Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Протестантські екзистенціалісти про спотворення віри
Full text linkRelevance. The question of the distortion of faith has long been a concern for religious thinkers. Among the most insightful analyses were those offered by representatives of Protestant existentialism, including Paul Tillich, Karl Barth, and Rudolf Bultmann.
The Purpose. The study aims to explore the concept of “Distortion of Faith” as interpreted by prominent 20th-century Protestant thinkers: Paul Tillich, Karl Barth, and Rudolf Bultmann.
Results. The concept of faith has a long history of interpretation in both religious (theological) and philosophical contexts. In a biblical sense, faith is understood as adherence to true doctrine and as a specific existential state. Therefore, a departure from faith is seen as heresy, schism, or apostasy. The theological classification of faith includes three main elements: intellectual, emotional, and volitional. In contrast, the philosophical interpretation of faith is characterized by dynamism and openness, while the religious perspective tends to be more dogmatic. In the works of Protestant existentialists, one can observe a reevaluation of the implications of the distortion of faith. Paul Tillich identifies three types of faith distortions: intellectual, moral, and emotional. Karl Barth argues that religion itself is a form of faith distortion, as it replaces the transcendent essence of faith with anthropocentric practices of piety. Similarly, Rudolf Bultmann asserts that the distortion of faith is manifest in a reliance on myth, particularly in its eschatological and cosmological aspects.
Conclusions. Thus, Protestant existentialism rethought not only the essence of faith but also the forms of its distortion. The ultimate goal of Protestant existentialism was to articulate the meaning of authentic faith, liberated from the religious overlays that had muddled its understanding for centuries.Актуальність. Проблема спотворення віри завжди залишалася в центрі уваги релігійних мислителів, а одну з її найбільш проникливих спроб осмислення здійснили представники протестантського екзистенціалізму – Пауль Тілліх, Карл Барт і Рудольф Бультманн.
Метою дослідження є ознайомлення з поняттям “Cпотворення віри” в інтерпретації провідних протестантських мислителів 20-го століття – Пауля Тілліха, Карла Барта і Рудольфа Бультманна.
Результати. Поняття віри має тривалу історію інтерпретації, як в релігійних (теологічних) колах, так і в філософських. В біблійному сенсі віра розуміється як слідування істинному вченню, а також як особливий екзистенційний стан. Відповідно відхід від віри розуміється як ересь, розкол, відступництво. В теологічній класифікації віра має три елементи: інтелектуальний, емоційний, вольовий. Філософська інтерпретація віри вирізняється динамізмом і відкритістю, в той час коли для релігійної характерний догматизм. В роботах протестантських екзистенціалістів простежується переоцінка сенсу спотворення віри. Після зустрічі з американським протестантизмом, Тілліх дійшов до висновку, що в його основі лежить антропологічне розуміння віри. Унаслідок Тілліх виділяє інтелектуальне, моральне, емоційне спотворення віри. Для Карла Барта релігія – це форма спотворення віри. Вона замінює її трансцендентну сутність на антропологічні практики благочестя. Згідно Рудольфу Бультманну, спотворення віри знаменується слідуванням міфу в його есхатологічно-космологічному вимірі.
Висновки. Таким чином, в протестантському екзистенціалізмі відбулося переосмислення не тільки сутності віри, але й форм її спотворення. Кінцевою ж метою протестантських екзистенціалістів було окреслення сенсу автентичної віри, вільної від релігійних напластувань, що спотворювали її протягом століть
Національна бібліотека в цифровій інформаційній системі обслуговування користувачів
Full text linkDuring the new state-building years of the independent Republic of Azerbaijan, the global informatization processes, which spread to all areas of human life, led to the further increase of the role of libraries, which are providers of our national culture, knowledge, science, education and information. In the context of the general development of the information society, the formation and placement of libraries equipped with information technologies, providing a high level of service to the population, and having book funds, which are the main component of our national-cultural heritage, plays an important role. In a modern information society, libraries have the task of providing the population with high library and information services, ensuring the right of people to use libraries, which are universal resources, in the socio-economic, political and cultural development of the republic, in the promotion of democracy and national self-awareness, Azerbaijan statehood, and the ideology of national Azerbaijaniism.
In modern times, the development of library work in Azerbaijan is connected with the name of the great leader Heydar Aliyev and his worthy successor, our honorable President Ilham Aliyev. Adoption of the Laws of the Republic of Azerbaijan "On Culture", "On Library Work", "On Information, Informatization and Information Protection" and "State Program on the Development of the Library and Information Sector in the Republic of Azerbaijan in 2008-2013", "Azerbaijan On the approval of the National Strategy for Information and Communication Technologies for the Development of the Republic (2003-2012)", "State Program on the Development of Communication and Information Technologies in the Republic of Azerbaijan in Accordance with Modern Requirements (2004-2012)", "In Azerbaijan "On improving the activities of libraries", the decrees of the President of the Republic of Azerbaijan are of exceptional importance, and they determined the main directions of the activities of the libraries of Azerbaijan, including the priorities of the application of computer-internet technologies to the practice of libraries.У нові роки державотворення незалежної Азербайджанської Республіки глобальні процеси інформатизації, що охопили всі сфери людського життя, призвели до подальшого підвищення ролі бібліотек, які є постачальниками нашої національної культури, знань, науки, освіти та інформації. В умовах загального розвитку інформаційного суспільства формування та розміщення бібліотек, оснащених інформаційними технологіями, що забезпечують високий рівень обслуговування населення та мають книжкові фонди, які є основною складовою нашої національно-культурної спадщини, відіграє важливу роль. У сучасному інформаційному суспільстві перед бібліотеками стоїть завдання забезпечити населення високим бібліотечно-інформаційним обслуговуванням, забезпечити право людей користуватися бібліотеками, які є універсальними ресурсами, в соціально-економічному, політичному і культурному розвитку республіки, в розвиток демократії та національної самосвідомості, азербайджанської державності, ідеології національного азербайджанства.
У наш час розвиток бібліотечної справи в Азербайджані пов'язаний з ім'ям великого лідера Гейдара Алієва і його гідного наступника, нашого шановного президента Ільхама Алієва. Прийняття законів Азербайджанської Республіки «Про культуру», «Про бібліотечну справу», «Про інформацію, інформатизацію та захист інформації» та «Державної програми розвитку бібліотечно-інформаційної сфери в Азербайджанській Республіці на 2008-2013», «Про затвердження Національної стратегії інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку Республіки Азербайджан (2003-2012)», «Державна програма розвитку комунікаційних та інформаційних технологій в Азербайджанській Республіці відповідно до сучасних вимог (2004-2012)», «Про вдосконалення діяльності бібліотек в Азербайджані», укази Президента Азербайджанської Республіки мають виняткове значення, вони визначили основні напрямки діяльності бібліотек Азербайджану, зокрема пріоритети застосування комп’ютерно-інтернет-технологій у практиці бібліотек
Філософсько-правове та економічне пояснення та джерела поняття легітимності
Full text linkThe concept of legitimacy is a fundamental and complex notion that permeates fields such as political science, moral philosophy and governance. It signifies the recognition and acceptance of authority as fair and merit-based. The concept of legitimacy has been a relevant topic since ancient and medieval times and has been approached in various ways. This article aims to explore the concept of legitimacy within different philosophical, legal and economic contexts. The objective is to thoroughly analyze how legitimacy is shaped within the political and administrative structure of society, particularly examining its influence on legal frameworks, ethical principles and economic systems. Additionally, the article explains how the notion of legitimacy evolved through different eras and cultures, especially highlighting its origins and impact in Medieval Europe and the Islamic world. The methodology of the research of this article is defined by analytical review and comparative approach. The author presents various philosophical theories (including those of John Locke and Max Weber) and examines their relevance in the contemporary period. Furthermore, comparative historiography is employed to explain the development of legitimacy within different legal and economic frameworks. The article is based on theoretical analyses of the concept of legitimacy in various historical periods and cultures (feudalism, monarchy, Islam). Through this methodology, the author attempts to reveal how the concept of legitimacy has transformed over time and how these changes influence modern governance systems. The main novelty of the study political legitimacy of civilian government stems from consensus among its autonomous institutions – legislative, judicial and executive branches – for collective national welfare. Civil legitimacy is also established through various non-electoral accountability measures, including financial transparency and stakeholder accountability. Internationally, adherence to international human rights norms can also gauge civil legitimacy.Поняття легітимності є фундаментальним і складним поняттям, яке пронизує такі галузі, як політологія, моральна філософія та управління. Це означає визнання та прийняття влади як справедливої та заснованої на заслугах. Поняття легітимності було актуальною темою з часів античності та середньовіччя, і до неї підходили різними способами. Ця стаття спрямована на дослідження поняття легітимності в різних філософських, правових та економічних контекстах. Мета полягає в тому, щоб ретельно проаналізувати, як легітимність формується в політичній та адміністративній структурі суспільства, зокрема досліджуючи її вплив на правові рамки, етичні принципи та економічні системи. Крім того, у статті пояснюється, як поняття легітимності розвивалося в різні епохи та культури, особливо підкреслюючи його походження та вплив у середньовічній Європі та ісламському світі. Методологія дослідження цієї статті визначається аналітичним оглядом та порівняльним підходом. Автор представляє різноманітні філософські теорії (зокрема Джона Локка та Макса Вебера) та досліджує їхню актуальність у сучасний період. Крім того, порівняльна історіографія використовується для пояснення розвитку легітимності в різних правових та економічних рамках. Стаття базується на теоретичному аналізі поняття легітимності в різні історичні періоди та культури (феодалізм, монархія, іслам). За допомогою цієї методології автор намагається виявити, як поняття легітимності трансформувалося з часом і як ці зміни впливають на сучасні системи управління. Головна новизна дослідження політичної легітимності цивільного уряду випливає з консенсусу між його автономними інституціями – законодавчою, судовою та виконавчою гілками влади – для колективного національного добробуту. Громадянська легітимність також встановлюється за допомогою різноманітних заходів підзвітності, не пов’язаних із виборами, зокрема фінансової прозорості та відповідальності зацікавлених сторін. На міжнародному рівні дотримання міжнародних норм прав людини також може оцінити громадянську легітимність
Азербайджанська весільна церемонія: традиції та символіка
Full text linkThe article "Azerbaijani Wedding Ceremony: Traditions and Symbols" explores the rich cultural heritage of wedding ceremonies in Azerbaijan, revealing their traditional elements and symbols. The author examines in detail various aspects of the wedding ceremony, starting with preliminary preparations and ending with subsequent customs, tracing the influence of historical, religious and cultural factors on the formation of these traditions. The article also draws attention to the symbolic significance of various elements of the wedding ceremony, such as jewelry, costumes, musical compositions and ritual actions, as well as their role in the preservation and transmission of cultural heritage. The research is based on an analysis of sources, interviews with representatives of the Azerbaijani community and observations of modern wedding practices. The results of the work help to better understand the richness and depth of Azerbaijani wedding traditions and their role in shaping the cultural identity of the people.
Relevance: The study of the Azerbaijani wedding ceremony is relevant in the modern context, as it will help to understand and penetrate the spirit of the local people more deeply. To identify the traditions and symbols associated with this rite is important for the preservation of the cultural heritage of Azerbaijan and its presentation to the secular community.
Purpose: The purpose of this article is to study the Azerbaijani wedding ceremony with a focus on traditions and symbols in order to identify their meaning and meaning.
Results: The study revealed the main features of the Azerbaijani wedding ceremony, including traditions and symbols. A historical study was conducted based on literary and archival sources, as well as data from modern wedding ceremonies.
Conclusions: The study of the Azerbaijani wedding ceremony makes it possible to understand its great importance for the local population. It is important to preserve and continue the traditions and symbols associated with this rite in order to preserve the cultural heritage of Azerbaijan and pass it on to future generations. Awareness and respect for these traditions and symbols help to strengthen national identity and unite the people.У статті «Азербайджанська весільна церемонія: традиції та символіка» досліджується багата культурна спадщина весільних церемоній в Азербайджані, розкриваються її традиційні елементи та символіка. Автор детально розглядає різні аспекти весільного обряду, починаючи з попередньої підготовки і закінчуючи подальшими звичаями, простежуючи вплив історичних, релігійних та культурних чинників на формування цих традицій. У статті також звертається увага на символічне значення різних елементів весільного обряду, таких як прикраси, костюми, музичні композиції та ритуальні дії, а також їх роль у збереженні та передачі культурної спадщини. Дослідження базується на аналізі джерел, інтерв'ю з представниками азербайджанської громади та спостереженнях за сучасною весільною практикою. Результати роботи допомагають краще зрозуміти багатство і глибину азербайджанських весільних традицій і їх роль у формуванні культурної самосвідомості народу.
Актуальність вивчення азербайджанського весільного обряду є актуальним в сучасному контексті, так як це допоможе більш глибоко зрозуміти і проникнути в дух місцевого народу. Виявити традиції та символи, пов'язані з цим обрядом, має важливе значення для збереження культурної спадщини Азербайджану та його представлення перед світловим співтовариством.
Метою статті є вивчення азербайджанського весільного обряду з основним акцентом на традиціях і символах, щоб виявити їх значення і сенс.
Результати дослідження виявило основні особливості азербайджанського весільного обряду, включаючи традиції та символи. Було проведено історичне дослідження, засноване на літературних та архівних джерелах, а також зібрані дані з сучасних весільних церемоній.
Висновки вивчення азербайджанського весільного обряду дозволяють зрозуміти його величезне значення для місцевого населення. Важливо зберігати і продовжувати традиції і символи, пов'язані з цим обрядом, щоб зберегти культурну спадщину Азербайджану і передати його майбутнім поколінням. Усвідомлення і повага до цих традицій і символів допомагають зміцнити національну ідентичність і згуртувати народ
Питання видання дитячої літератури в Азербайджані в радянський період
Full text linkThe article reveals the activities of Azernashr, the first publisher of children's literature in Azerbaijan during the Soviet era, and the work done in the publication of children's literature. It is established that Azerneshr was the first publishing house to publish children's literature during the Soviet period. In addition, the article reflects the decisions and instructions given by the state in order to further develop the publication of children's literature in chronological order.
Literature has always served certain educational purposes everywhere. From the smallest lullabies and fairy tales of folk creativity to the greatest epics and novels of classical and modern literature, every artistic work has educational value and importance to one degree or another. In general, in addition to the socio-political task of fiction, there are fiction works written for children especially for the purpose of education, and great writers and poets of all countries of the world have written such works.
It is noted in the article that "Azernashr" continued to publish children's literature in our country until September 1938, until the establishment of the Children's and Youth Literature Publishing House. The printed materials of both publishing houses were studied here, and samples for the relevant period were presented. The article also discusses the state measures to eliminate the existing problems in the field of children's literature. It is known that the main goal of the Soviet period was to develop children's literature, to eliminate the shortcomings in the field of children's literature.
Since children's literature is intended for the formation of a "comprehensive personality rich in self, with high ideals and aesthetic taste", publishers and intellectuals of the time directed all their efforts to the development of the repertoire of children's literature by publishing outstanding examples of world classics, as well as the most artistically perfect works of national authors. they have done a lot in this direction.
In the framework of the above-mentioned issues, general studies were conducted in the article, and opinions were noted referring to the local literature on the issue.У статті розкривається діяльність «Азернашру» – першого видавництва дитячої літератури в Азербайджані за радянських часів, і робота з видання дитячої літератури. Встановлено, що першим у радянський період дитячу літературу видавав «Азернешр». Крім того, у статті відображено рішення та доручення держави щодо подальшого розвитку видання дитячої літератури в хронологічному порядку.
Література завжди і всюди служила певним освітнім цілям. Від найменших колискових пісень і казок народної творчості до найбільших епосів та романів класичної і сучасної літератури, кожен художній твір тією чи іншою мірою має виховну цінність і значення. Взагалі, крім суспільно-політичного завдання художньої літератури, існують художні твори, написані для дітей спеціально з метою навчання, і такі твори писали великі письменники і поети всіх країн світу.
У статті зазначається, що «Азернашр» продовжував видавати дитячу літературу в нашій країні до вересня 1938 року, аж до заснування Видавництва дитячої та юнацької літератури. Тут вивчено друковану продукцію обох видавництв, подано зразки відповідного періоду. У статті також розглядаються заходи держави щодо усунення існуючих проблем у сфері дитячої літератури. Відомо, що головною метою радянського періоду був розвиток дитячої літератури, усунення недоліків у сфері дитячої літератури.
Оскільки дитяча література призначена для формування «всебічної особистості, багатої собою, з високими ідеалами та естетичним смаком», тогочасні видавці та інтелектуали спрямовували всі свої зусилля на розвиток репертуару дитячої літератури, публікуючи видатні зразки світової літератури. класики, а також найдовершеніші в художньому відношенні твори національних авторів, які багато зробили в цьому напрямку.
У рамках вищезазначених питань у статті проведено загальні дослідження та викладено думки з посиланням на місцеву літературу з означеної проблеми
Особливості сучасних інформаційних воєн
Full text linkRelevance. The article examines the current issues of modern information warfare, which is an important aspect of political and military conflicts in the modern world. Modern information wars have become an important element of political and military conflicts taking place in the world. The speed of information transmission due to the development of technology and mass communication allows for extensive manipulation of public opinion and influence on domestic and international relations. It is important to have strategies to protect against disinformation and manipulation and to actively resist information interference.
The purpose The purpose of the study was to reveal current trends in information warfare.
Results. Focusing on the use of mass communication technologies, in particular social media, by governmental and atypical groups to spread disinformation and propaganda, the article analyzes strategies for manipulating public opinion and their impact on international relations. The study demonstrates the need to develop effective strategies to protect against information threats and counteract information interference.
Conclusions. The role of media and social networks in spreading different narratives and legends that influence the perception of the conflict in Ukraine was discussed. In conclusion, it was noted that protection against information threats requires a comprehensive approach. In addition to technical cybersecurity measures, it is important to develop media literacy, support an independent journalistic environment, and promote transparency in government. International cooperation in the field of cybersecurity is crucial to countering information threats. Common standards, information exchange and cooperation between countries can increase the effectiveness of measures to counter disinformation and cyberattacks.Актуальність. Стаття розглядає актуальну проблематику сучасних інформаційних воєн, що є важливим аспектом політичних та військових конфліктів у сучасному світі. Сучасні інформаційні війни стали важливим елементом політичних та військових конфліктів, які відбуваються у світі. Швидкість передачі інформації завдяки розвитку технологій і засобів масової комунікації дозволяє широко маніпулювати громадською думкою та впливати на внутрішні та міжнародні відносини.
Метою дослідження стало розкриття сучасних тенденцій прояву інформаційних війн.
Результати. Аналізуючи технологічні нововведення, політичні стратегії та соціокультурні впливи, стаття висвітлює ключові аспекти сучасних інформаційних воєн і розробляє рекомендації щодо збереження демократичних цінностей в епоху цифрової трансформації. Виокремлено значення критичного мислення та перевірки інформації в сучасному медійному середовищі, а також підкреслено важливість відстоювання демократичних цінностей, включаючи свободу слова та доступ до правдивої інформації.
Висновки. У висновку було зазначено, що захист від інформаційних загроз потребує комплексного підходу. Крім технічних заходів кібербезпеки, важливо розвивати медійну грамотність, підтримувати незалежне журналістське середовище та сприяти прозорості у владі. Міжнародний співробітництво в області кібербезпеки є вирішальним для протидії інформаційним загрозам. Спільні стандарти, обмін інформацією та співпраця між країнами можуть підвищити ефективність заходів протидії дезінформації та кібератак. Дослідження демонструє необхідність розробки ефективних стратегій захисту від інформаційних загроз та протидії інформаційним втручанням. У висновку було зазначено, що захист від інформаційних загроз потребує комплексного підходу. Крім технічних заходів кібербезпеки, важливо розвивати медійну грамотність, підтримувати незалежне журналістське середовище та сприяти прозорості у владі
Філософсько-історичні аспекти китайської освітньо-культурної політики як засобу збереження національної ідентичності
Full text linkThe relevance of the article stems from the realization of the seriousness of China's current status, as well as the desire to understand how important is the Chinese state educational and cultural policy's role in maintaining this status. It is also assumed that understanding the examples of successful Chinese experience will be useful for Ukraine in our efforts to build a proper strategy of self-representation in the world.
The purpose of the study is to examine the peculiarities of today's Chinese educational and cultural policy, as a tool for preserving national identity, and a means of global popularization of Chinese culture.
Results. There were studied certain aspects of the meritocratic model applicable in imperial China in the realms of educational and governing policy. An attention was drawn to the key features of the "Sinitic worldview" inherent to the Chinese as the bearers of cultural codes of the Sinitic civilization. There were highlighted some specific qualities that characterize modern Chinese society. The part of these qualities have been generated over millennia, but the rest ones appear as the result of historical traumas, which have occurred since the XIX and XX centuries. Those traumas have shaken the foundations of Chinese statehood and changed the structure of civil society. Here was also presented a brief overview of the important changes, which are contributing to China's return into the cohort of the world leaders. In this context, it was studied the essence of China's foreign cultural policy, including the development of Confucius Institutes (CI) network all over the world. It was made an affirmation in respect of CI high efficiency (in the set of tools of Chinese 'soft-power'), as well as their ambivalent potential. The assertion is that China's current educational & cultural policy strengthens the national identity and helps to spread the Chinese culture worldwide.
Conclusions. The Chinese government has reconsidered its attitude to Confucianism, as it is very convenient to be used as a 'cultural sign' and as an original national symbol. The pro-Chinese historical narrative is actively disseminated through the network of Confucius Institutes, which are agents of influence on the mass consciousness, in order to overcome negative stereotypes and prejudices against China.Актуальність дослідження зумовлюється усвідомленням серйозності нинішнього статусу Китаю й прагненням розібратися, наскільки вагому роль відіграє у підтриманні такого статусу китайська державна освітньо-культурна політика, що робить ставку на "м'яку силу". Робиться припущення, що розуміння зразків успішного китайського досвіду буде корисне й Україні в її намаганнях побудувати належну стратегію саморепрезентації у світі.
Метою статті є вивчення особливостей сучасної китайської освітньо-культурної політики як інструменту збереження національної ідентичності й засобу глобальної популяризації китайської культури.
Результати. Досліджуються окремі аспекти меритократичної моделі імперського Китаю у сферах освітньої й управлінської політики. Привертається увага до ключових особливостей "синітського світогляду", притаманного китайцям як носіям культурних кодів Синітської цивілізації. Висвітлюються специфічні ознаки, якими характеризується сучасний китайський соціум, й частина з яких генерувалися упродовж тисячоліть, а решта є наслідком історичних травм ХІХ-ХХ століть, що похитнули основи китайської державності й змінили характер громадянського суспільства. Наводиться стислий огляд важливих змін, які повертають Китай до когорти країн світового авангарду. Вивчається сутність зовнішньокультурної політики КНР через розвиток мережі Інститутів Конфуція. Робиться висновок про їхній амбівалентний потенціал.
Висновки. Уряд Китаю останніми десятиліттями істотно переглянув своє ставлення до конфуціанства, адже його дуже зручно використовувати як культурну вивіску та як споконвічний національний символ мудрості, етичності й поміркованості. Прокитайський історичний наратив активно розповсюджується через мережу Інститутів Конфуція, що є агентами впливу на масову свідомість, з метою подолання негативних стереотипів та упереджень щодо Китаю
Роль чуток і пліток у формуванні та трансформації особистих брендів у політичному ландшафті Ірану
Full text linkThis research delves into the intriguing significance of rumors and gossip in shaping and evolution of personal brands within Iran's political milieu. It scrutinises rumors' unique role and regulatory mechanisms in political arenas across diverse historical epochs and geographical settings. Within Iran, a cultural inclination exists towards heeding rumors concerning an individual's reputation, exerting considerable influence on societal perceptions of personal brands, either bolstering or undermining them. The primary objective is to analyze the impact of rumors and gossip on establishing and developing personal brands in Iran's political realm. By elucidating the function of rumors, this inquiry aims to analyze their capacity to mold public sentiment and impact the fortunes of political figures.
This study adopts an integrative research methodology, including literature review, conceptual analysis, content analysis and case study. The literature review provides insights into the historical and cultural import of rumors in political spheres, while content analysis dissects the portrayal of personal brands in media and public discourse. Several cases from the contemporary political realm of Iran provide practical evidence of the role of rumors and gossip in political branding.
The findings underscore the pivotal role of rumors and gossip in shaping and nurturing personal brands within Iran's political domain. Rumors possess the ability to mold public perception, augmenting the stature of political figures or besmirching their reputations. The pronounced resonance of rumors within contemporary Iranian culture, a potent instrument for political manipulation and control, accentuates their potency and the urgency of understanding this phenomenon. These findings are crucial for understanding the dynamics of political branding in Iran and beyond.
This investigation augments existing scholarship on political branding by elucidating the distinctiveness of rumors and gossip within the Iranian context. The enhanced comprehension of the dynamics surrounding rumors deepens our understanding and empowers political figures to navigate the attendant challenges and opportunities more adeptly. Moreover, this research yields profound insights into the intricate social and political dynamics operative within the country.Досліджується значення чуток та пліток у формуванні та перетворенні персональних брендів у політичному середовищі сучасного Ірану. Вивчено роль та регулятивні механізми, що керують чутками в політичних аренах на різних історичних епохах та географічних налаштуваннях. У межах Ірану існує культурна схильність приділяти особливу увагу до чуток, що стосуються репутації окремої особи, що, як результат, суттєво впливає на суспільні уявлення про персональні бренди, та провокує їх піднесення та занепад.
Основна мета даної роботи полягає в дослідженні впливу чуток та пліток на становлення та еволюцію персональних брендів у політичній системі Ірану. Вивчення функції чуток на прикладах окремих кейсів з іранського політичного середовища допомагає зрозуміти їхню здатність формувати громадський настрій та впливати на долі політичних діячів.
У дослідженні використано інтегративну методологію, об'єднуючи огляд літератури, концептуальний аналіз, аналіз контенту (соціальні мережі) та кейс-метод. Огляд літератури надає уявлення про історичне та культурне значення чуток у політичних сферах, тоді як аналіз контенту розбирає зображення персональних брендів у ЗМІ та громадських дискусіях.
У висновках підкреслено важливу роль чуток та пліток у формуванні та розвитку персональних брендів на політичній арені Ірану. Чутки мають здатність моделювати громадську думку, підсилюючи статус політичних діячів або підриваючи їхню репутацію. Виразна резонансність чуток у сучасній культурі Ірану, перетворює їх на потужний інструмент політичного маніпулювання та контролю, підкреслює їхню силу та необхідність глибокого розуміння цього явища.
Розширено існуючу наукову базу щодо політичного брендінгу, розкриваючи унікальність чуток та пліток в іранському контексті. Поглиблене розуміння динаміки, що оточує чутки, надає політичним діячам та їх командам можливість краще справлятися з наступними викликами та можливостями. Поглиблено уявлення про складну соціальну та політичну динаміку, притаманну сучасному іранському соціуму
Інтеркультурна комунікація та конструктивний діалог: шляхи побудови гармонійних відносин у світі різноманітності
Full text linkRelevance. The development of constructive dialogue and intercultural communication is of great importance for building harmonious relationships in a world of diversity. The ability to communicate effectively and resolve conflicts in an intercultural context is a key competence for the modern world and requires not only understanding the cultural characteristics of others but also a willingness to build positive relationships.
The purpose. The purpose of the study is to explore ways to build harmonious relationships in a diverse world through intercultural communication and constructive dialogue.
Results. It is found that building harmonious relationships in a diverse world requires joint efforts to develop mutual understanding, tolerance, and respect for cultural differences. The importance of developing intercultural communication skills, such as listening, empathy, and the ability to see the true motives and needs of others, is highlighted as a crucial element of successful interaction between people from different cultures. The necessity of recognizing one's own cultural biases and having an open attitude towards diversity for building fruitful relationships is discussed. The importance of developing specific strategies and policies aimed at promoting mutual understanding and interaction between cultures is emphasized. Examples of exchange programs, international conferences, and cultural events are provided as tools for bringing different peoples closer together and fostering dialogue.
Conclusions. Taking into account the individual and group characteristics of cultures in the communication process helps avoid misunderstandings and conflicts. Intercultural communication and constructive dialogue are integral components of successful interaction in the modern world, and enhancing these skills helps create a more favorable environment for cooperation, development, and peaceful coexistence in conditions of cultural diversity.Актуальність. Розвиток конструктивного діалогу та інтеркультурної комунікації має велике значення для побудови гармонійних відносин у світі різноманітності, а здатність ефективно спілкуватися та вирішувати конфлікти у міжкультурному контексті є ключовою компетенцією для сучасного світу і вимагає не лише розуміння культурних особливостей інших людей, але й готовності до побудови позитивних відносин.
Метою дослідження є розгляд шляхів побудови гармонійних відносин у світі різноманітності через інтеркультурну комунікацію та конструктивний діалог.
Результати. Проаналізовано роль міжкультурної освіти та співробітництва у формуванні звʼязків й взаєморозуміння між різними культурами. З’ясовано, що побудова гармонійних відносин у світі різноманітності вимагає спільних зусиль для розвитку взаєморозуміння, толерантності та поваги до культурних відмінностей. Наголошено на важливості розвитку навичок міжкультурної комунікації, таких як слухання, емпатія та вміння бачити справжні мотиви та потреби інших осіб, що є визначальним елементом успішної взаємодії між людьми з різних культур. Висвітлено необхідність усвідомлення власних культурних біаз та відкритого ставлення до різноманітності для побудови плідних відносин. Акцентовано увагу на важливості розроблення конкретних стратегій та політик, спрямованих на заохочення взаєморозуміння та взаємодії між культурами. Наведено приклади програм обміну, міжнародних конференцій та культурних заходів як інструментів для зближення різних народів та сприяння діалогу.
Висновки. Врахування індивідуальних та групових особливостей культур у процесі комунікації дозволяє уникнути непорозумінь та конфліктів. Інтеркультурна комунікація та конструктивний діалог є невід’ємними складовими успішної взаємодії в сучасному світі, а посилення цих навичок допомагає формувати більш сприятливе середовище для співпраці, розвитку та мирного співіснування в умовах культурного різноманіття
Довіра та доброчесність як основи соціального порядку
Full text linkThe relevance of the research topic is because trust and integrity are key factors in the formation of a sustainable social order, especially in the context of modern challenges, including digitalization, globalization, and social instability. They serve not only as ethical categories but also as practical mechanisms that influence social cohesion, institutional effectiveness, and civic engagement.
The purpose of the study is to reveal the role of trust and integrity as the foundations of social order, to find out the mechanisms of their formation and maintenance in modern conditions.
The results of the study include highlighting the philosophical, sociological, and ethical aspects of trust, determining its relationship with integrity, and clarifying the nature of the impact of these phenomena on the functioning of social institutions, political stability, and public interaction.
The author concludes that trust is a critical element of social stability, and its destruction leads to destabilization and increased social tension. Integrity is the foundation for maintaining trust, because only through moral integrity and responsibility can the effective functioning of social structures be ensured. Introducing mechanisms that promote a culture of integrity is crucial for maintaining trust both in interpersonal relationships and at the systemic level. Modern challenges associated with digitalization and globalization emphasize the need to constantly review and adapt traditional approaches to building trust. The growth of digital technologies is changing the nature of trust, making it more institutionalized. Trust can be developed and maintained through active practices, creating conditions for sustainable social development and ensuring harmonious coexistence among all members of society.Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що довіра та доброчесність є ключовими чинниками формування стійкого соціального порядку, особливо в умовах сучасних викликів, зокрема цифровізації, глобалізації та соціальної нестабільності. Вони слугують не лише етичними категоріями, а й практичними механізмами, що впливають на соціальну згуртованість, ефективність інституцій та громадську активність.
Метою роботи є розкрити роль довіри та доброчесності як основ соціального порядку, з’ясувати механізми їх формування та підтримки в сучасних умовах.
Результатами дослідження є висвітлення філософських, соціологічних та етичних аспектів довіри, визначення її взаємозв’язку з доброчесністю, а також з’ясування характеру впливу цих феноменів на функціонування соціальних інститутів, політичну стабільність та громадську взаємодію.
Автор робить висновок, що довіра є критичним елементом соціальної стабільності, а її руйнування веде до дестабілізації та зростання соціальної напруженості. Доброчесність є фундаментом для підтримки довіри, адже лише через моральну цілісність та відповідальність можна забезпечити ефективне функціонування суспільних структур. Запровадження механізмів, що сприяють формуванню культури доброчесності, має вирішальне значення для підтримки довіри як у міжособистісних відносинах, так і на ситемному рівні. Сучасні виклики, пов’язані з цифровізацією та глобалізацією, підкреслюють необхідність постійного перегляду та адаптації традиційних підходів до формування довіри. Зростання цифрових технологій змінює характер довіри, роблячи її більш інституційною. Лише через активне впровадження практик, спрямованих на розвиток і підтримку довіри, можливо створити умови для сталого соціального розвитку та забезпечити гармонійне співіснування всіх членів суспільства