Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Сучасні концепції комплектування колекцій наукових бібліотек
In the modern times, libraries, as an institution that fulfills the function of meeting the document and information needs of society, play an important role in the formation of an information society. Since the modern era, which coincides with the age of informationization, coincides with the age of informationization, in the conditions of Azerbaijan's independence, as well as progress in a number of areas, the rise in the cultural, educational and scientific level of our people, has set the task of satisfying the needs of society for science and knowledge, and comprehensively studying the issues of completing library and information resources by researchers, studying the resource base of libraries in a comprehensive manner, and providing higher-level services to readers.
Academic library collection acquisition provides the strategic acquisition and management of resources for support, teaching, and learning. In the context of modern academic libraries, collection development has evolved significantly, adapting to the changing needs of academic communities and technological advances. The following are some of the key contemporary concepts in academic library collection acquisition: Digital libraries: Academic libraries are increasingly focusing on enhanced digital collections, including e-books, online journals, databases, and multimedia content. This has been driven by the ease of access, convenience, and growing reliance on online resources. Open access. The development of open access publishing has provided libraries with more cost-effective and ethical ways to create research content.
The article explains modern concepts of completing collections of academic libraries. The criteria characterizing the quality of the funds of academic libraries, the technology of completing and the requirements given to it are explained in detail from a conceptual point of view. Also, the British model of completing academic libraries is studied on the basis of specific examples. The stages of completing collections of academic libraries and the requirements given to them are analyzed comparatively. Specific proposals are made by summarizing local and international experience.У сучасний час бібліотеки як інституція, що виконує функцію задоволення документно-інформаційних потреб суспільства, відіграють важливу роль у формуванні інформаційного суспільства. Оскільки сучасна епоха, яка збігається з епохою інформатизації, збігається з епохою інформатизації, в умовах незалежності Азербайджану, а також прогрес у ряді областей, підвищення культурного, освітнього та наукового рівня нашого народу поставили завдання задоволення потреб суспільства в науці та знаннях, всебічного вивчення питань комплектування бібліотечно-інформаційних ресурсів дослідниками, всебічного вивчення ресурсної бази бібліотек, і ,таким чином, надання послуг вищого рівня читачам.
Комплектування колекцій академічних бібліотек передбачає стратегічне придбання та управління ресурсами для підтримки досліджень, викладання та навчання. У контексті сучасних академічних бібліотек розвиток колекції значно еволюціонував, адаптуючись до мінливих потреб академічних спільнот і технологічного прогресу. Нижче наведено деякі ключові сучасні концепції поповнення колекцій наукових бібліотек – цифрові бібліотеки та відкритий доступ. Академічні бібліотеки все більше зосереджуються на розширенні цифрових колекцій, включаючи електронні книги, онлайн-журнали, бази даних і мультимедійний вміст. Ця зміна викликана легкістю доступу, зручністю та зростаючою залежністю від онлайн-ресурсів. Розвиток публікацій із відкритим доступом надав бібліотекам економічніші та етичні способи отримання дослідницького контенту.
У статті висвітлено сучасні концепції комплектування фондів наукових бібліотек. Концептуально детально висвітлено критерії, що характеризують якість фондів наукових бібліотек, технологію комплектування та вимоги до неї. Також на конкретних прикладах досліджено британську модель комплектування академічних бібліотек. Порівняльно проаналізовано етапи комплектування фондів наукових бібліотек та вимоги до них. Конкретні пропозиції зроблено шляхом узагальнення вітчизняного та міжнародного досвіду
Історичні передумови і причини формування кавказьких легіонів у період Другої світової війни
The Second World War was one of the most catastrophic wars in human history. Many aspects of the Second World War have been studied by many scientists. Despite the deep study of the historical, political and social issues of the Second World War, there are still little-studied issues of such a pressing problem. The study of various aspects, in particular the "blank spots" of the Second World War, occupies a special place in modern historiography. The article examines one of the pressing and little-studied problems of modern Caucasian studies - the historical background for the formation of legions (military units) from among the peoples of the Caucasus. The Caucasus region occupied an important place in the politics of European powers throughout the history of the 19th and 20th centuries. During the Second World War, the region remained in the focus of interests of Nazi Germany. Beginning in the summer of 1941, many Soviet prisoners of war and citizens found themselves in German captivity. Unable to withstand the harsh conditions of captivity, many prisoners of war died. During the war, Soviet prisoners of war captured by the Germans were forced to collaborate with Nazi Germany. During World War II, the Germans began to form military units-legions from among the peoples of the Caucasus for military and political purposes. The article examines the main reasons and purposes of the formation of legions, the motives for the cooperation of prisoners of war with Hitler's Germany. The research paper examines the historical background and reasons for the creation of military formations on the side of Nazi Germany. Stalin's repressions, collectivist policies and other factors contributed to the formation of anti-communist forces. The military and political goals of the Third Reich to create volunteer formations from among Soviet prisoners of war, as well as the reasons for the cooperation of the peoples of the Caucasus with Nazi Germany are studied. The Eastern Legions as part of the German armed forces were created in the first half of 1942. From the first years of the German-Soviet war, volunteer units began to be created, which included prisoners of war and civilians. The article also provides brief information on the composition and structure of the formed legions.Друга світова війна була однією з найтрагічніших воєн в історії людства. Багато аспектів Другої світової війни було досліджено багатьма вченими. Незважаючи на глибоке вивчення історико-політичних та соціальних питань Другої світової війни, все ще є маловивчені питання такої актуальної проблеми. Вивчення різних аспектів, зокрема «білих плям» Другої світової війни, посідає особливе місце у сучасній історіографії. У статті розглядається одна з актуальних та маловивчених проблем сучасного кавказознавства – історичні передумови формування легіонів (військових підрозділів) з-поміж народів Кавказу. Кавказький регіон займав важливе місце у політиці європейських держав протягом історії ХІХ і ХХ століть. У роки Другої світової війни регіон залишався у фокусі інтересів гітлерівської Німеччини. Починаючи з літа 1941 року багато радянських військовополонених та громадян опинились у німецькому полоні. Не витримавши суворих умов полону, багато військовополонених гинули. У роки війни радянські військовополонені, захоплені німцями, вимушено співпрацювали із гітлерівською Німеччиною. У роки Другої світової війни німці стали формувати військові частини-легіони з-поміж народів Кавказу у військово-політичних цілях. У статті розглядаються головні причини та цілі формування легіонів, мотиви співробітництва військовополонених із гітлерівською Німеччиною. У дослідницькій роботі розглянуто історичні передумови та причини створення військових формувань на боці нацистської Німеччини. Сталінські репресії, політика колективізму та інші чинники сприяли формуванню антикомуністично налаштованих сил. Вивчено військово-політичні цілі Третього Рейху зі створення добровольчих формувань із радянських військовополонених, а також причини співпраці народів Кавказу з нацистською Німеччиною. Східні легіони як частину німецьких збройних сил було створено у першій половині 1942 року. З перших років німецько-радянської війни стали створюватися добровольчі загони, до складу яких входили військовополонені та цивільні особи. У статті також подано короткі відомості про склад та структуру сформованих легіонів
Філософські засади реконструкції витоків відображення космосу у космологічних моделях архітектури та містобудування у письменних джерелах давнини
Relevance. Urban planning and architecture are domains of scientific and socio-cultural human activity whose philosophical and ideological foundations are still insufficiently explored. Despite the presence of enough evidence confirming the existence of such foundations, there is no clearly established methodology for their explication and philosophical analysis. The spatial and temporal diversity of these sources, as well as the variety of points of view and methodological approaches to their study, further complicates the identification of these foundations.The object of this article is architectural discoveries and ancient written sources, while the subject focuses on the ideological and philosophical foundations of urban planning and architecture of ancient civilizations.
Purpose of the Study. We aim to reconstruct cosmological models of architecture and urban planning within the culture of the Ancient World and to identify their philosophical foundations.
Results of the Study. An analysis of evidence regarding the emergence of a relationship between space, architecture, and urban planning in ancient written sources, has been conducted.
Conclusions. The study has reconstructed the worldview and philosophical foundations of the archaic cosmological model of the geocentric universe, as depicted in the general structure of buildings and cities of the Ancient World. This model features a fixed center with a dynamic periphery, associated with the sky along which stars move, measuring time cycles. The model demonstrates the necessity of distinguishing between the "internal" – main, unchanging, and sacred – and the "external" – transient. The significant philosophical ideas found in this research serve as empirical material for formulating the philosophical foundations of cosmological models of architecture and urban planning in our next studies.Актуальність. Містобудування та архітектура належать до тих областей наукової та соціокультурної діяльності людини, філософські та світоглядні засади яких ще мало досліджені. Незважаючи на наявність величезної кількості свідчень, що підтверджують наявність таких засад, відсутня чітко розроблена методологія експлікації та філософського аналізу цих засад. Просторове та тимчасове розмаїття цих джерел, а також різноманіття точок зору та методологічних підходів до їхнього дослідження ще більше ускладнює завдання пошуку цих засад. Об'єктом дослідження є архітектурні знахідки та письмові джерела давнини, предметом дослідження – світоглядні та філософські засади містобудування та архітектури стародавніх цивілізацій.
Мета дослідження. Реконструювати космологічні моделі архітектури та містобудування в культурі Стародавнього Світу та виявити їхні філософські засади.
Результати дослідження. Зроблено аналіз свідоцтв виникнення зв'язку космосу та архітектури і містобудування у письмових джерелах давнини.
Висновки. В результаті проведеного дослідження були реконструйовані світоглядні та філософські засади архаїчної космологічної моделі геоцентричного всесвіту, яка зображувалась у загальній структурі будівель та міст Стародавнього Світу. У цій моделі є нерухомий центр та мінлива оболонка навколо, яка асоціювалася з небом, яким пливуть зірки, розміряючи тимчасові цикли. Ця модель наочно демонструвала, що треба розділяти «внутрішнє» – головне, непорушне, потаємне – і «зовнішнє» – минуще. Знайдені значущі філософські ідеї – це емпіричний матеріал для формулювання філософських засад космологічних моделей архітектури та містобудування у наших подальших дослідженнях
Взаємодія науково-технічного та соціального прогресу і феномен сталого розвитку суспільства
Purpose: The deepening knowledge about ensuring the sustainability of the society’s development as a system from the point of view of the interaction of scientific-technical and social progress.
Actuality. Searching for criteria of assessing the global society state and also methods and means of ensuring sustainable development of society.
The results. The presence of progressive changes in such spheres of human activity as maintaining of life and health, employment and working conditions, the amount of leisure time and the variety of its forms based on statistical indicators has been proven. Radically pessimistic approaches that generally deny social progress are refuted. An integral criterion of progress is proposed - the level of humanization of society, that is, the position of the personality in it, with an indicator of average life expectancy.
The regularities of the interaction of scientific-technical and social progress have been revealed: the revolutionization of spheres of human activity by scientific-technical progress and its stimulation of social progress, as well as acceleration of the pace of society's development; the ambivalent influence of techniqe and science on general social progress, etc. The polyaspect connection of outlines of general social progress and sustainable development of society at the current stage is shown.
Conclusions. The determining factor of the sustainable development of society is the balance of scientific-technical and social progress - both interpenetrating and essentially integrated components of sociogenesis.Мета: поглиблення знання про забезпечення сталості розвитку суспільства як системи в особливому ракурсі – помістивши в фокус уваги взаємодію науково-технічного та соціального прогресу.
Актуальність. Пошук критеріїв оцінювання стану глобального суспільства та методів і засобів забезпечення сталого розвитку суспільства.
Результати. Уточнено поняття «сталий розвиток суспільства» із врахуванням його цілеспрямованості крізь призму духовних цінностей та «зворотнього зв’язку» як важливого регулятивного важелю. Доведено наявність прогресивних змін в таких сферах життєдіяльності людства, як збереження життя і здоров’я, зайнятість і умови праці, обсяг часу дозвілля і різноманітність його форм з опорою на статистичні показники. Спростовані радикально песимістичні підходи, що взагалі заперечують соціальний прогрес. Запропоновано інтегральний критерій прогресу – рівень гуманізації суспільства, тобто положення в ньому особистості, з індикатором середньої тривалості життя.
Виявлені закономірності взаємодії науково-технічного і соціального прогресу: революціонізація науково-технічним прогресом сфер діяльності людини і стимулювання ним прогресу соціального; прискорення темпів розвитку суспільства; амбівалентний вплив техніки і науки на загальносоціальний прогрес та ін. Показано поліаспектний зв’язок абрисів загальносоціального прогресу та сталого розвитку суспільства на сучасному етапі.
Висновки: визначальним показником сталого розвитку суспільства є збалансованість науково-технічного і соціального прогресу – обох взаємопроникних сутнісно інтегрованих компонентів соціогенезу
Інформаційні ресурси з філософії в Азербайджані
After our country regained its independence, as a result of successive reforms carried out in all spheres of social life, the creation of qualitatively new conditions in the education system led to the emergence of a new perspective on the issues of philosophy research and teaching. One of the important tasks ahead in the fundamental scientific-research works created in this field is, first of all, to restore the lost connections of philosophy with real life, to strengthen the empirical base of this science without being limited to general, theoretical concepts, and to reconcile the theory with reality, which is the main line of the development of philosophy. Currently, in the conditions of dynamic processes such as market relations based on free competition, the formation of a legal state and civil society, the strengthening of economic and cultural integration of Azerbaijan with the world community, the issue of philosophical interpretation and generalization of all these events has come to the fore. From this point of view, the issue of writing articles on the science of philosophy and showing solutions to existing problems in this field is of great importance in terms of forming a correct and complete worldview in young people. Philosophy is a system of theoretical knowledge. He solves worldview issues in a consistent, deliberate manner, relying on solid evidence. Therefore, only by studying philosophy, people can eliminate the superficiality and errors in their spontaneously formed ideas about the world, and get thoughtful, systematic and accurate information about the world. At one time, Descartes showed that "only philosophy distinguishes us from savages and barbarians. The level of citizenship and education of any nation depends on its good philosophizing" (Pashayev, 1999). Philosophy literally means life. Therefore, true philosophical thinking is incompatible with abstract schemes and stereotypes. It is not by chance that it is called "spiritual substance of the era", "self-awareness of the era".Після здобуття нашою державою незалежності в результаті послідовних реформ, проведених у всіх сферах суспільного життя, створення якісно нових умов у системі освіти призвело до появи нового погляду на проблеми дослідження та викладання філософії. Одним із важливих завдань, які стоять перед фундаментальними науково-дослідницькими роботами, що створюються в цій галузі, є, насамперед, відновлення втрачених зв’язків філософії з реальним життям, зміцнення емпіричної бази цієї науки, не обмежуючись загальними, теоретичними поняттями, і узгодити теорію з дійсністю, що є магістральною лінією розвитку філософії. В даний час в умовах динамічних процесів, таких як ринкові відносини, засновані на вільній конкуренції, формування правової держави і громадянського суспільства, зміцнення економічної і культурної інтеграції Азербайджану в світове співтовариство, постає питання філософського тлумачення і узагальнення – всі ці події вийшли на перший план. З цієї точки зору питання написання статей з філософської науки та показ шляхів вирішення існуючих проблем у цій галузі має велике значення з точки зору формування правильного і повного світогляду у молоді.
Філософія – це система теоретичних знань. Вона вирішує світоглядні питання послідовно, виважено, спираючись на вагомі докази. Тому лише вивчаючи філософію, люди можуть усунути поверховість і помилки у своїх спонтанно сформованих уявленнях про світ, отримати продуману, систематизовану і точну інформацію про світ. Свого часу Декарт показав, що «тільки філософія відрізняє нас від дикунів і варварів. Рівень громадянськості й освіченості будь-якої нації залежить від її доброго філософствування» (Pashayev, 1999). Філософія буквально означає життя. Тому справжнє філософське мислення несумісне з абстрактними схемами та стереотипами. Не випадково його називають «духовною субстанцією епохи», «самосвідомістю епохи»
Стратегічний розвиток України: фактор вищої освіти під час повномасштабного вторгнення рф
The relevance of the article is determined, on the one hand, by the importance of higher education for the sustainable development of the country and, on the other hand, by the new challenges to the functioning of higher education institutions in connection with the full-scale invasion of the russian federation in Ukraine. At the same time, the article focuses on the special importance of higher education for gaining technological advantage during the war, as well as for the post-war reconstruction of the country and for deterring potential aggression in the future. The purpose of the article is to find out how the peculiarities of the higher education in Ukraine, in particular the prevailing use of distance learning, influence the long-term development of the state. The obtained scientific results indicate that higher educational institutions resort to distance learning not only and not so much for reasons of safety for teachers and students, but due to the fact that distance learning requires less, compared to classroom, material and organizational resources. The author also substantiates that the consequences of the excessive use of distance learning in Ukraine after the full-scale invasion have their own peculiarities. In particular, it acts as an additional stimulating factor for the migration of Ukrainian students and school graduates to study abroad. In addition, the abuse of distance learning negatively affects the psychological state of the participants of educational process in higher education institutions and limits the opportunities for social cohesion of young people and national resilience during the war. The article also provides examples of situational techniques for organizing classroom lessons in higher educational institutions in the conditions that take place in Ukraine today.Актуальність статті визначається, з одного боку, значенням вищої освіти для сталого розвитку країни і, з іншого боку, появою у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну нових викликів функціонуванню вищих навчальних закладів. При цьому в статті акцентується увага на особливій значущості вищої освіти для отримання технологічної переваги під час війни, а також для повоєнного відновлення країни і для стримування потенційної агресії в майбутньому. Метою статті є встановити яким чином особливості організації вищої освіти в Україні, зокрема переважне застосування дистанційного навчання, впливають на довготерміновий розвиток країни. Отримані наукові результати свідчать про те, що вищі навчальні заклади країни після повномасштабного вторгнення вдаються до дистанційного навчання не тільки і не стільки з міркувань безпеки для учасників навчального процесу, скільки у зв’язку з тим, що дистанційне навчання вимагає менших, порівняно із аудиторним, матеріальних і організаційних ресурсів. Авторкою обгрунтовано і те, що наслідки надмірного застосування дистанційного навчання в Україні після повномасштабного вторгнення мають свої особливості. Зокрема воно виступає додатковим стимулюючим фактором для міграції українських студентів і абітурієнтів на навчання за кордон. Крім того, зловживання дистанційним навчанням негативно впливає на психологічний стан учасників навчального процесу в вищих навчальних закладах і обмежує можливості для соціальної згуртованості молоді і національної стійкості під час війни. В статті також наводяться приклади ситуативних прийомів по організації аудиторних занять в вищих навчальних закладах в умовах, що склалися в Україні на сьогодні
Мануйлівська філія Катеринославської «Просвіти» в українському національно-культурному житті Придніпров’я
The purpose of the study is the historical reproduction of the activities of the Manuilivka branch of Katerynoslav «Prosvita» as a factor in the civil self-organization of the Ukrainian intelligentsia, the peasantry and the workers and the progress of Ukrainian national consciousness in the Dnieper region in the first decades of the 20th century.
The results of the article are the identification of the phenomenon of Manuilivska «Prosvita» as a dynamic public center in the field of national and cultural life of the Ukrainian intelligentsia, peasantry and workers of Dnieper; in identifying the peculiarities of the activities of enlightened people; coverage of the ideological evolution of «Prosvita» activists as a manifestation of significant changes in the national consciousness of Ukrainians.
Conclusions. The Manuilivka branch of Katerynoslav «Prosvita» became a powerful center of Ukrainian national and cultural life in the Dnieper region. It was created in 1907–1908 on the initiative of peasants and workers, the Manuilivka branch operated within the literary-library, publishing, and literary-artistic sections. The national and cultural activities of enlightened people contributed to the popularization of the Ukrainian language, literature, history, art, and the preservation of the historical and national memory of Ukrainians. «Prosvita» from Manuilivka brought up a constellation of figures who combined Ukrainian national culture with political and state activities. The imperial regime was hostile to conscious Ukrainianism, and at the beginning of 1916 banned the Katerynoslav Prosvita and its Manuilivka branch. In March 1917, at the beginning of the Ukrainian revolution, the enlightenment movement resumed. The intellectuals of Manuilіvkа took an active part in the state-political and national-cultural life during the national liberation struggles of 1917–1921. The Communist-Soviet regime outlawed Manuilivskа «Prosvita». The activities of Manuilivska «Prosvita» are a good example of public self-organization, the growth of Ukrainian national consciousness among the intelligentsia, peasantry and workers of the Dnieper region.Мета дослідження полягає в історичному відтворенні діяльності Мануйлівської філії Катеринославської «Просвіти» як чинника громадянської самоорганізації української інтелігенції, селянства і робітництва й поступу української національної свідомості на Придніпров’ї в перші десятиліття ХХ ст.
Результати статті полягають у виявленні феномену Мануйлівської «Просвіти» як динамічного громадського осередку в галузі національно-культурного життя української інтелігенції, селянства і робітництва на Придніпров’ї; у виявленні особливостей діяльності просвітян; висвітленні ідейної еволюції діячів «Просвіти» як прояву суттєвих змін у національній свідомості українства.
Висновки. Мануйлівська філія Катеринославської «Просвіти» стала потужним осередком українського національно-культурного життя на Придніпров’ї. Створена в 1907 – 1908 рр. за ініціативою селян і робітників, Мануйлійська філія діяла в межах літературно-бібліотечної, видавничої й літературно-артистичної секцій. Національно-культурна діяльність просвітян сприяла популяризації української мови, літератури, історії, мистецтва, збереженню історичної й національної пам’яті українства. Мануйлівська «Просвіта» виховала плеяду діячів, які поєднували українське національне культурництво з політичною і державною діяльністю. Імперський режим вороже ставився до свідомого українства, а на початку 1916 р. заборонив Катеринославську «Просвіту» та її Мануйлівську філію. В березні 1917 р., на початку Української революції, просвітянський рух відновився. Мануйлівські просвітяни брали активну участь у державно-політичному і національно-культурному житті часів національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Комуно-радянський режим поставив Мануйлівську «Просвіту» поза законом. Діяльність Мануйлівської «Просвіти» є гарним прикладом громадської самоорганізації, зростання української національної свідомості серед інтелігенції, селянства і робітництва Придніпров’я
Оцінка ефективності цифрових маркетингових кампаній у розвитку туризму в Азербайджані
This article investigates the critical role of digital marketing in shaping Azerbaijan’s tourism industry. Tourism has emerged as a crucial driver of growth and development as the country is diversifying its economy beyond from the traditional oil and gas sector. Businesses and destinations are adapting their marketing strategies to more effectively engage today's tech-savvy tourists by using digital platforms and technologies. This study analyzes how digital marketing influences tourists' perceptions, improves industry visibility, and drives tangible economic outcomes using a thorough examination of literature and case study methods. The study underscores the importance of digital marketing in positioning Azerbaijan as a major tourist destination, providing sustainable growth, innovation, and competitiveness in the global tourism market. The study discovered that digital marketing has a beneficial impact on travelers perception Azerbaijan, making it more attractive to visit. Additionally, it helps Azerbaijan tourism businesses reach a wider audience and drives economic growth through increased visitors and revenue, and promotes sustainable practices. It concludes with recommendations for stakeholders to further invest in digital marketing strategies to maximize its tourism potential and ensure sustainable success in the industry.
Azerbaijan, located between Europe and Asia, is a country rich in natural beauty and cultural heritage. In recent years, it has developed as a promising destination for travelers looking for unique experiences. As the country seeks to diversify its economy beyond the traditional oil and gas sector, tourism has emerged as a critical driver of growth and development.
Before the global disruption caused by the COVID-19 pandemic, Azerbaijan experienced a increase in tourism, which became a key contributor to the country's economy. In 2019, tourism emerged as the leading revenue generator in Azerbaijan outside of the traditional oil and gas sector (Azerbaijan Statistical Information Service, 2024). However, the pandemic brought unprecedented challenges, underscoring the need for innovative strategies to revive and sustain the tourism industry.У цій статті досліджується критична роль цифрового маркетингу у формуванні туристичної індустрії Азербайджану. Туризм став ключовим рушієм зростання та розвитку, оскільки країна диверсифікує свою економіку за межі традиційного нафтогазового сектору. Компанії та напрямки адаптують свої маркетингові стратегії, щоб ефективніше залучати сучасних технічно підкованих туристів за допомогою цифрових платформ і технологій. У цьому дослідженні аналізується, як цифровий маркетинг впливає на сприйняття туристів, покращує впізнаваність галузі та забезпечує відчутні економічні результати за допомогою ретельного вивчення літератури та методів тематичних досліджень. Дослідження підкреслює важливість цифрового маркетингу в позиціонуванні Азербайджану як основного туристичного напрямку, що забезпечує стале зростання, інновації та конкурентоспроможність на світовому туристичному ринку. Дослідження виявило, що цифровий маркетинг благотворно впливає на сприйняття мандрівниками Азербайджану, роблячи його більш привабливим для відвідування. Крім того, це допомагає азербайджанським туристичним підприємствам охопити ширшу аудиторію та сприяє економічному зростанню завдяки збільшенню кількості відвідувачів і доходів, а також сприяє сталим практикам. Він завершується рекомендаціями для зацікавлених сторін щодо подальшого інвестування в стратегії цифрового маркетингу, щоб максимізувати туристичний потенціал і забезпечити стійкий успіх у галузі.
Азербайджан, розташований між Європою та Азією, є країною, багатою природною красою та культурною спадщиною. В останні роки він став перспективним напрямком для мандрівників, які шукають унікальних вражень. Оскільки країна прагне диверсифікувати свою економіку за межі традиційного нафтогазового сектору, туризм став критичним рушієм зростання та розвитку.
До глобальної кризи, викликаної пандемією COVID-19, в Азербайджані спостерігалося зростання туризму, який став ключовим фактором економіки країни. У 2019 році туризм став провідним джерелом прибутку в Азербайджані за винятком традиційного нафтогазового сектору (Azerbaijan Statistical Information Service, 2024). Однак пандемія принесла безпрецедентні виклики, підкресливши необхідність інноваційних стратегій для відновлення та підтримки індустрії туризму
Особистий бренд та роль Мохаммеда бін Салмана у контексті формування сучасного політичного ландшафту Саудівської Аравії
This study aims to critically examine the strategic construction and utilization of Mohammed bin Salman’s (MBS) personal brand, analyzing its impact on Saudi Arabia’s domestic and international stance, particularly in the framework of Vision 2030. The relevance of this research stems from the rising importance of personal branding in political leadership, especially in modern autocracies where leaders like MBS navigate reformist objectives within authoritarian structures. While previous studies have explored various facets of MBS’s leadership, the purpose of this research uniquely assesses the role of his personal brand in consolidating power, nurturing nationalism, and rebranding Saudi Arabia globally.
Using an innovative combination of branding theories and political science frameworks, the article explores how MBS’s image is deliberately crafted for diverse audiences. The analysis covers domestic and international strategies, from media manipulation and historical symbolism to promoting hyper-nationalism and economic diversification under Vision 2030.
Results reveal that MBS’s brand substantially aids in consolidating authority within Saudi Arabia, promoting national pride, appealing to youth aspirations, and aligning modernization with traditional values. Despite Western critiques, his brand repositions Saudi Arabia as a major global actor internationally. This dual nature – reformist yet authoritarian, modernizing yet tradition-bound – creates a potent tool shaping both internal governance and external diplomacy.
Among its conclusions, the study underscores MBS’s personal brand as a crucial force in Saudi Arabia’s internal transformation and evolving foreign relations, offering valuable insights into the influence of leadership branding on national modernization efforts.Дослідження має на меті проведення критичного аналізу стратегічного формування та використання особистого бренду Мохаммеда бін Салмана (МБС) і його впливу на внутрішню та міжнародну позицію Саудівської Аравії в рамках програми Vision 2030. Актуальність цієї роботи обумовлена зростаючою роллю особистого брендингу в політичному лідерстві, особливо в сучасних автократіях, де лідери, як-от МБС, поєднують прагнення до реформ із авторитарними методами управління. Попередні дослідження розглядали різні аспекти керівництва МБС, проте саме цей аналіз унікально оцінює вплив його особистого бренду на консолідацію влади, розвиток націоналізму та ребрендинг Саудівської Аравії на глобальній арені.
Застосовуючи інноваційне поєднання теорій брендингу та політичних наукових підходів, стаття досліджує, як цілеспрямовано формується імідж МБС для різних аудиторій. Аналіз охоплює як внутрішні, так і міжнародні стратегії – від маніпуляцій медіа та використання історичних символів до просування гіпернаціоналізму та економічної диверсифікації, що є частиною Vision 2030. Результати свідчать, що бренд МБС значно сприяє зміцненню влади всередині Саудівської Аравії, стимулює національну гордість, відповідає на прагнення молоді та гармонійно поєднує модернізацію з традиційними цінностями. Попри критику з боку Заходу, його імідж сприяє утвердженню Саудівської Аравії як вагомого гравця на світовій арені.
Серед основних висновків роботи – визнання особистого бренду МБС як важливого чинника у процесі внутрішньої трансформації Саудівської Аравії та у зміні її зовнішньополітичних відносин. Дослідження надає цінні інсайти щодо впливу особистого брендингу лідера на національні зусилля з модернізації та на роль держави у глобальному контексті
Теоретичні засади та практичні втілення дискурсу деколонізації в культурній політиці України (на прикладі проєкту Odesa Decolonization)
The article examines the theoretical foundations and practical implementations of the discourse of decolonisation in Ukraine's cultural policy on the example of the Odesa Decolonisation project, which aims to rethink the urban narratives of Odesa.
The relevance of the topic is driven by the need to understand the impact of colonial heritage on national identity and cultural values in modern society, in a postcolonial context.
The purpose of the study is to identify the specifics of the Odesa Decolonization project, in particular the results of the study «Odesa Urban Myth: Narratives, Structure, Development Prospects» conducted within its framework, as an example of social practice that creates new narratives and offers an alternative cultural context for Odesa in the postcolonial discourse of Ukraine's cultural policy.
The results of the study demonstrate that the research focuses on rethinking the myth of Odesa as the ‘pearl of the empire’ and creating a new system of values that includes a modern idea of national identity. It was found that the research conducted within the project uses discursive methods to revise the existing myths about Odesa, deconstruct them, and form new semantic perspectives. The project emphasises the importance of communication as a basis for social knowledge, which can lead to a broader understanding of regional identity.
The conclusions emphasise the importance of a comprehensive approach to decolonisation, with an emphasis on the cultural context and the use of discursive practices that contribute to rethinking identity. It is found that such projects should take into account the importance of the value system, social knowledge and involve different social groups to achieve sustainable change. Prospects for improving the project are outlined, in particular by identifying research shortcomings, such as limited inclusiveness and insufficient methodological depth, which limit the project's potential to develop a comprehensive understanding of culture and sustainable support for decolonisation processes.У статті досліджено теоретичні засади та практичні втілення дискурсу деколонізації в культурній політиці України на прикладі проєкту Odesa Decolonization, який спрямований на переосмислення міських наративів Одеси.
Актуальність теми зумовлена потребою в осмисленні впливу колоніальної спадщини на національну ідентичність та культурні цінності в сучасному суспільстві, в умовах постколоніального контексту.
Мета дослідження – виявлення специфіки проєкту Odesa Decolonization, зокрема результатів дослідження «Одеський міський міф: наративи, структура, перспективи розвитку», яке було проведене в його межах, як прикладу соціальної практики, що створює нові наративи та пропонує альтернативний культурний контекст для Одеси в умовах постколоніального дискурсу культурної політики України.
Результати дослідження демонструють, що дослідження зосереджується на переосмисленні міфу про Одесу, як «перлину імперії» та створенні нової системи цінностей, яка включає сучасне уявлення про національну ідентичність. Виявлено, що дослідження, проведене в рамках проєкту, використовує дискурсивні методи для перегляда присутніх міфів про Одесу, їх деконструкції та формування нових смислових перспектив. Проєкт підкреслює значення комунікації як основи для соціального знання, завдяки якому можливо досягти ширшого розуміння регіональної ідентичності.
Висновки підкреслюють важливість комплексного підходу до деколонізації, з акцентом на культурному контексті та використанні дискурсивних практик, що сприяють переосмисленню ідентичності. З'ясовано, що подібні проєкти повинні враховувати значення системи цінностей, соціального знання та залучати різні соціальні групи для досягнення стійких змін. Охарактеризовано перспективи вдосконалення проєкту, зокрема через виявлення недоліків дослідження, таких як обмежена інклюзивність і недостатня методологічна глибина, що обмежують потенціал проєкту у формуванні всебічного розуміння культури та стійкої підтримки процесів деколонізації