчною («догматичною») метафізикою, а творчим поєднанням класичних традицій філософської думки з новітніми ідеями сучасної філософії
Імідж України в умовах війни та міжнародна політична підтримка
Get PDFThe purpose of the study is to study and analyze the image of Ukraine after the full-scale invasion of Russia. After all, when a state faces a military conflict and needs help, its image on the world stage becomes especially important.
The relevance of the research in the study of this direction is characterized by the regularity of attracting international political support during the war and the development of Ukrainian society after the victory of Ukraine.
It was found that the correct formation of the image of Ukraine can be of great importance for prolonging the receipt of aid, attracting investments and developing various sectors of the economy. The country uses communication tools, diplomatic channels and other tools to maintain its positive image, highlight the importance of its goals and achievements, and draw attention to the existing humanitarian situation.
It has been proven that the level of support from international partners is related to the image of the country and its leader.
It was revealed that the involvement of allies and partners in conflict resolution, support at international forums and organizations, as well as sanctions against the aggressor contribute to the political development of Ukraine.
Conclusion. The topic of Ukraine's image and international political support in the conditions of war is important and relevant in difficult conditions.
Today, the enemy is trying to artificially lower the image of Ukraine due to the influence of false propaganda and disinformation from its side. However, it has already been proven that the whole civilized world sees the real picture, and therefore provides assistance to our country, which is a very important factor. Many different countries and international organizations condemn Russia's aggression and support Ukraine's sovereignty and territorial integrity. In their efforts to improve the image of the country during the war, the government and the president of Ukraine widely involve various means of communication and information campaigns.Метою дослідження є вивчення та аналіз іміджу України після повномасштабного вторгнення росії. Адже, коли держава стикається з військовим конфліктом і потребує допомоги, її імідж на світовій арені стає особливо важливим.
Актуальність дослідження у вивченні цього напрямку охарактеризовано закономірністю залучення міжнародної політичної підтримки під час війни та розбудовою українського суспільства після перемоги України.
З’ясовано, що правильне формування іміджу України може мати велике значення для подовження отримання допомоги, залучення інвестицій та розвитку різних галузей економіки. Країна використовує комунікаційні засоби, дипломатичні канали та інші інструменти для підтримки свого позитивного образу, висвітлення важливості своїх цілей та досягнень, а також для привертання уваги до гуманітарної ситуації, що склалася.
Доведено, що рівень підтримки з боку міжнародних партнерів пов’язаний з іміджем країни та її лідера. Виявлено, що залучення союзників та партнерів у вирішенні конфлікту, підтримка на міжнародних форумах та в організаціях, а також санкції проти агресора сприяють політичному становленню України.
Висновки. Тема іміджу України та міжнародної політичної підтримки в умовах війни є важливою й актуальною у складних умовах. Сьогодні ворог намагається штучно знижувати імідж України через вплив зі свого боку брехливої пропаганди та дезінформації. Однак, вже доведено, що весь цивілізований світ бачить справжню картину, і тому надає допомогу нашій країні, що є дуже важливим фактором. Багато різних країн і міжнародних організацій осуджують агресію росії та підтримують суверенітет і територіальну цілісність України. У своїх зусиллях покращити імідж країни в умовах війни, уряд та президент України широко залучають різні засоби комунікації та інформаційні кампанії
Початок окупації Північного Азербайджану Росією
Get PDFPurpose. Azerbaijan, being the main link in the South Caucasus, has always attracted many conquerors. In this article, we tried to show the socio-political situation in the country at stake in the seizure of Azerbaijan by Russia and to find out the main reasons for the subordination of the Azerbaijani khanates to Russia and the subsequent post-war consequences.
Relevance. In the second half of the XVIII-early XIX century, the internal and international situation of Azerbaijan was very difficult. There was feudal fragmentation on the territory of Azerbaijan. The Azerbaijani khanates fought not for the creation of a single state, but only for the expansion of their territory, the conquest of the territory of neighboring khanates and the preservation of their independence. The incessant internecine wars, the intensification of contradictions between the feudal lords and the peasantry, who made up the vast majority of the country's population, and the economic downturn were characteristic of the internal state of Azerbaijan.
Results. Russia's occupation intentions towards the South Caucasus and the devastating campaigns of the Iranian invaders aggravated the situation. During this period, both Russia and Iran sought to seize the Qajar state, Azerbaijan, and the South Caucasus as a whole. At the end of the XVIII century, the situation changed with the death of Catherine and Agha Muhammad Shah. Pavel withdrew Russian troops from the South Caucasus, while Fatali Shah, who had just ascended the throne, sought to strengthen his power. The situation was aggravated by the fact that the Azerbaijani khanates, instead of stopping the struggle among themselves and uniting against a foreign enemy, continued internecine wars.
Alexander I, who came to power after the assassination of Pavel, began to pursue a policy of Russian invasion of the South Caucasus. At the same time, the Qajar state, instigated by European states, also began to prepare for war against Russia.
Conclusions. The beginning of the Russian-Iranian war over the territory of the Caucasus led to the fact that many Azerbaijani khanates, not having sufficient forces to resist external enemies, began to voluntarily submit to Russia, instead asking for protection from Iranian attacks.
Thus, the First and Second Russian-Iranian wars, which took place in the first half of the XIX century, put an end to the division of Azerbaijani lands between these states and the traditions of statehood on the territory of Azerbaijan.Мета. Азербайджан будучи головною ланкою в Південному Кавказі завжди привертав багатьох завойовників. У даній статті ми спробували показати соціально-політичну обстановку в країні на початку захоплення Азербайджану Росією і з'ясувати основні причини підпорядкування Азербайджанських ханств Росії і наступні післявоєнні наслідки.
Актуальність. У другій половині XVIII-початку XIX століття внутрішнє і міжнародне становище Азербайджану було дуже складним. На території Азербайджану існувала феодальна роздробленість. Азербайджанські ханства вели боротьбу не за створення єдиної держави, а тільки за розширення своєї території, завоювання території сусідніх ханств і збереження своєї незалежності. Безперервні міжусобні війни, посилення протиріч між феодалами і селянством, що складало переважну більшість населення країни, економічний спад були характерні для внутрішнього стану Азербайджану.
Результат. Окупаційні наміри Росії щодо Південного Кавказу, спустошливі походи іранських загарбників погіршували ситуацію. У зазначений період і Росія, і Іран прагнули захопити державу Каджар, Азербайджан і Південний Кавказ в цілому. В кінці XVIII століття ситуація змінилася зі смертю Катерини II і ага Мухаммед-шаха. Павло вивів російські війська з Південного Кавказу, тоді як Фаталі-Шах, який щойно зійшов на престол, прагнув зміцнити свою владу. Ситуацію погіршував той факт, що азербайджанські ханства замість того, щоб припинити боротьбу між собою і об'єднатися проти чужоземного ворога, продовжували міжусобні війни.
Олександр I, який прийшов до влади після вбивства Павла, почав проводити політику російського вторгнення на Південний Кавказ. Водночас держава Каджарів, підбурювана європейськими державами, також почала готуватися до війни проти Росії.
Висновки. Початок російсько-іранської війни за територію Кавказу призвів до того, що багато азербайджанські ханства не маючи достатніх сил чинити опір зовнішнім ворогам, стали добровільно підкорятися Росії, натомість просячи захист від нападів Ірану. Таким чином, I і II російсько-іранські війни, що відбулися в I половині XIX століття, поклали край поділу Азербайджанських земель між цими державами і традиціям державності на території Азербайджану
Практико-орієнтований підхід до розвитку когнітивної мобільності майбутнього педагога спеціальної освіти
Get PDFThe theoretical results of the study regarding the application of a practice-oriented approach in the context of the development of professional mobility of future specialists in the field of special education in the university environment are considered. The essence of the concept of "professional mobility" was determined and its content analysis was carried out in scientific sources, which made it possible to single out the main approaches to considering the process of formation of this phenomenon in undergraduate conditions: pedagogical, psychological and socio-economic.
Results. The conducted research allows us to assert that the implementation of a practice-oriented approach in the context of the development of cognitive mobility of future teachers in the field of special education is an effective tool in the university environment. The essence of the concept of cognitive mobility of the future teacher, who is able not only to find his own way to self-realization and self-improvement, but also to the socialization of a child with special educational needs, has been studied.
The importance of the formed cognitive as a component of the professional mobility of teachers in accordance with the tasks of the new concept of the development of pedagogical education is substantiated. Special attention is paid to ensuring the formation of readiness to be mobile due to the transfer of the future teacher from the position of the executor to the position of an active subject, which involves the ability to solve complex specialized tasks and practical problems of special and inclusive education in the process of corrective-pedagogical, diagnostic-consultative, research and cultural and educational activities. In the context of the latter, a special role is assigned to practice-oriented activities based on educational and volunteer practice (1st year), on educational educational practice (2nd year), on speech therapy, defectology (3rd year), on industrial practice: pedagogical (4th year) .
The conducted theoretical analysis of psychological and pedagogical sources made it possible to more concretely define cognitive mobility as an integrative quality of the individual that combines motivational, creative and reflective components, as a characteristic of the individual's readiness to constructively solve problems in the dynamically changing conditions of modern pedagogical reality.
Conclusion. The latter involves the development and implementation of a research program of the level of formation of above-mentioned components of cognitive mobility, which is based on the conducted questionnaire. For this purpose, on the basis of defenses of the practices of students of future bachelors, statements were formed, which are presented in the form of a questionnaire and correlate with one of the three components of the cognitive mobility of the future teacher of special education: motivational, creative, reflective.
The perspective of the further development of the research, in the presented direction, can be seen in the analysis of the results of the creative application of a practice-oriented approach in the formation of the cognitive mobility of the future teacher of special education.Представлено та проаналізовано результати дослідження щодо застосування практико-орієнтованого підходу в контексті розвитку когнітивної мобільності майбутніх педагогів спеціальної освіти в умовах університетського середовища. Розглянуто сутність поняття «професійна мобільність» та здійснено його контент-аналіз в наукових джерелах, що дозволило виокремити основні аспекти становлення цього феномену в умовах бакалаврату: педагогічні, психологічні та соціально-економічні.
Наголошено на особливому інтересі до когнітивної мобільності майбутнього педагога спеціальної освіти як одного із складників професійної, що зумовлено високою соціальною значущістю цієї професії, стрімким зростанням сфер її застосування щодо осіб з особливими освітніми потребами. Останнє базується на опануванні здобувачами вищої освіти когнітивною мобільністю як складової професійної компетентності, що формується шляхом реалізації практико-орієнтованого підходу.
Розкрито сутність практико-орієнтованого навчання бакалаврів спеціальності 016 – Спеціальна освіта в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара як засобу формування необхідного спектру професійних компетентностей і досвіду практичної діяльності майбутніх фахівців спеціальної освіти в контексті апробації теоретичних знань через трансляцію первинних практичних проб (їх форми і змісту, у яких представлено індивідуальний досвід виконання професійних завдань практичної діяльності) у професійний досвід
Бібліометричний аналіз спадщини Азіза Алієва, видатного державного діяча та вченого
Get PDFThe focus of the article is the bibliometric analysis of document resources regarding the legacy of Aziz Aliyev, a distinguished scientist, statesman, and healthcare organizer. A bibliometric analysis of books and articles was conducted as the initial step in the document resources. A statistical classification of sources by year is given in the analysis. At present, the research works of the outstanding personality Aziz Mammadkarimoglu Aliyev are one of the current trends. As a result, there has been an increase in the number of academicians' research works in recent years. It is possible to conduct a bibliometric analysis in various fields of science. More and more bibliometric studies are being conducted in recent times. Bibliometric analysis of research works can be thought of as a kind of personal evaluation used to assess the scientific value of these works. Bibliometric analysis can be done in several directions. This includes number of articles, citation index, h-index, number of articles published in the journal etc (Ismayilov, Ismayilov, & Mammadova, 2019).
We can state that we can perform a bibliometric analysis with any individual based on the scientific literature in the field by following these steps:
Initially, ascertain the course of the person-related topic,
Collect primary sources about the heritage of this personality. It can be a book, article, conference material, etc.
Analyze and systematize the collected materials with statistical methods
Review the analysis accurately and in detail
Apply to appropriate journals or conferences for the publication of research material prepared based on results (Ismayilov, Mahammadli, & Gasimli, 2023).
In modern times, the increase in the number of bibliometric analyzes is related to the development of information and communication technologies. It should be noted that the increase in the number of bibliometric analyzes coincides with the beginning of the last century. It is this rapid growth that plays an important role in the development of bibliometrics. In recent times, bibliometric analysis is mainly understood as a system of methods that quantitatively shows data in the intended direction using certain indicators in a professional environment (Almind, & İngwersen, 1997).
The bibliometric analysis of the works of a prominent scientist shows the importance of his legacy and activity. This makes it possible to clarify the position of the scientist in the society (Garfield, 1955).У статті присвячено бібліометричний аналіз документних ресурсів щодо спадщини Азіза Алієва, видатного вченого, державного діяча, організатора охорони здоров’я. На початковому етапі документних ресурсів було проведено бібліометричний аналіз книг і статей. В аналізі подано статистичну класифікацію джерел за роками. Нині дослідження видатної особистості Азіза Мамедкаримоглу Алієва є одним із актуальних напрямків. Як наслідок, за останні роки спостерігається збільшення кількості наукових робіт академіків. Проводити бібліометричний аналіз можна в різних галузях науки. Останнім часом все частіше проводяться бібліометричні дослідження. Бібліометричний аналіз дослідницьких робіт можна розглядати як своєрідну особисту оцінку, яка використовується для оцінки наукової цінності цих робіт. Бібліометричний аналіз можна проводити в кількох напрямках. Це включає кількість статей, індекс цитування, h-індекс, кількість статей, опублікованих у журналі тощо (Ismayilov, Ismayilov, & Mammadova, 2019).
Ми можемо стверджувати, що ми можемо виконати бібліометричний аналіз будь-якої особи на основі наукової літератури в галузі, виконавши такі кроки:
Спочатку з’ясуйте хід особистісної теми;
Зберіть першоджерела про спадщину цієї особистості. Це може бути книга, стаття, матеріал конференції тощо;
Проаналізувати та систематизувати зібрані матеріали статистичними методами;
Перегляньте аналіз точно та детально;
Звертатися до відповідних журналів або конференцій для публікації дослідницького матеріалу, підготовленого на основі результатів (Ismayilov, Mahammadli, & Gasimli, 2023).
У наш час збільшення кількості бібліометричних аналізів пов’язане з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Слід зазначити, що збільшення кількості бібліометричних аналізів збігається з початком минулого століття. Саме це швидке зростання відіграє важливу роль у розвитку бібліометрії. Останнім часом під бібліометричним аналізом переважно розуміють систему методів, яка кількісно показує дані в наміченому напрямку за допомогою певних показників у професійному середовищі (Almind, & İngwersen, 1997).
Бібліометричний аналіз праць видатного вченого свідчить про важливість його спадщини та діяльності. Це дає змогу з’ясувати позицію вченого в суспільстві (Garfield, 1955)
Ліберальні вчення Людвіга фон Мізеса як теоретичне підґрунтя післявоєнної відбудови України
Get PDFThe article reveals some provisions of the teachings of the world-famous scientist from Lviv, the founder of the Austrian economic school, Ludwig von Mises, which formed the basis of classical liberal values and were used in the construction of a modern market economy. Their essence is that the only correct way of functioning of the society is the presence of private ownership of the means of production, because a successful state can only be developed through the market.
It has been proven that defining freedom as an indivisible condition for the existence of a free state, Ludwig von Mises emphasized that under conditions of loss of economic sovereignty, an individual also loses political sovereignty.
Special attention of the authors of the article is drawn to values fundamental to the Western-type economy, such as: free market, private property, economic and political freedom, competition, people's rule, which should become the theoretical basis of the post-war reconstruction of Ukraine.
The authors of the publication emphasize that in the post-war reconstruction it is worth turning to the experience of states that, after the destruction of the socialist camp, changed their value orientations in the organization of social and political life and chose the right path of development and supported the Western vector of integration for the development of their economies, carried out systemic reforms, ideological the basis of which were the teachings of Ludwig von Mises.У статті розкрито деякі положення вчень всесвітньовідомого вченого зі Львова, засновника австрійської економічної школи Людвіга фон Мізеса, які лягли в основу класичних ліберальних цінностей та були використані в побудові ринкової економіки сучасного зразка. Суть їх полягає в тому, що єдиним правильним у функціонуванні суспільства являється наявність приватної власності на засоби виробництва, тому, що успішною держава може бути лише розвиваючись ринковим шляхом.
Доведено, що визначаючи свободу неподільною умовою існування вільної держави, Людвіг фон Мізес наголошував на тому, що за умов втрати економічного суверенітету особистість втрачає також і політичний суверенітет.
Особлива увага авторів статті привернута до фундаментальних для економіки західного типу цінностей таких, як: вільний ринок, приватна власність, економічна та політична свобода, конкуренція, народовладдя, які мають стати теоретичним підґрунтям післявоєнної відбудови України.
З’ясовано, що вчений наголошував на великій ролі народовладдя, коли з життя простих громадян буде поступово відтіснятися велика держава і вони самі стануть господарями. Велика роль у цьому належить федералістичним ідеям, за допомогою яких надаватимуться кожному більше влади на місцях, більше економічних ініціатив. Це по суті звільнення дрібного та середнього бізнесу, та й самої людини, розвиток вільного підприємництва. З цього всього витікає, що кожний громадянин має бути надзвичайно свідомим, відповідальний за самого себе і за своє життя.
Автори публікації наголошують на тому, що в післявоєнній відбудові варто звернутися до досвіду держав, які після руйнування соціалістичного табору, змінили ціннісні орієнтації в організації суспільно-політичного життя та обрали правильний шлях розвитку і підтримали західний вектор інтеграції для розвитку своїх економік, провели системні реформи, ідейне підґрунтя яких склали вчення Людвіга фон Мізеса