Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Політична доктрина лібертаріанства
Full text linkRelevance. Libertarianism, with its focus on personal freedom and limiting government power, can indeed be appealing to those who value their autonomy. It gives individuals more control over their lives and argues that the state should minimize its intervention in personal affairs. However, it's important to note that there is a wide spectrum of views within libertarianism, and different people may have different approaches to specific issues.
Therefore, the aim of the study is to examine the characteristic features of the development and influence of libertarianism on the modern world.
Results. The article explores the fundamental principles of libertarian ideology, which are based on the combination of political freedoms and autonomy, while emphasizing voluntary associations, freedom of choice, and individualism. Its essence lies in its skepticism towards public authority, yet it stands on an oppositional platform regarding the existence of economic and political systems.
Conclusions. Despite the existence of various schools of libertarianism, which differ from each other in their views on the functions of state and private power, they all advocate for the limitation or dissolution of social institutions. Libertarianism, from its very beginning in various countries, has found expression in various aspects of life, thanks to the tremendous efforts of a large number of activists, whose activities have contributed to making the world a better, fairer, freer, etc., hence the growing popularity of libertarian ideas today. We emphasize that many influential political leaders often turn to libertarian ideas in their activities, using them in organizing the socio-political life of their citizens to improve their well-being.Актуальність. Лібертаріанство, з його фокусом на особистій свободі та обмеженні влади, дійсно може бути привабливим для тих, хто цінує свою автономію. Воно надає індивідумам більше контролю над їхнім життям і стверджує, що держава повинна мінімізувати своє втручання в особисті справи. Водночас, важливо зазначити, що існує широкий спектр поглядів у межах лібертаріанства, і різні люди можуть мати різні підходи до конкретних питань.
Відтак, метою дослідження є розгляд характерних рис розвитку та впливу лібертаріанства на сучасний світ.
Результати. У статті з’ясовано основні принципи ідеології лібертаріанства, які базуються на поєднанні політичних свобод та автономії, при цьому наголошуючи на добровільних об’єднаннях, свободі виборів та індивідуалізмові. Суть цієї ідеології полягає у тому, що вона скептично відноситься до публічної влади, але при цьому стоїть на опозиційній платформі по відношенню до існування економічної та політичної систем.
Висновки. Незважаючи на існування різноманітних шкіл лібертаріанства, які відрізняються один від одного різними поглядами щодо функцій державної та приватної влади, всі вони закликають до обмеження або розпуску соціальних інститутів. Лібертаріанство від самого свого початку в різних країнах отримувало втілення на тих чи інших ділянках життя, завдяки величезним зусиллям великої кількості активістів, діяльність яких сприяла тому, щоб світ став кращим, справедливішим, вільнішим і т.д., саме через це ідеї лібертаріанства сьогодні набирають своєї популярності. Ми підкреслюємо, що багато впливових політичних лідерів часто звертаються до ідей лібертаріанства у своїй діяльності, використовуючи їх в організації суспільно-політичного життя своїх громадян для покращення їх добробуту
Інвайронментальна свідомість: осмислення витоків, змісту, вимірів та типів
Full text linkThe relevance of the article is explained by the existing scientific need to clarify the content and essence of the concept of environmental consciousness, which is one of the fundamental concepts in environmental sociology. It is known that in Ukrainian sociological science, the concept of ecological consciousness is widely used, which in its content is not absolutely identical to environmental consciousness. Therefore, there is a need to justify the term "environmental consciousness" to avoid scientific dissonance in its understanding among foreign and Ukrainian sociologists.The purpose of the article is to clarify the origins, content, essence, structure, dimensions, and types of environmental consciousness as a basic category of environmental sociology.Results. The study defines environmental consciousness as a system of views, beliefs, perceptions, convictions, values, and knowledge. The author proves that environmental consciousness is a broader concept than ecological consciousness. Justification is made that the essence of environmental consciousness is revealed through the contradiction between the current level of understanding by individuals (social groups) of their active attitude towards natural resources and their use in everyday life, as well as value-normative imperatives of attitudes towards nature. Various dimensions of environmental consciousness are also investigated, including affective, cognitive, dispositional, and active dimensions, and typologization is carried out: in addition to the well-known types of environmental consciousness in sociology such as altruistic, pragmatic, and neutral, the author adds and justifies an integrative type.Conclusions. The article analyzes scientific interpretations of the content, types, structure, and dimensions of environmental consciousness. Further research on the level of environmental consciousness among Ukrainians in the context of global risks is a promising direction that will help better understand the features of its formation and develop effective strategies for sustainable development.Актуальність статті пояснюється наявною науковою потребою в уточненні змісту та сутності поняття «інвайронментальна свідомість», яке є одним із базових в соціології інвайронменталізму. Як відомо, в українській соціологічній науці широко застосовується поняття «екологічна свідомість», яке за своїм змістом не є абсолютно тотожним інвайронментальній свідомості. Тому актуалізується потреба обгрунтування змісту та сутності інвайронментальної свідомості для уникнення наукового дисонансу у його розумінні зарубіжними та українськими соціологами.
Метою статті є з’ясування витоків виникнення, змісту, сутності, структури, вимірів та типів інвайронментальної свідомості як базової категорії соціології інвайронменталізму.
Результати. У роботі визначенно зміст інвайронментальної свідомості як системи поглядів, вірувань, уявлень, переконань, цінностей та знань і уточнено, що інвайронментальна свідомість є ширшим поняттям, ніж екологічна свідомість. Обгрунтовано, що сутність інвайронментальної свідомості розкривається через суперечність між поточним станом рівня розуміння людиною (соціальною групою) свого діяльнісного ставлення до природних ресурсів та їх використанням у повсякденній життєдіяльності, а також ціннісно-нормативними імперативами ставлення до природи. З’ясовано виміри інвайронментальної свідомості, зокрема афективний, когнітивний, розпорядчий і активний, а також здійснено її типологізацію: до відомих в соціології типів інвайронментальної свідомості: альтруїстичного, прагматичного та нейтрального автором додано та обгрунтовано інтегративний тип.
Висновки. У статті проаналізовано наукові підходи зарубжних соціологів до тлумачення інвайронментальної свідомості та її витоків, а також обгрунтовано її зміст, сутність, структуру, виміри та здійснено типологізацію. Перспективними є подальші дослідження рівня інвайронментальної свідомості українців в умовах глобальних ризиків та умов її формування для розробки ефективних стратегій сталого розвитку
Перший загальнокавказький конгрес і національна боротьба народів Кавказу за свободу
Full text linkAs a result of the February Revolution, which ended by the end of the First World War in Russia, the political situation in the Caucasus began to change. The national liberation struggle of the peoples of the Caucasus became even more active with the emergence of new political parties, some of which began to operate openly. During this period, in April 1917, the First All-Caucasian Muslim Congress was held in Baku, and in May - the First All-Russian Muslim Congress. One of the main issues discussed at the congresses was the idea of granting national autonomy to the Muslims of the Caucasus, in which both Muslims of the North and South Caucasus actively participated. These processes contributed to the formation of the foundations for the creation of independent republics, which further expanded the national liberation movement in the Caucasus.
The purpose of this study is to analyze the role and significance of the First All-Caucasian Congress and the Congress of the Peoples of the Caucasus in the context of the national liberation struggle in the Caucasus after the February Revolution.
The study revealed that these congresses have become an important stage in the political and historical life of the region, reflecting the desire of the Muslim peoples of the Caucasus for self-determination and national autonomy. The importance of these events lies in the fact that they contributed to the unification of national forces and stimulated the formation of independent state entities in the Caucasus.
Thus, the results of the study emphasize the importance of the First All-Caucasian Congress and the Congress of the Peoples of the Caucasus in the formation of the national liberation movement in the Caucasus and its influence on the subsequent political and historical course of events in the region.В результаті Лютневої революції, що закінчилася до кінця Першої світової війни в Росії, політична ситуація на Кавказі почала змінюватися. Національно-визвольна боротьба народів Кавказу стала ще більш активною з появою нових політичних партій, деякі з яких почали діяти відкрито. У цей період, в квітні 1917 року, в Баку відбувся перший Загальнокавказький мусульманський з'їзд, а в травні – Перший Всеросійський мусульманський з'їзд. Одним з головних питань, що обговорювалися на конгресах, була ідея надання національної автономії мусульманам Кавказу, в якій активно брали участь як мусульмани Північного, так і Південного Кавказу. Ці процеси сприяли формуванню основ для створення незалежних республік, що ще більше розширило національно-визвольний рух на Кавказі.
Метою даного дослідження є аналіз ролі і значення першого Загальнокавказького Конгресу і Конгресу народів Кавказу в контексті національно-визвольної боротьби на Кавказі після Лютневої революції.
Дослідження показало, що ці конгреси стали важливим етапом у політичному та історичному житті регіону, що відображає прагнення мусульманських народів Кавказу до самовизначення та національної автономії. Важливість цих подій полягає в тому, що вони сприяли об'єднанню національних сил і стимулювали формування незалежних державних утворень на Кавказі.
Таким чином, результати дослідження підкреслюють важливість Першого Загальнокавказького Конгресу та Конгресу народів Кавказу у формуванні національно-визвольного руху на Кавказі і його вплив на подальший політичний і історичний хід подій в регіоні
Соціальні ризики сучасного українського суспільства крізь призму соціологічних теорій
Full text linkRelevance. In Ukraine, the risks of war have been added to the traditional social risks. In such circumstances, sociology gains new opportunities to ensure the functioning of society by fulfilling its autological mission.
The purpose of the study is an attempt to summarize the explanations available in the scientific sociological literature on the essence of social risks of functioning and development of society, taking into account the military situation in Ukraine.
Results. Traditional theories of social risks are based on institutional principles of securing the functioning of society and allow analyzing the interaction of factors at all levels of risk localization. These theories include U. Beck's theory of risk society (building a model of the functioning of risk society, changes in the mechanisms of trust in it), E. Giddens' concept of ontological security (getting used to life in extreme conditions, catastrophism of public consciousness, routinization of social risks), M. Douglas and A. Wildavsky's symbolic concept of risk (differences in the awareness of the occurrence of risks and their consequences, social distancing in society), N. Luhmann's social-perceptual theory of risk (the "formula for salvation" of a risk society is to build communication on the autopoietic principle) and the psychometric paradigm of P. Slavik, B. Fischhoff, S. Lichtenstem (the optics of vision and subjectivity of perception of social risks are the basis of a new differentiation of society).
Conclusions. Modern Ukrainian society has become a risk society and has reached the level of a catastrophe, as life in it is an overlap of external and internal risks that have crossed the line of social acceptability. A prerequisite for the functioning of a risk society is the transition to a self-critical society that strives for self-transformation. The sociology of emergency can become a model of social change that would reduce the level of riskiness.Актуальність. В Україні до традиційних соціальних ризиків додалися ризики війни. За таких обставин соціологія отримує нові можливості убезпечення функціонування суспільства через виконання аутологічної місії.
Метою дослідження є спроба узагальнення наявних у науковій соціологічній літературі пояснень щодо сутності соціальних ризиків функціонування й розвитку соціуму з урахуванням військової ситуації в України.
Результати. Традиційні теорії соціальних ризиків засновуються на інституціональних принципах убезпечення функціонування суспільства й надають змогу аналізувати взаємодію чинників на усіх рівнях локалізації ризиків. До числа цих теорій відносять теорію суспільства ризику У. Бека (побудова моделі функціонування суспільства ризику, зміни механізмів довіри в ньому), концепцію онтологічної безпеки Е. Гідденса (звикання до життя в екстремальних умовах, катастрофізм суспільної свідомості, рутинізація соціальних ризиків), символічну концепцію ризику М. Дуглас і А. Вільдавські (розбіжності відносно усвідомлення настання ризиків та їх наслідків, соціальне дистанціювання в суспільстві), соціально-перцептивну теорію ризику Н. Лумана («формула спасіння» суспільства ризику − побудова комунікації за аутопойетичним принципом) та психометричної парадигми П. Славіка, Б. Фішхоффа, С. Ліхтенштейн (оптика бачення й суб’єктивізм сприйняття соціальних ризиків є основою нової диференціації суспільства).
Висновки. Сучасне українське суспільство перетворилося на суспільство ризику й набуло рівня катастрофічного, оскільки буття в ньому являє собою накладання зовнішніх і внутрішніх ризиків, що сукупно перетнули межу соціальної прийнятності. Необхідною умовою функціонування суспільства ризику є перехід до самокритичного соціуму, що прагне до самотрансформації. Моделлю соціальних змін, яка б дозволила знизити рівень ризикогенності, може стати соціологія надзвичайності
Бізнес-сутра Девдатта Паттанаїка у контексті трансформації міфологічної свідомості в Індії: філософський аналіз
Full text linkThe relevance of this topic is because transformations within India’s mythological system significantly influence the development and state of Indian society. These evolving myths are reflected in business practices, educational programs, new forms of communication, and leadership practices. The most prominent figure in new Indian mythmaking is Devdutt Pattanaik, creator of Business Sutra and author of over 50 books dedicated to Indian mythology. His works are particularly illustrative in the context of the impact of mythology on various aspects of social life.
The aim of this article is to determine the features of modern transformations in Indian mythology, using the theory and practice of Devdutt Pattanaik's Business Sutra as a key example.
The results of the study indicate that Devdutt Pattanaik’s activities exemplify the commercialization of religion. He creates works based on the needs of modern society. Representatives of the new Indian mythmaking transform traditional myths, placing them in new realities. From the perspective of consciousness transformation, several processes occur: the simplification of mythological images, the reactualization of mythology which includes the integration of traditional myths with current issues such as gender, economics, leadership practices, and career growth opportunities, as well as the westernization – the implementation of multiculturalism practices and intercultural communication with Western culture.
The conclusions of the article show that mythological stories and motifs can serve as a powerful tool for shaping corporate culture and ethics in the context of business and leadership. There is a noticeable transformation of myth from religious to secular, creating an eclectic model of interaction between religion and business. Devdutt Pattanaik's Business Sutra reflects the influence of globalization, multiculturalism, and intercultural exchange. His approach demonstrates that, despite the deep influence of Western business practices, Indian society preserves its unique identity and adapts European knowledge to its cultural context. Business Sutra exemplifies glocalization in action, where traditional values and mythological archetypes are integrated into the modern business environment, blending global and local dimensions.Актуальність теми зумовлена тим, що трансформації у міфологічній системі Індії активно впливають на розвиток та стан індійського суспільства. Змінені міфи відображаються у бізнес-практиках, освітніх програмах, нових формах комунікації та практиках лідерства. Найбільш яскравим представником нової індійської міфотворчості є Девдатт Паттанаїк, творець бізнес-сутри та автор кількох десятків книг, присвячених міфології Індії. Саме його творчість найбільш репрезентативна у контексті впливу міфології на сфери суспільного життя.
Мета статті – визначити особливості сучасних трансформацій індійської міфології на прикладі теорії та практики бізнес-сутри Девдатта Паттанаїка.
Результати дослідження показують, що діяльність Девдатта Паттанаїка є прикладом комерціалізації релігії. Він створює твори, ґрунтуючись на потребах сучасного суспільства. Представники нової індійської міфотворчості трансформують міфі, поміщаючи їх у нові реалії. З погляду трансформації свідомості відбуваються такі процеси: симпліфікація образів, реактуалізація мифології – зв'язування традиційних міфів з актуальними проблемами сучасності, включаючи гендерні питання, економічні питання, практики лідерства та можливості кар'єрного зростання, а також вестернізація – здійснення практик мультикультуралізму та міжкультурної комунікації з західною культурою.
Висновки статті наголошують, що у контексті бізнесу та лідерства міфологічні сюжети та мотиви можуть стати потужним інструментом для формування корпоративної культури та етики. Відбувається трансформація міфу від релігійного до секулярного, виникає еклектична модель відношень між релігією та бізнесом. Бізнес-сутра Девдатта Паттанаїка є наслідком процесів глобалізації, мультикультуралізму та інтеркультурної взаємодії. Його підхід до бізнесу та лідерства показує, що незважаючи на глибокий вплив західних практик, індійський соціум зберігає свою унікальність та здатний адаптувати європейські знання під свій контекст. Бізнес-сутра – приклад глокалізації у дії, де традиційні цінності та міфологічні архетипи інтегруються у сучасний бізнес-контекст з урахуванням глобальних та локальних аспектів
Онтологічна риторика в контексті сучасного соціально-гуманітарного дослідження
Full text linkRelevance. In the context of the «ontological turn» in socio-humanitarian knowledge, the article examines the peculiarities of ontological rhetoric, which from new positions reveals the deep meaning of socio-political realities for the life of an individual in a modern globalized society. A new meaning is given to rhetoric as a new strategy for realizing relations between the social, political and individual dimensions of being in the modern world.
The purpose of the article is to highlight the origins, features, significance and prospects of the use of ontological rhetoric in socio-humanistic knowledge.
Results. When considering the origins and features of ontological rhetoric, it was established that one of the founders of ontological rhetoric in terms of the interrelationship of rhetorical forms as the basis of speech practices and the formation of individual subjectivity is the French philosopher and psychoanalyst J. Lacan; and E. Laclau devoted his scientific career to the development of the principles of ontological rhetoric, based on the works of F. de Saussure, R. Jacobson, P. de Man, and J. Genette. The specifics of metalogical constructions are considered, starting from the continuum of metonymy and metaphor and ending with highlighting the significance of the knowledge of catachresis in modern socio-political and humanitarian knowledge. In the opinion of the author, ontological rhetoric will gain further expansion not only due to the basic trope, such as catachresis, but also with the involvement of such stylistic figures and tropes as – amphibole, periphrasis, antithesis, paradox, ellipsis, anomination, allusion, aposiopesis (silencing), antonomasia, hypotyposis.
Conclusions. It has been proven that the use of ontological rhetoric in the socio-political and humanitarian dimension will allow to connect the social, political and individual existence of a person into a single node. The influence of the French philosopher and psychoanalyst J. Lacan on the formation of the main provisions of E. Laclau's ontological rhetoric is traced, which is based on the meaning of language and speech for the individual, which are determined mainly by unconscious processes and spread in modern times to socio-political phenomena. It is proved that ontological rhetoric is based on a new understanding of rhetoric and requires the involvement of other stylistic figures, not only metaphor and metonymy, but also catachresis and tropes related to it, which are involved in the formation of new meanings, that is, have identical semantic characteristics. It is shown that ontological rhetoric can be presented in a broader context, because tropological models become a way of building logical models of unconscious processes that determine the creation and peculiarities of the functioning of all sign systems. As a perspective for future research, there is a need to develop an interdisciplinary methodology that will be able to combine ontological rhetoric not only with social and political philosophy and theoretical psychoanalysis, but also to expand it with the involvement of other areas of social and humanitarian research.Актуальність. Стаття розглядає в контексті «онтологічного повороту» у соціально-гуманітарному пізнанні особливості онтологічної риторики, яка з нових позицій розкриває глибинний зміст соціально-політичних реалій для життєдіяльності індивіда у сучасному глобалізованому суспільстві. Надається новий зміст риториці як новітньої стратегії втілення відношень між соціальним, політичним та індивідуальним виміром буття у сучасному світі.
Метою статті є висвітлення витоків, особливостей, значення та перспектив використання онтологічної риторики у соціально-гуманітарному пізнанні.
Результати. При розгляданні витоків та особливостей онтологічної риторики встановлено, що одними із фундаторів онтологічної риторики в плані взаємозв’язку риторичних форм, як основи мовленнєвих практик та формування індивідуальної суб’єктності, є французький філософ і психоаналітик Ж. Лакан; а розробці принципів онтологічної риторики присвятив свій науковий шлях Є. Лаклау, який спирався на розробки Ф. де Сосюра, Р. Якобсона, П. де Мана, Ж. Женетта. Розглянуто специфіка металогічних конструкцій, починаючи від континууму метонімії та метафори та закінчуючи висвітленням значущості в сучасному соціально-політичному і гуманітарному пізнанні катахрези. На думку автора, подальше розширення онтологічна риторика набуде не тільки за рахунок базисного тропу, як катахреза, а й із залученням таких стилістичних фігур та тропів, як – амфіболія, перифраза, антитеза, парадокс, еліпс, аномінація, алюзія, апосіопеза (замовчування), антономазія, гіпотипоза.
Висновки. Доведено, що використання онтологічної риторики у соціально-політичному та гуманітарному вимірі дозволить зв’язати в єдиний вузол соціальне, політичне з індивідуальним буттям людини. Простежено вплив французького філософа та психоаналітика Ж. Лакана на формування основних положень онтологічної риторики Е. Лаклау, яка спирається на значення мови та мовлення для індивіда, які визначаються переважно несвідомими процесами та розповсюджуються у сучасності на соціально-політичні явища. Доведено, що онтологічна риторика базується на основі нового розуміння риторики та потребує залучення інших стилістичних фігур, не тільки метафори та метонімії, а й катахрези та споріднених з нею тропів, які причетні до утворення нових смислів, тобто мають тотожні смислові характеристики. Показано, що онтологічну риторику можна представляти в більш широкому контексті, оскільки тропологічні моделі стають способом побудови логічних моделей несвідомих процесів, що зумовлюють створення та особливості функціонування всіх знакових систем. В якості перспективи для майбутніх досліджень існує потреба в розробці міждисциплінарної методології, яка буде в змозі поєднати онтологічну риторику не тільки з соціальною та політичною філософію та теоретичним психоаналізом, а й розширити її з залученням інших напрямків соціально-гуманітарного дослідження
Стиль життя в міждисциплінарному дискурсі
Full text linkThe topicality. Lifestyle is a complex and often general concept that is used and defined in different ways in scientific research. Currently, there is no single definition of lifestyle, and different fields of knowledge have developed theories and investigate variables that are also far from each other. This article is a descriptive literature review and analysis of the concept of lifestyle and its relationship to different sciences.
The purpose of the article is to study the interdisciplinary origins of the concept of “lifestyle”, taking into account the specifics of various research approaches, including the Weberian approach (economy and society), psychological, medical, marketing, consumer (sociology, marketing, economics), subcultural (sociology, cultural studies) and philosophical.
Results. The article examines the concept of lifestyle from the perspective of various scientific disciplines – psychology, marketing, medicine, philosophy, economics, geography, and sociology. A comparative analysis of approaches to the definition of lifestyle and its role in these fields of knowledge is carried out.
Conclusions. Based on this review, it is possible to define lifestyle as a distinctive model of personal and social behavior characteristic of an individual or group. Behaviors include actions related to relationships with partners, family, friends, neighbors, colleagues, consumer behavior, leisure, work (paid or unpaid), and social activities. Behavioral patterns associated with values and socio-demographic characteristics may include varying degrees of social interaction, coherence, and recognition, being formed through a process of wide or limited choice.Актуальність роботи. Стиль життя є складним і часто загальним поняттям, яке по-різному використовується та визначається в наукових дослідженнях. В даний час не існує єдиного визначення способу життя, і різні галузі знань розробили теорії та досліджують змінні, які також далекі одна від одної. Ця стаття є описовим оглядом літератури та аналізом концепції способу життя та її зв’язку з різними науками.
Мета статті – дослідження міждисциплінарних витоків поняття «Стиль життя» з врахуванням специфіки різних дослідницьких підходів, включаючи веберіанський підхід (економіка і суспільство), психологічний, медичний, маркетинговий, споживчий (соціологія,маркетинг, економіка), субкультурний (соціологія, культурологія) та філософський.
Результати. У статті розглядається концепція стилю життя з точки зору різних наукових дисциплін – психології, маркетингу, медицини, філософії, економіки, географії, соціології. Проведено порівняльний аналіз підходів до визначення стилю життя та його ролі в цих галузях знань.
Висновки. На основі цього огляду, можна визначити стиль життя як відмінну модель особистої та соціальної поведінки, характерну для окремої особи або групи. Поведінка включає дії, пов'язані зі стосунками з партнерами, родиною, друзями, сусідами, колегами, споживчу поведінку, дозвілля, роботу (оплачувану чи неоплачувану) та громадську діяльність. Патерни поведінки пов'язані з цінностями та соціально-демографічними характеристиками можуть включати різний ступінь соціальної взаємодії, узгодженості та впізнаваності, формуючись через процес широкого або обмеженого вибору
Історичні дослідження античної доби на сторінках «Боннського щорічника» («Bonner Jahrbücher») (2010-2020 рр.): ретроспективний огляд
Full text linkThe purpose of the study is to attempt an analytical review of the current state of the intellectual development of German researchers of the material and spiritual culture of Ancient Greece and Rome from 2010 to 2020 in the columns of the journal "Bonner Jahrbücher" ("Bonn Yearbook"), which is one of the leading academic scientific publications devoted to comprehensive coverage of a wide range of problems of socio-political, socio-economic, socio-cultural history.
The results of the article consist in defining the peculiarities of the problem field of modern researches of the history of Ancient Greece and Rome, which have found their objective reflection in the thematic rubric of the "Bonn Yearbook" and objectively visualize modern trends in the process of development of historical thought in Germany in the field of studying and reconstructing the past of antiquity.
Conclusions. "Bonner Jahrbücher" ("Bonn Yearbook") is a specialized scientific publication of the Bonn Land Museum, the Service for the Protection of Monuments and the Association of Antiquities of the Rhineland, which has a long tradition of scientific heuristics, playing an important role in the formation of a modern synthetic academic vision of a generalized scientific picture of real the process of the development of the ancient urban space, various stages of the formation of its architectural landscape (on the example of the reconstruction of numerous objects of sacred, residential, industrial and fortification architecture), the rural periphery, the economic and financial system, regional craft centers, production centers of processing branches of the economy and transport infrastructure Roman provinces, the frontier periphery of the ancient oikumene, its fortification arrangement and economic development.Мета дослідження полягає в здійсненні спроби аналітичного огляду сучасного стану інтелектуального доробку німецьких дослідників матеріальної та духовної культури Давньої Греції та Риму з 2010 по 2020 роки вміщеному на шпальтах часопису «Bonner Jahrbücher» des LVR-Landesmuseums Bonn und des LVR-Amtes für Bodendenkmalpflege im Rheinland sowie des Vereins von Altertumsfreunden in Rheinlande» («Боннського щорічника»), який є одним з провідних академічних наукових видань, присвячених розлогому висвітленню широкого кола проблем суспільно-політичної, соціально-економічної, соціокультурної історії.
Результати статті полягають у визначенні особливостей проблемного поля сучасних досліджень історії Давньої Греції та Риму, що знайшли своє предметне відображення в тематичній рубрикації «Боннського щорічника» та об’єктивно унаочнюють модерні тенденції процесу розвитку історичної думки Німеччини в галузі вивчення та реконструкції минулого античної доби.
Висновки. «Bonner Jahrbücher» («Боннський щорічник») - це спеціалізоване наукове видання Боннського земельного музею, служби охорони пам’яток та Спілки поціновувачів античності Рейнланду, що має давні традиції наукової евристики, відіграючи вагому роль в формуванні модерної синтетичної академічної візії узагальненої наукової картини реального процесу розвитку античного урбаністичного простору, різних етапів формування його архітектурного ландшафту (на прикладі реконструкції чисельних об’єктів сакральної, житлової, виробничої та фортифікаційної архітектури), сільської периферії, господарської й фінансової системи, регіональних ремісничих центрів, виробничих осередків переробних галузей економіки й транспортної інфраструктури римських провінцій, фронтирної периферії античної ойкумени, її фортифікаційного облаштування та господарського освоєння
Результати «Рамштайна» для контурів нової архітектури міжнародної безпеки
Full text linkThe relevance of the study of the Ramstein results for the contours of the new international security architecture is to examine the Russian-Ukrainian war and its impact on the system of international relations. From the point of view of international relations theory, this war is an international conflict. Russia's full-scale war against Ukraine, unleashed by the Russians in February 2022, has changed the geopolitical map of the world. It has been found that since it is of global significance for all humanity, it has become a powerful impetus for changing the global balance in one direction or another.
It is established that certain factors determine the need to take a fresh look at the current world political development, identify problems, find ways to solve them, and trace the patterns and trends of the world political process, including in the field of international security, taking into account the new role played by Ukraine and its allies.
The study aims to identify and investigate the behavior (policies and views) of the Ramstein format participants as subjects of international relations and to substantiate the trend toward forming a qualitatively new partnership between Ukraine and the West. Achieving this goal involves studying the complex interdependence in the security sphere, which, in turn, can become the basis for the future new international security architecture.
Conclusions. The study found that one of the drawbacks and possibly risks of the Ramstein format is its dependence on the positions of the political leadership of individual countries and insufficient formalization (design) of the format and modeled possible scenarios for transforming the experience of complex interaction within the Ramstein framework into strategic alliances beneficial for Ukraine, taking into account the current situation in world politics. It is worth noting that transforming this format into a more serious international organization requires the political will of many actors in international relations and, above all, the United States.Актуальність. Результати «Рамштайна» для контурів нової архітектури міжнародної безпеки полягає у дослідженні російсько-української війни та її впливу на систему міжнародних відносин. Ця війна з точки зору теорії міжнародних відносин є міжнародним конфліктом. Повномасштабна війна РФ проти України, розв'язана росіянами у лютому 2022 р., змінила геополітичну карту світу. З’ясовано, що оскільки вона має глобальне значення для всього людства, то вона стає потужним імпульсом зміни глобального балансу в той чи інший бік. Встановлено, що певні фактори детермінують необхідність по-новому подивитися на сучасний світовий політичний розвиток, виявити проблеми, знайти шляхи їх вирішення та простежити закономірності, тенденції світового політичного процесу, у тому числі у сфері міжнародної безпеки з урахуванням тієї нової ролі, яку відіграє Україна та її союзники.
Мета дослідження – з’ясувати та дослідити на основі поведінки (політики та поглядів) учасників формату «Рамштайн», як суб'єктів міжнародних відносин, і обґрунтувати тенденцію до формування якісно нового партнерства між Україною та країнами Заходу. Досягнення мети передбачає вивчити комплексну взаємозалежність у сфері безпеки, що, зі свого боку, може стати основою майбутньої нової міжнародної архітектури безпеки.
Висновки. У дослідженні з’ясовано, що одним із недоліків і, можливо, ризиків формату «Рамштайн» є його залежність від позицій політичного керівництва окремих країн та недостатня формалізація (оформлення) формату, а також змодельовано можливі сценарії трансформації досвіду комплексної взаємодії в рамках «Рамштайну» у вигідні для України стратегічні спілки з урахуванням поточної ситуації у світовій політиці. Варто зазначити, що оформлення цього формату в більш серйозну міжнародну організацію потребує політичної волі багатьох суб'єктів міжнародних відносин і насамперед США
Corporate Culture: Theoretical Foundations and Practical Aspects of Formation
Full text linkАктуальність. Корпоративна культура є одним з ключових факторів організаційного розвитку, що набуває особливого значення в умовах глобалізації, діджиталізації та зростаючої конкуренції. Її багатовимірність, здатність впливати на ефективність організаційних процесів та формування соціальної ідентичності підкреслюють актуальність вивчення цього феномену. Корпоративна культура відіграє вирішальну роль у формуванні цінностей, норм, символів і моделей поведінки, які визначають успіх організацій. У сучасному світі сильна корпоративна культура стає не лише конкурентною перевагою, але й інструментом адаптації до швидких змін у соціальному та технологічному середовищі.
Мета. Метою статті є всебічне теоретичне та методологічне дослідження феномену корпоративної культури з акцентом на її соціологічному вимірі, а також виявлення сутнісних характеристик, механізмів формування та функціональних особливостей. Дослідження також спрямоване на інтеграцію міждисциплінарних підходів для розуміння ролі корпоративної культури в контексті сучасних викликів.
Результати. У статті проаналізовано еволюцію наукових поглядів на сутність корпоративної культури, її основні структурні елементи та форми прояву, досліджено особливості латентного та експліцитного характеру корпоративної культури, охарактеризовано механізми її стихійного та цілеспрямованого формування, особливу увагу приділено аналізу функціональних та дисфункціональних проявів корпоративної культури в організаціях різних типів.
Висновки. На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження запропоновано практичні рекомендації щодо діагностики, формування та розвитку ефективної корпоративної культури, обґрунтовано її роль як інструменту стратегічного управління, що сприяє підвищенню мотивації персоналу, організаційній інноваційності та стійкості в умовах глобальних викликів.Relevance. Corporate culture is one of the key factors of organisational development, which is of particular importance in the context of globalisation, digitalisation and growing competition. Its multidimensionality, ability to influence the efficiency of organisational processes and the formation of social identity emphasise the relevance of studying this phenomenon. Corporate culture plays a crucial role in shaping the values, norms, symbols and behavioural patterns that determine the success of organisations. In the modern world, a strong corporate culture is becoming not only a competitive advantage, but also a tool for adapting to rapid changes in the social and technological environment.
The purpose. The purpose of the article is a comprehensive theoretical and methodological study of the phenomenon of corporate culture with a focus on its sociological dimension, as well as identification of its essential characteristics, mechanisms of formation and functional features. The study also aims to integrate interdisciplinary approaches to understand the role of corporate culture in the context of modern challenges.
Results. The article analyses the evolution of scientific views on the essence of corporate culture, its main structural elements and forms of manifestation.The features of the latent and explicit nature of corporate culture are investigated and the mechanisms of its spontaneous and purposeful formation are characterised.Particular attention is paid to the analysis of functional and dysfunctional manifestations of corporate culture in organisations of various types.
Conclusions. Based on theoretical analysis and empirical research, the article offers practical recommendations for diagnosing, forming and developing an effective corporate culture.The author substantiates its role as a strategic management tool that helps to increase staff motivation, organisational innovation and sustainability in the face of global challenges